HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Назарчук О.А.

2017-06-20T07:11:00Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

([[Обговорення користувача:Назарчук Олександр Анатолійович|обговорення]]) 19:10, 14 квітня 2015 (EEST)----[[Користувач:Назарчук Олександр Анатолійович|Назарчук Олександр Анатолійович]] ([[Обговорення користувача:Назарчук Олександр Анатолійович|обговорення]]) 19:10, 14 квітня 2015 (EEST)
====Інтерактивні практичні заняття====
Доброго дня, Олександр Анатолійович! Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?

2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:02, 19 січня 2015 (EET)

----
Ваші відповіді:
# Філософське дослідження освіти необхідне тому, що: 1) лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія; 2) філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку; 3) філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою; всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній проце - це завдання філософського сприйняття світу; 4) важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти"; виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня, причиною тут є багато вимірність самої освіти.
# Основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
• вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Основні завдання соціології освіти:
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

Доброго дня, Людмила Олександрівна! Опрацював запропонований вами теоретичний матеріал та відповідаю на запитання!
----
----
Доброго дня, Олександр Анатолійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?

# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
1.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 26 січня 2015 (EET)
Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна.
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.

Питання №2
1. Американський підхід (власне США).
2. Азійський підхід.
3. Європейський підхід
----
----
Доброго дня, Олександр Анатолійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:47, 2 лютого 2015 (EET)

Ваша відповідь:
Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».

----
----
Доброго дня, Олександр Анатолійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:18, 4 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
Зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
 запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
 запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
 видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти;
 стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору;
 розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
 посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.

Питання №2
Болонська декларація прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).

----
----
Доброго дня, Олександр Анатолійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:51, 4 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

#. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

#Основні елементи дослідницької системи:

1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
15. Оформлення досягнутих результатів (про це піде мова в наступній темі).

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановний Олександр Анатолійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:49, 19 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:
Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.
В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта.
Сьогодні в педагогічні науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти:
^ Стратегія формування – педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок.
^ Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація.

----
----
Доброго дня, шановний Олександр Анатолійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:08, 3 квітня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
#На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
• формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня
професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й
докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і
керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на
факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
• неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні
курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання»,
по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
• інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами
стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність,
що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної
активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі;
спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби
масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали
суспільства в дієві фактори свого розвитку
#відкрита освіта – це збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:38, 3 квітня 2015 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Олександр Анатолійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 25 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати :

 реформування системи освіти на основі філософії «лю-
диноцентризму» як стратегії національної освіти;
 оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти,
адекватної вимогам часу;
 модернізація структури, змісту й організації освіти на за-
садах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту
освіти на цілі сталого розвитку;
 створення і забезпечення можливостей для реалізації рі-
зноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних
типів і форм власності, різноманітних форм та засобів
отримання освіти;
 побудова ефективної системи національного виховання,
розвитку і соціалізації дітей та молоді;
 забезпечення доступності та неперервності освіти впро-
довж життя;
 формування здоров’язбережного середовища, екологіза-
ції освіти, валеологічної культури учасників навчально-
виховного процесу;
 розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, під-
вищення якості освіти на інноваційній основі;
 інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та
інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки;
 забезпечення національного моніторингу системи освіти;
 підвищення соціального статусу педагогів;
 створення сучасної матеріально-технічної бази системи
освіти
#
----
----
Доброго дня, Олександр Анатолійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:30, 8 квітня 2015 (EEST)
Доброго дня!

Ваші відповіді:

# Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

#На думку Нетепчука В.В., цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.

Як вірно зазначає Молодиченко В.В., освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти .

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:51, 13 березня 2015 (EET)

----
----
Доброго дня, Олександр Анатолійович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Ви відповіли на запитання та надали всі правильні відповіді у тестуванні. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:11, 16 квітня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Яковенко Т.Т.

2016-11-01T18:17:38Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1. По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Але лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.

По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.

По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.

2. Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості;результатів освіти та критеріїв їх оцінки.Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:
*аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
*вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 12:14, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:10, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
.Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.
Зміст стратегії освіти має складати її мета, означене сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажанні результати реалізації стратегічних завдань.
Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:30, 1 листопада 2016 (EET)

2 Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
1. Американський (США)-розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї.
2. Азійський (японський і китайський варіанти).
3. Європейський (високорозвинені країни-Великобританія, Німеччина, Франція)--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:31, 1 листопада 2016 (EET)

#
#
----
----
Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти івиховання.
#Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, є її інформатизація, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності , можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей«віртуальної реальності».
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу;
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів івикладачів.Цепередусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:33, 1 листопада 2016 (EET)

#
----
----
Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.
Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав:
-Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом -запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
-Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
-Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів
-Сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;
-Просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.
-Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
№2Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009).

#
----
----
Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:27, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#№1.Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх«противників» тощо.Через це квазінаука скочується до рівня лженаукию--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:35, 1 листопада 2016 (EET)
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----«Парадигма освіти» є значно вужчим поняттям , ніж «стратегія освіти».Вона стосується лише освітнього процесу ,а «стратегія освіти» всього суспільного життя--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:39, 1 листопада 2016 (EET)-
----
Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:32, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

1)Існує 3 основні форми освіти :
*формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
* неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
*інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.
2)Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:37, 1 листопада 2016 (EET)

#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:36, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:01, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Реформи 90-х років 20 століття в українській освіті були зорієнтовані на створення нової системи освіти в Україні, збереження й примноження здобутого в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвих коректив у зміст освітянського процесу. Діяльність сучасної системи освіти України забезпечується цілою низкою освітніх нормативно-правових документів, серед яких основними є: Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту" тощо. У 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про освіту", що визначив школу як основу духовного та соціально- економічного розвитку держави й передбачив кардинальні зміни в її роботі. Відповідно до закону, а також внесених до нього змін і доповнень (1996 р.), освіта в сучасній Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, реальної взаємоповаги між націями та народами. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту. В Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Ухвалення Закону України "Про загальну середню освіту" відкрило реальні можливості щодо прискорення реформування системи загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог нашого суспільства й потреб кожної особистості. Проте, саме середня освіта зазнала за часів незалежності найбільше неоднозначного впливу трансформаційних процесів. Україна в середині 90-х років опинилася на 95 місці за індексом людського розвитку ЮНЕСКО. Прогресуючі тенденції – падіння престижу освіти, престижу педагога – породили плинність кадрів, що зумовило падіння якості педагогічного складу, рівня загальної педагогічної освіти, зниження результативності праці. На думку багатьох науковців, освітнє відродження безпосередньо пов’язано з етнопедагогікою, яка в сучасній освіті може бути задіяна при викладанні тих наук, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, держави, культури, географії, побуту, літератури, релігії. Побудована на такому фундаменті школа відповідає національним рисам української дитини, її ментальності, що здатні забезпечити найвищий злет її розумового, духовно-морального й естетичного розвитку. Отже, освіта завжди виступає в суспільстві основою самовідтворення культури. Реформаційні роки для української освіти започаткували низку важливих тенденцій: певну деідеологізацію та демократизацію навчального процесу, підтримання органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою і традиціями вітчизняної педагогіки, забезпечення свободи творчості педагогів-новаторів, урізноманітнення спектра навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, поступове утвердження у сфері освіти української мови. Проте, були і негативні явища, які вплинули на генезис освітньої галузі. Це, зокрема: залишковий принцип фінансування, невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормативам і потребам суспільства, падіння престижу педагогічної діяльності, різке загострення кадрової проблеми. На жаль, освіта поступово втрачає своє природне значення важливої продуктивної сили суспільства, якщо точніше — рушійної сили прогресивного розвитку нашої країни. Держава не напрацювала механізмів і не робить практичних кроків для залучення системи освіти з її науковим і кадровим потенціалом до розв’язання найактуальніших питань розвитку економіки. Майже втрачено зв'язки освітян із промисловими підприємствами, установами, яких практично перестали цікавити питання підготовки нового покоління кадрів і підтримка цієї діяльності. Немає й законодавчих актів, які сприяли б заохоченню підприємців до інвестицій в освіту (що ми побачили, розглядаючи сучасні зарубіжні підходи до освіти). За таких умов почав складатися імідж освіти як другорядної сфери, що лише створює додаткове навантаження на бюджет.

Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком.
Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності.
Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.
Головне , що треба змінити в системі української освіти : необхідно відійти від формалізму ,зробити освітню систему відкритою ,ективно впроваджувати іновації,дбати не про кількість вивченого матеріалу , а про його якість та практичний зміст--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:42, 1 листопада 2016 (EET)

#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.[1]
Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
Освіта призначена, щоб дати новому поколінню початкові знання культури, формуючи поведінку у дорослому житті і допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. У широкому сенсі слова, освіта — процес або продукт "…формування розуму, характеру або фізичних здібностей особистості… У технічному сенсі утворення — це процес, за допомогою якого суспільство через школи, коледжі, університети та інші інститути цілеспрямовано передає свою культурну спадщину — накопичене знання, цінності та навички — від одного покоління іншому «між поколіннями».Саме в цьому і полягає головне призначення та цінність освіти.--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:43, 1 листопада 2016 (EET)--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:43, 1 листопада 2016 (EET)

#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:37, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:17, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №5(2).

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 20:17, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-11-01T18:14:18Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. В пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
#• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти
реалізації основних завдань соціально-економічного та куль-
турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн
результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до
необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити
стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на
перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку
світових освітніх систем хвилює практично все світове
суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти
та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?"
роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та
вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє
спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо
працювати і жити". В школі учень повинен навчитися, в першу
чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього
досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те,
що школярі погано володіють методологічними та економічними
знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють,
оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати
знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна
постановка питання значно знижує результативність відповідей
учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для
одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у
навколишньому світі, то тут результати наших школярів були
значно нижчими.Сутність.Прагматизм (від грецького “прагма” - діло) – філолофсько-педагогічний напрямок, що виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Ідеї ранніх прагматистів (Ч.Пірс, У.Джемс) розвинув Дж.Дьюі (1859-1952), який систематизував їх і назвав інструменталізмом. Основна теза –інтелектуальні і моральні якості особистості, закладені у її унікальній природі і їх проява зв’язані, перш з все з індивідуальним досвідом людини.Тому задача виховання – лише в якісному зростанні даних людині від природи здібностей, якостей і її індивідуального досвіду як головної умови самореалізації особистості.

Мораль та її теорія у Дьюі не включають будь-яких сталих норм, що пов’язані з інтересами певних класів. Дьюі вважав, що теза про класовий характер моралі та етики може призвести лише до руйнування суспільства і моральності. Він намагався створити універсальну етичну систему, яка служила б кожній людині незалежно від її соціального стану, досягненню її індивідуальної мети стосовно конкретної ситуації, її особистому уявленню про благо, справедливість, рівність.

Система виховання у Дьюі постає як вирішальний засіб поліпшення соціального середовища, зміни типу суспільства без революційних перетворень.

Закладені в природі людини унікальні здібності можуть проявити себе лише в процесі соціалізації, від соціального середовища залежить їх ріст. Тому одну з важливіших задач виховання Дьюі бачить у тому, щоб навчити людину пристосовуватись до середовища і отримувати таким чином можливість розвинути свої природні унікальні здібності.

Те, що успадковане однією людиною повинно служити і іншим людям, ставши їх спільною здібністю, загальним надбанням. До таких спільних здібностей Дьюі відносить перш за все потяг до демократії. Головну мету соціалізації Дьюі бачив у досягненні єдності переконань всіх членів суспільства.

Основні положення:

1. Школа не повинна бути відірвана від життя, навчання – від виховання.

2. У навчально-виховному процесі необхідно спиратись на власну активність учнів.

3. В управлінні школою і в практиці її роботи слід застосовувати демократичні принципи.

4. Виховання та навчання здійснюються не в теоретично-абстрактних формах, а в процесі виконання конкретних практичних справ.

5. Дослідницька свобода учнів є суттєвим елементом методики навчання.

6. Слід здійснювати постійний пошук нових рішень стосовно змісту навчання.

7. Опанування в процесі життєвого досвіду знаннями і є, за Дьюі, освіта. Саме людське існування для Дьюі є втіленням експериментального методу: людський досвід складається з експериментів людини з життям, він вимагає володіння методами наукового дослідження в самому широкому змісті слова. Опора на особистий досвід, що складається з експериментів із самим життям, є головної складової ідеології експерименталізму.

8. В основі навчально-виховного процесу повинні лежать інтереси дитини.

9. Вчитель покликаний стати творчою особистістю у тій чи іншій області.

У 60-і рр. ХХ століття філософія прагматизму і педагогіка, що спирається на неї, утратили свою популярність. Прикладна спрямованість навчально-виховного процесу відповідно до ідей Дж.Дьюі привела до зниження якості навчання і виховання. Це привело до перегляду і модернізації класичного прагматизму, що і відродився в 70-х роках під прапором неопрагматизма.
----
----Сучасне європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Сучасна Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

За період з 1993 до 2003 року вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало змогу запровадити спільні навчальні програми, нові принципи управління вищими навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного визнання документів про освіту.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, визначила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Досить масштабним є передбачене Болонською декларацією завдання запровадити систему академічних кредитів, аналогічну ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти
• забезпечення сфери освіти
методологією, технологією і
практикою оптимального
використання сучасних
інформаційно-комунікаційних
технологій.Інформатизація освіти
• Це не тільки комп'ютеризація
• Це процес, який має свої
закономірності, свої стадії
• Це завжди розвиток, послідовна зміна
станів
• Це зміна мислення, способів
діяльності, управління
• Це перехід системи освіти на якісно
новий рівень
#
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Основною сутністю Болонського процесу є загальноєвропейський простір вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:16, 1 листопада 2016 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускни11-12-2007шення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровільний; полісуб'єктний; такий, що ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури; такий, що не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний; гнучкий; відкритий; поступовий.

Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Як приєднання до цього процесу, так і неприєднання мають свої переваги та ризики. Втім, з урахуванням усіх «за» і «проти» для країн, які прагнуть до економічного і суспільного розвитку і, зрештою, вступ до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи Болонському процесові немає. Ми вже значно спізнюємося щодо цього.

І чим більше зволікатимемо з рішучими кроками, тим важчим для нас буде вступ до Болонської співдружності. Якщо на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті 2001 року до наступних чотирьох кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які входили до Болонської співдружності на Берлінському саміті 2003 pоку, змушені були витримати справжній іспит. Безперечно, вступ до цієї співдружності наступних країн на Бергенському саміті 2005 року буде дуже складним.

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.
# Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;
привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

У своїй промові у Каліфорнійському технологічному інституті, яка пізніше під заголовком «Наука літакошанувальників»[1] увійшла до книги «Ви, звичайно, жартуєте, містер Фейнман», фізик Річард Фейнман порівняв псевдонауку із карго-культом . У своїй промові Фейнман зауважив, що літакошанувальники відтворюють вигляд аеродрому, аж до навушників з «антенами» з бамбукових паличок, але літаки не сідають. Фейнман стверджував, що деякі вчені часто проводять дослідження, що мають всі зовнішні атрибути справжньої науки, але насправді складають псевдонауку, негідну ані підтримки, ані поваги.
#З огляду на шкільну практику проведення навчальних досліджень, практичне застосування сучасних технологій, форм, методів навчання в закладах середньої освіти та досвід роботи з учнями, можна стверджувати, що в сучасних умовах навчання навчально-дослідницька діяльність школярів переважає над науково-дослідницькою. У зв’язку з цим доцільно визначитися з поняттям навчально-дослідницької діяльності учнів.

Навчально-дослідницька діяльність учнів є різновидом навчальної діяльності з одного боку та складовою частиною дослідницької діяльності з іншого. Тому доцільно розглянути особливості кожної з цих діяльностей.

Важливий дидактичний принцип єдності навчання, виховання і розвитку характеризує навчальну діяльність школярів як систему, що не обмежується розумовими і практичними діями, а передбачає активне ставлення учнів до навчального матеріалу та включення їх у взаємостосунки з вчителями й учнями, під час яких формуються особистісні якості школяра. Як конкретний вид діяльності людини навчальна діяльність учнів характеризується всіма ознаками пізнавальної діяльності і складає систему «розумових і практичних дій, здійснення яких забезпечує засвоєння знань, оволодіння вміннями та навичками застосування їх для вирішення різних завдань».

Під навчальною діяльністю психологи розуміють діяльність учнів, спрямовану на здобуття теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийомів розв’язування задач стосовно цього предмету і, отже, на розвиток школярів і формування їхньої особистості. А.О.Кірсанов наголошує, що «навчальна діяльність це:

розумові і практичні дії учня, опосередковані педагогічним впливом, здійснення яких забезпечує засвоєння наукових понять, способів дій, особистий розвиток;

форма активного ставлення учнів до навчального матеріалу (до предметів, явищ і т. д., що вивчаються);

форма включення учнів у систему суспільних стосунків, у колективну діяльність, під час якої засвоюється багатоманітність специфічних рис особистості».

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 12:53, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Трьома основними формами освіти є різні види освітньої діяльності.

#"Відкрита освіта"-це збірний термін,що виражає різні форми освіти.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:44, 1 листопада 2016 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#На мою думку сучасна система освіти України потребує деяких змін в плані адаптації навчальних програм для учнів з різним рівнем сприйняття навчального матеріалу.

#З традиційного навчання потрібно зберегти оцінювання рівня знань учнів у старших класах,це вносить певну дисципліну в роботу самих учнів,а також спостереження за навчальним процесом їх батьків.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:02, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.

#Цінність освіти полягає в тому,що вона,з одного боку,готує людину до життя у суспільстві,а з іншого формує у людини здатність приймати самостійні рішення для позитивної зміни суспільства і себе в ньому.--[[Користувач:Малиш Валерій Валерійович|Малиш Валерій Валерійович]] ([[Обговорення користувача:Малиш Валерій Валерійович|обговорення]]) 13:10, 1 листопада 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:28, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:48, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Янченко І.В.

2016-11-01T18:11:22Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====

Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''. У 70-х роках ХХ століття у Європі почала спостерігатися криза освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. Першим дослідником освітянських проблем став англієць Р. Петерс у праці «Філософія освіти» (1973). З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку.
Виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив першочергово може допомогти філософія, оскільки:
*По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, на думку американського науковця А. Азімова (праця «Вид у височині»), філософія, на противагу іншим наукам, узагальнює всі напрямки діяльності освіти лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
*По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.

Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
*По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
*По-четверте, до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багатовимірність самої освіти. Адже вона є:
#процесом формування людини;
#загальнолюдською цінністю;
#результатом шкільної діяльності;
#засобом кардинальних змін суспільного життя;
#соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
У своїх проявах вона різнолика як сама людина та її життєдіяльність.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)

'''2''' Сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява homo educatus – людини освіченої.

Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.

Основними завданнями філософії освіти є:
*аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
*вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти.

Основними завданнями соціології освіти є:
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Таким чином, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:11, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1''' За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначеним генеральним напрямом прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
Окремі елементи української стратегії освіти наявні в керівних освітніх документах, насамперед у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».
Парадигма освіти - це теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.

На процес упровадження нової парадигми освіти впливають наступні чинники: по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції.
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо.
Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.
По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства, (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

В Україні освіта декларується на рівні основи інтелектуального, культурного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави, проте практична реалізація даних положень майже відсутня, відсутнє і чітке тлумачення стратегії і, в той же час, парадигми освіти, що ускладнює формування нової освітньої системи. Нині немає завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована, чого має досягти.
Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.

'''2''' '''''Сучасні зарубіжні підходи до освіти'''''

'''Американський підхід (власне США)'''.

Розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні.
В праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті.

Це відбувається у нинішній американській освіті так:
*Доля державних і приватних інвестицій (головних фінансових надходжень в освіту) в США складає 2,3% від ВВП;
*у США на одного студента витрачається 19200 доларів;
*у США навчається близько 550 тис. іноземних студентів, а в ЄС – 450 тис. Підготовка іноземних студентів дає американській системі освіти щорічний прибуток більше 10 мільярдів доларів!
Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125 університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на рівні докторських програм.

Повною середньою освітою (12 років) в США охоплено біля 90% молоді. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами.
Обов’язковими є фінансова декларація та квитанція про сплату реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів.

'''Азійський підхід.'''

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

'''Європейський підхід'''

У Великобританії середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. Щоб вступити у ВНЗ необхідно подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти:
*Одним із інструментів розвитку інформаційного суспільства є електронна освіта, упровадження якої сприяє створенню умов для оновлення форм, засобів, технологій і методів викладання дисциплін та розповсюдження знань; розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траєкторії навчання; розвитку в учнів навичок ХХІ століття.
*В Україні на сучасному етапі вже сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини що до створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, упровадження електронного документообігу, захисту інформації.
*Інформаційні технології і комп'ютерні системи, створені людиною, сприяють її розвитку, розширюють культурне поле життя, породжують нові змістоутворювальні центри.
*Засоби комунікації та інформаційні технології, активно втручаються в життєве середовище (Застосування телефону, телеграфу, радіо, телебачення, комп’ютера).
*Глобальна мережа Інтернет відкриває доступ до інформації в наукових центрах світу, бібліотеках, це створює реальні умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації. Уже зараз комп'ютерні телекомунікації (КТК) активно впроваджуються в різні сфери людської діяльності: науку, виробництво, банківську справу, освіту і охорону здоров'я. Уміння правильно і швидко користуватися різними джерелами інформації і засобами доступу до неї дуже важливе для людей ХХІ століття.
*Особливо зростає роль електронних конференцій, що проводяться через Інтернет. Вони активно впливають на реформування системи освіти.
*Серйозний вплив на формування моральних критеріїв, ціннісних орієнтацій окремої особистості, особливо молодої людини роблять ЗМІ.
*За допомогою комп'ютера, інформаційно-комунікативних систем. підростаюче покоління набуває знань дуже швидкими темпами. Як правило воно вільно володіє знаково-символічною мовою сучасної культури: використовує різні банки даних, спілкується за допомогою телекомунікаційних і електронних засобів зв'язку, підключається до мережі Інтернет тощо.
*Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти і виховання. Крім того, приєднуючись до спеціалізованих сфер, техніка ставить перед суспільством проблему вибору подальшого шляху культурного розвитку країни в цілому.
*Технічні системи і інформаційні технології виступають в новій якості, претендуючи на роль партнера по творчості, активно впливаючи на характер перетворення діяльності людини. Цей рівень включення комп'ютера має три виходи-дії на людину і соціокультурний простір: в комунікаційні процеси, в різні види її спеціалізованої діяльності, в дозвільну сферу.
*Інформаційні і комунікаційні технології активно використовуються в управлінській, фінансовій діяльності всіх ланок освіти.
*Інформатизація є одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
#можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
#зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
#створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
#використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

'''1.''' Основною метою Болонської декларації було проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загаль¬них положень, притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав стосовно координації освітньої політики з метою досягнення її не пізніше першої декади третього тисячоліття, для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі, зокрема:
#Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
#Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
#Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього визнання з боку відповідного університету-отримувача.
#Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:
*забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних послуг;
*забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;
*сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;
*просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.

На основі цих цілей зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
*запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
*запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
*видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти;
*стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору;
*розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
*посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
Станом на 2014 р. не всі визначені Болонською декларацією цілі з низки об’єктивних і суб’єктивних причин були досягнуті повною мірою. У деяких країнах, до яких належить й Україна, освітній рівень бакалавра з терміном навчання три-чотири роки сприймають як неповну (і неповноцінну) вищу освіту, що ускладнює працевлаштування випускників із дипломом бакалавра. Студенти — громадяни держав, що не є членами Європейського Союзу, — фактично не мають задекларованих у контексті Болонського процесу можливостей вільного вибору місця навчання та його продовження на вищому освітньому рівні. Відсутні незалежні агентства контролю якості вищої освіти. Інтерпретація Болонського процесу на місцях часто не відповідає реальним європейським цінностям і тенденціям.

'''2.'''Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи:
*Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції.
*Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.
Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. На думку професора Пітсбургського університету (США) Т. Рокмора, наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.

'''2''' Послідовне та якісне виконання наукової роботи в усіх її формах неможливе без знання педагогом дослідницької системи.
Основними елементами дослідницької системи є:
#Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
#Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
#Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
#Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
#Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
#Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
#Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
#Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
#Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
#Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
#Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
#Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
#Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
#Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
#Оформлення досягнутих результатів.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:24, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначеним генеральним напрямом прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Парадигма освіти - це теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства, (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:59, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:41, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# У світовій практиці сьогодні існують наступні три основні форми освіти: формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

#Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання. Основу відкритої освіти складає цілеспрямована, контрольована, інтенсивна самостійна робота учнів, які можуть вчитися в зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом, маючи при собі комплект спеціальних засобів навчання і погоджену можливість контакту з викладачем, а також контактів між собою. Метою відкритої освіти є підготовка учнів до повноцінної і ефективної участі у громадській та професійній діяльності в умовах інформаційного та телекомунікаційного суспільства.

Особливості відкритої освіти:
1. Використання спеціалізованих технологій і засобів навчання — застосування комп'ютерів, мережевих засобів, мультимедійних технологій, спеціального програмного забезпечення для підготовки навчальних курсів і навчання студентів.

2. Тестовий контроль якості знань — використання тестових систем на базі інформаційних технологій.

3. Економічна ефективність — поліпшення співвідношення досягнутого результату до витрат часу, грошей і інших ресурсів на його досягнення, за порівнянні з традиційними формами навчання.

4. Гнучкість — можливість навчатися в зручний час, у зручному місці і в зручному темпі.

5. Модульність — можливість формування індивідуального навчального плану, що відповідає особистим потребам, з набору незалежних навчальних курсів.

6. Паралельність — можливість навчання при поєднанні з основною професійною діяльністю.

7. Асинхронність — реалізація технології навчання за зручним для кожного учня розкладом.

8. Нова роль викладача — покладання на нього функції координування пізнавального процесу, коректування змісту дисципліни, консультації при складанні індивідуального навчального плану, керівництво навчальними проектами за допомогою інформаційних та телекомунікаційних технологій.

