HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:43:07Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg|200px|thumb|left|Мартиненко В.М.]]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNamVLckVjbEpicGc/view?usp=sharing Портфоліо вчителя]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNbV9tcnlSUEF5R2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 6клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNYkNzck95MXFpbGc/view?usp=sharing презентація до уроку з історії 6 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNWlpMTWpVaUY4ZDQ/view?usp=sharing виховний захід з правознавства]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNU2pHcEE0WV9SSlE/view?usp=sharing презентація з історії України 8 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNd0VyMjFsSHdmOU0/view?usp=sharing конспект уроку з історії України 8 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNZHl6c3RvdkVwSEk/view?usp=sharing буклет Малопавлівської зош 1-3 ступенів]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNdDM2RDZFMDFkZ2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 8клас]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:39:23Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg|200px|thumb|left|Мартиненко В.М.]]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNamVLckVjbEpicGc/view?usp=sharing Портфоліо вчителя]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNbV9tcnlSUEF5R2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 6клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNYkNzck95MXFpbGc/view?usp=sharing презентація до уроку з історії 6 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNWlpMTWpVaUY4ZDQ/view?usp=sharing виховний захід з правознавства]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNU2pHcEE0WV9SSlE/view?usp=sharing презентація з історії України 8 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNd0VyMjFsSHdmOU0/view?usp=sharing конспект уроку з історії України 8 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNZHl6c3RvdkVwSEk/view?usp=sharing буклет Малопавлівської зош 1-3 ступенів]

[https://drive.google.com/file/d/0Bhttps://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNdDM2RDZFMDFkZ2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 8клас]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:37:45Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg|200px|thumb|left|Мартиненко В.М.]]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNamVLckVjbEpicGc/view?usp=sharing Портфоліо вчителя]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNbV9tcnlSUEF5R2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 6клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNYkNzck95MXFpbGc/view?usp=sharing презентація до уроку з історії 6 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNWlpMTWpVaUY4ZDQ/view?usp=sharing виховний захід з правознавства]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNU2pHcEE0WV9SSlE/view?usp=sharing презентація з історії України 8 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNd0VyMjFsSHdmOU0/view?usp=sharing конспект уроку з історії України 8 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNZHl6c3RvdkVwSEk/view?usp=sharing буклет Малопавлівської зош 1-3 ступенів]

[http:/https://drive.google.com/file/d/0Bhttps://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNdDM2RDZFMDFkZ2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 8клас ]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:30:33Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg|200px|thumb|left|Мартиненко В.М.]]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNamVLckVjbEpicGc/view?usp=sharing Портфоліо вчителя]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNbV9tcnlSUEF5R2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 6клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNYkNzck95MXFpbGc/view?usp=sharing презентація до уроку з історії 6 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNWlpMTWpVaUY4ZDQ/view?usp=sharing виховний захід з правознавства]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNU2pHcEE0WV9SSlE/view?usp=sharing презентація з історії України 8 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNd0VyMjFsSHdmOU0/view?usp=sharing конспект уроку з історії України 8 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNZHl6c3RvdkVwSEk/view?usp=sharing буклет Малопавлівської зош 1-3 ступенів]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:21:46Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg|200px|thumb|left|Мартиненко В.М.]]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNamVLckVjbEpicGc/view?usp=sharing Портфоліо вчителя]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNbV9tcnlSUEF5R2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 6клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNYkNzck95MXFpbGc/view?usp=sharing презентація до уроку з історії 6 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNWlpMTWpVaUY4ZDQ/view?usp=sharing виховний захід з правознавства]

[http://www.example.com презентація з історії України 8 клас]

[http://www.example.com конспект уроку з історії України 8 клас]

[http://www.example.com буклет Малопавлівської зош 1-3 ступенів]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:16:49Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg|200px|thumb|left|Мартиненко В.М.]]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNamVLckVjbEpicGc/view?usp=sharing Портфоліо вчителя]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNbV9tcnlSUEF5R2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 6клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNYkNzck95MXFpbGc/view?usp=sharing презентація до уроку з історії 6 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNWlpMTWpVaUY4ZDQ/view?usp=sharing виховний захід з правознавства]

[http://www.example.com презентація з історії України 8 клас]

[http://www.example.com конспект уроку з історії України 8 клас]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:14:31Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg|200px|thumb|left|Мартиненко В.М.]]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNamVLckVjbEpicGc/view?usp=sharing Портфоліо вчителя]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNbV9tcnlSUEF5R2c/view?usp=sharing конспект уроку з історії 6клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNYkNzck95MXFpbGc/view?usp=sharing презентація до уроку з історії 6 клас]

[https://drive.google.com/file/d/0BwlVHRlxwYFNWlpMTWpVaUY4ZDQ/view?usp=sharing виховний захід з правознавства]

[http://www.example.com назва посилання презентація з історії України 8 клас]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:11:07Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:06:24Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T07:01:15Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-09T06:58:34Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області

2015-12-09T06:31:26Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

[[Файл:Малопавлівська_школа.jpg|300px|thumb|right]]
==Повна назва навчального закладу==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Адреса навчального закладу==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка
вул.Леніна,7

==Історія навчального закладу==

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
У 1860 році з дозволу пана Бразоля було відкрито невеличку школу в сільській хаті. Вже пізніше, року 1894, було засновано церковно-приходську школу, де навчалися лише дівчата в кількості 13 душ.Заняття проходили у квартирі диякона Крошкіна протягом 5 років. У цей період було побудоване спеціальне приміщення для школи на дві класні кімнати.

У період 1905 - 1913 р.р. йшла масова побудова земством шкіл. У 1907 році у Малій Павлівці також з’являється трьохкласна школа. З роками кількість мешканців села зростала і приміщення стало затісне. Тому у 1934 році в колишньому будинку священника було облаштовано клас, який функціонував аж до 1948 року.

У 1943 році відчинила двері двокласна школа в окремому приміщенні. Однак відчувалась гостра потреба в нових класних кімнатах. Тому у 1969 році місцевий колгосп вирішив звести біля старої школи прибудову, у якій розмістилися 4 класи. Незабаром господарством зведено нову контору, а ста-ре приміщення переобладнано під класи. У 1947 році колгоспні будівельники Шапар Степан, Шапар Микола, Дейко Самійло переобладнали стару хату під майстерню для уроків трудового навчання.
Незручності в організації навчального процесу були пов'язані з тим, що класи і майстерні знаходились на досить значній відстані і в пристосованих приміщеннях. Тому виникла нагальна потреба побудувати нову школу, держава виділила на це кошти.

Уже при проектуванні новобудови з’явилися певні труднощі. Декілька разів перероблялися документи і врешті-решт, завдяки великим зусиллям директора школи Буртелея Д.Г, у 1980 році розпочалося будівництво. Це стало справою всього району.Головним підрядником стала організація «Охтир-буд»,яка здійснила роботи в максимально короткий строк. Це будівництво стало справою всього села. На ній працювали учні, їх батьки, вчителі. Значний внесок зробив директор Буртелей Д.Г. Все здійснювалося і робилося під його пильним контролем і при його безпосередній участі. Особливо гарячими були дні серпня 1982 року. Докладалося всіх зусиль для того,щоб у призначений день відкриття, 1 вересня 1982 року, нова школа могла зустріти учнів у світлих, затишних класах і кабінетах. І успіху було досягнуто.Свято Першого Дзвоника того року проводилось на майданчику перед новобудовою.Цього дня школа стала середньою. Почалися радісні і кропіткі будні. На той час школа була найкращою серед навчальних закладів районущодо забезпечення технічними засобами навчання. У кожному кабінеті учні могли переглядати телеуроки;добрими помічниками учителям стали магнітофонні записи, кінокамера, два відеомагнітофони, кодоскопи, два кінопроектори "Україна" та ін.
Колектив школи поповнився новими педагогічними кадрами. Повагу учнів здобули фізик А.О.Різніченко, вчитель трудового навчання Коряк М.П., вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Директори===
Загальновідома істина, що талановитим є той керівник колективу, в якому злагоджено йде робота навіть за його відсутності. Малопавлівському загальноосвітньому закладу щастило на таких керівників. Кожен з них заклав свою цеглинку у фундамент традицій та звичаїв школи.
Серед історичних матеріалів вперше було зафіксовано директора неповної середньої школи М.П. Тертичного (1930 рік). З 1937 року по 1941 рік навчальний заклад очолював І.О. Дяченко, який героєм загинув в роки війни.
З 1943 по 1949 рр. школою керував М.П. Токар.Детальніше про діяльність цих директорів та очолювані ними колективи іде розповідь у розділі «Заснування Малопавлівської неповної середньої школи».
З 1949 по 1970 рр. директором школи був Дейко Микола Микитович. За його спогадами на той час навчальний заклад у селі був центром політичного, громадського і культурного життя. Крім своїх безпосередніх обов’язків вчителі ще виконували безліч громадських доручень. Вони щотижня мусили читати політінформацію для працівників сільськогосподарських та інших підприємств на території школи, а також були активістами художньої самодіяльності. Багато власного часу забирали наради, педагогічні ради.
Яскравою ілюстрацією саме періоду 50 – 60 рр. можна вважати систему перевірок навчальних закладів. Обласний чи районний інспектор приїжджав попутною підводою на 3 – 5 днів, а то і цілий тиждень, оселявся або безпосередньо в школі, або в членів педагогічного колективу. Відвідував уроки,заходи, перевіряв документацію, складав інформацію про результати перевірки.
Ще одним сильним враженням, яке відповідало духу того часу, було щорічне складання звітів, воно займало близько тижня часу,списувалося величезна кількість сторінок, і цей звіт відігравав дуже важливу роль у подальшому авторитеті навчального закладу.
Колеги, учні згадують Миколу Микитовича як дуже принципового, вимогливого та працелюбного керівника. Також він запам’ятався багатьом учням як математик від Бога. Йому випало розширювати приміщення школи.
Наступником Дейка Миколи Микитовича став досвідчений та енергійний вчитель математики Буртелей Дмитро Григорович. На той час закінчив Охтирське педучилище, попрацював за направленням вчителем математики у Недригайлівському районі, відслужив у армії і повернувся працювати в рідний Грунський район уже вчителем математики.
1969 рік відкрив нову сторінку в педагогічній кар’єрі Дмитра Григоровича. За період керівництва виявив неабиякі організаторські здібності, головну увагу приділяв як учнівському, так і учительському колективу. Його вважали трудоголіком, цього вимагав і від інших. Вникав у кожну подію, справу. Саме йому випала важка доля відповідати за будівництво нового навчального закладу. На цей період школа стала єдиним домом, де він днював і ночував.
Цього директора можна назвати господарником від Бога,здавалося, не було такої роботи, яку він не міг робити. Кожен куточок школи пам’ятає його вправні руки.
Віддавши школі в буквальному розумінні здоров’я і навіть життя, Буртелей Д.Г. після тяжкої виснажливої хвороби помер у віці 57років. А школа і донині є окрасою села і живою згадкою про нього.
Спогади Скрипника Василя Миколайовича
(директора школи з 1987 по 1997 р.р.)

'''Пролог'''

Так,активності й енергії сільському жителю не бракувало ніколи. Ще навчаючись у рідній Олешні, юний Василько віддавав чимало сил громадській роботі, зокрема,був шкільним комсоргом. А потім вступив на фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту. Причому зробив це з цілком конкретною метою: опанувавши точні науки, «підняти» своє село. Ось так, ні більше, ні менше! І дійсно, викладаючи фізику (важливість цього предмету для
пізнання будови матеріального Всесвіту важко переоцінити), педагог вклав чимало зусиль в інтелектуальне виховання юних земляків.

Наступним же етапом його трудової кар’єри стала робота в Малопавлівській ЗОШ. З 1987 по1997 роки В. Скрипник очолював цей навчальний заклад. Будучи директором, зумів у повній мірі проявити свою діяльну натуру.

Я отримав призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ наприкінці серпня 1987 року за два дні до педагогічної конференції. І через ці два дні на педагогічній конференції мене називали як керівника закладу, та й сам заклад, «погано» дванадцять разів. Школа була нова, лише п’ять років як збудована, в коридорах були темні панелі, а в класах побілка крейдою з кольоровими добавками. Через місяць на стінах класних кімнат утворювалися різної форми плями. Тобто виникла необхідність зробити естетичний ремонт класів. Цим і запам’ятався початок директорства.
Взимку 1987 року ми зробили ремонт методичного кабінету, поклеїли шпалери та повісили штори. А в травні місяці одинадцятий клас зробили подарунок школі –відремонтували математичний кабінет, де теж поклеїли шпалери. На загальношкільних батьківських зборах було вирішено по всіх класах зробити ремонти, КГПЗ дав гроші на штори та гардини,які я привіз із Сум. В класи закупили 8 програвачів, повісили українські рушники, виготовили сучасні тематичні папки з роздатковим матеріалом, запустили в дію внутрішні туалети для всієї школи.
В серпні місяці школу приймала районна комісія. 16 чоловік походили по школі, подивилися, а потім пожежник дістав « Положення …» і розкритикував, як пожежонебезпечні, і шпалери, і штори. Санітарний лікар Доля В.П. відкрив санітарні вимоги до шкільних приміщень і підсилив позиції пожежника підтвердженням шкідливості для здоров’я вкритих шпалерою кольорових стін, вказав на недостатність освітлення через наявність штор і квітів на вікнах. Не підписавши акта прийому школи, комісія так і поїхала; і тільки завідуючий районним відділом освіти Білокінь О.І., потиску-ючи мені руку, сказав лише одне слово «молодець». Ще запам’яталися «наїзди» партійного керівництва,санстанції. Другий секретар райкому комуністичної партії Шульга І.С. на зборах у Груні сказав, що Скрипник за тиждень обдере шпалери і за свої особисті кошти зробить ремонт у школі. А того Вовка з Червоною шапочкою на блоці початкових класів замалює в «нормальний»колір.
Два місяці продовжувалися мої переживання, але в листопаді делегація райкому партії поїхала в Слонім, де перейняла передовий педагогічний досвід. І там раптом згадали доречно, що такий же стиль оформлення навчального закладу є в Малопавлівській школі. …І нас почали хвалити.
Паралельно з естетичним оформленням школи ми активізували і виховну роботу. Важкувато було міняти усталений ритм діяльності вчителів, заохочувати їх до проведення дискотек для дітей, чергування по школі за графіком, учительсько-батьківських патрулів в громадських місцях. За часу мого керівництва самоліквідувався в країні комсомол, і ми створили учнівське самоврядування. Кожного понеділка діти збиралися в кабінеті директора школи, і з ними погоджувалися всі питання позакласної роботи і т.д..
Проводили експеримент: клас без класного керівника (почали вимушено, вийшло – непогано,клас на самоконтролі протримався 1,5року). Створили гімназійний 5 клас, де ввели нові предмети: інформатику та шахи.Шкільним самоврядуванням започаткували створення дискоклубу «STARS».
До мого приходу в школу тут ефективно працював туристичний клуб «Пілігрим» під керівництвом вчителя англійської мови Гончаренка В.І. Ми розширили сферу його діяльності. Крім туристичної групи,систематично запрацювали краєзнавчо-туристська експедиція та секції спортивного орієнтування. Це було мені близьке, бо саме спортивним орієнтуванням почав займатися майже професійно ще в студентські роки.
Наші шкільні туристичні групи отримували перші місця в районних змаганнях, брали участь у обласних. Ми об’їздили та обходили майже всю Східну і Західну Україну, були в Росії, Прибалтиці. І тепер, коли пішов на пенсію за вислугою років, то продовжую свою улюблену справу, створивши туристичне підприємство «Скрипник-тур», яке здійснює автобусні туристичні екскурсії по всій Україні.
СПОГАДИ ДЕЙКО ЛЮДМИЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ
(ДИРЕКТОРА ШКОЛИ З 1997 ПО2001 РІК)
Пролог
Марченко(Дейко) Людмила Володимирівнанародилася в селі Мала Павлівка 1961 року. Закінчила Малопавлівську ЗОШ 1-2ступенів з відзнакою. Запам’яталася відповідальною, творчою, активною ученицею.Очолювала шкільну комсо-мольську організацію. Ініцію-вала безліч творчих справ.
За співбесідою вступила до Лебединського педагогічного училища, яке закінчила блискуче. Повернулася вчителем початкових класів у рідну школу. Заочно закінчила Харківський державний інститут імені Григорія Савича Сковороди.Пропрацювала вчителем початкових класів 15 років. Здобула визнання. Стала вчителем вищої категорії.

Справжнім шоком для мене стало призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ 1-3 ступенів. Відмова керувати навчальним закладом не була сприйнята серйозно керівництвом відділу освіти, і на щорічній районній учительській конференції було представлено мене як директора школи, хоча за півгодини до цього умовляла керівника відділу освіти відмовитися від моєї кандидатури .
З чого почати? Адже поруч міцний високоосвічений колектив, який чекає від тебе чогось нового, нестандартного. Не приховую, страх не полишав ні вдень, ні вночі. Чи справлюсь, чи знайду надійну підтримку трудового колективу у своїх починаннях? За дітей не хвилювалася, адже до цього пройшла добру школу гарту – від вихователя групи продовженого дня до заступника директора з виховної роботи. Проте, більш улюбленими були роки в початковій школі. Але про це пізніше.
А через декілька днів роботи на посаді директора –свято Першого Дзвоника. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб воно запам’яталося. Це – як здати перший іспит. Та попереду більш важливіші справи.І, як кожна жінка-господиня, розпочала свою діяльність з упорядкування навчального закладу та прилеглої території:реорганізували подвір’я, зробити новий паркан та поріг, провели суботник з батьками і облаштували новий спортивний майданчик та стадіон. За роки роботи директором довелося стати всезнаючим господарником: вивчати розміри труб і засувок, бо ремонтували опалювальну систему, варити смолу для шкільного даху та пекти хліб для бригади, яка працювала і у святкові дні, «доставати» керівників підприємств і організацій, щоб допомогли провести капітальні ремонти актового залу та окремих кабінетів. А найдужче злякалася тоді, коли на очах зірвався котел у котельні, бо обладнання було старе, часто ремонтували. На нове не було грошей. А я по дорозі на весілля до сина свого заступника з навчально-виховної роботи вирішила зайти в котельню, щоб упевнитися, що все гаразд… Увесь мій новий костюм був у сажі. Після цього випадку керівництво знайшло можливості переробити котельню, закупило нові котли. Дуже багато клопоту було і з опалювальною системою. Рятували усі разом.Для школи були придбані нові штори, виготовлені батьками підставки для квітів,руками працівників школи, дітей та батьків виготовлені для естетичного оформлення приміщень вироби з природного матеріалу. Велика заслуга в цьому Перетятько Світлани Олександрівни -старшої піонервожатої та Буртелея Олександра Дмитровича, мого однокласника,сина колишнього директора школи Буртелея Дмитра Григоровича. Найпершими підтримували всі творчі починання в зміні обличчя школи заступник з виховної роботи Литус Світлана Дмитрівна та педагог-організатор Волинська Лідія Іванівна.Міцною опорою в моїй роботі були трудовий, учнівський та батьківський колективи. Що б там не говорили, але багато в чому я завдячую саме їм .
Відзнаку за свою роботу отримала через рік на тій же конференції. Почула про це пізніше з вуст колег, бо під час конференції з сільським головою Резніченко Тетяною Михайлівною «висіли» у нових костюмах (збиралися ж на конференцію) на борту машини, в яку завантажувався руберойд для школи: перераховували рулони та перевіряли марку. Бо як же без цього!
А зараз про те, чим в дійсності повинен займатися директор школи – про навчально-виховний процес! Ось тут я й відчула і оцінила доброзичливий мікроклімат всього трудового колективу. У нас панував демократичний стиль, усі питання вирішувалися колегіально. Колектив був творчий, підтримував усі ідеї.
Спочатку важко було готуватися до педрад, особливо аналізувати стан викладання тих предметів, з яких не фахівець. Доводилося перечитувати методичну літературу, залучати до відвідування уроків членів відповідних методоб’єднань, знайомитися зі зразками ведення відповідної документації. До цих пір згадую, як хвилювалася кожного разу під час педагогічних рад, бо основним завданням вбачалося говорити завжди правду, але при цьому не травмувати педагога. Запам’яталося те, що я для батьків залишилася не тільки директором, а, в першу чергу, педагогом. Про це свідчила подарована батьками картина з підписом на зворотній стороні – «Педагогу від Бога».
Працюючи зараз в іншій галузі, я з трепетом згадую свою педагогічну діяльність. І сьогодні підтримую дружні стосунки з рідним колективом.

На сьогоднішній день сьомий рік директором школи працює Лимар Раїса Василівна.
===Кращі вчителі===
Повагу учнів здобули учитель математики Сироїд Л.Г.,вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Відомі випускники===
*1990 р. Левченко Світлана;
*1991 р.Дейко Ірина;
*2007 р.Забашта Алла;
*2014 р.Сироїд Юлія

==Навчальний заклад сьогодні==
На сьогоднішній день Малопавлівська школа працює 33 роки. Директором школи є Лимар Раїса Василівна. Педагогічний колектив має середній вік ( від 25 до 60 років).Всього в нашому закладі прцює 24 педагоги.У школі навчається 150 учнів. Малопавлівська школа займає 2 місто в рейтингу на районних предметних олімпіадах. Педагогічний колетив нараховує 6 вчителів з вищою категорією ,15 педагогів з 1категорією , 3 педагоги з 2 категорією.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області

2015-12-09T06:19:00Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

[[Файл:Малопавлівська_школа.jpg|300px|thumb|right]]
==Повна назва навчального закладу==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Адреса навчального закладу==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка
вул.Леніна,7

==Історія навчального закладу==

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
У 1860 році з дозволу пана Бразоля було відкрито невеличку школу в сільській хаті. Вже пізніше, року 1894, було засновано церковно-приходську школу, де навчалися лише дівчата в кількості 13 душ.Заняття проходили у квартирі диякона Крошкіна протягом 5 років. У цей період було побудоване спеціальне приміщення для школи на дві класні кімнати.

У період 1905 - 1913 р.р. йшла масова побудова земством шкіл. У 1907 році у Малій Павлівці також з’являється трьохкласна школа. З роками кількість мешканців села зростала і приміщення стало затісне. Тому у 1934 році в колишньому будинку священника було облаштовано клас, який функціонував аж до 1948 року.

У 1943 році відчинила двері двокласна школа в окремому приміщенні. Однак відчувалась гостра потреба в нових класних кімнатах. Тому у 1969 році місцевий колгосп вирішив звести біля старої школи прибудову, у якій розмістилися 4 класи. Незабаром господарством зведено нову контору, а ста-ре приміщення переобладнано під класи. У 1947 році колгоспні будівельники Шапар Степан, Шапар Микола, Дейко Самійло переобладнали стару хату під майстерню для уроків трудового навчання.
Незручності в організації навчального процесу були пов'язані з тим, що класи і майстерні знаходились на досить значній відстані і в пристосованих приміщеннях. Тому виникла нагальна потреба побудувати нову школу, держава виділила на це кошти.

Уже при проектуванні новобудови з’явилися певні труднощі. Декілька разів перероблялися документи і врешті-решт, завдяки великим зусиллям директора школи Буртелея Д.Г, у 1980 році розпочалося будівництво. Це стало справою всього району.Головним підрядником стала організація «Охтир-буд»,яка здійснила роботи в максимально короткий строк. Це будівництво стало справою всього села. На ній працювали учні, їх батьки, вчителі. Значний внесок зробив директор Буртелей Д.Г. Все здійснювалося і робилося під його пильним контролем і при його безпосередній участі. Особливо гарячими були дні серпня 1982 року. Докладалося всіх зусиль для того,щоб у призначений день відкриття, 1 вересня 1982 року, нова школа могла зустріти учнів у світлих, затишних класах і кабінетах. І успіху було досягнуто.Свято Першого Дзвоника того року проводилось на майданчику перед новобудовою.Цього дня школа стала середньою. Почалися радісні і кропіткі будні. На той час школа була найкращою серед навчальних закладів районущодо забезпечення технічними засобами навчання. У кожному кабінеті учні могли переглядати телеуроки;добрими помічниками учителям стали магнітофонні записи, кінокамера, два відеомагнітофони, кодоскопи, два кінопроектори "Україна" та ін.
Колектив школи поповнився новими педагогічними кадрами. Повагу учнів здобули фізик А.О.Різніченко, вчитель трудового навчання Коряк М.П., вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Директори===
Загальновідома істина, що талановитим є той керівник колективу, в якому злагоджено йде робота навіть за його відсутності. Малопавлівському загальноосвітньому закладу щастило на таких керівників. Кожен з них заклав свою цеглинку у фундамент традицій та звичаїв школи.
Серед історичних матеріалів вперше було зафіксовано директора неповної середньої школи М.П. Тертичного (1930 рік). З 1937 року по 1941 рік навчальний заклад очолював І.О. Дяченко, який героєм загинув в роки війни.
З 1943 по 1949 рр. школою керував М.П. Токар.Детальніше про діяльність цих директорів та очолювані ними колективи іде розповідь у розділі «Заснування Малопавлівської неповної середньої школи».
З 1949 по 1970 рр. директором школи був Дейко Микола Микитович. За його спогадами на той час навчальний заклад у селі був центром політичного, громадського і культурного життя. Крім своїх безпосередніх обов’язків вчителі ще виконували безліч громадських доручень. Вони щотижня мусили читати політінформацію для працівників сільськогосподарських та інших підприємств на території школи, а також були активістами художньої самодіяльності. Багато власного часу забирали наради, педагогічні ради.
Яскравою ілюстрацією саме періоду 50 – 60 рр. можна вважати систему перевірок навчальних закладів. Обласний чи районний інспектор приїжджав попутною підводою на 3 – 5 днів, а то і цілий тиждень, оселявся або безпосередньо в школі, або в членів педагогічного колективу. Відвідував уроки,заходи, перевіряв документацію, складав інформацію про результати перевірки.
Ще одним сильним враженням, яке відповідало духу того часу, було щорічне складання звітів, воно займало близько тижня часу,списувалося величезна кількість сторінок, і цей звіт відігравав дуже важливу роль у подальшому авторитеті навчального закладу.
Колеги, учні згадують Миколу Микитовича як дуже принципового, вимогливого та працелюбного керівника. Також він запам’ятався багатьом учням як математик від Бога. Йому випало розширювати приміщення школи.
Наступником Дейка Миколи Микитовича став досвідчений та енергійний вчитель математики Буртелей Дмитро Григорович. На той час закінчив Охтирське педучилище, попрацював за направленням вчителем математики у Недригайлівському районі, відслужив у армії і повернувся працювати в рідний Грунський район уже вчителем математики.
1969 рік відкрив нову сторінку в педагогічній кар’єрі Дмитра Григоровича. За період керівництва виявив неабиякі організаторські здібності, головну увагу приділяв як учнівському, так і учительському колективу. Його вважали трудоголіком, цього вимагав і від інших. Вникав у кожну подію, справу. Саме йому випала важка доля відповідати за будівництво нового навчального закладу. На цей період школа стала єдиним домом, де він днював і ночував.
Цього директора можна назвати господарником від Бога,здавалося, не було такої роботи, яку він не міг робити. Кожен куточок школи пам’ятає його вправні руки.
Віддавши школі в буквальному розумінні здоров’я і навіть життя, Буртелей Д.Г. після тяжкої виснажливої хвороби помер у віці 57років. А школа і донині є окрасою села і живою згадкою про нього.
Спогади Скрипника Василя Миколайовича
(директора школи з 1987 по 1997 р.р.)

'''Пролог'''

Так,активності й енергії сільському жителю не бракувало ніколи. Ще навчаючись у рідній Олешні, юний Василько віддавав чимало сил громадській роботі, зокрема,був шкільним комсоргом. А потім вступив на фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту. Причому зробив це з цілком конкретною метою: опанувавши точні науки, «підняти» своє село. Ось так, ні більше, ні менше! І дійсно, викладаючи фізику (важливість цього предмету для
пізнання будови матеріального Всесвіту важко переоцінити), педагог вклав чимало зусиль в інтелектуальне виховання юних земляків.

Наступним же етапом його трудової кар’єри стала робота в Малопавлівській ЗОШ. З 1987 по1997 роки В. Скрипник очолював цей навчальний заклад. Будучи директором, зумів у повній мірі проявити свою діяльну натуру.

Я отримав призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ наприкінці серпня 1987 року за два дні до педагогічної конференції. І через ці два дні на педагогічній конференції мене називали як керівника закладу, та й сам заклад, «погано» дванадцять разів. Школа була нова, лише п’ять років як збудована, в коридорах були темні панелі, а в класах побілка крейдою з кольоровими добавками. Через місяць на стінах класних кімнат утворювалися різної форми плями. Тобто виникла необхідність зробити естетичний ремонт класів. Цим і запам’ятався початок директорства.
Взимку 1987 року ми зробили ремонт методичного кабінету, поклеїли шпалери та повісили штори. А в травні місяці одинадцятий клас зробили подарунок школі –відремонтували математичний кабінет, де теж поклеїли шпалери. На загальношкільних батьківських зборах було вирішено по всіх класах зробити ремонти, КГПЗ дав гроші на штори та гардини,які я привіз із Сум. В класи закупили 8 програвачів, повісили українські рушники, виготовили сучасні тематичні папки з роздатковим матеріалом, запустили в дію внутрішні туалети для всієї школи.
В серпні місяці школу приймала районна комісія. 16 чоловік походили по школі, подивилися, а потім пожежник дістав « Положення …» і розкритикував, як пожежонебезпечні, і шпалери, і штори. Санітарний лікар Доля В.П. відкрив санітарні вимоги до шкільних приміщень і підсилив позиції пожежника підтвердженням шкідливості для здоров’я вкритих шпалерою кольорових стін, вказав на недостатність освітлення через наявність штор і квітів на вікнах. Не підписавши акта прийому школи, комісія так і поїхала; і тільки завідуючий районним відділом освіти Білокінь О.І., потиску-ючи мені руку, сказав лише одне слово «молодець». Ще запам’яталися «наїзди» партійного керівництва,санстанції. Другий секретар райкому комуністичної партії Шульга І.С. на зборах у Груні сказав, що Скрипник за тиждень обдере шпалери і за свої особисті кошти зробить ремонт у школі. А того Вовка з Червоною шапочкою на блоці початкових класів замалює в «нормальний»колір.
Два місяці продовжувалися мої переживання, але в листопаді делегація райкому партії поїхала в Слонім, де перейняла передовий педагогічний досвід. І там раптом згадали доречно, що такий же стиль оформлення навчального закладу є в Малопавлівській школі. …І нас почали хвалити.
Паралельно з естетичним оформленням школи ми активізували і виховну роботу. Важкувато було міняти усталений ритм діяльності вчителів, заохочувати їх до проведення дискотек для дітей, чергування по школі за графіком, учительсько-батьківських патрулів в громадських місцях. За часу мого керівництва самоліквідувався в країні комсомол, і ми створили учнівське самоврядування. Кожного понеділка діти збиралися в кабінеті директора школи, і з ними погоджувалися всі питання позакласної роботи і т.д..
Проводили експеримент: клас без класного керівника (почали вимушено, вийшло – непогано,клас на самоконтролі протримався 1,5року). Створили гімназійний 5 клас, де ввели нові предмети: інформатику та шахи.Шкільним самоврядуванням започаткували створення дискоклубу «STARS».
До мого приходу в школу тут ефективно працював туристичний клуб «Пілігрим» під керівництвом вчителя англійської мови Гончаренка В.І. Ми розширили сферу його діяльності. Крім туристичної групи,систематично запрацювали краєзнавчо-туристська експедиція та секції спортивного орієнтування. Це було мені близьке, бо саме спортивним орієнтуванням почав займатися майже професійно ще в студентські роки.
Наші шкільні туристичні групи отримували перші місця в районних змаганнях, брали участь у обласних. Ми об’їздили та обходили майже всю Східну і Західну Україну, були в Росії, Прибалтиці. І тепер, коли пішов на пенсію за вислугою років, то продовжую свою улюблену справу, створивши туристичне підприємство «Скрипник-тур», яке здійснює автобусні туристичні екскурсії по всій Україні.
СПОГАДИ ДЕЙКО ЛЮДМИЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ
(ДИРЕКТОРА ШКОЛИ З 1997 ПО2001 РІК)
Пролог
Марченко(Дейко) Людмила Володимирівнанародилася в селі Мала Павлівка 1961 року. Закінчила Малопавлівську ЗОШ 1-2ступенів з відзнакою. Запам’яталася відповідальною, творчою, активною ученицею.Очолювала шкільну комсо-мольську організацію. Ініцію-вала безліч творчих справ.
За співбесідою вступила до Лебединського педагогічного училища, яке закінчила блискуче. Повернулася вчителем початкових класів у рідну школу. Заочно закінчила Харківський державний інститут імені Григорія Савича Сковороди.Пропрацювала вчителем початкових класів 15 років. Здобула визнання. Стала вчителем вищої категорії.

Справжнім шоком для мене стало призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ 1-3 ступенів. Відмова керувати навчальним закладом не була сприйнята серйозно керівництвом відділу освіти, і на щорічній районній учительській конференції було представлено мене як директора школи, хоча за півгодини до цього умовляла керівника відділу освіти відмовитися від моєї кандидатури .
З чого почати? Адже поруч міцний високоосвічений колектив, який чекає від тебе чогось нового, нестандартного. Не приховую, страх не полишав ні вдень, ні вночі. Чи справлюсь, чи знайду надійну підтримку трудового колективу у своїх починаннях? За дітей не хвилювалася, адже до цього пройшла добру школу гарту – від вихователя групи продовженого дня до заступника директора з виховної роботи. Проте, більш улюбленими були роки в початковій школі. Але про це пізніше.
А через декілька днів роботи на посаді директора –свято Першого Дзвоника. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб воно запам’яталося. Це – як здати перший іспит. Та попереду більш важливіші справи.І, як кожна жінка-господиня, розпочала свою діяльність з упорядкування навчального закладу та прилеглої території:реорганізували подвір’я, зробити новий паркан та поріг, провели суботник з батьками і облаштували новий спортивний майданчик та стадіон. За роки роботи директором довелося стати всезнаючим господарником: вивчати розміри труб і засувок, бо ремонтували опалювальну систему, варити смолу для шкільного даху та пекти хліб для бригади, яка працювала і у святкові дні, «доставати» керівників підприємств і організацій, щоб допомогли провести капітальні ремонти актового залу та окремих кабінетів. А найдужче злякалася тоді, коли на очах зірвався котел у котельні, бо обладнання було старе, часто ремонтували. На нове не було грошей. А я по дорозі на весілля до сина свого заступника з навчально-виховної роботи вирішила зайти в котельню, щоб упевнитися, що все гаразд… Увесь мій новий костюм був у сажі. Після цього випадку керівництво знайшло можливості переробити котельню, закупило нові котли. Дуже багато клопоту було і з опалювальною системою. Рятували усі разом.Для школи були придбані нові штори, виготовлені батьками підставки для квітів,руками працівників школи, дітей та батьків виготовлені для естетичного оформлення приміщень вироби з природного матеріалу. Велика заслуга в цьому Перетятько Світлани Олександрівни -старшої піонервожатої та Буртелея Олександра Дмитровича, мого однокласника,сина колишнього директора школи Буртелея Дмитра Григоровича. Найпершими підтримували всі творчі починання в зміні обличчя школи заступник з виховної роботи Литус Світлана Дмитрівна та педагог-організатор Волинська Лідія Іванівна.Міцною опорою в моїй роботі були трудовий, учнівський та батьківський колективи. Що б там не говорили, але багато в чому я завдячую саме їм .
Відзнаку за свою роботу отримала через рік на тій же конференції. Почула про це пізніше з вуст колег, бо під час конференції з сільським головою Резніченко Тетяною Михайлівною «висіли» у нових костюмах (збиралися ж на конференцію) на борту машини, в яку завантажувався руберойд для школи: перераховували рулони та перевіряли марку. Бо як же без цього!
А зараз про те, чим в дійсності повинен займатися директор школи – про навчально-виховний процес! Ось тут я й відчула і оцінила доброзичливий мікроклімат всього трудового колективу. У нас панував демократичний стиль, усі питання вирішувалися колегіально. Колектив був творчий, підтримував усі ідеї.
Спочатку важко було готуватися до педрад, особливо аналізувати стан викладання тих предметів, з яких не фахівець. Доводилося перечитувати методичну літературу, залучати до відвідування уроків членів відповідних методоб’єднань, знайомитися зі зразками ведення відповідної документації. До цих пір згадую, як хвилювалася кожного разу під час педагогічних рад, бо основним завданням вбачалося говорити завжди правду, але при цьому не травмувати педагога. Запам’яталося те, що я для батьків залишилася не тільки директором, а, в першу чергу, педагогом. Про це свідчила подарована батьками картина з підписом на зворотній стороні – «Педагогу від Бога».
Працюючи зараз в іншій галузі, я з трепетом згадую свою педагогічну діяльність. І сьогодні підтримую дружні стосунки з рідним колективом.

На сьогоднішній день сьомий рік директором школи працює Лимар Раїса Василівна.
===Кращі вчителі===
Повагу учнів здобули учитель математики Сироїд Л.Г.,вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Відомі випускники===
*1990 р. Левченко Світлана;
*1991 р.Дейко Ірина;
*2007 р.Забашта Алла;
*2014 р.Сироїд Юлія

==Навчальний заклад сьогодні==
На сьогоднішній день Малопавлівська школа має вік 33 роки. Директором школи є Лимар Раїса Василівна. Педагогічний колектив має середній вік ( від 25 до 60 років).Всього в нашому закладі прцює 24 педагоги.У школі навчається 150 учнів.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області

2015-12-08T12:02:37Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

[[Файл:Малопавлівська_школа.jpg|300px|thumb|right]]
==Повна назва навчального закладу==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Адреса навчального закладу==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка
вул.Леніна,7

==Історія навчального закладу==

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
У 1860 році з дозволу пана Бразоля було відкрито невеличку школу в сільській хаті. Вже пізніше, року 1894, було засновано церковно-приходську школу, де навчалися лише дівчата в кількості 13 душ.Заняття проходили у квартирі диякона Крошкіна протягом 5 років. У цей період було побудоване спеціальне приміщення для школи на дві класні кімнати.

У період 1905 - 1913 р.р. йшла масова побудова земством шкіл. У 1907 році у Малій Павлівці також з’являється трьохкласна школа. З роками кількість мешканців села зростала і приміщення стало затісне. Тому у 1934 році в колишньому будинку священника було облаштовано клас, який функціонував аж до 1948 року.

У 1943 році відчинила двері двокласна школа в окремому приміщенні. Однак відчувалась гостра потреба в нових класних кімнатах. Тому у 1969 році місцевий колгосп вирішив звести біля старої школи прибудову, у якій розмістилися 4 класи. Незабаром господарством зведено нову контору, а ста-ре приміщення переобладнано під класи. У 1947 році колгоспні будівельники Шапар Степан, Шапар Микола, Дейко Самійло переобладнали стару хату під майстерню для уроків трудового навчання.
Незручності в організації навчального процесу були пов'язані з тим, що класи і майстерні знаходились на досить значній відстані і в пристосованих приміщеннях. Тому виникла нагальна потреба побудувати нову школу, держава виділила на це кошти.

Уже при проектуванні новобудови з’явилися певні труднощі. Декілька разів перероблялися документи і врешті-решт, завдяки великим зусиллям директора школи Буртелея Д.Г, у 1980 році розпочалося будівництво. Це стало справою всього району.Головним підрядником стала організація «Охтир-буд»,яка здійснила роботи в максимально короткий строк. Це будівництво стало справою всього села. На ній працювали учні, їх батьки, вчителі. Значний внесок зробив директор Буртелей Д.Г. Все здійснювалося і робилося під його пильним контролем і при його безпосередній участі. Особливо гарячими були дні серпня 1982 року. Докладалося всіх зусиль для того,щоб у призначений день відкриття, 1 вересня 1982 року, нова школа могла зустріти учнів у світлих, затишних класах і кабінетах. І успіху було досягнуто.Свято Першого Дзвоника того року проводилось на майданчику перед новобудовою.Цього дня школа стала середньою. Почалися радісні і кропіткі будні. На той час школа була найкращою серед навчальних закладів районущодо забезпечення технічними засобами навчання. У кожному кабінеті учні могли переглядати телеуроки;добрими помічниками учителям стали магнітофонні записи, кінокамера, два відеомагнітофони, кодоскопи, два кінопроектори "Україна" та ін.
Колектив школи поповнився новими педагогічними кадрами. Повагу учнів здобули фізик А.О.Різніченко, вчитель трудового навчання Коряк М.П., вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Директори===
Загальновідома істина, що талановитим є той керівник колективу, в якому злагоджено йде робота навіть за його відсутності. Малопавлівському загальноосвітньому закладу щастило на таких керівників. Кожен з них заклав свою цеглинку у фундамент традицій та звичаїв школи.
Серед історичних матеріалів вперше було зафіксовано директора неповної середньої школи М.П. Тертичного (1930 рік). З 1937 року по 1941 рік навчальний заклад очолював І.О. Дяченко, який героєм загинув в роки війни.
З 1943 по 1949 рр. школою керував М.П. Токар.Детальніше про діяльність цих директорів та очолювані ними колективи іде розповідь у розділі «Заснування Малопавлівської неповної середньої школи».
З 1949 по 1970 рр. директором школи був Дейко Микола Микитович. За його спогадами на той час навчальний заклад у селі був центром політичного, громадського і культурного життя. Крім своїх безпосередніх обов’язків вчителі ще виконували безліч громадських доручень. Вони щотижня мусили читати політінформацію для працівників сільськогосподарських та інших підприємств на території школи, а також були активістами художньої самодіяльності. Багато власного часу забирали наради, педагогічні ради.
Яскравою ілюстрацією саме періоду 50 – 60 рр. можна вважати систему перевірок навчальних закладів. Обласний чи районний інспектор приїжджав попутною підводою на 3 – 5 днів, а то і цілий тиждень, оселявся або безпосередньо в школі, або в членів педагогічного колективу. Відвідував уроки,заходи, перевіряв документацію, складав інформацію про результати перевірки.
Ще одним сильним враженням, яке відповідало духу того часу, було щорічне складання звітів, воно займало близько тижня часу,списувалося величезна кількість сторінок, і цей звіт відігравав дуже важливу роль у подальшому авторитеті навчального закладу.
Колеги, учні згадують Миколу Микитовича як дуже принципового, вимогливого та працелюбного керівника. Також він запам’ятався багатьом учням як математик від Бога. Йому випало розширювати приміщення школи.
Наступником Дейка Миколи Микитовича став досвідчений та енергійний вчитель математики Буртелей Дмитро Григорович. На той час закінчив Охтирське педучилище, попрацював за направленням вчителем математики у Недригайлівському районі, відслужив у армії і повернувся працювати в рідний Грунський район уже вчителем математики.
1969 рік відкрив нову сторінку в педагогічній кар’єрі Дмитра Григоровича. За період керівництва виявив неабиякі організаторські здібності, головну увагу приділяв як учнівському, так і учительському колективу. Його вважали трудоголіком, цього вимагав і від інших. Вникав у кожну подію, справу. Саме йому випала важка доля відповідати за будівництво нового навчального закладу. На цей період школа стала єдиним домом, де він днював і ночував.
Цього директора можна назвати господарником від Бога,здавалося, не було такої роботи, яку він не міг робити. Кожен куточок школи пам’ятає його вправні руки.
Віддавши школі в буквальному розумінні здоров’я і навіть життя, Буртелей Д.Г. після тяжкої виснажливої хвороби помер у віці 57років. А школа і донині є окрасою села і живою згадкою про нього.
Спогади Скрипника Василя Миколайовича
(директора школи з 1987 по 1997 р.р.)

'''Пролог'''

Так,активності й енергії сільському жителю не бракувало ніколи. Ще навчаючись у рідній Олешні, юний Василько віддавав чимало сил громадській роботі, зокрема,був шкільним комсоргом. А потім вступив на фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту. Причому зробив це з цілком конкретною метою: опанувавши точні науки, «підняти» своє село. Ось так, ні більше, ні менше! І дійсно, викладаючи фізику (важливість цього предмету для
пізнання будови матеріального Всесвіту важко переоцінити), педагог вклав чимало зусиль в інтелектуальне виховання юних земляків.

Наступним же етапом його трудової кар’єри стала робота в Малопавлівській ЗОШ. З 1987 по1997 роки В. Скрипник очолював цей навчальний заклад. Будучи директором, зумів у повній мірі проявити свою діяльну натуру.

Я отримав призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ наприкінці серпня 1987 року за два дні до педагогічної конференції. І через ці два дні на педагогічній конференції мене називали як керівника закладу, та й сам заклад, «погано» дванадцять разів. Школа була нова, лише п’ять років як збудована, в коридорах були темні панелі, а в класах побілка крейдою з кольоровими добавками. Через місяць на стінах класних кімнат утворювалися різної форми плями. Тобто виникла необхідність зробити естетичний ремонт класів. Цим і запам’ятався початок директорства.
Взимку 1987 року ми зробили ремонт методичного кабінету, поклеїли шпалери та повісили штори. А в травні місяці одинадцятий клас зробили подарунок школі –відремонтували математичний кабінет, де теж поклеїли шпалери. На загальношкільних батьківських зборах було вирішено по всіх класах зробити ремонти, КГПЗ дав гроші на штори та гардини,які я привіз із Сум. В класи закупили 8 програвачів, повісили українські рушники, виготовили сучасні тематичні папки з роздатковим матеріалом, запустили в дію внутрішні туалети для всієї школи.
В серпні місяці школу приймала районна комісія. 16 чоловік походили по школі, подивилися, а потім пожежник дістав « Положення …» і розкритикував, як пожежонебезпечні, і шпалери, і штори. Санітарний лікар Доля В.П. відкрив санітарні вимоги до шкільних приміщень і підсилив позиції пожежника підтвердженням шкідливості для здоров’я вкритих шпалерою кольорових стін, вказав на недостатність освітлення через наявність штор і квітів на вікнах. Не підписавши акта прийому школи, комісія так і поїхала; і тільки завідуючий районним відділом освіти Білокінь О.І., потиску-ючи мені руку, сказав лише одне слово «молодець». Ще запам’яталися «наїзди» партійного керівництва,санстанції. Другий секретар райкому комуністичної партії Шульга І.С. на зборах у Груні сказав, що Скрипник за тиждень обдере шпалери і за свої особисті кошти зробить ремонт у школі. А того Вовка з Червоною шапочкою на блоці початкових класів замалює в «нормальний»колір.
Два місяці продовжувалися мої переживання, але в листопаді делегація райкому партії поїхала в Слонім, де перейняла передовий педагогічний досвід. І там раптом згадали доречно, що такий же стиль оформлення навчального закладу є в Малопавлівській школі. …І нас почали хвалити.
Паралельно з естетичним оформленням школи ми активізували і виховну роботу. Важкувато було міняти усталений ритм діяльності вчителів, заохочувати їх до проведення дискотек для дітей, чергування по школі за графіком, учительсько-батьківських патрулів в громадських місцях. За часу мого керівництва самоліквідувався в країні комсомол, і ми створили учнівське самоврядування. Кожного понеділка діти збиралися в кабінеті директора школи, і з ними погоджувалися всі питання позакласної роботи і т.д..
Проводили експеримент: клас без класного керівника (почали вимушено, вийшло – непогано,клас на самоконтролі протримався 1,5року). Створили гімназійний 5 клас, де ввели нові предмети: інформатику та шахи.Шкільним самоврядуванням започаткували створення дискоклубу «STARS».
До мого приходу в школу тут ефективно працював туристичний клуб «Пілігрим» під керівництвом вчителя англійської мови Гончаренка В.І. Ми розширили сферу його діяльності. Крім туристичної групи,систематично запрацювали краєзнавчо-туристська експедиція та секції спортивного орієнтування. Це було мені близьке, бо саме спортивним орієнтуванням почав займатися майже професійно ще в студентські роки.
Наші шкільні туристичні групи отримували перші місця в районних змаганнях, брали участь у обласних. Ми об’їздили та обходили майже всю Східну і Західну Україну, були в Росії, Прибалтиці. І тепер, коли пішов на пенсію за вислугою років, то продовжую свою улюблену справу, створивши туристичне підприємство «Скрипник-тур», яке здійснює автобусні туристичні екскурсії по всій Україні.
СПОГАДИ ДЕЙКО ЛЮДМИЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ
(ДИРЕКТОРА ШКОЛИ З 1997 ПО2001 РІК)
Пролог
Марченко(Дейко) Людмила Володимирівнанародилася в селі Мала Павлівка 1961 року. Закінчила Малопавлівську ЗОШ 1-2ступенів з відзнакою. Запам’яталася відповідальною, творчою, активною ученицею.Очолювала шкільну комсо-мольську організацію. Ініцію-вала безліч творчих справ.
За співбесідою вступила до Лебединського педагогічного училища, яке закінчила блискуче. Повернулася вчителем початкових класів у рідну школу. Заочно закінчила Харківський державний інститут імені Григорія Савича Сковороди.Пропрацювала вчителем початкових класів 15 років. Здобула визнання. Стала вчителем вищої категорії.

Справжнім шоком для мене стало призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ 1-3 ступенів. Відмова керувати навчальним закладом не була сприйнята серйозно керівництвом відділу освіти, і на щорічній районній учительській конференції було представлено мене як директора школи, хоча за півгодини до цього умовляла керівника відділу освіти відмовитися від моєї кандидатури .
З чого почати? Адже поруч міцний високоосвічений колектив, який чекає від тебе чогось нового, нестандартного. Не приховую, страх не полишав ні вдень, ні вночі. Чи справлюсь, чи знайду надійну підтримку трудового колективу у своїх починаннях? За дітей не хвилювалася, адже до цього пройшла добру школу гарту – від вихователя групи продовженого дня до заступника директора з виховної роботи. Проте, більш улюбленими були роки в початковій школі. Але про це пізніше.
А через декілька днів роботи на посаді директора –свято Першого Дзвоника. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб воно запам’яталося. Це – як здати перший іспит. Та попереду більш важливіші справи.І, як кожна жінка-господиня, розпочала свою діяльність з упорядкування навчального закладу та прилеглої території:реорганізували подвір’я, зробити новий паркан та поріг, провели суботник з батьками і облаштували новий спортивний майданчик та стадіон. За роки роботи директором довелося стати всезнаючим господарником: вивчати розміри труб і засувок, бо ремонтували опалювальну систему, варити смолу для шкільного даху та пекти хліб для бригади, яка працювала і у святкові дні, «доставати» керівників підприємств і організацій, щоб допомогли провести капітальні ремонти актового залу та окремих кабінетів. А найдужче злякалася тоді, коли на очах зірвався котел у котельні, бо обладнання було старе, часто ремонтували. На нове не було грошей. А я по дорозі на весілля до сина свого заступника з навчально-виховної роботи вирішила зайти в котельню, щоб упевнитися, що все гаразд… Увесь мій новий костюм був у сажі. Після цього випадку керівництво знайшло можливості переробити котельню, закупило нові котли. Дуже багато клопоту було і з опалювальною системою. Рятували усі разом.Для школи були придбані нові штори, виготовлені батьками підставки для квітів,руками працівників школи, дітей та батьків виготовлені для естетичного оформлення приміщень вироби з природного матеріалу. Велика заслуга в цьому Перетятько Світлани Олександрівни -старшої піонервожатої та Буртелея Олександра Дмитровича, мого однокласника,сина колишнього директора школи Буртелея Дмитра Григоровича. Найпершими підтримували всі творчі починання в зміні обличчя школи заступник з виховної роботи Литус Світлана Дмитрівна та педагог-організатор Волинська Лідія Іванівна.Міцною опорою в моїй роботі були трудовий, учнівський та батьківський колективи. Що б там не говорили, але багато в чому я завдячую саме їм .
Відзнаку за свою роботу отримала через рік на тій же конференції. Почула про це пізніше з вуст колег, бо під час конференції з сільським головою Резніченко Тетяною Михайлівною «висіли» у нових костюмах (збиралися ж на конференцію) на борту машини, в яку завантажувався руберойд для школи: перераховували рулони та перевіряли марку. Бо як же без цього!
А зараз про те, чим в дійсності повинен займатися директор школи – про навчально-виховний процес! Ось тут я й відчула і оцінила доброзичливий мікроклімат всього трудового колективу. У нас панував демократичний стиль, усі питання вирішувалися колегіально. Колектив був творчий, підтримував усі ідеї.
Спочатку важко було готуватися до педрад, особливо аналізувати стан викладання тих предметів, з яких не фахівець. Доводилося перечитувати методичну літературу, залучати до відвідування уроків членів відповідних методоб’єднань, знайомитися зі зразками ведення відповідної документації. До цих пір згадую, як хвилювалася кожного разу під час педагогічних рад, бо основним завданням вбачалося говорити завжди правду, але при цьому не травмувати педагога. Запам’яталося те, що я для батьків залишилася не тільки директором, а, в першу чергу, педагогом. Про це свідчила подарована батьками картина з підписом на зворотній стороні – «Педагогу від Бога».
Працюючи зараз в іншій галузі, я з трепетом згадую свою педагогічну діяльність. І сьогодні підтримую дружні стосунки з рідним колективом.

На сьогоднішній день сьомий рік директором школи працює Лимар Раїса Василівна.
===Кращі вчителі===
Повагу учнів здобули учитель математики Сироїд Л.Г.,вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Відомі випускники===
*1990 р. Левченко Світлана;
*1991 р.Дейко Ірина;
*2007 р.Забашта Алла;
*2014 р.Сироїд Юлія

==Навчальний заклад сьогодні==
На сьогоднішній день Малопавлівська школа має вік 33 роки. Директором школи є Лимар Раїса Василівна. Педагогічний колектив має середній вік ( від 25 до 60 років).Всього в нашому закладі прцює 24 педагоги.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області

2015-12-08T11:33:23Z

Мартиненко Валентина Михайлівна:

[[Файл:Малопавлівська_школа.jpg|300px|thumb|right]]
==Повна назва навчального закладу==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Адреса навчального закладу==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка
вул.Леніна,7

==Історія навчального закладу==

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
У 1860 році з дозволу пана Бразоля було відкрито невеличку школу в сільській хаті. Вже пізніше, року 1894, було засновано церковно-приходську школу, де навчалися лише дівчата в кількості 13 душ.Заняття проходили у квартирі диякона Крошкіна протягом 5 років. У цей період було побудоване спеціальне приміщення для школи на дві класні кімнати.

У період 1905 - 1913 р.р. йшла масова побудова земством шкіл. У 1907 році у Малій Павлівці також з’являється трьохкласна школа. З роками кількість мешканців села зростала і приміщення стало затісне. Тому у 1934 році в колишньому будинку священника було облаштовано клас, який функціонував аж до 1948 року.

У 1943 році відчинила двері двокласна школа в окремому приміщенні. Однак відчувалась гостра потреба в нових класних кімнатах. Тому у 1969 році місцевий колгосп вирішив звести біля старої школи прибудову, у якій розмістилися 4 класи. Незабаром господарством зведено нову контору, а ста-ре приміщення переобладнано під класи. У 1947 році колгоспні будівельники Шапар Степан, Шапар Микола, Дейко Самійло переобладнали стару хату під майстерню для уроків трудового навчання.
Незручності в організації навчального процесу були пов'язані з тим, що класи і майстерні знаходились на досить значній відстані і в пристосованих приміщеннях. Тому виникла нагальна потреба побудувати нову школу, держава виділила на це кошти.

Уже при проектуванні новобудови з’явилися певні труднощі. Декілька разів перероблялися документи і врешті-решт, завдяки великим зусиллям директора школи Буртелея Д.Г, у 1980 році розпочалося будівництво. Це стало справою всього району.Головним підрядником стала організація «Охтир-буд»,яка здійснила роботи в максимально короткий строк. Це будівництво стало справою всього села. На ній працювали учні, їх батьки, вчителі. Значний внесок зробив директор Буртелей Д.Г. Все здійснювалося і робилося під його пильним контролем і при його безпосередній участі. Особливо гарячими були дні серпня 1982 року. Докладалося всіх зусиль для того,щоб у призначений день відкриття, 1 вересня 1982 року, нова школа могла зустріти учнів у світлих, затишних класах і кабінетах. І успіху було досягнуто.Свято Першого Дзвоника того року проводилось на майданчику перед новобудовою.Цього дня школа стала середньою. Почалися радісні і кропіткі будні. На той час школа була найкращою серед навчальних закладів районущодо забезпечення технічними засобами навчання. У кожному кабінеті учні могли переглядати телеуроки;добрими помічниками учителям стали магнітофонні записи, кінокамера, два відеомагнітофони, кодоскопи, два кінопроектори "Україна" та ін.
Колектив школи поповнився новими педагогічними кадрами. Повагу учнів здобули фізик А.О.Різніченко, вчитель трудового навчання Коряк М.П., вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Директори===
Загальновідома істина, що талановитим є той керівник колективу, в якому злагоджено йде робота навіть за його відсутності. Малопавлівському загальноосвітньому закладу щастило на таких керівників. Кожен з них заклав свою цеглинку у фундамент традицій та звичаїв школи.
Серед історичних матеріалів вперше було зафіксовано директора неповної середньої школи М.П. Тертичного (1930 рік). З 1937 року по 1941 рік навчальний заклад очолював І.О. Дяченко, який героєм загинув в роки війни.
З 1943 по 1949 рр. школою керував М.П. Токар.Детальніше про діяльність цих директорів та очолювані ними колективи іде розповідь у розділі «Заснування Малопавлівської неповної середньої школи».
З 1949 по 1970 рр. директором школи був Дейко Микола Микитович. За його спогадами на той час навчальний заклад у селі був центром політичного, громадського і культурного життя. Крім своїх безпосередніх обов’язків вчителі ще виконували безліч громадських доручень. Вони щотижня мусили читати політінформацію для працівників сільськогосподарських та інших підприємств на території школи, а також були активістами художньої самодіяльності. Багато власного часу забирали наради, педагогічні ради.
Яскравою ілюстрацією саме періоду 50 – 60 рр. можна вважати систему перевірок навчальних закладів. Обласний чи районний інспектор приїжджав попутною підводою на 3 – 5 днів, а то і цілий тиждень, оселявся або безпосередньо в школі, або в членів педагогічного колективу. Відвідував уроки,заходи, перевіряв документацію, складав інформацію про результати перевірки.
Ще одним сильним враженням, яке відповідало духу того часу, було щорічне складання звітів, воно займало близько тижня часу,списувалося величезна кількість сторінок, і цей звіт відігравав дуже важливу роль у подальшому авторитеті навчального закладу.
Колеги, учні згадують Миколу Микитовича як дуже принципового, вимогливого та працелюбного керівника. Також він запам’ятався багатьом учням як математик від Бога. Йому випало розширювати приміщення школи.
Наступником Дейка Миколи Микитовича став досвідчений та енергійний вчитель математики Буртелей Дмитро Григорович. На той час закінчив Охтирське педучилище, попрацював за направленням вчителем математики у Недригайлівському районі, відслужив у армії і повернувся працювати в рідний Грунський район уже вчителем математики.
1969 рік відкрив нову сторінку в педагогічній кар’єрі Дмитра Григоровича. За період керівництва виявив неабиякі організаторські здібності, головну увагу приділяв як учнівському, так і учительському колективу. Його вважали трудоголіком, цього вимагав і від інших. Вникав у кожну подію, справу. Саме йому випала важка доля відповідати за будівництво нового навчального закладу. На цей період школа стала єдиним домом, де він днював і ночував.
Цього директора можна назвати господарником від Бога,здавалося, не було такої роботи, яку він не міг робити. Кожен куточок школи пам’ятає його вправні руки.
Віддавши школі в буквальному розумінні здоров’я і навіть життя, Буртелей Д.Г. після тяжкої виснажливої хвороби помер у віці 57років. А школа і донині є окрасою села і живою згадкою про нього.
Спогади Скрипника Василя Миколайовича
(директора школи з 1987 по 1997 р.р.)

'''Пролог'''

Так,активності й енергії сільському жителю не бракувало ніколи. Ще навчаючись у рідній Олешні, юний Василько віддавав чимало сил громадській роботі, зокрема,був шкільним комсоргом. А потім вступив на фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту. Причому зробив це з цілком конкретною метою: опанувавши точні науки, «підняти» своє село. Ось так, ні більше, ні менше! І дійсно, викладаючи фізику (важливість цього предмету для
пізнання будови матеріального Всесвіту важко переоцінити), педагог вклав чимало зусиль в інтелектуальне виховання юних земляків.

Наступним же етапом його трудової кар’єри стала робота в Малопавлівській ЗОШ. З 1987 по1997 роки В. Скрипник очолював цей навчальний заклад. Будучи директором, зумів у повній мірі проявити свою діяльну натуру.

Я отримав призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ наприкінці серпня 1987 року за два дні до педагогічної конференції. І через ці два дні на педагогічній конференції мене називали як керівника закладу, та й сам заклад, «погано» дванадцять разів. Школа була нова, лише п’ять років як збудована, в коридорах були темні панелі, а в класах побілка крейдою з кольоровими добавками. Через місяць на стінах класних кімнат утворювалися різної форми плями. Тобто виникла необхідність зробити естетичний ремонт класів. Цим і запам’ятався початок директорства.
Взимку 1987 року ми зробили ремонт методичного кабінету, поклеїли шпалери та повісили штори. А в травні місяці одинадцятий клас зробили подарунок школі –відремонтували математичний кабінет, де теж поклеїли шпалери. На загальношкільних батьківських зборах було вирішено по всіх класах зробити ремонти, КГПЗ дав гроші на штори та гардини,які я привіз із Сум. В класи закупили 8 програвачів, повісили українські рушники, виготовили сучасні тематичні папки з роздатковим матеріалом, запустили в дію внутрішні туалети для всієї школи.
В серпні місяці школу приймала районна комісія. 16 чоловік походили по школі, подивилися, а потім пожежник дістав « Положення …» і розкритикував, як пожежонебезпечні, і шпалери, і штори. Санітарний лікар Доля В.П. відкрив санітарні вимоги до шкільних приміщень і підсилив позиції пожежника підтвердженням шкідливості для здоров’я вкритих шпалерою кольорових стін, вказав на недостатність освітлення через наявність штор і квітів на вікнах. Не підписавши акта прийому школи, комісія так і поїхала; і тільки завідуючий районним відділом освіти Білокінь О.І., потиску-ючи мені руку, сказав лише одне слово «молодець». Ще запам’яталися «наїзди» партійного керівництва,санстанції. Другий секретар райкому комуністичної партії Шульга І.С. на зборах у Груні сказав, що Скрипник за тиждень обдере шпалери і за свої особисті кошти зробить ремонт у школі. А того Вовка з Червоною шапочкою на блоці початкових класів замалює в «нормальний»колір.
Два місяці продовжувалися мої переживання, але в листопаді делегація райкому партії поїхала в Слонім, де перейняла передовий педагогічний досвід. І там раптом згадали доречно, що такий же стиль оформлення навчального закладу є в Малопавлівській школі. …І нас почали хвалити.
Паралельно з естетичним оформленням школи ми активізували і виховну роботу. Важкувато було міняти усталений ритм діяльності вчителів, заохочувати їх до проведення дискотек для дітей, чергування по школі за графіком, учительсько-батьківських патрулів в громадських місцях. За часу мого керівництва самоліквідувався в країні комсомол, і ми створили учнівське самоврядування. Кожного понеділка діти збиралися в кабінеті директора школи, і з ними погоджувалися всі питання позакласної роботи і т.д..
Проводили експеримент: клас без класного керівника (почали вимушено, вийшло – непогано,клас на самоконтролі протримався 1,5року). Створили гімназійний 5 клас, де ввели нові предмети: інформатику та шахи.Шкільним самоврядуванням започаткували створення дискоклубу «STARS».
До мого приходу в школу тут ефективно працював туристичний клуб «Пілігрим» під керівництвом вчителя англійської мови Гончаренка В.І. Ми розширили сферу його діяльності. Крім туристичної групи,систематично запрацювали краєзнавчо-туристська експедиція та секції спортивного орієнтування. Це було мені близьке, бо саме спортивним орієнтуванням почав займатися майже професійно ще в студентські роки.
Наші шкільні туристичні групи отримували перші місця в районних змаганнях, брали участь у обласних. Ми об’їздили та обходили майже всю Східну і Західну Україну, були в Росії, Прибалтиці. І тепер, коли пішов на пенсію за вислугою років, то продовжую свою улюблену справу, створивши туристичне підприємство «Скрипник-тур», яке здійснює автобусні туристичні екскурсії по всій Україні.
СПОГАДИ ДЕЙКО ЛЮДМИЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ
(ДИРЕКТОРА ШКОЛИ З 1997 ПО2001 РІК)
Пролог
Марченко(Дейко) Людмила Володимирівнанародилася в селі Мала Павлівка 1961 року. Закінчила Малопавлівську ЗОШ 1-2ступенів з відзнакою. Запам’яталася відповідальною, творчою, активною ученицею.Очолювала шкільну комсо-мольську організацію. Ініцію-вала безліч творчих справ.
За співбесідою вступила до Лебединського педагогічного училища, яке закінчила блискуче. Повернулася вчителем початкових класів у рідну школу. Заочно закінчила Харківський державний інститут імені Григорія Савича Сковороди.Пропрацювала вчителем початкових класів 15 років. Здобула визнання. Стала вчителем вищої категорії.

Справжнім шоком для мене стало призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ 1-3 ступенів. Відмова керувати навчальним закладом не була сприйнята серйозно керівництвом відділу освіти, і на щорічній районній учительській конференції було представлено мене як директора школи, хоча за півгодини до цього умовляла керівника відділу освіти відмовитися від моєї кандидатури .
З чого почати? Адже поруч міцний високоосвічений колектив, який чекає від тебе чогось нового, нестандартного. Не приховую, страх не полишав ні вдень, ні вночі. Чи справлюсь, чи знайду надійну підтримку трудового колективу у своїх починаннях? За дітей не хвилювалася, адже до цього пройшла добру школу гарту – від вихователя групи продовженого дня до заступника директора з виховної роботи. Проте, більш улюбленими були роки в початковій школі. Але про це пізніше.
А через декілька днів роботи на посаді директора –свято Першого Дзвоника. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб воно запам’яталося. Це – як здати перший іспит. Та попереду більш важливіші справи.І, як кожна жінка-господиня, розпочала свою діяльність з упорядкування навчального закладу та прилеглої території:реорганізували подвір’я, зробити новий паркан та поріг, провели суботник з батьками і облаштували новий спортивний майданчик та стадіон. За роки роботи директором довелося стати всезнаючим господарником: вивчати розміри труб і засувок, бо ремонтували опалювальну систему, варити смолу для шкільного даху та пекти хліб для бригади, яка працювала і у святкові дні, «доставати» керівників підприємств і організацій, щоб допомогли провести капітальні ремонти актового залу та окремих кабінетів. А найдужче злякалася тоді, коли на очах зірвався котел у котельні, бо обладнання було старе, часто ремонтували. На нове не було грошей. А я по дорозі на весілля до сина свого заступника з навчально-виховної роботи вирішила зайти в котельню, щоб упевнитися, що все гаразд… Увесь мій новий костюм був у сажі. Після цього випадку керівництво знайшло можливості переробити котельню, закупило нові котли. Дуже багато клопоту було і з опалювальною системою. Рятували усі разом.Для школи були придбані нові штори, виготовлені батьками підставки для квітів,руками працівників школи, дітей та батьків виготовлені для естетичного оформлення приміщень вироби з природного матеріалу. Велика заслуга в цьому Перетятько Світлани Олександрівни -старшої піонервожатої та Буртелея Олександра Дмитровича, мого однокласника,сина колишнього директора школи Буртелея Дмитра Григоровича. Найпершими підтримували всі творчі починання в зміні обличчя школи заступник з виховної роботи Литус Світлана Дмитрівна та педагог-організатор Волинська Лідія Іванівна.Міцною опорою в моїй роботі були трудовий, учнівський та батьківський колективи. Що б там не говорили, але багато в чому я завдячую саме їм .
Відзнаку за свою роботу отримала через рік на тій же конференції. Почула про це пізніше з вуст колег, бо під час конференції з сільським головою Резніченко Тетяною Михайлівною «висіли» у нових костюмах (збиралися ж на конференцію) на борту машини, в яку завантажувався руберойд для школи: перераховували рулони та перевіряли марку. Бо як же без цього!
А зараз про те, чим в дійсності повинен займатися директор школи – про навчально-виховний процес! Ось тут я й відчула і оцінила доброзичливий мікроклімат всього трудового колективу. У нас панував демократичний стиль, усі питання вирішувалися колегіально. Колектив був творчий, підтримував усі ідеї.
Спочатку важко було готуватися до педрад, особливо аналізувати стан викладання тих предметів, з яких не фахівець. Доводилося перечитувати методичну літературу, залучати до відвідування уроків членів відповідних методоб’єднань, знайомитися зі зразками ведення відповідної документації. До цих пір згадую, як хвилювалася кожного разу під час педагогічних рад, бо основним завданням вбачалося говорити завжди правду, але при цьому не травмувати педагога. Запам’яталося те, що я для батьків залишилася не тільки директором, а, в першу чергу, педагогом. Про це свідчила подарована батьками картина з підписом на зворотній стороні – «Педагогу від Бога».
Працюючи зараз в іншій галузі, я з трепетом згадую свою педагогічну діяльність. І сьогодні підтримую дружні стосунки з рідним колективом.

На сьогоднішній день сьомий рік директором школи працює Лимар Раїса Василівна.
===Кращі вчителі===
Повагу учнів здобули учитель математики Сироїд Л.Г.,вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Відомі випускники===
*1990 р. Левченко Світлана;
*1991 р.Дейко Ірина;
*2007 р.Забашта Алла;
*2014 р.Сироїд Юлія

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області

2015-12-08T11:33:10Z

Мартиненко Валентина Михайлівна:

[[Файл:Малопавлівська_школа.jpg|400px|thumb|right]]
==Повна назва навчального закладу==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Адреса навчального закладу==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка
вул.Леніна,7

==Історія навчального закладу==

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
У 1860 році з дозволу пана Бразоля було відкрито невеличку школу в сільській хаті. Вже пізніше, року 1894, було засновано церковно-приходську школу, де навчалися лише дівчата в кількості 13 душ.Заняття проходили у квартирі диякона Крошкіна протягом 5 років. У цей період було побудоване спеціальне приміщення для школи на дві класні кімнати.

У період 1905 - 1913 р.р. йшла масова побудова земством шкіл. У 1907 році у Малій Павлівці також з’являється трьохкласна школа. З роками кількість мешканців села зростала і приміщення стало затісне. Тому у 1934 році в колишньому будинку священника було облаштовано клас, який функціонував аж до 1948 року.

У 1943 році відчинила двері двокласна школа в окремому приміщенні. Однак відчувалась гостра потреба в нових класних кімнатах. Тому у 1969 році місцевий колгосп вирішив звести біля старої школи прибудову, у якій розмістилися 4 класи. Незабаром господарством зведено нову контору, а ста-ре приміщення переобладнано під класи. У 1947 році колгоспні будівельники Шапар Степан, Шапар Микола, Дейко Самійло переобладнали стару хату під майстерню для уроків трудового навчання.
Незручності в організації навчального процесу були пов'язані з тим, що класи і майстерні знаходились на досить значній відстані і в пристосованих приміщеннях. Тому виникла нагальна потреба побудувати нову школу, держава виділила на це кошти.

Уже при проектуванні новобудови з’явилися певні труднощі. Декілька разів перероблялися документи і врешті-решт, завдяки великим зусиллям директора школи Буртелея Д.Г, у 1980 році розпочалося будівництво. Це стало справою всього району.Головним підрядником стала організація «Охтир-буд»,яка здійснила роботи в максимально короткий строк. Це будівництво стало справою всього села. На ній працювали учні, їх батьки, вчителі. Значний внесок зробив директор Буртелей Д.Г. Все здійснювалося і робилося під його пильним контролем і при його безпосередній участі. Особливо гарячими були дні серпня 1982 року. Докладалося всіх зусиль для того,щоб у призначений день відкриття, 1 вересня 1982 року, нова школа могла зустріти учнів у світлих, затишних класах і кабінетах. І успіху було досягнуто.Свято Першого Дзвоника того року проводилось на майданчику перед новобудовою.Цього дня школа стала середньою. Почалися радісні і кропіткі будні. На той час школа була найкращою серед навчальних закладів районущодо забезпечення технічними засобами навчання. У кожному кабінеті учні могли переглядати телеуроки;добрими помічниками учителям стали магнітофонні записи, кінокамера, два відеомагнітофони, кодоскопи, два кінопроектори "Україна" та ін.
Колектив школи поповнився новими педагогічними кадрами. Повагу учнів здобули фізик А.О.Різніченко, вчитель трудового навчання Коряк М.П., вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Директори===
Загальновідома істина, що талановитим є той керівник колективу, в якому злагоджено йде робота навіть за його відсутності. Малопавлівському загальноосвітньому закладу щастило на таких керівників. Кожен з них заклав свою цеглинку у фундамент традицій та звичаїв школи.
Серед історичних матеріалів вперше було зафіксовано директора неповної середньої школи М.П. Тертичного (1930 рік). З 1937 року по 1941 рік навчальний заклад очолював І.О. Дяченко, який героєм загинув в роки війни.
З 1943 по 1949 рр. школою керував М.П. Токар.Детальніше про діяльність цих директорів та очолювані ними колективи іде розповідь у розділі «Заснування Малопавлівської неповної середньої школи».
З 1949 по 1970 рр. директором школи був Дейко Микола Микитович. За його спогадами на той час навчальний заклад у селі був центром політичного, громадського і культурного життя. Крім своїх безпосередніх обов’язків вчителі ще виконували безліч громадських доручень. Вони щотижня мусили читати політінформацію для працівників сільськогосподарських та інших підприємств на території школи, а також були активістами художньої самодіяльності. Багато власного часу забирали наради, педагогічні ради.
Яскравою ілюстрацією саме періоду 50 – 60 рр. можна вважати систему перевірок навчальних закладів. Обласний чи районний інспектор приїжджав попутною підводою на 3 – 5 днів, а то і цілий тиждень, оселявся або безпосередньо в школі, або в членів педагогічного колективу. Відвідував уроки,заходи, перевіряв документацію, складав інформацію про результати перевірки.
Ще одним сильним враженням, яке відповідало духу того часу, було щорічне складання звітів, воно займало близько тижня часу,списувалося величезна кількість сторінок, і цей звіт відігравав дуже важливу роль у подальшому авторитеті навчального закладу.
Колеги, учні згадують Миколу Микитовича як дуже принципового, вимогливого та працелюбного керівника. Також він запам’ятався багатьом учням як математик від Бога. Йому випало розширювати приміщення школи.
Наступником Дейка Миколи Микитовича став досвідчений та енергійний вчитель математики Буртелей Дмитро Григорович. На той час закінчив Охтирське педучилище, попрацював за направленням вчителем математики у Недригайлівському районі, відслужив у армії і повернувся працювати в рідний Грунський район уже вчителем математики.
1969 рік відкрив нову сторінку в педагогічній кар’єрі Дмитра Григоровича. За період керівництва виявив неабиякі організаторські здібності, головну увагу приділяв як учнівському, так і учительському колективу. Його вважали трудоголіком, цього вимагав і від інших. Вникав у кожну подію, справу. Саме йому випала важка доля відповідати за будівництво нового навчального закладу. На цей період школа стала єдиним домом, де він днював і ночував.
Цього директора можна назвати господарником від Бога,здавалося, не було такої роботи, яку він не міг робити. Кожен куточок школи пам’ятає його вправні руки.
Віддавши школі в буквальному розумінні здоров’я і навіть життя, Буртелей Д.Г. після тяжкої виснажливої хвороби помер у віці 57років. А школа і донині є окрасою села і живою згадкою про нього.
Спогади Скрипника Василя Миколайовича
(директора школи з 1987 по 1997 р.р.)

'''Пролог'''

Так,активності й енергії сільському жителю не бракувало ніколи. Ще навчаючись у рідній Олешні, юний Василько віддавав чимало сил громадській роботі, зокрема,був шкільним комсоргом. А потім вступив на фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту. Причому зробив це з цілком конкретною метою: опанувавши точні науки, «підняти» своє село. Ось так, ні більше, ні менше! І дійсно, викладаючи фізику (важливість цього предмету для
пізнання будови матеріального Всесвіту важко переоцінити), педагог вклав чимало зусиль в інтелектуальне виховання юних земляків.

Наступним же етапом його трудової кар’єри стала робота в Малопавлівській ЗОШ. З 1987 по1997 роки В. Скрипник очолював цей навчальний заклад. Будучи директором, зумів у повній мірі проявити свою діяльну натуру.

Я отримав призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ наприкінці серпня 1987 року за два дні до педагогічної конференції. І через ці два дні на педагогічній конференції мене називали як керівника закладу, та й сам заклад, «погано» дванадцять разів. Школа була нова, лише п’ять років як збудована, в коридорах були темні панелі, а в класах побілка крейдою з кольоровими добавками. Через місяць на стінах класних кімнат утворювалися різної форми плями. Тобто виникла необхідність зробити естетичний ремонт класів. Цим і запам’ятався початок директорства.
Взимку 1987 року ми зробили ремонт методичного кабінету, поклеїли шпалери та повісили штори. А в травні місяці одинадцятий клас зробили подарунок школі –відремонтували математичний кабінет, де теж поклеїли шпалери. На загальношкільних батьківських зборах було вирішено по всіх класах зробити ремонти, КГПЗ дав гроші на штори та гардини,які я привіз із Сум. В класи закупили 8 програвачів, повісили українські рушники, виготовили сучасні тематичні папки з роздатковим матеріалом, запустили в дію внутрішні туалети для всієї школи.
В серпні місяці школу приймала районна комісія. 16 чоловік походили по школі, подивилися, а потім пожежник дістав « Положення …» і розкритикував, як пожежонебезпечні, і шпалери, і штори. Санітарний лікар Доля В.П. відкрив санітарні вимоги до шкільних приміщень і підсилив позиції пожежника підтвердженням шкідливості для здоров’я вкритих шпалерою кольорових стін, вказав на недостатність освітлення через наявність штор і квітів на вікнах. Не підписавши акта прийому школи, комісія так і поїхала; і тільки завідуючий районним відділом освіти Білокінь О.І., потиску-ючи мені руку, сказав лише одне слово «молодець». Ще запам’яталися «наїзди» партійного керівництва,санстанції. Другий секретар райкому комуністичної партії Шульга І.С. на зборах у Груні сказав, що Скрипник за тиждень обдере шпалери і за свої особисті кошти зробить ремонт у школі. А того Вовка з Червоною шапочкою на блоці початкових класів замалює в «нормальний»колір.
Два місяці продовжувалися мої переживання, але в листопаді делегація райкому партії поїхала в Слонім, де перейняла передовий педагогічний досвід. І там раптом згадали доречно, що такий же стиль оформлення навчального закладу є в Малопавлівській школі. …І нас почали хвалити.
Паралельно з естетичним оформленням школи ми активізували і виховну роботу. Важкувато було міняти усталений ритм діяльності вчителів, заохочувати їх до проведення дискотек для дітей, чергування по школі за графіком, учительсько-батьківських патрулів в громадських місцях. За часу мого керівництва самоліквідувався в країні комсомол, і ми створили учнівське самоврядування. Кожного понеділка діти збиралися в кабінеті директора школи, і з ними погоджувалися всі питання позакласної роботи і т.д..
Проводили експеримент: клас без класного керівника (почали вимушено, вийшло – непогано,клас на самоконтролі протримався 1,5року). Створили гімназійний 5 клас, де ввели нові предмети: інформатику та шахи.Шкільним самоврядуванням започаткували створення дискоклубу «STARS».
До мого приходу в школу тут ефективно працював туристичний клуб «Пілігрим» під керівництвом вчителя англійської мови Гончаренка В.І. Ми розширили сферу його діяльності. Крім туристичної групи,систематично запрацювали краєзнавчо-туристська експедиція та секції спортивного орієнтування. Це було мені близьке, бо саме спортивним орієнтуванням почав займатися майже професійно ще в студентські роки.
Наші шкільні туристичні групи отримували перші місця в районних змаганнях, брали участь у обласних. Ми об’їздили та обходили майже всю Східну і Західну Україну, були в Росії, Прибалтиці. І тепер, коли пішов на пенсію за вислугою років, то продовжую свою улюблену справу, створивши туристичне підприємство «Скрипник-тур», яке здійснює автобусні туристичні екскурсії по всій Україні.
СПОГАДИ ДЕЙКО ЛЮДМИЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ
(ДИРЕКТОРА ШКОЛИ З 1997 ПО2001 РІК)
Пролог
Марченко(Дейко) Людмила Володимирівнанародилася в селі Мала Павлівка 1961 року. Закінчила Малопавлівську ЗОШ 1-2ступенів з відзнакою. Запам’яталася відповідальною, творчою, активною ученицею.Очолювала шкільну комсо-мольську організацію. Ініцію-вала безліч творчих справ.
За співбесідою вступила до Лебединського педагогічного училища, яке закінчила блискуче. Повернулася вчителем початкових класів у рідну школу. Заочно закінчила Харківський державний інститут імені Григорія Савича Сковороди.Пропрацювала вчителем початкових класів 15 років. Здобула визнання. Стала вчителем вищої категорії.

Справжнім шоком для мене стало призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ 1-3 ступенів. Відмова керувати навчальним закладом не була сприйнята серйозно керівництвом відділу освіти, і на щорічній районній учительській конференції було представлено мене як директора школи, хоча за півгодини до цього умовляла керівника відділу освіти відмовитися від моєї кандидатури .
З чого почати? Адже поруч міцний високоосвічений колектив, який чекає від тебе чогось нового, нестандартного. Не приховую, страх не полишав ні вдень, ні вночі. Чи справлюсь, чи знайду надійну підтримку трудового колективу у своїх починаннях? За дітей не хвилювалася, адже до цього пройшла добру школу гарту – від вихователя групи продовженого дня до заступника директора з виховної роботи. Проте, більш улюбленими були роки в початковій школі. Але про це пізніше.
А через декілька днів роботи на посаді директора –свято Першого Дзвоника. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб воно запам’яталося. Це – як здати перший іспит. Та попереду більш важливіші справи.І, як кожна жінка-господиня, розпочала свою діяльність з упорядкування навчального закладу та прилеглої території:реорганізували подвір’я, зробити новий паркан та поріг, провели суботник з батьками і облаштували новий спортивний майданчик та стадіон. За роки роботи директором довелося стати всезнаючим господарником: вивчати розміри труб і засувок, бо ремонтували опалювальну систему, варити смолу для шкільного даху та пекти хліб для бригади, яка працювала і у святкові дні, «доставати» керівників підприємств і організацій, щоб допомогли провести капітальні ремонти актового залу та окремих кабінетів. А найдужче злякалася тоді, коли на очах зірвався котел у котельні, бо обладнання було старе, часто ремонтували. На нове не було грошей. А я по дорозі на весілля до сина свого заступника з навчально-виховної роботи вирішила зайти в котельню, щоб упевнитися, що все гаразд… Увесь мій новий костюм був у сажі. Після цього випадку керівництво знайшло можливості переробити котельню, закупило нові котли. Дуже багато клопоту було і з опалювальною системою. Рятували усі разом.Для школи були придбані нові штори, виготовлені батьками підставки для квітів,руками працівників школи, дітей та батьків виготовлені для естетичного оформлення приміщень вироби з природного матеріалу. Велика заслуга в цьому Перетятько Світлани Олександрівни -старшої піонервожатої та Буртелея Олександра Дмитровича, мого однокласника,сина колишнього директора школи Буртелея Дмитра Григоровича. Найпершими підтримували всі творчі починання в зміні обличчя школи заступник з виховної роботи Литус Світлана Дмитрівна та педагог-організатор Волинська Лідія Іванівна.Міцною опорою в моїй роботі були трудовий, учнівський та батьківський колективи. Що б там не говорили, але багато в чому я завдячую саме їм .
Відзнаку за свою роботу отримала через рік на тій же конференції. Почула про це пізніше з вуст колег, бо під час конференції з сільським головою Резніченко Тетяною Михайлівною «висіли» у нових костюмах (збиралися ж на конференцію) на борту машини, в яку завантажувався руберойд для школи: перераховували рулони та перевіряли марку. Бо як же без цього!
А зараз про те, чим в дійсності повинен займатися директор школи – про навчально-виховний процес! Ось тут я й відчула і оцінила доброзичливий мікроклімат всього трудового колективу. У нас панував демократичний стиль, усі питання вирішувалися колегіально. Колектив був творчий, підтримував усі ідеї.
Спочатку важко було готуватися до педрад, особливо аналізувати стан викладання тих предметів, з яких не фахівець. Доводилося перечитувати методичну літературу, залучати до відвідування уроків членів відповідних методоб’єднань, знайомитися зі зразками ведення відповідної документації. До цих пір згадую, як хвилювалася кожного разу під час педагогічних рад, бо основним завданням вбачалося говорити завжди правду, але при цьому не травмувати педагога. Запам’яталося те, що я для батьків залишилася не тільки директором, а, в першу чергу, педагогом. Про це свідчила подарована батьками картина з підписом на зворотній стороні – «Педагогу від Бога».
Працюючи зараз в іншій галузі, я з трепетом згадую свою педагогічну діяльність. І сьогодні підтримую дружні стосунки з рідним колективом.

На сьогоднішній день сьомий рік директором школи працює Лимар Раїса Василівна.
===Кращі вчителі===
Повагу учнів здобули учитель математики Сироїд Л.Г.,вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Відомі випускники===
*1990 р. Левченко Світлана;
*1991 р.Дейко Ірина;
*2007 р.Забашта Алла;
*2014 р.Сироїд Юлія

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області

2015-12-08T11:29:30Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Відомі випускники */

==Повна назва навчального закладу==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Адреса навчального закладу==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка
вул.Леніна,7

==Історія навчального закладу==
[[Файл:Малопавлівська_школа.jpg|400px]]
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
У 1860 році з дозволу пана Бразоля було відкрито невеличку школу в сільській хаті. Вже пізніше, року 1894, було засновано церковно-приходську школу, де навчалися лише дівчата в кількості 13 душ.Заняття проходили у квартирі диякона Крошкіна протягом 5 років. У цей період було побудоване спеціальне приміщення для школи на дві класні кімнати.

У період 1905 - 1913 р.р. йшла масова побудова земством шкіл. У 1907 році у Малій Павлівці також з’являється трьохкласна школа. З роками кількість мешканців села зростала і приміщення стало затісне. Тому у 1934 році в колишньому будинку священника було облаштовано клас, який функціонував аж до 1948 року.

У 1943році відчинила двері двокласна школа в окремому приміщенні. Однак відчувалась гостра потреба в нових класних кімнатах. Тому у 1969 році місцевий колгосп вирішив звести біля старої школи прибудову, у якій розмісти-лися 4 класи. Незабаром господарством зведено нову контору, а ста-ре приміщення переобладнано під класи. У 1947році колгоспні будівельники Шапар Степан, Шапар Микола, Дейко Самійло переобладнали стару хату під майстерню для уроків трудового навчання.
Незручності в організації навчального процесу були пов'язані з тим, що класи і майстерні знаходились на досить значній відстані і в пристосованих приміщеннях. Тому виникла нагальна потреба побудувати нову школу, держава виділила на це кошти.

Уже при проектуванні новобудови з’явилися певні труднощі. Декілька разів перероблялися документи і врешті-решт, завдяки великим зусиллям директора школи Буртелея Д.Г, у 1980 році розпочалося будівництво. Це стало справою всього району.Головним підрядником стала організація «Охтир-буд»,яка здійснила роботи в максимально короткий строк. Це будівництво стало справою всього села. На ній працювали учні, їх батьки, вчителі. Значний внесок зробив директор Буртелей Д.Г.. Все здійснювалося і робилося під його пильним контролем і при його безпосередній участі. Особливо гарячими були дні серпня 1982 року. Докладалося всіх зусиль для того,щоб у призначений день відкриття, 1 вересня 1982 року, нова школа могла зустріти учнів у світлих, затишних класах і кабінетах. І успіху було досягнуто.Свято Першого Дзвоника того року проводилось на майданчику перед новобудовою.Цього дня школа стала середньою. Почалися радісні і кропіткі будні. На той час школа була найкращою серед навчальних закладів районущодо забезпечення технічними засо-бами навчання. У кожному кабінеті учні могли переглядати телеуроки;добрими помічниками учителям стали магнітофонні записи, кінокамера, два відеомагнітофони, кодоскопи, два кінопроектори "Україна" та ін.
Колектив школи поповнився новими педагогічними кадрами. Повагу учнів здобули фізик А.О.Різніченко, вчитель трудового навчання Коряк М.П., вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Директори===
Загальновідома істина, що талановитим є той керівник колективу, в якому злагоджено йде робота навіть за його відсутності.Малопавлівському загальноосвітньому закладу щастило на таких керівників. Кожен з них заклав свою цеглинку у фундамент традицій та звичаїв школи.
Серед історичних матеріалів вперше було зафіксовано директора неповної середньої школи М.П. Тертичного (1930 рік). З 1937 року по1941 рік навчальний заклад очолював І.О. Дяченко, який героєм загинув в роки війни.
З 1943 по 1949 рр. школою керував М.П. Токар.Детальніше про діяльність цих директорів та очолювані ними колективи іде розповідь у розділі «Заснування Малопавлівської неповної середньої школи».
З 1949 по 1970 рр. директором школи був Дейко Микола Микитович. За його спогадами на той час навчальний заклад у селі був центром політичного, громадського і культурного життя. Крім своїх безпосередніх обов’язків вчителі ще виконували безліч громадських доручень. Вони щотижня мусили читати політінформацію для працівників сільськогосподарських та інших підприємств на території школи, а також були активістами художньої самодіяльності. Багато власного часу забирали наради, педагогічні ради.
Яскравою ілюстрацією саме періоду 50 – 60 рр. можна вважати систему перевірок навчальних закладів. Обласний чи районний інспектор приїжджав попутною підводою на 3 – 5 днів, а то і цілий тиждень, оселявся або безпосередньо в школі, або в членів педагогічного колективу. Відвідував уроки,заходи, перевіряв документацію, складав інформацію про результати перевірки.
Ще одним сильним враженням, яке відповідало духу того часу, було щорічне складання звітів, воно займало близько тижня часу,списувалося величезна кількість сторінок, і цей звіт відігравав дуже важливу роль у подальшому авторитеті навчального закладу.
Колеги, учні згадують Миколу Микитовича як дуже принципового, вимогливого та працелюбного керівника. Також він запам’ятався багатьом учням як математик від Бога. Йому випало розширювати приміщення школи.
Наступником Дейка Миколи Микитовича став досвідчений та енергійний вчитель математики Буртелей Дмитро Григорович. На той час закінчив Охтирське педучилище, попрацював за направленням вчителем математики у Недригайлівському районі, відслужив у армії і повернувся працювати в рідний Грунський район уже вчителем математики.
1969 рік відкрив нову сторінку в педагогічній кар’єрі Дмитра Григоровича. За період керівництва виявив неабиякі організаторські здібності, головну увагу приділяв як учнівському, так і учительському колективу. Його вважали трудоголіком, цього вимагав і від інших. Вникав у кожну подію, справу. Саме йому випала важка доля відповідати за будівництво нового навчального закладу. На цей період школа стала єдиним домом, де він днював і ночував.
Цього директора можна назвати господарником від Бога,здавалося, не було такої роботи, яку він не міг робити. Кожен куточок школи пам’ятає його вправні руки.
Віддавши школі в буквальному розумінні здоров’я і навіть життя, Буртелей Д.Г. після тяжкої виснажливої хвороби помер у віці 57років. А школа і донині є окрасою села і живою згадкою про нього.
Спогади Скрипника Василя Миколайовича
(директора школи з 1987 по 1997 р.р.)
Пролог
Так,активності й енергії сільському жителю не бракувало ніколи. Ще навчаючись у рідній Олешні, юний Василько віддавав чимало сил громадській роботі, зокрема,був шкільним комсоргом. А потім вступив на фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту. Причому зробив це з цілком конкретною метою: опанувавши точні науки, «підняти» своє село. Ось так, ні більше, ні менше! І дійсно, викладаючи фізику (важливість цього предмету для
пізнання будови матеріального Всесвіту важко переоцінити), педагог вклав чимало зусиль в інтелектуальне виховання юних земляків.

Наступним же етапом його трудової кар’єри стала робота в Малопавлівській ЗОШ. З 1987 по1997 роки В. Скрипник очолював цей навчальний заклад. Будучи директором, зумів у повній мірі проявити свою діяльну натуру.
* * *
Я отримав призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ наприкінці серпня 1987 року за два дні до педагогічної конференції. І через ці два дні на педагогічній конференції мене називали як керівника закладу, та й сам заклад, «погано» дванадцять разів. Школа була нова, лише п’ять років як збудована, в коридорах були темні панелі, а в класах побілка крейдою з кольоровими добавками. Через місяць на стінах класних кімнат утворювалися різної форми плями. Тобто виникла необхідність зробити естетичний ремонт класів. Цим і запам’ятався початок директорства.
Взимку 1987 року ми зробили ремонт методичного кабінету, поклеїли шпалери та повісили штори. А в травні місяці одинадцятий клас зробили подарунок школі –відремонтували математичний кабінет, де теж поклеїли шпалери. На загальношкільних батьківських зборах було вирішено по всіх класах зробити ремонти, КГПЗ дав гроші на штори та гардини,які я привіз із Сум. В класи закупили 8 програвачів, повісили українські рушники, виготовили сучасні тематичні папки з роздатковим матеріалом, запустили в дію внутрішні туалети для всієї школи.
В серпні місяці школу приймала районна комісія. 16 чоловік походили по школі, подивилися, а потім пожежник дістав « Положення …» і розкритикував, як пожежонебезпечні, і шпалери, і штори. Санітарний лікар Доля В.П. відкрив санітарні вимоги до шкільних приміщень і підсилив позиції пожежника підтвердженням шкідливості для здоров’я вкритих шпалерою кольорових стін, вказав на недостатність освітлення через наявність штор і квітів на вікнах. Не підписавши акта прийому школи, комісія так і поїхала; і тільки завідуючий районним відділом освіти Білокінь О.І., потиску-ючи мені руку, сказав лише одне слово «молодець». Ще запам’яталися «наїзди» партійного керівництва,санстанції. Другий секретар райкому комуністичної партії Шульга І.С. на зборах у Груні сказав, що Скрипник за тиждень обдере шпалери і за свої особисті кошти зробить ремонт у школі. А того Вовка з Червоною шапочкою на блоці початкових класів замалює в «нормальний»колір.
Два місяці продовжувалися мої переживання, але в листопаді делегація райкому партії поїхала в Слонім, де перейняла передовий педагогічний досвід. І там раптом згадали доречно, що такий же стиль оформлення навчального закладу є в Малопавлівській школі. …І нас почали хвалити.
Паралельно з естетичним оформленням школи ми активізували і виховну роботу. Важкувато було міняти усталений ритм діяльності вчителів, заохочувати їх до проведення дискотек для дітей, чергування по школі за графіком, учительсько-батьківських патрулів в громадських місцях. За часу мого керівництва самоліквідувався в країні комсомол, і ми створили учнівське самоврядування. Кожного понеділка діти збиралися в кабінеті директора школи, і з ними погоджувалися всі питання позакласної роботи і т.д..
Проводили експеримент: клас без класного керівника (почали вимушено, вийшло – непогано,клас на самоконтролі протримався 1,5року). Створили гімназійний 5 клас, де ввели нові предмети: інформатику та шахи.Шкільним самоврядуванням започаткували створення дискоклубу «STARS».
До мого приходу в школу тут ефективно працював туристичний клуб «Пілігрим» під керівництвом вчителя англійської мови Гончаренка В.І. Ми розширили сферу його діяльності. Крім туристичної групи,систематично запрацювали краєзнавчо-туристська експедиція та секції спортивного орієнтування. Це було мені близьке, бо саме спортивним орієнтуванням почав займатися майже професійно ще в студентські роки.
Наші шкільні туристичні групи отримували перші місця в районних змаганнях, брали участь у обласних. Ми об’їздили та обходили майже всю Східну і Західну Україну, були в Росії, Прибалтиці. І тепер, коли пішов на пенсію за вислугою років, то продовжую свою улюблену справу, створивши туристичне підприємство «Скрипник-тур», яке здійснює автобусні туристичні екскурсії по всій Україні.
СПОГАДИ ДЕЙКО ЛЮДМИЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ
(ДИРЕКТОРА ШКОЛИ З 1997 ПО2001 РІК)
Пролог
Марченко(Дейко) Людмила Володимирівнанародилася в селі Мала Павлівка 1961 року. Закінчила Малопавлівську ЗОШ 1-2ступенів з відзнакою. Запам’яталася відповідальною, творчою, активною ученицею.Очолювала шкільну комсо-мольську організацію. Ініцію-вала безліч творчих справ.
За співбесідою вступила до Лебединського педагогічного училища, яке закінчила блискуче. Повернулася вчителем початкових класів у рідну школу. Заочно закінчила Харківський державний інститут імені Григорія Савича Сковороди.Пропрацювала вчителем початкових класів 15 років. Здобула визнання. Стала вчителем вищої категорії.
***
Справжнім шоком для мене стало призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ 1-3 ступенів. Відмова керувати навчальним закладом не була сприйнята серйозно керівництвом відділу освіти, і на щорічній районній учительській конференції було представлено мене як директора школи, хоча за півгодини до цього умовляла керівника відділу освіти відмовитися від моєї кандидатури .
З чого почати? Адже поруч міцний високоосвічений колектив, який чекає від тебе чогось нового, нестандартного. Не приховую, страх не полишав ні вдень, ні вночі. Чи справлюсь, чи знайду надійну підтримку трудового колективу у своїх починаннях? За дітей не хвилювалася, адже до цього пройшла добру школу гарту – від вихователя групи продовженого дня до заступника директора з виховної роботи. Проте, більш улюбленими були роки в початковій школі. Але про це пізніше.
А через декілька днів роботи на посаді директора –свято Першого Дзвоника. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб воно запам’яталося. Це – як здати перший іспит. Та попереду більш важливіші справи.І, як кожна жінка-господиня, розпочала свою діяльність з упорядкування навчального закладу та прилеглої території:реорганізували подвір’я, зробити новий паркан та поріг, провели суботник з батьками і облаштували новий спортивний майданчик та стадіон. За роки роботи директором довелося стати всезнаючим господарником: вивчати розміри труб і засувок, бо ремонтували опалювальну систему, варити смолу для шкільного даху та пекти хліб для бригади, яка працювала і у святкові дні, «доставати» керівників підприємств і організацій, щоб допомогли провести капітальні ремонти актового залу та окремих кабінетів. А найдужче злякалася тоді, коли на очах зірвався котел у котельні, бо обладнання було старе, часто ремонтували. На нове не було грошей. А я по дорозі на весілля до сина свого заступника з навчально-виховної роботи вирішила зайти в котельню, щоб упевнитися, що все гаразд… Увесь мій новий костюм був у сажі. Після цього випадку керівництво знайшло можливості переробити котельню, закупило нові котли. Дуже багато клопоту було і з опалювальною системою. Рятували усі разом.Для школи були придбані нові штори, виготовлені батьками підставки для квітів,руками працівників школи, дітей та батьків виготовлені для естетичного оформлення приміщень вироби з природного матеріалу. Велика заслуга в цьому Перетятько Світлани Олександрівни -старшої піонервожатої та Буртелея Олександра Дмитровича, мого однокласника,сина колишнього директора школи Буртелея Дмитра Григоровича. Найпершими підтримували всі творчі починання в зміні обличчя школи заступник з виховної роботи Литус Світлана Дмитрівна та педагог-організатор Волинська Лідія Іванівна.Міцною опорою в моїй роботі були трудовий, учнівський та батьківський колективи. Що б там не говорили, але багато в чому я завдячую саме їм .
Відзнаку за свою роботу отримала через рік на тій же конференції. Почула про це пізніше з вуст колег, бо під час конференції з сільським головою Резніченко Тетяною Михайлівною «висіли» у нових костюмах (збиралися ж на конференцію) на борту машини, в яку завантажувався руберойд для школи: перераховували рулони та перевіряли марку. Бо як же без цього!
А зараз про те, чим в дійсності повинен займатися директор школи – про навчально-виховний процес! Ось тут я й відчула і оцінила доброзичливий мікроклімат всього трудового колективу. У нас панував демократичний стиль, усі питання вирішувалися колегіально. Колектив був творчий, підтримував усі ідеї.
Спочатку важко було готуватися до педрад, особливо аналізувати стан викладання тих предметів, з яких не фахівець. Доводилося перечитувати методичну літературу, залучати до відвідування уроків членів відповідних методоб’єднань, знайомитися зі зразками ведення відповідної документації. До цих пір згадую, як хвилювалася кожного разу під час педагогічних рад, бо основним завданням вбачалося говорити завжди правду, але при цьому не травмувати педагога. Запам’яталося те, що я для батьків залишилася не тільки директором, а, в першу чергу, педагогом. Про це свідчила подарована батьками картина з підписом на зворотній стороні – «Педагогу від Бога».
Працюючи зараз в іншій галузі, я з трепетом згадую свою педагогічну діяльність. І сьогодні підтримую дружні стосунки з рідним колективом.

На сьогоднішній день сьомий рік директором школи працює Лимар Раїса Василівна.
===Кращі вчителі===
Повагу учнів здобули учитель математики Сироїд Л.Г.,вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Відомі випускники===
*1990 р. Левченко Світлана;
*1991 р.Дейко Ірина;
*2007 р.Забашта Алла;
*2014 р.Сироїд Юлія

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-12-08T11:28:25Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T10:53:44Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання: 1. Розкрийте поняття "гендер" 2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності? 3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація? 4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:42, 9 червня 2015 (EEST)

Відповіді:
Гендер (граматично "родова ознака")-поняття, що відображає факт соціокультурної обумовленості, яка повязана з біологічною статтю чоловіків та жінок їх психологічними особливостями. 2. Гендерні стереотипи - це суспільні уявлення про соціальні ролі чоловіків та жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості. 3. За своєю нервово-психічною (природна) організацією хлопчики й дівчатка відмінні. Відповідно до природних здібностей традиційна академічна освіта більш підходить дівчаткам. Але хлопчики більш обдаровані. Але загальні здібності дитини, ступінь її творчої обдарованості, соціальна успішність залежать від індивідуальних , а не від статевих відмінностей. Тому педагог у своїй діяльності має оієнтуватися на індивідуальні особливості учня, його запити та прагнути створити особисту ситуацію успіху для кожного вихованця.4. У навчально -виховному процесі враховуються психологічні,біологічні,комуникативні,вікові та інші особливості між дівчатами та хлопцями...дівчата більш активні,наполегливі,старанні.сумлінні, емоційні в навчанні та спілкуванні . а хлопці більш спокійні, розсудливі, повільні,бецініціативні,покладаються на більшу допомогу,але вважають себе сильгою статтю всерівно...Дівчата більш у лідерах,займають всі посади в самоврядуванні.активніше на уроках. в громадьських справах....Тому учитель завжди повинен толерантно враховувати гендерні особливості і виховувати повагу як до Жінки в майбутньому у хлопців, так і повагу домайбутнього Чоловіка у дівчат.
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:06, 8 грудня 2015 (EET)

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:44, 24 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:
1.Обдарованість-це сукупність здібностей . які дозволяють індівіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності.

Обдарованість- це системна ознака психіки,що розвивається впродовж життя та визначає можливістьдосягнення людиною більш високих результатів в одному чи кількох напрямках діяльності порівняно з іншими.

Обдарованість- специфічне сполучення здібностей,інтересів.потреб.що дає змогу виконувати певну діяльність на високому рівні;риса психіки.що визначаєможливість на більш високі результати в одній або декількох галузях,сферах людської діяльності.

2.Типи обдарованості :
а) інтелектуальний тип-розумні,кмітливі,високий інтелект,можуть самостійно працювати,отримують глибокі знання,вміють самі здобувати інформацію,глибоко аналізують матеріал,"світлі голови"....
б) Академічний тип-діти здатні до навчання,дуже великі здібності та бажання до навчання,мають високий інтелект...
в) Художній тип- високі досягнення в музиці,танцях,живопису та в художній діяльності....
г) Креативний тип-нестандартність мислення, особливий погляд на все, із-за нестандарної поведінки важко виявити такий тип обдарованості.....
д) Лідерський тип-це діти організатори,здібні вести колектив за собою,завжди неформальні лідери ....
є)Психомоторний або спортивний тип-це діти праці та спорту...фізична діяльність дає успіхи..

3. Види обдарованості: як і типи ,а саме:інтелектуальний,академічний,творчий,лідерський.художній,психомоторний,соціальний,емпатійний та інші.

4. Проблеми : яскраво виражене почуття справедливості, всеємопоглинаюча цікавість, вразливість, ранимість, зануреність у філософські проблеми, конформність тощо. Основна проблема з якою я зустрічалася стосується можливості і бажання педагогів працювати з такими дітьми. Адже робота з обдарованими потребує спеціального підходу та включає в себе багато етапів. Крім того, реалії сьогоднішнього нашого життя свідчать про те, що креативним і творчо обдарованим важче реалізувати себе ніж "бездарям", які вміють швидко "пристосовуватися" на основі лестощів, підлабузництва, хабарництва і навіть відвертої брехні. А що стосується відмінностей у навчанні хлопчиків та дівчаток звичайно потрібно враховувати психологічні відмінності, статеві та природні. Педагоги, вихователі мають їх знати і враховувати у навчально-виховній діяльності. Особиста думка про особливу обдарованість хлопчиків базується на історичних фактах про відомих математиків, фізиків, лікарів і навіть відомих модельєрів,в тому числі й жіночого одягу, білизни, аксесуарів та кухарів.
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:13, 8 грудня 2015 (EET)

Доброго дня! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів---[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:50, 24 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:

1.Професійне вигорання педагога – це небезпечний синдром фізичного та емоційного виснаження, що містить як розвиток негативної самооцінки й негативного ставлення до роботи загалом, так і втрату розуміння та емпатії стосовно учнів зокрема. Цей синдром, на думку науковців, має "запах психологічної мережі, що горить”. Синдром «професійного вигорання» — один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін — загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.

2.Фактори, що сприяють виникненню професійних стресів та синдрому емоційного вигорання у вчителів: - високий рівень відповідальності за учнів; - дисбаланс між інтелектуально-енергетичними затратами та морально-матеріальною винагородою; - напруженість і конфлікти в професійному оточенні; - недостатні умови для самовираження; - одноманітність діяльності; - відсутність позитивного оцінювання; - відсутність перспектив у роботі; - „непомітність” результатів роботи; - невирішені особисті проблеми.

3.У багатьох джерелах симптоми вигорання розділяють на три категорії: фізичні, поведінкові та психологічні. До найпоширеніших ознак тривалого стрессу та синдрому вигорання можна віднести наступні: виснаження, втому, безсоння, негативні установки стосовно роботи, незадоволення роботою, нехтування виконанням своїх обов’язків, порушення апетиту, посилення агресивності, негативна самооцінка, пасивність, збільшення прийому психостимуляторів (кава, тютюн, алкоголь), втрата концентрації, невиконання строків роботи, пошук виправдань замість рішень, конфлікти на робочому місці, частий головний біль, розлади шлунку, робота вдома, невпевненість, почуття розчарування, почуття неусвідомленого постійного неспокою, підвищена роздратованість.

4.Загальні ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів: - Спробуйте розробити систему пріоритетів у своїй роботі, вчіться планувати (накопичення великої кількості планів уроків, незакінчених проектів призводить до плутанини і тривоги; дезорганізація може привести до стресового стану); - Уникайте нездорової конкуренції (в багатьох ситуаціях ми не можемо уникнути конкуренції, але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях попри будь-які обставини призводить до конфліктів, напруження і тривоги, робить людину агресивною); - Налагоджуйте ефективні взаємовідносини з керівництвом (від ефективності професійної взаємодії з керівництвом в значній мірі залежить адекватність оцінки професійної діяльності вчителя); - Не ставте перед собою недосяжних цілей (мета повинна бути реальною та досяжною в часі, коли людина ставить перед собою надто глобальні або невизначені задачі, вона часто не може визначитись з чого почати здійснення своїх планів; тому доцільно масштабні цілі розбивати на кілька досяжних); - Зосередьтесь на позитивних якостях оточуючих, намагайтесь не критикувати інших (у позитивної особистості більш ефективні соціальні зв’язки та вищий рівень соціальної підтримки в колективі); - Знаходьте час для відпочинку; - Ведіть активний спосіб життя, виконуйте фізичні вправи (це підвищує стресостійкість та адаптаційні можливості організму); - Не відкладайте надовго важливі справи (тягар незакінченої справи знижує адаптаційні ресурси); - Не ставтесь до себе як до жертви обставин (таке відношення знижує адаптаційні можливості організму, заважає прийняттю ефективних рішень).
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:41, 8 грудня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:07, 8 жовтня 2015 (EEST)
Відповіді:1. У старшій школі пізнавальні процеси досконалі й гнучкі. Учні практично готові до виконання всіх видів розумової праці. Також вони здатні провести самоаналіз на основі теоретичний роздумів. Також можуть вільно спілкуватися та висловлювати свою позицію з різноманітних проблемних питань. Основна школа : пізнавальні процеси розвиваються (пам 'ять, увага, уявлення тощо). Формується мовний запас. Учні вчаться логічно мислити, концентрувати увагу тощо. 2. Індивідуальний підхід до навчання має здійснювіатися на основі таких характеристик:-учень активний суб 'єкт взаємодії у системі "педагог-учень"; -орієнтація на позитивне оцінювання; -соціально значима мотивація для кожного учня; -рейтингові системи оцінювання; - створення портфоліо(особисті досягнення). Також потрібно враховувати індивідуальні психологічні можливості кожного учня та розвивати їх. Наприклад, за допомогою творчих завдань, проектної діяльності тощо.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:19, 8 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:09, 8 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:54, 24 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Позитивні характеристики:-висока об єктивність оцінювання; оперативність; чіткість результату; якість; ефективна діяльність як викладача так і учня. - Негативні : механічність у діяльності учня під час вибору відповідей; можливість угадування відповіді; зменшиність словникового запасу; низький рівень творчої взаємодії у системі "викладач - учень". Також деякі тестові завдання можуть бути некоректними або двозначними. Особисто я вважаю, що потрібно обмежити використання тестових технологій у нашій школі. Можливо при вступі у ВНЗ така практика є доцільною. А у школі, особливо в основній, учень має працювати творчо. Наприклад, відповідати на питання викладача; пояснювати; переказувати прочитане; аналізувати; робити висновки; передбачати очікувані результати; дискутувати; відстоювати свою позицію тощо. Насамкінець він має "чути свій голос", відпрцьовувати дикцію, темп розмови; прослідковувати логічність думки. Щодо психологічного оцінювання то можливо тести і доцільно використовувати, нариклад, щоб визначити здатність учня відтворювати отримані знання, використовувати їх або застосовувати. Також позитивно розглядаю тестові технології при визначенні здатності особи виконувати певний вид роботи, адаптуватися до колективу, працювати творчо, щодо наявності конфлікту в окремих ситуаціях тощо. Потрібно застосовувати відповідні тести і при прийомі на роботу в навчальні заклади для окремих категорій педагогічних працівників.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:24, 8 грудня 2015 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяльності; в) здатність дитини до перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:11, 8 жовтня 2015 (EEST)
Відповіді:1.Готовність педагога проявляється в особистісних рисах:психологічна зрілість, достатній рівень психосоматичного здоров 'я, високий рівень власного інтелектуального розвитку, творча спрямованість, активний характер, упевненість у собі; в професійних уміннях і навичках : уміння планувати й організовувати навчання учнів, модифікувати навчальні програми, стимулювати когнітивні та креативні здібності учнів, готовність до постійного підвищення власного професійного рівня. 2.Самоосвіта - це основний шлях кожного педагога до особистісного й професійного вдосконалення. Якщо вчитель припиняє "вчитися" він не зможе покращити результативність своєї роботи, оволодіти ефективними традиційними та інноваційними технологіями й методиками навчання. 3.Схильність. 4.Образотворчі здібності. 5. Відповідь а).6.в).--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:30, 8 грудня 2015 (EET)

Педагогічна інноватика Мартиненко В.М.

2015-12-08T10:50:45Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день, шановні колеги! Вітаю з початком нового навчального року! Здоров'я, щастя, здійснення бажань, впевненості у своїх силах!

Сьогодні ми розпочинаємо наші заняття в цьому навчальному році. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 2 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:56, 8 грудня 2015 (EET)--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 12:50, 8 грудня 2015 (EET)

Добрий день! Продовжуємо працювати. Прочитайте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 9 вересня 2015 (EEST)
Відповідь :Слово "технологія" грецького походження й означає "знання про майстерність". Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в авчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Аналіз еволюції поняття "педагогічна технологія" дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 12:50, 8 грудня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете тему та завдання індивідуального заняття. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 11 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Педагогічна інноватика полягає у постійному пошуку і впровадженні нових максимально ефективних технологій навчання і виховання, результатом яких має бути формування високоадаптованої до змінних умов, активної діяльної, творчої особистості, яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі, бо вона ще в юному віці з допомогою вчителя пізнала, створила себе, навчилася володіти собою. Орієнтація на нове, пошук і впровадження нового не є самоціллю педагогічної інноватики. Передусім вона спрямована на забезпечення адекватності навчально-виховного процесу і його результатів вимогам суспільства. А в динамічно змінюваному соціумі це спонукатиме до постійного оновлення змісту і форм навчання та виховання, максимально уважного і водночас критичного ставлення до всього нового. Отже, інтерес як учених, так і практиків до педагогічної технологіївикликано різними причинами. Для когось це модний напрям. Інші вважають педагогічну технологію засобом вирішення більшості педагогічних проблем. Ми ж схильні вважати, що це об'єктивний процес, новий етап в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 11:46, 8 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Тема консультації: "Особливості впровадження педагогічних технологій у навчальнл-виховний процес ЗНЗ"--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 20 жовтня 2015 (EEST)
Відповідь:Технологія навчання - це обгрунтована дидактична система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій,спроектованих на розвязання проміжних цілей і наперед визначених кінцевих результатів. Перед учителем постає завдання зацікавити учнів, відучити від "зубріння". При традиційних методиках вчитель звик давати і вимагати певні знання, а при використанні інтерактивних форм навчання учень сам відкриває шлях до пізнання. Учень головною діючою фігурою. Учитель стає за цих умов активним помічником, його головна функція - організація й стимулювання навчального процесу.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 11:48, 8 грудня 2015 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня
Відповідь:г)
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
Відповідь:г)
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
Відповідь:г)
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
Відповідь:а)
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
Відповідь:г)
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
Відповідь:а)
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
Відповідь:а)
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
Відповідь:б)--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 11:09, 8 грудня 2015 (EET)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:22, 26 листопада 2015 (EET)

Педагогічна інноватика Мартиненко В.М.

2015-12-08T09:48:57Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Консультації */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день, шановні колеги! Вітаю з початком нового навчального року! Здоров'я, щастя, здійснення бажань, впевненості у своїх силах!

Сьогодні ми розпочинаємо наші заняття в цьому навчальному році. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 2 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:56, 8 грудня 2015 (EET)

Добрий день! Продовжуємо працювати. Прочитайте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 9 вересня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете тему та завдання індивідуального заняття. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 11 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Педагогічна інноватика полягає у постійному пошуку і впровадженні нових максимально ефективних технологій навчання і виховання, результатом яких має бути формування високоадаптованої до змінних умов, активної діяльної, творчої особистості, яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі, бо вона ще в юному віці з допомогою вчителя пізнала, створила себе, навчилася володіти собою. Орієнтація на нове, пошук і впровадження нового не є самоціллю педагогічної інноватики. Передусім вона спрямована на забезпечення адекватності навчально-виховного процесу і його результатів вимогам суспільства. А в динамічно змінюваному соціумі це спонукатиме до постійного оновлення змісту і форм навчання та виховання, максимально уважного і водночас критичного ставлення до всього нового. Отже, інтерес як учених, так і практиків до педагогічної технологіївикликано різними причинами. Для когось це модний напрям. Інші вважають педагогічну технологію засобом вирішення більшості педагогічних проблем. Ми ж схильні вважати, що це об'єктивний процес, новий етап в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 11:46, 8 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Тема консультації: "Особливості впровадження педагогічних технологій у навчальнл-виховний процес ЗНЗ"--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 20 жовтня 2015 (EEST)
Відповідь:Технологія навчання - це обгрунтована дидактична система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій,спроектованих на розвязання проміжних цілей і наперед визначених кінцевих результатів. Перед учителем постає завдання зацікавити учнів, відучити від "зубріння". При традиційних методиках вчитель звик давати і вимагати певні знання, а при використанні інтерактивних форм навчання учень сам відкриває шлях до пізнання. Учень головною діючою фігурою. Учитель стає за цих умов активним помічником, його головна функція - організація й стимулювання навчального процесу.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 11:48, 8 грудня 2015 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня
Відповідь:г)
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
Відповідь:г)
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
Відповідь:г)
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
Відповідь:а)
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
Відповідь:г)
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
Відповідь:а)
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
Відповідь:а)
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
Відповідь:б)--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 11:09, 8 грудня 2015 (EET)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:22, 26 листопада 2015 (EET)

Педагогічна інноватика Мартиненко В.М.

2015-12-08T09:46:27Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день, шановні колеги! Вітаю з початком нового навчального року! Здоров'я, щастя, здійснення бажань, впевненості у своїх силах!

Сьогодні ми розпочинаємо наші заняття в цьому навчальному році. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 2 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:56, 8 грудня 2015 (EET)

Добрий день! Продовжуємо працювати. Прочитайте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 9 вересня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете тему та завдання індивідуального заняття. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 11 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Педагогічна інноватика полягає у постійному пошуку і впровадженні нових максимально ефективних технологій навчання і виховання, результатом яких має бути формування високоадаптованої до змінних умов, активної діяльної, творчої особистості, яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі, бо вона ще в юному віці з допомогою вчителя пізнала, створила себе, навчилася володіти собою. Орієнтація на нове, пошук і впровадження нового не є самоціллю педагогічної інноватики. Передусім вона спрямована на забезпечення адекватності навчально-виховного процесу і його результатів вимогам суспільства. А в динамічно змінюваному соціумі це спонукатиме до постійного оновлення змісту і форм навчання та виховання, максимально уважного і водночас критичного ставлення до всього нового. Отже, інтерес як учених, так і практиків до педагогічної технологіївикликано різними причинами. Для когось це модний напрям. Інші вважають педагогічну технологію засобом вирішення більшості педагогічних проблем. Ми ж схильні вважати, що це об'єктивний процес, новий етап в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 11:46, 8 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Тема консультації: "Особливості впровадження педагогічних технологій у навчальнл-виховний процес ЗНЗ"--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 20 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня
Відповідь:г)
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
Відповідь:г)
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
Відповідь:г)
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
Відповідь:а)
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
Відповідь:г)
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
Відповідь:а)
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
Відповідь:а)
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
Відповідь:б)--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 11:09, 8 грудня 2015 (EET)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:22, 26 листопада 2015 (EET)

Педагогічна інноватика Мартиненко В.М.

2015-12-08T09:09:13Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Педагогічна інноватика Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:56:48Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Педагогічна інноватика Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:49:47Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:41:18Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання: 1. Розкрийте поняття "гендер" 2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності? 3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація? 4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:42, 9 червня 2015 (EEST)

Відповіді:
Гендер (граматично "родова ознака")-поняття, що відображає факт соціокультурної обумовленості, яка повязана з біологічною статтю чоловіків та жінок їх психологічними особливостями. 2. Гендерні стерелтипи - це суспільні уявлення про соціальні ролі чоловіків та жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості. 3. За своєю нервово-психічною (природна) організацією хлопчики й дівчатка відмінні. Відповідно до природних здібностей традиційна академічна освіта більш підходить дівчаткам. Але хлопчики більш обдаровані. Але загальні здібності дитини, ступінь її творчої обдарованості, соціальна успішність залежать від індивідуальних , а не від статевих відмінностей. Тому педагог у своїй діяльності має оієнтуватися на індивідуальні особливості учня, його запити та прагнути створити особисту ситуацію успіху для кожного вихованця.4. У навчально -виховному процесі враховуються психологічні,біологічні,комуникативні,вікові та інші особливості між дівчатами та хлопцями...дівчата більш активні,наполегливі,старанні.сумлінні, емоційні в навчанні та спілкуванні . а хлопці більш спокійні, розсудливі, повільні,бецініціативні,покладаються на більшу допомогу,але вважають себе сильгою статтю всерівно...Дівчата більш у лідерах,займають всі посади в самоврядуванні.активніше на уроках. в громадьських справах....Тому учитель завжди повинен толерантно враховувати гендерні особливості і виховувати повагу як до Жінки в майбутньому у хлопців, так і повагу домайбутнього Чоловіка у дівчат.
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:06, 8 грудня 2015 (EET)

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:44, 24 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:
1.Обдарованість-це сукупність здібностей . які дозволяють індівіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності.

Обдарованість- це системна ознака психіки,що розвивається впродовж життя та визначає можливістьдосягнення людиною більш високих результатів в одному чи кількох напрямках діяльності порівняно з іншими.

Обдарованість- специфічне сполучення здібностей,інтересів.потреб.що дає змогу виконувати певну діяльність на високому рівні;риса психіки.що визначаєможливість на більш високі результати в одній або декількох галузях,сферах людської діяльності.

2.Типи обдарованості :
а) інтелектуальний тип-розумні,кмітливі,високий інтелект,можуть самостійно працювати,отримують глибокі знання,вміють самі здобувати інформацію,глибоко аналізують матеріал,"світлі голови"....
б) Академічний тип-діти здатні до навчання,дуже великі здібності та бажання до навчання,мають високий інтелект...
в) Художній тип- високі досягнення в музиці,танцях,живопису та в художній діяльності....
г) Креативний тип-нестандартність мислення, особливий погляд на все, із-за нестандарної поведінки важко виявити такий тип обдарованості.....
д) Лідерський тип-це діти організатори,здібні вести колектив за собою,завжди неформальні лідери ....
є)Психомоторний або спортивний тип-це діти праці та спорту...фізична діяльність дає успіхи..

3. Види обдарованості: як і типи ,а саме:інтелектуальний,академічний,творчий,лідерський.художній,психомоторний,соціальний,емпатійний та інші.

4. Проблеми : яскраво виражене почуття справедливості, всеємопоглинаюча цікавість, вразливість, ранимість, зануреність у філософські проблеми, конформність тощо. Основна проблема з якою я зустрічалася стосується можливості і бажання педагогів працювати з такими дітьми. Адже робота з обдарованими потребує спеціального підходу та включає в себе багато етапів. Крім того, реалії сьогоднішнього нашого життя свідчать про те, що креативним і творчо обдарованим важче реалізувати себе ніж "бездарям", які вміють швидко "пристосовуватися" на основі лестощів, підлабузництва, хабарництва і навіть відвертої брехні. А що стосується відмінностей у навчанні хлопчиків та дівчаток звичайно потрібно враховувати психологічні відмінності, статеві та природні. Педагоги, вихователі мають їх знати і враховувати у навчально-виховній діяльності. Особиста думка про особливу обдарованість хлопчиків базується на історичних фактах про відомих математиків, фізиків, лікарів і навіть відомих модельєрів,в тому числі й жіночого одягу, білизни, аксесуарів та кухарів.
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:13, 8 грудня 2015 (EET)

Доброго дня! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів---[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:50, 24 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:

1.Професійне вигорання педагога – це небезпечний синдром фізичного та емоційного виснаження, що містить як розвиток негативної самооцінки й негативного ставлення до роботи загалом, так і втрату розуміння та емпатії стосовно учнів зокрема. Цей синдром, на думку науковців, має "запах психологічної мережі, що горить”. Синдром «професійного вигорання» — один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін — загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.

2.Фактори, що сприяють виникненню професійних стресів та синдрому емоційного вигорання у вчителів: - високий рівень відповідальності за учнів; - дисбаланс між інтелектуально-енергетичними затратами та морально-матеріальною винагородою; - напруженість і конфлікти в професійному оточенні; - недостатні умови для самовираження; - одноманітність діяльності; - відсутність позитивного оцінювання; - відсутність перспектив у роботі; - „непомітність” результатів роботи; - невирішені особисті проблеми.

3.У багатьох джерелах симптоми вигорання розділяють на три категорії: фізичні, поведінкові та психологічні. До найпоширеніших ознак тривалого стрессу та синдрому вигорання можна віднести наступні: виснаження, втому, безсоння, негативні установки стосовно роботи, незадоволення роботою, нехтування виконанням своїх обов’язків, порушення апетиту, посилення агресивності, негативна самооцінка, пасивність, збільшення прийому психостимуляторів (кава, тютюн, алкоголь), втрата концентрації, невиконання строків роботи, пошук виправдань замість рішень, конфлікти на робочому місці, частий головний біль, розлади шлунку, робота вдома, невпевненість, почуття розчарування, почуття неусвідомленого постійного неспокою, підвищена роздратованість.

4.Загальні ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів: - Спробуйте розробити систему пріоритетів у своїй роботі, вчіться планувати (накопичення великої кількості планів уроків, незакінчених проектів призводить до плутанини і тривоги; дезорганізація може привести до стресового стану); - Уникайте нездорової конкуренції (в багатьох ситуаціях ми не можемо уникнути конкуренції, але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях попри будь-які обставини призводить до конфліктів, напруження і тривоги, робить людину агресивною); - Налагоджуйте ефективні взаємовідносини з керівництвом (від ефективності професійної взаємодії з керівництвом в значній мірі залежить адекватність оцінки професійної діяльності вчителя); - Не ставте перед собою недосяжних цілей (мета повинна бути реальною та досяжною в часі, коли людина ставить перед собою надто глобальні або невизначені задачі, вона часто не може визначитись з чого почати здійснення своїх планів; тому доцільно масштабні цілі розбивати на кілька досяжних); - Зосередьтесь на позитивних якостях оточуючих, намагайтесь не критикувати інших (у позитивної особистості більш ефективні соціальні зв’язки та вищий рівень соціальної підтримки в колективі); - Знаходьте час для відпочинку; - Ведіть активний спосіб життя, виконуйте фізичні вправи (це підвищує стресостійкість та адаптаційні можливості організму); - Не відкладайте надовго важливі справи (тягар незакінченої справи знижує адаптаційні ресурси); - Не ставтесь до себе як до жертви обставин (таке відношення знижує адаптаційні можливості організму, заважає прийняттю ефективних рішень).
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:41, 8 грудня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:07, 8 жовтня 2015 (EEST)
Відповіді:1. У старшій школі пізнавальні процеси досконалі й гнучкі. Учні практично готові до виконання всіх видів розумової праці. Також вони здатні провести самоаналіз на основі теоретичний роздумів. Також можуть вільно спілкуватися та висловлювати свою позицію з різноманітних проблемних питань. Основна школа : пізнавальні процеси розвиваються (пам 'ять, увага, уявлення тощо). Формується мовний запас. Учні вчаться логічно мислити, концентрувати увагу тощо. 2. Індивідуальний підхід до навчання має здійснювіатися на основі таких характеристик:-учень активний суб 'єкт взаємодії у системі "педагог-учень"; -орієнтація на позитивне оцінювання; -соціально значима мотивація для кожного учня; -рейтингові системи оцінювання; - створення портфоліо(особисті досягнення). Також потрібно враховувати індивідуальні психологічні можливості кожного учня та розвивати їх. Наприклад, за допомогою творчих завдань, проектної діяльності тощо.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:19, 8 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:09, 8 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:54, 24 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Позитивні характеристики:-висока об єктивність оцінювання; оперативність; чіткість результату; якість; ефективна діяльність як викладача так і учня. - Негативні : механічність у діяльності учня під час вибору відповідей; можливість угадування відповіді; зменшиність словникового запасу; низький рівень творчої взаємодії у системі "викладач - учень". Також деякі тестові завдання можуть бути некоректними або двозначними. Особисто я вважаю, що потрібно обмежити використання тестових технологій у нашій школі. Можливо при вступі у ВНЗ така практика є доцільною. А у школі, особливо в основній, учень має працювати творчо. Наприклад, відповідати на питання викладача; пояснювати; переказувати прочитане; аналізувати; робити висновки; передбачати очікувані результати; дискутувати; відстоювати свою позицію тощо. Насамкінець він має "чути свій голос", відпрцьовувати дикцію, темп розмови; прослідковувати логічність думки. Щодо психологічного оцінювання то можливо тести і доцільно використовувати, нариклад, щоб визначити здатність учня відтворювати отримані знання, використовувати їх або застосовувати. Також позитивно розглядаю тестові технології при визначенні здатності особи виконувати певний вид роботи, адаптуватися до колективу, працювати творчо, щодо наявності конфлікту в окремих ситуаціях тощо. Потрібно застосовувати відповідні тести і при прийомі на роботу в навчальні заклади для окремих категорій педагогічних працівників.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:24, 8 грудня 2015 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяльності; в) здатність дитини до перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:11, 8 жовтня 2015 (EEST)
Відповіді:1.Готовність педагога проявляється в особистісних рисах:психологічна зрілість, достатній рівень психосоматичного здоров 'я, високий рівень власного інтелектуального розвитку, творча спрямованість, активний характер, упевненість у собі; в професійних уміннях і навичках : уміння планувати й організовувати навчання учнів, модифікувати навчальні програми, стимулювати когнітивні та креативні здібності учнів, готовність до постійного підвищення власного професійного рівня. 2.Самоосвіта - це основний шлях кожного педагога до особистісного й професійного вдосконалення. Якщо вчитель припиняє "вчитися" він не зможе покращити результативність своєї роботи, оволодіти ефективними традиційними та інноваційними технологіями й методиками навчання. 3.Схильність. 4.Образотворчі здібності. 5. Відповідь а).6.в).--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:30, 8 грудня 2015 (EET)

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:30:27Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання: 1. Розкрийте поняття "гендер" 2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності? 3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація? 4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:42, 9 червня 2015 (EEST)

Відповіді:
Гендер (граматично "родова ознака")-поняття, що відображає факт соціокультурної обумовленості, яка повязана з біологічною статтю чоловіків та жінок їх психологічними особливостями. 2. Гендерні стерелтипи - це суспільні уявлення про соціальні ролі чоловіків та жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості. 3. За своєю нервово-психічною (природна) організацією хлопчики й дівчатка відмінні. Відповідно до природних здібностей традиційна академічна освіта більш підходить дівчаткам. Але хлопчики більш обдаровані. Але загальні здібності дитини, ступінь її творчої обдарованості, соціальна успішність залежать від індивідуальних , а не від статевих відмінностей. Тому педагог у своїй діяльності має оієнтуватися на індивідуальні особливості учня, його запити та прагнути створити особисту ситуацію успіху для кожного вихованця.4. У навчально -виховному процесі враховуються психологічні,біологічні,комуникативні,вікові та інші особливості між дівчатами та хлопцями...дівчата більш активні,наполегливі,старанні.сумлінні, емоційні в навчанні та спілкуванні . а хлопці більш спокійні, розсудливі, повільні,бецініціативні,покладаються на більшу допомогу,але вважають себе сильгою статтю всерівно...Дівчата більш у лідерах,займають всі посади в самоврядуванні.активніше на уроках. в громадьських справах....Тому учитель завжди повинен толерантно враховувати гендерні особливості і виховувати повагу як до Жінки в майбутньому у хлопців, так і повагу домайбутнього Чоловіка у дівчат.
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:06, 8 грудня 2015 (EET)

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:44, 24 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:
1.Обдарованість-це сукупність здібностей . які дозволяють індівіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності.

Обдарованість- це системна ознака психіки,що розвивається впродовж життя та визначає можливістьдосягнення людиною більш високих результатів в одному чи кількох напрямках діяльності порівняно з іншими.

Обдарованість- специфічне сполучення здібностей,інтересів.потреб.що дає змогу виконувати певну діяльність на високому рівні;риса психіки.що визначаєможливість на більш високі результати в одній або декількох галузях,сферах людської діяльності.

2.Типи обдарованості :
а) інтелектуальний тип-розумні,кмітливі,високий інтелект,можуть самостійно працювати,отримують глибокі знання,вміють самі здобувати інформацію,глибоко аналізують матеріал,"світлі голови"....
б) Академічний тип-діти здатні до навчання,дуже великі здібності та бажання до навчання,мають високий інтелект...
в) Художній тип- високі досягнення в музиці,танцях,живопису та в художній діяльності....
г) Креативний тип-нестандартність мислення, особливий погляд на все, із-за нестандарної поведінки важко виявити такий тип обдарованості.....
д) Лідерський тип-це діти організатори,здібні вести колектив за собою,завжди неформальні лідери ....
є)Психомоторний або спортивний тип-це діти праці та спорту...фізична діяльність дає успіхи..

3. Види обдарованості: як і типи ,а саме:інтелектуальний,академічний,творчий,лідерський.художній,психомоторний,соціальний,емпатійний та інші.

4. Проблеми : яскраво виражене почуття справедливості, всеємопоглинаюча цікавість, вразливість, ранимість, зануреність у філософські проблеми, конформність тощо. Основна проблема з якою я зустрічалася стосується можливості і бажання педагогів працювати з такими дітьми. Адже робота з обдарованими потребує спеціального підходу та включає в себе багато етапів. Крім того, реалії сьогоднішнього нашого життя свідчать про те, що креативним і творчо обдарованим важче реалізувати себе ніж "бездарям", які вміють швидко "пристосовуватися" на основі лестощів, підлабузництва, хабарництва і навіть відвертої брехні. А що стосується відмінностей у навчанні хлопчиків та дівчаток звичайно потрібно враховувати психологічні відмінності, статеві та природні. Педагоги, вихователі мають їх знати і враховувати у навчально-виховній діяльності. Особиста думка про особливу обдарованість хлопчиків базується на історичних фактах про відомих математиків, фізиків, лікарів і навіть відомих модельєрів,в тому числі й жіночого одягу, білизни, аксесуарів та кухарів.
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:13, 8 грудня 2015 (EET)

Доброго дня! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів---[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:50, 24 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:07, 8 жовтня 2015 (EEST)
Відповіді:1. У старшій школі пізнавальні процеси досконалі й гнучкі. Учні практично готові до виконання всіх видів розумової праці. Також вони здатні провести самоаналіз на основі теоретичний роздумів. Також можуть вільно спілкуватися та висловлювати свою позицію з різноманітних проблемних питань. Основна школа : пізнавальні процеси розвиваються (пам 'ять, увага, уявлення тощо). Формується мовний запас. Учні вчаться логічно мислити, концентрувати увагу тощо. 2. Індивідуальний підхід до навчання має здійснювіатися на основі таких характеристик:-учень активний суб 'єкт взаємодії у системі "педагог-учень"; -орієнтація на позитивне оцінювання; -соціально значима мотивація для кожного учня; -рейтингові системи оцінювання; - створення портфоліо(особисті досягнення). Також потрібно враховувати індивідуальні психологічні можливості кожного учня та розвивати їх. Наприклад, за допомогою творчих завдань, проектної діяльності тощо.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:19, 8 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:09, 8 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:54, 24 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Позитивні характеристики:-висока об єктивність оцінювання; оперативність; чіткість результату; якість; ефективна діяльність як викладача так і учня. - Негативні : механічність у діяльності учня під час вибору відповідей; можливість угадування відповіді; зменшиність словникового запасу; низький рівень творчої взаємодії у системі "викладач - учень". Також деякі тестові завдання можуть бути некоректними або двозначними. Особисто я вважаю, що потрібно обмежити використання тестових технологій у нашій школі. Можливо при вступі у ВНЗ така практика є доцільною. А у школі, особливо в основній, учень має працювати творчо. Наприклад, відповідати на питання викладача; пояснювати; переказувати прочитане; аналізувати; робити висновки; передбачати очікувані результати; дискутувати; відстоювати свою позицію тощо. Насамкінець він має "чути свій голос", відпрцьовувати дикцію, темп розмови; прослідковувати логічність думки. Щодо психологічного оцінювання то можливо тести і доцільно використовувати, нариклад, щоб визначити здатність учня відтворювати отримані знання, використовувати їх або застосовувати. Також позитивно розглядаю тестові технології при визначенні здатності особи виконувати певний вид роботи, адаптуватися до колективу, працювати творчо, щодо наявності конфлікту в окремих ситуаціях тощо. Потрібно застосовувати відповідні тести і при прийомі на роботу в навчальні заклади для окремих категорій педагогічних працівників.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:24, 8 грудня 2015 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяльності; в) здатність дитини до перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:11, 8 жовтня 2015 (EEST)
Відповіді:1.Готовність педагога проявляється в особистісних рисах:психологічна зрілість, достатній рівень психосоматичного здоров 'я, високий рівень власного інтелектуального розвитку, творча спрямованість, активний характер, упевненість у собі; в професійних уміннях і навичках : уміння планувати й організовувати навчання учнів, модифікувати навчальні програми, стимулювати когнітивні та креативні здібності учнів, готовність до постійного підвищення власного професійного рівня. 2.Самоосвіта - це основний шлях кожного педагога до особистісного й професійного вдосконалення. Якщо вчитель припиняє "вчитися" він не зможе покращити результативність своєї роботи, оволодіти ефективними традиційними та інноваційними технологіями й методиками навчання. 3.Схильність. 4.Образотворчі здібності. 5. Відповідь а).6.в).--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:30, 8 грудня 2015 (EET)

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:25:00Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання: 1. Розкрийте поняття "гендер" 2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності? 3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація? 4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:42, 9 червня 2015 (EEST)

Відповіді:
Гендер (граматично "родова ознака")-поняття, що відображає факт соціокультурної обумовленості, яка повязана з біологічною статтю чоловіків та жінок їх психологічними особливостями. 2. Гендерні стерелтипи - це суспільні уявлення про соціальні ролі чоловіків та жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості. 3. За своєю нервово-психічною (природна) організацією хлопчики й дівчатка відмінні. Відповідно до природних здібностей традиційна академічна освіта більш підходить дівчаткам. Але хлопчики більш обдаровані. Але загальні здібності дитини, ступінь її творчої обдарованості, соціальна успішність залежать від індивідуальних , а не від статевих відмінностей. Тому педагог у своїй діяльності має оієнтуватися на індивідуальні особливості учня, його запити та прагнути створити особисту ситуацію успіху для кожного вихованця.4. У навчально -виховному процесі враховуються психологічні,біологічні,комуникативні,вікові та інші особливості між дівчатами та хлопцями...дівчата більш активні,наполегливі,старанні.сумлінні, емоційні в навчанні та спілкуванні . а хлопці більш спокійні, розсудливі, повільні,бецініціативні,покладаються на більшу допомогу,але вважають себе сильгою статтю всерівно...Дівчата більш у лідерах,займають всі посади в самоврядуванні.активніше на уроках. в громадьських справах....Тому учитель завжди повинен толерантно враховувати гендерні особливості і виховувати повагу як до Жінки в майбутньому у хлопців, так і повагу домайбутнього Чоловіка у дівчат.
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:06, 8 грудня 2015 (EET)

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:44, 24 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:
1.Обдарованість-це сукупність здібностей . які дозволяють індівіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності.

Обдарованість- це системна ознака психіки,що розвивається впродовж життя та визначає можливістьдосягнення людиною більш високих результатів в одному чи кількох напрямках діяльності порівняно з іншими.

Обдарованість- специфічне сполучення здібностей,інтересів.потреб.що дає змогу виконувати певну діяльність на високому рівні;риса психіки.що визначаєможливість на більш високі результати в одній або декількох галузях,сферах людської діяльності.

2.Типи обдарованості :
а) інтелектуальний тип-розумні,кмітливі,високий інтелект,можуть самостійно працювати,отримують глибокі знання,вміють самі здобувати інформацію,глибоко аналізують матеріал,"світлі голови"....
б) Академічний тип-діти здатні до навчання,дуже великі здібності та бажання до навчання,мають високий інтелект...
в) Художній тип- високі досягнення в музиці,танцях,живопису та в художній діяльності....
г) Креативний тип-нестандартність мислення, особливий погляд на все, із-за нестандарної поведінки важко виявити такий тип обдарованості.....
д) Лідерський тип-це діти організатори,здібні вести колектив за собою,завжди неформальні лідери ....
є)Психомоторний або спортивний тип-це діти праці та спорту...фізична діяльність дає успіхи..

3. Види обдарованості: як і типи ,а саме:інтелектуальний,академічний,творчий,лідерський.художній,психомоторний,соціальний,емпатійний та інші.

4. Проблеми : яскраво виражене почуття справедливості, всеємопоглинаюча цікавість, вразливість, ранимість, зануреність у філософські проблеми, конформність тощо. Основна проблема з якою я зустрічалася стосується можливості і бажання педагогів працювати з такими дітьми. Адже робота з обдарованими потребує спеціального підходу та включає в себе багато етапів. Крім того, реалії сьогоднішнього нашого життя свідчать про те, що креативним і творчо обдарованим важче реалізувати себе ніж "бездарям", які вміють швидко "пристосовуватися" на основі лестощів, підлабузництва, хабарництва і навіть відвертої брехні. А що стосується відмінностей у навчанні хлопчиків та дівчаток звичайно потрібно враховувати психологічні відмінності, статеві та природні. Педагоги, вихователі мають їх знати і враховувати у навчально-виховній діяльності. Особиста думка про особливу обдарованість хлопчиків базується на історичних фактах про відомих математиків, фізиків, лікарів і навіть відомих модельєрів,в тому числі й жіночого одягу, білизни, аксесуарів та кухарів.
--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:13, 8 грудня 2015 (EET)

Доброго дня! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів---[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:50, 24 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:07, 8 жовтня 2015 (EEST)
Відповіді:1. У старшій школі пізнавальні процеси досконалі й гнучкі. Учні практично готові до виконання всіх видів розумової праці. Також вони здатні провести самоаналіз на основі теоретичний роздумів. Також можуть вільно спілкуватися та висловлювати свою позицію з різноманітних проблемних питань. Основна школа : пізнавальні процеси розвиваються (пам 'ять, увага, уявлення тощо). Формується мовний запас. Учні вчаться логічно мислити, концентрувати увагу тощо. 2. Індивідуальний підхід до навчання має здійснювіатися на основі таких характеристик:-учень активний суб 'єкт взаємодії у системі "педагог-учень"; -орієнтація на позитивне оцінювання; -соціально значима мотивація для кожного учня; -рейтингові системи оцінювання; - створення портфоліо(особисті досягнення). Також потрібно враховувати індивідуальні психологічні можливості кожного учня та розвивати їх. Наприклад, за допомогою творчих завдань, проектної діяльності тощо.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:19, 8 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:09, 8 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:54, 24 вересня 2015 (EEST)
Відповідь:Позитивні характеристики:-висока об єктивність оцінювання; оперативність; чіткість результату; якість; ефективна діяльність як викладача так і учня. - Негативні : механічність у діяльності учня під час вибору відповідей; можливість угадування відповіді; зменшиність словникового запасу; низький рівень творчої взаємодії у системі "викладач - учень". Також деякі тестові завдання можуть бути некоректними або двозначними. Особисто я вважаю, що потрібно обмежити використання тестових технологій у нашій школі. Можливо при вступі у ВНЗ така практика є доцільною. А у школі, особливо в основній, учень має працювати творчо. Наприклад, відповідати на питання викладача; пояснювати; переказувати прочитане; аналізувати; робити висновки; передбачати очікувані результати; дискутувати; відстоювати свою позицію тощо. Насамкінець він має "чути свій голос", відпрцьовувати дикцію, темп розмови; прослідковувати логічність думки. Щодо психологічного оцінювання то можливо тести і доцільно використовувати, нариклад, щоб визначити здатність учня відтворювати отримані знання, використовувати їх або застосовувати. Також позитивно розглядаю тестові технології при визначенні здатності особи виконувати певний вид роботи, адаптуватися до колективу, працювати творчо, щодо наявності конфлікту в окремих ситуаціях тощо. Потрібно застосовувати відповідні тести і при прийомі на роботу в навчальні заклади для окремих категорій педагогічних працівників.--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:24, 8 грудня 2015 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяльності; в) здатність дитини до перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:11, 8 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:19:41Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Індивідуальні заняття */

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:13:45Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:11:20Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:10:12Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:07:23Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:06:30Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:01:22Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:36, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Філософське дослідження освіти необхідне тому, що: 1) лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія; 2) філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку; 3) філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою; всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній проце - це завдання філософського сприйняття світу; 4) важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти"; виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня, причиною тут є багато вимірність самої освіти.
# Основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
• вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Основні завдання соціології освіти:
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.

#1. Американський підхід (власне США).
2. Азійський підхід.
3. Європейський підхід
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:06, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:50, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.

Зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
 запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
 запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
 видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти;
 стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору;
 розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
 посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
#Болонська декларація прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:49, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

#Основні елементи дослідницької системи:

1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
15. Оформлення досягнутих результатів (про це піде мова в наступній темі).

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:03, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Парадигма- це теоретичне обгрунтування реорганізації освітньої системи на підставі нових методологічних підходів. Парадигма характерна тільки для освітнього процесу. Стратегія освіти-це науково предбачений розвиток країни, суспільних відносин на підставі освітнього процесу. Старатегія освіти стосується всього суспільного життя.
----
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:27, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Формальна освіта (дошкільна, загальна середня, вища та ін.); неформальна; інформальна (індивідуальна пізнавальна діяльність).
#Відкрита освіта - це збірний термін , що означає різні види освітньої діяльності. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формуєтьсчя, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій.

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Валентина Михайлівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
У сьогоднішніх реаліях відчутна низька престижність освіти і науки в суспільстві. Освіта не виконує функції ключового ресурсу соціально-економічного розвитку країни та не є основою щодо підвищення добробуту громадян. Хоча за останні роки були здійснені певні зміни в системі освіти. Наприклад, запроваджено профільне навчання, введено ЗНО навчачальних досягнень випускників загальноосвітніх шкіл; проведено інформатизацію навчально-виховного процесу. Разом з тим особистість тих хто навчається потребує активної соціалізації; також маємо змінити підходи до змісту освіти; дбати про моральний, культурний та духовний розвиток особистості; удосконалювати систему управління тощо. Можливо, національною ідеєю на наступні десятиліття має стати тезис "ОСВІТА -об 'єднує Україну!" А також потрібно підвищувати вимоги до педагогічних кадрів щодо якостьі їх підготовки та відповідальність суспільства за результати навчання й виховання.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:52, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:01:06Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Мартиненко В.М.

2015-12-08T08:00:36Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:36, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Філософське дослідження освіти необхідне тому, що: 1) лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія; 2) філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку; 3) філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою; всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній проце - це завдання філософського сприйняття світу; 4) важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти"; виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня, причиною тут є багато вимірність самої освіти.
# Основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
• вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Основні завдання соціології освіти:
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.

#1. Американський підхід (власне США).
2. Азійський підхід.
3. Європейський підхід
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:06, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:50, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.

Зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
 запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
 запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
 видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти;
 стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору;
 розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
 посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
#Болонська декларація прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:49, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

#Основні елементи дослідницької системи:

1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
15. Оформлення досягнутих результатів (про це піде мова в наступній темі).

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:03, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Парадигма- це теоретичне обгрунтування реорганізації освітньої системи на підставі нових методологічних підходів. Парадигма характерна тільки для освітнього процесу. Стратегія освіти-це науково предбачений розвиток країни, суспільних відносин на підставі освітнього процесу. Старатегія освіти стосується всього суспільного життя.
----
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:27, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Формальна освіта (дошкільна, загальна середня, вища та ін.); неформальна; інформальна (індивідуальна пізнавальна діяльність).
#Відкрита освіта - це збірний термін , що означає різні види освітньої діяльності. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формуєтьсчя, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій.

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Валентина Михайлівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:52, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Мартиненко В.М.

2015-12-08T07:58:29Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:36, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Філософське дослідження освіти необхідне тому, що: 1) лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія; 2) філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку; 3) філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою; всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній проце - це завдання філософського сприйняття світу; 4) важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти"; виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня, причиною тут є багато вимірність самої освіти.
# Основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
• вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Основні завдання соціології освіти:
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.

#1. Американський підхід (власне США).
2. Азійський підхід.
3. Європейський підхід
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:06, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:50, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.

Зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
 запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
 запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
 видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти;
 стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору;
 розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
 посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
#Болонська декларація прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:49, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

#Основні елементи дослідницької системи:

1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
15. Оформлення досягнутих результатів (про це піде мова в наступній темі).

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:03, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:27, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Валентина Михайлівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:52, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Михайлівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Мартиненко В.М.

2015-12-08T07:54:00Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області

2015-06-05T09:30:25Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Історія навчального закладу */

==Повна назва навчального закладу==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Адреса навчального закладу==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка
вул.Леніна,7

==Історія навчального закладу==
[[Файл:Малопавлівська_школа.jpg|400px]]
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
У 1860 році з дозволу пана Бразоля було відкрито невеличку школу в сільській хаті. Вже пізніше, року 1894, було засновано церковно-приходську школу, де навчалися лише дівчата в кількості 13 душ.Заняття проходили у квартирі диякона Крошкіна протягом 5 років. У цей період було побудоване спеціальне приміщення для школи на дві класні кімнати.

У період 1905 - 1913 р.р. йшла масова побудова земством шкіл. У 1907 році у Малій Павлівці також з’являється трьохкласна школа. З роками кількість мешканців села зростала і приміщення стало затісне. Тому у 1934 році в колишньому будинку священника було облаштовано клас, який функціонував аж до 1948 року.

У 1943році відчинила двері двокласна школа в окремому приміщенні. Однак відчувалась гостра потреба в нових класних кімнатах. Тому у 1969 році місцевий колгосп вирішив звести біля старої школи прибудову, у якій розмісти-лися 4 класи. Незабаром господарством зведено нову контору, а ста-ре приміщення переобладнано під класи. У 1947році колгоспні будівельники Шапар Степан, Шапар Микола, Дейко Самійло переобладнали стару хату під майстерню для уроків трудового навчання.
Незручності в організації навчального процесу були пов'язані з тим, що класи і майстерні знаходились на досить значній відстані і в пристосованих приміщеннях. Тому виникла нагальна потреба побудувати нову школу, держава виділила на це кошти.

Уже при проектуванні новобудови з’явилися певні труднощі. Декілька разів перероблялися документи і врешті-решт, завдяки великим зусиллям директора школи Буртелея Д.Г, у 1980 році розпочалося будівництво. Це стало справою всього району.Головним підрядником стала організація «Охтир-буд»,яка здійснила роботи в максимально короткий строк. Це будівництво стало справою всього села. На ній працювали учні, їх батьки, вчителі. Значний внесок зробив директор Буртелей Д.Г.. Все здійснювалося і робилося під його пильним контролем і при його безпосередній участі. Особливо гарячими були дні серпня 1982 року. Докладалося всіх зусиль для того,щоб у призначений день відкриття, 1 вересня 1982 року, нова школа могла зустріти учнів у світлих, затишних класах і кабінетах. І успіху було досягнуто.Свято Першого Дзвоника того року проводилось на майданчику перед новобудовою.Цього дня школа стала середньою. Почалися радісні і кропіткі будні. На той час школа була найкращою серед навчальних закладів районущодо забезпечення технічними засо-бами навчання. У кожному кабінеті учні могли переглядати телеуроки;добрими помічниками учителям стали магнітофонні записи, кінокамера, два відеомагнітофони, кодоскопи, два кінопроектори "Україна" та ін.
Колектив школи поповнився новими педагогічними кадрами. Повагу учнів здобули фізик А.О.Різніченко, вчитель трудового навчання Коряк М.П., вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Директори===
Загальновідома істина, що талановитим є той керівник колективу, в якому злагоджено йде робота навіть за його відсутності.Малопавлівському загальноосвітньому закладу щастило на таких керівників. Кожен з них заклав свою цеглинку у фундамент традицій та звичаїв школи.
Серед історичних матеріалів вперше було зафіксовано директора неповної середньої школи М.П. Тертичного (1930 рік). З 1937 року по1941 рік навчальний заклад очолював І.О. Дяченко, який героєм загинув в роки війни.
З 1943 по 1949 рр. школою керував М.П. Токар.Детальніше про діяльність цих директорів та очолювані ними колективи іде розповідь у розділі «Заснування Малопавлівської неповної середньої школи».
З 1949 по 1970 рр. директором школи був Дейко Микола Микитович. За його спогадами на той час навчальний заклад у селі був центром політичного, громадського і культурного життя. Крім своїх безпосередніх обов’язків вчителі ще виконували безліч громадських доручень. Вони щотижня мусили читати політінформацію для працівників сільськогосподарських та інших підприємств на території школи, а також були активістами художньої самодіяльності. Багато власного часу забирали наради, педагогічні ради.
Яскравою ілюстрацією саме періоду 50 – 60 рр. можна вважати систему перевірок навчальних закладів. Обласний чи районний інспектор приїжджав попутною підводою на 3 – 5 днів, а то і цілий тиждень, оселявся або безпосередньо в школі, або в членів педагогічного колективу. Відвідував уроки,заходи, перевіряв документацію, складав інформацію про результати перевірки.
Ще одним сильним враженням, яке відповідало духу того часу, було щорічне складання звітів, воно займало близько тижня часу,списувалося величезна кількість сторінок, і цей звіт відігравав дуже важливу роль у подальшому авторитеті навчального закладу.
Колеги, учні згадують Миколу Микитовича як дуже принципового, вимогливого та працелюбного керівника. Також він запам’ятався багатьом учням як математик від Бога. Йому випало розширювати приміщення школи.
Наступником Дейка Миколи Микитовича став досвідчений та енергійний вчитель математики Буртелей Дмитро Григорович. На той час закінчив Охтирське педучилище, попрацював за направленням вчителем математики у Недригайлівському районі, відслужив у армії і повернувся працювати в рідний Грунський район уже вчителем математики.
1969 рік відкрив нову сторінку в педагогічній кар’єрі Дмитра Григоровича. За період керівництва виявив неабиякі організаторські здібності, головну увагу приділяв як учнівському, так і учительському колективу. Його вважали трудоголіком, цього вимагав і від інших. Вникав у кожну подію, справу. Саме йому випала важка доля відповідати за будівництво нового навчального закладу. На цей період школа стала єдиним домом, де він днював і ночував.
Цього директора можна назвати господарником від Бога,здавалося, не було такої роботи, яку він не міг робити. Кожен куточок школи пам’ятає його вправні руки.
Віддавши школі в буквальному розумінні здоров’я і навіть життя, Буртелей Д.Г. після тяжкої виснажливої хвороби помер у віці 57років. А школа і донині є окрасою села і живою згадкою про нього.
Спогади Скрипника Василя Миколайовича
(директора школи з 1987 по 1997 р.р.)
Пролог
Так,активності й енергії сільському жителю не бракувало ніколи. Ще навчаючись у рідній Олешні, юний Василько віддавав чимало сил громадській роботі, зокрема,був шкільним комсоргом. А потім вступив на фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту. Причому зробив це з цілком конкретною метою: опанувавши точні науки, «підняти» своє село. Ось так, ні більше, ні менше! І дійсно, викладаючи фізику (важливість цього предмету для
пізнання будови матеріального Всесвіту важко переоцінити), педагог вклав чимало зусиль в інтелектуальне виховання юних земляків.

Наступним же етапом його трудової кар’єри стала робота в Малопавлівській ЗОШ. З 1987 по1997 роки В. Скрипник очолював цей навчальний заклад. Будучи директором, зумів у повній мірі проявити свою діяльну натуру.
* * *
Я отримав призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ наприкінці серпня 1987 року за два дні до педагогічної конференції. І через ці два дні на педагогічній конференції мене називали як керівника закладу, та й сам заклад, «погано» дванадцять разів. Школа була нова, лише п’ять років як збудована, в коридорах були темні панелі, а в класах побілка крейдою з кольоровими добавками. Через місяць на стінах класних кімнат утворювалися різної форми плями. Тобто виникла необхідність зробити естетичний ремонт класів. Цим і запам’ятався початок директорства.
Взимку 1987 року ми зробили ремонт методичного кабінету, поклеїли шпалери та повісили штори. А в травні місяці одинадцятий клас зробили подарунок школі –відремонтували математичний кабінет, де теж поклеїли шпалери. На загальношкільних батьківських зборах було вирішено по всіх класах зробити ремонти, КГПЗ дав гроші на штори та гардини,які я привіз із Сум. В класи закупили 8 програвачів, повісили українські рушники, виготовили сучасні тематичні папки з роздатковим матеріалом, запустили в дію внутрішні туалети для всієї школи.
В серпні місяці школу приймала районна комісія. 16 чоловік походили по школі, подивилися, а потім пожежник дістав « Положення …» і розкритикував, як пожежонебезпечні, і шпалери, і штори. Санітарний лікар Доля В.П. відкрив санітарні вимоги до шкільних приміщень і підсилив позиції пожежника підтвердженням шкідливості для здоров’я вкритих шпалерою кольорових стін, вказав на недостатність освітлення через наявність штор і квітів на вікнах. Не підписавши акта прийому школи, комісія так і поїхала; і тільки завідуючий районним відділом освіти Білокінь О.І., потиску-ючи мені руку, сказав лише одне слово «молодець». Ще запам’яталися «наїзди» партійного керівництва,санстанції. Другий секретар райкому комуністичної партії Шульга І.С. на зборах у Груні сказав, що Скрипник за тиждень обдере шпалери і за свої особисті кошти зробить ремонт у школі. А того Вовка з Червоною шапочкою на блоці початкових класів замалює в «нормальний»колір.
Два місяці продовжувалися мої переживання, але в листопаді делегація райкому партії поїхала в Слонім, де перейняла передовий педагогічний досвід. І там раптом згадали доречно, що такий же стиль оформлення навчального закладу є в Малопавлівській школі. …І нас почали хвалити.
Паралельно з естетичним оформленням школи ми активізували і виховну роботу. Важкувато було міняти усталений ритм діяльності вчителів, заохочувати їх до проведення дискотек для дітей, чергування по школі за графіком, учительсько-батьківських патрулів в громадських місцях. За часу мого керівництва самоліквідувався в країні комсомол, і ми створили учнівське самоврядування. Кожного понеділка діти збиралися в кабінеті директора школи, і з ними погоджувалися всі питання позакласної роботи і т.д..
Проводили експеримент: клас без класного керівника (почали вимушено, вийшло – непогано,клас на самоконтролі протримався 1,5року). Створили гімназійний 5 клас, де ввели нові предмети: інформатику та шахи.Шкільним самоврядуванням започаткували створення дискоклубу «STARS».
До мого приходу в школу тут ефективно працював туристичний клуб «Пілігрим» під керівництвом вчителя англійської мови Гончаренка В.І. Ми розширили сферу його діяльності. Крім туристичної групи,систематично запрацювали краєзнавчо-туристська експедиція та секції спортивного орієнтування. Це було мені близьке, бо саме спортивним орієнтуванням почав займатися майже професійно ще в студентські роки.
Наші шкільні туристичні групи отримували перші місця в районних змаганнях, брали участь у обласних. Ми об’їздили та обходили майже всю Східну і Західну Україну, були в Росії, Прибалтиці. І тепер, коли пішов на пенсію за вислугою років, то продовжую свою улюблену справу, створивши туристичне підприємство «Скрипник-тур», яке здійснює автобусні туристичні екскурсії по всій Україні.
СПОГАДИ ДЕЙКО ЛЮДМИЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ
(ДИРЕКТОРА ШКОЛИ З 1997 ПО2001 РІК)
Пролог
Марченко(Дейко) Людмила Володимирівнанародилася в селі Мала Павлівка 1961 року. Закінчила Малопавлівську ЗОШ 1-2ступенів з відзнакою. Запам’яталася відповідальною, творчою, активною ученицею.Очолювала шкільну комсо-мольську організацію. Ініцію-вала безліч творчих справ.
За співбесідою вступила до Лебединського педагогічного училища, яке закінчила блискуче. Повернулася вчителем початкових класів у рідну школу. Заочно закінчила Харківський державний інститут імені Григорія Савича Сковороди.Пропрацювала вчителем початкових класів 15 років. Здобула визнання. Стала вчителем вищої категорії.
***
Справжнім шоком для мене стало призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ 1-3 ступенів. Відмова керувати навчальним закладом не була сприйнята серйозно керівництвом відділу освіти, і на щорічній районній учительській конференції було представлено мене як директора школи, хоча за півгодини до цього умовляла керівника відділу освіти відмовитися від моєї кандидатури .
З чого почати? Адже поруч міцний високоосвічений колектив, який чекає від тебе чогось нового, нестандартного. Не приховую, страх не полишав ні вдень, ні вночі. Чи справлюсь, чи знайду надійну підтримку трудового колективу у своїх починаннях? За дітей не хвилювалася, адже до цього пройшла добру школу гарту – від вихователя групи продовженого дня до заступника директора з виховної роботи. Проте, більш улюбленими були роки в початковій школі. Але про це пізніше.
А через декілька днів роботи на посаді директора –свято Першого Дзвоника. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб воно запам’яталося. Це – як здати перший іспит. Та попереду більш важливіші справи.І, як кожна жінка-господиня, розпочала свою діяльність з упорядкування навчального закладу та прилеглої території:реорганізували подвір’я, зробити новий паркан та поріг, провели суботник з батьками і облаштували новий спортивний майданчик та стадіон. За роки роботи директором довелося стати всезнаючим господарником: вивчати розміри труб і засувок, бо ремонтували опалювальну систему, варити смолу для шкільного даху та пекти хліб для бригади, яка працювала і у святкові дні, «доставати» керівників підприємств і організацій, щоб допомогли провести капітальні ремонти актового залу та окремих кабінетів. А найдужче злякалася тоді, коли на очах зірвався котел у котельні, бо обладнання було старе, часто ремонтували. На нове не було грошей. А я по дорозі на весілля до сина свого заступника з навчально-виховної роботи вирішила зайти в котельню, щоб упевнитися, що все гаразд… Увесь мій новий костюм був у сажі. Після цього випадку керівництво знайшло можливості переробити котельню, закупило нові котли. Дуже багато клопоту було і з опалювальною системою. Рятували усі разом.Для школи були придбані нові штори, виготовлені батьками підставки для квітів,руками працівників школи, дітей та батьків виготовлені для естетичного оформлення приміщень вироби з природного матеріалу. Велика заслуга в цьому Перетятько Світлани Олександрівни -старшої піонервожатої та Буртелея Олександра Дмитровича, мого однокласника,сина колишнього директора школи Буртелея Дмитра Григоровича. Найпершими підтримували всі творчі починання в зміні обличчя школи заступник з виховної роботи Литус Світлана Дмитрівна та педагог-організатор Волинська Лідія Іванівна.Міцною опорою в моїй роботі були трудовий, учнівський та батьківський колективи. Що б там не говорили, але багато в чому я завдячую саме їм .
Відзнаку за свою роботу отримала через рік на тій же конференції. Почула про це пізніше з вуст колег, бо під час конференції з сільським головою Резніченко Тетяною Михайлівною «висіли» у нових костюмах (збиралися ж на конференцію) на борту машини, в яку завантажувався руберойд для школи: перераховували рулони та перевіряли марку. Бо як же без цього!
А зараз про те, чим в дійсності повинен займатися директор школи – про навчально-виховний процес! Ось тут я й відчула і оцінила доброзичливий мікроклімат всього трудового колективу. У нас панував демократичний стиль, усі питання вирішувалися колегіально. Колектив був творчий, підтримував усі ідеї.
Спочатку важко було готуватися до педрад, особливо аналізувати стан викладання тих предметів, з яких не фахівець. Доводилося перечитувати методичну літературу, залучати до відвідування уроків членів відповідних методоб’єднань, знайомитися зі зразками ведення відповідної документації. До цих пір згадую, як хвилювалася кожного разу під час педагогічних рад, бо основним завданням вбачалося говорити завжди правду, але при цьому не травмувати педагога. Запам’яталося те, що я для батьків залишилася не тільки директором, а, в першу чергу, педагогом. Про це свідчила подарована батьками картина з підписом на зворотній стороні – «Педагогу від Бога».
Працюючи зараз в іншій галузі, я з трепетом згадую свою педагогічну діяльність. І сьогодні підтримую дружні стосунки з рідним колективом.

На сьогоднішній день сьомий рік директором школи працює Лимар Раїса Василівна.
===Кращі вчителі===
Повагу учнів здобули учитель математики Сироїд Л.Г.,вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Відомі випускники===
1990р. Левченко Світлана; 1991р.Дейко Ірина;2007р.Забашта Алла;2014р.Сироїд Юлія

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області

2015-06-05T09:30:15Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Історія навчального закладу */

==Повна назва навчального закладу==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Адреса навчального закладу==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка
вул.Леніна,7

==Історія навчального закладу==
[[Файл:Малопавлівська_школа.jpg|200px]]
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
У 1860 році з дозволу пана Бразоля було відкрито невеличку школу в сільській хаті. Вже пізніше, року 1894, було засновано церковно-приходську школу, де навчалися лише дівчата в кількості 13 душ.Заняття проходили у квартирі диякона Крошкіна протягом 5 років. У цей період було побудоване спеціальне приміщення для школи на дві класні кімнати.

У період 1905 - 1913 р.р. йшла масова побудова земством шкіл. У 1907 році у Малій Павлівці також з’являється трьохкласна школа. З роками кількість мешканців села зростала і приміщення стало затісне. Тому у 1934 році в колишньому будинку священника було облаштовано клас, який функціонував аж до 1948 року.

У 1943році відчинила двері двокласна школа в окремому приміщенні. Однак відчувалась гостра потреба в нових класних кімнатах. Тому у 1969 році місцевий колгосп вирішив звести біля старої школи прибудову, у якій розмісти-лися 4 класи. Незабаром господарством зведено нову контору, а ста-ре приміщення переобладнано під класи. У 1947році колгоспні будівельники Шапар Степан, Шапар Микола, Дейко Самійло переобладнали стару хату під майстерню для уроків трудового навчання.
Незручності в організації навчального процесу були пов'язані з тим, що класи і майстерні знаходились на досить значній відстані і в пристосованих приміщеннях. Тому виникла нагальна потреба побудувати нову школу, держава виділила на це кошти.

Уже при проектуванні новобудови з’явилися певні труднощі. Декілька разів перероблялися документи і врешті-решт, завдяки великим зусиллям директора школи Буртелея Д.Г, у 1980 році розпочалося будівництво. Це стало справою всього району.Головним підрядником стала організація «Охтир-буд»,яка здійснила роботи в максимально короткий строк. Це будівництво стало справою всього села. На ній працювали учні, їх батьки, вчителі. Значний внесок зробив директор Буртелей Д.Г.. Все здійснювалося і робилося під його пильним контролем і при його безпосередній участі. Особливо гарячими були дні серпня 1982 року. Докладалося всіх зусиль для того,щоб у призначений день відкриття, 1 вересня 1982 року, нова школа могла зустріти учнів у світлих, затишних класах і кабінетах. І успіху було досягнуто.Свято Першого Дзвоника того року проводилось на майданчику перед новобудовою.Цього дня школа стала середньою. Почалися радісні і кропіткі будні. На той час школа була найкращою серед навчальних закладів районущодо забезпечення технічними засо-бами навчання. У кожному кабінеті учні могли переглядати телеуроки;добрими помічниками учителям стали магнітофонні записи, кінокамера, два відеомагнітофони, кодоскопи, два кінопроектори "Україна" та ін.
Колектив школи поповнився новими педагогічними кадрами. Повагу учнів здобули фізик А.О.Різніченко, вчитель трудового навчання Коряк М.П., вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Директори===
Загальновідома істина, що талановитим є той керівник колективу, в якому злагоджено йде робота навіть за його відсутності.Малопавлівському загальноосвітньому закладу щастило на таких керівників. Кожен з них заклав свою цеглинку у фундамент традицій та звичаїв школи.
Серед історичних матеріалів вперше було зафіксовано директора неповної середньої школи М.П. Тертичного (1930 рік). З 1937 року по1941 рік навчальний заклад очолював І.О. Дяченко, який героєм загинув в роки війни.
З 1943 по 1949 рр. школою керував М.П. Токар.Детальніше про діяльність цих директорів та очолювані ними колективи іде розповідь у розділі «Заснування Малопавлівської неповної середньої школи».
З 1949 по 1970 рр. директором школи був Дейко Микола Микитович. За його спогадами на той час навчальний заклад у селі був центром політичного, громадського і культурного життя. Крім своїх безпосередніх обов’язків вчителі ще виконували безліч громадських доручень. Вони щотижня мусили читати політінформацію для працівників сільськогосподарських та інших підприємств на території школи, а також були активістами художньої самодіяльності. Багато власного часу забирали наради, педагогічні ради.
Яскравою ілюстрацією саме періоду 50 – 60 рр. можна вважати систему перевірок навчальних закладів. Обласний чи районний інспектор приїжджав попутною підводою на 3 – 5 днів, а то і цілий тиждень, оселявся або безпосередньо в школі, або в членів педагогічного колективу. Відвідував уроки,заходи, перевіряв документацію, складав інформацію про результати перевірки.
Ще одним сильним враженням, яке відповідало духу того часу, було щорічне складання звітів, воно займало близько тижня часу,списувалося величезна кількість сторінок, і цей звіт відігравав дуже важливу роль у подальшому авторитеті навчального закладу.
Колеги, учні згадують Миколу Микитовича як дуже принципового, вимогливого та працелюбного керівника. Також він запам’ятався багатьом учням як математик від Бога. Йому випало розширювати приміщення школи.
Наступником Дейка Миколи Микитовича став досвідчений та енергійний вчитель математики Буртелей Дмитро Григорович. На той час закінчив Охтирське педучилище, попрацював за направленням вчителем математики у Недригайлівському районі, відслужив у армії і повернувся працювати в рідний Грунський район уже вчителем математики.
1969 рік відкрив нову сторінку в педагогічній кар’єрі Дмитра Григоровича. За період керівництва виявив неабиякі організаторські здібності, головну увагу приділяв як учнівському, так і учительському колективу. Його вважали трудоголіком, цього вимагав і від інших. Вникав у кожну подію, справу. Саме йому випала важка доля відповідати за будівництво нового навчального закладу. На цей період школа стала єдиним домом, де він днював і ночував.
Цього директора можна назвати господарником від Бога,здавалося, не було такої роботи, яку він не міг робити. Кожен куточок школи пам’ятає його вправні руки.
Віддавши школі в буквальному розумінні здоров’я і навіть життя, Буртелей Д.Г. після тяжкої виснажливої хвороби помер у віці 57років. А школа і донині є окрасою села і живою згадкою про нього.
Спогади Скрипника Василя Миколайовича
(директора школи з 1987 по 1997 р.р.)
Пролог
Так,активності й енергії сільському жителю не бракувало ніколи. Ще навчаючись у рідній Олешні, юний Василько віддавав чимало сил громадській роботі, зокрема,був шкільним комсоргом. А потім вступив на фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту. Причому зробив це з цілком конкретною метою: опанувавши точні науки, «підняти» своє село. Ось так, ні більше, ні менше! І дійсно, викладаючи фізику (важливість цього предмету для
пізнання будови матеріального Всесвіту важко переоцінити), педагог вклав чимало зусиль в інтелектуальне виховання юних земляків.

Наступним же етапом його трудової кар’єри стала робота в Малопавлівській ЗОШ. З 1987 по1997 роки В. Скрипник очолював цей навчальний заклад. Будучи директором, зумів у повній мірі проявити свою діяльну натуру.
* * *
Я отримав призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ наприкінці серпня 1987 року за два дні до педагогічної конференції. І через ці два дні на педагогічній конференції мене називали як керівника закладу, та й сам заклад, «погано» дванадцять разів. Школа була нова, лише п’ять років як збудована, в коридорах були темні панелі, а в класах побілка крейдою з кольоровими добавками. Через місяць на стінах класних кімнат утворювалися різної форми плями. Тобто виникла необхідність зробити естетичний ремонт класів. Цим і запам’ятався початок директорства.
Взимку 1987 року ми зробили ремонт методичного кабінету, поклеїли шпалери та повісили штори. А в травні місяці одинадцятий клас зробили подарунок школі –відремонтували математичний кабінет, де теж поклеїли шпалери. На загальношкільних батьківських зборах було вирішено по всіх класах зробити ремонти, КГПЗ дав гроші на штори та гардини,які я привіз із Сум. В класи закупили 8 програвачів, повісили українські рушники, виготовили сучасні тематичні папки з роздатковим матеріалом, запустили в дію внутрішні туалети для всієї школи.
В серпні місяці школу приймала районна комісія. 16 чоловік походили по школі, подивилися, а потім пожежник дістав « Положення …» і розкритикував, як пожежонебезпечні, і шпалери, і штори. Санітарний лікар Доля В.П. відкрив санітарні вимоги до шкільних приміщень і підсилив позиції пожежника підтвердженням шкідливості для здоров’я вкритих шпалерою кольорових стін, вказав на недостатність освітлення через наявність штор і квітів на вікнах. Не підписавши акта прийому школи, комісія так і поїхала; і тільки завідуючий районним відділом освіти Білокінь О.І., потиску-ючи мені руку, сказав лише одне слово «молодець». Ще запам’яталися «наїзди» партійного керівництва,санстанції. Другий секретар райкому комуністичної партії Шульга І.С. на зборах у Груні сказав, що Скрипник за тиждень обдере шпалери і за свої особисті кошти зробить ремонт у школі. А того Вовка з Червоною шапочкою на блоці початкових класів замалює в «нормальний»колір.
Два місяці продовжувалися мої переживання, але в листопаді делегація райкому партії поїхала в Слонім, де перейняла передовий педагогічний досвід. І там раптом згадали доречно, що такий же стиль оформлення навчального закладу є в Малопавлівській школі. …І нас почали хвалити.
Паралельно з естетичним оформленням школи ми активізували і виховну роботу. Важкувато було міняти усталений ритм діяльності вчителів, заохочувати їх до проведення дискотек для дітей, чергування по школі за графіком, учительсько-батьківських патрулів в громадських місцях. За часу мого керівництва самоліквідувався в країні комсомол, і ми створили учнівське самоврядування. Кожного понеділка діти збиралися в кабінеті директора школи, і з ними погоджувалися всі питання позакласної роботи і т.д..
Проводили експеримент: клас без класного керівника (почали вимушено, вийшло – непогано,клас на самоконтролі протримався 1,5року). Створили гімназійний 5 клас, де ввели нові предмети: інформатику та шахи.Шкільним самоврядуванням започаткували створення дискоклубу «STARS».
До мого приходу в школу тут ефективно працював туристичний клуб «Пілігрим» під керівництвом вчителя англійської мови Гончаренка В.І. Ми розширили сферу його діяльності. Крім туристичної групи,систематично запрацювали краєзнавчо-туристська експедиція та секції спортивного орієнтування. Це було мені близьке, бо саме спортивним орієнтуванням почав займатися майже професійно ще в студентські роки.
Наші шкільні туристичні групи отримували перші місця в районних змаганнях, брали участь у обласних. Ми об’їздили та обходили майже всю Східну і Західну Україну, були в Росії, Прибалтиці. І тепер, коли пішов на пенсію за вислугою років, то продовжую свою улюблену справу, створивши туристичне підприємство «Скрипник-тур», яке здійснює автобусні туристичні екскурсії по всій Україні.
СПОГАДИ ДЕЙКО ЛЮДМИЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ
(ДИРЕКТОРА ШКОЛИ З 1997 ПО2001 РІК)
Пролог
Марченко(Дейко) Людмила Володимирівнанародилася в селі Мала Павлівка 1961 року. Закінчила Малопавлівську ЗОШ 1-2ступенів з відзнакою. Запам’яталася відповідальною, творчою, активною ученицею.Очолювала шкільну комсо-мольську організацію. Ініцію-вала безліч творчих справ.
За співбесідою вступила до Лебединського педагогічного училища, яке закінчила блискуче. Повернулася вчителем початкових класів у рідну школу. Заочно закінчила Харківський державний інститут імені Григорія Савича Сковороди.Пропрацювала вчителем початкових класів 15 років. Здобула визнання. Стала вчителем вищої категорії.
***
Справжнім шоком для мене стало призначення на посаду директора Малопавлівської ЗОШ 1-3 ступенів. Відмова керувати навчальним закладом не була сприйнята серйозно керівництвом відділу освіти, і на щорічній районній учительській конференції було представлено мене як директора школи, хоча за півгодини до цього умовляла керівника відділу освіти відмовитися від моєї кандидатури .
З чого почати? Адже поруч міцний високоосвічений колектив, який чекає від тебе чогось нового, нестандартного. Не приховую, страх не полишав ні вдень, ні вночі. Чи справлюсь, чи знайду надійну підтримку трудового колективу у своїх починаннях? За дітей не хвилювалася, адже до цього пройшла добру школу гарту – від вихователя групи продовженого дня до заступника директора з виховної роботи. Проте, більш улюбленими були роки в початковій школі. Але про це пізніше.
А через декілька днів роботи на посаді директора –свято Першого Дзвоника. Потрібно було докласти багато зусиль, щоб воно запам’яталося. Це – як здати перший іспит. Та попереду більш важливіші справи.І, як кожна жінка-господиня, розпочала свою діяльність з упорядкування навчального закладу та прилеглої території:реорганізували подвір’я, зробити новий паркан та поріг, провели суботник з батьками і облаштували новий спортивний майданчик та стадіон. За роки роботи директором довелося стати всезнаючим господарником: вивчати розміри труб і засувок, бо ремонтували опалювальну систему, варити смолу для шкільного даху та пекти хліб для бригади, яка працювала і у святкові дні, «доставати» керівників підприємств і організацій, щоб допомогли провести капітальні ремонти актового залу та окремих кабінетів. А найдужче злякалася тоді, коли на очах зірвався котел у котельні, бо обладнання було старе, часто ремонтували. На нове не було грошей. А я по дорозі на весілля до сина свого заступника з навчально-виховної роботи вирішила зайти в котельню, щоб упевнитися, що все гаразд… Увесь мій новий костюм був у сажі. Після цього випадку керівництво знайшло можливості переробити котельню, закупило нові котли. Дуже багато клопоту було і з опалювальною системою. Рятували усі разом.Для школи були придбані нові штори, виготовлені батьками підставки для квітів,руками працівників школи, дітей та батьків виготовлені для естетичного оформлення приміщень вироби з природного матеріалу. Велика заслуга в цьому Перетятько Світлани Олександрівни -старшої піонервожатої та Буртелея Олександра Дмитровича, мого однокласника,сина колишнього директора школи Буртелея Дмитра Григоровича. Найпершими підтримували всі творчі починання в зміні обличчя школи заступник з виховної роботи Литус Світлана Дмитрівна та педагог-організатор Волинська Лідія Іванівна.Міцною опорою в моїй роботі були трудовий, учнівський та батьківський колективи. Що б там не говорили, але багато в чому я завдячую саме їм .
Відзнаку за свою роботу отримала через рік на тій же конференції. Почула про це пізніше з вуст колег, бо під час конференції з сільським головою Резніченко Тетяною Михайлівною «висіли» у нових костюмах (збиралися ж на конференцію) на борту машини, в яку завантажувався руберойд для школи: перераховували рулони та перевіряли марку. Бо як же без цього!
А зараз про те, чим в дійсності повинен займатися директор школи – про навчально-виховний процес! Ось тут я й відчула і оцінила доброзичливий мікроклімат всього трудового колективу. У нас панував демократичний стиль, усі питання вирішувалися колегіально. Колектив був творчий, підтримував усі ідеї.
Спочатку важко було готуватися до педрад, особливо аналізувати стан викладання тих предметів, з яких не фахівець. Доводилося перечитувати методичну літературу, залучати до відвідування уроків членів відповідних методоб’єднань, знайомитися зі зразками ведення відповідної документації. До цих пір згадую, як хвилювалася кожного разу під час педагогічних рад, бо основним завданням вбачалося говорити завжди правду, але при цьому не травмувати педагога. Запам’яталося те, що я для батьків залишилася не тільки директором, а, в першу чергу, педагогом. Про це свідчила подарована батьками картина з підписом на зворотній стороні – «Педагогу від Бога».
Працюючи зараз в іншій галузі, я з трепетом згадую свою педагогічну діяльність. І сьогодні підтримую дружні стосунки з рідним колективом.

На сьогоднішній день сьомий рік директором школи працює Лимар Раїса Василівна.
===Кращі вчителі===
Повагу учнів здобули учитель математики Сироїд Л.Г.,вчитель української мови і літератури М.І.Глива,Лях Л.О., Дейко Л.В. - вчителі початкових класів.

===Відомі випускники===
1990р. Левченко Світлана; 1991р.Дейко Ірина;2007р.Забашта Алла;2014р.Сироїд Юлія

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-06-05T09:29:41Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-06-05T09:29:27Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Категорія */

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-06-05T09:27:40Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-06-05T09:27:11Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Випускний проект */

Файл:Малопавлівська школа.jpg

2015-06-05T09:26:13Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: Малопавлівська школа.jpg

Малопавлівська школа.jpg

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-06-05T09:23:24Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-06-05T09:20:13Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-06-05T09:19:38Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна

2015-06-05T09:14:14Z

Мартиненко Валентина Михайлівна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Мартиненко Валентина Михайлівна
[[Файл:Мартиненко_В.М..jpg]]

==Регіон==
Сумська область
Охтирський район
с.Мала Павлівка

==Місце роботи==
Малопавлівська зош I-III ступенів

==Посада==
учитель

==Категорія==

вища

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Малопавлівська ЗОШ І-ІІІ ст. Охтирської районної ради Сумської області]]

==Контакти==
0669676726

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]