HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна

2015-10-28T07:39:42Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Гуппал Тетяна Олексіївна'''''
[[Файл:Гуппал_Т.О..JPG|300px|thumb|left|Гуппал Т.О.]]

==Регіон==
''Сумська область, місто Суми''

==Місце роботи==
''Комунальна установа Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 9''

==Посада==
''Учитель історії та художньої культури''

==Категорія==

''Вища''

==Випускний проект==
Творчі проекти [[Втрачені храми міста Суми]]

*[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nlocEJtbG1QMFMtWm8/view?usp=sharing Виховний захід]

*[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloVUZmXzJsQkhIYTA/view?usp=sharing Нова Економічна політика]

*[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloOWFVVTBQWHA1UW8/view?usp=sharing Розквіт Єгипетської держави]

*[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloWFZ2Slh0bUJXZmM/view?usp=sharing США в 1877-1900 р.р.]

*[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloZVZYdWhjUjFmb2c/view?usp=sharing стаття]

== Портфоліо вчителя ==

[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloSU5WeUNob0E1UWs/view?usp=sharing Портфоліо Гуппал Т.О.]

==Контакти==
0501976630

guppaltana@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-27T12:56:52Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Висновки */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==
{|
|[[Файл:Покровська_площа_в_Сумах_до_революції.jpg|300px|thumb|Покровська площа в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Каплиця_та_памятний_знак.JPG|300px|thumb|Сучасний вигляд Покровської площі]]
|}

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==
{|
|[[Файл:Церква_Різдва_Богородиці.jpg|300px|thumb|Церква Різдва Богородиці в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Каплиця_Різдва_Богородиці.jpg|300px|thumb|Сучасний вигляд Каплиці Різдва Богородиці]]
|}
Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==
{|
|[[Файл:Церква_Миколая_Чудотворця.jpg|300px|thumb|Миколаївська церква в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Памятний_хрест_на_місці_Миколаївського_храму.jpg|300px|thumb|Памятний хрест на місці Миколаївського храму]]
|}
Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

Ми маємо пишатися нашим далеким минулим, нашим традиціям і пам’ятаючи про сиву давнину, виховувати нові покоління синів і дочок, закоханих у рідну землю, вірних батьківським традиціям. Умови часу викликали потребу повернення народові його справжні історії. Адже у продовж багатьох десятиліть панування тоталітарно – атеїстичного режиму відбулася девальвація історії, як науки. Із літопису об’єктивної святої правди вона перетворилася в «партійну науку», яка тільки за останні пів сторіччя переписувалася з урахуванням так званих «класових позицій» на угоду злободенним політичним потребам. І багато про що ми, не знали і не відали. Та й звідки нам було знати правду, скажімо, про утиски церкви?! Але, як сказано в Святому Письмі, усьому час – пора. І ось настав час, коли народу повертається його справжня історія і в тому числі трагічна історія православ’я. Слід зазначити що останнім часом інтерес до неї посилився. І це нормально, адже йдеться про наших предків, про тих, що будували та відбудовували. Тож не личить нам, онукам і правнукам, забувати їх імена. Більше того, голос пам’яті, що з глибини часу постійно стукає в наші серця піднімати їх з небуття, розповідати про них в ім’я нині сущих і тих хто гряде.

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-27T12:50:48Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Церква святого Миколая Чудотворця */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==
{|
|[[Файл:Покровська_площа_в_Сумах_до_революції.jpg|300px|thumb|Покровська площа в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Каплиця_та_памятний_знак.JPG|300px|thumb|Сучасний вигляд Покровської площі]]
|}

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==
{|
|[[Файл:Церква_Різдва_Богородиці.jpg|300px|thumb|Церква Різдва Богородиці в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Каплиця_Різдва_Богородиці.jpg|300px|thumb|Сучасний вигляд Каплиці Різдва Богородиці]]
|}
Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==
{|
|[[Файл:Церква_Миколая_Чудотворця.jpg|300px|thumb|Миколаївська церква в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Памятний_хрест_на_місці_Миколаївського_храму.jpg|300px|thumb|Памятний хрест на місці Миколаївського храму]]
|}
Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Файл:Памятний хрест на місці Миколаївського храму.jpg

2015-10-27T12:50:07Z

Гуппал Тетяна Олексіївна:

Файл:Церква Миколая Чудотворця.jpg

2015-10-27T12:49:54Z

Гуппал Тетяна Олексіївна:

Втрачені храми міста Суми

2015-10-27T12:47:22Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Церква Різдва Богородиці */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==
{|
|[[Файл:Покровська_площа_в_Сумах_до_революції.jpg|300px|thumb|Покровська площа в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Каплиця_та_памятний_знак.JPG|300px|thumb|Сучасний вигляд Покровської площі]]
|}

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==
{|
|[[Файл:Церква_Різдва_Богородиці.jpg|300px|thumb|Церква Різдва Богородиці в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Каплиця_Різдва_Богородиці.jpg|300px|thumb|Сучасний вигляд Каплиці Різдва Богородиці]]
|}
Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-27T12:46:19Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Церква Різдва Богородиці */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==
{|
|[[Файл:Покровська_площа_в_Сумах_до_революції.jpg|300px|thumb|Покровська площа в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Каплиця_та_памятний_знак.JPG|300px|thumb|Сучасний вигляд Покровської площі]]
|}

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==
{|
|[[Файл:Церква_Різдва_Богородиці.jpg|300px|thumb|Покровська площа в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Каплиця_Різдва_Богородиці.jpg|300px|thumb|Сучасний вигляд Покровської площі]]
|}
Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Файл:Каплиця Різдва Богородиці.jpg

2015-10-27T12:46:10Z

Гуппал Тетяна Олексіївна:

Файл:Церква Різдва Богородиці.jpg

2015-10-27T12:45:44Z

Гуппал Тетяна Олексіївна:

Втрачені храми міста Суми

2015-10-27T12:44:51Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Покровська церква */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==
{|
|[[Файл:Покровська_площа_в_Сумах_до_революції.jpg|300px|thumb|Покровська площа в м. Суми до революції]]
|[[Файл:Каплиця_та_памятний_знак.JPG|300px|thumb|Сучасний вигляд Покровської площі]]
|}

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==

Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-27T12:44:31Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Покровська церква */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==
{|
|[[Файл:Покровська_площа_в_Сумах_до_революції.jpg|300px|thumb|Покровська площа в м. Суми до революції]]
[[Файл:Каплиця_та_памятний_знак.JPG|300px|thumb|Сучасний вигляд Покровської площі]]
|-
|
|}

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==

Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-27T12:43:59Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Покровська церква */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==
{|
|[[Файл:Покровська_площа_в_Сумах_до_революції.jpg|300px|thumb|Покровська площа в м. Суми до революції]]
|-
|[[Файл:Каплиця_та_памятний_знак.JPG|300px|thumb|Сучасний вигляд Покровської церкви]]
|}

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==

Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-27T12:41:20Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Покровська церква */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==
[[Файл:Покровська_площа_в_Сумах_до_революції.jpg]][[Файл:Каплиця_та_памятний_знак.JPG]]
Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==

Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Файл:Каплиця та памятний знак.JPG

2015-10-27T12:41:13Z

Гуппал Тетяна Олексіївна:

Втрачені храми міста Суми

2015-10-27T12:40:39Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Покровська церква */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==
[[Файл:Покровська_площа_в_Сумах_до_революції.jpg]]
Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==

Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Файл:Покровська площа в Сумах до революції.jpg

2015-10-27T12:40:28Z

Гуппал Тетяна Олексіївна:

Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна

2015-10-27T12:38:27Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Гуппал Тетяна Олексіївна'''''
[[Файл:Гуппал_Т.О..JPG|300px|thumb|left|Гуппал Т.О.]]

==Регіон==
''Сумська область, місто Суми''

==Місце роботи==
''Комунальна установа Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 9''

==Посада==
''Учитель історії та художньої культури''

==Категорія==

''Вища''

==Випускний проект==
Творчі проекти [[Втрачені храми міста Суми]]

[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nlocEJtbG1QMFMtWm8/view?usp=sharing Виховний захід]

[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloVUZmXzJsQkhIYTA/view?usp=sharing Нова Економічна політика]

[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloOWFVVTBQWHA1UW8/view?usp=sharing Розквіт Єгипетської держави]

[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloWFZ2Slh0bUJXZmM/view?usp=sharing США в 1877-1900 р.р.]

== Портфоліо вчителя ==

[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloSU5WeUNob0E1UWs/view?usp=sharing Портфоліо Гуппал Т.О.]

==Контакти==
0501976630

guppaltana@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна

2015-10-27T12:22:58Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Гуппал Тетяна Олексіївна'''''
[[Файл:Гуппал_Т.О..JPG|300px|thumb|left|Гуппал Т.О.]]

==Регіон==
''Сумська область, місто Суми''

==Місце роботи==
''Комунальна установа Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 9''

==Посада==
''Учитель історії та художньої культури''

==Категорія==

''Вища''

==Випускний проект==
Творчі проекти [[Втрачені храми міста Суми]]

[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nlocEJtbG1QMFMtWm8/view?usp=sharing Виховний захід]

[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloVUZmXzJsQkhIYTA/view?usp=sharing неп]

== Портфоліо вчителя ==

[https://drive.google.com/file/d/0BzaUQrlN-nloSU5WeUNob0E1UWs/view?usp=sharing Портфоліо Гуппал Т.О.]

==Контакти==
0501976630

guppaltana@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-26T18:33:44Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Висновки */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==

Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-26T18:33:25Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Висновки */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==

Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

Ми маємо пишатися нашим далеким минулим, нашим традиціям і пам’ятаючи про сиву давнину, виховувати нові покоління синів і дочок, закоханих у рідну землю, вірних батьківським традиціям.
Умови часу викликали потребу повернення народові його справжні історії. Адже у продовж багатьох десятиліть панування тоталітарно – атеїстичного режиму відбулася девальвація історії, як науки. Із літопису об’єктивної святої правди вона перетворилася в «партійну науку», яка тільки за останні пів сторіччя переписувалася з урахуванням так званих «класових позицій» на угоду злободенним політичним потребам. І багато про що ми, не знали і не відали. Та й звідки нам було знати правду, скажімо, про утиски церкви?!
Але, як сказано в Святому Письмі, усьому час – пора. І ось настав час, коли народу повертається його справжня історія і в тому числі трагічна історія православ’я. Слід зазначити що останнім часом інтерес до неї посилився. І це нормально, адже йдеться про наших предків, про тих, що будували та відбудовували. Тож не личить нам, онукам і правнукам, забувати їх імена. Більше того, голос пам’яті, що з глибини часу постійно стукає в наші серця піднімати їх з небуття, розповідати про них в ім’я нині сущих і тих хто гряде.

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-26T18:32:54Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Церква святого Миколая Чудотворця */

== Вступ ==

Суми - старовинне місто понад тихим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з мальовничих міст Слобожанщини. Місто славиться своїми церквами. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Останнім часом людство потребує в духовному збагаченні, відродженні національних традицій, гуманізмі та культурному зростанні. Не одне покоління покладало молитви і зверталось до Бога за часів війн, революцій, зміни влади, церкви слугували укриттям для людей та солдат.
Однак негативне ставлення бiльшовицької влади до релiгiї спричинило на початку 20-х рокiв ХХ століття руйнування церков, знищення творiв релiгiйного мистецтва, конфiскацiю церковного майна. Храми закривались або перетворювались в клуби, музеi, архiви, складськi приміщення, а церковні діячі підлягали тотальним репресіям. Не оминула ця доля й сумські храми, серед яких були справжні шедеври архітектури, осередки духовного життя наших предків.
В кінці 20-х років почалися закриття храмів за пропозиціями місцевого населення. Якщо уявити собі мислення більшості людей тих років, то це не здивує. У державі, що проповідувала держаний атеїзм, церква була символом минулого, культові споруди перестали становити для людей історичну та архітектурну цінність. Проте й за таких важких умов українська iнтелiгенцiя й духовенство намагалися зберегти нацiональну культурну спадщину. Ми маємо сьогодні лише архівні документи, світлини, що розповідають про красу й велич сумських церков безжалісно зруйнованих більшовицьким урядом. Тому сьогодні постає завдання відновлення втраченого, адже ми повинні зберегти щось для наших нащадків. Зберегти ті підґрунтя, на якому буде рости наступне покоління. А воно повинне пишатися своєю країною, своєю культурою, історією свого народу. Тобто справжні патріоти можуть виховуватися живучи з любов'ю до культури України, культури своєї малої батьківщини.

== Покровська церква ==

Про цю церкву відомо, що вона була закладена в 1783 році, а вже через сім років, в 1790-му - освячена. Будувалася вона в основному на «утримання» Феофана Федоровського, архімандрита Святогорського монастиря, який перед тим був священиком і протоієреєм цієї церкви. Неоціниму допомогу в будівництві надали також «почесні сумські громадяни». Церква була першим храмом, що зведений за межами міської фортеці. Вона була свідком набігів татар у 1659, 1663 та 1668 роках, збору руської армії князя Голіцина перед кримськими походами 1687 та 1679 років. В той час саме в цій церкві знаходилася чудотворна ікона Божої Матері «Знамення» Курська-Корінна. Молились в цьому храмі полковник Герасим Кондратьєв, гетьман Самойлович, князь Голіцин, Петро І, в 70-х роках ХVІІІ століття її відвідав український філософ-просвітитель Григорій Сковорода.
В 1732 році був збудований новий дерев’яний храм. З перепису 1732 роки виходить, що «при Покровському храмі були священик, школа і госпіталь (богадільня)». Покровська церква була полковим храмом Сумського Слобідського козачого полку, а з 1765 року - Сумського гусарського полку. Після переведення полку до Москви він залишався гарнізонним храмом м. Суми аж до 1917 року. Також відомо, що поряд з Покровською церквою існував Введенський храм, який був боковим. В 1783 році закладена кам’яна церква, яку освятили в 1790 році. А в 1821 році тут же була побудована дзвіниця з теплим храмом. Це будівництво було приурочене до свята Введення Пресвятої Богородиці в храм.
Цікава історія цього будівництва. Там, де зараз розташований Пантелеймонівський монастир, ще в 1868 році прихожанам було дозволено розібрати кам'яний храм Архангельський, який знаходився на його території. І лише через тринадцять років, в 1821 році, з каменя було «дозволено» побудувати цю саму дзвіницю з теплим храмом. Чому все так довго тягнулося? Із цього приводу є різні думки. Одне з них дуже навіть прозаїчне. Якраз у той час вийшов указ про те, що всі церкви повинні будуватися за типовим проектом. У зв'язку з цим було навіть припинено будівництво Іллінської церкви, яка будувалася за індивідуальним проектом. Може, через це і не давали дозволу на будівництво дзвіниці. Але це лише припущення.
Сумські купці і меценати жертвували значні суми на храм. Так, відомо, що в 1810 році сумський купець Олексій Бочаров поставив за свій рахунок іконостас, вартий 2000 рублів сріблом. А ще один сумський купець, Омелян Татарінов, влаштував два великі кіоти, що коштували 571 крб. 42 коп. сріблом. А ось «почесний сумський громадянин» Григорій Катков зробив дві срібні з позолоченими вінцями ризи для місцевих ікон, що коштували 542 крб. 85 коп. сріблом, і дві фелоні за 160 крб. сріблом. Ну а більш за всіх постарався, внісши найзначніші пожертвування на користь церкви, що знаходиться в ті часи при церкві старостою сумський купець Кирило Алчевський, який з часу вступу на посаду, саме з 1835 по 1857 рік і далі, спожив на різні пристрої і прикраси церкви власних грошей 4906 крб. 70 коп. сріблом. Метричні книги в церкві Покриву Пресвятої Богородиці почали вести з 1735 року, а сповіді - з 1790-го.
Як і багато сумських церков, церква Покрови Пресвятої Богородиці була зруйнована з приходом до влади більшовиків. У 20-і роки минулого століття церкву закрили й використовували для господарських потреб. На знак особистої пошани атеїстичній владі в храмі влаштували крематорій, де кожен, хто бажає міг через спеціальне вічко спостерігати за спалюванням трупів. В 1932 році Покровська церква була підірвана. В кінці 30-х років, коли руйнували храм, на розбирання ганяли місцевих студентів. Хто відмовлявся це робити загрожувала вся «краса» того періоду. А в сусідньому гуртожитку для студентів сільгосптехнікуму, будівля якого і нині знаходиться поряд з універмагом, горище було завалене богослужебними книгами з Покровської церкви, якими студенти топили печі взимку. В роки фашистської окупації тут влаштували шибениці для сумських підпільників. В 50-х роках на місці Покровської церкви розбили сквер, а на місці вівтарної частини храму установили скульптурну групу «Партизанський рейд».
В жовтні 2008 року за ініціативи Сумської єпархії УПЦ, міського управління архітектури та за участю сумських козаків були частково розчищені фундаменти Покровської церкви. 22 жовтня 2008 року була освічена капличка на честь Покрови Богородиці. В серпні 2009 року міська влада повернула історичну назву Покровській площі.

== Церква Різдва Богородиці ==

Церква Різдва Богородиці не була в числі самих давніх храмів нашого міста. По церковних актах, вона була освячена в 1681 р. і знаходилась на Холодній горі, на тому місці, де наразі стоїть БК СНВО ім. Фрунзе.
Для порівняння: будівництво збереженої Воскресенської церкви датується так само ХVII - початком ХVIII ст. Отже, в кінці ХVII ст. храм на тому ж місці вже був, і освячував його протоієрей Спасо - Преображенського собору Ємельян Середа. Потрібно сказати, що засновники міста Герасим і Андрій Кондратьєви багато уваги приділяли будівництву храмів в Сумах, і є підстави передбачати, що благодійником храму Різдва Богородиці був саме Андрій Кондратьєв. Він заснував при храмі й школу. Ця церква згадана в царській грамоті на його ім'я від 26 квітня 1703 р. в числі його маєтків: "На посаді міста Сумина в церкви Різдва пресвятої Богородиці двір, що куплений в Тимка, та подвір'я на новому місці, на узгір'ї".
Першим священиком був Пилип Ольховський, посвячений у 1743 році, а у 1749 році призначений другим штатним священиком Богородицької церкви. Спочатку церква була дерев`яною і залишалась такою понад сторіччя. В 1807 р. священик церкви Дмитро Ольховський почав переконувати прихожан “к учреждению нового храма”. Суми тоді були повітовим містечком Харківської губернії, тому такі питання вирішувались довго. Благословіння про закладку нової церкви харківський архієпископ преосвященний Христофор Сулима дав у 1808 р. Будівництво продовжувалось близько 13 років (з одних джерел), а в книзі Олександра Сотника «Православна Сумщина» приведена дата закінчення будівництва – 1815 р. Будувався храм, як вказують джерела, «стараннями причти і прихожан». До речі є ще одна дата закінчення будівництва – 1815 р. Отже є всі підстави передбачати, що храм добудовували достатньо довго.
Відомо, що особливі старання для завершення будівництва приклали купці Ішуніни – Федір та його син Олександр. Федір Ішунін був церковним старостою храму протягом 12 років, а потім його змінив Олексій Ішунін, який виконував обов`язки старости 22 роки і в 1846р. отримав срібну медаль «за старання по церкві».
В наш час, коли будівництво можуть почати ударними темпами і покинути через змінених обставин, варто задуматися, скільки цілеспрямованості і спокійного завзяття потребувалося для будівництва такого храму і подальше його утримання. Церква Різдва Пресвятої Богородиці не була самим старим із сумських храмів. Але, за спогадами сучасників, вона була самою красивою церквою міста, на той час.
Хоча потрібно відмітити, що спочатку храм був збудований «на посадці», тобто за межами міських стін. Незважаючи на перебудови, храм пов’язаний з історією міста. В 1702 р. для освячення Воскресенської церкви звідти була взята частина церковного начиння. Цю церкву відвідували тисячі сумчан. На початку ХХ ст. храм нараховував 1772 прихожан чоловічого полу та 1795 жіночого.
Кондратьєви, Ішуніни, ще багато не відомих зробили своє діло і пішли. В роки революції храм майже не функціонував. В пресі тих років є повідомлення про те, що прихожанин не міг знайти священика, щоб охрестити дитину. В 30-х роках почалось планомірне знищення храмів і других культурних споруд, черга дійшла і до церкви Різдва Богородиці. Сумчани розповідали, що підірвати храм вдалось лише з другої спроби.
Перший раз завезли декілька підвод вибухівки, заложили, шарахнули на все місто. Але підготовлених підривників, напевно, тоді не було, тому перший вибух тільки привернув до себе увагу місцевих жителів. В стінах храму утворилися тріщини, але він встояв. Другим вибухом, більш потужним, будову все таки зруйнували.
Ще деякий час існували підвальні приміщення, які ліквідували лише після війни. Від церкви нічого не залишилося. Коли на місці храму побудували Палац культури, в новобудові з'явилася тріщина. Всі віруючі після цього довго не зважувалися навіть підійти до цього Палацу!
А в 2005 році архієпископом Сумським і Охтирським Марком була освячена каплиця Різдва Богородиці, в пам’ять про зруйнування церкви.

== Церква святого Миколая Чудотворця ==

Найдавніша Миколаївська церква була побудована в 50-х рр. XVII ст. — під час зведення Сумської фортеці — центру Сумського слобідського козацького полку. Вже в 1661 р. в царській грамоті згадується сумський миколаївський священик Гурій, а за актами Сумського монастиря від 1664 р. відомі сумсь¬кий миколаївський священик Омелян Якович, а від 1689 р. — миколаївський причетник Сазон Григорович. У 1694 р. сумським полковником Гарасимом Кондратьєвим замість нашвидкуруч збудованого та на той час вже старого був побудований новий дерев'яний храм.
8 грудня 1694 р., в присутності рідних був складений і підписаний заповіт осадчого м. Суми і першого полковника Г. Кондратьева, засвідчений синами Андрієм і Романом та священиком Свято-Миколаївського храму Григорієм. З 1730 по 1740 р. священиком у цьому храмі був Матвій Гресовський, згодом переведений на службу до Спасо-Преображенського собору.
В 1737 р. до Миколаївської парафії було приписано 123 двори, а парафіяни просили висвятити їм другого священика. В 1790 р. кількість прихожан дорівнювала 980 чол., основну масу яких становили міщани та купці.
Дерев'яний Миколаївський храм, переживши страшні пожежі, що вирували в Сумах у 1706 та 1791, 1839 та 1840 рр., згорів в 1803 р. В 1804 р. на пожертви купців Солодких на місці знищеного пожежею храму, була збудована нова мурована церква. Головну роль в ній відігравав центральний купол, який парусами спирався на чотири стовпи в центрі споруди.
Через два роки після освячення, у квітні 1806 р., новозведений храм повністю зруйнувався до самого фундаменту. Катастрофа сталася на перший день свята Воскресіння Господнього, приблизно через годину після богослужіння, коли декілька сотень людей, які молилися в церкві, вийшли з неї після служби. Цю надзвичайну подію сумський священик Іаков Левитський в праці „Історичне минуле міста Суми Харківської губернії" (1908 р.) пояснював недостатнім досвідом тогочасних місцевих будівельників, яким не часто доводилося зводити цегляні споруди. В усякому разі, в Сумах архітектори були настільки невмілі або неуважні до своєї справи, що побудований ними храм проіснував лише 2 роки. Безпосередньою причиною руйнування тогочасної Миколаївської церкви став демонтаж колон, котрі підтримували склепіння храму — комусь із заможних прихожан-благодійників вони здалися неестетичними.
На місці, де стояв престол зруйнованої у 1806 р. церкви, на подвір'ї купчихи Євдокії Медведєвої, майже до сер. XIX ст. стояла пам'ятна капличка. В 1825 р. замість втраченої церкви, був побудований новий мурований однопрестольний храм Святого Миколая. В ній знайшов відбиток стиль класицизму, який на той час увійшов у моду. Хоча дехто відмічав у новобудові риси типового гарнізонного храму. Зводилась сумська Миколаївська церква завдяки старанням і пожертвам прихожан. Серед добродійників головним був церковний староста — купець 3-ї гільдії Марко Овсійович Медведєв, який пожертвував на будівництво 3000 руб. Сумський купець 3-ї гільдії Іван Ткаченко і його брат Авакум пожертвували ікону Великомучениці Варвари, а купець 1-ї гільдії Іван Кіктенко — ікону Іоанна Хрестителя в срібній визолоченій ризі. Стараннями старости купця Олександра Духаніна були влаштовані мурована сторожка, дві лавки, вкриті листовим залізом, залізна решітка і ворота.
За сповідальними записами та іншими відомостями число парафіян складало: в 1790 р. - 500 чоловіків і 480 жінок, в 1810 - відповідно 200 і 220, в 1830р. - 182 і 212, в 1850 р. - 248 і 254.
Згідно з Довідковою книгою Івана Самойловича (1904 р.) в храмі служили: з 1890 р. священик Сімеон Неділька (39 років) — закінчив духовну семінарію по 1-му розряду (займав посаду законовчителя в гімназії, церковній і недільній школах, виконував обов'язки окружного спостерігача церковно-парафіяльних шкіл і помічника окружного благочинного), в 1901 р. нагороджений камилавкою; з 1886 р. псаломщик Гаврило Полницький (48 років) - з рукоположениям в сан диякона в 1887 р. — закінчив духовне училище; з 1899 р. церковним старостою був купець Михайло Богатирьов.
В перше десятиліття комуністичної влади церква не функціонувала і стала першою жертвою антирелігійної кампанії в м. Суми — в 1930 р. її було повністю зруйновано.
В 1999 р. за одним із проектів реконструкції сучасної площі Незалежності передбачалося за християнським звичаєм встановити на місці Миколаївського храму капличку. На сьогодні місце, на якому колись стояв багатостраждальний храм, зайнято новобудовами.
Залишилось помітити, що, по попереднім підрахункам, на Сумщині зруйновано більше 600 православних храмів.

== Висновки ==

== Автор статті (''посилання на сторінку користувача'') ==

[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]]

Втрачені храми міста Суми

2015-10-26T18:32:10Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Церква Різдва Богородиці */

Втрачені храми міста Суми

2015-10-26T18:30:57Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Покровська церква */

Втрачені храми міста Суми

2015-10-26T18:29:55Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Вступ */

Втрачені храми міста Суми

2015-10-26T18:23:32Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Вступ */

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-25T09:20:19Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Консультації */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: мислення

Хлопчики

Опис: мислення нестандартне, узагальнене, абстрактнее, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший.

Умови: намагаються все називати точно, швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми і розуміють принципи роботи механізмів. Хлопчики орієнтовані на пошукову діяльність, висунення нових ідей, нестандартне розв'язання завдань надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань, під час виконання стереотипних вправ виявлють нетерплячість та неохайність; більше цікавить сам процесс. Хлопчики більш успішні в висунення оригінальних ідей, у них ширші межі просторового уявлення.

Дівчатка

Опис: мислення більш детальне і конкретнее, орієнтовані на результат, вони воліють типові і шаблонні завдання, які вимагають ретельності виконання, більш дисципліновані, зібранні, старанні.

