HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:20:16Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.
{|
|[[Файл:Межиріцька_школа_Лебединської_районної_ради_Сумської_області.jpeg|250px|thumb|left|Межиріцька школа Лебединської районної ради Сумської області]]
|[[Файл:Межиріцька_ЗОШ_І-ІІІ_ст._головний_вхід.jpeg|250px|thumb|left|Межиріцька ЗОШ І-ІІІ ст. головний вхід]]
|[[Файл:Вигляд_школи__зі_шкільного_двору_.jpeg|250px|thumb|left|Вигляд школи зі шкільного двору]]
|}

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:19:54Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.
{|
|[[Файл:Межиріцька_школа_Лебединської_районної_ради_Сумської_області.jpeg|250px|thumb|left|Межиріцька школа Лебединської районної ради Сумської_області]]
|[[Файл:Межиріцька_ЗОШ_І-ІІІ_ст._головний_вхід.jpeg|250px|thumb|left|Межиріцька ЗОШ І-ІІІ ст. головний вхід]]
|[[Файл:Вигляд_школи__зі_шкільного_двору_.jpeg|250px|thumb|left|Вигляд школи зі шкільного двору]]
|}

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:16:19Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.
{|
|[[Файл:Межиріцька_школа_Лебединської_районної_ради_Сумської_області.jpeg|250px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
|[[Файл:Межиріцька_ЗОШ_І-ІІІ_ст._головний_вхід.jpeg|250px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
|[[Файл:Вигляд_школи__зі_шкільного_двору_.jpeg|250px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
|}

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Вигляд школи зі шкільного двору .jpeg

2016-11-02T12:15:41Z

Малиш Валерій Валерійович:

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:15:16Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.
{|
|[[Файл:Межиріцька_школа_Лебединської_районної_ради_Сумської_області.jpeg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
|[[Файл:Межиріцька_ЗОШ_І-ІІІ_ст._головний_вхід.jpeg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
|[[Файл:Вигляд_школи__зі_шкільного_двору_.jpeg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
|}

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:13:59Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.
{|
|[[Файл:Межиріцька_школа_Лебединської_районної_ради_Сумської_області.jpeg]]
|[[Файл:Межиріцька_ЗОШ_І-ІІІ_ст._головний_вхід.jpeg]]
|[[Файл:Вигляд_школи__зі_шкільного_двору_.jpeg]]
|}

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Межиріцька ЗОШ І-ІІІ ст. головний вхід.jpeg

2016-11-02T12:12:25Z

Малиш Валерій Валерійович:

Файл:Межиріцька школа Лебединської районної ради Сумської області.jpeg

2016-11-02T12:11:46Z

Малиш Валерій Валерійович:

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:04:24Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:04:02Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Відомі випускники */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:45, 2 листопада 2016 (EET)

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:03:35Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:41, 2 листопада 2016 (EET)

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:45, 2 листопада 2016 (EET)

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:02:45Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Адреса навчального закладу */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 14:01, 2 листопада 2016 (EET)Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:41, 2 листопада 2016 (EET)

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:45, 2 листопада 2016 (EET)

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:02:23Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Повна назва навчального закладу */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:32, 2 листопада 2016 (EET)

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 14:01, 2 листопада 2016 (EET)Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:41, 2 листопада 2016 (EET)

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:45, 2 листопада 2016 (EET)

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T12:01:10Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:28, 2 листопада 2016 (EET)

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:32, 2 листопада 2016 (EET)

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 14:01, 2 листопада 2016 (EET)Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:41, 2 листопада 2016 (EET)

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:45, 2 листопада 2016 (EET)

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T11:45:27Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:28, 2 листопада 2016 (EET)

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:32, 2 листопада 2016 (EET)

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:41, 2 листопада 2016 (EET)

==Навчальний заклад сьогодні==

Сьогодні Межиріцька школа є однією з найкращих шкіл Лебединського району.Зараз посаду директора школи займає Степанюк Вікторія Іванівна.Вона працює на посаді директора навчально-виховного закладу з 2005 року. Управлінська діяльність керівника спрямовується на формування дієздатного колективу ,педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання, виховання та розвитку дітей, для самореалізації кожного учня, кожного педагога. Степанюк Вікторія Іванівна приділяє велику увагу системному підходу до організації навчально-виховного процесу всієї діяльності школи, як відкритої соціально –педагогічної системи. В центрі управління діяльності директора школи – Особистість: особистість учня, вчителя, колеги. В закладі створена система роботи з обдарованими учнями. Під час керівництва Вікторії Іванівни був створений комп’ютерний клас, побудована газова міні-котельня, з 2007 по 2008 рік зроблений капітальний ремонт з реконструкцією приміщення для початкової ланки. Максимального ефекту керівник закладу досягає за рахунок поєднання педагогічного, батьківського, родинного, громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, в школі панує атмосфера творчої співпраці. У своїй діяльності велику увагу приділяє важливій функції управління та контролю. Уміло здійснює контроль за виконанням навчальних планів і програм, за якістю знань, умінь та навичок учнів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:45, 2 листопада 2016 (EET)

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T11:41:46Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Історія навчального закладу */

== Повна назва навчального закладу ==

Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:28, 2 листопада 2016 (EET)

==Адреса навчального закладу==

Сумська область,Лебединський район,село Межиріч,вул.Радянська,14--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:32, 2 листопада 2016 (EET)

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Наша школа – дорогий і близький дім для кожного, хто навчається. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут проходять найкращі роки життя – роки безтурботного дитинства. Не за синіми високими горами, Не за дальніми глибокими морями, А в селі козацькім, мальовничім Нас до себе рідна школа кличе. Нашій школі літ багато, В ній учились мої мама й тато, І матуся в школі цій працює – За дошкільнятами вона слідкує. Вчителі наші – люди прекрасні, А наша школа – ніби весна, Живе тут і пісня, легенда і казка Кращої школи у світі нема. Наша школо! Священна колиско Науки, любові і добра! Де б не були ми – далеко чи близько – Наснагу черпаєм з живого джерела. Школа , її історія поволі й безповоротно відпливає у минуле. Межиріч з давніх давен славився тим, що освіта користувалася великою повагою і шаною.
До 17 ст. у багатьох родинах освіту здобували в домашніх умовах. Наймали освічених людей, і вони вдома, при контролі батьків, вчили дітей. Велику роль в розповсюдженні освіти відігравали церковно-приходські школи. У 1777р. у селі було 8 церков, у 7 - були церковно-приходські школи,при кожній з них навчалися діти багатої верхівки села. При церквах і в багатьох сім'ях читали євангеліє, біблію, псалтирі. У 1898 році у Лебединському повіті було 10 % грамотного , у Межирічі - 20 %. Це були ті, хто умів читати , писати і рахувати у межах 4 арифметичних дій. У 1903 році в центрі села було побудоване двоповерхове приміщення школи. Та не всім дітям вистачало місця для навчання. У 1920 – 1921 н.р. у Межирічі було відкрито 7 початкових шкіл, у яких навчалося 680 учнів, працювало 19 учителів. Та 2622 дитини шкільного віку не навчалося: не було приміщень, не вистачало вчителів. До війни в селі було 4 школи: Олешанська середня школа № 1 , початкова Кисилівська № 4 , семирічна школа № 2 у центрі та Заспасянська № 3 . Ці школи працювали із 1912 по 1935 рік. У час війни працювала школа , яка знаходилася на Заспасі. Навчалися діти у межах початкової школи, працювало 6 вчителів. У 1955 році 7 – річна школа № 2 була передана до Олешанської середньої школи № 1 . У 80 роках була закрита Кисилівська початкова школа № 4 – не було учнів. В післявоєнний час багато дорослих жителів не мали неповної та середньої освіти. Для такої категорії населення була створена і досить успішно працювала у 50 – 70 – х роках вечірня заочна середня школа , у якій навчалося 85 – 100 чоловік. Школа мала титул «Межиріцька середня заочна школа», мала свій штамп і гербову печатку. У 1954 – 1955 н.р. в Межиріцькій середній школі № 1 було 514 учнів. Дякуючи зусиллям учительського та учнівського колективів, школа йшла у рядах передових колективів району. Перш за все, щоб ліквідувати 2 – х змінне навчання у школі, в 1958 – 1959 рр. , була створена будівельна бригада з учнів 9 – 10 класів в кількості 24 чоловік. Вони на Межиріцькому цегельному заводі при допомозі учнів 5 – 8 класів виготовили вручну 180 тис. штук цегли, з якої цією ж бригадою було побудоване приміщення на 3 класні кімнати. Це дало можливість вирішити проблему двозмінного навчання в школі. Це приміщення було побудоване руками учнів та вчителів без затрат жодного карбованця державних грошей. Свідок цьому – напис з цеглин на приміщенні цього будинку: «Учні - рідній школі». Сьогодні це приміщення має такий вигляд. У ньому навчаються учні початкових класів. У 1970 році в школах села навчалося 608 учнів, працювало в них 50 вчителів.
Працювало в школі і шкільне лісництво. Майже все підгір’я, крутояри під Межирічем засаджені сосною та білою акацією учнями шкіл. 60 років тому на сипучих пісках біля школи був посаджений сосновий парк, який зберігся до цього часу. Школа йшла в ногу з життям . За визначні досягнення та чималі успіхи в навчально – виховній роботі вчителі, учні, організації школи одержали понад 100 грамот. Нажаль , з року в рік кількість населення , а з ним –і учнів, різко зменшується . Вже в 1995 році було дві школи, в них навчалося 254 учні. У 2003 році Межиріцька ЗОШ І-ІІ ст. була реорганізована у філію Межиріцької ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2004 році – припинила свою діяльність. Учні були переведені до нашої школи. У зв’язку з погіршенням демографічної ситуації чисельний контингент учнів щороку зменшується. 2004-2005 – 182 учні 2005-2006 – 153 учні 2006-2007 – 138 учнів 2007-2008 – 124 учні 2008-2009 – 113 учнів 2009-2010 – 107 учнів 2010-2011 – 109 учнів 2011-2012 – 98 учнів

===Директори===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна.
===Кращі вчителі===

Следько Микола Павлович,Скляренко Наталія Іванівна,Чухненко Володимир Іванович,Коротич Надія Іванівна,Степанюк Вікторія Іванівна,Римар Валентина Матвіївна
===Відомі випускники===

Суховій Альона,Мартиненко Наталія,Чемерис Олександр--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:41, 2 листопада 2016 (EET)

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T11:32:22Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Адреса навчального закладу */

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-11-02T11:28:54Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Повна назва навчального закладу */

Психологія Малиш В.В.

2016-11-01T19:34:39Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 7 жовтня 2016 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

Психологічна наука сьогодні оперує декількома термінами для характеристики індивідуального розвитку. Найчастіше вживається поняття «онтогенез». Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.Поняття особистість включає в себе на мій погляд людину яка повністю сформувалася і знайшла своє місце в суспільстві.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:47, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

На мою думку спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому,що задатки-це уроджені, обумовлені іноді генним фондом (спадковість)потенційні властивості людини.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:52, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

Критеріями вікової періодизації розвитку особистості є ССР, ПВД, ПНУ а також спілкування з однолітками.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:02, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:04, 1 листопада 2016 (EET)
'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:00, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:емоції

Хлопчики

Опис:в емоційній сфері відмінності між хлопчиками і дівчатками досить різні.Хлопці,стомлюючись починають слабше виконувати поставлену перед ними задачу,але намагаються цього не показувати оточуючим.Вони здатні довго стримувати емоційне напруження.

Умови:мозок у чоловіків більш вразливий.У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію.

Дівчатка

Опис:дівчата,стомлюючись страждають емоційно,інколи занадто болісно переносять різні негаразди,проблеми,а хлопці намагаються цього не показувати і затамовують різні проблеми в собі.

Умови:дівчаток потрібно стимулювати,підбадьорювати,для того,щоб вони повіривши в себе,в свої можливості,здібності досягли значних результатів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:22, 1 листопада 2016 (EET)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 24 травня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 2 червня 2016 (EEST)
Легко орієнтується в історичному просторі,вміє аналізувати історичні події.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:26, 1 листопада 2016 (EET)
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 7 жовтня 2016 (EEST)

«Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих
групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі
формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі
могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості
висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання.
Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення, тому роль ведучого в мізковому штурмі дуже
важлива. Він може вивести із глухого кута і вдихнути свіжі сили у процес.Цей метод,на мою думку,є одним з найкращих інтерактивних методів навчання.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:34, 1 листопада 2016 (EET)

Психологія Малиш В.В.

2016-11-01T19:31:12Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 7 жовтня 2016 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

Психологічна наука сьогодні оперує декількома термінами для характеристики індивідуального розвитку. Найчастіше вживається поняття «онтогенез». Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.Поняття особистість включає в себе на мій погляд людину яка повністю сформувалася і знайшла своє місце в суспільстві.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:47, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

На мою думку спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому,що задатки-це уроджені, обумовлені іноді генним фондом (спадковість)потенційні властивості людини.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:52, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

Критеріями вікової періодизації розвитку особистості є ССР, ПВД, ПНУ а також спілкування з однолітками.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:02, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:04, 1 листопада 2016 (EET)
'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:00, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:емоції

Хлопчики

Опис:в емоційній сфері відмінності між хлопчиками і дівчатками досить різні.Хлопці,стомлюючись починають слабше виконувати поставлену перед ними задачу,але намагаються цього не показувати оточуючим.Вони здатні довго стримувати емоційне напруження.

Умови:мозок у чоловіків більш вразливий.У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію.

Дівчатка

Опис:дівчата,стомлюючись страждають емоційно,інколи занадто болісно переносять різні негаразди,проблеми,а хлопці намагаються цього не показувати і затамовують різні проблеми в собі.

Умови:дівчаток потрібно стимулювати,підбадьорювати,для того,щоб вони повіривши в себе,в свої можливості,здібності досягли значних результатів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:22, 1 листопада 2016 (EET)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 24 травня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 2 червня 2016 (EEST)
Легко орієнтується в історичному просторі,вміє аналізувати історичні події.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:26, 1 листопада 2016 (EET)
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 7 жовтня 2016 (EEST)

«Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих
групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі
формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі
могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості
висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання.
Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення, тому роль ведучого в мізковому штурмі дуже
важлива. Він може вивести із глухого кута і вдихнути свіжі сили у процес.Цей метод на мою думку є одним з найкращих методів інтерактивних методів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:31, 1 листопада 2016 (EET)

Психологія Малиш В.В.

2016-11-01T19:26:15Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Психологія Малиш В.В.

2016-11-01T19:23:00Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Індивідуальні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 7 жовтня 2016 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

Психологічна наука сьогодні оперує декількома термінами для характеристики індивідуального розвитку. Найчастіше вживається поняття «онтогенез». Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.Поняття особистість включає в себе на мій погляд людину яка повністю сформувалася і знайшла своє місце в суспільстві.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:47, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

На мою думку спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому,що задатки-це уроджені, обумовлені іноді генним фондом (спадковість)потенційні властивості людини.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:52, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

Критеріями вікової періодизації розвитку особистості є ССР, ПВД, ПНУ а також спілкування з однолітками.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:02, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:04, 1 листопада 2016 (EET)
'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:00, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:емоції

Хлопчики

Опис:в емоційній сфері відмінності між хлопчиками і дівчатками досить різні.Хлопці,стомлюючись починають слабше виконувати поставлену перед ними задачу,але намагаються цього не показувати оточуючим.Вони здатні довго стримувати емоційне напруження.

Умови:мозок у чоловіків більш вразливий.У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію.

Дівчатка

Опис:дівчата,стомлюючись страждають емоційно,інколи занадто болісно переносять різні негаразди,проблеми,а хлопці намагаються цього не показувати і затамовують різні проблеми в собі.

Умови:дівчаток потрібно стимулювати,підбадьорювати,для того,щоб вони повіривши в себе,в свої можливості,здібності досягли значних результатів.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:22, 1 листопада 2016 (EET)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 24 травня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 7 жовтня 2016 (EEST)

Психологія Малиш В.В.

2016-11-01T19:08:10Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Індивідуальні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 7 жовтня 2016 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

Психологічна наука сьогодні оперує декількома термінами для характеристики індивідуального розвитку. Найчастіше вживається поняття «онтогенез». Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.Поняття особистість включає в себе на мій погляд людину яка повністю сформувалася і знайшла своє місце в суспільстві.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:47, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

На мою думку спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому,що задатки-це уроджені, обумовлені іноді генним фондом (спадковість)потенційні властивості людини.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:52, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

Критеріями вікової періодизації розвитку особистості є ССР, ПВД, ПНУ а також спілкування з однолітками.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:02, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:04, 1 листопада 2016 (EET)
'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:00, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Емоції
Хлопчики

Опис:
В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження.
Умови:

Дівчатка

Опис:
Дівчата--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:08, 1 листопада 2016 (EET), коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі. Це не так.

Умови:
Дівчата більш мислять штампами. Не можна їх тримати на одних штампах, їх треба розворушити, щоб вони теж висували ідеї. Дівчата частіше говорять так, як прийнято вважати. Вони дуже люблять повторення. Дівчата орієнтуються на тих, з ким вони контактують. Для них дуже важлива ниточка між ними і педагогом. У дівчаток період входження в роботу коротший, у хлопчиків – довший. Хоча дівчатка раніше й стомлюються. Дівчатка більше прагнуть до результату, до похвали.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 24 травня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 7 жовтня 2016 (EEST)

Психологія Малиш В.В.

2016-11-01T19:04:25Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 7 жовтня 2016 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

Психологічна наука сьогодні оперує декількома термінами для характеристики індивідуального розвитку. Найчастіше вживається поняття «онтогенез». Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.Поняття особистість включає в себе на мій погляд людину яка повністю сформувалася і знайшла своє місце в суспільстві.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:47, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

На мою думку спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому,що задатки-це уроджені, обумовлені іноді генним фондом (спадковість)потенційні властивості людини.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:52, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

Критеріями вікової періодизації розвитку особистості є ССР, ПВД, ПНУ а також спілкування з однолітками.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:02, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:04, 1 листопада 2016 (EET)
'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:00, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 24 травня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 7 жовтня 2016 (EEST)

Психологія Малиш В.В.

2016-11-01T19:02:39Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 7 жовтня 2016 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

Психологічна наука сьогодні оперує декількома термінами для характеристики індивідуального розвитку. Найчастіше вживається поняття «онтогенез». Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.Поняття особистість включає в себе на мій погляд людину яка повністю сформувалася і знайшла своє місце в суспільстві.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:47, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

На мою думку спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому,що задатки-це уроджені, обумовлені іноді генним фондом (спадковість)потенційні властивості людини.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:52, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

Критеріями вікової періодизації розвитку особистості є ССР, ПВД, ПНУ а також спілкування з однолітками.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 21:02, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:00, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 24 травня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 7 жовтня 2016 (EEST)

Психологія Малиш В.В.

2016-11-01T18:53:00Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 7 жовтня 2016 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

Психологічна наука сьогодні оперує декількома термінами для характеристики індивідуального розвитку. Найчастіше вживається поняття «онтогенез». Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.Поняття особистість включає в себе на мій погляд людину яка повністю сформувалася і знайшла своє місце в суспільстві.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:47, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

На мою думку спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому,що задатки-це уроджені, обумовлені іноді генним фондом (спадковість)потенційні властивості людини.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:52, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:00, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 24 травня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 7 жовтня 2016 (EEST)

Психологія Малиш В.В.

2016-11-01T18:47:07Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 7 жовтня 2016 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

Психологічна наука сьогодні оперує декількома термінами для характеристики індивідуального розвитку. Найчастіше вживається поняття «онтогенез». Онтогенез є індивідуальним розвитком людини як організму із закладеною у ньому філогенетичною програмою. Цією програмою визначається тривалість життя, послідовна зміна вікових стадій, вирішальних моментів цілісності людського організму: зачаття, народження, дозрівання, зрілості, старіння, старості.Поняття особистість включає в себе на мій погляд людину яка повністю сформувалася і знайшла своє місце в суспільстві.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 20:47, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 05 травня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 11 травня 2016 (EEST)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:00, 17 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 24 травня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 7 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-11-01T11:44:45Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. В пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
#• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти
реалізації основних завдань соціально-економічного та куль-
турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн
результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до
необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити
стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на
перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку
світових освітніх систем хвилює практично все світове
суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти
та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?"
роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та
вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє
спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо
працювати і жити". В школі учень повинен навчитися, в першу
чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього
досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те,
що школярі погано володіють методологічними та економічними
знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють,
оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати
знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна
постановка питання значно знижує результативність відповідей
учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для
одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у
навколишньому світі, то тут результати наших школярів були
значно нижчими.Сутність.Прагматизм (від грецького “прагма” - діло) – філолофсько-педагогічний напрямок, що виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Ідеї ранніх прагматистів (Ч.Пірс, У.Джемс) розвинув Дж.Дьюі (1859-1952), який систематизував їх і назвав інструменталізмом. Основна теза –інтелектуальні і моральні якості особистості, закладені у її унікальній природі і їх проява зв’язані, перш з все з індивідуальним досвідом людини.Тому задача виховання – лише в якісному зростанні даних людині від природи здібностей, якостей і її індивідуального досвіду як головної умови самореалізації особистості.

Мораль та її теорія у Дьюі не включають будь-яких сталих норм, що пов’язані з інтересами певних класів. Дьюі вважав, що теза про класовий характер моралі та етики може призвести лише до руйнування суспільства і моральності. Він намагався створити універсальну етичну систему, яка служила б кожній людині незалежно від її соціального стану, досягненню її індивідуальної мети стосовно конкретної ситуації, її особистому уявленню про благо, справедливість, рівність.

Система виховання у Дьюі постає як вирішальний засіб поліпшення соціального середовища, зміни типу суспільства без революційних перетворень.

Закладені в природі людини унікальні здібності можуть проявити себе лише в процесі соціалізації, від соціального середовища залежить їх ріст. Тому одну з важливіших задач виховання Дьюі бачить у тому, щоб навчити людину пристосовуватись до середовища і отримувати таким чином можливість розвинути свої природні унікальні здібності.

Те, що успадковане однією людиною повинно служити і іншим людям, ставши їх спільною здібністю, загальним надбанням. До таких спільних здібностей Дьюі відносить перш за все потяг до демократії. Головну мету соціалізації Дьюі бачив у досягненні єдності переконань всіх членів суспільства.

Основні положення:

1. Школа не повинна бути відірвана від життя, навчання – від виховання.

2. У навчально-виховному процесі необхідно спиратись на власну активність учнів.

3. В управлінні школою і в практиці її роботи слід застосовувати демократичні принципи.

4. Виховання та навчання здійснюються не в теоретично-абстрактних формах, а в процесі виконання конкретних практичних справ.

5. Дослідницька свобода учнів є суттєвим елементом методики навчання.

6. Слід здійснювати постійний пошук нових рішень стосовно змісту навчання.

7. Опанування в процесі життєвого досвіду знаннями і є, за Дьюі, освіта. Саме людське існування для Дьюі є втіленням експериментального методу: людський досвід складається з експериментів людини з життям, він вимагає володіння методами наукового дослідження в самому широкому змісті слова. Опора на особистий досвід, що складається з експериментів із самим життям, є головної складової ідеології експерименталізму.

8. В основі навчально-виховного процесу повинні лежать інтереси дитини.

9. Вчитель покликаний стати творчою особистістю у тій чи іншій області.

У 60-і рр. ХХ століття філософія прагматизму і педагогіка, що спирається на неї, утратили свою популярність. Прикладна спрямованість навчально-виховного процесу відповідно до ідей Дж.Дьюі привела до зниження якості навчання і виховання. Це привело до перегляду і модернізації класичного прагматизму, що і відродився в 70-х роках під прапором неопрагматизма.
----
----Сучасне європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Сучасна Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

За період з 1993 до 2003 року вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало змогу запровадити спільні навчальні програми, нові принципи управління вищими навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного визнання документів про освіту.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, визначила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Досить масштабним є передбачене Болонською декларацією завдання запровадити систему академічних кредитів, аналогічну ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти
• забезпечення сфери освіти
методологією, технологією і
практикою оптимального
використання сучасних
інформаційно-комунікаційних
технологій.Інформатизація освіти
• Це не тільки комп'ютеризація
• Це процес, який має свої
закономірності, свої стадії
• Це завжди розвиток, послідовна зміна
станів
• Це зміна мислення, способів
діяльності, управління
• Це перехід системи освіти на якісно
новий рівень
#
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Основною сутністю Болонського процесу є загальноєвропейський простір вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:16, 1 листопада 2016 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускни11-12-2007шення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровільний; полісуб'єктний; такий, що ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури; такий, що не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний; гнучкий; відкритий; поступовий.

Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Як приєднання до цього процесу, так і неприєднання мають свої переваги та ризики. Втім, з урахуванням усіх «за» і «проти» для країн, які прагнуть до економічного і суспільного розвитку і, зрештою, вступ до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи Болонському процесові немає. Ми вже значно спізнюємося щодо цього.

І чим більше зволікатимемо з рішучими кроками, тим важчим для нас буде вступ до Болонської співдружності. Якщо на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті 2001 року до наступних чотирьох кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які входили до Болонської співдружності на Берлінському саміті 2003 pоку, змушені були витримати справжній іспит. Безперечно, вступ до цієї співдружності наступних країн на Бергенському саміті 2005 року буде дуже складним.

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.
# Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;
привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

У своїй промові у Каліфорнійському технологічному інституті, яка пізніше під заголовком «Наука літакошанувальників»[1] увійшла до книги «Ви, звичайно, жартуєте, містер Фейнман», фізик Річард Фейнман порівняв псевдонауку із карго-культом . У своїй промові Фейнман зауважив, що літакошанувальники відтворюють вигляд аеродрому, аж до навушників з «антенами» з бамбукових паличок, але літаки не сідають. Фейнман стверджував, що деякі вчені часто проводять дослідження, що мають всі зовнішні атрибути справжньої науки, але насправді складають псевдонауку, негідну ані підтримки, ані поваги.
#З огляду на шкільну практику проведення навчальних досліджень, практичне застосування сучасних технологій, форм, методів навчання в закладах середньої освіти та досвід роботи з учнями, можна стверджувати, що в сучасних умовах навчання навчально-дослідницька діяльність школярів переважає над науково-дослідницькою. У зв’язку з цим доцільно визначитися з поняттям навчально-дослідницької діяльності учнів.

Навчально-дослідницька діяльність учнів є різновидом навчальної діяльності з одного боку та складовою частиною дослідницької діяльності з іншого. Тому доцільно розглянути особливості кожної з цих діяльностей.

Важливий дидактичний принцип єдності навчання, виховання і розвитку характеризує навчальну діяльність школярів як систему, що не обмежується розумовими і практичними діями, а передбачає активне ставлення учнів до навчального матеріалу та включення їх у взаємостосунки з вчителями й учнями, під час яких формуються особистісні якості школяра. Як конкретний вид діяльності людини навчальна діяльність учнів характеризується всіма ознаками пізнавальної діяльності і складає систему «розумових і практичних дій, здійснення яких забезпечує засвоєння знань, оволодіння вміннями та навичками застосування їх для вирішення різних завдань».

Під навчальною діяльністю психологи розуміють діяльність учнів, спрямовану на здобуття теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийомів розв’язування задач стосовно цього предмету і, отже, на розвиток школярів і формування їхньої особистості. А.О.Кірсанов наголошує, що «навчальна діяльність це:

розумові і практичні дії учня, опосередковані педагогічним впливом, здійснення яких забезпечує засвоєння наукових понять, способів дій, особистий розвиток;

форма активного ставлення учнів до навчального матеріалу (до предметів, явищ і т. д., що вивчаються);

форма включення учнів у систему суспільних стосунків, у колективну діяльність, під час якої засвоюється багатоманітність специфічних рис особистості».

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:53, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Трьома основними формами освіти є різні види освітньої діяльності.

#"Відкрита освіта"-це збірний термін,що виражає різні форми освіти.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:44, 1 листопада 2016 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#На мою думку сучасна система освіти України потребує деяких змін в плані адаптації навчальних програм для учнів з різним рівнем сприйняття навчального матеріалу.

#З традиційного навчання потрібно зберегти оцінювання рівня знань учнів у старших класах,це вносить певну дисципліну в роботу самих учнів,а також спостереження за навчальним процесом їх батьків.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:02, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.

#Цінність освіти полягає в тому,що вона,з одного боку,готує людину до життя у суспільстві,а з іншого формує у людини здатність приймати самостійні рішення для позитивної зміни суспільства і себе в ньому.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:10, 1 листопада 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:28, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №2(2), індивідуальні заняття № 1, № 2, тематичні дискусії № 1, № 2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:48, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-11-01T11:10:58Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. В пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
#• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти
реалізації основних завдань соціально-економічного та куль-
турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн
результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до
необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити
стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на
перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку
світових освітніх систем хвилює практично все світове
суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти
та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?"
роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та
вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє
спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо
працювати і жити". В школі учень повинен навчитися, в першу
чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього
досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те,
що школярі погано володіють методологічними та економічними
знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють,
оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати
знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна
постановка питання значно знижує результативність відповідей
учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для
одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у
навколишньому світі, то тут результати наших школярів були
значно нижчими.Сутність.Прагматизм (від грецького “прагма” - діло) – філолофсько-педагогічний напрямок, що виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Ідеї ранніх прагматистів (Ч.Пірс, У.Джемс) розвинув Дж.Дьюі (1859-1952), який систематизував їх і назвав інструменталізмом. Основна теза –інтелектуальні і моральні якості особистості, закладені у її унікальній природі і їх проява зв’язані, перш з все з індивідуальним досвідом людини.Тому задача виховання – лише в якісному зростанні даних людині від природи здібностей, якостей і її індивідуального досвіду як головної умови самореалізації особистості.

Мораль та її теорія у Дьюі не включають будь-яких сталих норм, що пов’язані з інтересами певних класів. Дьюі вважав, що теза про класовий характер моралі та етики може призвести лише до руйнування суспільства і моральності. Він намагався створити універсальну етичну систему, яка служила б кожній людині незалежно від її соціального стану, досягненню її індивідуальної мети стосовно конкретної ситуації, її особистому уявленню про благо, справедливість, рівність.

Система виховання у Дьюі постає як вирішальний засіб поліпшення соціального середовища, зміни типу суспільства без революційних перетворень.

Закладені в природі людини унікальні здібності можуть проявити себе лише в процесі соціалізації, від соціального середовища залежить їх ріст. Тому одну з важливіших задач виховання Дьюі бачить у тому, щоб навчити людину пристосовуватись до середовища і отримувати таким чином можливість розвинути свої природні унікальні здібності.

Те, що успадковане однією людиною повинно служити і іншим людям, ставши їх спільною здібністю, загальним надбанням. До таких спільних здібностей Дьюі відносить перш за все потяг до демократії. Головну мету соціалізації Дьюі бачив у досягненні єдності переконань всіх членів суспільства.

Основні положення:

1. Школа не повинна бути відірвана від життя, навчання – від виховання.

2. У навчально-виховному процесі необхідно спиратись на власну активність учнів.

3. В управлінні школою і в практиці її роботи слід застосовувати демократичні принципи.

4. Виховання та навчання здійснюються не в теоретично-абстрактних формах, а в процесі виконання конкретних практичних справ.

5. Дослідницька свобода учнів є суттєвим елементом методики навчання.

6. Слід здійснювати постійний пошук нових рішень стосовно змісту навчання.

7. Опанування в процесі життєвого досвіду знаннями і є, за Дьюі, освіта. Саме людське існування для Дьюі є втіленням експериментального методу: людський досвід складається з експериментів людини з життям, він вимагає володіння методами наукового дослідження в самому широкому змісті слова. Опора на особистий досвід, що складається з експериментів із самим життям, є головної складової ідеології експерименталізму.

8. В основі навчально-виховного процесу повинні лежать інтереси дитини.

9. Вчитель покликаний стати творчою особистістю у тій чи іншій області.

У 60-і рр. ХХ століття філософія прагматизму і педагогіка, що спирається на неї, утратили свою популярність. Прикладна спрямованість навчально-виховного процесу відповідно до ідей Дж.Дьюі привела до зниження якості навчання і виховання. Це привело до перегляду і модернізації класичного прагматизму, що і відродився в 70-х роках під прапором неопрагматизма.
----
----Сучасне європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Сучасна Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

За період з 1993 до 2003 року вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало змогу запровадити спільні навчальні програми, нові принципи управління вищими навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного визнання документів про освіту.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, визначила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Досить масштабним є передбачене Болонською декларацією завдання запровадити систему академічних кредитів, аналогічну ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти
• забезпечення сфери освіти
методологією, технологією і
практикою оптимального
використання сучасних
інформаційно-комунікаційних
технологій.Інформатизація освіти
• Це не тільки комп'ютеризація
• Це процес, який має свої
закономірності, свої стадії
• Це завжди розвиток, послідовна зміна
станів
• Це зміна мислення, способів
діяльності, управління
• Це перехід системи освіти на якісно
новий рівень
#
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Основною сутністю Болонського процесу є загальноєвропейський простір вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:16, 1 листопада 2016 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускни11-12-2007шення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровільний; полісуб'єктний; такий, що ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури; такий, що не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний; гнучкий; відкритий; поступовий.

Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Як приєднання до цього процесу, так і неприєднання мають свої переваги та ризики. Втім, з урахуванням усіх «за» і «проти» для країн, які прагнуть до економічного і суспільного розвитку і, зрештою, вступ до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи Болонському процесові немає. Ми вже значно спізнюємося щодо цього.

І чим більше зволікатимемо з рішучими кроками, тим важчим для нас буде вступ до Болонської співдружності. Якщо на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті 2001 року до наступних чотирьох кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які входили до Болонської співдружності на Берлінському саміті 2003 pоку, змушені були витримати справжній іспит. Безперечно, вступ до цієї співдружності наступних країн на Бергенському саміті 2005 року буде дуже складним.

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.
# Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;
привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

У своїй промові у Каліфорнійському технологічному інституті, яка пізніше під заголовком «Наука літакошанувальників»[1] увійшла до книги «Ви, звичайно, жартуєте, містер Фейнман», фізик Річард Фейнман порівняв псевдонауку із карго-культом . У своїй промові Фейнман зауважив, що літакошанувальники відтворюють вигляд аеродрому, аж до навушників з «антенами» з бамбукових паличок, але літаки не сідають. Фейнман стверджував, що деякі вчені часто проводять дослідження, що мають всі зовнішні атрибути справжньої науки, але насправді складають псевдонауку, негідну ані підтримки, ані поваги.
#З огляду на шкільну практику проведення навчальних досліджень, практичне застосування сучасних технологій, форм, методів навчання в закладах середньої освіти та досвід роботи з учнями, можна стверджувати, що в сучасних умовах навчання навчально-дослідницька діяльність школярів переважає над науково-дослідницькою. У зв’язку з цим доцільно визначитися з поняттям навчально-дослідницької діяльності учнів.

Навчально-дослідницька діяльність учнів є різновидом навчальної діяльності з одного боку та складовою частиною дослідницької діяльності з іншого. Тому доцільно розглянути особливості кожної з цих діяльностей.

Важливий дидактичний принцип єдності навчання, виховання і розвитку характеризує навчальну діяльність школярів як систему, що не обмежується розумовими і практичними діями, а передбачає активне ставлення учнів до навчального матеріалу та включення їх у взаємостосунки з вчителями й учнями, під час яких формуються особистісні якості школяра. Як конкретний вид діяльності людини навчальна діяльність учнів характеризується всіма ознаками пізнавальної діяльності і складає систему «розумових і практичних дій, здійснення яких забезпечує засвоєння знань, оволодіння вміннями та навичками застосування їх для вирішення різних завдань».

Під навчальною діяльністю психологи розуміють діяльність учнів, спрямовану на здобуття теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийомів розв’язування задач стосовно цього предмету і, отже, на розвиток школярів і формування їхньої особистості. А.О.Кірсанов наголошує, що «навчальна діяльність це:

розумові і практичні дії учня, опосередковані педагогічним впливом, здійснення яких забезпечує засвоєння наукових понять, способів дій, особистий розвиток;

форма активного ставлення учнів до навчального матеріалу (до предметів, явищ і т. д., що вивчаються);

форма включення учнів у систему суспільних стосунків, у колективну діяльність, під час якої засвоюється багатоманітність специфічних рис особистості».

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:53, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#На мою думку сучасна система освіти України потребує деяких змін в плані адаптації навчальних програм для учнів з різним рівнем сприйняття навчального матеріалу.

#З традиційного навчання потрібно зберегти оцінювання рівня знань учнів у старших класах,це вносить певну дисципліну в роботу самих учнів,а також спостереження за навчальним процесом їх батьків.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:02, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.

#Цінність освіти полягає в тому,що вона,з одного боку,готує людину до життя у суспільстві,а з іншого формує у людини здатність приймати самостійні рішення для позитивної зміни суспільства і себе в ньому.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:10, 1 листопада 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:28, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №2(2), індивідуальні заняття № 1, № 2, тематичні дискусії № 1, № 2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:48, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-11-01T11:10:03Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. В пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
#• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти
реалізації основних завдань соціально-економічного та куль-
турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн
результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до
необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити
стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на
перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку
світових освітніх систем хвилює практично все світове
суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти
та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?"
роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та
вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє
спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо
працювати і жити". В школі учень повинен навчитися, в першу
чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього
досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те,
що школярі погано володіють методологічними та економічними
знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють,
оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати
знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна
постановка питання значно знижує результативність відповідей
учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для
одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у
навколишньому світі, то тут результати наших школярів були
значно нижчими.Сутність.Прагматизм (від грецького “прагма” - діло) – філолофсько-педагогічний напрямок, що виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Ідеї ранніх прагматистів (Ч.Пірс, У.Джемс) розвинув Дж.Дьюі (1859-1952), який систематизував їх і назвав інструменталізмом. Основна теза –інтелектуальні і моральні якості особистості, закладені у її унікальній природі і їх проява зв’язані, перш з все з індивідуальним досвідом людини.Тому задача виховання – лише в якісному зростанні даних людині від природи здібностей, якостей і її індивідуального досвіду як головної умови самореалізації особистості.

Мораль та її теорія у Дьюі не включають будь-яких сталих норм, що пов’язані з інтересами певних класів. Дьюі вважав, що теза про класовий характер моралі та етики може призвести лише до руйнування суспільства і моральності. Він намагався створити універсальну етичну систему, яка служила б кожній людині незалежно від її соціального стану, досягненню її індивідуальної мети стосовно конкретної ситуації, її особистому уявленню про благо, справедливість, рівність.

Система виховання у Дьюі постає як вирішальний засіб поліпшення соціального середовища, зміни типу суспільства без революційних перетворень.

Закладені в природі людини унікальні здібності можуть проявити себе лише в процесі соціалізації, від соціального середовища залежить їх ріст. Тому одну з важливіших задач виховання Дьюі бачить у тому, щоб навчити людину пристосовуватись до середовища і отримувати таким чином можливість розвинути свої природні унікальні здібності.

Те, що успадковане однією людиною повинно служити і іншим людям, ставши їх спільною здібністю, загальним надбанням. До таких спільних здібностей Дьюі відносить перш за все потяг до демократії. Головну мету соціалізації Дьюі бачив у досягненні єдності переконань всіх членів суспільства.

Основні положення:

1. Школа не повинна бути відірвана від життя, навчання – від виховання.

2. У навчально-виховному процесі необхідно спиратись на власну активність учнів.

3. В управлінні школою і в практиці її роботи слід застосовувати демократичні принципи.

4. Виховання та навчання здійснюються не в теоретично-абстрактних формах, а в процесі виконання конкретних практичних справ.

5. Дослідницька свобода учнів є суттєвим елементом методики навчання.

6. Слід здійснювати постійний пошук нових рішень стосовно змісту навчання.

7. Опанування в процесі життєвого досвіду знаннями і є, за Дьюі, освіта. Саме людське існування для Дьюі є втіленням експериментального методу: людський досвід складається з експериментів людини з життям, він вимагає володіння методами наукового дослідження в самому широкому змісті слова. Опора на особистий досвід, що складається з експериментів із самим життям, є головної складової ідеології експерименталізму.

8. В основі навчально-виховного процесу повинні лежать інтереси дитини.

9. Вчитель покликаний стати творчою особистістю у тій чи іншій області.

У 60-і рр. ХХ століття філософія прагматизму і педагогіка, що спирається на неї, утратили свою популярність. Прикладна спрямованість навчально-виховного процесу відповідно до ідей Дж.Дьюі привела до зниження якості навчання і виховання. Це привело до перегляду і модернізації класичного прагматизму, що і відродився в 70-х роках під прапором неопрагматизма.
----
----Сучасне європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Сучасна Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

За період з 1993 до 2003 року вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало змогу запровадити спільні навчальні програми, нові принципи управління вищими навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного визнання документів про освіту.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, визначила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Досить масштабним є передбачене Болонською декларацією завдання запровадити систему академічних кредитів, аналогічну ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти
• забезпечення сфери освіти
методологією, технологією і
практикою оптимального
використання сучасних
інформаційно-комунікаційних
технологій.Інформатизація освіти
• Це не тільки комп'ютеризація
• Це процес, який має свої
закономірності, свої стадії
• Це завжди розвиток, послідовна зміна
станів
• Це зміна мислення, способів
діяльності, управління
• Це перехід системи освіти на якісно
новий рівень
#
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Основною сутністю Болонського процесу є загальноєвропейський простір вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:16, 1 листопада 2016 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускни11-12-2007шення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровільний; полісуб'єктний; такий, що ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури; такий, що не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний; гнучкий; відкритий; поступовий.

Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Як приєднання до цього процесу, так і неприєднання мають свої переваги та ризики. Втім, з урахуванням усіх «за» і «проти» для країн, які прагнуть до економічного і суспільного розвитку і, зрештою, вступ до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи Болонському процесові немає. Ми вже значно спізнюємося щодо цього.

І чим більше зволікатимемо з рішучими кроками, тим важчим для нас буде вступ до Болонської співдружності. Якщо на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті 2001 року до наступних чотирьох кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які входили до Болонської співдружності на Берлінському саміті 2003 pоку, змушені були витримати справжній іспит. Безперечно, вступ до цієї співдружності наступних країн на Бергенському саміті 2005 року буде дуже складним.

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.
# Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;
привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

У своїй промові у Каліфорнійському технологічному інституті, яка пізніше під заголовком «Наука літакошанувальників»[1] увійшла до книги «Ви, звичайно, жартуєте, містер Фейнман», фізик Річард Фейнман порівняв псевдонауку із карго-культом . У своїй промові Фейнман зауважив, що літакошанувальники відтворюють вигляд аеродрому, аж до навушників з «антенами» з бамбукових паличок, але літаки не сідають. Фейнман стверджував, що деякі вчені часто проводять дослідження, що мають всі зовнішні атрибути справжньої науки, але насправді складають псевдонауку, негідну ані підтримки, ані поваги.
#З огляду на шкільну практику проведення навчальних досліджень, практичне застосування сучасних технологій, форм, методів навчання в закладах середньої освіти та досвід роботи з учнями, можна стверджувати, що в сучасних умовах навчання навчально-дослідницька діяльність школярів переважає над науково-дослідницькою. У зв’язку з цим доцільно визначитися з поняттям навчально-дослідницької діяльності учнів.

Навчально-дослідницька діяльність учнів є різновидом навчальної діяльності з одного боку та складовою частиною дослідницької діяльності з іншого. Тому доцільно розглянути особливості кожної з цих діяльностей.

Важливий дидактичний принцип єдності навчання, виховання і розвитку характеризує навчальну діяльність школярів як систему, що не обмежується розумовими і практичними діями, а передбачає активне ставлення учнів до навчального матеріалу та включення їх у взаємостосунки з вчителями й учнями, під час яких формуються особистісні якості школяра. Як конкретний вид діяльності людини навчальна діяльність учнів характеризується всіма ознаками пізнавальної діяльності і складає систему «розумових і практичних дій, здійснення яких забезпечує засвоєння знань, оволодіння вміннями та навичками застосування їх для вирішення різних завдань».

Під навчальною діяльністю психологи розуміють діяльність учнів, спрямовану на здобуття теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийомів розв’язування задач стосовно цього предмету і, отже, на розвиток школярів і формування їхньої особистості. А.О.Кірсанов наголошує, що «навчальна діяльність це:

розумові і практичні дії учня, опосередковані педагогічним впливом, здійснення яких забезпечує засвоєння наукових понять, способів дій, особистий розвиток;

форма активного ставлення учнів до навчального матеріалу (до предметів, явищ і т. д., що вивчаються);

форма включення учнів у систему суспільних стосунків, у колективну діяльність, під час якої засвоюється багатоманітність специфічних рис особистості».

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:53, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#На мою думку сучасна система освіти України потребує деяких змін в плані адаптації навчальних програм для учнів з різним рівнем сприйняття навчального матеріалу.

#З традиційного навчання потрібно зберегти оцінювання рівня знань учнів у старших класах,це вносить певну дисципліну в роботу самих учнів,а також спостереження за навчальним процесом їх батьків.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:02, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.

#Цінність освіти полягає в тому,що вона,з одного боку,готує людину до життя у суспільстві,а з іншого формує у людини здатність приймати самостійні рішення для позитивної зміни суспільства і себе в ньому.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:28, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №2(2), індивідуальні заняття № 1, № 2, тематичні дискусії № 1, № 2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:48, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-11-01T11:02:58Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. В пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
#• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти
реалізації основних завдань соціально-економічного та куль-
турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн
результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до
необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити
стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на
перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку
світових освітніх систем хвилює практично все світове
суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти
та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?"
роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та
вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє
спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо
працювати і жити". В школі учень повинен навчитися, в першу
чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього
досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те,
що школярі погано володіють методологічними та економічними
знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють,
оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати
знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна
постановка питання значно знижує результативність відповідей
учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для
одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у
навколишньому світі, то тут результати наших школярів були
значно нижчими.Сутність.Прагматизм (від грецького “прагма” - діло) – філолофсько-педагогічний напрямок, що виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Ідеї ранніх прагматистів (Ч.Пірс, У.Джемс) розвинув Дж.Дьюі (1859-1952), який систематизував їх і назвав інструменталізмом. Основна теза –інтелектуальні і моральні якості особистості, закладені у її унікальній природі і їх проява зв’язані, перш з все з індивідуальним досвідом людини.Тому задача виховання – лише в якісному зростанні даних людині від природи здібностей, якостей і її індивідуального досвіду як головної умови самореалізації особистості.

Мораль та її теорія у Дьюі не включають будь-яких сталих норм, що пов’язані з інтересами певних класів. Дьюі вважав, що теза про класовий характер моралі та етики може призвести лише до руйнування суспільства і моральності. Він намагався створити універсальну етичну систему, яка служила б кожній людині незалежно від її соціального стану, досягненню її індивідуальної мети стосовно конкретної ситуації, її особистому уявленню про благо, справедливість, рівність.

Система виховання у Дьюі постає як вирішальний засіб поліпшення соціального середовища, зміни типу суспільства без революційних перетворень.

Закладені в природі людини унікальні здібності можуть проявити себе лише в процесі соціалізації, від соціального середовища залежить їх ріст. Тому одну з важливіших задач виховання Дьюі бачить у тому, щоб навчити людину пристосовуватись до середовища і отримувати таким чином можливість розвинути свої природні унікальні здібності.

Те, що успадковане однією людиною повинно служити і іншим людям, ставши їх спільною здібністю, загальним надбанням. До таких спільних здібностей Дьюі відносить перш за все потяг до демократії. Головну мету соціалізації Дьюі бачив у досягненні єдності переконань всіх членів суспільства.

Основні положення:

1. Школа не повинна бути відірвана від життя, навчання – від виховання.

2. У навчально-виховному процесі необхідно спиратись на власну активність учнів.

3. В управлінні школою і в практиці її роботи слід застосовувати демократичні принципи.

4. Виховання та навчання здійснюються не в теоретично-абстрактних формах, а в процесі виконання конкретних практичних справ.

5. Дослідницька свобода учнів є суттєвим елементом методики навчання.

6. Слід здійснювати постійний пошук нових рішень стосовно змісту навчання.

7. Опанування в процесі життєвого досвіду знаннями і є, за Дьюі, освіта. Саме людське існування для Дьюі є втіленням експериментального методу: людський досвід складається з експериментів людини з життям, він вимагає володіння методами наукового дослідження в самому широкому змісті слова. Опора на особистий досвід, що складається з експериментів із самим життям, є головної складової ідеології експерименталізму.

8. В основі навчально-виховного процесу повинні лежать інтереси дитини.

9. Вчитель покликаний стати творчою особистістю у тій чи іншій області.

У 60-і рр. ХХ століття філософія прагматизму і педагогіка, що спирається на неї, утратили свою популярність. Прикладна спрямованість навчально-виховного процесу відповідно до ідей Дж.Дьюі привела до зниження якості навчання і виховання. Це привело до перегляду і модернізації класичного прагматизму, що і відродився в 70-х роках під прапором неопрагматизма.
----
----Сучасне європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Сучасна Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

За період з 1993 до 2003 року вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало змогу запровадити спільні навчальні програми, нові принципи управління вищими навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного визнання документів про освіту.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, визначила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Досить масштабним є передбачене Болонською декларацією завдання запровадити систему академічних кредитів, аналогічну ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти
• забезпечення сфери освіти
методологією, технологією і
практикою оптимального
використання сучасних
інформаційно-комунікаційних
технологій.Інформатизація освіти
• Це не тільки комп'ютеризація
• Це процес, який має свої
закономірності, свої стадії
• Це завжди розвиток, послідовна зміна
станів
• Це зміна мислення, способів
діяльності, управління
• Це перехід системи освіти на якісно
новий рівень
#
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Основною сутністю Болонського процесу є загальноєвропейський простір вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:16, 1 листопада 2016 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускни11-12-2007шення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровільний; полісуб'єктний; такий, що ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури; такий, що не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний; гнучкий; відкритий; поступовий.

Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Як приєднання до цього процесу, так і неприєднання мають свої переваги та ризики. Втім, з урахуванням усіх «за» і «проти» для країн, які прагнуть до економічного і суспільного розвитку і, зрештою, вступ до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи Болонському процесові немає. Ми вже значно спізнюємося щодо цього.

І чим більше зволікатимемо з рішучими кроками, тим важчим для нас буде вступ до Болонської співдружності. Якщо на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті 2001 року до наступних чотирьох кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які входили до Болонської співдружності на Берлінському саміті 2003 pоку, змушені були витримати справжній іспит. Безперечно, вступ до цієї співдружності наступних країн на Бергенському саміті 2005 року буде дуже складним.

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.
# Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;
привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

У своїй промові у Каліфорнійському технологічному інституті, яка пізніше під заголовком «Наука літакошанувальників»[1] увійшла до книги «Ви, звичайно, жартуєте, містер Фейнман», фізик Річард Фейнман порівняв псевдонауку із карго-культом . У своїй промові Фейнман зауважив, що літакошанувальники відтворюють вигляд аеродрому, аж до навушників з «антенами» з бамбукових паличок, але літаки не сідають. Фейнман стверджував, що деякі вчені часто проводять дослідження, що мають всі зовнішні атрибути справжньої науки, але насправді складають псевдонауку, негідну ані підтримки, ані поваги.
#З огляду на шкільну практику проведення навчальних досліджень, практичне застосування сучасних технологій, форм, методів навчання в закладах середньої освіти та досвід роботи з учнями, можна стверджувати, що в сучасних умовах навчання навчально-дослідницька діяльність школярів переважає над науково-дослідницькою. У зв’язку з цим доцільно визначитися з поняттям навчально-дослідницької діяльності учнів.

Навчально-дослідницька діяльність учнів є різновидом навчальної діяльності з одного боку та складовою частиною дослідницької діяльності з іншого. Тому доцільно розглянути особливості кожної з цих діяльностей.

Важливий дидактичний принцип єдності навчання, виховання і розвитку характеризує навчальну діяльність школярів як систему, що не обмежується розумовими і практичними діями, а передбачає активне ставлення учнів до навчального матеріалу та включення їх у взаємостосунки з вчителями й учнями, під час яких формуються особистісні якості школяра. Як конкретний вид діяльності людини навчальна діяльність учнів характеризується всіма ознаками пізнавальної діяльності і складає систему «розумових і практичних дій, здійснення яких забезпечує засвоєння знань, оволодіння вміннями та навичками застосування їх для вирішення різних завдань».

Під навчальною діяльністю психологи розуміють діяльність учнів, спрямовану на здобуття теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийомів розв’язування задач стосовно цього предмету і, отже, на розвиток школярів і формування їхньої особистості. А.О.Кірсанов наголошує, що «навчальна діяльність це:

розумові і практичні дії учня, опосередковані педагогічним впливом, здійснення яких забезпечує засвоєння наукових понять, способів дій, особистий розвиток;

форма активного ставлення учнів до навчального матеріалу (до предметів, явищ і т. д., що вивчаються);

форма включення учнів у систему суспільних стосунків, у колективну діяльність, під час якої засвоюється багатоманітність специфічних рис особистості».

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:53, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#На мою думку сучасна система освіти України потребує деяких змін в плані адаптації навчальних програм для учнів з різним рівнем сприйняття навчального матеріалу.

#З традиційного навчання потрібно зберегти оцінювання рівня знань учнів у старших класах,це вносить певну дисципліну в роботу самих учнів,а також спостереження за навчальним процесом їх батьків.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:02, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:28, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №2(2), індивідуальні заняття № 1, № 2, тематичні дискусії № 1, № 2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:48, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-11-01T10:53:20Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. В пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
#• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти
реалізації основних завдань соціально-економічного та куль-
турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн
результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до
необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити
стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на
перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку
світових освітніх систем хвилює практично все світове
суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти
та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?"
роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та
вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє
спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо
працювати і жити". В школі учень повинен навчитися, в першу
чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього
досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те,
що школярі погано володіють методологічними та економічними
знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють,
оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати
знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна
постановка питання значно знижує результативність відповідей
учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для
одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у
навколишньому світі, то тут результати наших школярів були
значно нижчими.Сутність.Прагматизм (від грецького “прагма” - діло) – філолофсько-педагогічний напрямок, що виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Ідеї ранніх прагматистів (Ч.Пірс, У.Джемс) розвинув Дж.Дьюі (1859-1952), який систематизував їх і назвав інструменталізмом. Основна теза –інтелектуальні і моральні якості особистості, закладені у її унікальній природі і їх проява зв’язані, перш з все з індивідуальним досвідом людини.Тому задача виховання – лише в якісному зростанні даних людині від природи здібностей, якостей і її індивідуального досвіду як головної умови самореалізації особистості.

Мораль та її теорія у Дьюі не включають будь-яких сталих норм, що пов’язані з інтересами певних класів. Дьюі вважав, що теза про класовий характер моралі та етики може призвести лише до руйнування суспільства і моральності. Він намагався створити універсальну етичну систему, яка служила б кожній людині незалежно від її соціального стану, досягненню її індивідуальної мети стосовно конкретної ситуації, її особистому уявленню про благо, справедливість, рівність.

Система виховання у Дьюі постає як вирішальний засіб поліпшення соціального середовища, зміни типу суспільства без революційних перетворень.

Закладені в природі людини унікальні здібності можуть проявити себе лише в процесі соціалізації, від соціального середовища залежить їх ріст. Тому одну з важливіших задач виховання Дьюі бачить у тому, щоб навчити людину пристосовуватись до середовища і отримувати таким чином можливість розвинути свої природні унікальні здібності.

Те, що успадковане однією людиною повинно служити і іншим людям, ставши їх спільною здібністю, загальним надбанням. До таких спільних здібностей Дьюі відносить перш за все потяг до демократії. Головну мету соціалізації Дьюі бачив у досягненні єдності переконань всіх членів суспільства.

Основні положення:

1. Школа не повинна бути відірвана від життя, навчання – від виховання.

2. У навчально-виховному процесі необхідно спиратись на власну активність учнів.

3. В управлінні школою і в практиці її роботи слід застосовувати демократичні принципи.

4. Виховання та навчання здійснюються не в теоретично-абстрактних формах, а в процесі виконання конкретних практичних справ.

5. Дослідницька свобода учнів є суттєвим елементом методики навчання.

6. Слід здійснювати постійний пошук нових рішень стосовно змісту навчання.

7. Опанування в процесі життєвого досвіду знаннями і є, за Дьюі, освіта. Саме людське існування для Дьюі є втіленням експериментального методу: людський досвід складається з експериментів людини з життям, він вимагає володіння методами наукового дослідження в самому широкому змісті слова. Опора на особистий досвід, що складається з експериментів із самим життям, є головної складової ідеології експерименталізму.

8. В основі навчально-виховного процесу повинні лежать інтереси дитини.

9. Вчитель покликаний стати творчою особистістю у тій чи іншій області.

У 60-і рр. ХХ століття філософія прагматизму і педагогіка, що спирається на неї, утратили свою популярність. Прикладна спрямованість навчально-виховного процесу відповідно до ідей Дж.Дьюі привела до зниження якості навчання і виховання. Це привело до перегляду і модернізації класичного прагматизму, що і відродився в 70-х роках під прапором неопрагматизма.
----
----Сучасне європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Сучасна Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

За період з 1993 до 2003 року вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало змогу запровадити спільні навчальні програми, нові принципи управління вищими навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного визнання документів про освіту.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, визначила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Досить масштабним є передбачене Болонською декларацією завдання запровадити систему академічних кредитів, аналогічну ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти
• забезпечення сфери освіти
методологією, технологією і
практикою оптимального
використання сучасних
інформаційно-комунікаційних
технологій.Інформатизація освіти
• Це не тільки комп'ютеризація
• Це процес, який має свої
закономірності, свої стадії
• Це завжди розвиток, послідовна зміна
станів
• Це зміна мислення, способів
діяльності, управління
• Це перехід системи освіти на якісно
новий рівень
#
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Основною сутністю Болонського процесу є загальноєвропейський простір вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:16, 1 листопада 2016 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускни11-12-2007шення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровільний; полісуб'єктний; такий, що ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури; такий, що не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний; гнучкий; відкритий; поступовий.

Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Як приєднання до цього процесу, так і неприєднання мають свої переваги та ризики. Втім, з урахуванням усіх «за» і «проти» для країн, які прагнуть до економічного і суспільного розвитку і, зрештою, вступ до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи Болонському процесові немає. Ми вже значно спізнюємося щодо цього.

І чим більше зволікатимемо з рішучими кроками, тим важчим для нас буде вступ до Болонської співдружності. Якщо на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті 2001 року до наступних чотирьох кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які входили до Болонської співдружності на Берлінському саміті 2003 pоку, змушені були витримати справжній іспит. Безперечно, вступ до цієї співдружності наступних країн на Бергенському саміті 2005 року буде дуже складним.

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.
# Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;
привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

У своїй промові у Каліфорнійському технологічному інституті, яка пізніше під заголовком «Наука літакошанувальників»[1] увійшла до книги «Ви, звичайно, жартуєте, містер Фейнман», фізик Річард Фейнман порівняв псевдонауку із карго-культом . У своїй промові Фейнман зауважив, що літакошанувальники відтворюють вигляд аеродрому, аж до навушників з «антенами» з бамбукових паличок, але літаки не сідають. Фейнман стверджував, що деякі вчені часто проводять дослідження, що мають всі зовнішні атрибути справжньої науки, але насправді складають псевдонауку, негідну ані підтримки, ані поваги.
#З огляду на шкільну практику проведення навчальних досліджень, практичне застосування сучасних технологій, форм, методів навчання в закладах середньої освіти та досвід роботи з учнями, можна стверджувати, що в сучасних умовах навчання навчально-дослідницька діяльність школярів переважає над науково-дослідницькою. У зв’язку з цим доцільно визначитися з поняттям навчально-дослідницької діяльності учнів.

Навчально-дослідницька діяльність учнів є різновидом навчальної діяльності з одного боку та складовою частиною дослідницької діяльності з іншого. Тому доцільно розглянути особливості кожної з цих діяльностей.

Важливий дидактичний принцип єдності навчання, виховання і розвитку характеризує навчальну діяльність школярів як систему, що не обмежується розумовими і практичними діями, а передбачає активне ставлення учнів до навчального матеріалу та включення їх у взаємостосунки з вчителями й учнями, під час яких формуються особистісні якості школяра. Як конкретний вид діяльності людини навчальна діяльність учнів характеризується всіма ознаками пізнавальної діяльності і складає систему «розумових і практичних дій, здійснення яких забезпечує засвоєння знань, оволодіння вміннями та навичками застосування їх для вирішення різних завдань».

Під навчальною діяльністю психологи розуміють діяльність учнів, спрямовану на здобуття теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийомів розв’язування задач стосовно цього предмету і, отже, на розвиток школярів і формування їхньої особистості. А.О.Кірсанов наголошує, що «навчальна діяльність це:

розумові і практичні дії учня, опосередковані педагогічним впливом, здійснення яких забезпечує засвоєння наукових понять, способів дій, особистий розвиток;

форма активного ставлення учнів до навчального матеріалу (до предметів, явищ і т. д., що вивчаються);

форма включення учнів у систему суспільних стосунків, у колективну діяльність, під час якої засвоюється багатоманітність специфічних рис особистості».

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:53, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:28, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №2(2), індивідуальні заняття № 1, № 2, тематичні дискусії № 1, № 2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:48, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-11-01T10:16:03Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. В пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
#• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти
реалізації основних завдань соціально-економічного та куль-
турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн
результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до
необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити
стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на
перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку
світових освітніх систем хвилює практично все світове
суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти
та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?"
роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та
вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє
спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо
працювати і жити". В школі учень повинен навчитися, в першу
чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього
досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те,
що школярі погано володіють методологічними та економічними
знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють,
оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати
знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна
постановка питання значно знижує результативність відповідей
учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для
одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у
навколишньому світі, то тут результати наших школярів були
значно нижчими.Сутність.Прагматизм (від грецького “прагма” - діло) – філолофсько-педагогічний напрямок, що виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Ідеї ранніх прагматистів (Ч.Пірс, У.Джемс) розвинув Дж.Дьюі (1859-1952), який систематизував їх і назвав інструменталізмом. Основна теза –інтелектуальні і моральні якості особистості, закладені у її унікальній природі і їх проява зв’язані, перш з все з індивідуальним досвідом людини.Тому задача виховання – лише в якісному зростанні даних людині від природи здібностей, якостей і її індивідуального досвіду як головної умови самореалізації особистості.

Мораль та її теорія у Дьюі не включають будь-яких сталих норм, що пов’язані з інтересами певних класів. Дьюі вважав, що теза про класовий характер моралі та етики може призвести лише до руйнування суспільства і моральності. Він намагався створити універсальну етичну систему, яка служила б кожній людині незалежно від її соціального стану, досягненню її індивідуальної мети стосовно конкретної ситуації, її особистому уявленню про благо, справедливість, рівність.

Система виховання у Дьюі постає як вирішальний засіб поліпшення соціального середовища, зміни типу суспільства без революційних перетворень.

Закладені в природі людини унікальні здібності можуть проявити себе лише в процесі соціалізації, від соціального середовища залежить їх ріст. Тому одну з важливіших задач виховання Дьюі бачить у тому, щоб навчити людину пристосовуватись до середовища і отримувати таким чином можливість розвинути свої природні унікальні здібності.

Те, що успадковане однією людиною повинно служити і іншим людям, ставши їх спільною здібністю, загальним надбанням. До таких спільних здібностей Дьюі відносить перш за все потяг до демократії. Головну мету соціалізації Дьюі бачив у досягненні єдності переконань всіх членів суспільства.

Основні положення:

1. Школа не повинна бути відірвана від життя, навчання – від виховання.

2. У навчально-виховному процесі необхідно спиратись на власну активність учнів.

3. В управлінні школою і в практиці її роботи слід застосовувати демократичні принципи.

4. Виховання та навчання здійснюються не в теоретично-абстрактних формах, а в процесі виконання конкретних практичних справ.

5. Дослідницька свобода учнів є суттєвим елементом методики навчання.

6. Слід здійснювати постійний пошук нових рішень стосовно змісту навчання.

7. Опанування в процесі життєвого досвіду знаннями і є, за Дьюі, освіта. Саме людське існування для Дьюі є втіленням експериментального методу: людський досвід складається з експериментів людини з життям, він вимагає володіння методами наукового дослідження в самому широкому змісті слова. Опора на особистий досвід, що складається з експериментів із самим життям, є головної складової ідеології експерименталізму.

8. В основі навчально-виховного процесу повинні лежать інтереси дитини.

9. Вчитель покликаний стати творчою особистістю у тій чи іншій області.

У 60-і рр. ХХ століття філософія прагматизму і педагогіка, що спирається на неї, утратили свою популярність. Прикладна спрямованість навчально-виховного процесу відповідно до ідей Дж.Дьюі привела до зниження якості навчання і виховання. Це привело до перегляду і модернізації класичного прагматизму, що і відродився в 70-х роках під прапором неопрагматизма.
----
----Сучасне європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Сучасна Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

За період з 1993 до 2003 року вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало змогу запровадити спільні навчальні програми, нові принципи управління вищими навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного визнання документів про освіту.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, визначила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Досить масштабним є передбачене Болонською декларацією завдання запровадити систему академічних кредитів, аналогічну ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти
• забезпечення сфери освіти
методологією, технологією і
практикою оптимального
використання сучасних
інформаційно-комунікаційних
технологій.Інформатизація освіти
• Це не тільки комп'ютеризація
• Це процес, який має свої
закономірності, свої стадії
• Це завжди розвиток, послідовна зміна
станів
• Це зміна мислення, способів
діяльності, управління
• Це перехід системи освіти на якісно
новий рівень
#
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Основною сутністю Болонського процесу є загальноєвропейський простір вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:16, 1 листопада 2016 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускни11-12-2007шення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровільний; полісуб'єктний; такий, що ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури; такий, що не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний; гнучкий; відкритий; поступовий.

Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Як приєднання до цього процесу, так і неприєднання мають свої переваги та ризики. Втім, з урахуванням усіх «за» і «проти» для країн, які прагнуть до економічного і суспільного розвитку і, зрештою, вступ до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи Болонському процесові немає. Ми вже значно спізнюємося щодо цього.

І чим більше зволікатимемо з рішучими кроками, тим важчим для нас буде вступ до Болонської співдружності. Якщо на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті 2001 року до наступних чотирьох кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які входили до Болонської співдружності на Берлінському саміті 2003 pоку, змушені були витримати справжній іспит. Безперечно, вступ до цієї співдружності наступних країн на Бергенському саміті 2005 року буде дуже складним.

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.
# Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;
привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

У своїй промові у Каліфорнійському технологічному інституті, яка пізніше під заголовком «Наука літакошанувальників»[1] увійшла до книги «Ви, звичайно, жартуєте, містер Фейнман», фізик Річард Фейнман порівняв псевдонауку із карго-культом . У своїй промові Фейнман зауважив, що літакошанувальники відтворюють вигляд аеродрому, аж до навушників з «антенами» з бамбукових паличок, але літаки не сідають. Фейнман стверджував, що деякі вчені часто проводять дослідження, що мають всі зовнішні атрибути справжньої науки, але насправді складають псевдонауку, негідну ані підтримки, ані поваги.
#З огляду на шкільну практику проведення навчальних досліджень, практичне застосування сучасних технологій, форм, методів навчання в закладах середньої освіти та досвід роботи з учнями, можна стверджувати, що в сучасних умовах навчання навчально-дослідницька діяльність школярів переважає над науково-дослідницькою. У зв’язку з цим доцільно визначитися з поняттям навчально-дослідницької діяльності учнів.

Навчально-дослідницька діяльність учнів є різновидом навчальної діяльності з одного боку та складовою частиною дослідницької діяльності з іншого. Тому доцільно розглянути особливості кожної з цих діяльностей.

Важливий дидактичний принцип єдності навчання, виховання і розвитку характеризує навчальну діяльність школярів як систему, що не обмежується розумовими і практичними діями, а передбачає активне ставлення учнів до навчального матеріалу та включення їх у взаємостосунки з вчителями й учнями, під час яких формуються особистісні якості школяра. Як конкретний вид діяльності людини навчальна діяльність учнів характеризується всіма ознаками пізнавальної діяльності і складає систему «розумових і практичних дій, здійснення яких забезпечує засвоєння знань, оволодіння вміннями та навичками застосування їх для вирішення різних завдань».

Під навчальною діяльністю психологи розуміють діяльність учнів, спрямовану на здобуття теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийомів розв’язування задач стосовно цього предмету і, отже, на розвиток школярів і формування їхньої особистості. А.О.Кірсанов наголошує, що «навчальна діяльність це:

розумові і практичні дії учня, опосередковані педагогічним впливом, здійснення яких забезпечує засвоєння наукових понять, способів дій, особистий розвиток;

форма активного ставлення учнів до навчального матеріалу (до предметів, явищ і т. д., що вивчаються);

форма включення учнів у систему суспільних стосунків, у колективну діяльність, під час якої засвоюється багатоманітність специфічних рис особистості».

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:28, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №2(2), індивідуальні заняття № 1, № 2, тематичні дискусії № 1, № 2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:48, 1 листопада 2016 (EET)

Теорія та методика фахової дисципліни Ляшенко Ю.С.

2016-10-30T06:41:22Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:11, 20 квітня 2016 (EEST)

Відповіді на запитання :
1.Первинні
(неопрацьовані документи)
 Державно-правові
документи
 Господарські документи
 Щоденники
 Мемуари
 Спогади очевидців
 Листи
 Інтерв’ю
Вторинні
 Праці істориків
 Наукові трактати
 Історичні твори
 Статті журналістів
 Коментарі з приводу подій
 Текст підручника
Інтерпретація:

а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації, яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).

Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.

Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.

Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.

б) вторинна або власне історичнаВласне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.

На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).

Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

Деякі зауваження щодо різних типів візуальних джерел.

Хоча загальні підходи до аналізу всіх видів візуальних джерел спільні, треба все ж виділяти їхні особливості і завжди мати їх на увазі.

Фотодокументи.Завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку. Розглянемо, наприклад, фото „У гуртожитку”(№170 параграф 40).

На ній ми бачимо групу молодих людей в гуртожитку. Фото явно постановочне, що видно з поз, посмішок і т.п. Первинна установка, враження, яке хотів викликати автор фото – радість, ентузіазм. Але ми можемо побачити убогість життя цих молодих людей, дуже погані умови існування в цьому гуртожитку. Доречи, можна поставити поглиблюючи питання про причини такого ентузіазму, хто ці Люди, звідки вони, чому вони живуть у гуртожитку, як вони сприймають своє життя, чи воно видається їм таким вже поганим і чому.

Способи роботи з групами зображень в цілому достатньо прописані в посібнику. Зазначимо лише, що робота з парами і групами зображень дає гарну можливість для організації групової роботи з наступним порівнянням результатів. Також варто зазначити, що фоторяди, які є в посібнику несуть подвійне навантаження: вони повинні створювати певний образ епохи і, одночасно, давати матеріал для аналізу. Доцільно спочатку звернути увагу на перший аспект, а потім на основі аналізу перевірити, наскільки він змінився, доповнився, розширився. Це корисно і з дидактичних міркувань. І варто наголошувати на цьому – образ епохи може бути неповним, неточним і навіть в певній мірі викривленим. Аналізувати потрібно весь комплекс джерел – і візуальних, і текстових.
Інтерпретація:
а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

2.Необ'єктивність знімка як історичного джерела полягає у тому , що цю інформацію потрібно доповнювати усними та письмовими джерелами
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 16:19, 20 квітня 2016 (EEST)

----Наймолодшими групами джерел є фотодокументи і фотодокументи. Вони з'явилися тільки в другій половині XIX ст. з винайденням фонографа і фотоапарата.
Окремо варто згадати ще один вид джерел-графіті Це стародавні видряпані написи на стінах, на речах, на склі, на кераміці. Тобто написи на всьому, окрім паперу. Вони найдосконаліше відображають життя слов'ян з X ст. і до наших днів.Але це є не достатнім адже ми повинні доповнювати і удосконалювати фотокартки своїми розповідями .

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----Нетрадиційний - це такий урок, в якого його традиційні елементи виконуються нетрадиційними способами і на цій основі структура цього уроку суттєво відрізняється від структури традиційного уроку. На цій підставі можна стверджува¬ти, що нетрадиційний урок — це розвиток, рух структури традиційного уроку. тже, якщо хоча б один елемент традиційного уроку буде реал¬ізовано нетрадиційним способом, то вже такий урок певною мірою можна назвати нетрадиційним, або традиційним з нетрадиційним ви-конанням одного із елементів уроку. Зрозуміло, якщо навіть кількість елементів уроку, виконаних нетрадиційним способом, буде невеликою, але такою, що приведе до суттєвої зміни структури уроку, то такий урок називатимемо повністю нетрадиційним. Річ в тому, що реалізація хоча б одного елемента уроку нетрадиційним шляхом пов´язана зі зміною тривалості інших елементів уроку, а це означає, що автоматично змінюється і структура уроку, а отже, урок стає нетрадиційним. Нетрадиційність уроку виявляється і в нетрадиційності тривалості уроку. Фактично тривалість нетрадиційного уроку виходить за межі загаль¬ноприйнятої, як при традиційному, і в першу чергу, за рахунок залу¬чення учнів до виконання завдань, пов´язаних з підготовкою до цього уроку. Адже нетрадиційний урок фактично розпочинається з моменту його підготовки. Власне сам урок — це його заключний акорд.

Нетрадиційні уроки:

Інтегровані уроки (матеріал кількох тем – подаються блоками)

Міжпредметні (складається матеріал кількох предметів)

Театралізовані

Уроки з різновиховним складом

• Урок-змагання

• Урок-ділова / рольова гра (уроки-суди, уроки-захисти проектів, уроки – «слідство ведуть знавці», уроки-імпровізації, уроки-імітації);

• Урок-консультація (учні запитують, вчитель відповідає ставить оцінку за хороші питання)

• Урок-творчий звіт (має, навчальну, виховну, розвиваючу мету, що реалізуються за допомогою мультимедійних технологій)

• Урок, який ведуть учні

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----Перевірка знань тестовим контролем .Доповіді учнів.

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Основною метою застосування ППЗ є підвищення ефективності навчального процесу, підвищення якості при зниженні термінів навчання.

Ця мета розподіляється на ряд підцілей.

Перша з них – підвищення ефективності управління навчальним процесом.

Другу мету використання ППЗ можна визначити як забезпечення індивідуалізації навчання. Залежно від рівня підготовленості, навченості, здібностей і т.п. учня складається свій, чисто індивідуальний шлях вивчення матеріалу. Це забезпечує підвищення ефективності навчання.

Третю мету використання ППЗ можна визначити як підвищення ефективності навчального процесу за рахунок передачі ПК допоміжної, "рутинної" діяльності учнів і викладачів.

Діяльність учня може бути поділена на основну – що підлягає засвоєнню (пізнавальну, практичну) – і підготовчу, допоміжну по відношенню до першої (пошук інформації, підготовка до проведення дослідів і т.д.). Основні дії забезпечують засвоєння учнями знань і умінь, а підготовчі тільки обслуговують процес засвоєння. Основну діяльність учня передати машині не можна, оскільки будь-які знання людини завжди продукт його особистої діяльності. В той же час всі допоміжні функції учня можуть бути автоматизовані. Так, використання бази знань позбавляє від рутинної роботи пошуку довідкової інформації, а зміна форми отриманої інформації забезпечує краще виконання учнем завдання.

До допоміжних функцій також відноситься підготовка учнем повідомлення з відповіддю. Пред'явлення повідомлення з відповіддю викладачеві характерне для будь-якого процесу навчання. Різноманітність форм відповідей (альтернативний, вільно конструйований і т.п.) накладає у кожному конкретному випадку вимогу вибору форми, що забезпечує мінімум допоміжних операцій учня.

Непрямим наслідком реалізації цієї мети стане також активізація творчої діяльності учнів на уроках з використанням ПК.

Важливою метою використання ППЗ є максимальне збільшення наочності навчання на основі використання графічних і образотворчих можливостей комп'ютера.

Окрім перерахованих вище цілей можна визначити ще одну, неявно присутню в кожному ППЗ, розвиток навиків роботи з ПК, забезпечення комп'ютерної грамотності.
----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Використання міжпредметних зв'язків відображається в тематичному плануванні та вбудовується в проект уроку.

При конструюванні уроку важливо розуміти, що міжпредметні зв'язки можна використовувати на різних етапах сучасного уроку: перевірки та актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, систематизації та закріпленні вивченого матеріалу, домашнього завдання і навіть при контролі знань.

Приведу декілька прикладів використання між предметних зв'язків на різних етапах уроку.

Етап уроку: Актуалізація знань.

Методичний прийом - Приваблива мета (перед учнем ставиться проста і приваблива мета, здійснюючи яку він хочеш не хочеш виконує навчальну дію, що планується педагогом).

Зібрати листівки, картинки, фотографії тварин або рослин певного середовища незаселеного (це може бути і літнє завдання для хлоп'ят, які захоплюються фотографуванням).
Методичний прийом - Дивуй: вчитель знаходить таку точку зору, при якому навіть буденне стає дивовижним (як правило, використовується при переході до вивчення нової теми).

У давнину в Японії трапилася така історія. До палацу імператора був відправлений цінний вантаж. Декілька шхун везли вази з якнайтоншого фарфору. По дорозі їх застав шторм, і всі шхуни до єдиної затонули. Це відбулося недалеко від берега, де стояли хатини бідних рибаків.

Вази коштували нечуваних грошей, тому недивно, що багато сміливців намагалися дістати їх. Але це не вдавалося нікому - дуже велика була глибина. Ніякою вудкою, мережею або мотузком дна не дістати, а підводних апаратів тоді, звичайно, не знали.

Але через рік вази стали з'являтися в хатинах рибаків. Запитання класу: Як же вази опинилися на березі?.. Йдеться про головоногого молюска, звичайного восьминога. (біологія - географія: приливи, відливи).

Методичний прийом - Відстрочена відгадка: на початку уроку вчитель дає загадку (дивовижний факт), відгадка до якої (ключик для розуміння) буде відкрита на уроці при роботі над новим матеріалом. Загадку (дивовижний факт) дати в кінці уроку, щоб почати з неї наступний урок.

У 1383 році в невеликому німецькому місті Вільснак коржики з пшеничного тіста, що залишилися в покинутій напівобгорілій церкві, покрилися кривавими плямами. Плями ці змили, але вони з'явилися знов в ще більшій кількості. Слух про це "диво" швидко розповсюдився. Церковники звалили провину на єретиків, почалося спалювання людей на багаттях.

Хто такі єретики? Чому з ними так жорстоко розправлялися?

Як би ви пояснили причину появи плям?

Це приклад введення в тему "Бактерії": вони у відповідних умовах утворюють колонії на відповідному субстраті - пшеничному тісті; ці колонії були червоного кольору, тобто "криваві плями". (біологія - історія: епоха середньовіччя)

Етап уроку: Вивчення нового матеріалу.

Методичний прийом - "Колесо майбутнього": школярам пропонується яка небудь глобальна проблема, рішення якої вимагає від учнів міжпредметних знань. Як правило, даний прийом починається із слів: "Що відбудеться, якщо..." Вчитель записує всі припущення на дошці, оформляючи їх в схему причинно-наслідкових зв'язків.

Зникнуть всі рослини на Землі?
Зникнуть бактерії?
Зникнуть запаси корисних копалин? тощо.
Методичний прийом - Навчальний мозковий штурм (НМШ): рішення творчої задачі організовується у формі УМШ, сприяючого розвитку творчого мислення тих, що навчаються. Це активна форма роботи. Учні тренують уміння стисло і чітко виражати свої думки, вчаться слухати і чути один одного. Напрацьовані ідеї часто дають нові підходи до вивчення теми, у тому числі і міжпредметніі. Методика проведення УМШ достатньо широко описана в методичній літературі. Тому зупинимося лише на декількох прикладах тим, які можна вирішити за допомогою учбового мозкового штурму.

Жахлива людська недуга - сліпота. Сліпі люди йдуть по землі і невпевнено визначають свій шлях палицею, не помічаючи багатьох перешкод. Як допомогти сліпій людині? Чим можна замінити палицю? Запропонуйте декілька варіантів. (Це завдання перетинається з питаннями курсу правознавство, соціального положення інвалідів в суспільстві, має виховне значення)
У електричному полі ЛЕП (лінії електропередач), напруженість якого може досягати декількох десятків кВ/м, порушується багато форм поведінки, а такі електричні поля є на багатьох територіях, що потрапляють в смугу відчуження ЛЕП. Так, що ЛЭП стає екологічним бар'єром. (біологія - фізика: вплив електромагнітних хвиль на організми)
Знайдіть можливі причини вимирання динозаврів. (біологія - географія - астрономія)
"Чому комар не летить". Запропонуйте гіпотезу.
Методичний прийом - Технологія розв'язування дослідницьких задач (ТРДЗ): добре відома вчителям шкіл. Нагадаю, що дослідницькі (винахідницькі, відкриті, творчі і т.п.) завдання - це завдання, що не мають прямої відповіді. Вони вимагають від учнів нестандартного, креативного мислення.

На кольорових фотознімках, зроблених із спалахом, зіниці очей людей часто виходять червоними. Це відбувається, якщо їх розмір у момент зйомки достатньо великий. Тоді значна кількість світла проникає в очне яблуко і відображається від його насичених кров'ю внутрішніх тканин. Як бути? (біологія - фізика: світлові явища)
У спортивних змаганнях існує одна делікатна проблема. Окремі представники сильної статі намагаються змагатися з жінками. У слабкої статі намагається виграти чоловік у жіночому вигляді! Виграти - не в суперечці рівних, а у тих, хто йому заздалегідь поступається. Виявляється, таке шахрайство можливо. Існують способи обдурити суддів. Як не допустити появи на жіночих змаганнях чоловіків?
Запропонуйте спосіб визначення статі, яка б виключала будь-які помилки. Адже, як відомо, зовнішність часто брехлива. (біологія - фізкультура: тест - контроль перед спортивним змаганням)

Методичний прийом - Ділова гра: сюди можна віднести уроки, організовані у формі наукових конференцій, дослідницьких лабораторій та ін. Як правило, учні класу діляться на групи, кожна з яких вивчає або пояснює свою частину проблеми, вносячи свій внесок в рішення загальної задачі уроку.

Урок конференція про шкоду нікотину: клас ділиться на декілька груп:

історики - освітлюють питання про ввезення тютюну до Росії;
географи - освітлюють питання про подорож Колумба;
біологи, медики - про вплив нікотину на організм людини;
хіміки - про склад тютюнового диму;
соціологи або суспільствознавці - про законодавчі акти відносно курців.
Методичний прийом - Театралізація: розігрується сценка на навчальну тему.

Інсценування байки І.А. Крилова "Листи і коріння".
Інсценування екологічної казки "Про рибака та рибку" та ін.
Методичний прийом - Питання до тексту: перед вивченням наочного тексту учням ставиться завдання: скласти до нього питання: 3- репродуктивних та 3-4 проблемних.

Пропонується наступний текст при вивченні пристосувань тварин ряду Китоподібні до середовища існування:

На глибинах під водою тварини дихають повітрям при підвищеному тиску. Кров їх насичується при цьому газами повітря, особливо азотом. При підйомі з глибин азот виділяється у вигляді бульбашок і може привести до закупорки невеликих судин (газова емболія), що має серйозні наслідки для організму. Кашалот здатен перебувати під водою не дихаючи годину - півтори та пірнати на глибину до 1 км. Тиск величезного стовпа води повинен був би розплющити кита, роздавити його. Проте цього не відбувається. Річ у тому, що тіло китів на 90% складається з жирів, які майже не стискаються.

Легені ж кашалота повинні були б лопатися при швидкому підйомі. Але об'єм їх у кашалота в 2 рази менше, ніж у наземних тварин. Тому, що легені по відношенню до загальної маси невеликі, емболія китам не є небезпечною, оскільки вони вміщують в легенях мало повітря, а з ним і азоту. Крім того, кров кита і жирові маси мають підвищену здатність розчиняти азот, при цьому бульбашки не утворюються.

Причина таких тривалих занурень кашалота при малому об'ємі легенів пояснюється наступним. По-перше, є додатковий резервуар для повітря в голові, що займає більше 1/3 довжини тіла. У ньому зберігається майже стільки ж повітря, скільки і в легенях. По-друге, легені кашалота влаштовані таким чином, що вентиляція їх при видиху відбувається на 85-90% їх об'єму, а у людини та наземних тварин - тільки на 15%. По-третє, у пірнаючих тварин значна кількість кисню зв'язується з гемоглобіном м'язів та крові, що створює значне депо кисню. (біологія - фізика: тиск рідини і газів. Деяльнісна інтеграція - формування вмінь працювати з текстом)

Етап уроку: Узагальнення та систематизація знань. Організація зворотнього зв'язку.

Методичний прийом - Лови помилку: Учням пропонується текст, розповідь, в якій навмисно допущені помилки.

Після вивчення теми "Будова та функції цитоплазматичної мембрани" учням пропонується перевірити наступний текст:

"... при приміщенні рослинної тканини в гіпотонічний розчин (розчин з більшою концентрацією солей, чим в клітині), вода почала виходити з клітин. Спостерігався плазмолиз. Це явище викликане різницею осмотичного тиску. Вода з області високої концентрації солей переходить в область з низькою концентрацією солей, а солі навпаки. Рух молекул води відбувається через пори цитоплазматичної мембрани за рахунок активного транспорту, на який клітина витрачає додаткову енергію. При приміщенні рослинної тканини в гіпертонічний розчин (розчин з меншою концентрацією солей) спостерігався зворотний процес дифузії."

Методичний прийом - Інтегровані завдання та запитання: Учням пропонується завдання, яке можна вирішити, використовуючи знання з інших предметів.

Робоча медоносна бджола за 1 хвилину відвідує до 12 квіток, а за день - близько 7,2 тис. У великій бджолиній сім'ї буває до 50 тисяч робочих бджіл (у малій - близько 10 тисяч). Підрахуйте та запишіть, скільки квіток можуть опилити бджоли однієї бджолиної сім'ї протягом одного дня. (біологія - математика);
На підставі рівняння повного окислення молекули глюкоз розв'яжіть задачу. Яка молекулярна маса та яка кількість кисню потрібна для окислення 1 моля глюкози? (біологія - хімія - математика);
Поясніть, в чому полягає турбота держави: про сім'ю, що має дітей; про захист матерів; про розвиток дітей. (біологія - правознавство);
Чому дельфіни є швидкими плавцями? (біологія - фізика: сила тертя).
Запропонуйте вправи для ранкової гімнастики, які б сприяли попередженню серцево-судинним захворюванням. (біологія - фізичне виховання).
Етап уроку: Домашнє завдання.

Може бути найрізноманітнішим та включати завдання різного рівня складності (репродуктивного, пізнавального, творчого).

Методичний прийом - Проблемні питання: Такі завдання даються учням з нестандартним мисленням, їх рішення вимагає глибоких різнобічних знань. Таке завдання може бути задано не тільки на наступний урок, а на більш тривалий термін, який потрібен учню для його якісного виконання.

Методичний прийом - Сумісні завдання: такі завдання зменшують витрати сил та часу на приготування домашніх завдань. Учні, виконуючи одне завдання, готуються одразу до двох предметів.

Приготувати презентацію до теми „Біосинтез білка", "Екологічні проблеми", "Досягнення сучасної біологічної науки" тощо. (освоюючи комп'ютерну програму Microsoft Power Point на уроках інформатики, учень виконує і домашнє завдання з біології). Такі презентації надалі можна використовувати на уроці при початковому знайомстві з темою на етапі актуалізації знань.
Приготувати повідомлення на тему, яка дозволить краще зрозуміти сенс нового матеріалу, що вивчається на уроці.
Придумайте та проведіть експеримент, який би довів залежність втомленя м'язів пальців рук від ритму та сили навантаження. (біологія - фізика).
Запропоновані вище форми та прийоми організації навчальної діяльності на уроці є універсальними не тільки для біології, але й для інших предметів.

Учень, успішно оволодівши на одному уроці певними навичками, сміливо демонструє їх і на інших предметах, одержуючи позитивний результат.

Цікавими з погляду діяльнісної інтеграції є окремі технології та методики: "ТРДЗ", "Навчальний мозковий штурм", "Творчі завдання"; робота з рефератами, доповідями, повідомленнями; проведення на уроках дослідницьких, практичних та лабораторних робіт.

Важливо, щоб вчителями були узгоджені всі підходи до організації подібної діяльності на уроці. Педагоги, як колектив однодумців, разом виробляють єдиний алгоритм для проведення аналогічних робіт, формулюють основні вимоги до їх виконання, оформлення та написання висновків. А головне, - оцінюють роботу учнів за одними і тими самими критеріями.

Певні напрацювання в цьому напрямі зроблені і в нашій гімназії. Спільно вчителями біології, хімії, географії, фізики, історії, літератури сформульовані єдині вимоги до написання та оформлення рефератів, доповідей, повідомлень, а також виконання дослідницьких робіт.

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-10-27T19:06:29Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. В пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
#• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти
реалізації основних завдань соціально-економічного та куль-
турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн
результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до
необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити
стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на
перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку
світових освітніх систем хвилює практично все світове
суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти
та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?"
роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та
вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє
спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо
працювати і жити". В школі учень повинен навчитися, в першу
чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього
досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те,
що школярі погано володіють методологічними та економічними
знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють,
оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати
знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна
постановка питання значно знижує результативність відповідей
учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для
одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у
навколишньому світі, то тут результати наших школярів були
значно нижчими.Сутність.Прагматизм (від грецького “прагма” - діло) – філолофсько-педагогічний напрямок, що виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Ідеї ранніх прагматистів (Ч.Пірс, У.Джемс) розвинув Дж.Дьюі (1859-1952), який систематизував їх і назвав інструменталізмом. Основна теза –інтелектуальні і моральні якості особистості, закладені у її унікальній природі і їх проява зв’язані, перш з все з індивідуальним досвідом людини.Тому задача виховання – лише в якісному зростанні даних людині від природи здібностей, якостей і її індивідуального досвіду як головної умови самореалізації особистості.

Мораль та її теорія у Дьюі не включають будь-яких сталих норм, що пов’язані з інтересами певних класів. Дьюі вважав, що теза про класовий характер моралі та етики може призвести лише до руйнування суспільства і моральності. Він намагався створити універсальну етичну систему, яка служила б кожній людині незалежно від її соціального стану, досягненню її індивідуальної мети стосовно конкретної ситуації, її особистому уявленню про благо, справедливість, рівність.

Система виховання у Дьюі постає як вирішальний засіб поліпшення соціального середовища, зміни типу суспільства без революційних перетворень.

Закладені в природі людини унікальні здібності можуть проявити себе лише в процесі соціалізації, від соціального середовища залежить їх ріст. Тому одну з важливіших задач виховання Дьюі бачить у тому, щоб навчити людину пристосовуватись до середовища і отримувати таким чином можливість розвинути свої природні унікальні здібності.

Те, що успадковане однією людиною повинно служити і іншим людям, ставши їх спільною здібністю, загальним надбанням. До таких спільних здібностей Дьюі відносить перш за все потяг до демократії. Головну мету соціалізації Дьюі бачив у досягненні єдності переконань всіх членів суспільства.

Основні положення:

1. Школа не повинна бути відірвана від життя, навчання – від виховання.

2. У навчально-виховному процесі необхідно спиратись на власну активність учнів.

3. В управлінні школою і в практиці її роботи слід застосовувати демократичні принципи.

4. Виховання та навчання здійснюються не в теоретично-абстрактних формах, а в процесі виконання конкретних практичних справ.

5. Дослідницька свобода учнів є суттєвим елементом методики навчання.

6. Слід здійснювати постійний пошук нових рішень стосовно змісту навчання.

7. Опанування в процесі життєвого досвіду знаннями і є, за Дьюі, освіта. Саме людське існування для Дьюі є втіленням експериментального методу: людський досвід складається з експериментів людини з життям, він вимагає володіння методами наукового дослідження в самому широкому змісті слова. Опора на особистий досвід, що складається з експериментів із самим життям, є головної складової ідеології експерименталізму.

8. В основі навчально-виховного процесу повинні лежать інтереси дитини.

9. Вчитель покликаний стати творчою особистістю у тій чи іншій області.

У 60-і рр. ХХ століття філософія прагматизму і педагогіка, що спирається на неї, утратили свою популярність. Прикладна спрямованість навчально-виховного процесу відповідно до ідей Дж.Дьюі привела до зниження якості навчання і виховання. Це привело до перегляду і модернізації класичного прагматизму, що і відродився в 70-х роках під прапором неопрагматизма.
----
----Сучасне європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Сучасна Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

За період з 1993 до 2003 року вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало змогу запровадити спільні навчальні програми, нові принципи управління вищими навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного визнання документів про освіту.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, визначила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Досить масштабним є передбачене Болонською декларацією завдання запровадити систему академічних кредитів, аналогічну ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти
• забезпечення сфери освіти
методологією, технологією і
практикою оптимального
використання сучасних
інформаційно-комунікаційних
технологій.Інформатизація освіти
• Це не тільки комп'ютеризація
• Це процес, який має свої
закономірності, свої стадії
• Це завжди розвиток, послідовна зміна
станів
• Це зміна мислення, способів
діяльності, управління
• Це перехід системи освіти на якісно
новий рівень
#
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускни11-12-2007шення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровільний; полісуб'єктний; такий, що ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури; такий, що не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний; гнучкий; відкритий; поступовий.

Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Як приєднання до цього процесу, так і неприєднання мають свої переваги та ризики. Втім, з урахуванням усіх «за» і «проти» для країн, які прагнуть до економічного і суспільного розвитку і, зрештою, вступ до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи Болонському процесові немає. Ми вже значно спізнюємося щодо цього.

І чим більше зволікатимемо з рішучими кроками, тим важчим для нас буде вступ до Болонської співдружності. Якщо на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті 2001 року до наступних чотирьох кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які входили до Болонської співдружності на Берлінському саміті 2003 pоку, змушені були витримати справжній іспит. Безперечно, вступ до цієї співдружності наступних країн на Бергенському саміті 2005 року буде дуже складним.

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.
# Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;
привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

У своїй промові у Каліфорнійському технологічному інституті, яка пізніше під заголовком «Наука літакошанувальників»[1] увійшла до книги «Ви, звичайно, жартуєте, містер Фейнман», фізик Річард Фейнман порівняв псевдонауку із карго-культом . У своїй промові Фейнман зауважив, що літакошанувальники відтворюють вигляд аеродрому, аж до навушників з «антенами» з бамбукових паличок, але літаки не сідають. Фейнман стверджував, що деякі вчені часто проводять дослідження, що мають всі зовнішні атрибути справжньої науки, але насправді складають псевдонауку, негідну ані підтримки, ані поваги.
#З огляду на шкільну практику проведення навчальних досліджень, практичне застосування сучасних технологій, форм, методів навчання в закладах середньої освіти та досвід роботи з учнями, можна стверджувати, що в сучасних умовах навчання навчально-дослідницька діяльність школярів переважає над науково-дослідницькою. У зв’язку з цим доцільно визначитися з поняттям навчально-дослідницької діяльності учнів.

Навчально-дослідницька діяльність учнів є різновидом навчальної діяльності з одного боку та складовою частиною дослідницької діяльності з іншого. Тому доцільно розглянути особливості кожної з цих діяльностей.

Важливий дидактичний принцип єдності навчання, виховання і розвитку характеризує навчальну діяльність школярів як систему, що не обмежується розумовими і практичними діями, а передбачає активне ставлення учнів до навчального матеріалу та включення їх у взаємостосунки з вчителями й учнями, під час яких формуються особистісні якості школяра. Як конкретний вид діяльності людини навчальна діяльність учнів характеризується всіма ознаками пізнавальної діяльності і складає систему «розумових і практичних дій, здійснення яких забезпечує засвоєння знань, оволодіння вміннями та навичками застосування їх для вирішення різних завдань».

Під навчальною діяльністю психологи розуміють діяльність учнів, спрямовану на здобуття теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийомів розв’язування задач стосовно цього предмету і, отже, на розвиток школярів і формування їхньої особистості. А.О.Кірсанов наголошує, що «навчальна діяльність це:

розумові і практичні дії учня, опосередковані педагогічним впливом, здійснення яких забезпечує засвоєння наукових понять, способів дій, особистий розвиток;

форма активного ставлення учнів до навчального матеріалу (до предметів, явищ і т. д., що вивчаються);

форма включення учнів у систему суспільних стосунків, у колективну діяльність, під час якої засвоюється багатоманітність специфічних рис особистості».

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:28, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 3 жовтня 2016 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Малиш В.В.

2016-04-20T12:42:47Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Малиш В.В.

2016-04-20T12:33:18Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Малиш В.В.

2016-04-20T12:28:07Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ляшенко Ю.С.

2016-04-20T12:07:41Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вдалого дня, плідної роботи та гарних результатів !!!--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 14:57, 20 квітня 2016 (EEST)
Дякую!--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 15:07, 20 квітня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.

2016-04-20T11:55:35Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня!--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 14:55, 20 квітня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

ІКТ у викладанні предметів Малиш В.В.

2016-04-20T11:39:11Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. За вікном весна, сподіваюся гарний настрій :). І я впевнена, щоу нас з вами все обов'язково вийде. Посміхніться, адже посмішка має велике значення і вплив. Ви згодні з цим? [http://claudiooj.livejournal.com/1289229.html Погляньте на посмішку] та висловіть свої враження.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:24, 20 квітня 2016 (EEST)
Посмішка робить сім'ї щасливими, справи процвітаючими і дружбу тривалою .
--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 14:38, 20 квітня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

ІКТ у викладанні предметів Малиш В.В.

2016-04-20T11:38:36Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Користувач:Малиш Валерій Валерійович

2016-04-19T12:44:53Z

Малиш Валерій Валерійович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Малиш Валерій Валерійович

==Регіон==
Лебединський район,м.Лебедин
==Місце роботи==
Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.
==Посада ==
Вчитель історіїї та правознавства
==Категорія==
Друга категорія
==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.]] Лебединського району.

==Контакти==
valeriymalysh2016@gmail.com
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.

2016-04-19T12:44:10Z

Малиш Валерій Валерійович: Створена сторінка: == Повна назва навчального закладу == ==Адреса навчального закладу== ==Історія навчально...

== Повна назва навчального закладу ==

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Лебединський район

2016-04-19T12:35:58Z

Малиш Валерій Валерійович:

[[Маловисторопський НВК:загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Лебединської районної ради]]

[[Великовисторопський НВК: ЗОШ І-ІІ ступенів - ДНЗ Лебединської районної ради]]

[[Павленківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ Лебединської районної ради]]

[[Голубівська ЗОШ І-ІІІ ст. Лебединської районної ради]]

[[Межиріцька загальноосвітня школа I-III ст.]]

Педагогічна інноватика Малиш В.В.

2016-04-19T12:18:14Z

Малиш Валерій Валерійович: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

==== Інтерактивні практичні заняття ====

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Малиш В.В.

2016-04-19T12:18:04Z

Малиш Валерій Валерійович: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

ІКТ у викладанні предметів Малиш В.В.

2016-04-19T12:17:54Z

Малиш Валерій Валерійович: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

Теорія та методика фахової дисципліни Малиш В.В.

2016-04-19T12:17:43Z

Малиш Валерій Валерійович: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-04-19T12:17:25Z

Малиш Валерій Валерійович: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}