HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

С.Тучне

2017-10-26T00:51:46Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Ресурси інтернету */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один - імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==

Тучненська сільська рада увійшла до складу ОТГ Миколаївської селищної ради.На території села розташований тучненський старостат.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===

Тучненський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ"
Етапи становлення
Школа в селі Тучне розпочинає свою історію в кінці ХІХ ст.
1903 рік – Тучнянська початкова школа.
1938 рік – Тучнянська неповна середня школа.
1953 рік – Тучнянська середня школа.
1993 рік – Тучненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
2002 рік – Тучненський НВК: СЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ.
2005 рік – Тучненський НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ.
Тучненський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" – це осередок де постійно здійснюються цікаві подорожі з дітьми у світ науки, це і гра, і пізнання нового, і радість творчого пошуку, втілення інновацій у навчально-виховному процесі.
Стратегічною метою закладу є організація змістовного навчання та виховання учнів таким чином, щоб створити умови для їхнього саморозвитку, сформувати систему відношень до себе, суспільства, до загальнолюдських цінностей.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-26T00:50:45Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Ресурси інтернету */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один - імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==

Тучненська сільська рада увійшла до складу ОТГ Миколаївської селищної ради.На території села розташований тучненський старостат.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===

Тучненський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ"
Етапи становлення
Школа в селі Тучне розпочинає свою історію в кінці ХІХ ст.
1903 рік – Тучнянська початкова школа.
1938 рік – Тучнянська неповна середня школа.
1953 рік – Тучнянська середня школа.
1993 рік – Тучненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
2002 рік – Тучненський НВК: СЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ.
2005 рік – Тучненський НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ.
Тучненський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" – це осередок де постійно здійснюються цікаві подорожі з дітьми у світ науки, це і гра, і пізнання нового, і радість творчого пошуку, втілення інновацій у навчально-виховному процесі.
Стратегічною метою закладу є організація змістовного навчання та виховання учнів таким чином, щоб створити умови для їхнього саморозвитку, сформувати систему відношень до себе, суспільства, до загальнолюдських цінностей.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BF%D1%94%D0%B3%D1%96%D0%BD_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-26T00:46:17Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта */

С.Тучне

2017-10-25T09:30:17Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Історія */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один - імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==

Тучненська сільська рада увійшла до складу ОТГ Миколаївської селищної ради.На території села розташований тучненський старостат.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===

Тучненський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ"
Етапи становлення
Школа в селі Тучне розпочинає свою історію в кінці ХІХ ст.
1903 рік – Тучнянська початкова школа.
1938 рік – Тучнянська неповна середня школа
1953 рік – Тучнянська середня школа
1993 рік – Тучненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
2002 рік – Тучненський НВК: СЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ
2005 рік – Тучненський НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ
Тучненський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" – це осередок де постійно здійснюються цікаві подорожі з дітьми у світ науки, це і гра, і пізнання нового, і радість творчого пошуку, втілення інновацій у навчально-виховному процесі.
Стратегічною метою закладу є організація змістовного навчання та виховання учнів таким чином, щоб створити умови для їхнього саморозвитку, сформувати систему відношень до себе, суспільства, до загальнолюдських цінностей.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T09:16:46Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Освіта */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==

Тучненська сільська рада увійшла до складу ОТГ Миколаївської селищної ради.На території села розташований тучненський старостат.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===

Тучненський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ"
Етапи становлення
Школа в селі Тучне розпочинає свою історію в кінці ХІХ ст.
1903 рік – Тучнянська початкова школа.
1938 рік – Тучнянська неповна середня школа
1953 рік – Тучнянська середня школа
1993 рік – Тучненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
2002 рік – Тучненський НВК: СЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ
2005 рік – Тучненський НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ
Тучненський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" – це осередок де постійно здійснюються цікаві подорожі з дітьми у світ науки, це і гра, і пізнання нового, і радість творчого пошуку, втілення інновацій у навчально-виховному процесі.
Стратегічною метою закладу є організація змістовного навчання та виховання учнів таким чином, щоб створити умови для їхнього саморозвитку, сформувати систему відношень до себе, суспільства, до загальнолюдських цінностей.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:59:48Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==

Тучненська сільська рада увійшла до складу ОТГ Миколаївської селищної ради.На території села розташований тучненський старостат.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===

На території села розташоване приміщення загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:54:26Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==

Тучненська сільська рада увійшла до складу ОТГ Миколаївської селищної ради.На території села розташований тучненський старостат.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===

На території села розташоване приміщення Тучненської НВК"ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ"

===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:43:40Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Освіта */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==

Тучненська сільська рада увійшла до складу ОТГ Миколаївської селищної ради.На території села розташований тучненський старостат.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===

На території села розташоване приміщення загальноосвітньої школи.
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:29:52Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Органи влади */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==

Тучненська сільська рада увійшла до складу ОТГ Миколаївської селищної ради.На території села розташований тучненський старостат.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:23:54Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Органи влади */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==

Тучненський старостат (Тучненська сільська рада)

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:19:53Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Пошта, зв'язок, банківська сфера */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==

Поштовий індекс 41857
Телефонний код +380 5443

==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:14:18Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Джерела */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==

Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 162

==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:11:13Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Історія */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:10:41Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Назва */

==Назва==

Тучне́ — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі.

==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:09:37Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Персоналії */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник АТО.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:08:03Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Персоналії */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян. 11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:07:06Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Персоналії */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада. 24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.
Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян.
11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T08:06:12Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Персоналії */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==

Випускником Тучненської ЗОШ є Сапєгін Віталій Іванович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
Навчався у Терещенківській школі, закінчив Тучненську ЗОШ. Пройшов строкову службу в ЗСУ, служив водієм. По демобілізації працював водієм у сільському господарстві. Одружився, молода родина переїхала в місто Суми.
У березні 2015-го прийшла повістка, не намагався уникнути мобілізації. Водій, 93-тя окрема механізована бригада.
24 липня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок підриву військового автомобіля на фугасній міні загинули сержант Віталій Сапєгін.
Без Віталія лишилися дружина, 10-річний син.
Похований в місті Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян.
11 жовтня 2017 року Указом Президента України № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).

20 вересня 2016 року в Тучненській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку на честь випускника Віталія Сапєгіна.

==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:56:23Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==

В центрі села височіє будівля сільської ради, поряд - приміщення відділення зв’язку, церкви, ФАПу, неподалік розташовані магазини.Окрасою села є двоповерхові приміщення будинку культури, загальноосвітньої школи.
Вшановуючи пам'ять загиблих односельчан в роки Другої світової війни в центрі села встановлено меморіал; на місці поховання загиблих при звільнені села в далекому 1943 році встановлено пам'ятник.

==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:54:15Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Географія */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

Село Тучное розташоване біля витоків річки Вир, нижче за течією на відстані 3 км розташоване смт Улянівка. На відстані 1 км розташоване село Олександрівка).

На річці декілька загат.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 2504.
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:46:59Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Населення */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==

Населення c.Тучне—674 чоловік, населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..

==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:43:05Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Розташування */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка .
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:40:53Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Історія */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]
===Розташування===

ТУЧНЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване за 41 км на південний захід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Вири. Населення —674 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Олександрівка з населенням 142 чоловік..
Площа населених пунктів сільської ради становить 370,1 га, в тому числі села Тучне 300,1 га, села Олександрівка- 70 га

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===

Історія села.
Як значиться в архівних документах, заселення території сільської ради відбувалося в середині XVIІ столітгя.
Так .відомо, що в 1777 році село Тучне належало поміщику Щербатому. Селяни займалися в основному землеробством,на просторі будували вітряки. Для зберігання зерна і снопів в негоду будували лісяні клуні.
Щодо назви села, то вона згадується у двох випадках .Один пов'язаний з ім'ям барині Щигловської, яка мала багато українських земель.
Бажання познайомитися із своїми землями неодноразово приводило її в наші краї Щигловську вражали родючість землі,стримані і працьовиті люди,чудова природа.
Під час однієї із подорожей із -за негоди вона зупинилася неподалік території села. Над їхнім табором зібралися великі хмари, здавалося, що день швидко змінила ніч.Таких хмар бариня не бачила і вимовила: « О какое небо тучное! Здесь под большими тучами пусть, будет красивый поселок Тучное!»
Тож, як згадують старожили, поєднання двох виразів - тучна, родюча земля і феномен природи над її територією могли бути пов’язані із назвою села Тучне.
Неподалік центру села Тучне на пагорбі, біля водойми, наперехресті доріг, вулиць села був гарний будинок Щигловської, оповитий цегляним забором,
поряд було багато землі і великий сад.
В кінці села Тучне за її наказом були побудовані печі, де випалювали цеглу з буквою «Щ». Правителем у селі Тучне був Радченко.
За національністю бариня Щигловська була полячкою,тож після 1917 року вона повернулася в Польшу.
Відомо , що 1926 році в селі Тучне відзначали століття церкви, що носила ім'я
Федора Страталата. Це була дуже красива споруда з трьох куполів, огорожена кам’яною стіною,обсаджена липами. Біля церкви був великий сад, на подвір’я церкви входили через великі залізні ворота.
В тридцяті роки на території сільської ради було чотири колгоспи: в селі Тучне колгосп «Спартак» і колгосп ім.Леніна,в селі Олександрівка-«Серп і Молот», село Грузьке - колгосп « Красіно».
Кожний колгосп мав свою техніку та реманент.
В 1952 році всі колгоспи об’єднали в один- імені Хрущова.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:39:43Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Розташування */

С.Тучне

2017-10-25T07:37:43Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Географія */

==Назва==
==Географія==
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]
===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:37:35Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Розташування */

==Назва==
==Географія==
===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:37:11Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Розташування */

==Назва==
==Географія==
===Розташування===
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|600px]]

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:36:56Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Розташування */

==Назва==
==Географія==
===Розташування===
[[Файл:Карта_с.Тучне.jpg|400px]]

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

Файл:Карта с.Тучне.jpg

2017-10-25T07:36:44Z

Грінченко Надія Миколаївна:

С.Тучне

2017-10-25T07:35:38Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Ресурси інтернету */

==Назва==
==Географія==
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) с.Тучне, вільна енциклопедія]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

С.Тучне

2017-10-25T07:30:27Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Фотогалерея */

==Назва==
==Географія==
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

Файл:Меморыал с.Тучне.jpg

2017-10-25T07:30:01Z

Грінченко Надія Миколаївна:

С.Тучне

2017-10-25T07:29:56Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Фотогалерея */

==Назва==
==Географія==
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{|
|[[Файл:ЗОШ_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Тучне ]]
|-
|[[Файл:Меморыал_с.Тучне.jpg|thumb|200px|Меморіал солдатам Другої світової війни]]
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

Файл:ЗОШ с.Тучне.jpg

2017-10-25T07:28:09Z

Грінченко Надія Миколаївна:

С.Тучне

2017-10-25T07:24:08Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */

==Назва==
==Географія==
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]]

Користувач:Грінченко Надія Миколаївна

2017-10-25T07:23:08Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==

[[Файл:Грінченко_Н.М..jpg|200px|thumb|left|Грінченко Надія Миколаївна]]

==Регіон==
Білопільський район, с.Тучне

==Місце роботи==
Тучненський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ" Миколаївської селищної ради

==Посада ==
Учитель історії і правознавства

==Категорія==
Спеціаліст

==Випускний проект==
Історія населених пунктів [[с.Тучне]]

[https://drive.google.com/file/d/0BwFZJ8T9ACcWa2tRUzNRaEs2Tk0/view?usp=sharing Конспект уроку 7 клас '''Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда»''']

[https://drive.google.com/file/d/0BwFZJ8T9ACcWc1pfbFVRMGpuY1k/view?usp=sharing Конспект уроку 9 клас '''Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років''']

[https://drive.google.com/file/d/0BwFZJ8T9ACcWWjBjb3NXdGdGVzg/view?usp=sharing Конспект уроку 8 клас '''Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час. Правління династії Романових.''']

[https://drive.google.com/file/d/0BwFZJ8T9ACcWbGFONG5oQWx0dE0/view?usp=sharing Конспект уроку 6 клас '''Суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей.''']

==Контакти==
hpinhenko@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Грінченко Надія Миколаївна

2017-10-25T07:19:31Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Випускний проект */

Користувач:Грінченко Надія Миколаївна

2017-10-25T07:17:30Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

Користувач:Грінченко Надія Миколаївна

2017-10-25T07:17:16Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Грінченко Надія Миколаївна
[[Файл:Грінченко_Н.М..jpg|200px|thumb|left]]

==Регіон==
Білопільський район, с.Тучне

==Місце роботи==
Тучненський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ" Миколаївської селищної ради

==Посада ==
Учитель історії і правознавства

==Категорія==
Спеціаліст

==Випускний проект==
Історія населених пунктів [[с.Тучне]]

Конспект уроку...

Конспект уроку...

Конспект уроку...

Конспект уроку...

==Контакти==
hpinhenko@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Грінченко Надія Миколаївна

2017-10-25T07:16:56Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Грінченко Надія Миколаївна
[[Файл:Грінченко_Н.М..jpg|200px]]

==Регіон==
Білопільський район, с.Тучне

==Місце роботи==
Тучненський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ" Миколаївської селищної ради

==Посада ==
Учитель історії і правознавства

==Категорія==
Спеціаліст

==Випускний проект==
Історія населених пунктів [[с.Тучне]]

Конспект уроку...

Конспект уроку...

Конспект уроку...

Конспект уроку...

==Контакти==
hpinhenko@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Файл:Грінченко Н.М..jpg

2017-10-25T07:16:38Z

Грінченко Надія Миколаївна:

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-24T07:03:40Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Педагогічна інноватика Грінченко Н.М.

2017-09-26T19:24:58Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:43, 26 квітня 2017 (EEST)

Відповідь. Інтерактивні технології– навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається, це співнавчання, в якому і вчитель, і учні є суб’єктами навчання. Учитель виступає в ролі організатора процесу навчання.Інтерактивні вправи: робота в групах, « Два - чотири – всі разом», « Карусель», « Акваріум», « Мікрофон», « Незакінчене речення», « Мозковий штурм», « Навчаючись – учусь», « Ажурна пилка», « Дерево рішень», метод « Прес», « Займи свою позицію», « Неперервна шкала думок», дискусія, рольові ігри. Суть технології. В умовах особистісно орієнтованого навчання акцент зроблено: на розвиток у суб’єктів навчання особистісного ставлення до світу, до себе; на формування цілісної особистості єдності її пізнавальних і особистісних якостей, на розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, на індивідуалізацію, персоніфікацію, діалогізацію навчально – виховного процесу.
Прогнозований результат. Високий рівень інтелектуального, особистісного і духовного розвитку вчителів та учнів. Повноцінна реалізація природних нахилів, здібностей, інтересів учнів і вчителів. Розвиток механізмів самоосвіти, самореалізації. самовираження, саморозвитку, саморегуляції. самозахисту, самовиховання дитини.
Отже, педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Інтерес як учених, так і практиків до педагогічної технології викликано різними причинами. Для когось це модний напрям. Інші вважають педагогічну технологію засобом вирішення більшості педагогічних проблем. Ми ж схильні вважати, що це об'єктивний процес, новий етап в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 07:43, 21 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:35, 16 травня 2017 (EEST)

Відповідь."Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Усі три визначення мають істотний недолік — у них ідеться про підвищення ефективності навчання і не згадується про методи досягнення цього. І, нарешті, представники четвертої групи (Д. Фіни, П. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Обґрунтовуючи такий підхід (назвемо його багатоаспектним), Д. Фіни помітив: «Тільки наївні люди вважають, що технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Це значить набагато більше. Це спосіб організації, це напрямок думок про матеріали, людей, заклади, моделі і системи типу "людина — машина". Це перевірка економічних можливостей проблеми. Крім того, технологія істотно причетна до взаємодії науки, мистецтва і людських цінностей». Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. "Педагогічна технологія є галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектами організації педагогічних систем і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів".
Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Лихачов).

• Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення планованих результатів навчання (І. П. Волков).

• Педагогічна технологія - це продумана у всіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. М. Монахов).

• Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 08:07, 21 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 18:15, 16 травня 2017 (EEST)

Відповідь.Освітня технологія відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Призначення освітніх технологій полягає у розв’язанні стратегічних для системи освіти завдань: прогнозування розвитку освіти, проектування і планування цілей, результатів, основних етапів, способів, організаційних форм освітньо-виховного процесу. Такими освітніми технологіями є концепції освіти, освітні закони, освітні системи. У сучасній Україні такими освітніми технологіями є гуманістична концепція освіти, Закон України « Про освіту », система безперервної освіти (дошкільний, шкільний, вузівський, поствузівський рівні) та ін.

Педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій у навчально-виховному процесі за наявності певних умов. Педагогічні технології акумулюють і виражають загальні ознаки та закономірності навчально-виховного-процесу незалежно від конкретного навчального предмета. Кожна конкретна педагогічна технологія відображає модель навчально-виховного та управлінського ппроцесів у навчальному закладі, об’єднує в собі їх зміст, форми і засоби. Вона може охоплювати й спеціалізовані технології, що застосовуються в інших галузях науки і практики – електронні, нові інформаційні технології, промислові, поліграфічні, валеологічні, тощо.

Технологія навчання – поняття близьке, але не тотожне педагогічній технології, оскільки воно відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу (поняття) в межах певного предмету, теми, питання і в межах обраної технології.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 07:53, 21 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 19:29, 19 травня 2017 (EEST)
Відповідь.Педагогічна система – це група людей, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.
Під педагогічною розуміється система, безпосередньо реалізує педагогічні функції. Вона являє собою єдність взаємопов'язаних і взаємодіючих педагогічних явищ (елементів), цілісно спрямованих на досягнення певного педагогічного результату.Елементами сучасних педагогічних систем є:

- цілі;

- суб'єкти та об'єкти педагогічних процесів: організатори, керівники, безпосередньо педагоги, учні;

- дидактичні ( навчальні), виховні, розвиваючі та освітні процеси, дії, акти і т.п., як способи вирішення завдань, що стоять перед педагогічною системою, з розкриттям характеру відносин (впливу, взаємодії учасників тощо);

- засоби реалізації педагогічної взаємодії (у тому числі - технічні);

- організаційні форми педагогічної діяльності;

- методи здійснення педагогічної діяльності;

- контроль;

- реальні результати та їх оцінка.

Отже, педагогічна система - це стійкий організаційно-технологічний комплекс, що забезпечує досягнення заданої мети, тому вона завжди технологічна. --[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 10:19, 25 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.
Завдання № 1. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?

Відповідь.Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 10:27, 25 червня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги, давайте знайомитись! Я, Клочко Оксана Миколаївна, ваш новий викладач з навчальної дисципліни "Педагогічна іннватика".
Вітаю вас із початком нового навчального року! Натхнення, міцних нервів та оптимізму!
Згодом на моїй сторіночці буде викладено лекції з курсу. Маю надію, що вони стануть вам у нагоді!

Будь-ласка, звертайтесь за допомогою або з пропозиціями по темах лекцій.

Чекаю на ваші дописи--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 14:12, 7 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:04, 22 травня 2017 (EEST)

Відповіді.
1.Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування.

2.Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії.Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо).Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу;  Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;  Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність);  Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми;  Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження;  Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці;  Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів;  Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз;  Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями.

3. Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
До новаторства я ставлюсь лише позитивно, оскільки педагоги–„новатори” - педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 10:42, 25 червня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:44, 30 травня 2017 (EEST)

Добрий день, шановні колеги!
Пропоную для обговорення на інтернет-семінарі тему "Використання на заняттях з історії локальних педагогічних інновацій" (наприклад: мозковий штурм, метод дискусії, робота в групі, метод проектів, інтерактивні методи тощо) Чи часто ви застосовуєте їх на практиці? В чому переваги таких інновацій?
Будь-ласка, долучайтесь до дискусії.
Також нагадую вам, що навчання скоро добігає кінця, отже прошу вас вчасно виконати всі завдання.На моїй сторіночці ви знайдете необхідну для цього інформацію.--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:32, 26 вересня 2017 (EEST)

Відповідь.Завдання школи - не тільки навчити молодого члена суспільства, а й зробити його компетентним. Тобто, випускник повинен бути здатним втілювати накопичені знання, уміння і навички в житті, хотіти і вміти успішно діяти на їх основі. Вивчення історії в школі покликане сформувати такі предметні компетенції, як: просторова, хронологічна, логічна, інформаційна, аксіологічна і мовнаЗастосування традиційного підходу до викладання історії (коли учні виступають у ролі "об'єкта" навчання, які повинні засвоїти і відтворити матеріал, переданий їм вчителем - джерелом знань) не завжди гарантує успішність виконання поставленого завдання. Результати багатьох досліджень приводять до висновку, що навчання має будуватися інакше, по-іншому, таким чином, щоб всі учні могли вчитися. Один з варіантів організації навчального процесу - використання в діяльності педагога технології інтерактивного навчання. Навчальний предмет «Історія» також може бути набагато ефективніше сприйнятий учнями при використанні інтерактивних технологій. Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської від слова interact (inter - взаємний, act - діяти). Інтерактивність означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або будь-ким (людиною). Отже, інтерактивне навчання для мене - це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія. Суть інтерактивного навчання полягає в такій організації навчального процесу, при якій практично всі учні виявляються залученими до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що знають і думають.
Інтеракція у навчанні націлена на розвиток у учнів учбової та соціальної компетенції, зокрема: умінь роздумувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, приймати учать у дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватися у малих та великих групах; навичок оволодіння засобами самостійного отримання та обробки інформації з різноманітних джерел, проведення самостійних досліджень; навичок активного слухання, ефективної комунікації, участі у груповій роботі та відповідальності за результати спільної діяльності, організації роботи малої групи, оцінювання власних дій та можливостей, розвиток творчих ідей.
Назвемо лише деякі методи та прийоми інтерактивного навчання, які можливо ефективно використовувати на уроці історії для формування предметних компетенцій:
 дискусії та обговорення;
 розв'язання проблемних питань;
 мозковий штурм;
 робота в групах;
 інтерв'ю;
 аналіз аргументів «за» і проти»;
 навчальні ігри;
 створення проектів, презентацій та виставок
 Роль вчителя у цієї моделі навчання - підтримувати, підбадьорювати учнів у їхніх зусиллях. Основною формою організації навчання є співробітництво в малих групах з метою вирішення проблем та самостійного навчання, отримання поведінкового досвіду, орієнтованого на формування компетентнісний навичок, тобто все те, що ми називаємо інтерактивними методами навчання
 Для створення позитивної атмосфери навчання та організації комунікації учнів використовуються, наприклад, такі методи і прийоми: «Знайомство» (коли учні пізнають один одного заново по мірі їх навчання), «Очікування та досягнення» (коли перед початком розгляду теми або уроку учні висловлюють, чого вони чекають від майбутнього заняття, а потім оцінюють, наскільки збулися їхні очікування), «Активне слухання» (коли учні тренуються чути і розуміти один одного) та інші.
 Для мотивації навчальної діяльності та актуалізації опорних знань, уявлень учнів можна використовувати, наприклад: «Мікрофон» (коли слово передається від одного учня до іншого), «Мозковий штурм» (загальне обговорення проблемного питання, в ході якого можуть бути висловлені будь-які ідеї, припущення), робота в парах за принципом «Навчаючи, вчуся», робота в малих групах та інші.
 Використання різних форм навчання дає можливість простежити за роботою учня при вивченні певної теми, об`єктивно оцінити його навчальну діяльність. Сприяє виявленню глибини знань для створення проблемної ситуації. Посиленне сворення таких ситуацій показує усвідомлення учнями програмного матеріалу, відсутність прогалин. Проблемні ситуації дуже різноманітні за тематикою, змістом та складністю.
 Учні досягнуть творчих результатів з історії тільки тоді, коли вчитель буде усвідомлювати, що дитина постійно перебуває під тиском потоку інформації, яка впливає на її свідомість і почуття--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:24, 26 вересня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Грінченко Н.М.

2017-09-23T19:02:22Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету, навчальні плани.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 16:20, 18 травня 2017 (EEST)
#Зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Одним із важливих завдань навчання історії є засвоєння учнями певної сукупності знань про історичне минуле, які складаються з різноманітних відомостей, історичної інформації, що відбиває концентрований соціальний досвід людства у навчальному історичному матеріалі. Система відомостей історичної науки відтворює наукову картину розвитку суспільства в цілому, людської цивілізації, розкриває історичну реальність і дає можливість її пізнання людиною та відбивається у свідомості учнів у вигляді історичних знань.
Навчальний історичний матеріал складається з компонентів, які притаманні самій історичній науці: історичних фактів і теорії, а також способів опрацювання історичного матеріалу, теоретичних і методологічних основ історії як науки (під ними розуміють основні принципи, підходи до вивчення історичного процесу, форми і способи наукового пізнання). У процесі навчання учні насамперед засвоюють історичний матеріал, представлений двома основними компонентами: історичними фактами і теорією.
Оптимальне поєднання фактичного і теоретичного матеріалу в кожному конкретному історичному курсі визначається з точки зору методологічних положень про емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Ще в 1950-х роках філософ В. Кедров і психолог С. Рубінштейн обґрунтували необхідність чітко розрізняти два способи узагальнення і відповідно два рівні пізнання: емпіричний і теоретичний. Пізніше логічну і психологічну сторони цих способів розробили М, Вахтомін, В. Давидов, В. Копнін, О. Леонтьєв.
Історичні факти засвоюються учнями на так званому емпіричному рівні, тобто із зовнішньої сторони (що, хто, де, коли, як) у вигляді образів, картин історичного минулого. Теоретичний рівень пізнання історії передбачає осмислення внутрішньої сутності фактів і оволодіння системою наукових понять, висновків, зв'язків і закономірностей суспільного руху.---[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 21:59, 28 червня 2017 (EEST)---

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1.Зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства,; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетво¬рююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:37, 28 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
-1. Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному суспільстві. А це є основними життєвими компетентностями людини.У Держстандарті освітня галузь «Суспільствознавство» висуває перед учителем головну мету: формування соціальної та громадянської компетентностей, що є ключовими, мають «міждисциплінарний характер та інтегруються за допомогою усіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм». Отже, формування ключових життєвих компетентностей повинно стати стратегічною метою для вчителя. Водночас досягнення стратегічної мети неможливо без здійснення проміжних цілей, якими є предметні компетентності. Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші. За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві. Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:37, 28 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:15, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----1. Прорахунки:дуже мало виділяється часу на вивчення історії України для 10-11 класів, а обсяг матеріалу дуже великий, насичений подіям. Здобутки - наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:10, 28 червня 2017 (EEST)

----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Підручник з історії України Власова В.С. Переваги: Збалансований підручник, оптимальний для використання в звичайних школах. Матеріал викладений доступно, зроблено акцент на найважливіших датах, поняттях, постатях. Яскраво ілюстрований. Наявні карти. Значна увага приділена роботі з джерелами. Запитання до тексту сприяють формуванню історичних компетентностей. Є матеріал для опрацювання на практичних роботах, уроках узагальнення. Недоліки: відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:10, 28 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Надія Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1. Перед освітою України сьогодні постає двоєдине завдання: по-перше, формувати всебічно розвинену особистість із високим рівнем інтелекту й духовності, із сучасним інноваційним типом мислення; по-друге, виховати свідомого громадянина – патріота. Учень повинен мати розвиненими такі компетенції: вивчати:
• вміти отримувати користь з досвіду; • організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх; • організовувати свої власні прийоми вивчення; • вміти вирішувати проблеми; • самостійно займатися своїм навчанням.
Шукати: • запитувати різні бази даних; • опитувати оточення; • отримувати інформацію; • вміти працювати з документами та класифікувати їх.
Думати: • визначати взаємозв'язок минулих і справжніх подій; • критично ставитися до того чи іншого аспекту розвитку наших суспільств; • вміти протистояти складності; • займати позицію в дискусіях і висловлювати свою власну думку; • бачити важливість політичного та економічного оточення, в якому проходить навчання і робота; • вміти оцінювати твори мистецтва і літератури.
Співпрацювати: • вміти співпрацювати і працювати в групі; • приймати рішення - улагоджувати розбіжності та конфлікти; • вміти домовлятися.
Адаптуватися: • вміти використовувати нові технології; • доводити гнучкість перед обличчям швидких змін; • показувати стійкість перед труднощами; • вміти знаходити нові рішення.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:28, 28 червня 2017 (EEST)

----
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.
Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.
Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.
Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», «екологічна гра в завданнях» тощо.
Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу.
Істотно важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:
Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на грипи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів.
Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони,історичний турнір, уроки типу КВК), уроки-подорожі, «урок-гра»,урок-кросворд, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:46, 28 червня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.
2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.
3.На даний час така структура дієва.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. Якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу.
2.На уроках засвоєння ноиих знань я використовую: методи готових знань (учні пасивно сприймають подану викладачем інформацію, запам'ятовують, а в разі необхідності відтворюють її) і дослідницький метод (передбачає активну самостійну роботу учнів при засвоєнні знань: аналіз явищ, формулювання проблеми, висунення і перевірка гіпотез, самостійне формулювання висновків), який найбільш повно реалізується в умовах проблемного навчання.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
1.Урок – це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань.
В цьому означенні представлені всі компоненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, організація і керівництво, всі дидактичні елементи. Сутність і призначення уроку в процесі навчання як цілісної динамічної системи передбачає, таким чином, колективно-ідивідуальну взаємодію учителя і учнів.
За означенням М.І.Махмутова, урок — це динамічна і варіативна форма організації процесу цілеспрямованої взаємодії (діяльності і спілкування) певного складу вчителів і учнів, яка містить у собі зміст, форми, методи і засоби навчання, і, яка систематично використовується (в однакові відрізки часу) для вирішення завдань освіти, розвитку і виховання в процесі навчання.
Функція уроку як організаційної форми навчання полягає у досягненні завершеної, але часткової мети, яка, наприклад, в одному випадку полягає в засвоєнні нового, цілісного змісту, що є частиною більш широкого змісту, в іншому - в частковому засвоєнні матеріалу, на рівні усвідомленого сприйняття і запам'ятовування (закріплення).На сьогоднішній час для нашої української педагогіки, я вважаю, що урок ще залишається актуальною формою навчання.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet.
3.Урок в соцмережі.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:55, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.

Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.В основній школі (6–9 класи), водночас із поглибленням знаннєвої та морально-етичної складової громадянської компетентності, акцент має бути зробле- ний на соціальній складовій громадянської компе- тентності, яка забезпечує учнів знаннями й уміннями, що необхідні для участі в житті школи й громади (співпраця, співробітництво, комунікації, повага до інших, толерантна поведінка, права та обов’язки, плюралізм, розв’язання конфліктів, громадянське суспільство У старшій школі (10–11 класи) треба концентру- вати увагу на політологічні, правові та економічні аспекти громадянської компетентності, які передбачають розуміння сутності демократії, форм участі громадян у житті суспільства і держави, прав і обов’язків, прав і свобод людини, форм і функцій державної влади, процесів прийняття рішень та контролю за ними, сутності ринкових відносин, економічних чинників розвитку демократичного суспільства. Особливістю формування громадянських умінь на цьому рівні освіти є здатність учня свідомо застосовувати набуті знання, уміння і навички для розв’язання проблем власного життя, життя громади, держави і суспільства, орієнтуючись на цінності громадянського суспільства. Впровадження компетентнісного підходу у старшій школі сприятиме поліпшенню якості освіти та покра- щанню адаптації учнів до кредитно-модульної системи, з якою вони стикнуться після вступу до вищого навчального закладу. Адже набуті під час навчання у старшій школі предметні, галузеві та ключові компетентності сприятимуть не лише кращому засвоєнню нових знань у ВНЗ, а й швидкому та ефективному опрацюванню великого обсягу матеріалу, що відводиться на самостійну роботу, використанню інформаційних та комунікаційних технологій, критичному мисленню.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 21:54, 11 вересня 2017 (EEST)''
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:Місце і роль громадянської освіти в системі освіти України Сучасна українська педагогіка спирається на багату спадщину, кращі традиції у вихованні громадян. Останнім часом у нашій країні зроблено низку кроків щодо впровадження системи громадянської освіти: підготовлено пробні підручники, що нині перевіряються на практиці, у загальноосвітніх школах створено декілька експериментальних майданчиків, проводяться конференції та семінари, Академією педагогічних наук України розроблено проект Концепції громадянського виховання. Питання громадянської освіти знайшли відображення у проекті концепції дванадцятирічної освіти. Незважаючи на відмінність підходів, методик і масштабу національних систем громадянської освіти, єдиною залишається їхня мета – громадянин, який цінує ідеали свободи, демократичні цінності та права людини і готовий їх обстоюватиь держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.Історія України 8 клас.Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.Події середини XVII ст відіграли важливу роль у долі українського народу." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:00, 11 вересня 2017 (EEST)'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'Запровадження в Україні незалежного тестового оцінювання знань диктує необхідність психологічної підготовки учнів до такої форми опитування. Цього можна досягти, якщо, починаючи з початкових класів, систематично використовувати таку форму контролю за якістю знань.
Недоліки тестових завдань:
• Використання тестів націлене на виявлення лише наукового рівня розвитку, невиконання стратегії розуміння, оцінки,вибору під час
тестування,а деякі вчені виокремлюють те,що контролю підлягає лише кінцевий результат,а кількісний аналіз процессу упущений;
-Розробка якісного тестового інструментарію — тривалий, трудомісткий і затратний процес. Стандартні набори тестів для більшості дисциплін ще не розроблені, а розроблені зазвичай мають низьку якість.
• Дані, що отримує викладач в результаті тестування, хоча і включають інформацію про недостатність підготовки по конкретних розділах, але не дозволяють судити про причини цих недоліків.
• Тест не дозволяє перевіряти і оцінювати високі, продуктивні рівні знань, пов'язані з творчістю, тобто імовірнісні, абстрактні і методологічні знання.
• Широта охоплення тем у тестуванні має і зворотний бік. Учень при тестуванні, на відміну від усного або письмового іспиту, не має достатньо часу для скільки-небудь глибокого аналізу теми.
• Забезпечення об'єктивності і справедливості тесту вимагає прийняття спеціальних заходів по забезпеченню конфіденційності тестових завдань. При повторному застосуванні тесту бажано внесення змін до завдань.
• У тестуванні присутній елемент випадковості. Наприклад, учень, що не відповів на просте запитання, може дати правильну відповідь на складніше. Причиною цього може бути, як випадкова помилка у першому випадку, так і вгадування відповіді у другому. Це спотворює результати тесту і призводить до необхідності врахування ймовірнісної складової при їх аналізі.
Але, незважаючи на вказані недоліки тестування, як методу педагогічного контролю, його позитивні якості багато в чому свідчать про доцільність використання такої технології в загальноосвітній школі.
До переваг слід віднести:
велика об'єктивність і, як наслідок, більша позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність учня;
орієнтованість на сучасні технічні засоби, зокрема комп’ютерні тести;
універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання.
Крім того, тестове опитування багатофункціональне. Воно дозволяє швидше зрозуміти, як далі працювати з даним учнем. Використання з початкових класу тестування учнів допоможе об'єктивно провести атестацію початкової школи, яка проводиться з метою встановлення відповідності змісту, рівня і якості підготовки учнів вимогам державних освітніх програм.
Я не вважаю, що тестування може повністю замінити звичайні форми перевірки знань. Але основна їх перевага – це простота і швидкість, а також те, що тести сприймаються більшістю учнів як своєрідна гра. Тим самим знімається страх, стрес, невпевненість у своїх знаннях. Досвід показує, що застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати:
1) раціональніше використання час уроку;
2) охоплення більшого обсягу навчального матеріалу;
3) швидке встановлення зворотного зв'язку з учнями і визначення рівня засвоєння матеріалу;
4) можливість визначити прогалини в знаннях і уміннях і внесення відповідних коректив;
5) тестова перевірка дисциплінує учнів, індивідуалізує роботу з учнями;
6) стимулюється саморозвиток учнів, підвищується їхній інтерес до предмету.
Висновок. Систематичне проведення контрольних заходів за допомогою складених на вищому рівні інструментів контролю дозволяє школам формувати підготовлених учнів у різних галузях знань, готових застосовувати накопичений багаж знань будь-якої хвилини.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:49, 11 вересня 2017 (EEST)

''
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Надія Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Дякую Вам за вчасні і змістовні відповіді. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:19, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----Історичне джерело — це носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і людини й відбиває той чи інший бік людської діяльності. З огляду на специфіку історичної науки, яка не має змоги досліджувати свій об'єкт безпосередньо, оскільки минуле неможливо повторити або відтворити лабораторним шляхом, джерело виступає по суті єдиним носієм відомостей про минуле людства, про різні аспекти людської діяльності в усіх сферах суспільного та приватного життя.
Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми.Я вважаю, що велика кількість історичних джерел заважає у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 01:16, 29 червня 2017 (EEST)

----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:49, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
-----Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь освіти. У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного викладача на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи навчання. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому ІКТ мають великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення ефективності уроку.
Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії:
• ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;
• знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;
• знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;
• сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;
• реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.
Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-історичного середовища (артефактів культури, реконструкцій історичних подій, явищ і процесів і т. п.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.
Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнення більш глибокого осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті.
Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.
• По-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;
• по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається;
• по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання.
Проте вчителю варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі.
Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:
• збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці;
• підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя;
• встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;
• стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;
• змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;
• змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.
Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 08:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
--Цікавий сучасний метод - Web-квест сприяє формуванню інформаційної та комунікативної компетентностей. Веб-квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні або вчителі, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу.Розрізняють два типи веб-квестів: для короткочасної (мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одне-три заняття) та тривалої роботи (мета: поглиблення і перетворення знань учнів, розраховані на тривалий термін - може бути, на семестр або навчальний рік ).Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в Інтернет).Технологія веб-квест дозволяє формуватися наступним компетенціями:-Використання ІТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, флеш-роликів, баз даних тощо);-Самонавчання і самоорганізація;-Робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);-Вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;-Навик публічних виступів (обов'язково проведення передзахисту та захисту проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).Структура веб-квесту, вимоги до його окремих елементах. Вступ, де чітко описані головні ролі учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, огляд всього квесту.
Центральне завдання, яке зрозуміло, цікаво і здійснимо. Чітко визначено підсумковий результат самостійної роботи (наприклад, задана серія питань, на які потрібно знайти відповіді, прописана проблема, яку потрібно вирішити, визначена позиція, яка повинна бути захищена, і вказана інша діяльність, яка спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації).
Список інформаційних ресурсів (в електронному вигляді - на компакт-дисках, відео та аудіо носіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси веб-сайтів по темі), необхідних для виконання завдання. Цей список повинен бути анотованим.
Опис процедури роботи, яку необхідно виконати кожному учаснику квесту при самостійному виконанні завдання (етапи).
Опис критеріїв і параметрів оцінки веб-квесту. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, які вирішуються у веб-квесті.
Керівництво до дій (як організувати і представити зібрану інформацію), яке може бути представлене у вигляді напрямних питань, що організують навчальну роботу (наприклад, пов'язаних з визначенням часових рамок, загальною концепцією, рекомендаціями щодо використання електронних джерел, виставою "заготовок" веб-сторінок і ін.)
Висновок, де підсумовується досвід, який буде отриманий учасниками при виконанні самостійної роботи над веб-квестом. Іноді корисно включити до висновку риторичні запитання, що стимулюють активність учнів продовжити свої досліди надалі.Етапи роботи над квестом:
Початковий етап (командний)
Учні знайомляться з основними поняттями з обраної теми, матеріалами аналогічних проектів.Розподіляються ролі в команді: по 1-4 людини на 1 роль.Всі члени команди повинні допомагати один одному і вчити роботі з комп'ютерними програмами.
Рольовий етап
Індивідуальна робота в команді на загальний результат. Учасники одночасно, у відповідності з обраними ролями, виконують завдання. Так як мета роботи НЕ змагальна, то в процесі роботи над веб-квестом відбувається взаємне навчання членів команди вмінням роботи з комп'ютерними програмами та Інтернет. Команда спільно підводить підсумки виконання кожного завдання, учасники обмінюються матеріалами для досягнення спільної мети - створення сайту.
Завдання:1) пошук інформації по конкретній темі;2) розробка структури сайту;3) створення матеріалів для сайту;4) доробка матеріалів для сайту.
Заключний етап
Команда працює спільно, під керівництвом педагога, відчуває свою відповідальність за опубліковані в Інтернет результати дослідження.
За результатами дослідження проблеми формулюються висновки і пропозиції. Проводиться конкурс виконаних робіт, де оцінюються розуміння завдання, достовірність використовуваної інформації, її ставлення до заданої теми, критичний аналіз, логічність, структурованість інформації, визначеність позицій, підходи до вирішення проблеми, індивідуальність, професіоналізм подання. В оцінці результатів беруть участь як викладачі, так і учні шляхом обговорення або інтерактивного голосування.
Реальне розміщення веб-квестів у мережі дозволяє значно підвищити мотивацію учнів на досягнення найкращих навчальних результатів.Така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності і їх презентацію. Ця методика є сучасною та перспективною, має ряд переваг, заслуговує на широке впровадження в навчально-виховний процес.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 14:13, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
-1.Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Тобто медіа-освіта має на меті виховання медіа-грамотності. Медіа-освіта як напрям педагогіки, що забезпечує вивчення закономірностей масової комунікації (преси, ТБ, радіо, кіно, відео тощо). Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.При вивченні історії України я використовую такі медіа-ресурси:проект "Країна" каналу Інтер, фрагменти художніх фільмів, фрагменти документальних фільмів, історія України в мультфільмах(5-8 класи),презентації,медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео, аудіо фрагменти).
2.Мета сучасної освіти – формування особистості, здатної адекватно сприймати, аналізувати, оцінювати інформацію, робити висновки, а значить, засвоювати нові знання, які подані не тільки традиційним способом, але і за допомогою медіа-джерел.
ІКТ дозволяють індивідуалізувати та активізувати роботу вчителя і учня в рамках традиційного уроку.
Влучний вислів визначного педагога К.Ушинського говорить: «Педагог повинен подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, почуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак, взяли участь в акті запам’ятати … При такому дружному сприянні всіх органів в акті засвоєння ви переможете ледачу пам’ять ».
Існують різні форми подання медіа-інформації – текстова, звукова та графічна або, останнім часом все частіше, – анімаційна та відео. Участь школяра в даному процесі також називається «інтерактивністю». Медіа-ресурси дозволяють вчитися, працювати, освоювати світ, збагачувати себе. Використовуючи медіа-ресурси на уроках росiйськоi мови та зарубіжної літератури, діти вчаться створювати власні цікаві проекти, самостійно виконують пошуково- дослідницькi завдання, а також приймають участь в інтерактивних формах роботи (в парі, групові і т.д.), це дає можливість інтегруватися з іншими навчальними предметами з метою формування цілісної картини сприйняття світу.
Використання медіа-ресурсу вносить принципові зміни в зміст і методи навчання. Електронні засоби навчання покращують можливість сприймати і запам’ятовувати навчальний матеріал, дозволяють зменшити час його подачі, володіють багатими виховними можливостями. ІКТ є важливим аспектом поліпшення системи освіти відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства.
Існують недоліки та проблеми застосування ІКТ:
вчитель не завжди здатний врахувати психологічні особливості конкретного класу, конкретної дитини;
не забезпечується розвиток мови і навичок грамотного письма учнів;
крім помилок у вивченні навчального предмета, з’являються ще технологічні помилки при роботі з комп’ютерною програмою;
матеріал подається в готовій формі, систематизованiй в певну схему вчителем;
вчитель не завжди має достатньо спеціальних знань, умінь і навичок у сфері ІКТ;
програмне забезпечення часто вимагає доробки (багато фактичних або методичних помилок), так як не враховується специфіка роботи зі школярами;
при плануванні навчального процесу матеріал навчальних програм необхідно пов’язувати з використанням ІКТ;
ступінь втоми учнів на уроках з використанням персонального комп’ютера вища в порівнянні зі звичайними;
робота на персональному комп’ютері вимагає функціональних змін нервово-емоційного статусу, супроводжується вимушеною робочою позою: дитині доводиться читати інформацію на екрані монітора (розглядати букви, малюнки) і одночасно працювати на клавіатурі, тобто дуже часто відбувається переклад погляду з екрана на клавіатуру, в результаті чого виникає часта переадаптация зору;
статична сидяча поза при цьому викликає напругу плечового пояса і тому неправильно підібранi меблі та недоцільно обраний режим роботи може призвести до порушення постави, а тривале напруження зору може викликати незворотні патологічні зміни.
Вирішення проблем, пов’язаних з використання ІКТ:
необхідно всебічного вивчати функціональнi зміни реакцій організму і здоров’я школярів під час навчання на персональних комп’ютерах;
потрібне гігієнічне нормування безперервної роботи учнів на комп’ютері з урахуванням вікових особливостей та стану здоров’я дітей;
занадто великий відсоток часу, відведений учителем на використання ІКТ на уроці, змінює метод навчання з розвиваючого на наочно-ілюстративний.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 13:56, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----1.Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. Проблема педагогічної компетентності цікавила багатьох науковців.
За аналізом праць науковців можна визначити такі ключові компоненти професійної компетентності.
1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Серед них уміння й навички роботи з друкованими джерелами, уміння здобувати інформацію з інших джерел, переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу.
2. Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших (учнів, учителів, батьків).
3. Продуктивна компетентність - це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них. Більшість науковців серед ключових компетенцій учителя на перше місце ставить саме продуктивну компетентність.
4. Автономізація на компетентність - це здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність. Адже вчитель перш за все вчиться сам, це вічний учень.
5. Моральна компетентність - це готовність, спроможність і потреба жити за традиційними моральними нормами.
6. Психологічна компетентність - це здатність використовувати психологічні засоби навчання в організації взаємодії в освітній діяльності.
7. Предметна компетентність, до змісту якої входить володіння певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності.
8. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими.
9. Математична компетентність - це вміння працювати з числом, числовою інформацією.
10. Особисті якості вчителя (це теж одна з найголовніших складових професійної компетентності) - доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, рефлексія, людяність.
З огляду на зазначене можна стверджувати, що під професійною компетентністю педагога слід розуміти таку пошукову діяльність учителя, коли на основі бази знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості він забезпечує оптимальний варіант організації навчально-виховного процесу з метою формування творчої особистості.
На думку А. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожний педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду.
Аналіз світових тенденцій у галузі педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя.
На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічаються вчителі в цьому тисячолітті, є:
• постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів;
• безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання й виховання;
• розв’язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок ;
• робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.
Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.-2.Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системимислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
Я як вчитель історії весь час самовдосконалююсь, займаюсь самоосвітою, підвищую свій науковий і матодичний потенціал. Вчитель - це професія, яка потребує постійного пошуку нових знань. .Учитель на уроці історії - консультант, порадник, спрямовувач і натхненник ідей, бо у нас важлива місія - виховання людини, громадянина України.

РИСИ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА-ІСТОРИКА
1. Державницька свідомість. У непростих сучасних вимогах трансформації українського суспільства від тоталітаризму до демократії, правової держави, громадянського суспільства вчитель історії є провідником державницьких ідей.
2. Професійна та фахова компетентність. Цей аспект охоплює дві сторони питання: вільне володіння історичним теоретичним матеріалом, постійне вдосконалення знань та оволодіння сучасними педагогічними технологіями, упровадження в освітній процес тих інновацій, які сприятимуть високій результативності навчання і виховання учнівської молоді. Перебуваючи у постійному пошуку, учитель історії конструює оригінальні методичні прийоми, створює власну педагогічну лабораторію.
3. Гуманістична спрямованість викладання: у центрі історичних подій – не партії, класи, рухи, а конкретні люди з конкретними життєвими потребами, духовними цінностями, моральними нормами.
4. Демократизм. Сучасний освітній процес дає можливість кожному педагогу не лише сприймати, а й усебічно підтримувати право кожного учня на власне бачення, розуміння та оцінку історичних подій, явищ фактів, яке може відрізнятися від позиції педагога, авторів підручників.
5. Особиста культура педагога. Справжній учитель завжди бачить у своєму вихованцю особистість. Відкритість, щира увага вчителя до внутрішнього світу учнів, розуміння їхніх поглядів сприяють формуванню поваги і довіри до педагога. Сучасний педагог організовує навчальний процес на основі педагогіки співпраці.

. Класифікація основних історико-предметних компетентностей учнів.
• Хронологічні
• Просторові
• Інформаційні
• Мовленнєві
• Логічні
• Аксіологічні
1. Хронологічна
• передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі:
• розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;
• співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися в науковій періодизації історії;
• використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.
2. Просторова
• передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі:
• співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;
• користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних відносин;
• характеризувати, спираючись на карту,
• історичний процес та його регіональні особливості.

4. Мовленнєва
• передбачає вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії:
• реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді опису, оповідання, образної характеристики;
• викладати історичні поняття, зв’язки і тенденції історичного розвитку застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнюючу характеристику.

5. Інформаційна
• передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації:
• користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;
• систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці , схеми, різні типи планів;
• самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;
• виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність;
• критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.

6. Аксіологічна
• передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку:
• порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;
• виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку;
• оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

-[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:07, 21 вересня 2017 (EEST)

---

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Грінченко Н.М.

2017-09-21T19:07:15Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету, навчальні плани.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 16:20, 18 травня 2017 (EEST)
#Зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Одним із важливих завдань навчання історії є засвоєння учнями певної сукупності знань про історичне минуле, які складаються з різноманітних відомостей, історичної інформації, що відбиває концентрований соціальний досвід людства у навчальному історичному матеріалі. Система відомостей історичної науки відтворює наукову картину розвитку суспільства в цілому, людської цивілізації, розкриває історичну реальність і дає можливість її пізнання людиною та відбивається у свідомості учнів у вигляді історичних знань.
Навчальний історичний матеріал складається з компонентів, які притаманні самій історичній науці: історичних фактів і теорії, а також способів опрацювання історичного матеріалу, теоретичних і методологічних основ історії як науки (під ними розуміють основні принципи, підходи до вивчення історичного процесу, форми і способи наукового пізнання). У процесі навчання учні насамперед засвоюють історичний матеріал, представлений двома основними компонентами: історичними фактами і теорією.
Оптимальне поєднання фактичного і теоретичного матеріалу в кожному конкретному історичному курсі визначається з точки зору методологічних положень про емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Ще в 1950-х роках філософ В. Кедров і психолог С. Рубінштейн обґрунтували необхідність чітко розрізняти два способи узагальнення і відповідно два рівні пізнання: емпіричний і теоретичний. Пізніше логічну і психологічну сторони цих способів розробили М, Вахтомін, В. Давидов, В. Копнін, О. Леонтьєв.
Історичні факти засвоюються учнями на так званому емпіричному рівні, тобто із зовнішньої сторони (що, хто, де, коли, як) у вигляді образів, картин історичного минулого. Теоретичний рівень пізнання історії передбачає осмислення внутрішньої сутності фактів і оволодіння системою наукових понять, висновків, зв'язків і закономірностей суспільного руху.---[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 21:59, 28 червня 2017 (EEST)---

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1.Зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства,; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетво¬рююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:37, 28 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
-1. Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному суспільстві. А це є основними життєвими компетентностями людини.У Держстандарті освітня галузь «Суспільствознавство» висуває перед учителем головну мету: формування соціальної та громадянської компетентностей, що є ключовими, мають «міждисциплінарний характер та інтегруються за допомогою усіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм». Отже, формування ключових життєвих компетентностей повинно стати стратегічною метою для вчителя. Водночас досягнення стратегічної мети неможливо без здійснення проміжних цілей, якими є предметні компетентності. Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші. За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві. Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:37, 28 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:15, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----1. Прорахунки:дуже мало виділяється часу на вивчення історії України для 10-11 класів, а обсяг матеріалу дуже великий, насичений подіям. Здобутки - наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:10, 28 червня 2017 (EEST)

----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Підручник з історії України Власова В.С. Переваги: Збалансований підручник, оптимальний для використання в звичайних школах. Матеріал викладений доступно, зроблено акцент на найважливіших датах, поняттях, постатях. Яскраво ілюстрований. Наявні карти. Значна увага приділена роботі з джерелами. Запитання до тексту сприяють формуванню історичних компетентностей. Є матеріал для опрацювання на практичних роботах, уроках узагальнення. Недоліки: відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:10, 28 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Надія Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1. Перед освітою України сьогодні постає двоєдине завдання: по-перше, формувати всебічно розвинену особистість із високим рівнем інтелекту й духовності, із сучасним інноваційним типом мислення; по-друге, виховати свідомого громадянина – патріота. Учень повинен мати розвиненими такі компетенції: вивчати:
• вміти отримувати користь з досвіду; • організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх; • організовувати свої власні прийоми вивчення; • вміти вирішувати проблеми; • самостійно займатися своїм навчанням.
Шукати: • запитувати різні бази даних; • опитувати оточення; • отримувати інформацію; • вміти працювати з документами та класифікувати їх.
Думати: • визначати взаємозв'язок минулих і справжніх подій; • критично ставитися до того чи іншого аспекту розвитку наших суспільств; • вміти протистояти складності; • займати позицію в дискусіях і висловлювати свою власну думку; • бачити важливість політичного та економічного оточення, в якому проходить навчання і робота; • вміти оцінювати твори мистецтва і літератури.
Співпрацювати: • вміти співпрацювати і працювати в групі; • приймати рішення - улагоджувати розбіжності та конфлікти; • вміти домовлятися.
Адаптуватися: • вміти використовувати нові технології; • доводити гнучкість перед обличчям швидких змін; • показувати стійкість перед труднощами; • вміти знаходити нові рішення.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:28, 28 червня 2017 (EEST)

----
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.
Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.
Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.
Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», «екологічна гра в завданнях» тощо.
Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу.
Істотно важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:
Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на грипи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів.
Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони,історичний турнір, уроки типу КВК), уроки-подорожі, «урок-гра»,урок-кросворд, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:46, 28 червня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.
2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.
3.На даний час така структура дієва.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. Якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу.
2.На уроках засвоєння ноиих знань я використовую: методи готових знань (учні пасивно сприймають подану викладачем інформацію, запам'ятовують, а в разі необхідності відтворюють її) і дослідницький метод (передбачає активну самостійну роботу учнів при засвоєнні знань: аналіз явищ, формулювання проблеми, висунення і перевірка гіпотез, самостійне формулювання висновків), який найбільш повно реалізується в умовах проблемного навчання.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
1.Урок – це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань.
В цьому означенні представлені всі компоненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, організація і керівництво, всі дидактичні елементи. Сутність і призначення уроку в процесі навчання як цілісної динамічної системи передбачає, таким чином, колективно-ідивідуальну взаємодію учителя і учнів.
За означенням М.І.Махмутова, урок — це динамічна і варіативна форма організації процесу цілеспрямованої взаємодії (діяльності і спілкування) певного складу вчителів і учнів, яка містить у собі зміст, форми, методи і засоби навчання, і, яка систематично використовується (в однакові відрізки часу) для вирішення завдань освіти, розвитку і виховання в процесі навчання.
Функція уроку як організаційної форми навчання полягає у досягненні завершеної, але часткової мети, яка, наприклад, в одному випадку полягає в засвоєнні нового, цілісного змісту, що є частиною більш широкого змісту, в іншому - в частковому засвоєнні матеріалу, на рівні усвідомленого сприйняття і запам'ятовування (закріплення).На сьогоднішній час для нашої української педагогіки, я вважаю, що урок ще залишається актуальною формою навчання.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet.
3.Урок в соцмережі.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:55, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.

Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.В основній школі (6–9 класи), водночас із поглибленням знаннєвої та морально-етичної складової громадянської компетентності, акцент має бути зробле- ний на соціальній складовій громадянської компе- тентності, яка забезпечує учнів знаннями й уміннями, що необхідні для участі в житті школи й громади (співпраця, співробітництво, комунікації, повага до інших, толерантна поведінка, права та обов’язки, плюралізм, розв’язання конфліктів, громадянське суспільство У старшій школі (10–11 класи) треба концентру- вати увагу на політологічні, правові та економічні аспекти громадянської компетентності, які передбачають розуміння сутності демократії, форм участі громадян у житті суспільства і держави, прав і обов’язків, прав і свобод людини, форм і функцій державної влади, процесів прийняття рішень та контролю за ними, сутності ринкових відносин, економічних чинників розвитку демократичного суспільства. Особливістю формування громадянських умінь на цьому рівні освіти є здатність учня свідомо застосовувати набуті знання, уміння і навички для розв’язання проблем власного життя, життя громади, держави і суспільства, орієнтуючись на цінності громадянського суспільства. Впровадження компетентнісного підходу у старшій школі сприятиме поліпшенню якості освіти та покра- щанню адаптації учнів до кредитно-модульної системи, з якою вони стикнуться після вступу до вищого навчального закладу. Адже набуті під час навчання у старшій школі предметні, галузеві та ключові компетентності сприятимуть не лише кращому засвоєнню нових знань у ВНЗ, а й швидкому та ефективному опрацюванню великого обсягу матеріалу, що відводиться на самостійну роботу, використанню інформаційних та комунікаційних технологій, критичному мисленню.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 21:54, 11 вересня 2017 (EEST)''
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:Місце і роль громадянської освіти в системі освіти України Сучасна українська педагогіка спирається на багату спадщину, кращі традиції у вихованні громадян. Останнім часом у нашій країні зроблено низку кроків щодо впровадження системи громадянської освіти: підготовлено пробні підручники, що нині перевіряються на практиці, у загальноосвітніх школах створено декілька експериментальних майданчиків, проводяться конференції та семінари, Академією педагогічних наук України розроблено проект Концепції громадянського виховання. Питання громадянської освіти знайшли відображення у проекті концепції дванадцятирічної освіти. Незважаючи на відмінність підходів, методик і масштабу національних систем громадянської освіти, єдиною залишається їхня мета – громадянин, який цінує ідеали свободи, демократичні цінності та права людини і готовий їх обстоюватиь держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.Історія України 8 клас.Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.Події середини XVII ст відіграли важливу роль у долі українського народу." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:00, 11 вересня 2017 (EEST)'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'Запровадження в Україні незалежного тестового оцінювання знань диктує необхідність психологічної підготовки учнів до такої форми опитування. Цього можна досягти, якщо, починаючи з початкових класів, систематично використовувати таку форму контролю за якістю знань.
Недоліки тестових завдань:
• Використання тестів націлене на виявлення лише наукового рівня розвитку, невиконання стратегії розуміння, оцінки,вибору під час
тестування,а деякі вчені виокремлюють те,що контролю підлягає лише кінцевий результат,а кількісний аналіз процессу упущений;
-Розробка якісного тестового інструментарію — тривалий, трудомісткий і затратний процес. Стандартні набори тестів для більшості дисциплін ще не розроблені, а розроблені зазвичай мають низьку якість.
• Дані, що отримує викладач в результаті тестування, хоча і включають інформацію про недостатність підготовки по конкретних розділах, але не дозволяють судити про причини цих недоліків.
• Тест не дозволяє перевіряти і оцінювати високі, продуктивні рівні знань, пов'язані з творчістю, тобто імовірнісні, абстрактні і методологічні знання.
• Широта охоплення тем у тестуванні має і зворотний бік. Учень при тестуванні, на відміну від усного або письмового іспиту, не має достатньо часу для скільки-небудь глибокого аналізу теми.
• Забезпечення об'єктивності і справедливості тесту вимагає прийняття спеціальних заходів по забезпеченню конфіденційності тестових завдань. При повторному застосуванні тесту бажано внесення змін до завдань.
• У тестуванні присутній елемент випадковості. Наприклад, учень, що не відповів на просте запитання, може дати правильну відповідь на складніше. Причиною цього може бути, як випадкова помилка у першому випадку, так і вгадування відповіді у другому. Це спотворює результати тесту і призводить до необхідності врахування ймовірнісної складової при їх аналізі.
Але, незважаючи на вказані недоліки тестування, як методу педагогічного контролю, його позитивні якості багато в чому свідчать про доцільність використання такої технології в загальноосвітній школі.
До переваг слід віднести:
велика об'єктивність і, як наслідок, більша позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність учня;
орієнтованість на сучасні технічні засоби, зокрема комп’ютерні тести;
універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання.
Крім того, тестове опитування багатофункціональне. Воно дозволяє швидше зрозуміти, як далі працювати з даним учнем. Використання з початкових класу тестування учнів допоможе об'єктивно провести атестацію початкової школи, яка проводиться з метою встановлення відповідності змісту, рівня і якості підготовки учнів вимогам державних освітніх програм.
Я не вважаю, що тестування може повністю замінити звичайні форми перевірки знань. Але основна їх перевага – це простота і швидкість, а також те, що тести сприймаються більшістю учнів як своєрідна гра. Тим самим знімається страх, стрес, невпевненість у своїх знаннях. Досвід показує, що застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати:
1) раціональніше використання час уроку;
2) охоплення більшого обсягу навчального матеріалу;
3) швидке встановлення зворотного зв'язку з учнями і визначення рівня засвоєння матеріалу;
4) можливість визначити прогалини в знаннях і уміннях і внесення відповідних коректив;
5) тестова перевірка дисциплінує учнів, індивідуалізує роботу з учнями;
6) стимулюється саморозвиток учнів, підвищується їхній інтерес до предмету.
Висновок. Систематичне проведення контрольних заходів за допомогою складених на вищому рівні інструментів контролю дозволяє школам формувати підготовлених учнів у різних галузях знань, готових застосовувати накопичений багаж знань будь-якої хвилини.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:49, 11 вересня 2017 (EEST)

''
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Надія Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Дякую Вам за вчасні і змістовні відповіді. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:19, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----Історичне джерело — це носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і людини й відбиває той чи інший бік людської діяльності. З огляду на специфіку історичної науки, яка не має змоги досліджувати свій об'єкт безпосередньо, оскільки минуле неможливо повторити або відтворити лабораторним шляхом, джерело виступає по суті єдиним носієм відомостей про минуле людства, про різні аспекти людської діяльності в усіх сферах суспільного та приватного життя.
Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми.Я вважаю, що велика кількість історичних джерел заважає у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 01:16, 29 червня 2017 (EEST)

----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:49, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
-----Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь освіти. У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного викладача на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи навчання. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому ІКТ мають великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення ефективності уроку.
Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії:
• ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;
• знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;
• знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;
• сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;
• реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.
Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-історичного середовища (артефактів культури, реконструкцій історичних подій, явищ і процесів і т. п.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.
Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнення більш глибокого осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті.
Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.
• По-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;
• по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається;
• по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання.
Проте вчителю варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі.
Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:
• збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці;
• підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя;
• встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;
• стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;
• змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;
• змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.
Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 08:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
--Цікавий сучасний метод - Web-квест сприяє формуванню інформаційної та комунікативної компетентностей. Веб-квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні або вчителі, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу.Розрізняють два типи веб-квестів: для короткочасної (мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одне-три заняття) та тривалої роботи (мета: поглиблення і перетворення знань учнів, розраховані на тривалий термін - може бути, на семестр або навчальний рік ).Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в Інтернет).Технологія веб-квест дозволяє формуватися наступним компетенціями:-Використання ІТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, флеш-роликів, баз даних тощо);-Самонавчання і самоорганізація;-Робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);-Вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;-Навик публічних виступів (обов'язково проведення передзахисту та захисту проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).Структура веб-квесту, вимоги до його окремих елементах. Вступ, де чітко описані головні ролі учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, огляд всього квесту.
Центральне завдання, яке зрозуміло, цікаво і здійснимо. Чітко визначено підсумковий результат самостійної роботи (наприклад, задана серія питань, на які потрібно знайти відповіді, прописана проблема, яку потрібно вирішити, визначена позиція, яка повинна бути захищена, і вказана інша діяльність, яка спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації).
Список інформаційних ресурсів (в електронному вигляді - на компакт-дисках, відео та аудіо носіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси веб-сайтів по темі), необхідних для виконання завдання. Цей список повинен бути анотованим.
Опис процедури роботи, яку необхідно виконати кожному учаснику квесту при самостійному виконанні завдання (етапи).
Опис критеріїв і параметрів оцінки веб-квесту. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, які вирішуються у веб-квесті.
Керівництво до дій (як організувати і представити зібрану інформацію), яке може бути представлене у вигляді напрямних питань, що організують навчальну роботу (наприклад, пов'язаних з визначенням часових рамок, загальною концепцією, рекомендаціями щодо використання електронних джерел, виставою "заготовок" веб-сторінок і ін.)
Висновок, де підсумовується досвід, який буде отриманий учасниками при виконанні самостійної роботи над веб-квестом. Іноді корисно включити до висновку риторичні запитання, що стимулюють активність учнів продовжити свої досліди надалі.Етапи роботи над квестом:
Початковий етап (командний)
Учні знайомляться з основними поняттями з обраної теми, матеріалами аналогічних проектів.Розподіляються ролі в команді: по 1-4 людини на 1 роль.Всі члени команди повинні допомагати один одному і вчити роботі з комп'ютерними програмами.
Рольовий етап
Індивідуальна робота в команді на загальний результат. Учасники одночасно, у відповідності з обраними ролями, виконують завдання. Так як мета роботи НЕ змагальна, то в процесі роботи над веб-квестом відбувається взаємне навчання членів команди вмінням роботи з комп'ютерними програмами та Інтернет. Команда спільно підводить підсумки виконання кожного завдання, учасники обмінюються матеріалами для досягнення спільної мети - створення сайту.
Завдання:1) пошук інформації по конкретній темі;2) розробка структури сайту;3) створення матеріалів для сайту;4) доробка матеріалів для сайту.
Заключний етап
Команда працює спільно, під керівництвом педагога, відчуває свою відповідальність за опубліковані в Інтернет результати дослідження.
За результатами дослідження проблеми формулюються висновки і пропозиції. Проводиться конкурс виконаних робіт, де оцінюються розуміння завдання, достовірність використовуваної інформації, її ставлення до заданої теми, критичний аналіз, логічність, структурованість інформації, визначеність позицій, підходи до вирішення проблеми, індивідуальність, професіоналізм подання. В оцінці результатів беруть участь як викладачі, так і учні шляхом обговорення або інтерактивного голосування.
Реальне розміщення веб-квестів у мережі дозволяє значно підвищити мотивацію учнів на досягнення найкращих навчальних результатів.Така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності і їх презентацію. Ця методика є сучасною та перспективною, має ряд переваг, заслуговує на широке впровадження в навчально-виховний процес.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 14:13, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
-1.Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Тобто медіа-освіта має на меті виховання медіа-грамотності. Медіа-освіта як напрям педагогіки, що забезпечує вивчення закономірностей масової комунікації (преси, ТБ, радіо, кіно, відео тощо). Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.При вивченні історії України я використовую такі медіа-ресурси:проект "Країна" каналу Інтер, фрагменти художніх фільмів, фрагменти документальних фільмів, історія України в мультфільмах(5-8 класи),презентації,медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео, аудіо фрагменти).
2.Мета сучасної освіти – формування особистості, здатної адекватно сприймати, аналізувати, оцінювати інформацію, робити висновки, а значить, засвоювати нові знання, які подані не тільки традиційним способом, але і за допомогою медіа-джерел.
ІКТ дозволяють індивідуалізувати та активізувати роботу вчителя і учня в рамках традиційного уроку.
Влучний вислів визначного педагога К.Ушинського говорить: «Педагог повинен подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, почуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак, взяли участь в акті запам’ятати … При такому дружному сприянні всіх органів в акті засвоєння ви переможете ледачу пам’ять ».
Існують різні форми подання медіа-інформації – текстова, звукова та графічна або, останнім часом все частіше, – анімаційна та відео. Участь школяра в даному процесі також називається «інтерактивністю». Медіа-ресурси дозволяють вчитися, працювати, освоювати світ, збагачувати себе. Використовуючи медіа-ресурси на уроках росiйськоi мови та зарубіжної літератури, діти вчаться створювати власні цікаві проекти, самостійно виконують пошуково- дослідницькi завдання, а також приймають участь в інтерактивних формах роботи (в парі, групові і т.д.), це дає можливість інтегруватися з іншими навчальними предметами з метою формування цілісної картини сприйняття світу.
Використання медіа-ресурсу вносить принципові зміни в зміст і методи навчання. Електронні засоби навчання покращують можливість сприймати і запам’ятовувати навчальний матеріал, дозволяють зменшити час його подачі, володіють багатими виховними можливостями. ІКТ є важливим аспектом поліпшення системи освіти відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства.
Існують недоліки та проблеми застосування ІКТ:
вчитель не завжди здатний врахувати психологічні особливості конкретного класу, конкретної дитини;
не забезпечується розвиток мови і навичок грамотного письма учнів;
крім помилок у вивченні навчального предмета, з’являються ще технологічні помилки при роботі з комп’ютерною програмою;
матеріал подається в готовій формі, систематизованiй в певну схему вчителем;
вчитель не завжди має достатньо спеціальних знань, умінь і навичок у сфері ІКТ;
програмне забезпечення часто вимагає доробки (багато фактичних або методичних помилок), так як не враховується специфіка роботи зі школярами;
при плануванні навчального процесу матеріал навчальних програм необхідно пов’язувати з використанням ІКТ;
ступінь втоми учнів на уроках з використанням персонального комп’ютера вища в порівнянні зі звичайними;
робота на персональному комп’ютері вимагає функціональних змін нервово-емоційного статусу, супроводжується вимушеною робочою позою: дитині доводиться читати інформацію на екрані монітора (розглядати букви, малюнки) і одночасно працювати на клавіатурі, тобто дуже часто відбувається переклад погляду з екрана на клавіатуру, в результаті чого виникає часта переадаптация зору;
статична сидяча поза при цьому викликає напругу плечового пояса і тому неправильно підібранi меблі та недоцільно обраний режим роботи може призвести до порушення постави, а тривале напруження зору може викликати незворотні патологічні зміни.
Вирішення проблем, пов’язаних з використання ІКТ:
необхідно всебічного вивчати функціональнi зміни реакцій організму і здоров’я школярів під час навчання на персональних комп’ютерах;
потрібне гігієнічне нормування безперервної роботи учнів на комп’ютері з урахуванням вікових особливостей та стану здоров’я дітей;
занадто великий відсоток часу, відведений учителем на використання ІКТ на уроці, змінює метод навчання з розвиваючого на наочно-ілюстративний.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 13:56, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. Проблема педагогічної компетентності цікавила багатьох науковців.
За аналізом праць науковців можна визначити такі ключові компоненти професійної компетентності.
1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Серед них уміння й навички роботи з друкованими джерелами, уміння здобувати інформацію з інших джерел, переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу.
2. Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших (учнів, учителів, батьків).
3. Продуктивна компетентність - це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них. Більшість науковців серед ключових компетенцій учителя на перше місце ставить саме продуктивну компетентність.
4. Автономізація на компетентність - це здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність. Адже вчитель перш за все вчиться сам, це вічний учень.
5. Моральна компетентність - це готовність, спроможність і потреба жити за традиційними моральними нормами.
6. Психологічна компетентність - це здатність використовувати психологічні засоби навчання в організації взаємодії в освітній діяльності.
7. Предметна компетентність, до змісту якої входить володіння певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності.
8. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими.
9. Математична компетентність - це вміння працювати з числом, числовою інформацією.
10. Особисті якості вчителя (це теж одна з найголовніших складових професійної компетентності) - доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, рефлексія, людяність.
З огляду на зазначене можна стверджувати, що під професійною компетентністю педагога слід розуміти таку пошукову діяльність учителя, коли на основі бази знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості він забезпечує оптимальний варіант організації навчально-виховного процесу з метою формування творчої особистості.
На думку А. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожний педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду.
Аналіз світових тенденцій у галузі педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя.
На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічаються вчителі в цьому тисячолітті, є:
• постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів;
• безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання й виховання;
• розв’язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок ;
• робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.
Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:07, 21 вересня 2017 (EEST)

----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

Психологія Грінченко Н.М.

2017-09-19T20:42:05Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:51, 25 квітня 2017 (EET)
----

Відповіді
1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції.
2.Особистість — відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.
Про особистість говорять, коли людину розглядають як члена певного суспільства, як суб’єкта людських відносин та свідомої діяльності. Особистість – це індивід з особливою соціальною якістю, котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння суспільних відносин.
. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти.
Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
3.Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.Задатки людини - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 16:20, 14 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 03 травня 2017 (EET)

----
Відповіді.4.Формування особистості відбувається під впливом зовнішніх факторів, один з яких стихійне формування. Це є закономірний, об'єктивний процес, в якому дитина перебуває від свого народження і на її формування нецілеспрямовано впливають різні чинники, але головним є соціальне оточення. Роль референтної особи в цей період є дуже важливою, бо на цю людину дитина орієнтується. Велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Референтна особа - особа, яка є прямим або непрямим об'єктом для порівняння, чи зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Люди, які оточують дитину мають вплив на формування особистості дитини. 5.Провідний вид діяльності за віковими етапами: до 1 року- безпосередньо-емоційне спілкування з дорослими; 1-3 роки- предметно-маніпуляційна діяльність;3-7років-сюжетно-рольова гра; 7-10 років- навчання; 10-15 років-спілкування з однолітками; 15-17 років -навчально-профорієнтаційна діяльність. В підлітковий період людина розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться в ситуаціях рольової поведінки,не знаходячи свого місця в соціальному оточенні. Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:05, 14 червня 2017 (EEST)

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:24, 10 травня 2017 (EET)

----
Відповіді. 6.Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні. 7.Тест - опитувальник КОС(визначення рівня розвитку комунікативних та організаційних схильностей).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:05, 14 червня 2017 (EEST)

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:18, 17 травня 2017 (EET)

Відповіді. 8. Потрібно з"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. 9.Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:05, 14 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: Активність поведінки

Хлопчики

Опис: схильні до пошукової активності,люблять самостійність,противляться зовнішньому контролю,інколи навіть допускають агресію у своїх діях. Хлопчики більш схильні до предметно-інструментальної діяльності і легше оволодівають навичками роботи з різними речовинами, інструментами і матеріалами.

Умови:залучати хлопчиків більше до пошукової роботи, по можливості археологічні дослідження; в роботі більш давати самостійності,але не полишаючи свого контролю

Дівчатка

Опис:активність дівчаток більш спрямована на закріплення вже вивченого матеріалу,передачу своїх знань й умінь іншим,дівчатка-школярки задають втричі більше питань, ніж хлопчики, люблять супроводжувати свою промову оборотами «не так?», «Хіба не так?" .

Умови:результати пошукової роботи,яку виконали хлопчики,дівчатка систематизують,обробляють,роблять естетичне оформлення.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:48, 14 червня 2017 (EEST)

-[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:06, 1 червня 2017 (EEST)

Багато дослідників, педагогів сходяться на думці, що обдарованість людини часто не проявляється через несприятливе виховання в дитинстві та відсутність умов для самореалізації в подальшому житті. Обдарована дитина нерідко не знаходить розуміння ні педагогів, ні однолітків. Тому підтримка та розвиток обдарованості є одним із пріоритетних напрямків сучасної освіти, оскільки поступ будь-якої країни, регіону, міста залежить саме від здатності її громадян нестандартно, креативно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя.
Разом з тим, дослідники не можуть зійтися в одній думці на поняття обдарованості. Воно по-різному тлумачиться і сприймається, плутається з такими якостями особистості, як здібності, задатки, нахили, талант. Крім того, існує на сьогодні й інша проблема. В основному мова ведеться про обдарованих дітей, які вже себе якимсь чином проявили. А питання виявлення таких дітей чи створення передумов для того, щоб могли проявитися ті чи інші здібності учня, мало розроблене.
.Поняття "обдарованість" означає особливо сприятливі внутрішні передумови розвитку дитини, внутрішню установку, спрямованість особистості, яка розвивається. Разом з тим, це й індивідуальна потенціальна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. У педагогіці виділяють кілька типів обдарованості: раціонально-мислительний (необхідний вченим, політикам, економістам); образно-художній (необхідний дизайнерам, конструкторам, художникам, письменникам); раціонально-образний (необхідний історикам, філософам учителям); емоційно-почуттєвий (необхідний режисерам, літераторам)Вивчення проявів обдарованості тривалий час було спрямоване переважно на інтелектуальні здібності. Однак американський дослідник П. Торренс дійшов висновку, що у вирішенні складних проблем найуспішніші не ті діти, які добре вчаться, і навіть не ті, у кого високий коефіцієнт інтелекту, тобто ці показники не визначають обдарованості. Психологи розглядають обдарованість як складне психологічне явище, невіддільне від особистості, як наявність здібностей, їх своєрідне поєднання, від якого залежить можливість успішної діяльності.
Обдарованість іноді важко відрізнити від навченості, яка є результатом підвищеної уваги батьків і педагогів до розвитку дитини. Потрібно розрізняти також обдарованість і прискорення темпів розвитку дитини, яке може виявитися тимчасовим. Така "талановитість" швидко згасає, оскільки відсутній прояв творчого компонента або його розвиток був несвоєчасним. Іноді дитина є носієм "прихованої обдарованості" (відсутність яскраво виражених ознак талановитості), що може бути спричинене негативним ставленням дорослих до успіхів дитини або її побоюванням бути неправильно зрозумілою.
Важливою характеристикою обдарованості є креативність – здатність до творчості. Згідно з психологічними дослідженнями основою обдарованості є закладений від народження творчий потенціал, який розвивається впродовж усього життя людини. Він не залежить безпосередньо від рівня розумових здібностей, оскільки діти з високим рівнем інтелектуального розвитку іноді володіють незначним творчим потенціалом.
Обдаровані діти часто є оригінальними у поведінці та спілкуванні. Вони використовують особливі способи спілкування з дорослими й однолітками, чутливі до ситуації спілкування, виявляють уміння спілкуватися не лише словесно, а й за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів, інтонації тощо), легко вступають у контакт з однолітками, прагнуть до лідерства у спільній діяльності. Обдаровані діти частіше за своїх однолітків обирають роль дорослого у творчих іграх, змагаються з іншими дітьми. Не уникають вони й відповідальності, пред'являють високі вимоги до себе, самокритичні; не люблять, коли до них ставляться із захопленням, обговорюють їхню винятковість, талановитість. Ці діти випереджають однолітків у моральному розвитку, активно прагнуть добра, справедливості, правди, виявляють інтерес до всіх духовних цінностей.
Обдарованість може розвиватися за сприятливих умов (турбота батьків, спеціальні програми і засоби навчання, гуманне ставлення до дитини тощо). Розвитку творчого потенціалу дитини сприяють допомога дорослих, багате культурне середовище, послідовна й цілеспрямована індивідуальна програма виховання та навчання.
Характеристика обдарованих учнів:
• Висока активність і зайнятість справами
• Прагнуть більше за інших працювати на уроці,
• Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою.
• У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. *Навчання дає їм задоволення.
• Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. * Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому?
• Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять.
• Мають історичне мислення.

--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:24, 19 вересня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 12 червня 2017 (EEST)

Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.
Правила для учнів:
Кожна думка важлива.
Не бійся висловитися!
Ми всі – партнери!
Обдумав, сформулював, висловив!
Говори чітко, ясно, красиво!
Вислухав, висловився, вислухав!
Тільки обґрунтовані докази!
Вмій погодитися і не погодитися!
Важлива кожна роль.
Метод "Мікрофон" надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:
• говорити має тільки той чи та, у кого "символічний" мікрофон,"
• відповіді не коментуються і не оцінюються;
• коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.
Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:42, 19 вересня 2017 (EEST)

Психологія Грінченко Н.М.

2017-09-19T20:25:35Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Психологія Грінченко Н.М.

2017-09-19T20:24:23Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:51, 25 квітня 2017 (EET)
----

Відповіді
1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції.
2.Особистість — відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.
Про особистість говорять, коли людину розглядають як члена певного суспільства, як суб’єкта людських відносин та свідомої діяльності. Особистість – це індивід з особливою соціальною якістю, котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння суспільних відносин.
. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти.
Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
3.Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.Задатки людини - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 16:20, 14 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 03 травня 2017 (EET)

----
Відповіді.4.Формування особистості відбувається під впливом зовнішніх факторів, один з яких стихійне формування. Це є закономірний, об'єктивний процес, в якому дитина перебуває від свого народження і на її формування нецілеспрямовано впливають різні чинники, але головним є соціальне оточення. Роль референтної особи в цей період є дуже важливою, бо на цю людину дитина орієнтується. Велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Референтна особа - особа, яка є прямим або непрямим об'єктом для порівняння, чи зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Люди, які оточують дитину мають вплив на формування особистості дитини. 5.Провідний вид діяльності за віковими етапами: до 1 року- безпосередньо-емоційне спілкування з дорослими; 1-3 роки- предметно-маніпуляційна діяльність;3-7років-сюжетно-рольова гра; 7-10 років- навчання; 10-15 років-спілкування з однолітками; 15-17 років -навчально-профорієнтаційна діяльність. В підлітковий період людина розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться в ситуаціях рольової поведінки,не знаходячи свого місця в соціальному оточенні. Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:05, 14 червня 2017 (EEST)

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:24, 10 травня 2017 (EET)

----
Відповіді. 6.Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні. 7.Тест - опитувальник КОС(визначення рівня розвитку комунікативних та організаційних схильностей).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:05, 14 червня 2017 (EEST)

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:18, 17 травня 2017 (EET)

Відповіді. 8. Потрібно з"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. 9.Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:05, 14 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: Активність поведінки

Хлопчики

Опис: схильні до пошукової активності,люблять самостійність,противляться зовнішньому контролю,інколи навіть допускають агресію у своїх діях. Хлопчики більш схильні до предметно-інструментальної діяльності і легше оволодівають навичками роботи з різними речовинами, інструментами і матеріалами.

Умови:залучати хлопчиків більше до пошукової роботи, по можливості археологічні дослідження; в роботі більш давати самостійності,але не полишаючи свого контролю

Дівчатка

Опис:активність дівчаток більш спрямована на закріплення вже вивченого матеріалу,передачу своїх знань й умінь іншим,дівчатка-школярки задають втричі більше питань, ніж хлопчики, люблять супроводжувати свою промову оборотами «не так?», «Хіба не так?" .

Умови:результати пошукової роботи,яку виконали хлопчики,дівчатка систематизують,обробляють,роблять естетичне оформлення.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:48, 14 червня 2017 (EEST)

-[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:06, 1 червня 2017 (EEST)

Багато дослідників, педагогів сходяться на думці, що обдарованість людини часто не проявляється через несприятливе виховання в дитинстві та відсутність умов для самореалізації в подальшому житті. Обдарована дитина нерідко не знаходить розуміння ні педагогів, ні однолітків. Тому підтримка та розвиток обдарованості є одним із пріоритетних напрямків сучасної освіти, оскільки поступ будь-якої країни, регіону, міста залежить саме від здатності її громадян нестандартно, креативно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя.
Разом з тим, дослідники не можуть зійтися в одній думці на поняття обдарованості. Воно по-різному тлумачиться і сприймається, плутається з такими якостями особистості, як здібності, задатки, нахили, талант. Крім того, існує на сьогодні й інша проблема. В основному мова ведеться про обдарованих дітей, які вже себе якимсь чином проявили. А питання виявлення таких дітей чи створення передумов для того, щоб могли проявитися ті чи інші здібності учня, мало розроблене.
.Поняття "обдарованість" означає особливо сприятливі внутрішні передумови розвитку дитини, внутрішню установку, спрямованість особистості, яка розвивається. Разом з тим, це й індивідуальна потенціальна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. У педагогіці виділяють кілька типів обдарованості: раціонально-мислительний (необхідний вченим, політикам, економістам); образно-художній (необхідний дизайнерам, конструкторам, художникам, письменникам); раціонально-образний (необхідний історикам, філософам учителям); емоційно-почуттєвий (необхідний режисерам, літераторам)
Вивчення проявів обдарованості тривалий час було спрямоване переважно на інтелектуальні здібності. Однак американський дослідник П. Торренс дійшов висновку, що у вирішенні складних проблем найуспішніші не ті діти, які добре вчаться, і навіть не ті, у кого високий коефіцієнт інтелекту, тобто ці показники не визначають обдарованості. Психологи розглядають обдарованість як складне психологічне явище, невіддільне від особистості, як наявність здібностей, їх своєрідне поєднання, від якого залежить можливість успішної діяльності.
Обдарованість іноді важко відрізнити від навченості, яка є результатом підвищеної уваги батьків і педагогів до розвитку дитини. Потрібно розрізняти також обдарованість і прискорення темпів розвитку дитини, яке може виявитися тимчасовим. Така "талановитість" швидко згасає, оскільки відсутній прояв творчого компонента або його розвиток був несвоєчасним. Іноді дитина є носієм "прихованої обдарованості" (відсутність яскраво виражених ознак талановитості), що може бути спричинене негативним ставленням дорослих до успіхів дитини або її побоюванням бути неправильно зрозумілою.
Важливою характеристикою обдарованості є креативність – здатність до творчості. Згідно з психологічними дослідженнями основою обдарованості є закладений від народження творчий потенціал, який розвивається впродовж усього життя людини. Він не залежить безпосередньо від рівня розумових здібностей, оскільки діти з високим рівнем інтелектуального розвитку іноді володіють незначним творчим потенціалом.
Обдаровані діти часто є оригінальними у поведінці та спілкуванні. Вони використовують особливі способи спілкування з дорослими й однолітками, чутливі до ситуації спілкування, виявляють уміння спілкуватися не лише словесно, а й за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів, інтонації тощо), легко вступають у контакт з однолітками, прагнуть до лідерства у спільній діяльності. Обдаровані діти частіше за своїх однолітків обирають роль дорослого у творчих іграх, змагаються з іншими дітьми. Не уникають вони й відповідальності, пред'являють високі вимоги до себе, самокритичні; не люблять, коли до них ставляться із захопленням, обговорюють їхню винятковість, талановитість. Ці діти випереджають однолітків у моральному розвитку, активно прагнуть добра, справедливості, правди, виявляють інтерес до всіх духовних цінностей.
Обдарованість може розвиватися за сприятливих умов (турбота батьків, спеціальні програми і засоби навчання, гуманне ставлення до дитини тощо). Розвитку творчого потенціалу дитини сприяють допомога дорослих, багате культурне середовище, послідовна й цілеспрямована індивідуальна програма виховання та навчання.
Характеристика обдарованих учнів:
• Висока активність і зайнятість справами
• Прагнуть більше за інших працювати на уроці,
• Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою.
• У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. *Навчання дає їм задоволення.
• Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. * Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому?
• Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять.
• Мають історичне мислення.

--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:24, 19 вересня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 12 червня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Грінченко Н.М.

2017-09-11T20:49:11Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету, навчальні плани.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 16:20, 18 травня 2017 (EEST)
#Зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Одним із важливих завдань навчання історії є засвоєння учнями певної сукупності знань про історичне минуле, які складаються з різноманітних відомостей, історичної інформації, що відбиває концентрований соціальний досвід людства у навчальному історичному матеріалі. Система відомостей історичної науки відтворює наукову картину розвитку суспільства в цілому, людської цивілізації, розкриває історичну реальність і дає можливість її пізнання людиною та відбивається у свідомості учнів у вигляді історичних знань.
Навчальний історичний матеріал складається з компонентів, які притаманні самій історичній науці: історичних фактів і теорії, а також способів опрацювання історичного матеріалу, теоретичних і методологічних основ історії як науки (під ними розуміють основні принципи, підходи до вивчення історичного процесу, форми і способи наукового пізнання). У процесі навчання учні насамперед засвоюють історичний матеріал, представлений двома основними компонентами: історичними фактами і теорією.
Оптимальне поєднання фактичного і теоретичного матеріалу в кожному конкретному історичному курсі визначається з точки зору методологічних положень про емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Ще в 1950-х роках філософ В. Кедров і психолог С. Рубінштейн обґрунтували необхідність чітко розрізняти два способи узагальнення і відповідно два рівні пізнання: емпіричний і теоретичний. Пізніше логічну і психологічну сторони цих способів розробили М, Вахтомін, В. Давидов, В. Копнін, О. Леонтьєв.
Історичні факти засвоюються учнями на так званому емпіричному рівні, тобто із зовнішньої сторони (що, хто, де, коли, як) у вигляді образів, картин історичного минулого. Теоретичний рівень пізнання історії передбачає осмислення внутрішньої сутності фактів і оволодіння системою наукових понять, висновків, зв'язків і закономірностей суспільного руху.---[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 21:59, 28 червня 2017 (EEST)---

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1.Зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства,; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетво¬рююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:37, 28 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
-1. Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному суспільстві. А це є основними життєвими компетентностями людини.У Держстандарті освітня галузь «Суспільствознавство» висуває перед учителем головну мету: формування соціальної та громадянської компетентностей, що є ключовими, мають «міждисциплінарний характер та інтегруються за допомогою усіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм». Отже, формування ключових життєвих компетентностей повинно стати стратегічною метою для вчителя. Водночас досягнення стратегічної мети неможливо без здійснення проміжних цілей, якими є предметні компетентності. Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші. За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві. Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:37, 28 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:15, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----1. Прорахунки:дуже мало виділяється часу на вивчення історії України для 10-11 класів, а обсяг матеріалу дуже великий, насичений подіям. Здобутки - наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:10, 28 червня 2017 (EEST)

----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Підручник з історії України Власова В.С. Переваги: Збалансований підручник, оптимальний для використання в звичайних школах. Матеріал викладений доступно, зроблено акцент на найважливіших датах, поняттях, постатях. Яскраво ілюстрований. Наявні карти. Значна увага приділена роботі з джерелами. Запитання до тексту сприяють формуванню історичних компетентностей. Є матеріал для опрацювання на практичних роботах, уроках узагальнення. Недоліки: відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:10, 28 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Надія Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1. Перед освітою України сьогодні постає двоєдине завдання: по-перше, формувати всебічно розвинену особистість із високим рівнем інтелекту й духовності, із сучасним інноваційним типом мислення; по-друге, виховати свідомого громадянина – патріота. Учень повинен мати розвиненими такі компетенції: вивчати:
• вміти отримувати користь з досвіду; • організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх; • організовувати свої власні прийоми вивчення; • вміти вирішувати проблеми; • самостійно займатися своїм навчанням.
Шукати: • запитувати різні бази даних; • опитувати оточення; • отримувати інформацію; • вміти працювати з документами та класифікувати їх.
Думати: • визначати взаємозв'язок минулих і справжніх подій; • критично ставитися до того чи іншого аспекту розвитку наших суспільств; • вміти протистояти складності; • займати позицію в дискусіях і висловлювати свою власну думку; • бачити важливість політичного та економічного оточення, в якому проходить навчання і робота; • вміти оцінювати твори мистецтва і літератури.
Співпрацювати: • вміти співпрацювати і працювати в групі; • приймати рішення - улагоджувати розбіжності та конфлікти; • вміти домовлятися.
Адаптуватися: • вміти використовувати нові технології; • доводити гнучкість перед обличчям швидких змін; • показувати стійкість перед труднощами; • вміти знаходити нові рішення.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:28, 28 червня 2017 (EEST)

----
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.
Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.
Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.
Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», «екологічна гра в завданнях» тощо.
Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу.
Істотно важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:
Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на грипи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів.
Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони,історичний турнір, уроки типу КВК), уроки-подорожі, «урок-гра»,урок-кросворд, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:46, 28 червня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.
2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.
3.На даний час така структура дієва.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. Якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу.
2.На уроках засвоєння ноиих знань я використовую: методи готових знань (учні пасивно сприймають подану викладачем інформацію, запам'ятовують, а в разі необхідності відтворюють її) і дослідницький метод (передбачає активну самостійну роботу учнів при засвоєнні знань: аналіз явищ, формулювання проблеми, висунення і перевірка гіпотез, самостійне формулювання висновків), який найбільш повно реалізується в умовах проблемного навчання.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
1.Урок – це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань.
В цьому означенні представлені всі компоненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, організація і керівництво, всі дидактичні елементи. Сутність і призначення уроку в процесі навчання як цілісної динамічної системи передбачає, таким чином, колективно-ідивідуальну взаємодію учителя і учнів.
За означенням М.І.Махмутова, урок — це динамічна і варіативна форма організації процесу цілеспрямованої взаємодії (діяльності і спілкування) певного складу вчителів і учнів, яка містить у собі зміст, форми, методи і засоби навчання, і, яка систематично використовується (в однакові відрізки часу) для вирішення завдань освіти, розвитку і виховання в процесі навчання.
Функція уроку як організаційної форми навчання полягає у досягненні завершеної, але часткової мети, яка, наприклад, в одному випадку полягає в засвоєнні нового, цілісного змісту, що є частиною більш широкого змісту, в іншому - в частковому засвоєнні матеріалу, на рівні усвідомленого сприйняття і запам'ятовування (закріплення).На сьогоднішній час для нашої української педагогіки, я вважаю, що урок ще залишається актуальною формою навчання.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet.
3.Урок в соцмережі.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:55, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.

Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.В основній школі (6–9 класи), водночас із поглибленням знаннєвої та морально-етичної складової громадянської компетентності, акцент має бути зробле- ний на соціальній складовій громадянської компе- тентності, яка забезпечує учнів знаннями й уміннями, що необхідні для участі в житті школи й громади (співпраця, співробітництво, комунікації, повага до інших, толерантна поведінка, права та обов’язки, плюралізм, розв’язання конфліктів, громадянське суспільство У старшій школі (10–11 класи) треба концентру- вати увагу на політологічні, правові та економічні аспекти громадянської компетентності, які передбачають розуміння сутності демократії, форм участі громадян у житті суспільства і держави, прав і обов’язків, прав і свобод людини, форм і функцій державної влади, процесів прийняття рішень та контролю за ними, сутності ринкових відносин, економічних чинників розвитку демократичного суспільства. Особливістю формування громадянських умінь на цьому рівні освіти є здатність учня свідомо застосовувати набуті знання, уміння і навички для розв’язання проблем власного життя, життя громади, держави і суспільства, орієнтуючись на цінності громадянського суспільства. Впровадження компетентнісного підходу у старшій школі сприятиме поліпшенню якості освіти та покра- щанню адаптації учнів до кредитно-модульної системи, з якою вони стикнуться після вступу до вищого навчального закладу. Адже набуті під час навчання у старшій школі предметні, галузеві та ключові компетентності сприятимуть не лише кращому засвоєнню нових знань у ВНЗ, а й швидкому та ефективному опрацюванню великого обсягу матеріалу, що відводиться на самостійну роботу, використанню інформаційних та комунікаційних технологій, критичному мисленню.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 21:54, 11 вересня 2017 (EEST)''
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:Місце і роль громадянської освіти в системі освіти України Сучасна українська педагогіка спирається на багату спадщину, кращі традиції у вихованні громадян. Останнім часом у нашій країні зроблено низку кроків щодо впровадження системи громадянської освіти: підготовлено пробні підручники, що нині перевіряються на практиці, у загальноосвітніх школах створено декілька експериментальних майданчиків, проводяться конференції та семінари, Академією педагогічних наук України розроблено проект Концепції громадянського виховання. Питання громадянської освіти знайшли відображення у проекті концепції дванадцятирічної освіти. Незважаючи на відмінність підходів, методик і масштабу національних систем громадянської освіти, єдиною залишається їхня мета – громадянин, який цінує ідеали свободи, демократичні цінності та права людини і готовий їх обстоюватиь держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.Історія України 8 клас.Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.Події середини XVII ст відіграли важливу роль у долі українського народу." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:00, 11 вересня 2017 (EEST)'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'Запровадження в Україні незалежного тестового оцінювання знань диктує необхідність психологічної підготовки учнів до такої форми опитування. Цього можна досягти, якщо, починаючи з початкових класів, систематично використовувати таку форму контролю за якістю знань.
Недоліки тестових завдань:
• Використання тестів націлене на виявлення лише наукового рівня розвитку, невиконання стратегії розуміння, оцінки,вибору під час
тестування,а деякі вчені виокремлюють те,що контролю підлягає лише кінцевий результат,а кількісний аналіз процессу упущений;
-Розробка якісного тестового інструментарію — тривалий, трудомісткий і затратний процес. Стандартні набори тестів для більшості дисциплін ще не розроблені, а розроблені зазвичай мають низьку якість.
• Дані, що отримує викладач в результаті тестування, хоча і включають інформацію про недостатність підготовки по конкретних розділах, але не дозволяють судити про причини цих недоліків.
• Тест не дозволяє перевіряти і оцінювати високі, продуктивні рівні знань, пов'язані з творчістю, тобто імовірнісні, абстрактні і методологічні знання.
• Широта охоплення тем у тестуванні має і зворотний бік. Учень при тестуванні, на відміну від усного або письмового іспиту, не має достатньо часу для скільки-небудь глибокого аналізу теми.
• Забезпечення об'єктивності і справедливості тесту вимагає прийняття спеціальних заходів по забезпеченню конфіденційності тестових завдань. При повторному застосуванні тесту бажано внесення змін до завдань.
• У тестуванні присутній елемент випадковості. Наприклад, учень, що не відповів на просте запитання, може дати правильну відповідь на складніше. Причиною цього може бути, як випадкова помилка у першому випадку, так і вгадування відповіді у другому. Це спотворює результати тесту і призводить до необхідності врахування ймовірнісної складової при їх аналізі.
Але, незважаючи на вказані недоліки тестування, як методу педагогічного контролю, його позитивні якості багато в чому свідчать про доцільність використання такої технології в загальноосвітній школі.
До переваг слід віднести:
велика об'єктивність і, як наслідок, більша позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність учня;
орієнтованість на сучасні технічні засоби, зокрема комп’ютерні тести;
універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання.
Крім того, тестове опитування багатофункціональне. Воно дозволяє швидше зрозуміти, як далі працювати з даним учнем. Використання з початкових класу тестування учнів допоможе об'єктивно провести атестацію початкової школи, яка проводиться з метою встановлення відповідності змісту, рівня і якості підготовки учнів вимогам державних освітніх програм.
Я не вважаю, що тестування може повністю замінити звичайні форми перевірки знань. Але основна їх перевага – це простота і швидкість, а також те, що тести сприймаються більшістю учнів як своєрідна гра. Тим самим знімається страх, стрес, невпевненість у своїх знаннях. Досвід показує, що застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати:
1) раціональніше використання час уроку;
2) охоплення більшого обсягу навчального матеріалу;
3) швидке встановлення зворотного зв'язку з учнями і визначення рівня засвоєння матеріалу;
4) можливість визначити прогалини в знаннях і уміннях і внесення відповідних коректив;
5) тестова перевірка дисциплінує учнів, індивідуалізує роботу з учнями;
6) стимулюється саморозвиток учнів, підвищується їхній інтерес до предмету.
Висновок. Систематичне проведення контрольних заходів за допомогою складених на вищому рівні інструментів контролю дозволяє школам формувати підготовлених учнів у різних галузях знань, готових застосовувати накопичений багаж знань будь-якої хвилини.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:49, 11 вересня 2017 (EEST)

''
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Надія Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Дякую Вам за вчасні і змістовні відповіді. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:19, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----Історичне джерело — це носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і людини й відбиває той чи інший бік людської діяльності. З огляду на специфіку історичної науки, яка не має змоги досліджувати свій об'єкт безпосередньо, оскільки минуле неможливо повторити або відтворити лабораторним шляхом, джерело виступає по суті єдиним носієм відомостей про минуле людства, про різні аспекти людської діяльності в усіх сферах суспільного та приватного життя.
Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми.Я вважаю, що велика кількість історичних джерел заважає у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 01:16, 29 червня 2017 (EEST)

----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:49, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
-----Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь освіти. У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного викладача на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи навчання. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому ІКТ мають великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення ефективності уроку.
Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії:
• ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;
• знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;
• знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;
• сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;
• реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.
Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-історичного середовища (артефактів культури, реконструкцій історичних подій, явищ і процесів і т. п.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.
Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнення більш глибокого осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті.
Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.
• По-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;
• по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається;
• по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання.
Проте вчителю варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі.
Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:
• збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці;
• підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя;
• встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;
• стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;
• змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;
• змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.
Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 08:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
--Цікавий сучасний метод - Web-квест сприяє формуванню інформаційної та комунікативної компетентностей. Веб-квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні або вчителі, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу.Розрізняють два типи веб-квестів: для короткочасної (мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одне-три заняття) та тривалої роботи (мета: поглиблення і перетворення знань учнів, розраховані на тривалий термін - може бути, на семестр або навчальний рік ).Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в Інтернет).Технологія веб-квест дозволяє формуватися наступним компетенціями:-Використання ІТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, флеш-роликів, баз даних тощо);-Самонавчання і самоорганізація;-Робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);-Вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;-Навик публічних виступів (обов'язково проведення передзахисту та захисту проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).Структура веб-квесту, вимоги до його окремих елементах. Вступ, де чітко описані головні ролі учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, огляд всього квесту.
Центральне завдання, яке зрозуміло, цікаво і здійснимо. Чітко визначено підсумковий результат самостійної роботи (наприклад, задана серія питань, на які потрібно знайти відповіді, прописана проблема, яку потрібно вирішити, визначена позиція, яка повинна бути захищена, і вказана інша діяльність, яка спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації).
Список інформаційних ресурсів (в електронному вигляді - на компакт-дисках, відео та аудіо носіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси веб-сайтів по темі), необхідних для виконання завдання. Цей список повинен бути анотованим.
Опис процедури роботи, яку необхідно виконати кожному учаснику квесту при самостійному виконанні завдання (етапи).
Опис критеріїв і параметрів оцінки веб-квесту. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, які вирішуються у веб-квесті.
Керівництво до дій (як організувати і представити зібрану інформацію), яке може бути представлене у вигляді напрямних питань, що організують навчальну роботу (наприклад, пов'язаних з визначенням часових рамок, загальною концепцією, рекомендаціями щодо використання електронних джерел, виставою "заготовок" веб-сторінок і ін.)
Висновок, де підсумовується досвід, який буде отриманий учасниками при виконанні самостійної роботи над веб-квестом. Іноді корисно включити до висновку риторичні запитання, що стимулюють активність учнів продовжити свої досліди надалі.Етапи роботи над квестом:
Початковий етап (командний)
Учні знайомляться з основними поняттями з обраної теми, матеріалами аналогічних проектів.Розподіляються ролі в команді: по 1-4 людини на 1 роль.Всі члени команди повинні допомагати один одному і вчити роботі з комп'ютерними програмами.
Рольовий етап
Індивідуальна робота в команді на загальний результат. Учасники одночасно, у відповідності з обраними ролями, виконують завдання. Так як мета роботи НЕ змагальна, то в процесі роботи над веб-квестом відбувається взаємне навчання членів команди вмінням роботи з комп'ютерними програмами та Інтернет. Команда спільно підводить підсумки виконання кожного завдання, учасники обмінюються матеріалами для досягнення спільної мети - створення сайту.
Завдання:1) пошук інформації по конкретній темі;2) розробка структури сайту;3) створення матеріалів для сайту;4) доробка матеріалів для сайту.
Заключний етап
Команда працює спільно, під керівництвом педагога, відчуває свою відповідальність за опубліковані в Інтернет результати дослідження.
За результатами дослідження проблеми формулюються висновки і пропозиції. Проводиться конкурс виконаних робіт, де оцінюються розуміння завдання, достовірність використовуваної інформації, її ставлення до заданої теми, критичний аналіз, логічність, структурованість інформації, визначеність позицій, підходи до вирішення проблеми, індивідуальність, професіоналізм подання. В оцінці результатів беруть участь як викладачі, так і учні шляхом обговорення або інтерактивного голосування.
Реальне розміщення веб-квестів у мережі дозволяє значно підвищити мотивацію учнів на досягнення найкращих навчальних результатів.Така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності і їх презентацію. Ця методика є сучасною та перспективною, має ряд переваг, заслуговує на широке впровадження в навчально-виховний процес.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 14:13, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
-1.Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Тобто медіа-освіта має на меті виховання медіа-грамотності. Медіа-освіта як напрям педагогіки, що забезпечує вивчення закономірностей масової комунікації (преси, ТБ, радіо, кіно, відео тощо). Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.При вивченні історії України я використовую такі медіа-ресурси:проект "Країна" каналу Інтер, фрагменти художніх фільмів, фрагменти документальних фільмів, історія України в мультфільмах(5-8 класи),презентації,медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео, аудіо фрагменти).
2.Мета сучасної освіти – формування особистості, здатної адекватно сприймати, аналізувати, оцінювати інформацію, робити висновки, а значить, засвоювати нові знання, які подані не тільки традиційним способом, але і за допомогою медіа-джерел.
ІКТ дозволяють індивідуалізувати та активізувати роботу вчителя і учня в рамках традиційного уроку.
Влучний вислів визначного педагога К.Ушинського говорить: «Педагог повинен подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, почуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак, взяли участь в акті запам’ятати … При такому дружному сприянні всіх органів в акті засвоєння ви переможете ледачу пам’ять ».
Існують різні форми подання медіа-інформації – текстова, звукова та графічна або, останнім часом все частіше, – анімаційна та відео. Участь школяра в даному процесі також називається «інтерактивністю». Медіа-ресурси дозволяють вчитися, працювати, освоювати світ, збагачувати себе. Використовуючи медіа-ресурси на уроках росiйськоi мови та зарубіжної літератури, діти вчаться створювати власні цікаві проекти, самостійно виконують пошуково- дослідницькi завдання, а також приймають участь в інтерактивних формах роботи (в парі, групові і т.д.), це дає можливість інтегруватися з іншими навчальними предметами з метою формування цілісної картини сприйняття світу.
Використання медіа-ресурсу вносить принципові зміни в зміст і методи навчання. Електронні засоби навчання покращують можливість сприймати і запам’ятовувати навчальний матеріал, дозволяють зменшити час його подачі, володіють багатими виховними можливостями. ІКТ є важливим аспектом поліпшення системи освіти відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства.
Існують недоліки та проблеми застосування ІКТ:
вчитель не завжди здатний врахувати психологічні особливості конкретного класу, конкретної дитини;
не забезпечується розвиток мови і навичок грамотного письма учнів;
крім помилок у вивченні навчального предмета, з’являються ще технологічні помилки при роботі з комп’ютерною програмою;
матеріал подається в готовій формі, систематизованiй в певну схему вчителем;
вчитель не завжди має достатньо спеціальних знань, умінь і навичок у сфері ІКТ;
програмне забезпечення часто вимагає доробки (багато фактичних або методичних помилок), так як не враховується специфіка роботи зі школярами;
при плануванні навчального процесу матеріал навчальних програм необхідно пов’язувати з використанням ІКТ;
ступінь втоми учнів на уроках з використанням персонального комп’ютера вища в порівнянні зі звичайними;
робота на персональному комп’ютері вимагає функціональних змін нервово-емоційного статусу, супроводжується вимушеною робочою позою: дитині доводиться читати інформацію на екрані монітора (розглядати букви, малюнки) і одночасно працювати на клавіатурі, тобто дуже часто відбувається переклад погляду з екрана на клавіатуру, в результаті чого виникає часта переадаптация зору;
статична сидяча поза при цьому викликає напругу плечового пояса і тому неправильно підібранi меблі та недоцільно обраний режим роботи може призвести до порушення постави, а тривале напруження зору може викликати незворотні патологічні зміни.
Вирішення проблем, пов’язаних з використання ІКТ:
необхідно всебічного вивчати функціональнi зміни реакцій організму і здоров’я школярів під час навчання на персональних комп’ютерах;
потрібне гігієнічне нормування безперервної роботи учнів на комп’ютері з урахуванням вікових особливостей та стану здоров’я дітей;
занадто великий відсоток часу, відведений учителем на використання ІКТ на уроці, змінює метод навчання з розвиваючого на наочно-ілюстративний.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 13:56, 29 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Грінченко Н.М.

2017-09-11T20:00:39Z

Грінченко Надія Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету, навчальні плани.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 16:20, 18 травня 2017 (EEST)
#Зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Одним із важливих завдань навчання історії є засвоєння учнями певної сукупності знань про історичне минуле, які складаються з різноманітних відомостей, історичної інформації, що відбиває концентрований соціальний досвід людства у навчальному історичному матеріалі. Система відомостей історичної науки відтворює наукову картину розвитку суспільства в цілому, людської цивілізації, розкриває історичну реальність і дає можливість її пізнання людиною та відбивається у свідомості учнів у вигляді історичних знань.
Навчальний історичний матеріал складається з компонентів, які притаманні самій історичній науці: історичних фактів і теорії, а також способів опрацювання історичного матеріалу, теоретичних і методологічних основ історії як науки (під ними розуміють основні принципи, підходи до вивчення історичного процесу, форми і способи наукового пізнання). У процесі навчання учні насамперед засвоюють історичний матеріал, представлений двома основними компонентами: історичними фактами і теорією.
Оптимальне поєднання фактичного і теоретичного матеріалу в кожному конкретному історичному курсі визначається з точки зору методологічних положень про емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Ще в 1950-х роках філософ В. Кедров і психолог С. Рубінштейн обґрунтували необхідність чітко розрізняти два способи узагальнення і відповідно два рівні пізнання: емпіричний і теоретичний. Пізніше логічну і психологічну сторони цих способів розробили М, Вахтомін, В. Давидов, В. Копнін, О. Леонтьєв.
Історичні факти засвоюються учнями на так званому емпіричному рівні, тобто із зовнішньої сторони (що, хто, де, коли, як) у вигляді образів, картин історичного минулого. Теоретичний рівень пізнання історії передбачає осмислення внутрішньої сутності фактів і оволодіння системою наукових понять, висновків, зв'язків і закономірностей суспільного руху.---[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 21:59, 28 червня 2017 (EEST)---

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1.Зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства,; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетво¬рююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:37, 28 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
-1. Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному суспільстві. А це є основними життєвими компетентностями людини.У Держстандарті освітня галузь «Суспільствознавство» висуває перед учителем головну мету: формування соціальної та громадянської компетентностей, що є ключовими, мають «міждисциплінарний характер та інтегруються за допомогою усіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм». Отже, формування ключових життєвих компетентностей повинно стати стратегічною метою для вчителя. Водночас досягнення стратегічної мети неможливо без здійснення проміжних цілей, якими є предметні компетентності. Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші. За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві. Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 22:37, 28 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:15, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----1. Прорахунки:дуже мало виділяється часу на вивчення історії України для 10-11 класів, а обсяг матеріалу дуже великий, насичений подіям. Здобутки - наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:10, 28 червня 2017 (EEST)

----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Підручник з історії України Власова В.С. Переваги: Збалансований підручник, оптимальний для використання в звичайних школах. Матеріал викладений доступно, зроблено акцент на найважливіших датах, поняттях, постатях. Яскраво ілюстрований. Наявні карти. Значна увага приділена роботі з джерелами. Запитання до тексту сприяють формуванню історичних компетентностей. Є матеріал для опрацювання на практичних роботах, уроках узагальнення. Недоліки: відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:10, 28 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Надія Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1. Перед освітою України сьогодні постає двоєдине завдання: по-перше, формувати всебічно розвинену особистість із високим рівнем інтелекту й духовності, із сучасним інноваційним типом мислення; по-друге, виховати свідомого громадянина – патріота. Учень повинен мати розвиненими такі компетенції: вивчати:
• вміти отримувати користь з досвіду; • організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх; • організовувати свої власні прийоми вивчення; • вміти вирішувати проблеми; • самостійно займатися своїм навчанням.
Шукати: • запитувати різні бази даних; • опитувати оточення; • отримувати інформацію; • вміти працювати з документами та класифікувати їх.
Думати: • визначати взаємозв'язок минулих і справжніх подій; • критично ставитися до того чи іншого аспекту розвитку наших суспільств; • вміти протистояти складності; • займати позицію в дискусіях і висловлювати свою власну думку; • бачити важливість політичного та економічного оточення, в якому проходить навчання і робота; • вміти оцінювати твори мистецтва і літератури.
Співпрацювати: • вміти співпрацювати і працювати в групі; • приймати рішення - улагоджувати розбіжності та конфлікти; • вміти домовлятися.
Адаптуватися: • вміти використовувати нові технології; • доводити гнучкість перед обличчям швидких змін; • показувати стійкість перед труднощами; • вміти знаходити нові рішення.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:28, 28 червня 2017 (EEST)

----
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.
Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.
Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь.
Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», «екологічна гра в завданнях» тощо.
Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу.
Істотно важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:
Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на грипи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів.
Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони,історичний турнір, уроки типу КВК), уроки-подорожі, «урок-гра»,урок-кросворд, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі).--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:46, 28 червня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.
2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.
3.На даний час така структура дієва.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. Якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу.
2.На уроках засвоєння ноиих знань я використовую: методи готових знань (учні пасивно сприймають подану викладачем інформацію, запам'ятовують, а в разі необхідності відтворюють її) і дослідницький метод (передбачає активну самостійну роботу учнів при засвоєнні знань: аналіз явищ, формулювання проблеми, висунення і перевірка гіпотез, самостійне формулювання висновків), який найбільш повно реалізується в умовах проблемного навчання.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
1.Урок – це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань.
В цьому означенні представлені всі компоненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, організація і керівництво, всі дидактичні елементи. Сутність і призначення уроку в процесі навчання як цілісної динамічної системи передбачає, таким чином, колективно-ідивідуальну взаємодію учителя і учнів.
За означенням М.І.Махмутова, урок — це динамічна і варіативна форма організації процесу цілеспрямованої взаємодії (діяльності і спілкування) певного складу вчителів і учнів, яка містить у собі зміст, форми, методи і засоби навчання, і, яка систематично використовується (в однакові відрізки часу) для вирішення завдань освіти, розвитку і виховання в процесі навчання.
Функція уроку як організаційної форми навчання полягає у досягненні завершеної, але часткової мети, яка, наприклад, в одному випадку полягає в засвоєнні нового, цілісного змісту, що є частиною більш широкого змісту, в іншому - в частковому засвоєнні матеріалу, на рівні усвідомленого сприйняття і запам'ятовування (закріплення).На сьогоднішній час для нашої української педагогіки, я вважаю, що урок ще залишається актуальною формою навчання.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet.
3.Урок в соцмережі.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 00:55, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.

Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.В основній школі (6–9 класи), водночас із поглибленням знаннєвої та морально-етичної складової громадянської компетентності, акцент має бути зробле- ний на соціальній складовій громадянської компе- тентності, яка забезпечує учнів знаннями й уміннями, що необхідні для участі в житті школи й громади (співпраця, співробітництво, комунікації, повага до інших, толерантна поведінка, права та обов’язки, плюралізм, розв’язання конфліктів, громадянське суспільство У старшій школі (10–11 класи) треба концентру- вати увагу на політологічні, правові та економічні аспекти громадянської компетентності, які передбачають розуміння сутності демократії, форм участі громадян у житті суспільства і держави, прав і обов’язків, прав і свобод людини, форм і функцій державної влади, процесів прийняття рішень та контролю за ними, сутності ринкових відносин, економічних чинників розвитку демократичного суспільства. Особливістю формування громадянських умінь на цьому рівні освіти є здатність учня свідомо застосовувати набуті знання, уміння і навички для розв’язання проблем власного життя, життя громади, держави і суспільства, орієнтуючись на цінності громадянського суспільства. Впровадження компетентнісного підходу у старшій школі сприятиме поліпшенню якості освіти та покра- щанню адаптації учнів до кредитно-модульної системи, з якою вони стикнуться після вступу до вищого навчального закладу. Адже набуті під час навчання у старшій школі предметні, галузеві та ключові компетентності сприятимуть не лише кращому засвоєнню нових знань у ВНЗ, а й швидкому та ефективному опрацюванню великого обсягу матеріалу, що відводиться на самостійну роботу, використанню інформаційних та комунікаційних технологій, критичному мисленню.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 21:54, 11 вересня 2017 (EEST)''
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:Місце і роль громадянської освіти в системі освіти України Сучасна українська педагогіка спирається на багату спадщину, кращі традиції у вихованні громадян. Останнім часом у нашій країні зроблено низку кроків щодо впровадження системи громадянської освіти: підготовлено пробні підручники, що нині перевіряються на практиці, у загальноосвітніх школах створено декілька експериментальних майданчиків, проводяться конференції та семінари, Академією педагогічних наук України розроблено проект Концепції громадянського виховання. Питання громадянської освіти знайшли відображення у проекті концепції дванадцятирічної освіти. Незважаючи на відмінність підходів, методик і масштабу національних систем громадянської освіти, єдиною залишається їхня мета – громадянин, який цінує ідеали свободи, демократичні цінності та права людини і готовий їх обстоюватиь держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.Історія України 8 клас.Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.Події середини XVII ст відіграли важливу роль у долі українського народу." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:00, 11 вересня 2017 (EEST)'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Надія Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Дякую Вам за вчасні і змістовні відповіді. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:19, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----Історичне джерело — це носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і людини й відбиває той чи інший бік людської діяльності. З огляду на специфіку історичної науки, яка не має змоги досліджувати свій об'єкт безпосередньо, оскільки минуле неможливо повторити або відтворити лабораторним шляхом, джерело виступає по суті єдиним носієм відомостей про минуле людства, про різні аспекти людської діяльності в усіх сферах суспільного та приватного життя.
Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми.Я вважаю, що велика кількість історичних джерел заважає у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 01:16, 29 червня 2017 (EEST)

----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:49, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
-----Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь освіти. У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного викладача на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи навчання. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому ІКТ мають великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення ефективності уроку.
Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії:
• ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;
• знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;
• знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;
• сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;
• реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.
Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-історичного середовища (артефактів культури, реконструкцій історичних подій, явищ і процесів і т. п.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.
Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнення більш глибокого осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті.
Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.
• По-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;
• по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається;
• по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання.
Проте вчителю варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі.
Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:
• збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці;
• підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя;
• встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;
• стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;
• змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;
• змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.
Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 08:31, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
--Цікавий сучасний метод - Web-квест сприяє формуванню інформаційної та комунікативної компетентностей. Веб-квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні або вчителі, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу.Розрізняють два типи веб-квестів: для короткочасної (мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одне-три заняття) та тривалої роботи (мета: поглиблення і перетворення знань учнів, розраховані на тривалий термін - може бути, на семестр або навчальний рік ).Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в Інтернет).Технологія веб-квест дозволяє формуватися наступним компетенціями:-Використання ІТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, флеш-роликів, баз даних тощо);-Самонавчання і самоорганізація;-Робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);-Вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;-Навик публічних виступів (обов'язково проведення передзахисту та захисту проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).Структура веб-квесту, вимоги до його окремих елементах. Вступ, де чітко описані головні ролі учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, огляд всього квесту.
Центральне завдання, яке зрозуміло, цікаво і здійснимо. Чітко визначено підсумковий результат самостійної роботи (наприклад, задана серія питань, на які потрібно знайти відповіді, прописана проблема, яку потрібно вирішити, визначена позиція, яка повинна бути захищена, і вказана інша діяльність, яка спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації).
Список інформаційних ресурсів (в електронному вигляді - на компакт-дисках, відео та аудіо носіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси веб-сайтів по темі), необхідних для виконання завдання. Цей список повинен бути анотованим.
Опис процедури роботи, яку необхідно виконати кожному учаснику квесту при самостійному виконанні завдання (етапи).
Опис критеріїв і параметрів оцінки веб-квесту. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, які вирішуються у веб-квесті.
Керівництво до дій (як організувати і представити зібрану інформацію), яке може бути представлене у вигляді напрямних питань, що організують навчальну роботу (наприклад, пов'язаних з визначенням часових рамок, загальною концепцією, рекомендаціями щодо використання електронних джерел, виставою "заготовок" веб-сторінок і ін.)
Висновок, де підсумовується досвід, який буде отриманий учасниками при виконанні самостійної роботи над веб-квестом. Іноді корисно включити до висновку риторичні запитання, що стимулюють активність учнів продовжити свої досліди надалі.Етапи роботи над квестом:
Початковий етап (командний)
Учні знайомляться з основними поняттями з обраної теми, матеріалами аналогічних проектів.Розподіляються ролі в команді: по 1-4 людини на 1 роль.Всі члени команди повинні допомагати один одному і вчити роботі з комп'ютерними програмами.
Рольовий етап
Індивідуальна робота в команді на загальний результат. Учасники одночасно, у відповідності з обраними ролями, виконують завдання. Так як мета роботи НЕ змагальна, то в процесі роботи над веб-квестом відбувається взаємне навчання членів команди вмінням роботи з комп'ютерними програмами та Інтернет. Команда спільно підводить підсумки виконання кожного завдання, учасники обмінюються матеріалами для досягнення спільної мети - створення сайту.
Завдання:1) пошук інформації по конкретній темі;2) розробка структури сайту;3) створення матеріалів для сайту;4) доробка матеріалів для сайту.
Заключний етап
Команда працює спільно, під керівництвом педагога, відчуває свою відповідальність за опубліковані в Інтернет результати дослідження.
За результатами дослідження проблеми формулюються висновки і пропозиції. Проводиться конкурс виконаних робіт, де оцінюються розуміння завдання, достовірність використовуваної інформації, її ставлення до заданої теми, критичний аналіз, логічність, структурованість інформації, визначеність позицій, підходи до вирішення проблеми, індивідуальність, професіоналізм подання. В оцінці результатів беруть участь як викладачі, так і учні шляхом обговорення або інтерактивного голосування.
Реальне розміщення веб-квестів у мережі дозволяє значно підвищити мотивацію учнів на досягнення найкращих навчальних результатів.Така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності і їх презентацію. Ця методика є сучасною та перспективною, має ряд переваг, заслуговує на широке впровадження в навчально-виховний процес.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 14:13, 29 червня 2017 (EEST)

----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
-1.Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Тобто медіа-освіта має на меті виховання медіа-грамотності. Медіа-освіта як напрям педагогіки, що забезпечує вивчення закономірностей масової комунікації (преси, ТБ, радіо, кіно, відео тощо). Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.При вивченні історії України я використовую такі медіа-ресурси:проект "Країна" каналу Інтер, фрагменти художніх фільмів, фрагменти документальних фільмів, історія України в мультфільмах(5-8 класи),презентації,медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео, аудіо фрагменти).
2.Мета сучасної освіти – формування особистості, здатної адекватно сприймати, аналізувати, оцінювати інформацію, робити висновки, а значить, засвоювати нові знання, які подані не тільки традиційним способом, але і за допомогою медіа-джерел.
ІКТ дозволяють індивідуалізувати та активізувати роботу вчителя і учня в рамках традиційного уроку.
Влучний вислів визначного педагога К.Ушинського говорить: «Педагог повинен подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, почуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак, взяли участь в акті запам’ятати … При такому дружному сприянні всіх органів в акті засвоєння ви переможете ледачу пам’ять ».
Існують різні форми подання медіа-інформації – текстова, звукова та графічна або, останнім часом все частіше, – анімаційна та відео. Участь школяра в даному процесі також називається «інтерактивністю». Медіа-ресурси дозволяють вчитися, працювати, освоювати світ, збагачувати себе. Використовуючи медіа-ресурси на уроках росiйськоi мови та зарубіжної літератури, діти вчаться створювати власні цікаві проекти, самостійно виконують пошуково- дослідницькi завдання, а також приймають участь в інтерактивних формах роботи (в парі, групові і т.д.), це дає можливість інтегруватися з іншими навчальними предметами з метою формування цілісної картини сприйняття світу.
Використання медіа-ресурсу вносить принципові зміни в зміст і методи навчання. Електронні засоби навчання покращують можливість сприймати і запам’ятовувати навчальний матеріал, дозволяють зменшити час його подачі, володіють багатими виховними можливостями. ІКТ є важливим аспектом поліпшення системи освіти відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства.
Існують недоліки та проблеми застосування ІКТ:
вчитель не завжди здатний врахувати психологічні особливості конкретного класу, конкретної дитини;
не забезпечується розвиток мови і навичок грамотного письма учнів;
крім помилок у вивченні навчального предмета, з’являються ще технологічні помилки при роботі з комп’ютерною програмою;
матеріал подається в готовій формі, систематизованiй в певну схему вчителем;
вчитель не завжди має достатньо спеціальних знань, умінь і навичок у сфері ІКТ;
програмне забезпечення часто вимагає доробки (багато фактичних або методичних помилок), так як не враховується специфіка роботи зі школярами;
при плануванні навчального процесу матеріал навчальних програм необхідно пов’язувати з використанням ІКТ;
ступінь втоми учнів на уроках з використанням персонального комп’ютера вища в порівнянні зі звичайними;
робота на персональному комп’ютері вимагає функціональних змін нервово-емоційного статусу, супроводжується вимушеною робочою позою: дитині доводиться читати інформацію на екрані монітора (розглядати букви, малюнки) і одночасно працювати на клавіатурі, тобто дуже часто відбувається переклад погляду з екрана на клавіатуру, в результаті чого виникає часта переадаптация зору;
статична сидяча поза при цьому викликає напругу плечового пояса і тому неправильно підібранi меблі та недоцільно обраний режим роботи може призвести до порушення постави, а тривале напруження зору може викликати незворотні патологічні зміни.
Вирішення проблем, пов’язаних з використання ІКТ:
необхідно всебічного вивчати функціональнi зміни реакцій організму і здоров’я школярів під час навчання на персональних комп’ютерах;
потрібне гігієнічне нормування безперервної роботи учнів на комп’ютері з урахуванням вікових особливостей та стану здоров’я дітей;
занадто великий відсоток часу, відведений учителем на використання ІКТ на уроці, змінює метод навчання з розвиваючого на наочно-ілюстративний.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 13:56, 29 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 13 червня 2017 (EEST)
----
----