9. Нова роль навчається — підвищення вимог до самоорганізації, вмотивованості, навичкам самостійної роботи та працьовитості.

10. Впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій в навчання.

11. Інтернаціональність — можливість експорту та імпорту освітніх послуг.

Концепції відкритої освіти можуть бути покладені в основу формування єдиного відкритого освітнього простору на основі дистанційного навчання. Дякую. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 12:34, 1 листопада 2016 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:46, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:03, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна! На мою думку, сучасна система освіти України потребує змін та доповнень, оскільки життя не стоїть на місці, змінюються технології, здійснюються наукові відкриття у різних галузях тощо. школа не повинна стояти осторонь цих процесів, а навпаки, навіть іти попереду.
# Але вважаю, що з традиційного навчання треба зберегти живе спілкування "учитель" - "учень", основні стандарти навчальних програм, при цьому розширюючи методи і форми викладання матеріалу. Освіта як соціальне явище - це відносно самостійна система, функцією якої є систематичне навчання і виховання членів суспільства, орієнтована на оволодіння певними знаннями (перш за все науковими), ідейно-моральними цінностями, уміннями, навичками, нормами поведінки, зміст яких, в кінцевому рахунку, визначається соціально-економічним і політичним ладом даного суспільства і рівнем його матеріально-технічного розвитку. Дякую. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 12:23, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна! Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
# Цінність освіти полягає в тому, людина свідомо вибирає індивідуальну освітню траєкторію у відповідності зі своїми освітніми потребами та здібностями. Освіта - це соціальне явище, відносно самостійна система, функцією якої є систематичне навчання і виховання членів суспільства, орієнтована на оволодіння певними знаннями (перш за все науковими), ідейно-моральними цінностями, уміннями, навичками, нормами поведінки, зміст яких, в кінцевому рахунку, визначається соціально-економічним і політичним ладом даного суспільства і рівнем його матеріально-технічного розвитку. Освіта як соціальне явище - це і система, для якої характерна наявність інваріантних якостей, притаманних як їй в цілому, так і кожному компоненту. На думку Б. Г. Гершунского, до числа таких якостей відносяться: гнучкість, динамічність, варіативність, адаптивність, стабільність, прогностичність, спадкоємність, цілісність. Дякую. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 12:23, 1 листопада 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:38, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В'ячеславівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Інна В'ячеславівна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 20:11, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ляшенко Ю.С.

2016-11-01T18:10:12Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Вперше термін «філософія освіти» використано 1913 р., в американській енциклопедії. Але глибоке теоретичне дослідження освітянських проблем розпочалося працею англійця Р. Петерса «Філософія освіти» (1973). З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку. Причиною того стала криза освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив.
Звернемо увагу й на те, що у цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Визначимо, чому це так.
По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.
Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.
Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є:
1) процесом формування людини;
2) загальнолюдською цінністю;
3) результатом шкільної діяльності;
4) засобом кардинальних змін суспільного життя;
5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 15:36, 25 квітня 2016 (EEST)

#Сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява homo educatus – людини освіченої. На новому історичному етапі, у часовому вимірі початку третього тисячоліття філософія освіти набуває важливого значення в осягненні творчого феномену освіти.
Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості;результатів освіти та критеріїв їх оцінки.
Філософія освіти бере початок з історії філософії, загальної та соціальної філософії та має тісний зв’язок з іншими галузями філософії –філософією науки, філософією культури, логікою, онтологією, етикою тощо.
В українській філософській думці питання єдиної філософської парадигми освіти не ставиться, навпаки пропонується враховувати наявність міжпарадигмального освітнього простору, як явища характерного не тільки для трансформаційних, а й суспільств у яких домінують ліберальні цінності.
На думку В. Г. Кременя, предметом дослідження філософії освіти є цілі, цінності, ідеали освіти в сучасному суспільстві, їхнє співвідношення з технологіями і практичними засобами, а також аналіз результатів та критеріїв їхньої оцінки. При цьому відомий вчений зазначає, що у зазначеному контексті утворюється суперечлива система, аналіз якої виявляє дисгармонійність, неузгодженість і неадекватність компонентів системи.
В. Андрущенко та В. Лутай у статті, що опублікована в “Енциклопедії освіти” запропонували розглядати концепцію філософії освіти через “певну систему принципів”:
• постійну конкуренцію (суперечностей) “між двома протилежними тенденціями –індивідуальною і колективістською”;
• подолання однобічного підходу у розумінні проблем суспільного розвитку;
• діалектичне зведення протилежностей в нескінченності до розв’язання їх загальної сутності;
• нової діалектики тобто розв’язання суперечностей “діалоговими методами”.
Відтак можемо переконатися, що предметне поле філософії освіти залишається дискусійним. Загалом українські філософи продовжують працювати над виробленням концептуального бачення філософії освіти.
Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
• вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Філософія освіти як тематичний розділ філософського знання являє собою рефлексію над сутністю, змістом, цілями освіти через призму уявлень про людину, що склалися в тих чи інших історично визначених філософських течіях, напрямах, концепціях.
Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості. Тільки у такому тлумаченні освіта сприятиме розвитку творчого стратегічного мислення, свободи і відповідальності людини, а не змушуватиме оволодіти певним набором знань, навичок і вмінь.
Освіта — багатозначне поняття. Насамперед — це визначальний компонент культури, що забезпечує спадкоємність та відтворення нагромаджених знань, досвіду, традицій. У цьому контексті освіту можна розглядати і як процес навчальної та вихов¬ної діяльності, і як результат цього процесу. Причому освіта — це не просто діяльність, а діяльність в особливий спосіб організована, з певною ієрархією ролей і нормативним регулюванням.
Освіта як результат такої діяльності — це засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок, розвиток особистості. Результати можуть бути реальними — фактична освіченість, рівень знань, якості особистості — і формальними — наявність атестата, посвідчення, диплома, що засвідчують факт закінчення навчального закладу, захист дисертації тощо.
Освіта — це також канал інформації в інформаційній системі, один з чинників прогресу.
Отже, освіта є складним соціальним феноменом, і вивчає цей феномен багато наук. Вітчизняна наука найбільшу увагу приділяє вивченню змісту, мети та організації освітньої діяльності, методів та процедур навчання, системи управління тощо.
Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти.
Освіта буває формальною і неформальною. Формальна освіта передбачає наявність спеціальних установ, шкіл для здійснення процесу навчання, а також підпорядкування його певним офіційним приписам, які втілюють культурні стандарти, політичні настанови відповідного суспільства.
Під неформальною освітою розуміють стихійне, несистематизоване засвоєння індивідуальних знань і навичок у процесі спілкування із соціальним оточенням — друзями, знайомими, колегами — у процесі самовдосконалення, індивідуального залучення до культурних цінностей, засвоєння інформації з книжок, періодичних видань, радіо, телебачення тощо. Неформальна освіта відіграє неабияку роль у соціалізації особистості, але вона є допоміжною стосовно формальної освіти. Соціологія вивчає насамперед формальну освіту.
Об’єктом соціології освіти є те соціальне середовище, де функціонують інституційні й не інституційні освітні організації, відбуваються процеси навчання та виховання, взаємодіють їх суб’єкти.
Предметом соціологічного вивчення є освіта як соціальний інститут, як соціальна система, механізм взаємодії її з іншими складовими суспільства, його соціальною структурою.
Щоб ліпше зрозуміти роль і місце інституту освіти в загальній системі суспільних відносин, слід коротко ознайомитися з еволюцією освіти, історією її розвитку.
У первісному суспільстві освіта була складовою соціально-виробничих процесів. Не було ні шкіл, ні вчителів. Передавання знань, досвіду, культури здійснювали всі члени суспільства. Навчання дітей, залучення їх до трудового процесу починалося з 4—5 років. Хлопчиків навчали чоловіки, а дівчаток — жінки. Підлітки нарівні з дорослими брали участь у випасанні худоби, риболовлі тощо.
Коли діти дорослішали, вони проходили церемонію «ініціації», тобто своєрідного посвячення в дорослі, демонструючи свою силу й трудові навички.
З поглибленням поділу та спеціалізації праці, утворенням державності і появою соціальної нерівності починається поступова інституалізація освіти. Перші ознаки соціального інституту освіти з’являються вже в античному світі, коли діти багатих батьків здобували освіту в спеціальних учителів.
Соціальні інститути освіти зароджуються у Стародавній Індії, Стародавньому Римі, де в школах за певну плату вчителі навчали дітей з аристократичних сімей граматики, філософії, музики, красномовства, юриспруденції, медицини тощо. Діти з інших родин, як правило, навчалися безпосередньо в процесі трудової діяльності. За таких умов визначальну роль у навчанні й вихованні дітей продовжувала відігравати сім’я.
У середньовіччі освіта набирає більш організованого характеру, але існує ще в межах соціального інституту релігії. Християнська церква в Європі запроваджує цілу систему спеціальних навчальних закладів для підготовки осіб духовного стану. У Парижі, Оксфорді та інших містах виникають перші університети. Згодом культурно-освітні функції університетів розширюються, там починають навчати юриспруденції та медицини, опрацьовують перші наукові дослідження з математики, логіки, фізики. Але осві¬та була доступна лише дітям з багатих і «шляхетних» родин.
Докорінно змінюється інститут освіти в індустріальному суспільстві ХІХ—ХХ ст. Ці зміни було зумовлено потребами науки, науково-технічного прогресу, змінами в культурі й житті людей. Освіта поступово стає доступною широким верствам населення. Поширюється мережа середніх і спеціальних шкіл, значно збільшується кількість вищих навчальних закладів. Неповна, а потім і повна середня освіта стає необхідною умовою отримання професії в основних галузях промисловості. Докорінно змінюється і сутність освіти. Якщо в доіндустріальний період її було орієн¬товано головним чином на збереження й відтворення культури, досвіду і знань попередніх поколінь, то в індустріальному суспільстві освіта стає активним елементом, ключовим чинником суспільного прогресу, культурних і соціальних змін. Освіта дає небачену раніше віддачу. Приріст національного доходу за рахунок капіталовкладень у сфері освіти досягає 40—50%.
Сучасна освіта перетворилася на диференційовану, багатоступеневу систему, яка дає змогу людині постійно працювати і освоювати раніше набуті людством знання й навички. Вона стала визначальним чинником у процесі соціалізації особистості, формуванні її соціального статусу, який визначається передовсім престижністю професії. Здобута освіта значною мірою визначає дальшу кар’єру людини, її місце в житті.
Соціологія вивчає освіту як відносно самостійну соціальну систему, метою котрої є систематичне навчання й виховання членів суспільства, орієнтоване на опанування ними певних професійних і наукових знань, моральних цінностей, умінь, навичок, норм поведінки, зміст яких визначається політичним устроєм суспільства, соціально-економічним рівнем його розвитку.
Як самостійна галузь науки соціологія освіти сформувалася на рубежі ХІХ—ХХ ст. Ще Е. Дюркгейм, Д. Дьюї та інші соціологи того часу у своїх працях звертали увагу на необхідність спеціального аналізу проблем, що стосувалися ролі, призначення і функцій освіти.
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Головною ідеєю реформування освіти є створення єдиної неперервної системи, яка з допомогою комплексу державних, громадських та приватних установ освіти здатна була б відтворювати інтелектуальний, духовний потенціал суспільства, задовольняти всі громадські потреби на рівні світових стандартів.
Однак практичне здійснення цієї ідеї гальмується багатьма несприятливими чинниками. На підставі соціологічних досліджень останнього часу провідні фахівці визначили основні з них:
• катастрофічне матеріальне та фінансове становище освітніх установ на фоні загальної соціальної кризи в державі;
• утрата інтелектуалів та зниження загальної якості кадрового потенціалу викладацького корпусу, спричинене безперешкодною дією нецивілізованого й неконтрольованого ринку епохи «початкового нагромадження капіталу»;
• нерозвинутість соціальних механізмів та правового забезпечення самостійності, ініціативи й експериментування в освіті;
• слабкість альтернативного сектору освіти як щодо організаційних форм та стабільності, так і здебільшого щодо якості належних освітніх стандартів;
• брак у навчальних закладів свободи, необхідної для реалізації власних моделей підготовки фахівців, систем оплати праці тощо.
Отже, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.

--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 15:36, 25 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:06, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає

«приклад»,«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато

ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її

кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в

житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,

визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію

освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в

практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.

Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і

суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови

зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану

освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання

зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не

змінюється як історично набуті традиції.

По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних

матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська

система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер

має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною

оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх

психологічного розвантаження тощо.

Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.

По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії

освіти.

Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього

процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким

аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності

суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення

розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та

всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути

визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до

новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської

відповідальності та патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для

реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,

матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані

результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна

передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі

господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний

соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у

законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній

доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про

освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як

особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів,

розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей,

формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення

на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу,

підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства

кваліфікованими фахівцями». Вважаємо, що це не повне визначення

необхідної стратегічної мети української освіти.

Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних

освітніх завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній,

соціальній і духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по

вирішенню, завдяки розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для

майбутнього України проблем. Серед них: наукового прориву, зміни

демографічної та екологічної ситуації, визначення шляхів демократизації

освіти, а, відповідно, й країни, виховання національної свідомості населення

Це своєчасно відчули та зрозуміли в найрозвиненіших країнах.

Прикладом тут може стати реакція на кризову ситуацію в освіті керівництва

США. У цій країні в 1983 р. була опублікована стратегічна доповідь «Нація

в небезпеці», де закцентовано, що знання, інформація, кваліфікований розум

стали первинним матеріалом міжнародного обміну, а освіта, навчання –

обов’язковою інвестицією, необхідною для успіху в інформаційний час. А у

Франції першою статтею закону про освіту констатується, що вона є

найпершим пріоритетом нації. Необхідно зазначити, що в Україні освіта

також декларується на рівні основи інтелектуального, культурного,

соціального, економічного розвитку суспільства і держави, проте практична

реалізація даних положень майже відсутня.

І не дивно, тому що в українському лексиконі взагалі відсутнє поняття

«стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в

офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же

час, парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи. Нині

немає завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована,

чого має досягти.

Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення

сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:41, 17 травня 2016 (EEST)
#Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої

– виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості

своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на

найефективніші підходи у цій справі.

1. Американський підхід (власне США).

Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952),

видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа

та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на

механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності

розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту

дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в

країні.

А в праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це

сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті. Як же це «обертання»

відбувається у нинішній американській освіті? А ось так:

– У порівнянні з ЄС доля державних і приватних інвестицій

(головних фінансових надходжень в освіту) в США складає 2,3% від ВВП

(внутрішнього доходу країни), в ЄС же – 1,1%;

– у США на одного студента витрачається 19200 доларів, в ЄС –

8600;

– у США навчається близько 550 тис. іноземних студентів, а в ЄС –

450 тис. Підготовка іноземних студентів дає американській системі освіти

щорічний прибуток більше 10 мільярдів доларів!

Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на

найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125

університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на

рівні докторських програм.

Звичайно, що основне студентське поповнення в США відбувається

завдяки американській середньоосвітній школі. Але навчання в ній

специфічне.

Повною середньою освітою в США охоплено біля 90% молоді. Вона

навчається у школі 12 років. У останній рік навчання випускник розсилає в

різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в

навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами. Якщо він підходить

для навчання у тому чи іншому ВНЗ, то просить вислати звідти гроші за

комплект форм, які він буде заповнювати.

Після остаточного вибору ВНЗ абітурієнт крім заявки туди надсилає:

– документ про освіту;

– докладну автобіографію на двох сторінках;

– рекомендуючого листа зі школи, або від авторитетної особи;

– бажаним є також є есе на вільну тему, що цінується особливо

високо, оскільки вважається, що він розкриває ставлення абітурієнта до світу.

Обов’язковим є фінансова декларація та квитанція про сплату

реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні

викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто,

процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних

екзаменів.

2. Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти.

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має

закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить

Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається

допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є

інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу

кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на

престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта

платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає

кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

3. Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують,

насамперед, високорозвинені країни.

Так, у Великобританіїсередньоосвітня школа 12-річна. Її випускник

отримує відповідний сертифікат. А от щоб вступити у ВНЗ необхідно

подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку

й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається

національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і

через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5

класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні

потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ.

Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після

успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше,

ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85%

його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають

диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але

престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену,

для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:42, 17 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні

напрями реформування освітньої системи України, є її інформатизація, яка

розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації

країни в цілому. Основою переходу від індустріального етапу розвитку

суспільства до інформаційного є нові інформаційні технології.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги

нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує

кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік

синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-

методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,

найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при

збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної

адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання

й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей

«віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,

тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між

різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає

впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін,

об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на

міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для

учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,

підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для

творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація

принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів

концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:22, 23 травня 2016 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти

країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої

освіти.

Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010

р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і

студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації

визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загальних положень,

притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі

визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав.

Підтверджуючи свою підтримку загальних принципів, викладених у

Сорбоннській декларації, — наголошено в документі, — ми координуємо

нашу політику з метою досягнення у найближчому часі, не пізніше першої

декади третього тисячоліття, таких цілей, які, на нашу думку, мають

першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти

та поширення європейської системи вищої освіти у світі:

1) Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених

ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою

сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній

конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.

2) Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів:

додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання

потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати

щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні

першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як

відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального

циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох

європейських країнах.

3) Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу

оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності

студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих

навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього

визнання з боку відповідного університету-отримувача.

4) Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного

використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:

— забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також

до відповідних послуг;

— забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи

член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному

закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до

свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;

— сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості

освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;

— просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти,

зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми

закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і

виховних програм.

На основі цих цілей зміст декларації зводиться до таких практичних

кроків:

 запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і

повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого.

Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на

європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;

 запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської

кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як

засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на

всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання

навчальними закладами на основі принципу добровільності;

 видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для

запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі,

прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському)

просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих

навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення

конкурентноспроможності системи вищої освіти;

 стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення

студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського

простору;

 розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти

з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;

 посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах

наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх

програм.

Станом на 2014 р. не всі визначені Болонською декларацією цілі з

низки об’єктивних і суб’єктивних причин були досягнуті повною мірою. У

деяких країнах, до яких належить й Україна, освітній рівень бакалавра з

терміном навчання три-чотири роки сприймають як неповну (і неповноцінну)

вищу освіту, що ускладнює працевлаштування випускників із дипломом

бакалавра. Студенти — громадяни держав, що не є членами Європейського

Союзу, — фактично не мають задекларованих у контексті Болонського

процесу можливостей вільного вибору місця навчання та його продовження

на вищому освітньому рівні. Відсутні незалежні агентства контролю якості

вищої освіти. Інтерпретація Болонського процесу на місцях часто не

відповідає реальним європейським цінностям і тенденціям.

Очікувалося, що Конференція європейських міністрів (2009) стане

прологом до завершальної стадії процесу побудови спільного європейського

простору, який планували закінчити до 2010 р. Однак учасникам конференції

довелося робити інші акценти і констатувати: Цілі, викладені в Болонській

декларації, залишаються в силі і сьогодні. Оскільки не всі завдання виконано,

повне і належне виконання їх на європейському, національному та

інституціональному рівнях потребує зростання темпів та зобов’язань на 2010

рік. Міністри підбили певні підсумки та встановили пріоритети на наступне

десятиліття. Дату завершення створення спільного європейського простору

було відкладено до 2020 р.

Приєднання України до Болонської декларації, інтеграція системи

вищої освіти країни до європейського освітнього простору, безперечно є

позитивним процесом. Однак при цьому потрібно враховувати, що

універсалізовані системи вищої освіти в Україні і західноєвропейських

країнах функціонують в різних соціально-економічних умовах. За наявності

істотних відмінностей у стимулах до навчання і здобування вищої освіти, в

оплаті висококваліфікованої праці, можливостях міждержавної мобільності

студентів, викладачів і науковців реалізація проголошених Болонською

декларацією цілей для України багато в чому є проблематичною. Через

роздрібненість освітньо-кваліфікаційних рівнів, фрагментацію процесу

вивчення дисциплін, формалізацію оцінювання знань можна втратити

основну перевагу радянської вищої освіти – фундаментальність підготовки

фахівців, не додавши до неї нових позитивних якостей.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:37, 4 липня 2016 (EEST)
2.У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського

Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція

про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський

процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про

гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998

року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та

Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері

вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на

спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських

держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні

(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для

приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську

декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації

було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес

об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:49, 4 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1.Квазінаука

– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим

науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та

наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали

свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,

вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих

учених, ідей своїх «противників» тощо.

Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне

відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська

біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття

генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у

певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно

зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор,

пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки

не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими

мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:06, 4 липня 2016 (EEST)
2.Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від

хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого

вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Кожен навчальний

предмет є, по суті, зосередженням відповідної ділянки науки. І якщо якась зі

шкільних дисциплін «не встигає» за «своєю» наукою, то це може мати

трагічні наслідки.

Тому аксіоматичною є необхідність кожного педагога постійно

знаходитися на вістрі найновіших наукових знань, особливо щодо свого

фаху. Для цього необхідно знати й користуватися системою науково-

дослідницького процесу, звернувши увагу на такі її елементи, як:

1) сутність, зміст і функції науки;

2) сили та засоби наукових рішень;

3) структура науково-дослідницької системи;

4) методологія наукового дослідження;

5) наукова творчість педагога;

6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;

7) статус науковця і наукова етика тощо.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:16, 11 липня 2016 (EEST)
==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:52, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Аксіоматично, що якісний стан суспільства об’єктивно зумовлений його

освіченістю. Тепер, коли світова криза освіти віднесена ООН до глобальних

проблем, що загрожують існуванню людства, усвідомлення ролі та значення

освіти й науки в подальшому існуванні та розвитку соціуму постало чи не

головною потребою. Очевидно, що для виходу з освітньої кризи необхідно

сформувати та реалізувати нову парадигму освіти.

Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад»,

«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато ширший. У

ньому наявні два обов’язкових аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її

кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в

житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,

визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію

освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній

реалізації інноваційних педагогічних технологій.

Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і

суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови

зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану

освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання

зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не

змінюється як історично набуті традиції.

По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних

матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська

система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер

має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною

оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного

розвантаження тощо.

Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.

По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії

освіти.

Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,

а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з

доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для

нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення

розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного

забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений

генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових

знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та

патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації

відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-

фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати

реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив

розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства,

суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний

соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у

законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній

доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про

освіту» зазначено, що метою освіти є всебічний розвиток людини як

особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і

фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування

громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі

інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення

освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства

кваліфікованими фахівцями. Вважаємо, що це не повне визначення необхідної

стратегічної мети української освіти.

Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних освітніх

завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній, соціальній і

духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по вирішенню, завдяки

розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для майбутнього України

проблем. Серед них: наукового прориву, зміни демографічної та екологічної

ситуації, визначення шляхів демократизації освіти, а, відповідно, й країни,

виховання національної свідомості населення тощо.

Це своєчасно відчули та зрозуміли в найрозвиненіших країнах.

Прикладом тут може стати реакція на кризову ситуацію в освіті керівництва

США. У цій країні в 1983 р. була опублікована стратегічна доповідь «Нація в

небезпеці», де акцентовано, що знання, інформація, кваліфікований розум

стали первинним матеріалом міжнародного обміну, а освіта, навчання –

обов’язковою інвестицією, необхідною для успіху в інформаційний час. А у

Франції першою статтею закону про освіту констатується, що вона є

найпершим пріоритетом нації. Необхідно зазначити, що в Україні освіта також

декларується на рівні основи інтелектуального, культурного, соціального,

економічного розвитку суспільства і держави, проте практична реалізація

даних положень майже відсутня.

І не дивно, тому що в українському лексиконі взагалі відсутнє поняття

«стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в

офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же час,

парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи. Нині немає

завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована, чого має

досягти.

Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення

сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:19, 11 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:12, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освіта протягом життя в усьому світі й особливо в розвинених країнах стає усе більш важливою сферою освітніх послуг. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти: формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:24, 5 жовтня 2016 (EEST)

#Одним із перспективних шляхів оновлення і розвитку вітчизняної
освітньої системи є впровадження елементів відкритої освіти, яка має
значний потенціал для забезпечення випереджального розвитку вітчизняної
освітньо-наукової системи в контексті глобальних соціально-економічних
тенденцій. Про впровадження елементів відкритої освіти, зокрема, йшлося у
Посланні Президента України до Українського народу (2010), у якому було
прямо поставлено завдання: «освітня система України повинна стати на шлях
запровадження принципів відкритої освіти»
28
.
Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої
діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації
навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за
допомогою інформаційно-комунікаційних технологій29
.
Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох
країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім
вищої освіти та освіти дорослих. Про це свідчать як об’єктивні зміни у
навчальних закладах і навчальному процесі, так і дедалі більша увага до
відкритої освіти з боку урядів і міжнародних установ, освітніх та наукових
інституцій, благодійних фондів, громадських організацій, міжурядових та
міждержавних інституцій, включно з Організацією Об’єднаних Націй.
З моменту рішення Массачусетського інституту технологій, ухваленого
2001 року
30
, щодо надання відкритого доступу до всіх своїх навчальних
матеріалів минуло лише трохи більше 10 років, а принципи відкритої освіти
дедалі більше стають стандартом освітньої діяльності. Масштабні ініціативи
зі впровадження елементів відкритої освіти сьогодні втілюються у десятках
країн, серед яких як лідери, такі як США і Великобританія, так і держави, що
прагнуть максимально швидко подолати відставання в освітній та науковій
сферах – зокрема, КНР і В’єтнам (останній 2006 року де-факто зробив
відкриту платформу створення та обміну навчальними і освітніми
матеріалами Connexions31 загальнонаціональним стандартом вищої освіти).
Відкрита освіта: соціально-політичні і техніко-організаційні складові
Відкрита освіта сьогодні перебуває на етапі бурхливого розвитку. З
огляду на це, а також на різноплановість аспектів відкритої освіти,
природним є співіснування багатьох, часом конкурентних, розумінь цього
поняття.
Ці різнопланові аспекти і відповідні різнорідні тлумачення можна
поділити на дві великі групи. По-перше, це ідеологічні, соціальні і політичні
складові. Головним у них є наголос на тому, що освіта – це суспільне благо, а
відтак безперешкодно отримувати освіту має право кожен член суспільства,
незалежно від раси, етнічної належності, статків, місця проживання тощо.
Тобто головною метою для цієї соціально-політичної складової відкритої
освіти є демократизація освіти, підвищення ступеня її доступності – у першу
чергу для представників соціальних груп, які з різних причин досі такого
доступу не мають чи перебувають у дискримінованому становищі. З
очевидних причин, для нашої країни цей аспект не є найактуальнішим:
Конституція України закріплює право усіх громадян на отримання освіти, і
цей принцип в цілому успішно реалізується, про що свідчать високі за
світовими стандартами показники охоплення населення і середньою, і вищою
освітою.
Друга головна складова поняття відкритої освіти наголошує на
організаційних і технологічних аспектах цього явища. Саме вона є для
вітчизняної системи освіти найбільш значущою, відкриваючи значні
можливості для оновлення і розвитку, підвищення якості освіти і
ефективності навчального процесу. Особливо значним є позитивний
потенціал впровадження елементів відкритої освіти у вищій освіті та освіті
дорослих, хоча суттєвий позитивний потенціал є і для середньої освіти. У
середній освіті підходи та інструменти відкритої освіти у першу чергу здатні
дієво сприяти у поліпшенні становища із забезпеченням сучасними
навчальними матеріалами та у забезпеченні можливостей обміну досвідом
між педагогами. Щодо освіти дорослих (освіта протягом життя), то реалізація
потенціалу відкритої освіти може стати запорукою розбудови в Україні нової
сучасної індустрії, здатної відіграти велику роль у поліпшенні соціального
клімату і якості трудових ресурсів та у створенні значної кількості нових
робочих місць.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:17, 5 жовтня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:11, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

----За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.
Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями». Вважаємо, що це не повне визначення необхідної стратегічної мети української освіти.
Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних освітніх завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній, соціальній і духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по вирішенню, завдяки розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для майбутнього України проблем. Серед них: наукового прориву, зміни демографічної та екологічної ситуації, визначення шляхів демократизації освіти, а, відповідно, й країни, виховання національної свідомості населення тощо.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:22, 5 жовтня 2016 (EEST)
----Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції.
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:22, 5 жовтня 2016 (EEST)
З традиційного навчання потрібно зберегти класно - урочну систему.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:22, 5 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:14, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.[1]

Також дисципліна, яка вивчає переважно методи навчання і вивчення в школах або подібних закладах у протилежність різним неформальним засобам соціалізації (наприклад, між батьками і їх дітьми). Тому освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

Освіта призначена, щоб дати новому поколінню початкові знання культури, формуючи поведінку у дорослому житті і допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. У широкому сенсі слова, освіта — процес або продукт "…формування розуму, характеру або фізичних здібностей особистості… У технічному сенсі утворення — це процес, за допомогою якого суспільство через школи, коледжі, університети та інші інститути цілеспрямовано передає свою культурну спадщину — накопичене знання, цінності та навички — від одного покоління іншому «між поколіннями». В останні десятиліття в країнах Заходу набула широкого розповсюдження наукова експертиза у сфері освіти, яка здійснюється у формах «педагогічного аудиту», «психолого-педагогічної експертизи», «комплексної гуманітарної експертизи» тощо[2]

У повсякденному розумінні освіта крім усього іншого передбачає і, в основному, обмежена навчанням учнів учителем. Воно може полягати в навчанні читання, письма, математики, історії та інших наук. Викладачі з вузьких сфер, таких як астрофізика, право, географія або зоологія, можуть навчати тільки даному предмету, звичайно в університетах та інших вишах. Існує також викладання фахових навичок, наприклад, водіння. Крім освіти в спеціальних установах існує також самоосвіта, наприклад, через Інтернет, читання, відвідування музеїв або особистий досвід.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:52, 1 листопада 2016 (EET)
Освіта прискорює процес розвитку й становлення людини як особистості, суб'єкта, забезпечує формування її духовності, світогляду, ціннісних орієнтацій і моральних принципів. Вона покликана допомогти суб'єкту увійти в культуру, освоїти її цінності й успішно діяти в культурному бутті; її завданням є формування суб'єкта, здатного побачити проблеми, суперечності цього світу, розпредметити його, знайти нові комбінації відомих елементів і своєю діяльністю створити відсутні елементи, для того, щоб інсайт, творче осяяння породило нову культурну реальність, діяльність зі створення культурних цінностей[3].

Освіта є одним із найбільш оптимальних способів входження людини у світ науки та культури, оскільки саме в процесі здобування освіти людина засвоює культурні цінності[3].--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:52, 1 листопада 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:00, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не опрацювали тематичну дискусію №2.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:43, 1 листопада 2016 (EET)
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 20:10, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Яловець С.М.

2016-11-01T06:03:47Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Філософське дослідження освіти необхідне тому ,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Тому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти. Філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціонального прояву в інформаційному суспільстві. Філософія в системі досліджень освіти окремими науками. Завдяки філософії з’ясувати зміст поняття філософія освіти.
#Аналіз і осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявленні найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 16:03, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:11, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета означення сил
Для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати стратегічних завдань.
Парадигма освіти − це теоретично обґрунтована реорганізація системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реорганізації педагогічних технологій.

#Сучасні зарубіжні підходи до освіти 1.Американський 2.Азіатський 3.Європейський.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 16:03, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:55, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Позитивним моментом інформації освіти є,те ,що інформація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутністних підстав і зв’язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність,що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об’єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на між дисциплінарні та інтереси особистості
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації , підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості і надбання і закріплення професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання і застосування засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів. Добрий день Людмило Олександрівно. Вас вітає Світлана Миколаївна.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:51, 9 вересня 2016 (EEST)

#
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:35, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Добрий день Людмила Олександрівна.
Вас вітає Світлана Миколаївна.
1) Сутність Болонського процесу полягає в тому, що це процес зміцнення і гармонізації системи освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
2)Формально Болонський процес започаткували 2 документи: «Про гармонізацію європейської системи освіти» , підписаний 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Франції; та Німетчини Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти( Болонська декларація) прийнята 19 червня 1999 року на соціальній конференції в місті Болонья міністрами освіти 29 держав.
Добрий день Людмила Олександрівна.
Вас вітає Світлана Миколаївна.
1) Сутність Болонського процесу полягає в тому, що це процес зміцнення і гармонізації системи освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:53, 9 вересня 2016 (EEST)
# 2)Формально Болонський процес започаткували 2 документи: «Про гармонізацію європейської системи освіти» , підписаний 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Франції; та Німетчини Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти( Болонська декларація) прийнята 19 червня 1999 року на соціальній конференції в місті Болонья міністрами освіти 29 держав. --[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:54, 9 вересня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:28, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1)Квазінаука –це наукова форма діяльності , яка породжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством.
Тоді в ньому виникають віддалені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають Дотримуючись власних застарілих ідей , вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених ідей своїх «противників».
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:55, 9 вересня 2016 (EEST)
#
2)Основними елементами дослідної системи являється;
1)сутність, зміст і функції науки;м
2) сила та засоби наукових рішень;
3) структура науково-дослідницької системи;
4) методологія наукового дослідження;
5) наукова творчість педагога;
6) мова науки, аргументації,опис і поєднання наукових здобутків;
7) статус науковця і наукова етика тощо.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:57, 9 вересня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:Добрий день Людмила Олександрівна.

Вас вітає Світлана Миколаївна.
Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього освітнього життя.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 10:01, 9 вересня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:33, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Добрий день Людмила Олександрівна.
Вас вітає Світлана Миколаївна.
3 основні форми освіти.
1) Формальна
2) Неформальна
3) Інформальна.

2)Як ви розумієте термін «відкрита освіта»
Відкрита освіта – збірний термін, що означає різні види освітньої діяльності, у яких знання ,ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання вільно поширюються за допомогою інформаційно – комунікаційних технологій.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:06, 17 жовтня 2016 (EEST)

.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:03, 17 жовтня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:41, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:02, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Добрий день Людмила Олександрівна.

Вас вітає Світлана Миколаївна.

Спробую дати відповідь на питання . Чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України.
Сучасна система освіти не досконала , і потребує змін.
Наприклад : я б змінила систему оцінювання і відмінила тести , як систему контролю навчальних досягнень. Тому ,що діти користуються не знаннями при виконанні завдань , а намагаються вгадати де правильну відповідь.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 10:02, 9 вересня 2016 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Що таке освіта . У чому полягає цінність освіти.

Освіта є базовою галуззю для переходу до інноваційної моделі розвитку економіки , для розбудови економіки , що базується на знаннях.
Освіта є джерелом зростання суспільного постулату.
Освіта є особливою сферою соціального життя, унікальною системою, соціокультурним феноменом , який сприяє нагромадженню знань, умінь і навичок , забезпечує інтелектуальний розвиток людини.

Освіта протягом життя покликана підвищувати рівень загальних знань і можливості участі громадян у культурній , соціальній і політичній діяльності.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:06, 17 жовтня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:37, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:03, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко В.І.

2016-11-01T06:00:00Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валентина Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:26, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Можна виділити кілька причин того, що пошуки виходу з кризи фахівці у галузі освіти шукають у філософській сфері. Філософія освіти забезпечує узагальнену відповідь на кризові питання, оскільки займається граничними основами освіти й педагогіки (місце і смисл освіти в культурному універсумі, розуміння людини та ідеалу освіченості, смисл та особливості педагогічної діяльності тощо), і на цій основі здатна розробляти форми оп- тимізації освітньої практики. Філософське дослідження освітніх проблем також відкриває можливості узагальнюючого аналізу розвитку системи освіти в контексті основних соціокультурних змін сучасного суспільства. Розгляд освітніх проблем у межах філософської методології також дає можливість дослідження взаємозв’язку соціальних та освітніх змін, що принципово важливо для проектування та генерування посткласичних форм освітньої діяльності. Філософія освіти, здійснюючи співставлення різних концепцій освіти, рефлектуючи над їх основами, виявляючи основи кожної з них та піддаючи їх критичному аналізу, знаходить граничні основи освітньої системи і педагогічної думки, що можуть слугувати базою для консенсусу навіть вкрай різнобіжних позицій. Нарешті, слід підкреслити, що сама криза освітньої сфери має не стільки педагогічні, скільки філософські витоки, а тому й пошуки виходу з кризової ситуації мають здійснюватися, в першу чергу, на теренах філософії освіти. Класична парадигма освіти, що виникла на основі філософії Просвітництва, не може бути цілком ототожнена ні з образом науки, ні з ідеєю універсального єдиного розуму, ні з нормативізмом філософії Просвітництва. Просвітництво, побудувавши нор- мативістськи-уніфікований образ науки, продовжило середньовічні дисциплінарні механізми освіти, ототожненої з навчанням, і навіть посилило їх, оскільки дисциплінарна організація була розповсюджена і на зміст, і на форми освіти, і на саму структуру наукового знання, що транслювалося в системі освіти. Проте уявлення класичної філософії про наукове знання з єдиними універсальними нормами і позбавлене суб´єктивності зовсім не вичерпувало можливостей філософської інтерпретації класичної парадигми освіти. Остання успішно реалізовувалася і на іншому філософському підґрунті, що не мало ніякого відношення до багатьох постулатів філософії Просвітництва.
# З поміж завдань курсу "філософія освіти" ми визначаємо:
1) формування у кожного слухача планетарно-космічного світогляду;

2) підготовка відповідальних, творчих, активних молодих людей, котрі з одного боку поважають багатоманітність культур, а з іншого - враховують у своїй діяльності стратегічні цілі філософії освіти, що полягають у прагненні згуртувати націю, цивілізацію задля досягнення вищих цілей;

3) формувати у системі поглядів підростаючого покоління образ особистості та цивілізації, здатних організувати якісну взаємодію у масштабах Землі та Всесвіту, образ людини майбутнього.
----
Доброго дня, Валентина Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:09, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Основними принципами освіти в Україні[3] є:

доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку, гуманізм, демократизм;

пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними та класовими інтересами, органічний зв’язок з національною історією, культурою, традиціями;

незалежність державної освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти у державних навчальних закладах;

інтеграція з наукою та виробництвом, взаємозв’язок з освітою інших країн;

гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і наступність системи освіти;

безперервність і різноманітність освіти; відповідність освіти світовому рівню;

поєднання державного управління та громадського самоврядування в системі освіти.

Освіта являє собою багатофункціональну систему зі складною структурою. Система освіти складається із закладів освіти, наукових і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою і самоврядування в галузі освіти, а також системи послідовних освітніх програм і державних освітніх стандартів різних рівнів і спрямованості.

Структура системи освіти включає: дошкільне виховання; загальну середню освіту; професійну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів, позашкільне навчання і виховання, самоосвіту.

Освітні програми поділяють на:

загальноосвітні (основні та додаткові);

професійні (основні та додаткові).

Мета загальноосвітніх програм — формування загальної культури особи, її адаптація до життя в суспільстві, створення основи для свідомого вибору й освоєння професійних освітніх програм. Професійні програми мають на меті послідовне підвищення професійного та загальноосвітнього рівня, підготовку спеціалістів відповідної кваліфікації.

У зв’язку з наявністю відповідних освітніх програм в Україні виділяють такі освітні рівні:

початкова загальна освіта;

базова загальна освіта;

повна загальна середня освіта;

професійно-технічна освіта;

неповна вища освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта.

# Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої – виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на найефективніші підходи у цій справі.

1. Американський підхід (власне США).

Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні.

Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125 університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на рівні докторських програм.

Звичайно, що основне студентське поповнення в США відбувається завдяки американській середньоосвітній школі. Але навчання в ній специфічне.

Повною середньою освітою в США охоплено біля 90% молоді. Вона навчається у школі 12 років. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами. Якщо він підходить для навчання у тому чи іншому ВНЗ, то просить вислати звідти гроші за комплект форм, які він буде заповнювати.

Після остаточного вибору ВНЗ абітурієнт крім заявки туди надсилає:

– документ про освіту;

– докладну автобіографію на двох сторінках;

– рекомендуючого листа зі школи, або від авторитетної особи;

– бажаним є також є есе на вільну тему, що цінується особливо високо, оскільки вважається, що він розкриває ставлення абітурієнта до світу.

Обов’язковим є фінансова декларація та квитанція про сплату реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів.
2. Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти.

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

3. Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, насамперед, високорозвинені країни.

Так, у Великобританіїсередньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. А от щоб вступити у ВНЗ необхідно подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.

----
----
Доброго дня, Валентина Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:35, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Виникнення та розвиток інформаційного суспільства (ІС) припускає широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, що визначається багатьма чинниками.

По-перше, впровадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої.

По-друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в постіндустріальному суспільстві.

По-третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення нової системи освіти, що відповідає вимогам ІС і процесу модернізації традиційної системи освіти.
----
----
Доброго дня, Валентина Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Боло́нський проце́с —

процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. На сьогодні 48 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками.

# Болонський процес на рівні держав було започатковано підписанням міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали "Болонська декларація" (1999 р.)

Країни приєднуються до Болонського процесу на добровільних засадах через підписання відповідної декларації. При цьому вони беруть на себе певні зобов'язання, деякі з яких обмежені термінами:

З 2005 року почати безкоштовно видавати усім випускникам вузів країн-учасників Болонського процесу європейські програми єдиного зразка до дипломів бакалавра та магістра;

До 2010 року реформувати національні системи освіти відповідно до основних положень Болонської декларації.

----
----
Доброго дня, Валентина Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Псевдонаука (від грец. ψευδής — «помилковий» + наука; синоніми: лженаука, паранаука, квазінаука, фолькссайнс, альтернативна наука, неакадемічна наука) — діяльність, що навмисне або помилково імітує науку, але по суті такою не є.

Головна відмінність псевдонауки від науки — це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

# Необхідно кожному педагогу постійно знаходитися на вістрі найновіших наукових знань, особливо щодо свого фаху. Для цього необхідно знати й користуватися системою науково-дослідницького процесу, звернувши увагу на такі її елементи, як:

1) сутність, зміст і функції науки;

2) сили та засоби наукових рішень;

3) структура науково-дослідницької системи;

4) методологія наукового дослідження;

5) наукова творчість педагога;

6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;

7) статус науковця і наукова етика тощо.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валентина Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:04, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.
----
----
Доброго дня, Валентина Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:27, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

# Фундамент для ідей відкритої освіти закладені вимогами відкритого доступу до освіти, відкритості освітньої системи для діалогу з міжнародним співтовариством. У навчальних закладів є завдання створити систему підготовки яка може реагувати на вимоги ринку праці Також необхідно врахувати прагнення особи до самоосвіти, підвищення кваліфікації чи бажання здобути другу вищу освіту.

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:52, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Міністерство освіти і науки України докладає багато зусиль щодо реформування освітньої галузі. Але все ще залишається багато проблем, які не можуть чекати. Перелічимо деякі з них:

Низька заробітна плата та соціальна незахищеність учителів негативно відбиваються на якості освіти, не дозволяють підтримувати на належному рівні кваліфікацію вчителів.

Старі підручники, зміст і методи викладання не відповідають актуальним вимогам щодо її якості в сучасному світі. Сучасний і майбутній інтелектуальний потенціал освітньої сфери вимагає більше інвестицій.

Навіть наявні обмежені ресурси на освіту витрачаються неефективно. В освіти задіяно занадто багато сил, різноманітних суб'єктів, і всі вони мають свої інтереси. Недосконалість системи управління призводить до браку коштів, недостатньою є прозорість їх використання.

Освіта дотепер оцінюється за внутрішніми критеріями. Оцінки, необхідні для визнання ролі середньої загальної освіти для успішного життя людини, для економіки, відсутні і не застосовуються ані органами управління освітою, ані суспільством.

Розшарування суспільства робить усе менш доступною якісну освіту для все більшої кількості дітей. Бідність переходить у спадщину, і освіта - з її нерівним доступом і поділом на елітні та звичайні школи - стає механізмом відтворення соціальної нерівності.

#
- систематичний характер навчання;

- упорядкована, логічно правильна подача навчального матеріалу;

- організаційна чіткість;

- постійний емоційний вплив особистості учителя;

- оптимальні витрати ресурсів при масовому навчанні.

----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

# Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:32, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Іванівна! Дякую за участь у роботі над матеріалом. Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичне заняття №1(2).

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:59, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Сергієнко В.І.

2016-11-01T05:56:09Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Визначимо, чому це так необхідно.

По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній

процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка,

психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував

американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він

пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття

працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони,

заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим

займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке

призначення.

Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі

стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.

По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим

самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному

суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час,

стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його

матеріальному, соціальному та духовному розвитку.

Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом

вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології,

продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз

освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне

життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.

По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими

науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки

(педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої

методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання

філософського сприйняття світу.

По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням

філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття

«філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна

оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є:

1) процесом формування людини;

2) загальнолюдською цінністю;

3) результатом шкільної діяльності;

4) засобом кардинальних змін суспільного життя;

5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
#Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:

 аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження

спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;

 вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та

виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації

педагогічного знання.
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:

 вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства

та особистому житті людини;

 оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;

 аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення

її соціальної цінності;

 виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;

 визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і

інтересів.
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 10:23, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:09, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для

реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,

матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані

результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна

передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі

господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
#1. Американський підхід (власне США).
2. Азійський підхід.
3. Європейський підхід
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 10:23, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:35, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,

тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між

різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає

впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін,

об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на

міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для

учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,

підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для

творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація

принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів

концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.
#
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 10:57, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#процес зближення і гармонізації систем освіти

країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої

освіти.
#Формально Болонський

процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про

гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998

року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та

Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері

вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на

спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських

держав.
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 11:02, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука

– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим

науковим співтовариством.
#Елементи дослідницької системи
1) сутність, зміст і функції науки;

2) сили та засоби наукових рішень;

3) структура науково-дослідницької системи;

4) методологія наукового дослідження;

5) наукова творчість педагога;

6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;

7) статус науковця і наукова етика тощо.
--[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 11:14, 18 серпня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Володимир Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:03, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,

а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з

доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для

нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
----
----
Доброго дня, Володимир Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:22, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
- формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
- неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
- інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

# складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання.
--[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 12:36, 29 жовтня 2016 (EEST)
==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:24, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Так, потребує.
#Я б залишив класну форму навчання.
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:18, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
#Цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.
--[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 12:43, 29 жовтня 2016 (EEST)
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Володимир Іванович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:14, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:56, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Мацак О. М.

2016-11-01T05:53:47Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему; завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному, духовному розвитку. Філософія переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності. Крім того філософський аналіз свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне. Філософія виступає в системі дослідження освіти окремими науками загальною методологічною основою. Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки 1.Якщо філософія - це наука про закономірності природи, суспільства, пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалення системи навчання й виховання.
# Завдання філософії : аналізувати стан освіти та вивчати способи реформування. Завдання соціології : вивчати потреби людей в освітньому сегменті; оцінювати якість освітньої послуги; аналізувати ставлення суспільства до системи освіти; вивчати освіту як чинник суспільного прогресу; визначати міри впливу освіти на динаміку моральних потреб.
-----[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 20:59, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:08, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# 1. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означене сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажанні результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя.
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
# Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
1. Американський (США)-розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї.
2. Азійський (японський і китайський варіанти).
3. Європейський (високорозвинені країни-Великобританія, Німеччина, Франція) --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 21:07, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:30, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Це доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок;
# реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.
# У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік). --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:18, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
# Основні елементи дослідницької системи: тема дослідження, мета, об'єкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення результатів. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:28, 8 серпня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Олена Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь: Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:34, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:19, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
• формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
• неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
• інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

# Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Відкрита освіта – це всесвітній рух, який поєднує в собі традицію обміну добрими ідеями і співпрацю між всіма бажаючими.
Завдяки технічному прогресу став можливий широкий доступ до інформації, а це вимагає від освіти відкритості. Відкритість освіти стала вимогою часу і саме тому на сучасному етапі розвитку освіти у всьому світі головними тенденціями є відкритість і доступність.
--[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:36, 28 жовтня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:12, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Сучасна система освіти України потребує суттєвих змін та доповнень, необхідно розвантажити навчальні програми, приділити більшу увагу практичній спрямованості навчання.
# Необхідно зберегти класноурочну систему навчання, поурочне оцінювання навчальних досягнень учнів. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:39, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:17, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
# Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:41, 28 жовтня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:12, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:53, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.

2016-11-01T05:51:05Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:

філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці "Вид у височині".

Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)

2.Відповідь на друге питання:

завдання філософії освіти наступні:
-аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
-вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Завдання соціології:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
-аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності;
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
-визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.
Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:

1.Американський підхід(США)

2.Азійський підхід(Японія,Китай)

3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Добрий день,Людмила Олександрівна.

Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)

#
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,

#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.

#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
#Основними елементами дослідницької системи є:

1. Тема дослідження.

2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи.

3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).

4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.

5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.

6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.

7. Принципи (латиною – «початок», «основа»).

8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження.

9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»).

10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.

11. Класифікація результатів.

12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.

13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.

14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.

15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:

Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до "стратегії освіти" таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:15, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#Трьома основними формами освіти є:формальна,неформальна,інформальна.

#Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої
діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації
навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за
допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:07, 30 жовтня 2016 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#На мою думку,сучасна система освіти України потребує деяких змін та доповнень,зокрема,виклад матеріалу в шкільних підручниках,зокрема з історії,повинен чітко враховувати вікові особливості учнів і їх сприйняття дійсності,а отже і матеріалу,що там подано.
#З традиційного навчання,на мій погляд,треба зберегти:класно-урочну систему,як найбільш ефективну на пострадянському просторі,оцінювання учнів на уроці,також,мені здається,залишить 11 класне навчання,а не 12,адже у спадок від попереднього періоду ми отримали солідну систему профтех освіти,яка зараз недоотримує коштів,можливо,і через плани про запровадження відповідних профілів у старшій школі.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:47, 11 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
#Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:27, 30 жовтня 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:29, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:04, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:51, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-11-01T05:48:58Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. В пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
#• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти
реалізації основних завдань соціально-економічного та куль-
турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн
результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до
необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити
стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на
перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку
світових освітніх систем хвилює практично все світове
суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти
та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?"
роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та
вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє
спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо
працювати і жити". В школі учень повинен навчитися, в першу
чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього
досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те,
що школярі погано володіють методологічними та економічними
знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють,
оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати
знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна
постановка питання значно знижує результативність відповідей
учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для
одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у
навколишньому світі, то тут результати наших школярів були
значно нижчими.Сутність.Прагматизм (від грецького “прагма” - діло) – філолофсько-педагогічний напрямок, що виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Ідеї ранніх прагматистів (Ч.Пірс, У.Джемс) розвинув Дж.Дьюі (1859-1952), який систематизував їх і назвав інструменталізмом. Основна теза –інтелектуальні і моральні якості особистості, закладені у її унікальній природі і їх проява зв’язані, перш з все з індивідуальним досвідом людини.Тому задача виховання – лише в якісному зростанні даних людині від природи здібностей, якостей і її індивідуального досвіду як головної умови самореалізації особистості.

Мораль та її теорія у Дьюі не включають будь-яких сталих норм, що пов’язані з інтересами певних класів. Дьюі вважав, що теза про класовий характер моралі та етики може призвести лише до руйнування суспільства і моральності. Він намагався створити універсальну етичну систему, яка служила б кожній людині незалежно від її соціального стану, досягненню її індивідуальної мети стосовно конкретної ситуації, її особистому уявленню про благо, справедливість, рівність.

Система виховання у Дьюі постає як вирішальний засіб поліпшення соціального середовища, зміни типу суспільства без революційних перетворень.

Закладені в природі людини унікальні здібності можуть проявити себе лише в процесі соціалізації, від соціального середовища залежить їх ріст. Тому одну з важливіших задач виховання Дьюі бачить у тому, щоб навчити людину пристосовуватись до середовища і отримувати таким чином можливість розвинути свої природні унікальні здібності.

Те, що успадковане однією людиною повинно служити і іншим людям, ставши їх спільною здібністю, загальним надбанням. До таких спільних здібностей Дьюі відносить перш за все потяг до демократії. Головну мету соціалізації Дьюі бачив у досягненні єдності переконань всіх членів суспільства.

Основні положення:

1. Школа не повинна бути відірвана від життя, навчання – від виховання.

2. У навчально-виховному процесі необхідно спиратись на власну активність учнів.

3. В управлінні школою і в практиці її роботи слід застосовувати демократичні принципи.

4. Виховання та навчання здійснюються не в теоретично-абстрактних формах, а в процесі виконання конкретних практичних справ.

5. Дослідницька свобода учнів є суттєвим елементом методики навчання.

6. Слід здійснювати постійний пошук нових рішень стосовно змісту навчання.

7. Опанування в процесі життєвого досвіду знаннями і є, за Дьюі, освіта. Саме людське існування для Дьюі є втіленням експериментального методу: людський досвід складається з експериментів людини з життям, він вимагає володіння методами наукового дослідження в самому широкому змісті слова. Опора на особистий досвід, що складається з експериментів із самим життям, є головної складової ідеології експерименталізму.

8. В основі навчально-виховного процесу повинні лежать інтереси дитини.

9. Вчитель покликаний стати творчою особистістю у тій чи іншій області.

У 60-і рр. ХХ століття філософія прагматизму і педагогіка, що спирається на неї, утратили свою популярність. Прикладна спрямованість навчально-виховного процесу відповідно до ідей Дж.Дьюі привела до зниження якості навчання і виховання. Це привело до перегляду і модернізації класичного прагматизму, що і відродився в 70-х роках під прапором неопрагматизма.
----
----Сучасне європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Сучасна Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

За період з 1993 до 2003 року вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало змогу запровадити спільні навчальні програми, нові принципи управління вищими навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного визнання документів про освіту.

Сорбонська декларація від 25 травня 1998 року, визначила центральну роль університетів у розвитку європейських культурних цінностей. Вона обґрунтувала створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їхнього працевлаштування для загального розвитку континенту.

Досить масштабним є передбачене Болонською декларацією завдання запровадити систему академічних кредитів, аналогічну ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:15, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти
• забезпечення сфери освіти
методологією, технологією і
практикою оптимального
використання сучасних
інформаційно-комунікаційних
технологій.Інформатизація освіти
• Це не тільки комп'ютеризація
• Це процес, який має свої
закономірності, свої стадії
• Це завжди розвиток, послідовна зміна
станів
• Це зміна мислення, способів
діяльності, управління
• Це перехід системи освіти на якісно
новий рівень
#
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускни11-12-2007шення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

На всіх етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровільний; полісуб'єктний; такий, що ґрунтується на цінностях європейської освіти і культури; такий, що не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний; гнучкий; відкритий; поступовий.

Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Як приєднання до цього процесу, так і неприєднання мають свої переваги та ризики. Втім, з урахуванням усіх «за» і «проти» для країн, які прагнуть до економічного і суспільного розвитку і, зрештою, вступ до Європейського Союзу (ЄС), альтернативи Болонському процесові немає. Ми вже значно спізнюємося щодо цього.

І чим більше зволікатимемо з рішучими кроками, тим важчим для нас буде вступ до Болонської співдружності. Якщо на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому саміті 2001 року до наступних чотирьох кандидатів вони були досить серйозними, а сім країн, які входили до Болонської співдружності на Берлінському саміті 2003 pоку, змушені були витримати справжній іспит. Безперечно, вступ до цієї співдружності наступних країн на Бергенському саміті 2005 року буде дуже складним.

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.
# Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої системи влади, попереднього покоління.

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;
привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

За визначенням доктора філософських наук В. Кувакіна[ru]: «Псевдонаука — це така теоретична конструкція, зміст якої, як вдається встановити в ході незалежної наукової експертизи, не відповідає ні нормам наукового знання, ні будь-якої області дійсності, а її предмет або не існує в принципі, або істотно сфальсифікований».

У своїй промові у Каліфорнійському технологічному інституті, яка пізніше під заголовком «Наука літакошанувальників»[1] увійшла до книги «Ви, звичайно, жартуєте, містер Фейнман», фізик Річард Фейнман порівняв псевдонауку із карго-культом . У своїй промові Фейнман зауважив, що літакошанувальники відтворюють вигляд аеродрому, аж до навушників з «антенами» з бамбукових паличок, але літаки не сідають. Фейнман стверджував, що деякі вчені часто проводять дослідження, що мають всі зовнішні атрибути справжньої науки, але насправді складають псевдонауку, негідну ані підтримки, ані поваги.
#З огляду на шкільну практику проведення навчальних досліджень, практичне застосування сучасних технологій, форм, методів навчання в закладах середньої освіти та досвід роботи з учнями, можна стверджувати, що в сучасних умовах навчання навчально-дослідницька діяльність школярів переважає над науково-дослідницькою. У зв’язку з цим доцільно визначитися з поняттям навчально-дослідницької діяльності учнів.

Навчально-дослідницька діяльність учнів є різновидом навчальної діяльності з одного боку та складовою частиною дослідницької діяльності з іншого. Тому доцільно розглянути особливості кожної з цих діяльностей.

Важливий дидактичний принцип єдності навчання, виховання і розвитку характеризує навчальну діяльність школярів як систему, що не обмежується розумовими і практичними діями, а передбачає активне ставлення учнів до навчального матеріалу та включення їх у взаємостосунки з вчителями й учнями, під час яких формуються особистісні якості школяра. Як конкретний вид діяльності людини навчальна діяльність учнів характеризується всіма ознаками пізнавальної діяльності і складає систему «розумових і практичних дій, здійснення яких забезпечує засвоєння знань, оволодіння вміннями та навичками застосування їх для вирішення різних завдань».

Під навчальною діяльністю психологи розуміють діяльність учнів, спрямовану на здобуття теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийомів розв’язування задач стосовно цього предмету і, отже, на розвиток школярів і формування їхньої особистості. А.О.Кірсанов наголошує, що «навчальна діяльність це:

розумові і практичні дії учня, опосередковані педагогічним впливом, здійснення яких забезпечує засвоєння наукових понять, способів дій, особистий розвиток;

форма активного ставлення учнів до навчального матеріалу (до предметів, явищ і т. д., що вивчаються);

форма включення учнів у систему суспільних стосунків, у колективну діяльність, під час якої засвоюється багатоманітність специфічних рис особистості».

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:28, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Валерій Валерійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №2(2), індивідуальні заняття № 1, № 2, тематичні дискусії № 1, № 2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:48, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ляшенко Ю.С.

2016-11-01T05:43:16Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Вперше термін «філософія освіти» використано 1913 р., в американській енциклопедії. Але глибоке теоретичне дослідження освітянських проблем розпочалося працею англійця Р. Петерса «Філософія освіти» (1973). З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку. Причиною того стала криза освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив.
Звернемо увагу й на те, що у цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Визначимо, чому це так.
По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.
Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.
Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є:
1) процесом формування людини;
2) загальнолюдською цінністю;
3) результатом шкільної діяльності;
4) засобом кардинальних змін суспільного життя;
5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 15:36, 25 квітня 2016 (EEST)

#Сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява homo educatus – людини освіченої. На новому історичному етапі, у часовому вимірі початку третього тисячоліття філософія освіти набуває важливого значення в осягненні творчого феномену освіти.
Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості;результатів освіти та критеріїв їх оцінки.
Філософія освіти бере початок з історії філософії, загальної та соціальної філософії та має тісний зв’язок з іншими галузями філософії –філософією науки, філософією культури, логікою, онтологією, етикою тощо.
В українській філософській думці питання єдиної філософської парадигми освіти не ставиться, навпаки пропонується враховувати наявність міжпарадигмального освітнього простору, як явища характерного не тільки для трансформаційних, а й суспільств у яких домінують ліберальні цінності.
На думку В. Г. Кременя, предметом дослідження філософії освіти є цілі, цінності, ідеали освіти в сучасному суспільстві, їхнє співвідношення з технологіями і практичними засобами, а також аналіз результатів та критеріїв їхньої оцінки. При цьому відомий вчений зазначає, що у зазначеному контексті утворюється суперечлива система, аналіз якої виявляє дисгармонійність, неузгодженість і неадекватність компонентів системи.
В. Андрущенко та В. Лутай у статті, що опублікована в “Енциклопедії освіти” запропонували розглядати концепцію філософії освіти через “певну систему принципів”:
• постійну конкуренцію (суперечностей) “між двома протилежними тенденціями –індивідуальною і колективістською”;
• подолання однобічного підходу у розумінні проблем суспільного розвитку;
• діалектичне зведення протилежностей в нескінченності до розв’язання їх загальної сутності;
• нової діалектики тобто розв’язання суперечностей “діалоговими методами”.
Відтак можемо переконатися, що предметне поле філософії освіти залишається дискусійним. Загалом українські філософи продовжують працювати над виробленням концептуального бачення філософії освіти.
Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
• вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Філософія освіти як тематичний розділ філософського знання являє собою рефлексію над сутністю, змістом, цілями освіти через призму уявлень про людину, що склалися в тих чи інших історично визначених філософських течіях, напрямах, концепціях.
Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості. Тільки у такому тлумаченні освіта сприятиме розвитку творчого стратегічного мислення, свободи і відповідальності людини, а не змушуватиме оволодіти певним набором знань, навичок і вмінь.
Освіта — багатозначне поняття. Насамперед — це визначальний компонент культури, що забезпечує спадкоємність та відтворення нагромаджених знань, досвіду, традицій. У цьому контексті освіту можна розглядати і як процес навчальної та вихов¬ної діяльності, і як результат цього процесу. Причому освіта — це не просто діяльність, а діяльність в особливий спосіб організована, з певною ієрархією ролей і нормативним регулюванням.
Освіта як результат такої діяльності — це засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок, розвиток особистості. Результати можуть бути реальними — фактична освіченість, рівень знань, якості особистості — і формальними — наявність атестата, посвідчення, диплома, що засвідчують факт закінчення навчального закладу, захист дисертації тощо.
Освіта — це також канал інформації в інформаційній системі, один з чинників прогресу.
Отже, освіта є складним соціальним феноменом, і вивчає цей феномен багато наук. Вітчизняна наука найбільшу увагу приділяє вивченню змісту, мети та організації освітньої діяльності, методів та процедур навчання, системи управління тощо.
Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти.
Освіта буває формальною і неформальною. Формальна освіта передбачає наявність спеціальних установ, шкіл для здійснення процесу навчання, а також підпорядкування його певним офіційним приписам, які втілюють культурні стандарти, політичні настанови відповідного суспільства.
Під неформальною освітою розуміють стихійне, несистематизоване засвоєння індивідуальних знань і навичок у процесі спілкування із соціальним оточенням — друзями, знайомими, колегами — у процесі самовдосконалення, індивідуального залучення до культурних цінностей, засвоєння інформації з книжок, періодичних видань, радіо, телебачення тощо. Неформальна освіта відіграє неабияку роль у соціалізації особистості, але вона є допоміжною стосовно формальної освіти. Соціологія вивчає насамперед формальну освіту.
Об’єктом соціології освіти є те соціальне середовище, де функціонують інституційні й не інституційні освітні організації, відбуваються процеси навчання та виховання, взаємодіють їх суб’єкти.
Предметом соціологічного вивчення є освіта як соціальний інститут, як соціальна система, механізм взаємодії її з іншими складовими суспільства, його соціальною структурою.
Щоб ліпше зрозуміти роль і місце інституту освіти в загальній системі суспільних відносин, слід коротко ознайомитися з еволюцією освіти, історією її розвитку.
У первісному суспільстві освіта була складовою соціально-виробничих процесів. Не було ні шкіл, ні вчителів. Передавання знань, досвіду, культури здійснювали всі члени суспільства. Навчання дітей, залучення їх до трудового процесу починалося з 4—5 років. Хлопчиків навчали чоловіки, а дівчаток — жінки. Підлітки нарівні з дорослими брали участь у випасанні худоби, риболовлі тощо.
Коли діти дорослішали, вони проходили церемонію «ініціації», тобто своєрідного посвячення в дорослі, демонструючи свою силу й трудові навички.
З поглибленням поділу та спеціалізації праці, утворенням державності і появою соціальної нерівності починається поступова інституалізація освіти. Перші ознаки соціального інституту освіти з’являються вже в античному світі, коли діти багатих батьків здобували освіту в спеціальних учителів.
Соціальні інститути освіти зароджуються у Стародавній Індії, Стародавньому Римі, де в школах за певну плату вчителі навчали дітей з аристократичних сімей граматики, філософії, музики, красномовства, юриспруденції, медицини тощо. Діти з інших родин, як правило, навчалися безпосередньо в процесі трудової діяльності. За таких умов визначальну роль у навчанні й вихованні дітей продовжувала відігравати сім’я.
У середньовіччі освіта набирає більш організованого характеру, але існує ще в межах соціального інституту релігії. Християнська церква в Європі запроваджує цілу систему спеціальних навчальних закладів для підготовки осіб духовного стану. У Парижі, Оксфорді та інших містах виникають перші університети. Згодом культурно-освітні функції університетів розширюються, там починають навчати юриспруденції та медицини, опрацьовують перші наукові дослідження з математики, логіки, фізики. Але осві¬та була доступна лише дітям з багатих і «шляхетних» родин.
Докорінно змінюється інститут освіти в індустріальному суспільстві ХІХ—ХХ ст. Ці зміни було зумовлено потребами науки, науково-технічного прогресу, змінами в культурі й житті людей. Освіта поступово стає доступною широким верствам населення. Поширюється мережа середніх і спеціальних шкіл, значно збільшується кількість вищих навчальних закладів. Неповна, а потім і повна середня освіта стає необхідною умовою отримання професії в основних галузях промисловості. Докорінно змінюється і сутність освіти. Якщо в доіндустріальний період її було орієн¬товано головним чином на збереження й відтворення культури, досвіду і знань попередніх поколінь, то в індустріальному суспільстві освіта стає активним елементом, ключовим чинником суспільного прогресу, культурних і соціальних змін. Освіта дає небачену раніше віддачу. Приріст національного доходу за рахунок капіталовкладень у сфері освіти досягає 40—50%.
Сучасна освіта перетворилася на диференційовану, багатоступеневу систему, яка дає змогу людині постійно працювати і освоювати раніше набуті людством знання й навички. Вона стала визначальним чинником у процесі соціалізації особистості, формуванні її соціального статусу, який визначається передовсім престижністю професії. Здобута освіта значною мірою визначає дальшу кар’єру людини, її місце в житті.
Соціологія вивчає освіту як відносно самостійну соціальну систему, метою котрої є систематичне навчання й виховання членів суспільства, орієнтоване на опанування ними певних професійних і наукових знань, моральних цінностей, умінь, навичок, норм поведінки, зміст яких визначається політичним устроєм суспільства, соціально-економічним рівнем його розвитку.
Як самостійна галузь науки соціологія освіти сформувалася на рубежі ХІХ—ХХ ст. Ще Е. Дюркгейм, Д. Дьюї та інші соціологи того часу у своїх працях звертали увагу на необхідність спеціального аналізу проблем, що стосувалися ролі, призначення і функцій освіти.
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Головною ідеєю реформування освіти є створення єдиної неперервної системи, яка з допомогою комплексу державних, громадських та приватних установ освіти здатна була б відтворювати інтелектуальний, духовний потенціал суспільства, задовольняти всі громадські потреби на рівні світових стандартів.
Однак практичне здійснення цієї ідеї гальмується багатьма несприятливими чинниками. На підставі соціологічних досліджень останнього часу провідні фахівці визначили основні з них:
• катастрофічне матеріальне та фінансове становище освітніх установ на фоні загальної соціальної кризи в державі;
• утрата інтелектуалів та зниження загальної якості кадрового потенціалу викладацького корпусу, спричинене безперешкодною дією нецивілізованого й неконтрольованого ринку епохи «початкового нагромадження капіталу»;
• нерозвинутість соціальних механізмів та правового забезпечення самостійності, ініціативи й експериментування в освіті;
• слабкість альтернативного сектору освіти як щодо організаційних форм та стабільності, так і здебільшого щодо якості належних освітніх стандартів;
• брак у навчальних закладів свободи, необхідної для реалізації власних моделей підготовки фахівців, систем оплати праці тощо.
Отже, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.

--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 15:36, 25 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:06, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає

«приклад»,«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато

ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її

кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в

житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,

визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію

освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в

практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.

Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і

суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови

зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану

освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання

зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не

змінюється як історично набуті традиції.

По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних

матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська

система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер

має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною

оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх

психологічного розвантаження тощо.

Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.

По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії

освіти.

Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього

процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким

аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності

суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення

розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та

всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути

визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до

новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської

відповідальності та патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для

реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,

матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані

результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна

передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі

господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний

соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у

законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній

доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про

освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як

особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів,

розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей,

формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення

на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу,

підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства

кваліфікованими фахівцями». Вважаємо, що це не повне визначення

необхідної стратегічної мети української освіти.

Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних

освітніх завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній,

соціальній і духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по

вирішенню, завдяки розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для

майбутнього України проблем. Серед них: наукового прориву, зміни

демографічної та екологічної ситуації, визначення шляхів демократизації

освіти, а, відповідно, й країни, виховання національної свідомості населення

Це своєчасно відчули та зрозуміли в найрозвиненіших країнах.

Прикладом тут може стати реакція на кризову ситуацію в освіті керівництва

США. У цій країні в 1983 р. була опублікована стратегічна доповідь «Нація

в небезпеці», де закцентовано, що знання, інформація, кваліфікований розум

стали первинним матеріалом міжнародного обміну, а освіта, навчання –

обов’язковою інвестицією, необхідною для успіху в інформаційний час. А у

Франції першою статтею закону про освіту констатується, що вона є

найпершим пріоритетом нації. Необхідно зазначити, що в Україні освіта

також декларується на рівні основи інтелектуального, культурного,

соціального, економічного розвитку суспільства і держави, проте практична

реалізація даних положень майже відсутня.

І не дивно, тому що в українському лексиконі взагалі відсутнє поняття

«стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в

офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же

час, парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи. Нині

немає завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована,

чого має досягти.

Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення

сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:41, 17 травня 2016 (EEST)
#Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої

– виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості

своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на

найефективніші підходи у цій справі.

1. Американський підхід (власне США).

Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952),

видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа

та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на

механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності

розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту

дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в

країні.

А в праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це

сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті. Як же це «обертання»

відбувається у нинішній американській освіті? А ось так:

– У порівнянні з ЄС доля державних і приватних інвестицій

(головних фінансових надходжень в освіту) в США складає 2,3% від ВВП

(внутрішнього доходу країни), в ЄС же – 1,1%;

– у США на одного студента витрачається 19200 доларів, в ЄС –

8600;

– у США навчається близько 550 тис. іноземних студентів, а в ЄС –

450 тис. Підготовка іноземних студентів дає американській системі освіти

щорічний прибуток більше 10 мільярдів доларів!

Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на

найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125

університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на

рівні докторських програм.

Звичайно, що основне студентське поповнення в США відбувається

завдяки американській середньоосвітній школі. Але навчання в ній

специфічне.

Повною середньою освітою в США охоплено біля 90% молоді. Вона

навчається у школі 12 років. У останній рік навчання випускник розсилає в

різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в

навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами. Якщо він підходить

для навчання у тому чи іншому ВНЗ, то просить вислати звідти гроші за

комплект форм, які він буде заповнювати.

Після остаточного вибору ВНЗ абітурієнт крім заявки туди надсилає:

– документ про освіту;

– докладну автобіографію на двох сторінках;

– рекомендуючого листа зі школи, або від авторитетної особи;

– бажаним є також є есе на вільну тему, що цінується особливо

високо, оскільки вважається, що він розкриває ставлення абітурієнта до світу.

Обов’язковим є фінансова декларація та квитанція про сплату

реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні

викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто,

процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних

екзаменів.

2. Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти.

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має

закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить

Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається

допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є

інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу

кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на

престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта

платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає

кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

3. Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують,

насамперед, високорозвинені країни.

Так, у Великобританіїсередньоосвітня школа 12-річна. Її випускник

отримує відповідний сертифікат. А от щоб вступити у ВНЗ необхідно

подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку

й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається

національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і

через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5

класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні

потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ.

Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після

успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше,

ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85%

його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають

диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але

престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену,

для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:42, 17 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні

напрями реформування освітньої системи України, є її інформатизація, яка

розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації

країни в цілому. Основою переходу від індустріального етапу розвитку

суспільства до інформаційного є нові інформаційні технології.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги

нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує

кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік

синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-

методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,

найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при

збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної

адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання

й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей

«віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,

тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між

різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає

впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін,

об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на

міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для

учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,

підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для

творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація

принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів

концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:22, 23 травня 2016 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти

країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої

освіти.

Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010

р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і

студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації

визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загальних положень,

притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі

визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав.

Підтверджуючи свою підтримку загальних принципів, викладених у

Сорбоннській декларації, — наголошено в документі, — ми координуємо

нашу політику з метою досягнення у найближчому часі, не пізніше першої

декади третього тисячоліття, таких цілей, які, на нашу думку, мають

першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти

та поширення європейської системи вищої освіти у світі:

1) Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених

ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою

сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній

конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.

2) Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів:

додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання

потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати

щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні

першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як

відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального

циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох

європейських країнах.

3) Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу

оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності

студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих

навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього

визнання з боку відповідного університету-отримувача.

4) Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного

використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:

— забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також

до відповідних послуг;

— забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи

член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному

закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до

свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;

— сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості

освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;

— просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти,

зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми

закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і

виховних програм.

На основі цих цілей зміст декларації зводиться до таких практичних

кроків:

 запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і

повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого.

Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на

європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;

 запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської

кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як

засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на

всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання

навчальними закладами на основі принципу добровільності;

 видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для

запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі,

прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському)

просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих

навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення

конкурентноспроможності системи вищої освіти;

 стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення

студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського

простору;

 розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти

з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;

 посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах

наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх

програм.

Станом на 2014 р. не всі визначені Болонською декларацією цілі з

низки об’єктивних і суб’єктивних причин були досягнуті повною мірою. У

деяких країнах, до яких належить й Україна, освітній рівень бакалавра з

терміном навчання три-чотири роки сприймають як неповну (і неповноцінну)

вищу освіту, що ускладнює працевлаштування випускників із дипломом

бакалавра. Студенти — громадяни держав, що не є членами Європейського

Союзу, — фактично не мають задекларованих у контексті Болонського

процесу можливостей вільного вибору місця навчання та його продовження

на вищому освітньому рівні. Відсутні незалежні агентства контролю якості

вищої освіти. Інтерпретація Болонського процесу на місцях часто не

відповідає реальним європейським цінностям і тенденціям.

Очікувалося, що Конференція європейських міністрів (2009) стане

прологом до завершальної стадії процесу побудови спільного європейського

простору, який планували закінчити до 2010 р. Однак учасникам конференції

довелося робити інші акценти і констатувати: Цілі, викладені в Болонській

декларації, залишаються в силі і сьогодні. Оскільки не всі завдання виконано,

повне і належне виконання їх на європейському, національному та

інституціональному рівнях потребує зростання темпів та зобов’язань на 2010

рік. Міністри підбили певні підсумки та встановили пріоритети на наступне

десятиліття. Дату завершення створення спільного європейського простору

було відкладено до 2020 р.

Приєднання України до Болонської декларації, інтеграція системи

вищої освіти країни до європейського освітнього простору, безперечно є

позитивним процесом. Однак при цьому потрібно враховувати, що

універсалізовані системи вищої освіти в Україні і західноєвропейських

країнах функціонують в різних соціально-економічних умовах. За наявності

істотних відмінностей у стимулах до навчання і здобування вищої освіти, в

оплаті висококваліфікованої праці, можливостях міждержавної мобільності

студентів, викладачів і науковців реалізація проголошених Болонською

декларацією цілей для України багато в чому є проблематичною. Через

роздрібненість освітньо-кваліфікаційних рівнів, фрагментацію процесу

вивчення дисциплін, формалізацію оцінювання знань можна втратити

основну перевагу радянської вищої освіти – фундаментальність підготовки

фахівців, не додавши до неї нових позитивних якостей.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:37, 4 липня 2016 (EEST)
2.У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського

Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція

про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський

процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про

гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998

року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та

Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері

вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на

спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських

держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні

(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для

приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську

декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації

було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес

об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:49, 4 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1.Квазінаука

– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим

науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та

наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали

свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,

вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих

учених, ідей своїх «противників» тощо.

Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне

відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська

біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття

генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у

певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно

зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор,

пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки

не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими

мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:06, 4 липня 2016 (EEST)
2.Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від

хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого

вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Кожен навчальний

предмет є, по суті, зосередженням відповідної ділянки науки. І якщо якась зі

шкільних дисциплін «не встигає» за «своєю» наукою, то це може мати

трагічні наслідки.

Тому аксіоматичною є необхідність кожного педагога постійно

знаходитися на вістрі найновіших наукових знань, особливо щодо свого

фаху. Для цього необхідно знати й користуватися системою науково-

дослідницького процесу, звернувши увагу на такі її елементи, як:

1) сутність, зміст і функції науки;

2) сили та засоби наукових рішень;

3) структура науково-дослідницької системи;

4) методологія наукового дослідження;

5) наукова творчість педагога;

6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;

7) статус науковця і наукова етика тощо.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:16, 11 липня 2016 (EEST)
==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:52, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Аксіоматично, що якісний стан суспільства об’єктивно зумовлений його

освіченістю. Тепер, коли світова криза освіти віднесена ООН до глобальних

проблем, що загрожують існуванню людства, усвідомлення ролі та значення

освіти й науки в подальшому існуванні та розвитку соціуму постало чи не

головною потребою. Очевидно, що для виходу з освітньої кризи необхідно

сформувати та реалізувати нову парадигму освіти.

Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад»,

«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато ширший. У

ньому наявні два обов’язкових аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її

кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в

житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,

визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію

освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній

реалізації інноваційних педагогічних технологій.

Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і

суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови

зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану

освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання

зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не

змінюється як історично набуті традиції.

По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних

матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська

система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер

має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною

оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного

розвантаження тощо.

Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.

По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії

освіти.

Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,

а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з

доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для

нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення

розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного

забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений

генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових

знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та

патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації

відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-

фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати

реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив

розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства,

суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний

соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у

законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній

доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про

освіту» зазначено, що метою освіти є всебічний розвиток людини як

особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і

фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування

громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі

інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення

освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства

кваліфікованими фахівцями. Вважаємо, що це не повне визначення необхідної

стратегічної мети української освіти.

Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних освітніх

завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній, соціальній і

духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по вирішенню, завдяки

розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для майбутнього України

проблем. Серед них: наукового прориву, зміни демографічної та екологічної

ситуації, визначення шляхів демократизації освіти, а, відповідно, й країни,

виховання національної свідомості населення тощо.

Це своєчасно відчули та зрозуміли в найрозвиненіших країнах.

Прикладом тут може стати реакція на кризову ситуацію в освіті керівництва

США. У цій країні в 1983 р. була опублікована стратегічна доповідь «Нація в

небезпеці», де акцентовано, що знання, інформація, кваліфікований розум

стали первинним матеріалом міжнародного обміну, а освіта, навчання –

обов’язковою інвестицією, необхідною для успіху в інформаційний час. А у

Франції першою статтею закону про освіту констатується, що вона є

найпершим пріоритетом нації. Необхідно зазначити, що в Україні освіта також

декларується на рівні основи інтелектуального, культурного, соціального,

економічного розвитку суспільства і держави, проте практична реалізація

даних положень майже відсутня.

І не дивно, тому що в українському лексиконі взагалі відсутнє поняття

«стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в

офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же час,

парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи. Нині немає

завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована, чого має

досягти.

Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення

сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:19, 11 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:12, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освіта протягом життя в усьому світі й особливо в розвинених країнах стає усе більш важливою сферою освітніх послуг. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти: формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:24, 5 жовтня 2016 (EEST)

#Одним із перспективних шляхів оновлення і розвитку вітчизняної
освітньої системи є впровадження елементів відкритої освіти, яка має
значний потенціал для забезпечення випереджального розвитку вітчизняної
освітньо-наукової системи в контексті глобальних соціально-економічних
тенденцій. Про впровадження елементів відкритої освіти, зокрема, йшлося у
Посланні Президента України до Українського народу (2010), у якому було
прямо поставлено завдання: «освітня система України повинна стати на шлях
запровадження принципів відкритої освіти»
28
.
Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої
діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації
навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за
допомогою інформаційно-комунікаційних технологій29
.
Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох
країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім
вищої освіти та освіти дорослих. Про це свідчать як об’єктивні зміни у
навчальних закладах і навчальному процесі, так і дедалі більша увага до
відкритої освіти з боку урядів і міжнародних установ, освітніх та наукових
інституцій, благодійних фондів, громадських організацій, міжурядових та
міждержавних інституцій, включно з Організацією Об’єднаних Націй.
З моменту рішення Массачусетського інституту технологій, ухваленого
2001 року
30
, щодо надання відкритого доступу до всіх своїх навчальних
матеріалів минуло лише трохи більше 10 років, а принципи відкритої освіти
дедалі більше стають стандартом освітньої діяльності. Масштабні ініціативи
зі впровадження елементів відкритої освіти сьогодні втілюються у десятках
країн, серед яких як лідери, такі як США і Великобританія, так і держави, що
прагнуть максимально швидко подолати відставання в освітній та науковій
сферах – зокрема, КНР і В’єтнам (останній 2006 року де-факто зробив
відкриту платформу створення та обміну навчальними і освітніми
матеріалами Connexions31 загальнонаціональним стандартом вищої освіти).
Відкрита освіта: соціально-політичні і техніко-організаційні складові
Відкрита освіта сьогодні перебуває на етапі бурхливого розвитку. З
огляду на це, а також на різноплановість аспектів відкритої освіти,
природним є співіснування багатьох, часом конкурентних, розумінь цього
поняття.
Ці різнопланові аспекти і відповідні різнорідні тлумачення можна
поділити на дві великі групи. По-перше, це ідеологічні, соціальні і політичні
складові. Головним у них є наголос на тому, що освіта – це суспільне благо, а
відтак безперешкодно отримувати освіту має право кожен член суспільства,
незалежно від раси, етнічної належності, статків, місця проживання тощо.
Тобто головною метою для цієї соціально-політичної складової відкритої
освіти є демократизація освіти, підвищення ступеня її доступності – у першу
чергу для представників соціальних груп, які з різних причин досі такого
доступу не мають чи перебувають у дискримінованому становищі. З
очевидних причин, для нашої країни цей аспект не є найактуальнішим:
Конституція України закріплює право усіх громадян на отримання освіти, і
цей принцип в цілому успішно реалізується, про що свідчать високі за
світовими стандартами показники охоплення населення і середньою, і вищою
освітою.
Друга головна складова поняття відкритої освіти наголошує на
організаційних і технологічних аспектах цього явища. Саме вона є для
вітчизняної системи освіти найбільш значущою, відкриваючи значні
можливості для оновлення і розвитку, підвищення якості освіти і
ефективності навчального процесу. Особливо значним є позитивний
потенціал впровадження елементів відкритої освіти у вищій освіті та освіті
дорослих, хоча суттєвий позитивний потенціал є і для середньої освіти. У
середній освіті підходи та інструменти відкритої освіти у першу чергу здатні
дієво сприяти у поліпшенні становища із забезпеченням сучасними
навчальними матеріалами та у забезпеченні можливостей обміну досвідом
між педагогами. Щодо освіти дорослих (освіта протягом життя), то реалізація
потенціалу відкритої освіти може стати запорукою розбудови в Україні нової
сучасної індустрії, здатної відіграти велику роль у поліпшенні соціального
клімату і якості трудових ресурсів та у створенні значної кількості нових
робочих місць.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:17, 5 жовтня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:11, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

----За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.
Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями». Вважаємо, що це не повне визначення необхідної стратегічної мети української освіти.
Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних освітніх завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній, соціальній і духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по вирішенню, завдяки розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для майбутнього України проблем. Серед них: наукового прориву, зміни демографічної та екологічної ситуації, визначення шляхів демократизації освіти, а, відповідно, й країни, виховання національної свідомості населення тощо.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:22, 5 жовтня 2016 (EEST)
----Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції.
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:22, 5 жовтня 2016 (EEST)
З традиційного навчання потрібно зберегти класно - урочну систему.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:22, 5 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:14, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:00, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не опрацювали тематичну дискусію №2.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:43, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зарудний С.В.

2016-11-01T05:39:44Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Сергій Вікторович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:27, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Тому що є фактично практичною та педагогічною філософією.--[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 15:02, 31 жовтня 2016 (EET)
#1.Аналіз і осмислення сучасного стану систем освіти.2.Дослідження змін у освіті.3.Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань.4.Вивчення потреб в освіті.5.Оцінка рівня і якості знань.6.Аналіз ставлення суспільства до освіти і її цінності.7.Визначення міри впливу на динаміку моральних потреб і інтересів.--[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 15:26, 31 жовтня 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Сергій Вікторович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:09, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на сві галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. А прадигма освіти повинна обов'язково мати два аспекти: погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення. А також практичні дії по досягненню поставленої мети. З моєї точки зору прадигма в нашій освіті майже відсутня. Адже одне з головних завдань освіти давати якісні знання. А як показує практика знання з кожним роком погіршуються. І цьому є низка причин: серед яких, з моєї точки зору, є постійні експеременти та зміни програм (не в кращу сторону), відсутність елементарно підручників іноді майже весь навчальний рік, недостатня кількість підручників, перенасиченість програм і багато іншого.

#Американський, Азійський, Європейський
----
------[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 16:22, 31 жовтня 2016 (EET)
Доброго дня, Сергій Вікторович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Дає можливість швидко отримувати інформацію, дізнаватись новини, мати зручний засіб комунікації.
#Дає можливість налагоджувати зв'язок між відділом освіти - методисиами - вчителями - батьками.--[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 16:28, 31 жовтня 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Сергій Вікторович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Суть Болонського процесу полгає в запровадженні дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат), повної (магістрат) другий рівень неможливий без успішного закінчення першого. Запровадження системи кредитних одиниць. Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі. Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межахБолонського простору. Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій. Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектуванню нових конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес було започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ ст.--[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 16:28, 31 жовтня 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Сергій Вікторович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:24, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка народжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством. Вчені котрі вже вичерпали свій потенціал, але цього не визнають, не допускають у свою галузь свіжі думки інших учених.
#1.Тема дослідження. 2. Мета. 3.Об'єкт. 4.Предмет. 5. Завдання 6.Гіпотеза 7.Принципи 8.Методи 9.Критерії 10.Результати 11.Класифікація результатів. 12. Оцінка. 13. Висновки 14.Визначення наступних проблем. 15 Оформлення.--[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 16:35, 31 жовтня 2016 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Сергій Вікторович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:18, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

---- Ці обидва поняття передбачають реорганізацію освітньої системи. Але поняття стратегія освіти є ширшим і стосується всього життя, а не лише освіти. Це наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.--[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 16:40, 31 жовтня 2016 (EET)
----
Доброго дня, Сергій Вікторович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:29, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1.За ступенем. 2.За видом.3.За віком.
#Можливість та здатність людини отримувати та застосовувати знання протягом всього життя.--[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 17:06, 31 жовтня 2016 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:24, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:53, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Ні не потребує, крім фінансування.
#Все.--[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 17:06, 31 жовтня 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Освіта є одним з головних багатств людства. Освіта - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. --
#Освіта-основа,фундамент людської цивілізації.--[[Користувач:Зарудний Сергій Вікторович|Зарудний Сергій Вікторович]] ([[Обговорення користувача:Зарудний Сергій Вікторович|обговорення]]) 17:06, 31 жовтня 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:33, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Сергій Вікторович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:16, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Сергій Вікторович! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:39, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-11-01T05:37:06Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Доброго дня,Людмило Олександрівно. Вітаю з святами.
#Філософське дослідження освіти необхідне тому що філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкривати в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, технічних загроз і т.д.
#Філософія освіти має цілу низку завдань. Це аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань. Ще одним завданням філософії є остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти".
До завдань соціології освіти відносять:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини.
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості
-аналіз ставлення суспільства і тиххто навчається. до освіти, виявлення її соціальної цінності.
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу
- визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів
Соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:13, 7 травня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на сві галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. А прадигма освіти повинна обов'язково мати два аспекти: погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення. А також практичні дії по досягненню поставленої мети. З моєї точки зору прадигма в нашій освіті майже відсутня. Адже одне з головних завдань освіти давати якісні знання. А як показує практика знання з кожним роком погіршуються. І цьому є низка причин: серед яких, з моєї точки зору, є постійні експеременти та зміни програм (не в кращу сторону), відсутність елементарно підручників іноді майже весь навчальний рік, недостатня кількість підручників, перенасиченість програм і багато іншого.
#Американський, Азійський, Європейський --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 14:55, 7 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Дає можливість швидко отримувати інформацію, дізнаватись новини і т.д.
# Дає можливість налагоджувати зв'язок між відділом освіти - методисиами - вчителями - батьками. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:31, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Суть Болонського процесу полгає в запровадженні дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат), повної (магістрат) другий рівень неможливий без успішного закінчення першого. Запровадження системи кредитних одиниць. Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі. Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межахБолонського простору. Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій. Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектуванню нових конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес було започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ ст.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:04, 5 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:37, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка народжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством. Вчені котрі вже вичерпали свій потенціал, але цього не визнають, не допускають у свою галузь свіжі думки інших учених.
# 1. Тема дослідження. 2. Мета. 3.Об'єкт. 4.Предмет. 5. Завдання 6.Гіпотеза 7.Принципи 8.Методи 9.Критерії 10.Результати 11.Класифікація результатів. 12. Оцінка. 13. Висновки 14.Визначення наступних проблем. 15 Оформлення.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:26, 5 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:39, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----Доброго дня. Ці обидва поняття передбачають реорганізацію освітньої системи. Але поняття стратегія освіти є ширшим і стосується всього життя, а не лише освіти. Це наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 19:34, 10 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:11, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:17, 10 жовтня 2016 (EEST)

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних досліджень
#відкритість для суспільства навчальних матеріалів усіх рівнів освіти, матеріалів щодо історико-культурної спадщини, значущих для освіти і науки довідково-інформаційних матеріалів, результатів наукових досліджень та інформації про наукові проекти, фінансовані державним коштом, що не становлять державної таємниці; • відкритість навчального процесу та доступність якісних інструментів колективної роботи з різноманітними освітніми матеріалами для забезпечення вільного обміну досвідом між учителями і викладачами (в тому числі – з професіоналами з інших країн); • відкритість наукових досліджень для іноземних колег з метою забезпечення адекватної інтеграції української науки у єдиний європейський і світовий інтелектуальний простір; • відкритість результатів навчальної діяльності для забезпечення поінформованості суспільства в цілому, батьків, професійної спільноти, органів державного управління освітою щодо поточного становища усіх ланок освітньої системи з метою забезпечення свідомого вибору навчального закладу, обміну досвідом, поліпшення ефективності управління.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:16, 10 жовтня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На мою думку, сучасній освіті наразі потрібно дати спокій і не змінювати її кожен рік. У пошуках чогось нового ми нажаль, як в добу середньовіччя відкидали надбання античності так і нині не сприймаємо надбань в системі освіти які вже існували в період Радянського союзу. Звичайно час вимагає змін. З'являються різні інформаційні технології, нові і досить цікаві методики викладання і т.д. Їх звичайно потрібно використовувати. Але не заполоняти ними весь освітній процес. Ми шукаємо якісь нові шляхи вдосконалення освіти, а якість освіти падає. І цьому є ціла низка причин про котрі може сказати кожен практикуючий учитель, але нажаль наші міркування нікому не цікаві. На мою думку освіту потрібно не змінювати, а відсотків на 70 повернути назад до радянської. (Я не є прихильнецею Радянського союзу. Навіть зовсім навпаки.Але в усьому поганому є завжди щось гарне)--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:53, 10 жовтня 2016 (EEST)
# Своє ставлення до сучасної освіти я висловила в попередньому запитанні і сказати що мені дійсно подобається в нашій освіті дуже важко. Мабуть, єдине, що мені майже повністю подобається це 12 бальна система оцінювання, котра дає можливість більш об'єктивно оцінювати знання учня. Але те що відсутні незадовільні оцінки це не логічно. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:53, 10 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Освіта є одним з головних багатств людства. Освіта - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. --[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:53, 10 жовтня 2016 (EEST)
# Освіта це робота. Інтелектуальна робота, котра вдосконалює людину, створює справжню особистість. Освіта дає можливість орієнтуватися у різних галузях життя. Ставати справжнім професіоналом.Ми, вчителі історії, чудово знаємо, що тільки освічена нація може розвиватись та рухатьсь вперед.--[[Користувач:Зозуля Альона Володимирівна|Зозуля Альона Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Зозуля Альона Володимирівна|обговорення]]) 20:53, 10 жовтня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття №3, №4, №5, індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 3 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Альона Володимирівна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:37, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Голуб Л.М.

2016-11-01T05:30:26Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:52, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Добрий вечір,Людмило Олександрівно!Вибачте, але з технічних причин відповідаю із значним запізненням.
#Відповідь на завдання №1 :Філософське дослідження освіти необхідне , тому,що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему; завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства. Філософія переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності. Крім того філософський аналіз свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне.

№2 Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки 1.Якщо філософія - це наука про закономірності природи, суспільства, пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалення системи навчання й виховання
З повагою Голуб Людмила Миколаївна

[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:34, 19 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді
Добрий вечір,Людмило Олександрівно!
1.Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означене сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажанні результати реалізації стратегічних завдань.

Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя.

2. Сучасні зарубіжні підходи до освіти:

1. Американський (США)-розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї.
2. Азійський (японський і китайський варіанти).
3. Європейський (високорозвинені країни-Великобританія, Німеччина, Франція)
---Зповагою Людмила Миколаївна Голуб-
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:35, 19 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:00, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Добрий вечір,Людмило Олександрівно!
Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти івиховання.

#Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, є її інформатизація, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності , можливість використання
й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей«віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу;

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів івикладачів.Цепередусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання .
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:37, 19 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 13 травня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:
Добрий вечір .Людмило Олександрівно.
1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав:
-Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом -запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
-Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
-Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів
-Сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;
-Просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.
-Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.

2.Болонський процес започаткували :Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти" 1998 р.та спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009).
З повагою Людмила Миколаївна Голуб

[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:37, 19 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 20 травня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:
Добрий вечір ,Людмило Олександрівно.
1.Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх«противників» тощо.Через це квазінаука скочується до рівня лженаукию

2.Основні елементи,що складають дослідницьку систему:

1. Тема дослідження.
2. Мета.
3. Об’єкт .
4. Предмет.
5. Завдання.
6. Гіпотеза .
7. Принципи .
8. Методи .
9. Критерії .
10. Результати.
11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного.
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
15. Оформлення досягнутих результатів .
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.

[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:38, 19 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Людмила Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:38, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Добрий вечір ,Людмило Олександрівно.

-«Парадигма освіти» є значно вужчим поняттям , ніж «стратегія освіти».Вона стосується лише освітнього процесу ,а «стратегія освіти» всього суспільного життя.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:40, 19 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних дослідженьКористувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:09, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
1)Існує 3 основні форми освіти :
#формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

2)Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання.
З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 20:59, 26 жовтня 2016 (EEST)
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:35, 5 вересня 2016 (EEST)
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.Дякую , поки що все зрозуміло.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:41, 19 жовтня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:
#Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
Реформи 90-х років 20 століття в українській освіті були зорієнтовані на створення нової системи освіти в Україні, збереження й примноження здобутого в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвих коректив у зміст освітянського процесу. Діяльність сучасної системи освіти України забезпечується цілою низкою освітніх нормативно-правових документів, серед яких основними є: Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту" тощо. У 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про освіту", що визначив школу як основу духовного та соціально- економічного розвитку держави й передбачив кардинальні зміни в її роботі. Відповідно до закону, а також внесених до нього змін і доповнень (1996 р.), освіта в сучасній Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, реальної взаємоповаги між націями та народами. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту. В Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Ухвалення Закону України "Про загальну середню освіту" відкрило реальні можливості щодо прискорення реформування системи загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог нашого суспільства й потреб кожної особистості. Проте, саме середня освіта зазнала за часів незалежності найбільше неоднозначного впливу трансформаційних процесів. Україна в середині 90-х років опинилася на 95 місці за індексом людського розвитку ЮНЕСКО. Прогресуючі тенденції – падіння престижу освіти, престижу педагога – породили плинність кадрів, що зумовило падіння якості педагогічного складу, рівня загальної педагогічної освіти, зниження результативності праці. На думку багатьох науковців, освітнє відродження безпосередньо пов’язано з етнопедагогікою, яка в сучасній освіті може бути задіяна при викладанні тих наук, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, держави, культури, географії, побуту, літератури, релігії. Побудована на такому фундаменті школа відповідає національним рисам української дитини, її ментальності, що здатні забезпечити найвищий злет її розумового, духовно-морального й естетичного розвитку. Отже, освіта завжди виступає в суспільстві основою самовідтворення культури. Реформаційні роки для української освіти започаткували низку важливих тенденцій: певну деідеологізацію та демократизацію навчального процесу, підтримання органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою і традиціями вітчизняної педагогіки, забезпечення свободи творчості педагогів-новаторів, урізноманітнення спектра навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, поступове утвердження у сфері освіти української мови. Проте, були і негативні явища, які вплинули на генезис освітньої галузі. Це, зокрема: залишковий принцип фінансування, невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормативам і потребам суспільства, падіння престижу педагогічної діяльності, різке загострення кадрової проблеми. На жаль, освіта поступово втрачає своє природне значення важливої продуктивної сили суспільства, якщо точніше — рушійної сили прогресивного розвитку нашої країни. Держава не напрацювала механізмів і не робить практичних кроків для залучення системи освіти з її науковим і кадровим потенціалом до розв’язання найактуальніших питань розвитку економіки. Майже втрачено зв'язки освітян із промисловими підприємствами, установами, яких практично перестали цікавити питання підготовки нового покоління кадрів і підтримка цієї діяльності. Немає й законодавчих актів, які сприяли б заохоченню підприємців до інвестицій в освіту (що ми побачили, розглядаючи сучасні зарубіжні підходи до освіти). За таких умов почав складатися імідж освіти як другорядної сфери, що лише створює додаткове навантаження на бюджет.

Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком.
Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності.
Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.
Головне , що треба змінити в системі української освіти : необхідно відійти від формалізму ,зробити освітню систему відкритою ,ективно впроваджувати іновації,дбати не про кількість вивченого матеріалу , а про його якість та практичний зміст.
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:42, 19 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 19 вересня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.

#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.[1]

Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

Освіта призначена, щоб дати новому поколінню початкові знання культури, формуючи поведінку у дорослому житті і допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. У широкому сенсі слова, освіта — процес або продукт "…формування розуму, характеру або фізичних здібностей особистості… У технічному сенсі утворення — це процес, за допомогою якого суспільство через школи, коледжі, університети та інші інститути цілеспрямовано передає свою культурну спадщину — накопичене знання, цінності та навички — від одного покоління іншому «між поколіннями».Саме в цьому і полягає головне призначення та цінність освіти.
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:42, 19 жовтня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 15 червня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 3 жовтня 2016 (EEST)

Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
Я вже допрацювала завдання. Перевірте , будь-ласка.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:46, 19 жовтня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Людмила Миколаївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:30, 1 листопада 2016 (EET)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зарудний С.В.

2016-10-31T12:28:14Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зарудний С.В.

2016-10-31T12:26:41Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зарудний С.В.

2016-10-31T12:26:13Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Консультації */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зарудний С.В.

2016-10-31T12:25:39Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Індивідуальні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зарудний С.В.

2016-10-31T12:20:23Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зарудний С.В.

2016-10-31T12:19:02Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Яловець С.М.

2016-10-03T07:21:38Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Філософське дослідження освіти необхідне тому ,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Тому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти. Філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціонального прояву в інформаційному суспільстві. Філософія в системі досліджень освіти окремими науками. Завдяки філософії з’ясувати зміст поняття філософія освіти.
#Аналіз і осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявленні найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 16:03, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:11, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета означення сил
Для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати стратегічних завдань.
Парадигма освіти − це теоретично обґрунтована реорганізація системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реорганізації педагогічних технологій.

#Сучасні зарубіжні підходи до освіти 1.Американський 2.Азіатський 3.Європейський.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 16:03, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:55, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Позитивним моментом інформації освіти є,те ,що інформація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутністних підстав і зв’язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність,що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об’єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на між дисциплінарні та інтереси особистості
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації , підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості і надбання і закріплення професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання і застосування засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів. Добрий день Людмило Олександрівно. Вас вітає Світлана Миколаївна.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:51, 9 вересня 2016 (EEST)

#
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:35, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Добрий день Людмила Олександрівна.
Вас вітає Світлана Миколаївна.
1) Сутність Болонського процесу полягає в тому, що це процес зміцнення і гармонізації системи освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
2)Формально Болонський процес започаткували 2 документи: «Про гармонізацію європейської системи освіти» , підписаний 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Франції; та Німетчини Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти( Болонська декларація) прийнята 19 червня 1999 року на соціальній конференції в місті Болонья міністрами освіти 29 держав.
Добрий день Людмила Олександрівна.
Вас вітає Світлана Миколаївна.
1) Сутність Болонського процесу полягає в тому, що це процес зміцнення і гармонізації системи освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:53, 9 вересня 2016 (EEST)
# 2)Формально Болонський процес започаткували 2 документи: «Про гармонізацію європейської системи освіти» , підписаний 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Франції; та Німетчини Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти( Болонська декларація) прийнята 19 червня 1999 року на соціальній конференції в місті Болонья міністрами освіти 29 держав. --[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:54, 9 вересня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:28, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1)Квазінаука –це наукова форма діяльності , яка породжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством.
Тоді в ньому виникають віддалені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають Дотримуючись власних застарілих ідей , вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених ідей своїх «противників».
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:55, 9 вересня 2016 (EEST)
#
2)Основними елементами дослідної системи являється;
1)сутність, зміст і функції науки;м
2) сила та засоби наукових рішень;
3) структура науково-дослідницької системи;
4) методологія наукового дослідження;
5) наукова творчість педагога;
6) мова науки, аргументації,опис і поєднання наукових здобутків;
7) статус науковця і наукова етика тощо.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:57, 9 вересня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:Добрий день Людмила Олександрівна.

Вас вітає Світлана Миколаївна.
Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього освітнього життя.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 10:01, 9 вересня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:33, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:41, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:02, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Добрий день Людмила Олександрівна.

Вас вітає Світлана Миколаївна.

Спробую дати відповідь на питання . Чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України.
Сучасна система освіти не досконала , і потребує змін.
Наприклад : я б змінила систему оцінювання і відмінила тести , як систему контролю навчальних досягнень. Тому ,що діти користуються не знаннями при виконанні завдань , а намагаються вгадати де правильну відповідь.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 10:02, 9 вересня 2016 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:37, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Янченко І.В.

2016-10-03T07:19:06Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Яковенко Т.Т.

2016-10-03T07:17:45Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шевченко В.І.

2016-10-03T07:16:53Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:28, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:10, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:45, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Віктор Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віктор Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:31, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:32, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:53, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:33, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віктор Іванович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:16, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Цілуйко Л.М.

2016-10-03T07:16:03Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко В.І.

2016-10-03T07:15:08Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Сергієнко В.І.

2016-10-03T07:14:06Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Визначимо, чому це так необхідно.

По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній

процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка,

психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував

американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він

пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття

працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони,

заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим

займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке

призначення.

Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі

стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.

По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим

самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному

суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час,

стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його

матеріальному, соціальному та духовному розвитку.

Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом

вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології,

продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз

освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне

життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.

По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими

науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки

(педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої

методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання

філософського сприйняття світу.

По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням

філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття

«філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна

оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є:

1) процесом формування людини;

2) загальнолюдською цінністю;

3) результатом шкільної діяльності;

4) засобом кардинальних змін суспільного життя;

5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
#Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:

 аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження

спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;

 вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та

виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації

педагогічного знання.
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:

 вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства

та особистому житті людини;

 оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;

 аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення

її соціальної цінності;

 виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;

 визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і

інтересів.
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 10:23, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:09, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для

реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,

матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані

результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна

передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі

господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
#1. Американський підхід (власне США).
2. Азійський підхід.
3. Європейський підхід
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 10:23, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:35, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,

тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між

різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає

впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін,

об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на

міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для

учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,

підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для

творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація

принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів

концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.
#
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 10:57, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#процес зближення і гармонізації систем освіти

країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої

освіти.
#Формально Болонський

процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про

гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998

року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та

Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері

вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на

спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських

держав.
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 11:02, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука

– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим

науковим співтовариством.
#Елементи дослідницької системи
1) сутність, зміст і функції науки;

2) сили та засоби наукових рішень;

3) структура науково-дослідницької системи;

4) методологія наукового дослідження;

5) наукова творчість педагога;

6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;

7) статус науковця і наукова етика тощо.
--[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 11:14, 18 серпня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Володимир Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:03, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,

а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з

доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для

нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
----
----
Доброго дня, Володимир Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:22, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:24, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Так, потребує.
#Я б залишив класну форму навчання.
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:18, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Володимир Іванович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:14, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Мацак О. М.

2016-10-03T07:12:30Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему; завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному, духовному розвитку. Філософія переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності. Крім того філософський аналіз свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне. Філософія виступає в системі дослідження освіти окремими науками загальною методологічною основою. Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки 1.Якщо філософія - це наука про закономірності природи, суспільства, пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалення системи навчання й виховання.
# Завдання філософії : аналізувати стан освіти та вивчати способи реформування. Завдання соціології : вивчати потреби людей в освітньому сегменті; оцінювати якість освітньої послуги; аналізувати ставлення суспільства до системи освіти; вивчати освіту як чинник суспільного прогресу; визначати міри впливу освіти на динаміку моральних потреб.
-----[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 20:59, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:08, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# 1. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означене сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажанні результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя.
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
# Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
1. Американський (США)-розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї.
2. Азійський (японський і китайський варіанти).
3. Європейський (високорозвинені країни-Великобританія, Німеччина, Франція) --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 21:07, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:30, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Це доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок;
# реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.
# У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік). --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:18, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
# Основні елементи дослідницької системи: тема дослідження, мета, об'єкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення результатів. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:28, 8 серпня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Олена Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь: Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:34, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:19, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:12, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Сучасна система освіти України потребує суттєвих змін та доповнень, необхідно розвантажити навчальні програми, приділити більшу увагу практичній спрямованості навчання.
# Необхідно зберегти класноурочну систему навчання, поурочне оцінювання навчальних досягнень учнів. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:39, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:17, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:12, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Романчук Т.Ю.

2016-10-03T07:10:28Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:24, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1) Доброго дня! Хочу сказати, на мою думку лише філософія в змозі узагальнити
всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато
наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Нині філософія, формуючи загальну
картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному
суспільстві. Саме філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною
методологічною основою. Всі причетні для цього науки ( педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо)
напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:02, 28 квітня 2016 (EEST)
2) Основні завдання філософії освіти:
- аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості
стратегічних змін у сфері освіти;
- вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань
та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Основні завдання соціології освіти:
- вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в
житті суспільства та особистому житті людини;
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх
соціальної значущості;
- аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається,
до освіти, виявлення її соціальної цінності;
- виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
- визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:02, 28 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:31, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1) Доброго дня! Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для
реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,
матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані
результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна
передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі
господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає
«приклад»,«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато
ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти:
1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її
кардинального вдосконалення;
2) практичні дії по досягненню поставленої мети.
Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в
житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,
визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію
освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в
практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і
суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови
зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану
освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання
зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не
змінюється як історично набуті традиції.
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних
матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська
система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер
має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною
оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх
психологічного розвантаження тощо.
Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.
По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії
освіти.

2) Американський підхід (власне США),азійський підхід,європейський підхід до сучасної організації освіти презентують,
насамперед, високорозвинені країни. --[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 21:17, 19 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:25, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1. Використання ІТО допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти. ІТО надають найширші можливості. Опис творчого процесу, його результати можуть бути представлені та обговорені на електронній конференції, опубліковані в електронному виданні, розміщені на Web-caйтe навчального закладу. Наприклад, на зміну рукописним тематичним журналів (історичні, літературні та ін) не тільки у вузах, а й у багатьох школах, гімназіях, ліцеях з'являються електронні журнали, для яких немає проблем з тиражуванням та розповсюдженням. Кожен бажаючий може ознайомитися з їх матеріалами через Internet, а при відсутності у навчального закладу свого Web-сайту - через локальну мережу.
2. ІТО розширюють можливості освітнього середовища як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку креативності учнів. До таких програмних засобів відносяться моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні навчальні, експертні системи, програми для проведення ділових ігор. Фактично в усіх сучасних електронних підручниках робиться акцент на розвиток творчого мислення.
3. Новий зміст освітнього середовища створює і додаткові можливості для стимулювання допитливості учня. Одним з таких стимулів є можливість задовольнити свою цікавість, завдяки широким можливостям глобальної мережі Internet надається доступ до електронних бібліотек (науково-технічним, науково-методичним, довідкових і т.д.), інтерактивним баз даних культурних, наукових та інформаційних центрів, енциклопедій, словників. Через Internet навчають, може звернутися з питанням по зацікавила його проблемі не тільки до свого наставника, а й до провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, винести його на обговорення в електронній конференції або чаті. Саме різноманітність інформації, що пропонуються в освітньому середовищі, інтегрованої у світовий інформаційний простір, допомагає педагогові підвести учнів до пошуку власного погляду на суть досліджуваної проблеми. Розвитку допитливості учнів, прищеплення інтересу до пошуково-дослідницької діяльності допомагає також можливість роботи у віртуальних наукових лабораторіях, проведення комп'ютерних експериментів за допомогою моделюючих програм.
4. Створювані на сайтах навчальних закладів персональні web-сторінки педагогів надають додаткові можливості і для того, щоб відкрити учнем "двері" у свою творчу майстерню. На таких сторінках можна показати не лише навчальні матеріали, а й свої наукові публікації, проспекти проведених досліджень, найкращі роботи "учнів, що перевершили вчителя". Вихід у світовий інформаційний простір дозволяє побачити безліч зразків креативності: на сайтах, що розповідають про діяльність науково-дослідних центрів і окремих науково-дослідних інститутів; в матеріалах електронних наукових журналів та конференцій; результати конкурсів творчих проектів і дистанційних олімпіад; на персональних web-сторінках учнів , студентів, викладачів, вчених усього світу.
Персональний комп'ютер можна використовувати як універсальний технічний засіб навчання (ТЗН). Таке ТСО дозволяє впорядковано зберігати величезну кількість матеріалу і готових розробок уроків.
Систематичне використання персонального комп'ютера на уроках призводить до цілого ряду цікавих наслідків:
1. Підвищення рівня використання наочності на уроці.
2. Підвищення продуктивності праці.
3. Встановлення міжпредметних зв'язків з інформатикою.
4. З'являється можливість організації проектної діяльності учнів по створенню навчальних програм під керівництвом вчителів інформатики та історії.
5. Вчитель, створює, або використовує інформаційні технології, змушений звертати величезну увагу подачі навчального матеріалу. Що позитивним чином позначається на рівні знань учнів.
6. Змінюється на краще взаємини з учнями далекими від історії, особливо з захопленими комп'ютерами. Вони починають бачити у вчителя "споріднену душу".
7. Змінюється, особливо у 5-7-класників, ставлення до комп'ютера, як до дорогої, захоплюючій іграшці. Хлопці починають сприймати його як універсального інструмента для роботи в будь-якій області людської діяльності.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:24, 23 липня 2016 (EEST)

#
----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:00, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1 ) Сутність Болонського процесу полягає у тому, щоб на основі розробки єдиних критеріїв та стандартів в сфері освіти та науки створити тісне співробітництво між ВНЗ Європи, сприяти мобільності студентів та вчительського складу.

# 2 )Болонська конференція, спільна заява європейських Міністрів освіти, була підписана 18 - 19 червня 1999 р. в м. Болоньї і сприяла створенню простору європейської вищої освіти. Болонський процес на рівні держав було започатковано підписанням 30 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали ”Болонська декларація" (Австрія, Бельгія, Болгарія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словацька Республіка, Словенія, Іспанія, Швеція, Великобританія). Цим актом країни - учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного Європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:40, 23 липня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим
науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та
наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали
свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,
вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих
учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне
відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська
біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття
генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у
певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно
зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор,
пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки
не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими
мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 16:19, 24 липня 2016 (EEST)

#
1) сутність, зміст і функції науки;
2) сили та засоби наукових рішень;
3) структура науково-дослідницької системи;
4) методологія наукового дослідження;
5) наукова творчість педагога;
6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;
7) статус науковця і наукова етика тощо.
--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 16:19, 24 липня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:00, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Доброго дня, Людмила Олександрівна!
Можу сказати , що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія
освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,
а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з
доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для
нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення
розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного
забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений
генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових
знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та
патріотизму. --[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 16:30, 24 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:17, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1)Початкова освіта; Основна середня освіта ;Повна середня освіта

2)Відкрита освіта є гнучкою системою здобуття освіти, доступною кожному без аналізу його освітнього цензу і регламентації періодичності та тривалості вивчення окремого курсу, що розвивається на основі формалізації знань, їх передачі та контролю з використанням інформаційних і педагогічних технологій дистанційного навчання.
Специфіка відкритої системи освіти, полягає ще й в тому, що освітня система має бути здатна не лише озброювати знаннями, але й, внаслідок постійного і швидкого оновлення знань в нашу епоху, формувати потребу у безперервному самостійному оволодінні ними, стимулювати творчий підхід до отримання знань впродовж усього активного життя людини.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 01:12, 25 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:20, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго вечора! На мою думку сучасна система освіти України потребує і змін і допрацювань.
Основним завданням держави є забезпечення якісної освіти для більшості.Абсолютно неприйнятною
для суспільства є ситуація, коли значна частка випускників шкіл робить по кілька десятків граматичних
помилок на сторінці твору, коли багато з них не розуміють навіть простих текстів, коли їх математична
освіта закінчується на рівні вимог початкової школи і т. п. Якість важлива не тільки сама по собі,
але і як необхідна умова підвищення рівня життя громадян, а через це і важлива умова
забезпечення конкурентоздатності та стійкого розвитку України. Такий підхід потребує
переосмислення місця системи освіти у державі та суспільстві. Освіта – це не витрати
бюджету на забезпечення суспільного спокою, як її часто розглядають сьогодні.
Це інвестиції у майбутній розвиток держави і суспільства.Я погоджуюсь з тим , що ввели ЗНО -
як інструменту оцінювання якості освіти. Для абітурієнта це можливо певний іспит, підготовка, знання.
Але коли випускники - замість звичайної ДПА в цьому році здавали ЗНО. Тут я розчарована, адже як можна
так наказати дитину,дитина всі роки навчалася на відмінно - і тут на ЗНО отримує 9 балів...золотої медалі вже не
буде.Для учня це стрес.Він до цього йшов, працював, старався...Я зі своєї точки зору ЗНО убрала б зі школи.Сучасна освіта
ще потребує гарного державного фінансування.Діти навчаються по нових програмах - а підручників для навчання не має.
Зараз вимагають щоб вчитель використовував ІКТ на уроках. Але ж облаштувати кабінет вчителю , це також болюче питання.
# Я б залишила інтерактивне навчання, що якнайкраще сприяє досягненню поставленої мети завдяки активному характеру
педагогічної взаємодії між учителем та учнями.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:09, 13 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:16, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1)Освіта – це результат навчання. Це процес і результат оволодіння людиною певної системи знань, умінь і навичок, на основі яких формується світогляд, ціннісні орієнтації людини.

2)Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 01:18, 25 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:30, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна!Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Ви відповіли на всі запитання. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ляшенко Ю.С.

2016-10-03T07:06:09Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Вперше термін «філософія освіти» використано 1913 р., в американській енциклопедії. Але глибоке теоретичне дослідження освітянських проблем розпочалося працею англійця Р. Петерса «Філософія освіти» (1973). З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку. Причиною того стала криза освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив.
Звернемо увагу й на те, що у цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Визначимо, чому це так.
По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.
Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.
Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є:
1) процесом формування людини;
2) загальнолюдською цінністю;
3) результатом шкільної діяльності;
4) засобом кардинальних змін суспільного життя;
5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 15:36, 25 квітня 2016 (EEST)

#Сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява homo educatus – людини освіченої. На новому історичному етапі, у часовому вимірі початку третього тисячоліття філософія освіти набуває важливого значення в осягненні творчого феномену освіти.
Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості;результатів освіти та критеріїв їх оцінки.
Філософія освіти бере початок з історії філософії, загальної та соціальної філософії та має тісний зв’язок з іншими галузями філософії –філософією науки, філософією культури, логікою, онтологією, етикою тощо.
В українській філософській думці питання єдиної філософської парадигми освіти не ставиться, навпаки пропонується враховувати наявність міжпарадигмального освітнього простору, як явища характерного не тільки для трансформаційних, а й суспільств у яких домінують ліберальні цінності.
На думку В. Г. Кременя, предметом дослідження філософії освіти є цілі, цінності, ідеали освіти в сучасному суспільстві, їхнє співвідношення з технологіями і практичними засобами, а також аналіз результатів та критеріїв їхньої оцінки. При цьому відомий вчений зазначає, що у зазначеному контексті утворюється суперечлива система, аналіз якої виявляє дисгармонійність, неузгодженість і неадекватність компонентів системи.
В. Андрущенко та В. Лутай у статті, що опублікована в “Енциклопедії освіти” запропонували розглядати концепцію філософії освіти через “певну систему принципів”:
• постійну конкуренцію (суперечностей) “між двома протилежними тенденціями –індивідуальною і колективістською”;
• подолання однобічного підходу у розумінні проблем суспільного розвитку;
• діалектичне зведення протилежностей в нескінченності до розв’язання їх загальної сутності;
• нової діалектики тобто розв’язання суперечностей “діалоговими методами”.
Відтак можемо переконатися, що предметне поле філософії освіти залишається дискусійним. Загалом українські філософи продовжують працювати над виробленням концептуального бачення філософії освіти.
Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
• вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Філософія освіти як тематичний розділ філософського знання являє собою рефлексію над сутністю, змістом, цілями освіти через призму уявлень про людину, що склалися в тих чи інших історично визначених філософських течіях, напрямах, концепціях.
Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості. Тільки у такому тлумаченні освіта сприятиме розвитку творчого стратегічного мислення, свободи і відповідальності людини, а не змушуватиме оволодіти певним набором знань, навичок і вмінь.
Освіта — багатозначне поняття. Насамперед — це визначальний компонент культури, що забезпечує спадкоємність та відтворення нагромаджених знань, досвіду, традицій. У цьому контексті освіту можна розглядати і як процес навчальної та вихов¬ної діяльності, і як результат цього процесу. Причому освіта — це не просто діяльність, а діяльність в особливий спосіб організована, з певною ієрархією ролей і нормативним регулюванням.
Освіта як результат такої діяльності — це засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок, розвиток особистості. Результати можуть бути реальними — фактична освіченість, рівень знань, якості особистості — і формальними — наявність атестата, посвідчення, диплома, що засвідчують факт закінчення навчального закладу, захист дисертації тощо.
Освіта — це також канал інформації в інформаційній системі, один з чинників прогресу.
Отже, освіта є складним соціальним феноменом, і вивчає цей феномен багато наук. Вітчизняна наука найбільшу увагу приділяє вивченню змісту, мети та організації освітньої діяльності, методів та процедур навчання, системи управління тощо.
Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти.
Освіта буває формальною і неформальною. Формальна освіта передбачає наявність спеціальних установ, шкіл для здійснення процесу навчання, а також підпорядкування його певним офіційним приписам, які втілюють культурні стандарти, політичні настанови відповідного суспільства.
Під неформальною освітою розуміють стихійне, несистематизоване засвоєння індивідуальних знань і навичок у процесі спілкування із соціальним оточенням — друзями, знайомими, колегами — у процесі самовдосконалення, індивідуального залучення до культурних цінностей, засвоєння інформації з книжок, періодичних видань, радіо, телебачення тощо. Неформальна освіта відіграє неабияку роль у соціалізації особистості, але вона є допоміжною стосовно формальної освіти. Соціологія вивчає насамперед формальну освіту.
Об’єктом соціології освіти є те соціальне середовище, де функціонують інституційні й не інституційні освітні організації, відбуваються процеси навчання та виховання, взаємодіють їх суб’єкти.
Предметом соціологічного вивчення є освіта як соціальний інститут, як соціальна система, механізм взаємодії її з іншими складовими суспільства, його соціальною структурою.
Щоб ліпше зрозуміти роль і місце інституту освіти в загальній системі суспільних відносин, слід коротко ознайомитися з еволюцією освіти, історією її розвитку.
У первісному суспільстві освіта була складовою соціально-виробничих процесів. Не було ні шкіл, ні вчителів. Передавання знань, досвіду, культури здійснювали всі члени суспільства. Навчання дітей, залучення їх до трудового процесу починалося з 4—5 років. Хлопчиків навчали чоловіки, а дівчаток — жінки. Підлітки нарівні з дорослими брали участь у випасанні худоби, риболовлі тощо.
Коли діти дорослішали, вони проходили церемонію «ініціації», тобто своєрідного посвячення в дорослі, демонструючи свою силу й трудові навички.
З поглибленням поділу та спеціалізації праці, утворенням державності і появою соціальної нерівності починається поступова інституалізація освіти. Перші ознаки соціального інституту освіти з’являються вже в античному світі, коли діти багатих батьків здобували освіту в спеціальних учителів.
Соціальні інститути освіти зароджуються у Стародавній Індії, Стародавньому Римі, де в школах за певну плату вчителі навчали дітей з аристократичних сімей граматики, філософії, музики, красномовства, юриспруденції, медицини тощо. Діти з інших родин, як правило, навчалися безпосередньо в процесі трудової діяльності. За таких умов визначальну роль у навчанні й вихованні дітей продовжувала відігравати сім’я.
У середньовіччі освіта набирає більш організованого характеру, але існує ще в межах соціального інституту релігії. Християнська церква в Європі запроваджує цілу систему спеціальних навчальних закладів для підготовки осіб духовного стану. У Парижі, Оксфорді та інших містах виникають перші університети. Згодом культурно-освітні функції університетів розширюються, там починають навчати юриспруденції та медицини, опрацьовують перші наукові дослідження з математики, логіки, фізики. Але осві¬та була доступна лише дітям з багатих і «шляхетних» родин.
Докорінно змінюється інститут освіти в індустріальному суспільстві ХІХ—ХХ ст. Ці зміни було зумовлено потребами науки, науково-технічного прогресу, змінами в культурі й житті людей. Освіта поступово стає доступною широким верствам населення. Поширюється мережа середніх і спеціальних шкіл, значно збільшується кількість вищих навчальних закладів. Неповна, а потім і повна середня освіта стає необхідною умовою отримання професії в основних галузях промисловості. Докорінно змінюється і сутність освіти. Якщо в доіндустріальний період її було орієн¬товано головним чином на збереження й відтворення культури, досвіду і знань попередніх поколінь, то в індустріальному суспільстві освіта стає активним елементом, ключовим чинником суспільного прогресу, культурних і соціальних змін. Освіта дає небачену раніше віддачу. Приріст національного доходу за рахунок капіталовкладень у сфері освіти досягає 40—50%.
Сучасна освіта перетворилася на диференційовану, багатоступеневу систему, яка дає змогу людині постійно працювати і освоювати раніше набуті людством знання й навички. Вона стала визначальним чинником у процесі соціалізації особистості, формуванні її соціального статусу, який визначається передовсім престижністю професії. Здобута освіта значною мірою визначає дальшу кар’єру людини, її місце в житті.
Соціологія вивчає освіту як відносно самостійну соціальну систему, метою котрої є систематичне навчання й виховання членів суспільства, орієнтоване на опанування ними певних професійних і наукових знань, моральних цінностей, умінь, навичок, норм поведінки, зміст яких визначається політичним устроєм суспільства, соціально-економічним рівнем його розвитку.
Як самостійна галузь науки соціологія освіти сформувалася на рубежі ХІХ—ХХ ст. Ще Е. Дюркгейм, Д. Дьюї та інші соціологи того часу у своїх працях звертали увагу на необхідність спеціального аналізу проблем, що стосувалися ролі, призначення і функцій освіти.
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Головною ідеєю реформування освіти є створення єдиної неперервної системи, яка з допомогою комплексу державних, громадських та приватних установ освіти здатна була б відтворювати інтелектуальний, духовний потенціал суспільства, задовольняти всі громадські потреби на рівні світових стандартів.
Однак практичне здійснення цієї ідеї гальмується багатьма несприятливими чинниками. На підставі соціологічних досліджень останнього часу провідні фахівці визначили основні з них:
• катастрофічне матеріальне та фінансове становище освітніх установ на фоні загальної соціальної кризи в державі;
• утрата інтелектуалів та зниження загальної якості кадрового потенціалу викладацького корпусу, спричинене безперешкодною дією нецивілізованого й неконтрольованого ринку епохи «початкового нагромадження капіталу»;
• нерозвинутість соціальних механізмів та правового забезпечення самостійності, ініціативи й експериментування в освіті;
• слабкість альтернативного сектору освіти як щодо організаційних форм та стабільності, так і здебільшого щодо якості належних освітніх стандартів;
• брак у навчальних закладів свободи, необхідної для реалізації власних моделей підготовки фахівців, систем оплати праці тощо.
Отже, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.

--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 15:36, 25 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:06, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає

«приклад»,«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато

ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її

кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в

житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,

визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію

освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в

практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.

Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і

суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови

зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану

освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання

зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не

змінюється як історично набуті традиції.

По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних

матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська

система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер

має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною

оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх

психологічного розвантаження тощо.

Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.

По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії

освіти.

Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього

процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким

аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності

суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення

розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та

всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути

визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до

новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської

відповідальності та патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для

реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,

матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані

результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна

передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі

господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний

соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у

законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній

доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про

освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як

особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів,

розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей,

формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення

на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу,

підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства

кваліфікованими фахівцями». Вважаємо, що це не повне визначення

необхідної стратегічної мети української освіти.

Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних

освітніх завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній,

соціальній і духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по

вирішенню, завдяки розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для

майбутнього України проблем. Серед них: наукового прориву, зміни

демографічної та екологічної ситуації, визначення шляхів демократизації

освіти, а, відповідно, й країни, виховання національної свідомості населення

Це своєчасно відчули та зрозуміли в найрозвиненіших країнах.

Прикладом тут може стати реакція на кризову ситуацію в освіті керівництва

США. У цій країні в 1983 р. була опублікована стратегічна доповідь «Нація

в небезпеці», де закцентовано, що знання, інформація, кваліфікований розум

стали первинним матеріалом міжнародного обміну, а освіта, навчання –

обов’язковою інвестицією, необхідною для успіху в інформаційний час. А у

Франції першою статтею закону про освіту констатується, що вона є

найпершим пріоритетом нації. Необхідно зазначити, що в Україні освіта

також декларується на рівні основи інтелектуального, культурного,

соціального, економічного розвитку суспільства і держави, проте практична

реалізація даних положень майже відсутня.

І не дивно, тому що в українському лексиконі взагалі відсутнє поняття

«стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в

офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же

час, парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи. Нині

немає завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована,

чого має досягти.

Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення

сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:41, 17 травня 2016 (EEST)
#Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої

– виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості

своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на

найефективніші підходи у цій справі.

1. Американський підхід (власне США).

Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952),

видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа

та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на

механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності

розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту

дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в

країні.

А в праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це

сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті. Як же це «обертання»

відбувається у нинішній американській освіті? А ось так:

– У порівнянні з ЄС доля державних і приватних інвестицій

(головних фінансових надходжень в освіту) в США складає 2,3% від ВВП

(внутрішнього доходу країни), в ЄС же – 1,1%;

– у США на одного студента витрачається 19200 доларів, в ЄС –

8600;

– у США навчається близько 550 тис. іноземних студентів, а в ЄС –

450 тис. Підготовка іноземних студентів дає американській системі освіти

щорічний прибуток більше 10 мільярдів доларів!

Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на

найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125

університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на

рівні докторських програм.

Звичайно, що основне студентське поповнення в США відбувається

завдяки американській середньоосвітній школі. Але навчання в ній

специфічне.

Повною середньою освітою в США охоплено біля 90% молоді. Вона

навчається у школі 12 років. У останній рік навчання випускник розсилає в

різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в

навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами. Якщо він підходить

для навчання у тому чи іншому ВНЗ, то просить вислати звідти гроші за

комплект форм, які він буде заповнювати.

Після остаточного вибору ВНЗ абітурієнт крім заявки туди надсилає:

– документ про освіту;

– докладну автобіографію на двох сторінках;

– рекомендуючого листа зі школи, або від авторитетної особи;

– бажаним є також є есе на вільну тему, що цінується особливо

високо, оскільки вважається, що він розкриває ставлення абітурієнта до світу.

Обов’язковим є фінансова декларація та квитанція про сплату

реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні

викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто,

процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних

екзаменів.

2. Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти.

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має

закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить

Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається

допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є

інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу

кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на

престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта

платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає

кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

3. Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують,

насамперед, високорозвинені країни.

Так, у Великобританіїсередньоосвітня школа 12-річна. Її випускник

отримує відповідний сертифікат. А от щоб вступити у ВНЗ необхідно

подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку

й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається

національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і

через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5

класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні

потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ.

Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після

успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше,

ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85%

його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають

диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але

престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену,

для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:42, 17 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні

напрями реформування освітньої системи України, є її інформатизація, яка

розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації

країни в цілому. Основою переходу від індустріального етапу розвитку

суспільства до інформаційного є нові інформаційні технології.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги

нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує

кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік

синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-

методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,

найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при

збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної

адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання

й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей

«віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,

тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між

різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає

впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін,

об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на

міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для

учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,

підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для

творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація

принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів

концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:22, 23 травня 2016 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти

країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої

освіти.

Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010

р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і

студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації

визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загальних положень,

притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі

визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав.

Підтверджуючи свою підтримку загальних принципів, викладених у

Сорбоннській декларації, — наголошено в документі, — ми координуємо

нашу політику з метою досягнення у найближчому часі, не пізніше першої

декади третього тисячоліття, таких цілей, які, на нашу думку, мають

першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти

та поширення європейської системи вищої освіти у світі:

1) Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених

ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою

сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній

конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.

2) Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів:

додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання

потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати

щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні

першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як

відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального

циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох

європейських країнах.

3) Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу

оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності

студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих

навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього

визнання з боку відповідного університету-отримувача.

4) Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного

використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:

— забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також

до відповідних послуг;

— забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи

член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному

закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до

свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;

— сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості

освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;

— просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти,

зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми

закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і

виховних програм.

На основі цих цілей зміст декларації зводиться до таких практичних

кроків:

 запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і

повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого.

Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на

європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;

 запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської

кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як

засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на

всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання

навчальними закладами на основі принципу добровільності;

 видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для

запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі,

прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському)

просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих

навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення

конкурентноспроможності системи вищої освіти;

 стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення

студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського

простору;

 розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти

з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;

 посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах

наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх

програм.

Станом на 2014 р. не всі визначені Болонською декларацією цілі з

низки об’єктивних і суб’єктивних причин були досягнуті повною мірою. У

деяких країнах, до яких належить й Україна, освітній рівень бакалавра з

терміном навчання три-чотири роки сприймають як неповну (і неповноцінну)

вищу освіту, що ускладнює працевлаштування випускників із дипломом

бакалавра. Студенти — громадяни держав, що не є членами Європейського

Союзу, — фактично не мають задекларованих у контексті Болонського

процесу можливостей вільного вибору місця навчання та його продовження

на вищому освітньому рівні. Відсутні незалежні агентства контролю якості

вищої освіти. Інтерпретація Болонського процесу на місцях часто не

відповідає реальним європейським цінностям і тенденціям.

Очікувалося, що Конференція європейських міністрів (2009) стане

прологом до завершальної стадії процесу побудови спільного європейського

простору, який планували закінчити до 2010 р. Однак учасникам конференції

довелося робити інші акценти і констатувати: Цілі, викладені в Болонській

декларації, залишаються в силі і сьогодні. Оскільки не всі завдання виконано,

повне і належне виконання їх на європейському, національному та

інституціональному рівнях потребує зростання темпів та зобов’язань на 2010

рік. Міністри підбили певні підсумки та встановили пріоритети на наступне

десятиліття. Дату завершення створення спільного європейського простору

було відкладено до 2020 р.

Приєднання України до Болонської декларації, інтеграція системи

вищої освіти країни до європейського освітнього простору, безперечно є

позитивним процесом. Однак при цьому потрібно враховувати, що

універсалізовані системи вищої освіти в Україні і західноєвропейських

країнах функціонують в різних соціально-економічних умовах. За наявності

істотних відмінностей у стимулах до навчання і здобування вищої освіти, в

оплаті висококваліфікованої праці, можливостях міждержавної мобільності

студентів, викладачів і науковців реалізація проголошених Болонською

декларацією цілей для України багато в чому є проблематичною. Через

роздрібненість освітньо-кваліфікаційних рівнів, фрагментацію процесу

вивчення дисциплін, формалізацію оцінювання знань можна втратити

основну перевагу радянської вищої освіти – фундаментальність підготовки

фахівців, не додавши до неї нових позитивних якостей.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:37, 4 липня 2016 (EEST)
2.У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського

Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція

про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський

процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про

гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998

року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та

Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері

вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на

спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських

держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні

(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для

приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську

декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації

було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес

об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:49, 4 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1.Квазінаука

– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим

науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та

наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали

свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,

вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих

учених, ідей своїх «противників» тощо.

Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне

відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська

біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття

генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у

певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно

зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор,

пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки

не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими

мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:06, 4 липня 2016 (EEST)
2.Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від

хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого

вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Кожен навчальний

предмет є, по суті, зосередженням відповідної ділянки науки. І якщо якась зі

шкільних дисциплін «не встигає» за «своєю» наукою, то це може мати

трагічні наслідки.

Тому аксіоматичною є необхідність кожного педагога постійно

знаходитися на вістрі найновіших наукових знань, особливо щодо свого

фаху. Для цього необхідно знати й користуватися системою науково-

дослідницького процесу, звернувши увагу на такі її елементи, як:

1) сутність, зміст і функції науки;

2) сили та засоби наукових рішень;

3) структура науково-дослідницької системи;

4) методологія наукового дослідження;

5) наукова творчість педагога;

6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;

7) статус науковця і наукова етика тощо.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:16, 11 липня 2016 (EEST)
==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:52, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Аксіоматично, що якісний стан суспільства об’єктивно зумовлений його

освіченістю. Тепер, коли світова криза освіти віднесена ООН до глобальних

проблем, що загрожують існуванню людства, усвідомлення ролі та значення

освіти й науки в подальшому існуванні та розвитку соціуму постало чи не

головною потребою. Очевидно, що для виходу з освітньої кризи необхідно

сформувати та реалізувати нову парадигму освіти.

Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад»,

«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато ширший. У

ньому наявні два обов’язкових аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її

кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в

житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,

визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію

освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній

реалізації інноваційних педагогічних технологій.

Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і

суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови

зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану

освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання

зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не

змінюється як історично набуті традиції.

По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних

матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська

система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер

має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною

оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного

розвантаження тощо.

Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.

По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії

освіти.

Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,

а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з

доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для

нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення

розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного

забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений

генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових

знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та

патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації

відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-

фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати

реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив

розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства,

суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний

соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у

законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній

доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про

освіту» зазначено, що метою освіти є всебічний розвиток людини як

особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і

фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування

громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі

інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення

освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства

кваліфікованими фахівцями. Вважаємо, що це не повне визначення необхідної

стратегічної мети української освіти.

Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних освітніх

завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній, соціальній і

духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по вирішенню, завдяки

розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для майбутнього України

проблем. Серед них: наукового прориву, зміни демографічної та екологічної

ситуації, визначення шляхів демократизації освіти, а, відповідно, й країни,

виховання національної свідомості населення тощо.

Це своєчасно відчули та зрозуміли в найрозвиненіших країнах.

Прикладом тут може стати реакція на кризову ситуацію в освіті керівництва

США. У цій країні в 1983 р. була опублікована стратегічна доповідь «Нація в

небезпеці», де акцентовано, що знання, інформація, кваліфікований розум

стали первинним матеріалом міжнародного обміну, а освіта, навчання –

обов’язковою інвестицією, необхідною для успіху в інформаційний час. А у

Франції першою статтею закону про освіту констатується, що вона є

найпершим пріоритетом нації. Необхідно зазначити, що в Україні освіта також

декларується на рівні основи інтелектуального, культурного, соціального,

економічного розвитку суспільства і держави, проте практична реалізація

даних положень майже відсутня.

І не дивно, тому що в українському лексиконі взагалі відсутнє поняття

«стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в

офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же час,

парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи. Нині немає

завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована, чого має

досягти.

Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення

сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:19, 11 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:12, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:11, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:14, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:00, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.

2016-10-03T07:04:47Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:

філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці "Вид у височині".

Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)

2.Відповідь на друге питання:

завдання філософії освіти наступні:
-аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
-вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Завдання соціології:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
-аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності;
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
-визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.
Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:

1.Американський підхід(США)

2.Азійський підхід(Японія,Китай)

3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Добрий день,Людмила Олександрівна.

Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)

#
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,

#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.

#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
#Основними елементами дослідницької системи є:

1. Тема дослідження.

2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи.

3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).

4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.

5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.

6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.

7. Принципи (латиною – «початок», «основа»).

8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження.

9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»).

10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.

11. Класифікація результатів.

12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.

13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.

14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.

15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:

Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до "стратегії освіти" таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:15, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#На мою думку,сучасна система освіти України потребує деяких змін та доповнень,зокрема,виклад матеріалу в шкільних підручниках,зокрема з історії,повинен чітко враховувати вікові особливості учнів і їх сприйняття дійсності,а отже і матеріалу,що там подано.
#З традиційного навчання,на мій погляд,треба зберегти:класно-урочну систему,як найбільш ефективну на пострадянському просторі,оцінювання учнів на уроці,також,мені здається,залишить 11 класне навчання,а не 12,адже у спадок від попереднього періоду ми отримали солідну систему профтех освіти,яка зараз недоотримує коштів,можливо,і через плани про запровадження відповідних профілів у старшій школі.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:47, 11 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:29, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:04, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.

2016-10-03T07:04:11Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:

філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці "Вид у височині".

Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)

2.Відповідь на друге питання:

завдання філософії освіти наступні:
-аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
-вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Завдання соціології:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
-аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності;
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
-визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.
Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:

1.Американський підхід(США)

2.Азійський підхід(Японія,Китай)

3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Добрий день,Людмила Олександрівна.

Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)

#
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,

#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.

#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
#Основними елементами дослідницької системи є:

1. Тема дослідження.

2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи.

3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).

4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.

5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.

6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.

7. Принципи (латиною – «початок», «основа»).

8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження.

9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»).

10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.

11. Класифікація результатів.

12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.

13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.

14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.

15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:

Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до "стратегії освіти" таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:15, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#На мою думку,сучасна система освіти України потребує деяких змін та доповнень,зокрема,виклад матеріалу в шкільних підручниках,зокрема з історії,повинен чітко враховувати вікові особливості учнів і їх сприйняття дійсності,а отже і матеріалу,що там подано.
#З традиційного навчання,на мій погляд,треба зберегти:класно-урочну систему,як найбільш ефективну на пострадянському просторі,оцінювання учнів на уроці,також,мені здається,залишить 11 класне навчання,а не 12,адже у спадок від попереднього періоду ми отримали солідну систему профтех освіти,яка зараз недоотримує коштів,можливо,і через плани про запровадження відповідних профілів у старшій школі.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:47, 11 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:29, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальні заняття №2, тематичні дискусії №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:04, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-10-03T07:01:55Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ляшенко Ю.С.

2016-10-03T07:00:21Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Вперше термін «філософія освіти» використано 1913 р., в американській енциклопедії. Але глибоке теоретичне дослідження освітянських проблем розпочалося працею англійця Р. Петерса «Філософія освіти» (1973). З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку. Причиною того стала криза освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив.
Звернемо увагу й на те, що у цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Визначимо, чому це так.
По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.
Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.
Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є:
1) процесом формування людини;
2) загальнолюдською цінністю;
3) результатом шкільної діяльності;
4) засобом кардинальних змін суспільного життя;
5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 15:36, 25 квітня 2016 (EEST)

#Сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява homo educatus – людини освіченої. На новому історичному етапі, у часовому вимірі початку третього тисячоліття філософія освіти набуває важливого значення в осягненні творчого феномену освіти.
Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості;результатів освіти та критеріїв їх оцінки.
Філософія освіти бере початок з історії філософії, загальної та соціальної філософії та має тісний зв’язок з іншими галузями філософії –філософією науки, філософією культури, логікою, онтологією, етикою тощо.
В українській філософській думці питання єдиної філософської парадигми освіти не ставиться, навпаки пропонується враховувати наявність міжпарадигмального освітнього простору, як явища характерного не тільки для трансформаційних, а й суспільств у яких домінують ліберальні цінності.
На думку В. Г. Кременя, предметом дослідження філософії освіти є цілі, цінності, ідеали освіти в сучасному суспільстві, їхнє співвідношення з технологіями і практичними засобами, а також аналіз результатів та критеріїв їхньої оцінки. При цьому відомий вчений зазначає, що у зазначеному контексті утворюється суперечлива система, аналіз якої виявляє дисгармонійність, неузгодженість і неадекватність компонентів системи.
В. Андрущенко та В. Лутай у статті, що опублікована в “Енциклопедії освіти” запропонували розглядати концепцію філософії освіти через “певну систему принципів”:
• постійну конкуренцію (суперечностей) “між двома протилежними тенденціями –індивідуальною і колективістською”;
• подолання однобічного підходу у розумінні проблем суспільного розвитку;
• діалектичне зведення протилежностей в нескінченності до розв’язання їх загальної сутності;
• нової діалектики тобто розв’язання суперечностей “діалоговими методами”.
Відтак можемо переконатися, що предметне поле філософії освіти залишається дискусійним. Загалом українські філософи продовжують працювати над виробленням концептуального бачення філософії освіти.
Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
• вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Філософія освіти як тематичний розділ філософського знання являє собою рефлексію над сутністю, змістом, цілями освіти через призму уявлень про людину, що склалися в тих чи інших історично визначених філософських течіях, напрямах, концепціях.
Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості. Тільки у такому тлумаченні освіта сприятиме розвитку творчого стратегічного мислення, свободи і відповідальності людини, а не змушуватиме оволодіти певним набором знань, навичок і вмінь.
Освіта — багатозначне поняття. Насамперед — це визначальний компонент культури, що забезпечує спадкоємність та відтворення нагромаджених знань, досвіду, традицій. У цьому контексті освіту можна розглядати і як процес навчальної та вихов¬ної діяльності, і як результат цього процесу. Причому освіта — це не просто діяльність, а діяльність в особливий спосіб організована, з певною ієрархією ролей і нормативним регулюванням.
Освіта як результат такої діяльності — це засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок, розвиток особистості. Результати можуть бути реальними — фактична освіченість, рівень знань, якості особистості — і формальними — наявність атестата, посвідчення, диплома, що засвідчують факт закінчення навчального закладу, захист дисертації тощо.
Освіта — це також канал інформації в інформаційній системі, один з чинників прогресу.
Отже, освіта є складним соціальним феноменом, і вивчає цей феномен багато наук. Вітчизняна наука найбільшу увагу приділяє вивченню змісту, мети та організації освітньої діяльності, методів та процедур навчання, системи управління тощо.
Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти.
Освіта буває формальною і неформальною. Формальна освіта передбачає наявність спеціальних установ, шкіл для здійснення процесу навчання, а також підпорядкування його певним офіційним приписам, які втілюють культурні стандарти, політичні настанови відповідного суспільства.
Під неформальною освітою розуміють стихійне, несистематизоване засвоєння індивідуальних знань і навичок у процесі спілкування із соціальним оточенням — друзями, знайомими, колегами — у процесі самовдосконалення, індивідуального залучення до культурних цінностей, засвоєння інформації з книжок, періодичних видань, радіо, телебачення тощо. Неформальна освіта відіграє неабияку роль у соціалізації особистості, але вона є допоміжною стосовно формальної освіти. Соціологія вивчає насамперед формальну освіту.
Об’єктом соціології освіти є те соціальне середовище, де функціонують інституційні й не інституційні освітні організації, відбуваються процеси навчання та виховання, взаємодіють їх суб’єкти.
Предметом соціологічного вивчення є освіта як соціальний інститут, як соціальна система, механізм взаємодії її з іншими складовими суспільства, його соціальною структурою.
Щоб ліпше зрозуміти роль і місце інституту освіти в загальній системі суспільних відносин, слід коротко ознайомитися з еволюцією освіти, історією її розвитку.
У первісному суспільстві освіта була складовою соціально-виробничих процесів. Не було ні шкіл, ні вчителів. Передавання знань, досвіду, культури здійснювали всі члени суспільства. Навчання дітей, залучення їх до трудового процесу починалося з 4—5 років. Хлопчиків навчали чоловіки, а дівчаток — жінки. Підлітки нарівні з дорослими брали участь у випасанні худоби, риболовлі тощо.
Коли діти дорослішали, вони проходили церемонію «ініціації», тобто своєрідного посвячення в дорослі, демонструючи свою силу й трудові навички.
З поглибленням поділу та спеціалізації праці, утворенням державності і появою соціальної нерівності починається поступова інституалізація освіти. Перші ознаки соціального інституту освіти з’являються вже в античному світі, коли діти багатих батьків здобували освіту в спеціальних учителів.
Соціальні інститути освіти зароджуються у Стародавній Індії, Стародавньому Римі, де в школах за певну плату вчителі навчали дітей з аристократичних сімей граматики, філософії, музики, красномовства, юриспруденції, медицини тощо. Діти з інших родин, як правило, навчалися безпосередньо в процесі трудової діяльності. За таких умов визначальну роль у навчанні й вихованні дітей продовжувала відігравати сім’я.
У середньовіччі освіта набирає більш організованого характеру, але існує ще в межах соціального інституту релігії. Християнська церква в Європі запроваджує цілу систему спеціальних навчальних закладів для підготовки осіб духовного стану. У Парижі, Оксфорді та інших містах виникають перші університети. Згодом культурно-освітні функції університетів розширюються, там починають навчати юриспруденції та медицини, опрацьовують перші наукові дослідження з математики, логіки, фізики. Але осві¬та була доступна лише дітям з багатих і «шляхетних» родин.
Докорінно змінюється інститут освіти в індустріальному суспільстві ХІХ—ХХ ст. Ці зміни було зумовлено потребами науки, науково-технічного прогресу, змінами в культурі й житті людей. Освіта поступово стає доступною широким верствам населення. Поширюється мережа середніх і спеціальних шкіл, значно збільшується кількість вищих навчальних закладів. Неповна, а потім і повна середня освіта стає необхідною умовою отримання професії в основних галузях промисловості. Докорінно змінюється і сутність освіти. Якщо в доіндустріальний період її було орієн¬товано головним чином на збереження й відтворення культури, досвіду і знань попередніх поколінь, то в індустріальному суспільстві освіта стає активним елементом, ключовим чинником суспільного прогресу, культурних і соціальних змін. Освіта дає небачену раніше віддачу. Приріст національного доходу за рахунок капіталовкладень у сфері освіти досягає 40—50%.
Сучасна освіта перетворилася на диференційовану, багатоступеневу систему, яка дає змогу людині постійно працювати і освоювати раніше набуті людством знання й навички. Вона стала визначальним чинником у процесі соціалізації особистості, формуванні її соціального статусу, який визначається передовсім престижністю професії. Здобута освіта значною мірою визначає дальшу кар’єру людини, її місце в житті.
Соціологія вивчає освіту як відносно самостійну соціальну систему, метою котрої є систематичне навчання й виховання членів суспільства, орієнтоване на опанування ними певних професійних і наукових знань, моральних цінностей, умінь, навичок, норм поведінки, зміст яких визначається політичним устроєм суспільства, соціально-економічним рівнем його розвитку.
Як самостійна галузь науки соціологія освіти сформувалася на рубежі ХІХ—ХХ ст. Ще Е. Дюркгейм, Д. Дьюї та інші соціологи того часу у своїх працях звертали увагу на необхідність спеціального аналізу проблем, що стосувалися ролі, призначення і функцій освіти.
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Головною ідеєю реформування освіти є створення єдиної неперервної системи, яка з допомогою комплексу державних, громадських та приватних установ освіти здатна була б відтворювати інтелектуальний, духовний потенціал суспільства, задовольняти всі громадські потреби на рівні світових стандартів.
Однак практичне здійснення цієї ідеї гальмується багатьма несприятливими чинниками. На підставі соціологічних досліджень останнього часу провідні фахівці визначили основні з них:
• катастрофічне матеріальне та фінансове становище освітніх установ на фоні загальної соціальної кризи в державі;
• утрата інтелектуалів та зниження загальної якості кадрового потенціалу викладацького корпусу, спричинене безперешкодною дією нецивілізованого й неконтрольованого ринку епохи «початкового нагромадження капіталу»;
• нерозвинутість соціальних механізмів та правового забезпечення самостійності, ініціативи й експериментування в освіті;
• слабкість альтернативного сектору освіти як щодо організаційних форм та стабільності, так і здебільшого щодо якості належних освітніх стандартів;
• брак у навчальних закладів свободи, необхідної для реалізації власних моделей підготовки фахівців, систем оплати праці тощо.
Отже, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.

--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 15:36, 25 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:06, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає

«приклад»,«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато

ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її

кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в

житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,

визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію

освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в

практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.

Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і

суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови

зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану

освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання

зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не

змінюється як історично набуті традиції.

По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних

матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська

система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер

має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною

оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх

психологічного розвантаження тощо.

Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.

По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії

освіти.

Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього

процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким

аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності

суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення

розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та

всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути

визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до

новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської

відповідальності та патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для

реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,

матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані

результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна

передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі

господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний

соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у

законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній

доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про

освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як

особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів,

розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей,

формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення

на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу,

підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства

кваліфікованими фахівцями». Вважаємо, що це не повне визначення

необхідної стратегічної мети української освіти.

Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних

освітніх завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній,

соціальній і духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по

вирішенню, завдяки розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для

майбутнього України проблем. Серед них: наукового прориву, зміни

демографічної та екологічної ситуації, визначення шляхів демократизації

освіти, а, відповідно, й країни, виховання національної свідомості населення

Це своєчасно відчули та зрозуміли в найрозвиненіших країнах.

Прикладом тут може стати реакція на кризову ситуацію в освіті керівництва

США. У цій країні в 1983 р. була опублікована стратегічна доповідь «Нація

в небезпеці», де закцентовано, що знання, інформація, кваліфікований розум

стали первинним матеріалом міжнародного обміну, а освіта, навчання –

обов’язковою інвестицією, необхідною для успіху в інформаційний час. А у

Франції першою статтею закону про освіту констатується, що вона є

найпершим пріоритетом нації. Необхідно зазначити, що в Україні освіта

також декларується на рівні основи інтелектуального, культурного,

соціального, економічного розвитку суспільства і держави, проте практична

реалізація даних положень майже відсутня.

І не дивно, тому що в українському лексиконі взагалі відсутнє поняття

«стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в

офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же

час, парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи. Нині

немає завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована,

чого має досягти.

Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення

сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:41, 17 травня 2016 (EEST)
#Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої

– виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості

своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на

найефективніші підходи у цій справі.

1. Американський підхід (власне США).

Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952),

видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа

та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на

механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності

розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту

дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в

країні.

А в праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це

сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті. Як же це «обертання»

відбувається у нинішній американській освіті? А ось так:

– У порівнянні з ЄС доля державних і приватних інвестицій

(головних фінансових надходжень в освіту) в США складає 2,3% від ВВП

(внутрішнього доходу країни), в ЄС же – 1,1%;

– у США на одного студента витрачається 19200 доларів, в ЄС –

8600;

– у США навчається близько 550 тис. іноземних студентів, а в ЄС –

450 тис. Підготовка іноземних студентів дає американській системі освіти

щорічний прибуток більше 10 мільярдів доларів!

Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на

найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125

університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на

рівні докторських програм.

Звичайно, що основне студентське поповнення в США відбувається

завдяки американській середньоосвітній школі. Але навчання в ній

специфічне.

Повною середньою освітою в США охоплено біля 90% молоді. Вона

навчається у школі 12 років. У останній рік навчання випускник розсилає в

різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в

навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами. Якщо він підходить

для навчання у тому чи іншому ВНЗ, то просить вислати звідти гроші за

комплект форм, які він буде заповнювати.

Після остаточного вибору ВНЗ абітурієнт крім заявки туди надсилає:

– документ про освіту;

– докладну автобіографію на двох сторінках;

– рекомендуючого листа зі школи, або від авторитетної особи;

– бажаним є також є есе на вільну тему, що цінується особливо

високо, оскільки вважається, що він розкриває ставлення абітурієнта до світу.

Обов’язковим є фінансова декларація та квитанція про сплату

реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні

викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто,

процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних

екзаменів.

2. Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти.

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має

закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить

Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається

допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є

інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу

кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на

престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта

платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає

кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

3. Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують,

насамперед, високорозвинені країни.

Так, у Великобританіїсередньоосвітня школа 12-річна. Її випускник

отримує відповідний сертифікат. А от щоб вступити у ВНЗ необхідно

подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку

й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається

національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і

через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5

класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні

потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ.

Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після

успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше,

ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85%

його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають

диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але

престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену,

для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:42, 17 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні

напрями реформування освітньої системи України, є її інформатизація, яка

розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації

країни в цілому. Основою переходу від індустріального етапу розвитку

суспільства до інформаційного є нові інформаційні технології.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги

нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує

кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік

синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-

методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,

найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при

збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної

адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання

й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей

«віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,

тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між

різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає

впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін,

об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на

міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для

учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,

підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для

творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація

принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів

концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:22, 23 травня 2016 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти

країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої

освіти.

Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010

р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і

студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації

визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загальних положень,

притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі

визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав.

Підтверджуючи свою підтримку загальних принципів, викладених у

Сорбоннській декларації, — наголошено в документі, — ми координуємо

нашу політику з метою досягнення у найближчому часі, не пізніше першої

декади третього тисячоліття, таких цілей, які, на нашу думку, мають

першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти

та поширення європейської системи вищої освіти у світі:

1) Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених

ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою

сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній

конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.

2) Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів:

додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання

потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати

щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні

першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як

відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального

циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох

європейських країнах.

3) Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу

оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності

студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих

навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього

визнання з боку відповідного університету-отримувача.

4) Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного

використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:

— забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також

до відповідних послуг;

— забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи

член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному

закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до

свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;

— сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості

освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;

— просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти,

зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми

закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і

виховних програм.

На основі цих цілей зміст декларації зводиться до таких практичних

кроків:

 запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і

повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого.

Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на

європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;

 запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської

кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як

засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на

всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання

навчальними закладами на основі принципу добровільності;

 видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для

запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі,

прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському)

просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих

навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення

конкурентноспроможності системи вищої освіти;

 стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення

студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського

простору;

 розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти

з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;

 посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах

наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх

програм.

Станом на 2014 р. не всі визначені Болонською декларацією цілі з

низки об’єктивних і суб’єктивних причин були досягнуті повною мірою. У

деяких країнах, до яких належить й Україна, освітній рівень бакалавра з

терміном навчання три-чотири роки сприймають як неповну (і неповноцінну)

вищу освіту, що ускладнює працевлаштування випускників із дипломом

бакалавра. Студенти — громадяни держав, що не є членами Європейського

Союзу, — фактично не мають задекларованих у контексті Болонського

процесу можливостей вільного вибору місця навчання та його продовження

на вищому освітньому рівні. Відсутні незалежні агентства контролю якості

вищої освіти. Інтерпретація Болонського процесу на місцях часто не

відповідає реальним європейським цінностям і тенденціям.

Очікувалося, що Конференція європейських міністрів (2009) стане

прологом до завершальної стадії процесу побудови спільного європейського

простору, який планували закінчити до 2010 р. Однак учасникам конференції

довелося робити інші акценти і констатувати: Цілі, викладені в Болонській

декларації, залишаються в силі і сьогодні. Оскільки не всі завдання виконано,

повне і належне виконання їх на європейському, національному та

інституціональному рівнях потребує зростання темпів та зобов’язань на 2010

рік. Міністри підбили певні підсумки та встановили пріоритети на наступне

десятиліття. Дату завершення створення спільного європейського простору

було відкладено до 2020 р.

Приєднання України до Болонської декларації, інтеграція системи

вищої освіти країни до європейського освітнього простору, безперечно є

позитивним процесом. Однак при цьому потрібно враховувати, що

універсалізовані системи вищої освіти в Україні і західноєвропейських

країнах функціонують в різних соціально-економічних умовах. За наявності

істотних відмінностей у стимулах до навчання і здобування вищої освіти, в

оплаті висококваліфікованої праці, можливостях міждержавної мобільності

студентів, викладачів і науковців реалізація проголошених Болонською

декларацією цілей для України багато в чому є проблематичною. Через

роздрібненість освітньо-кваліфікаційних рівнів, фрагментацію процесу

вивчення дисциплін, формалізацію оцінювання знань можна втратити

основну перевагу радянської вищої освіти – фундаментальність підготовки

фахівців, не додавши до неї нових позитивних якостей.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:37, 4 липня 2016 (EEST)
2.У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського

Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція

про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський

процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про

гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998

року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та

Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері

вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на

спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських

держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні

(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для

приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську

декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації

було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес

об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 12:49, 4 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1.Квазінаука

– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим

науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та

наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали

свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,

вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих

учених, ідей своїх «противників» тощо.

Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне

відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська

біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття

генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у

певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно

зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор,

пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки

не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими

мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 13:06, 4 липня 2016 (EEST)
2.Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від

хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого

вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Кожен навчальний

предмет є, по суті, зосередженням відповідної ділянки науки. І якщо якась зі

шкільних дисциплін «не встигає» за «своєю» наукою, то це може мати

трагічні наслідки.

Тому аксіоматичною є необхідність кожного педагога постійно

знаходитися на вістрі найновіших наукових знань, особливо щодо свого

фаху. Для цього необхідно знати й користуватися системою науково-

дослідницького процесу, звернувши увагу на такі її елементи, як:

1) сутність, зміст і функції науки;

2) сили та засоби наукових рішень;

3) структура науково-дослідницької системи;

4) методологія наукового дослідження;

5) наукова творчість педагога;

6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;

7) статус науковця і наукова етика тощо.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:16, 11 липня 2016 (EEST)
==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:52, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Аксіоматично, що якісний стан суспільства об’єктивно зумовлений його

освіченістю. Тепер, коли світова криза освіти віднесена ООН до глобальних

проблем, що загрожують існуванню людства, усвідомлення ролі та значення

освіти й науки в подальшому існуванні та розвитку соціуму постало чи не

головною потребою. Очевидно, що для виходу з освітньої кризи необхідно

сформувати та реалізувати нову парадигму освіти.

Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад»,

«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато ширший. У

ньому наявні два обов’язкових аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її

кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в

житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,

визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію

освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній

реалізації інноваційних педагогічних технологій.

Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і

суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови

зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану

освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання

зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не

змінюється як історично набуті традиції.

По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних

матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська

система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер

має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною

оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного

розвантаження тощо.

Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.

По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії

освіти.

Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,

а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з

доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для

нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення

розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного

забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений

генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових

знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та

патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації

відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-

фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати

реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив

розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства,

суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Окремі елементи української стратегії освіти (але не як цілісний

соціальний феномен) наявні в керівних освітніх документах, насамперед у

законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній

доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про

освіту» зазначено, що метою освіти є всебічний розвиток людини як

особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і

фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування

громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі

інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення

освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства

кваліфікованими фахівцями. Вважаємо, що це не повне визначення необхідної

стратегічної мети української освіти.

Річ не лише в тім, що не визначено етапів реалізації відповідних освітніх

завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній, соціальній і

духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по вирішенню, завдяки

розвитку освіти, низки надзвичайно важливих для майбутнього України

проблем. Серед них: наукового прориву, зміни демографічної та екологічної

ситуації, визначення шляхів демократизації освіти, а, відповідно, й країни,

виховання національної свідомості населення тощо.

Це своєчасно відчули та зрозуміли в найрозвиненіших країнах.

Прикладом тут може стати реакція на кризову ситуацію в освіті керівництва

США. У цій країні в 1983 р. була опублікована стратегічна доповідь «Нація в

небезпеці», де акцентовано, що знання, інформація, кваліфікований розум

стали первинним матеріалом міжнародного обміну, а освіта, навчання –

обов’язковою інвестицією, необхідною для успіху в інформаційний час. А у

Франції першою статтею закону про освіту констатується, що вона є

найпершим пріоритетом нації. Необхідно зазначити, що в Україні освіта також

декларується на рівні основи інтелектуального, культурного, соціального,

економічного розвитку суспільства і держави, проте практична реалізація

даних положень майже відсутня.

І не дивно, тому що в українському лексиконі взагалі відсутнє поняття

«стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в

офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же час,

парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи. Нині немає

завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована, чого має

досягти.

Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення

сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.--[[Користувач:Ляшенко Юлія Сергіївна|Ляшенко Юлія Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Ляшенко Юлія Сергіївна|обговорення]]) 10:19, 11 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:12, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:11, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:14, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Юлія Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальні заняття №2, тематичні дискусії №1, №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:00, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Зозуля А.В.

2016-10-03T06:57:04Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Голуб Л.М.

2016-10-03T06:55:51Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Голуб Л.М.

2016-10-03T06:30:36Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Голуб Л.М.

2016-10-03T06:27:45Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Янченко І.В.

2016-09-19T07:22:53Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Яловець С.М.

2016-09-19T07:22:09Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Філософське дослідження освіти необхідне тому ,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Тому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти. Філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціонального прояву в інформаційному суспільстві. Філософія в системі досліджень освіти окремими науками. Завдяки філософії з’ясувати зміст поняття філософія освіти.
#Аналіз і осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявленні найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічних знань.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 16:03, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:11, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета означення сил
Для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх потреб, а також бажані результати стратегічних завдань.
Парадигма освіти − це теоретично обґрунтована реорганізація системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реорганізації педагогічних технологій.

#Сучасні зарубіжні підходи до освіти 1.Американський 2.Азіатський 3.Європейський.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 16:03, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:55, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Позитивним моментом інформації освіти є,те ,що інформація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутністних підстав і зв’язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність,що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об’єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на між дисциплінарні та інтереси особистості
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації , підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості і надбання і закріплення професійних навичок, реалізації принципово нових форм і методів навчання і застосування засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів. Добрий день Людмило Олександрівно. Вас вітає Світлана Миколаївна.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:51, 9 вересня 2016 (EEST)

#
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:35, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Добрий день Людмила Олександрівна.
Вас вітає Світлана Миколаївна.
1) Сутність Болонського процесу полягає в тому, що це процес зміцнення і гармонізації системи освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
2)Формально Болонський процес започаткували 2 документи: «Про гармонізацію європейської системи освіти» , підписаний 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Франції; та Німетчини Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти( Болонська декларація) прийнята 19 червня 1999 року на соціальній конференції в місті Болонья міністрами освіти 29 держав.
Добрий день Людмила Олександрівна.
Вас вітає Світлана Миколаївна.
1) Сутність Болонського процесу полягає в тому, що це процес зміцнення і гармонізації системи освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:53, 9 вересня 2016 (EEST)
# 2)Формально Болонський процес започаткували 2 документи: «Про гармонізацію європейської системи освіти» , підписаний 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Франції; та Німетчини Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти( Болонська декларація) прийнята 19 червня 1999 року на соціальній конференції в місті Болонья міністрами освіти 29 держав. --[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:54, 9 вересня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:28, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1)Квазінаука –це наукова форма діяльності , яка породжена жорстоко ієрархізованим науковим співтовариством.
Тоді в ньому виникають віддалені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають Дотримуючись власних застарілих ідей , вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених ідей своїх «противників».
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:55, 9 вересня 2016 (EEST)
#
2)Основними елементами дослідної системи являється;
1)сутність, зміст і функції науки;м
2) сила та засоби наукових рішень;
3) структура науково-дослідницької системи;
4) методологія наукового дослідження;
5) наукова творчість педагога;
6) мова науки, аргументації,опис і поєднання наукових здобутків;
7) статус науковця і наукова етика тощо.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:57, 9 вересня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:Добрий день Людмила Олександрівна.

Вас вітає Світлана Миколаївна.
Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього освітнього життя.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 10:01, 9 вересня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:33, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:41, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:02, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Добрий день Людмила Олександрівна.

Вас вітає Світлана Миколаївна.

Спробую дати відповідь на питання . Чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України.
Сучасна система освіти не досконала , і потребує змін.
Наприклад : я б змінила систему оцінювання і відмінила тести , як систему контролю навчальних досягнень. Тому ,що діти користуються не знаннями при виконанні завдань , а намагаються вгадати де правильну відповідь.
--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 10:02, 9 вересня 2016 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:37, 15 червня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Яковенко Т.Т.

2016-09-19T07:21:26Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шевченко В.І.

2016-09-19T07:20:43Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Цілуйко Л.М.

2016-09-19T07:20:01Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко В.І.

2016-09-19T07:19:13Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Сергієнко В.І.

2016-09-19T07:18:10Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Визначимо, чому це так необхідно.

По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній

процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка,

психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував

американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він

пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття

працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони,

заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим

займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке

призначення.

Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі

стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.

По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим

самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному

суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час,

стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його

матеріальному, соціальному та духовному розвитку.

Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом

вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології,

продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз

освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне

життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.

По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими

науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки

(педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої

методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання

філософського сприйняття світу.

По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням

філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття

«філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна

оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є:

1) процесом формування людини;

2) загальнолюдською цінністю;

3) результатом шкільної діяльності;

4) засобом кардинальних змін суспільного життя;

5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
#Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:

 аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження

спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;

 вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та

виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації

педагогічного знання.
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:

 вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства

та особистому житті людини;

 оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;

 аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення

її соціальної цінності;

 виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;

 визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і

інтересів.
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 10:23, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:09, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для

реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,

матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані

результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна

передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі

господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
#1. Американський підхід (власне США).
2. Азійський підхід.
3. Європейський підхід
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 10:23, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:35, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,

тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між

різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає

впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін,

об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на

міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для

учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,

підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для

творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація

принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів

концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.
#
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 10:57, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#процес зближення і гармонізації систем освіти

країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої

освіти.
#Формально Болонський

процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про

гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998

року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та

Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері

вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на

спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських

держав.
------[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 11:02, 18 серпня 2016 (EEST)
----
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука

– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим

науковим співтовариством.
#Елементи дослідницької системи
1) сутність, зміст і функції науки;

2) сили та засоби наукових рішень;

3) структура науково-дослідницької системи;

4) методологія наукового дослідження;

5) наукова творчість педагога;

6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;

7) статус науковця і наукова етика тощо.
--[[Користувач:Сергієнко Володимир Іванович|Сергієнко Володимир Іванович]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Володимир Іванович|обговорення]]) 11:14, 18 серпня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Володимир Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:03, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія

освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,

а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з

доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для

нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
----
----
Доброго дня, Володимир Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:22, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:24, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Так, потребує.
#Я б залишив класну форму навчання.
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:18, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 15 червня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Мацак О. М.

2016-09-19T07:17:28Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему; завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному, духовному розвитку. Філософія переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності. Крім того філософський аналіз свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне. Філософія виступає в системі дослідження освіти окремими науками загальною методологічною основою. Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки 1.Якщо філософія - це наука про закономірності природи, суспільства, пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалення системи навчання й виховання.
# Завдання філософії : аналізувати стан освіти та вивчати способи реформування. Завдання соціології : вивчати потреби людей в освітньому сегменті; оцінювати якість освітньої послуги; аналізувати ставлення суспільства до системи освіти; вивчати освіту як чинник суспільного прогресу; визначати міри впливу освіти на динаміку моральних потреб.
-----[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 20:59, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:08, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# 1. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означене сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажанні результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя.
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
# Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
1. Американський (США)-розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї.
2. Азійський (японський і китайський варіанти).
3. Європейський (високорозвинені країни-Великобританія, Німеччина, Франція) --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 21:07, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:30, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# Це доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок;
# реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.
# У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік). --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:18, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
# Основні елементи дослідницької системи: тема дослідження, мета, об'єкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення результатів. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:28, 8 серпня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Олена Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь: Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:34, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олена Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:19, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:12, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Сучасна система освіти України потребує суттєвих змін та доповнень, необхідно розвантажити навчальні програми, приділити більшу увагу практичній спрямованості навчання.
# Необхідно зберегти класноурочну систему навчання, поурочне оцінювання навчальних досягнень учнів. --[[Користувач:Мацак Олена Миколаївна|Мацак Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Мацак Олена Миколаївна|обговорення]]) 16:39, 8 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:17, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 15 червня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Романчук Т.Ю.

2016-09-19T07:16:28Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:24, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1) Доброго дня! Хочу сказати, на мою думку лише філософія в змозі узагальнити
всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато
наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Нині філософія, формуючи загальну
картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному
суспільстві. Саме філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною
методологічною основою. Всі причетні для цього науки ( педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо)
напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:02, 28 квітня 2016 (EEST)
2) Основні завдання філософії освіти:
- аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості
стратегічних змін у сфері освіти;
- вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань
та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Основні завдання соціології освіти:
- вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в
житті суспільства та особистому житті людини;
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх
соціальної значущості;
- аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається,
до освіти, виявлення її соціальної цінності;
- виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
- визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:02, 28 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:31, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1) Доброго дня! Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для
реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,
матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані
результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна
передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі
господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає
«приклад»,«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато
ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти:
1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її
кардинального вдосконалення;
2) практичні дії по досягненню поставленої мети.
Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в
житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того,
визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію
освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в
практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і
суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови
зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану
освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання
зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не
змінюється як історично набуті традиції.
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних
матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська
система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер
має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною
оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх
психологічного розвантаження тощо.
Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.
По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії
освіти.

2) Американський підхід (власне США),азійський підхід,європейський підхід до сучасної організації освіти презентують,
насамперед, високорозвинені країни. --[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 21:17, 19 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:25, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#1. Використання ІТО допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти. ІТО надають найширші можливості. Опис творчого процесу, його результати можуть бути представлені та обговорені на електронній конференції, опубліковані в електронному виданні, розміщені на Web-caйтe навчального закладу. Наприклад, на зміну рукописним тематичним журналів (історичні, літературні та ін) не тільки у вузах, а й у багатьох школах, гімназіях, ліцеях з'являються електронні журнали, для яких немає проблем з тиражуванням та розповсюдженням. Кожен бажаючий може ознайомитися з їх матеріалами через Internet, а при відсутності у навчального закладу свого Web-сайту - через локальну мережу.
2. ІТО розширюють можливості освітнього середовища як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку креативності учнів. До таких програмних засобів відносяться моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні навчальні, експертні системи, програми для проведення ділових ігор. Фактично в усіх сучасних електронних підручниках робиться акцент на розвиток творчого мислення.
3. Новий зміст освітнього середовища створює і додаткові можливості для стимулювання допитливості учня. Одним з таких стимулів є можливість задовольнити свою цікавість, завдяки широким можливостям глобальної мережі Internet надається доступ до електронних бібліотек (науково-технічним, науково-методичним, довідкових і т.д.), інтерактивним баз даних культурних, наукових та інформаційних центрів, енциклопедій, словників. Через Internet навчають, може звернутися з питанням по зацікавила його проблемі не тільки до свого наставника, а й до провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, винести його на обговорення в електронній конференції або чаті. Саме різноманітність інформації, що пропонуються в освітньому середовищі, інтегрованої у світовий інформаційний простір, допомагає педагогові підвести учнів до пошуку власного погляду на суть досліджуваної проблеми. Розвитку допитливості учнів, прищеплення інтересу до пошуково-дослідницької діяльності допомагає також можливість роботи у віртуальних наукових лабораторіях, проведення комп'ютерних експериментів за допомогою моделюючих програм.
4. Створювані на сайтах навчальних закладів персональні web-сторінки педагогів надають додаткові можливості і для того, щоб відкрити учнем "двері" у свою творчу майстерню. На таких сторінках можна показати не лише навчальні матеріали, а й свої наукові публікації, проспекти проведених досліджень, найкращі роботи "учнів, що перевершили вчителя". Вихід у світовий інформаційний простір дозволяє побачити безліч зразків креативності: на сайтах, що розповідають про діяльність науково-дослідних центрів і окремих науково-дослідних інститутів; в матеріалах електронних наукових журналів та конференцій; результати конкурсів творчих проектів і дистанційних олімпіад; на персональних web-сторінках учнів , студентів, викладачів, вчених усього світу.
Персональний комп'ютер можна використовувати як універсальний технічний засіб навчання (ТЗН). Таке ТСО дозволяє впорядковано зберігати величезну кількість матеріалу і готових розробок уроків.
Систематичне використання персонального комп'ютера на уроках призводить до цілого ряду цікавих наслідків:
1. Підвищення рівня використання наочності на уроці.
2. Підвищення продуктивності праці.
3. Встановлення міжпредметних зв'язків з інформатикою.
4. З'являється можливість організації проектної діяльності учнів по створенню навчальних програм під керівництвом вчителів інформатики та історії.
5. Вчитель, створює, або використовує інформаційні технології, змушений звертати величезну увагу подачі навчального матеріалу. Що позитивним чином позначається на рівні знань учнів.
6. Змінюється на краще взаємини з учнями далекими від історії, особливо з захопленими комп'ютерами. Вони починають бачити у вчителя "споріднену душу".
7. Змінюється, особливо у 5-7-класників, ставлення до комп'ютера, як до дорогої, захоплюючій іграшці. Хлопці починають сприймати його як універсального інструмента для роботи в будь-якій області людської діяльності.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:24, 23 липня 2016 (EEST)

#
----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:00, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1 ) Сутність Болонського процесу полягає у тому, щоб на основі розробки єдиних критеріїв та стандартів в сфері освіти та науки створити тісне співробітництво між ВНЗ Європи, сприяти мобільності студентів та вчительського складу.

# 2 )Болонська конференція, спільна заява європейських Міністрів освіти, була підписана 18 - 19 червня 1999 р. в м. Болоньї і сприяла створенню простору європейської вищої освіти. Болонський процес на рівні держав було започатковано підписанням 30 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали ”Болонська декларація" (Австрія, Бельгія, Болгарія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словацька Республіка, Словенія, Іспанія, Швеція, Великобританія). Цим актом країни - учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного Європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:40, 23 липня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим
науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та
наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали
свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,
вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих
учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне
відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська
біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття
генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у
певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно
зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор,
пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки
не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими
мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 16:19, 24 липня 2016 (EEST)

#
1) сутність, зміст і функції науки;
2) сили та засоби наукових рішень;
3) структура науково-дослідницької системи;
4) методологія наукового дослідження;
5) наукова творчість педагога;
6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;
7) статус науковця і наукова етика тощо.
--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 16:19, 24 липня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Тетяна Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:00, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Доброго дня, Людмила Олександрівна!
Можу сказати , що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія
освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,
а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з
доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для
нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення
розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного
забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений
генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових
знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та
патріотизму. --[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 16:30, 24 липня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Тетяна Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:17, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:20, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго вечора! На мою думку сучасна система освіти України потребує і змін і допрацювань.
Основним завданням держави є забезпечення якісної освіти для більшості.Абсолютно неприйнятною
для суспільства є ситуація, коли значна частка випускників шкіл робить по кілька десятків граматичних
помилок на сторінці твору, коли багато з них не розуміють навіть простих текстів, коли їх математична
освіта закінчується на рівні вимог початкової школи і т. п. Якість важлива не тільки сама по собі,
але і як необхідна умова підвищення рівня життя громадян, а через це і важлива умова
забезпечення конкурентоздатності та стійкого розвитку України. Такий підхід потребує
переосмислення місця системи освіти у державі та суспільстві. Освіта – це не витрати
бюджету на забезпечення суспільного спокою, як її часто розглядають сьогодні.
Це інвестиції у майбутній розвиток держави і суспільства.Я погоджуюсь з тим , що ввели ЗНО -
як інструменту оцінювання якості освіти. Для абітурієнта це можливо певний іспит, підготовка, знання.
Але коли випускники - замість звичайної ДПА в цьому році здавали ЗНО. Тут я розчарована, адже як можна
так наказати дитину,дитина всі роки навчалася на відмінно - і тут на ЗНО отримує 9 балів...золотої медалі вже не
буде.Для учня це стрес.Він до цього йшов, працював, старався...Я зі своєї точки зору ЗНО убрала б зі школи.Сучасна освіта
ще потребує гарного державного фінансування.Діти навчаються по нових програмах - а підручників для навчання не має.
Зараз вимагають щоб вчитель використовував ІКТ на уроках. Але ж облаштувати кабінет вчителю , це також болюче питання.
# Я б залишила інтерактивне навчання, що якнайкраще сприяє досягненню поставленої мети завдяки активному характеру
педагогічної взаємодії між учителем та учнями.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:09, 13 серпня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:16, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:30, 15 червня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.

2016-09-19T07:15:41Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:

філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці "Вид у височині".

Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)

2.Відповідь на друге питання:

завдання філософії освіти наступні:
-аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
-вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Завдання соціології:
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
-аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності;
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
-визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.
Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:

1.Американський підхід(США)

2.Азійський підхід(Японія,Китай)

3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Добрий день,Людмила Олександрівна.

Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)

#
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,

#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.

#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
#Основними елементами дослідницької системи є:

1. Тема дослідження.

2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи.

3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).

4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.

5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.

6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.

7. Принципи (латиною – «початок», «основа»).

8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження.

9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»).

10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.

11. Класифікація результатів.

12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.

13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.

14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.

15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:

Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до "стратегії освіти" таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:15, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#На мою думку,сучасна система освіти України потребує деяких змін та доповнень,зокрема,виклад матеріалу в шкільних підручниках,зокрема з історії,повинен чітко враховувати вікові особливості учнів і їх сприйняття дійсності,а отже і матеріалу,що там подано.
#З традиційного навчання,на мій погляд,треба зберегти:класно-урочну систему,як найбільш ефективну на пострадянському просторі,оцінювання учнів на уроці,також,мені здається,залишить 11 класне навчання,а не 12,адже у спадок від попереднього періоду ми отримали солідну систему профтех освіти,яка зараз недоотримує коштів,можливо,і через плани про запровадження відповідних профілів у старшій школі.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:47, 11 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:29, 15 червня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Малиш В.В.

2016-09-19T07:15:01Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */