HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-21T11:21:44Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Керівники школи */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Директори===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]] Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

[[Файл:Кучеренко.jpg |200px|thumb|left|Директор школи (з 2015 р), вчитель фізичної культури]]
Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».

Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є '''Кучеренко Сергій Миколайович.'''
Народився в селищі Боромля, Тростянецького району. Вчився в Сумському Державному педагогічному університеті, з відзнакою закінчив Інститут Фізичної Культури. Рік пробув в АТО.

Сергій Миколайович добрий, порядний, ввічливий доброзичливий. З колективом відразу знайшов спільну мову. Ніколи не відмовляє у проханнях.

На його плечах лежить велика відповідальність за школу та її майбутнє

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|500px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-21T11:18:24Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]] Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

[[Файл:Кучеренко.jpg |200px|thumb|left|Директор школи (з 2015 р), вчитель фізичної культури]]
Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».

Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є '''Кучеренко Сергій Миколайович.'''
Народився в селищі Боромля, Тростянецького району. Вчився в Сумському Державному педагогічному університеті, з відзнакою закінчив Інститут Фізичної Культури. Рік пробув в АТО.

Сергій Миколайович добрий, порядний, ввічливий доброзичливий. З колективом відразу знайшов спільну мову. Ніколи не відмовляє у проханнях.

На його плечах лежить велика відповідальність за школу та її майбутнє

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|500px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Теорія та методика фахової дисципліни Петренко Н.М.

2016-06-21T10:45:11Z

Петренко Наталія Миколаївна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Пам'ятка "Як працювати з текстом історичного джерела" 5-6 класи:

1. Прочитайте документ.

2. Хто автор документу?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи вказано в документі кому він адресований?

5. Визначте:

про що ви дізнались;
що найголовніше в тексті;
що потрібно запам'ятати;
6. Складіть запитання до тексту, починаючи словами "чому", "навіщо", "як".

7. Зробіть висновки.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:32, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:42, 21 червня 2016 (EEST) ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича
тощо;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по
країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок-
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра
«Сходження» тощо;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок-
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру,

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:47, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу; - У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; - У навчальному режимі; - У індивідуальній роботі з учнями; - У режимі самонавчання; - У режимі графічної ілюстрації.---[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:09, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Особливою та характерною рисою міжпредметних завдань на уроках історії у 8 – 9 класах є їх багатоманітність, що зумовлена надзвичайно широким діапазоном інтегрованих дисциплін. Практично всі предмети шкільного циклу можна в тій чи іншій мірі поєднати з історією. Найбільш розповсюдженими для інтеграції на уроках історії у 8 – 9 класах є такі дисципліни: українська література, світова література, географія, художня культура, музичне мистецтво. До цього списку долучаємо і внутрішньопредметні зв’язки «історія України» – «всесвітня історія». Поширеність інтеграції змісту даних дисциплін з історією зумовлена перш за все наявністю суміжних тем. --[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 21 червня 2016 (EEST)

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

встановлена певна послідовність етапів продуктивної пізнавальної діяльності людини в умовах проблемної ситуації: створення проблемної ситуації - постановка проблеми - пошук способів її розв’язання – розв’язання проблеми.
Проблемну задачу формулюю з врахуванням наявності трьох компонентів: наявність невідомих фактів та подій, що засвоюються на уроках за допомогою вчителя та спонукають учнів до активної діяльності, дія, необхідність виконання якої в поставленій проблемі викликає потребу учнів в самостійному здобутті нових знаннях та вмінь, створення вчителем умов, які надають учням можливість для розв’язання проблемної задачі.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:45, 21 червня 2016 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/watch?v=pj88w9eht16 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Петренко Н.М.

2016-06-21T10:30:45Z

Петренко Наталія Миколаївна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Пам'ятка "Як працювати з текстом історичного джерела" 5-6 класи:

1. Прочитайте документ.

2. Хто автор документу?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи вказано в документі кому він адресований?

5. Визначте:

про що ви дізнались;
що найголовніше в тексті;
що потрібно запам'ятати;
6. Складіть запитання до тексту, починаючи словами "чому", "навіщо", "як".

7. Зробіть висновки.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:32, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:42, 21 червня 2016 (EEST) ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича
тощо;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по
країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок-
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра
«Сходження» тощо;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок-
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру,

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:47, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу; - У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; - У навчальному режимі; - У індивідуальній роботі з учнями; - У режимі самонавчання; - У режимі графічної ілюстрації.---[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:09, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Особливою та характерною рисою міжпредметних завдань на уроках історії у 8 – 9 класах є їх багатоманітність, що зумовлена надзвичайно широким діапазоном інтегрованих дисциплін. Практично всі предмети шкільного циклу можна в тій чи іншій мірі поєднати з історією. Найбільш розповсюдженими для інтеграції на уроках історії у 8 – 9 класах є такі дисципліни: українська література, світова література, географія, художня культура, музичне мистецтво. До цього списку долучаємо і внутрішньопредметні зв’язки «історія України» – «всесвітня історія». Поширеність інтеграції змісту даних дисциплін з історією зумовлена перш за все наявністю суміжних тем. --[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 21 червня 2016 (EEST)

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/watch?v=pj88w9eht16 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Петренко Н.М.

2016-06-21T10:09:28Z

Петренко Наталія Миколаївна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Пам'ятка "Як працювати з текстом історичного джерела" 5-6 класи:

1. Прочитайте документ.

2. Хто автор документу?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи вказано в документі кому він адресований?

5. Визначте:

про що ви дізнались;
що найголовніше в тексті;
що потрібно запам'ятати;
6. Складіть запитання до тексту, починаючи словами "чому", "навіщо", "як".

7. Зробіть висновки.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:32, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:42, 21 червня 2016 (EEST) ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича
тощо;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по
країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок-
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра
«Сходження» тощо;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок-
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру,

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:47, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу; - У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; - У навчальному режимі; - У індивідуальній роботі з учнями; - У режимі самонавчання; - У режимі графічної ілюстрації.---[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:09, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/watch?v=pj88w9eht16 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Петренко Н.М.

2016-06-21T09:47:28Z

Петренко Наталія Миколаївна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Пам'ятка "Як працювати з текстом історичного джерела" 5-6 класи:

1. Прочитайте документ.

2. Хто автор документу?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи вказано в документі кому він адресований?

5. Визначте:

про що ви дізнались;
що найголовніше в тексті;
що потрібно запам'ятати;
6. Складіть запитання до тексту, починаючи словами "чому", "навіщо", "як".

7. Зробіть висновки.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:32, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:42, 21 червня 2016 (EEST) ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича
тощо;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по
країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок-
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра
«Сходження» тощо;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок-
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру,

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:47, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/watch?v=pj88w9eht16 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Петренко Н.М.

2016-06-21T09:42:15Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Пам'ятка "Як працювати з текстом історичного джерела" 5-6 класи:

1. Прочитайте документ.

2. Хто автор документу?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи вказано в документі кому він адресований?

5. Визначте:

про що ви дізнались;
що найголовніше в тексті;
що потрібно запам'ятати;
6. Складіть запитання до тексту, починаючи словами "чому", "навіщо", "як".

7. Зробіть висновки.--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:32, 21 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 12:42, 21 червня 2016 (EEST) ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича
тощо;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по
країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок-
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра
«Сходження» тощо;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок-
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру,

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/watch?v=pj88w9eht16 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Петренко Н.М.

2016-06-21T09:32:06Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-20T12:43:33Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Портфоліо */

[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|800px|thumb|right]]

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsQldacDB0ZDhYeTA Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsV0szVjFkZkdBVG8 Методична розробка (Матеріали до курсу Історія України (Вступ до історії) 5 клас за підручником В.С. Власова)]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsSmROYWhMakpucVk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsbVhhRGlOLXNGdnM Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsaFhwaThRRW0wb1k Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsQ3R5R204Y1gwN0E Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUXp2V2hkOHd4OWs Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-20T12:35:09Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Портфоліо */

[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|800px|thumb|right]]

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsQ2htZW1JTzdoS2M Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsV0szVjFkZkdBVG8 Методична розробка (Матеріали до курсу Історія України (Вступ до історії) 5 клас за підручником В.С. Власова)]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsSmROYWhMakpucVk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsbVhhRGlOLXNGdnM Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsaFhwaThRRW0wb1k Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsQ3R5R204Y1gwN0E Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUXp2V2hkOHd4OWs Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-20T12:27:09Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Випускний проект */

[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|800px|thumb|right]]

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsVUhsVUZNNFd6T1k Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsV0szVjFkZkdBVG8 Методична розробка (Матеріали до курсу Історія України (Вступ до історії) 5 клас за підручником В.С. Власова)]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsSmROYWhMakpucVk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsbVhhRGlOLXNGdnM Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsaFhwaThRRW0wb1k Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsQ3R5R204Y1gwN0E Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUXp2V2hkOHd4OWs Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-20T12:08:30Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Методичні розробки */

[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|800px|thumb|right]]

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsVUhsVUZNNFd6T1k Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

Методичні розробки

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsbVhhRGlOLXNGdnM Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-20T09:55:24Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Керівники школи */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]] Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

[[Файл:Кучеренко.jpg |200px|thumb|left|Директор школи (з 2015 р), вчитель фізичної культури]]
Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».

Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є '''Кучеренко Сергій Миколайович.'''
Народився в селищі Боромля, Тростянецького району. Вчився в Сумському Державному педагогічному університеті, з відзнакою закінчив Інститут Фізичної Культури. Рік пробув в АТО.

Сергій Миколайович добрий, порядний, ввічливий доброзичливий. З колективом відразу знайшов спільну мову. Ніколи не відмовляє у проханнях.

На його плечах лежить велика відповідальність за школу та її майбутнє

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|500px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-14T18:26:36Z

Петренко Наталія Миколаївна:

[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|800px|thumb|right]]

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsVUhsVUZNNFd6T1k Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsbVhhRGlOLXNGdnM Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-14T18:26:24Z

Петренко Наталія Миколаївна:

[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|600px|thumb|right]]

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsVUhsVUZNNFd6T1k Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsbVhhRGlOLXNGdnM Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-14T18:26:05Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsVUhsVUZNNFd6T1k Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsbVhhRGlOLXNGdnM Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-13T09:01:23Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Методичні розробки */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна
[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|600px|thumb|right]]

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsVUhsVUZNNFd6T1k Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsbVhhRGlOLXNGdnM Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-13T09:00:28Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Портфоліо */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна
[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|600px|thumb|right]]

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsVUhsVUZNNFd6T1k Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUU5MRW0yZTQ4Snc Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-13T08:50:27Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Портфоліо */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна
[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|600px|thumb|right]]

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=1xGr8sey8W91WC0qHrcNQmTIzzQPPJV3QkMVBMq9HLOc Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUU5MRW0yZTQ4Snc Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-13T08:39:58Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Портфоліо */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна
[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|600px|thumb|right]]

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=1wD9dUfZswJ4KK4matIdEt8cfkDUCahYOFYMkvTSMLDg Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUU5MRW0yZTQ4Snc Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-13T08:34:06Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Портфоліо */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна
[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|600px|thumb|right]]

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[https://drive.google.com/open?id=1ThO4tS0ajYDqpP7A5waUW5lP9ZoS31C-toCgxgwL7RA Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUU5MRW0yZTQ4Snc Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-13T08:33:44Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Портфоліо */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна
[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|600px|thumb|right]]

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[ https://drive.google.com/open?id=1ThO4tS0ajYDqpP7A5waUW5lP9ZoS31C-toCgxgwL7RA Презентація педагогічної діяльності]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUU5MRW0yZTQ4Snc Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-13T08:33:00Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Портфоліо */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна
[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|600px|thumb|right]]

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

[[ https://drive.google.com/open?id=1ThO4tS0ajYDqpP7A5waUW5lP9ZoS31C-toCgxgwL7RA Презентація педагогічної діяльності]]

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUU5MRW0yZTQ4Snc Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-12T18:16:00Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Відомі випускники */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]] Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

[[Файл:Кучеренко.jpg |200px|thumb|left|Директор школи (p 2015 р), вчитель фізичної культури]]
Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».

Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є '''Кучеренко Сергій Миколайович.'''
Народився в селищі Боромля, Тростянецького району. Вчився в Сумському Державному педагогічному університеті, з відзнакою закінчив Інститут Фізичної Культури. Рік пробув в АТО.

Сергій Миколайович добрий, порядний, ввічливий доброзичливий. З колективом відразу знайшов спільну мову. Ніколи не відмовляє у проханнях.

На його плечах лежить велика відповідальність за школу та її майбутнє

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|500px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Користувач:Петренко Наталія Миколаївна

2016-06-11T07:09:20Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Петренко Наталія Миколаївна
[[Файл:Петренко_Н.М..jpg|600px|thumb|right]]

==Регіон==
Великописарівський район, селище міського типу Кириківка.

==Місце роботи==
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІступенів
==Посада ==
Вчитель історії та правознавства

==Категорія==
Перша

==Портфоліо==

==Випускний проект==
Історія навчального закладу [[Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.]]

==Методичні розробки==

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsWW1EeWJmQXgxNUk Виховний захід "Сходинками дорослішання"]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsUU5MRW0yZTQ4Snc Презентація до виховного заходу]

'''Всесвітня Історія, 7 клас'''

'''''Тема: СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ'''''

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsYVZ5MHlqeWJlWDA Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWsMi1TcmNNQkpmTGM Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.]

[https://drive.google.com/open?id=0B1UNqigEmCWseDJhOEF2N0o4ekE Практичне заняття: Замок. Рицарські традиції. Життя селян]

==Контакти==

тел. 0667174829

petrenkonm1959@gmail.com

Мій блог: http://nphistory.blogspot.com/

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-09T15:12:12Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Керівники школи */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]] Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

[[Файл:Кучеренко.jpg |200px|thumb|left|Директор школи (p 2015 р), вчитель фізичної культури]]
Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».

Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є '''Кучеренко Сергій Миколайович.'''
Народився в селищі Боромля, Тростянецького району. Вчився в Сумському Державному педагогічному університеті, з відзнакою закінчив Інститут Фізичної Культури. Рік пробув в АТО.

Сергій Миколайович добрий, порядний, ввічливий доброзичливий. З колективом відразу знайшов спільну мову. Ніколи не відмовляє у проханнях.

На його плечах лежить велика відповідальність за школу та її майбутнє

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|500px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-09T15:11:27Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Керівники школи */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
[[Файл:Кучеренко.jpg |200px|thumb|left|Директор школи (p 2015 р), вчитель фізичної культури]]
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є '''Кучеренко Сергій Миколайович.'''
Народився в селищі Боромля, Тростянецького району. Вчився в Сумському Державному педагогічному університеті, з відзнакою закінчив Інститут Фізичної Культури. Рік пробув в АТО.

Сергій Миколайович добрий, порядний, ввічливий доброзичливий. З колективом відразу знайшов спільну мову. Ніколи не відмовляє у проханнях.

На його плечах лежить велика відповідальність за школу та її майбутнє

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|500px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-09T15:10:45Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Керівники школи */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.
[[Файл:Кучеренко.jpg |200px|thumb|left|Директор школи (p 2015 р), вчитель фізичної культури]]
Сьогодні керівником школи є '''Кучеренко Сергій Миколайович.'''
Народився в селищі Боромля, Тростянецького району. Вчився в Сумському Державному педагогічному університеті, з відзнакою закінчив Інститут Фізичної Культури. Рік пробув в АТО.

Сергій Миколайович добрий, порядний, ввічливий доброзичливий. З колективом відразу знайшов спільну мову. Ніколи не відмовляє у проханнях.

На його плечах лежить велика відповідальність за школу та її майбутнє

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|500px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Кучеренко.jpg

2016-06-09T15:09:05Z

Петренко Наталія Миколаївна:

ІКТ у викладанні предметів Петренко Н.М.

2016-06-08T23:12:44Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Опрацюйте навчальний матеріал [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|'''"Мережеві проекти. Сервіси WEB 2.0''']]" та дайте відповіді на запитання:

#У якому розділі вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки?
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:19, 9 березня 2016 (EEST)
----

''Ваша відповідь:''
# У розділі Довідка вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки.
# Зовнішні посилання - це посилання на інші ресурси мережі Інтернет, які не належать до ресурсу, з яким працюємо. Вони створюються наступним чином в режимі редагування вікі-статті: [http://URL-адреса _текст посилання ]. (відкриваємо квадратні дужки, стависо посиланн, ставимо нижнє підкреслювання, пишемо назву, закриваємо квадратні дужки)
Наприклад: [http://nphistory.blogspot.com/ _мій блог ]
--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 9 червня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги!

Пропоную вам попрацювати з '''Google картами''', точніше "сходити на офлайн-екскурсію". Ваша задача знайти об'єкт на карті та дати відповіді у поля форми. Завдання містить '''4 кроки'''. Виконавши '''Крок 1''' - за посиланням маєте змогу перейти до наступного кроку. Уважно читайте анотації.

Для виконання запропонованого завдання Вам потрібно:

#Відкрити через '''Служби Google''' (''вибрати праворуч вгорі'') службу '''Google Карти'''.
#Знайти об'єкт на карті через пошук. Ваш об'єкт - '''залізничний вокзал "Південний" у м.Києві''' та перейти у '''режим перегляду вулиць'''(''взяти '''ЛКМ''' праворуч внизу чоловічка і помістити його на об'єкт''), вивчити місцевість.
#У наступній вкладці відкрити [https://docs.google.com/forms/d/1s8VOK5O02VmLCEJwjXq0f-vs7nvOFupPdYNGjoV9wfU/viewform форму індивідуального заняття з ІКТ] та вписати відповіді у поля форми Кроку 1, уважно прочитавши анотацію до завдання.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 2.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 3.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 4.Дати відповіді.

Бажаємо успіхів та чекаємо на відповіді!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 квітня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 9 червня 2016 (EEST)
----
'''№2.'''
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас з вами друге індивідуальне заняття, на якому вам потрібно створити кросворд за допомогою он-лайн сервісу для створення кросвордів '''Cross'''.
Виконуйте послідовність дій і все у вас вийде.
#Відкрийте [http://cross.highcat.org/ru_RU/ ресурс '''Cross'''] у новій вкладці вашого браузера.
#Ознайомтеся з [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNTjR3cU1iSjc0Mlk/view?usp=sharing інструкцією по роботі з даним сервісом].
#Перегляньте [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNbUtfMjN1dEN1QVE/view?usp=sharing приклад створеного кросворду].
#Виберіть будь-яку тему зі свого навчального предмету, складіть до неї питання та відповіді на них, які ви використаєте для створення кросворду.
#Створіть он-лайн кросворд. Користуючись інструкцією завантажте собі на комп’ютер у 2-х варіантах та оформіть його за зразком.(див. п.3)
#Завантажте кросворд на свій Google-диск, надайте спільний доступ, та розмістіть його за зразком у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1O7qWx1yXW4LRIeghCK_BQd1drwVZsGn-SUtPkc-qF20/edit?usp=sharing таблиці індивідуального заняття].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 травня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 9 червня 2016 (EEST)

==== Консультації ====

Доброго дня. Звертаю Вашу увагу на Ваш випускний проект, у разі виникнення питань з приводу розміщення інформації-із задоволенням вам допоможемо. Успіхів.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 28 квітня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Тема нашої з вами дискусії "Використання ІКТ при вивченні історії та суспільних дисциплін у ЗНЗ".

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:12, 11 квітня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня. Прошу перейти за посиланням [https://docs.google.com/forms/d/16C46a8m_pvuPOy3hzmeT9Iq-wYI_7TltH-XZS3UENyk/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]та дати відповіді на запропоновані питання. Уважно прочитайте анотацію.Бажаємо успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:39, 21 квітня 2016 (EEST)
--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 02:12, 9 червня 2016 (EEST)

ІКТ у викладанні предметів Петренко Н.М.

2016-06-08T22:54:55Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

ІКТ у викладанні предметів Петренко Н.М.

2016-06-08T22:54:04Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Опрацюйте навчальний матеріал [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|'''"Мережеві проекти. Сервіси WEB 2.0''']]" та дайте відповіді на запитання:

#У якому розділі вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки?
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:19, 9 березня 2016 (EEST)
----

''Ваша відповідь:''
# У розділі Довідка вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки.
# Зовнішні посилання - це посилання на інші ресурси мережі Інтернет, які не належать до ресурсу, з яким працюємо. Вони створюються наступним чином в режимі редагування вікі-статті: [http://URL-адреса _текст посилання ]. (відкриваємо квадратні дужки, стависо посиланн, ставимо нижнє підкреслювання, пишемо назву, закриваємо квадратні дужки)
Наприклад: [http://nphistory.blogspot.com/ _мій блог ]
--[[Користувач:Петренко Наталія Миколаївна|Петренко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Петренко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 01:54, 9 червня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги!

Пропоную вам попрацювати з '''Google картами''', точніше "сходити на офлайн-екскурсію". Ваша задача знайти об'єкт на карті та дати відповіді у поля форми. Завдання містить '''4 кроки'''. Виконавши '''Крок 1''' - за посиланням маєте змогу перейти до наступного кроку. Уважно читайте анотації.

Для виконання запропонованого завдання Вам потрібно:

#Відкрити через '''Служби Google''' (''вибрати праворуч вгорі'') службу '''Google Карти'''.
#Знайти об'єкт на карті через пошук. Ваш об'єкт - '''залізничний вокзал "Південний" у м.Києві''' та перейти у '''режим перегляду вулиць'''(''взяти '''ЛКМ''' праворуч внизу чоловічка і помістити його на об'єкт''), вивчити місцевість.
#У наступній вкладці відкрити [https://docs.google.com/forms/d/1s8VOK5O02VmLCEJwjXq0f-vs7nvOFupPdYNGjoV9wfU/viewform форму індивідуального заняття з ІКТ] та вписати відповіді у поля форми Кроку 1, уважно прочитавши анотацію до завдання.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 2.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 3.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 4.Дати відповіді.

Бажаємо успіхів та чекаємо на відповіді!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 квітня 2016 (EEST)
----
'''№2.'''
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас з вами друге індивідуальне заняття, на якому вам потрібно створити кросворд за допомогою он-лайн сервісу для створення кросвордів '''Cross'''.
Виконуйте послідовність дій і все у вас вийде.
#Відкрийте [http://cross.highcat.org/ru_RU/ ресурс '''Cross'''] у новій вкладці вашого браузера.
#Ознайомтеся з [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNTjR3cU1iSjc0Mlk/view?usp=sharing інструкцією по роботі з даним сервісом].
#Перегляньте [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNbUtfMjN1dEN1QVE/view?usp=sharing приклад створеного кросворду].
#Виберіть будь-яку тему зі свого навчального предмету, складіть до неї питання та відповіді на них, які ви використаєте для створення кросворду.
#Створіть он-лайн кросворд. Користуючись інструкцією завантажте собі на комп’ютер у 2-х варіантах та оформіть його за зразком.(див. п.3)
#Завантажте кросворд на свій Google-диск, надайте спільний доступ, та розмістіть його за зразком у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1O7qWx1yXW4LRIeghCK_BQd1drwVZsGn-SUtPkc-qF20/edit?usp=sharing таблиці індивідуального заняття].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 травня 2016 (EEST)

==== Консультації ====

Доброго дня. Звертаю Вашу увагу на Ваш випускний проект, у разі виникнення питань з приводу розміщення інформації-із задоволенням вам допоможемо. Успіхів.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 28 квітня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Тема нашої з вами дискусії "Використання ІКТ при вивченні історії та суспільних дисциплін у ЗНЗ".

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:12, 11 квітня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня. Прошу перейти за посиланням [https://docs.google.com/forms/d/16C46a8m_pvuPOy3hzmeT9Iq-wYI_7TltH-XZS3UENyk/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]та дати відповіді на запропоновані питання. Уважно прочитайте анотацію.Бажаємо успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:39, 21 квітня 2016 (EEST)

ІКТ у викладанні предметів Петренко Н.М.

2016-06-08T22:52:24Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Опрацюйте навчальний матеріал [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|'''"Мережеві проекти. Сервіси WEB 2.0''']]" та дайте відповіді на запитання:

#У якому розділі вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки?
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:19, 9 березня 2016 (EEST)
----

''Ваша відповідь:''
# У розділі Довідка вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки.
# Зовнішні посилання - це посилання на інші ресурси мережі Інтернет, які не належать до ресурсу, з яким працюємо. Вони створюються наступним чином в режимі редагування вікі-статті: [http://URL-адреса _текст посилання ].
Наприклад: [http://nphistory.blogspot.com/ _мій блог ]

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги!

Пропоную вам попрацювати з '''Google картами''', точніше "сходити на офлайн-екскурсію". Ваша задача знайти об'єкт на карті та дати відповіді у поля форми. Завдання містить '''4 кроки'''. Виконавши '''Крок 1''' - за посиланням маєте змогу перейти до наступного кроку. Уважно читайте анотації.

Для виконання запропонованого завдання Вам потрібно:

#Відкрити через '''Служби Google''' (''вибрати праворуч вгорі'') службу '''Google Карти'''.
#Знайти об'єкт на карті через пошук. Ваш об'єкт - '''залізничний вокзал "Південний" у м.Києві''' та перейти у '''режим перегляду вулиць'''(''взяти '''ЛКМ''' праворуч внизу чоловічка і помістити його на об'єкт''), вивчити місцевість.
#У наступній вкладці відкрити [https://docs.google.com/forms/d/1s8VOK5O02VmLCEJwjXq0f-vs7nvOFupPdYNGjoV9wfU/viewform форму індивідуального заняття з ІКТ] та вписати відповіді у поля форми Кроку 1, уважно прочитавши анотацію до завдання.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 2.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 3.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 4.Дати відповіді.

Бажаємо успіхів та чекаємо на відповіді!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 квітня 2016 (EEST)
----
'''№2.'''
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас з вами друге індивідуальне заняття, на якому вам потрібно створити кросворд за допомогою он-лайн сервісу для створення кросвордів '''Cross'''.
Виконуйте послідовність дій і все у вас вийде.
#Відкрийте [http://cross.highcat.org/ru_RU/ ресурс '''Cross'''] у новій вкладці вашого браузера.
#Ознайомтеся з [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNTjR3cU1iSjc0Mlk/view?usp=sharing інструкцією по роботі з даним сервісом].
#Перегляньте [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNbUtfMjN1dEN1QVE/view?usp=sharing приклад створеного кросворду].
#Виберіть будь-яку тему зі свого навчального предмету, складіть до неї питання та відповіді на них, які ви використаєте для створення кросворду.
#Створіть он-лайн кросворд. Користуючись інструкцією завантажте собі на комп’ютер у 2-х варіантах та оформіть його за зразком.(див. п.3)
#Завантажте кросворд на свій Google-диск, надайте спільний доступ, та розмістіть його за зразком у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1O7qWx1yXW4LRIeghCK_BQd1drwVZsGn-SUtPkc-qF20/edit?usp=sharing таблиці індивідуального заняття].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 травня 2016 (EEST)

==== Консультації ====

Доброго дня. Звертаю Вашу увагу на Ваш випускний проект, у разі виникнення питань з приводу розміщення інформації-із задоволенням вам допоможемо. Успіхів.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 28 квітня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Тема нашої з вами дискусії "Використання ІКТ при вивченні історії та суспільних дисциплін у ЗНЗ".

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:12, 11 квітня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня. Прошу перейти за посиланням [https://docs.google.com/forms/d/16C46a8m_pvuPOy3hzmeT9Iq-wYI_7TltH-XZS3UENyk/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]та дати відповіді на запропоновані питання. Уважно прочитайте анотацію.Бажаємо успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:39, 21 квітня 2016 (EEST)

ІКТ у викладанні предметів Петренко Н.М.

2016-06-08T21:56:12Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Опрацюйте навчальний матеріал [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|'''"Мережеві проекти. Сервіси WEB 2.0''']]" та дайте відповіді на запитання:

#У якому розділі вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки?
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:19, 9 березня 2016 (EEST)
----

''Ваша відповідь:''
# У розділі Довідка вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки.
# Зовнішні посилання - це посилання на інші ресурси мережі Інтернет, які не належать до ресурсу, з яким працюємо. Вони створюються наступним чином в режимі редагування вікі-статті: [http://URL-адреса _текст посилання ].
Наприклад: [http://nphistory.blogspot.com/ _мій блог ]

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги!

Пропоную вам попрацювати з '''Google картами''', точніше "сходити на офлайн-екскурсію". Ваша задача знайти об'єкт на карті та дати відповіді у поля форми. Завдання містить '''4 кроки'''. Виконавши '''Крок 1''' - за посиланням маєте змогу перейти до наступного кроку. Уважно читайте анотації.

Для виконання запропонованого завдання Вам потрібно:

#Відкрити через '''Служби Google''' (''вибрати праворуч вгорі'') службу '''Google Карти'''.
#Знайти об'єкт на карті через пошук. Ваш об'єкт - '''залізничний вокзал "Південний" у м.Києві''' та перейти у '''режим перегляду вулиць'''(''взяти '''ЛКМ''' праворуч внизу чоловічка і помістити його на об'єкт''), вивчити місцевість.
#У наступній вкладці відкрити [https://docs.google.com/forms/d/1s8VOK5O02VmLCEJwjXq0f-vs7nvOFupPdYNGjoV9wfU/viewform форму індивідуального заняття з ІКТ] та вписати відповіді у поля форми Кроку 1, уважно прочитавши анотацію до завдання.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 2.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 3.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 4.Дати відповіді.

Бажаємо успіхів та чекаємо на відповіді!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 квітня 2016 (EEST)
----
'''№2.'''
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас з вами друге індивідуальне заняття, на якому вам потрібно створити кросворд за допомогою он-лайн сервісу для створення кросвордів '''Cross'''.
Виконуйте послідовність дій і все у вас вийде.
#Відкрийте [http://cross.highcat.org/ru_RU/ ресурс '''Cross'''] у новій вкладці вашого браузера.
#Ознайомтеся з [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNTjR3cU1iSjc0Mlk/view?usp=sharing інструкцією по роботі з даним сервісом].
#Перегляньте [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNbUtfMjN1dEN1QVE/view?usp=sharing приклад створеного кросворду].
#Виберіть будь-яку тему зі свого навчального предмету, складіть до неї питання та відповіді на них, які ви використаєте для створення кросворду.
#Створіть он-лайн кросворд. Користуючись інструкцією завантажте собі на комп’ютер у 2-х варіантах та оформіть його за зразком.(див. п.3)
#Завантажте кросворд на свій Google-диск, надайте спільний доступ, та розмістіть його за зразком у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1O7qWx1yXW4LRIeghCK_BQd1drwVZsGn-SUtPkc-qF20/edit?usp=sharing таблиці індивідуального заняття].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 травня 2016 (EEST)

==== Консультації ====

Доброго дня. Звертаю Вашу увагу на Ваш випускний проект, у разі виникнення питань з приводу розміщення інформації-із задоволенням вам допоможемо. Успіхів.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 28 квітня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Тема нашої з вами дискусії "Використання ІКТ при вивченні історії та суспільних дисциплін у ЗНЗ".

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:12, 11 квітня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня. Прошу перейти за посиланням [https://docs.google.com/forms/d/16C46a8m_pvuPOy3hzmeT9Iq-wYI_7TltH-XZS3UENyk/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]та дати відповіді на запропоновані питання. Уважно прочитайте анотацію.Бажаємо успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:39, 21 квітня 2016 (EEST)

ІКТ у викладанні предметів Петренко Н.М.

2016-06-08T21:55:00Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Опрацюйте навчальний матеріал [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|'''"Мережеві проекти. Сервіси WEB 2.0''']]" та дайте відповіді на запитання:

#У якому розділі вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки?
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:19, 9 березня 2016 (EEST)
----

''Ваша відповідь:''
# У розділі Довідка вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки.
# Зовнішні посилання - це посилання на інші ресурси мережі Інтернет, які не належать до ресурсу, з яким працюємо. Вони створюються наступним чином в режимі редагування вікі-статті: [http://URL-адреса _текст посилання ].
Наприклад: [ http://nphistory.blogspot.com/_мій блог ]

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги!

Пропоную вам попрацювати з '''Google картами''', точніше "сходити на офлайн-екскурсію". Ваша задача знайти об'єкт на карті та дати відповіді у поля форми. Завдання містить '''4 кроки'''. Виконавши '''Крок 1''' - за посиланням маєте змогу перейти до наступного кроку. Уважно читайте анотації.

Для виконання запропонованого завдання Вам потрібно:

#Відкрити через '''Служби Google''' (''вибрати праворуч вгорі'') службу '''Google Карти'''.
#Знайти об'єкт на карті через пошук. Ваш об'єкт - '''залізничний вокзал "Південний" у м.Києві''' та перейти у '''режим перегляду вулиць'''(''взяти '''ЛКМ''' праворуч внизу чоловічка і помістити його на об'єкт''), вивчити місцевість.
#У наступній вкладці відкрити [https://docs.google.com/forms/d/1s8VOK5O02VmLCEJwjXq0f-vs7nvOFupPdYNGjoV9wfU/viewform форму індивідуального заняття з ІКТ] та вписати відповіді у поля форми Кроку 1, уважно прочитавши анотацію до завдання.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 2.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 3.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 4.Дати відповіді.

Бажаємо успіхів та чекаємо на відповіді!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 квітня 2016 (EEST)
----
'''№2.'''
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас з вами друге індивідуальне заняття, на якому вам потрібно створити кросворд за допомогою он-лайн сервісу для створення кросвордів '''Cross'''.
Виконуйте послідовність дій і все у вас вийде.
#Відкрийте [http://cross.highcat.org/ru_RU/ ресурс '''Cross'''] у новій вкладці вашого браузера.
#Ознайомтеся з [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNTjR3cU1iSjc0Mlk/view?usp=sharing інструкцією по роботі з даним сервісом].
#Перегляньте [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNbUtfMjN1dEN1QVE/view?usp=sharing приклад створеного кросворду].
#Виберіть будь-яку тему зі свого навчального предмету, складіть до неї питання та відповіді на них, які ви використаєте для створення кросворду.
#Створіть он-лайн кросворд. Користуючись інструкцією завантажте собі на комп’ютер у 2-х варіантах та оформіть його за зразком.(див. п.3)
#Завантажте кросворд на свій Google-диск, надайте спільний доступ, та розмістіть його за зразком у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1O7qWx1yXW4LRIeghCK_BQd1drwVZsGn-SUtPkc-qF20/edit?usp=sharing таблиці індивідуального заняття].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 травня 2016 (EEST)

==== Консультації ====

Доброго дня. Звертаю Вашу увагу на Ваш випускний проект, у разі виникнення питань з приводу розміщення інформації-із задоволенням вам допоможемо. Успіхів.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 28 квітня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Тема нашої з вами дискусії "Використання ІКТ при вивченні історії та суспільних дисциплін у ЗНЗ".

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:12, 11 квітня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня. Прошу перейти за посиланням [https://docs.google.com/forms/d/16C46a8m_pvuPOy3hzmeT9Iq-wYI_7TltH-XZS3UENyk/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]та дати відповіді на запропоновані питання. Уважно прочитайте анотацію.Бажаємо успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:39, 21 квітня 2016 (EEST)

ІКТ у викладанні предметів Петренко Н.М.

2016-06-08T21:54:25Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Опрацюйте навчальний матеріал [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|'''"Мережеві проекти. Сервіси WEB 2.0''']]" та дайте відповіді на запитання:

#У якому розділі вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки?
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:19, 9 березня 2016 (EEST)
----

''Ваша відповідь:''
# У розділі Довідка вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки.
# Зовнішні посилання - це посилання на інші ресурси мережі Інтернет, які не належать до ресурсу, з яким працюємо. Вони створюються наступним чином в режимі редагування вікі-статті: [http://URL-адреса _текст посилання ].
Наприклад: [ http://nphistory.blogspot.com/ мій блог ]

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги!

Пропоную вам попрацювати з '''Google картами''', точніше "сходити на офлайн-екскурсію". Ваша задача знайти об'єкт на карті та дати відповіді у поля форми. Завдання містить '''4 кроки'''. Виконавши '''Крок 1''' - за посиланням маєте змогу перейти до наступного кроку. Уважно читайте анотації.

Для виконання запропонованого завдання Вам потрібно:

#Відкрити через '''Служби Google''' (''вибрати праворуч вгорі'') службу '''Google Карти'''.
#Знайти об'єкт на карті через пошук. Ваш об'єкт - '''залізничний вокзал "Південний" у м.Києві''' та перейти у '''режим перегляду вулиць'''(''взяти '''ЛКМ''' праворуч внизу чоловічка і помістити його на об'єкт''), вивчити місцевість.
#У наступній вкладці відкрити [https://docs.google.com/forms/d/1s8VOK5O02VmLCEJwjXq0f-vs7nvOFupPdYNGjoV9wfU/viewform форму індивідуального заняття з ІКТ] та вписати відповіді у поля форми Кроку 1, уважно прочитавши анотацію до завдання.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 2.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 3.Дати відповіді.
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 4.Дати відповіді.

Бажаємо успіхів та чекаємо на відповіді!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 квітня 2016 (EEST)
----
'''№2.'''
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас з вами друге індивідуальне заняття, на якому вам потрібно створити кросворд за допомогою он-лайн сервісу для створення кросвордів '''Cross'''.
Виконуйте послідовність дій і все у вас вийде.
#Відкрийте [http://cross.highcat.org/ru_RU/ ресурс '''Cross'''] у новій вкладці вашого браузера.
#Ознайомтеся з [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNTjR3cU1iSjc0Mlk/view?usp=sharing інструкцією по роботі з даним сервісом].
#Перегляньте [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNbUtfMjN1dEN1QVE/view?usp=sharing приклад створеного кросворду].
#Виберіть будь-яку тему зі свого навчального предмету, складіть до неї питання та відповіді на них, які ви використаєте для створення кросворду.
#Створіть он-лайн кросворд. Користуючись інструкцією завантажте собі на комп’ютер у 2-х варіантах та оформіть його за зразком.(див. п.3)
#Завантажте кросворд на свій Google-диск, надайте спільний доступ, та розмістіть його за зразком у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1O7qWx1yXW4LRIeghCK_BQd1drwVZsGn-SUtPkc-qF20/edit?usp=sharing таблиці індивідуального заняття].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 11 травня 2016 (EEST)

==== Консультації ====

Доброго дня. Звертаю Вашу увагу на Ваш випускний проект, у разі виникнення питань з приводу розміщення інформації-із задоволенням вам допоможемо. Успіхів.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 28 квітня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Тема нашої з вами дискусії "Використання ІКТ при вивченні історії та суспільних дисциплін у ЗНЗ".

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:12, 11 квітня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня. Прошу перейти за посиланням [https://docs.google.com/forms/d/16C46a8m_pvuPOy3hzmeT9Iq-wYI_7TltH-XZS3UENyk/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]та дати відповіді на запропоновані питання. Уважно прочитайте анотацію.Бажаємо успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:39, 21 квітня 2016 (EEST)

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-08T21:40:17Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|500px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-08T21:39:54Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|300px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-08T21:39:26Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.

П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.
[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|300px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-08T21:39:01Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Історія навчального закладу */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.

П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|left|Перший випуск Кириківської школи]]
Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|300px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-08T21:38:02Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Історія навчального закладу */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|left|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.

П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|Перший випуск Кириківської школи]]
Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|300px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-08T21:37:39Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.

П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

[[Файл:Випуск_1.png|400px|thumb|Перший випуск Кириківської школи]]
Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|300px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-08T21:36:08Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.

П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

[[Файл:Випуск_1.png|200px|left|]]
Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|300px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Випуск 1.png

2016-06-08T21:35:04Z

Петренко Наталія Миколаївна:

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-08T21:34:43Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Кращі викладачі */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.

П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює '''Доля Валентина Василівна''' – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи '''Зіненко Антоніна Іванівна''' – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|300px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Великописарівської районної державної адміністрації.

2016-06-08T21:34:09Z

Петренко Наталія Миколаївна: /* Кращі викладачі */

==Історія навчального закладу==
Між мальовничою Ворсклою і залізницею Суми-Харків вузенькою восьмикілометровою стрічкою простяглося з півночі на південь селище міського типу Кириківка.
У 2012 році Кириківська загальноосвітня школа святкувала сторічний ювілей.
[[Файл:Кириківська_зошх.png|400px|thumb|Сучасний вигляд школи]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Взагалі, перші спогади про школу у Кириківці датуються 1732 роком у переписі Охтирського слобідського козачого полку, складеному майором Михайлом Хрущовим. Найімовірніше, що утримувалася вона за кошти громадян. Навчалося в школі 4 учні (два двадцятилітні парубки, один – дев’ятнадцятилітній, один – десятилітній), хоч у слободі мешкало 1062 чоловіків, а всього 2507 жителів. На початку 80-х років XVIII століття вона реорганізовується в початкову дворічну земську школу.

Ішли роки…Село розбудовувалося, люди прагнули до знань, росла потреба в освічених людях. Саме тому у 1845 році у селі Кириківка було побудовано сільське приходське училище в окремому приміщенні при Михайлівській церкві.. У ньому було два класи: у 1 навчалося 40 хлопчиків, а у 2-му – 45 хлопчиків. Наставником школи був диякон Дмитро Крижановський. Навчання велося старослов’янською мовою. Учні вивчали закон Божий, арифметику, літературу й чистописання. Школа вирішувала завдання початкової релігійної освіти.

У другій половині ХІХ ст. на наших землях з’являється цукрозаводчик Харитоненко Іван Герасимович, який купує цукроварню в селі Янків Ріг (Іванівка). У 1912 році мільйонер-цукрозаводчик Харитоненко Павло Іванович переносить цукровий завод за вісім кілометрів від залізниці, яка проходить через Кириківку. Для робітників у селі будується лікарня та школа.

===Школа у 20-ті – 50-ті роки ХХ століття===
Важливим етапом у розвитку школи в Кириківці був початок ХХ століття. Протягом перших десяти років цього століття будуються нові, типові на той час, приміщення початкової земської та приходської шкіл. На 1912 рік у Кириківці було вже два училища. Трикласним завідувала Марія Дмитрівна Башинська, учителем була Наталія Дмитрівна Башинська, законником – священик о. Антоній Руднєв, співи викладав Ф.І. Мащенко, гімнастику – П.П.Обозний. навчалися в той час уже й дівчатка. Всього було 88 учнів – 71 хлопчик і 17 дівчаток. Із них 17 другорічників: 16 хлопчиків, 1 дівчинка.

П’ятикласним училищем завідував Харитон Денисович Мовчан. Учителями були Марія Григорівна Кисуленко, Марія Федорівна Ладюшкіна, Марія Миколаївна Анісімова. Законником був той же священик о. Антоній Руднєв, співи й гімнастику викладав завідувач училища, рукодільництву навчала М.Г. Кисуленко. У цьому училищі учнів було значно більше – 127 хлопчиків і 62 дівчинки. Другорічники серед них були тільки в четвертому класі – два хлопчики й одна дівчинка.

В квітні 1920 року в Кириківці був відкритий дитячий притулок, де було 20 дітей, там же відкрили й майстерню для виготовлення лозяних кошиків. Очевидно, це було зроблено аби діти отримували відразу професійні навички для подальшого самостійного життя. У 1921 році в Кириківку було переведено дитячий притулок із Янкового Рогу (Янківки, яка згодом стала Іванівкою).
У ці роки освітніх закладів у Кириківці було аж сім, викладачів – 32, дітей, які відвідували школу, – 521. Викладалося три іноземні мови. Українську мову викладав Микола Георгієвич Дзюбін, якого в 1937 році арештовано як ворога народу. Він з ув’язнення так і не повернувся, а у 1955 році був реабілітований. Під сталінську «м’ясорубку» потрапив також вчитель російської мови Денисько Василь Федорович – розстріляний в березні 1938 року.

Після 1917 року на базі приходської школи був організований будинок культури, а на базі земської школи та училища – дві початкові школи. На початку 30-х років ХХ століття одна з них реорганізована в семирічку, а в 1935 році – в середню. Слід відзначити, що Кириківська школа до 1927 року була семирічною, а з 1927-го – десятирічною. Перший випуск десятикласників середньої школи відбувся в 1937-1938 навчальному році.

Приміщення дореволюційного початкового училища не могло вмістити всіх учнів, тому школі були передані будинки Линницького (Линника) і багатого чоботаря Канишки. Школа працювала у дві зміни.
Роботу середньої школи у довоєнні роки організував її директор Терентій Михайлович Просяник. Це був висококваліфікований педагог, людина інтелігентна, добра, принципова. Багато учнів згадують його добрим словом.
[[Файл:Терентій_Михайлович_Просяник.jpeg|200px|thumb|right|Терентій Михайлович Просяник директор школи у довоєнні роки]]
Тоді в школі працювали:
*Т.В. Маліков (російська мова);
*М.Д. Писаревський (географія й історія);
*С.М. Остренко (математика);
*А.І. Остренко (біологія й хімія);
*О.П. Котляров (історія);
*А.С. Гудза (українська мова);
*М.С Груздо;
*Н. Харченко;
*В. Федченко;
*Г. Фоменко.
А.І. Остренко була визнана кращим учителем в області і нагороджена орденом Леніна.
Прийшов страшний 1941 рік. У приміщенні початкової школи фашистські загарбники зробили конюшню.
У семирічці працювала початкова школа. Виконуючи свою місію, вона відкрила дітям дорогу в майбутнє, готувала патріотів своєї землі.
Нелегко було працювати у воєнні роки, бо за навчально-виховним процесом здійснював персональний контроль начальник комісій, людина зла, груба, безграмотна.
Після визволення Кириківки в серпні 1943 року жителі села, педагоги, діти протягом місяця відремонтували приміщення школи, а вже в жовтні 1943 року учні сіли за парти. Дітей навчали фронтовики, випускники педучилищ перших повоєнних років. Школа працювала у три зміни. В учнів не було шкільного приладдя, зошитів. Приміщення опалювали очеретом. У Кириківській школі навчалися діти з навколишніх сіл – Катанського, Яблучного, Солдатського, Рябини, Іванівки, Бакирівки.
Особливо важко було в 1946-47 роках, адже у селі був голод, не вистачало робочих рук. Заняття у школі закінчувалися о 20-21 годині, а ходити селом у пізній час в ті роки було небезпечно, тому випускні вальси в ті роки не звучали.
У цей період школою керували Остренко А.І., Остренко С.М., Курінний В.С., Данець В.М.

===Керівники школи===
Більше 20 років, з 1951 по 1976 рік директором працював '''Кудрицький Михайло Олексійович.'''[[Файл:Кудрицький.png|200px|thumb|left|Кудрицький Михайло Олексійович Директор школи (1951-1976)]]Директор школи (1951-1976), чудовий математик. Він був принциповим, добродушним, серйозним, наполегливим керівником, сам був дисциплінованим і цього вимагав від колег. Діти його любили і довіряли йому свої болі і радощі. Жив Михайло Олексійович з родиною на території школи і до нього можна було прийти в будь-який час (згадують колишні учні школи – випускники 60-х років Груздо О. і Герасименко М.). Якщо не виходило розв’язання задачі або прикладів, він завжди знаходив з учнями спільне рішення, до Михайла Олексійовича можна було звернутися за допомогою навіть пізно ввечері.
За час його керівництва було збудовано будівля їдальні та приміщення, де знаходився кабінет фізики. Навчальний процес проходив у дві зміни. Перша – учні 1-3 класів – ходили в приміщення так званої Підгорянської школи (сучасне приміщення селищної ради) та учні 4-6 класів – навчалися в приміщенні сучасної школи. Друга зміна – учні 7-10 класів.
Михайлу Олексійовичу вдалося створити надійний педагогічний колектив. Педагоги цього колективу пройшли нелегкі роки «атестації», «хімізації», «комплектації» навчально-виховного процесу. Учителі прищеплювали дітям любов до рідної землі, повагу до праці та людей.

'''Горбань Іван Максимович''' [[Файл:Горбань.png|200px|thumb|right|Горбань Іван Максимович Директор школи (1976-1988)]]
Директор школи (1976-1988), вчитель фізичної культури та історії. Народився 30 травня 1928 року в селі Кириківка Охтирського району Сумської області в сім’ї робітників. У 1935 році почав навчатись у школі, в 1941 закінчив 6 класів. В роки війни знаходився на тимчасово окупованій фашистами території, не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території продовжив навчання у школі. У 1944 році вступив на навчання до Харківського технікуму фізичної культури, далі продовжив навчатися в Харківському державному університеті, який закінчив у 1960 році.

З травня 1953 року працював вчителем фізичної культури та історії в Кириківській середній школі. З 1976 по 1988 рік працював директором школи, зробив внесок у створення історії рідного краю. Став автором статті «Кириківка» в енциклопедії «История городов и сел УССР в 26 томах. Сумская область».
За час директорування Івана Максимовича вчителі і учні школи мали можливість виїздити на екскурсії до міст Охтирка, Суми, Полтава, Харків, Мінськ, Москва, Ленінград.

[[Файл:Кулібаба.png|200px|thumb|left|Кулібаба Микола Семенович. Директор школи (1988-2011)]]
На зміну Івану Максимовичу на директорський пост зійшов '''Кулібаба Микола Семенович.''' Директор школи (1988-2011), вчитель хімії.
Народився 1 січня 1949 року в с. Білка Тростянецького району Сумської області. В 1955 році батьки переїхали в с. Жигайлівку того ж району. У 1956 році вступив до першого класу Жигайлівської середньої школи. Через хворобу не зміг продовжити навчання. Знову вступив до першого класу тієї ж школи у 1958 році і вчився до 1960 року. Продовжив навчання у школі с. Білка до закінчення 1968 року. У цьому ж році вступив на перший курс хімічного факультету Харківського державного університету і закінчив його в 1973 році. З 8.09.1973 року працює у Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Здібний педагог, досконало володіє методикою викладання предмета, старанно готується до уроків і проводить їх на високому науковому та методичному рівні. Вчитель-методист. Має вищу атестаційну категорію. Своїм досвідом «Учись розв’язувати задачі з хімії» Микола Семенович ділиться на сторінках журналу «Хімія». Його доробки ввійшли до посібника «Педагогічні знахідки на уроках хімії». У 2008 році до посібника «Активні форми та методи навчання хімії» ввійшла наробка «Учись зрівнювати рівняння хімічних реакцій».
[[Файл:Кузьменко.png|200px|thumb|right|Директор школи (2011-2015 рр), вчитель української мови та літератури]]
Вимогливий, дисциплінований вчитель власним прикладом надихає на роботу педагогічний колектив. Роки роботи на посаді директора були нелегкими, було підведено газогін, котельня переобладнана під газове паливо. Це потребувало великих коштів. На нелегкому шляху життя Миколу Семеновича супроводжувала вірна подруга, вчитель початкових класів, гарна дружина Кулібаба Надія Михайлівна, яка працювала в школі 42 роки.

Після Миколи Семеновича пост директора очолила тендітна жінка, вчитель мови та літератури '''Кузьменко Оксана Михайлівна'''.
Народилася 7 квітня 1975 року в смт. Кириківка В-Писарівського району, Сумської області. З 1982 р. по 1992 рік навчалася в Кириківській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. З 1992 по 1997 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті ім. А.С.Макаренка на філологічному факультеті за спеціальністю «українська мова та література, зарубіжна література».
Працювала в Охтирському ПТУ №1 на посаді інспектора по кадрах та спец роботі з 14.08.98 р. по 23.02.99 року.
Творчий педагог, відповідальний, дисциплінований учитель. Уроки проводить на високому методичному рівні. Підтримує свідому самостійну активність учнів, зробила великий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази кабінету української мови та літератури.
Людина молода, енергійна, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії», переможець районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце».
Оксана Михайлівна вимоглива людина, яка користується повагою і авторитетом серед педагогічного колективу і односельчан.

Сьогодні керівником школи є

===Кращі викладачі===
{|border=1
|-
|[[Файл:Горбаньонек.png|200px|left|]]
|'''Горбань Олена Іванівна.''' Народилась 15 листопада 1929 року в місті Охтирка Сумської області. Під час війни знаходилась на тимчасово окупованій території в м. Охтирка, ніде не працювала, була на утриманні батьків. Після визволення міста від фашистів продовжила навчання в школі. Пізніше вчилася в Охтирському педагогічному училищі, яке закінчила в 1950 році, а потім і Сумський педагогічний інститут у 1957 році. Працювала вчителем російської мови та літератури в Кириківській середній школі з 1950 по 1985 роки.
Учні з вдячністю згадують її як талановитого, вимогливого педагога.
|-
|[[Файл:Затуливітер_Р..png ‎|200px|left|]]
|'''Затуливітер Раїса Андріївна.''' Народилась 16 червня 1936 року в селі Городне Краснокутського району Харківської області в сім’ї робітників. Під час окупації території України фашистськими загарбниками жила з батьками в радгоспі ім. Воровського Охтирського району, була на утриманні батьків. З 1943 по 1953 роки навчалася в школі. 1957 року закінчила Сумський педагогічний інститут. Із серпня 1957 року по 1972 рік працювала у Кириківській середній школі вчителем математики. З 1972 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1992 році працювала заступником директора з навчальної роботи.

Будучи талановитим математиком, Раїса Андріївна привила любов до предмета своїм учням. Багато з них зробили математику своєю професією, захопленням, життям.
|-
|[[Файл:Євменович.png|200px|left|]]
|'''Фесенко Федір Євменович.''' Народився 22 серпня 1927 року в селищі Кириківка Охтирського району. У 1935 році пішов у перший клас, до початку окупації в 1941 закінчив 6 класів середньої школи. З грудня 1941 по серпень 1943 знаходився на тимчасово окупованій території, ніде не працював, був на утриманні батьків. Після визволення території області продовжив навчання в школі до 1944 року, потім служив в лавах Радянської Армії, де закінчив партійну школу та середню школу робітничої молоді і вступив до Харківського державного університету на історичний факультет.

З січня 1953 року працював у Кириківській середній школі вчителем історії та географії по 1988 рік.
Федір Євменович за роки роботи у школі організовував поїздки-екскурсії місцями бойової слави. Діти під його керівництвом часто брали участь у туристичних зльотах.
|-
|[[Файл:СТОПЧЕНКО.png|200px|left|]]
|'''Стопченко Олександра Іванівна.''' Народилась 14 грудня 1940 року в селі Станичному Харківської області в сім’ї робітників. Знаходилась на території тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками, була на утриманні батьків. Після визволення Харківської області від загарбників та отримання звістки про загибель батька, сім’я переїхала жити в м. Охтирка, де Олександра Іванівна навчалась у школі, а потім в Охтирському педучилищі. Закінчила Глухівський педагогічний інститут у 1966 році.
З 1966 року по 1984 рік працювала вчителем-вихователем у дитячому будинку с. Кириківка. З 1984 по 1993 рік працювала вчителем початкових класів Кириківської середньої школи.
|-
|[[Файл:Ніна_яківна.png |200px|left|]]
|'''Шапошнікова Ніна Яківна.''' Народилася 22 серпня 1936 року в селі Велика Писарівка в сім’ї бідняків. Знаходилась на тимчасово окупованій фашистами території та була на утриманні батьків.
З 1944 по 1951 роки навчалась у Великописарівській семирічній школі, після закінчення якої вступила до Охтирського педагогічного училища. Пізніше продовжила навчання у Харківському державному університеті. Працювала в Кириківській середній школі вчителем історії та суспільствознавства з серпня 1960 року по вересень 1988 року.
Ніна Яківна гарно знала історію, вміла її викладати та викликати в учнів інтерес до предмету. Багато випускників захоплення історією зробили своєю професією.
|-
|[[Файл:Коровяковська.png|200px|left|]]
|Завідувала «царством» підсобного господарства школи (шкільна ділянка, що давала щедрий урожай овочів і кормів для кролеферми, де було більше 30 кролематок) вчитель біології '''Коров’яковська Любов Степанівна''' – людина вимоглива, справедлива та принципова. Вона прагнула навчити учнів любити природу і вирощувати рідкісні дерева та квіти. Школярі охоче піклувалися про рослини на шкільній ділянці. Вперше учні нашої школи разом з Коров’яковською Л.С. відвідали Харківський ботанічний сад, де були вражені різноманітністю рослинного світу. Багато випускників нашої школи мріяли стати вчителями біології і вступали у відповідні ВНЗ.
|-
|[[Файл:Ліда_Гр..png|200px|left|]]
|Коли в 1975 році Коров’яковська Любов Степанівна вийшла на заслужений відпочинок, вчителем біології стала випускниця нашої школи '''Бойко Ліда Григорівна.''' Вона до цього року працювала піонервожатою та організатором по виховній роботі.
Народилася Ліда Григорівна 1 січня 1942 року в селі Кириківка Охтирського району. Під час тимчасової окупації території України фашистськими загарбниками була на утриманні батьків. З 1951 року по 1961 рік навчалась в Кириківській середній школі, в 1967 році закінчила Новокузнецький педагогічний інститут. З 1974 по 1997 рік працювала в Кириківській школі вчителем біології.
Ліда Григорівна була душею піонерії, прищеплювала дітям любов до праці, навчання, вчила любити і поважати людей. Багато років Ліда Григорівна вела гурток «Юний натураліст».
|-
|[[Файл:Доля_В.В.png|200px|left|]]
|Заступником з навчальної роботи працює Доля Валентина Василівна – вчитель біології – досвідчений педагог з достатнім стажем роботи, має кваліфікацію «Спеціаліст вищої категорії» та звання старший учитель, приділяє велику увагу удоскона-ленню і розширенню методичної роботи. Так наприклад, сьогодні в школі існують методичні об’єднання вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників. Жителі селища знають та поважають Валентину Василівну і як громадського діяча, активну учасницю художньої самодіяльності школи
|-
|[[Файл:Зіненко.png|200px|left|]]
|Заступник директора з виховної роботи Зіненко Антоніна Іванівна – вчитель математики та інформатики – педагог з достатнім стажем роботи, приділяє велику увагу естетичному і культурному розвитку дітей.

|}

===Відомі випускники===
[[Файл:Маценко_Павло.png|250px|thumb|left|Маценко Павло, композитор, випускник школи]]
'''МАЦЕНКО Павло Пилипович''' (24.12.1897, слобода Кириківка Охтирського повіту, нині смт Кириківка Великописарівського району Сумської обл. – 8.03.1991, м. Вінніпег, Канада) – музикознавець, композитор, диригент.
Початкову освіту одержав у рідному селі, навчався в церковній школі у Великій Писарівці, потім – у Харківській гімназії. З початку Першої світової мобілізований до рос. армії, поранений в червні 1917 року. Вступив до армії УНР, та через непридатність залишився в підпіллі.

Навчався 1918 – 1919 в Пастирсько-Місіонерській духовній школі в Сумах, співав у церковному хорі, відвідував школу драматичного мистецтва.
Під час епідемії тифу 1920 року вивезений на лікування на острів Кіпр, звідки переїхав до Болгарії (1923р.), де керував хорами.

З 1924 року – диригент Українського академічного хору в Празі. Навчався на музико-педагогічному відділі Українського Вищого пед. інституту ім. Драгоманова в Празі, який успішно закінчив дипломною роботою: «35 духовних концертів Д. Бортнянського та їх історично-теоретичний огляд»(1928 р.). Згодом – працював деригентом хору української католицької церкви св. Варвари у Відні(1929-1931 рр.).

1930-1932 написав і захистив докторську дисертацію «Склад та технічна будова мелодії київського розспіву в Почаївському Ірмолої 1775 року».
1936 року на запрошення Українського Народного Дому у Вінніпезі переїхав до Канади, де розпочав активну музично-педагогічну диригентську діяльність. Павло Маценко вперше в Канаді поставив оперу Миколи Лисенка «Ноктюрн», тривалий час працював культурно-освітнім референтом Українського національного об’єднання Канади, став співзасновником і довголітнім секретарем Осередку української культури і освіти у Вінніпезі, очолював освітню секцію комітету українців Канади, працював співредактором газети «Новий шлях», професором музики Колегії святого Андрія при Манітобському університеті та Колегії святого Володимира у Роблині, ректором інституту святого Івана в Едмонтоні.
[[Файл:Щербак_К..png|250px|thumb|right|Щербак Костянтин, випускник школи, Герой Радянського Союзу]]

Перу Петра Маценка належать сотні есе та статей на музичні теми, які розкидані по сторінках газет і журналів різних періодичних видань Європи та Америки. Він автор понад 30 монографічних нарисів про українських композиторів. Серед них життєписи Д. Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя, Я.Степового, М.Леонтовича, Л.Ревуцького та інших. Його величезний особистий архів зберігається в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі і чекає своїх дослідників.

П. Маценко – відомий історик музики, автор понад 30 нарисів про українських композиторів, сотень публіцистичних та наукових статей. Серед найвідоміших музикознавчих праць: «До джерела церковного співу», «Нариси до історії української церковної музики» та ін. Музична спадщина П. Маценка охоплює композиції та аранжування церковної музики (Служби Божої, Єрусалимської Утрені, великодніх відправ та ін.), гармонізації колядок та щедрівок.

Все своє життя Павло Пилипович Маценко присвятив служінню українській культурі. Своє кредо культури він окреслив у словах: «Культура – це вияв душі народу».

'''ЩЕРБАК Костянтин Володимирович''' (14.03.1965 р. хутір Петрівський – 24.09.1984 р. Афганістан).
Народився 14 березня 1965 року на хуторі Петрівському. Навчався в Кириківській середній школі, потім у Сумському будівельному технікумі. У 1983 році був призваний до лав Збройних сил СРСР. 24 вересня 1984 року під час виконання інтернаціо-нального обов'язку в Демократичній Республіці Афганістан, проявивши відважність і героїзм з ворогом, загинув. Посмертно нагороджений орденом «Червона зірка».

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив Кириківка.jpg|300px|thumb|left|Найпрекрасніша частина колективу вчителів Кириківської ЗОШ на День Вишиванки. Травень-2016]]
Загалом, сьогодні в Кириківській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює колектив із 20 педагогів, який очолює . Всі педагоги здібні, талановиті. Серед них 8 мають вищу категорію, 6 – першу категорію, 1 – другу категорію, 5 спеціалісти. Чотири педагогів мають звання «Старший учитель».

Кулібаба М.С. (вч. хімії) і Дейкун О.І. (вч. фізичної культури) – вчителі-методисти. Дейкун Олександр Іванович двічі був «Учителем року» в номінації фізична культура, Колісніченко Катерина Тихонівна – призер заочного районного туру в номінації англійська мова.
Робота всього колективу Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів спрямована на створення належних умов навчання, виховання і відпочинку учнів. У цьому велика заслуга і працівників кухні: Борової В.М., Синолиць О. М., Юденко С.І., завгоспа школи Векленко М.М. та працівників по двору Долі В.В. та Л.М.Король.

Потреби життя, шкільна практика ведуть до нового розуміння процесу навчання. Згідно із Законом Україну «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, концепцією загальної середньої освіти повинен бути здійснений кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, орієнтованого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, на розвиток творчої особистості учнів. Саме тому єдиною науково-методичною проблемою школи є «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних форм і методів роботи».

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Петренко Наталія Миколаївна]
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Зіненко.png

2016-06-08T21:32:01Z

Петренко Наталія Миколаївна:

Файл:Доля В.В.png

2016-06-08T21:30:21Z

Петренко Наталія Миколаївна:

Файл:Ліда Гр..png

2016-06-08T21:28:00Z

Петренко Наталія Миколаївна:

Файл:Коровяковська.png

2016-06-08T21:25:06Z

Петренко Наталія Миколаївна: