HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-03T17:56:14Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.

СТАТУТ МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==

# Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований його матірю.
# Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
# Особисті речі Станкевича О.,випускника нашої школи,капітана-лейтенанта медслужби,що загинув на підводному човні "Курськ",передані музею його родичами.
# Літопис зош №3.
# Листування групи "Пошук" із родичами загиблих героїв.

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
#"Хоробрі серця"-випускники школи-учасники АТО.
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T15:32:25Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Характеристика музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.

СТАТУТ МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==

# Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований його матірю.
# Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
# Особисті речі Станкевича О.,випускника нашої школи,капітана-лейтенанта медслужби,що загинув на підводному човні "Курськ",передані музею його родичами.
# Літопис зош №3.
# Листування групи "Пошук" із родичами загиблих героїв.

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T15:31:33Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Характеристика музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.

СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==

# Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований його матірю.
# Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
# Особисті речі Станкевича О.,випускника нашої школи,капітана-лейтенанта медслужби,що загинув на підводному човні "Курськ",передані музею його родичами.
# Літопис зош №3.
# Листування групи "Пошук" із родичами загиблих героїв.

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T15:31:01Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Характеристика музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.

СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==

# Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований його матірю.
# Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
# Особисті речі Станкевича О.,випускника нашої школи,капітана-лейтенанта медслужби,що загинув на підводному човні "Курськ",передані музею його родичами.
# Літопис зош №3.
# Листування групи "Пошук" із родичами загиблих героїв.

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T15:30:25Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Унікальні експонати музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==

# Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований його матірю.
# Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
# Особисті речі Станкевича О.,випускника нашої школи,капітана-лейтенанта медслужби,що загинув на підводному човні "Курськ",передані музею його родичами.
# Літопис зош №3.
# Листування групи "Пошук" із родичами загиблих героїв.

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T15:25:57Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Унікальні експонати музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==

# Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований його матірю.
# Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
# Особисті речі Станкевича О.,випускника нашої школи,

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T15:24:37Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Унікальні експонати музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==

# Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований його маті
рю.
# Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
# Особисті речі Станкевича О.,випускника нашої школи,

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T15:24:10Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Унікальні експонати музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
# Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований його маті
рю.
# Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
# Особисті речі Станкевича О.,випускника нашої школи,

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T15:23:39Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Унікальні експонати музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
# Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований музею його маті
рю.
# Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
# Особисті речі Станкевича О.,випускника нашої школи,

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T15:16:52Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Унікальні експонати музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
#Портрет Семенистого М.-героя-підлітка ,що загинув під час партизанського рейду від Путивля до Карпат,подарований музею його маті
рю.
#Портрет Рудченка Г.С., командира 9-го танкового корпусу,який загинув під час визволення м.Глухова від німецько-фашистських загарбників ,подарований музею його сином.
#Особисты речі Станкевича О.,випускника нашої школи,

==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T14:59:37Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* =Контактна інформація */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

Ukesd_shool-3@ukr.net

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T14:38:20Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* =Контактна інформація */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
Тел.:(05444)2-27-35

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T14:36:38Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
тел.:2-27-35

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
Голуб людмила миколаївна

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T14:32:46Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Контактна інформація */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація=
тел.:2-27-35

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T11:41:11Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
#Історія Глухівської школи № 3.
#Партизанський рух на Сумщині.
#Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
#Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
#Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
#Учителі школи - учасники війни.
#«Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
#Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
#Учасники Афганської війни - випускники школи.
#Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
#Пошукова робота школи.
#Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
#Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
#70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
#„Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T11:38:35Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
1. Історія Глухівської школи № 3.
2. Партизанський рух на Сумщині.
3. Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
4. Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
5. Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
6. Учителі школи - учасники війни.
7. «Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
8. Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
9. Учасники Афганської війни - випускники школи.
10. Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
11. Пошукова робота школи.
12. Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
13. Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
14. 70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
15. „Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
[https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/pub?start=false&loop=false&delayms=3000 Створена презентація діяльності музею.]
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T11:34:13Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
1. Історія Глухівської школи № 3.
2. Партизанський рух на Сумщині.
3. Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
4. Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
5. Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
6. Учителі школи - учасники війни.
7. «Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
8. Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
9. Учасники Афганської війни - випускники школи.
10. Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
11. Пошукова робота школи.
12. Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
13. Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
14. 70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
15. „Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
Створена презентація діяльності музею.
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

{{#widget:Iframe
|url=https://docs.google.com/presentation/d/1cFcutmYsUd9vFRQUPne6pXhyLflNSX9aMbv1jpfZqhM/embed ?start=false&loop=false&delayms=3000
|width=600
|height=400
|border=0
}}

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T11:26:47Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Фотоекскурсії експозиціями музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
1. Історія Глухівської школи № 3.
2. Партизанський рух на Сумщині.
3. Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
4. Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
5. Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
6. Учителі школи - учасники війни.
7. «Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
8. Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
9. Учасники Афганської війни - випускники школи.
10. Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
11. Пошукова робота школи.
12. Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
13. Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
14. 70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
15. „Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
Створена презентація діяльності музею.
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]
|[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

|}

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T11:26:21Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Фотоекскурсії експозиціями музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
1. Історія Глухівської школи № 3.
2. Партизанський рух на Сумщині.
3. Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
4. Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
5. Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
6. Учителі школи - учасники війни.
7. «Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
8. Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
9. Учасники Афганської війни - випускники школи.
10. Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
11. Пошукова робота школи.
12. Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
13. Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
14. 70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
15. „Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
Створена презентація діяльності музею.
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg|200px|thumb|left]]

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T11:25:46Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Фотоекскурсії експозиціями музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
1. Історія Глухівської школи № 3.
2. Партизанський рух на Сумщині.
3. Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
4. Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
5. Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
6. Учителі школи - учасники війни.
7. «Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
8. Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
9. Учасники Афганської війни - випускники школи.
10. Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
11. Пошукова робота школи.
12. Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
13. Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
14. 70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
15. „Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
Створена презентація діяльності музею.
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg]]

[[Файл:Стенд_2_музею_м.Глухів.jpg]]

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Файл:Стенд 2 музею м.Глухів.jpg

2016-11-02T11:25:42Z

Голуб Людмила Миколаївна:

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-02T11:21:59Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Фотоекскурсії експозиціями музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
1. Історія Глухівської школи № 3.
2. Партизанський рух на Сумщині.
3. Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
4. Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
5. Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
6. Учителі школи - учасники війни.
7. «Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
8. Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
9. Учасники Афганської війни - випускники школи.
10. Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
11. Пошукова робота школи.
12. Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
13. Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
14. 70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
15. „Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
Створена презентація діяльності музею.
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
[[Файл:Стенд_музею_м.Глухів.jpg]]

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Файл:Стенд музею м.Глухів.jpg

2016-11-02T11:21:49Z

Голуб Людмила Миколаївна:

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T10:23:10Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
Голуб Людмила Миколаївна

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==

Напрямки діяльності:

* дослідження історії школи,
* пошукова діяльність,
* екскурсійна діяльність,
* організація зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
* учасниками бойових дій на території інших держав,
* презентація діяльності музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
.
СТАТУТ
МУЗЕЮ БОЙОВОЇ СЛАВИ
ГЛУХІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Музей при школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури.
2. Музей у своїй діяльності керується Законом України "Про музеї та музейну справу", нормативними документами Міністерства освіти України, Міністерства культури і мистецтва України, цим положенням та власним положенням про музеї.

МЕТА, ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ МУЗЕЮ.
І.Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.
2. Головним завданням в роботі музею є :
-сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу школи, розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвиток її творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо-естетичної роботи.
-допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами.
-вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії , культури і природи рідного краю.
3. Музей проводить таку роботу:
-організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею.
-систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій, а також використовує інші шляхи комплектування.
-організовує облік музейних предметів , забезпечує їх збереження.
-створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.
-проводить освітню виховну роботу серед учнів.
-надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі.

СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МУЗЕЮ.
1.Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, характером наявних колекцій пам’яток історії, культури і природи.
2.Рішення про створення музею приймається його засновником.
3.Наказ про відкриття музею видається директором школи після оформлення відповідної музейної експозиції .
4.Легалізація музею здійснюється шляхом реєстрації, яка проводиться за поданням школи відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрації музеїв при закладах освіти.
5.Діяльність музею припиняється за рішенням його засновника, яке погоджується з відповідною комісією, що проводить реєстрацію на місцях. Наказ про закриття музею видається директором школи.

КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ МУЗЕЮ.
1.За роботу музею відповідає директор школи. Директор школи:
-призначає педагога, який здійснює керівництво роботою музею.
-вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи.
-сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.
2.Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею, яка обирається на зборах учнівського активу музею та складається з учнів, педагогічних працівників. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

РАДА МУЗЕЮ:
-обирає голову і розповідає обов’язки між членами ради, вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури і природи , які надійшли в процесі комплектування.
-обговорює та затверджує плани роботи.
-заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку роботу
-організовує підготовку громадських екскурсоводів
-встановлює зв’язки з пошуковими загонами, гуртками, клубами та іншими об’єднаннями
-веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи)
-вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

ОБЛІК І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ
1.Облік пам’яток історії та культури, які зберігаються в музеях, проводиться в порядку, визначеному в нормативних документах Міністерства культури і мистецтва України.
2.Безпосередня відповідальність за збереження музейних зібрань покладається на директора та керівника музею.
3.Особи, винні у порушенні законодавства України про музеї та музейну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

ФІНАНСУВАННЯ
Витрати, пов’язані з пошуковою роботою, придбанням інвентаря, обладнання, технічних засобів та оформлення музею, проводяться за рахунок коштів школи

==Історія створення музею==

Шкільний музей Бойової Слави—центр військово-патріотичного виховання.
Створений у 1962 році.
Ще в 60-і роки ініціатором створення кімнати Бойової Слави була вчителька історії Діна Кирилівна Акуліна. Продовжили цю добру справу, спершу вчителька історії, Іда Григорівна Давидова, а потім її донька, вчителька англійської мови, Зінаїда Йосипівна Давидова, та дочка учасника бойового рейду партизан від Путивля до Карпат Йосипа Емануіловича Давидова.
В 1987 році кімната була реорганізована в музей Бойової Слави. Музей є осередком виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, адже найефективнішим є шлях і знання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до планетарного, світового. З учнів 5, 11 класів, під керівництвом учителя історії Дубини Олександри Михайлівни, при музеї створена група екскурсоводів. Роботою музею керує рада музею, в складі якої вчителі та учні школи. Рада організовує дослідницьку та пошукову діяльність, згідно з тематикою музею, поповнює фонди та відкриває нові експозиції шляхом впровадження походів, екскурсій та листування .
Останні роки керівником музею була вчитель історії Дубина Олександра Михайлівна.
Зараз керівником музею є Голуб Людмила Миколаївна.

==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==
В музеї працює дві групи екскурсоводів , які проводять екскурсії музейними експозиціями :
1. Історія Глухівської школи № 3.
2. Партизанський рух на Сумщині.
3. Глухівчани, які брали участь у битвах Великої Вітчизняної війни.
4. Історія підпілля на Глухівщині в 1941-1945 рр.
5. Герої Радянського Союзу - жителі міста та району, уродженці Глухівщини.
6. Учителі школи - учасники війни.
7. «Вони не повернулися з війни» - вчителі та учні.
8. Учасники Великої Вітчизняної війни - випускники школи 1938-1941 рр.
9. Учасники Афганської війни - випускники школи.
10. Наше місто - люди, події, пам’ятні міста.
11. Пошукова робота школи.
12. Дивізії, які визволяли місто Глухів у 1943 році.
13. Матеріали про діяльність підпільної комсомольської організації, яка діяла в м.Глухові протягом 1941-1943 рр. під керівництвом О.Мостіпана і О.Бойка
14. 70 років створення молодіжної організації „Молода гвардія”
15. „Ми пам’ятаємо тебе, Альошо” (Про капітана-лейтенанта медичної служби підводного човна «Курск», який загинув у Баренцевому морі – випускника школи).
Створена презентація діяльності музею.
Розроблені тематичні екскурсії згідно навчальних програм з історії.
Музей співпрацює з науковими працівниками історико-культурного заповідника м.Глухова, краєзнавчого музею, викладачами історії Глухівського університету ім.О.Довженка, з Глухівським музеєм євреїв та історичним музеєм м.Котельва Полтавської області – батьківщиною С.А.Ковпака – командира партизанського з’єднання, музеєм-діорамою «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 р.» у м.Переяслав-Хмельницькому.
Зміст роботи співпраці: надання інформації, взаємовідвідування, спільні заходи.
На базі музею проводяться семінари з військово-патріотичного виховання молоді, екскурсії для дітей дошкільного та шкільного віку, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та бойових дій на території інших держав, конференція за книгою А.П.Голуба «Пам’ять дитячого серця». Музей бере участь у конкурсах з пошукової роботи. За останній рік музей поповнився документальними фільмами і відеоматеріалами: три відеофільми: «Память про батька» (про командира зазірського партизанського загону І.О.Романцова), «У критичну хвилину бою» (про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова), «Герої живуть поряд» (про ветерана Великої Вітчизняної війни Білобабу М.Д. - учасника Сталінградської битви, битви за Дніпро, Корсунь-Шевченківської операції). За створення фільму про Героя Радянського Союзу А.Л.Каплунова музей отримав Диплом єврейської ради України.
Музей працює над збором матеріалів за темами: «Орден у нашому домі», «Вдови війни», «Мій дідусь-герой»

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T10:17:08Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Характеристика музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T10:15:16Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Історія створення музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T10:13:51Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Історія створення музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T10:10:40Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Історія створення музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T10:07:09Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Характеристика музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T10:03:17Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Напрямки роботи музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T09:59:20Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Напрямки роботи музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T09:55:15Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Напрямки роботи музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T09:54:13Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Профіль музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T09:51:00Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Напрямки роботи музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T09:50:34Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Керівник музею */

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T09:50:06Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Адреса музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
Комунальна установа Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3, м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
==Профіль музею==
==Напрямки роботи музею==
==Характеристика музею==

==Історія створення музею==
==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T09:47:32Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Адреса музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
м.Глухів ,вул.Києво-Московська ,буд.45.

==Керівник музею==
==Профіль музею==
==Напрямки роботи музею==
==Характеристика музею==

==Історія створення музею==
==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T09:45:35Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Назва музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави

==Адреса музею==
==Керівник музею==
==Профіль музею==
==Напрямки роботи музею==
==Характеристика музею==

==Історія створення музею==
==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Шкільна кімната Бойової Слави

2016-11-01T09:45:14Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Назва музею */

==Назва музею==
Шкільний музей Бойової Слави--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 11:45, 1 листопада 2016 (EET)

==Адреса музею==
==Керівник музею==
==Профіль музею==
==Напрямки роботи музею==
==Характеристика музею==

==Історія створення музею==
==Унікальні експонати музею==
==Заходи музею==

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Педагогічна інноватика Голуб Л.М.

2016-11-01T08:27:43Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Консультації */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:29, 27 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня ,Марина Вікторівна.
„Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності , тобто примінити технологічність освіти.
З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:57, 19 жовтня 2016 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 12 травня 2016 (EEST)
На мою думку , тільки сучасна педагогічна система є технологічною , на відміну від традиційної.

З повагою Голуб Людмила Миколаївна--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:57, 19 жовтня 2016 (EEST)

Добрий день!
Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 18 травня 2016 (EES

Відповіді:
вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії,пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя зучнями.

Структура педагогічної технології:

 концептуальна основа;

 змістова частина навчання (цілі навчання – загальні і конкретні; зміст

навчального матеріалу);

 технологічний процес (організація навчального процесу;

 методи і форми навчальної діяльності школярів;

 методи і форми роботи вчителя;

 діяльність вчителя по керівництву процесом засвоєння матеріалу;

діагностика навчального процесу).

Критерії технологічності – будь-яка педагогічна технологія повинна задовольнити деякі основні методологічні вимоги (критерії технологічності).

Педагогічна технологія в загально педагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Окремо предметна педагогічна технологія — сукупність методів і засобів для реалізації визначеного змісту навчання в межах одного предмета (методика викладання предмета). Локальна ж технологія являє собою вирішення окремих дидактичних і виховних завдань. Персонал-технологія присутня в досвіді педагогів-новаторів.
Г. К. Селевко визначає таку структуру педагогічної технології:
а) концептуальна основа;
б) змістова частина навчання:
— мета навчання — загальна і конкретна;
— зміст навчального матеріалу;
в) процесуальна частина — технологічний процес:
— організація навчального процесу;
— методи і форми навчальної діяльності школярів;
— методи і форми роботи вчителя;
— діяльність учителя з керування процесом засвоєння матеріалу;
— діагностика навчального процесу.

Отже ,технологія навчання обєднує широке коло проблем , повязаних з аналізом навчального матеріалу та організацією.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:57, 19 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 10:27, 1 листопада 2016 (EET)

==== Консультації ====
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 23 травня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 10:27, 1 листопада 2016 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 8 вересня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 10:27, 1 листопада 2016 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Відповідь :
виховання творчої особистості.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:15, 22 жовтня 2016 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
Відповідь:
під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:14, 22 жовтня 2016 (EEST)

*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
Відповідь:
позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:14, 22 жовтня 2016 (EEST)

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Відповідь:
ставлення позитивне, ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів середній.
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:58, 19 жовтня 2016 (EEST)
Залучайтесь до дискусії.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:56, 31 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:56, 26 вересня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:59, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Педагогічна інноватика Голуб Л.М.

2016-11-01T08:27:29Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Консультації */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:29, 27 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня ,Марина Вікторівна.
„Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності , тобто примінити технологічність освіти.
З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:57, 19 жовтня 2016 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 12 травня 2016 (EEST)
На мою думку , тільки сучасна педагогічна система є технологічною , на відміну від традиційної.

З повагою Голуб Людмила Миколаївна--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:57, 19 жовтня 2016 (EEST)

Добрий день!
Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 18 травня 2016 (EES

Відповіді:
вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії,пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя зучнями.

Структура педагогічної технології:

 концептуальна основа;

 змістова частина навчання (цілі навчання – загальні і конкретні; зміст

навчального матеріалу);

 технологічний процес (організація навчального процесу;

 методи і форми навчальної діяльності школярів;

 методи і форми роботи вчителя;

 діяльність вчителя по керівництву процесом засвоєння матеріалу;

діагностика навчального процесу).

Критерії технологічності – будь-яка педагогічна технологія повинна задовольнити деякі основні методологічні вимоги (критерії технологічності).

Педагогічна технологія в загально педагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Окремо предметна педагогічна технологія — сукупність методів і засобів для реалізації визначеного змісту навчання в межах одного предмета (методика викладання предмета). Локальна ж технологія являє собою вирішення окремих дидактичних і виховних завдань. Персонал-технологія присутня в досвіді педагогів-новаторів.
Г. К. Селевко визначає таку структуру педагогічної технології:
а) концептуальна основа;
б) змістова частина навчання:
— мета навчання — загальна і конкретна;
— зміст навчального матеріалу;
в) процесуальна частина — технологічний процес:
— організація навчального процесу;
— методи і форми навчальної діяльності школярів;
— методи і форми роботи вчителя;
— діяльність учителя з керування процесом засвоєння матеріалу;
— діагностика навчального процесу.

Отже ,технологія навчання обєднує широке коло проблем , повязаних з аналізом навчального матеріалу та організацією.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:57, 19 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 10:27, 1 листопада 2016 (EET)

==== Консультації ====
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 23 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 8 вересня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 10:27, 1 листопада 2016 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Відповідь :
виховання творчої особистості.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:15, 22 жовтня 2016 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
Відповідь:
під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:14, 22 жовтня 2016 (EEST)

*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
Відповідь:
позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:14, 22 жовтня 2016 (EEST)

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Відповідь:
ставлення позитивне, ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів середній.
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:58, 19 жовтня 2016 (EEST)
Залучайтесь до дискусії.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:56, 31 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:56, 26 вересня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:59, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Педагогічна інноватика Голуб Л.М.

2016-11-01T08:27:14Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:29, 27 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня ,Марина Вікторівна.
„Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності , тобто примінити технологічність освіти.
З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:57, 19 жовтня 2016 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 12 травня 2016 (EEST)
На мою думку , тільки сучасна педагогічна система є технологічною , на відміну від традиційної.

З повагою Голуб Людмила Миколаївна--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:57, 19 жовтня 2016 (EEST)

Добрий день!
Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 18 травня 2016 (EES

Відповіді:
вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії,пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя зучнями.

Структура педагогічної технології:

 концептуальна основа;

 змістова частина навчання (цілі навчання – загальні і конкретні; зміст

навчального матеріалу);

 технологічний процес (організація навчального процесу;

 методи і форми навчальної діяльності школярів;

 методи і форми роботи вчителя;

 діяльність вчителя по керівництву процесом засвоєння матеріалу;

діагностика навчального процесу).

Критерії технологічності – будь-яка педагогічна технологія повинна задовольнити деякі основні методологічні вимоги (критерії технологічності).

Педагогічна технологія в загально педагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Окремо предметна педагогічна технологія — сукупність методів і засобів для реалізації визначеного змісту навчання в межах одного предмета (методика викладання предмета). Локальна ж технологія являє собою вирішення окремих дидактичних і виховних завдань. Персонал-технологія присутня в досвіді педагогів-новаторів.
Г. К. Селевко визначає таку структуру педагогічної технології:
а) концептуальна основа;
б) змістова частина навчання:
— мета навчання — загальна і конкретна;
— зміст навчального матеріалу;
в) процесуальна частина — технологічний процес:
— організація навчального процесу;
— методи і форми навчальної діяльності школярів;
— методи і форми роботи вчителя;
— діяльність учителя з керування процесом засвоєння матеріалу;
— діагностика навчального процесу.

Отже ,технологія навчання обєднує широке коло проблем , повязаних з аналізом навчального матеріалу та організацією.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:57, 19 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 10:27, 1 листопада 2016 (EET)

==== Консультації ====
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 23 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 8 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Відповідь :
виховання творчої особистості.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:15, 22 жовтня 2016 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
Відповідь:
під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:14, 22 жовтня 2016 (EEST)

*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
Відповідь:
позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:14, 22 жовтня 2016 (EEST)

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Відповідь:
ставлення позитивне, ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів середній.
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:58, 19 жовтня 2016 (EEST)
Залучайтесь до дискусії.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:56, 31 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:56, 26 вересня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:59, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.

2016-11-01T08:25:56Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання.

1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні, проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси.

2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Світлано Петрівно.
Чи будуть іще завдання з даного профілю ?З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:11, 22 жовтня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Я використовую такі нетрадиційні форми уроків :
1.Урок-семінар ("Наслідки та уроки Другої світової війни ,11 клас ")
2.Урок-вікторина ("Життя людей за первісних часів",6 клас)
3.Урок-заОЧНА ПОДОРОЖ("КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ",7клас)
4.Урок-СУД ("ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ",9клас)-ТОЩО --[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:37, 30 жовтня 2016 (EEST)-

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті---[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:43, 30 жовтня 2016 (EEST)--

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:52, 30 жовтня 2016 (EEST)ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:

- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;

- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення

теми;

- У навчальному режимі;

- У індивідуальній роботі з учнями;

- У режимі самонавчання;

- У режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 30 жовтня 2016 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Міжпредметний . Інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких відомостях з інших предметів

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-НАПРИКЛАД "Культура України XIX ст. (історія України) + ТВОРЧІСТЬ І.Франка ,П.мирного,л.українки ,і.нечуя-левицького(українська література),відомості із життя вчених д.заболотного (біологія),М.Грановського (математика)+творча спадщина м.лисенка (музичне мистецтво),М.ПИМОНЕНКА , С.ВАСИЛЬКІВСЬКОГО (ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО)ТОЩО.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:14, 30 жовтня 2016 (EEST)---

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

---Характерною рисою проблемного навчання є постановка перед учнями проблемної ситуації, яка спонукає їх не тільки користуватися готовими знаннями, але і самостійно (під керівництвом вчителя) здобувати нові знання. Існують різноманітні шляхи створення проблемної ситуації:

 постановка проблемних завдань;

 організація дискусії на уроці;

 організація пошукової роботи школярів.

Проблемна ситуація на уроці залежить від:

 характеру навчального матеріалу;

 актуальних проблем сучасності;

 життєвого досвіду школярів.

При оцінюванні проблемних завдань високо оцінюються використання учнями:

 знань з історії;

 знань з літератури;

 довідкових джерел;

 засобів масової інформації.-

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:27, 30 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Так ,дійсно ,матеріал цікавий і корисний.Дякую.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:39, 30 жовтня 2016 (EET)

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Дякую за цікаву інформацію.Поки що запитань немає.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 20:40, 30 жовтня 2016 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) =--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:22, 30 жовтня 2016 (EEST)===

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']
Модульний контроль пройшла--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 10:25, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Голуб Л.М.

2016-11-01T08:24:08Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:52, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Добрий вечір,Людмило Олександрівно!Вибачте, але з технічних причин відповідаю із значним запізненням.
#Відповідь на завдання №1 :Філософське дослідження освіти необхідне , тому,що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему; завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства. Філософія переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності. Крім того філософський аналіз свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне.

№2 Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки 1.Якщо філософія - це наука про закономірності природи, суспільства, пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалення системи навчання й виховання
З повагою Голуб Людмила Миколаївна

[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:34, 19 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді
Добрий вечір,Людмило Олександрівно!
1.Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означене сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажанні результати реалізації стратегічних завдань.

Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя.

2. Сучасні зарубіжні підходи до освіти:

1. Американський (США)-розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї.
2. Азійський (японський і китайський варіанти).
3. Європейський (високорозвинені країни-Великобританія, Німеччина, Франція)
---Зповагою Людмила Миколаївна Голуб-
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:35, 19 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:00, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Добрий вечір,Людмило Олександрівно!
Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти івиховання.

#Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, є її інформатизація, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності , можливість використання
й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей«віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу;

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів івикладачів.Цепередусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання .
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:37, 19 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 13 травня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:
Добрий вечір .Людмило Олександрівно.
1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав:
-Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом -запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
-Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
-Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів
-Сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;
-Просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.
-Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.

2.Болонський процес започаткували :Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти" 1998 р.та спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009).
З повагою Людмила Миколаївна Голуб

[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:37, 19 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 20 травня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:
Добрий вечір ,Людмило Олександрівно.
1.Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх«противників» тощо.Через це квазінаука скочується до рівня лженаукию

2.Основні елементи,що складають дослідницьку систему:

1. Тема дослідження.
2. Мета.
3. Об’єкт .
4. Предмет.
5. Завдання.
6. Гіпотеза .
7. Принципи .
8. Методи .
9. Критерії .
10. Результати.
11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного.
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
15. Оформлення досягнутих результатів .
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.

[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:38, 19 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Людмила Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:38, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Добрий вечір ,Людмило Олександрівно.

-«Парадигма освіти» є значно вужчим поняттям , ніж «стратегія освіти».Вона стосується лише освітнього процесу ,а «стратегія освіти» всього суспільного життя.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:40, 19 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних дослідженьКористувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:09, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
1)Існує 3 основні форми освіти :
#формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

2)Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання.
З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 20:59, 26 жовтня 2016 (EEST)
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:35, 5 вересня 2016 (EEST)
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.Дякую , поки що все зрозуміло.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:41, 19 жовтня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:
#Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
Реформи 90-х років 20 століття в українській освіті були зорієнтовані на створення нової системи освіти в Україні, збереження й примноження здобутого в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвих коректив у зміст освітянського процесу. Діяльність сучасної системи освіти України забезпечується цілою низкою освітніх нормативно-правових документів, серед яких основними є: Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту" тощо. У 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про освіту", що визначив школу як основу духовного та соціально- економічного розвитку держави й передбачив кардинальні зміни в її роботі. Відповідно до закону, а також внесених до нього змін і доповнень (1996 р.), освіта в сучасній Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, реальної взаємоповаги між націями та народами. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту. В Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Ухвалення Закону України "Про загальну середню освіту" відкрило реальні можливості щодо прискорення реформування системи загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог нашого суспільства й потреб кожної особистості. Проте, саме середня освіта зазнала за часів незалежності найбільше неоднозначного впливу трансформаційних процесів. Україна в середині 90-х років опинилася на 95 місці за індексом людського розвитку ЮНЕСКО. Прогресуючі тенденції – падіння престижу освіти, престижу педагога – породили плинність кадрів, що зумовило падіння якості педагогічного складу, рівня загальної педагогічної освіти, зниження результативності праці. На думку багатьох науковців, освітнє відродження безпосередньо пов’язано з етнопедагогікою, яка в сучасній освіті може бути задіяна при викладанні тих наук, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, держави, культури, географії, побуту, літератури, релігії. Побудована на такому фундаменті школа відповідає національним рисам української дитини, її ментальності, що здатні забезпечити найвищий злет її розумового, духовно-морального й естетичного розвитку. Отже, освіта завжди виступає в суспільстві основою самовідтворення культури. Реформаційні роки для української освіти започаткували низку важливих тенденцій: певну деідеологізацію та демократизацію навчального процесу, підтримання органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою і традиціями вітчизняної педагогіки, забезпечення свободи творчості педагогів-новаторів, урізноманітнення спектра навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, поступове утвердження у сфері освіти української мови. Проте, були і негативні явища, які вплинули на генезис освітньої галузі. Це, зокрема: залишковий принцип фінансування, невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормативам і потребам суспільства, падіння престижу педагогічної діяльності, різке загострення кадрової проблеми. На жаль, освіта поступово втрачає своє природне значення важливої продуктивної сили суспільства, якщо точніше — рушійної сили прогресивного розвитку нашої країни. Держава не напрацювала механізмів і не робить практичних кроків для залучення системи освіти з її науковим і кадровим потенціалом до розв’язання найактуальніших питань розвитку економіки. Майже втрачено зв'язки освітян із промисловими підприємствами, установами, яких практично перестали цікавити питання підготовки нового покоління кадрів і підтримка цієї діяльності. Немає й законодавчих актів, які сприяли б заохоченню підприємців до інвестицій в освіту (що ми побачили, розглядаючи сучасні зарубіжні підходи до освіти). За таких умов почав складатися імідж освіти як другорядної сфери, що лише створює додаткове навантаження на бюджет.

Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком.
Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності.
Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.
Головне , що треба змінити в системі української освіти : необхідно відійти від формалізму ,зробити освітню систему відкритою ,ективно впроваджувати іновації,дбати не про кількість вивченого матеріалу , а про його якість та практичний зміст.
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:42, 19 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 19 вересня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.

#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.[1]

Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

Освіта призначена, щоб дати новому поколінню початкові знання культури, формуючи поведінку у дорослому житті і допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. У широкому сенсі слова, освіта — процес або продукт "…формування розуму, характеру або фізичних здібностей особистості… У технічному сенсі утворення — це процес, за допомогою якого суспільство через школи, коледжі, університети та інші інститути цілеспрямовано передає свою культурну спадщину — накопичене знання, цінності та навички — від одного покоління іншому «між поколіннями».Саме в цьому і полягає головне призначення та цінність освіти.
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:42, 19 жовтня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 15 червня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 3 жовтня 2016 (EEST)

Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
Я вже допрацювала завдання. Перевірте , будь-ласка.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:46, 19 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Людмила Миколаївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:30, 1 листопада 2016 (EET)
Дуже вам вдячна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 10:24, 1 листопада 2016 (EET)

Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.

2016-10-30T19:39:57Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.

2016-10-30T18:40:23Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Консультації */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання.

1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні, проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси.

2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Світлано Петрівно.
Чи будуть іще завдання з даного профілю ?З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:11, 22 жовтня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Я використовую такі нетрадиційні форми уроків :
1.Урок-семінар ("Наслідки та уроки Другої світової війни ,11 клас ")
2.Урок-вікторина ("Життя людей за первісних часів",6 клас)
3.Урок-заОЧНА ПОДОРОЖ("КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ",7клас)
4.Урок-СУД ("ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ",9клас)-ТОЩО --[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:37, 30 жовтня 2016 (EEST)-

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті---[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:43, 30 жовтня 2016 (EEST)--

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:52, 30 жовтня 2016 (EEST)ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:

- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;

- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення

теми;

- У навчальному режимі;

- У індивідуальній роботі з учнями;

- У режимі самонавчання;

- У режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 30 жовтня 2016 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Міжпредметний . Інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких відомостях з інших предметів

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-НАПРИКЛАД "Культура України XIX ст. (історія України) + ТВОРЧІСТЬ І.Франка ,П.мирного,л.українки ,і.нечуя-левицького(українська література),відомості із життя вчених д.заболотного (біологія),М.Грановського (математика)+творча спадщина м.лисенка (музичне мистецтво),М.ПИМОНЕНКА , С.ВАСИЛЬКІВСЬКОГО (ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО)ТОЩО.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:14, 30 жовтня 2016 (EEST)---

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

---Характерною рисою проблемного навчання є постановка перед учнями проблемної ситуації, яка спонукає їх не тільки користуватися готовими знаннями, але і самостійно (під керівництвом вчителя) здобувати нові знання. Існують різноманітні шляхи створення проблемної ситуації:

 постановка проблемних завдань;

 організація дискусії на уроці;

 організація пошукової роботи школярів.

Проблемна ситуація на уроці залежить від:

 характеру навчального матеріалу;

 актуальних проблем сучасності;

 життєвого досвіду школярів.

При оцінюванні проблемних завдань високо оцінюються використання учнями:

 знань з історії;

 знань з літератури;

 довідкових джерел;

 засобів масової інформації.-

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:27, 30 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Дякую за цікаву інформацію.Поки що запитань немає.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 20:40, 30 жовтня 2016 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) =--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:22, 30 жовтня 2016 (EEST)===

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.

2016-10-29T23:27:51Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання.

1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні, проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси.

2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Світлано Петрівно.
Чи будуть іще завдання з даного профілю ?З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:11, 22 жовтня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Я використовую такі нетрадиційні форми уроків :
1.Урок-семінар ("Наслідки та уроки Другої світової війни ,11 клас ")
2.Урок-вікторина ("Життя людей за первісних часів",6 клас)
3.Урок-заОЧНА ПОДОРОЖ("КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ",7клас)
4.Урок-СУД ("ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ",9клас)-ТОЩО --[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:37, 30 жовтня 2016 (EEST)-

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті---[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:43, 30 жовтня 2016 (EEST)--

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:52, 30 жовтня 2016 (EEST)ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:

- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;

- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення

теми;

- У навчальному режимі;

- У індивідуальній роботі з учнями;

- У режимі самонавчання;

- У режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 30 жовтня 2016 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Міжпредметний . Інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких відомостях з інших предметів

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-НАПРИКЛАД "Культура України XIX ст. (історія України) + ТВОРЧІСТЬ І.Франка ,П.мирного,л.українки ,і.нечуя-левицького(українська література),відомості із життя вчених д.заболотного (біологія),М.Грановського (математика)+творча спадщина м.лисенка (музичне мистецтво),М.ПИМОНЕНКА , С.ВАСИЛЬКІВСЬКОГО (ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО)ТОЩО.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:14, 30 жовтня 2016 (EEST)---

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

---Характерною рисою проблемного навчання є постановка перед учнями проблемної ситуації, яка спонукає їх не тільки користуватися готовими знаннями, але і самостійно (під керівництвом вчителя) здобувати нові знання. Існують різноманітні шляхи створення проблемної ситуації:

 постановка проблемних завдань;

 організація дискусії на уроці;

 організація пошукової роботи школярів.

Проблемна ситуація на уроці залежить від:

 характеру навчального матеріалу;

 актуальних проблем сучасності;

 життєвого досвіду школярів.

При оцінюванні проблемних завдань високо оцінюються використання учнями:

 знань з історії;

 знань з літератури;

 довідкових джерел;

 засобів масової інформації.-

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:27, 30 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) =--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:22, 30 жовтня 2016 (EEST)===

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.

2016-10-29T23:22:55Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання.

1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні, проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси.

2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Світлано Петрівно.
Чи будуть іще завдання з даного профілю ?З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:11, 22 жовтня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Я використовую такі нетрадиційні форми уроків :
1.Урок-семінар ("Наслідки та уроки Другої світової війни ,11 клас ")
2.Урок-вікторина ("Життя людей за первісних часів",6 клас)
3.Урок-заОЧНА ПОДОРОЖ("КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ",7клас)
4.Урок-СУД ("ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ",9клас)-ТОЩО --[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:37, 30 жовтня 2016 (EEST)-

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті---[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:43, 30 жовтня 2016 (EEST)--

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:52, 30 жовтня 2016 (EEST)ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:

- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;

- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення

теми;

- У навчальному режимі;

- У індивідуальній роботі з учнями;

- У режимі самонавчання;

- У режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 30 жовтня 2016 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Міжпредметний . Інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких відомостях з інших предметів

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-НАПРИКЛАД "Культура України XIX ст. (історія України) + ТВОРЧІСТЬ І.Франка ,П.мирного,л.українки ,і.нечуя-левицького(українська література),відомості із життя вчених д.заболотного (біологія),М.Грановського (математика)+творча спадщина м.лисенка (музичне мистецтво),М.ПИМОНЕНКА , С.ВАСИЛЬКІВСЬКОГО (ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО)ТОЩО.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:14, 30 жовтня 2016 (EEST)---

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) =--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:22, 30 жовтня 2016 (EEST)===

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.

2016-10-29T23:16:15Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання.

1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні, проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси.

2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Світлано Петрівно.
Чи будуть іще завдання з даного профілю ?З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:11, 22 жовтня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Я використовую такі нетрадиційні форми уроків :
1.Урок-семінар ("Наслідки та уроки Другої світової війни ,11 клас ")
2.Урок-вікторина ("Життя людей за первісних часів",6 клас)
3.Урок-заОЧНА ПОДОРОЖ("КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ",7клас)
4.Урок-СУД ("ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ",9клас)-ТОЩО --[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:37, 30 жовтня 2016 (EEST)-

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті---[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:43, 30 жовтня 2016 (EEST)--

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:52, 30 жовтня 2016 (EEST)ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:

- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;

- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення

теми;

- У навчальному режимі;

- У індивідуальній роботі з учнями;

- У режимі самонавчання;

- У режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 30 жовтня 2016 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Міжпредметний . Інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких відомостях з інших предметів

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-НАПРИКЛАД "Культура України XIX ст. (історія України) + ТВОРЧІСТЬ І.Франка ,П.мирного,л.українки ,і.нечуя-левицького(українська література),відомості із життя вчених д.заболотного (біологія),М.Грановського (математика)+творча спадщина м.лисенка (музичне мистецтво),М.ПИМОНЕНКА , С.ВАСИЛЬКІВСЬКОГО (ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО)ТОЩО.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:14, 30 жовтня 2016 (EEST)---

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.

2016-10-29T23:14:46Z

Голуб Людмила Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання.

1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні, проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси.

2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Світлано Петрівно.
Чи будуть іще завдання з даного профілю ?З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 18:11, 22 жовтня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Я використовую такі нетрадиційні форми уроків :
1.Урок-семінар ("Наслідки та уроки Другої світової війни ,11 клас ")
2.Урок-вікторина ("Життя людей за первісних часів",6 клас)
3.Урок-заОЧНА ПОДОРОЖ("КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ",7клас)
4.Урок-СУД ("ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ",9клас)-ТОЩО --[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:37, 30 жовтня 2016 (EEST)-

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

-Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті---[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:43, 30 жовтня 2016 (EEST)--

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:52, 30 жовтня 2016 (EEST)ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:

- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;

- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення

теми;

- У навчальному режимі;

- У індивідуальній роботі з учнями;

- У режимі самонавчання;

- У режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 30 жовтня 2016 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Міжпредметний . Інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких відомостях з інших предметів

НАПРИКЛАД "Культура України XIX ст. (історія України) + ТВОРЧІСТЬ І.Франка ,П.мирного,л.українки ,і.нечуя-левицького(українська література),відомості із життя вчених д.заболотного (біологія),М.Грановського (математика)+творча спадщина м.лисенка (музичне мистецтво),М.ПИМОНЕНКА , С.ВАСИЛЬКІВСЬКОГО (ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО)ТОЩО.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 02:14, 30 жовтня 2016 (EEST)

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']