<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE+%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2+%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0</id>
		<title>HistoryPedia - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE+%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2+%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0"/>
		<updated>2026-05-11T20:40:01Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.24.1</generator>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=247428</id>
		<title>Користувач:Наумко Любов Миколаївна</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=247428"/>
				<updated>2017-10-25T09:16:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Ромаха.jpg|300px|thumb|right]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Наумко Любов Миколаївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
місто Путивль, Сумської області&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Путивльське навчально - виховне об'єднання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
вчитель історії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
вища&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
Пам'ятки історії і культури [[Мовчанський монастир]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKOHM1Y3BYRjY3ak0/view?usp=sharing Конкурс знавців історії з теми «Боротьба за українську державність»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKMWhnWkwyQjAwS0U/view?usp=sharing Практичне заняття «Політичні портрети Ф.Д.Рузвельта і А.Гітлера»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKallMdUgwdlpUanc/view?usp=sharing Пресс-конференция «Обустройство послевоенного мира. Версальско-Вашингтонская система договоров»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKS20zcEI1b2NoOUE/view?usp=sharing Урок історії України. «Утворення СРСР. Впровадження НЕПу в УСРР»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKbVhzN3J3WHFFR3M/view?usp=sharing Титани епохи Відродження]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKNXBRTmNjbmxYc2c/view?usp=sharing Словник термінів і понять з предмету «Людина і світ» для учнів 11 класу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
lubovputivl@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=247427</id>
		<title>Користувач:Наумко Любов Миколаївна</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=247427"/>
				<updated>2017-10-25T09:15:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Ромаха.jpg|300px|thumb|right]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Наумко Любов Миколаївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
місто Путивль, Сумської області&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Путивльське навчально - виховне об'єднання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
вчитель історії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
вища&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
Пам'ятки історії і культури [[Мовчанський монастир]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKOHM1Y3BYRjY3ak0/view?usp=sharing Конкурс знавців історії з теми «Боротьба за українську державність»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKMWhnWkwyQjAwS0U/view?usp=sharing Практичне заняття «Політичні портрети Ф.Д.Рузвельта і А.Гітлера»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKallMdUgwdlpUanc/view?usp=sharing Пресс-конференция «Обустройство послевоенного мира. Версальско-Вашингтонская система договоров»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKS20zcEI1b2NoOUE/view?usp=sharing Урок історії України. «Утворення СРСР. Впровадження НЕПу в УСРР»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKbVhzN3J3WHFFR3M/view?usp=sharing Титани епохи Відродження]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKNXBRTmNjbmxYc2c/view?usp=sharing Словник термінів і понять з предмету «Людина і світ» для учнів 11 класу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
lubovputivl@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=247426</id>
		<title>Користувач:Наумко Любов Миколаївна</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=247426"/>
				<updated>2017-10-25T09:15:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Ромаха.jpg|200px|thumb|right]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Наумко Любов Миколаївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
місто Путивль, Сумської області&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Путивльське навчально - виховне об'єднання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
вчитель історії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
вища&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
Пам'ятки історії і культури [[Мовчанський монастир]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKOHM1Y3BYRjY3ak0/view?usp=sharing Конкурс знавців історії з теми «Боротьба за українську державність»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKMWhnWkwyQjAwS0U/view?usp=sharing Практичне заняття «Політичні портрети Ф.Д.Рузвельта і А.Гітлера»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKallMdUgwdlpUanc/view?usp=sharing Пресс-конференция «Обустройство послевоенного мира. Версальско-Вашингтонская система договоров»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKS20zcEI1b2NoOUE/view?usp=sharing Урок історії України. «Утворення СРСР. Впровадження НЕПу в УСРР»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKbVhzN3J3WHFFR3M/view?usp=sharing Титани епохи Відродження]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKNXBRTmNjbmxYc2c/view?usp=sharing Словник термінів і понять з предмету «Людина і світ» для учнів 11 класу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
lubovputivl@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85%D0%B0.jpg&amp;diff=247424</id>
		<title>Файл:Ромаха.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85%D0%B0.jpg&amp;diff=247424"/>
				<updated>2017-10-25T09:15:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=247423</id>
		<title>Користувач:Наумко Любов Миколаївна</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&amp;diff=247423"/>
				<updated>2017-10-25T09:12:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Випускний проект */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Наумко Любов Миколаївна&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
місто Путивль, Сумської області&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Путивльське навчально - виховне об'єднання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
вчитель історії&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
вища&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
Пам'ятки історії і культури [[Мовчанський монастир]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKOHM1Y3BYRjY3ak0/view?usp=sharing Конкурс знавців історії з теми «Боротьба за українську державність»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKMWhnWkwyQjAwS0U/view?usp=sharing Практичне заняття «Політичні портрети Ф.Д.Рузвельта і А.Гітлера»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKallMdUgwdlpUanc/view?usp=sharing Пресс-конференция «Обустройство послевоенного мира. Версальско-Вашингтонская система договоров»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKS20zcEI1b2NoOUE/view?usp=sharing Урок історії України. «Утворення СРСР. Впровадження НЕПу в УСРР»]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKbVhzN3J3WHFFR3M/view?usp=sharing Титани епохи Відродження]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B-oa7yWvUAvKNXBRTmNjbmxYc2c/view?usp=sharing Словник термінів і понять з предмету «Людина і світ» для учнів 11 класу]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
lubovputivl@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247418</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247418"/>
				<updated>2017-10-25T09:02:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Історія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Древнийпутивль.jpg|250px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:1_8.jpg|200px|thumb|right|Вид на монастир]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:0009.jpg|200px|thumb|right|Вхід до монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145400.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145531-1.jpg|200px|thumb|right|Церква Різдва Богородиці]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Церковь.JPG|200px|thumb|right|Церква Біла Богородиця]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход.jpg|200px|thumb|right|Вхідна брама монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход_в_монастырь.jpg|200px|thumb|right|Сучасний вхід]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Задняя_стена_1.jpg|200px|thumb|right|Українське барокко]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Колокольня_и_трапезная.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця і трапезна]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Трапезная.JPG|200px|thumb|right|Трапезна]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
Ресурсы интернета: &lt;br /&gt;
*http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
*https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
*http://sobory.ru&lt;br /&gt;
*http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
*http://palomniki.su&lt;br /&gt;
*http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
*http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
*http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
*http://mapio.net&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247416</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247416"/>
				<updated>2017-10-25T09:02:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Опис */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Древнийпутивль.jpg|250px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:1_8.jpg|200px|thumb|right|Вид на монастир]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:0009.jpg|200px|thumb|right|Вхід до монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145400.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145531-1.jpg|200px|thumb|right|Церква Різдва Богородиці]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Церковь.JPG|200px|thumb|right|Церква Біла Богородиця]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход.jpg|200px|thumb|right|Вхідна брама монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход_в_монастырь.jpg|200px|thumb|right|Сучасний вхід]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Задняя_стена_1.jpg|200px|thumb|right|Українське барокко]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Колокольня_и_трапезная.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця і трапезна]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Трапезная.JPG|200px|thumb|right|Трапезна]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
Ресурсы интернета: &lt;br /&gt;
*http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
*https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
*http://sobory.ru&lt;br /&gt;
*http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
*http://palomniki.su&lt;br /&gt;
*http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
*http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
*http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
*http://mapio.net&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247413</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247413"/>
				<updated>2017-10-25T09:01:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Древнийпутивль.jpg|250px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:1_8.jpg|200px|thumb|right|Вид на монастир]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:0009.jpg|200px|thumb|right|Вхід до монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145400.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145531-1.jpg|200px|thumb|right|Церква Різдва Богородиці]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Церковь.JPG|200px|thumb|right|Церква Біла Богородиця]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход.jpg|200px|thumb|right|Вхідна брама монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход_в_монастырь.jpg|200px|thumb|right|Сучасний вхід]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Задняя_стена_1.jpg|200px|thumb|right|Українське барокко]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Колокольня_и_трапезная.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця і трапезна]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Трапезная.JPG|200px|thumb|right|Трапезна]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
Ресурсы интернета: &lt;br /&gt;
*http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
*https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
*http://sobory.ru&lt;br /&gt;
*http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
*http://palomniki.su&lt;br /&gt;
*http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
*http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
*http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
*http://mapio.net&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247412</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247412"/>
				<updated>2017-10-25T09:01:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Древнийпутивль.jpg|200px|thumb|right|]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:1_8.jpg|200px|thumb|right|Вид на монастир]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:0009.jpg|200px|thumb|right|Вхід до монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145400.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145531-1.jpg|200px|thumb|right|Церква Різдва Богородиці]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Церковь.JPG|200px|thumb|right|Церква Біла Богородиця]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход.jpg|200px|thumb|right|Вхідна брама монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход_в_монастырь.jpg|200px|thumb|right|Сучасний вхід]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Задняя_стена_1.jpg|200px|thumb|right|Українське барокко]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Колокольня_и_трапезная.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця і трапезна]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Трапезная.JPG|200px|thumb|right|Трапезна]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
Ресурсы интернета: &lt;br /&gt;
*http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
*https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
*http://sobory.ru&lt;br /&gt;
*http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
*http://palomniki.su&lt;br /&gt;
*http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
*http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
*http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
*http://mapio.net&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D1%8C.jpg&amp;diff=247409</id>
		<title>Файл:Древнийпутивль.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D1%8C.jpg&amp;diff=247409"/>
				<updated>2017-10-25T09:00:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247398</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247398"/>
				<updated>2017-10-25T08:53:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Фотогалерея */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:1_8.jpg|200px|thumb|right|Вид на монастир]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:0009.jpg|200px|thumb|right|Вхід до монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145400.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145531-1.jpg|200px|thumb|right|Церква Різдва Богородиці]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Церковь.JPG|200px|thumb|right|Церква Біла Богородиця]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход.jpg|200px|thumb|right|Вхідна брама монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход_в_монастырь.jpg|200px|thumb|right|Сучасний вхід]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Задняя_стена_1.jpg|200px|thumb|right|Українське барокко]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Колокольня_и_трапезная.jpg|200px|thumb|right|Дзвіниця і трапезна]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Трапезная.JPG|200px|thumb|right|Трапезна]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
Ресурсы интернета: &lt;br /&gt;
*http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
*https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
*http://sobory.ru&lt;br /&gt;
*http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
*http://palomniki.su&lt;br /&gt;
*http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
*http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
*http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
*http://mapio.net&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247396</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247396"/>
				<updated>2017-10-25T08:52:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Фотогалерея */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| border=&amp;quot;1&amp;quot;&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:1_8.jpg|150px|thumb|right|Вид на монастир]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:0009.jpg|150px|thumb|right|Вхід до монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145400.jpg|150px|thumb|right|Дзвіниця монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:IMG_20130509_145531-1.jpg|150px|thumb|right|Церква Різдва Богородиці]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Церковь.JPG|150px|thumb|right|Церква Біла Богородиця]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход.jpg|150px|thumb|right|Вхідна брама монастиря]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Вход_в_монастырь.jpg|150px|thumb|right|Сучасний вхід]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Задняя_стена_1.jpg|150px|thumb|right|Українське барокко]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Колокольня_и_трапезная.jpg|150px|thumb|right|Дзвіниця і трапезна]]&lt;br /&gt;
 |[[Файл:Трапезная.JPG|150px|thumb|right|Трапезна]]&lt;br /&gt;
 |-&lt;br /&gt;
 |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
Ресурсы интернета: &lt;br /&gt;
*http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
*https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
*http://sobory.ru&lt;br /&gt;
*http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
*http://palomniki.su&lt;br /&gt;
*http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
*http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
*http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
*http://mapio.net&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C.JPG&amp;diff=247394</id>
		<title>Файл:Церковь.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C.JPG&amp;diff=247394"/>
				<updated>2017-10-25T08:51:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F.JPG&amp;diff=247393</id>
		<title>Файл:Трапезная.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F.JPG&amp;diff=247393"/>
				<updated>2017-10-25T08:50:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F_%D0%B8_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F.jpg&amp;diff=247392</id>
		<title>Файл:Колокольня и трапезная.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F_%D0%B8_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F.jpg&amp;diff=247392"/>
				<updated>2017-10-25T08:49:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B0_1.jpg&amp;diff=247388</id>
		<title>Файл:Задняя стена 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B0_1.jpg&amp;diff=247388"/>
				<updated>2017-10-25T08:47:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%85%D0%BE%D0%B4_%D0%B2_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%8C.jpg&amp;diff=247382</id>
		<title>Файл:Вход в монастырь.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%85%D0%BE%D0%B4_%D0%B2_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%8C.jpg&amp;diff=247382"/>
				<updated>2017-10-25T08:41:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%85%D0%BE%D0%B4.jpg&amp;diff=247380</id>
		<title>Файл:Вход.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%85%D0%BE%D0%B4.jpg&amp;diff=247380"/>
				<updated>2017-10-25T08:39:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_20130509_145531-1.jpg&amp;diff=247378</id>
		<title>Файл:IMG 20130509 145531-1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_20130509_145531-1.jpg&amp;diff=247378"/>
				<updated>2017-10-25T08:38:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_20130509_145400.jpg&amp;diff=247376</id>
		<title>Файл:IMG 20130509 145400.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_20130509_145400.jpg&amp;diff=247376"/>
				<updated>2017-10-25T08:35:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:0009.jpg&amp;diff=247375</id>
		<title>Файл:0009.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:0009.jpg&amp;diff=247375"/>
				<updated>2017-10-25T08:33:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1_8.jpg&amp;diff=247374</id>
		<title>Файл:1 8.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1_8.jpg&amp;diff=247374"/>
				<updated>2017-10-25T08:32:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247355</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247355"/>
				<updated>2017-10-25T08:23:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
Ресурсы интернета: &lt;br /&gt;
*http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
*https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
*http://sobory.ru&lt;br /&gt;
*http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
*http://palomniki.su&lt;br /&gt;
*http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
*http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
*http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
*http://mapio.net&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247351</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247351"/>
				<updated>2017-10-25T08:23:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Джерела */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247349</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247349"/>
				<updated>2017-10-25T08:22:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Джерела */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. Ресурсы интернета: &lt;br /&gt;
*http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
*https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
*http://sobory.ru&lt;br /&gt;
*http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
*http://palomniki.su&lt;br /&gt;
*http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
*http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
*http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
*http://mapio.net&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247346</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247346"/>
				<updated>2017-10-25T08:21:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Місцезнаходження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:30, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
7. Ресурсы интернета: http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
http://sobory.ru&lt;br /&gt;
http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
http://palomniki.su&lt;br /&gt;
http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
http://mapio.net&lt;br /&gt;
8.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:51, 28 серпня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:19, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247345</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=247345"/>
				<updated>2017-10-25T08:21:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Повна назва */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:02, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:30, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
7. Ресурсы интернета: http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
http://sobory.ru&lt;br /&gt;
http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
http://palomniki.su&lt;br /&gt;
http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
http://mapio.net&lt;br /&gt;
8.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:51, 28 серпня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:19, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=245229</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=245229"/>
				<updated>2017-10-18T15:20:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &amp;quot;Четверта промислова революція&amp;quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: &lt;br /&gt;
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; &lt;br /&gt;
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];&lt;br /&gt;
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Які ризики вона має?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
1.Переваги-суцільні інновації,що змінюють спосіб життя,впливатимуть на свідомість,змінюватимуть саму природу людини.Виробничі процеси-авттоматизовані,автомобілі без водіїв.Зміниться торгівля-індивідуальний дизайн,комплектація,доставка до місцезнаходження людини.Ринки без посередників Люди стануть жити довше,матимуть автоматизоване лікування,слідкуватимуть за своїм здоров'м.Людям залишиться творча праця,креативність стане основним інструментом розвитку.&lt;br /&gt;
2.Зросте безробіття,зникне потреба некваліфікованої,дешевої робочої сили.Люди житимуть довше,що приведе до старіння населення,спричинить глобальні зміни в системі управління і реформує фінансову систему.Покращиться життя висококваліфікованих,а низькокваліфіковані змушені виїхати в інші країни.Масове безробіття спричинить нові соціальні вибухи,бо майнова нерівність у світі тільки зростатиме.&lt;br /&gt;
3.Компетентності:когнітивне мислення,соціальний інтелект,уміння мислити&amp;quot;за межами та поза правилами&amp;quot; адаптивне мислення,міжкультурна компетентність,обчислювальне мислення,медіа-грамотність,міждисциплінарність,проектне мислення,управління інформацією,уміння працювати віддалено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &amp;quot;Освіта в Україні та країнах світу&amp;quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А - а що далі - уявіть, що реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
П-Ввести японський принцип &amp;quot;Успіху домагаються наполегливою працею&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Р-Інфантильність українських старшокласників,особливо десятикласників.Запозичити американську концепцію-підготовка до реального життя,вміння самостійно здобувати знання.Тестування учень проходить для себе,а не для вчителя.&lt;br /&gt;
І-Вибір учнями предметів,зменшення їх кількості.&lt;br /&gt;
М-Вузівська система оцінювання(кредити)в середній японській школі,що краще підготує випускників до навчання у вишах.&lt;br /&gt;
А-Якщо реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; здійсниться,то необхідна буде нова відповідно до потреб формування компетентностей людини епохи четвертої промислової революції,якщо до того часу школа не зникне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Наступне заняття з теми &amp;quot;Освіта в інформаційному суспільстві&amp;quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
!.Навчання буде базуватися не на запам'ятовуванні,а на навичках аналізу,аргументації та прийнятті рішень.&lt;br /&gt;
2.Навчання стане індивідуальним та автономним,людина сама буде відповідати за свою освіту.Професія вчителя зникне.&lt;br /&gt;
3.Диплом НЗ втратить будь-яке значення,популярність набудуть персональні навчальні та сертифікаційні портфоліо,що будуть визначати можливість кандидата займати відповідну посаду.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &amp;quot;Євроінтеграційна стратегія України&amp;quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
-ЄС забезпечує простір свободи,безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.&lt;br /&gt;
-Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін,високо конкурентної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.&lt;br /&gt;
-Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціального захисту.&lt;br /&gt;
-Сприяти економічній,соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів ЄС.&lt;br /&gt;
-Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.&lt;br /&gt;
-Підтримувати та поширювати цінності ЄС за його межами та робити свій внесок у мир,безпеку,сталий розвиток Землі,солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю.&lt;br /&gt;
-Робити внесок у захист прав людини,зокрема прав дитини,дотримуватися та розвивати міжнародне право,дотримуватися принципів Хартії ООН.---&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії].  Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
Кумівство серед дітей з метою придушити дитячий егоїзм,розкрити ніжність та відповідальність.У день кумівства(як часто?) діти працюють разом.граються.В Україні існує шефство класів,потрібно індивідуалізувати взаємозв'язок дітей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
Сторітелінг у викладанні історії допоможе донести складний матеріал простими словами,зрозумілими для учнів прикладами.Історія багата яскравими особистостями,подіями,явищами,які треба донести до аудиторії смішною чи зворушливою,короткою розповіддю з відкритим кінцем.Тобто учні самі повинні додумати,продовжити дискусією чи &amp;quot;мозковим штурмом&amp;quot;.Розповідь вчителя повинна бути виразною,з виділенням головного моменту,впливати на емоції,для цього треба використовувати метафори,порівняння,при цьому не нав'язувати класу свою думку,а щоб у школярів з'явилась думка &amp;quot;Я хочу це знати чи вмі--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 16:58, 15 жовтня 2017 (EEST)ти&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &amp;quot;філософія для дітей&amp;quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
Проблемно-орієнтоване навчання.Я використаю цей метод при вивченні теми &amp;quot;Українська державність в 1917-1921рр.&amp;quot;На уроці при розгляді питання &amp;quot;Уроки та наслідки державотворчих поцесів&amp;quot; я дам завдання:визначте свою позицію щодо лозунгу УЦР &amp;quot;Національна справа перш за все,соціальна-потім&amp;quot;.Аргументуйте її,спираючись не тільки на історичні знання,а й на своє бачення сучасного політичного і економічного життя України.&lt;br /&gt;
Направляючи бесіду я приведу десятикласників до висновків про значення соціально-економічних перетворень владою,щоб запобігти потрясінь,втрат.Адже з поразкою УЦР і інших національно-демократичних сил на десятки років перенесено проголошення незалежності України.В сучасній Україні часто нав'язується суспільству мовне питання,щоб відвернути увагу людей від прорахунків влади,або соціальних проблем українців.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:20, 18 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді'''&lt;br /&gt;
Компетентісний підхід-програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів,які є сукупністю знаннєвого,смислового і діяльнісного компонентів Зміст історичної освіти виступає не як самоціль,а як інструмент для досягнення окремих результатів,що забезпечують формування життєво важливих компетентностей.Орієнтація на учня-програми забезпечують доступність і системність цілей навчання.Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактичного матеріалу (дат,імен,подій,термінів).Формування в учня цінностей для успішного життя-в пояснювальній записці до програм визначено соціально й особисто значущі ідеї,які послідовно розкриваються в проце--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:05, 15 жовтня 2017 (EEST)сі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями),наскрізні міжпредметні змістові лінії,що забезпечують формування школяра  як культурно освіченої,інформаційно свідомої й морально зрілої людини,базові елементи історичної компетентності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
В одному літературному творі прозвучало &amp;quot;щастя-це коли тебе розуміють&amp;quot;.Для системи освіти це дуже важливо,щоб чиновники МОН,департаменту освіти розуміли становище освітньго середовища не тільки в Києві, обласних центрах,а --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)й у маленьких містах,селах,де дітей небагато,батьки безробітні.Держава багато років,крім зарплати і комуналки,коштів не виділяла.Опорні школи будуть за 5-10км,а можливо і більше.Що відчувають батьки п'ятикласників чи щестикласників,які відправили дітей шкільним автобусом по нашому бездоріжжю,особливо взимку.В Україні погані дороги, не завжди якісні товари,безвідповідальні працівники,бездушні чиновники,крадії,хабарники.В цьму винні і вчителі.Всі вони навчалися в школі,відповідали на уроках про людські чесноти,які вони візьмуть в своє життя.Але,мабуть, не було порозуміння між вчителями і учнями,коли в Україні крадуть у дітей,у воюючій армії,в лікарнях.Для щастя в Україні потрібно порозуміння між владою і народом,між чиновниками і підлеглими,між вчителями і школярами.&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=243676</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=243676"/>
				<updated>2017-10-15T15:05:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &amp;quot;Четверта промислова революція&amp;quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: &lt;br /&gt;
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; &lt;br /&gt;
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];&lt;br /&gt;
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Які ризики вона має?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
1.Переваги-суцільні інновації,що змінюють спосіб життя,впливатимуть на свідомість,змінюватимуть саму природу людини.Виробничі процеси-авттоматизовані,автомобілі без водіїв.Зміниться торгівля-індивідуальний дизайн,комплектація,доставка до місцезнаходження людини.Ринки без посередників Люди стануть жити довше,матимуть автоматизоване лікування,слідкуватимуть за своїм здоров'м.Людям залишиться творча праця,креативність стане основним інструментом розвитку.&lt;br /&gt;
2.Зросте безробіття,зникне потреба некваліфікованої,дешевої робочої сили.Люди житимуть довше,що приведе до старіння населення,спричинить глобальні зміни в системі управління і реформує фінансову систему.Покращиться життя висококваліфікованих,а низькокваліфіковані змушені виїхати в інші країни.Масове безробіття спричинить нові соціальні вибухи,бо майнова нерівність у світі тільки зростатиме.&lt;br /&gt;
3.Компетентності:когнітивне мислення,соціальний інтелект,уміння мислити&amp;quot;за межами та поза правилами&amp;quot; адаптивне мислення,міжкультурна компетентність,обчислювальне мислення,медіа-грамотність,міждисциплінарність,проектне мислення,управління інформацією,уміння працювати віддалено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &amp;quot;Освіта в Україні та країнах світу&amp;quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А - а що далі - уявіть, що реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
П-Ввести японський принцип &amp;quot;Успіху домагаються наполегливою працею&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Р-Інфантильність українських старшокласників,особливо десятикласників.Запозичити американську концепцію-підготовка до реального життя,вміння самостійно здобувати знання.Тестування учень проходить для себе,а не для вчителя.&lt;br /&gt;
І-Вибір учнями предметів,зменшення їх кількості.&lt;br /&gt;
М-Вузівська система оцінювання(кредити)в середній японській школі,що краще підготує випускників до навчання у вишах.&lt;br /&gt;
А-Якщо реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; здійсниться,то необхідна буде нова відповідно до потреб формування компетентностей людини епохи четвертої промислової революції,якщо до того часу школа не зникне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Наступне заняття з теми &amp;quot;Освіта в інформаційному суспільстві&amp;quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
!.Навчання буде базуватися не на запам'ятовуванні,а на навичках аналізу,аргументації та прийнятті рішень.&lt;br /&gt;
2.Навчання стане індивідуальним та автономним,людина сама буде відповідати за свою освіту.Професія вчителя зникне.&lt;br /&gt;
3.Диплом НЗ втратить будь-яке значення,популярність набудуть персональні навчальні та сертифікаційні портфоліо,що будуть визначати можливість кандидата займати відповідну посаду.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &amp;quot;Євроінтеграційна стратегія України&amp;quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
-ЄС забезпечує простір свободи,безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.&lt;br /&gt;
-Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін,високо конкурентної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.&lt;br /&gt;
-Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціального захисту.&lt;br /&gt;
-Сприяти економічній,соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів ЄС.&lt;br /&gt;
-Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.&lt;br /&gt;
-Підтримувати та поширювати цінності ЄС за його межами та робити свій внесок у мир,безпеку,сталий розвиток Землі,солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю.&lt;br /&gt;
-Робити внесок у захист прав людини,зокрема прав дитини,дотримуватися та розвивати міжнародне право,дотримуватися принципів Хартії ООН.---&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії].  Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
Кумівство серед дітей з метою придушити дитячий егоїзм,розкрити ніжність та відповідальність.У день кумівства(як часто?) діти працюють разом.граються.В Україні існує шефство класів,потрібно індивідуалізувати взаємозв'язок дітей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
Сторітелінг у викладанні історії допоможе донести складний матеріал простими словами,зрозумілими для учнів прикладами.Історія багата яскравими особистостями,подіями,явищами,які треба донести до аудиторії смішною чи зворушливою,короткою розповіддю з відкритим кінцем.Тобто учні самі повинні додумати,продовжити дискусією чи &amp;quot;мозковим штурмом&amp;quot;.Розповідь вчителя повинна бути виразною,з виділенням головного моменту,впливати на емоції,для цього треба використовувати метафори,порівняння,при цьому не нав'язувати класу свою думку,а щоб у школярів з'явилась думка &amp;quot;Я хочу це знати чи вмі--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 16:58, 15 жовтня 2017 (EEST)ти&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &amp;quot;філософія для дітей&amp;quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді'''&lt;br /&gt;
Компетентісний підхід-програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів,які є сукупністю знаннєвого,смислового і діяльнісного компонентів Зміст історичної освіти виступає не як самоціль,а як інструмент для досягнення окремих результатів,що забезпечують формування життєво важливих компетентностей.Орієнтація на учня-програми забезпечують доступність і системність цілей навчання.Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактичного матеріалу (дат,імен,подій,термінів).Формування в учня цінностей для успішного життя-в пояснювальній записці до програм визначено соціально й особисто значущі ідеї,які послідовно розкриваються в проце--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:05, 15 жовтня 2017 (EEST)сі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями),наскрізні міжпредметні змістові лінії,що забезпечують формування школяра  як культурно освіченої,інформаційно свідомої й морально зрілої людини,базові елементи історичної компетентності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
В одному літературному творі прозвучало &amp;quot;щастя-це коли тебе розуміють&amp;quot;.Для системи освіти це дуже важливо,щоб чиновники МОН,департаменту освіти розуміли становище освітньго середовища не тільки в Києві, обласних центрах,а --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)й у маленьких містах,селах,де дітей небагато,батьки безробітні.Держава багато років,крім зарплати і комуналки,коштів не виділяла.Опорні школи будуть за 5-10км,а можливо і більше.Що відчувають батьки п'ятикласників чи щестикласників,які відправили дітей шкільним автобусом по нашому бездоріжжю,особливо взимку.В Україні погані дороги, не завжди якісні товари,безвідповідальні працівники,бездушні чиновники,крадії,хабарники.В цьму винні і вчителі.Всі вони навчалися в школі,відповідали на уроках про людські чесноти,які вони візьмуть в своє життя.Але,мабуть, не було порозуміння між вчителями і учнями,коли в Україні крадуть у дітей,у воюючій армії,в лікарнях.Для щастя в Україні потрібно порозуміння між владою і народом,між чиновниками і підлеглими,між вчителями і школярами.&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=243672</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=243672"/>
				<updated>2017-10-15T13:58:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &amp;quot;Четверта промислова революція&amp;quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: &lt;br /&gt;
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; &lt;br /&gt;
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];&lt;br /&gt;
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Які ризики вона має?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
1.Переваги-суцільні інновації,що змінюють спосіб життя,впливатимуть на свідомість,змінюватимуть саму природу людини.Виробничі процеси-авттоматизовані,автомобілі без водіїв.Зміниться торгівля-індивідуальний дизайн,комплектація,доставка до місцезнаходження людини.Ринки без посередників Люди стануть жити довше,матимуть автоматизоване лікування,слідкуватимуть за своїм здоров'м.Людям залишиться творча праця,креативність стане основним інструментом розвитку.&lt;br /&gt;
2.Зросте безробіття,зникне потреба некваліфікованої,дешевої робочої сили.Люди житимуть довше,що приведе до старіння населення,спричинить глобальні зміни в системі управління і реформує фінансову систему.Покращиться життя висококваліфікованих,а низькокваліфіковані змушені виїхати в інші країни.Масове безробіття спричинить нові соціальні вибухи,бо майнова нерівність у світі тільки зростатиме.&lt;br /&gt;
3.Компетентності:когнітивне мислення,соціальний інтелект,уміння мислити&amp;quot;за межами та поза правилами&amp;quot; адаптивне мислення,міжкультурна компетентність,обчислювальне мислення,медіа-грамотність,міждисциплінарність,проектне мислення,управління інформацією,уміння працювати віддалено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &amp;quot;Освіта в Україні та країнах світу&amp;quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А - а що далі - уявіть, що реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
П-Ввести японський принцип &amp;quot;Успіху домагаються наполегливою працею&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Р-Інфантильність українських старшокласників,особливо десятикласників.Запозичити американську концепцію-підготовка до реального життя,вміння самостійно здобувати знання.Тестування учень проходить для себе,а не для вчителя.&lt;br /&gt;
І-Вибір учнями предметів,зменшення їх кількості.&lt;br /&gt;
М-Вузівська система оцінювання(кредити)в середній японській школі,що краще підготує випускників до навчання у вишах.&lt;br /&gt;
А-Якщо реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; здійсниться,то необхідна буде нова відповідно до потреб формування компетентностей людини епохи четвертої промислової революції,якщо до того часу школа не зникне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Наступне заняття з теми &amp;quot;Освіта в інформаційному суспільстві&amp;quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
!.Навчання буде базуватися не на запам'ятовуванні,а на навичках аналізу,аргументації та прийнятті рішень.&lt;br /&gt;
2.Навчання стане індивідуальним та автономним,людина сама буде відповідати за свою освіту.Професія вчителя зникне.&lt;br /&gt;
3.Диплом НЗ втратить будь-яке значення,популярність набудуть персональні навчальні та сертифікаційні портфоліо,що будуть визначати можливість кандидата займати відповідну посаду.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &amp;quot;Євроінтеграційна стратегія України&amp;quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
-ЄС забезпечує простір свободи,безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.&lt;br /&gt;
-Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін,високо конкурентної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.&lt;br /&gt;
-Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціального захисту.&lt;br /&gt;
-Сприяти економічній,соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів ЄС.&lt;br /&gt;
-Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.&lt;br /&gt;
-Підтримувати та поширювати цінності ЄС за його межами та робити свій внесок у мир,безпеку,сталий розвиток Землі,солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю.&lt;br /&gt;
-Робити внесок у захист прав людини,зокрема прав дитини,дотримуватися та розвивати міжнародне право,дотримуватися принципів Хартії ООН.---&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії].  Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
Кумівство серед дітей з метою придушити дитячий егоїзм,розкрити ніжність та відповідальність.У день кумівства(як часто?) діти працюють разом.граються.В Україні існує шефство класів,потрібно індивідуалізувати взаємозв'язок дітей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
Сторітелінг у викладанні історії допоможе донести складний матеріал простими словами,зрозумілими для учнів прикладами.Історія багата яскравими особистостями,подіями,явищами,які треба донести до аудиторії смішною чи зворушливою,короткою розповіддю з відкритим кінцем.Тобто учні самі повинні додумати,продовжити дискусією чи &amp;quot;мозковим штурмом&amp;quot;.Розповідь вчителя повинна бути виразною,з виділенням головного моменту,впливати на емоції,для цього треба використовувати метафори,порівняння,при цьому не нав'язувати класу свою думку,а щоб у школярів з'явилась думка &amp;quot;Я хочу це знати чи вмі--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 16:58, 15 жовтня 2017 (EEST)ти&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &amp;quot;філософія для дітей&amp;quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
В одному літературному творі прозвучало &amp;quot;щастя-це коли тебе розуміють&amp;quot;.Для системи освіти це дуже важливо,щоб чиновники МОН,департаменту освіти розуміли становище освітньго середовища не тільки в Києві, обласних центрах,а --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)й у маленьких містах,селах,де дітей небагато,батьки безробітні.Держава багато років,крім зарплати і комуналки,коштів не виділяла.Опорні школи будуть за 5-10км,а можливо і більше.Що відчувають батьки п'ятикласників чи щестикласників,які відправили дітей шкільним автобусом по нашому бездоріжжю,особливо взимку.В Україні погані дороги, не завжди якісні товари,безвідповідальні працівники,бездушні чиновники,крадії,хабарники.В цьму винні і вчителі.Всі вони навчалися в школі,відповідали на уроках про людські чесноти,які вони візьмуть в своє життя.Але,мабуть, не було порозуміння між вчителями і учнями,коли в Україні крадуть у дітей,у воюючій армії,в лікарнях.Для щастя в Україні потрібно порозуміння між владою і народом,між чиновниками і підлеглими,між вчителями і школярами.&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=243497</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=243497"/>
				<updated>2017-10-14T16:17:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &amp;quot;Четверта промислова революція&amp;quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: &lt;br /&gt;
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; &lt;br /&gt;
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];&lt;br /&gt;
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Які ризики вона має?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
1.Переваги-суцільні інновації,що змінюють спосіб життя,впливатимуть на свідомість,змінюватимуть саму природу людини.Виробничі процеси-авттоматизовані,автомобілі без водіїв.Зміниться торгівля-індивідуальний дизайн,комплектація,доставка до місцезнаходження людини.Ринки без посередників Люди стануть жити довше,матимуть автоматизоване лікування,слідкуватимуть за своїм здоров'м.Людям залишиться творча праця,креативність стане основним інструментом розвитку.&lt;br /&gt;
2.Зросте безробіття,зникне потреба некваліфікованої,дешевої робочої сили.Люди житимуть довше,що приведе до старіння населення,спричинить глобальні зміни в системі управління і реформує фінансову систему.Покращиться життя висококваліфікованих,а низькокваліфіковані змушені виїхати в інші країни.Масове безробіття спричинить нові соціальні вибухи,бо майнова нерівність у світі тільки зростатиме.&lt;br /&gt;
3.Компетентності:когнітивне мислення,соціальний інтелект,уміння мислити&amp;quot;за межами та поза правилами&amp;quot; адаптивне мислення,міжкультурна компетентність,обчислювальне мислення,медіа-грамотність,міждисциплінарність,проектне мислення,управління інформацією,уміння працювати віддалено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &amp;quot;Освіта в Україні та країнах світу&amp;quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А - а що далі - уявіть, що реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
П-Ввести японський принцип &amp;quot;Успіху домагаються наполегливою працею&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Р-Інфантильність українських старшокласників,особливо десятикласників.Запозичити американську концепцію-підготовка до реального життя,вміння самостійно здобувати знання.Тестування учень проходить для себе,а не для вчителя.&lt;br /&gt;
І-Вибір учнями предметів,зменшення їх кількості.&lt;br /&gt;
М-Вузівська система оцінювання(кредити)в середній японській школі,що краще підготує випускників до навчання у вишах.&lt;br /&gt;
А-Якщо реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; здійсниться,то необхідна буде нова відповідно до потреб формування компетентностей людини епохи четвертої промислової революції,якщо до того часу школа не зникне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Наступне заняття з теми &amp;quot;Освіта в інформаційному суспільстві&amp;quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
!.Навчання буде базуватися не на запам'ятовуванні,а на навичках аналізу,аргументації та прийнятті рішень.&lt;br /&gt;
2.Навчання стане індивідуальним та автономним,людина сама буде відповідати за свою освіту.Професія вчителя зникне.&lt;br /&gt;
3.Диплом НЗ втратить будь-яке значення,популярність набудуть персональні навчальні та сертифікаційні портфоліо,що будуть визначати можливість кандидата займати відповідну посаду.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &amp;quot;Євроінтеграційна стратегія України&amp;quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
-ЄС забезпечує простір свободи,безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.&lt;br /&gt;
-Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін,високо конкурентної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.&lt;br /&gt;
-Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціального захисту.&lt;br /&gt;
-Сприяти економічній,соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів ЄС.&lt;br /&gt;
-Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.&lt;br /&gt;
-Підтримувати та поширювати цінності ЄС за його межами та робити свій внесок у мир,безпеку,сталий розвиток Землі,солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю.&lt;br /&gt;
-Робити внесок у захист прав людини,зокрема прав дитини,дотримуватися та розвивати міжнародне право,дотримуватися принципів Хартії ООН.---&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії].  Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
Кумівство серед дітей з метою придушити дитячий егоїзм,розкрити ніжність та відповідальність.У день кумівства(як часто?) діти працюють разом.граються.В Україні існує шефство класів,потрібно індивідуалізувати взаємозв'язок дітей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &amp;quot;філософія для дітей&amp;quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
В одному літературному творі прозвучало &amp;quot;щастя-це коли тебе розуміють&amp;quot;.Для системи освіти це дуже важливо,щоб чиновники МОН,департаменту освіти розуміли становище освітньго середовища не тільки в Києві, обласних центрах,а --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:17, 14 жовтня 2017 (EEST)й у маленьких містах,селах,де дітей небагато,батьки безробітні.Держава багато років,крім зарплати і комуналки,коштів не виділяла.Опорні школи будуть за 5-10км,а можливо і більше.Що відчувають батьки п'ятикласників чи щестикласників,які відправили дітей шкільним автобусом по нашому бездоріжжю,особливо взимку.В Україні погані дороги, не завжди якісні товари,безвідповідальні працівники,бездушні чиновники,крадії,хабарники.В цьму винні і вчителі.Всі вони навчалися в школі,відповідали на уроках про людські чесноти,які вони візьмуть в своє життя.Але,мабуть, не було порозуміння між вчителями і учнями,коли в Україні крадуть у дітей,у воюючій армії,в лікарнях.Для щастя в Україні потрібно порозуміння між владою і народом,між чиновниками і підлеглими,між вчителями і школярами.&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=243496</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=243496"/>
				<updated>2017-10-14T16:16:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:16, 14 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &amp;quot;Четверта промислова революція&amp;quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: &lt;br /&gt;
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; &lt;br /&gt;
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];&lt;br /&gt;
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Які ризики вона має?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
1.Переваги-суцільні інновації,що змінюють спосіб життя,впливатимуть на свідомість,змінюватимуть саму природу людини.Виробничі процеси-авттоматизовані,автомобілі без водіїв.Зміниться торгівля-індивідуальний дизайн,комплектація,доставка до місцезнаходження людини.Ринки без посередників Люди стануть жити довше,матимуть автоматизоване лікування,слідкуватимуть за своїм здоров'м.Людям залишиться творча праця,креативність стане основним інструментом розвитку.&lt;br /&gt;
2.Зросте безробіття,зникне потреба некваліфікованої,дешевої робочої сили.Люди житимуть довше,що приведе до старіння населення,спричинить глобальні зміни в системі управління і реформує фінансову систему.Покращиться життя висококваліфікованих,а низькокваліфіковані змушені виїхати в інші країни.Масове безробіття спричинить нові соціальні вибухи,бо майнова нерівність у світі тільки зростатиме.&lt;br /&gt;
3.Компетентності:когнітивне мислення,соціальний інтелект,уміння мислити&amp;quot;за межами та поза правилами&amp;quot; адаптивне мислення,міжкультурна компетентність,обчислювальне мислення,медіа-грамотність,міждисциплінарність,проектне мислення,управління інформацією,уміння працювати віддалено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &amp;quot;Освіта в Україні та країнах світу&amp;quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А - а що далі - уявіть, що реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
П-Ввести японський принцип &amp;quot;Успіху домагаються наполегливою працею&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Р-Інфантильність українських старшокласників,особливо десятикласників.Запозичити американську концепцію-підготовка до реального життя,вміння самостійно здобувати знання.Тестування учень проходить для себе,а не для вчителя.&lt;br /&gt;
І-Вибір учнями предметів,зменшення їх кількості.&lt;br /&gt;
М-Вузівська система оцінювання(кредити)в середній японській школі,що краще підготує випускників до навчання у вишах.&lt;br /&gt;
А-Якщо реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; здійсниться,то необхідна буде нова відповідно до потреб формування компетентностей людини епохи четвертої промислової революції,якщо до того часу школа не зникне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Наступне заняття з теми &amp;quot;Освіта в інформаційному суспільстві&amp;quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
!.Навчання буде базуватися не на запам'ятовуванні,а на навичках аналізу,аргументації та прийнятті рішень.&lt;br /&gt;
2.Навчання стане індивідуальним та автономним,людина сама буде відповідати за свою освіту.Професія вчителя зникне.&lt;br /&gt;
3.Диплом НЗ втратить будь-яке значення,популярність набудуть персональні навчальні та сертифікаційні портфоліо,що будуть визначати можливість кандидата займати відповідну посаду.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &amp;quot;Євроінтеграційна стратегія України&amp;quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
-ЄС забезпечує простір свободи,безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.&lt;br /&gt;
-Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін,високо конкурентної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.&lt;br /&gt;
-Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціального захисту.&lt;br /&gt;
-Сприяти економічній,соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів ЄС.&lt;br /&gt;
-Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.&lt;br /&gt;
-Підтримувати та поширювати цінності ЄС за його межами та робити свій внесок у мир,безпеку,сталий розвиток Землі,солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю.&lt;br /&gt;
-Робити внесок у захист прав людини,зокрема прав дитини,дотримуватися та розвивати міжнародне право,дотримуватися принципів Хартії ООН.---&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії].  Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
Кумівство серед дітей з метою придушити дитячий егоїзм,розкрити ніжність та відповідальність.У день кумівства(як часто?) діти працюють разом.граються.В Україні існує шефство класів,потрібно індивідуалізувати взаємозв'язок дітей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &amp;quot;філософія для дітей&amp;quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
В одному літературному творі прозвучало &amp;quot;щастя-це коли тебе розуміють&amp;quot;.Для системи освіти це дуже важливо,щоб чиновники МОН,департаменту освіти розуміли становище освітньго середовища не тільки в Києві, обласних центрах,а --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:16, 14 жовтня 2017 (EEST)й у маленьких містах,селах,де дітей небагато,батьки безробітні.Держава багато років,крім зарплати і комуналки,коштів не виділяла.Опорні школи будуть за 5-10км,а можливо і більше.Що відчувають батьки п'ятикласників чи щестикласників,які відправили дітей шкільним автобусом по нашому бездоріжжю,особливо взимку.В Україні погані дороги, не завжди якісні товари,безвідповідальні працівники,бездушні чиновники,крадії,хабарники.В цьму винні і вчителі.Всі вони навчалися в школі,відповідали на уроках про людські чесноти,які вони візьмуть в своє життя.Але,мабуть, не було порозуміння між вчителями і учнями,коли в Україні крадуть у дітей,у воюючій армії,в лікарнях.Для щастя в Україні потрібно порозуміння між владою і народом,між чиновниками і підлеглими,між вчителями і школярами.&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=242967</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=242967"/>
				<updated>2017-10-13T09:21:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &amp;quot;Четверта промислова революція&amp;quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: &lt;br /&gt;
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; &lt;br /&gt;
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];&lt;br /&gt;
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Які ризики вона має?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
1.Переваги-суцільні інновації,що змінюють спосіб життя,впливатимуть на свідомість,змінюватимуть саму природу людини.Виробничі процеси-авттоматизовані,автомобілі без водіїв.Зміниться торгівля-індивідуальний дизайн,комплектація,доставка до місцезнаходження людини.Ринки без посередників Люди стануть жити довше,матимуть автоматизоване лікування,слідкуватимуть за своїм здоров'м.Людям залишиться творча праця,креативність стане основним інструментом розвитку.&lt;br /&gt;
2.Зросте безробіття,зникне потреба некваліфікованої,дешевої робочої сили.Люди житимуть довше,що приведе до старіння населення,спричинить глобальні зміни в системі управління і реформує фінансову систему.Покращиться життя висококваліфікованих,а низькокваліфіковані змушені виїхати в інші країни.Масове безробіття спричинить нові соціальні вибухи,бо майнова нерівність у світі тільки зростатиме.&lt;br /&gt;
3.Компетентності:когнітивне мислення,соціальний інтелект,уміння мислити&amp;quot;за межами та поза правилами&amp;quot; адаптивне мислення,міжкультурна компетентність,обчислювальне мислення,медіа-грамотність,міждисциплінарність,проектне мислення,управління інформацією,уміння працювати віддалено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &amp;quot;Освіта в Україні та країнах світу&amp;quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]&lt;br /&gt;
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А - а що далі - уявіть, що реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді:'''&lt;br /&gt;
П-Ввести японський принцип &amp;quot;Успіху домагаються наполегливою працею&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Р-Інфантильність українських старшокласників,особливо десятикласників.Запозичити американську концепцію-підготовка до реального життя,вміння самостійно здобувати знання.Тестування учень проходить для себе,а не для вчителя.&lt;br /&gt;
І-Вибір учнями предметів,зменшення їх кількості.&lt;br /&gt;
М-Вузівська система оцінювання(кредити)в середній японській школі,що краще підготує випускників до навчання у вишах.&lt;br /&gt;
А-Якщо реформа &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot; здійсниться,то необхідна буде нова відповідно до потреб формування компетентностей людини епохи четвертої промислової революції,якщо до того часу школа не зникне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Наступне заняття з теми &amp;quot;Освіта в інформаційному суспільстві&amp;quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
!.Навчання буде базуватися не на запам'ятовуванні,а на навичках аналізу,аргументації та прийнятті рішень.&lt;br /&gt;
2.Навчання стане індивідуальним та автономним,людина сама буде відповідати за свою освіту.Професія вчителя зникне.&lt;br /&gt;
3.Диплом НЗ втратить будь-яке значення,популярність набудуть персональні навчальні та сертифікаційні портфоліо,що будуть визначати можливість кандидата займати відповідну посаду.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:21, 13 жовтня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &amp;quot;Євроінтеграційна стратегія України&amp;quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії].  Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &amp;quot;філософія для дітей&amp;quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваша відповідь'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &amp;quot;Нова українська школа&amp;quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
'''Ваші відповіді'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=237963</id>
		<title>Педагогічна інноватика Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=237963"/>
				<updated>2017-10-06T09:01:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:25, 15 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Добрий день! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні ми розпочинаємо наші  інтерактивні практичні заняття.  Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*У чому суть технологічності в освіті?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 26 квітня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
Педагогічна технологія в загально педагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Окрема предметна педагогічна технологія - сукупність методів і засобів для реалізації визначеного змісту навчання в межах одного предмета. --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 21:13, 1 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна &amp;quot;педагогічна технологія&amp;quot;.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:37, 16 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
1 перыод 40-50рр.термын &amp;quot;технологыя в навчанны&amp;quot; означав застосування ынженерноъ думки в навчальному процесы,технычны засоби навчання.11 перыод середина 50-60рр.-запровадження програмованого навчання.111період 70-ті роки доповнюється навчальний процес інформатикою.1У період 80-ті роки-характеризується створенням комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів.Дискусія про сутність педагогічної ттттехнології зводиться до зіткнення двох точок зору.Одні вважають пед. технологію комплексом сучасних технічних засобів навчання.Другі автори вважають їїпроцесом комунікації.Окрему групу становлять автори, які поєднують у поняття &amp;quot;пед. технології&amp;quot; засоби і процес навчання.&lt;br /&gt;
Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Наповніть змістом терміни &amp;quot;освітня технологія&amp;quot;, &amp;quot;педагогічна технологія&amp;quot;, &amp;quot;технологія навчання&amp;quot;.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 18:16, 16 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
Педагогічна технологія досліджує весь навчальний процес у цілому,розглядає його як систему,об'єднує і нові концепції процесу навчання і проблему відшукування нових засобів та методів навчання.Освітні технології є стратегіями розвитку національного,державного,регіонального і муніципальнпго освітнього простору.Педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій.Педагогічна технологія це наука і одночасно система способів,принципів навчання і як реальний процес навчання.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 11:00, 20 червня 2017 (EEST) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Продовжуємо працювати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 19:30, 19 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.&lt;br /&gt;
Завдання № 1. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?&lt;br /&gt;
Технологія в загальропедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою,змістом і методами навчання,носить більш універсальний характер.Методика-більш індивідуальна,це сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя,його темпераменту й уміння.Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти:планування дій та досягнення кінцевого результату.Методика-це узагальнення досвіду.Доброго дня шановні колеги, давайте знайомитись! Я, Клочко Оксана Миколаївна, ваш новий викладач з навчальної дисципліни &amp;quot;Педагогічна іннватика&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Вітаю вас із початком нового навчального року! Натхнення, міцних нервів та оптимізму!&lt;br /&gt;
Згодом на моїй сторіночці буде викладено лекції з курсу. Маю надію, що вони стануть вам у нагоді!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-ласка, звертайтесь за допомогою або з пропозиціями по темах лекцій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чекаю на ваші дописи--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 14:14, 7 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?&lt;br /&gt;
Прагнення до нового,більш досконалого,бажання викликати інтерес до історії у всіх учнів.&lt;br /&gt;
*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?&lt;br /&gt;
Знайомлюсь з досвідом колег,читаю методичну літературу і планую використати це нове у своїй роботі.&lt;br /&gt;
*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.&lt;br /&gt;
Ставлення до новаторів позитивне,а --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:25, 15 вересня 2017 (EEST)проблем у педагогів-новаторів багато,вирішення яких не завжди залежить від них,а насамперед від системи освіти,яку змінюють,на мою думку,не на краще. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:05, 22 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:46, 30 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день, шановні колеги!&lt;br /&gt;
Пропоную для обговорення на інтернет-семінарі тему &amp;quot;Використання на заняттях з історії локальних педагогічних інновацій&amp;quot; (наприклад: мозковий штурм, метод дискусії, робота в групі, метод проектів, інтерактивні методи тощо) Чи часто ви застосовуєте їх на практиці? В чому переваги таких інновацій?&lt;br /&gt;
Будь-ласка, долучайтесь до дискусії.&lt;br /&gt;
Також нагадую вам, що навчання скоро добігає кінця, отже прошу вас вчасно виконати всі завдання.На моїй сторіночці  ви знайдете необхідну для цього інформацію.--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:35, 26 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
Я використовую локальні педагогічні інновації,наприклад,метод проектів один-два рази на семестр.Мозковий штурм,якщо дозволяє тема,інтерактивні-роботу в малих групах,парах,тому що наповненість учнями класів невелика.Найчастіше використовую дискусії і контрольовані,і спонтанні, і групові.Дискусія-дослідження і колективне обговорення будь ---[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:01, 6 жовтня 2017 (EEST)якого спірного питання з метою правильного його розв'язання.В дискусії вимагаю від учнів аргументів,фактів,логіки і доказовості,чітко сформульованої думки.Забороняю переходити на особистості,принижувати гідність товаришів.Знімаю бали за переривання,перешкоджання,прагнення монополізувати дискусію,за висловлювання недоречних зауважень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=234403</id>
		<title>Теорія та методика фахової дисципліни Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=234403"/>
				<updated>2017-09-30T09:00:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:28, 18 вересня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:28, 18 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:&amp;quot;Нормативно-методичне забезпечення&amp;quot;. Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?&lt;br /&gt;
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 28 квітня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Основним нормативним документом є національна доктрина розвитку освіти, а також державний освітній стандарт, який конкретизує завдання і вимоги до результатів навчання історії.&lt;br /&gt;
#Зміст історичної освіти реалізується у вигляді шкільних навчальних планів, програм, підручників та методичних посібників. --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 21:17, 1 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Любов Миколаївна. Дякую Вам за вчасні відповіді. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &amp;quot;Специфіка методики викладання історії&amp;quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing  Тема 2. Специфіка методики викладання історії].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
#Зміст навчання історії в школі це...&lt;br /&gt;
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 4 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Зміст навчанння історії в школі - це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої та пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.&lt;br /&gt;
#Чинники&lt;br /&gt;
- розвиток історичної науки, педагогіки, методики,&lt;br /&gt;
- методологія навчання,&lt;br /&gt;
- ідеологічна спрямованість навчання,&lt;br /&gt;
- наявність і зміст курсів,що синхронно вивчаються в школі,&lt;br /&gt;
- структурування змісту за роками навчання, послідовність вивчення,&lt;br /&gt;
- структура та співвідношенння фактів і теорії у навчальних курсах,&lt;br /&gt;
- в Україні на формування змісту історичних предметів впливають чинники ХХ століття - це проголошення незалежності України і її державотворення.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 5 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &amp;quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання &lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &amp;quot;Формування предметних компетентностей&amp;quot;]&amp;quot;&lt;br /&gt;
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 10 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді&lt;br /&gt;
Ключові і предметні компетентності взаємопов'язані.Історія і суспільствознавство орієнтовані на залучення учнів до громадянської культури, демократичних цінностей, до реалізації прав і обовязків. Це здатність учня до саостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу, оцінки соціального і морального досвіду минулих поколінь.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&amp;quot;Нормативно-методичне забезпечення&amp;quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:33, 19 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь: Діюча програма з історії України на 2016-2017 н. р. має оновлений зміст, акцентує увагу на державотворчих процесах, чітко структурує теми, багато уваги приділяє вивченню української культури,краєзнавства, побутової історії. Для вчителя важливо, що програма називає до кожної теми державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.Добре, що визначено теми практичних занять.Найважливішим недоліком історичної освіти 10 класу є те, що навчальним планом визначено одну годину на тиждень.За таку кількість годин ні про яке відновлення і збереження історичної пам'яті, відродження інтересу до історії України не може бути і мови--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 16:42, 23 травня 2017 (EEST).&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&amp;quot;Нормативно-методичне забезпечення&amp;quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 19 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь: Підручник з історії України автори А. В. Гісем, А. А.Мартинюк дпя 8 класу виділяє кольором заголовки, терміни і дати, дає у рамках визнаення понять, наводить тексти документів.В кінці підручника наведені плани-схеми для організації самостійної роботи учнів. Гарне поліграфічне оформлення підручника, кольорові ілюстрації, чіткі кольорові карти.Все це допомагає учням чітко сприймати навчальний матеріал.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 17:10, 23 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Любов Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &amp;quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&amp;quot;. Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:33, 29 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Потрібно в комплексі розвивати і ключові і предметні компетентності.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?&lt;br /&gt;
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 29 травня 2017 (EEST) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Я використовую нетипові форми навчання: урок-лекція.урок-3устріч,урок подорож у минуле, екскурсія, урок-вікторина, урок-семінар,урок &amp;quot;прес-конференція&amp;quot;, урок-портрет, урок &amp;quot;брейн-ринг&amp;quot;, урок &amp;quot;круглий стіл&amp;quot;, інтегровані уроки з історії України і всесвітньї історії.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 11:20, 14 червня 2017 (EEST)  &lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &amp;quot;Урок як основна форма навчання історії&amp;quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: &lt;br /&gt;
#структуру сучасних уроків історії...&lt;br /&gt;
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...&lt;br /&gt;
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 7 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Структура уроку,тобто послідовність його частин і елементів,співвідношення елементів уроку.Структура уроку:організаційний момент,перевірка знань,перехід до нового матеріалу,закріплення,підведення підсумків уроку,домашнє завдання.Структура уроку залежить від змісту навчального матеріалу,мети, типу уроку.&lt;br /&gt;
Можна змінювати структуру уроку для покращення процесу навчання,засвоєння нових знань,для активізації пізнавальної діяльності,для розширення видів діяльності школярів.&lt;br /&gt;
Так, традиційна структура уроків дієва і в ХХ1 ст.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 09:48, 20 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо тему: &amp;quot;Урок як основна форма навчання&amp;quot;. &lt;br /&gt;
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.&lt;br /&gt;
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:31, 21 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо тему: &amp;quot;Урок як основна форма навчання&amp;quot;.&lt;br /&gt;
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?&lt;br /&gt;
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?&lt;br /&gt;
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 21 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Урок-це логічно-психологічна завершеність процесу навчання актуальна і зараз.Існують і інші форми навчання, це консультації,заліки,індивідуальні заняття,групові,екстернат,семінари,практичні заняття.Я прпоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &amp;quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 6 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Принципи громадянської освіти:гуманізм,демократичність, зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивні соціальні дії,наступність,міждисциплінарність,культуровідповідність, полікультурність,плюралізм Допомагає реалізовувати ці принципи щкільний курс історії.Постіндустріальне суспільство вимагає поширення демократії-природного середовища для людини,виховання толерантності і поваги до прав людини,формування демократичних цінностей.Повсякденна соціальна практика України       часто розходиться з демократією.Уроки історії, інших суспільних дисциплін вчать школярів орієнтуватися в навколишньму світі..----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &amp;quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:30, 11 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Я працюю тільки в 10-11 класах.Підручник О.К.Струкевич Історія України для 11 класу(рівень стандарту).2011.Я вибрала параграф &amp;quot;Завершальний період війни&amp;quot;.Підручник розповідає про бойові операції,якими завершилось вигнання гітлерівців з України,наведені приклади,докази,що війна для України мала загальнонародний характер,приклади героїзму українського народу.Підручник називає масштаби втрат і жертв людських,матеріальних,гуманітарних.Автори   підручника характеризують еволюцію української літератури протягом війни,описують внесок науковців у перемогу над ворогом.В сучасних умовах російської агресії в Україну матеріал підручника активізує у випускників почуття патріотизму,відповідальності за свій народ,збереження його єдності і цілісності Батьківщини.Параграф містить засоби візуалізації:фото подій,фото героїв,діячів культури,ілюстрації художніх полотен.Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадян ськість,наніональну свідомість,демократичні цінності.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &amp;quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&amp;quot;. &lt;br /&gt;
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 11 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Тести це актуально тому що існує ЗНО,але в школі повинні бути і інші методи контролю:усне опитування,письмові роботи із завданнями різного рівня складності,творчі завдання,підготовка презентацій та інше Ці --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:28, 18 вересня 2017 (EEST)форми контролю сприятимуть формуванню всіх компетентностей.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 7 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Любов Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Дякую за відповіді. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 5 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:00, 30 вересня 2017 (EEST)====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня.  Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &amp;quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&amp;quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:30, 25 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:''' Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати більше трьох джерел. &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 25 травня 2017 (EEST) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії,особливо в можливості впливати на почуття,емоції школярів.Але не можна перетворювати засоби ІКТ тільки в ілюстративний матеріал--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 10:06, 20 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#На вашу думку, які СУЧАСНІ  методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:31, 15 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
Практичні заняття один із видів самостійної роботи учнів,суть якого полягає в самостійному дослідженні учнями історичних джерел за завданням учителя без попереднього вивчення цього матеріалу.Учні досліджують археологічні знахідки за їх описами,літописи,праці істориків,юридичні акти,літературні пам'ятки,твори мистецтва та архітектури,фольклору.В темі &amp;quot;Україна на початку ХХст.&amp;quot;проводжу практичне заняття &amp;quot;Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя.Зміни в побуті та звичаях українців&amp;quot;Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці,які дають уявлення про розвиток промисловості,сільського господарства.Учні роблять висновок про тенденцію розвитку господарства,про зайнятість населення,про долю жінки.Декілька учнів вивчають &amp;quot;Українське народознавство&amp;quot; знайомлять всіх учнів з памятками матеріальної культури,з елементами побуту,звичаями,традиціями українців, з фольклором.У висновках пов'язують набуті знання з --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:20, 25 вересня 2017 (EEST)сучасним духовним життям українців.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &amp;quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Пропоную для обговорення наступні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.&lt;br /&gt;
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 15 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
Використовую фрагменти документальних,художніх фільмів,тексти,ілюстрації,аудіофрагменти----&lt;br /&gt;
Переваги:наочність матеріалу,який вивчається,побут,одяг того часу,емоційний вплив.Недоліки:невідповідність відеоматеріалів програмі з історії,багаточ часу витрачаю на пошуки.----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&amp;quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи&amp;quot;. &lt;br /&gt;
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:&lt;br /&gt;
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?&lt;br /&gt;
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &amp;quot;Історія&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:05, 19 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна комп--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 12:00, 30 вересня 2017 (EEST)ентність:уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими.Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя:інтелект,доброзичливість,урівноваженість,терпимість,чуйність,людяність,толерантність.Бути прикладом для учнів.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 13 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=232312</id>
		<title>Теорія та методика фахової дисципліни Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=232312"/>
				<updated>2017-09-25T17:20:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:28, 18 вересня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:28, 18 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:&amp;quot;Нормативно-методичне забезпечення&amp;quot;. Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?&lt;br /&gt;
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 28 квітня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Основним нормативним документом є національна доктрина розвитку освіти, а також державний освітній стандарт, який конкретизує завдання і вимоги до результатів навчання історії.&lt;br /&gt;
#Зміст історичної освіти реалізується у вигляді шкільних навчальних планів, програм, підручників та методичних посібників. --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 21:17, 1 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Любов Миколаївна. Дякую Вам за вчасні відповіді. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &amp;quot;Специфіка методики викладання історії&amp;quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing  Тема 2. Специфіка методики викладання історії].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
#Зміст навчання історії в школі це...&lt;br /&gt;
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 4 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Зміст навчанння історії в школі - це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої та пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.&lt;br /&gt;
#Чинники&lt;br /&gt;
- розвиток історичної науки, педагогіки, методики,&lt;br /&gt;
- методологія навчання,&lt;br /&gt;
- ідеологічна спрямованість навчання,&lt;br /&gt;
- наявність і зміст курсів,що синхронно вивчаються в школі,&lt;br /&gt;
- структурування змісту за роками навчання, послідовність вивчення,&lt;br /&gt;
- структура та співвідношенння фактів і теорії у навчальних курсах,&lt;br /&gt;
- в Україні на формування змісту історичних предметів впливають чинники ХХ століття - це проголошення незалежності України і її державотворення.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 5 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &amp;quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання &lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &amp;quot;Формування предметних компетентностей&amp;quot;]&amp;quot;&lt;br /&gt;
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 10 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді&lt;br /&gt;
Ключові і предметні компетентності взаємопов'язані.Історія і суспільствознавство орієнтовані на залучення учнів до громадянської культури, демократичних цінностей, до реалізації прав і обовязків. Це здатність учня до саостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу, оцінки соціального і морального досвіду минулих поколінь.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&amp;quot;Нормативно-методичне забезпечення&amp;quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:33, 19 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь: Діюча програма з історії України на 2016-2017 н. р. має оновлений зміст, акцентує увагу на державотворчих процесах, чітко структурує теми, багато уваги приділяє вивченню української культури,краєзнавства, побутової історії. Для вчителя важливо, що програма називає до кожної теми державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.Добре, що визначено теми практичних занять.Найважливішим недоліком історичної освіти 10 класу є те, що навчальним планом визначено одну годину на тиждень.За таку кількість годин ні про яке відновлення і збереження історичної пам'яті, відродження інтересу до історії України не може бути і мови--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 16:42, 23 травня 2017 (EEST).&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&amp;quot;Нормативно-методичне забезпечення&amp;quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 19 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь: Підручник з історії України автори А. В. Гісем, А. А.Мартинюк дпя 8 класу виділяє кольором заголовки, терміни і дати, дає у рамках визнаення понять, наводить тексти документів.В кінці підручника наведені плани-схеми для організації самостійної роботи учнів. Гарне поліграфічне оформлення підручника, кольорові ілюстрації, чіткі кольорові карти.Все це допомагає учням чітко сприймати навчальний матеріал.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 17:10, 23 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Любов Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &amp;quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&amp;quot;. Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:33, 29 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Потрібно в комплексі розвивати і ключові і предметні компетентності.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?&lt;br /&gt;
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 29 травня 2017 (EEST) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Я використовую нетипові форми навчання: урок-лекція.урок-3устріч,урок подорож у минуле, екскурсія, урок-вікторина, урок-семінар,урок &amp;quot;прес-конференція&amp;quot;, урок-портрет, урок &amp;quot;брейн-ринг&amp;quot;, урок &amp;quot;круглий стіл&amp;quot;, інтегровані уроки з історії України і всесвітньї історії.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 11:20, 14 червня 2017 (EEST)  &lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &amp;quot;Урок як основна форма навчання історії&amp;quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: &lt;br /&gt;
#структуру сучасних уроків історії...&lt;br /&gt;
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...&lt;br /&gt;
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 7 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Структура уроку,тобто послідовність його частин і елементів,співвідношення елементів уроку.Структура уроку:організаційний момент,перевірка знань,перехід до нового матеріалу,закріплення,підведення підсумків уроку,домашнє завдання.Структура уроку залежить від змісту навчального матеріалу,мети, типу уроку.&lt;br /&gt;
Можна змінювати структуру уроку для покращення процесу навчання,засвоєння нових знань,для активізації пізнавальної діяльності,для розширення видів діяльності школярів.&lt;br /&gt;
Так, традиційна структура уроків дієва і в ХХ1 ст.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 09:48, 20 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо тему: &amp;quot;Урок як основна форма навчання&amp;quot;. &lt;br /&gt;
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.&lt;br /&gt;
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:31, 21 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо тему: &amp;quot;Урок як основна форма навчання&amp;quot;.&lt;br /&gt;
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?&lt;br /&gt;
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?&lt;br /&gt;
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 21 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Урок-це логічно-психологічна завершеність процесу навчання актуальна і зараз.Існують і інші форми навчання, це консультації,заліки,індивідуальні заняття,групові,екстернат,семінари,практичні заняття.Я прпоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &amp;quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 6 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Принципи громадянської освіти:гуманізм,демократичність, зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивні соціальні дії,наступність,міждисциплінарність,культуровідповідність, полікультурність,плюралізм Допомагає реалізовувати ці принципи щкільний курс історії.Постіндустріальне суспільство вимагає поширення демократії-природного середовища для людини,виховання толерантності і поваги до прав людини,формування демократичних цінностей.Повсякденна соціальна практика України       часто розходиться з демократією.Уроки історії, інших суспільних дисциплін вчать школярів орієнтуватися в навколишньму світі..----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &amp;quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:30, 11 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Я працюю тільки в 10-11 класах.Підручник О.К.Струкевич Історія України для 11 класу(рівень стандарту).2011.Я вибрала параграф &amp;quot;Завершальний період війни&amp;quot;.Підручник розповідає про бойові операції,якими завершилось вигнання гітлерівців з України,наведені приклади,докази,що війна для України мала загальнонародний характер,приклади героїзму українського народу.Підручник називає масштаби втрат і жертв людських,матеріальних,гуманітарних.Автори   підручника характеризують еволюцію української літератури протягом війни,описують внесок науковців у перемогу над ворогом.В сучасних умовах російської агресії в Україну матеріал підручника активізує у випускників почуття патріотизму,відповідальності за свій народ,збереження його єдності і цілісності Батьківщини.Параграф містить засоби візуалізації:фото подій,фото героїв,діячів культури,ілюстрації художніх полотен.Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадян ськість,наніональну свідомість,демократичні цінності.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &amp;quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&amp;quot;. &lt;br /&gt;
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 11 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Тести це актуально тому що існує ЗНО,але в школі повинні бути і інші методи контролю:усне опитування,письмові роботи із завданнями різного рівня складності,творчі завдання,підготовка презентацій та інше Ці --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:28, 18 вересня 2017 (EEST)форми контролю сприятимуть формуванню всіх компетентностей.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 7 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Любов Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Дякую за відповіді. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 5 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня.  Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &amp;quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&amp;quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:30, 25 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:''' Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати більше трьох джерел. &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 25 травня 2017 (EEST) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії,особливо в можливості впливати на почуття,емоції школярів.Але не можна перетворювати засоби ІКТ тільки в ілюстративний матеріал--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 10:06, 20 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#На вашу думку, які СУЧАСНІ  методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:31, 15 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
Практичні заняття один із видів самостійної роботи учнів,суть якого полягає в самостійному дослідженні учнями історичних джерел за завданням учителя без попереднього вивчення цього матеріалу.Учні досліджують археологічні знахідки за їх описами,літописи,праці істориків,юридичні акти,літературні пам'ятки,твори мистецтва та архітектури,фольклору.В темі &amp;quot;Україна на початку ХХст.&amp;quot;проводжу практичне заняття &amp;quot;Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя.Зміни в побуті та звичаях українців&amp;quot;Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці,які дають уявлення про розвиток промисловості,сільського господарства.Учні роблять висновок про тенденцію розвитку господарства,про зайнятість населення,про долю жінки.Декілька учнів вивчають &amp;quot;Українське народознавство&amp;quot; знайомлять всіх учнів з памятками матеріальної культури,з елементами побуту,звичаями,традиціями українців, з фольклором.У висновках пов'язують набуті знання з --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:20, 25 вересня 2017 (EEST)сучасним духовним життям українців.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &amp;quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Пропоную для обговорення наступні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.&lt;br /&gt;
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 15 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&amp;quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи&amp;quot;. &lt;br /&gt;
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:&lt;br /&gt;
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?&lt;br /&gt;
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &amp;quot;Історія&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:05, 19 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 13 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=229820</id>
		<title>Теорія та методика фахової дисципліни Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=229820"/>
				<updated>2017-09-18T16:28:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:28, 18 вересня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:28, 18 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:&amp;quot;Нормативно-методичне забезпечення&amp;quot;. Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?&lt;br /&gt;
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 28 квітня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Основним нормативним документом є національна доктрина розвитку освіти, а також державний освітній стандарт, який конкретизує завдання і вимоги до результатів навчання історії.&lt;br /&gt;
#Зміст історичної освіти реалізується у вигляді шкільних навчальних планів, програм, підручників та методичних посібників. --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 21:17, 1 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Любов Миколаївна. Дякую Вам за вчасні відповіді. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &amp;quot;Специфіка методики викладання історії&amp;quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing  Тема 2. Специфіка методики викладання історії].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
#Зміст навчання історії в школі це...&lt;br /&gt;
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 4 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Зміст навчанння історії в школі - це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої та пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.&lt;br /&gt;
#Чинники&lt;br /&gt;
- розвиток історичної науки, педагогіки, методики,&lt;br /&gt;
- методологія навчання,&lt;br /&gt;
- ідеологічна спрямованість навчання,&lt;br /&gt;
- наявність і зміст курсів,що синхронно вивчаються в школі,&lt;br /&gt;
- структурування змісту за роками навчання, послідовність вивчення,&lt;br /&gt;
- структура та співвідношенння фактів і теорії у навчальних курсах,&lt;br /&gt;
- в Україні на формування змісту історичних предметів впливають чинники ХХ століття - це проголошення незалежності України і її державотворення.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 5 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &amp;quot;Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання &lt;br /&gt;
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &amp;quot;Формування предметних компетентностей&amp;quot;]&amp;quot;&lt;br /&gt;
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 10 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді&lt;br /&gt;
Ключові і предметні компетентності взаємопов'язані.Історія і суспільствознавство орієнтовані на залучення учнів до громадянської культури, демократичних цінностей, до реалізації прав і обовязків. Це здатність учня до саостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу, оцінки соціального і морального досвіду минулих поколінь.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&amp;quot;Нормативно-методичне забезпечення&amp;quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:33, 19 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь: Діюча програма з історії України на 2016-2017 н. р. має оновлений зміст, акцентує увагу на державотворчих процесах, чітко структурує теми, багато уваги приділяє вивченню української культури,краєзнавства, побутової історії. Для вчителя важливо, що програма називає до кожної теми державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.Добре, що визначено теми практичних занять.Найважливішим недоліком історичної освіти 10 класу є те, що навчальним планом визначено одну годину на тиждень.За таку кількість годин ні про яке відновлення і збереження історичної пам'яті, відродження інтересу до історії України не може бути і мови--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 16:42, 23 травня 2017 (EEST).&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&amp;quot;Нормативно-методичне забезпечення&amp;quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 19 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь: Підручник з історії України автори А. В. Гісем, А. А.Мартинюк дпя 8 класу виділяє кольором заголовки, терміни і дати, дає у рамках визнаення понять, наводить тексти документів.В кінці підручника наведені плани-схеми для організації самостійної роботи учнів. Гарне поліграфічне оформлення підручника, кольорові ілюстрації, чіткі кольорові карти.Все це допомагає учням чітко сприймати навчальний матеріал.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 17:10, 23 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Любов Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &amp;quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&amp;quot;. Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:33, 29 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Потрібно в комплексі розвивати і ключові і предметні компетентності.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?&lt;br /&gt;
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 29 травня 2017 (EEST) &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Я використовую нетипові форми навчання: урок-лекція.урок-3устріч,урок подорож у минуле, екскурсія, урок-вікторина, урок-семінар,урок &amp;quot;прес-конференція&amp;quot;, урок-портрет, урок &amp;quot;брейн-ринг&amp;quot;, урок &amp;quot;круглий стіл&amp;quot;, інтегровані уроки з історії України і всесвітньї історії.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 11:20, 14 червня 2017 (EEST)  &lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &amp;quot;Урок як основна форма навчання історії&amp;quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: &lt;br /&gt;
#структуру сучасних уроків історії...&lt;br /&gt;
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...&lt;br /&gt;
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 7 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Структура уроку,тобто послідовність його частин і елементів,співвідношення елементів уроку.Структура уроку:організаційний момент,перевірка знань,перехід до нового матеріалу,закріплення,підведення підсумків уроку,домашнє завдання.Структура уроку залежить від змісту навчального матеріалу,мети, типу уроку.&lt;br /&gt;
Можна змінювати структуру уроку для покращення процесу навчання,засвоєння нових знань,для активізації пізнавальної діяльності,для розширення видів діяльності школярів.&lt;br /&gt;
Так, традиційна структура уроків дієва і в ХХ1 ст.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 09:48, 20 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо тему: &amp;quot;Урок як основна форма навчання&amp;quot;. &lt;br /&gt;
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.&lt;br /&gt;
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:31, 21 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо тему: &amp;quot;Урок як основна форма навчання&amp;quot;.&lt;br /&gt;
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?&lt;br /&gt;
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?&lt;br /&gt;
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 21 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Урок-це логічно-психологічна завершеність процесу навчання актуальна і зараз.Існують і інші форми навчання, це консультації,заліки,індивідуальні заняття,групові,екстернат,семінари,практичні заняття.Я прпоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &amp;quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 6 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# '''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Принципи громадянської освіти:гуманізм,демократичність, зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивні соціальні дії,наступність,міждисциплінарність,культуровідповідність, полікультурність,плюралізм Допомагає реалізовувати ці принципи щкільний курс історії.Постіндустріальне суспільство вимагає поширення демократії-природного середовища для людини,виховання толерантності і поваги до прав людини,формування демократичних цінностей.Повсякденна соціальна практика України       часто розходиться з демократією.Уроки історії, інших суспільних дисциплін вчать школярів орієнтуватися в навколишньму світі..----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &amp;quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:30, 11 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Я працюю тільки в 10-11 класах.Підручник О.К.Струкевич Історія України для 11 класу(рівень стандарту).2011.Я вибрала параграф &amp;quot;Завершальний період війни&amp;quot;.Підручник розповідає про бойові операції,якими завершилось вигнання гітлерівців з України,наведені приклади,докази,що війна для України мала загальнонародний характер,приклади героїзму українського народу.Підручник називає масштаби втрат і жертв людських,матеріальних,гуманітарних.Автори   підручника характеризують еволюцію української літератури протягом війни,описують внесок науковців у перемогу над ворогом.В сучасних умовах російської агресії в Україну матеріал підручника активізує у випускників почуття патріотизму,відповідальності за свій народ,збереження його єдності і цілісності Батьківщини.Параграф містить засоби візуалізації:фото подій,фото героїв,діячів культури,ілюстрації художніх полотен.Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадян ськість,наніональну свідомість,демократичні цінності.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &amp;quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&amp;quot;. &lt;br /&gt;
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 11 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Відповідь:'''&lt;br /&gt;
Тести це актуально тому що існує ЗНО,але в школі повинні бути і інші методи контролю:усне опитування,письмові роботи із завданнями різного рівня складності,творчі завдання,підготовка презентацій та інше Ці --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:28, 18 вересня 2017 (EEST)форми контролю сприятимуть формуванню всіх компетентностей.----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 7 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Любов Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Дякую за відповіді. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 5 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня.  Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &amp;quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&amp;quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:30, 25 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:''' Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати більше трьох джерел. &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 25 травня 2017 (EEST) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії,особливо в можливості впливати на почуття,емоції школярів.Але не можна перетворювати засоби ІКТ тільки в ілюстративний матеріал--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 10:06, 20 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#На вашу думку, які СУЧАСНІ  методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:31, 15 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &amp;quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Пропоную для обговорення наступні питання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.&lt;br /&gt;
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 15 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дискусія:'''&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.&lt;br /&gt;
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 13 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=228921</id>
		<title>Психологія Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=228921"/>
				<updated>2017-09-15T17:17:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:06, 18 червня 2017 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''&lt;br /&gt;
Організм це існування людини на біологічному рівні.Індивід-належність до людського роду. Особистість-виокремлення себе серед оточення.&lt;br /&gt;
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід, як член певного суспільства, як суб'єкт людських відносин та свідомої діяльності,це людина яка виконує певні соціальні функції.&lt;br /&gt;
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:44, 25 квітня 2017 (EET)&lt;br /&gt;
Задатки-це уроджені, обумовлені генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких псичічних властивостей людини.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:27, 16 червня 2017 (EEST)----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''&lt;br /&gt;
Шляхи формування особистості це стихійне, цілеспрямоване формування і самоформування. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стиуійному формуванню.Найбільший вплив у підлітковому віці (10-15р.) здійснюють однолітки. Референтна особистість-це людина, особливо значима для іншої людини як зразок для наслідування, виступає як джерело основних цінностей, норм та правил поведінки, суджень та вчинків для іншої людини.&lt;br /&gt;
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:43, 03 травня 2017 (EET)&lt;br /&gt;
1. Соціальна ситуація розвитку. 2.Провідний вид діяльності. 3. Психологічні новоутворуння-це якісні зміни, що відбуваються у кінці вікового періоду.Вони    показують чи готова дитина перейти до нового етапу. Навчання та виховання сприяють переходу на наступну вищу стадію психічного розвитку. Навчання веде за собою розвиток. Навчання повинне забігати вперед, перевищувати її можливості, орієнтуватись на завтрашній день.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''&lt;br /&gt;
В підлітковий період (11-20р.)виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина, брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності, чарактерні тільки для нього.При відсутності батька, брата,товаришів підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить місця у соціальному оточенні.&lt;br /&gt;
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''&lt;br /&gt;
Дослідження комунікативних та організаціійних схильностей. Діагностує рівень розвитку комунікативних та організаційних схильностей.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:18, 10 травня 2017 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;.  Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''&lt;br /&gt;
На у роках спостерігаю за учнями і визначаю наскільки учень активний, ініціативний,урівноважений,цілеспямований,наскільки може опанувати себе перед контрольною роботою,яка в ньго пам'ять, мова, уява,як довго можу утримувати його увагу,якими предметами цікавиться і чому, адже тільки через виховання особистості учня можна по-справжньому вирішити завдання навчання. &lt;br /&gt;
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'Хотілось би,щоб в освіті враховувались зони і актуального розвитку і найближчого розвитку,для цього в нашій школі багато уваги приділяють роботі з обдарованими учнями, підготовці до виконання олімпіадних завдань.Використовуються методи дискусії,&amp;quot;мозкового штурму&amp;quot;,&amp;quot;100 запитань дорослому&amp;quot; та інші--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:06, 18 червня 2017 (EEST)' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповіді!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:13, 17 травня 2017 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: &lt;br /&gt;
Емоційна&lt;br /&gt;
Хлопчики &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: &lt;br /&gt;
В емоційній сфері відмінності досить показові.Хлопчики коли стомлюються &amp;quot;стають нетямущими&amp;quot;,але зовні тримаються.Насправді хлопчики переживають не менше. Вони реагують не менш емоційно,але не здатні довго стримувати емоційне напруження.&lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний.У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини,а потім мозок  відключає слухові входи.Вони придумують щось своє,прагнуть скласти якусь свою історію.Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань.Але оцінюючи їх,важливо враховувати до чого вони схильні за природою.Хлопчики говорять,як вони самі вважають.У --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 10:45, 23 червня 2017 (EEST)хлопчиків як тільки пішла робота на повторення-вся увага зникла.Хлопчиків цікавить сам процес. &lt;br /&gt;
Дівчатка &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:&lt;br /&gt;
 Дівчатка коли стомлюються,страждають емоційно,можуть розплакатись,але дівчинка видає багато емоційних слів і дорослим здається що дівчата гостріше переживають ті чи інші події,а хлопчики абсолютно байдужі.&lt;br /&gt;
Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 24 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 8 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую Вас розглянути тему &amp;quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Вивчаємо джерела''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Обговорюємо''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 1 червня 2017 (EEST&lt;br /&gt;
=Обдарованість-це високий рівень задатків,схильностей людини,завдяки яким вона може досягти значних успіхів у своїй діяльності.Тип обдарованості для дітей-істориків:раціонально-образний та раціонально-мислительний..Дуже важлива пам'ять,здатність до практичного отримання знань,наявність творчих здібностей таких як спостережливість,допитливість,уявлення,цілеспрямованість,наполегливість,рішучість.Для мислення:швидкість,гнучкість,оригінальність та інше.=== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 12 червня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
Тренінг-інтенсивне навчання,що досягається спеціальними інтерактивними вправами.Базові методи тренінгу це групова дискусія та ситуативно-рольова гра.Групова дискусія-це спільне обговорення якихось  суперечливих питань,що дає можливість прояснити,або змінити думку,позицію,настанову.Здійснюється дискусія,робота у малих групах,фронтально,&amp;quot;мозковий штурм&amp;quot;,аналіз ситуаційних вправ,аналіз критичних випадків,--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:17, 15 вересня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=228906</id>
		<title>Педагогічна інноватика Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=228906"/>
				<updated>2017-09-15T16:25:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:25, 15 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Добрий день! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні ми розпочинаємо наші  інтерактивні практичні заняття.  Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*У чому суть технологічності в освіті?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 26 квітня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
Педагогічна технологія в загально педагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Окрема предметна педагогічна технологія - сукупність методів і засобів для реалізації визначеного змісту навчання в межах одного предмета. --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 21:13, 1 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна &amp;quot;педагогічна технологія&amp;quot;.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:37, 16 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
1 перыод 40-50рр.термын &amp;quot;технологыя в навчанны&amp;quot; означав застосування ынженерноъ думки в навчальному процесы,технычны засоби навчання.11 перыод середина 50-60рр.-запровадження програмованого навчання.111період 70-ті роки доповнюється навчальний процес інформатикою.1У період 80-ті роки-характеризується створенням комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів.Дискусія про сутність педагогічної ттттехнології зводиться до зіткнення двох точок зору.Одні вважають пед. технологію комплексом сучасних технічних засобів навчання.Другі автори вважають їїпроцесом комунікації.Окрему групу становлять автори, які поєднують у поняття &amp;quot;пед. технології&amp;quot; засоби і процес навчання.&lt;br /&gt;
Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Наповніть змістом терміни &amp;quot;освітня технологія&amp;quot;, &amp;quot;педагогічна технологія&amp;quot;, &amp;quot;технологія навчання&amp;quot;.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 18:16, 16 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
Педагогічна технологія досліджує весь навчальний процес у цілому,розглядає його як систему,об'єднує і нові концепції процесу навчання і проблему відшукування нових засобів та методів навчання.Освітні технології є стратегіями розвитку національного,державного,регіонального і муніципальнпго освітнього простору.Педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій.Педагогічна технологія це наука і одночасно система способів,принципів навчання і як реальний процес навчання.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 11:00, 20 червня 2017 (EEST) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Продовжуємо працювати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 19:30, 19 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.&lt;br /&gt;
Завдання № 1. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?&lt;br /&gt;
Технологія в загальропедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою,змістом і методами навчання,носить більш універсальний характер.Методика-більш індивідуальна,це сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя,його темпераменту й уміння.Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти:планування дій та досягнення кінцевого результату.Методика-це узагальнення досвіду.Доброго дня шановні колеги, давайте знайомитись! Я, Клочко Оксана Миколаївна, ваш новий викладач з навчальної дисципліни &amp;quot;Педагогічна іннватика&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Вітаю вас із початком нового навчального року! Натхнення, міцних нервів та оптимізму!&lt;br /&gt;
Згодом на моїй сторіночці буде викладено лекції з курсу. Маю надію, що вони стануть вам у нагоді!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будь-ласка, звертайтесь за допомогою або з пропозиціями по темах лекцій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чекаю на ваші дописи--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 14:14, 7 вересня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?&lt;br /&gt;
Прагнення до нового,більш досконалого,бажання викликати інтерес до історії у всіх учнів.&lt;br /&gt;
*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?&lt;br /&gt;
Знайомлюсь з досвідом колег,читаю методичну літературу і планую використати це нове у своїй роботі.&lt;br /&gt;
*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.&lt;br /&gt;
Ставлення до новаторів позитивне,а --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:25, 15 вересня 2017 (EEST)проблем у педагогів-новаторів багато,вирішення яких не завжди залежить від них,а насамперед від системи освіти,яку змінюють,на мою думку,не на краще. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:05, 22 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:46, 30 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222917</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222917"/>
				<updated>2017-08-30T11:23:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:01, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:02, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:30, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
7. Ресурсы интернета: http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
http://sobory.ru&lt;br /&gt;
http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
http://palomniki.su&lt;br /&gt;
http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
http://mapio.net&lt;br /&gt;
8.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:51, 28 серпня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:19, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
Наумко Любовь Николаевна, учитель истории Путивльского УВО--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:23, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222915</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222915"/>
				<updated>2017-08-30T11:19:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Джерела */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:01, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:02, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:30, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
7. Ресурсы интернета: http://putivl.com.ua &lt;br /&gt;
https://ru.wikipedia.org&lt;br /&gt;
http://sobory.ru&lt;br /&gt;
http://www.etoretro.ru&lt;br /&gt;
http://palomniki.su&lt;br /&gt;
http://ukrtour.org&lt;br /&gt;
http://www.videnovum.com&lt;br /&gt;
http://www.lipilin.ru&lt;br /&gt;
http://mapio.net&lt;br /&gt;
8.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:51, 28 серпня 2017 (EEST)--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 14:19, 30 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222331</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222331"/>
				<updated>2017-08-28T17:51:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Джерела */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:01, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:02, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:30, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
7. Ресурсы интернета: http://putivl.com/ua/,ru &lt;br /&gt;
wikipedia.org&lt;br /&gt;
http://sobory.ru&lt;br /&gt;
8.Экспозиция Путивльского краеведческого музея.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:51, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222327</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222327"/>
				<updated>2017-08-28T17:30:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Джерела */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:01, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:02, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
1. Дейнеко А.И. Памятники архитектуры Сумщины.-Харьков: 1989.&lt;br /&gt;
2. Вечерский В.В. Сіверщина. &amp;quot;Архітектура України&amp;quot; 1993, №2.&lt;br /&gt;
3. Путивль: Фотопутеводитель, сост. Вечерский В.В., Гальбо И.А., Луговской А.В.-Киев: &amp;quot;Мистецтво&amp;quot;, 1992.&lt;br /&gt;
4. Софрониевский монастырь. Из истории Молчанской Печерской Рождества Пресвятой Богородицы пустыни.- 2-е изд.доп.и испр./А.Луговской, В. Вечерский, С.Тупик, Н.Рыбкин; Киев: Оптима, 2002.&lt;br /&gt;
5. Черняков И.Т. Путивль: На перепутьях истории Украины и России.- Киев: Оптима, 2005.&lt;br /&gt;
6. Чурочкин А.А. Путивльская земля в Х - начале ХХ веков.- Сумы: ЧКП &amp;quot;Эллада S&amp;quot;, 2007.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:30, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222325</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222325"/>
				<updated>2017-08-28T17:19:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Опис */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:01, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:02, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь занимает останец второй надпойменной террасы Сейма на юго-восточной окраине Путивля. Его территория, ограниченная оборонительными стенами, представляет собой неправильный шестиугольник периметром около 300 м, вытянутый с запада на восток. Надвратная башня расположена со стороны города. Высота стен до 5,5 метров, ширина 4,5 метра.&lt;br /&gt;
Пять оборонительных башен, кроме надвратной, были круглыми в плане и имели диаметр 6-8 метров. Сейчас сохранились только нижние части двух из них. Башни были разрушены или переданы при перестройке монастыря в 30-х годах XIX века. В настоящее время оборонительная стена с востока перекрыта церковью Рождества Иоанна Предтечи, сооруженной в 1866-1868 годах. В нижней части церкви обнаружена ленточная кладка круглой башни из красных кирпичей на известковом растворе. В процессе исследований выявлен ряд &amp;quot;стрельниц&amp;quot; для пищальной стрельбы.&lt;br /&gt;
До 1876 года сохранялась в первозданном виде северо-западная угловая оборонительная башня, которая при очередной перестройке была частично разобрана и надстроена. Она сохранилась сейчас частично, ее диаметр 6 м, толщина стен 132 см, сложена на известковом растворе из красных кирпичей несколько иных размеров, чем другие башни.&lt;br /&gt;
Исследования надвратной колокольни определили, что строилась она в два этапа: нижний ярус (четверик) поставлен во время строительства надвратной башни в 1602-1604 годах, а колокольня - восьмерик достроена в 1700 году.&lt;br /&gt;
Внешний вид монастыря и архитектурные особенности оформления отдельных сооружений указывают на связь с провинциальным оборонным строительством московского государства в 1550-1602 годах. Наблюдаются аналогии с постройками Троице-Сергиева монастыря середины XVI века под Москвой, Парфунтьевского монастыря конца XVI века возле Калуги и Смоленского монастыря 1565-1602 года. Реконструкция первозданных элементов двухъярусного собора Рождества Богородицы показывает, что при его строительстве были использованы характерные для московской архитектуры перекрытия в виде кресчатых сводов, декорирование фасадов алтарного четверика - рядами кессонов и фризов с треугольными нишами и перегородками над ними.&lt;br /&gt;
При перестройке собора на рубеже XVII-XVIII веков в его оформлении появились типично украинские купола с маковками и многие элементы московской архитектуры XVII-XVIII веков, что наглядно демонстрирует органическое сочетание элементов украинского и московского стилей в архитектуре того времени. Сведения о точной дате перестройки не сохранились. Есть данные о некоторых перестройках собора в 1666-1669 годах, известно также, что он был &amp;quot;капитально обновлен и заново освящен&amp;quot; в 1778 году.&lt;br /&gt;
В настоящее время собор, состоящий из трех разных по высоте объемов с аркадой - галереей, представляет собой сложную архитектурную структуру. К самой высокой части (наве) с востока примыкает алтарь, а с севера - боковой алтарь соловецких чудотворцев святых Зосимы и Савватия.&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь - это сложный архитектурный ансамбль, который создавался более трех столетий и характеризуется гармоничностью и логической завершенностью. Современный вид монастырских сооружений много в чем результат его перестройки на рубеже 17-18 ст. когда монастырь потерял свое военно-стратегическое значение. Надежную башню превратили в колокольню.&lt;br /&gt;
Колокольня состоит из двух частей: нижней кубической с широким проездом посередине и верхней - восьмерика с широкими арочными прорезями. Декор нижнего яруса сделанный - по углам пилястры, по горизонтали - карнизы. Верхний ярус, кроме внешних пилястр имеет карниз, оформленный плоскими кронштейнами. Все поле стен нижнего яруса по главному фасаду было покрыто фресковыми росписями на религиозную тематику (его остатки можно увидеть и сейчас). Второй ярус сверкал белизной, а под прорезями, в квадратных нишах блестели синим, зеленым и золотистым цветом рисунки из поливных изразцов.&lt;br /&gt;
Севернее колокольни восстановлена трапезная, сооруженная в 1730-х годах. Здание стоит на фундаменте снесенных крепостных стен. Одноэтажное здание подведено под один карниз с башней. Фасад обращен на северный склон. Имеет высокий цоколь за счет остатков стены. Окна без наличников, расставлены редко. Внешняя башня надстроена восьмериком с арочными окнами и напоминает своей архитектурой верхний ярус колокольни.&lt;br /&gt;
С востока к трапезной прилегает мощное трехэтажное строение, в котором сейчас трудно узнать церковь Иоанна Предтечи, построенную в 1866-1869 годах (за планом известного российского архитектора Д.Гримма) на средства путивлян, церковь имеет за фундамент древнюю крепостную стену. Храм был прямоугольный в плане, трехнефный с одной маковкой, построенной в официально русско-византийском стиле с использованием зубчатых карнизов, укороченных, спаренных полуколонн и других характерных деталей. к сожалению, в 1949 году купол церкви разрушили, вместо него достроили еще один этаж (церковь не восстановлена).&lt;br /&gt;
Дом настоятельского корпуса возведен в первой половине 18 века. Строение двухэтажное, кирпичное, отштукатуренное, прямоугольное с центральным, далеко вынесенным вперед ризалитом. Фасад оформлен пилястрами, на втором этаже - колосоподобным лепным рельефом. Прямоугольные окна размещены по три между пилястрами с узкими простенками. одна из стен корпуса стоит на фундаменте южной крепостной стены.&lt;br /&gt;
Главный храм Молчанского монастыря - Собор Рождества Пресвятой Богородицы - уникальное явление в украинской архитектуре и представляет собой многофункциональное культовое сооружение, приспособленное к обороне, их часто называют &amp;quot;церковь крепость&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Очевидно, собор возведен на небольшой территории крепостного двора. Для постройки трапезной, теплой церкви, собора, самой высокой башни крепости, кладовых пороха и оружия, а также поварни в виде отдельно стоящих сооружений просто не было места. Пришлось все это объединить в одном здании. &lt;br /&gt;
Неизвестные зодчие XVI века не только создали гармоническое архитектурное сооружение, но и решили инженерную задачу - система фортификации церкви-крепости приобрела завершенность, и она стала неприступной.&lt;br /&gt;
На рубеже XVII-XVIII веков собор сильно перестроили. Сооружение приобрело черты украинского барокко. Это а неудивительно. Путивль являлся пограничным городом Русского государства, здесь издавна жили и русские, и украинцы. Взаимное влияние двух народов сказывалось во всем, в том числе и в архитектуре.&lt;br /&gt;
Стена алтарной башни украшена на всю высоту рядами квадратных ниш, которые размещены в шахматном порядке, благодаря чему стена напоминает украинскую плахту. Это единственный на Украине образец такого декора.&lt;br /&gt;
Путивль - один из древнейших городов нашей Родины, хранитель славы предков и художественных сокровищ. Наша задача - максимально сохранить своеобразие города, тактично сочетая старую и новую застройку.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 20:19, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222306</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222306"/>
				<updated>2017-08-28T15:49:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Історія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:01, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:02, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь расположен на высоком холме, окруженном с трех сторон крутыми обрывами. Раньше его отделял от территории города глубокий ров, через который был переброшен мост. История основания Молчанского монастыря Рождества Пресвятой Богородицы довольно сложна и относиться к более раннему времени. Согласно легенде, в 1405 году в лесу, на горе, возвышающейся над болотом Молче (возле нынешнего села Новая Слобода, расположенного в 23 км на северо-восток от Путивля), двум монахам явилась чудотворная икона Богородицы. На месте явления иконы был основан Молчанский монастырь. Он развивался настолько успешно, что в скором времени смог построить и открыть в Путивле филиал (городское подворье), ставший потом самостоятельным монастырем. Самостоятельный Молчанский Путивльский монастырь впервые упоминается в документах 1597-го года.&lt;br /&gt;
В 1602 году путивльский игумен послал в Москву челобитную о строительстве монастыря.&lt;br /&gt;
Борис Годунов в 1603 году пожаловал Путивльскому Молчанскому монастырю новые угодья и подарил драгоценную панагию. Когда 18 ноября 1604 года Путивль подчинился Лжедмитрию I, Молчанский монастырь до 26 мая 1605 года был резиденцией самозванца.&lt;br /&gt;
Старый монастырь над болотом Молче стали называть Малым Молчанским монастырем, Молчанской пустынью, а с 60-х годов XVII века - Софрониевским монастырем - по имени игумена, который перестроил монастырь. Во время событий Смутного времени и боевых действий 1605 года Малый Молчанский монастырь был разрушен, а монахи разбежались. Наиболее ценные предметы из этого монастыря были переданы Путивльскому Молчанскому монастырю, который с этого времени стал называться &amp;quot;Большим Молчанским Белыя Богородицы&amp;quot;. &lt;br /&gt;
В 1654 году монастырь посетил Антиохийский патриарх Макарий. Его спутник Павел Антиохийский записал в дневнике: &amp;quot;Монастырь лежит на краю города на высоком холме, который возвышается над окраинами, а внизу течет река. Он весь каменный&amp;quot;. Собор монастыря имел &amp;quot;обширный сводчатый купол, окруженной большой галереей, откуда открывается прелестный вид на реку и поля. Подле этой речки есть еще и другая малая, во имя нерукотворного образа (Спасская) и близ нее красивая колокольня. Кругом (большого купола) были еще приподнятые высокие купола. Под этой церковью много подвалов, склепы и монастырская трапезная с церковью во имя Антония&amp;quot;.&lt;br /&gt;
Архитектор В Вечерский проанализировал документальные сведения и сравнивал их с данными новых исследований, использовав также и легенды. Например, бытовавшее до 1605 года название храма &amp;quot;Белая Богородица&amp;quot; свидетельствует о существовании именно каменного монастырского собора. Вторая легенда связана с пребыванием в 1604-1605 годах в Молчанском монастыре Лжедмитрия I, где он прятался в &amp;quot;потаенной восьмигранной палате&amp;quot;. На этом основании сделан вывод, что алтарный объем собора - это старая крепостная башня, на третьем ярусе которой находилась потайная комната. Архитекторы В Трегубов и В Вечерский обнаружили перевязку каменной кладки всех трех объемов собора (нава, алтарь, северный боковой алтарь), что доказывает одновременность постройки всего сооружения. В &amp;quot;Писцовых книгах&amp;quot; XVII века есть сведения о &amp;quot;тайниках&amp;quot; - подземных ходах под Молчанским монастырем, которые использовались во время обороны. В этих годах найдены польские монеты, чеканные при Сигизмунде I и попавшие туда во время пребывания в монастыре Лжедмитрия I.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:49, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222296</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222296"/>
				<updated>2017-08-28T15:02:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Місцезнаходження */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:01, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
Украина,Сумская область, город Путивль--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:02, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222295</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222295"/>
				<updated>2017-08-28T15:01:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Повна назва */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
Молчанский монастырь--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 18:01, 28 серпня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222293</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222293"/>
				<updated>2017-08-28T14:55:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Молчанский монастырь= */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Повна назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222292</id>
		<title>Мовчанський монастир</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80&amp;diff=222292"/>
				<updated>2017-08-28T14:54:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Повна наза пам'ятки історії та культури */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=Молчанский монастырь==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Місцезнаходження==&lt;br /&gt;
==Опис==&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=193368</id>
		<title>Психологія Наумко Л.М.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%BE_%D0%9B.%D0%9C.&amp;diff=193368"/>
				<updated>2017-06-23T07:45:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Наумко Любов Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:06, 18 червня 2017 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''&lt;br /&gt;
Організм це існування людини на біологічному рівні.Індивід-належність до людського роду. Особистість-виокремлення себе серед оточення.&lt;br /&gt;
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід, як член певного суспільства, як суб'єкт людських відносин та свідомої діяльності,це людина яка виконує певні соціальні функції.&lt;br /&gt;
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:44, 25 квітня 2017 (EET)&lt;br /&gt;
Задатки-це уроджені, обумовлені генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких псичічних властивостей людини.--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:27, 16 червня 2017 (EEST)----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''&lt;br /&gt;
Шляхи формування особистості це стихійне, цілеспрямоване формування і самоформування. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стиуійному формуванню.Найбільший вплив у підлітковому віці (10-15р.) здійснюють однолітки. Референтна особистість-це людина, особливо значима для іншої людини як зразок для наслідування, виступає як джерело основних цінностей, норм та правил поведінки, суджень та вчинків для іншої людини.&lt;br /&gt;
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:43, 03 травня 2017 (EET)&lt;br /&gt;
1. Соціальна ситуація розвитку. 2.Провідний вид діяльності. 3. Психологічні новоутворуння-це якісні зміни, що відбуваються у кінці вікового періоду.Вони    показують чи готова дитина перейти до нового етапу. Навчання та виховання сприяють переходу на наступну вищу стадію психічного розвитку. Навчання веде за собою розвиток. Навчання повинне забігати вперед, перевищувати її можливості, орієнтуватись на завтрашній день.&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''&lt;br /&gt;
В підлітковий період (11-20р.)виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина, брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності, чарактерні тільки для нього.При відсутності батька, брата,товаришів підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить місця у соціальному оточенні.&lt;br /&gt;
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''&lt;br /&gt;
Дослідження комунікативних та організаціійних схильностей. Діагностує рівень розвитку комунікативних та організаційних схильностей.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:18, 10 травня 2017 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;.  Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''&lt;br /&gt;
На у роках спостерігаю за учнями і визначаю наскільки учень активний, ініціативний,урівноважений,цілеспямований,наскільки може опанувати себе перед контрольною роботою,яка в ньго пам'ять, мова, уява,як довго можу утримувати його увагу,якими предметами цікавиться і чому, адже тільки через виховання особистості учня можна по-справжньому вирішити завдання навчання. &lt;br /&gt;
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'Хотілось би,щоб в освіті враховувались зони і актуального розвитку і найближчого розвитку,для цього в нашій школі багато уваги приділяють роботі з обдарованими учнями, підготовці до виконання олімпіадних завдань.Використовуються методи дискусії,&amp;quot;мозкового штурму&amp;quot;,&amp;quot;100 запитань дорослому&amp;quot; та інші--[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 19:06, 18 червня 2017 (EEST)' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповіді!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:13, 17 травня 2017 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: &lt;br /&gt;
Емоційна&lt;br /&gt;
Хлопчики &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: &lt;br /&gt;
В емоційній сфері відмінності досить показові.Хлопчики коли стомлюються &amp;quot;стають нетямущими&amp;quot;,але зовні тримаються.Насправді хлопчики переживають не менше. Вони реагують не менш емоційно,але не здатні довго стримувати емоційне напруження.&lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний.У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини,а потім мозок  відключає слухові входи.Вони придумують щось своє,прагнуть скласти якусь свою історію.Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань.Але оцінюючи їх,важливо враховувати до чого вони схильні за природою.Хлопчики говорять,як вони самі вважають.У --[[Користувач:Наумко Любов Миколаївна|Наумко Любов Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Наумко Любов Миколаївна|обговорення]]) 10:45, 23 червня 2017 (EEST)хлопчиків як тільки пішла робота на повторення-вся увага зникла.Хлопчиків цікавить сам процес. &lt;br /&gt;
Дівчатка &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:&lt;br /&gt;
 Дівчатка коли стомлюються,страждають емоційно,можуть розплакатись,але дівчинка видає багато емоційних слів і дорослим здається що дівчата гостріше переживають ті чи інші події,а хлопчики абсолютно байдужі.&lt;br /&gt;
Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 24 травня 2017 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Наумко Любов Миколаївна</name></author>	</entry>

	</feed>