HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:27:35Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
{|
|[[Файл:Коровчинський.jpg|350px|thumb|left|Коровчинський Віктор Мусійович]]
|[[Файл:Селяни.jpg|350px|thumb|left|Селяни. Робота Коровчинського В.М.]]
|}

==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.

Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
*«Портрет матері» (1916),
*«Перше радіо на селі» (1920-і),
*«Будинок з мальвами» — 1925,
*«Селяни» (1927),
*«Клубна робота» — 1928,
*«Куткові збори» — 1929,
*«Колгоспний двір» — 1933,
*«Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
*«Останні вісті» — 1943,
*«Початок осені» — 1946,
*«До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:27:03Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

Ковернинський Василь Миколайович

2016-11-02T11:25:13Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Ковернинський Василь Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
[[Файл:Ковернинський.jpg]]

==Біографія особи==
Ковернинський Василь Миколайович

В історії багатьох сіл є періоди розквіту та занепаду. Не є виключенням і село Бацмани, що розташоване в Роменському районі Сумської області, яке на кінець вісімдесятих років ХХ століття було вимираючим селом. Все змінилося після трагедії на Чорнобильській АЕС, яка принесла багато горя мільйонам людей, але дала поштовх до відродження села Бацмани, бо саме це село обрали для свого подальшого проживання декілька десятків вимушених переселенців з Житомирської області, серед яких був і Василь Миколайович Ковернинський. Саме його у листопаді 1990 року було обрано головою новоствореного колгоспу «Нове життя».
В. М. Ковернинський народився 27 серпня 1954 року в селі Симони Ємільчинського району Житомирської області. Батько був учителем, а мати – колгоспницею.
В 1971 році закінчив Симонівську середню загальноосвітню школу.
В 1976 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут за спеціальністю вчений агроном і до квітня 1976 року працював в рідному селі на посаді агронома колгоспу ім. Ватутіна.
З квітня 1976 року до травня 1977 року служив в лавах Радянської Армії.
Після закінчення строкової військової служби повернувся до рідного колгоспу, де працював агрономом та управляючим відділенням.
З листопада 1978 року до березня 1980 року працював старшим лаборантом відділу захисту Житомирського науково-дослідного і проектно-технологічного інституту хмелярства.
З травня 1980 до лютого 1981 року працював в селі Веселівка Коростенського району Житомирської області на посаді головного агронома колгоспу імені Димитрова.
15 лютого 1981 року відповідно до рішень загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Димитрова колгосп було поділено на два нових колгоспи: ім. Димитрова с. Холосне та ім. Щорса с. Веселівка, а Василя Миколайовича було обрано головою колгоспу ім. Димитрова села Холосне Коростенського району Житомирської області, де він пропрацював до серпня 1990 року.
У серпні 1990 року В. М. Ковернинський разом з родиною переїздить до села Бацмани Роменського району Сумської області. Його приймають у члени колгоспу ім. Браташа села Малі Бубни та призначають на посаду заступника голови колгоспу.
30 листопада 1990 року згідно рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Браташа колгосп розділили на два нових колгоспи: ім. Браташа с. Малі Бубни і «Нове життя» с. Бацмани. В. М. Ковернинського обирають головою колгоспу «Нове життя». Тут в повній мірі розкрився талант Василя Миколайовича, як мудрого керівника, вмілого організатора, дбайливого господаря. Завдяки його наполегливості в селі було впорядковано машинно-тракторний стан, відремонтовано млин, було збудовано зерносклади, запрацювала пилорама. Стався в нагоді Ковернинському і фах агронома , який він одержав в Житомирському сільськогосподарському інституті, і практичний досвід роботи за фахом в сільському господарстві. Його знання, досвід і наполегливість мали позитивні результати: підвищилась культура землеробства, що сприяло підвищенню урожайності зернових і технічних культур, покращився побут селян. Майже на всіх вулицях села побудовано дороги з твердим покриттям, в село проведено газ. Багато зусиль витратив Василь Миколайович, щоб у селі було побудовано нову школу. І її таки побудували. Без перебільшення можна сказати, що ця будівля стала окрасою села, а для дітей це ще й можливість навчатися в світлих, теплих, сучасних класних кімнатах.
Через бажання зробити якнайбільше не лише для села, а й для всього району, В. М. Ковернинський з 22 липня 1994 року працює на посаді заступника голови Роменської районної ради, а з 1 грудня 1995 року до 1 липня 1996 року – на посаді заступника голови Роменської районної державної адміністрації.
29 червня 1996 року рішенням загальних зборів В.М.Ковернинський обраний головою колективного сільськогосподарського підприємства «Нове життя». На цій посаді він працював до 17 січня 1998 року, але змушений був звільнитися за станом здоров’я. Навіть після цього він не сидів склавши руки, не цурався ніякої роботи. Був завгоспом школи, працював інженером з техніки безпеки в місцевому сільськогосподарському підприємстві, а під кінець життя погодився очолити сільськогосподарське підприємство в селі Салогубівка Роменського району Сумської області.
Помер В. М. Ковернинський 28 лютого 2001 року на 47 році життя. Серце не витримало непомірних навантажень і переживань.
Василь Миколайович Ковернинський прожив коротке, але яскраве життя. Він всього себе віддавав служінню людям, працював завзято, не шкодуючи своїх сил і здоров’я. Уродженець Житомирщини своєю діяльністю здобув повагу і велику вдячність мешканців Бацмани, села, яке завдяки його зусиллям стало перспективним і ще більше привабливим.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Файл:Ковернинський.jpg

2016-11-02T11:25:06Z

Зозуля Альона Володимирівна:

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:24:36Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
{|
|[[Файл:Коровчинський.jpg|350px|thumb|left|Коровчинський Віктор Мусійович]]
|[[Файл:Селяни.jpg|350px|thumb|left|Селяни. Робота Коровчинського В.М.]]
|}

==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.

Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
*«Портрет матері» (1916),
*«Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:23:56Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Коровчинський.jpg|350px|thumb|left|Коровчинський Віктор Мусійович]]

[[Файл:Селяни.jpg|350px|thumb|left|Селяни. Робота Коровчинського В.М.]]

==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.

Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
*«Портрет матері» (1916),
*«Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:23:12Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Коровчинський.jpg|350px|thumb|left|Коровчинський Віктор Мусійович]]

[[Файл:Селяни.jpg]]

==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.

Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
*«Портрет матері» (1916),
*«Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Файл:Селяни.jpg

2016-11-02T11:23:05Z

Зозуля Альона Володимирівна:

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:19:55Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Коровчинський.jpg|350px|thumb|left|Коровчинський Віктор Мусійович]]

==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.

Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
*«Портрет матері» (1916),
*«Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:19:39Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Коровчинський.jpg|350px|thumb|left|]]

==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.

Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
*«Портрет матері» (1916),
*«Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:19:27Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Коровчинський.jpg|200px|thumb|left|]]

==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.

Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
*«Портрет матері» (1916),
*«Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:18:55Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Коровчинський.jpg]]

==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.

Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
*«Портрет матері» (1916),
*«Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Файл:Коровчинський.jpg

2016-11-02T11:18:44Z

Зозуля Альона Володимирівна:

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-11-02T11:16:37Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.

Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
*«Портрет матері» (1916),
*«Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Теорія та методика фахової дисципліни Зозуля А.В.

2016-11-01T09:01:51Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:10, 20 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. Первинна інтерпретація візуальних історичних джерел зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тобто, вона може бути суб'єктивною і залежити від позиції автора.
Що стосується другого питання, то фотознімки можуть бути необ'єктивними так як люди схильні позувати перед фотографом, намагатись здаватись кращими. А ще іноді люди є творчими особами і ставляться до фото як до витвору мистецтва.
Вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 15:44, 20 квітня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
диційні форми навчання педагогами С. Кульневичем та Т. Лакоценіною:
1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича
тощо;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по
країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок-
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра
«Сходження» тощо;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок-
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, теле-
урок без телебачення, учнівська конференція тощо--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 10:49, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Про наявність принаймі поверхневого розуміння історичної інформації свідчитимуть уміння
1. Встановлювати хронологічну послідовнісьть взаємозалежних подій.
2. Виділяти часові просторові та явні причинно-наслідкові зв язки між історичними фактами
3. Пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику
4.Складати план прочитаного тексту, тези, конспект
5 пояснювати терміни--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 10:55, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу
У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми
у навчальному режимі
У індивідуальній роботі з учнями
У режимі самонавчання
У режимі графічної іллюстрації--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 11:01, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Бінарний урок української літератури та історії "Бій під Крутами"--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 11:01, 1 листопада 2016 (EET)
----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Постановка проблем і завдань
Організація дискусії на уроці
Організація пошукової роботи школярів
Проблемна ситуація залежить від : 1 Характеруц навчального матеріалу 2. Актуальних проблем сучасності 3. Життєвого досвіду школярів.
При оцінюванні проблемних завдань високо оцінюютьсяч використання учнями: Знань з історії, літератури, додаткових джерел, змі--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 11:01, 1 листопада 2016 (EET)

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Зозуля А.В.

2016-11-01T08:55:40Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:10, 20 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. Первинна інтерпретація візуальних історичних джерел зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тобто, вона може бути суб'єктивною і залежити від позиції автора.
Що стосується другого питання, то фотознімки можуть бути необ'єктивними так як люди схильні позувати перед фотографом, намагатись здаватись кращими. А ще іноді люди є творчими особами і ставляться до фото як до витвору мистецтва.
Вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 15:44, 20 квітня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
диційні форми навчання педагогами С. Кульневичем та Т. Лакоценіною:
1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича
тощо;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по
країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок-
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра
«Сходження» тощо;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок-
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, теле-
урок без телебачення, учнівська конференція тощо--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 10:49, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Про наявність принаймі поверхневого розуміння історичної інформації свідчитимуть уміння
1. Встановлювати хронологічну послідовнісьть взаємозалежних подій.
2. Виділяти часові просторові та явні причинно-наслідкові зв язки між історичними фактами
3. Пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику
4.Складати план прочитаного тексту, тези, конспект
5 пояснювати терміни--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 10:55, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Зозуля А.В.

2016-11-01T08:49:30Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:10, 20 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. Первинна інтерпретація візуальних історичних джерел зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тобто, вона може бути суб'єктивною і залежити від позиції автора.
Що стосується другого питання, то фотознімки можуть бути необ'єктивними так як люди схильні позувати перед фотографом, намагатись здаватись кращими. А ще іноді люди є творчими особами і ставляться до фото як до витвору мистецтва.
Вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 15:44, 20 квітня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
диційні форми навчання педагогами С. Кульневичем та Т. Лакоценіною:
1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича
тощо;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по
країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок-
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра
«Сходження» тощо;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок-
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, теле-
урок без телебачення, учнівська конференція тощо--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 10:49, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Ковернинський Василь Миколайович

2016-10-29T13:12:01Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Ковернинський Василь Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Ковернинський Василь Миколайович

В історії багатьох сіл є періоди розквіту та занепаду. Не є виключенням і село Бацмани, що розташоване в Роменському районі Сумської області, яке на кінець вісімдесятих років ХХ століття було вимираючим селом. Все змінилося після трагедії на Чорнобильській АЕС, яка принесла багато горя мільйонам людей, але дала поштовх до відродження села Бацмани, бо саме це село обрали для свого подальшого проживання декілька десятків вимушених переселенців з Житомирської області, серед яких був і Василь Миколайович Ковернинський. Саме його у листопаді 1990 року було обрано головою новоствореного колгоспу «Нове життя».
В. М. Ковернинський народився 27 серпня 1954 року в селі Симони Ємільчинського району Житомирської області. Батько був учителем, а мати – колгоспницею.
В 1971 році закінчив Симонівську середню загальноосвітню школу.
В 1976 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут за спеціальністю вчений агроном і до квітня 1976 року працював в рідному селі на посаді агронома колгоспу ім. Ватутіна.
З квітня 1976 року до травня 1977 року служив в лавах Радянської Армії.
Після закінчення строкової військової служби повернувся до рідного колгоспу, де працював агрономом та управляючим відділенням.
З листопада 1978 року до березня 1980 року працював старшим лаборантом відділу захисту Житомирського науково-дослідного і проектно-технологічного інституту хмелярства.
З травня 1980 до лютого 1981 року працював в селі Веселівка Коростенського району Житомирської області на посаді головного агронома колгоспу імені Димитрова.
15 лютого 1981 року відповідно до рішень загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Димитрова колгосп було поділено на два нових колгоспи: ім. Димитрова с. Холосне та ім. Щорса с. Веселівка, а Василя Миколайовича було обрано головою колгоспу ім. Димитрова села Холосне Коростенського району Житомирської області, де він пропрацював до серпня 1990 року.
У серпні 1990 року В. М. Ковернинський разом з родиною переїздить до села Бацмани Роменського району Сумської області. Його приймають у члени колгоспу ім. Браташа села Малі Бубни та призначають на посаду заступника голови колгоспу.
30 листопада 1990 року згідно рішення загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Браташа колгосп розділили на два нових колгоспи: ім. Браташа с. Малі Бубни і «Нове життя» с. Бацмани. В. М. Ковернинського обирають головою колгоспу «Нове життя». Тут в повній мірі розкрився талант Василя Миколайовича, як мудрого керівника, вмілого організатора, дбайливого господаря. Завдяки його наполегливості в селі було впорядковано машинно-тракторний стан, відремонтовано млин, було збудовано зерносклади, запрацювала пилорама. Стався в нагоді Ковернинському і фах агронома , який він одержав в Житомирському сільськогосподарському інституті, і практичний досвід роботи за фахом в сільському господарстві. Його знання, досвід і наполегливість мали позитивні результати: підвищилась культура землеробства, що сприяло підвищенню урожайності зернових і технічних культур, покращився побут селян. Майже на всіх вулицях села побудовано дороги з твердим покриттям, в село проведено газ. Багато зусиль витратив Василь Миколайович, щоб у селі було побудовано нову школу. І її таки побудували. Без перебільшення можна сказати, що ця будівля стала окрасою села, а для дітей це ще й можливість навчатися в світлих, теплих, сучасних класних кімнатах.
Через бажання зробити якнайбільше не лише для села, а й для всього району, В. М. Ковернинський з 22 липня 1994 року працює на посаді заступника голови Роменської районної ради, а з 1 грудня 1995 року до 1 липня 1996 року – на посаді заступника голови Роменської районної державної адміністрації.
29 червня 1996 року рішенням загальних зборів В.М.Ковернинський обраний головою колективного сільськогосподарського підприємства «Нове життя». На цій посаді він працював до 17 січня 1998 року, але змушений був звільнитися за станом здоров’я. Навіть після цього він не сидів склавши руки, не цурався ніякої роботи. Був завгоспом школи, працював інженером з техніки безпеки в місцевому сільськогосподарському підприємстві, а під кінець життя погодився очолити сільськогосподарське підприємство в селі Салогубівка Роменського району Сумської області.
Помер В. М. Ковернинський 28 лютого 2001 року на 47 році життя. Серце не витримало непомірних навантажень і переживань.
Василь Миколайович Ковернинський прожив коротке, але яскраве життя. Він всього себе віддавав служінню людям, працював завзято, не шкодуючи своїх сил і здоров’я. Уродженець Житомирщини своєю діяльністю здобув повагу і велику вдячність мешканців Бацмани, села, яке завдяки його зусиллям стало перспективним і ще більше привабливим.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Ковернинський Василь Миколайович

2016-10-19T14:40:05Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Ковернинський Василь Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Трагедія на ЧАЕС, яка зруйнувала стільки доль Бацмани відродила. За два роки в селі спорудили 20 будинків, в яких поселилися люди з Житомирщини, які потерпіли від аварії на ЧАЕС. Збудували дорогу з твердим покриттям та міст через річку Олава. В цей час бацманівці вирішили боротися за свою економічну незалежність. Оббивали пороги кругом: і в Ромнах, і в Сумах, і навіть у Києві, і свого досягли. Створили в Бацманах новий колгосп «Нове життя». Серед всіх кандидатів на голову колгоспу зупинилися на Василеві Миколайовичу Ковернинському. Молодий, але бувалий, з досвідом. Кілька років очолював одне з господарств у Житомирській області. Починав В. М. Ковернинський з найважчого — з будівництва. Впорядкували машинно-тракторний стан, збудували дороги з твердим покриттям майже на всіх вулицях села, відремонтували млин, збудували зерносклади, запрацювала пилорама. А на околицях виросли нові вулиці. Бацманівці стали краще обробляти землю і вона віддячила добрими урожаями. Та найбільша радість бацманівців — це нова триповерхова школа, яка виросла на місці земської, спаленої під час війни. Намагаючись якнайбільше зробити для села і району, В. М. Ковернинський перейшов працювати до Роменської районної ради на посаду першого заступника голови.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Ковернинський Василь Миколайович

2016-10-19T14:34:55Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Прізвище ім'я по батькові */

==Прізвище ім'я по батькові==
Ковернинський Василь Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-10-19T14:28:46Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові,
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.
Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
• «Портрет матері» (1916),
• «Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-10-19T14:27:22Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював
як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові, Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.
Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв,
став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував
творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
• «Портрет матері» (1916),
• «Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-10-19T14:20:06Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові, Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.
Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв, став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.
Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
• «Портрет матері» (1916),
• «Перше радіо на селі» (1920-і),
• «Будинок з мальвами» — 1925,
• «Селяни» (1927),
• «Клубна робота» — 1928,
• «Куткові збори» — 1929,
• «Колгоспний двір» — 1933,
• «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
• «Останні вісті» — 1943,
• «Початок осені» — 1946,
• «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї.
Похований на Введенському кладовищі.
Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю,
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею.
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.

Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків.
Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу».
Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника.
Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик.
Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського.
Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами.
Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію.
Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет.
Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-10-19T14:09:53Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна.

1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові, Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.
Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв, став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Психологія Зозуля А.В.

2016-10-16T10:46:53Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 26 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. Вітаю Вас зі святами. Вибачте, але я не зрозуміла першу частину запитання. Що ж стосується особистості, то для мене це людина котра має мету (одні побороти екологічні проблеми людства, а інші навчитись готувати ) і працює, самовдосконалюється для досягнення своїх цілей. Мені подобається визначення Особистість - це індивід з особливою соціальною якістю. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 17:07, 7 травня 2016 (EEST)

'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за правильну відповідь на другу частину питання №1 та привітанння, на взайм і Вас вітаю, бажаю усього найкращого!''''' Навідні питання до першої частини: в утробі у матері людину називають - ?; після народження людину, яка знаходиться на біологічному рівні - ?; включену у процес соціалізації Ви назвали, це - особистість.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:59, 11 травня 2016 (EEST)
Основні етапи онтогенезу: пренатальний період, дитинство, підлітковий вік, зрілість--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:43, 11 вересня 2016 (EEST)
----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 05 травня 2016 (EEST)

Тому що всі живі істоти здатні передавати своїм нащадкам певні ознаки і властивості. Саме цією здатністю обумовлена спадковість. Але ми знаємо, що в організмі людини є два типи генів - домінантні і рецисивні. Тому не завжди в батька співака буде обдарований вокальними здібностями син. Але нре потрібно забувати, що задатки це лише перша сходинка і якщо їх не розвивати то піднятись на іншу сходинку людина не зможе. Є й інша сторона. Якщо в людини зовсім відсутні задатки, наприклад, до точних наук, то великим математиком він навіть при надзусиллях не стане.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:43, 11 вересня 2016 (EEST)

'''''Дякую за відповідь на питання № 2. Але Ви дали часткову відповідь – потрібно дати відповідь не тільки про спадковість, а і про уродженість. На задатки впливають ці два фактори.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 16 вересня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 11 травня 2016 (EEST)

У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). До критеріїв вікової періодизації розвитку особистості належать: 1.Соціальна ситуація розвитку,яка визначається соціальною позицією, місцем дитини у соціалбному середовищі. 2.Провідний вид діяльності,який на певному етапі обумовлює найважливіші зміни у психіці індивіда.3.Психологічні новоутворення-якісні зміни у кінці вікового періоду. Підлітковий період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Психологічними новоутвореннями, які будуть характерними для підліткового віку, є почуття дорослості та становлення самосвідомості--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:56, 11 вересня 2016 (EEST)

'''''Дякую за правильну розгорнуту відповідь на питання № 3! '''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 16 вересня 2016 (EEST)
----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?'' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:59, 17 травня 2016 (EEST)

Я вважаю, що зона актуального розвитку не враховується при організації навчально-виховного процесу.Прийшовши до школи дитина не важливо які вміння вона вже має повинна виконувати програму, яка на мій погляд є непростою. Що ж стосується зони найближчого розвитку то ми ніби то намагаємось виявляти як дитина може виконувати поставлене завдання які ми ставемо перед нею враховуючи її можливості (індивідуальні завдання), але знову ж. Програма перенасичена і зупинитись на якійсь темі ми просто не маємо змоги. Звісно кожен вчитель працюючи з дітьми може "діагностувати" особистість учня. Наприкла працюючи з історичними джерелами на уроках історії ми можемо визначити наскільки розвиненим є мислення дитини, як вона може дати оцінку тій чи іншій історичній події.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:37, 11 вересня 2016 (EEST)

'''''Дякую за розгорнуту відповідь на питання № 4 та цікаві міркування!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 24 травня 2016 (EEST)

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: Сприйняття

Хлопчики

Опис: Хлопчики вимагають детальної форми викладу, наочності, схем. Часто хлопчики краще орієнтуються в матеріалі ніж дівчатка але не люблять заучувати якісь визначення, правила, дати і це стає причиною нижчих оцінок ніж в дівчаток. Хоча на мою думку саме проаналізувавши матеріал людина зможе користуватись ним не лише на уроці, ай поза його межами.

Умови:Для того щоб хлопчик сприйняв матеріал йому необхідно зрозуміти як він працює, звідки що береться. Їм необхідне навчання засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретнісь, життєвість.

Дівчатка

Опис:Дівчатка схильні до заучування. Іноді без розуміння. Вони з легкістю будуть виконувати нудну схематичну роботу. Саме цого вимагає нинішня освіта. Саме тому дівчатка частіше стають відмінницями, заучками. Зате дівчатка краще концентрують свою увагу. і під час навчання краще сприймають матеріал навіть якщо він не надтол їм цікавий на відміну від хлопчиків, котрі в такій ситуації починають думати про щось інше.

Умови:Дівчаткам просто необхідна похвала. Оцінка теж для них є дуже важливим стимулом--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 15:35, 11 вересня 2016 (EEST)

'''''Дякую за правильну відповідь та цікаві міркування! ''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:50, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 2 червня 2016 (EEST)
Легко орієнтується в історичному просторі
Має вміння аналізувати історичні події--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 15:39, 11 вересня 2016 (EEST)

'''''Дякую, за лаконічну відповідь! Пропозиції до алгоритму приймаються!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:52, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:43, 7 жовтня 2016 (EEST)
Психогімнастика
Допоміжний метод роботи в групі, при якому учасники виявляють себе й спілкуються без допомоги слів, використовуючи «мову тіла». Головне, щоб свої переживання могли обговорити як учасники гри, так і спостерігачі. Цей метод дає змогу творчо себе проявити і буде цікавим як дівчаткам так і хлопцям.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:46, 16 жовтня 2016 (EEST)

Педагогічна інноватика Зозуля А.В.

2016-10-16T09:57:59Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:29, 27 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. З святами Вас. Одностайної відповіді на це питання нема. Дехто вважає педагогічну технологію комплексом сучасних технічних засобів навчання, решта оголошують її процесом комунікації. Деякі автори вважають,що це поєднання засобів і процесу навчання. Я схильна підтримувати останнє твердження. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 16:46, 7 травня 2016 (EEST)

Дякую за вчасно надіслані відповіді!

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:39, 12 травня 2016 (EEST)

Добрий день!
Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
Індивідуальні заняття[ред.]
Добрий день! Технологія в освіті - це комплексний інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем, а також планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань. У новому і ширшому розумінні це - систематичний метод планування, застосування й оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом обліку людських і технологічних ресурсів, а також взаємодії між ними для досягнення оптимальних результатів. Педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу. Отже, технологія включає в себе 2 групи питань. Перша пов’язана із застосуванням технічних засобів в навчальному процесі,друга - з його орієнтації. Професійні педагоги технологи вважають технологію процесом чи способом виконання внутрішнього завдання. З другого боку, педагогічна громада, здебільшого вважає технологію «апаратурою для навчального процесу» 1)Педагогічна технологія є удосконалювання,застосування й оцінювання систем , способів для поліпшення процесу засвоєння знань 2)Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і користі навчання і практичної підготовки 3)Педагогічна технологія є система дій з планування,забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання. Технологія-це спосіб організації, це напрямок думки про матеріали,людей,заклади,моделі і системи типу “людина-машина” . Технологія причетна до взаємодії науки,мистецтва і людських цінностей. Педагогічна технологія являє собою міждисциплінарний конгломерат, що має зв’язки фактично з усіма аспектами освіти від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями Педагогічна технологія – це змістовна техніка реалізації навчального процесу Таким чином педагогічна технологія функціонує і як наука , що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів принципів і регуляторів застосування у навчанні і як реальний процес навчання--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:54, 9 жовтня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:46, 18 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 23 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:47, 8 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

виховання творчої особистості.Досягнення кращих результатів у своїйроботі.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 12:57, 16 жовтня 2016 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.Завжди враховую можливості нітей котрі навчаються в класі. Аналізую, що саме могло б зацікавити учнів.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 12:57, 16 жовтня 2016 (EEST)

*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?

позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.Але все повинно бути в міру--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 12:57, 16 жовтня 2016 (EEST)

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

ставлення гарне. Люди шукають нові шляхи і це добре. Поінформованісь середня.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 12:57, 16 жовтня 2016 (EEST)

Залучайтесь до дискусії.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:58, 31 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:58, 26 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-10-10T17:53:17Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Доброго дня,Людмило Олександрівно. Вітаю з святами.
#Філософське дослідження освіти необхідне тому що філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкривати в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, технічних загроз і т.д.
#Філософія освіти має цілу низку завдань. Це аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань. Ще одним завданням філософії є остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти".
До завдань соціології освіти відносять:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини.
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості
-аналіз ставлення суспільства і тиххто навчається. до освіти, виявлення її соціальної цінності.
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу
- визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів
Соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:13, 7 травня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на сві галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. А прадигма освіти повинна обов'язково мати два аспекти: погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення. А також практичні дії по досягненню поставленої мети. З моєї точки зору прадигма в нашій освіті майже відсутня. Адже одне з головних завдань освіти давати якісні знання. А як показує практика знання з кожним роком погіршуються. І цьому є низка причин: серед яких, з моєї точки зору, є постійні експеременти та зміни програм (не в кращу сторону), відсутність елементарно підручників іноді майже весь навчальний рік, недостатня кількість підручників, перенасиченість програм і багато іншого.
#Американський, Азійський, Європейський --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:55, 7 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Дає можливість швидко отримувати інформацію, дізнаватись новини і т.д.
# Дає можливість налагоджувати зв'язок між відділом освіти - методисиами - вчителями - батьками. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:31, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Суть Болонського процесу полгає в запровадженні дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат), повної (магістрат) другий рівень неможливий без успішного закінчення першого. Запровадження системи кредитних одиниць. Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі. Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межахБолонського простору. Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій. Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектуванню нових конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес було започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ ст.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:04, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка народжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством. Вчені котрі вже вичерпали свій потенціал, але цього не визнають, не допускають у свою галузь свіжі думки інших учених.
# 1. Тема дослідження. 2. Мета. 3.Об'єкт. 4.Предмет. 5. Завдання 6.Гіпотеза 7.Принципи 8.Методи 9.Критерії 10.Результати 11.Класифікація результатів. 12. Оцінка. 13. Висновки 14.Визначення наступних проблем. 15 Оформлення.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:26, 5 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:39, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----Доброго дня. Ці обидва поняття передбачають реорганізацію освітньої системи. Але поняття стратегія освіти є ширшим і стосується всього життя, а не лише освіти. Це наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:34, 10 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:11, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:17, 10 жовтня 2016 (EEST)

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних досліджень
#відкритість для суспільства навчальних матеріалів усіх рівнів освіти, матеріалів щодо історико-культурної спадщини, значущих для освіти і науки довідково-інформаційних матеріалів, результатів наукових досліджень та інформації про наукові проекти, фінансовані державним коштом, що не становлять державної таємниці; • відкритість навчального процесу та доступність якісних інструментів колективної роботи з різноманітними освітніми матеріалами для забезпечення вільного обміну досвідом між учителями і викладачами (в тому числі – з професіоналами з інших країн); • відкритість наукових досліджень для іноземних колег з метою забезпечення адекватної інтеграції української науки у єдиний європейський і світовий інтелектуальний простір; • відкритість результатів навчальної діяльності для забезпечення поінформованості суспільства в цілому, батьків, професійної спільноти, органів державного управління освітою щодо поточного становища усіх ланок освітньої системи з метою забезпечення свідомого вибору навчального закладу, обміну досвідом, поліпшення ефективності управління.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:16, 10 жовтня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На мою думку, сучасній освіті наразі потрібно дати спокій і не змінювати її кожен рік. У пошуках чогось нового ми нажаль, як в добу середньовіччя відкидали надбання античності так і нині не сприймаємо надбань в системі освіти які вже існували в період Радянського союзу. Звичайно час вимагає змін. З'являються різні інформаційні технології, нові і досить цікаві методики викладання і т.д. Їх звичайно потрібно використовувати. Але не заполоняти ними весь освітній процес. Ми шукаємо якісь нові шляхи вдосконалення освіти, а якість освіти падає. І цьому є ціла низка причин про котрі може сказати кожен практикуючий учитель, але нажаль наші міркування нікому не цікаві. На мою думку освіту потрібно не змінювати, а відсотків на 70 повернути назад до радянської. (Я не є прихильнецею Радянського союзу. Навіть зовсім навпаки.Але в усьому поганому є завжди щось гарне)--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:53, 10 жовтня 2016 (EEST)
# Своє ставлення до сучасної освіти я висловила в попередньому запитанні і сказати що мені дійсно подобається в нашій освіті дуже важко. Мабуть, єдине, що мені майже повністю подобається це 12 бальна система оцінювання, котра дає можливість більш об'єктивно оцінювати знання учня. Але те що відсутні незадовільні оцінки це не логічно. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:53, 10 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Освіта є одним з головних багатств людства. Освіта - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:53, 10 жовтня 2016 (EEST)
# Освіта це робота. Інтелектуальна робота, котра вдосконалює людину, створює справжню особистість. Освіта дає можливість орієнтуватися у різних галузях життя. Ставати справжнім професіоналом.Ми, вчителі історії, чудово знаємо, що тільки освічена нація може розвиватись та рухатьсь вперед.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:53, 10 жовтня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття №3, №4, №5, індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-10-10T17:17:23Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Доброго дня,Людмило Олександрівно. Вітаю з святами.
#Філософське дослідження освіти необхідне тому що філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкривати в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, технічних загроз і т.д.
#Філософія освіти має цілу низку завдань. Це аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань. Ще одним завданням філософії є остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти".
До завдань соціології освіти відносять:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини.
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості
-аналіз ставлення суспільства і тиххто навчається. до освіти, виявлення її соціальної цінності.
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу
- визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів
Соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:13, 7 травня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на сві галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. А прадигма освіти повинна обов'язково мати два аспекти: погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення. А також практичні дії по досягненню поставленої мети. З моєї точки зору прадигма в нашій освіті майже відсутня. Адже одне з головних завдань освіти давати якісні знання. А як показує практика знання з кожним роком погіршуються. І цьому є низка причин: серед яких, з моєї точки зору, є постійні експеременти та зміни програм (не в кращу сторону), відсутність елементарно підручників іноді майже весь навчальний рік, недостатня кількість підручників, перенасиченість програм і багато іншого.
#Американський, Азійський, Європейський --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:55, 7 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Дає можливість швидко отримувати інформацію, дізнаватись новини і т.д.
# Дає можливість налагоджувати зв'язок між відділом освіти - методисиами - вчителями - батьками. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:31, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Суть Болонського процесу полгає в запровадженні дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат), повної (магістрат) другий рівень неможливий без успішного закінчення першого. Запровадження системи кредитних одиниць. Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі. Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межахБолонського простору. Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій. Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектуванню нових конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес було започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ ст.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:04, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка народжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством. Вчені котрі вже вичерпали свій потенціал, але цього не визнають, не допускають у свою галузь свіжі думки інших учених.
# 1. Тема дослідження. 2. Мета. 3.Об'єкт. 4.Предмет. 5. Завдання 6.Гіпотеза 7.Принципи 8.Методи 9.Критерії 10.Результати 11.Класифікація результатів. 12. Оцінка. 13. Висновки 14.Визначення наступних проблем. 15 Оформлення.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:26, 5 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:39, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----Доброго дня. Ці обидва поняття передбачають реорганізацію освітньої системи. Але поняття стратегія освіти є ширшим і стосується всього життя, а не лише освіти. Це наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:34, 10 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:11, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:17, 10 жовтня 2016 (EEST)

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних досліджень
#відкритість для суспільства навчальних матеріалів усіх рівнів освіти, матеріалів щодо історико-культурної спадщини, значущих для освіти і науки довідково-інформаційних матеріалів, результатів наукових досліджень та інформації про наукові проекти, фінансовані державним коштом, що не становлять державної таємниці; • відкритість навчального процесу та доступність якісних інструментів колективної роботи з різноманітними освітніми матеріалами для забезпечення вільного обміну досвідом між учителями і викладачами (в тому числі – з професіоналами з інших країн); • відкритість наукових досліджень для іноземних колег з метою забезпечення адекватної інтеграції української науки у єдиний європейський і світовий інтелектуальний простір; • відкритість результатів навчальної діяльності для забезпечення поінформованості суспільства в цілому, батьків, професійної спільноти, органів державного управління освітою щодо поточного становища усіх ланок освітньої системи з метою забезпечення свідомого вибору навчального закладу, обміну досвідом, поліпшення ефективності управління.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:16, 10 жовтня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття №3, №4, №5, індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-10-10T17:16:09Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Доброго дня,Людмило Олександрівно. Вітаю з святами.
#Філософське дослідження освіти необхідне тому що філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкривати в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, технічних загроз і т.д.
#Філософія освіти має цілу низку завдань. Це аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань. Ще одним завданням філософії є остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти".
До завдань соціології освіти відносять:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини.
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості
-аналіз ставлення суспільства і тиххто навчається. до освіти, виявлення її соціальної цінності.
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу
- визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів
Соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:13, 7 травня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на сві галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. А прадигма освіти повинна обов'язково мати два аспекти: погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення. А також практичні дії по досягненню поставленої мети. З моєї точки зору прадигма в нашій освіті майже відсутня. Адже одне з головних завдань освіти давати якісні знання. А як показує практика знання з кожним роком погіршуються. І цьому є низка причин: серед яких, з моєї точки зору, є постійні експеременти та зміни програм (не в кращу сторону), відсутність елементарно підручників іноді майже весь навчальний рік, недостатня кількість підручників, перенасиченість програм і багато іншого.
#Американський, Азійський, Європейський --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:55, 7 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Дає можливість швидко отримувати інформацію, дізнаватись новини і т.д.
# Дає можливість налагоджувати зв'язок між відділом освіти - методисиами - вчителями - батьками. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:31, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Суть Болонського процесу полгає в запровадженні дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат), повної (магістрат) другий рівень неможливий без успішного закінчення першого. Запровадження системи кредитних одиниць. Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі. Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межахБолонського простору. Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій. Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектуванню нових конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес було започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ ст.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:04, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка народжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством. Вчені котрі вже вичерпали свій потенціал, але цього не визнають, не допускають у свою галузь свіжі думки інших учених.
# 1. Тема дослідження. 2. Мета. 3.Об'єкт. 4.Предмет. 5. Завдання 6.Гіпотеза 7.Принципи 8.Методи 9.Критерії 10.Результати 11.Класифікація результатів. 12. Оцінка. 13. Висновки 14.Визначення наступних проблем. 15 Оформлення.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:26, 5 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:39, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----Доброго дня. Ці обидва поняття передбачають реорганізацію освітньої системи. Але поняття стратегія освіти є ширшим і стосується всього життя, а не лише освіти. Це наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:34, 10 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:11, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних досліджень
#відкритість для суспільства навчальних матеріалів усіх рівнів освіти, матеріалів щодо історико-культурної спадщини, значущих для освіти і науки довідково-інформаційних матеріалів, результатів наукових досліджень та інформації про наукові проекти, фінансовані державним коштом, що не становлять державної таємниці; • відкритість навчального процесу та доступність якісних інструментів колективної роботи з різноманітними освітніми матеріалами для забезпечення вільного обміну досвідом між учителями і викладачами (в тому числі – з професіоналами з інших країн); • відкритість наукових досліджень для іноземних колег з метою забезпечення адекватної інтеграції української науки у єдиний європейський і світовий інтелектуальний простір; • відкритість результатів навчальної діяльності для забезпечення поінформованості суспільства в цілому, батьків, професійної спільноти, органів державного управління освітою щодо поточного становища усіх ланок освітньої системи з метою забезпечення свідомого вибору навчального закладу, обміну досвідом, поліпшення ефективності управління.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:16, 10 жовтня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття №3, №4, №5, індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-10-10T16:46:19Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Доброго дня,Людмило Олександрівно. Вітаю з святами.
#Філософське дослідження освіти необхідне тому що філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкривати в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, технічних загроз і т.д.
#Філософія освіти має цілу низку завдань. Це аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань. Ще одним завданням філософії є остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти".
До завдань соціології освіти відносять:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини.
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості
-аналіз ставлення суспільства і тиххто навчається. до освіти, виявлення її соціальної цінності.
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу
- визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів
Соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:13, 7 травня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на сві галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. А прадигма освіти повинна обов'язково мати два аспекти: погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення. А також практичні дії по досягненню поставленої мети. З моєї точки зору прадигма в нашій освіті майже відсутня. Адже одне з головних завдань освіти давати якісні знання. А як показує практика знання з кожним роком погіршуються. І цьому є низка причин: серед яких, з моєї точки зору, є постійні експеременти та зміни програм (не в кращу сторону), відсутність елементарно підручників іноді майже весь навчальний рік, недостатня кількість підручників, перенасиченість програм і багато іншого.
#Американський, Азійський, Європейський --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:55, 7 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Дає можливість швидко отримувати інформацію, дізнаватись новини і т.д.
# Дає можливість налагоджувати зв'язок між відділом освіти - методисиами - вчителями - батьками. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:31, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Суть Болонського процесу полгає в запровадженні дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат), повної (магістрат) другий рівень неможливий без успішного закінчення першого. Запровадження системи кредитних одиниць. Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі. Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межахБолонського простору. Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій. Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектуванню нових конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес було започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ ст.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:04, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка народжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством. Вчені котрі вже вичерпали свій потенціал, але цього не визнають, не допускають у свою галузь свіжі думки інших учених.
# 1. Тема дослідження. 2. Мета. 3.Об'єкт. 4.Предмет. 5. Завдання 6.Гіпотеза 7.Принципи 8.Методи 9.Критерії 10.Результати 11.Класифікація результатів. 12. Оцінка. 13. Висновки 14.Визначення наступних проблем. 15 Оформлення.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:26, 5 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:39, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----Доброго дня. Ці обидва поняття передбачають реорганізацію освітньої системи. Але поняття стратегія освіти є ширшим і стосується всього життя, а не лише освіти. Це наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:34, 10 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:11, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних досліджень
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття №3, №4, №5, індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-10-10T16:34:10Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Доброго дня,Людмило Олександрівно. Вітаю з святами.
#Філософське дослідження освіти необхідне тому що філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкривати в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, технічних загроз і т.д.
#Філософія освіти має цілу низку завдань. Це аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань. Ще одним завданням філософії є остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти".
До завдань соціології освіти відносять:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини.
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості
-аналіз ставлення суспільства і тиххто навчається. до освіти, виявлення її соціальної цінності.
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу
- визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів
Соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:13, 7 травня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на сві галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. А прадигма освіти повинна обов'язково мати два аспекти: погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення. А також практичні дії по досягненню поставленої мети. З моєї точки зору прадигма в нашій освіті майже відсутня. Адже одне з головних завдань освіти давати якісні знання. А як показує практика знання з кожним роком погіршуються. І цьому є низка причин: серед яких, з моєї точки зору, є постійні експеременти та зміни програм (не в кращу сторону), відсутність елементарно підручників іноді майже весь навчальний рік, недостатня кількість підручників, перенасиченість програм і багато іншого.
#Американський, Азійський, Європейський --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:55, 7 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Дає можливість швидко отримувати інформацію, дізнаватись новини і т.д.
# Дає можливість налагоджувати зв'язок між відділом освіти - методисиами - вчителями - батьками. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:31, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Суть Болонського процесу полгає в запровадженні дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат), повної (магістрат) другий рівень неможливий без успішного закінчення першого. Запровадження системи кредитних одиниць. Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі. Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межахБолонського простору. Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій. Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектуванню нових конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес було започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ ст.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:04, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка народжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством. Вчені котрі вже вичерпали свій потенціал, але цього не визнають, не допускають у свою галузь свіжі думки інших учених.
# 1. Тема дослідження. 2. Мета. 3.Об'єкт. 4.Предмет. 5. Завдання 6.Гіпотеза 7.Принципи 8.Методи 9.Критерії 10.Результати 11.Класифікація результатів. 12. Оцінка. 13. Висновки 14.Визначення наступних проблем. 15 Оформлення.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:26, 5 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:39, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----Доброго дня. Ці обидва поняття передбачають реорганізацію освітньої системи. Але поняття стратегія освіти є ширшим і стосується всього життя, а не лише освіти. Це наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:34, 10 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:11, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття №3, №4, №5, індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 3 жовтня 2016 (EEST)

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-10-09T18:46:34Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Ким є персона, про яку створюється стаття */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училищі живопису, скульптури та архітектури в студії худ.К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові, Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.
Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв, став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-10-09T18:45:33Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Література */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училищі живопису, скульптури та архітектури в студії худ.К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові, Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.
Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв, став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746
Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-10-09T18:42:00Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл.
Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл.
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училищі живопису, скульптури та архітектури в студії худ.К.Коровіна.
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові, Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.
Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв, став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок.
Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви.
З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису.
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер.

==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-10-09T18:24:11Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Ким є персона, про яку створюється стаття */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
живописець

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Коровчинський Віктор Мусійович

2016-10-09T18:23:32Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Прізвище ім'я по батькові */

==Прізвище ім'я по батькові==
Коровчинський Віктор Мусійович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна| Зозуля Альона Володимирівна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Педагогічна інноватика Зозуля А.В.

2016-10-09T18:18:41Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:29, 27 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. З святами Вас. Одностайної відповіді на це питання нема. Дехто вважає педагогічну технологію комплексом сучасних технічних засобів навчання, решта оголошують її процесом комунікації. Деякі автори вважають,що це поєднання засобів і процесу навчання. Я схильна підтримувати останнє твердження. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 16:46, 7 травня 2016 (EEST)

Дякую за вчасно надіслані відповіді!

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:39, 12 травня 2016 (EEST)

Добрий день!
Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
Індивідуальні заняття[ред.]
Добрий день! Технологія в освіті - це комплексний інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем, а також планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань. У новому і ширшому розумінні це - систематичний метод планування, застосування й оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом обліку людських і технологічних ресурсів, а також взаємодії між ними для досягнення оптимальних результатів. Педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу. Отже, технологія включає в себе 2 групи питань. Перша пов’язана із застосуванням технічних засобів в навчальному процесі,друга - з його орієнтації. Професійні педагоги технологи вважають технологію процесом чи способом виконання внутрішнього завдання. З другого боку, педагогічна громада, здебільшого вважає технологію «апаратурою для навчального процесу» 1)Педагогічна технологія є удосконалювання,застосування й оцінювання систем , способів для поліпшення процесу засвоєння знань 2)Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і користі навчання і практичної підготовки 3)Педагогічна технологія є система дій з планування,забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання. Технологія-це спосіб організації, це напрямок думки про матеріали,людей,заклади,моделі і системи типу “людина-машина” . Технологія причетна до взаємодії науки,мистецтва і людських цінностей. Педагогічна технологія являє собою міждисциплінарний конгломерат, що має зв’язки фактично з усіма аспектами освіти від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями Педагогічна технологія – це змістовна техніка реалізації навчального процесу Таким чином педагогічна технологія функціонує і як наука , що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів принципів і регуляторів застосування у навчанні і як реальний процес навчання--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:54, 9 жовтня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:46, 18 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 23 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:47, 8 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

виховання творчої особистості.

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.

*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?

позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

ставлення позитивне, ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів середній.

Залучайтесь до дискусії.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:58, 31 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:58, 26 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Педагогічна інноватика Зозуля А.В.

2016-10-09T17:55:00Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:29, 27 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. З святами Вас. Одностайної відповіді на це питання нема. Дехто вважає педагогічну технологію комплексом сучасних технічних засобів навчання, решта оголошують її процесом комунікації. Деякі автори вважають,що це поєднання засобів і процесу навчання. Я схильна підтримувати останнє твердження. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 16:46, 7 травня 2016 (EEST)

Дякую за вчасно надіслані відповіді!

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:39, 12 травня 2016 (EEST)

Добрий день!
Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
Індивідуальні заняття[ред.]
Добрий день! Педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу. Отже, технологія включає в себе 2 групи питань. Перша пов’язана із застосуванням технічних засобів в навчальному процесі,друга - з його орієнтації. Професійні педагоги технологи вважають технологію процесом чи способом виконання внутрішнього завдання. З другого боку, педагогічна громада, здебільшого вважає технологію «апаратурою для навчального процесу» 1)Педагогічна технологія є удосконалювання,застосування й оцінювання систем , способів для поліпшення процесу засвоєння знань 2)Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і користі навчання і практичної підготовки 3)Педагогічна технологія є система дій з планування,забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання. Технологія-це спосіб організації, це напрямок думки про матеріали,людей,заклади,моделі і системи типу “людина-машина” . Технологія причетна до взаємодії науки,мистецтва і людських цінностей. Педагогічна технологія являє собою міждисциплінарний конгломерат, що має зв’язки фактично з усіма аспектами освіти від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями Педагогічна технологія – це змістовна техніка реалізації навчального процесу Таким чином педагогічна технологія функціонує і як наука , що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів принципів і регуляторів застосування у навчанні і як реальний процес навчання--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:54, 9 жовтня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:46, 18 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 23 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:47, 8 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

виховання творчої особистості.

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.

*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?

позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

ставлення позитивне, ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів середній.

Залучайтесь до дискусії.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:58, 31 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:58, 26 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-10-05T17:27:00Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Доброго дня,Людмило Олександрівно. Вітаю з святами.
#Філософське дослідження освіти необхідне тому що філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкривати в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, технічних загроз і т.д.
#Філософія освіти має цілу низку завдань. Це аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань. Ще одним завданням філософії є остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти".
До завдань соціології освіти відносять:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини.
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості
-аналіз ставлення суспільства і тиххто навчається. до освіти, виявлення її соціальної цінності.
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу
- визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів
Соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:13, 7 травня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на сві галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. А прадигма освіти повинна обов'язково мати два аспекти: погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення. А також практичні дії по досягненню поставленої мети. З моєї точки зору прадигма в нашій освіті майже відсутня. Адже одне з головних завдань освіти давати якісні знання. А як показує практика знання з кожним роком погіршуються. І цьому є низка причин: серед яких, з моєї точки зору, є постійні експеременти та зміни програм (не в кращу сторону), відсутність елементарно підручників іноді майже весь навчальний рік, недостатня кількість підручників, перенасиченість програм і багато іншого.
#Американський, Азійський, Європейський --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:55, 7 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Дає можливість швидко отримувати інформацію, дізнаватись новини і т.д.
# Дає можливість налагоджувати зв'язок між відділом освіти - методисиами - вчителями - батьками. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:31, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Суть Болонського процесу полгає в запровадженні дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат), повної (магістрат) другий рівень неможливий без успішного закінчення першого. Запровадження системи кредитних одиниць. Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі. Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межахБолонського простору. Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій. Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектуванню нових конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес було започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ ст.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:04, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка народжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством. Вчені котрі вже вичерпали свій потенціал, але цього не визнають, не допускають у свою галузь свіжі думки інших учених.
# 1. Тема дослідження. 2. Мета. 3.Об'єкт. 4.Предмет. 5. Завдання 6.Гіпотеза 7.Принципи 8.Методи 9.Критерії 10.Результати 11.Класифікація результатів. 12. Оцінка. 13. Висновки 14.Визначення наступних проблем. 15 Оформлення.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:26, 5 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:39, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:11, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття №3, №4, №5, індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-10-05T17:04:59Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-10-05T16:31:47Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Користувач:Зозуля Альона Володимирівна

2016-09-26T15:41:03Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Випускний проект */

==Прізвище,ім'я, по-батькові==
Зозуля Альона Володимирівна

==Регіон==
с.Бацмани Роменський район

==Місце роботи==
Бацманівський НВК

==Посада ==
вчитель

==Категорія==
перша

==Випускний проект==
Історія регіону в персоналіях [[Коровчинський Віктор Мусійович]]

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Зозуля Альона Володимирівна

2016-09-26T15:40:41Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Випускний проект */

==Прізвище,ім'я, по-батькові==
Зозуля Альона Володимирівна

==Регіон==
с.Бацмани Роменський район

==Місце роботи==
Бацманівський НВК

==Посада ==
вчитель

==Категорія==
перша

==Випускний проект==
Історія регіону в персоналіях [[Коровчинський Віктор Мусійович]]
[[Коровчинський Віктор Мусійович]]

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

К

2016-09-22T17:40:20Z

Зозуля Альона Володимирівна:

[[ Кавалерідзе Іван Петрович]]

[[Коровчинський Віктор Мусійович]]

Користувач:Зозуля Альона Володимирівна

2016-09-22T16:21:40Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Випускний проект */

Психологія Зозуля А.В.

2016-09-11T12:39:43Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 26 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. Вітаю Вас зі святами. Вибачте, але я не зрозуміла першу частину запитання. Що ж стосується особистості, то для мене це людина котра має мету (одні побороти екологічні проблеми людства, а інші навчитись готувати ) і працює, самовдосконалюється для досягнення своїх цілей. Мені подобається визначення Особистість - це індивід з особливою соціальною якістю. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 17:07, 7 травня 2016 (EEST)

'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за правильну відповідь на другу частину питання №1 та привітанння, на взайм і Вас вітаю, бажаю усього найкращого!''''' Навідні питання до першої частини: в утробі у матері людину називають - ?; після народження людину, яка знаходиться на біологічному рівні - ?; включену у процес соціалізації Ви назвали, це - особистість.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:59, 11 травня 2016 (EEST)
Основні етапи онтогенезу: пренатальний період, дитинство, підлітковий вік, зрілість--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:43, 11 вересня 2016 (EEST)
----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''
Тому що всі живі істоти здатні передавати своїм нащадкам певні ознаки і властивості. Саме цією здатністю обумовлена спадковість. Але ми знаємо, що в організмі людини є два типи генів - домінантні і рецисивні. Тому не завжди в батька співака буде обдарований вокальними здібностями син. Але нре потрібно забувати, що задатки це лише перша сходинка і якщо їх не розвивати то піднятись на іншу сходинку людина не зможе. Є й інша сторона. Якщо в людини зовсім відсутні задатки, наприклад, до точних наук, то великим математиком він навіть при надзусиллях не стане.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:43, 11 вересня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). До критеріїв вікової періодизації розвитку особистості належать: 1.Соціальна ситуація розвитку,яка визначається соціальною позицією, місцем дитини у соціалбному середовищі. 2.Провідний вид діяльності,який на певному етапі обумовлює найважливіші зміни у психіці індивіда.3.Психологічні новоутворення-якісні зміни у кінці вікового періоду. Підлітковий період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Психологічними новоутвореннями, які будуть характерними для підліткового віку, є почуття дорослості та становлення самосвідомості--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:56, 11 вересня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''
Я вважаю, що зона актуального розвитку не враховується при організації навчально-виховного процесу.Прийшовши до школи дитина не важливо які вміння вона вже має повинна виконувати програму, яка на мій погляд є непростою. Що ж стосується зони найближчого розвитку то ми ніби то намагаємось виявляти як дитина може виконувати поставлене завдання які ми ставемо перед нею враховуючи її можливості (індивідуальні завдання), але знову ж. Програма перенасичена і зупинитись на якійсь темі ми просто не маємо змоги. Звісно кожен вчитель працюючи з дітьми може "діагностувати" особистість учня. Наприкла працюючи з історичними джерелами на уроках історії ми можемо визначити наскільки розвиненим є мислення дитини, як вона може дати оцінку тій чи іншій історичній події.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:37, 11 вересня 2016 (EEST)
'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:59, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: Сприйняття

Хлопчики

Опис: Хлопчики вимагають детальної форми викладу, наочності, схем. Часто хлопчики краще орієнтуються в матеріалі ніж дівчатка але не люблять заучувати якісь визначення, правила, дати і це стає причиною нижчих оцінок ніж в дівчаток. Хоча на мою думку саме проаналізувавши матеріал людина зможе користуватись ним не лише на уроці, ай поза його межами.

Умови:Для того щоб хлопчик сприйняв матеріал йому необхідно зрозуміти як він працює, звідки що береться. Їм необхідне навчання засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретнісь, життєвість.

Дівчатка

Опис:Дівчатка схильні до заучування. Іноді без розуміння. Вони з легкістю будуть виконувати нудну схематичну роботу. Саме цого вимагає нинішня освіта. Саме тому дівчатка частіше стають відмінницями, заучками. Зате дівчатка краще концентрують свою увагу. і під час навчання краще сприймають матеріал навіть якщо він не надтол їм цікавий на відміну від хлопчиків, котрі в такій ситуації починають думати про щось інше.

Умови:Дівчаткам просто необхідна похвала. Оцінка теж для них є дуже важливим стимулом--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 15:35, 11 вересня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 24 травня 2016 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 2 червня 2016 (EEST)
Легко орієнтується в історичному просторі
Має вміння аналізувати історичні події--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 15:39, 11 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Зозуля А.В.

2016-09-11T12:35:35Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 26 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. Вітаю Вас зі святами. Вибачте, але я не зрозуміла першу частину запитання. Що ж стосується особистості, то для мене це людина котра має мету (одні побороти екологічні проблеми людства, а інші навчитись готувати ) і працює, самовдосконалюється для досягнення своїх цілей. Мені подобається визначення Особистість - це індивід з особливою соціальною якістю. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 17:07, 7 травня 2016 (EEST)

'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за правильну відповідь на другу частину питання №1 та привітанння, на взайм і Вас вітаю, бажаю усього найкращого!''''' Навідні питання до першої частини: в утробі у матері людину називають - ?; після народження людину, яка знаходиться на біологічному рівні - ?; включену у процес соціалізації Ви назвали, це - особистість.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:59, 11 травня 2016 (EEST)
Основні етапи онтогенезу: пренатальний період, дитинство, підлітковий вік, зрілість--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:43, 11 вересня 2016 (EEST)
----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''
Тому що всі живі істоти здатні передавати своїм нащадкам певні ознаки і властивості. Саме цією здатністю обумовлена спадковість. Але ми знаємо, що в організмі людини є два типи генів - домінантні і рецисивні. Тому не завжди в батька співака буде обдарований вокальними здібностями син. Але нре потрібно забувати, що задатки це лише перша сходинка і якщо їх не розвивати то піднятись на іншу сходинку людина не зможе. Є й інша сторона. Якщо в людини зовсім відсутні задатки, наприклад, до точних наук, то великим математиком він навіть при надзусиллях не стане.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:43, 11 вересня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). До критеріїв вікової періодизації розвитку особистості належать: 1.Соціальна ситуація розвитку,яка визначається соціальною позицією, місцем дитини у соціалбному середовищі. 2.Провідний вид діяльності,який на певному етапі обумовлює найважливіші зміни у психіці індивіда.3.Психологічні новоутворення-якісні зміни у кінці вікового періоду. Підлітковий період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Психологічними новоутвореннями, які будуть характерними для підліткового віку, є почуття дорослості та становлення самосвідомості--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 13:56, 11 вересня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''
Я вважаю, що зона актуального розвитку не враховується при організації навчально-виховного процесу.Прийшовши до школи дитина не важливо які вміння вона вже має повинна виконувати програму, яка на мій погляд є непростою. Що ж стосується зони найближчого розвитку то ми ніби то намагаємось виявляти як дитина може виконувати поставлене завдання які ми ставемо перед нею враховуючи її можливості (індивідуальні завдання), але знову ж. Програма перенасичена і зупинитись на якійсь темі ми просто не маємо змоги. Звісно кожен вчитель працюючи з дітьми може "діагностувати" особистість учня. Наприкла працюючи з історичними джерелами на уроках історії ми можемо визначити наскільки розвиненим є мислення дитини, як вона може дати оцінку тій чи іншій історичній події.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:37, 11 вересня 2016 (EEST)
'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:59, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: Сприйняття

Хлопчики

Опис: Хлопчики вимагають детальної форми викладу, наочності, схем. Часто хлопчики краще орієнтуються в матеріалі ніж дівчатка але не люблять заучувати якісь визначення, правила, дати і це стає причиною нижчих оцінок ніж в дівчаток. Хоча на мою думку саме проаналізувавши матеріал людина зможе користуватись ним не лише на уроці, ай поза його межами.

Умови:Для того щоб хлопчик сприйняв матеріал йому необхідно зрозуміти як він працює, звідки що береться. Їм необхідне навчання засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретнісь, життєвість.

Дівчатка

Опис:Дівчатка схильні до заучування. Іноді без розуміння. Вони з легкістю будуть виконувати нудну схематичну роботу. Саме цого вимагає нинішня освіта. Саме тому дівчатка частіше стають відмінницями, заучками. Зате дівчатка краще концентрують свою увагу. і під час навчання краще сприймають матеріал навіть якщо він не надтол їм цікавий на відміну від хлопчиків, котрі в такій ситуації починають думати про щось інше.

Умови:Дівчаткам просто необхідна похвала. Оцінка теж для них є дуже важливим стимулом--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 15:35, 11 вересня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 24 травня 2016 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 2 червня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Зозуля А.В.

2016-09-11T11:37:49Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Зозуля А.В.

2016-09-11T10:56:16Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Зозуля А.В.

2016-09-11T10:43:23Z

Зозуля Альона Володимирівна: /* Інтерактивні практичні заняття */