http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA+%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9 2026-05-18T10:44:54Z Внесок користувача MediaWiki 1.24.1 http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9&diff=192460 2017-06-21T11:41:39Z

<p>Кулик Сергій: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>== Прізвище, ім'я, по-батькові ==<br /> [[Файл:Кулик_С.О..JPG|thumb|left|Кулик С.О.]]<br /> '''''Кулик Сергій Олександрович'''''<br /> <br /> == Регіон ==<br /> '''Сумська область, Сумський район, село Могриця'''<br /> <br /> == Місце роботи (навчання) ==<br /> '''Могрицький навчально-виховний комплекс:ЗНЗ - ДНЗ Сумської районної ради Сумської області'''<br /> <br /> == Посада ==<br /> '''Вчитель історії та правознавства'''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> [[Історія с. Могриця]]<br /> <br /> Розробка уроку 1<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJaUXVIWDV0REhwV3c/view?usp=sharing СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ]<br /> <br /> Розробка уроку 2 [http://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJaOG8yNm84UGJDYUU/view?usp=sharing Гетьманщина в 60–80-х рр. ХVІІ ст.]<br /> <br /> Розробка уроку 3 [http://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJabDc1QjZ0T0hYYzA/view?usp=sharing Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського]<br /> <br /> Виховний захід[https://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJaczdiYnk2a0dlY3c/view?usp=sharing &quot;Ми будуємо державу&quot;]<br /> <br /> Портфоліо Кулика С.О.[http://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJadTNPRUZ4TTRxSWs/view?usp=sharing]<br /> <br /> == Контакти ==<br /> <br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9&diff=192456 2017-06-21T11:40:58Z

<p>Кулик Сергій: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>== Прізвище, ім'я, по-батькові ==<br /> [[Файл:Кулик_С.О..JPG|thumb|left|Кулик С.О.]]<br /> '''''Кулик Сергій Олександрович'''''<br /> <br /> == Регіон ==<br /> '''Сумська область, Сумський район, село Могриця'''<br /> <br /> == Місце роботи (навчання) ==<br /> '''Могрицький навчально-виховний комплекс:ЗНЗ - ДНЗ Сумської районної ради Сумської області'''<br /> <br /> == Посада ==<br /> '''Вчитель історії та правознавства'''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> [[Історія с. Могриця]]<br /> <br /> Розробка уроку 1<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJaUXVIWDV0REhwV3c/view?usp=sharing СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ]<br /> <br /> Розробка уроку 2 [http://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJaOG8yNm84UGJDYUU/view?usp=sharing Гетьманщина в 60–80-х рр. ХVІІ ст.]<br /> <br /> Розробка уроку 3 [http://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJabDc1QjZ0T0hYYzA/view?usp=sharing Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського]<br /> <br /> Виховний захід[ https://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJaczdiYnk2a0dlY3c/view?usp=sharing &quot;Ми будуємо державу&quot;]<br /> <br /> Портфоліо Кулика С.О.[http://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJadTNPRUZ4TTRxSWs/view?usp=sharing]<br /> <br /> == Контакти ==<br /> <br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191746 2017-06-20T10:43:14Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичив навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> Microlearning - це представлення учням маленьких кусочків навчального матеріалу взамін великих форм модулів або курсів. Це можуть бути інтерактивне відео, вікторини і т.д. Їх тривалість є ключовим фактором. Коли ми розбиваємо тему на декілька коротких відео, які пояснюють якусь одну із складових, ми сприяємо кращому її &quot;переварюванню&quot; <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Доцільно його використовувати саме на уроках історії, адже історія місцями суперечлива і має різні точки зору на одні і ті ж події.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:12, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> Існує багато трактувань поняття &quot;щастя&quot;. Мені подобається наступне: &quot;Щастя - це коли ти йдеш з радістю на роботу, і з радістю повертаєшся додому&quot;. Друге у мене є, але першого не вистачає. До цього причетна і система освіти, в якій відбуваються певні зміни, реформування, але ці зміни незначні, а реформування не доводиться до кінця. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:10, 20 червня 2017 (EEST) <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191745 2017-06-20T10:42:22Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичив навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> Microlearning определяется как предоставление учащимся маленьких кусочков учебного материала взамен более длинной формы модулей или курсов. Это могут быть интерактивные видео, подкасты, викторины и многое другое. Их длина является ключевым фактором. Разбивая большую тему на несколько коротких видео, объясняющих какую-то одну из составляющих, мы способствуем лучшему ее “перевариванию”.<br /> <br /> Это имеет смысл, так как максимальный уровень концентрации внимания у человека припадает на первые пять минут. <br /> - це представлення учням маленьких кусочків навчального матеріалу взамін великих форм модулів або курсів. Це можуть бути інтерактивне відео, вікторини і т.д. Їх тривалість є ключовим фактором. Коли ми розбиваємо тему на декілька коротких відео, які пояснюють якусь одну із складових, ми сприяємо кращому її &quot;переварюванню&quot; <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Доцільно його використовувати саме на уроках історії, адже історія місцями суперечлива і має різні точки зору на одні і ті ж події.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:12, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> Існує багато трактувань поняття &quot;щастя&quot;. Мені подобається наступне: &quot;Щастя - це коли ти йдеш з радістю на роботу, і з радістю повертаєшся додому&quot;. Друге у мене є, але першого не вистачає. До цього причетна і система освіти, в якій відбуваються певні зміни, реформування, але ці зміни незначні, а реформування не доводиться до кінця. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:10, 20 червня 2017 (EEST) <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191719 2017-06-20T10:27:13Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичив навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Доцільно його використовувати саме на уроках історії, адже історія місцями суперечлива і має різні точки зору на одні і ті ж події.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:12, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> Існує багато трактувань поняття &quot;щастя&quot;. Мені подобається наступне: &quot;Щастя - це коли ти йдеш з радістю на роботу, і з радістю повертаєшся додому&quot;. Друге у мене є, але першого не вистачає. До цього причетна і система освіти, в якій відбуваються певні зміни, реформування, але ці зміни незначні, а реформування не доводиться до кінця. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:10, 20 червня 2017 (EEST) <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191713 2017-06-20T10:19:39Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Доцільно його використовувати саме на уроках історії, адже історія місцями суперечлива і має різні точки зору на одні і ті ж події.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:12, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> Існує багато трактувань поняття &quot;щастя&quot;. Мені подобається наступне: &quot;Щастя - це коли ти йдеш з радістю на роботу, і з радістю повертаєшся додому&quot;. Друге у мене є, але першого не вистачає. До цього причетна і система освіти, в якій відбуваються певні зміни, реформування, але ці зміни незначні, а реформування не доводиться до кінця. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:10, 20 червня 2017 (EEST) <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191710 2017-06-20T10:18:01Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Доцільно його використовувати саме на уроках історії, адже історія місцями суперечлива і має різні точки зору на одні і ті ж події.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:12, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> Існує багато трактувань поняття &quot;щастя&quot;. Мені подобається наступне: &quot;Щастя - це коли ти йдеш з радістю на роботу, і з радістю повертаєшся додому&quot;. Друге у мене є, але першого не вистачає. До цього причетна і система освіти, в якій відбуваються певні зміни, реформування, але ці зміни незначні, а реформування не доводиться до кінця. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:10, 20 червня 2017 (EEST) <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191704 2017-06-20T10:12:54Z

<p>Кулик Сергій: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:12, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> Існує багато трактувань поняття &quot;щастя&quot;. Мені подобається наступне: &quot;Щастя - це коли ти йдеш з радістю на роботу, і з радістю повертаєшся додому&quot;. Друге у мене є, але першого не вистачає. До цього причетна і система освіти, в якій відбуваються певні зміни, реформування, але ці зміни незначні, а реформування не доводиться до кінця. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:10, 20 червня 2017 (EEST) <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191700 2017-06-20T10:10:58Z

<p>Кулик Сергій: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> Існує багато трактувань поняття &quot;щастя&quot;. Мені подобається наступне: &quot;Щастя - це коли ти йдеш з радістю на роботу, і з радістю повертаєшся додому&quot;. Друге у мене є, але першого не вистачає. До цього причетна і система освіти, в якій відбуваються певні зміни, реформування, але ці зміни незначні, а реформування не доводиться до кінця. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:10, 20 червня 2017 (EEST) <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191698 2017-06-20T10:10:28Z

<p>Кулик Сергій: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> Існує багато трактувань поняття &quot;щастя&quot;. Мені подобається наступне: &quot;Щастя - це коли ти йдеш з радістю на роботу, і з радістю повертаєшся додому&quot;. Друге у мене є, але першого не вистачає. До цього причетна і система освіти, в якій відбуваються певні зміни, реформування, але ці зміни незначні, а реформування не доводиться до кінця. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:10, 20 червня 2017 (EEST) <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191662 2017-06-20T09:30:26Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191636 2017-06-20T09:08:47Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191633 2017-06-20T09:06:53Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.<br /> #Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.<br /> #Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191613 2017-06-20T08:53:53Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.<br /> <br /> #Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> #За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:40, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> <br /> Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання. <br /> <br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> <br /> Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, аkе такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи &quot;Нова українська школа&quot; мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:<br /> *веб-квест, <br /> *урок в соцмережі, <br /> *сократівська бесіда, <br /> *історична прогулянка, <br /> *урок-бріколаж зі сторітеллінгом,<br /> *гра Чимборасо.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:<br /> '''гуманізм''' означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;<br /> <br /> '''демократичність''' означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);<br /> <br /> '''зв’язок з практичною діяльністю''' передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;<br /> <br /> '''зорієнтованість на позитивні соціальні дії''' означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;<br /> <br /> '''наступність і безперервність''' означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;<br /> <br /> '''міждисциплінарність''' означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;<br /> <br /> '''культуровідповідність''' передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;<br /> <br /> '''полікультурність''' означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;<br /> <br /> '''плюралізм''' означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.<br /> <br /> Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> <br /> Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> <br /> Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень дося­гнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостій­но набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:<br /> *Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.<br /> *Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів. <br /> *Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.<br /> *Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:52, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:52, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191610 2017-06-20T08:52:53Z

<p>Кулик Сергій: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.<br /> <br /> #Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> #За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:40, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> <br /> Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання. <br /> <br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> <br /> Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, аkе такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи &quot;Нова українська школа&quot; мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:<br /> *веб-квест, <br /> *урок в соцмережі, <br /> *сократівська бесіда, <br /> *історична прогулянка, <br /> *урок-бріколаж зі сторітеллінгом,<br /> *гра Чимборасо.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:<br /> '''гуманізм''' означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;<br /> <br /> '''демократичність''' означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);<br /> <br /> '''зв’язок з практичною діяльністю''' передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;<br /> <br /> '''зорієнтованість на позитивні соціальні дії''' означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;<br /> <br /> '''наступність і безперервність''' означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;<br /> <br /> '''міждисциплінарність''' означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;<br /> <br /> '''культуровідповідність''' передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;<br /> <br /> '''полікультурність''' означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;<br /> <br /> '''плюралізм''' означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.<br /> <br /> Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> <br /> Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> <br /> Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень дося­гнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостій­но набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:<br /> *Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.<br /> *Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів. <br /> *Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.<br /> *Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:52, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:52, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191601 2017-06-20T08:47:56Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.<br /> <br /> #Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> #За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:40, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> <br /> Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання. <br /> <br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> <br /> Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, аkе такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи &quot;Нова українська школа&quot; мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:<br /> *веб-квест, <br /> *урок в соцмережі, <br /> *сократівська бесіда, <br /> *історична прогулянка, <br /> *урок-бріколаж зі сторітеллінгом,<br /> *гра Чимборасо.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:<br /> '''гуманізм''' означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;<br /> <br /> '''демократичність''' означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);<br /> <br /> '''зв’язок з практичною діяльністю''' передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;<br /> <br /> '''зорієнтованість на позитивні соціальні дії''' означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;<br /> <br /> '''наступність і безперервність''' означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;<br /> <br /> '''міждисциплінарність''' означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;<br /> <br /> '''культуровідповідність''' передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;<br /> <br /> '''полікультурність''' означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;<br /> <br /> '''плюралізм''' означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.<br /> <br /> Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> <br /> Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> <br /> Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень дося­гнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостій­но набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191589 2017-06-20T08:41:06Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.<br /> <br /> ##Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> #За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:40, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191586 2017-06-20T08:40:41Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.<br /> <br /> #Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> #За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:40, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191576 2017-06-20T08:31:41Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.<br /> <br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191569 2017-06-20T08:28:04Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191566 2017-06-20T08:25:46Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191564 2017-06-20T08:25:04Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> <br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> <br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> <br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> <br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=191562 2017-06-20T08:23:39Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> <br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> <br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> <br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> <br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. <br /> <br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей. <br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> # З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F&diff=191229 2017-06-19T12:56:03Z

<p>Кулик Сергій: /* Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта */</p> <hr /> <div>==Назва==<br /> <br /> Письмові чи усні відомості про заснування села нині історикам невідомі. Однак у 1672 році в межевій книзі з’являються перші відомості про ознаки діяльності людей на цих територіях. При цьому достовірних даних про певне заселення села в цей час невідомі. . В 2-х кілометрах від Могриці с сліди &quot;Великого городища&quot;, що говорить про історичне значення цієї місцевості, що за період татарських або й давніших часів воно займало площу понад 100 десятин. Могила-курган висотою 36 саженів оточена глибоким ровом, площею 24 саженя. За переказами над берегом біля самої річки були здоровенні двері з залізними ґратами. При розкопках знайдені цінності які були передані по належності.<br /> <br /> Про його заснування є кілька переказів. У давні часи на землях Могрицьких, вкритих тоді великими дрімучими лісами жив розбійник Кулик із ватагою, від чого і місцевість називалася Куликівщина. Орудувався 1760 - 1770 роках уславлений Кулик із своєю ватагою від котрої тремтіли адміністрації Сумського, Суджанського та Рильського округів.<br /> <br /> В 1770 роках місцевість по обидва боки Юнаківки була зайнята ватогою Кулика. Ватага ділилася на декілька загонів і займала на постах вартові пости. Сам Кулик знаходився в хуторі Куликівщина. Коли він пограбував обоз, що віз дарунки від австрійського імператора Йосифа II цариці Катерині II його пограбували ватажки Кулика, то по наказу цариці, ліс де це сталося був названий &quot;Розбійне&quot;. З часом він був зрубаний і дальший його розвиток був припинений. <br /> <br /> Коли Кулик був спійманий і за рішенням суду в Суджі четвертований, його розбійники вирішили залишити своє ремесло. Дали клятву покінчити з розбійницьким життям і влаштували могорич. Другий переказ схожий на перший - багата на ліс місцевість біля сучасної Могриці не бідна була й на різні розбишацькі ватаги, що промишляли, грабували на шляхах проїжджих та богомольців. Але з часом дороги стали охоронятися, а мешканці сіл дружно захищатися і ватаги почали нападати і грабувати одна одну, а потім, зваживши на своє безнадійне становище, одного дня зібралися над річкою на раду, де домовилися покінчити з розбишацьким життям і стати чесними людьми. На знак такої згоди, тут же поділили награбовані скарби і випили добрий &quot;могрич&quot; і вирішили називати село &quot;Могриця&quot; від слова &quot;могорич&quot;.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> У кінці осені 1941 року почалася окупація в села Могриці і тривала до 1943 року. Це були важкі часи для жителів села. На початку жовтня почали евакуювати техніку, переганяти на схід скотину. Лягло це на плечі жінок, чоловіки були на війні, а рятувати від німців все добро потрібно. Осінь того року була дощовою, холодною. По такій погоді жінки доганяли худобу до Росії, Старого Оскола, на станції простоювали по два-три дні, щоб передати військовим далі. Знову поверталися додому пішки, забирали табун коней, корів, - і знову до Старого Осколу. Жінки виснажені, втомлені, але ніхто не відмовлявся. Це потрібно для фронту, для Перемоги!<br /> Село в роки окупації наче вимерло. Часто наїжджали німці з Миропілля: там знаходилась німецька комендатура. Для своєї армії кати відбирали у жителів корів, коней на м’ясо, зерно. Стара школа була забита зерном для німців. Не вистачало часу фашистам вивезти хліб, а тому постійно був сторож, який охороняв награбоване зерно. Але за свідченнями очевидців траплялися випадки гуманного ставлення німців до жителів села: залишили корову багатодітній сім’ї, ділилися пайками з голодними дітьми.<br /> <br /> На селі владу у свої руки взяв староста Сиротенко І., допомагали йому поліцаї, чоловік десять. Всі вони з місцевих жителів. Про жорстокість Сиротенка згадують багато односельців.<br /> Цей чолов’яга бив людей, знущався над дітьми, стріляв по людях із пістолета. Багато доносів писав на односельців до німецької комендатури.<br /> <br /> У селі Сиротенка ненавиділи і боялися. Цей катюга все ж отримав своє по заслузі. Справедливо з ним розправилась жителька села Варочка Гончаренко: відосмстила за смерть невинних людей, за побої, за зраду… Коли німці відступали, Сиротенко не встиг втекти і залишився у селі, продовжуючи господарювати. Взимку завітав до Гончаренко Варвари на підпитку. Вона його прикрила у сараї, а сама покликала жінок. Побили його гарно палицями, розділи його до нижньої білизни, а Варочка з власного ж Сиротенкового пістолета розстріляла його.<br /> <br /> За цей самосуд Варочку Гончаренко забрали урядовці.<br /> …німці відступали, забирали з собою все, що можна було взяти, навіть ікони знімали у хатах. Жителі Могриці чинили опір фашистам: підпилювали мост через річку Псел, руйнували переправи із дощок через річку. Багато німців пішло під воду з награбованим, із зброєю.<br /> Розлютовані німці знімали ворота у людей, щоб полагодити міст, а люди вночі забирали свої ворота назад. Німці, розлючені такими діями могричан, підпалювали їхні хати. На вулиці Над’ярній було спалено багато хат. Вулиця схожа була на попелище. Звірячу лють, жорстокість німецьких катів ні з чим не зрівняти.<br /> <br /> Могриця – край лісів. Куди не кинь оком всюди ліси. Зберігають вони у пам’яті роки війни, партизанські бої.<br /> <br /> У 1941 році відступили наші війська , усі комуністи залишилися у підпіллі, у партизанському загоні, - згадує Олексій Максимович Баришок,- командиром загону був начальник міліції Миропільського району - Криловецький. Партизанський загін був названий на честь Сталіна.<br /> Партизани руйнували мости через Псел, декілька разів підпалювали будинок старости, Миропільську комендатуру німців.<br /> <br /> Під час відступу радянських військ для ведення подальшої боротьби із загарбниками було залишено у місцевих лісах сховища продовольства і зброї.<br /> Коли лінія фронту відійшла від села Могриці, партизани вночі прийшли додому, щоб побачитися зі своїми рідними. Один із поліцаїв доніс у Миропілля німцям, що ті, хто був у партизанському загоні, перебувають зараз вдома у родинах. Німці вночі забрали партизан, до ранку тримали їх у сільській раді, а потім забрали у Миропілля і повісили. Із Могриці було десять чоловік. Потім повішених пустили під лід річки Псел. Серед повішених були і дружини партизан, які вночі хотіли допомогти своїм: приносили їм харчі, одяг.<br /> <br /> Розлютовані німці не пожаліли навіть дітей партизан – живими потопили їх у річці.<br /> Після знищення первинного партизанського загону на території Краснопільського і Сумського районів у січні 1943 року діяв партизанський загін (командир Литвиненко В. А., комісар М. М. Гончаренко), створений об’єднаною підпільною групою сіл Юнаківки і Могриці. Ініціаторами приєднання підпільної групи із Могриці були брат і сестра Гончаренки. У березні 1943 року загін влився у частини діючої Радянської Армії, яка у цей час вела наступальні бої. <br /> Із попелу забуття постають картини розправи над партизанами, їхніми сім’ями, крик жінок, плач дітей на березі річки і автоматні черги…<br /> <br /> Людська пам’ять витримає все. Трагічним спогадом викарбувалась ця подія у людські долі жителів села, очевидців цієї трагедії… При розповіді з’являються сльози, від болю пече серце…<br /> Про ці події, які відбулися на території маленького села на Сумщині у роки війни мало хто знає. Попіл забуття припорошив роками незгоєну рану моїх односельців.<br /> Ми зустрілися з людьми, які бачили власними очима, чули особисто про цю трагедію: Баришок О. М., Желізняк О. С., Желізняк К. М., Ткаченко Т. Ф., Охріменко Л. А.<br /> <br /> Наймолодшим солдатом Великої Вітчизняної війни виявився Дмитрик Баришев – воювати він почав як оформлений боєць військової частини у неповні … шість років.<br /> <br /> Народився Дмитро в селі Могриця Сумського району Сумської області. Батьки – Панас Никифорович і Феодосія Федорівна – були тоді ще молодими, початкуючими лікарями. Але пізніше, вже після війни і аж до середини 80-х, ім’я Баришева-старшого буде добре відоме в Сумах: він був головним лікарем у кількох лікарнях по черзі. Коли ж почалася війна, Дмитрикових батьків покликали на фронт. Хлоп’я благало: візьміть із собою. Та як ти його візьмеш?<br /> <br /> На рідну землю прийшли чужинці. З цим ніколи не мирився наш народ. Хто міг – вів боротьбу, у партизанах, у підпіллі, а то й «неорганізовано» шкодив окупантам. Але що міг вчинити п’ятилітній дивак? Як висловити протест? Хіба що одним: утекти із дому. Що й зробив.<br /> <br /> Подався туди, де гримотіли наші гармати. З єдиним бажанням: знайти батька, бути поряд з ним, допомагати йому у нелегкій боротьбі. Правдами і неправдами добралося хлоп’я до Києва і вже з нашими військами відступив від столиці – з госпіталем № 3148, який пригрів хлопчину, заніс його в списки свого персоналу.<br /> <br /> – Подіяло те, – розповідав Дмитро Панасович, що головний лікар шпиталю був знайомий з моїм батьком, який, виявляється теж завідував госпіталем, але іншим. Мали надію, що незабаром зведуть мене з батьком. Та трапилося це не скоро…<br /> <br /> У складі наших військ госпіталь № 3148 відступив за Київ. І потім ще довго велися оборонні бої. Дмитро доглядав за пораненими. Але не лише – як не тримали його у приміщенні, все ж умудрявся втекти на передову, допомагати санітарам виносити з бою поранених.<br /> <br /> А потім почався наступ. Через Польщу, Австрію, Чехословаччину йшов малий солдат до самих стін рейхстагу. На час закінчення війни хлопчику було лише девять років, і мав він (дитина!) три бойові поранення.<br /> <br /> Дмитро Панасович Баришев мав медалі «За звільнення Праги» і «За взяття Берліна», нагороди наймолодшого солдата Великої Вітчизняної війни…<br /> <br /> Упродовж усіх фронтових доріг Дмитрика не полишала надія зустрітися з батьками. І мрія збулася. В останні дні війни, у Празі. Що то була за зустріч – можна лише уявити. Плакав, - згадує Дмитро Баришев,- увесь полк. А згодом до сім’ї долучилася й мама. Теж уціліла у воєнному пеклі. І була дорога до Сум, школа, навчання у Вищому Артилерійському училищі. Різні посади на військовій службі.<br /> <br /> Пізніше Дмитро Панасович Баришев жив у Абхазії.<br /> <br /> ==Населення==<br /> <br /> Загальна чисельність населення станом на 1 жовтня 1913 р. - 735 осіб<br /> <br /> З них:<br /> <br /> діти - 153<br /> <br /> пенсіонери - 219<br /> <br /> працездатне населення - 363<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка==<br /> Сучасний стан економіки.<br /> <br /> Фізичні особи-підприємці, які працюють на території сільської ради:<br /> <br /> Магазин ПП Остапенко - керівник Остапенко Анатолій Іванович<br /> <br /> Магазин ФОП Остапенко - керівник Остапенко Анатолій Іванович<br /> <br /> Магазин ФОП Гриценко - керівник Гриценко Надія Миколаївна<br /> <br /> Пилорама ФОП Семиноженко - керівник Семиноженко Олександр Сергійович<br /> <br /> ФОП Лебедко - Лебедко Сергій Іванович (вирощування свиней)<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> <br /> '''Розділ І'''<br /> '''Початок освіти на селі'''<br /> <br /> Школу будували наприкінці ХІХ століття під керівництвом Земського управління. Вона знаходилася в центрі села і мала дві цегляних будівлі. Також біля школи були добудови:<br /> <br /> З 1890 року школа була церковно-приходською. Заняття мали переважно церковний напрямок, але й давали початкові знання з читання і арифметики. Піп і дяк викладали закон Божий, вчили співати молитви. Школа була початкова, але дітей було багато. Батьки заставляли дітей ходити до школи, вимагали від дітей знання закону Божого.<br /> <br /> *У 20-х роках церковно-приходська школа стала загальноосвітньою. <br /> *До 1925 – початкова школа з чотирма класами.<br /> *З 1925 року – семирічна школа.<br /> *З 1928 року – школа колгоспної молоді (ШКМ).<br /> <br /> <br /> У березні 1924 року Могрицьку початкову школу із районного центру чела Юнаківка прибула делегація по створення піонерської організації. У складі делегації були представники райкому комсомолу, учителі, старші піонери. У школі були проведені загальні збори, на яких представники розповіли, що таке піонерська організація, які її завдання, яким повинен бути піонер.<br /> <br /> Збори вирішили організувати при Могрицькій школі загін юних ленінців. Тут же склали списки бажаючих вступити у піонери.<br /> <br /> Багатьом дітям батьки забороняли вступати у піонерську організацію. Всього у список юних ленінців увійшло 35 піонерів. Першими були записані прізвища Лиховида Арсенія Ілліча, Гирявенка Миколи Яковича, Гончаренко Варвари Миколаївни, Ямпольської Олени Митрофанівни, Власенко Віри Митрофанівни.<br /> <br /> 1925 – 1930 роки активної участі піонерів дружини у громадсько корисній роботі. Піонери ведуть атеїстичну роботу, ведуть боротьбу з неписемнісю та неграмотністю. Кожному піонеру було дано завдання навчити читати і писати своїх неписемних членів сім’і. за цей час посаджено осокоровий сад у центрі села, ялинкові алеї, що біля будинку культури, сосновий ліс, що за вулицею Першотравневою. Велик азаслуга у цьому директора школи Михайліченка Дмитрія Степановича.<br /> <br /> У 30-х роках до школи ходило близько 200 чоловік. У класах було по 45 учнів. Діти були різного віку, особливо хлопці 15-18 років ходили до 6-7 класу. Крім двох основних будівель школи навчання проводилося у розкуркулених, спеціально облаштованих для навчання хатах, що знаходилися поряд з приміщенням школи. У цих хатах було ще два класи. Також була ще підсобна школа – господарство, у цій школі дітей привчали до роботи: садали кукурудзу, вирощували картоплю, чорну смородину та порічки. Приміщення школи опалювали дровами, держава піклувалася про це: завозили з літа дрова, а старші учні рубали їх та складали біля школи.<br /> <br /> <br /> Учні вивчали ботаніку, арифметику, граматику, музику, була фізкультура, малювання. Оцінювали знання учнів оцінками «добре», «посередньо», «відмінно». Заняття у школі починалися з ранку і закінчувалися після обід.<br /> <br /> У школі була організована художня самодіяльність, у кожному класі був хор, свій баяніст. Також проводилися спортивні змагання, у яких переважно приймали участь хлопці.<br /> <br /> У 1934 році при школі був організований піонерський клуб, він знаходився у розкуркуленій хаті біля церкви між приміщеннями школи. Тут піонери грали у шашки, шахмати, був у них патефон, музичні інстументи, з юнацькою цікавістю слухали музику на детекторному радіоприймачі по черзі через наушники. Школа виписувала журнали та газети для піонерського клубу. Працював музичний та хоровий гурток, керівником якого був Д. С. Михайліченко.<br /> <br /> У 30- х роках у школі викладали – Михайліченко Д. С., Михайліченко К. С., Оконенко А. Г., Мордовець А. І., Корж К. С., Надія Петрівна та Марія Петрівна (учителі початкових класів).<br /> <br /> Директора школи Дмитрія Степановича Михайліченка у 1937 році звинуватили у антирадянській пропаганді як «ворог народу» був ув’язнений до сталінських таборів.<br /> <br /> Перед війною директорами були Лященко О. П. та Ауш О. І.<br /> <br /> '''Розділ ІІ'''<br /> '''Освіта на селі у роки війни. (1941-1945)'''<br /> <br /> У кінці осені 1941 року почалася окупація в села Могриці і тривала до 1943 року. Це були важкі часи для жителів села. На початку жовтня почали евакуювати техніку, переганяти на схід скотину. Лягло це на плечі жінок, чоловіки були на війні, а рятувати від німців все добро потрібно. Осінь того року була дощовою, холодною. По такій погоді жінки доганяли худобу до Росії, Старого Оскола, на станції простоювали по два-три дні, щоб передати військовим далі. Знову поверталися додому пішки, забирали табун коней, корів, - і знову до Старого Осколу. Жінки виснажені, втомлені, але ніхто не відмовлявся. Це потрібно для фронту, для Перемоги!<br /> <br /> Село в роки окупації наче вимерло. Часто наїжджали німці з Миропілля: там знаходилась німецька комендатура. Для своєї армії кати відбирали у жителів корів, коней на м’ясо, зерно. Стара школа була забита зерном для німців. Не вистачало часу фашистам вивезти хліб, а тому постійно був сторож, який охороняв награбоване зерно. На селі владу у свої руки взяв староста Сиротенко І., допомагали йому поліцаї, чоловік десять. Всі вони з місцевих жителів.<br /> <br /> В селі лишилися діти, жінки і старі люди. Школа була облаштована під склади для пшениці та іншого награбованого. Шкільне обладнання: парти, стільці, дошки – німці зібрали і спалили і навчання у школі було припинено На вулиці Старосільській залишилася шкільна майстерня. Це була стара хата під черепицею, без опалення, але в ній стояли 4-5 столів, декілька стільчиків. Саме в цьому приміщенні вчителька Мордовець Г. І. зібрала дітлахів, які мали бажання вчитися. Ходили на заняття до цієї школи не всі: тільки ті, хто мав можливість. Та й при новому окупаційному режимі це було небезпечно. Але незважаючи ні на що Мордовець Г. І. вчила дітей, проводила уроки. За партами сиділи напівголодні, холодні дітлахи, які кожного ранку поспішали до вчительки.<br /> <br /> Підручники були тільки у вчительки, писали сажею, яку розбавляли водою, колотили і носили в склянках. Замість ручок писали гусячими перами. Зошитів не було, але знаходили старі недописані клаптики чистої бумаги.<br /> <br /> Допомагала Мордовець вчити дітей Корж К. А. але вона боялася приходити до школи, бо це означало «працювати при німцях»<br /> <br /> Діти до школи ходили різного віку. В класі були учні 10 і 15 років, переважно хлопці. Всього школу відвідувало до 20 учнів. В зимові сильні морози навчання припинялось, так як приміщення не опалювалося, чорнила замерзали. А як тільки мороз зменшувався, то діти одягалися тепліше і приходили до школи.<br /> <br /> Після відступу німців в приміщенні основної школи в 1944 році був госпіталь для поранених бійців Радянської армії. Госпіталь евакували до Росії і почали організовувати школу.<br /> <br /> Доля Мордовець Г. І. склалась незвичайно. За свідченнями очевидців тих подій вчительку звинуватили в тім, що вона працювала при німецькій владі – вчила дітей. Вона була під слідством, а пізніше переїхала за межі області. Корж К. А., яка теж працювала із Мордовець, переслідувань удалось уникнути. Її чоловік був офіцером Радянської армії і це вплинуло на її подальшу долю.<br /> <br /> <br /> '''Розділ ІІІ'''<br /> '''Школа у післявоєнні роки'''<br /> 1946 – 1950 рік<br /> <br /> <br /> Після війни приміщення школи збереглось, але потребувало капітального ремонту. Сільські майстри переслали підлогу, змайстрували столи, дошки відремонтували опалення. Місцева влада, ройонний відділ освіти допомагав організовувати освіту на селі. До села приїхали вчителі з Миропільського району. Школу очолив директор Семириченко Іван Федорович.<br /> <br /> Українську мову викладала Оконенко Арина Григорівна, німецьку мову – Віра Карпівна, фізкультуру – Паляничко Олексій Данилович<br /> <br /> «Директор був справжнім господарем, як батьком для вчителів і дітей, - згадує Жилізняк О. С. – Любив дисципліну, порядок, був справедливим, суворим, доброю і порядною людиною». <br /> Учителів діти боялися. Порушників дисципліни на уроці можно було вдарити указкою, потягнути за вухо, за чуба. Діти ходили до школи без пропусків, без запізнень на уроки. Вчились дуже старанно. На клас із сорока чоловік було 2-3 підручники, але знаходили можливість і час опрацювати домашнє завдання.<br /> <br /> Навчальний процес мав класно-урочну систему. Урок тривав 45 хв. перерва 5-10 хв. Були канікули весняні та літні. В кінці року учні складали екзамени з 4 класу. В школі завжди був порядок. Учні приносили печені солодкі буряки, щоб перекусити на перерві, із заздрістю дивилось на того у кого було кусок сала чи хлібця з картоплею. <br /> <br /> Щоденників у дітей не було, оцінки ставили в зошити а потім в табель: погано, посередньо, добре, відмінно.<br /> <br /> Підручниками учні були забезпечені. Їх можна було купити з рук в Миропіллі коштували вони дешево. Після війни чорнила купували в таблетках, їх замочували наніч, а вранці розливали в пузирьки і йшли до школи.<br /> <br /> Діти приймали участь в позашкільній роботі. Садили сквери, сади. Вони збереглися й до нашого часу: Ткаченків, Карпів, Кисилів. Учні допомагали прибирати колгоспні поля. Ходили на кукурудзу, картоплю, прополювалю бур’ян на полях.<br /> <br /> В школі була організована на високому рівні художня самодіяльність. Діти самі вміли грати на гармошці, гарно співали, танцювали. Школи тісно співпрацювала сільським будинком культури по організації і проведенні сільських свят.<br /> <br /> В післявоєнний час певна робота проводилась з батьками. Особливу увагу звертали вчителі на поведінку хлопців. Попереджували батьків про небезпечні вибухові предмети, які залишилося після війни. Проводилися в школі батьківські збори. Просили батьків щоб діти здавали попіл по 25 кг на для добрива колгоспні поля. Між школою і батьками була тісна співпраця і порозуміння. <br /> <br /> До школи діти ходили бідненько. Майже всі однаково вдягнені. Замість портфелів – полотняні торбинки через плече, хлопці в - керзових чоботях, дівчата – в хусточах, довгих спідничках. Школа допомагала дуже бідним сім’ям матеріально: виділяла кошти на одяг та взуття.<br /> <br /> [[Файл:Школа1.jpg|400px|thumb|left|Сільська школа 1937 - 1989 р.р.]]<br /> <br /> <br /> Зараз у селі працює загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад, де навчається 59 учнів та здобувають дошкільну освіту 14 дошкільнят і працює 16 учителів та 2 вихователі. Школа була збудована в 1989 році за сучасними вимогами, зі світлими просторими класними кімнатами, спортивним залом,в 2010 році загальноосвітня школа набула статусу навчально-виховного комплексу. <br /> <br /> [[Файл:|400px|thumb|rait|Могрицький НВК]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> {|<br /> |<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Культура==<br /> <br /> Будинок культури на 400 місць був збудований у 1964 році, у ньому ж знаходиться сільська бібліотека<br /> <br /> [[Файл:Клубс.jpg|400px|thumb|left|Будинок культури]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> <br /> В 1738 году прихожане могрицкого храма уже просили открыть при их храме второй причт: «в том селе Могрицах, писали они, при церкви Николая Чудотворца вдовой поп Иосиф за болезнью как в священнослужении, так и в исправлении треб исправиться не может… приходских дворов имеется довольное число, и можно быть двум священникам, которые в пропитании могут быть довольны». Они просили посвятить им в священника Фёдора Прожанского, который в Консистории показал о себе: «родом он польской области, городка Прожжены… был в киевских латинских школах 5 лет, в харьковских 2 года и, окончив философию, уволился, жил потом 8 лет в городе Сумах у полкового судьи Ивана Романова для обучения детей его латинской науке». Таким образом первый храм Святителя Николая в Могрицах основался около 1700 года. По надписи на кресте в 1766 году построен был уже новый храм Святителя.<br /> В 1844 году заложен каменный храм. На построение его владелец села князь Андрей Михайлович Голицын пожертвовал кирпич, известь, дерево и железо, а сумма для уплаты мастеровым собирается прихожанами.<br /> В архиве Правления исповедные росписи начинаются с 1752 года, а метрические книги с 1758 года.<br /> Число прихожан в 1730 году 740 муж., 710 жен., в 1750 году 780 муж., 751 жен., в 1770 году 830 муж., 840 жен., в 1790 году 880 муж., 896 жен., в 1810 году 929 муж., 979 жен., в 1830 году 1177 муж., 1265 жен., в 1850 году 924 муж., 1019 жен. пола.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Церква.jpg|300px|center]]<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> <br /> Монашиське урочише<br /> <br /> В нашій місцевості Софронівський пустині (монастирю) належав хутор Псел (Монашеське) в 26 кварталі Могрицького лісництва сучасна тереторія - заказник Банний яр. До 1918 року на цих землях господарювали монахи. їх господарсво вміщувало: дім молитви, їдальня, келії для монахів, гуртожиток для приїжджаючих робітників, пральню, баню, приміщення для худоби. Загальна площа лісу, що належала монастирю 1136 га. Розпашної землі 43,8 га. Навколишні сади і ставки також належали монастирю. Господарська робота в лісі, випасування худоби та інші роботи виконувли найманці з навколишніх сіл. Всю відповідальність за ведення господарства <br /> несли монахи, звітували Білогорському монастирю. У 1905 році об'єднавшись Юнаківка з Локней утворили сільский комітет, який керував вирубкою поміщіцького і монастирського лісу і готував план для захоплення їх земель. Спочатку комітет взяв ліс під свою опіку, щоб позбавитися його нищівного повалення, почали видавати населенню квитки на право вирубки, але це не допомогло, населення захопилося вирубкою лісу з квитками і без них.<br /> <br /> Бажаючи зберегти від розграбування ліс настоятель монастиря просить Сумського управляючого вислати охорону з військових частин, але запит відповіді не отримав. Тим часом сільський комітет Юнаківської волості запропонували договір, умови якого були невигідні для монастиря. У ньому зазначено, що : і не підписання договору через три дні ліс буде знищений повністю. Тому настоятель змушений був підписати договір.Після подій 1918 року поміщецькі і монастирські землі перейшли у власність держави.На цих землях було організоване Юнаківське державне лісництво, які потім 10.07.1983 року перейшли у власність Могрицького державного лісництва<br /> <br /> &quot;Банний яр&quot; Згідно постанови міністерства охорони природи УРСР від 28 жовтня 1974 року був створений державний лісовий заказник &quot;Банний яр&quot; (раніше тереторії монастиря) загальною площею 236 га квартали 26, 42, 43, 52 в лісах II групи, де ростуть рідкісні трав&quot;яннсті рослини Дніпровськог-Валдайського міжльодовикового періода: &quot;Лунарія оживаюча&quot;, &quot;Страусине перо звичайне&quot;, &quot;Зірчатка дубрава&quot; підлягають особливій охороні, як цінні види рослин для вивчення. Охороняється зона квартали 25, 40, 41, 44, 51, 53, 54, 55.<br /> <br /> На його основі заснований заказник «Лунарієвий», що безпосередньо знаходиться на території Могриці. Тут ростуть трав’янисті рідкісні рослини Дніпровсько-Валдайського міжльодовикового періоду: «Лунарія оживаюча», «Страусине перо звичайне», «Зірчата дубрава».<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> <br /> [[Лушпа Михайло Панасович]] - державний і партійний діяч, почесний громадянин м.Суми, член Спілки архітекторів України. Народився 4 жовтня 1920 року в селі Могриця.<br /> <br /> <br /> [[Лиховид Михайло Степанович ]] - Герой Радянського Союзу.Народився 28 лютого 1922 року в селі Могриці.<br /> <br /> Олексій Максимович Мужицький розпочав службу у Прикордонному флоті НКВС. Воював за Севастополь, Новоросійськ, Одесу, Феодосію, учасник боїв на Малій Землі, дійшов до Будапешту. Нагороджений орденами &quot;За відвагу&quot;, Вітчизняної війни II ст., а також має трудову нагороду - орден &quot;За доблестный труд&quot;.<br /> <br /> Антон Пилипович Баришок у квітні 1941 року був призваний до Червоної армії, пройшов усю війну, демобілізувався в 1944 році. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня.<br /> <br /> Григорій Семенович Андрієнко воював на Курській дузі, визволяв Київ. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ст., медаллю Жукова Ш ст. Після війни працював у колгоспі ім. Петровського.<br /> <br /> Василь Петрович Черниш розпочав свій воєнний шлях з Волоколамщини, визволяв рідне село Могрицю, потім воював на Ленінградському фронті. Перемогу зустрів у Німеччині в місті Штрадзберг. Нагороджений багатьма медалями.<br /> <br /> Олександр Лаврентійович Левенець у 1943 році 17-річним юнаком пішов на фронт. Після війни 38 років працював учителем хімії та біології у Могрицькій школі. Нагороджений орденом Червоної Зірки.<br /> <br /> Володимир Пантелійович Терещенко брав участь у боях за визволення Сумської області. Після війни працював у колгоспі ім. Петровського.<br /> <br /> Микола Маркович Луценко війну пройшов розвідником. Визволяв Суми, Київ, Львів, Рівне. Воєнні шляхи його пройшли через Польщу, Чехословаччину. Після війни пропрацював 18 років комбайнером у колгоспі. Нагороджений орденами Червоного прапора, Вітчизняної війни, медалями.<br /> <br /> Данило Федорович Бузюк - снайпер. Воював на 1-му Українському фронті. Був поранений під містом Ромни Сумської області. Після війни працював у колгоспі ім. Петровського.<br /> <br /> Віктор Антонович Іваненко воював на 3-му Українському фронті. Після демобілізації працював у колгоспі начальником пожежно-сторожової охорони.<br /> <br /> Родіон Тихонович Коваленко на фронті мав справу з технікою - зенітною установкою &quot;Катюша&quot;. Дійшов до Берліна. Нагороджений багатьма медалями.<br /> <br /> Олександр Лаврентійович Левенець у 1943 році 17-річним юнаком пішов на фронт. Після війни 38 років працював учителем хімії та біології у Могрицькій школі.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> У 2000-2012 роках, поблизу села Могриці, на мальовничих схилах прикордонного простору, між ланцюгом межових городищ Сіверських земель, проходив пленер і симпозіум з ленд-арту. Не дивлячись на вже майже сорокалітню історію існування цього напрямку в світовому мистецтві і десятирічну практику на Україні, в нашій країні з ленд-артом знайома невелика частина людей, в основному фахівці - художники і мистецтвознавці.<br /> <br /> Період його виникнення відноситься до 60-х років XX століття. Художники з Європи і Америки в цей період стали експериментувати із землею і навколишнім середовищем. У перекладі з англійського - це &quot;мистецтво землі&quot;. Матеріалом вираження ідеї художнього твору служать: &quot;земля, простір ландшафту, камінь, вода, повітря, візуально організовані в певні середовищні ситуації&quot;. Джерелом натхнення цих унікальних творів вважаються стародавні споруди, такі, як Стоунхендж, загадкові Лінії Наска. Деякі з цих споруд були культовими, деякі, за однією з наукових теорій - витворами стародавнього мистецтва. До цього часу залишається загадкою технологія створення багатьох із цих творінь. У гігантських творах американських художників, що створюються ними тривалий час, таких, як &quot;Місто&quot; Майкла Хейзера, простежуються відгомони споруд представників народів майя, інків і ацтеків. Будівництво його триває 30 років і ще продовжується. Так само довго продовжується і ще не закінчений проект Джеймса Турелла &quot;Кратер Роден&quot;, де всередині кратера збудована обсерваторія, що діє. Можливо, наші нащадки через три тисячі років висуватимуть свої гіпотези про призначення цих споруд.<br /> <br /> Історія ленд-арта насичена подіями і творами. З кожним роком збільшується число прихильників цього мистецтва. Зростає цікавість у світі до такого явища. Вивчення навколишнього середовища і його перетворення включені в програму шкільних і студентських пленерів в Європі. Архітектори і художники упроваджують ідеї цього напрямку мистецтва в своїх ландшафтних проектах. Вони перетворюють середовище, експериментують на міській реальності. Англійський автор Кріс Дрері створює зимові сади, ґрунтуючись на своїх пошуках в ленд-арті.<br /> Українські художники почали експериментувати із землею і навколишнім середовищем в середині 1990-х років. За пройдений період, майже десятиліття, виник і ствердив себе міжнародний симпозіум ленд-арта, що проходить у селі Могриця, Сумської області. Участь в арт-фестивалях свідчить про активність і значущість заходу в художньому житті країни.<br /> Енергетичним центром і куратором цього є чудова українська художниця - Ганна Гідора. У її житті мистецтво й історія тісно переплелися. Участь в археологічних експедиціях дозволила глибоко проникнути в суть місця, а художнє переосмислення цього простору - втілити свої відчуття в реальні образи - твори. Так виник у селі Могриця міжнародний симпозіум ленд-арта. Спочатку на рівні експерименту декількох людей, потім - художньої події, відображеної в періодичній пресі, телебаченні і каталогах, що освітлюють культурне життя країни. Безумовно, її енергії не вистачило б, коли б не друзі, які завжди поряд: беруть участь і допомагають. До цього явища в Могриці виявили цікавість і взяли безпосередню участь багато людей. Спасибі їм за це!<br /> <br /> Символом симпозіуму стала родова скроньова спіраль племені сіверян, що у річному коловороті старослов'янського календаря VII ст., означає територіальну і змістову суть симпозіуму, який прагне до розвитку діалогу людини з прадовкіллям, розширення естетичного простору від межі &quot;я території&quot; художника до простору ландшафту, де їх об'єднує вічна влада часу. Кожного року симпозіум включає до своєї програмами проведення етнографічно-мистецької акції зі зведенням архітектонічних форм з глини і їх випалюванням.<br /> <br /> У момент проходження симпозіуму на просторах села Могриці виникає галерея сучасного мистецтва. Термін її існування визначений терміном життя створених творів. Деякі творіння розтанули, тому що були зроблені з льоду, деякі зазнали зміни із-за зміни пори року, а деякі стоять до цих пір. В результаті усього сказаного можна зробити висновок, що виставка продовжує свій показ.<br /> <br /> За пройдений період було створено багато цікавих робіт. У Марина Михайлова з Москви на невеличкому підвищенні, біля берега, краї якого вода щоденно злизувала, побудувала об'єкт &quot;Фудзі, що не спить&quot;. &quot;Небокрай&quot; Кароліни Мозгової розкриває візуальні перетворення простору. Об'єкт &quot;Лінія-Перехід&quot; Андрія Блудова і Валерія Шкарупи, можна сказати, створений самою природою. Художники вирішили вдихнути у нього мінливість, окресливши одну зі сторін вогняним стьобанням. Все по-справжньому в &quot;Консервуванні туману&quot; Миколи Журавля: радість туманного ранку і процес консервації. Згодом автор демонстрував туман у галереях. Як він це зробив? Перетворив свої відчуття на реальний витвір мистецтва з туманом. У &quot;Гавані&quot; Наталі та Олега Коханів - простежується експеримент з'єднання жорсткого штучного ритму, створеного людиною, і лірики навколишнього середовища. У &quot;Дорозі&quot; Наталя Кохан продовжує створювати свої символи. У крейдяному кар'єрі, на місці функціональної дії екскаватора Юрій Фірсик та Ігор Швачунов за допомогою коротких дерев'яних кругляків створили образ віртуального органу - символ величного звучання музики землі. Ганна Гідора матеріалізує прозорість і стрункість стосунків між усім: між людьми, природними елементами своїх творів та довкіллям у роботі &quot;Тіні білих стін&quot;. Андрій Блудов та Олексій Малих експериментують у роботі &quot;Мости&quot; зі світлом, а Андрій Гуренко з відкритим вогнем у творі &quot;Місячне&quot;. Об'єкт у довкіллі Петра Бевзи та Олексія Литвиненка &quot;Крейдяна година&quot; - спроба передати час у просторі.<br /> <br /> В цьому процесі беруть участь студенти. Молодості властиво вбирати все нове, осмислювати і розвивати його. Це не означає, що вони обов'язково працюватимуть в ленд-арті, але вже зможуть подивитися на світ іншим баченням, створити щось своє і зробити нашу дійсність кращою.<br /> Під час симпозіуму активно допомагають і створюють свої роботи студенти Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського, а також представники факультету мистецтв Сумського педуніверситету. Брали участь студенти і художники з Києва, Харкова, Львова, Мінська, Москви, Санкт-Петербурга і Польщі.<br /> <br /> Міжнародний ленд-арт симпозіум — визначна подія для села. Більшість жителів села стали свідками цієї події.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> <br /> 1. Відомості надані Могрицькою сількою радою.<br /> <br /> 2. Матеріали зібрані учнями школи і розповіді місцевих старожилів.<br /> <br /> 3. Використані матеріали шкільного музею та вчителя географії та історії.<br /> <br /> ==Література==<br /> <br /> 1.Історія міст і сіл УРСР. Сумська область, «Фабрика ім. Фрунзе», К, 1973.<br /> <br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> [[Користувач:Кулик Сергій Олександрович|Кулик Сергій Олександрович]]</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F&diff=191217 2017-06-19T12:44:00Z

<p>Кулик Сергій: /* Економіка */</p> <hr /> <div>==Назва==<br /> <br /> Письмові чи усні відомості про заснування села нині історикам невідомі. Однак у 1672 році в межевій книзі з’являються перші відомості про ознаки діяльності людей на цих територіях. При цьому достовірних даних про певне заселення села в цей час невідомі. . В 2-х кілометрах від Могриці с сліди &quot;Великого городища&quot;, що говорить про історичне значення цієї місцевості, що за період татарських або й давніших часів воно займало площу понад 100 десятин. Могила-курган висотою 36 саженів оточена глибоким ровом, площею 24 саженя. За переказами над берегом біля самої річки були здоровенні двері з залізними ґратами. При розкопках знайдені цінності які були передані по належності.<br /> <br /> Про його заснування є кілька переказів. У давні часи на землях Могрицьких, вкритих тоді великими дрімучими лісами жив розбійник Кулик із ватагою, від чого і місцевість називалася Куликівщина. Орудувався 1760 - 1770 роках уславлений Кулик із своєю ватагою від котрої тремтіли адміністрації Сумського, Суджанського та Рильського округів.<br /> <br /> В 1770 роках місцевість по обидва боки Юнаківки була зайнята ватогою Кулика. Ватага ділилася на декілька загонів і займала на постах вартові пости. Сам Кулик знаходився в хуторі Куликівщина. Коли він пограбував обоз, що віз дарунки від австрійського імператора Йосифа II цариці Катерині II його пограбували ватажки Кулика, то по наказу цариці, ліс де це сталося був названий &quot;Розбійне&quot;. З часом він був зрубаний і дальший його розвиток був припинений. <br /> <br /> Коли Кулик був спійманий і за рішенням суду в Суджі четвертований, його розбійники вирішили залишити своє ремесло. Дали клятву покінчити з розбійницьким життям і влаштували могорич. Другий переказ схожий на перший - багата на ліс місцевість біля сучасної Могриці не бідна була й на різні розбишацькі ватаги, що промишляли, грабували на шляхах проїжджих та богомольців. Але з часом дороги стали охоронятися, а мешканці сіл дружно захищатися і ватаги почали нападати і грабувати одна одну, а потім, зваживши на своє безнадійне становище, одного дня зібралися над річкою на раду, де домовилися покінчити з розбишацьким життям і стати чесними людьми. На знак такої згоди, тут же поділили награбовані скарби і випили добрий &quot;могрич&quot; і вирішили називати село &quot;Могриця&quot; від слова &quot;могорич&quot;.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> У кінці осені 1941 року почалася окупація в села Могриці і тривала до 1943 року. Це були важкі часи для жителів села. На початку жовтня почали евакуювати техніку, переганяти на схід скотину. Лягло це на плечі жінок, чоловіки були на війні, а рятувати від німців все добро потрібно. Осінь того року була дощовою, холодною. По такій погоді жінки доганяли худобу до Росії, Старого Оскола, на станції простоювали по два-три дні, щоб передати військовим далі. Знову поверталися додому пішки, забирали табун коней, корів, - і знову до Старого Осколу. Жінки виснажені, втомлені, але ніхто не відмовлявся. Це потрібно для фронту, для Перемоги!<br /> Село в роки окупації наче вимерло. Часто наїжджали німці з Миропілля: там знаходилась німецька комендатура. Для своєї армії кати відбирали у жителів корів, коней на м’ясо, зерно. Стара школа була забита зерном для німців. Не вистачало часу фашистам вивезти хліб, а тому постійно був сторож, який охороняв награбоване зерно. Але за свідченнями очевидців траплялися випадки гуманного ставлення німців до жителів села: залишили корову багатодітній сім’ї, ділилися пайками з голодними дітьми.<br /> <br /> На селі владу у свої руки взяв староста Сиротенко І., допомагали йому поліцаї, чоловік десять. Всі вони з місцевих жителів. Про жорстокість Сиротенка згадують багато односельців.<br /> Цей чолов’яга бив людей, знущався над дітьми, стріляв по людях із пістолета. Багато доносів писав на односельців до німецької комендатури.<br /> <br /> У селі Сиротенка ненавиділи і боялися. Цей катюга все ж отримав своє по заслузі. Справедливо з ним розправилась жителька села Варочка Гончаренко: відосмстила за смерть невинних людей, за побої, за зраду… Коли німці відступали, Сиротенко не встиг втекти і залишився у селі, продовжуючи господарювати. Взимку завітав до Гончаренко Варвари на підпитку. Вона його прикрила у сараї, а сама покликала жінок. Побили його гарно палицями, розділи його до нижньої білизни, а Варочка з власного ж Сиротенкового пістолета розстріляла його.<br /> <br /> За цей самосуд Варочку Гончаренко забрали урядовці.<br /> …німці відступали, забирали з собою все, що можна було взяти, навіть ікони знімали у хатах. Жителі Могриці чинили опір фашистам: підпилювали мост через річку Псел, руйнували переправи із дощок через річку. Багато німців пішло під воду з награбованим, із зброєю.<br /> Розлютовані німці знімали ворота у людей, щоб полагодити міст, а люди вночі забирали свої ворота назад. Німці, розлючені такими діями могричан, підпалювали їхні хати. На вулиці Над’ярній було спалено багато хат. Вулиця схожа була на попелище. Звірячу лють, жорстокість німецьких катів ні з чим не зрівняти.<br /> <br /> Могриця – край лісів. Куди не кинь оком всюди ліси. Зберігають вони у пам’яті роки війни, партизанські бої.<br /> <br /> У 1941 році відступили наші війська , усі комуністи залишилися у підпіллі, у партизанському загоні, - згадує Олексій Максимович Баришок,- командиром загону був начальник міліції Миропільського району - Криловецький. Партизанський загін був названий на честь Сталіна.<br /> Партизани руйнували мости через Псел, декілька разів підпалювали будинок старости, Миропільську комендатуру німців.<br /> <br /> Під час відступу радянських військ для ведення подальшої боротьби із загарбниками було залишено у місцевих лісах сховища продовольства і зброї.<br /> Коли лінія фронту відійшла від села Могриці, партизани вночі прийшли додому, щоб побачитися зі своїми рідними. Один із поліцаїв доніс у Миропілля німцям, що ті, хто був у партизанському загоні, перебувають зараз вдома у родинах. Німці вночі забрали партизан, до ранку тримали їх у сільській раді, а потім забрали у Миропілля і повісили. Із Могриці було десять чоловік. Потім повішених пустили під лід річки Псел. Серед повішених були і дружини партизан, які вночі хотіли допомогти своїм: приносили їм харчі, одяг.<br /> <br /> Розлютовані німці не пожаліли навіть дітей партизан – живими потопили їх у річці.<br /> Після знищення первинного партизанського загону на території Краснопільського і Сумського районів у січні 1943 року діяв партизанський загін (командир Литвиненко В. А., комісар М. М. Гончаренко), створений об’єднаною підпільною групою сіл Юнаківки і Могриці. Ініціаторами приєднання підпільної групи із Могриці були брат і сестра Гончаренки. У березні 1943 року загін влився у частини діючої Радянської Армії, яка у цей час вела наступальні бої. <br /> Із попелу забуття постають картини розправи над партизанами, їхніми сім’ями, крик жінок, плач дітей на березі річки і автоматні черги…<br /> <br /> Людська пам’ять витримає все. Трагічним спогадом викарбувалась ця подія у людські долі жителів села, очевидців цієї трагедії… При розповіді з’являються сльози, від болю пече серце…<br /> Про ці події, які відбулися на території маленького села на Сумщині у роки війни мало хто знає. Попіл забуття припорошив роками незгоєну рану моїх односельців.<br /> Ми зустрілися з людьми, які бачили власними очима, чули особисто про цю трагедію: Баришок О. М., Желізняк О. С., Желізняк К. М., Ткаченко Т. Ф., Охріменко Л. А.<br /> <br /> Наймолодшим солдатом Великої Вітчизняної війни виявився Дмитрик Баришев – воювати він почав як оформлений боєць військової частини у неповні … шість років.<br /> <br /> Народився Дмитро в селі Могриця Сумського району Сумської області. Батьки – Панас Никифорович і Феодосія Федорівна – були тоді ще молодими, початкуючими лікарями. Але пізніше, вже після війни і аж до середини 80-х, ім’я Баришева-старшого буде добре відоме в Сумах: він був головним лікарем у кількох лікарнях по черзі. Коли ж почалася війна, Дмитрикових батьків покликали на фронт. Хлоп’я благало: візьміть із собою. Та як ти його візьмеш?<br /> <br /> На рідну землю прийшли чужинці. З цим ніколи не мирився наш народ. Хто міг – вів боротьбу, у партизанах, у підпіллі, а то й «неорганізовано» шкодив окупантам. Але що міг вчинити п’ятилітній дивак? Як висловити протест? Хіба що одним: утекти із дому. Що й зробив.<br /> <br /> Подався туди, де гримотіли наші гармати. З єдиним бажанням: знайти батька, бути поряд з ним, допомагати йому у нелегкій боротьбі. Правдами і неправдами добралося хлоп’я до Києва і вже з нашими військами відступив від столиці – з госпіталем № 3148, який пригрів хлопчину, заніс його в списки свого персоналу.<br /> <br /> – Подіяло те, – розповідав Дмитро Панасович, що головний лікар шпиталю був знайомий з моїм батьком, який, виявляється теж завідував госпіталем, але іншим. Мали надію, що незабаром зведуть мене з батьком. Та трапилося це не скоро…<br /> <br /> У складі наших військ госпіталь № 3148 відступив за Київ. І потім ще довго велися оборонні бої. Дмитро доглядав за пораненими. Але не лише – як не тримали його у приміщенні, все ж умудрявся втекти на передову, допомагати санітарам виносити з бою поранених.<br /> <br /> А потім почався наступ. Через Польщу, Австрію, Чехословаччину йшов малий солдат до самих стін рейхстагу. На час закінчення війни хлопчику було лише девять років, і мав він (дитина!) три бойові поранення.<br /> <br /> Дмитро Панасович Баришев мав медалі «За звільнення Праги» і «За взяття Берліна», нагороди наймолодшого солдата Великої Вітчизняної війни…<br /> <br /> Упродовж усіх фронтових доріг Дмитрика не полишала надія зустрітися з батьками. І мрія збулася. В останні дні війни, у Празі. Що то була за зустріч – можна лише уявити. Плакав, - згадує Дмитро Баришев,- увесь полк. А згодом до сім’ї долучилася й мама. Теж уціліла у воєнному пеклі. І була дорога до Сум, школа, навчання у Вищому Артилерійському училищі. Різні посади на військовій службі.<br /> <br /> Пізніше Дмитро Панасович Баришев жив у Абхазії.<br /> <br /> ==Населення==<br /> <br /> Загальна чисельність населення станом на 1 жовтня 1913 р. - 735 осіб<br /> <br /> З них:<br /> <br /> діти - 153<br /> <br /> пенсіонери - 219<br /> <br /> працездатне населення - 363<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка==<br /> Сучасний стан економіки.<br /> <br /> Фізичні особи-підприємці, які працюють на території сільської ради:<br /> <br /> Магазин ПП Остапенко - керівник Остапенко Анатолій Іванович<br /> <br /> Магазин ФОП Остапенко - керівник Остапенко Анатолій Іванович<br /> <br /> Магазин ФОП Гриценко - керівник Гриценко Надія Миколаївна<br /> <br /> Пилорама ФОП Семиноженко - керівник Семиноженко Олександр Сергійович<br /> <br /> ФОП Лебедко - Лебедко Сергій Іванович (вирощування свиней)<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> <br /> '''Розділ І'''<br /> '''Початок освіти на селі'''<br /> <br /> Школу будували наприкінці ХІХ століття під керівництвом Земського управління. Вона знаходилася в центрі села і мала дві цегляних будівлі. Також біля школи були добудови:<br /> <br /> З 1890 року школа була церковно-приходською. Заняття мали переважно церковний напрямок, але й давали початкові знання з читання і арифметики. Піп і дяк викладали закон Божий, вчили співати молитви. Школа була початкова, але дітей було багато. Батьки заставляли дітей ходити до школи, вимагали від дітей знання закону Божого.<br /> <br /> *У 20-х роках церковно-приходська школа стала загальноосвітньою. <br /> *До 1925 – початкова школа з чотирма класами.<br /> *З 1925 року – семирічна школа.<br /> *З 1928 року – школа колгоспної молоді (ШКМ).<br /> <br /> <br /> У березні 1924 року Могрицьку початкову школу із районного центру чела Юнаківка прибула делегація по створення піонерської організації. У складі делегації були представники райкому комсомолу, учителі, старші піонери. У школі були проведені загальні збори, на яких представники розповіли, що таке піонерська організація, які її завдання, яким повинен бути піонер.<br /> <br /> Збори вирішили організувати при Могрицькій школі загін юних ленінців. Тут же склали списки бажаючих вступити у піонери.<br /> <br /> Багатьом дітям батьки забороняли вступати у піонерську організацію. Всього у список юних ленінців увійшло 35 піонерів. Першими були записані прізвища Лиховида Арсенія Ілліча, Гирявенка Миколи Яковича, Гончаренко Варвари Миколаївни, Ямпольської Олени Митрофанівни, Власенко Віри Митрофанівни.<br /> <br /> 1925 – 1930 роки активної участі піонерів дружини у громадсько корисній роботі. Піонери ведуть атеїстичну роботу, ведуть боротьбу з неписемнісю та неграмотністю. Кожному піонеру було дано завдання навчити читати і писати своїх неписемних членів сім’і. за цей час посаджено осокоровий сад у центрі села, ялинкові алеї, що біля будинку культури, сосновий ліс, що за вулицею Першотравневою. Велик азаслуга у цьому директора школи Михайліченка Дмитрія Степановича.<br /> <br /> У 30-х роках до школи ходило близько 200 чоловік. У класах було по 45 учнів. Діти були різного віку, особливо хлопці 15-18 років ходили до 6-7 класу. Крім двох основних будівель школи навчання проводилося у розкуркулених, спеціально облаштованих для навчання хатах, що знаходилися поряд з приміщенням школи. У цих хатах було ще два класи. Також була ще підсобна школа – господарство, у цій школі дітей привчали до роботи: садали кукурудзу, вирощували картоплю, чорну смородину та порічки. Приміщення школи опалювали дровами, держава піклувалася про це: завозили з літа дрова, а старші учні рубали їх та складали біля школи.<br /> <br /> <br /> Учні вивчали ботаніку, арифметику, граматику, музику, була фізкультура, малювання. Оцінювали знання учнів оцінками «добре», «посередньо», «відмінно». Заняття у школі починалися з ранку і закінчувалися після обід.<br /> <br /> У школі була організована художня самодіяльність, у кожному класі був хор, свій баяніст. Також проводилися спортивні змагання, у яких переважно приймали участь хлопці.<br /> <br /> У 1934 році при школі був організований піонерський клуб, він знаходився у розкуркуленій хаті біля церкви між приміщеннями школи. Тут піонери грали у шашки, шахмати, був у них патефон, музичні інстументи, з юнацькою цікавістю слухали музику на детекторному радіоприймачі по черзі через наушники. Школа виписувала журнали та газети для піонерського клубу. Працював музичний та хоровий гурток, керівником якого був Д. С. Михайліченко.<br /> <br /> У 30- х роках у школі викладали – Михайліченко Д. С., Михайліченко К. С., Оконенко А. Г., Мордовець А. І., Корж К. С., Надія Петрівна та Марія Петрівна (учителі початкових класів).<br /> <br /> Директора школи Дмитрія Степановича Михайліченка у 1937 році звинуватили у антирадянській пропаганді як «ворог народу» був ув’язнений до сталінських таборів.<br /> <br /> Перед війною директорами були Лященко О. П. та Ауш О. І.<br /> <br /> '''Розділ ІІ'''<br /> '''Освіта на селі у роки війни. (1941-1945)'''<br /> <br /> У кінці осені 1941 року почалася окупація в села Могриці і тривала до 1943 року. Це були важкі часи для жителів села. На початку жовтня почали евакуювати техніку, переганяти на схід скотину. Лягло це на плечі жінок, чоловіки були на війні, а рятувати від німців все добро потрібно. Осінь того року була дощовою, холодною. По такій погоді жінки доганяли худобу до Росії, Старого Оскола, на станції простоювали по два-три дні, щоб передати військовим далі. Знову поверталися додому пішки, забирали табун коней, корів, - і знову до Старого Осколу. Жінки виснажені, втомлені, але ніхто не відмовлявся. Це потрібно для фронту, для Перемоги!<br /> <br /> Село в роки окупації наче вимерло. Часто наїжджали німці з Миропілля: там знаходилась німецька комендатура. Для своєї армії кати відбирали у жителів корів, коней на м’ясо, зерно. Стара школа була забита зерном для німців. Не вистачало часу фашистам вивезти хліб, а тому постійно був сторож, який охороняв награбоване зерно. На селі владу у свої руки взяв староста Сиротенко І., допомагали йому поліцаї, чоловік десять. Всі вони з місцевих жителів.<br /> <br /> В селі лишилися діти, жінки і старі люди. Школа була облаштована під склади для пшениці та іншого награбованого. Шкільне обладнання: парти, стільці, дошки – німці зібрали і спалили і навчання у школі було припинено На вулиці Старосільській залишилася шкільна майстерня. Це була стара хата під черепицею, без опалення, але в ній стояли 4-5 столів, декілька стільчиків. Саме в цьому приміщенні вчителька Мордовець Г. І. зібрала дітлахів, які мали бажання вчитися. Ходили на заняття до цієї школи не всі: тільки ті, хто мав можливість. Та й при новому окупаційному режимі це було небезпечно. Але незважаючи ні на що Мордовець Г. І. вчила дітей, проводила уроки. За партами сиділи напівголодні, холодні дітлахи, які кожного ранку поспішали до вчительки.<br /> <br /> Підручники були тільки у вчительки, писали сажею, яку розбавляли водою, колотили і носили в склянках. Замість ручок писали гусячими перами. Зошитів не було, але знаходили старі недописані клаптики чистої бумаги.<br /> <br /> Допомагала Мордовець вчити дітей Корж К. А. але вона боялася приходити до школи, бо це означало «працювати при німцях»<br /> <br /> Діти до школи ходили різного віку. В класі були учні 10 і 15 років, переважно хлопці. Всього школу відвідувало до 20 учнів. В зимові сильні морози навчання припинялось, так як приміщення не опалювалося, чорнила замерзали. А як тільки мороз зменшувався, то діти одягалися тепліше і приходили до школи.<br /> <br /> Після відступу німців в приміщенні основної школи в 1944 році був госпіталь для поранених бійців Радянської армії. Госпіталь евакували до Росії і почали організовувати школу.<br /> <br /> Доля Мордовець Г. І. склалась незвичайно. За свідченнями очевидців тих подій вчительку звинуватили в тім, що вона працювала при німецькій владі – вчила дітей. Вона була під слідством, а пізніше переїхала за межі області. Корж К. А., яка теж працювала із Мордовець, переслідувань удалось уникнути. Її чоловік був офіцером Радянської армії і це вплинуло на її подальшу долю.<br /> <br /> <br /> '''Розділ ІІІ'''<br /> '''Школа у післявоєнні роки'''<br /> 1946 – 1950 рік<br /> <br /> <br /> Після війни приміщення школи збереглось, але потребувало капітального ремонту. Сільські майстри переслали підлогу, змайстрували столи, дошки відремонтували опалення. Місцева влада, ройонний відділ освіти допомагав організовувати освіту на селі. До села приїхали вчителі з Миропільського району. Школу очолив директор Семириченко Іван Федорович.<br /> <br /> Українську мову викладала Оконенко Арина Григорівна, німецьку мову – Віра Карпівна, фізкультуру – Паляничко Олексій Данилович<br /> <br /> «Директор був справжнім господарем, як батьком для вчителів і дітей, - згадує Жилізняк О. С. – Любив дисципліну, порядок, був справедливим, суворим, доброю і порядною людиною». <br /> Учителів діти боялися. Порушників дисципліни на уроці можно було вдарити указкою, потягнути за вухо, за чуба. Діти ходили до школи без пропусків, без запізнень на уроки. Вчились дуже старанно. На клас із сорока чоловік було 2-3 підручники, але знаходили можливість і час опрацювати домашнє завдання.<br /> <br /> Навчальний процес мав класно-урочну систему. Урок тривав 45 хв. перерва 5-10 хв. Були канікули весняні та літні. В кінці року учні складали екзамени з 4 класу. В школі завжди був порядок. Учні приносили печені солодкі буряки, щоб перекусити на перерві, із заздрістю дивилось на того у кого було кусок сала чи хлібця з картоплею. <br /> <br /> Щоденників у дітей не було, оцінки ставили в зошити а потім в табель: погано, посередньо, добре, відмінно.<br /> <br /> Підручниками учні були забезпечені. Їх можна було купити з рук в Миропіллі коштували вони дешево. Після війни чорнила купували в таблетках, їх замочували наніч, а вранці розливали в пузирьки і йшли до школи.<br /> <br /> Діти приймали участь в позашкільній роботі. Садили сквери, сади. Вони збереглися й до нашого часу: Ткаченків, Карпів, Кисилів. Учні допомагали прибирати колгоспні поля. Ходили на кукурудзу, картоплю, прополювалю бур’ян на полях.<br /> <br /> В школі була організована на високому рівні художня самодіяльність. Діти самі вміли грати на гармошці, гарно співали, танцювали. Школи тісно співпрацювала сільським будинком культури по організації і проведенні сільських свят.<br /> <br /> В післявоєнний час певна робота проводилась з батьками. Особливу увагу звертали вчителі на поведінку хлопців. Попереджували батьків про небезпечні вибухові предмети, які залишилося після війни. Проводилися в школі батьківські збори. Просили батьків щоб діти здавали попіл по 25 кг на для добрива колгоспні поля. Між школою і батьками була тісна співпраця і порозуміння. <br /> <br /> До школи діти ходили бідненько. Майже всі однаково вдягнені. Замість портфелів – полотняні торбинки через плече, хлопці в - керзових чоботях, дівчата – в хусточах, довгих спідничках. Школа допомагала дуже бідним сім’ям матеріально: виділяла кошти на одяг та взуття.<br /> <br /> [[Файл:Школа1.jpg|400px|thumb|left|Сільська школа 1937 - 1989 р.р.]]<br /> <br /> <br /> Зараз у селі працює загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад, де навчається 59 учнів та здобувають дошкільну освіту 14 дошкільнят і працює 16 учителів та 2 вихователі. Школа була збудована в 1989 році за сучасними вимогами, зі світлими просторими класними кімнатами, спортивним залом,в 2010 році загальноосвітня школа набула статусу навчально-виховного комплексу. <br /> <br /> [[Файл:школа.jpg|400px|thumb|rait|Могрицький НВК]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> {|<br /> |<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Культура==<br /> <br /> Будинок культури на 400 місць був збудований у 1964 році, у ньому ж знаходиться сільська бібліотека<br /> <br /> [[Файл:Клубс.jpg|400px|thumb|left|Будинок культури]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> <br /> В 1738 году прихожане могрицкого храма уже просили открыть при их храме второй причт: «в том селе Могрицах, писали они, при церкви Николая Чудотворца вдовой поп Иосиф за болезнью как в священнослужении, так и в исправлении треб исправиться не может… приходских дворов имеется довольное число, и можно быть двум священникам, которые в пропитании могут быть довольны». Они просили посвятить им в священника Фёдора Прожанского, который в Консистории показал о себе: «родом он польской области, городка Прожжены… был в киевских латинских школах 5 лет, в харьковских 2 года и, окончив философию, уволился, жил потом 8 лет в городе Сумах у полкового судьи Ивана Романова для обучения детей его латинской науке». Таким образом первый храм Святителя Николая в Могрицах основался около 1700 года. По надписи на кресте в 1766 году построен был уже новый храм Святителя.<br /> В 1844 году заложен каменный храм. На построение его владелец села князь Андрей Михайлович Голицын пожертвовал кирпич, известь, дерево и железо, а сумма для уплаты мастеровым собирается прихожанами.<br /> В архиве Правления исповедные росписи начинаются с 1752 года, а метрические книги с 1758 года.<br /> Число прихожан в 1730 году 740 муж., 710 жен., в 1750 году 780 муж., 751 жен., в 1770 году 830 муж., 840 жен., в 1790 году 880 муж., 896 жен., в 1810 году 929 муж., 979 жен., в 1830 году 1177 муж., 1265 жен., в 1850 году 924 муж., 1019 жен. пола.<br /> <br /> <br /> <br /> [[Файл:Церква.jpg|300px|center]]<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> <br /> Монашиське урочише<br /> <br /> В нашій місцевості Софронівський пустині (монастирю) належав хутор Псел (Монашеське) в 26 кварталі Могрицького лісництва сучасна тереторія - заказник Банний яр. До 1918 року на цих землях господарювали монахи. їх господарсво вміщувало: дім молитви, їдальня, келії для монахів, гуртожиток для приїжджаючих робітників, пральню, баню, приміщення для худоби. Загальна площа лісу, що належала монастирю 1136 га. Розпашної землі 43,8 га. Навколишні сади і ставки також належали монастирю. Господарська робота в лісі, випасування худоби та інші роботи виконувли найманці з навколишніх сіл. Всю відповідальність за ведення господарства <br /> несли монахи, звітували Білогорському монастирю. У 1905 році об'єднавшись Юнаківка з Локней утворили сільский комітет, який керував вирубкою поміщіцького і монастирського лісу і готував план для захоплення їх земель. Спочатку комітет взяв ліс під свою опіку, щоб позбавитися його нищівного повалення, почали видавати населенню квитки на право вирубки, але це не допомогло, населення захопилося вирубкою лісу з квитками і без них.<br /> <br /> Бажаючи зберегти від розграбування ліс настоятель монастиря просить Сумського управляючого вислати охорону з військових частин, але запит відповіді не отримав. Тим часом сільський комітет Юнаківської волості запропонували договір, умови якого були невигідні для монастиря. У ньому зазначено, що : і не підписання договору через три дні ліс буде знищений повністю. Тому настоятель змушений був підписати договір.Після подій 1918 року поміщецькі і монастирські землі перейшли у власність держави.На цих землях було організоване Юнаківське державне лісництво, які потім 10.07.1983 року перейшли у власність Могрицького державного лісництва<br /> <br /> &quot;Банний яр&quot; Згідно постанови міністерства охорони природи УРСР від 28 жовтня 1974 року був створений державний лісовий заказник &quot;Банний яр&quot; (раніше тереторії монастиря) загальною площею 236 га квартали 26, 42, 43, 52 в лісах II групи, де ростуть рідкісні трав&quot;яннсті рослини Дніпровськог-Валдайського міжльодовикового періода: &quot;Лунарія оживаюча&quot;, &quot;Страусине перо звичайне&quot;, &quot;Зірчатка дубрава&quot; підлягають особливій охороні, як цінні види рослин для вивчення. Охороняється зона квартали 25, 40, 41, 44, 51, 53, 54, 55.<br /> <br /> На його основі заснований заказник «Лунарієвий», що безпосередньо знаходиться на території Могриці. Тут ростуть трав’янисті рідкісні рослини Дніпровсько-Валдайського міжльодовикового періоду: «Лунарія оживаюча», «Страусине перо звичайне», «Зірчата дубрава».<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> <br /> [[Лушпа Михайло Панасович]] - державний і партійний діяч, почесний громадянин м.Суми, член Спілки архітекторів України. Народився 4 жовтня 1920 року в селі Могриця.<br /> <br /> <br /> [[Лиховид Михайло Степанович ]] - Герой Радянського Союзу.Народився 28 лютого 1922 року в селі Могриці.<br /> <br /> Олексій Максимович Мужицький розпочав службу у Прикордонному флоті НКВС. Воював за Севастополь, Новоросійськ, Одесу, Феодосію, учасник боїв на Малій Землі, дійшов до Будапешту. Нагороджений орденами &quot;За відвагу&quot;, Вітчизняної війни II ст., а також має трудову нагороду - орден &quot;За доблестный труд&quot;.<br /> <br /> Антон Пилипович Баришок у квітні 1941 року був призваний до Червоної армії, пройшов усю війну, демобілізувався в 1944 році. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня.<br /> <br /> Григорій Семенович Андрієнко воював на Курській дузі, визволяв Київ. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ст., медаллю Жукова Ш ст. Після війни працював у колгоспі ім. Петровського.<br /> <br /> Василь Петрович Черниш розпочав свій воєнний шлях з Волоколамщини, визволяв рідне село Могрицю, потім воював на Ленінградському фронті. Перемогу зустрів у Німеччині в місті Штрадзберг. Нагороджений багатьма медалями.<br /> <br /> Олександр Лаврентійович Левенець у 1943 році 17-річним юнаком пішов на фронт. Після війни 38 років працював учителем хімії та біології у Могрицькій школі. Нагороджений орденом Червоної Зірки.<br /> <br /> Володимир Пантелійович Терещенко брав участь у боях за визволення Сумської області. Після війни працював у колгоспі ім. Петровського.<br /> <br /> Микола Маркович Луценко війну пройшов розвідником. Визволяв Суми, Київ, Львів, Рівне. Воєнні шляхи його пройшли через Польщу, Чехословаччину. Після війни пропрацював 18 років комбайнером у колгоспі. Нагороджений орденами Червоного прапора, Вітчизняної війни, медалями.<br /> <br /> Данило Федорович Бузюк - снайпер. Воював на 1-му Українському фронті. Був поранений під містом Ромни Сумської області. Після війни працював у колгоспі ім. Петровського.<br /> <br /> Віктор Антонович Іваненко воював на 3-му Українському фронті. Після демобілізації працював у колгоспі начальником пожежно-сторожової охорони.<br /> <br /> Родіон Тихонович Коваленко на фронті мав справу з технікою - зенітною установкою &quot;Катюша&quot;. Дійшов до Берліна. Нагороджений багатьма медалями.<br /> <br /> Олександр Лаврентійович Левенець у 1943 році 17-річним юнаком пішов на фронт. Після війни 38 років працював учителем хімії та біології у Могрицькій школі.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> У 2000-2012 роках, поблизу села Могриці, на мальовничих схилах прикордонного простору, між ланцюгом межових городищ Сіверських земель, проходив пленер і симпозіум з ленд-арту. Не дивлячись на вже майже сорокалітню історію існування цього напрямку в світовому мистецтві і десятирічну практику на Україні, в нашій країні з ленд-артом знайома невелика частина людей, в основному фахівці - художники і мистецтвознавці.<br /> <br /> Період його виникнення відноситься до 60-х років XX століття. Художники з Європи і Америки в цей період стали експериментувати із землею і навколишнім середовищем. У перекладі з англійського - це &quot;мистецтво землі&quot;. Матеріалом вираження ідеї художнього твору служать: &quot;земля, простір ландшафту, камінь, вода, повітря, візуально організовані в певні середовищні ситуації&quot;. Джерелом натхнення цих унікальних творів вважаються стародавні споруди, такі, як Стоунхендж, загадкові Лінії Наска. Деякі з цих споруд були культовими, деякі, за однією з наукових теорій - витворами стародавнього мистецтва. До цього часу залишається загадкою технологія створення багатьох із цих творінь. У гігантських творах американських художників, що створюються ними тривалий час, таких, як &quot;Місто&quot; Майкла Хейзера, простежуються відгомони споруд представників народів майя, інків і ацтеків. Будівництво його триває 30 років і ще продовжується. Так само довго продовжується і ще не закінчений проект Джеймса Турелла &quot;Кратер Роден&quot;, де всередині кратера збудована обсерваторія, що діє. Можливо, наші нащадки через три тисячі років висуватимуть свої гіпотези про призначення цих споруд.<br /> <br /> Історія ленд-арта насичена подіями і творами. З кожним роком збільшується число прихильників цього мистецтва. Зростає цікавість у світі до такого явища. Вивчення навколишнього середовища і його перетворення включені в програму шкільних і студентських пленерів в Європі. Архітектори і художники упроваджують ідеї цього напрямку мистецтва в своїх ландшафтних проектах. Вони перетворюють середовище, експериментують на міській реальності. Англійський автор Кріс Дрері створює зимові сади, ґрунтуючись на своїх пошуках в ленд-арті.<br /> Українські художники почали експериментувати із землею і навколишнім середовищем в середині 1990-х років. За пройдений період, майже десятиліття, виник і ствердив себе міжнародний симпозіум ленд-арта, що проходить у селі Могриця, Сумської області. Участь в арт-фестивалях свідчить про активність і значущість заходу в художньому житті країни.<br /> Енергетичним центром і куратором цього є чудова українська художниця - Ганна Гідора. У її житті мистецтво й історія тісно переплелися. Участь в археологічних експедиціях дозволила глибоко проникнути в суть місця, а художнє переосмислення цього простору - втілити свої відчуття в реальні образи - твори. Так виник у селі Могриця міжнародний симпозіум ленд-арта. Спочатку на рівні експерименту декількох людей, потім - художньої події, відображеної в періодичній пресі, телебаченні і каталогах, що освітлюють культурне життя країни. Безумовно, її енергії не вистачило б, коли б не друзі, які завжди поряд: беруть участь і допомагають. До цього явища в Могриці виявили цікавість і взяли безпосередню участь багато людей. Спасибі їм за це!<br /> <br /> Символом симпозіуму стала родова скроньова спіраль племені сіверян, що у річному коловороті старослов'янського календаря VII ст., означає територіальну і змістову суть симпозіуму, який прагне до розвитку діалогу людини з прадовкіллям, розширення естетичного простору від межі &quot;я території&quot; художника до простору ландшафту, де їх об'єднує вічна влада часу. Кожного року симпозіум включає до своєї програмами проведення етнографічно-мистецької акції зі зведенням архітектонічних форм з глини і їх випалюванням.<br /> <br /> У момент проходження симпозіуму на просторах села Могриці виникає галерея сучасного мистецтва. Термін її існування визначений терміном життя створених творів. Деякі творіння розтанули, тому що були зроблені з льоду, деякі зазнали зміни із-за зміни пори року, а деякі стоять до цих пір. В результаті усього сказаного можна зробити висновок, що виставка продовжує свій показ.<br /> <br /> За пройдений період було створено багато цікавих робіт. У Марина Михайлова з Москви на невеличкому підвищенні, біля берега, краї якого вода щоденно злизувала, побудувала об'єкт &quot;Фудзі, що не спить&quot;. &quot;Небокрай&quot; Кароліни Мозгової розкриває візуальні перетворення простору. Об'єкт &quot;Лінія-Перехід&quot; Андрія Блудова і Валерія Шкарупи, можна сказати, створений самою природою. Художники вирішили вдихнути у нього мінливість, окресливши одну зі сторін вогняним стьобанням. Все по-справжньому в &quot;Консервуванні туману&quot; Миколи Журавля: радість туманного ранку і процес консервації. Згодом автор демонстрував туман у галереях. Як він це зробив? Перетворив свої відчуття на реальний витвір мистецтва з туманом. У &quot;Гавані&quot; Наталі та Олега Коханів - простежується експеримент з'єднання жорсткого штучного ритму, створеного людиною, і лірики навколишнього середовища. У &quot;Дорозі&quot; Наталя Кохан продовжує створювати свої символи. У крейдяному кар'єрі, на місці функціональної дії екскаватора Юрій Фірсик та Ігор Швачунов за допомогою коротких дерев'яних кругляків створили образ віртуального органу - символ величного звучання музики землі. Ганна Гідора матеріалізує прозорість і стрункість стосунків між усім: між людьми, природними елементами своїх творів та довкіллям у роботі &quot;Тіні білих стін&quot;. Андрій Блудов та Олексій Малих експериментують у роботі &quot;Мости&quot; зі світлом, а Андрій Гуренко з відкритим вогнем у творі &quot;Місячне&quot;. Об'єкт у довкіллі Петра Бевзи та Олексія Литвиненка &quot;Крейдяна година&quot; - спроба передати час у просторі.<br /> <br /> В цьому процесі беруть участь студенти. Молодості властиво вбирати все нове, осмислювати і розвивати його. Це не означає, що вони обов'язково працюватимуть в ленд-арті, але вже зможуть подивитися на світ іншим баченням, створити щось своє і зробити нашу дійсність кращою.<br /> Під час симпозіуму активно допомагають і створюють свої роботи студенти Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського, а також представники факультету мистецтв Сумського педуніверситету. Брали участь студенти і художники з Києва, Харкова, Львова, Мінська, Москви, Санкт-Петербурга і Польщі.<br /> <br /> Міжнародний ленд-арт симпозіум — визначна подія для села. Більшість жителів села стали свідками цієї події.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> <br /> 1. Відомості надані Могрицькою сількою радою.<br /> <br /> 2. Матеріали зібрані учнями школи і розповіді місцевих старожилів.<br /> <br /> 3. Використані матеріали шкільного музею та вчителя географії та історії.<br /> <br /> ==Література==<br /> <br /> 1.Історія міст і сіл УРСР. Сумська область, «Фабрика ім. Фрунзе», К, 1973.<br /> <br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> [[Користувач:Кулик Сергій Олександрович|Кулик Сергій Олександрович]]</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=190724 2017-06-18T13:39:49Z

<p>Кулик Сергій: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> <br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> <br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> <br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> <br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=190722 2017-06-18T13:29:16Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> <br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> <br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> <br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> <br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> <br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; <br /> 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; <br /> 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; <br /> 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; <br /> 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.<br /> <br /> #На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=190691 2017-06-18T11:35:02Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> <br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> <br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> <br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> <br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=190680 2017-06-18T11:05:16Z

<p>Кулик Сергій: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> <br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> <br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> <br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> <br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.<br /> До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> *Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> *У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> *Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> *Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> *У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> *Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> *Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> *У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> *При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> *Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:<br /> *– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення<br /> мети;<br /> *– знання щодо використання інновацій;<br /> *– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;<br /> *– наполегливість;<br /> *– здатність приймати рішення;<br /> *– персональна відповідальність;<br /> *– здатність до спільної роботи для досягнення мети;<br /> *– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=190651 2017-06-18T09:30:43Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> <br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> <br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> <br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> <br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.<br /> До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=190647 2017-06-18T09:11:01Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> <br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> <br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> <br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> <br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> #Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189636 2017-06-15T14:59:25Z

<p>Кулик Сергій: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Добрий день! <br /> <br /> Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:<br /> <br /> *У чому суть технологічності в освіті?<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 1 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.Суть технологічності в освіті полягає в тому, що суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання й виховання є їхня технологізація - неухильне дотримання змісту й послідовності етапів впровадження нововведень. Історично поняття &quot;технологія&quot; (з грецької techne - мистецтво, майстерність і logos - слово, вчення)у значенні &quot;наука про майстерність&quot; виникло у зв'язку з технічним прогресом. До основних ознак технології в освіті належить стандартизація, уніфікація процесу, можливість його ефективного та економічного відтворення відповідно до заданих умов. Провідним в технологічності освіти вважають детальне визначення кінцевого результату й точне досягнення його.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:<br /> <br /> *Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна &quot;педагогічна технологія&quot;.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 3 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Слово &quot;технологія&quot; грецького походження й означає &quot;знання про майстерність&quot;. Поняття &quot;педагогічна технологія&quot; останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Аналіз еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot; дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. Трансформація терміна - від &quot;технології в навчанні&quot; до &quot;технології освіти&quot;, а потім до &quot;педагогічної технології&quot; - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди. У Росії термін &quot;педагогічна технологія&quot; згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І.П. Павлов, В.М. Бехтерев, А.А. Ухтомський, С.Т. Шацький). Одночасно користувалися і терміном &quot;педагогічна техніка&quot;, що визначалось як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.<br /> <br /> Перший період (40-і - середина 50-х р.р.) в еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot; характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації - запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям &quot;аудіовізуальні засоби&quot;. Магнітофони, програвачі, проектори і телевізори, використовувані в школі того часу, було призначено в основному для побутової мети, тому термін &quot;технологія в навчанні&quot; означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі.<br /> <br /> Другий період (середина 50-х - 60-ті р.р.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. На відміну від терміна &quot;технологія навчання&quot;, тотожного поняттю &quot;ТЗН&quot; (технічні засоби навчання), під &quot;технологією освіти&quot; мали на увазі науковий опис (сутність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату. На початку 60-х років термін &quot;педагогічна технологія&quot; з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У 1967 році в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології. <br /> <br /> Для третього періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання, фундамент педагогічної технології надбудували інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці). По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів. Стає масовим випуск новітніх аудіовізуальних засобів, таких, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, рейкова система кріплення схем, блокнотна дошка для писання фломастером, синхронізатори звуку і зображення тощо. У цей період технологія навчального процесу розробляється на основі системного підходу, а дослідники розуміють педагогічну технологію як вивчення, розробку і застосування принципів оптимізації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки й техніки. <br /> <br /> У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot;. Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. <br /> <br /> Таким чином, трансформація терміна - від &quot;технології в навчанні&quot; до &quot;технології освіти&quot;, а потім до &quot;педагогічної технології&quot; - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди й дозволяє прослідкувати шлях від застосування сукупності прийомів і засобів, спрямованих на ефективну організацію навчальних занять до застосування ІКТ - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів. Кожний новий період характеризується значними зрушеннями в навчальному процесі.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> <br /> <br /> Шановні колеги! Продовжуємо працювати.<br /> <br /> *Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 20 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Так, тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Під педагогічною розуміється система, що безпосередньо реалізує педагогічні функції. Вона являє собою єдність взаємопов'язаних і взаємодіючих педагогічних явищ (елементів), цілісно спрямованих на досягнення певного педагогічного результату.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> Продовжуємо заняття. <br /> *Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 23 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. Тому навчальним закладам потрібні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор і його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.<br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 27 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Колеги! Тема нашої консультації &quot;Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес&quot;. Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:05, 17 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:<br /> <br /> *Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?<br /> <br /> *Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?<br /> <br /> *Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.<br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:59, 20 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> По-перше, професія педагога вимагає постійного самовдосконалення, тому вчитель прагне удосконалити навчально-виховний процес, покращити його кінцеві результати. Саме тому він вдається до іноватики. По-друге, вчитель, як творча особистість намагається експериментуати з новими освітніми виховними системами, бо це цікаво і йому і його вихованцям.<br /> До педагогічних нововведеннь та їх впровадження кожен вчитель повинен підходити творчо. Відбирати лише ті компоненти, які йому підходять і в найближчій перспективі приносять хоча б невиликий, але обов`язково позитивний результат.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:59, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:47, 22 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Дайте відповідь на тестові питання:<br /> <br /> <br /> 1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :<br /> *а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''<br /> *б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;<br /> *в) організації індивідуального навчання;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):<br /> *а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;''' <br /> *б) ініціативність та активність;<br /> *в) високі пізнавальні мотиви;<br /> *г) уміння планувати й організовувати діяльність;<br /> *д) критичне мислення.<br /> 3. Педагогічна технологія – це:<br /> *а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;<br /> *б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;<br /> *в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:<br /> *а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;<br /> *б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;<br /> *в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;<br /> *г) усі відповіді вірні.'''<br /> 5. Інтерактивними методами навчання є:<br /> *а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;<br /> *б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;<br /> *в) самостійна робота учня;<br /> *г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''<br /> *д) всі відповіді правильні.<br /> 6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:<br /> *а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''<br /> *б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;<br /> *в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):<br /> *а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;<br /> *б) зацікавлення процесом навчання;<br /> *в) включення учнів у творчу діяльність;<br /> *г) постановка проблемної задачі;<br /> *д) пред‘явлення дидактичних вимог;''' <br /> 8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:<br /> *а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''<br /> *б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;<br /> *в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;<br /> *г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь<br /> *д) у володінні різноманітними педагогічними техніками<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 20 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Відповіді: 1-г,2-а,3-в,4-г,5-г,6-в,7-д,8-в.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:58, 15 червня 2017 (EEST)<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:24, 8 червня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189635 2017-06-15T14:58:10Z

<p>Кулик Сергій: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Добрий день! <br /> <br /> Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:<br /> <br /> *У чому суть технологічності в освіті?<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 1 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.Суть технологічності в освіті полягає в тому, що суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання й виховання є їхня технологізація - неухильне дотримання змісту й послідовності етапів впровадження нововведень. Історично поняття &quot;технологія&quot; (з грецької techne - мистецтво, майстерність і logos - слово, вчення)у значенні &quot;наука про майстерність&quot; виникло у зв'язку з технічним прогресом. До основних ознак технології в освіті належить стандартизація, уніфікація процесу, можливість його ефективного та економічного відтворення відповідно до заданих умов. Провідним в технологічності освіти вважають детальне визначення кінцевого результату й точне досягнення його.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:<br /> <br /> *Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна &quot;педагогічна технологія&quot;.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 3 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Слово &quot;технологія&quot; грецького походження й означає &quot;знання про майстерність&quot;. Поняття &quot;педагогічна технологія&quot; останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Аналіз еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot; дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. Трансформація терміна - від &quot;технології в навчанні&quot; до &quot;технології освіти&quot;, а потім до &quot;педагогічної технології&quot; - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди. У Росії термін &quot;педагогічна технологія&quot; згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І.П. Павлов, В.М. Бехтерев, А.А. Ухтомський, С.Т. Шацький). Одночасно користувалися і терміном &quot;педагогічна техніка&quot;, що визначалось як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.<br /> <br /> Перший період (40-і - середина 50-х р.р.) в еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot; характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації - запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям &quot;аудіовізуальні засоби&quot;. Магнітофони, програвачі, проектори і телевізори, використовувані в школі того часу, було призначено в основному для побутової мети, тому термін &quot;технологія в навчанні&quot; означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі.<br /> <br /> Другий період (середина 50-х - 60-ті р.р.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. На відміну від терміна &quot;технологія навчання&quot;, тотожного поняттю &quot;ТЗН&quot; (технічні засоби навчання), під &quot;технологією освіти&quot; мали на увазі науковий опис (сутність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату. На початку 60-х років термін &quot;педагогічна технологія&quot; з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У 1967 році в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології. <br /> <br /> Для третього періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання, фундамент педагогічної технології надбудували інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці). По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів. Стає масовим випуск новітніх аудіовізуальних засобів, таких, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, рейкова система кріплення схем, блокнотна дошка для писання фломастером, синхронізатори звуку і зображення тощо. У цей період технологія навчального процесу розробляється на основі системного підходу, а дослідники розуміють педагогічну технологію як вивчення, розробку і застосування принципів оптимізації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки й техніки. <br /> <br /> У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot;. Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. <br /> <br /> Таким чином, трансформація терміна - від &quot;технології в навчанні&quot; до &quot;технології освіти&quot;, а потім до &quot;педагогічної технології&quot; - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди й дозволяє прослідкувати шлях від застосування сукупності прийомів і засобів, спрямованих на ефективну організацію навчальних занять до застосування ІКТ - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів. Кожний новий період характеризується значними зрушеннями в навчальному процесі.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> <br /> <br /> Шановні колеги! Продовжуємо працювати.<br /> <br /> *Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 20 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Так, тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Під педагогічною розуміється система, що безпосередньо реалізує педагогічні функції. Вона являє собою єдність взаємопов'язаних і взаємодіючих педагогічних явищ (елементів), цілісно спрямованих на досягнення певного педагогічного результату.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> Продовжуємо заняття. <br /> *Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 23 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. Тому навчальним закладам потрібні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор і його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.<br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 27 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Колеги! Тема нашої консультації &quot;Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес&quot;. Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:05, 17 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:<br /> <br /> *Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?<br /> <br /> *Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?<br /> <br /> *Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.<br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:59, 20 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> По-перше, професія педагога вимагає постійного самовдосконалення, тому вчитель прагне удосконалити навчально-виховний процес, покращити його кінцеві результати. Саме тому він вдається до іноватики. По-друге, вчитель, як творча особистість намагається експериментуати з новими освітніми виховними системами, бо це цікаво і йому і його вихованцям.<br /> До педагогічних нововведеннь та їх впровадження кожен вчитель повинен підходити творчо. Відбирати лише ті компоненти, які йому підходять і в найближчій перспективі приносять хоча б невиликий, але обов`язково позитивний результат.<br /> <br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:47, 22 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Дайте відповідь на тестові питання:<br /> <br /> <br /> 1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :<br /> *а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''<br /> *б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;<br /> *в) організації індивідуального навчання;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):<br /> *а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;''' <br /> *б) ініціативність та активність;<br /> *в) високі пізнавальні мотиви;<br /> *г) уміння планувати й організовувати діяльність;<br /> *д) критичне мислення.<br /> 3. Педагогічна технологія – це:<br /> *а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;<br /> *б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;<br /> *в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:<br /> *а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;<br /> *б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;<br /> *в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;<br /> *г) усі відповіді вірні.'''<br /> 5. Інтерактивними методами навчання є:<br /> *а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;<br /> *б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;<br /> *в) самостійна робота учня;<br /> *г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''<br /> *д) всі відповіді правильні.<br /> 6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:<br /> *а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''<br /> *б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;<br /> *в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):<br /> *а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;<br /> *б) зацікавлення процесом навчання;<br /> *в) включення учнів у творчу діяльність;<br /> *г) постановка проблемної задачі;<br /> *д) пред‘явлення дидактичних вимог;''' <br /> 8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:<br /> *а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''<br /> *б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;<br /> *в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;<br /> *г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь<br /> *д) у володінні різноманітними педагогічними техніками<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 20 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Відповіді: 1-г,2-а,3-в,4-г,5-г,6-в,7-д,8-в.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:58, 15 червня 2017 (EEST)<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:24, 8 червня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189633 2017-06-15T14:54:52Z

<p>Кулик Сергій: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Добрий день! <br /> <br /> Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:<br /> <br /> *У чому суть технологічності в освіті?<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 1 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.Суть технологічності в освіті полягає в тому, що суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання й виховання є їхня технологізація - неухильне дотримання змісту й послідовності етапів впровадження нововведень. Історично поняття &quot;технологія&quot; (з грецької techne - мистецтво, майстерність і logos - слово, вчення)у значенні &quot;наука про майстерність&quot; виникло у зв'язку з технічним прогресом. До основних ознак технології в освіті належить стандартизація, уніфікація процесу, можливість його ефективного та економічного відтворення відповідно до заданих умов. Провідним в технологічності освіти вважають детальне визначення кінцевого результату й точне досягнення його.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:<br /> <br /> *Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна &quot;педагогічна технологія&quot;.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 3 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Слово &quot;технологія&quot; грецького походження й означає &quot;знання про майстерність&quot;. Поняття &quot;педагогічна технологія&quot; останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Аналіз еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot; дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. Трансформація терміна - від &quot;технології в навчанні&quot; до &quot;технології освіти&quot;, а потім до &quot;педагогічної технології&quot; - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди. У Росії термін &quot;педагогічна технологія&quot; згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І.П. Павлов, В.М. Бехтерев, А.А. Ухтомський, С.Т. Шацький). Одночасно користувалися і терміном &quot;педагогічна техніка&quot;, що визначалось як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.<br /> <br /> Перший період (40-і - середина 50-х р.р.) в еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot; характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації - запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям &quot;аудіовізуальні засоби&quot;. Магнітофони, програвачі, проектори і телевізори, використовувані в школі того часу, було призначено в основному для побутової мети, тому термін &quot;технологія в навчанні&quot; означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі.<br /> <br /> Другий період (середина 50-х - 60-ті р.р.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. На відміну від терміна &quot;технологія навчання&quot;, тотожного поняттю &quot;ТЗН&quot; (технічні засоби навчання), під &quot;технологією освіти&quot; мали на увазі науковий опис (сутність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату. На початку 60-х років термін &quot;педагогічна технологія&quot; з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У 1967 році в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології. <br /> <br /> Для третього періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання, фундамент педагогічної технології надбудували інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці). По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів. Стає масовим випуск новітніх аудіовізуальних засобів, таких, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, рейкова система кріплення схем, блокнотна дошка для писання фломастером, синхронізатори звуку і зображення тощо. У цей період технологія навчального процесу розробляється на основі системного підходу, а дослідники розуміють педагогічну технологію як вивчення, розробку і застосування принципів оптимізації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки й техніки. <br /> <br /> У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot;. Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. <br /> <br /> Таким чином, трансформація терміна - від &quot;технології в навчанні&quot; до &quot;технології освіти&quot;, а потім до &quot;педагогічної технології&quot; - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди й дозволяє прослідкувати шлях від застосування сукупності прийомів і засобів, спрямованих на ефективну організацію навчальних занять до застосування ІКТ - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів. Кожний новий період характеризується значними зрушеннями в навчальному процесі.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> <br /> <br /> Шановні колеги! Продовжуємо працювати.<br /> <br /> *Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 20 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Так, тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Під педагогічною розуміється система, що безпосередньо реалізує педагогічні функції. Вона являє собою єдність взаємопов'язаних і взаємодіючих педагогічних явищ (елементів), цілісно спрямованих на досягнення певного педагогічного результату.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> Продовжуємо заняття. <br /> *Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 23 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. Тому навчальним закладам потрібні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор і його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.<br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 27 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Колеги! Тема нашої консультації &quot;Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес&quot;. Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:05, 17 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:<br /> <br /> *Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?<br /> <br /> *Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?<br /> <br /> *Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.<br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:59, 20 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> По-перше, професія педагога вимагає постійного самовдосконалення, тому вчитель прагне удосконалити навчально-виховний процес, покращити його кінцеві результати. Саме тому він вдається до іноватики. По-друге, вчитель, як творча особистість намагається експериментуати з новими освітніми виховними системами, бо це цікаво і йому і його вихованцям.<br /> До педагогічних нововведеннь та їх впровадження кожен вчитель повинен підходити творчо. Відбирати лише ті компоненти, які йому підходять і в найближчій перспективі приносять хоча б невиликий, але обов`язково позитивний результат.<br /> <br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:47, 22 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Дайте відповідь на тестові питання:<br /> <br /> <br /> 1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :<br /> *а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''<br /> *б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;<br /> *в) організації індивідуального навчання;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):<br /> *а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;''' <br /> *б) ініціативність та активність;<br /> *в) високі пізнавальні мотиви;<br /> *г) уміння планувати й організовувати діяльність;<br /> *д) критичне мислення.<br /> 3. Педагогічна технологія – це:<br /> *а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;<br /> *б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;<br /> *в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:<br /> *а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;<br /> *б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;<br /> *в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;<br /> *г) усі відповіді вірні.'''<br /> 5. Інтерактивними методами навчання є:<br /> *а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;<br /> *б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;<br /> *в) самостійна робота учня;<br /> *г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''<br /> *д) всі відповіді правильні.<br /> 6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:<br /> *а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''<br /> *б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;<br /> *в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):<br /> *а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;<br /> *б) зацікавлення процесом навчання;<br /> *в) включення учнів у творчу діяльність;<br /> *г) постановка проблемної задачі;<br /> *д) пред‘явлення дидактичних вимог;''' <br /> 8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:<br /> *а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''<br /> *б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;<br /> *в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;<br /> *г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь<br /> *д) у володінні різноманітними педагогічними техніками<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 20 квітня 2017 (EEST)<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:24, 8 червня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189631 2017-06-15T14:51:12Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Добрий день! <br /> <br /> Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:<br /> <br /> *У чому суть технологічності в освіті?<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 1 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.Суть технологічності в освіті полягає в тому, що суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання й виховання є їхня технологізація - неухильне дотримання змісту й послідовності етапів впровадження нововведень. Історично поняття &quot;технологія&quot; (з грецької techne - мистецтво, майстерність і logos - слово, вчення)у значенні &quot;наука про майстерність&quot; виникло у зв'язку з технічним прогресом. До основних ознак технології в освіті належить стандартизація, уніфікація процесу, можливість його ефективного та економічного відтворення відповідно до заданих умов. Провідним в технологічності освіти вважають детальне визначення кінцевого результату й точне досягнення його.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:<br /> <br /> *Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна &quot;педагогічна технологія&quot;.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 3 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Слово &quot;технологія&quot; грецького походження й означає &quot;знання про майстерність&quot;. Поняття &quot;педагогічна технологія&quot; останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Аналіз еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot; дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. Трансформація терміна - від &quot;технології в навчанні&quot; до &quot;технології освіти&quot;, а потім до &quot;педагогічної технології&quot; - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди. У Росії термін &quot;педагогічна технологія&quot; згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І.П. Павлов, В.М. Бехтерев, А.А. Ухтомський, С.Т. Шацький). Одночасно користувалися і терміном &quot;педагогічна техніка&quot;, що визначалось як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.<br /> <br /> Перший період (40-і - середина 50-х р.р.) в еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot; характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації - запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям &quot;аудіовізуальні засоби&quot;. Магнітофони, програвачі, проектори і телевізори, використовувані в школі того часу, було призначено в основному для побутової мети, тому термін &quot;технологія в навчанні&quot; означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі.<br /> <br /> Другий період (середина 50-х - 60-ті р.р.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. На відміну від терміна &quot;технологія навчання&quot;, тотожного поняттю &quot;ТЗН&quot; (технічні засоби навчання), під &quot;технологією освіти&quot; мали на увазі науковий опис (сутність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату. На початку 60-х років термін &quot;педагогічна технологія&quot; з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У 1967 році в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології. <br /> <br /> Для третього періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання, фундамент педагогічної технології надбудували інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці). По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів. Стає масовим випуск новітніх аудіовізуальних засобів, таких, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, рейкова система кріплення схем, блокнотна дошка для писання фломастером, синхронізатори звуку і зображення тощо. У цей період технологія навчального процесу розробляється на основі системного підходу, а дослідники розуміють педагогічну технологію як вивчення, розробку і застосування принципів оптимізації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки й техніки. <br /> <br /> У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття &quot;педагогічна технологія&quot;. Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. <br /> <br /> Таким чином, трансформація терміна - від &quot;технології в навчанні&quot; до &quot;технології освіти&quot;, а потім до &quot;педагогічної технології&quot; - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди й дозволяє прослідкувати шлях від застосування сукупності прийомів і засобів, спрямованих на ефективну організацію навчальних занять до застосування ІКТ - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів. Кожний новий період характеризується значними зрушеннями в навчальному процесі.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> <br /> <br /> Шановні колеги! Продовжуємо працювати.<br /> <br /> *Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 20 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Так, тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Під педагогічною розуміється система, що безпосередньо реалізує педагогічні функції. Вона являє собою єдність взаємопов'язаних і взаємодіючих педагогічних явищ (елементів), цілісно спрямованих на досягнення певного педагогічного результату.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST) <br /> <br /> Продовжуємо заняття. <br /> *Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 23 березня 2017 (EET)<br /> <br /> Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. Тому навчальним закладам потрібні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор і його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.<br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 27 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Колеги! Тема нашої консультації &quot;Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес&quot;. Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:05, 17 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:<br /> <br /> *Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?<br /> <br /> *Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?<br /> <br /> *Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.<br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:59, 20 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> <br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:47, 22 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Дайте відповідь на тестові питання:<br /> <br /> <br /> 1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :<br /> *а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''<br /> *б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;<br /> *в) організації індивідуального навчання;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):<br /> *а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;''' <br /> *б) ініціативність та активність;<br /> *в) високі пізнавальні мотиви;<br /> *г) уміння планувати й організовувати діяльність;<br /> *д) критичне мислення.<br /> 3. Педагогічна технологія – це:<br /> *а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;<br /> *б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;<br /> *в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:<br /> *а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;<br /> *б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;<br /> *в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;<br /> *г) усі відповіді вірні.'''<br /> 5. Інтерактивними методами навчання є:<br /> *а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;<br /> *б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;<br /> *в) самостійна робота учня;<br /> *г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''<br /> *д) всі відповіді правильні.<br /> 6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:<br /> *а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''<br /> *б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;<br /> *в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''<br /> *г) всі відповіді правильні;<br /> *д) правильна відповідь відсутня.<br /> 7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):<br /> *а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;<br /> *б) зацікавлення процесом навчання;<br /> *в) включення учнів у творчу діяльність;<br /> *г) постановка проблемної задачі;<br /> *д) пред‘явлення дидактичних вимог;''' <br /> 8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:<br /> *а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''<br /> *б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;<br /> *в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;<br /> *г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь<br /> *д) у володінні різноманітними педагогічними техніками<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 20 квітня 2017 (EEST)<br /> --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:24, 8 червня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189626 2017-06-15T14:28:24Z

<p>Кулик Сергій: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Доброго дня, Ірино Валеріївно! Людина народжується та живе у людському оточенні, у світі предметів, створених людиною, у яких зафіксовано досвід суспільної практики людства. Досвід цей дитина отримує готовим і відразу з моменту народження вступає у дію з ним. Розвиток людини являє собою процес оволодіння цим досвідом як онтогенестичного, тобто індивідуального її становлення.<br /> Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.<br /> .Основні поняття: живий організм, індивід, суб'єкт, особистість. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:21, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> Стихійний шлях-це об'єктивний,закономірний процес.Велику роль грає у цьому розвитку зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. <br /> Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> 1.Соціальна ситуація розвитку.<br /> 2.Провідний вид діяльністі.<br /> 3.Психологічні новоутворення.<br /> Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.<br /> --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> Людина, для якої є характерним комплекс &quot;змішування ролей&quot;, буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> Потрібно з&quot;ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''<br /> <br /> Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера:Сприйняття. <br /> <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: Вирізняються високою гостротою слуху і зору. Добре орієнтуються у просторі, диференціюють різноманітні запахи.<br /> <br /> Умови:Хлопчики у сприйнятті навчального матеріалу, вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Хлопчики, все розуміючи, часом не можуть пояснити того, що зрозуміли, комусь іншому. Є хлопчики, які все хапають на льоту, всі завдання вирішують, а пояснити своє рішення не можуть. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. Оскільки хлопчик у всьому шукає насамперед сенс, то похвала, отримана ним за роботу, яка йому нецікава або здається безглуздою, на нього не подіє.<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:Чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, дівчат більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до поглажування, дотиків.<br /> <br /> Умови:Дівчатка, у сприйнятті навчального матеріалу, простіше зрозуміють схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. А дівчинці схвалення дорослих важливо саме по собі. Вона по природі більше товариська, її набагато більше цікавить соціум. Вона набагато охочіше виконує нецікаву роботу просто заради того, щоб заслужити похвалу--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:00, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Креативність, логічне мислення, добра пам'ять.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:06, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).<br /> <br /> Метод «Прес». Опис: даний метод рекомендується застосовувати для того, щоб аргументувативо свої думки у виразній та стислій формі, з нього варто починати роботу над навчанням учнів дискутувати. Доцільність. Особливо корисно використовувати «прес» у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми та потрібно знайти та аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:28, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189621 2017-06-15T14:06:03Z

<p>Кулик Сергій: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Доброго дня, Ірино Валеріївно! Людина народжується та живе у людському оточенні, у світі предметів, створених людиною, у яких зафіксовано досвід суспільної практики людства. Досвід цей дитина отримує готовим і відразу з моменту народження вступає у дію з ним. Розвиток людини являє собою процес оволодіння цим досвідом як онтогенестичного, тобто індивідуального її становлення.<br /> Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.<br /> .Основні поняття: живий організм, індивід, суб'єкт, особистість. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:21, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> Стихійний шлях-це об'єктивний,закономірний процес.Велику роль грає у цьому розвитку зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. <br /> Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> 1.Соціальна ситуація розвитку.<br /> 2.Провідний вид діяльністі.<br /> 3.Психологічні новоутворення.<br /> Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.<br /> --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> Людина, для якої є характерним комплекс &quot;змішування ролей&quot;, буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> Потрібно з&quot;ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''<br /> <br /> Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера:Сприйняття. <br /> <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: Вирізняються високою гостротою слуху і зору. Добре орієнтуються у просторі, диференціюють різноманітні запахи.<br /> <br /> Умови:Хлопчики у сприйнятті навчального матеріалу, вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Хлопчики, все розуміючи, часом не можуть пояснити того, що зрозуміли, комусь іншому. Є хлопчики, які все хапають на льоту, всі завдання вирішують, а пояснити своє рішення не можуть. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. Оскільки хлопчик у всьому шукає насамперед сенс, то похвала, отримана ним за роботу, яка йому нецікава або здається безглуздою, на нього не подіє.<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:Чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, дівчат більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до поглажування, дотиків.<br /> <br /> Умови:Дівчатка, у сприйнятті навчального матеріалу, простіше зрозуміють схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. А дівчинці схвалення дорослих важливо саме по собі. Вона по природі більше товариська, її набагато більше цікавить соціум. Вона набагато охочіше виконує нецікаву роботу просто заради того, щоб заслужити похвалу--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:00, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Креативність, логічне мислення, добра пам'ять.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:06, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189620 2017-06-15T14:05:30Z

<p>Кулик Сергій: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Доброго дня, Ірино Валеріївно! Людина народжується та живе у людському оточенні, у світі предметів, створених людиною, у яких зафіксовано досвід суспільної практики людства. Досвід цей дитина отримує готовим і відразу з моменту народження вступає у дію з ним. Розвиток людини являє собою процес оволодіння цим досвідом як онтогенестичного, тобто індивідуального її становлення.<br /> Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.<br /> .Основні поняття: живий організм, індивід, суб'єкт, особистість. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:21, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> Стихійний шлях-це об'єктивний,закономірний процес.Велику роль грає у цьому розвитку зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. <br /> Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> 1.Соціальна ситуація розвитку.<br /> 2.Провідний вид діяльністі.<br /> 3.Психологічні новоутворення.<br /> Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.<br /> --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> Людина, для якої є характерним комплекс &quot;змішування ролей&quot;, буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> Потрібно з&quot;ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''<br /> <br /> Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера:Сприйняття. <br /> <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: Вирізняються високою гостротою слуху і зору. Добре орієнтуються у просторі, диференціюють різноманітні запахи.<br /> <br /> Умови:Хлопчики у сприйнятті навчального матеріалу, вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Хлопчики, все розуміючи, часом не можуть пояснити того, що зрозуміли, комусь іншому. Є хлопчики, які все хапають на льоту, всі завдання вирішують, а пояснити своє рішення не можуть. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. Оскільки хлопчик у всьому шукає насамперед сенс, то похвала, отримана ним за роботу, яка йому нецікава або здається безглуздою, на нього не подіє.<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:Чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, дівчат більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до поглажування, дотиків.<br /> <br /> Умови:Дівчатка, у сприйнятті навчального матеріалу, простіше зрозуміють схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. А дівчинці схвалення дорослих важливо саме по собі. Вона по природі більше товариська, її набагато більше цікавить соціум. Вона набагато охочіше виконує нецікаву роботу просто заради того, щоб заслужити похвалу--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:00, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Креативність, логічне мислення, добра пам'ять.<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189618 2017-06-15T14:00:15Z

<p>Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Доброго дня, Ірино Валеріївно! Людина народжується та живе у людському оточенні, у світі предметів, створених людиною, у яких зафіксовано досвід суспільної практики людства. Досвід цей дитина отримує готовим і відразу з моменту народження вступає у дію з ним. Розвиток людини являє собою процес оволодіння цим досвідом як онтогенестичного, тобто індивідуального її становлення.<br /> Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.<br /> .Основні поняття: живий організм, індивід, суб'єкт, особистість. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:21, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> Стихійний шлях-це об'єктивний,закономірний процес.Велику роль грає у цьому розвитку зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. <br /> Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> 1.Соціальна ситуація розвитку.<br /> 2.Провідний вид діяльністі.<br /> 3.Психологічні новоутворення.<br /> Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.<br /> --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> Людина, для якої є характерним комплекс &quot;змішування ролей&quot;, буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> Потрібно з&quot;ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''<br /> <br /> Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера:Сприйняття. <br /> <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: Вирізняються високою гостротою слуху і зору. Добре орієнтуються у просторі, диференціюють різноманітні запахи.<br /> <br /> Умови:Хлопчики у сприйнятті навчального матеріалу, вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Хлопчики, все розуміючи, часом не можуть пояснити того, що зрозуміли, комусь іншому. Є хлопчики, які все хапають на льоту, всі завдання вирішують, а пояснити своє рішення не можуть. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. Оскільки хлопчик у всьому шукає насамперед сенс, то похвала, отримана ним за роботу, яка йому нецікава або здається безглуздою, на нього не подіє.<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:Чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, дівчат більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до поглажування, дотиків.<br /> <br /> Умови:Дівчатка, у сприйнятті навчального матеріалу, простіше зрозуміють схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. А дівчинці схвалення дорослих важливо саме по собі. Вона по природі більше товариська, її набагато більше цікавить соціум. Вона набагато охочіше виконує нецікаву роботу просто заради того, щоб заслужити похвалу--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 17:00, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189615 2017-06-15T13:51:10Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Доброго дня, Ірино Валеріївно! Людина народжується та живе у людському оточенні, у світі предметів, створених людиною, у яких зафіксовано досвід суспільної практики людства. Досвід цей дитина отримує готовим і відразу з моменту народження вступає у дію з ним. Розвиток людини являє собою процес оволодіння цим досвідом як онтогенестичного, тобто індивідуального її становлення.<br /> Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.<br /> .Основні поняття: живий організм, індивід, суб'єкт, особистість. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:21, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> Стихійний шлях-це об'єктивний,закономірний процес.Велику роль грає у цьому розвитку зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. <br /> Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> 1.Соціальна ситуація розвитку.<br /> 2.Провідний вид діяльністі.<br /> 3.Психологічні новоутворення.<br /> Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.<br /> --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> Людина, для якої є характерним комплекс &quot;змішування ролей&quot;, буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> Потрібно з&quot;ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''<br /> <br /> Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:51, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера: <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: <br /> <br /> Умови:<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:<br /> <br /> Умови:<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189614 2017-06-15T13:48:13Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Доброго дня, Ірино Валеріївно! Людина народжується та живе у людському оточенні, у світі предметів, створених людиною, у яких зафіксовано досвід суспільної практики людства. Досвід цей дитина отримує готовим і відразу з моменту народження вступає у дію з ним. Розвиток людини являє собою процес оволодіння цим досвідом як онтогенестичного, тобто індивідуального її становлення.<br /> Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.<br /> .Основні поняття: живий організм, індивід, суб'єкт, особистість. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:21, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> Стихійний шлях-це об'єктивний,закономірний процес.Велику роль грає у цьому розвитку зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. <br /> Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> 1.Соціальна ситуація розвитку.<br /> 2.Провідний вид діяльністі.<br /> 3.Психологічні новоутворення.<br /> Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.<br /> --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> Людина, для якої є характерним комплекс &quot;змішування ролей&quot;, буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> Потрібно з&quot;ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''<br /> <br /> .Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.<br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера: <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: <br /> <br /> Умови:<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:<br /> <br /> Умови:<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189613 2017-06-15T13:46:09Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:21, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> Стихійний шлях-це об'єктивний,закономірний процес.Велику роль грає у цьому розвитку зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. <br /> Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> 1.Соціальна ситуація розвитку.<br /> 2.Провідний вид діяльністі.<br /> 3.Психологічні новоутворення.<br /> Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.<br /> --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> Людина, для якої є характерним комплекс &quot;змішування ролей&quot;, буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> Потрібно з&quot;ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''<br /> <br /> .Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.<br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера: <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: <br /> <br /> Умови:<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:<br /> <br /> Умови:<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189612 2017-06-15T13:40:55Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:21, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> Стихійний шлях-це об'єктивний,закономірний процес.Велику роль грає у цьому розвитку зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. <br /> Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> 1.Соціальна ситуація розвитку.<br /> 2.Провідний вид діяльністі.<br /> 3.Психологічні новоутворення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> Людина, для якої є характерним комплекс &quot;змішування ролей&quot;, буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:40, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' <br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера: <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: <br /> <br /> Умови:<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:<br /> <br /> Умови:<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189603 2017-06-15T13:21:12Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:21, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' <br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера: <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: <br /> <br /> Умови:<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:<br /> <br /> Умови:<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189602 2017-06-15T13:19:26Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' <br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера: <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: <br /> <br /> Умови:<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:<br /> <br /> Умови:<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189601 2017-06-15T13:18:46Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> <br /> Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> Особистість - це поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:18, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' <br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера: <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: <br /> <br /> Умови:<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:<br /> <br /> Умови:<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=189599 2017-06-15T13:16:00Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> ----<br /> <br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br /> <br /> Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br /> <br /> Ми приступаємо до вивчення теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br /> <br /> Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br /> ----<br /> <br /> Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br /> <br /> ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''<br /> Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:16, 15 червня 2017 (EEST)<br /> ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''<br /> <br /> ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 27 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Продовжуємо працювати за темою &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br /> <br /> ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''<br /> <br /> ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:56, 28 лютого 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:<br /> <br /> ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''<br /> <br /> ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:22, 17 березня 2017 (EET)<br /> <br /> ----<br /> <br /> Закінчуємо розгляд теми &quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.<br /> <br /> ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br /> <br /> ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' <br /> <br /> '''''Дякую за відповіді!'''''<br /> <br /> '''''Дякую за співпрацю!'''''<br /> <br /> '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 21 березня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br /> <br /> Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br /> <br /> '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br /> <br /> '''Гендерні особливості учнів'''<br /> <br /> Сфера: <br /> <br /> Хлопчики <br /> <br /> Опис: <br /> <br /> Умови:<br /> <br /> Дівчатка <br /> <br /> Опис:<br /> <br /> Умови:<br /> <br /> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 5 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> '''''Шановні колеги! ''''' <br /> <br /> Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:02, 03 травня 2017 (EEST)<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> '''''Доброго дня, колеги!'''''<br /> <br /> Запрошую Вас розглянути тему &quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&quot;.<br /> <br /> ''Вивчаємо джерела''<br /> <br /> Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br /> <br /> ''Обговорюємо''<br /> <br /> Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 7 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' <br /> <br /> Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br /> <br /> Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 12 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1.%D0%9E.&diff=187289 2017-06-09T13:46:29Z

<p>Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> <br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))<br /> #Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.<br /> <br /> Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.<br /> <br /> На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> <br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».<br /> <br /> Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].<br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді:<br /> #<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> #<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9&diff=144905 2017-02-24T08:25:49Z

<p>Кулик Сергій: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>== Прізвище, ім'я, по-батькові ==<br /> [[Файл:Кулик_С.О..JPG|thumb|left|Кулик С.О.]]<br /> '''''Кулик Сергій Олександрович'''''<br /> <br /> == Регіон ==<br /> '''Сумська область, Сумський район, село Могриця'''<br /> <br /> == Місце роботи (навчання) ==<br /> '''Могрицький навчально-виховний комплекс:ЗНЗ - ДНЗ Сумської районної ради Сумської області'''<br /> <br /> == Посада ==<br /> '''Вчитель історії та правознавства'''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> [[Історія с. Могриця]]<br /> <br /> Розробка уроку 1<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJaUXVIWDV0REhwV3c/view?usp=sharing СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ]<br /> <br /> Розробка уроку 2 <br /> <br /> Розробка уроку 3<br /> <br /> Розробка уроку 4<br /> <br /> Портфоліо Кулика С.О.<br /> <br /> Власна методична розробка<br /> <br /> == Контакти ==<br /> <br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Кулик Сергій http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9&diff=144876 2017-02-24T07:57:52Z

<p>Кулик Сергій: </p> <hr /> <div>== Прізвище, ім'я, по-батькові ==<br /> [[Файл:Кулик_С.О..JPG|thumb|left|Кулик С.О.]]<br /> '''''Кулик Сергій Олександрович'''''<br /> <br /> == Регіон ==<br /> '''Сумська область, Сумський район, село Могриця'''<br /> <br /> == Місце роботи (навчання) ==<br /> '''Могрицький навчально-виховний комплекс:ЗНЗ - ДНЗ Сумської районної ради Сумської області'''<br /> <br /> == Посада ==<br /> '''Вчитель історії та правознавства'''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> [[Історія с. Могриця]]<br /> <br /> Розробка уроку 1<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B96CT_gu7kJaUXVIWDV0REhwV3c/view?usp=sharing СТАРОДАВНЯ ІНДІЯ]<br /> <br /> Розробка уроку 2<br /> <br /> Розробка уроку 3<br /> <br /> Розробка уроку 4<br /> <br /> Портфоліо Кулика С.О.<br /> <br /> Власна методична розробка<br /> <br /> <br /> == Контакти ==<br /> <br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Кулик Сергій