HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-20T12:42:14Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''
[[Файл:Бесараб_Н.І.JPG|200px|thumb|left|Бесараб Наталія Іванівна]]

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]

[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpU1RTaEFNSnZTcU0/view?usp=sharing 8 клас історія]

[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpUHFhdXNOenlObDg/view?usp=sharing історія України 7 кл.]

[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpbzB3YWNTa0dZTmM/view?usp=sharing урок 7 клас Історія]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-20T12:40:32Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''
[[Файл:Бесараб_Н.І.JPG|200px|thumb|left|Бесараб Наталія Іванівна]]

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]
[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpU1RTaEFNSnZTcU0/view?usp=sharing 8 клас історія]
[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpUHFhdXNOenlObDg/view?usp=sharing історія України 7 кл.]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-20T12:40:18Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''
[[Файл:Бесараб_Н.І.JPG|200px|thumb|left|Бесараб Наталія Іванівна]]

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]

[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpU1RTaEFNSnZTcU0/view?usp=sharing 8 клас історія]

[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpUHFhdXNOenlObDg/view?usp=sharing історія України 7 кл.]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-20T12:40:06Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''
[[Файл:Бесараб_Н.І.JPG|200px|thumb|left|Бесараб Наталія Іванівна]]

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]

[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpU1RTaEFNSnZTcU0/view?usp=sharing 8 клас історія]

[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpUHFhdXNOenlObDg/view?usp=sharing історія України 7 кл.]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-20T12:38:37Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''
[[Файл:Бесараб_Н.І.JPG|200px|thumb|left|Бесараб Наталія Іванівна]]

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]

[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpU1RTaEFNSnZTcU0/view?usp=sharing 8 клас історія]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-20T12:38:16Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''
[[Файл:Бесараб_Н.І.JPG|200px|thumb|left|Бесараб Наталія Іванівна]]

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]

[[https://drive.google.com/file/d/0B6bGayLSjozpU1RTaEFNSnZTcU0/view?usp=sharing 8 клас історія]]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Корж Тамара Михайлівна

2015-05-20T11:59:41Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Корж Тамара Михайлівна'''''
[[Файл:Корж_Т.М..png|200px|thumb|left|]]

==Регіон==

''Сумська область, місто Кролевець''

==Місце роботи==

''Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1''

==Посада==
''Учитель історії
''

==Категорія==

''Вища''

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1]]

[https://drive.google.com/file/d/0BwLAmRC0UdK_NkJMSmxab1VvcVU/view?usp=sharing Портфоліо вчителя історії Корж Т.М.]

==Контакти==
0631775789

korgtam@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:46:02Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left| Колектив школи]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|200px|thumb|left|Кращі учні школи]]

[[Файл:Квіти_біля_школи.jpg|200px|thumb|left|Квіти біля школи]]

==Навчальний заклад сьогодні==

У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:45:13Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left| Колектив школи]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|200px|thumb|left|Кращі учні школи]]

[[Файл:Квіти_біля_школи.jpg|200px|thumb|left|Квіти біля школи]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|200px|thumb|left| Суми. Новорічна ялинка. Театр ім. Щепкіна]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:44:55Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Відомі випускники */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left| Колектив школи]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|200px|thumb|left|Кращі учні школи]]

[[Файл:Квіти_біля_школи.jpg|200px|thumb|left|Квіти біля школи]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left| Суми. Новорічна ялинка. Театр ім. Щепкіна]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:43:49Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Відомі випускники */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left| Колектив школи]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|300px|thumb|left|Кращі учні школи]]

[[Файл:Квіти_біля_школи.jpg|300px|thumb|left|Квіти біля школи]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left| Суми. Новорічна ялинка. Театр ім. Щепкіна]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:43:14Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Відомі випускники */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left| Колектив школи]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|300px|thumb|left|Кращі учні школи]]

[[Файл:Квіти_біля_школи.jpg|300px|thumb|left|Підпис під зображенням]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left| Суми. Новорічна ялинка. Театр ім. Щепкіна]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:41:34Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Відомі випускники */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left| Колектив школи]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|300px|thumb|left|Кращі учні школи]]

[[Файл:Назва_Квіти_біля_школи.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left| Суми. Новорічна ялинка. Театр ім. Щепкіна]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Квіти біля школи.jpg

2015-05-20T11:40:46Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна:

Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області

2015-05-20T11:38:17Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Повна назва навчального закладу==
'''Сніжківський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області'''

[[Файл:Сніжківський_НВК.jpg|350px|thumb|left| Сніжківський навчально-виховний комплекс]]

==Адреса навчального закладу==
'''41760 вул. Калініна, 5-Б с. Сніжки Буринський район Сумська область

'''т. (05454)65445'''
'''

'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
До четвертої чверті ХІХ століття в селі Сніжки населення було майже неграмотним. Відсутня була школа. Але населення прагнуло до знання, до освіти, переборюючи всякі труднощі.
Перші школи в Сніжках виникають в останній чверті ХІХ століття. Піонером цієї справи являється Ткаченко Петро Степанович – син селянина, який відкрив школу у своїй хаті. Трохи пізніше в селі Сніжки була заснована школа самими селянами. Батьки дітей найняли за свої кошти вчителя з села Хустянка Дмитриковського Івана Кузьмича. Це була дворічна школа з оплатою за навчання по 2 карбованці за рік.
У 1898 році було збудовано приміщення трирічної школи з кількістю учнів від 40 до 90 учнів.
З 1927 року школа стає чотирирічною. У період з 1932 року до 1935 року школа перебудовується в семирічну школу і в 1935 році відбувся перший випуск учнів з семирічної школи. Цього року в школі навчалося 352 учні, працювало 17 вчителів. Директором школи працював Колязін Федір Васильович. Перед війною його замінив Борисенко Олексій Якович, який потім пішов на фронт і загинув в боях з ворогом.
У 1940 – 1941 навчальному році в школі навчалося 350 учнів в 14 класах-комплектах, в 1954 – 1955 навчальному році 480 учнів в 17 класах - комплектах. Постало питання про відкриття середньої школи. Для цього було збудовано ще два будинки, розширено матеріальну базу і в 1957 році відбувся перший випуск учнів десятого класу, з цього часу школа стає середньою.
У 1975 році за рахунок держави й колгоспу імені Калініна побудоване нове приміщення школи на 480 учнівських місць з спортзалом, актовим залом, майстернями і їдальнею.
Силами вчителів та учнів обладнані навчальні кабінети з усіх предметів. 3 жовтня 1975 року в цьому приміщенні розпочались заняття. Побудовано теплицю і гараж. У цей час у школі приділялася велика увага трудовому навчанню і вихованню учнів. Для трудового навчання колгосп передав два трактори і комбайн. У цьому ж році школа і юннати були учасниками виставки передового досвіду в Москві.
По закінченні школи майже всі юнаки разом з атестатом про середню освіту одержували права механізатора сільського господарства, поповнювали сім'ю хліборобів.
У 1977 році школа занесена в обласну книгу трудової слави за досягнуті високі показники в навчанні і вихованні молоді.
[[Файл:Музей_Сніжківського_НВК.png|350px|thumb|left|]]У 1976 році з ініціативи керівництва школи та сільської ради с. Сніжки створено кімнату бойової і трудової слави. На базі кімнати відкрито музей бойової і трудової слави.
До збору експозиційних матеріалів та історичних відомостей були залучені вчителі та учні школи, працівники сільської ради, громадськість села. Під час збоpy матеріалів були використані документи обласного архіву, матеріали музеїв селища Смілого (колишнього райцентру) та міста Ромни. Велику частину відомостей отримано від старожилів села - очевидців подій першої половини XX століття.
З перших днів роботи музею активно працює загін червоних слідопитів, реорганізований згодом у загін «Пошук», постійно працює рада музею.
[[Файл:Історія_села.jpg|350px|thumb|left|Шкільний музей історії села Сніжки]]У 1999 році на базі кімнати бойової і трудової слави створено музей історії села Сніжки.
За 39-річний період існування музею вдалося:
* визначити події в нашій місцевості до утворення села;
* визначити час заснування с. Сніжки;
* встановити походження перших поселенців;
* вивчити заняття, побут, спосіб життя жителів 2-ї половини XIII - XIX століття; дослідити земельні відносини та власність на землю до 1917 року;
* дослідити зародження та розвиток шкільної справи в селі з останньої чверті XIX століття;
* зібрати відомості про заходи комуністичної влади І-ї половини XX століття;
* встановити повний список воїнів-односельчан, загиблих на фронтах 2-ї світової війни.
* встановити контакт із ветеранами 121-ї стрілкової дивізії, що визволяла наше село у вересні 1943 року;
* зібрати багатий фактичний матеріал з історії бойового шляху цієї дивізії, спогади ветеранів, фото воєнних часів;
* організувати кілька зустрічей з ветеранами, які звільнили село від ворожої окупації;
* встановити контакт із Центральним військовим архівом Міністерства оборони СРСР (м. Подольськ Московської області), Буринським райвійськкоматом та Сумським облвійськкоматом. Спільними зусиллями вдалося визначити імена воїнів, захоронених в братській могилі с. Сніжки (до початку 70-х років із чотирнадцяти захоронених не був відомим жоден червоноармієць), в тому числі ім'я Героя Радянського Союзу Глушка Михайла Пилиповича;
* розшукати рідних цих загиблих та встановити з ними контакт;
* зібрати матеріал по розвитку колективного господарства села за весь радянський період історії;
* зібрати значну кількість документів, листів із фронту односельчан;
* оформити 10 експозиційних розділів музею з історії села та історії 121-ї стрілкової дивізії;
* організувати екскурсії в музей;
* зібрати матеріали, що стосуються колишнього випускника школи, уродженця села Тимофіївка Голосного Івана Григоровича, який був у складі обмеженого контингенту військ в Афганістані й загинув під час виконання військового завдання.
Зусиллями активу музею, членів історичного гуртка, учнів школи музей поповнюється експозиційним матеріалом. У першу чергу це предмети побуту, знаряддя праці, посуд, зразки вишивок, одяг, нумізматична колекція, бойові нагороди односельчан і т. д. Проводиться робота по вивченню історичного минулого, в тому числі й на уроках історії України при вивченні теми «Наш край в…».
Основна поточна робота музею ведеться в таких напрямках:
#уточнення даних Всеукраїнської Книги Пам'яті, (з'ясовуються місця й обставини загибелі наших односельчан);
#досліджується участь односельчан та земляків у підпільному русі Опору;
#збираються відомості про події в селі в роки німецької окупації;
#збирається банк даних на односельчан, вивезених на примусові роботи до Німеччини;
#досліджується життя села в роки повоєнної відбудови(1945 - 53 рр.) та періоду «Відлиги» (1953 - 64 рр.);
#досліджується історія спорудження оборонної лінії земляних редутів періоду Північної війни та виступу Івана Мазепи проти російських військ осінь 1708 року);
#збираються відомості про чумацький шлях Ромадан, що проходив по території села Сніжківської сільської ради, промисли односельців ХІХ століття початку XX століття.
Учні школи через співпрацю з товариством охорони пам'ятників історії і культури підтримують у належному стані братську могилу та меморіальний комплекс села. Систематично учнями школи надається допомога по господарству солдатським вдовам, ветеранам та учасникам війни, проводяться операції «З добрим ранком, ветеране».
У плани роботи музею на майбутнє входить:
*збір даних про односельчан, що були піддані розкуркуленню в роки примусової колективізації.
Планується також розширити експозиційні площі музею.

===Директори===
* '''Ткаченко Петро Степанович''' - кінець ХІХ століття

* '''Дмитриківський Іван Кузьмич''' - початок ХХ століття

* '''Розумовський Микола Павлович''' - 20-ті роки ХХ століття

* '''Пузиренко Григорій Іванович''' - кінець 20-х - 1932 рік

* '''Положай Федір Дмитрович''' - 1932 - 1934 роки

* '''Колязін Федір Васильович''' - 1934 - 1937 роки

* '''Гришко Іван Федорович''' - 1937 - 1939 роки

* '''Кубрак Микола Федосійович''' - 1939 рік

* '''Їжкун Олексій Васильович''' - 1939 - 1940 роки

* '''Борисенко Олексій Якович''' - 1940 - 1941 роки

* '''Жникрупа Лариса Омелянівна''' - 1943 - 1946 роки

* '''Ведмеденко Микола Трофимович''' - 1955 рік

* '''Шкурдода Микола Іванович''' - 1955 - 1958 роки

* '''Пархоменко Валентин Хрисантович''' - 1958 - 1967 роки

* '''Сніжко Анатолій Максимович''' - 1967 - 1993 роки

* '''Паращенко Віктор Олексійович''' - 1993 - 1995 роки

* '''Ясногор Лідія Іванівна''' - 1995 - 2009 роки

* З 2009 року і до сьогоднішніх днів на посаді директора навчально-виховного комплексу працює '''Кузьменко Таміла Сергіївна''', вчитель світової літератури, спеціаліст вищої категорії.

===Кращі викладачі===

* 46 років працював у школі на посаді вчителя фізичної культури та керівника допризовної підготовки юнаків відмінник народної освіти '''Романенко Олександр Іванович''';
* 27 років старший вчитель '''Сніжко Віра Полікарпівна''';
* 26 років на посаді директора школи – '''Сніжко Анатолій Максимович''' – відмінник народної освіти України і «Відмінник освіти СРСР»;
* довгий час на посаді вчителя біології працювала відмінник народної освіти України '''Луценко Світлана Олександрівна'''.

===Відомі випускники===
Школа гордиться своїми випускниками. Кожен з них знайшов своє місце в суспільстві, став справжнім фахівцем своєї справи. Серед них:
* '''Голик Віктор Сергійович''' – суддя апеляційного суду.
* '''Мартиненко Володимир Іванович''' – директор філії банку «Аваль».
* '''Нелин Григорій Іванович''' - начальник тендерної компанії.
* '''Миненко Микола Іванович''' – полковник, доктор технічних наук.
* '''Фролова-Ласкава Любов Іванівна''' - заступник директора банку «Україна».
* '''Рогова Віра Іванівна''' - директор школи № 29 м. Суми.
* '''Спаська Людмила Анатоліївна''' – викладач Сумського державного педуніверситету.
* '''Дяченко Володимир Григорович''' – кандидат технічних наук.
* '''Шубенко Олексій Іванович''' - кандидат сільськогосподарських наук.
* '''Тертичний Олексій Петрович''' - полковник, кандидат технічних наук.
* '''Грома Василь Григорович''' - кандидат медичних наук.
* '''Мартиненко Олександр Петрович''' – кандидат технічних наук.

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив_Сніжківського_НВК.jpg|350px|thumb|left|Педагогічний колектив Сніжківського НВК]]
Нинішня школа – це навчально-виховний комплекс, покликаний забезпечувати умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, виховання громадянина патріота, а стратегічному плані – фундамент суспільства, яке визначає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю.
На належному рівні у школі організовано виховну роботу.
Значна робота проводиться по екологічному вихованню. Учні школи - активні учасники акцій: «Чиста Україна - чиста Земля», «Зелений паросток майбутнього», «Жива зелена хвиля подвір'я». У школі постійно проводяться виховні заходи: виступи агітбригад, вікторини «Знай, люби свій рідний край», свято квітів, свято урожаю, виставка «Природа і фантазія», день зимуючих птахів, день зустрічі птахів, свято «Щедрий голос природи змалку слухаю я», гра-подорож «Сторінками Червоної книги», свято «Рослини - символи України», конкурс знавців лікарських рослин, гра «Екологічний бумеранг».
[[Файл:Меморіальний_комплекс_Сніжки.jpg|350px|thumb|left|Свято Дня Перемоги]]
Волонтери школи доглядають за Меморіальним комплексом загиблим воїнам села Сніжки. Саме тому біля Меморіалу завжди панують чистота й порядок.
Велика увага приділяється вихованню естетичних смаків, прищепленню культури поведінки, прилученню школярів до народних надбань національної історії, культури, традицій, звичаїв свого народу, виробленню навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок.
Для корисного й змістовного дозвілля та ефективної навчальної роботи учнями старших класів організоване учнівське самоврядування. Його координує Учнівська рада.
Досвід роботи показує, що діяльність учнівського самоврядування - важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Належних результатів ми досягли, коли учні мали можливість вільно обирати способи діяльності й задоволення своїх інтересів, коли вони радіють роботі, виявляють винахідливість, прагнучи взяти на себе нелегку справу, а педагоги вчать вихованців поважати одне одного, створюють атмосферу
доброзичливості та взаємодопомоги.
Коли є впевненість у своїх силах, легше подолати будь-які перешкоди і труднощі. Усвідомлення школярами своєї причетності до розв'язання важливих громадських справ є основою їхньої активної позиції у дорослому житті.

У 2014 – 2015 навчальному році у навчально-виховному комплексі навчається 43 учні у 10 класах:

1 – 3 класи – 3 – 10 учнів;

5 – 9 класах – 5 – 18 учень;

10 – 11 класах – 2 – 15 учнів.

Працює дошкільна група, в якій налічується 9 дітей.

У школі працює 18 учителів.
Із них:
* учителів вищої категорії – 2;
* учителів І категорії – 4;
* учителів ІІ категорії – 3;
* спеціалістів – 9.

Вчителі нашої школи є активними учасниками конкурсу «Вчитель року»:

2007 рік – Сніжко Олег Анатолійович у номінації «Вчитель історії»,

2011 рік – Паращенко Людмила Петрівна у номінації «Вчитель біології»,

2012 рік – Овсієнко Олександр Анатолійович в номінації «Вчитель фізики».

Школа - це:
* 8 навчальних кабінетів;
* 4 класних кімнати школи І ступеня;
* музей історії села Сніжки;
* навчальний комп’ютерний клас;
* актова зала;
* спортивна зала;
* шкільна майстерня;
* бібліотека;
* шкільна їдальня.

На даний час нашу школу закінчило із золотою медаллю 22 учні, із срібною – 17.

[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFbk9WUllyaWVTU2M/view?usp=sharing Презентація Сніжківського НВК]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Шкумат Олег Іванович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області

2015-05-20T11:37:11Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==
'''Сніжківський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області'''

[[Файл:Сніжківський_НВК.jpg|350px|thumb|left| Сніжківський навчально-виховний комплекс]]

==Адреса навчального закладу==
'''41760 вул. Калініна, 5-Б с. Сніжки Буринський район Сумська область

'''т. (05454)65445'''
'''

'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
До четвертої чверті ХІХ століття в селі Сніжки населення було майже неграмотним. Відсутня була школа. Але населення прагнуло до знання, до освіти, переборюючи всякі труднощі.
Перші школи в Сніжках виникають в останній чверті ХІХ століття. Піонером цієї справи являється Ткаченко Петро Степанович – син селянина, який відкрив школу у своїй хаті. Трохи пізніше в селі Сніжки була заснована школа самими селянами. Батьки дітей найняли за свої кошти вчителя з села Хустянка Дмитриковського Івана Кузьмича. Це була дворічна школа з оплатою за навчання по 2 карбованці за рік.
У 1898 році було збудовано приміщення трирічної школи з кількістю учнів від 40 до 90 учнів.
З 1927 року школа стає чотирирічною. У період з 1932 року до 1935 року школа перебудовується в семирічну школу і в 1935 році відбувся перший випуск учнів з семирічної школи. Цього року в школі навчалося 352 учні, працювало 17 вчителів. Директором школи працював Колязін Федір Васильович. Перед війною його замінив Борисенко Олексій Якович, який потім пішов на фронт і загинув в боях з ворогом.
У 1940 – 1941 навчальному році в школі навчалося 350 учнів в 14 класах-комплектах, в 1954 – 1955 навчальному році 480 учнів в 17 класах - комплектах. Постало питання про відкриття середньої школи. Для цього було збудовано ще два будинки, розширено матеріальну базу і в 1957 році відбувся перший випуск учнів десятого класу, з цього часу школа стає середньою.
У 1975 році за рахунок держави й колгоспу імені Калініна побудоване нове приміщення школи на 480 учнівських місць з спортзалом, актовим залом, майстернями і їдальнею.
Силами вчителів та учнів обладнані навчальні кабінети з усіх предметів. 3 жовтня 1975 року в цьому приміщенні розпочались заняття. Побудовано теплицю і гараж. У цей час у школі приділялася велика увага трудовому навчанню і вихованню учнів. Для трудового навчання колгосп передав два трактори і комбайн. У цьому ж році школа і юннати були учасниками виставки передового досвіду в Москві.
По закінченні школи майже всі юнаки разом з атестатом про середню освіту одержували права механізатора сільського господарства, поповнювали сім'ю хліборобів.
У 1977 році школа занесена в обласну книгу трудової слави за досягнуті високі показники в навчанні і вихованні молоді.
[[Файл:Музей_Сніжківського_НВК.png|350px|thumb|left|]]У 1976 році з ініціативи керівництва школи та сільської ради с. Сніжки створено кімнату бойової і трудової слави. На базі кімнати відкрито музей бойової і трудової слави.
До збору експозиційних матеріалів та історичних відомостей були залучені вчителі та учні школи, працівники сільської ради, громадськість села. Під час збоpy матеріалів були використані документи обласного архіву, матеріали музеїв селища Смілого (колишнього райцентру) та міста Ромни. Велику частину відомостей отримано від старожилів села - очевидців подій першої половини XX століття.
З перших днів роботи музею активно працює загін червоних слідопитів, реорганізований згодом у загін «Пошук», постійно працює рада музею.
[[Файл:Історія_села.jpg|350px|thumb|left|Шкільний музей історії села Сніжки]]У 1999 році на базі кімнати бойової і трудової слави створено музей історії села Сніжки.
За 39-річний період існування музею вдалося:
* визначити події в нашій місцевості до утворення села;
* визначити час заснування с. Сніжки;
* встановити походження перших поселенців;
* вивчити заняття, побут, спосіб життя жителів 2-ї половини XIII - XIX століття; дослідити земельні відносини та власність на землю до 1917 року;
* дослідити зародження та розвиток шкільної справи в селі з останньої чверті XIX століття;
* зібрати відомості про заходи комуністичної влади І-ї половини XX століття;
* встановити повний список воїнів-односельчан, загиблих на фронтах 2-ї світової війни.
* встановити контакт із ветеранами 121-ї стрілкової дивізії, що визволяла наше село у вересні 1943 року;
* зібрати багатий фактичний матеріал з історії бойового шляху цієї дивізії, спогади ветеранів, фото воєнних часів;
* організувати кілька зустрічей з ветеранами, які звільнили село від ворожої окупації;
* встановити контакт із Центральним військовим архівом Міністерства оборони СРСР (м. Подольськ Московської області), Буринським райвійськкоматом та Сумським облвійськкоматом. Спільними зусиллями вдалося визначити імена воїнів, захоронених в братській могилі с. Сніжки (до початку 70-х років із чотирнадцяти захоронених не був відомим жоден червоноармієць), в тому числі ім'я Героя Радянського Союзу Глушка Михайла Пилиповича;
* розшукати рідних цих загиблих та встановити з ними контакт;
* зібрати матеріал по розвитку колективного господарства села за весь радянський період історії;
* зібрати значну кількість документів, листів із фронту односельчан;
* оформити 10 експозиційних розділів музею з історії села та історії 121-ї стрілкової дивізії;
* організувати екскурсії в музей;
* зібрати матеріали, що стосуються колишнього випускника школи, уродженця села Тимофіївка Голосного Івана Григоровича, який був у складі обмеженого контингенту військ в Афганістані й загинув під час виконання військового завдання.
Зусиллями активу музею, членів історичного гуртка, учнів школи музей поповнюється експозиційним матеріалом. У першу чергу це предмети побуту, знаряддя праці, посуд, зразки вишивок, одяг, нумізматична колекція, бойові нагороди односельчан і т. д. Проводиться робота по вивченню історичного минулого, в тому числі й на уроках історії України при вивченні теми «Наш край в…».
Основна поточна робота музею ведеться в таких напрямках:
#уточнення даних Всеукраїнської Книги Пам'яті, (з'ясовуються місця й обставини загибелі наших односельчан);
#досліджується участь односельчан та земляків у підпільному русі Опору;
#збираються відомості про події в селі в роки німецької окупації;
#збирається банк даних на односельчан, вивезених на примусові роботи до Німеччини;
#досліджується життя села в роки повоєнної відбудови(1945 - 53 рр.) та періоду «Відлиги» (1953 - 64 рр.);
#досліджується історія спорудження оборонної лінії земляних редутів періоду Північної війни та виступу Івана Мазепи проти російських військ осінь 1708 року);
#збираються відомості про чумацький шлях Ромадан, що проходив по території села Сніжківської сільської ради, промисли односельців ХІХ століття початку XX століття.
Учні школи через співпрацю з товариством охорони пам'ятників історії і культури підтримують у належному стані братську могилу та меморіальний комплекс села. Систематично учнями школи надається допомога по господарству солдатським вдовам, ветеранам та учасникам війни, проводяться операції «З добрим ранком, ветеране».
У плани роботи музею на майбутнє входить:
*збір даних про односельчан, що були піддані розкуркуленню в роки примусової колективізації.
Планується також розширити експозиційні площі музею.

===Директори===
* '''Ткаченко Петро Степанович''' - кінець ХІХ століття

* '''Дмитриківський Іван Кузьмич''' - початок ХХ століття

* '''Розумовський Микола Павлович''' - 20-ті роки ХХ століття

* '''Пузиренко Григорій Іванович''' - кінець 20-х - 1932 рік

* '''Положай Федір Дмитрович''' - 1932 - 1934 роки

* '''Колязін Федір Васильович''' - 1934 - 1937 роки

* '''Гришко Іван Федорович''' - 1937 - 1939 роки

* '''Кубрак Микола Федосійович''' - 1939 рік

* '''Їжкун Олексій Васильович''' - 1939 - 1940 роки

* '''Борисенко Олексій Якович''' - 1940 - 1941 роки

* '''Жникрупа Лариса Омелянівна''' - 1943 - 1946 роки

* '''Ведмеденко Микола Трофимович''' - 1955 рік

* '''Шкурдода Микола Іванович''' - 1955 - 1958 роки

* '''Пархоменко Валентин Хрисантович''' - 1958 - 1967 роки

* '''Сніжко Анатолій Максимович''' - 1967 - 1993 роки

* '''Паращенко Віктор Олексійович''' - 1993 - 1995 роки

* '''Ясногор Лідія Іванівна''' - 1995 - 2009 роки

* З 2009 року і до сьогоднішніх днів на посаді директора навчально-виховного комплексу працює '''Кузьменко Таміла Сергіївна''', вчитель світової літератури, спеціаліст вищої категорії.

===Кращі викладачі===

* 46 років працював у школі на посаді вчителя фізичної культури та керівника допризовної підготовки юнаків відмінник народної освіти '''Романенко Олександр Іванович''';
* 27 років старший вчитель '''Сніжко Віра Полікарпівна''';
* 26 років на посаді директора школи – '''Сніжко Анатолій Максимович''' – відмінник народної освіти України і «Відмінник освіти СРСР»;
* довгий час на посаді вчителя біології працювала відмінник народної освіти України '''Луценко Світлана Олександрівна'''.

===Відомі випускники===
Школа гордиться своїми випускниками. Кожен з них знайшов своє місце в суспільстві, став справжнім фахівцем своєї справи. Серед них:
* '''Голик Віктор Сергійович''' – суддя апеляційного суду.
* '''Мартиненко Володимир Іванович''' – директор філії банку «Аваль».
* '''Нелин Григорій Іванович''' - начальник тендерної компанії.
* '''Миненко Микола Іванович''' – полковник, доктор технічних наук.
* '''Фролова-Ласкава Любов Іванівна''' - заступник директора банку «Україна».
* '''Рогова Віра Іванівна''' - директор школи № 29 м. Суми.
* '''Спаська Людмила Анатоліївна''' – викладач Сумського державного педуніверситету.
* '''Дяченко Володимир Григорович''' – кандидат технічних наук.
* '''Шубенко Олексій Іванович''' - кандидат сільськогосподарських наук.
* '''Тертичний Олексій Петрович''' - полковник, кандидат технічних наук.
* '''Грома Василь Григорович''' - кандидат медичних наук.
* '''Мартиненко Олександр Петрович''' – кандидат технічних наук.

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив_Сніжківського_НВК.jpg|350px|thumb|left|Педагогічний колектив Сніжківського НВК]]
Нинішня школа – це навчально-виховний комплекс, покликаний забезпечувати умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, виховання громадянина патріота, а стратегічному плані – фундамент суспільства, яке визначає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю.
На належному рівні у школі організовано виховну роботу.
Значна робота проводиться по екологічному вихованню. Учні школи - активні учасники акцій: «Чиста Україна - чиста Земля», «Зелений паросток майбутнього», «Жива зелена хвиля подвір'я». У школі постійно проводяться виховні заходи: виступи агітбригад, вікторини «Знай, люби свій рідний край», свято квітів, свято урожаю, виставка «Природа і фантазія», день зимуючих птахів, день зустрічі птахів, свято «Щедрий голос природи змалку слухаю я», гра-подорож «Сторінками Червоної книги», свято «Рослини - символи України», конкурс знавців лікарських рослин, гра «Екологічний бумеранг».
[[Файл:Меморіальний_комплекс_Сніжки.jpg|350px|thumb|left|]]
Волонтери школи доглядають за Меморіальним комплексом загиблим воїнам села Сніжки. Саме тому біля Меморіалу завжди панують чистота й порядок.
Велика увага приділяється вихованню естетичних смаків, прищепленню культури поведінки, прилученню школярів до народних надбань національної історії, культури, традицій, звичаїв свого народу, виробленню навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок.
Для корисного й змістовного дозвілля та ефективної навчальної роботи учнями старших класів організоване учнівське самоврядування. Його координує Учнівська рада.
Досвід роботи показує, що діяльність учнівського самоврядування - важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Належних результатів ми досягли, коли учні мали можливість вільно обирати способи діяльності й задоволення своїх інтересів, коли вони радіють роботі, виявляють винахідливість, прагнучи взяти на себе нелегку справу, а педагоги вчать вихованців поважати одне одного, створюють атмосферу
доброзичливості та взаємодопомоги.
Коли є впевненість у своїх силах, легше подолати будь-які перешкоди і труднощі. Усвідомлення школярами своєї причетності до розв'язання важливих громадських справ є основою їхньої активної позиції у дорослому житті.

У 2014 – 2015 навчальному році у навчально-виховному комплексі навчається 43 учні у 10 класах:

1 – 3 класи – 3 – 10 учнів;

5 – 9 класах – 5 – 18 учень;

10 – 11 класах – 2 – 15 учнів.

Працює дошкільна група, в якій налічується 9 дітей.

У школі працює 18 учителів.
Із них:
* учителів вищої категорії – 2;
* учителів І категорії – 4;
* учителів ІІ категорії – 3;
* спеціалістів – 9.

Вчителі нашої школи є активними учасниками конкурсу «Вчитель року»:

2007 рік – Сніжко Олег Анатолійович у номінації «Вчитель історії»,

2011 рік – Паращенко Людмила Петрівна у номінації «Вчитель біології»,

2012 рік – Овсієнко Олександр Анатолійович в номінації «Вчитель фізики».

Школа - це:
* 8 навчальних кабінетів;
* 4 класних кімнати школи І ступеня;
* музей історії села Сніжки;
* навчальний комп’ютерний клас;
* актова зала;
* спортивна зала;
* шкільна майстерня;
* бібліотека;
* шкільна їдальня.

На даний час нашу школу закінчило із золотою медаллю 22 учні, із срібною – 17.

[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFbk9WUllyaWVTU2M/view?usp=sharing Презентація Сніжківського НВК]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Шкумат Олег Іванович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області

2015-05-20T11:35:39Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Повна назва навчального закладу */

==Повна назва навчального закладу==
'''Сніжківський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області'''

[[Файл:Сніжківський_НВК.jpg|350px|thumb|left| Сніжківський навчально-виховний комплекс]]

==Адреса навчального закладу==
'''41760 вул. Калініна, 5-Б с. Сніжки Буринський район Сумська область

'''т. (05454)65445'''
'''

'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
До четвертої чверті ХІХ століття в селі Сніжки населення було майже неграмотним. Відсутня була школа. Але населення прагнуло до знання, до освіти, переборюючи всякі труднощі.
Перші школи в Сніжках виникають в останній чверті ХІХ століття. Піонером цієї справи являється Ткаченко Петро Степанович – син селянина, який відкрив школу у своїй хаті. Трохи пізніше в селі Сніжки була заснована школа самими селянами. Батьки дітей найняли за свої кошти вчителя з села Хустянка Дмитриковського Івана Кузьмича. Це була дворічна школа з оплатою за навчання по 2 карбованці за рік.
У 1898 році було збудовано приміщення трирічної школи з кількістю учнів від 40 до 90 учнів.
З 1927 року школа стає чотирирічною. У період з 1932 року до 1935 року школа перебудовується в семирічну школу і в 1935 році відбувся перший випуск учнів з семирічної школи. Цього року в школі навчалося 352 учні, працювало 17 вчителів. Директором школи працював Колязін Федір Васильович. Перед війною його замінив Борисенко Олексій Якович, який потім пішов на фронт і загинув в боях з ворогом.
У 1940 – 1941 навчальному році в школі навчалося 350 учнів в 14 класах-комплектах, в 1954 – 1955 навчальному році 480 учнів в 17 класах - комплектах. Постало питання про відкриття середньої школи. Для цього було збудовано ще два будинки, розширено матеріальну базу і в 1957 році відбувся перший випуск учнів десятого класу, з цього часу школа стає середньою.
У 1975 році за рахунок держави й колгоспу імені Калініна побудоване нове приміщення школи на 480 учнівських місць з спортзалом, актовим залом, майстернями і їдальнею.
Силами вчителів та учнів обладнані навчальні кабінети з усіх предметів. 3 жовтня 1975 року в цьому приміщенні розпочались заняття. Побудовано теплицю і гараж. У цей час у школі приділялася велика увага трудовому навчанню і вихованню учнів. Для трудового навчання колгосп передав два трактори і комбайн. У цьому ж році школа і юннати були учасниками виставки передового досвіду в Москві.
По закінченні школи майже всі юнаки разом з атестатом про середню освіту одержували права механізатора сільського господарства, поповнювали сім'ю хліборобів.
У 1977 році школа занесена в обласну книгу трудової слави за досягнуті високі показники в навчанні і вихованні молоді.
[[Файл:Музей_Сніжківського_НВК.png|350px|thumb|left|]]У 1976 році з ініціативи керівництва школи та сільської ради с. Сніжки створено кімнату бойової і трудової слави. На базі кімнати відкрито музей бойової і трудової слави.
До збору експозиційних матеріалів та історичних відомостей були залучені вчителі та учні школи, працівники сільської ради, громадськість села. Під час збоpy матеріалів були використані документи обласного архіву, матеріали музеїв селища Смілого (колишнього райцентру) та міста Ромни. Велику частину відомостей отримано від старожилів села - очевидців подій першої половини XX століття.
З перших днів роботи музею активно працює загін червоних слідопитів, реорганізований згодом у загін «Пошук», постійно працює рада музею.
[[Файл:Історія_села.jpg|350px|thumb|left|]]У 1999 році на базі кімнати бойової і трудової слави створено музей історії села Сніжки.
За 39-річний період існування музею вдалося:
* визначити події в нашій місцевості до утворення села;
* визначити час заснування с. Сніжки;
* встановити походження перших поселенців;
* вивчити заняття, побут, спосіб життя жителів 2-ї половини XIII - XIX століття; дослідити земельні відносини та власність на землю до 1917 року;
* дослідити зародження та розвиток шкільної справи в селі з останньої чверті XIX століття;
* зібрати відомості про заходи комуністичної влади І-ї половини XX століття;
* встановити повний список воїнів-односельчан, загиблих на фронтах 2-ї світової війни.
* встановити контакт із ветеранами 121-ї стрілкової дивізії, що визволяла наше село у вересні 1943 року;
* зібрати багатий фактичний матеріал з історії бойового шляху цієї дивізії, спогади ветеранів, фото воєнних часів;
* організувати кілька зустрічей з ветеранами, які звільнили село від ворожої окупації;
* встановити контакт із Центральним військовим архівом Міністерства оборони СРСР (м. Подольськ Московської області), Буринським райвійськкоматом та Сумським облвійськкоматом. Спільними зусиллями вдалося визначити імена воїнів, захоронених в братській могилі с. Сніжки (до початку 70-х років із чотирнадцяти захоронених не був відомим жоден червоноармієць), в тому числі ім'я Героя Радянського Союзу Глушка Михайла Пилиповича;
* розшукати рідних цих загиблих та встановити з ними контакт;
* зібрати матеріал по розвитку колективного господарства села за весь радянський період історії;
* зібрати значну кількість документів, листів із фронту односельчан;
* оформити 10 експозиційних розділів музею з історії села та історії 121-ї стрілкової дивізії;
* організувати екскурсії в музей;
* зібрати матеріали, що стосуються колишнього випускника школи, уродженця села Тимофіївка Голосного Івана Григоровича, який був у складі обмеженого контингенту військ в Афганістані й загинув під час виконання військового завдання.
Зусиллями активу музею, членів історичного гуртка, учнів школи музей поповнюється експозиційним матеріалом. У першу чергу це предмети побуту, знаряддя праці, посуд, зразки вишивок, одяг, нумізматична колекція, бойові нагороди односельчан і т. д. Проводиться робота по вивченню історичного минулого, в тому числі й на уроках історії України при вивченні теми «Наш край в…».
Основна поточна робота музею ведеться в таких напрямках:
#уточнення даних Всеукраїнської Книги Пам'яті, (з'ясовуються місця й обставини загибелі наших односельчан);
#досліджується участь односельчан та земляків у підпільному русі Опору;
#збираються відомості про події в селі в роки німецької окупації;
#збирається банк даних на односельчан, вивезених на примусові роботи до Німеччини;
#досліджується життя села в роки повоєнної відбудови(1945 - 53 рр.) та періоду «Відлиги» (1953 - 64 рр.);
#досліджується історія спорудження оборонної лінії земляних редутів періоду Північної війни та виступу Івана Мазепи проти російських військ осінь 1708 року);
#збираються відомості про чумацький шлях Ромадан, що проходив по території села Сніжківської сільської ради, промисли односельців ХІХ століття початку XX століття.
Учні школи через співпрацю з товариством охорони пам'ятників історії і культури підтримують у належному стані братську могилу та меморіальний комплекс села. Систематично учнями школи надається допомога по господарству солдатським вдовам, ветеранам та учасникам війни, проводяться операції «З добрим ранком, ветеране».
У плани роботи музею на майбутнє входить:
*збір даних про односельчан, що були піддані розкуркуленню в роки примусової колективізації.
Планується також розширити експозиційні площі музею.

===Директори===
* '''Ткаченко Петро Степанович''' - кінець ХІХ століття

* '''Дмитриківський Іван Кузьмич''' - початок ХХ століття

* '''Розумовський Микола Павлович''' - 20-ті роки ХХ століття

* '''Пузиренко Григорій Іванович''' - кінець 20-х - 1932 рік

* '''Положай Федір Дмитрович''' - 1932 - 1934 роки

* '''Колязін Федір Васильович''' - 1934 - 1937 роки

* '''Гришко Іван Федорович''' - 1937 - 1939 роки

* '''Кубрак Микола Федосійович''' - 1939 рік

* '''Їжкун Олексій Васильович''' - 1939 - 1940 роки

* '''Борисенко Олексій Якович''' - 1940 - 1941 роки

* '''Жникрупа Лариса Омелянівна''' - 1943 - 1946 роки

* '''Ведмеденко Микола Трофимович''' - 1955 рік

* '''Шкурдода Микола Іванович''' - 1955 - 1958 роки

* '''Пархоменко Валентин Хрисантович''' - 1958 - 1967 роки

* '''Сніжко Анатолій Максимович''' - 1967 - 1993 роки

* '''Паращенко Віктор Олексійович''' - 1993 - 1995 роки

* '''Ясногор Лідія Іванівна''' - 1995 - 2009 роки

* З 2009 року і до сьогоднішніх днів на посаді директора навчально-виховного комплексу працює '''Кузьменко Таміла Сергіївна''', вчитель світової літератури, спеціаліст вищої категорії.

===Кращі викладачі===

* 46 років працював у школі на посаді вчителя фізичної культури та керівника допризовної підготовки юнаків відмінник народної освіти '''Романенко Олександр Іванович''';
* 27 років старший вчитель '''Сніжко Віра Полікарпівна''';
* 26 років на посаді директора школи – '''Сніжко Анатолій Максимович''' – відмінник народної освіти України і «Відмінник освіти СРСР»;
* довгий час на посаді вчителя біології працювала відмінник народної освіти України '''Луценко Світлана Олександрівна'''.

===Відомі випускники===
Школа гордиться своїми випускниками. Кожен з них знайшов своє місце в суспільстві, став справжнім фахівцем своєї справи. Серед них:
* '''Голик Віктор Сергійович''' – суддя апеляційного суду.
* '''Мартиненко Володимир Іванович''' – директор філії банку «Аваль».
* '''Нелин Григорій Іванович''' - начальник тендерної компанії.
* '''Миненко Микола Іванович''' – полковник, доктор технічних наук.
* '''Фролова-Ласкава Любов Іванівна''' - заступник директора банку «Україна».
* '''Рогова Віра Іванівна''' - директор школи № 29 м. Суми.
* '''Спаська Людмила Анатоліївна''' – викладач Сумського державного педуніверситету.
* '''Дяченко Володимир Григорович''' – кандидат технічних наук.
* '''Шубенко Олексій Іванович''' - кандидат сільськогосподарських наук.
* '''Тертичний Олексій Петрович''' - полковник, кандидат технічних наук.
* '''Грома Василь Григорович''' - кандидат медичних наук.
* '''Мартиненко Олександр Петрович''' – кандидат технічних наук.

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив_Сніжківського_НВК.jpg|350px|thumb|left|Педагогічний колектив Сніжківського НВК]]
Нинішня школа – це навчально-виховний комплекс, покликаний забезпечувати умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, виховання громадянина патріота, а стратегічному плані – фундамент суспільства, яке визначає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю.
На належному рівні у школі організовано виховну роботу.
Значна робота проводиться по екологічному вихованню. Учні школи - активні учасники акцій: «Чиста Україна - чиста Земля», «Зелений паросток майбутнього», «Жива зелена хвиля подвір'я». У школі постійно проводяться виховні заходи: виступи агітбригад, вікторини «Знай, люби свій рідний край», свято квітів, свято урожаю, виставка «Природа і фантазія», день зимуючих птахів, день зустрічі птахів, свято «Щедрий голос природи змалку слухаю я», гра-подорож «Сторінками Червоної книги», свято «Рослини - символи України», конкурс знавців лікарських рослин, гра «Екологічний бумеранг».
[[Файл:Меморіальний_комплекс_Сніжки.jpg|350px|thumb|left|]]
Волонтери школи доглядають за Меморіальним комплексом загиблим воїнам села Сніжки. Саме тому біля Меморіалу завжди панують чистота й порядок.
Велика увага приділяється вихованню естетичних смаків, прищепленню культури поведінки, прилученню школярів до народних надбань національної історії, культури, традицій, звичаїв свого народу, виробленню навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок.
Для корисного й змістовного дозвілля та ефективної навчальної роботи учнями старших класів організоване учнівське самоврядування. Його координує Учнівська рада.
Досвід роботи показує, що діяльність учнівського самоврядування - важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Належних результатів ми досягли, коли учні мали можливість вільно обирати способи діяльності й задоволення своїх інтересів, коли вони радіють роботі, виявляють винахідливість, прагнучи взяти на себе нелегку справу, а педагоги вчать вихованців поважати одне одного, створюють атмосферу
доброзичливості та взаємодопомоги.
Коли є впевненість у своїх силах, легше подолати будь-які перешкоди і труднощі. Усвідомлення школярами своєї причетності до розв'язання важливих громадських справ є основою їхньої активної позиції у дорослому житті.

У 2014 – 2015 навчальному році у навчально-виховному комплексі навчається 43 учні у 10 класах:

1 – 3 класи – 3 – 10 учнів;

5 – 9 класах – 5 – 18 учень;

10 – 11 класах – 2 – 15 учнів.

Працює дошкільна група, в якій налічується 9 дітей.

У школі працює 18 учителів.
Із них:
* учителів вищої категорії – 2;
* учителів І категорії – 4;
* учителів ІІ категорії – 3;
* спеціалістів – 9.

Вчителі нашої школи є активними учасниками конкурсу «Вчитель року»:

2007 рік – Сніжко Олег Анатолійович у номінації «Вчитель історії»,

2011 рік – Паращенко Людмила Петрівна у номінації «Вчитель біології»,

2012 рік – Овсієнко Олександр Анатолійович в номінації «Вчитель фізики».

Школа - це:
* 8 навчальних кабінетів;
* 4 класних кімнати школи І ступеня;
* музей історії села Сніжки;
* навчальний комп’ютерний клас;
* актова зала;
* спортивна зала;
* шкільна майстерня;
* бібліотека;
* шкільна їдальня.

На даний час нашу школу закінчило із золотою медаллю 22 учні, із срібною – 17.

[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFbk9WUllyaWVTU2M/view?usp=sharing Презентація Сніжківського НВК]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Шкумат Олег Іванович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:34:47Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Кращі майстри */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left| Колектив школи]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|300px|thumb|left|Кращі учні школи]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left| Суми. Новорічна ялинка. Театр ім. Щепкіна]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:34:05Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Кращі викладачі */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left| Колектив школи]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|300px|thumb|left|Кращі учні школи]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left| Суми. Новорічна ялинка. Театр ім. Щепкіна]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:33:11Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|300px|thumb|left|Кращі учні школи]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left| Суми. Новорічна ялинка. Театр ім. Щепкіна]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:31:56Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Відомі випускники */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|300px|thumb|left|Кращі учні школи]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left|]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:30:45Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Відомі випускники */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
[[Файл:Кращі_випускники.jpg|300px|thumb|left|Підпис під зображенням]]

==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left|]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Кращі випускники.jpg

2015-05-20T11:30:29Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна:

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:23:42Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left|]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:23:20Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Повна назва навчального закладу */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]
Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left|]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:22:45Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

[[Файл:Школа_села_Октябрське.jpg|300px|thumb|left|]]
Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left|]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Школа села Октябрське.jpg

2015-05-20T11:22:27Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна:

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:17:54Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Кращі викладачі */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

[[Файл:Стенд.jpg|300px|thumb|left|]]
Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|300px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left|]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-20T11:17:35Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Кращі викладачі */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

[[Файл:Стенд.jpg|300px|thumb|left|]]
Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Кращі_викладачі.jpg|200px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left|]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Кращі викладачі.jpg

2015-05-20T11:17:21Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна:

Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області

2015-05-19T09:08:52Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Відомі випускники */

==Повна назва навчального закладу==
'''Сніжківський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області'''

[[Файл:Сніжківський_НВК.jpg|350px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
'''41760 вул. Калініна, 5-Б с. Сніжки Буринський район Сумська область

'''т. (05454)65445'''
'''

'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
До четвертої чверті ХІХ століття в селі Сніжки населення було майже неграмотним. Відсутня була школа. Але населення прагнуло до знання, до освіти, переборюючи всякі труднощі.
Перші школи в Сніжках виникають в останній чверті ХІХ століття. Піонером цієї справи являється Ткаченко Петро Степанович – син селянина, який відкрив школу у своїй хаті. Трохи пізніше в селі Сніжки була заснована школа самими селянами. Батьки дітей найняли за свої кошти вчителя з села Хустянка Дмитриковського Івана Кузьмича. Це була дворічна школа з оплатою за навчання по 2 карбованці за рік.
У 1898 році було збудовано приміщення трирічної школи з кількістю учнів від 40 до 90 учнів.
З 1927 року школа стає чотирирічною. У період з 1932 року до 1935 року школа перебудовується в семирічну школу і в 1935 році відбувся перший випуск учнів з семирічної школи. Цього року в школі навчалося 352 учні, працювало 17 вчителів. Директором школи працював Колязін Федір Васильович. Перед війною його замінив Борисенко Олексій Якович, який потім пішов на фронт і загинув в боях з ворогом.
У 1940 – 1941 навчальному році в школі навчалося 350 учнів в 14 класах-комплектах, в 1954 – 1955 навчальному році 480 учнів в 17 класах - комплектах. Постало питання про відкриття середньої школи. Для цього було збудовано ще два будинки, розширено матеріальну базу і в 1957 році відбувся перший випуск учнів десятого класу, з цього часу школа стає середньою.
У 1975 році за рахунок держави й колгоспу імені Калініна побудоване нове приміщення школи на 480 учнівських місць з спортзалом, актовим залом, майстернями і їдальнею.
Силами вчителів та учнів обладнані навчальні кабінети з усіх предметів. 3 жовтня 1975 року в цьому приміщенні розпочались заняття. Побудовано теплицю і гараж. У цей час у школі приділялася велика увага трудовому навчанню і вихованню учнів. Для трудового навчання колгосп передав два трактори і комбайн. У цьому ж році школа і юннати були учасниками виставки передового досвіду в Москві.
По закінченні школи майже всі юнаки разом з атестатом про середню освіту одержували права механізатора сільського господарства, поповнювали сім'ю хліборобів.
У 1977 році школа занесена в обласну книгу трудової слави за досягнуті високі показники в навчанні і вихованні молоді.
[[Файл:Музей_Сніжківського_НВК.png|350px|thumb|left|]]У 1976 році з ініціативи керівництва школи та сільської ради с. Сніжки створено кімнату бойової і трудової слави. На базі кімнати відкрито музей бойової і трудової слави.
До збору експозиційних матеріалів та історичних відомостей були залучені вчителі та учні школи, працівники сільської ради, громадськість села. Під час збоpy матеріалів були використані документи обласного архіву, матеріали музеїв селища Смілого (колишнього райцентру) та міста Ромни. Велику частину відомостей отримано від старожилів села - очевидців подій першої половини XX століття.
З перших днів роботи музею активно працює загін червоних слідопитів, реорганізований згодом у загін «Пошук», постійно працює рада музею.
[[Файл:Історія_села.jpg|350px|thumb|left|]]У 1999 році на базі кімнати бойової і трудової слави створено музей історії села Сніжки.
За 39-річний період існування музею вдалося:
* визначити події в нашій місцевості до утворення села;
* визначити час заснування с. Сніжки;
* встановити походження перших поселенців;
* вивчити заняття, побут, спосіб життя жителів 2-ї половини XIII - XIX століття; дослідити земельні відносини та власність на землю до 1917 року;
* дослідити зародження та розвиток шкільної справи в селі з останньої чверті XIX століття;
* зібрати відомості про заходи комуністичної влади І-ї половини XX століття;
* встановити повний список воїнів-односельчан, загиблих на фронтах 2-ї світової війни.
* встановити контакт із ветеранами 121-ї стрілкової дивізії, що визволяла наше село у вересні 1943 року;
* зібрати багатий фактичний матеріал з історії бойового шляху цієї дивізії, спогади ветеранів, фото воєнних часів;
* організувати кілька зустрічей з ветеранами, які звільнили село від ворожої окупації;
* встановити контакт із Центральним військовим архівом Міністерства оборони СРСР (м. Подольськ Московської області), Буринським райвійськкоматом та Сумським облвійськкоматом. Спільними зусиллями вдалося визначити імена воїнів, захоронених в братській могилі с. Сніжки (до початку 70-х років із чотирнадцяти захоронених не був відомим жоден червоноармієць), в тому числі ім'я Героя Радянського Союзу Глушка Михайла Пилиповича;
* розшукати рідних цих загиблих та встановити з ними контакт;
* зібрати матеріал по розвитку колективного господарства села за весь радянський період історії;
* зібрати значну кількість документів, листів із фронту односельчан;
* оформити 10 експозиційних розділів музею з історії села та історії 121-ї стрілкової дивізії;
* організувати екскурсії в музей;
* зібрати матеріали, що стосуються колишнього випускника школи, уродженця села Тимофіївка Голосного Івана Григоровича, який був у складі обмеженого контингенту військ в Афганістані й загинув під час виконання військового завдання.
Зусиллями активу музею, членів історичного гуртка, учнів школи музей поповнюється експозиційним матеріалом. У першу чергу це предмети побуту, знаряддя праці, посуд, зразки вишивок, одяг, нумізматична колекція, бойові нагороди односельчан і т. д. Проводиться робота по вивченню історичного минулого, в тому числі й на уроках історії України при вивченні теми «Наш край в…».
Основна поточна робота музею ведеться в таких напрямках:
#уточнення даних Всеукраїнської Книги Пам'яті, (з'ясовуються місця й обставини загибелі наших односельчан);
#досліджується участь односельчан та земляків у підпільному русі Опору;
#збираються відомості про події в селі в роки німецької окупації;
#збирається банк даних на односельчан, вивезених на примусові роботи до Німеччини;
#досліджується життя села в роки повоєнної відбудови(1945 - 53 рр.) та періоду «Відлиги» (1953 - 64 рр.);
#досліджується історія спорудження оборонної лінії земляних редутів періоду Північної війни та виступу Івана Мазепи проти російських військ осінь 1708 року);
#збираються відомості про чумацький шлях Ромадан, що проходив по території села Сніжківської сільської ради, промисли односельців ХІХ століття початку XX століття.
Учні школи через співпрацю з товариством охорони пам'ятників історії і культури підтримують у належному стані братську могилу та меморіальний комплекс села. Систематично учнями школи надається допомога по господарству солдатським вдовам, ветеранам та учасникам війни, проводяться операції «З добрим ранком, ветеране».
У плани роботи музею на майбутнє входить:
*збір даних про односельчан, що були піддані розкуркуленню в роки примусової колективізації.
Планується також розширити експозиційні площі музею.

===Директори===
* '''Ткаченко Петро Степанович''' - кінець ХІХ століття

* '''Дмитриківський Іван Кузьмич''' - початок ХХ століття

* '''Розумовський Микола Павлович''' - 20-ті роки ХХ століття

* '''Пузиренко Григорій Іванович''' - кінець 20-х - 1932 рік

* '''Положай Федір Дмитрович''' - 1932 - 1934 роки

* '''Колязін Федір Васильович''' - 1934 - 1937 роки

* '''Гришко Іван Федорович''' - 1937 - 1939 роки

* '''Кубрак Микола Федосійович''' - 1939 рік

* '''Їжкун Олексій Васильович''' - 1939 - 1940 роки

* '''Борисенко Олексій Якович''' - 1940 - 1941 роки

* '''Жникрупа Лариса Омелянівна''' - 1943 - 1946 роки

* '''Ведмеденко Микола Трофимович''' - 1955 рік

* '''Шкурдода Микола Іванович''' - 1955 - 1958 роки

* '''Пархоменко Валентин Хрисантович''' - 1958 - 1967 роки

* '''Сніжко Анатолій Максимович''' - 1967 - 1993 роки

* '''Паращенко Віктор Олексійович''' - 1993 - 1995 роки

* '''Ясногор Лідія Іванівна''' - 1995 - 2009 роки

* З 2009 року і до сьогоднішніх днів на посаді директора навчально-виховного комплексу працює '''Кузьменко Таміла Сергіївна''', вчитель світової літератури, спеціаліст вищої категорії.

===Кращі викладачі===

* 46 років працював у школі на посаді вчителя фізичної культури та керівника допризовної підготовки юнаків відмінник народної освіти '''Романенко Олександр Іванович''';
* 27 років старший вчитель '''Сніжко Віра Полікарпівна''';
* 26 років на посаді директора школи – '''Сніжко Анатолій Максимович''' – відмінник народної освіти України і «Відмінник освіти СРСР»;
* довгий час на посаді вчителя біології працювала відмінник народної освіти України '''Луценко Світлана Олександрівна'''.

===Відомі випускники===
Школа гордиться своїми випускниками. Кожен з них знайшов своє місце в суспільстві, став справжнім фахівцем своєї справи. Серед них:
* '''Голик Віктор Сергійович''' – суддя апеляційного суду.
* '''Мартиненко Володимир Іванович''' – директор філії банку «Аваль».
* '''Нелин Григорій Іванович''' - начальник тендерної компанії.
* '''Миненко Микола Іванович''' – полковник, доктор технічних наук.
* '''Фролова-Ласкава Любов Іванівна''' - заступник директора банку «Україна».
* '''Рогова Віра Іванівна''' - директор школи № 29 м. Суми.
* '''Спаська Людмила Анатоліївна''' – викладач Сумського державного педуніверситету.
* '''Дяченко Володимир Григорович''' – кандидат технічних наук.
* '''Шубенко Олексій Іванович''' - кандидат сільськогосподарських наук.
* '''Тертичний Олексій Петрович''' - полковник, кандидат технічних наук.
* '''Грома Василь Григорович''' - кандидат медичних наук.
* '''Мартиненко Олександр Петрович''' – кандидат технічних наук.

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив_Сніжківського_НВК.jpg|350px|thumb|left|Педагогічний колектив Сніжківського НВК]]
Нинішня школа – це навчально-виховний комплекс, покликаний забезпечувати умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, виховання громадянина патріота, а стратегічному плані – фундамент суспільства, яке визначає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю.
На належному рівні у школі організовано виховну роботу.
Значна робота проводиться по екологічному вихованню. Учні школи - активні учасники акцій: «Чиста Україна - чиста Земля», «Зелений паросток майбутнього», «Жива зелена хвиля подвір'я». У школі постійно проводяться виховні заходи: виступи агітбригад, вікторини «Знай, люби свій рідний край», свято квітів, свято урожаю, виставка «Природа і фантазія», день зимуючих птахів, день зустрічі птахів, свято «Щедрий голос природи змалку слухаю я», гра-подорож «Сторінками Червоної книги», свято «Рослини - символи України», конкурс знавців лікарських рослин, гра «Екологічний бумеранг».
[[Файл:Меморіальний_комплекс_Сніжки.jpg|350px|thumb|left|]]
Волонтери школи доглядають за Меморіальним комплексом загиблим воїнам села Сніжки. Саме тому біля Меморіалу завжди панують чистота й порядок.
Велика увага приділяється вихованню естетичних смаків, прищепленню культури поведінки, прилученню школярів до народних надбань національної історії, культури, традицій, звичаїв свого народу, виробленню навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок.
Для корисного й змістовного дозвілля та ефективної навчальної роботи учнями старших класів організоване учнівське самоврядування. Його координує Учнівська рада.
Досвід роботи показує, що діяльність учнівського самоврядування - важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Належних результатів ми досягли, коли учні мали можливість вільно обирати способи діяльності й задоволення своїх інтересів, коли вони радіють роботі, виявляють винахідливість, прагнучи взяти на себе нелегку справу, а педагоги вчать вихованців поважати одне одного, створюють атмосферу
доброзичливості та взаємодопомоги.
Коли є впевненість у своїх силах, легше подолати будь-які перешкоди і труднощі. Усвідомлення школярами своєї причетності до розв'язання важливих громадських справ є основою їхньої активної позиції у дорослому житті.

У 2014 – 2015 навчальному році у навчально-виховному комплексі навчається 43 учні у 10 класах:

1 – 3 класи – 3 – 10 учнів;

5 – 9 класах – 5 – 18 учень;

10 – 11 класах – 2 – 15 учнів.

Працює дошкільна група, в якій налічується 9 дітей.

У школі працює 18 учителів.
Із них:
* учителів вищої категорії – 2;
* учителів І категорії – 4;
* учителів ІІ категорії – 3;
* спеціалістів – 9.

Вчителі нашої школи є активними учасниками конкурсу «Вчитель року»:

2007 рік – Сніжко Олег Анатолійович у номінації «Вчитель історії»,

2011 рік – Паращенко Людмила Петрівна у номінації «Вчитель біології»,

2012 рік – Овсієнко Олександр Анатолійович в номінації «Вчитель фізики».

Школа - це:
* 8 навчальних кабінетів;
* 4 класних кімнати школи І ступеня;
* музей історії села Сніжки;
* навчальний комп’ютерний клас;
* актова зала;
* спортивна зала;
* шкільна майстерня;
* бібліотека;
* шкільна їдальня.

На даний час нашу школу закінчило із золотою медаллю 22 учні, із срібною – 17.

[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFbk9WUllyaWVTU2M/view?usp=sharing Презентація Сніжківського НВК]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Шкумат Олег Іванович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області

2015-05-19T09:07:04Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Кращі викладачі */

==Повна назва навчального закладу==
'''Сніжківський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області'''

[[Файл:Сніжківський_НВК.jpg|350px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
'''41760 вул. Калініна, 5-Б с. Сніжки Буринський район Сумська область

'''т. (05454)65445'''
'''

'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
До четвертої чверті ХІХ століття в селі Сніжки населення було майже неграмотним. Відсутня була школа. Але населення прагнуло до знання, до освіти, переборюючи всякі труднощі.
Перші школи в Сніжках виникають в останній чверті ХІХ століття. Піонером цієї справи являється Ткаченко Петро Степанович – син селянина, який відкрив школу у своїй хаті. Трохи пізніше в селі Сніжки була заснована школа самими селянами. Батьки дітей найняли за свої кошти вчителя з села Хустянка Дмитриковського Івана Кузьмича. Це була дворічна школа з оплатою за навчання по 2 карбованці за рік.
У 1898 році було збудовано приміщення трирічної школи з кількістю учнів від 40 до 90 учнів.
З 1927 року школа стає чотирирічною. У період з 1932 року до 1935 року школа перебудовується в семирічну школу і в 1935 році відбувся перший випуск учнів з семирічної школи. Цього року в школі навчалося 352 учні, працювало 17 вчителів. Директором школи працював Колязін Федір Васильович. Перед війною його замінив Борисенко Олексій Якович, який потім пішов на фронт і загинув в боях з ворогом.
У 1940 – 1941 навчальному році в школі навчалося 350 учнів в 14 класах-комплектах, в 1954 – 1955 навчальному році 480 учнів в 17 класах - комплектах. Постало питання про відкриття середньої школи. Для цього було збудовано ще два будинки, розширено матеріальну базу і в 1957 році відбувся перший випуск учнів десятого класу, з цього часу школа стає середньою.
У 1975 році за рахунок держави й колгоспу імені Калініна побудоване нове приміщення школи на 480 учнівських місць з спортзалом, актовим залом, майстернями і їдальнею.
Силами вчителів та учнів обладнані навчальні кабінети з усіх предметів. 3 жовтня 1975 року в цьому приміщенні розпочались заняття. Побудовано теплицю і гараж. У цей час у школі приділялася велика увага трудовому навчанню і вихованню учнів. Для трудового навчання колгосп передав два трактори і комбайн. У цьому ж році школа і юннати були учасниками виставки передового досвіду в Москві.
По закінченні школи майже всі юнаки разом з атестатом про середню освіту одержували права механізатора сільського господарства, поповнювали сім'ю хліборобів.
У 1977 році школа занесена в обласну книгу трудової слави за досягнуті високі показники в навчанні і вихованні молоді.
[[Файл:Музей_Сніжківського_НВК.png|350px|thumb|left|]]У 1976 році з ініціативи керівництва школи та сільської ради с. Сніжки створено кімнату бойової і трудової слави. На базі кімнати відкрито музей бойової і трудової слави.
До збору експозиційних матеріалів та історичних відомостей були залучені вчителі та учні школи, працівники сільської ради, громадськість села. Під час збоpy матеріалів були використані документи обласного архіву, матеріали музеїв селища Смілого (колишнього райцентру) та міста Ромни. Велику частину відомостей отримано від старожилів села - очевидців подій першої половини XX століття.
З перших днів роботи музею активно працює загін червоних слідопитів, реорганізований згодом у загін «Пошук», постійно працює рада музею.
[[Файл:Історія_села.jpg|350px|thumb|left|]]У 1999 році на базі кімнати бойової і трудової слави створено музей історії села Сніжки.
За 39-річний період існування музею вдалося:
* визначити події в нашій місцевості до утворення села;
* визначити час заснування с. Сніжки;
* встановити походження перших поселенців;
* вивчити заняття, побут, спосіб життя жителів 2-ї половини XIII - XIX століття; дослідити земельні відносини та власність на землю до 1917 року;
* дослідити зародження та розвиток шкільної справи в селі з останньої чверті XIX століття;
* зібрати відомості про заходи комуністичної влади І-ї половини XX століття;
* встановити повний список воїнів-односельчан, загиблих на фронтах 2-ї світової війни.
* встановити контакт із ветеранами 121-ї стрілкової дивізії, що визволяла наше село у вересні 1943 року;
* зібрати багатий фактичний матеріал з історії бойового шляху цієї дивізії, спогади ветеранів, фото воєнних часів;
* організувати кілька зустрічей з ветеранами, які звільнили село від ворожої окупації;
* встановити контакт із Центральним військовим архівом Міністерства оборони СРСР (м. Подольськ Московської області), Буринським райвійськкоматом та Сумським облвійськкоматом. Спільними зусиллями вдалося визначити імена воїнів, захоронених в братській могилі с. Сніжки (до початку 70-х років із чотирнадцяти захоронених не був відомим жоден червоноармієць), в тому числі ім'я Героя Радянського Союзу Глушка Михайла Пилиповича;
* розшукати рідних цих загиблих та встановити з ними контакт;
* зібрати матеріал по розвитку колективного господарства села за весь радянський період історії;
* зібрати значну кількість документів, листів із фронту односельчан;
* оформити 10 експозиційних розділів музею з історії села та історії 121-ї стрілкової дивізії;
* організувати екскурсії в музей;
* зібрати матеріали, що стосуються колишнього випускника школи, уродженця села Тимофіївка Голосного Івана Григоровича, який був у складі обмеженого контингенту військ в Афганістані й загинув під час виконання військового завдання.
Зусиллями активу музею, членів історичного гуртка, учнів школи музей поповнюється експозиційним матеріалом. У першу чергу це предмети побуту, знаряддя праці, посуд, зразки вишивок, одяг, нумізматична колекція, бойові нагороди односельчан і т. д. Проводиться робота по вивченню історичного минулого, в тому числі й на уроках історії України при вивченні теми «Наш край в…».
Основна поточна робота музею ведеться в таких напрямках:
#уточнення даних Всеукраїнської Книги Пам'яті, (з'ясовуються місця й обставини загибелі наших односельчан);
#досліджується участь односельчан та земляків у підпільному русі Опору;
#збираються відомості про події в селі в роки німецької окупації;
#збирається банк даних на односельчан, вивезених на примусові роботи до Німеччини;
#досліджується життя села в роки повоєнної відбудови(1945 - 53 рр.) та періоду «Відлиги» (1953 - 64 рр.);
#досліджується історія спорудження оборонної лінії земляних редутів періоду Північної війни та виступу Івана Мазепи проти російських військ осінь 1708 року);
#збираються відомості про чумацький шлях Ромадан, що проходив по території села Сніжківської сільської ради, промисли односельців ХІХ століття початку XX століття.
Учні школи через співпрацю з товариством охорони пам'ятників історії і культури підтримують у належному стані братську могилу та меморіальний комплекс села. Систематично учнями школи надається допомога по господарству солдатським вдовам, ветеранам та учасникам війни, проводяться операції «З добрим ранком, ветеране».
У плани роботи музею на майбутнє входить:
*збір даних про односельчан, що були піддані розкуркуленню в роки примусової колективізації.
Планується також розширити експозиційні площі музею.

===Директори===
* '''Ткаченко Петро Степанович''' - кінець ХІХ століття

* '''Дмитриківський Іван Кузьмич''' - початок ХХ століття

* '''Розумовський Микола Павлович''' - 20-ті роки ХХ століття

* '''Пузиренко Григорій Іванович''' - кінець 20-х - 1932 рік

* '''Положай Федір Дмитрович''' - 1932 - 1934 роки

* '''Колязін Федір Васильович''' - 1934 - 1937 роки

* '''Гришко Іван Федорович''' - 1937 - 1939 роки

* '''Кубрак Микола Федосійович''' - 1939 рік

* '''Їжкун Олексій Васильович''' - 1939 - 1940 роки

* '''Борисенко Олексій Якович''' - 1940 - 1941 роки

* '''Жникрупа Лариса Омелянівна''' - 1943 - 1946 роки

* '''Ведмеденко Микола Трофимович''' - 1955 рік

* '''Шкурдода Микола Іванович''' - 1955 - 1958 роки

* '''Пархоменко Валентин Хрисантович''' - 1958 - 1967 роки

* '''Сніжко Анатолій Максимович''' - 1967 - 1993 роки

* '''Паращенко Віктор Олексійович''' - 1993 - 1995 роки

* '''Ясногор Лідія Іванівна''' - 1995 - 2009 роки

* З 2009 року і до сьогоднішніх днів на посаді директора навчально-виховного комплексу працює '''Кузьменко Таміла Сергіївна''', вчитель світової літератури, спеціаліст вищої категорії.

===Кращі викладачі===

* 46 років працював у школі на посаді вчителя фізичної культури та керівника допризовної підготовки юнаків відмінник народної освіти '''Романенко Олександр Іванович''';
* 27 років старший вчитель '''Сніжко Віра Полікарпівна''';
* 26 років на посаді директора школи – '''Сніжко Анатолій Максимович''' – відмінник народної освіти України і «Відмінник освіти СРСР»;
* довгий час на посаді вчителя біології працювала відмінник народної освіти України '''Луценко Світлана Олександрівна'''.

===Відомі випускники===
Школа гордиться своїми випускниками. Кожен з них знайшов своє місце в суспільстві, став справжнім фахівцем своєї справи. Серед них:
* Голик Віктор Сергійович – суддя апеляційного суду.
* Мартиненко Володимир Іванович – директор філії банку «Аваль».
* Нелин Григорій Іванович - начальник тендерної компанії.
* Миненко Микола Іванович – полковник, доктор технічних наук.
* Фролова-Ласкава Любов Іванівна - заступник директора банку «Україна».
* Рогова Віра Іванівна - директор школи № 29 м. Суми.
* Спаська Людмила Анатоліївна – викладач Сумського державного педуніверситету.
* Дяченко Володимир Григорович – кандидат технічних наук.
* Шубенко Олексій Іванович - кандидат сільськогосподарських наук.
* Тертичний Олексій Петрович - полковник, кандидат технічних наук.
* Грома Василь Григорович - кандидат медичних наук.
* Мартиненко Олександр Петрович – кандидат технічних наук.

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив_Сніжківського_НВК.jpg|350px|thumb|left|Педагогічний колектив Сніжківського НВК]]
Нинішня школа – це навчально-виховний комплекс, покликаний забезпечувати умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, виховання громадянина патріота, а стратегічному плані – фундамент суспільства, яке визначає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю.
На належному рівні у школі організовано виховну роботу.
Значна робота проводиться по екологічному вихованню. Учні школи - активні учасники акцій: «Чиста Україна - чиста Земля», «Зелений паросток майбутнього», «Жива зелена хвиля подвір'я». У школі постійно проводяться виховні заходи: виступи агітбригад, вікторини «Знай, люби свій рідний край», свято квітів, свято урожаю, виставка «Природа і фантазія», день зимуючих птахів, день зустрічі птахів, свято «Щедрий голос природи змалку слухаю я», гра-подорож «Сторінками Червоної книги», свято «Рослини - символи України», конкурс знавців лікарських рослин, гра «Екологічний бумеранг».
[[Файл:Меморіальний_комплекс_Сніжки.jpg|350px|thumb|left|]]
Волонтери школи доглядають за Меморіальним комплексом загиблим воїнам села Сніжки. Саме тому біля Меморіалу завжди панують чистота й порядок.
Велика увага приділяється вихованню естетичних смаків, прищепленню культури поведінки, прилученню школярів до народних надбань національної історії, культури, традицій, звичаїв свого народу, виробленню навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок.
Для корисного й змістовного дозвілля та ефективної навчальної роботи учнями старших класів організоване учнівське самоврядування. Його координує Учнівська рада.
Досвід роботи показує, що діяльність учнівського самоврядування - важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Належних результатів ми досягли, коли учні мали можливість вільно обирати способи діяльності й задоволення своїх інтересів, коли вони радіють роботі, виявляють винахідливість, прагнучи взяти на себе нелегку справу, а педагоги вчать вихованців поважати одне одного, створюють атмосферу
доброзичливості та взаємодопомоги.
Коли є впевненість у своїх силах, легше подолати будь-які перешкоди і труднощі. Усвідомлення школярами своєї причетності до розв'язання важливих громадських справ є основою їхньої активної позиції у дорослому житті.

У 2014 – 2015 навчальному році у навчально-виховному комплексі навчається 43 учні у 10 класах:

1 – 3 класи – 3 – 10 учнів;

5 – 9 класах – 5 – 18 учень;

10 – 11 класах – 2 – 15 учнів.

Працює дошкільна група, в якій налічується 9 дітей.

У школі працює 18 учителів.
Із них:
* учителів вищої категорії – 2;
* учителів І категорії – 4;
* учителів ІІ категорії – 3;
* спеціалістів – 9.

Вчителі нашої школи є активними учасниками конкурсу «Вчитель року»:

2007 рік – Сніжко Олег Анатолійович у номінації «Вчитель історії»,

2011 рік – Паращенко Людмила Петрівна у номінації «Вчитель біології»,

2012 рік – Овсієнко Олександр Анатолійович в номінації «Вчитель фізики».

Школа - це:
* 8 навчальних кабінетів;
* 4 класних кімнати школи І ступеня;
* музей історії села Сніжки;
* навчальний комп’ютерний клас;
* актова зала;
* спортивна зала;
* шкільна майстерня;
* бібліотека;
* шкільна їдальня.

На даний час нашу школу закінчило із золотою медаллю 22 учні, із срібною – 17.

[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFbk9WUllyaWVTU2M/view?usp=sharing Презентація Сніжківського НВК]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Шкумат Олег Іванович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області

2015-05-19T09:05:21Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Директори */

==Повна назва навчального закладу==
'''Сніжківський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області'''

[[Файл:Сніжківський_НВК.jpg|350px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
'''41760 вул. Калініна, 5-Б с. Сніжки Буринський район Сумська область

'''т. (05454)65445'''
'''

'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
До четвертої чверті ХІХ століття в селі Сніжки населення було майже неграмотним. Відсутня була школа. Але населення прагнуло до знання, до освіти, переборюючи всякі труднощі.
Перші школи в Сніжках виникають в останній чверті ХІХ століття. Піонером цієї справи являється Ткаченко Петро Степанович – син селянина, який відкрив школу у своїй хаті. Трохи пізніше в селі Сніжки була заснована школа самими селянами. Батьки дітей найняли за свої кошти вчителя з села Хустянка Дмитриковського Івана Кузьмича. Це була дворічна школа з оплатою за навчання по 2 карбованці за рік.
У 1898 році було збудовано приміщення трирічної школи з кількістю учнів від 40 до 90 учнів.
З 1927 року школа стає чотирирічною. У період з 1932 року до 1935 року школа перебудовується в семирічну школу і в 1935 році відбувся перший випуск учнів з семирічної школи. Цього року в школі навчалося 352 учні, працювало 17 вчителів. Директором школи працював Колязін Федір Васильович. Перед війною його замінив Борисенко Олексій Якович, який потім пішов на фронт і загинув в боях з ворогом.
У 1940 – 1941 навчальному році в школі навчалося 350 учнів в 14 класах-комплектах, в 1954 – 1955 навчальному році 480 учнів в 17 класах - комплектах. Постало питання про відкриття середньої школи. Для цього було збудовано ще два будинки, розширено матеріальну базу і в 1957 році відбувся перший випуск учнів десятого класу, з цього часу школа стає середньою.
У 1975 році за рахунок держави й колгоспу імені Калініна побудоване нове приміщення школи на 480 учнівських місць з спортзалом, актовим залом, майстернями і їдальнею.
Силами вчителів та учнів обладнані навчальні кабінети з усіх предметів. 3 жовтня 1975 року в цьому приміщенні розпочались заняття. Побудовано теплицю і гараж. У цей час у школі приділялася велика увага трудовому навчанню і вихованню учнів. Для трудового навчання колгосп передав два трактори і комбайн. У цьому ж році школа і юннати були учасниками виставки передового досвіду в Москві.
По закінченні школи майже всі юнаки разом з атестатом про середню освіту одержували права механізатора сільського господарства, поповнювали сім'ю хліборобів.
У 1977 році школа занесена в обласну книгу трудової слави за досягнуті високі показники в навчанні і вихованні молоді.
[[Файл:Музей_Сніжківського_НВК.png|350px|thumb|left|]]У 1976 році з ініціативи керівництва школи та сільської ради с. Сніжки створено кімнату бойової і трудової слави. На базі кімнати відкрито музей бойової і трудової слави.
До збору експозиційних матеріалів та історичних відомостей були залучені вчителі та учні школи, працівники сільської ради, громадськість села. Під час збоpy матеріалів були використані документи обласного архіву, матеріали музеїв селища Смілого (колишнього райцентру) та міста Ромни. Велику частину відомостей отримано від старожилів села - очевидців подій першої половини XX століття.
З перших днів роботи музею активно працює загін червоних слідопитів, реорганізований згодом у загін «Пошук», постійно працює рада музею.
[[Файл:Історія_села.jpg|350px|thumb|left|]]У 1999 році на базі кімнати бойової і трудової слави створено музей історії села Сніжки.
За 39-річний період існування музею вдалося:
* визначити події в нашій місцевості до утворення села;
* визначити час заснування с. Сніжки;
* встановити походження перших поселенців;
* вивчити заняття, побут, спосіб життя жителів 2-ї половини XIII - XIX століття; дослідити земельні відносини та власність на землю до 1917 року;
* дослідити зародження та розвиток шкільної справи в селі з останньої чверті XIX століття;
* зібрати відомості про заходи комуністичної влади І-ї половини XX століття;
* встановити повний список воїнів-односельчан, загиблих на фронтах 2-ї світової війни.
* встановити контакт із ветеранами 121-ї стрілкової дивізії, що визволяла наше село у вересні 1943 року;
* зібрати багатий фактичний матеріал з історії бойового шляху цієї дивізії, спогади ветеранів, фото воєнних часів;
* організувати кілька зустрічей з ветеранами, які звільнили село від ворожої окупації;
* встановити контакт із Центральним військовим архівом Міністерства оборони СРСР (м. Подольськ Московської області), Буринським райвійськкоматом та Сумським облвійськкоматом. Спільними зусиллями вдалося визначити імена воїнів, захоронених в братській могилі с. Сніжки (до початку 70-х років із чотирнадцяти захоронених не був відомим жоден червоноармієць), в тому числі ім'я Героя Радянського Союзу Глушка Михайла Пилиповича;
* розшукати рідних цих загиблих та встановити з ними контакт;
* зібрати матеріал по розвитку колективного господарства села за весь радянський період історії;
* зібрати значну кількість документів, листів із фронту односельчан;
* оформити 10 експозиційних розділів музею з історії села та історії 121-ї стрілкової дивізії;
* організувати екскурсії в музей;
* зібрати матеріали, що стосуються колишнього випускника школи, уродженця села Тимофіївка Голосного Івана Григоровича, який був у складі обмеженого контингенту військ в Афганістані й загинув під час виконання військового завдання.
Зусиллями активу музею, членів історичного гуртка, учнів школи музей поповнюється експозиційним матеріалом. У першу чергу це предмети побуту, знаряддя праці, посуд, зразки вишивок, одяг, нумізматична колекція, бойові нагороди односельчан і т. д. Проводиться робота по вивченню історичного минулого, в тому числі й на уроках історії України при вивченні теми «Наш край в…».
Основна поточна робота музею ведеться в таких напрямках:
#уточнення даних Всеукраїнської Книги Пам'яті, (з'ясовуються місця й обставини загибелі наших односельчан);
#досліджується участь односельчан та земляків у підпільному русі Опору;
#збираються відомості про події в селі в роки німецької окупації;
#збирається банк даних на односельчан, вивезених на примусові роботи до Німеччини;
#досліджується життя села в роки повоєнної відбудови(1945 - 53 рр.) та періоду «Відлиги» (1953 - 64 рр.);
#досліджується історія спорудження оборонної лінії земляних редутів періоду Північної війни та виступу Івана Мазепи проти російських військ осінь 1708 року);
#збираються відомості про чумацький шлях Ромадан, що проходив по території села Сніжківської сільської ради, промисли односельців ХІХ століття початку XX століття.
Учні школи через співпрацю з товариством охорони пам'ятників історії і культури підтримують у належному стані братську могилу та меморіальний комплекс села. Систематично учнями школи надається допомога по господарству солдатським вдовам, ветеранам та учасникам війни, проводяться операції «З добрим ранком, ветеране».
У плани роботи музею на майбутнє входить:
*збір даних про односельчан, що були піддані розкуркуленню в роки примусової колективізації.
Планується також розширити експозиційні площі музею.

===Директори===
* '''Ткаченко Петро Степанович''' - кінець ХІХ століття

* '''Дмитриківський Іван Кузьмич''' - початок ХХ століття

* '''Розумовський Микола Павлович''' - 20-ті роки ХХ століття

* '''Пузиренко Григорій Іванович''' - кінець 20-х - 1932 рік

* '''Положай Федір Дмитрович''' - 1932 - 1934 роки

* '''Колязін Федір Васильович''' - 1934 - 1937 роки

* '''Гришко Іван Федорович''' - 1937 - 1939 роки

* '''Кубрак Микола Федосійович''' - 1939 рік

* '''Їжкун Олексій Васильович''' - 1939 - 1940 роки

* '''Борисенко Олексій Якович''' - 1940 - 1941 роки

* '''Жникрупа Лариса Омелянівна''' - 1943 - 1946 роки

* '''Ведмеденко Микола Трофимович''' - 1955 рік

* '''Шкурдода Микола Іванович''' - 1955 - 1958 роки

* '''Пархоменко Валентин Хрисантович''' - 1958 - 1967 роки

* '''Сніжко Анатолій Максимович''' - 1967 - 1993 роки

* '''Паращенко Віктор Олексійович''' - 1993 - 1995 роки

* '''Ясногор Лідія Іванівна''' - 1995 - 2009 роки

* З 2009 року і до сьогоднішніх днів на посаді директора навчально-виховного комплексу працює '''Кузьменко Таміла Сергіївна''', вчитель світової літератури, спеціаліст вищої категорії.

===Кращі викладачі===

* 46 років працював у школі на посаді вчителя фізичної культури та керівника допризовної підготовки юнаків відмінник народної освіти Романенко Олександр Іванович;
* 27 років старший вчитель Сніжко Віра Полікарпівна;
* 26 років на посаді директора школи – Сніжко Анатолій Максимович – відмінник народної освіти України і «Відмінник освіти СРСР»;
* довгий час на посаді вчителя біології працювала відмінник народної освіти України Луценко Світлана Олександрівна.

===Відомі випускники===
Школа гордиться своїми випускниками. Кожен з них знайшов своє місце в суспільстві, став справжнім фахівцем своєї справи. Серед них:
* Голик Віктор Сергійович – суддя апеляційного суду.
* Мартиненко Володимир Іванович – директор філії банку «Аваль».
* Нелин Григорій Іванович - начальник тендерної компанії.
* Миненко Микола Іванович – полковник, доктор технічних наук.
* Фролова-Ласкава Любов Іванівна - заступник директора банку «Україна».
* Рогова Віра Іванівна - директор школи № 29 м. Суми.
* Спаська Людмила Анатоліївна – викладач Сумського державного педуніверситету.
* Дяченко Володимир Григорович – кандидат технічних наук.
* Шубенко Олексій Іванович - кандидат сільськогосподарських наук.
* Тертичний Олексій Петрович - полковник, кандидат технічних наук.
* Грома Василь Григорович - кандидат медичних наук.
* Мартиненко Олександр Петрович – кандидат технічних наук.

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив_Сніжківського_НВК.jpg|350px|thumb|left|Педагогічний колектив Сніжківського НВК]]
Нинішня школа – це навчально-виховний комплекс, покликаний забезпечувати умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, виховання громадянина патріота, а стратегічному плані – фундамент суспільства, яке визначає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю.
На належному рівні у школі організовано виховну роботу.
Значна робота проводиться по екологічному вихованню. Учні школи - активні учасники акцій: «Чиста Україна - чиста Земля», «Зелений паросток майбутнього», «Жива зелена хвиля подвір'я». У школі постійно проводяться виховні заходи: виступи агітбригад, вікторини «Знай, люби свій рідний край», свято квітів, свято урожаю, виставка «Природа і фантазія», день зимуючих птахів, день зустрічі птахів, свято «Щедрий голос природи змалку слухаю я», гра-подорож «Сторінками Червоної книги», свято «Рослини - символи України», конкурс знавців лікарських рослин, гра «Екологічний бумеранг».
[[Файл:Меморіальний_комплекс_Сніжки.jpg|350px|thumb|left|]]
Волонтери школи доглядають за Меморіальним комплексом загиблим воїнам села Сніжки. Саме тому біля Меморіалу завжди панують чистота й порядок.
Велика увага приділяється вихованню естетичних смаків, прищепленню культури поведінки, прилученню школярів до народних надбань національної історії, культури, традицій, звичаїв свого народу, виробленню навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок.
Для корисного й змістовного дозвілля та ефективної навчальної роботи учнями старших класів організоване учнівське самоврядування. Його координує Учнівська рада.
Досвід роботи показує, що діяльність учнівського самоврядування - важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Належних результатів ми досягли, коли учні мали можливість вільно обирати способи діяльності й задоволення своїх інтересів, коли вони радіють роботі, виявляють винахідливість, прагнучи взяти на себе нелегку справу, а педагоги вчать вихованців поважати одне одного, створюють атмосферу
доброзичливості та взаємодопомоги.
Коли є впевненість у своїх силах, легше подолати будь-які перешкоди і труднощі. Усвідомлення школярами своєї причетності до розв'язання важливих громадських справ є основою їхньої активної позиції у дорослому житті.

У 2014 – 2015 навчальному році у навчально-виховному комплексі навчається 43 учні у 10 класах:

1 – 3 класи – 3 – 10 учнів;

5 – 9 класах – 5 – 18 учень;

10 – 11 класах – 2 – 15 учнів.

Працює дошкільна група, в якій налічується 9 дітей.

У школі працює 18 учителів.
Із них:
* учителів вищої категорії – 2;
* учителів І категорії – 4;
* учителів ІІ категорії – 3;
* спеціалістів – 9.

Вчителі нашої школи є активними учасниками конкурсу «Вчитель року»:

2007 рік – Сніжко Олег Анатолійович у номінації «Вчитель історії»,

2011 рік – Паращенко Людмила Петрівна у номінації «Вчитель біології»,

2012 рік – Овсієнко Олександр Анатолійович в номінації «Вчитель фізики».

Школа - це:
* 8 навчальних кабінетів;
* 4 класних кімнати школи І ступеня;
* музей історії села Сніжки;
* навчальний комп’ютерний клас;
* актова зала;
* спортивна зала;
* шкільна майстерня;
* бібліотека;
* шкільна їдальня.

На даний час нашу школу закінчило із золотою медаллю 22 учні, із срібною – 17.

[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFbk9WUllyaWVTU2M/view?usp=sharing Презентація Сніжківського НВК]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Шкумат Олег Іванович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області

2015-05-19T09:03:23Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Директори */

==Повна назва навчального закладу==
'''Сніжківський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області'''

[[Файл:Сніжківський_НВК.jpg|350px|thumb|left|]]

==Адреса навчального закладу==
'''41760 вул. Калініна, 5-Б с. Сніжки Буринський район Сумська область

'''т. (05454)65445'''
'''

'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
До четвертої чверті ХІХ століття в селі Сніжки населення було майже неграмотним. Відсутня була школа. Але населення прагнуло до знання, до освіти, переборюючи всякі труднощі.
Перші школи в Сніжках виникають в останній чверті ХІХ століття. Піонером цієї справи являється Ткаченко Петро Степанович – син селянина, який відкрив школу у своїй хаті. Трохи пізніше в селі Сніжки була заснована школа самими селянами. Батьки дітей найняли за свої кошти вчителя з села Хустянка Дмитриковського Івана Кузьмича. Це була дворічна школа з оплатою за навчання по 2 карбованці за рік.
У 1898 році було збудовано приміщення трирічної школи з кількістю учнів від 40 до 90 учнів.
З 1927 року школа стає чотирирічною. У період з 1932 року до 1935 року школа перебудовується в семирічну школу і в 1935 році відбувся перший випуск учнів з семирічної школи. Цього року в школі навчалося 352 учні, працювало 17 вчителів. Директором школи працював Колязін Федір Васильович. Перед війною його замінив Борисенко Олексій Якович, який потім пішов на фронт і загинув в боях з ворогом.
У 1940 – 1941 навчальному році в школі навчалося 350 учнів в 14 класах-комплектах, в 1954 – 1955 навчальному році 480 учнів в 17 класах - комплектах. Постало питання про відкриття середньої школи. Для цього було збудовано ще два будинки, розширено матеріальну базу і в 1957 році відбувся перший випуск учнів десятого класу, з цього часу школа стає середньою.
У 1975 році за рахунок держави й колгоспу імені Калініна побудоване нове приміщення школи на 480 учнівських місць з спортзалом, актовим залом, майстернями і їдальнею.
Силами вчителів та учнів обладнані навчальні кабінети з усіх предметів. 3 жовтня 1975 року в цьому приміщенні розпочались заняття. Побудовано теплицю і гараж. У цей час у школі приділялася велика увага трудовому навчанню і вихованню учнів. Для трудового навчання колгосп передав два трактори і комбайн. У цьому ж році школа і юннати були учасниками виставки передового досвіду в Москві.
По закінченні школи майже всі юнаки разом з атестатом про середню освіту одержували права механізатора сільського господарства, поповнювали сім'ю хліборобів.
У 1977 році школа занесена в обласну книгу трудової слави за досягнуті високі показники в навчанні і вихованні молоді.
[[Файл:Музей_Сніжківського_НВК.png|350px|thumb|left|]]У 1976 році з ініціативи керівництва школи та сільської ради с. Сніжки створено кімнату бойової і трудової слави. На базі кімнати відкрито музей бойової і трудової слави.
До збору експозиційних матеріалів та історичних відомостей були залучені вчителі та учні школи, працівники сільської ради, громадськість села. Під час збоpy матеріалів були використані документи обласного архіву, матеріали музеїв селища Смілого (колишнього райцентру) та міста Ромни. Велику частину відомостей отримано від старожилів села - очевидців подій першої половини XX століття.
З перших днів роботи музею активно працює загін червоних слідопитів, реорганізований згодом у загін «Пошук», постійно працює рада музею.
[[Файл:Історія_села.jpg|350px|thumb|left|]]У 1999 році на базі кімнати бойової і трудової слави створено музей історії села Сніжки.
За 39-річний період існування музею вдалося:
* визначити події в нашій місцевості до утворення села;
* визначити час заснування с. Сніжки;
* встановити походження перших поселенців;
* вивчити заняття, побут, спосіб життя жителів 2-ї половини XIII - XIX століття; дослідити земельні відносини та власність на землю до 1917 року;
* дослідити зародження та розвиток шкільної справи в селі з останньої чверті XIX століття;
* зібрати відомості про заходи комуністичної влади І-ї половини XX століття;
* встановити повний список воїнів-односельчан, загиблих на фронтах 2-ї світової війни.
* встановити контакт із ветеранами 121-ї стрілкової дивізії, що визволяла наше село у вересні 1943 року;
* зібрати багатий фактичний матеріал з історії бойового шляху цієї дивізії, спогади ветеранів, фото воєнних часів;
* організувати кілька зустрічей з ветеранами, які звільнили село від ворожої окупації;
* встановити контакт із Центральним військовим архівом Міністерства оборони СРСР (м. Подольськ Московської області), Буринським райвійськкоматом та Сумським облвійськкоматом. Спільними зусиллями вдалося визначити імена воїнів, захоронених в братській могилі с. Сніжки (до початку 70-х років із чотирнадцяти захоронених не був відомим жоден червоноармієць), в тому числі ім'я Героя Радянського Союзу Глушка Михайла Пилиповича;
* розшукати рідних цих загиблих та встановити з ними контакт;
* зібрати матеріал по розвитку колективного господарства села за весь радянський період історії;
* зібрати значну кількість документів, листів із фронту односельчан;
* оформити 10 експозиційних розділів музею з історії села та історії 121-ї стрілкової дивізії;
* організувати екскурсії в музей;
* зібрати матеріали, що стосуються колишнього випускника школи, уродженця села Тимофіївка Голосного Івана Григоровича, який був у складі обмеженого контингенту військ в Афганістані й загинув під час виконання військового завдання.
Зусиллями активу музею, членів історичного гуртка, учнів школи музей поповнюється експозиційним матеріалом. У першу чергу це предмети побуту, знаряддя праці, посуд, зразки вишивок, одяг, нумізматична колекція, бойові нагороди односельчан і т. д. Проводиться робота по вивченню історичного минулого, в тому числі й на уроках історії України при вивченні теми «Наш край в…».
Основна поточна робота музею ведеться в таких напрямках:
#уточнення даних Всеукраїнської Книги Пам'яті, (з'ясовуються місця й обставини загибелі наших односельчан);
#досліджується участь односельчан та земляків у підпільному русі Опору;
#збираються відомості про події в селі в роки німецької окупації;
#збирається банк даних на односельчан, вивезених на примусові роботи до Німеччини;
#досліджується життя села в роки повоєнної відбудови(1945 - 53 рр.) та періоду «Відлиги» (1953 - 64 рр.);
#досліджується історія спорудження оборонної лінії земляних редутів періоду Північної війни та виступу Івана Мазепи проти російських військ осінь 1708 року);
#збираються відомості про чумацький шлях Ромадан, що проходив по території села Сніжківської сільської ради, промисли односельців ХІХ століття початку XX століття.
Учні школи через співпрацю з товариством охорони пам'ятників історії і культури підтримують у належному стані братську могилу та меморіальний комплекс села. Систематично учнями школи надається допомога по господарству солдатським вдовам, ветеранам та учасникам війни, проводяться операції «З добрим ранком, ветеране».
У плани роботи музею на майбутнє входить:
*збір даних про односельчан, що були піддані розкуркуленню в роки примусової колективізації.
Планується також розширити експозиційні площі музею.

===Директори===
* '''Ткаченко Петро Степанович''' - кінець ХІХ століття

* Дмитриківський Іван Кузьмич - початок ХХ століття

* Розумовський Микола Павлович - 20-ті роки ХХ століття

* Пузиренко Григорій Іванович - кінець 20-х - 1932 рік

* Положай Федір Дмитрович - 1932 - 1934 роки

* Колязін Федір Васильович - 1934 - 1937 роки

* Гришко Іван Федорович - 1937 - 1939 роки

* Кубрак Микола Федосійович - 1939 рік

* Їжкун Олексій Васильович - 1939 - 1940 роки

* Борисенко Олексій Якович - 1940 - 1941 роки

* Жникрупа Лариса Омелянівна - 1943 - 1946 роки

* Ведмеденко Микола Трофимович - 1955 рік

* Шкурдода Микола Іванович - 1955 - 1958 роки

* Пархоменко Валентин Хрисантович - 1958 - 1967 роки

* Сніжко Анатолій Максимович - 1967 - 1993 роки

* Паращенко Віктор Олексійович - 1993 - 1995 роки

* Ясногор Лідія Іванівна - 1995 - 2009 роки

* З 2009 року і до сьогоднішніх днів на посаді директора навчально-виховного комплексу працює Кузьменко Таміла Сергіївна, вчитель світової літератури, спеціаліст вищої категорії.

===Кращі викладачі===

* 46 років працював у школі на посаді вчителя фізичної культури та керівника допризовної підготовки юнаків відмінник народної освіти Романенко Олександр Іванович;
* 27 років старший вчитель Сніжко Віра Полікарпівна;
* 26 років на посаді директора школи – Сніжко Анатолій Максимович – відмінник народної освіти України і «Відмінник освіти СРСР»;
* довгий час на посаді вчителя біології працювала відмінник народної освіти України Луценко Світлана Олександрівна.

===Відомі випускники===
Школа гордиться своїми випускниками. Кожен з них знайшов своє місце в суспільстві, став справжнім фахівцем своєї справи. Серед них:
* Голик Віктор Сергійович – суддя апеляційного суду.
* Мартиненко Володимир Іванович – директор філії банку «Аваль».
* Нелин Григорій Іванович - начальник тендерної компанії.
* Миненко Микола Іванович – полковник, доктор технічних наук.
* Фролова-Ласкава Любов Іванівна - заступник директора банку «Україна».
* Рогова Віра Іванівна - директор школи № 29 м. Суми.
* Спаська Людмила Анатоліївна – викладач Сумського державного педуніверситету.
* Дяченко Володимир Григорович – кандидат технічних наук.
* Шубенко Олексій Іванович - кандидат сільськогосподарських наук.
* Тертичний Олексій Петрович - полковник, кандидат технічних наук.
* Грома Василь Григорович - кандидат медичних наук.
* Мартиненко Олександр Петрович – кандидат технічних наук.

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Колектив_Сніжківського_НВК.jpg|350px|thumb|left|Педагогічний колектив Сніжківського НВК]]
Нинішня школа – це навчально-виховний комплекс, покликаний забезпечувати умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, виховання громадянина патріота, а стратегічному плані – фундамент суспільства, яке визначає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю.
На належному рівні у школі організовано виховну роботу.
Значна робота проводиться по екологічному вихованню. Учні школи - активні учасники акцій: «Чиста Україна - чиста Земля», «Зелений паросток майбутнього», «Жива зелена хвиля подвір'я». У школі постійно проводяться виховні заходи: виступи агітбригад, вікторини «Знай, люби свій рідний край», свято квітів, свято урожаю, виставка «Природа і фантазія», день зимуючих птахів, день зустрічі птахів, свято «Щедрий голос природи змалку слухаю я», гра-подорож «Сторінками Червоної книги», свято «Рослини - символи України», конкурс знавців лікарських рослин, гра «Екологічний бумеранг».
[[Файл:Меморіальний_комплекс_Сніжки.jpg|350px|thumb|left|]]
Волонтери школи доглядають за Меморіальним комплексом загиблим воїнам села Сніжки. Саме тому біля Меморіалу завжди панують чистота й порядок.
Велика увага приділяється вихованню естетичних смаків, прищепленню культури поведінки, прилученню школярів до народних надбань національної історії, культури, традицій, звичаїв свого народу, виробленню навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок.
Для корисного й змістовного дозвілля та ефективної навчальної роботи учнями старших класів організоване учнівське самоврядування. Його координує Учнівська рада.
Досвід роботи показує, що діяльність учнівського самоврядування - важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Належних результатів ми досягли, коли учні мали можливість вільно обирати способи діяльності й задоволення своїх інтересів, коли вони радіють роботі, виявляють винахідливість, прагнучи взяти на себе нелегку справу, а педагоги вчать вихованців поважати одне одного, створюють атмосферу
доброзичливості та взаємодопомоги.
Коли є впевненість у своїх силах, легше подолати будь-які перешкоди і труднощі. Усвідомлення школярами своєї причетності до розв'язання важливих громадських справ є основою їхньої активної позиції у дорослому житті.

У 2014 – 2015 навчальному році у навчально-виховному комплексі навчається 43 учні у 10 класах:

1 – 3 класи – 3 – 10 учнів;

5 – 9 класах – 5 – 18 учень;

10 – 11 класах – 2 – 15 учнів.

Працює дошкільна група, в якій налічується 9 дітей.

У школі працює 18 учителів.
Із них:
* учителів вищої категорії – 2;
* учителів І категорії – 4;
* учителів ІІ категорії – 3;
* спеціалістів – 9.

Вчителі нашої школи є активними учасниками конкурсу «Вчитель року»:

2007 рік – Сніжко Олег Анатолійович у номінації «Вчитель історії»,

2011 рік – Паращенко Людмила Петрівна у номінації «Вчитель біології»,

2012 рік – Овсієнко Олександр Анатолійович в номінації «Вчитель фізики».

Школа - це:
* 8 навчальних кабінетів;
* 4 класних кімнати школи І ступеня;
* музей історії села Сніжки;
* навчальний комп’ютерний клас;
* актова зала;
* спортивна зала;
* шкільна майстерня;
* бібліотека;
* шкільна їдальня.

На даний час нашу школу закінчило із золотою медаллю 22 учні, із срібною – 17.

[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFbk9WUllyaWVTU2M/view?usp=sharing Презентація Сніжківського НВК]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Шкумат Олег Іванович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Педагогічна інноватика Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T08:14:48Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Сьогодні за розкладом у нас інтерактиане практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:30, 27 січня 2015 (EET)

Добрий день, Марина Вікторівна! Відповідаю.

1. У чому суть технологічності в освіті?

Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. „Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності.

2. Що таке технологічний підхід у навчанні?

Двадцять років тому технологічний підхід майже не використовувався у вітчизняній практиці. Перші спроби зробили Т. А. Ільїна та М. В. Кларин під час аналізу іноземного досвіду. Сьогодні в педагогічні науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти: ^ Стратегія формування – педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок. ^ Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація. Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями. Критерії технологічності – будь-яка педагогічна технологія повинна задовольнити деякі основні методологічні вимоги (критерії технологічності). Концептуальність – у будь-якій педагогічній технології повинна бути опора на конкретну наукову концепцію, яка включає філософське, психологічне, дидактичне і соціально - педагогічне обґрунтування досягнень освітніх цілей. Системність – пед. технологія повинна володіти всіма ознаками системи: логікою процесу, взаємозв’язком всіх його частин, цілісністю. Можливість управління – це можливість діагностичного ціле направлення, планування, проектування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобам і методами процесу навчання з метою корекції результатів. Ефективність – сучасні пед. технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними в результатах і оптимальними в затратах, гарантувати досягнення конкретного стандарту навчання. Відтворення – можливість застосування (повторення, відтворення) пед. технології в інших однотипних навчальних закладах, іншими суб’єктами. Будь-яка сучасна педагогічна технологія є синтезом досягнень педагогічної науки і практики, поєднання традиційних елементів минулого досвіду і того, що народжено суспільним прогресом, гуманізацією і демократизацією суспільства. Жодна технологія не є універсальною, тому кожна з них вимагає вироблення власного технологічного підходу до її використання в конкретних ситуаціях. Структуру і зміст інноваційних педагогічних технологій проектують з урахуванням того, що ефективність навчання у навчальному закладі визначають і рівень кваліфікації викладачів, і їхні ціннісні спрямування.

3. Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія"

Слово "технологія" грецького походження й означає "знання про майстерність". Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в навчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Аналіз еволюції поняття "педагогічна технологія" дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. У Росії термін "педагогічна технологія" згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І. II. ІІавлов, В. М. Бехтерев, А. А. Ухтомський, С. Т. Шацький). Одночасно користалися і терміном "педагогічна техніка", що згадується у педагогічній енциклопедії 30-х років. Педагогічна техніка визначається як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять. Перший період (40-і — середина 50-х рр.) характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації — запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям "аудіовізуальні засоби". Другий період (середина 50-х — 60-ті рр.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. Було розроблено аудіовізуальні засоби, спеціально призначені для навчальної мети: засоби зворотного зв'язку, електронні часи, навчальні машини, лінгафонні кабінет, тренажери тощо. На початку 60-х років термін "педагогічна технологія" з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У США це журнал "Педагогічна технологія" (1961 р), у Великій Британії — "Педагогічна технологія і програмоване навчання" (1964 р,), в Японії (1965 р.) та Італії (1971 р) — однойменні журнали. У 1967 р. в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології. Для третьою періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів. У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття "педагогічна технологія". Його характерні риси — створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. Триваючи впродовж 50 років, дискусія про сутність педагогічної технології знайшла відображення в численних визначеннях багатьох авторів, педагогічних комісій і асоціацій. Її суть зводиться до зімкнення двох крайніх точок зору: дехто вважає педагогічну технологію комплексом сучасних технічних засобів навчання, решта оголошують її процесом комунікації. Окрему групу становлять автори, які поєднують у поняття "педагогічна технологія" засоби і процес навчання. Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Він пише в Енциклопедії педагогічних засобів, комунікацій і технології (Лондон, 1978): «Не будучи синонімом "засобу навчання", педагогічна технологія являє собою міждисциплінарний конгломерат, що має зв'язки (відносини) фактично з усіма аспектами освіти — від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями». У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". Педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій і будується на знанні закономірностей функціонування системи "педагог — середовище — учень" у визначених умовах навчання (індивідуального, групового, колективного, масового тощо). Їй притаманні загальні риси і закономірності реалізації" навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмета. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання.

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 9 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".

Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в навчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). На даний момент педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. У 60-ті роки багато авторів особливо не розрізняли технологію навчання, навчальну технологію і педагогічну технологію. Терпимість до різних формулювань простежується на тлі загальної тенденції переходу до розуміння педагогічної технології як педагогічної системи, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу. Цей висновок підтверджують такі визначення. Визначення 1. Технологія освіти — це "цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу" (М. Вулман). Визначення 2. "Ця технологія навчання включає цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи" (С. Сполдинг). Останнє визначення ілюструє перехід від "технології освіти" до "педагогічної технології", тому що містить всі ознаки педагогічної технології в її сучасному розумінні (постановка мети, оцінювання педагогічних систем, поновлення навчальних планів і програм на альтернативній основі). Дальші уточнення визначення "педагогічна технологія" тривають у 70-х роках, тому що багато авторів припускаються нечіткого, двозначного тлумачення терміна. Однією з причин тривалої дискусії про термін "педагогічна технологія" є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: "Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного, завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу". Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології наводимо три її визначення. 1. "Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Усі три визначення мають істотний недолік — у них ідеться про підвищення ефективності навчання і не згадується про методи досягнення цього. І, нарешті, представники четвертої групи (Д. Фіни, II. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Обґрунтовуючи такий підхід (назвемо його багатоаспектним), Д. Фіни помітив: «Тільки наївні люди вважають, що технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Це значить набагато більше. Це спосіб організації, це напрямок думок про матеріали, людей, заклади, моделі і системи типу "людина — машина". Це перевірка економічних можливостей проблеми. Крім того, технологія істотно причетна до взаємодії науки, мистецтва і людських цінностей». Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Уважно проаналізувавши 102 джерела (монографії і статті) з педагогічної технології, П. Д. Мітчелл формулює остаточне її визначення: "Педагогічна технологія є галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектами організації педагогічних систем і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів". У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". У цьому розумінні педагогічна технологія використовує як теоретичний інструмент системний аналіз. — Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько). — Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети (М. В. Кларин). — Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами (Г. К.Селевко). — Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічні технології, зазвичай, відображають прийняту в різних країнах систему освіти, її загальну цільову і змістовну спрямованість, організаційні структури і форму, відображені в державних нормативних документах, зокрема — в освітніх стандартах. Сама собі система неперервної освіти в нашій країні теж може бути занесена до класу освітніх технологій. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання (Г. К. Селевко).

2. Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".

Освітня технологія — це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії, що забезпечують ефективне управління і реалізацію освітнього процесу на основі комплексу цілей і певним чином сконструйованих інформаційних моделей освоюваної реальності — вмісту освіти. Педагогічна технологія - комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань. Технологія навчання — це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання. Технологія виховання — це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Персоніфікована технологія - персональна технологія, пов’язана із діяльністю педагога-новатора.

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.
* Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
* Обґрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
* Чи може, на Вашу думку, вітчизняна система освіти вийти з кризи, запозичивши якусь цілісну освітню систему, яку можна було б взяти за взірець? Відповідь аргументуйте.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 10 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологічна?

Педагогічна система – це група людей, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.

2. Обґрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.

«Концепція педагогічної освіти» (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Розв’язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміння сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Тому що школі необхідні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності.

3. Чи може, на Вашу думку, вітчизняна система освіти вийти з кризи, запозичивши якусь цілісну освітню систему, яку можна було б взяти за взірець? Відповідь аргументуйте.

Освіта — це визначальний компонент культури, що забезпечує спадкоємність та відтворення нагромаджених знань, досвіду, традицій. Причому освіта — це не просто діяльність, а діяльність в особливий спосіб організована, з певною ієрархією ролей і нормативним регулюванням. Головною ідеєю реформування освіти є створення єдиної неперервної системи, яка з допомогою комплексу державних, громадських та приватних установ освіти здатна була б відтворювати інтелектуальний, духовний потенціал суспільства, задовольняти всі громадські потреби на рівні світових стандартів. Однак практичне здійснення цієї ідеї гальмується багатьма несприятливими чинниками. На підставі соціологічних досліджень останнього часу провідні фахівці визначили основні з них: • катастрофічне матеріальне та фінансове становище освітніх установ на фоні загальної соціальної кризи в державі; • утрата інтелектуалів та зниження загальної якості кадрового потенціалу викладацького корпусу, спричинене безперешкодною дією нецивілізованого й неконтрольованого ринку епохи «початкового нагромадження капіталу»; • нерозвинутість соціальних механізмів та правового забезпечення самостійності, ініціативи й експериментування в освіті; • слабкість альтернативного сектору освіти як щодо організаційних форм та стабільності, так і здебільшого щодо якості належних освітніх стандартів; • брак у навчальних закладів свободи, необхідної для реалізації власних моделей підготовки фахівців, систем оплати праці тощо. До недоліків сучасної освіти також належать: тільки 10% учнів можна вважати відносно здоровими, кожний третій має психологічні та нервові відхилення; пізнавальний мотив ти мотив самореалізації особливості відзначається тільки у 4% учнів. Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. „Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Серед загальних тенденцій, що характеризують вихід освіти із кризи, спеціалісти називають такі: - Демократизація всієї змістовної системи навчання і виховання та інституційної структури освіти. - Структурне оновлення. - Прагнення змістовно оновити освіту підвищенням фундаменталізації, гуманізації та гуманітаризації, посиленням екологічного й психологічного компонента в освіті, впровадженням комплексної інформації. - Використання провідних, найновітніших технологій навчання - Інтеграція та глобалізація освіти як на національному, так і на світовому рівні Провідною ідеєю модернізації освіти є її розвиток за принципом безперервності, створення єдиної системи неперервної освіти, що становитиме органічний комплекс державних і громадських (приватних) освітніх установ. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. У світі налічується безліч освітніх систем. Характер системи освіти у будь-якій державі визначається соціально-економічним, політичним строєм, культурно-історичним, національними особливостями країни. Самою розвиненою країною є Сполучені Штати Америки, освітню систему якої потрібно запозичити. Америка – це країна безмежних можливостей та процвітання, країна контрастів, швидкості, стабільності і розміреності життя. Дуже багато мовних шкіл, університетів, коледжів і бізнес-шкіл приваблюють студентів із усього світу. Університети і США мають високий рейтинг і відомі в весь світ. Американські вузи прагнуть відповідати найпередовішим вимогам, як у сфері теоретичних розробок, і у області практичних досліджень. Не дивно, що одержати вищу освіту та вивчити англійську мова там - мрія багатьох студентів.

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:36, 27 лютого 2015 (EET)

Доброго дня!

Відповіді: 1. З наведеного теоретичного матеріалу виокреміть ключові слова та розшифруйте їх.

Освітня технологія – це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору. Технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмету, теми, питання. Педагогічна технологія - це сукупність форм,методів і засобів навчально-виховного процесу,спрямованих на досягнення результату. Інноваційна діяльність - це діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок. Освітні інновації - це вперше створені,застосовані,удосконалені освітні,виховні та дидактичні системні елементи,які поліпшують результати освітнього процесу. Інноваційне навчання – зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна діяльність, яка ґрунтується на оригінальних методиках розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційнихможливостей особистості. Інноваційний процес - це процес перетворення наукового знання в інновацію, яка задовольняє нові суспільні потреби, послідовний ланцюг дій, що охоплює всі стадії новизни, та її практичного використання. Сугестивна технологія – це навчання на основі емоційного навіювання в стані неспання, що спричиняє надзапам’ятовування.

2. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?

Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.

==== Консультації ====
===Консультація===
Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 31 березня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:28, 22 квітня 2015 (EEST)

Доброго дня!

1. Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування.

2. Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії: Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо) (див. Додаток 1 ). Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу; Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь; Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність); Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми; Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження; Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці; Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів; Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз; Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями.

3. Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?

Розвиток будь-якого навчально-виховного закладу, тобто перехід його у новий якісний стан, не може здійснюватися інакше, як через освоєння нововведень, через інноваційний процес, який є складним за своєю структурою феноменом. Педагогічні нововведення є значним фактором формування і розвитку творчого мислення школярів, якщо його правильно організувати та використати, якщо зміст навчання тісно пов'язаний з розвитком творчих сил учня, з його самовихованням і самоосвітою в умовах свободи вибору. Також в результаті впровадження інновацій здійснюється:

- розвиток в учнів впевненості у собі та своїх здібностях, а також вміння використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації. вирішення протиріч; - удосконалення творчих здібностей, творчого мислення учнів; - розвиток історичного мислення; - напрацювання навичок самостійної діяльності;ї - формування високих етичних та естетичних цінностей; - виховування поваги до людей, толерантності до поглядів інших; - розвиток якостей творчої особистості (незалежності, системності, критичного мислення, творчої уяви, цілеспрямованості, здатності щодо висловлювання власних поглядів).

4. Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

До новаторства я ставлюсь лише позитивно, оскільки педагоги–„новатори” - педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 6 травня 2015 (EEST)

Доброго дня!

Мої відповіді:

1.г) всі відповіді правильні;

2.а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3.д) правильна відповідь відсутня;

4.г) усі відповіді вірні;

5.г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;

6.в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;

7.д) пред‘явлення дидактичних вимог;

8.в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання.

Педагогічна інноватика Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T08:13:33Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Педагогічна інноватика Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T08:11:21Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Сьогодні за розкладом у нас інтерактиане практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:30, 27 січня 2015 (EET)

Добрий день, Марина Вікторівна! Відповідаю.

1. У чому суть технологічності в освіті?

Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. „Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності.

2. Що таке технологічний підхід у навчанні?

Двадцять років тому технологічний підхід майже не використовувався у вітчизняній практиці. Перші спроби зробили Т. А. Ільїна та М. В. Кларин під час аналізу іноземного досвіду. Сьогодні в педагогічні науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти: ^ Стратегія формування – педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок. ^ Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація. Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями. Критерії технологічності – будь-яка педагогічна технологія повинна задовольнити деякі основні методологічні вимоги (критерії технологічності). Концептуальність – у будь-якій педагогічній технології повинна бути опора на конкретну наукову концепцію, яка включає філософське, психологічне, дидактичне і соціально - педагогічне обґрунтування досягнень освітніх цілей. Системність – пед. технологія повинна володіти всіма ознаками системи: логікою процесу, взаємозв’язком всіх його частин, цілісністю. Можливість управління – це можливість діагностичного ціле направлення, планування, проектування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобам і методами процесу навчання з метою корекції результатів. Ефективність – сучасні пед. технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними в результатах і оптимальними в затратах, гарантувати досягнення конкретного стандарту навчання. Відтворення – можливість застосування (повторення, відтворення) пед. технології в інших однотипних навчальних закладах, іншими суб’єктами. Будь-яка сучасна педагогічна технологія є синтезом досягнень педагогічної науки і практики, поєднання традиційних елементів минулого досвіду і того, що народжено суспільним прогресом, гуманізацією і демократизацією суспільства. Жодна технологія не є універсальною, тому кожна з них вимагає вироблення власного технологічного підходу до її використання в конкретних ситуаціях. Структуру і зміст інноваційних педагогічних технологій проектують з урахуванням того, що ефективність навчання у навчальному закладі визначають і рівень кваліфікації викладачів, і їхні ціннісні спрямування.

3. Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія"

Слово "технологія" грецького походження й означає "знання про майстерність". Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в навчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Аналіз еволюції поняття "педагогічна технологія" дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. У Росії термін "педагогічна технологія" згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І. II. ІІавлов, В. М. Бехтерев, А. А. Ухтомський, С. Т. Шацький). Одночасно користалися і терміном "педагогічна техніка", що згадується у педагогічній енциклопедії 30-х років. Педагогічна техніка визначається як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять. Перший період (40-і — середина 50-х рр.) характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації — запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям "аудіовізуальні засоби". Другий період (середина 50-х — 60-ті рр.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. Було розроблено аудіовізуальні засоби, спеціально призначені для навчальної мети: засоби зворотного зв'язку, електронні часи, навчальні машини, лінгафонні кабінет, тренажери тощо. На початку 60-х років термін "педагогічна технологія" з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У США це журнал "Педагогічна технологія" (1961 р), у Великій Британії — "Педагогічна технологія і програмоване навчання" (1964 р,), в Японії (1965 р.) та Італії (1971 р) — однойменні журнали. У 1967 р. в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології. Для третьою періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів. У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття "педагогічна технологія". Його характерні риси — створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. Триваючи впродовж 50 років, дискусія про сутність педагогічної технології знайшла відображення в численних визначеннях багатьох авторів, педагогічних комісій і асоціацій. Її суть зводиться до зімкнення двох крайніх точок зору: дехто вважає педагогічну технологію комплексом сучасних технічних засобів навчання, решта оголошують її процесом комунікації. Окрему групу становлять автори, які поєднують у поняття "педагогічна технологія" засоби і процес навчання. Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Він пише в Енциклопедії педагогічних засобів, комунікацій і технології (Лондон, 1978): «Не будучи синонімом "засобу навчання", педагогічна технологія являє собою міждисциплінарний конгломерат, що має зв'язки (відносини) фактично з усіма аспектами освіти — від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями». У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". Педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій і будується на знанні закономірностей функціонування системи "педагог — середовище — учень" у визначених умовах навчання (індивідуального, групового, колективного, масового тощо). Їй притаманні загальні риси і закономірності реалізації" навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмета. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання.

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 9 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".

Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в навчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). На даний момент педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. У 60-ті роки багато авторів особливо не розрізняли технологію навчання, навчальну технологію і педагогічну технологію. Терпимість до різних формулювань простежується на тлі загальної тенденції переходу до розуміння педагогічної технології як педагогічної системи, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу. Цей висновок підтверджують такі визначення. Визначення 1. Технологія освіти — це "цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу" (М. Вулман). Визначення 2. "Ця технологія навчання включає цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи" (С. Сполдинг). Останнє визначення ілюструє перехід від "технології освіти" до "педагогічної технології", тому що містить всі ознаки педагогічної технології в її сучасному розумінні (постановка мети, оцінювання педагогічних систем, поновлення навчальних планів і програм на альтернативній основі). Дальші уточнення визначення "педагогічна технологія" тривають у 70-х роках, тому що багато авторів припускаються нечіткого, двозначного тлумачення терміна. Однією з причин тривалої дискусії про термін "педагогічна технологія" є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: "Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного, завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу". Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології наводимо три її визначення. 1. "Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Усі три визначення мають істотний недолік — у них ідеться про підвищення ефективності навчання і не згадується про методи досягнення цього. І, нарешті, представники четвертої групи (Д. Фіни, II. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Обґрунтовуючи такий підхід (назвемо його багатоаспектним), Д. Фіни помітив: «Тільки наївні люди вважають, що технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Це значить набагато більше. Це спосіб організації, це напрямок думок про матеріали, людей, заклади, моделі і системи типу "людина — машина". Це перевірка економічних можливостей проблеми. Крім того, технологія істотно причетна до взаємодії науки, мистецтва і людських цінностей». Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Уважно проаналізувавши 102 джерела (монографії і статті) з педагогічної технології, П. Д. Мітчелл формулює остаточне її визначення: "Педагогічна технологія є галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектами організації педагогічних систем і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів". У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". У цьому розумінні педагогічна технологія використовує як теоретичний інструмент системний аналіз. — Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько). — Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети (М. В. Кларин). — Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами (Г. К.Селевко). — Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічні технології, зазвичай, відображають прийняту в різних країнах систему освіти, її загальну цільову і змістовну спрямованість, організаційні структури і форму, відображені в державних нормативних документах, зокрема — в освітніх стандартах. Сама собі система неперервної освіти в нашій країні теж може бути занесена до класу освітніх технологій. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання (Г. К. Селевко).

2. Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".

Освітня технологія — це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії, що забезпечують ефективне управління і реалізацію освітнього процесу на основі комплексу цілей і певним чином сконструйованих інформаційних моделей освоюваної реальності — вмісту освіти. Педагогічна технологія - комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань. Технологія навчання — це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання. Технологія виховання — це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Персоніфікована технологія - персональна технологія, пов’язана із діяльністю педагога-новатора.

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.
* Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
* Обґрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
* Чи може, на Вашу думку, вітчизняна система освіти вийти з кризи, запозичивши якусь цілісну освітню систему, яку можна було б взяти за взірець? Відповідь аргументуйте.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 10 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологічна?

Педагогічна система – це група людей, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.

2. Обґрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.

«Концепція педагогічної освіти» (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Розв’язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміння сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Тому що школі необхідні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності.

3. Чи може, на Вашу думку, вітчизняна система освіти вийти з кризи, запозичивши якусь цілісну освітню систему, яку можна було б взяти за взірець? Відповідь аргументуйте.

Освіта — це визначальний компонент культури, що забезпечує спадкоємність та відтворення нагромаджених знань, досвіду, традицій. Причому освіта — це не просто діяльність, а діяльність в особливий спосіб організована, з певною ієрархією ролей і нормативним регулюванням. Головною ідеєю реформування освіти є створення єдиної неперервної системи, яка з допомогою комплексу державних, громадських та приватних установ освіти здатна була б відтворювати інтелектуальний, духовний потенціал суспільства, задовольняти всі громадські потреби на рівні світових стандартів. Однак практичне здійснення цієї ідеї гальмується багатьма несприятливими чинниками. На підставі соціологічних досліджень останнього часу провідні фахівці визначили основні з них: • катастрофічне матеріальне та фінансове становище освітніх установ на фоні загальної соціальної кризи в державі; • утрата інтелектуалів та зниження загальної якості кадрового потенціалу викладацького корпусу, спричинене безперешкодною дією нецивілізованого й неконтрольованого ринку епохи «початкового нагромадження капіталу»; • нерозвинутість соціальних механізмів та правового забезпечення самостійності, ініціативи й експериментування в освіті; • слабкість альтернативного сектору освіти як щодо організаційних форм та стабільності, так і здебільшого щодо якості належних освітніх стандартів; • брак у навчальних закладів свободи, необхідної для реалізації власних моделей підготовки фахівців, систем оплати праці тощо. До недоліків сучасної освіти також належать: тільки 10% учнів можна вважати відносно здоровими, кожний третій має психологічні та нервові відхилення; пізнавальний мотив ти мотив самореалізації особливості відзначається тільки у 4% учнів. Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. „Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Серед загальних тенденцій, що характеризують вихід освіти із кризи, спеціалісти називають такі: - Демократизація всієї змістовної системи навчання і виховання та інституційної структури освіти. - Структурне оновлення. - Прагнення змістовно оновити освіту підвищенням фундаменталізації, гуманізації та гуманітаризації, посиленням екологічного й психологічного компонента в освіті, впровадженням комплексної інформації. - Використання провідних, найновітніших технологій навчання - Інтеграція та глобалізація освіти як на національному, так і на світовому рівні Провідною ідеєю модернізації освіти є її розвиток за принципом безперервності, створення єдиної системи неперервної освіти, що становитиме органічний комплекс державних і громадських (приватних) освітніх установ. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. У світі налічується безліч освітніх систем. Характер системи освіти у будь-якій державі визначається соціально-економічним, політичним строєм, культурно-історичним, національними особливостями країни. Самою розвиненою країною є Сполучені Штати Америки, освітню систему якої потрібно запозичити. Америка – це країна безмежних можливостей та процвітання, країна контрастів, швидкості, стабільності і розміреності життя. Дуже багато мовних шкіл, університетів, коледжів і бізнес-шкіл приваблюють студентів із усього світу. Університети і США мають високий рейтинг і відомі в весь світ. Американські вузи прагнуть відповідати найпередовішим вимогам, як у сфері теоретичних розробок, і у області практичних досліджень. Не дивно, що одержати вищу освіту та вивчити англійську мова там - мрія багатьох студентів.

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:36, 27 лютого 2015 (EET)

Доброго дня!

Відповіді: 1. З наведеного теоретичного матеріалу виокреміть ключові слова та розшифруйте їх.

Освітня технологія – це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору. Технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмету, теми, питання. Педагогічна технологія - це сукупність форм,методів і засобів навчально-виховного процесу,спрямованих на досягнення результату. Інноваційна діяльність - це діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок. Освітні інновації - це вперше створені,застосовані,удосконалені освітні,виховні та дидактичні системні елементи,які поліпшують результати освітнього процесу. Інноваційне навчання – зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна діяльність, яка ґрунтується на оригінальних методиках розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційнихможливостей особистості. Інноваційний процес - це процес перетворення наукового знання в інновацію, яка задовольняє нові суспільні потреби, послідовний ланцюг дій, що охоплює всі стадії новизни, та її практичного використання. Сугестивна технологія – це навчання на основі емоційного навіювання в стані неспання, що спричиняє надзапам’ятовування.

2. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?

Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.

==== Консультації ====
===Консультація===
Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 31 березня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:28, 22 квітня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 6 травня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T08:10:49Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Сьогодні за розкладом у нас інтерактиане практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:30, 27 січня 2015 (EET)

Добрий день, Марина Вікторівна! Відповідаю.

1. У чому суть технологічності в освіті?

Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. „Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності.

2. Що таке технологічний підхід у навчанні?

Двадцять років тому технологічний підхід майже не використовувався у вітчизняній практиці. Перші спроби зробили Т. А. Ільїна та М. В. Кларин під час аналізу іноземного досвіду. Сьогодні в педагогічні науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти: ^ Стратегія формування – педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок. ^ Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація. Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями. Критерії технологічності – будь-яка педагогічна технологія повинна задовольнити деякі основні методологічні вимоги (критерії технологічності). Концептуальність – у будь-якій педагогічній технології повинна бути опора на конкретну наукову концепцію, яка включає філософське, психологічне, дидактичне і соціально - педагогічне обґрунтування досягнень освітніх цілей. Системність – пед. технологія повинна володіти всіма ознаками системи: логікою процесу, взаємозв’язком всіх його частин, цілісністю. Можливість управління – це можливість діагностичного ціле направлення, планування, проектування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобам і методами процесу навчання з метою корекції результатів. Ефективність – сучасні пед. технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними в результатах і оптимальними в затратах, гарантувати досягнення конкретного стандарту навчання. Відтворення – можливість застосування (повторення, відтворення) пед. технології в інших однотипних навчальних закладах, іншими суб’єктами. Будь-яка сучасна педагогічна технологія є синтезом досягнень педагогічної науки і практики, поєднання традиційних елементів минулого досвіду і того, що народжено суспільним прогресом, гуманізацією і демократизацією суспільства. Жодна технологія не є універсальною, тому кожна з них вимагає вироблення власного технологічного підходу до її використання в конкретних ситуаціях. Структуру і зміст інноваційних педагогічних технологій проектують з урахуванням того, що ефективність навчання у навчальному закладі визначають і рівень кваліфікації викладачів, і їхні ціннісні спрямування.

3. Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія"

Слово "технологія" грецького походження й означає "знання про майстерність". Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в навчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Аналіз еволюції поняття "педагогічна технологія" дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. У Росії термін "педагогічна технологія" згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І. II. ІІавлов, В. М. Бехтерев, А. А. Ухтомський, С. Т. Шацький). Одночасно користалися і терміном "педагогічна техніка", що згадується у педагогічній енциклопедії 30-х років. Педагогічна техніка визначається як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять. Перший період (40-і — середина 50-х рр.) характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації — запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям "аудіовізуальні засоби". Другий період (середина 50-х — 60-ті рр.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. Було розроблено аудіовізуальні засоби, спеціально призначені для навчальної мети: засоби зворотного зв'язку, електронні часи, навчальні машини, лінгафонні кабінет, тренажери тощо. На початку 60-х років термін "педагогічна технологія" з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У США це журнал "Педагогічна технологія" (1961 р), у Великій Британії — "Педагогічна технологія і програмоване навчання" (1964 р,), в Японії (1965 р.) та Італії (1971 р) — однойменні журнали. У 1967 р. в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології. Для третьою періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів. У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття "педагогічна технологія". Його характерні риси — створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. Триваючи впродовж 50 років, дискусія про сутність педагогічної технології знайшла відображення в численних визначеннях багатьох авторів, педагогічних комісій і асоціацій. Її суть зводиться до зімкнення двох крайніх точок зору: дехто вважає педагогічну технологію комплексом сучасних технічних засобів навчання, решта оголошують її процесом комунікації. Окрему групу становлять автори, які поєднують у поняття "педагогічна технологія" засоби і процес навчання. Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Він пише в Енциклопедії педагогічних засобів, комунікацій і технології (Лондон, 1978): «Не будучи синонімом "засобу навчання", педагогічна технологія являє собою міждисциплінарний конгломерат, що має зв'язки (відносини) фактично з усіма аспектами освіти — від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями». У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". Педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій і будується на знанні закономірностей функціонування системи "педагог — середовище — учень" у визначених умовах навчання (індивідуального, групового, колективного, масового тощо). Їй притаманні загальні риси і закономірності реалізації" навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмета. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання.

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 9 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".

Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в навчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). На даний момент педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. У 60-ті роки багато авторів особливо не розрізняли технологію навчання, навчальну технологію і педагогічну технологію. Терпимість до різних формулювань простежується на тлі загальної тенденції переходу до розуміння педагогічної технології як педагогічної системи, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу. Цей висновок підтверджують такі визначення. Визначення 1. Технологія освіти — це "цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу" (М. Вулман). Визначення 2. "Ця технологія навчання включає цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи" (С. Сполдинг). Останнє визначення ілюструє перехід від "технології освіти" до "педагогічної технології", тому що містить всі ознаки педагогічної технології в її сучасному розумінні (постановка мети, оцінювання педагогічних систем, поновлення навчальних планів і програм на альтернативній основі). Дальші уточнення визначення "педагогічна технологія" тривають у 70-х роках, тому що багато авторів припускаються нечіткого, двозначного тлумачення терміна. Однією з причин тривалої дискусії про термін "педагогічна технологія" є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: "Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного, завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу". Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології наводимо три її визначення. 1. "Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Усі три визначення мають істотний недолік — у них ідеться про підвищення ефективності навчання і не згадується про методи досягнення цього. І, нарешті, представники четвертої групи (Д. Фіни, II. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Обґрунтовуючи такий підхід (назвемо його багатоаспектним), Д. Фіни помітив: «Тільки наївні люди вважають, що технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Це значить набагато більше. Це спосіб організації, це напрямок думок про матеріали, людей, заклади, моделі і системи типу "людина — машина". Це перевірка економічних можливостей проблеми. Крім того, технологія істотно причетна до взаємодії науки, мистецтва і людських цінностей». Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Уважно проаналізувавши 102 джерела (монографії і статті) з педагогічної технології, П. Д. Мітчелл формулює остаточне її визначення: "Педагогічна технологія є галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектами організації педагогічних систем і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів". У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". У цьому розумінні педагогічна технологія використовує як теоретичний інструмент системний аналіз. — Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько). — Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети (М. В. Кларин). — Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами (Г. К.Селевко). — Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічні технології, зазвичай, відображають прийняту в різних країнах систему освіти, її загальну цільову і змістовну спрямованість, організаційні структури і форму, відображені в державних нормативних документах, зокрема — в освітніх стандартах. Сама собі система неперервної освіти в нашій країні теж може бути занесена до класу освітніх технологій. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання (Г. К. Селевко).

2. Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".

Освітня технологія — це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії, що забезпечують ефективне управління і реалізацію освітнього процесу на основі комплексу цілей і певним чином сконструйованих інформаційних моделей освоюваної реальності — вмісту освіти. Педагогічна технологія - комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань. Технологія навчання — це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання. Технологія виховання — це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Персоніфікована технологія - персональна технологія, пов’язана із діяльністю педагога-новатора.

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.
* Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
* Обґрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
* Чи може, на Вашу думку, вітчизняна система освіти вийти з кризи, запозичивши якусь цілісну освітню систему, яку можна було б взяти за взірець? Відповідь аргументуйте.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 10 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологічна?

Педагогічна система – це група людей, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.

2. Обґрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.

«Концепція педагогічної освіти» (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Розв’язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміння сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Тому що школі необхідні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності.

3. Чи може, на Вашу думку, вітчизняна система освіти вийти з кризи, запозичивши якусь цілісну освітню систему, яку можна було б взяти за взірець? Відповідь аргументуйте.

Освіта — це визначальний компонент культури, що забезпечує спадкоємність та відтворення нагромаджених знань, досвіду, традицій. Причому освіта — це не просто діяльність, а діяльність в особливий спосіб організована, з певною ієрархією ролей і нормативним регулюванням. Головною ідеєю реформування освіти є створення єдиної неперервної системи, яка з допомогою комплексу державних, громадських та приватних установ освіти здатна була б відтворювати інтелектуальний, духовний потенціал суспільства, задовольняти всі громадські потреби на рівні світових стандартів. Однак практичне здійснення цієї ідеї гальмується багатьма несприятливими чинниками. На підставі соціологічних досліджень останнього часу провідні фахівці визначили основні з них: • катастрофічне матеріальне та фінансове становище освітніх установ на фоні загальної соціальної кризи в державі; • утрата інтелектуалів та зниження загальної якості кадрового потенціалу викладацького корпусу, спричинене безперешкодною дією нецивілізованого й неконтрольованого ринку епохи «початкового нагромадження капіталу»; • нерозвинутість соціальних механізмів та правового забезпечення самостійності, ініціативи й експериментування в освіті; • слабкість альтернативного сектору освіти як щодо організаційних форм та стабільності, так і здебільшого щодо якості належних освітніх стандартів; • брак у навчальних закладів свободи, необхідної для реалізації власних моделей підготовки фахівців, систем оплати праці тощо. До недоліків сучасної освіти також належать: тільки 10% учнів можна вважати відносно здоровими, кожний третій має психологічні та нервові відхилення; пізнавальний мотив ти мотив самореалізації особливості відзначається тільки у 4% учнів. Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. „Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому. Серед загальних тенденцій, що характеризують вихід освіти із кризи, спеціалісти називають такі: - Демократизація всієї змістовної системи навчання і виховання та інституційної структури освіти. - Структурне оновлення. - Прагнення змістовно оновити освіту підвищенням фундаменталізації, гуманізації та гуманітаризації, посиленням екологічного й психологічного компонента в освіті, впровадженням комплексної інформації. - Використання провідних, найновітніших технологій навчання - Інтеграція та глобалізація освіти як на національному, так і на світовому рівні Провідною ідеєю модернізації освіти є її розвиток за принципом безперервності, створення єдиної системи неперервної освіти, що становитиме органічний комплекс державних і громадських (приватних) освітніх установ. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. У світі налічується безліч освітніх систем. Характер системи освіти у будь-якій державі визначається соціально-економічним, політичним строєм, культурно-історичним, національними особливостями країни. Самою розвиненою країною є Сполучені Штати Америки, освітню систему якої потрібно запозичити. Америка – це країна безмежних можливостей та процвітання, країна контрастів, швидкості, стабільності і розміреності життя. Дуже багато мовних шкіл, університетів, коледжів і бізнес-шкіл приваблюють студентів із усього світу. Університети і США мають високий рейтинг і відомі в весь світ. Американські вузи прагнуть відповідати найпередовішим вимогам, як у сфері теоретичних розробок, і у області практичних досліджень. Не дивно, що одержати вищу освіту та вивчити англійську мова там - мрія багатьох студентів.

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:36, 27 лютого 2015 (EET)

==== Консультації ====
===Консультація===
Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 31 березня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:28, 22 квітня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 6 травня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T08:02:22Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T07:59:47Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні ми починаємо інтерактивні заняття, обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Після вивчення матеріалів, що розміщено на моїй сторінці, дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання:
1. Розкрийте поняття "гендер"
2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності?
3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація?
4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:48, 29 січня 2015 (EET)

Доброго дня, Марино Євгенівно! Мої відповіді:

1. Гендер - це специфічний набір культурних характеристик, які визначають соціальну поведінку жінок і чоловіків, їх взаємини між собою. Гендер, таким чином, відноситься не просто до жінок або чоловікам, а до відносин між ними і до способу соціального конструювання цих відносин, тобто до того, як суспільство «вибудовує» ці відносини і взаємодію статей в соціумі. Ґендерні відмінності формуються у процесі соціалізації — навчання ролі чоловіків і жінок, який відбувається від перших днів народження до статевозрілого віку, і меншою мірою — пізніше. На це впливають сімейне виховання, школа, взаємодія з іншими дітьми та ігрова активність. Розуміння відмінностей між статями формується починаючи приблизно з двохрічного віку.

2. Освіта вносить внесок у формування гендерної ідеології. Починаючи з дитячого садка і до аспірантури, всі відносини всередині освітніх установ відтворюють закладені в культурі уявлення про жінок як підлеглих, залежних, шанобливих і не прагнуть до досягнень, а про чоловіків як домінуючих, незалежних і "досяжних". Освітні установи підносять дуже впливові уроки гендерних відносин. Справа в тому, що крім явно вираженого навчального плану, існує так званий прихований навчальний план, який зміцнює сексистські визначення жінок і чоловіків. Прихований навчальний план – це, по-перше, організація самого закладу, гендерні відносини на роботі, гендерна стратифікація учительської професії. По-друге, сюди відноситься зміст предметів, а по-третє, стиль викладання. По-перше, освітні установи відображають гендерну стратифікацію суспільства та культури в цілому, демонструючи на своєму прикладі нерівний статус жінок і чоловіків. Як правило, викладачі, секретарі і обслуговуючий персонал - жінки, а директор школи чи ректор університету - чоловіки. Педагогічний склад установ початкової та середньої освіти на 90% складається з жінок. По-друге, освітні установи не тільки надають, але й обмежують можливості кар'єри. Адже учні бачать на прикладі тих, з ким зустрічаються кожен день, що чоловіки - це начальство, а жінки-підлеглі. Третя сторона прихованого навчального плану полягає в тому, що комунікаційні процеси в освітніх установах недооцінюють жінок, їх спосіб вчитися і виражати знання. У 1982 р. Р. Холл та Б. Сендлер провели перше дослідження вербальних і невербальних комунікаційних практик в освіті. Було показано, зокрема, що панівні форми викладання спираються на маскулінні засоби спілкування. Перш за все, це виражається в тому, що, починаючи з дошкільного віку, педагоги заохочують хлопчиків до самовираження й активності, а дівчаток - до слухняності і старанності, охайного зовнішнього вигляду. Дослідниками було зазначено, що наші співвітчизники серед шкільних предметів найважливішими для хлопчиків вважають математику, фізику, фізкультуру, комп'ютерні знання, а для дівчаток - домоведення, літературу та історію, етику і психологію сімейного життя, статеве виховання. А як бути з тією обставиною, що серед дівчаток буває так багато відмінниць? Відмінниці мають занижену самооцінку, в них живе глибинне і погано усвідомлюване недовіру до самих себе, і вони нібито тому й намагаються бути відмінницями, щоб компенсувати цей свій недолік, приховати його від себе, придбати значення у власних очах і в очах оточуючих. Відмінна успішність у дівчаток є цілком наслідком їх лояльності, слухняності та старанності - якості, що ведуть до пасивності і безініціативності і ускладнюють відносини з протилежною статтю. Стиль викладання, форми комунікації у навчальній аудиторії, також впливають на гендерну соціалізацію учнів. Наприклад, іспити у формі тестів, індивідуальні доповіді, змагання за оцінки заохочує горезвісну «мужність». Від цього страждають як дівчатка, так і хлопчики, хоча б тому, що у тих і у інших не розвиваються навички критичного мислення, уміння ставити питання, колективно обговорювати і вирішувати проблему.

3. Статева ідентифікація - несе в собі ціннісні орієнтації людини на свою стать як соціальную роль, як сексуальну потенцію і сексуальну поведінку, а також включає психологічне визнання своєї ідентичності зі своєю статтю у фізичному, соціальному і психологічному плані. Статева ідентифікація - ототожнення себе з фізичною і психологічною статтю чоловіка чи жінки і прагнення відповідати тим прийнятим у культурі, насамперед у сім'ї, стереотипам чоловічої і жіночої поведінки. Психологічне набуття статі починається саме в дошкільному віці, але розвивається і нарощується протягом усього життя людини. Протягом дошкільного віку дитина по наростаючій починає привласнювати поведінкові форми, інтереси, цінності своєї статі. Вже в чотирирічному віці проявляється глибинна психологічна відмінність в орієнтаціях хлопчиків і дівчаток. Статево-рольова ідентичність ділиться більшістю авторів на дві складові: 1) статева ідентичність — розуміння приналежності себе до певної статі; єдність свідомості і поведінки індивіда, що відносить себе до тієї або іншої статі; 2) власне статево-рольова ідентичність — знання і засвоєння ролей чоловіка і жінки. С. Томпсон виділяє в ранньому розвитку статевої ролі три етапи: 1) дитина дізнається, що існує дві статі, 2) вона включає себе в одну з цих категорій, 3) на основі самовизначення вона керує своєю поведінкою, вибираючи і вважаючи за краще нові форми поведінки. Три етапи виділяють і інші автори, правда, їх зміст розходиться з етапами, виділеними С. Томпсоном: дитина спочатку засвоює статеву ідентичність, потім переконується в безповоротності статі в часі, і нарешті у неї виникає розуміння того, що стать є константною характеристикою людини. До 2-3 років більшість хлопчиків пробують надягати мамині туфлі, грати з її косметичним приладдям, фарбувати нігті лаком. Проте коли завершується процес гендерної ідентифікації і хлопчики досягають гендерної константної, вони починають розуміти, що всі ці заняття призначені для дівчаток. Ще до школи діти проявляють знання про гендерні відмінності в іграшках, одязі, заняттях. За спостереженнями ряду дослідників хлопчики вибирають для гри машинки, іграшкова зброя, маленькі інструменти, конструктор, дівчатка — ляльки, наряди для ляльок або іграшки, пов'язані з домашнім господарством (наприклад, кухонне приладдя). Розглянувши періодизації становлення гендерної ідентифікації, представимо одну з них, створену і обґрунтовану І.С.Коном: 7-8 міс. – проявляється різна реактивність новонароджених на чоловіків та жінок. 1,5 роки – формування первинної гендерної ідентичності, що веде до утворення найбільш стійкого стержневого елементу самосвідомості. До двох років дитина відрізняє свою стать, але ще не може її пояснити. 3-4 роки – дитини чітко розрізняє статеве оточення людей, але асоціює це з випадковими зовнішніми ознаками. Дитина допускає принцип зміни статі. 6-7 років – усвідомлення незмінності статевої приналежності, зміцнення статевої диференціації діяльності, утворення одностатевих компаній. Підлітковий вік – бурхливий розвиток індивіда, центральний компонент самосвідомості – статеве дозрівання. Період дорослості – гендерна ідентичність представляє собою складне утворення, яке включає сексуальну орієнтацію, статеву приналежність, сексуальні сценарії, гендерні стереотипи. Дослідження по віковій динаміці статевої ідентифікації свідчать про наявність двох кризисів в її розвиткові, один з яких припадає на 3-5 років, а другий – на підлітковий вік. Психологічне набуття статі відбувається з раннього віку до дорослості. Вже в дитинстві людина представляє себе серед інших людей як майбутній чоловік або як майбутня жінка, як хлопчик чи як дівчинка. Ідентифікація зі своєю статтю, що має таке глибоке проникнення в самосвідомість особистості, що вона інтегрувала по всіх ланках самосвідомості (неправильне визначення домінуючої статі у гермафродитів та ін), - важка травма для людини, вимагає тонкого психологічного супроводу. Статева ідентифікація - єдність самосвідомості, мотивів поведінки, вчинків у повсякденному житті людини, які зараховують себе до певної статі і приймає на себе визначену традиціями відповідну статеву роль.

4. Нові можливості для жінок і чоловіків, принципи тендерної рівності в освіті можуть здійснюватися у просторі гри і свободи, де відмовляються від муштри, агресії та дресирування на користь м'якості, делікатності та поваги. Учень і викладач виступають партнерами, які спільно й активно планують зміни, контролюють успіхи і оцінюють якість досягнутого, відкрито обговорюють конфлікти та знаходять способи їхнього вирішення. Тому сама організація навчального процесу припускає відкритість і гнучкість, можливість експериментів та альтернативних рішень поряд з традиційними. Малий розмір груп забезпечує індивідуальний контакт і працює на скорочення владної дистанції. Таким чином, виявляється можливим диференціювати завдання залежно від рівня підготовленості, при цьому як з боку вчителя, так учнів важливі терпимість і розуміння іншого, можливо, більш слабкого або нетипового. Педагоги України мають (але не використовують) широкі можливості реалізації державної політики забезпечення ґендерної рівності в суспільстві через відповідно організований в цьому напрямку навчально-виховний процес. Для того, щоб педагогічні працівники враховували ґендерні особливості своїх вихованців, вчені-педагоги та психологи рекомендують, по-перше, знати свою ґендерну домінанту, по-друге, розуміти, яка вона є у кожного з дітей. Російський вчений В.Симонов під ґендерною домінантою розуміє перевагу або фемінних, або маскулінних якостей конкретної особистості, що далеко не завжди співпадає з її статтю . Навчально-виховна робота повинна будуватись з врахуванням того, чи колектив жіночий, чи чоловічий, чи змішаний, що, на його погляд, сприяє якісному засвоєнню навчального матеріалу та ефективності виховних дій педагога. На думку В.Симонова, в колективах, де кількісно переважають діти з маскулінною домінантою необхідно використовувати візуальну інформацію, розташовану стовпчиками, обов΄язково робити узагальнення і висновки в кінці заняття, проводити самооцінку і взаємооцінку діяльності. В фемінно-зорієнтованих групах дослідник рекомендує розташовувати візуальну інформацію в горизонтальному напрямку, замість самооцінки, яка, скоріш за все буде необ΄єктивною, корисніше наполягати на коментуванні результатів навчально-пізнавальної діяльності. Насправді, організувати навчально-виховний процес з врахуванням хоча б вказаних рекомендацій дуже нелегка справа. Але в ґендерній педагогіці враховуються всі фактори навчально-виховного процесу (зміст, форми, методи, засоби навчання та спілкування, набір шкільних навчальних курсів, організація позакласної роботи тощо). Саме ґендерна педагогіка сприяє проведенню корекції негативного впливу ґендерних стереотипів, в результаті чого дитина виявляє і розвиває особисті, а не нав΄язані суспільством, схильності. Таким чином, врахування ґендерних особливостей в період навчання дітей в школі допоможе їм відчувати себе комфортно, упоратися з проблемами соціалізації, а саме ідентифікувати себе як хлопчика чи дівчинку.

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності? Якщо Ваші відповіді на попередні запитання будуть потребувати коментарів, то буду їх робити.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:30, 5 лютого 2015 (EET)

Доброго дня Марино Євгенівно! Відповідаю:

1. Як визначають поняття "обдарованість"? Обдарованість - це сукупність здібностей, які дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності. Здібності - це можливості людини до виконання діяльності. У якій би формі ми не визначали здібності, у центрі уваги завжди буде саме діяльність. Великі можливості до виконання діяльності це й великі здібності. Рівень здібностей, який значно відрізняється від середнього, свідчить про обдарованість. Чим більша відмінність цього рівня від середніх здібностей, тим вища обдарованість. Обдарованість – це системна ознака психіки, що розвивається в продовж життя та визначає можливість досягнення людиною більш високих результатів в одному чи кількох напрямках діяльності порівняно з іншими. Розвиток обдарованості дитини значною мірою залежить від батьків, школи, учителів. Найістотнішу роль у розвитку цих дітей відіграє людина, яка спеціально займається з дитиною, ураховує її індивідуальні особливості й користується в неї авторитетом. Це може бути один із батьків, учитель або будь-яка інша людина, яка в потрібний момент впливає на розвиток обдарованості дитини. Є ще один підхід до визначення обдарованості. Як уважає багато вчених, обдарованість характеризується наявністю більш досконалих способів діяльності. Існує думка, що для розвитку здібностей визначальною є відповідна діяльність. Ні, не будь-яка, нехай навіть найкорисніша, методично бездоганно вибудувана діяльність розвиває здібності дитини. 2. Які типи обдарованості описують в психологічній науці? Обдаровані діти потребують особливої уваги, індивідуального підходу, копіткого плекання їхнього таланту. Тільки за такого ставлення, обдаровані учні зможуть стати інтелектуальною елітою країни, реалізувати свій творчий потенціал. Для визначення обдарованості дітей педагогам необхідно знати типи обдарованості.

Типи обдарованості:

інтелектуальний;
«академічний»;
художній;
креативний;
лідерський або соціальний;
спортивний
1. Учні інтелектуального типу, як правило, мають грунтовні, глибокі знання, які дуже часто самі і отримують – самостійно читають літературу та критично відносяться до тих ч інших джерел. Точно аналізують навчальний та додатковий матеріал, здатні до філософського розуміння матеріалу. 2. «Академічний» - на перший план виходять здібності до навчання, а не інтелект. Учні даного типу прекрасно навчаються, легко засвоюють новий матеріал, уміють навчатися. Медалісти найчастіше належать саме до цього типу обдарованості. 3. Художній тип – проявляється в досягненнях у художній діяльності - музика, танці, живопис, скульптура, сценічна діяльність тощо. 4. Креативний тип – обдарованість проявляється у нестандартному мисленні, у несхожому на інших погляді на світ. 5. Лідерська або соціальна обдарованість – синонім є «організаторські здібності». Характеризується здатністю розуміти інших людей, будувати з ними конструктивні діалоги, керувати ними. 6. Спортивна обдарованість – досягнення великих результатів у галузі спорту. "Шкільні" типи обдарованих "Найкращий" учень. Всі його люблять, робить те, що йому кажуть і як. Любить подобатись. "Бунтівник". Сперечається, з ним важко спілкуватися. Часто виникають у нього фрустрації - стан емоційно-вольового напруження, коли щось загрожує досягненню мети. "Підпільник". Знає, що за обдарованість не платять, а навпаки - вимагають, тому прагне не вистрибувати і бути "як всі". "Втікач". Випадає із шкільної системи, не може пристосуватися до вимог школи, вчителів. "Двобічний". Відстає чи має вади (фізичні). Його бачать як слабкого, не помічають обдарованості. "Цілеспрямований". Незалежний, знає собі ціну, знає, що хоче. У кожного з цих типів власний стиль поведінки, свої потреби, свій емоційно-вольовий статус. Ось чому до кожного має бути індивідуальний підхід як у школі, позашкільному закладі, так і в сім'ї. 3. Назвіть види обдарованості. Диференціація видів обдарованості визначається тим чи іншим критерієм, покладеним в основу класифікації. Серед критеріїв виділення видів обдарованості можна назвати наступні: 1) вид діяльності і забезпечують її сфери психіки; 2) ступінь сформованості обдарованості; 3) форма її прояву; 4) широта проявів у різних видах діяльності; 5) особливості вікового розвитку. Розглянемо їх докладніше. За першим критерієм класифікація типів обдарованості здійснюється в рамках п'яти видів діяльності. Відповідно, можуть бути виділені наступні види обдарованості: у практичній діяльності - обдарованість у ремеслах, спортивна та організаційна; в пізнавальній - інтелектуальна різних видів; у художньо-естетичної - хореографічна, сценічна, літературно-поетична, образотворчий і музична; в комунікативній - лідерська. І, нарешті, в духовно-ціннісної діяльності ми відзначаємо обдарованість у створенні нових духовних цінностей та смислів, служіння людям. Кожен вид обдарованості передбачає одночасне включення всіх рівнів психічної організації з перевагою того, який найбільш значущий для даного конкретного виду діяльності. 2. За критерієм "ступінь сформованості обдарованості" можна диференціювати актуальну і потенційну обдарованість. Актуальна - це психологічна характеристика дитини з такими вже досягнутими показниками психічного розвитку, які проявляються в більш високому рівні виконання діяльності в конкретній предметній області в порівнянні з віковою і соціальною нормою. У даному випадку, безумовно, мова йде не тільки про навчальну, а про широкий спектр різних видів діяльності. Особливу категорію актуально обдарованих складають талановиті діти, які досягають результатів, які відповідають вимогам об'єктивної новизни та соціальної значущості. Як правило, конкретний продукт діяльності талановитої дитини оцінюється експертом (висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі діяльності) як відповідний в тій чи іншій мірі критеріям професійної майстерності та творчості. Потенційна обдарованість - це психологічна характеристика дитини, яка має лише певні психічні можливості (потенціал) для високих досягнень в тому чи іншому виді діяльності, але не може реалізувати їх в даний момент часу в силу їх функціональної недостатності. Розвиток цього потенціалу може стримуватися через несприятливі причин (важкі сімейні обставини, недостатня мотивація, низький рівень саморегуляції, відсутність необхідної освітнього середовища і т.д.). 3. Відповідно до критерію "форма прояву" різняться - явна і прихована обдарованість. Перша виявляється досить яскраво і чітко, в тому числі і при несприятливих умовах. Досягнення дитини очевидні, і фахівець може адекватно оцінити "зону найближчого розвитку" і правильно намітити програму подальшої роботи з ним. Прихована обдарованість проявляється в діяльності дитини в менш вираженою, замаскованій формі. Внаслідок цього з'являється небезпека помилкових висновків про її відсутність. Дитину можуть віднести до числа "неперспективних" і позбавити допомоги і підтримки, необхідної для розвитку її здібностей. Разом з тим відомі численні приклади, коли саме такі діти домагаються найвищих результатів. 4. За критерієм "широта проявів у різних видах діяльності" можна виділити: загальну (або розумову) і спеціальну обдарованість. Загальна обдарованість проявляється по відношенню до різних видів діяльності і виступає в якості основи їхньої продуктивності. Психологічним ядром загальної обдарованості є розумові здібності (або загальні пізнавальні здібності), навколо яких вибудовуються емоційні, мотиваційні та вольові якості особистості. Загальна обдарованість визначає, відповідно, рівень розуміння того, що відбувається, глибину емоційної та мотиваційної залученості в діяльність, ефективність цілепокладання та саморегуляції. Спеціальна обдарованість виявляє себе у конкретних видах діяльності і може бути визначена лише стосовно окремих галузей діяльності (музика, живопис, спорт і т.д.). Загальна обдарованість пов'язана із спеціальними видами обдарованості. 5. За критерієм "особливості вікового розвитку" можна диференціювати ранню та пізню обдарованість. Вирішальними показниками тут виступають темп психічного розвитку дитини, а також ті вікові етапи, на яких обдарованість проявляється в явному вигляді. Необхідно враховувати, що прискорений психічний розвиток, раннє виявлення обдарувань далеко не завжди зумовлюють високі досягнення в більш старшому віці. Разом з тим їх відсутність у дитячому віці не означає негативного висновку щодо перспектив подальшого психічного розвитку особистості. Прикладом ранньої обдарованості є діти, яких називають "вундеркіндами". Існує певна залежність між віком, у якому можна знайти обдарованість, і областю діяльності. Найбільш рано дарування проявляються в мистецтві, особливо в музиці, трохи пізніше - у сфері образотворчого мистецтва. У науці досягнення значущих результатів у вигляді видатних відкриттів, створення нових галузей і методів дослідження і т.п. відбувається зазвичай пізніше, ніж в мистецтві. Це пов'язано, зокрема, з необхідністю придбання глибоких і великих знань, без яких неможливі наукові відкриття. Раніше інших, як правило, проявляються математичні обдарування. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності? У педагогічній діяльності я зустрічався з такими проблемами обдарованих дітей: 1. Неприязнь до школи, навчальна програма для них нудна й нецікава, тому що не відповідає їх здібностям. Отже, можливі порушення в поведінці. 2. Ізоляція від однолітків, мало спілкуються з однолітками, віддають перевагу спілкуванню зі старшими або молодшими за себе. 3. Потреба в увазі дорослих. 4. Почуття незадоволеності. Обдаровані діти люблять складні ігри й байдужі до простих, котрими захоплюються їхні однолітки. Як наслідок - діти залишаються в ізоляції. 5. Нерідко ці діти мають проблеми емоційного розвитку, коли в складних ситуаціях вони виявляють явно інфантильну реакцію - критичне зауваження викликає сльози, а будь-який неуспіх приводить до розпачу. 6. У обдарованих дітей виникають проблеми пов’язані з фізичним розвитком. Деякі з них уникають усього, що вимагає фізичних зусиль, для них обтяжливі уроки фізкультури.

Доброго дня! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:18, 12 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»?

Особливості професійної діяльності учителя – надмірна емоційна перенапруженость, оскільки справжній учитель – передовсім небайдужа людина, в руках якої опиняється душа дитини, її внутрішній світ, а значить, - майбутня доля не лише конкретної людини, але й країни в цілому. Професія педагога насичена багатьма стресогенами, серед яких такі, як соціальні оцінка, невизначеність, повсякденна рутина тощо. Прояви стресу в роботі вчителя різноманітні й численні. Фрустрованість, підвищена тривожність, дратованість, виснаженість - ось лише незначна частина факторів, які спричиняють до емоційного виснаження носіїв цієї складної професії. Професійне вигорання педагога – це небезпечний синдром фізичного та емоційного виснаження, що містить як розвиток негативної самооцінки й негативного ставлення до роботи загалом, так і втрату розуміння та емпатії стосовно учнів зокрема. Цей синдром, на думку науковців, має "запах психологічної мережі, що горить”. Синдром «професійного вигорання» — один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін — загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.

2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»?

Фактори, що сприяють виникненню професійних стресів та синдрому емоційного вигорання у вчителів: - Високий рівень відповідальності за учнів; - Дисбаланс між інтелектуально-енергетичними затратами та морально-матеріальною винагородою; - Напруженість і конфлікти в професійному оточенні; - Недостатні умови для самовираження; - Одноманітність діяльності; - Відсутність позитивного оцінювання; - Відсутність перспектив у роботі; - „Непомітність” результатів роботи; - Невирішені особисті проблеми.

Менш схильними до професійного вигорання є особистості: - з високим рівнем самооцінки; - впевнені у власних можливостях і здібностях; - відкриті, комунікабельні, самостійні; - здатні формувати і підтримувати позитивні установки стосовно себе та інших.

3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів?

В наш час ознак та симптомів професійного вигорання педагогів дослідниками виділено більше 100. У багатьох джерелах симптоми вигорання розділяють на три категорії: фізичні, поведінкові та психологічні. До найпоширеніших ознак тривалого стрессу та синдрому вигорання можна віднести наступні: виснаження, втому, безсоння, негативні установки стосовно роботи, незадоволення роботою, нехтування виконанням своїх обов’язків, порушення апетиту, посилення агресивності, негативна самооцінка, пасивність, збільшення прийому психостимуляторів (кава, тютюн, алкоголь), втрата концентрації, невиконання строків роботи, пошук виправдань замість рішень, конфлікти на робочому місці, частий головний біль, розлади шлунку, робота вдома, невпевненість, почуття розчарування, почуття неусвідомленого постійного неспокою, підвищена роздратованість.

4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.

Загальні ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів: - Спробуйте розробити систему пріоритетів у своїй роботі, вчіться планувати (накопичення великої кількості планів уроків, незакінчених проектів призводить до плутанини і тривоги; дезорганізація може привести до стресового стану); - Уникайте нездорової конкуренції (в багатьох ситуаціях ми не можемо уникнути конкуренції, але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях попри будь-які обставини призводить до конфліктів, напруження і тривоги, робить людину агресивною); - Налагоджуйте ефективні взаємовідносини з керівництвом (від ефективності професійної взаємодії з керівництвом в значній мірі залежить адекватність оцінки професійної діяльності вчителя); - Не ставте перед собою недосяжних цілей (мета повинна бути реальною та досяжною в часі, коли людина ставить перед собою надто глобальні або невизначені задачі, вона часто не може визначитись з чого почати здійснення своїх планів; тому доцільно масштабні цілі розбивати на кілька досяжних); - Зосередьтесь на позитивних якостях оточуючих, намагайтесь не критикувати інших (у позитивної особистості більш ефективні соціальні зв’язки та вищий рівень соціальної підтримки в колективі); - Знаходьте час для відпочинку; - Ведіть активний спосіб життя, виконуйте фізичні вправи (це підвищує стресостійкість та адаптаційні можливості організму); - Не відкладайте надовго важливі справи (тягар незакінченої справи знижує адаптаційні ресурси); - Не ставтесь до себе як до жертви обставин (таке відношення знижує адаптаційні можливості організму, заважає прийняттю ефективних рішень). Психологи вчасно нагадали нам про те, що чим більше та інтенсивніше працює людина, тим більше та інтенсивніше вона повинна відпочивати! Позитивні емоції, гарний настрій, який ми самі собі створюємо та посмішка подовжують людині повноцінне творче життя.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:57, 26 лютого 2015 (EET)
Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:33, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи.

Психічний розвиток людини проходить ряд періодів, послідовна зміна яких необоротна й передбачувана. Кожен період (вік) — своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями. Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). У кожному періоді виділяють стадії й фази, що не мають однозначних назв. Кожному періоду відповідають також характерні особливості фізичного розвитку індивіда. У педагогіці шкільний вік поділяють на: молодший (6—7 — 11—12 років); середній, або підлітковий (12—15 років); старший, або юнацький (15— 18 років). Межі вікових періодів відносно рухомі, тому що природний потенціал дітей і виховний вплив на них різні. Кожній віковій групі властиві певні анатомо-фізіологічні, психічні та соціальні ознаки, які називають віковими особливостями.

Молодший шкільний вік. Важливими показниками готовності дитини до навчання є навички до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вчителя і виконувати його завдання. Пізнавальна діяльність відбувається переважно в процесі навчання, пам'ять наочно-образна, мислення розвивається від емоційно-образного до образно-логічного.

Підлітковий вік. Позначений бурхливим ростом і розвитком організму. Нові переживання вносить у життя підлітка статеве дозрівання, хоча воно й не є визначальним. Сприймання перебуває у стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність пам'яті. Для підлітка характерна розпорошеність інтересів. Значну роль у його житті відіграють різні форми спілкування, посилюється прагнення дружити. Підлітковий період потребує певної диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Наприкінці цього періоду перед учнями реально постає завдання вибору професії.

Юнацький вік. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення, якому сприяє пізнавальна діяльність. Пам'ять старшокласника стає зрілішою. Мислення здатне абстрагувати і узагальнювати навчальний матеріал. Мовлення збагачується науковими термінами, увиразнюється і конкретизується. Вперше старшокласники переживають почуття кохання. В них формуються стійкі професійні інтереси. Прагнення до самовиховання стає рисою особистості.

У старших класах школи розвиток пізнавальних процесів дітей досягає такого рівня, що вони виявляються практично готовими до виконання всіх видів розумової роботи дорослої людини, включаючи найскладніші. Пізнавальні процеси школярів здобувають такі якості, які роблять їх досконалими і гнучкими, причому розвиток засобів пізнання дещо випереджає власне особистісний розвиток дітей. У підлітковому і юнацькому віці активно йде процес пізнавального розвитку. Підлітки і юнаки вже можуть мислити логічно, займатися теоретичними роздумами та самоаналізом. Вони відносно вільно розмірковують на моральні, політичні та інші теми, практично не доступні інтелекту молодшого школяра. У старшокласників відзначається здатність робити загальні висновки на основі приватних посилок і, навпаки, переходити до приватних умовиводів на базі загальних посилок, тобто здатність до індукції та дедукції. Найважливіше інтелектуальне придбання підліткового віку - це вміння оперувати гіпотезами. До старшого шкільного віку діти засвоюють багато наукових поняття, навчаються користуватися ними в процесі вирішення різних завдань. Це означає сформованість у них теоретичного або словесно-логічного мислення. Одночасно спостерігається інтелектуалізація всіх інших пізнавальних процесів. У підлітковому віці відбуваються важливі процеси, пов'язані з перебудовою пам'яті. Активно починає розвиватися логічна пам'ять і скоро досягає такого рівня, що дитина переходить до переважного використання цього виду пам'яті, а також довільної та опосередкованої пам'яті. Як реакція на більш часте практичне вживання в житті логічної пам'яті сповільнюється розвиток механічної пам'яті. Внаслідок появи в школі багатьох нових навчальних предметів значно збільшується кількість інформації, яку повинен запам'ятовувати підліток, в тому числі механічно. У нього виникають проблеми з пам'яттю, і скарги на погану пам'ять в цьому віці зустрічаються набагато частіше, ніж у молодших школярів. Поряд з цим з'являється інтерес підлітків до способів поліпшення запам'ятовування. Вирішальні зрушення у відносинах між пам'яттю і іншими психічними функціями відбувається в підлітковому віці. Дослідження пам'яті дітей даного віку показали, що для підлітка згадувати - означати мислити. Характерною особливістю підліткового віку є готовність і здатність до багатьох різних видів навчання, причому як в практичному плані (трудові вміння і навички), так і в теоретичному (вміння мислити, міркувати, користуватися поняттями). Ще однією рисою, яка вперше повністю розкривається саме в підлітковому віці, є схильність до експериментування, що виявляється, зокрема, в небажанні все приймати на віру. Підлітковий вік відрізняється підвищеною інтелектуальною активністю, яка стимулюється не тільки природної вікової допитливістю підлітків, а й бажанням розвинути, продемонструвати оточуючим свої здібності, отримати високу оцінку з їхнього боку. Мислення підлітка характеризується прагненням до широких узагальнень. Разом з теоретичним ставленням до світу, предметів і явищ у підлітка і юнаки виникає особливе пізнавальне ставлення до самого себе, що виступає у вигляді бажання і вміння аналізувати й оцінювати власні вчинки, а також здатність ставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати світ з інших позицій, ніж свої власні. Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Підлітки і особливо юнаки беруть лише те, що особисто їм здається розумним, доцільним і корисним.

2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?

Урахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні та вихованні – це не пристосування мети і змісту навчання і виховання до окремого учня, а пристосування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних особистостей з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистостей. Індивідуальний підхід створює найсприятливіші можливості для розвитку пізнавальних сил, активності, схильностей і обдарувань кожного учня. Такого підходу потребують насамперед важкі вихованці, малоздібні школярі, а також діти з чітко вираженою затримкою розвитку. Принцип індивідуального підходу до учнів дає змогу в умовах колективної навчальної роботи кожному учневі йти до володіння навчальним матеріалом своїм шляхом. Реалізуючи цей принцип, потрібно враховувати рівень розумового розвитку дітей, їх знань і вмінь, пізнавальної та практичної самостійності, інтересів, вольового розвитку, працездатності. Щоб врахувати учнів, учитель повинен уважно вивчити кожного з них, знати їх індивідуальні інтереси та схильності, розвиток і домашні умови; враховувати особливості темпераменту, характеру, здібностей та мотивів. Прийоми і методи індивідуального підходу не є специфічними, вони загальнопедагогічні. Важливе значення в навчальній та виховній діяльності вчителя мають методи та форми роботи з дітьми, які мають різні особливості розумового розвитку, типи нервової системи та вищої нервової діяльності.

==== Консультації ====
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:19, 25 березня 2015 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:56, 6 березня 2015 (EET)

Доброго дня!

Тестування – метод діагностики із застосуванням стандартизованих запитань та завдань, що мають певну шкалу значень. До нього вдаються для стандартизованого визначення індивідуальних відмінностей особистості в усьому світі. Вони дають змогу з певною ймовірністю визначити рівень розвитку в індивіда психологічних властивостей (пам'яті, мислення, уяви та ін.), особистісних характеристик, ступінь готовності до певної діяльності, засвоєння знань і навичок тощо.

Переваги -Тестування є якіснішим і об'єктивнішим способом оцінювання, його об'єктивність досягається шляхом стандартизації процедури проведення, перевірки показників якості тестових завдань і тестів взагалі. -Тестування – справедливіший, порівняно з іншими, метод, воно ставить всіх учнів в рівні умови, як у процесі контролю, так і в процесі оцінювання, практично виключаючи суб'єктивізм викладача. -Тести це об'ємніший інструмент, оскільки він може включати в себе завдання з усіх тем курсу, у той час як на усний іспит, зазвичай, виноситься 2 – 4 теми, а на письмовий – 3 – 5. Це дозволяє виявити знання учня по всьому курсу, виключивши елемент випадковості при «витягуванні» екзаменаційного білета. За допомогою тестування можна встановити рівень знань учня з предмету в цілому і з окремих його розділів.__ -Тест - це точніший інструмент, так, наприклад, шкала оцінювання тесту із 20 питань, складається з 20 поділок, в той час, як звичайна шкала оцінки знань – лише з чотирьох. -Тестування ефективніше з економічної точки зору. Основні витрати при тестуванні припадають на розроблення якісного інструментарію, тобто мають разовий характер. Витрати ж на проведення тестування значно нижчі, ніж при письмовому або усному контролі. Проведення тестування і контроль результатів у групі з 30 чоловік займає півтори–дві години, усний або письмовий іспит – не менше чотирьох годин. -Тестування – більш «м'який» інструмент, воно ставить усіх учнів в рівні умови, використовуючи єдину процедуру і єдині критерії оцінювання, що призводить до зниження передекзаменаційних нервових напружень.

Недоліки -Дані, отримані викладачем в результаті тестування, хоча й містять у собі відомості про прогалини в знаннях з конкретних розділів, але не завжди дозволяють судити про причини цих прогалин. -Тест не дозволяє перевіряти й оцінювати високі, продуктивні рівні знань, пов'язані із творчістю, тобто ймовірнісні, абстрактні та методологічні знання. -Широта охоплення тем у тестуванні має і зворотній бік. Учень під час тестування, на відміну від усного або письмового іспиту, не має достатньо часу для глибокого аналізу теми. -Забезпечення об'єктивності і справедливості тесту вимагає спеціальних заходів щодо забезпечення конфіденційності тестових завдань. При повторному застосуванні тесту бажаним є внесення змін до завдань. -У тестуванні присутній елемент випадковості. Наприклад, учень, не відповівши на просте запитання, може дати правильну відповідь на складніше. Причиною цього може бути, як випадкова помилка в першому запитанні, так і вгадування відповіді у другому. Це спотворює результати тестування і призводить до необхідності обліку ймовірнісної складової при їх аналізі.

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:02, 14 квітня 2015 (EEST)

Доброго дня! Моя відповідь: До основних критеріїв оцінювання якості психодіагностичних методик належить валідність і надійність.

Валідність (від англ. validiti — дійсний, придатний, що має силу) — поняття, що вказує на якість психодіагностичних методик і тестів. Цей термін подібний до поняття достовірності, але не тотожний йому. Проблема валідності виникає у процесі розробки і практичного застосування тесту, коли з'являється потреба встановлення відповідності між ступенем вираженості певної якості особистості й методом її визначення. Чим валідніший тест, тим ліпше у ньому відображається та властивість, для визначення якої він і створювався. Валідність характеризує також конкретну спрямованість методики (контингент досліджуваних за віком, рівнем освіти, певним захворюванням, соціально-культурною належністю тощо) і ступінь обґрунтованості висновків у конкретних умовах використання тесту.

Подібним чином установлюється валідність тестів, призначених, наприклад, для оцінювання научуваності дітей із загальним недорозвиненням мовлення або інших їх психічних характеристик.

Суттєвою властивістю психодіагностичних методик є їх надійність (від англ. reliability) — визначення стабільності тесту, відображення точності психодіагностичних вимірювань, а також стійкості результатів тесту до сторонніх випадкових факторів.

На результат психологічного дослідження зазвичай впливають багато випадкових факторів, наприклад, емоційний стан або втома, недостатня освітленість або незручність місця, присутність або відсутність поряд матері, рівень мотивованості на факт обстеження та ін.

Отже, йдеться про ненадійність псих о діагностичної методики, якщо немає узгодженості показників, отриманих у тих самих обстежуваних під час повторного обстеження за тією самою методикою.

Висока надійність методу спостерігається у тому разі, якщо він точно визначає ту властивість, для якої він і призначений. Критеріями точності є:

— коли під час повторного застосування методу з тим самим піддослідним в одних і тих самих умовах через певний інтервал часу результати обох тестувань суттєво не відрізняються;

— якщо дія випадкових сторонніх факторів не впливає суттєво на результати тестування.

Між валідністю й надійністю немає однозначної відповідності. Тест може бути надійним, але не валідним. Це означає, що він визначає якусь якість точно, але яку саме — залишається незрозумілим. У такому разі потрібна більш точна валідизація тесту — як змістова, так і практична.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:43, 16 березня 2015 (EET)

Доброго дня! 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми?

Готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми проявляється в таких рисах: психологічна зрілість, достатній рівень психосоматичного здоров'я; позитивна мотивація; високий рівень власного інтелектуального розвитку та професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність; творча спрямованість; активний характер; упевненість у собі та в професійних уміннях і навичках; уміння планувати й організовувати навчання учнів; стимулювати креативні здібності учнів; уміння залучати до виявлення та розвитку обдарованості учня батьків, однолітків, створюючи з їх допомогою сприятливе середовище для розвитку здібностей та обдарувань учня; почуття великої відповідальності за результати роботи з обдарованими учнями; безперервне підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності для поліпшення результативності роботи з обдарованими учнями.

2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми?

Основним засобом для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми є самостійна робота вчителя, його самоосвіта. Самостійна робота – найвища форма навчальної діяльності вчителя. Якщо вчитель припиняє "вчитися", то він не зможе покращити результативність своєї роботи, оволодіти ефективними традиційними та інноваційними технологіями й методиками навчання. Самостійна робота – це діяльність, що організується самим учителем у силу його внутрішніх пізнавальних мотивів у найбільш зручний та раціональний з його точки зору час. Також для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми потрібно проводити: тематичні дискусії; – конференції з обміну досвідом; – слухання лекцій з елементами дискусій; – вивчення досвіду роботи інших вчителів на базі освітніх установ;;– консультації; – тренінги для педагогічних закладів освіти за спецкурсами; - розробка, видання методичних та інформаційних матеріалів тощо.

3. в) схильність.

4. б) здібності до читання.

5. а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей.

Психологія Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T07:58:57Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Психологія Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T07:57:47Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні ми починаємо інтерактивні заняття, обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Після вивчення матеріалів, що розміщено на моїй сторінці, дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання:
1. Розкрийте поняття "гендер"
2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності?
3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація?
4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:48, 29 січня 2015 (EET)

Доброго дня, Марино Євгенівно! Мої відповіді:

1. Гендер - це специфічний набір культурних характеристик, які визначають соціальну поведінку жінок і чоловіків, їх взаємини між собою. Гендер, таким чином, відноситься не просто до жінок або чоловікам, а до відносин між ними і до способу соціального конструювання цих відносин, тобто до того, як суспільство «вибудовує» ці відносини і взаємодію статей в соціумі. Ґендерні відмінності формуються у процесі соціалізації — навчання ролі чоловіків і жінок, який відбувається від перших днів народження до статевозрілого віку, і меншою мірою — пізніше. На це впливають сімейне виховання, школа, взаємодія з іншими дітьми та ігрова активність. Розуміння відмінностей між статями формується починаючи приблизно з двохрічного віку.

2. Освіта вносить внесок у формування гендерної ідеології. Починаючи з дитячого садка і до аспірантури, всі відносини всередині освітніх установ відтворюють закладені в культурі уявлення про жінок як підлеглих, залежних, шанобливих і не прагнуть до досягнень, а про чоловіків як домінуючих, незалежних і "досяжних". Освітні установи підносять дуже впливові уроки гендерних відносин. Справа в тому, що крім явно вираженого навчального плану, існує так званий прихований навчальний план, який зміцнює сексистські визначення жінок і чоловіків. Прихований навчальний план – це, по-перше, організація самого закладу, гендерні відносини на роботі, гендерна стратифікація учительської професії. По-друге, сюди відноситься зміст предметів, а по-третє, стиль викладання. По-перше, освітні установи відображають гендерну стратифікацію суспільства та культури в цілому, демонструючи на своєму прикладі нерівний статус жінок і чоловіків. Як правило, викладачі, секретарі і обслуговуючий персонал - жінки, а директор школи чи ректор університету - чоловіки. Педагогічний склад установ початкової та середньої освіти на 90% складається з жінок. По-друге, освітні установи не тільки надають, але й обмежують можливості кар'єри. Адже учні бачать на прикладі тих, з ким зустрічаються кожен день, що чоловіки - це начальство, а жінки-підлеглі. Третя сторона прихованого навчального плану полягає в тому, що комунікаційні процеси в освітніх установах недооцінюють жінок, їх спосіб вчитися і виражати знання. У 1982 р. Р. Холл та Б. Сендлер провели перше дослідження вербальних і невербальних комунікаційних практик в освіті. Було показано, зокрема, що панівні форми викладання спираються на маскулінні засоби спілкування. Перш за все, це виражається в тому, що, починаючи з дошкільного віку, педагоги заохочують хлопчиків до самовираження й активності, а дівчаток - до слухняності і старанності, охайного зовнішнього вигляду. Дослідниками було зазначено, що наші співвітчизники серед шкільних предметів найважливішими для хлопчиків вважають математику, фізику, фізкультуру, комп'ютерні знання, а для дівчаток - домоведення, літературу та історію, етику і психологію сімейного життя, статеве виховання. А як бути з тією обставиною, що серед дівчаток буває так багато відмінниць? Відмінниці мають занижену самооцінку, в них живе глибинне і погано усвідомлюване недовіру до самих себе, і вони нібито тому й намагаються бути відмінницями, щоб компенсувати цей свій недолік, приховати його від себе, придбати значення у власних очах і в очах оточуючих. Відмінна успішність у дівчаток є цілком наслідком їх лояльності, слухняності та старанності - якості, що ведуть до пасивності і безініціативності і ускладнюють відносини з протилежною статтю. Стиль викладання, форми комунікації у навчальній аудиторії, також впливають на гендерну соціалізацію учнів. Наприклад, іспити у формі тестів, індивідуальні доповіді, змагання за оцінки заохочує горезвісну «мужність». Від цього страждають як дівчатка, так і хлопчики, хоча б тому, що у тих і у інших не розвиваються навички критичного мислення, уміння ставити питання, колективно обговорювати і вирішувати проблему.

3. Статева ідентифікація - несе в собі ціннісні орієнтації людини на свою стать як соціальную роль, як сексуальну потенцію і сексуальну поведінку, а також включає психологічне визнання своєї ідентичності зі своєю статтю у фізичному, соціальному і психологічному плані. Статева ідентифікація - ототожнення себе з фізичною і психологічною статтю чоловіка чи жінки і прагнення відповідати тим прийнятим у культурі, насамперед у сім'ї, стереотипам чоловічої і жіночої поведінки. Психологічне набуття статі починається саме в дошкільному віці, але розвивається і нарощується протягом усього життя людини. Протягом дошкільного віку дитина по наростаючій починає привласнювати поведінкові форми, інтереси, цінності своєї статі. Вже в чотирирічному віці проявляється глибинна психологічна відмінність в орієнтаціях хлопчиків і дівчаток. Статево-рольова ідентичність ділиться більшістю авторів на дві складові: 1) статева ідентичність — розуміння приналежності себе до певної статі; єдність свідомості і поведінки індивіда, що відносить себе до тієї або іншої статі; 2) власне статево-рольова ідентичність — знання і засвоєння ролей чоловіка і жінки. С. Томпсон виділяє в ранньому розвитку статевої ролі три етапи: 1) дитина дізнається, що існує дві статі, 2) вона включає себе в одну з цих категорій, 3) на основі самовизначення вона керує своєю поведінкою, вибираючи і вважаючи за краще нові форми поведінки. Три етапи виділяють і інші автори, правда, їх зміст розходиться з етапами, виділеними С. Томпсоном: дитина спочатку засвоює статеву ідентичність, потім переконується в безповоротності статі в часі, і нарешті у неї виникає розуміння того, що стать є константною характеристикою людини. До 2-3 років більшість хлопчиків пробують надягати мамині туфлі, грати з її косметичним приладдям, фарбувати нігті лаком. Проте коли завершується процес гендерної ідентифікації і хлопчики досягають гендерної константної, вони починають розуміти, що всі ці заняття призначені для дівчаток. Ще до школи діти проявляють знання про гендерні відмінності в іграшках, одязі, заняттях. За спостереженнями ряду дослідників хлопчики вибирають для гри машинки, іграшкова зброя, маленькі інструменти, конструктор, дівчатка — ляльки, наряди для ляльок або іграшки, пов'язані з домашнім господарством (наприклад, кухонне приладдя). Розглянувши періодизації становлення гендерної ідентифікації, представимо одну з них, створену і обґрунтовану І.С.Коном: 7-8 міс. – проявляється різна реактивність новонароджених на чоловіків та жінок. 1,5 роки – формування первинної гендерної ідентичності, що веде до утворення найбільш стійкого стержневого елементу самосвідомості. До двох років дитина відрізняє свою стать, але ще не може її пояснити. 3-4 роки – дитини чітко розрізняє статеве оточення людей, але асоціює це з випадковими зовнішніми ознаками. Дитина допускає принцип зміни статі. 6-7 років – усвідомлення незмінності статевої приналежності, зміцнення статевої диференціації діяльності, утворення одностатевих компаній. Підлітковий вік – бурхливий розвиток індивіда, центральний компонент самосвідомості – статеве дозрівання. Період дорослості – гендерна ідентичність представляє собою складне утворення, яке включає сексуальну орієнтацію, статеву приналежність, сексуальні сценарії, гендерні стереотипи. Дослідження по віковій динаміці статевої ідентифікації свідчать про наявність двох кризисів в її розвиткові, один з яких припадає на 3-5 років, а другий – на підлітковий вік. Психологічне набуття статі відбувається з раннього віку до дорослості. Вже в дитинстві людина представляє себе серед інших людей як майбутній чоловік або як майбутня жінка, як хлопчик чи як дівчинка. Ідентифікація зі своєю статтю, що має таке глибоке проникнення в самосвідомість особистості, що вона інтегрувала по всіх ланках самосвідомості (неправильне визначення домінуючої статі у гермафродитів та ін), - важка травма для людини, вимагає тонкого психологічного супроводу. Статева ідентифікація - єдність самосвідомості, мотивів поведінки, вчинків у повсякденному житті людини, які зараховують себе до певної статі і приймає на себе визначену традиціями відповідну статеву роль.

4. Нові можливості для жінок і чоловіків, принципи тендерної рівності в освіті можуть здійснюватися у просторі гри і свободи, де відмовляються від муштри, агресії та дресирування на користь м'якості, делікатності та поваги. Учень і викладач виступають партнерами, які спільно й активно планують зміни, контролюють успіхи і оцінюють якість досягнутого, відкрито обговорюють конфлікти та знаходять способи їхнього вирішення. Тому сама організація навчального процесу припускає відкритість і гнучкість, можливість експериментів та альтернативних рішень поряд з традиційними. Малий розмір груп забезпечує індивідуальний контакт і працює на скорочення владної дистанції. Таким чином, виявляється можливим диференціювати завдання залежно від рівня підготовленості, при цьому як з боку вчителя, так учнів важливі терпимість і розуміння іншого, можливо, більш слабкого або нетипового. Педагоги України мають (але не використовують) широкі можливості реалізації державної політики забезпечення ґендерної рівності в суспільстві через відповідно організований в цьому напрямку навчально-виховний процес. Для того, щоб педагогічні працівники враховували ґендерні особливості своїх вихованців, вчені-педагоги та психологи рекомендують, по-перше, знати свою ґендерну домінанту, по-друге, розуміти, яка вона є у кожного з дітей. Російський вчений В.Симонов під ґендерною домінантою розуміє перевагу або фемінних, або маскулінних якостей конкретної особистості, що далеко не завжди співпадає з її статтю . Навчально-виховна робота повинна будуватись з врахуванням того, чи колектив жіночий, чи чоловічий, чи змішаний, що, на його погляд, сприяє якісному засвоєнню навчального матеріалу та ефективності виховних дій педагога. На думку В.Симонова, в колективах, де кількісно переважають діти з маскулінною домінантою необхідно використовувати візуальну інформацію, розташовану стовпчиками, обов΄язково робити узагальнення і висновки в кінці заняття, проводити самооцінку і взаємооцінку діяльності. В фемінно-зорієнтованих групах дослідник рекомендує розташовувати візуальну інформацію в горизонтальному напрямку, замість самооцінки, яка, скоріш за все буде необ΄єктивною, корисніше наполягати на коментуванні результатів навчально-пізнавальної діяльності. Насправді, організувати навчально-виховний процес з врахуванням хоча б вказаних рекомендацій дуже нелегка справа. Але в ґендерній педагогіці враховуються всі фактори навчально-виховного процесу (зміст, форми, методи, засоби навчання та спілкування, набір шкільних навчальних курсів, організація позакласної роботи тощо). Саме ґендерна педагогіка сприяє проведенню корекції негативного впливу ґендерних стереотипів, в результаті чого дитина виявляє і розвиває особисті, а не нав΄язані суспільством, схильності. Таким чином, врахування ґендерних особливостей в період навчання дітей в школі допоможе їм відчувати себе комфортно, упоратися з проблемами соціалізації, а саме ідентифікувати себе як хлопчика чи дівчинку.

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності? Якщо Ваші відповіді на попередні запитання будуть потребувати коментарів, то буду їх робити.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:30, 5 лютого 2015 (EET)

Доброго дня Марино Євгенівно! Відповідаю:

1. Як визначають поняття "обдарованість"? Обдарованість - це сукупність здібностей, які дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності. Здібності - це можливості людини до виконання діяльності. У якій би формі ми не визначали здібності, у центрі уваги завжди буде саме діяльність. Великі можливості до виконання діяльності це й великі здібності. Рівень здібностей, який значно відрізняється від середнього, свідчить про обдарованість. Чим більша відмінність цього рівня від середніх здібностей, тим вища обдарованість. Обдарованість – це системна ознака психіки, що розвивається в продовж життя та визначає можливість досягнення людиною більш високих результатів в одному чи кількох напрямках діяльності порівняно з іншими. Розвиток обдарованості дитини значною мірою залежить від батьків, школи, учителів. Найістотнішу роль у розвитку цих дітей відіграє людина, яка спеціально займається з дитиною, ураховує її індивідуальні особливості й користується в неї авторитетом. Це може бути один із батьків, учитель або будь-яка інша людина, яка в потрібний момент впливає на розвиток обдарованості дитини. Є ще один підхід до визначення обдарованості. Як уважає багато вчених, обдарованість характеризується наявністю більш досконалих способів діяльності. Існує думка, що для розвитку здібностей визначальною є відповідна діяльність. Ні, не будь-яка, нехай навіть найкорисніша, методично бездоганно вибудувана діяльність розвиває здібності дитини. 2. Які типи обдарованості описують в психологічній науці? Обдаровані діти потребують особливої уваги, індивідуального підходу, копіткого плекання їхнього таланту. Тільки за такого ставлення, обдаровані учні зможуть стати інтелектуальною елітою країни, реалізувати свій творчий потенціал. Для визначення обдарованості дітей педагогам необхідно знати типи обдарованості.

Типи обдарованості:

інтелектуальний;
«академічний»;
художній;
креативний;
лідерський або соціальний;
спортивний
1. Учні інтелектуального типу, як правило, мають грунтовні, глибокі знання, які дуже часто самі і отримують – самостійно читають літературу та критично відносяться до тих ч інших джерел. Точно аналізують навчальний та додатковий матеріал, здатні до філософського розуміння матеріалу. 2. «Академічний» - на перший план виходять здібності до навчання, а не інтелект. Учні даного типу прекрасно навчаються, легко засвоюють новий матеріал, уміють навчатися. Медалісти найчастіше належать саме до цього типу обдарованості. 3. Художній тип – проявляється в досягненнях у художній діяльності - музика, танці, живопис, скульптура, сценічна діяльність тощо. 4. Креативний тип – обдарованість проявляється у нестандартному мисленні, у несхожому на інших погляді на світ. 5. Лідерська або соціальна обдарованість – синонім є «організаторські здібності». Характеризується здатністю розуміти інших людей, будувати з ними конструктивні діалоги, керувати ними. 6. Спортивна обдарованість – досягнення великих результатів у галузі спорту. "Шкільні" типи обдарованих "Найкращий" учень. Всі його люблять, робить те, що йому кажуть і як. Любить подобатись. "Бунтівник". Сперечається, з ним важко спілкуватися. Часто виникають у нього фрустрації - стан емоційно-вольового напруження, коли щось загрожує досягненню мети. "Підпільник". Знає, що за обдарованість не платять, а навпаки - вимагають, тому прагне не вистрибувати і бути "як всі". "Втікач". Випадає із шкільної системи, не може пристосуватися до вимог школи, вчителів. "Двобічний". Відстає чи має вади (фізичні). Його бачать як слабкого, не помічають обдарованості. "Цілеспрямований". Незалежний, знає собі ціну, знає, що хоче. У кожного з цих типів власний стиль поведінки, свої потреби, свій емоційно-вольовий статус. Ось чому до кожного має бути індивідуальний підхід як у школі, позашкільному закладі, так і в сім'ї. 3. Назвіть види обдарованості. Диференціація видів обдарованості визначається тим чи іншим критерієм, покладеним в основу класифікації. Серед критеріїв виділення видів обдарованості можна назвати наступні: 1) вид діяльності і забезпечують її сфери психіки; 2) ступінь сформованості обдарованості; 3) форма її прояву; 4) широта проявів у різних видах діяльності; 5) особливості вікового розвитку. Розглянемо їх докладніше. За першим критерієм класифікація типів обдарованості здійснюється в рамках п'яти видів діяльності. Відповідно, можуть бути виділені наступні види обдарованості: у практичній діяльності - обдарованість у ремеслах, спортивна та організаційна; в пізнавальній - інтелектуальна різних видів; у художньо-естетичної - хореографічна, сценічна, літературно-поетична, образотворчий і музична; в комунікативній - лідерська. І, нарешті, в духовно-ціннісної діяльності ми відзначаємо обдарованість у створенні нових духовних цінностей та смислів, служіння людям. Кожен вид обдарованості передбачає одночасне включення всіх рівнів психічної організації з перевагою того, який найбільш значущий для даного конкретного виду діяльності. 2. За критерієм "ступінь сформованості обдарованості" можна диференціювати актуальну і потенційну обдарованість. Актуальна - це психологічна характеристика дитини з такими вже досягнутими показниками психічного розвитку, які проявляються в більш високому рівні виконання діяльності в конкретній предметній області в порівнянні з віковою і соціальною нормою. У даному випадку, безумовно, мова йде не тільки про навчальну, а про широкий спектр різних видів діяльності. Особливу категорію актуально обдарованих складають талановиті діти, які досягають результатів, які відповідають вимогам об'єктивної новизни та соціальної значущості. Як правило, конкретний продукт діяльності талановитої дитини оцінюється експертом (висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі діяльності) як відповідний в тій чи іншій мірі критеріям професійної майстерності та творчості. Потенційна обдарованість - це психологічна характеристика дитини, яка має лише певні психічні можливості (потенціал) для високих досягнень в тому чи іншому виді діяльності, але не може реалізувати їх в даний момент часу в силу їх функціональної недостатності. Розвиток цього потенціалу може стримуватися через несприятливі причин (важкі сімейні обставини, недостатня мотивація, низький рівень саморегуляції, відсутність необхідної освітнього середовища і т.д.). 3. Відповідно до критерію "форма прояву" різняться - явна і прихована обдарованість. Перша виявляється досить яскраво і чітко, в тому числі і при несприятливих умовах. Досягнення дитини очевидні, і фахівець може адекватно оцінити "зону найближчого розвитку" і правильно намітити програму подальшої роботи з ним. Прихована обдарованість проявляється в діяльності дитини в менш вираженою, замаскованій формі. Внаслідок цього з'являється небезпека помилкових висновків про її відсутність. Дитину можуть віднести до числа "неперспективних" і позбавити допомоги і підтримки, необхідної для розвитку її здібностей. Разом з тим відомі численні приклади, коли саме такі діти домагаються найвищих результатів. 4. За критерієм "широта проявів у різних видах діяльності" можна виділити: загальну (або розумову) і спеціальну обдарованість. Загальна обдарованість проявляється по відношенню до різних видів діяльності і виступає в якості основи їхньої продуктивності. Психологічним ядром загальної обдарованості є розумові здібності (або загальні пізнавальні здібності), навколо яких вибудовуються емоційні, мотиваційні та вольові якості особистості. Загальна обдарованість визначає, відповідно, рівень розуміння того, що відбувається, глибину емоційної та мотиваційної залученості в діяльність, ефективність цілепокладання та саморегуляції. Спеціальна обдарованість виявляє себе у конкретних видах діяльності і може бути визначена лише стосовно окремих галузей діяльності (музика, живопис, спорт і т.д.). Загальна обдарованість пов'язана із спеціальними видами обдарованості. 5. За критерієм "особливості вікового розвитку" можна диференціювати ранню та пізню обдарованість. Вирішальними показниками тут виступають темп психічного розвитку дитини, а також ті вікові етапи, на яких обдарованість проявляється в явному вигляді. Необхідно враховувати, що прискорений психічний розвиток, раннє виявлення обдарувань далеко не завжди зумовлюють високі досягнення в більш старшому віці. Разом з тим їх відсутність у дитячому віці не означає негативного висновку щодо перспектив подальшого психічного розвитку особистості. Прикладом ранньої обдарованості є діти, яких називають "вундеркіндами". Існує певна залежність між віком, у якому можна знайти обдарованість, і областю діяльності. Найбільш рано дарування проявляються в мистецтві, особливо в музиці, трохи пізніше - у сфері образотворчого мистецтва. У науці досягнення значущих результатів у вигляді видатних відкриттів, створення нових галузей і методів дослідження і т.п. відбувається зазвичай пізніше, ніж в мистецтві. Це пов'язано, зокрема, з необхідністю придбання глибоких і великих знань, без яких неможливі наукові відкриття. Раніше інших, як правило, проявляються математичні обдарування. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності? У педагогічній діяльності я зустрічався з такими проблемами обдарованих дітей: 1. Неприязнь до школи, навчальна програма для них нудна й нецікава, тому що не відповідає їх здібностям. Отже, можливі порушення в поведінці. 2. Ізоляція від однолітків, мало спілкуються з однолітками, віддають перевагу спілкуванню зі старшими або молодшими за себе. 3. Потреба в увазі дорослих. 4. Почуття незадоволеності. Обдаровані діти люблять складні ігри й байдужі до простих, котрими захоплюються їхні однолітки. Як наслідок - діти залишаються в ізоляції. 5. Нерідко ці діти мають проблеми емоційного розвитку, коли в складних ситуаціях вони виявляють явно інфантильну реакцію - критичне зауваження викликає сльози, а будь-який неуспіх приводить до розпачу. 6. У обдарованих дітей виникають проблеми пов’язані з фізичним розвитком. Деякі з них уникають усього, що вимагає фізичних зусиль, для них обтяжливі уроки фізкультури.

Доброго дня! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:18, 12 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»?

Особливості професійної діяльності учителя – надмірна емоційна перенапруженость, оскільки справжній учитель – передовсім небайдужа людина, в руках якої опиняється душа дитини, її внутрішній світ, а значить, - майбутня доля не лише конкретної людини, але й країни в цілому. Професія педагога насичена багатьма стресогенами, серед яких такі, як соціальні оцінка, невизначеність, повсякденна рутина тощо. Прояви стресу в роботі вчителя різноманітні й численні. Фрустрованість, підвищена тривожність, дратованість, виснаженість - ось лише незначна частина факторів, які спричиняють до емоційного виснаження носіїв цієї складної професії. Професійне вигорання педагога – це небезпечний синдром фізичного та емоційного виснаження, що містить як розвиток негативної самооцінки й негативного ставлення до роботи загалом, так і втрату розуміння та емпатії стосовно учнів зокрема. Цей синдром, на думку науковців, має "запах психологічної мережі, що горить”. Синдром «професійного вигорання» — один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін — загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.

2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»?

Фактори, що сприяють виникненню професійних стресів та синдрому емоційного вигорання у вчителів: - Високий рівень відповідальності за учнів; - Дисбаланс між інтелектуально-енергетичними затратами та морально-матеріальною винагородою; - Напруженість і конфлікти в професійному оточенні; - Недостатні умови для самовираження; - Одноманітність діяльності; - Відсутність позитивного оцінювання; - Відсутність перспектив у роботі; - „Непомітність” результатів роботи; - Невирішені особисті проблеми.

Менш схильними до професійного вигорання є особистості: - з високим рівнем самооцінки; - впевнені у власних можливостях і здібностях; - відкриті, комунікабельні, самостійні; - здатні формувати і підтримувати позитивні установки стосовно себе та інших.

3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів?

В наш час ознак та симптомів професійного вигорання педагогів дослідниками виділено більше 100. У багатьох джерелах симптоми вигорання розділяють на три категорії: фізичні, поведінкові та психологічні. До найпоширеніших ознак тривалого стрессу та синдрому вигорання можна віднести наступні: виснаження, втому, безсоння, негативні установки стосовно роботи, незадоволення роботою, нехтування виконанням своїх обов’язків, порушення апетиту, посилення агресивності, негативна самооцінка, пасивність, збільшення прийому психостимуляторів (кава, тютюн, алкоголь), втрата концентрації, невиконання строків роботи, пошук виправдань замість рішень, конфлікти на робочому місці, частий головний біль, розлади шлунку, робота вдома, невпевненість, почуття розчарування, почуття неусвідомленого постійного неспокою, підвищена роздратованість.

4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.

Загальні ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів: - Спробуйте розробити систему пріоритетів у своїй роботі, вчіться планувати (накопичення великої кількості планів уроків, незакінчених проектів призводить до плутанини і тривоги; дезорганізація може привести до стресового стану); - Уникайте нездорової конкуренції (в багатьох ситуаціях ми не можемо уникнути конкуренції, але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях попри будь-які обставини призводить до конфліктів, напруження і тривоги, робить людину агресивною); - Налагоджуйте ефективні взаємовідносини з керівництвом (від ефективності професійної взаємодії з керівництвом в значній мірі залежить адекватність оцінки професійної діяльності вчителя); - Не ставте перед собою недосяжних цілей (мета повинна бути реальною та досяжною в часі, коли людина ставить перед собою надто глобальні або невизначені задачі, вона часто не може визначитись з чого почати здійснення своїх планів; тому доцільно масштабні цілі розбивати на кілька досяжних); - Зосередьтесь на позитивних якостях оточуючих, намагайтесь не критикувати інших (у позитивної особистості більш ефективні соціальні зв’язки та вищий рівень соціальної підтримки в колективі); - Знаходьте час для відпочинку; - Ведіть активний спосіб життя, виконуйте фізичні вправи (це підвищує стресостійкість та адаптаційні можливості організму); - Не відкладайте надовго важливі справи (тягар незакінченої справи знижує адаптаційні ресурси); - Не ставтесь до себе як до жертви обставин (таке відношення знижує адаптаційні можливості організму, заважає прийняттю ефективних рішень). Психологи вчасно нагадали нам про те, що чим більше та інтенсивніше працює людина, тим більше та інтенсивніше вона повинна відпочивати! Позитивні емоції, гарний настрій, який ми самі собі створюємо та посмішка подовжують людині повноцінне творче життя.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:57, 26 лютого 2015 (EET)
Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:33, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи.

Психічний розвиток людини проходить ряд періодів, послідовна зміна яких необоротна й передбачувана. Кожен період (вік) — своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями. Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). У кожному періоді виділяють стадії й фази, що не мають однозначних назв. Кожному періоду відповідають також характерні особливості фізичного розвитку індивіда. У педагогіці шкільний вік поділяють на: молодший (6—7 — 11—12 років); середній, або підлітковий (12—15 років); старший, або юнацький (15— 18 років). Межі вікових періодів відносно рухомі, тому що природний потенціал дітей і виховний вплив на них різні. Кожній віковій групі властиві певні анатомо-фізіологічні, психічні та соціальні ознаки, які називають віковими особливостями.

Молодший шкільний вік. Важливими показниками готовності дитини до навчання є навички до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вчителя і виконувати його завдання. Пізнавальна діяльність відбувається переважно в процесі навчання, пам'ять наочно-образна, мислення розвивається від емоційно-образного до образно-логічного.

Підлітковий вік. Позначений бурхливим ростом і розвитком організму. Нові переживання вносить у життя підлітка статеве дозрівання, хоча воно й не є визначальним. Сприймання перебуває у стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність пам'яті. Для підлітка характерна розпорошеність інтересів. Значну роль у його житті відіграють різні форми спілкування, посилюється прагнення дружити. Підлітковий період потребує певної диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Наприкінці цього періоду перед учнями реально постає завдання вибору професії.

Юнацький вік. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення, якому сприяє пізнавальна діяльність. Пам'ять старшокласника стає зрілішою. Мислення здатне абстрагувати і узагальнювати навчальний матеріал. Мовлення збагачується науковими термінами, увиразнюється і конкретизується. Вперше старшокласники переживають почуття кохання. В них формуються стійкі професійні інтереси. Прагнення до самовиховання стає рисою особистості.

У старших класах школи розвиток пізнавальних процесів дітей досягає такого рівня, що вони виявляються практично готовими до виконання всіх видів розумової роботи дорослої людини, включаючи найскладніші. Пізнавальні процеси школярів здобувають такі якості, які роблять їх досконалими і гнучкими, причому розвиток засобів пізнання дещо випереджає власне особистісний розвиток дітей. У підлітковому і юнацькому віці активно йде процес пізнавального розвитку. Підлітки і юнаки вже можуть мислити логічно, займатися теоретичними роздумами та самоаналізом. Вони відносно вільно розмірковують на моральні, політичні та інші теми, практично не доступні інтелекту молодшого школяра. У старшокласників відзначається здатність робити загальні висновки на основі приватних посилок і, навпаки, переходити до приватних умовиводів на базі загальних посилок, тобто здатність до індукції та дедукції. Найважливіше інтелектуальне придбання підліткового віку - це вміння оперувати гіпотезами. До старшого шкільного віку діти засвоюють багато наукових поняття, навчаються користуватися ними в процесі вирішення різних завдань. Це означає сформованість у них теоретичного або словесно-логічного мислення. Одночасно спостерігається інтелектуалізація всіх інших пізнавальних процесів. У підлітковому віці відбуваються важливі процеси, пов'язані з перебудовою пам'яті. Активно починає розвиватися логічна пам'ять і скоро досягає такого рівня, що дитина переходить до переважного використання цього виду пам'яті, а також довільної та опосередкованої пам'яті. Як реакція на більш часте практичне вживання в житті логічної пам'яті сповільнюється розвиток механічної пам'яті. Внаслідок появи в школі багатьох нових навчальних предметів значно збільшується кількість інформації, яку повинен запам'ятовувати підліток, в тому числі механічно. У нього виникають проблеми з пам'яттю, і скарги на погану пам'ять в цьому віці зустрічаються набагато частіше, ніж у молодших школярів. Поряд з цим з'являється інтерес підлітків до способів поліпшення запам'ятовування. Вирішальні зрушення у відносинах між пам'яттю і іншими психічними функціями відбувається в підлітковому віці. Дослідження пам'яті дітей даного віку показали, що для підлітка згадувати - означати мислити. Характерною особливістю підліткового віку є готовність і здатність до багатьох різних видів навчання, причому як в практичному плані (трудові вміння і навички), так і в теоретичному (вміння мислити, міркувати, користуватися поняттями). Ще однією рисою, яка вперше повністю розкривається саме в підлітковому віці, є схильність до експериментування, що виявляється, зокрема, в небажанні все приймати на віру. Підлітковий вік відрізняється підвищеною інтелектуальною активністю, яка стимулюється не тільки природної вікової допитливістю підлітків, а й бажанням розвинути, продемонструвати оточуючим свої здібності, отримати високу оцінку з їхнього боку. Мислення підлітка характеризується прагненням до широких узагальнень. Разом з теоретичним ставленням до світу, предметів і явищ у підлітка і юнаки виникає особливе пізнавальне ставлення до самого себе, що виступає у вигляді бажання і вміння аналізувати й оцінювати власні вчинки, а також здатність ставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати світ з інших позицій, ніж свої власні. Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Підлітки і особливо юнаки беруть лише те, що особисто їм здається розумним, доцільним і корисним.

2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?

Урахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні та вихованні – це не пристосування мети і змісту навчання і виховання до окремого учня, а пристосування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних особистостей з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистостей. Індивідуальний підхід створює найсприятливіші можливості для розвитку пізнавальних сил, активності, схильностей і обдарувань кожного учня. Такого підходу потребують насамперед важкі вихованці, малоздібні школярі, а також діти з чітко вираженою затримкою розвитку. Принцип індивідуального підходу до учнів дає змогу в умовах колективної навчальної роботи кожному учневі йти до володіння навчальним матеріалом своїм шляхом. Реалізуючи цей принцип, потрібно враховувати рівень розумового розвитку дітей, їх знань і вмінь, пізнавальної та практичної самостійності, інтересів, вольового розвитку, працездатності. Щоб врахувати учнів, учитель повинен уважно вивчити кожного з них, знати їх індивідуальні інтереси та схильності, розвиток і домашні умови; враховувати особливості темпераменту, характеру, здібностей та мотивів. Прийоми і методи індивідуального підходу не є специфічними, вони загальнопедагогічні. Важливе значення в навчальній та виховній діяльності вчителя мають методи та форми роботи з дітьми, які мають різні особливості розумового розвитку, типи нервової системи та вищої нервової діяльності.

==== Консультації ====
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:19, 25 березня 2015 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:56, 6 березня 2015 (EET)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:02, 14 квітня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:43, 16 березня 2015 (EET)

Психологія Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T07:56:57Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T07:53:38Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Шановна пані Наталіє!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Доброго дня!

Мої відповіді:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

Інтерпретація візуальних історичних джерел буває первинна та вторинна : а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника (тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні (конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Здавалось би фотодокументи як вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.
--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Моя відповідь:

У своїй практиці викладання суспільних дисциплін використовую такі нетрадиційні форми навчання: - методи та технології розвитку творчих здібностей учнів (пошукові, ігрові, комунікативно-творчі, застосування інформаційних технологій та ін.);

- інтерактивні методи («Мозковий штурм», «Коло», «Мікрофон» робота у великій групі тощо)

"Робота у великій групі" Навчальний метод, коли весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Слід намагатись уникати закритих запитань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні"; ставити запитання "відкриті", що починаються з слів "як", "чому". Заохочувати учнів висловити свої ідеї, почуття; демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання або висловлювання. "Мікрофон" По черзі викликаються учні, які імітують говоріння в мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. "Коло" Учні по черзі, сидячі у колі, мають можливість висловити свою думку або обґрунтувати свою позицію. Пропонується використовувати на заключному етапі уроку.

- Також використовую такі методи: «Визначення понять», «Метод асоціації», «Запитання-відповідь», інсценування, «Третій зайвий», «Так-нетак», «Коло ідей», «Дерево рішень», «Придумати розповідь», «Написати вірш» тощо.

- Уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-експедиція, захист туристичних проектів;

- уроки з ігровою змагальною основою: урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок - ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина тощо;

- уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар.

--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Відповідь:

Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.--Шкумат Олег Іванович (обговорення) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Відповіді:

1.ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує - інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. - подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; - реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію. За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи: - демонстрація предметів у статиці і динаміці - схематична, таблична, текстова інформація - звукозаписи тощо

2.У своїй педагогічній діяльності я використовую стінні карти ( Українські землі у першій половині XIX ст..,Друга світова війна. Воєнні дії в Європі (19 листопада 1942- 9 травня 1945 років), атласи (наприклад Атлас зі всесвітньої історії. Новітній період (1914-1939 роки),Всесвітня історія),Електронний атлас «Історія України).

--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Відповіді: Наводжу приклади використання міжпредметних звязків на уроках історії: Міжпредметний: інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких принагідних відомостях з іншого чи інших предметів ( наприклад, Культура України п.п. XVII ст. (історія України) + Поняття культури (Людина і світ), Освіта жінки в України за романом «Роксолана». Інтегрований :інтеграція носить повний характер і представлена висвітленням окремих розділів уроку.( наприклад: Грецька культура (всесвітня історія) + Міфи про Геракла (світова література)--Шкумат Олег Іванович (обговорення) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Відповіді: Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. Новий навчально-методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічні технології, їхнє поєднання з досягненнями народної педагогіки, яка була завжди властива українському народові.. На мою думку, сучасному вчителю історії мають бути притаманні такі риси: державницька свідомість,гуманістична спрямованість викладання,демократизм.Дуже велике значення має особистість педагога, його висока особиста культура – запорука педагогічного успіху. Саме вони пробуджують у учнів інтерес до навчального предмету, бажання продуктивно працювати, спонукають до дослідницької роботи.
--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T07:52:59Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Шановна пані Наталіє!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Доброго дня!

Мої відповіді:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

Інтерпретація візуальних історичних джерел буває первинна та вторинна : а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника (тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні (конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Здавалось би фотодокументи як вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.
--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Моя відповідь:

У своїй практиці викладання суспільних дисциплін використовую такі нетрадиційні форми навчання: - методи та технології розвитку творчих здібностей учнів (пошукові, ігрові, комунікативно-творчі, застосування інформаційних технологій та ін.);

- інтерактивні методи («Мозковий штурм», «Коло», «Мікрофон» робота у великій групі тощо)

"Робота у великій групі" Навчальний метод, коли весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Слід намагатись уникати закритих запитань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні"; ставити запитання "відкриті", що починаються з слів "як", "чому". Заохочувати учнів висловити свої ідеї, почуття; демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання або висловлювання. "Мікрофон" По черзі викликаються учні, які імітують говоріння в мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. "Коло" Учні по черзі, сидячі у колі, мають можливість висловити свою думку або обґрунтувати свою позицію. Пропонується використовувати на заключному етапі уроку.

- Також використовую такі методи: «Визначення понять», «Метод асоціації», «Запитання-відповідь», інсценування, «Третій зайвий», «Так-нетак», «Коло ідей», «Дерево рішень», «Придумати розповідь», «Написати вірш» тощо.

- Уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-експедиція, захист туристичних проектів;

- уроки з ігровою змагальною основою: урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок - ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина тощо;

- уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар.

--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Відповідь:

Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.--Шкумат Олег Іванович (обговорення) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Відповіді:

1.ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує - інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. - подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; - реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію. За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи: - демонстрація предметів у статиці і динаміці - схематична, таблична, текстова інформація - звукозаписи тощо

2.У своїй педагогічній діяльності я використовую стінні карти ( Українські землі у першій половині XIX ст..,Друга світова війна. Воєнні дії в Європі (19 листопада 1942- 9 травня 1945 років), атласи (наприклад Атлас зі всесвітньої історії. Новітній період (1914-1939 роки),Всесвітня історія),Електронний атлас «Історія України).

--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Відповіді: Наводжу приклади використання міжпредметних звязків на уроках історії: Міжпредметний: інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких принагідних відомостях з іншого чи інших предметів ( наприклад, Культура України п.п. XVII ст. (історія України) + Поняття культури (Людина і світ), Освіта жінки в України за романом «Роксолана». Інтегрований :інтеграція носить повний характер і представлена висвітленням окремих розділів уроку.( наприклад: Грецька культура (всесвітня історія) + Міфи про Геракла (світова література)--Шкумат Олег Іванович (обговорення) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Відповіді: Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. Новий навчально-методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічні технології, їхнє поєднання з досягненнями народної педагогіки, яка була завжди властива українському народові.. На мою думку, сучасному вчителю історії мають бути притаманні такі риси: державницька свідомість,гуманістична спрямованість викладання,демократизм.Дуже велике значення має особистість педагога, його висока особиста культура – запорука педагогічного успіху. Саме вони пробуджують у учнів інтерес до навчального предмету, бажання продуктивно працювати, спонукають до дослідницької роботи.
--[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Сємєнкова Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:52, 19 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Сємєнкова Н.В.

2015-05-19T07:43:45Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:26, 26 січня 2015 (EET)
----
Мої відповіді:
1. На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.

2. Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:

аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:

вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

----
----
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:17, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
Доброго дня, Людмило Олександрівно! Мої відповіді:

1.Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?

Для виходу з освітньої кризи необхідно сформувати та реалізувати нову парадигму освіти. Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад»,«взірець». Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. В українському лексиконі взагалі відсутнє поняття «стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же час, парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи.
2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої – виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на найефективніші підходи у цій справі. 1. Американський підхід (власне США). Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. А в праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті. 2. Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти. У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи. 3. Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, насамперед, високорозвинені країни. Так, у Великобританії середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. А от щоб вступити у ВНЗ необхідно подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.
----
----
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:55, 2 лютого 2015 (EET)
----
Мої відповідь:

1.Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?

Для виходу з освітньої кризи необхідно сформувати та реалізувати нову парадигму освіти. Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад»,«взірець». Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. В українському лексиконі взагалі відсутнє поняття «стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же час, парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи.
2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої – виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на найефективніші підходи у цій справі. 1. Американський підхід (власне США). Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. А в праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті. 2. Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти. У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи. 3. Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, насамперед, високорозвинені країни. Так, у Великобританії середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. А от щоб вступити у ВНЗ необхідно подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.

----
----
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:54, 20 лютого 2015 (EET)
----
Мої відповіді:

Доброго дня! Мої відповіді:

1. У чому полягає сутність Болонського процесу?

Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загаль¬них положень, притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав. Підтверджуючи свою підтримку загальних принципів, викладених у Сорбоннській декларації, — наголошено в документі, — ми координуємо нашу політику з метою досягнення у найближчому часі, не пізніше першої декади третього тисячоліття, таких цілей, які, на нашу думку, мають першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі: 1) Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти. 2) Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. 3) Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. 4) Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування.

2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Інтеграція України до європейського освітнього простору відбувається у межах так званого Болонського процесу, започаткованого західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст. . У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік). Очікувалося, що Конференція європейських міністрів (2009) стане прологом до завершальної стадії процесу побудови спільного європейського простору, який планували закінчити до 2010 р. Однак учасникам конференції довелося робити інші акценти і констатувати: Цілі, викладені в Болонській декларації, залишаються в силі і сьогодні. Оскільки не всі завдання виконано, повне і належне виконання їх на європейському, національному та інституціональному рівнях потребує зростання темпів та зобов’язань на 2010 рік. Міністри підбили певні підсумки та встановили пріоритети на наступне десятиліття. Дату завершення створення спільного європейського простору було відкладено до 2020 р.
----
----
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:20, 20 лютого 2015 (EET)
----
Мої відповіді:

1. Як Ви розумієте термін квазінаука?

Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Ведучи мову про особливості наукового знання, маємо звернути увагу ще й на псевдонауку. Це докази, вчення, різні гіпотетичні побудови, що не спираються на наукові доведенні і насичені хибними ідеями. Вони настирно пробиваються до наукового визнання. Як правило, їх авторами є малоосвічені, зі слабким інтелектом, але високою амбітністю, а то й психічно хворі люди. Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор, пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.

2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

Не підлягає сумніву нагальна необхідність кардинальної реорганізації української системи освіти. Ключовою постаттю в цій справі є педагог нової генерації. Такий педагог має інтегрувати освітню, виховну та науково-дослідницьку діяльність; уміє вести науковий пошук, володіє методикою творчого процесу і вміло використовує у повсякденній практиці здобутки досягнутого. Головні підстави наукової освіти педагога. По-перше, для успішної науково-дослідницької діяльності педагог має мати чітке уявлення про методологію – вчення про способи організації і побудови теоретичної та практичної діяльності людини. В основу методології того часу лягли два методи – індукції та дедукції, хоча використовувалися і спостереження, вимірювання, порівняння тощо. По-друге, дуже важливим для наукової діяльності педагога є повне оволодіння ним філософською методологією, яка зосереджена в діалектичному та метафізичному методах пізнання. По-третє, успіх педагога-дослідника залежить і від глибокого знання дослідницької системи. Без того неможливе послідовне та якісне виконання наукової роботи в усіх її формах: підготовці рефератів, курсових і дипломних робіт, наукових статей, монографій, дисертацій тощо. Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.

2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.

3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).

4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.

5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.

6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.

7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.

8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.

9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).

10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.

11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.

12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.

14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.

15. Оформлення досягнутих результатів.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановна Наталія Вікторівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, шановна Наталія Вікторівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:36, 8 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Наталія Вікторівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:17, 2 березня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Наталія Вікторівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:05, 17 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:58, 18 березня 2015 (EET)
----
----
Доброго дня, Наталія Вікторівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:57, 28 квітня 2015 (EEST)

Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна

2015-05-19T07:37:34Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Сємєнкова Наталія Вікторівна'''
[[Файл:Сємєнкова_Н._В..JPG|200px|thumb|left|]]

==Регіон==
'''Сумська область місто Путивль'''

==Місце роботи==
'''Октябрський НВК Путивльського району'''

==Посада==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів
'''[[Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ]]'''

[https://drive.google.com/file/d/0B4SIlr0SfcckWFh1QUhRb25LZEE/view?usp=sharing Урок з теми "Мистецтво високого відродження в Італії"]

[https://drive.google.com/file/d/0B4SIlr0SfcckVTBscnBFYUpObG8/view?usp=sharing Презентація до уроку "Мистецтво високого відродження в Італії"]

[https://drive.google.com/file/d/0B4SIlr0SfcckM1hCUDRSYVhWRm8/view?usp=sharing Урок з теми "Весна народів"]

[https://drive.google.com/file/d/0B4SIlr0SfcckV3JsSU4zMU95RnM/view?usp=sharing Урок з теми "Петро Сагайдачний"]

[https://drive.google.com/file/d/0B4SIlr0SfcckWDIzVnpuZVRSbWs/view?usp=sharing План роботи кабінету історії]

[https://drive.google.com/file/d/0B4SIlr0SfcckUnpTd1JoU3JhQ2s/view?usp=sharing Ділова гра з правознавства]

[https://drive.google.com/file/d/0B4SIlr0SfcckNmNvOUVodmp4OG8/view?usp=sharing Сємєнкова Опис досвіду]

==Контакти==
'''0951484771

natalisemenkova@mail.ru'''
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-19T06:57:43Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

[[Файл:Стенд.jpg|300px|thumb|left|]]
Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Cємєнкова_Н_В.jpg|200px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
==Навчальний заклад сьогодні==

[[Файл:Мій_клас.jpg|300px|thumb|left|]]
У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Мій клас.jpg

2015-05-19T06:57:09Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна:

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

2015-05-19T06:54:28Z

Сємєнкова Наталія Вікторівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==

Октябрський НВК:ЗОШ І-ІІ ст., ДНЗ

==Адреса навчального закладу==
Сумська область Путивльський район с. Октябрське

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

[[Файл:Стенд.jpg|300px|thumb|left|]]
Історія Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Путивльської районної ради розпочалася в далекому 1881 р. відкриттям церковно-приходської школи в с.Ушивка, так раніше називалося наше село.
Школа знаходилася в центрі мальовничого села біля озера. В 1924 р. було прийнято рішення перенести школу в інше місце, і вона була розібрана. З розібраних будівельних матеріалів протягом чотирьох років була збудована простора, затишна школа. В 1977 році в селі сталася неприємна подія – школа згоріла. Три роки діти навчалися в пристосованих приміщеннях, саме стільки йшло будівництво нової. 1 вересня 1980 року відкрилися двері нової двоповерхової красуні-школи на 192 місця.

===Директори===
З 1934 року директором працював '''Гоба Лука Денисович.'''

Його замінив у 1935 р. '''Сологуб Олександр Хомич.'''

З 1936 р. школу очолював '''Кузько Андрій Кузьмич.'''

З 1938 р. керував школою сторожок Андрій Сидорович, а в перші дня Великої Вітчизняної війни пішов на фронт.

В 1944 р., після звільнення села від німецько-фашистських загарбників, директором школи був Квасовський Іван Йосипович. Після закінчення війни в школі працювали вчителі: Береза В.Г.; Требісова А.Г.; Стельмашова Н.В.; Зайцева К.П.; Баткова О.В., Шульга А.П.

Ці вчителі віддали більше, ніж 40 років своїй улюбленій професії.

В їх трудових книжках лише один запис, одне місце роботи: Октябрська школа.

Більше 20 років працював директором школи '''Ролдухін Георгій Ілліч''', учасник Великої Вітчизняної війни, чуйна і відповідальна людина.
З 1980 по 2002 роки директором працював Янишпільський Василь Миколайович.
На даний час школу очолює Князєва Валентина Михайлівна, вчитель математики вищої категорії.

===Кращі викладачі===

[[Файл:Cємєнкова_Н_В.jpg|200px|thumb|left|]]

Основна мета школи: формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самоствердження.
Навчально-виховний процес здійснює 13 педагогів, 10 основних і 3 сумісника. З них мають вищу освіту 9, незакінчену вищу – 4.
Мають кваліфікаційну категорію:
*спеціаліст вищої категорії – 3;
*І категорії – 4;
*спеціаліст ІІ категорії – 2;
*спеціаліст – 4.

За стажем роботи:
*до 7 років – 3;
*від 3 до 10 – 6;
*10 до 20 – 2;
*більше 25 років – 2.

Педагогічний колектив школи працює над методичною проблемою «Використання активних форм і методів організації навчально-виховного процесу».
Відповідно до Положення «Про методичну роботу з педагогічними кадрами закладів освіти» та з метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі, створено методичне об’єднання вчителів-предметників, робоча група вчителів початкових класів, семінар класних керівників, семінар завідуючих кабінетами.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
==Навчальний заклад сьогодні==

У школі навчаються 23 учні 1-9 класів; дошкільна група – 25 дітей. Дошкільний заклад працює повний роботчий день.

У закладі здійснюється наставницька робота – надання методичної допомоги молодим вчителям. Для цих педагогів проводяться консультації, анкетування, засідання круглого столу, тиждень молодого вчителя, взаємовідвідування уроків молодими і досвідченими вчителями.
Головна виховна проблема – формування особистості, патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних умовах життя.
Пізнавально-виховні заходи: волонтерсько-пошукова робота; робота із здібними та обдарованими дітьми; гурткова робота; предметно-методичні тижні; день відкритих дверей для батьків майбутніх першокласників.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Сємєнкова Наталія Вікторівна|Сємєнкова Наталія Вікторівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]