Умови: надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком; більше цікавить результат; середній показник часу виконання завдання у дівчаток нижче, ніж у хлопчиків, що свідчить про те, що дівчатками було витрачено менше часу на виконання завдань, ніж хлопчиками. Дівчатка більш уважні, швидко набирають оптимальний рівень працездатності, мають перевагу в розвитку здатності до більш детальної розробки реалізації ідеї. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:52, 23 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

Обдаровані учні мають високу допитливістю, оригінально мислять, пропонують несподівані рішення, швидко оволодівають основними поняттями, швидко реагують на все нове, приділяють багато часу створенню власних «проектів».--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:31, 23 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

"Робота в малих групах". Метод дозволяє учням набути навичок, що необхідні для спілкування та співпраці. Стимулює роботу командою. Ідеї, що виробляються у групі, допомагають учасникам та учасницям бути корисним одне одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.
--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:57, 23 жовтня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-24T07:48:05Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: мислення

Хлопчики

Опис: мислення нестандартне, узагальнене, абстрактнее, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший.

Умови: намагаються все називати точно, швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми і розуміють принципи роботи механізмів. Хлопчики орієнтовані на пошукову діяльність, висунення нових ідей, нестандартне розв'язання завдань надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань, під час виконання стереотипних вправ виявлють нетерплячість та неохайність; більше цікавить сам процесс. Хлопчики більш успішні в висунення оригінальних ідей, у них ширші межі просторового уявлення.

Дівчатка

Опис: мислення більш детальне і конкретнее, орієнтовані на результат, вони воліють типові і шаблонні завдання, які вимагають ретельності виконання, більш дисципліновані, зібранні, старанні.

Умови: надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком; більше цікавить результат; середній показник часу виконання завдання у дівчаток нижче, ніж у хлопчиків, що свідчить про те, що дівчатками було витрачено менше часу на виконання завдань, ніж хлопчиками. Дівчатка більш уважні, швидко набирають оптимальний рівень працездатності, мають перевагу в розвитку здатності до більш детальної розробки реалізації ідеї. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:52, 23 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

Шановна Ірино Валеріївна, буду вдячна за психологічну консультацію при роботі з гіперактивними учнями середнього шкільного віку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:15, 23 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

Обдаровані учні мають високу допитливістю, оригінально мислять, пропонують несподівані рішення, швидко оволодівають основними поняттями, швидко реагують на все нове, приділяють багато часу створенню власних «проектів».--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:31, 23 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

"Робота в малих групах". Метод дозволяє учням набути навичок, що необхідні для спілкування та співпраці. Стимулює роботу командою. Ідеї, що виробляються у групі, допомагають учасникам та учасницям бути корисним одне одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.
--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:57, 23 жовтня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-24T07:47:25Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: мислення

Хлопчики

Опис: мислення нестандартне, узагальнене, абстрактнее, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший.

Умови: намагаються все називати точно, швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми і розуміють принципи роботи механізмів. Хлопчики орієнтовані на пошукову діяльність, висунення нових ідей, нестандартне розв'язання завдань надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань, під час виконання стереотипних вправ виявлють нетерплячість та неохайність; більше цікавить сам процесс. Хлопчики більш успішні в висунення оригінальних ідей, у них ширші межі просторового уявлення.

Дівчатка

Опис: мислення більш детальне і конкретнее, орієнтовані на результат, вони воліють типові і шаблонні завдання, які вимагають ретельності виконання, більш дисципліновані, зібранні, старанні.

Умови: надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком; більше цікавить результат; середній показник часу виконання завдання у дівчаток нижче, ніж у хлопчиків, що свідчить про те, що дівчатками було витрачено менше часу на виконання завдань, ніж хлопчиками. Дівчатка більш уважні, швидко набирають оптимальний рівень працездатності, мають перевагу в розвитку здатності до більш детальної розробки реалізації ідеї. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:52, 23 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

Шановна Ірино Валеріївна, буду вдячна за психологічну консультацію при роботі з гіперактивними учнями середнього шкільного віку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:15, 23 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

Обдаровані учні мають високу допитливістю, оригінально мислять, пропонують несподівані рішення, швидко оволодівають основними поняттями, швидко реагують на все нове, приділяють багато часу створенню власних «проектів».--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:31, 23 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

«Робота в малих групах». Метод дозволяє учням набути навичок, що необхідні для спілкування та співпраці. Стимулює роботу командою. Ідеї, що виробляються у групі, допомагають учасникам та учасницям бути корисним одне одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.
--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:57, 23 жовтня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-23T21:02:32Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: мислення

Хлопчики

Опис: мислення нестандартне, узагальнене, абстрактнее, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший.

Умови: намагаються все називати точно, швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми і розуміють принципи роботи механізмів. Хлопчики орієнтовані на пошукову діяльність, висунення нових ідей, нестандартне розв'язання завдань надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань, під час виконання стереотипних вправ виявлють нетерплячість та неохайність; більше цікавить сам процесс. Хлопчики більш успішні в висунення оригінальних ідей, у них ширші межі просторового уявлення.

Дівчатка

Опис: мислення більш детальне і конкретнее, орієнтовані на результат, вони воліють типові і шаблонні завдання, які вимагають ретельності виконання, більш дисципліновані, зібранні, старанні.

Умови: надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком; більше цікавить результат; середній показник часу виконання завдання у дівчаток нижче, ніж у хлопчиків, що свідчить про те, що дівчатками було витрачено менше часу на виконання завдань, ніж хлопчиками. Дівчатка більш уважні, швидко набирають оптимальний рівень працездатності, мають перевагу в розвитку здатності до більш детальної розробки реалізації ідеї. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:52, 23 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

Шановна Ірино Валеріївна, буду вдячна за психологічну консультацію при роботі з гіперактивними учнями середнього шкільного віку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:15, 23 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

Обдаровані учні мають високу допитливістю, оригінально мислять, пропонують несподівані рішення, швидко оволодівають основними поняттями, швидко реагують на все нове, приділяють багато часу створенню власних «проектів».--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:31, 23 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

«Робота в малих групах». Метод дозволяє учням набути навичок, що необхідні для спілкування та співпраці. Стимулює роботу командою. Ідеї, що виробляються у групі, допомагають учасникам та учасницям бути корисним одне одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:57, 23 жовтня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-23T20:57:47Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: мислення

Хлопчики

Опис: мислення нестандартне, узагальнене, абстрактнее, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший.

Умови: намагаються все називати точно, швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми і розуміють принципи роботи механізмів. Хлопчики орієнтовані на пошукову діяльність, висунення нових ідей, нестандартне розв'язання завдань надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань, під час виконання стереотипних вправ виявлють нетерплячість та неохайність; більше цікавить сам процесс. Хлопчики більш успішні в висунення оригінальних ідей, у них ширші межі просторового уявлення.

Дівчатка

Опис: мислення більш детальне і конкретнее, орієнтовані на результат, вони воліють типові і шаблонні завдання, які вимагають ретельності виконання, більш дисципліновані, зібранні, старанні.

Умови: надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком; більше цікавить результат; середній показник часу виконання завдання у дівчаток нижче, ніж у хлопчиків, що свідчить про те, що дівчатками було витрачено менше часу на виконання завдань, ніж хлопчиками. Дівчатка більш уважні, швидко набирають оптимальний рівень працездатності, мають перевагу в розвитку здатності до більш детальної розробки реалізації ідеї. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:52, 23 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

Шановна Ірино Валеріївна, буду вдячна за психологічну консультацію при роботі з гіперактивними учнями середнього шкільного віку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:15, 23 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

Обдаровані учні мають високу допитливістю, оригінально мислять, пропонують несподівані рішення, швидко оволодівають основними поняттями, швидко реагують на все нове, приділяють багато часу створенню власних «проектів».--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:31, 23 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

«Робота в малих групах». Метод дозволяє учням набути навичок, що необхідні для спілкування та співпраці. Стимулює роботу командою. Ідеї, що виробляються у групі, допомагають учасникам та учасницям бути корисним одне одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:57, 23 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-23T20:54:29Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: мислення

Хлопчики

Опис: мислення нестандартне, узагальнене, абстрактнее, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший.

Умови: намагаються все називати точно, швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми і розуміють принципи роботи механізмів. Хлопчики орієнтовані на пошукову діяльність, висунення нових ідей, нестандартне розв'язання завдань надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань, під час виконання стереотипних вправ виявлють нетерплячість та неохайність; більше цікавить сам процесс. Хлопчики більш успішні в висунення оригінальних ідей, у них ширші межі просторового уявлення.

Дівчатка

Опис: мислення більш детальне і конкретнее, орієнтовані на результат, вони воліють типові і шаблонні завдання, які вимагають ретельності виконання, більш дисципліновані, зібранні, старанні.

Умови: надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком; більше цікавить результат; середній показник часу виконання завдання у дівчаток нижче, ніж у хлопчиків, що свідчить про те, що дівчатками було витрачено менше часу на виконання завдань, ніж хлопчиками. Дівчатка більш уважні, швидко набирають оптимальний рівень працездатності, мають перевагу в розвитку здатності до більш детальної розробки реалізації ідеї. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:52, 23 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

Шановна Ірино Валеріївна, буду вдячна за психологічну консультацію при роботі з гіперактивними учнями середнього шкільного віку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:15, 23 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

Обдаровані учні мають високу допитливістю, оригінально мислять, пропонують несподівані рішення, швидко оволодівають основними поняттями, швидко реагують на все нове, приділяють багато часу створенню власних «проектів».--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:31, 23 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

«Робота в малих групах». Метод дозволяє учням набути навичок, що необхідні для спілкування та співпраці. Стимулює роботу командою. Ідеї, що виробляються у групі, допомагають учасникам та учасницям бути корисним одне одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:54, 23 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-23T20:31:45Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: мислення

Хлопчики

Опис: мислення нестандартне, узагальнене, абстрактнее, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший.

Умови: намагаються все називати точно, швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми і розуміють принципи роботи механізмів. Хлопчики орієнтовані на пошукову діяльність, висунення нових ідей, нестандартне розв'язання завдань надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань, під час виконання стереотипних вправ виявлють нетерплячість та неохайність; більше цікавить сам процесс. Хлопчики більш успішні в висунення оригінальних ідей, у них ширші межі просторового уявлення.

Дівчатка

Опис: мислення більш детальне і конкретнее, орієнтовані на результат, вони воліють типові і шаблонні завдання, які вимагають ретельності виконання, більш дисципліновані, зібранні, старанні.

Умови: надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком; більше цікавить результат; середній показник часу виконання завдання у дівчаток нижче, ніж у хлопчиків, що свідчить про те, що дівчатками було витрачено менше часу на виконання завдань, ніж хлопчиками. Дівчатка більш уважні, швидко набирають оптимальний рівень працездатності, мають перевагу в розвитку здатності до більш детальної розробки реалізації ідеї. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:52, 23 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

Шановна Ірино Валеріївна, буду вдячна за психологічну консультацію при роботі з гіперактивними учнями середнього шкільного віку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:15, 23 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

Обдаровані учні мають високу допитливістю, оригінально мислять, пропонують несподівані рішення, швидко оволодівають основними поняттями, швидко реагують на все нове, приділяють багато часу створенню власних «проектів».--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:31, 23 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-23T20:15:03Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Консультації */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: мислення

Хлопчики

Опис: мислення нестандартне, узагальнене, абстрактнее, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший.

Умови: намагаються все називати точно, швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми і розуміють принципи роботи механізмів. Хлопчики орієнтовані на пошукову діяльність, висунення нових ідей, нестандартне розв'язання завдань надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань, під час виконання стереотипних вправ виявлють нетерплячість та неохайність; більше цікавить сам процесс. Хлопчики більш успішні в висунення оригінальних ідей, у них ширші межі просторового уявлення.

Дівчатка

Опис: мислення більш детальне і конкретнее, орієнтовані на результат, вони воліють типові і шаблонні завдання, які вимагають ретельності виконання, більш дисципліновані, зібранні, старанні.

Умови: надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком; більше цікавить результат; середній показник часу виконання завдання у дівчаток нижче, ніж у хлопчиків, що свідчить про те, що дівчатками було витрачено менше часу на виконання завдань, ніж хлопчиками. Дівчатка більш уважні, швидко набирають оптимальний рівень працездатності, мають перевагу в розвитку здатності до більш детальної розробки реалізації ідеї. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:52, 23 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

Шановна Ірино Валеріївна, буду вдячна за психологічну консультацію при роботі з гіперактивними учнями середнього шкільного віку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:15, 23 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-23T19:52:38Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Індивідуальні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: мислення

Хлопчики

Опис: мислення нестандартне, узагальнене, абстрактнее, внутрішній пошук інтенсивніший і складніший.

Умови: намагаються все називати точно, швидше набувають арифметичних умінь, краще запам’ятовують форми і розуміють принципи роботи механізмів. Хлопчики орієнтовані на пошукову діяльність, висунення нових ідей, нестандартне розв'язання завдань надають перевагу розв’язанню нових, логічних і складних завдань, під час виконання стереотипних вправ виявлють нетерплячість та неохайність; більше цікавить сам процесс. Хлопчики більш успішні в висунення оригінальних ідей, у них ширші межі просторового уявлення.

Дівчатка

Опис: мислення більш детальне і конкретнее, орієнтовані на результат, вони воліють типові і шаблонні завдання, які вимагають ретельності виконання, більш дисципліновані, зібранні, старанні.

Умови: надають перевагу виконанню завдань за готовим зразком; більше цікавить результат; середній показник часу виконання завдання у дівчаток нижче, ніж у хлопчиків, що свідчить про те, що дівчатками було витрачено менше часу на виконання завдань, ніж хлопчиками. Дівчатка більш уважні, швидко набирають оптимальний рівень працездатності, мають перевагу в розвитку здатності до більш детальної розробки реалізації ідеї. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:52, 23 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.

2015-10-23T13:50:24Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:01, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві, пояснює місце і роль освіти в сучасному житті; переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення глобальних проблем сучасності, наприклад, війни та миру, екології, техногенних загроз тощо; глибоким теоретичним дослідженням освітніх проблем займається саме філософія освіти, а також допомагає у пошуку методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив; в системі досліджень освіти філософія виступає загальною методологічною основою, охопити весь освітній процес - це завдання філософського сприйняття світу.
#Основними завданнями філософії освіти є - аналіз сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; орієнтація не на вивчення "основ наук", а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
Основними завданнями соціології освіти є - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:29, 3 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі з життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Зміст стратегії освіти складає мету, означення сил для реалізації відповідних програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове, наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу та являє собою теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
# Існує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти: американський (демократія в школі - основа демократії в країні, необхідність розвитку творчої активності учня, підтримка "інстинкту дослідника"), азійський (японський варіант - інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують робочі місця; китайський варіант - платна освіта, ціна навчання визначається державою), європейський (англійський варіант - 12 - річна школа, довузівська підготовка, обов'язковий національний екзамен, що дає право вступати до ВНЗ; німецький варіант - 13 - річна середня освіта з поділом дітей на здібних та нездібних, відсутність іспитів, запис до ВНЗ; французький варіант - 10 річна освіта з дипломом коледжу, академічний ліцей з дипломом бакалавра, вступ до ВНЗ).--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:53, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:42, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань. Учень шляхом використання інтерактивних інформаційних технологій стає головним учасником процесу освіти, а сам процес освіти, значною мірою, перетворюється із системи передавання знань на систему навчання у будь-який час і в будь-якому місці. Інформатизація освіти дозволить ефективно використати переваги нових інформаційних технологій, підвищити якість освіти, забезпечити кожному індивідові власну траєкторію самонавчання, створити ефективну систему управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти, надати доступ до нетрадиційних джерел інформації, створити нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:58, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:10, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес - це зближення і гармонізація систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
# У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років минулого століття. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
# Основні елементи дослідницької системи : тема дослідження; мета; об’єкт; предмет; завдання; гіпотеза; принципи (об’єктивність і повторюваність); методи емпіричного та теоретичного рівнів; критерії перевірки достовірності результатів дослідження (практика, верифікація, конвенціалізм); результати; класифікація результатів; оцінка; висновки; визначення наступних проблем; оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Тетяна Олексіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:28, 5 серпня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановна Тетяна Олексіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 15 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

1) Формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки.
2) Неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання.
3) Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя , реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової
інформації тощо.

Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:45, 18 жовтня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 15 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На мою думку, сучасна система освіти України потребує певних змін та доповнень відповідно до європейських стандартів індивідуалізації та гуманізації навчання, підвищити престижність та оплату праці викладачам. Слід посилити систематизацію знань, більш глибоке вивчення іноземних мов, поменшити навантаження деякими дисциплінами, посилити фізичне виховання, змінити систему ДПА, відійти від пріоритету зовнішніх показників при оцінюванні результативності роботи навчального закладу.
# З традиційного навчання залишити класно-урочну та семестрову систему, дванадцятибальне оцінювання, системний характер навчання, різноманітність інформації, використання наочності, ІКТ, системи розвитку компетентностей учнів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:31, 5 серпня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:11, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

Освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти. Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у со¬бі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння ос¬новних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 12:20, 4 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:02, 22 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:46, 5 жовтня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика Гуппал Т.О.

2015-10-20T20:03:54Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Починаємо наше інтерактивне практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:39, 27 квітня 2015 (EEST)

1. Останнім часом педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. “Технологія” – це освітня галузь, в основі якої лежить предметно-перетворювальна діяльність людини в матеріальному світі, спрямована на створення навчального середовища, для розкриття й розвитку в учнів здібностей в особистісно-зорієнтованій сфері проектування та виготовлення виробів і ознайомлення в процесі роботи з різними матеріалами, інформацією й іншими ресурсами у відповідності до потреби творчої ідеї учнів. Ефективність технологічної освіти визначається рівнем технологічної культури, адекватним професійним самовизначення випускників школи. Технологічність стає сьогодні домінуючою характеристикою діяльності вчителя, означає перехід на якісно новий щабель ефективності, оптимальності, наукомістськості освітнього процесу.

2. Технологічний підхід до навчання передбачає конструювання навчального процесу, керуючись освітніми орієнтирами, цілями змісту навчання. Особливої уваги заслуговують корекція навчального процесу і діагностика якості. Технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. Технологія навчання як упорядкована сукупність і послідовність методів і процесів забезпечує реалізацію дидактичного проекту і досягнення діагностованого результату. До основних характеристик технологій навчання належать системність, науковість, концептуальність, відтворюваність, діагностичність, ефективність, умотивованість, алгоритмічність, інформаційність. Для моделювання технології навчання важлива постановка цілей і цільова орієнтація навчання.

3. Думки про технологізацію освіти висловлював ще, приблизно 400 років тому, Я.А.Коменський. Він виділив наступне: вміння правильно визначати мету, обирати засоби досягнення її та формувати правила користування цими засобами. Елементи технологічного підходу можна знайти і в працях більшості видатних іноземних та вітчизняних педагогів, таких як А. Дістервег, Й. Г. Песталоцці, Л. М. Толстой, А. С. Макаренко та інших.
Сплеск зацікавленості педагогічними технологіями характерний для шкіл США 30-х років минулого століття, коли з’явились перші програми аудіовізуального навчання. Там же
вперше використовується термін «освітня технологія» (як будувати навчання та виховання). Еволюція поняття «педагогічна технологія» передбачає етапи: 1етап- поява в освітніх закладах технічних засобів навчання (40-50 р. 20 ст.); 2 етап- виникнення програмового навчання (50-60 роки 20 ст.); 3 етап- перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті роки). У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття "педагогічна технологія". Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. Пропонована періодизація еволюції поняття може бути прив'язана до конкретних дат, що є віхами в історії педагогічної технології: 1946 р. - запровадження плану аудіовізуальної освіти в університеті штату Індіана США (автор - Л.К. Ларсон); 1954 р. - висунення ідеї програмованого навчання (автор Б.Ф. Скиннер); 1961 р. - відкриття відділення технології навчання в університеті Південної Каліфорнії (керівник - Д.Д. Фіни); 1968 р. - розробка і впровадження мови програмування ЛОГО в школі (Массачусетський технологічний інститут США, керівник С. Пейперт); 1976 р. - створення першого персонального комп'ютера "Зппл" (автори - С. Джобс, С. Уозник); 1981 р. - застосування з навчальною метою спеціальних програмних засобів дисплейних класів; 1990 р. - використання інтерактивних технологій в освіті.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:09, 12 травня 2015 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 6 травня 2015 (EEST)

4. Технологія - це сукупність прийомів, що застосовуються в будь-якій справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник). Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. Лихачов). Педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу(В. Безпалько). Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання (І. Волков). Педагогічна технологія - це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. Ченцов). Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів та їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, що використовуються для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін). Поняття “педагогічна технологія” може бути подане трьома аспектами: 1) науковим: педагогічні технології - частина педагогічної науки, що вивчає й розробляє цілі, зміст і методи навчання та педагогічних процесів, що проектуються; 2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання; 3) процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів. Отже, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регуляторів, що застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання.

5. Освітня технологія – це вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями. Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодій, що ставить своїм завдання оптимізацію форм освіти. Технологія навчання - це цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи. Технологія виховання — це обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Персоніфіковані технології засновані на науково - теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 20:41, 14 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Дуже добре, що Ви вчасно дали відповіді на питання. Сьогодні у нас інтерактивне заняття. Давайте плідно попрацюємо! Дайте відповідь таке питання:
*Чи можна, на Вашу думку, ототожнювати усе нове з прогресивним і сучасним?

На мою думку помиляються ті науково-педагогічні працівники, які ототожнюють усе нове з прогресивним і сучасним. Далеко не все нове прогресивне. Прогресивним може бути тільки те, яке ефективне, незалежно від того, коли воно виникло. Буває, що нове виникає, як то кажуть, раніше свого часу, тобто, народившись, не знаходить визнання, а пізніше, коли дозрівають умови, воно стає затребуваним. Інші нові засоби, народившись дуже давно, ставши нормою, не вмирають (хоча й міняються цілі епохи), а розвиваються, модернізуються, багаторазово відтворюються, не раз демонструючи відносність нового. Отже, про прогресивність і сучасність нового можна судити лише за результати його освоєння.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:29, 25 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:31, 19 травня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Які складові утворюють інноваційну компетентність педагога?--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 11 червня 2015 (EEST)

Інноваційна компетентність педагога — система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми. Складовими інноваційної компетентності педагога є проінформованість про інноваційні педагогічні технології, належне володіння їх змістом і методикою, висока культура використання інновацій в навчально-виховній роботі, особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних технологій.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:37, 30 липня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 15 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Зміст і завдання індивідуального заняття ви знайдете на моїй сторінці обговорення.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 3 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:44, 7 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
Мотивує педагогів до інноваційної діяльності: усвідомлення ним потреби впровадження освітніх інновацій у власній педагогічній практиці; інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи; зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість на експериментальну діяльність; готовність до подолання труднощів, пов'язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності; володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій.
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
Педагогічні інновації в практиці в основному впроваджую через технології, серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, технологію групової навчальної діяльності, диференціацію навчання, інтерактивні технології (робота в групах, метод проектів, «розумовий штурм», «ажурна пилка», «акваріум», рольові та ділові ігри, «шкала думок», «асоціативний кущ», «мікрофон», взаємне навчання), теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, розвиток критичного мислення.
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
Впровадження педагогічних інновацій має високу ефективність, адже інноваційні підходи до організації навчально- пізнавального процесу покликані подолати розрив між освітою і вимогами життя. Усі інноваційні технології, що запроваджуються в освіті, орієнтуються на зміну кінцевого результату, виховання особистості, яка вміє самостійно діяти в шкільному та суспільному середовищах. Інновації в освіті є невід’ємною його частиною, з розвитком суспільства та технологій ми не можемо обійтись без нововведень в освіті. Інформаційні технології навчання надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації., створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків, можливість реалізувати нові форми та методи навчання. Інновації в системі освіти, допомагають нам краще розробити систему, завдяки якій ми зможемо передавати і засвоювати якомога більше знань, яких з часом стає дедалі більше.
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Новаторство – рушійна сила суспільства. Відмінне знання науки, основи якої викладає вчитель, - елементарна і необхідна вимога. Досвідчені вчителі стверджують, цю улюблений предмет засвоюється в десять разів продуктивніше, аніж нелюбимий. Проте для вчителя важливі не тільки спеціальна підготовка і загальна ерудиція, але й гнучкість мислення, вміння творчо підходити до вирішення пізнавальних і практичних задач. Можливість стежити за думкою вчителя виробляє у школярів культуру мислення. Учителі слабо проінформовані про діяльність педагогів – новаторів, а та інформація, що надходить часто подається у форматі важкодоступному для сприйняття. Новаторство завжди повинно бути, освіта та галузь, яка постійно повинна бути в русі і динамічному розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:02, 20 жовтня 2015 (EEST)

Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 29 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:33, 12 жовтня 2015 (EEST)

Відповіді:1 - г; 2 - а; 3 - в; 4 - г; 5 - г; 6 - в; 7 - д; 8 - в.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:03, 20 жовтня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика Гуппал Т.О.

2015-10-20T20:02:53Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Педагогічна інноватика Гуппал Т.О.

2015-10-20T20:02:09Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Починаємо наше інтерактивне практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:39, 27 квітня 2015 (EEST)

1. Останнім часом педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. “Технологія” – це освітня галузь, в основі якої лежить предметно-перетворювальна діяльність людини в матеріальному світі, спрямована на створення навчального середовища, для розкриття й розвитку в учнів здібностей в особистісно-зорієнтованій сфері проектування та виготовлення виробів і ознайомлення в процесі роботи з різними матеріалами, інформацією й іншими ресурсами у відповідності до потреби творчої ідеї учнів. Ефективність технологічної освіти визначається рівнем технологічної культури, адекватним професійним самовизначення випускників школи. Технологічність стає сьогодні домінуючою характеристикою діяльності вчителя, означає перехід на якісно новий щабель ефективності, оптимальності, наукомістськості освітнього процесу.

2. Технологічний підхід до навчання передбачає конструювання навчального процесу, керуючись освітніми орієнтирами, цілями змісту навчання. Особливої уваги заслуговують корекція навчального процесу і діагностика якості. Технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. Технологія навчання як упорядкована сукупність і послідовність методів і процесів забезпечує реалізацію дидактичного проекту і досягнення діагностованого результату. До основних характеристик технологій навчання належать системність, науковість, концептуальність, відтворюваність, діагностичність, ефективність, умотивованість, алгоритмічність, інформаційність. Для моделювання технології навчання важлива постановка цілей і цільова орієнтація навчання.

3. Думки про технологізацію освіти висловлював ще, приблизно 400 років тому, Я.А.Коменський. Він виділив наступне: вміння правильно визначати мету, обирати засоби досягнення її та формувати правила користування цими засобами. Елементи технологічного підходу можна знайти і в працях більшості видатних іноземних та вітчизняних педагогів, таких як А. Дістервег, Й. Г. Песталоцці, Л. М. Толстой, А. С. Макаренко та інших.
Сплеск зацікавленості педагогічними технологіями характерний для шкіл США 30-х років минулого століття, коли з’явились перші програми аудіовізуального навчання. Там же
вперше використовується термін «освітня технологія» (як будувати навчання та виховання). Еволюція поняття «педагогічна технологія» передбачає етапи: 1етап- поява в освітніх закладах технічних засобів навчання (40-50 р. 20 ст.); 2 етап- виникнення програмового навчання (50-60 роки 20 ст.); 3 етап- перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті роки). У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття "педагогічна технологія". Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. Пропонована періодизація еволюції поняття може бути прив'язана до конкретних дат, що є віхами в історії педагогічної технології: 1946 р. - запровадження плану аудіовізуальної освіти в університеті штату Індіана США (автор - Л.К. Ларсон); 1954 р. - висунення ідеї програмованого навчання (автор Б.Ф. Скиннер); 1961 р. - відкриття відділення технології навчання в університеті Південної Каліфорнії (керівник - Д.Д. Фіни); 1968 р. - розробка і впровадження мови програмування ЛОГО в школі (Массачусетський технологічний інститут США, керівник С. Пейперт); 1976 р. - створення першого персонального комп'ютера "Зппл" (автори - С. Джобс, С. Уозник); 1981 р. - застосування з навчальною метою спеціальних програмних засобів дисплейних класів; 1990 р. - використання інтерактивних технологій в освіті.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:09, 12 травня 2015 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 6 травня 2015 (EEST)

4. Технологія - це сукупність прийомів, що застосовуються в будь-якій справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник). Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. Лихачов). Педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу(В. Безпалько). Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання (І. Волков). Педагогічна технологія - це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. Ченцов). Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів та їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, що використовуються для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін). Поняття “педагогічна технологія” може бути подане трьома аспектами: 1) науковим: педагогічні технології - частина педагогічної науки, що вивчає й розробляє цілі, зміст і методи навчання та педагогічних процесів, що проектуються; 2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання; 3) процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів. Отже, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регуляторів, що застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання.

5. Освітня технологія – це вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями. Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодій, що ставить своїм завдання оптимізацію форм освіти. Технологія навчання - це цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи. Технологія виховання — це обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Персоніфіковані технології засновані на науково - теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 20:41, 14 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Дуже добре, що Ви вчасно дали відповіді на питання. Сьогодні у нас інтерактивне заняття. Давайте плідно попрацюємо! Дайте відповідь таке питання:
*Чи можна, на Вашу думку, ототожнювати усе нове з прогресивним і сучасним?

На мою думку помиляються ті науково-педагогічні працівники, які ототожнюють усе нове з прогресивним і сучасним. Далеко не все нове прогресивне. Прогресивним може бути тільки те, яке ефективне, незалежно від того, коли воно виникло. Буває, що нове виникає, як то кажуть, раніше свого часу, тобто, народившись, не знаходить визнання, а пізніше, коли дозрівають умови, воно стає затребуваним. Інші нові засоби, народившись дуже давно, ставши нормою, не вмирають (хоча й міняються цілі епохи), а розвиваються, модернізуються, багаторазово відтворюються, не раз демонструючи відносність нового. Отже, про прогресивність і сучасність нового можна судити лише за результати його освоєння.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:29, 25 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:31, 19 травня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Які складові утворюють інноваційну компетентність педагога?--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 11 червня 2015 (EEST)

Інноваційна компетентність педагога — система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми. Складовими інноваційної компетентності педагога є проінформованість про інноваційні педагогічні технології, належне володіння їх змістом і методикою, висока культура використання інновацій в навчально-виховній роботі, особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних технологій.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:37, 30 липня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 15 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Зміст і завдання індивідуального заняття ви знайдете на моїй сторінці обговорення.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 3 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:44, 7 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
Мотивує педагогів до інноваційної діяльності: усвідомлення ним потреби впровадження освітніх інновацій у власній педагогічній практиці; інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи; зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість на експериментальну діяльність; готовність до подолання труднощів, пов'язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності; володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій.
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
Педагогічні інновації в практиці в основному впроваджую через технології, серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, технологію групової навчальної діяльності, диференціацію навчання, інтерактивні технології (робота в групах, метод проектів, «розумовий штурм», «ажурна пилка», «акваріум», рольові та ділові ігри, «шкала думок», «асоціативний кущ», «мікрофон», взаємне навчання), теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, розвиток критичного мислення.
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
Впровадження педагогічних інновацій має високу ефективність, адже інноваційні підходи до організації навчально- пізнавального процесу покликані подолати розрив між освітою і вимогами життя. Усі інноваційні технології, що запроваджуються в освіті, орієнтуються на зміну кінцевого результату, виховання особистості, яка вміє самостійно діяти в шкільному та суспільному середовищах. Інновації в освіті є невід’ємною його частиною, з розвитком суспільства та технологій ми не можемо обійтись без нововведень в освіті. Інформаційні технології навчання надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації., створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків, можливість реалізувати нові форми та методи навчання. Інновації в системі освіти, допомагають нам краще розробити систему, завдяки якій ми зможемо передавати і засвоювати якомога більше знань, яких з часом стає дедалі більше.
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Новаторство – рушійна сила суспільства. Відмінне знання науки, основи якої викладає вчитель, - елементарна і необхідна вимога. Досвідчені вчителі стверджують, цю улюблений предмет засвоюється в десять разів продуктивніше, аніж нелюбимий. Проте для вчителя важливі не тільки спеціальна підготовка і загальна ерудиція, але й гнучкість мислення, вміння творчо підходити до вирішення пізнавальних і практичних задач. Можливість стежити за думкою вчителя виробляє у школярів культуру мислення. Учителі слабо проінформовані про діяльність педагогів – новаторів, а та інформація, що надходить часто подається у форматі важкодоступному для сприйняття. Новаторство завжди повинно бути, освіта та галузь, яка постійно повинна бути в русі і динамічному розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:02, 20 жовтня 2015 (EEST)
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 29 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:33, 12 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Гуппал Т.О.

2015-10-18T20:24:53Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:41, 13 жовтня 2015 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильне доповнення до відповіді на питання №5!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:44, 23 вересня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

8. Соціопсихофізіологічний портрет особистості включає: індивідуально-типологічні властивості нервової системи (сила, рухливість, урівноваженість); позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі);властивості модальної системи (аудільної, візуальної,кінеститичної); особливості психічних процесів (мислення, па’мяті, сприймання, мови, уяви, уваги); стиль міжособистісних відносин; професійну спрямованість. Засобами свого предмета чи організовуючи діяльність виховну діяльність учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету ососбистотсі учня методом спостереження, що дає змогу вивчати поведінку за конкретних умов, обставин, у реальному часі; методом педагогічного експерименту, який не лише включає спостереження та вимірювання, а й здійснює перелаштування, дослідження тощо; методами запитань, інтерв’ю, бесіди, тестування та анкетування.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:24, 18 жовтня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 16 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 23 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 09 жовтня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.

2015-10-18T18:45:35Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:01, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві, пояснює місце і роль освіти в сучасному житті; переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення глобальних проблем сучасності, наприклад, війни та миру, екології, техногенних загроз тощо; глибоким теоретичним дослідженням освітніх проблем займається саме філософія освіти, а також допомагає у пошуку методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив; в системі досліджень освіти філософія виступає загальною методологічною основою, охопити весь освітній процес - це завдання філософського сприйняття світу.
#Основними завданнями філософії освіти є - аналіз сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; орієнтація не на вивчення "основ наук", а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
Основними завданнями соціології освіти є - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:29, 3 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі з життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Зміст стратегії освіти складає мету, означення сил для реалізації відповідних програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове, наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу та являє собою теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
# Існує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти: американський (демократія в школі - основа демократії в країні, необхідність розвитку творчої активності учня, підтримка "інстинкту дослідника"), азійський (японський варіант - інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують робочі місця; китайський варіант - платна освіта, ціна навчання визначається державою), європейський (англійський варіант - 12 - річна школа, довузівська підготовка, обов'язковий національний екзамен, що дає право вступати до ВНЗ; німецький варіант - 13 - річна середня освіта з поділом дітей на здібних та нездібних, відсутність іспитів, запис до ВНЗ; французький варіант - 10 річна освіта з дипломом коледжу, академічний ліцей з дипломом бакалавра, вступ до ВНЗ).--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:53, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:42, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань. Учень шляхом використання інтерактивних інформаційних технологій стає головним учасником процесу освіти, а сам процес освіти, значною мірою, перетворюється із системи передавання знань на систему навчання у будь-який час і в будь-якому місці. Інформатизація освіти дозволить ефективно використати переваги нових інформаційних технологій, підвищити якість освіти, забезпечити кожному індивідові власну траєкторію самонавчання, створити ефективну систему управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти, надати доступ до нетрадиційних джерел інформації, створити нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:58, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:10, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес - це зближення і гармонізація систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
# У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років минулого століття. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
# Основні елементи дослідницької системи : тема дослідження; мета; об’єкт; предмет; завдання; гіпотеза; принципи (об’єктивність і повторюваність); методи емпіричного та теоретичного рівнів; критерії перевірки достовірності результатів дослідження (практика, верифікація, конвенціалізм); результати; класифікація результатів; оцінка; висновки; визначення наступних проблем; оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Тетяна Олексіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:28, 5 серпня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановна Тетяна Олексіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

1) Формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки.
2) Неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання.
3) Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя , реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової
інформації тощо.

Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:45, 18 жовтня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 15 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 15 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На мою думку, сучасна система освіти України потребує певних змін та доповнень відповідно до європейських стандартів індивідуалізації та гуманізації навчання, підвищити престижність та оплату праці викладачам. Слід посилити систематизацію знань, більш глибоке вивчення іноземних мов, поменшити навантаження деякими дисциплінами, посилити фізичне виховання, змінити систему ДПА, відійти від пріоритету зовнішніх показників при оцінюванні результативності роботи навчального закладу.
# З традиційного навчання залишити класно-урочну та семестрову систему, дванадцятибальне оцінювання, системний характер навчання, різноманітність інформації, використання наочності, ІКТ, системи розвитку компетентностей учнів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:31, 5 серпня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:11, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

Освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти. Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у со¬бі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння ос¬новних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 12:20, 4 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:02, 22 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:46, 5 жовтня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.

2015-10-04T09:20:39Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:01, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві, пояснює місце і роль освіти в сучасному житті; переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення глобальних проблем сучасності, наприклад, війни та миру, екології, техногенних загроз тощо; глибоким теоретичним дослідженням освітніх проблем займається саме філософія освіти, а також допомагає у пошуку методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив; в системі досліджень освіти філософія виступає загальною методологічною основою, охопити весь освітній процес - це завдання філософського сприйняття світу.
#Основними завданнями філософії освіти є - аналіз сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; орієнтація не на вивчення "основ наук", а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
Основними завданнями соціології освіти є - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:29, 3 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі з життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Зміст стратегії освіти складає мету, означення сил для реалізації відповідних програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове, наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу та являє собою теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
# Існує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти: американський (демократія в школі - основа демократії в країні, необхідність розвитку творчої активності учня, підтримка "інстинкту дослідника"), азійський (японський варіант - інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують робочі місця; китайський варіант - платна освіта, ціна навчання визначається державою), європейський (англійський варіант - 12 - річна школа, довузівська підготовка, обов'язковий національний екзамен, що дає право вступати до ВНЗ; німецький варіант - 13 - річна середня освіта з поділом дітей на здібних та нездібних, відсутність іспитів, запис до ВНЗ; французький варіант - 10 річна освіта з дипломом коледжу, академічний ліцей з дипломом бакалавра, вступ до ВНЗ).--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:53, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:42, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань. Учень шляхом використання інтерактивних інформаційних технологій стає головним учасником процесу освіти, а сам процес освіти, значною мірою, перетворюється із системи передавання знань на систему навчання у будь-який час і в будь-якому місці. Інформатизація освіти дозволить ефективно використати переваги нових інформаційних технологій, підвищити якість освіти, забезпечити кожному індивідові власну траєкторію самонавчання, створити ефективну систему управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти, надати доступ до нетрадиційних джерел інформації, створити нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:58, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:10, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес - це зближення і гармонізація систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
# У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років минулого століття. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
# Основні елементи дослідницької системи : тема дослідження; мета; об’єкт; предмет; завдання; гіпотеза; принципи (об’єктивність і повторюваність); методи емпіричного та теоретичного рівнів; критерії перевірки достовірності результатів дослідження (практика, верифікація, конвенціалізм); результати; класифікація результатів; оцінка; висновки; визначення наступних проблем; оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Тетяна Олексіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:28, 5 серпня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановна Тетяна Олексіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 15 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 15 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На мою думку, сучасна система освіти України потребує певних змін та доповнень відповідно до європейських стандартів індивідуалізації та гуманізації навчання, підвищити престижність та оплату праці викладачам. Слід посилити систематизацію знань, більш глибоке вивчення іноземних мов, поменшити навантаження деякими дисциплінами, посилити фізичне виховання, змінити систему ДПА, відійти від пріоритету зовнішніх показників при оцінюванні результативності роботи навчального закладу.
# З традиційного навчання залишити класно-урочну та семестрову систему, дванадцятибальне оцінювання, системний характер навчання, різноманітність інформації, використання наочності, ІКТ, системи розвитку компетентностей учнів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:31, 5 серпня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:11, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

Освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти. Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у со¬бі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння ос¬новних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 12:20, 4 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:02, 22 червня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.

2015-08-05T16:31:15Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:01, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві, пояснює місце і роль освіти в сучасному житті; переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення глобальних проблем сучасності, наприклад, війни та миру, екології, техногенних загроз тощо; глибоким теоретичним дослідженням освітніх проблем займається саме філософія освіти, а також допомагає у пошуку методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив; в системі досліджень освіти філософія виступає загальною методологічною основою, охопити весь освітній процес - це завдання філософського сприйняття світу.
#Основними завданнями філософії освіти є - аналіз сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; орієнтація не на вивчення "основ наук", а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
Основними завданнями соціології освіти є - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:29, 3 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі з життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Зміст стратегії освіти складає мету, означення сил для реалізації відповідних програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове, наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу та являє собою теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
# Існує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти: американський (демократія в школі - основа демократії в країні, необхідність розвитку творчої активності учня, підтримка "інстинкту дослідника"), азійський (японський варіант - інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують робочі місця; китайський варіант - платна освіта, ціна навчання визначається державою), європейський (англійський варіант - 12 - річна школа, довузівська підготовка, обов'язковий національний екзамен, що дає право вступати до ВНЗ; німецький варіант - 13 - річна середня освіта з поділом дітей на здібних та нездібних, відсутність іспитів, запис до ВНЗ; французький варіант - 10 річна освіта з дипломом коледжу, академічний ліцей з дипломом бакалавра, вступ до ВНЗ).--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 21:53, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:42, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань. Учень шляхом використання інтерактивних інформаційних технологій стає головним учасником процесу освіти, а сам процес освіти, значною мірою, перетворюється із системи передавання знань на систему навчання у будь-який час і в будь-якому місці. Інформатизація освіти дозволить ефективно використати переваги нових інформаційних технологій, підвищити якість освіти, забезпечити кожному індивідові власну траєкторію самонавчання, створити ефективну систему управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти, надати доступ до нетрадиційних джерел інформації, створити нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 22:58, 14 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:10, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес - це зближення і гармонізація систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
# У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років минулого століття. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
# Основні елементи дослідницької системи : тема дослідження; мета; об’єкт; предмет; завдання; гіпотеза; принципи (об’єктивність і повторюваність); методи емпіричного та теоретичного рівнів; критерії перевірки достовірності результатів дослідження (практика, верифікація, конвенціалізм); результати; класифікація результатів; оцінка; висновки; визначення наступних проблем; оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 17:47, 24 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Тетяна Олексіївна ! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:28, 5 серпня 2015 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Тетяна Олексіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На мою думку, сучасна система освіти України потребує певних змін та доповнень відповідно до європейських стандартів індивідуалізації та гуманізації навчання, підвищити престижність та оплату праці викладачам. Слід посилити систематизацію знань, більш глибоке вивчення іноземних мов, поменшити навантаження деякими дисциплінами, посилити фізичне виховання, змінити систему ДПА, відійти від пріоритету зовнішніх показників при оцінюванні результативності роботи навчального закладу.
# З традиційного навчання залишити класно-урочну та семестрову систему, дванадцятибальне оцінювання, системний характер навчання, різноманітність інформації, використання наочності, ІКТ, системи розвитку компетентностей учнів.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:31, 5 серпня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:02, 22 червня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.

2015-08-05T16:28:19Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Індивідуальні заняття */

Педагогічна інноватика Гуппал Т.О.

2015-07-30T16:37:14Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Педагогічна інноватика Гуппал Т.О.

2015-05-25T18:32:55Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Педагогічна інноватика Гуппал Т.О.

2015-05-25T18:29:36Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Гуппал Т.О.

2015-05-24T15:51:16Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
Критерії вікової періодизації:
1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки.
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

'''Дякую як за вірну, так і частково правильну відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на відповідь до питання №5, Ви визначили вікові етапи розвитку дитини та дали характеристику дитини за кожним етапом, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три) та психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку. Відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – приймаю (Ви опосередковано відповіли). Дайте, будь ласка, відповідь на першу частину питання №5.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 14 травня 2015 (EEST)

Шановна Ірина Валеріївна, прошу прийняти відповідь на першу частину питання № 5.
Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку (ССР) – визначається соціальною позицією у системі відносин з навколишнім світом; провідний вид діяльності (ПВД) – визначається за параметрами впливу діяльності на психічний розвиток людини; психологічні новоутворення (ПНУ). Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні. Вони показують – чи готова дитина перейти до нового етапу.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник В.А. Лосенкова для виявлення рівня імпульсивності, діагностує величину показника імпульсивності Пі.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 18:51, 24 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 14 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.

2015-05-24T14:49:30Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.

2015-05-24T14:49:05Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Гуппал Т.О.

2015-05-24T14:47:51Z

Гуппал Тетяна Олексіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */