HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Федоренко Л.М.

2015-10-28T07:02:14Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:33, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1.Незважаючи на те,що освіту досліджує багато наук лише філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Тільки завдяки філософії можна дати оцінку стану освіти і намітити щляхи її вдосконалення. -філософське пояснення ролі освіти в наш час показує її провідну роль в усіх сферах існування і розвитку людства. Саме філософія доводить, що освіта стає авжливим засобом вирішкння глобальних проблем людства. Філософський аналіз освітидоводить, що суспільне життястає безперспективним і втрачає сенс без подальшої демократизації та гуманізації. - філософія виступає загальною Необхідність філософськокого дослідження пояснюється кількома чинниками:
методологічною основою. Саме філософське сприйняття світу охоплює весь освітній процес. -до цих пір важливим завданням філософії залишається з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти»,адже однозначна оцінка відсутня. Це пояснюється багатовимірністю самої освіти, бо вона є і загальнолюдською ціннісю,і процесом формування людини, і режультатом шкільної діяльності, і засобом змін суспільного життя, і соціальною системою, здатною до саморозвитку.

2.Філософія освіти – це галузь філософії, яка досліджує ідею та сутність освіти, як соціокультурного феномену відтворення і розвитку суспільства; визнасення ідеалів, цінностей освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.
Виходячи з цього,основними завданнями філософії освіти можна вважати: - осмислення і аналіз стану системи освіти і дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти - вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань і визначення найоптимальніших критеріїв і способів структуризації педагогічного знання Соціологія освіти – це галузь соціології,яка вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти. З даного визначення виходятьт такі завдання соціології освіти: - вивчення потреб в освіті,оцінка її ролі в житті суспільства і в житті кожної людини - оцінка рівності і якості знань,виходячи із їх соціальної значущості - аналіз ставлення до освіти тих, хто навчається і суспільства в цілому - виявлення соціальної цінності освіти - визначення ролі освіти як чинника соціального статусу - визначення впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.
----[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)--
----
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:1. Зміст стратегії освіти складає її мета, визначення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти має передбачати вплив розвитку освіти на всі сторони життя суспільства, на всі рівні духовного життя.
Окремі елементи стратегії освіти України розробдені у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, суть мети освіти України сформовано у преамбулі до закону України «Про освіту» : «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями». Даний документ дає неповне визначення стратегічної мети української освіти. Тут не визначено етапи реалізації відповідних освітніх завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній, соціальній і духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по вирішенню надзвичайно важливих для майбутнього України проблем. Серед них: наукового прориву, зміни демографічної та екологічної ситуації, визначення шляхів демократизації освіти й країни, виховання національної свідомості населення тощо. Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Взагалі поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу освіти на нинішній стан суспільства і перспективу розвитку

2--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET). 1. Американський підхід
Він розбудований на гуманістичній педагогіці видатного американського філософа, психолога та педагога Дж. Дьюї (1859–1952), В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Могутнє фінансування освіти(державні і приватні інвестиції в США складають 2,3% від ВВП) дозволяє американцям успішно на найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125 університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на рівні докторських програм. Повною середньою освітою в США охоплено біля 90% молоді. Вона навчається у школі 12 років. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами. Обов’язковим є фінансова декларація та квитанція про сплату реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів. 2. Азійський підхід. Японія У країні 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. Китай. У країні 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи. 3. Європейський підхід А) Великобританія Середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. Для вступу до ВНЗ необхідно пройти дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. Б) Німеччина Середня освіта - 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. В) Франція Десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку
----
----[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)--
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:42, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти є одним із найважливіших механізмів, що впливають на реформування освітньої системи України. Позитивним в інформатизації освіти є те, що вона дозволить ефективно використати такі переваги нових інформаційних технологій:
–можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному власний шлях самонавчання; –зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; –створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; –використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, (індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів). Інформатизація освіти дозволить забезпечити її орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості. Інформаційні технології відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання. Позитивним у інформатизації освіти є створення умов для оновлення форм, засобів, технологій і методів викладання дисциплін та розповсюдження знань; розширення доступу до освіти всіх рівнів; розвитку в учнів навичок ХХІ століття.
--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)
----
----
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:12, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. Сутність Болонського процесу полягає в узгодженні змісту і рівнів освіти, можливості міждержавної мобільності студентів, викладачів і науковців, продовженні навчання чи стажування за кордоном, взаємне визнання державами рівнів кваліфікації.
Отже, Болонський процес – це процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
1. Болонський процес був започаткований у кінці 90-х років ХХ ст. , західноєвропейськими державами. Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік)

-----[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)-
----
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:26, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1. 1 Слово «квазі» ( quasi) у перекладі означає «немовби», «майже», «ніби»; українська філологія ще уточнює цю частину складних слів як «несправжній», «фальшивий».Отже, квазінаука –це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. Квазінаука може проявляти себе як наукова теорія, і як специфічні відносини між науковцями, коли одна група вчених утримує чи захоплює владу в науковому співтоваристві.
2.Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Ліна Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

1.--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:46, 28 жовтня 2015 (EET)

Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти», адже , парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнетання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям залучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі сфери суспільства, на всі галузі господарства, рівні духовного життя.
----
Доброго дня, Шановна Ліна Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:44, 15 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:1.На сьогодні існують наступні три основні форми освіти: • формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; • неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; • інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку 2.Відкрита освіта – це збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формується, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:48, 28 жовтня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:13, 15 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Ліна Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:09, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1. Національна система освіти формувалася в роки незалежності в умовах значних змін у духовному житті суспільства, в контексті загально цивілізаційних трансформацій, зумовлених значним поширенням нових освітніх технологій та істотним розширенням можливостей і потреб в індивідуальному, особистісному розвитку людини. Реформи були зорієнтовані на створення нової системи освіти, збереження й примноження здобутого в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвих коректив у цілі, завдання й зміст освітянського процесу. Діяльність сучасної системи освіти України забезпечується такими нормативно-правовими документами: Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту" тощо. Освіта в сучасній Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, реальної взаємоповаги між націями та народами. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту. Демократизація структури освіти забезпечує соціально-педагогічні умови створення достатнього простору для самореалізації особистості у навчанні; відхід від загальної стандартизації навчання; аналіз існуючого досвіду щодо створення реальних умов для самореалізації учнів, студентів; відхід від жорсткої уніфікації навчальних планів, включно і в школах різних типів. В Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Загальна середня освіта в незалежній Україні є обов’язковою основною складовою безперервної освіти. Водночас вона виступає основою соціалізації молодого українського громадянина в суспільстві, фундаментом для подальшої його освіти чи трудової діяльності і забезпечує наступність у становленні людини як гідного представника своєї нації. Проте, саме середня освіта зазнала за часів незалежності найбільше неоднозначного впливу трансформаційних процесів. Україна в середині 90-х років опинилася на 95 місці за індексом людського розвитку ЮНЕСКО. На думку багатьох науковців, освітнє відродження безпосередньо пов’язано з етнопедагогікою, яка в сучасній освіті може бути задіяна при викладанні тих наук, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, держави, культури, географії, побуту, літератури, релігії. Етнопедагогіка досліджує педагогічний досвід народу, з’ясовує можливості й ефективні шляхи реалізації його прогресивних ідей у сучасній науково-педагогічній практиці, виявляє способи становлення контактів і взаємодій з наукою, аналізує педагогічне значення тих чи інших явищ народного життя і встановлює їх відповідність сучасним завданням українського виховання . Побудована на такому фундаменті школа відповідає національним рисам української дитини, її ментальності, що здатні забезпечити найвищий злет її розумового, духовно-морального й естетичного розвитку. Отже, освіта завжди виступає в суспільстві основою самовідтворення культури. Реформаційні роки для української освіти започаткували низку важливих тенденцій: певну деідеологізацію та демократизацію навчального процесу, підтримання органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою і традиціями вітчизняної педагогіки, забезпечення свободи творчості педагогів-новаторів, урізноманітнення спектра навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, поступове утвердження у сфері освіти української мови. Проте, були і негативні явища, які вплинули на генезис освітньої галузі. Це, зокрема: залишковий принцип фінансування, невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормативам і потребам суспільства, падіння престижу педагогічної діяльності, різке загострення кадрової проблеми. Майже втрачено зв'язки освітян із промисловими підприємствами, установами, яких практично перестали цікавити питання підготовки нового покоління кадрів і підтримка цієї діяльності. Немає й законодавчих актів, які сприяли б заохоченню підприємців до інвестицій в освіту (що ми побачили, розглядаючи сучасні зарубіжні підходи до освіти). За таких умов почав складатися імідж освіти як другорядної сфери, що лише створює додаткове навантаження на бюджет. Сучасна система освіти України потребує змін та доповнень. То ж у сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Головна мета інноваційної освіти — збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Проте сьогодні недостатньо творчості та проектування. Освіту потрібно сприйняти як загальнолюдську цінність. Для цього насамперед необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, побудоване на поєднанні внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також терпимості до інакомислення. Сьогодні мисляча людина зобов'язана спостерігати, аналізувати, вносити пропозиції, відповідати за ухвалені рішення й уміти долати конфлікти й суперечності. Отже, головний принцип інноваційної освіти полягає в тому, що вона скерована на формування світогляду, основаного на багатокритерійності рішень, терпимості до інакомислення й відповідальності за свої дії.
Інноваційні технології відрізняються від традиційних перш за все місцем і роллю основних учасників навчального процесу - викладача і учня, їх взаємовідносинами, характером і змістом освітньої діяльності. І якщо в традиційному навчанні яскраво виражена підсистема "суб'єкт - об'єкт", у якій тільки вчитель відіграє роль суб'єкта, котрий визначає зміст, методи навчання та стиль взаємовідносин, то в інноваційному навчальному процесі зникає жорсткий розподіл ролей між вчителем і учнем. Учень у цьому варіанті перетворюється у важливий освітній суб'єкт, активно залучаючись до активного спілкування з учителем і використанням знань, отриманих у процесі самостійної роботи з різними джерелами інформації. Спрямованість на суб'єкт - суб'єктну, діалогічну взаємодію закономірно приводить до необхідності реалізувати навчально-виховний процес як через традиційні так і через інноваційні форми у їх гармонійному поєднанні

1.Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком. Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності. Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощ

-----[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 09:02, 28 жовтня 2015 (EET)-
----[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 09:02, 28 жовтня 2015 (EET)--
Доброго дня, Ліна Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:18, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. 2.Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, забезпечує людину знаннями, вміннями, навичками та готує її до життя у суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати самостійні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живее. У наші дні освіта є одним із показників соціального статусу людини, а також одним із факторів відтворення і зміни соціальної структури суспільства--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 09:02, 28 жовтня 2015 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:17, 22 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Ліна Миколаївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:45, 5 жовтня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Федоренко Л.М.

2015-10-28T06:48:11Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:33, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1.Незважаючи на те,що освіту досліджує багато наук лише філософія може узагальнити всі знання про освітній процес і систематизувати їх. Тільки завдяки філософії можна дати оцінку стану освіти і намітити щляхи її вдосконалення. -філософське пояснення ролі освіти в наш час показує її провідну роль в усіх сферах існування і розвитку людства. Саме філософія доводить, що освіта стає авжливим засобом вирішкння глобальних проблем людства. Філософський аналіз освітидоводить, що суспільне життястає безперспективним і втрачає сенс без подальшої демократизації та гуманізації. - філософія виступає загальною Необхідність філософськокого дослідження пояснюється кількома чинниками:
методологічною основою. Саме філософське сприйняття світу охоплює весь освітній процес. -до цих пір важливим завданням філософії залишається з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти»,адже однозначна оцінка відсутня. Це пояснюється багатовимірністю самої освіти, бо вона є і загальнолюдською ціннісю,і процесом формування людини, і режультатом шкільної діяльності, і засобом змін суспільного життя, і соціальною системою, здатною до саморозвитку.

2.Філософія освіти – це галузь філософії, яка досліджує ідею та сутність освіти, як соціокультурного феномену відтворення і розвитку суспільства; визнасення ідеалів, цінностей освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.
Виходячи з цього,основними завданнями філософії освіти можна вважати: - осмислення і аналіз стану системи освіти і дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти - вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань і визначення найоптимальніших критеріїв і способів структуризації педагогічного знання Соціологія освіти – це галузь соціології,яка вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти. З даного визначення виходятьт такі завдання соціології освіти: - вивчення потреб в освіті,оцінка її ролі в житті суспільства і в житті кожної людини - оцінка рівності і якості знань,виходячи із їх соціальної значущості - аналіз ставлення до освіти тих, хто навчається і суспільства в цілому - виявлення соціальної цінності освіти - визначення ролі освіти як чинника соціального статусу - визначення впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.
----[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)--
----
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:1. Зміст стратегії освіти складає її мета, визначення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти має передбачати вплив розвитку освіти на всі сторони життя суспільства, на всі рівні духовного життя.
Окремі елементи стратегії освіти України розробдені у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, суть мети освіти України сформовано у преамбулі до закону України «Про освіту» : «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями». Даний документ дає неповне визначення стратегічної мети української освіти. Тут не визначено етапи реалізації відповідних освітніх завдань щодо вдосконалення життя країни в матеріальній, соціальній і духовній сферах. У зазначеній меті відсутнє завдання по вирішенню надзвичайно важливих для майбутнього України проблем. Серед них: наукового прориву, зміни демографічної та екологічної ситуації, визначення шляхів демократизації освіти й країни, виховання національної свідомості населення тощо. Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Взагалі поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу освіти на нинішній стан суспільства і перспективу розвитку

2--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET). 1. Американський підхід
Він розбудований на гуманістичній педагогіці видатного американського філософа, психолога та педагога Дж. Дьюї (1859–1952), В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Могутнє фінансування освіти(державні і приватні інвестиції в США складають 2,3% від ВВП) дозволяє американцям успішно на найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125 університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на рівні докторських програм. Повною середньою освітою в США охоплено біля 90% молоді. Вона навчається у школі 12 років. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами. Обов’язковим є фінансова декларація та квитанція про сплату реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів. 2. Азійський підхід. Японія У країні 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. Китай. У країні 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи. 3. Європейський підхід А) Великобританія Середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. Для вступу до ВНЗ необхідно пройти дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. Б) Німеччина Середня освіта - 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. В) Франція Десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку
----
----[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)--
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:42, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти є одним із найважливіших механізмів, що впливають на реформування освітньої системи України. Позитивним в інформатизації освіти є те, що вона дозволить ефективно використати такі переваги нових інформаційних технологій:
–можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному власний шлях самонавчання; –зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; –створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; –використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, (індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів). Інформатизація освіти дозволить забезпечити її орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості. Інформаційні технології відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання. Позитивним у інформатизації освіти є створення умов для оновлення форм, засобів, технологій і методів викладання дисциплін та розповсюдження знань; розширення доступу до освіти всіх рівнів; розвитку в учнів навичок ХХІ століття.
--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)
----
----
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:12, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. Сутність Болонського процесу полягає в узгодженні змісту і рівнів освіти, можливості міждержавної мобільності студентів, викладачів і науковців, продовженні навчання чи стажування за кордоном, взаємне визнання державами рівнів кваліфікації.
Отже, Болонський процес – це процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
1. Болонський процес був започаткований у кінці 90-х років ХХ ст. , західноєвропейськими державами. Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік)

-----[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)-
----
Доброго дня, Ліна Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:26, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
1. 1 Слово «квазі» ( quasi) у перекладі означає «немовби», «майже», «ніби»; українська філологія ще уточнює цю частину складних слів як «несправжній», «фальшивий».Отже, квазінаука –це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. Квазінаука може проявляти себе як наукова теорія, і як специфічні відносини між науковцями, коли одна група вчених утримує чи захоплює владу в науковому співтоваристві.
2.Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:42, 28 жовтня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Ліна Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

1.--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:46, 28 жовтня 2015 (EET)Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти», адже , парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнетання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям залучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі сфери суспільства, на всі галузі господарства, рівні духовного життя.
----
Доброго дня, Шановна Ліна Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:44, 15 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:1.На сьогодні існують наступні три основні форми освіти: • формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; • неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; • інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку 2.Відкрита освіта – це збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формується, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій--[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна|обговорення]]) 08:48, 28 жовтня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:13, 15 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Ліна Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:09, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Ліна Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:18, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:17, 22 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Ліна Миколаївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:45, 5 жовтня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Федоренко Л.М.

2015-10-28T06:46:10Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Федоренко Л.М.

2015-10-28T06:42:26Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Історія Алтинівської загальноосвітньої школи

2015-10-27T13:11:01Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Історія навчального закладу */

Сумська приватна гімназія "Просперітас"

м.Суми, вул. Г. Кондратьєва 52

==Історія навчального закладу==

[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWODVFZ1JtZkZqY0E/view?usp=sharing Історія школи]
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Кращі викладачі===

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Історія Алтинівської загальноосвітньої школи

2015-10-27T13:10:13Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */

Сумська приватна гімназія "Просперітас"

м.Суми, вул. Г. Кондратьєва 52

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Кращі викладачі===

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна|Федоренко Ліна Миколаївна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Історія Алтинівської загальноосвітньої школи

2015-10-27T13:08:38Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

Сумська приватна гімназія "Просперітас"

м.Суми, вул. Г. Кондратьєва 52

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Кращі викладачі===

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Історія Алтинівської загальноосвітньої школи

2015-10-27T13:08:24Z

Федоренко Ліна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Історія навчального закладу}}

Сумська приватна гімназія "Просперітас"

м.Суми, вул. Г. Кондратьєва 52

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
директор - Бритова Олена Валентинівна, відмінник освіти України, кавалер ордену княгині Ольги ІІІ ступеню.

===Кращі викладачі===

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кролевецький район

2015-10-27T13:06:04Z

Федоренко Ліна Миколаївна:

[[ДПТНЗ "Реутинський професійний аграрний ліцей"]]

[[Історія Червоноранківського НВК:ЗОШ І-ІІІ ст.- ДНЗ]]

[[Історія Алтинівської загальноосвітньої школи]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-10-27T13:05:10Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''
[[Файл:Федоренко_Л.М..JPG|300px|thumb|left|Федоренко Л. М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
''Алтинівська загальноосвітня школа''

==Посада==
''вчитель історії та правознавства''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
[[Історія Алтинівської загальноосвітньої школи]]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWU1FldXkzY3VYVWM/view?usp=sharing Конспект уроку "Селянська реформа 1861 року в Наддніпрянській Україні"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWcUVfZW5MQTRhejg/view?usp=sharing Конспект уроку "Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWNWR2LVZ0MHQ0U1E/view?usp=sharing Конспект уроку "Особливості розвитку культури у другій половині 19ст."]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWNkEyc0hiejA1Tlk/view?usp=sharing Конспект уроку "Новий курс" Ф.Д.Рузвельта"]

== Портфоліо вчителя ==
[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWVzc0WDAtV1ptM1k/view?usp=sharing Портфоліо Федоренко Ліни Миколаївни]

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-10-27T12:26:59Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''
[[Файл:Федоренко_Л.М..JPG|300px|thumb|left|Федоренко Л. М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
''Алтинівська загальноосвітня школа''

==Посада==
''вчитель історії та правознавства''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWU1FldXkzY3VYVWM/view?usp=sharing Конспект уроку "Селянська реформа 1861 року в Наддніпрянській Україні"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWcUVfZW5MQTRhejg/view?usp=sharing Конспект уроку "Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWNWR2LVZ0MHQ0U1E/view?usp=sharing Конспект уроку "Особливості розвитку культури у другій половині 19ст."]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWNkEyc0hiejA1Tlk/view?usp=sharing Конспект уроку "Новий курс" Ф.Д.Рузвельта"]

== Портфоліо вчителя ==
[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWVzc0WDAtV1ptM1k/view?usp=sharing Портфоліо Федоренко Ліни Миколаївни]

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-10-27T12:26:27Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''
[[Файл:Федоренко_Л.М..JPG|300px|thumb|left|Федоренко Л. М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
''Алтинівська загальноосвітня школа''

==Посада==
''вчитель історії та правознавства''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWU1FldXkzY3VYVWM/view?usp=sharing Конспект уроку "Селянська реформа 1861 року в Наддніпрянській Україні"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWcUVfZW5MQTRhejg/view?usp=sharing Конспект уроку "Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWNWR2LVZ0MHQ0U1E/view?usp=sharing Конспект уроку "Особливості розвитку культури у другій половині 19ст."]

*[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWNkEyc0hiejA1Tlk/view?usp=sharing Конспект уроку"Новий курс" Ф.Д.Рузвельта"]

== Портфоліо вчителя ==
[https://drive.google.com/file/d/0B6pmuqSVEyPWVzc0WDAtV1ptM1k/view?usp=sharing Портфоліо Федоренко Ліни Миколаївни]

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-10-27T12:22:16Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Випускний проект */

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-10-27T12:19:46Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Портфоліо вчителя */

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-10-27T12:18:45Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Випускний проект */

Обговорення категорії:Історія навчальних закладів

2015-10-24T16:51:36Z

Федоренко Ліна Миколаївна: Сторінка очищена

Обговорення категорії:Історія навчальних закладів

2015-10-24T16:50:48Z

Федоренко Ліна Миколаївна: altynivka

Altynivka

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-10-24T16:43:37Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Випускний проект */

Педагогічна інноватика Федоренко Л.М.

2015-10-24T16:25:08Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Починаємо наше інтерактивне практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
Відповідь: технологічність є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
Відповідь:планування дій,досянення кінцевого результату
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
Відповідь:перший етап(1929-1960 рр)- підвищення якості викладання шляхом підняття інформаційного рівня
другий етап(1960-1970 рр) - перенесення акценту на процес навчання з урахуванням індивідуалоних і вікових особливостей учнів
трейтій етап(1970-сьогодення) - використання системного аналізу у вирішенні практичних питань
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 27 квітня 2015 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
Відповідь:термін педагогічна технологія включає в себе технічні засоби навчання і організацію навчального процесу.
педагогічна технологія включає в себе весь навчальний процес
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
Відповідь: освітня технологія- це це використання предметів, способів, методів для підвищення якості навчальногго процесу
педагогічна технологія- це удосконалення застосування застосування й оцінювання систем, способів, засобів для поліпшення процесу засвоєння знань
технологія виховання -це обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання.
технологія навчання- це галузь педагогічної технологія, що обєднує проблеми, повязані з аналізом навчального матеріалу та організацією навчальної діяльності педагога та учнів
персоніфікована технологія- це дяльність педагогів-новаторів

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:36, 6 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Сьогодні у нас інтерактивне заняття. Давайте плідно попрацюємо! Дайте відповідь на питання:
*Чи можна, на Вашу думку, ототожнювати усе нове з прогресивним і сучасним?
Відповідь: ні, не можна, бо нове може перевершувати старе за рівнем розвитку і, навпаки, воно може бути кроком назад у розвитку. Тому в процесі розвитку слід розрізняти дві тенденції - прогресивну і регресивну.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 19 травня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Які складові утворюють інноваційну компетентність педагога?-
Відповідь: поінформованість про інноваційні педагогічні технології; належне володіння їх змістом і методикою; висока культура використання інновацій у навчально-виховній роботі; особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних технологій. -[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 11 червня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 15 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Зміст і завдання індивідуального заняття ви знайдете на моїй сторінці обговорення.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 3 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 7 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:13, 29 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
''відповідь'*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;'''
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
''відповідь'*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
''відповідб'*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
''відповідь'*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;'''
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
''відповідь'*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
'відповідь'*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
'відповідь'*д) пред‘явлення дидактичних вимог;''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
'відповідь'*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.''
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 12 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Федоренко Л.М.

2015-10-24T08:45:07Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].'' До народження - організм; після народження - індивід; у процесі соціалізації - особистість.

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].'' Особистість - це системна соціальна якість набута індивідом предметною діяльністю і спілкуванням, та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді. Коли виділяють поняття особистість, то підкреслюють суспільну лінію та соціальні функції даної людини, яка вважається особистістю у силу розвитку у неї певних якостей.

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?'' Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини, бо саме ці два терміни пов'язані з поняттям "задатки". Спадковість - те, що існує та розвиваєтиьося на основі генного фонду її предків. Уродженість - це умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:30, 30 квітня 2015 (EET)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?'' Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню, бо це об'єктивний, закономірний процес, який педагогам потрібно враховувати у своїй роботі. Знаючи це, ні в якому разі не можна нехтувати цілеспрямованим формуванням, навпаки його потрібно посилювати, інакше, як свідчить практика, наслідки можуть бути непередбачуваними. У стосунках "дитина - дорослий"зв'язок із референтними особами має найбільший вплив на розвиток особистості дитини: для дошкільняти - це батьки; для молодшого школяра - на першому плані вчитель, потім батьки; для юнацтва - своя думка (при наявності стійкої психіки).

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].'' Критерії вікової періодизації розвитку особистості: - соціальна ситуація розвитку; - провідний вид діяльності; - психологічні новоутворення. Л. С. Виготський виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Актуальний - це наявний рівень підготовки людини, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно. Найближчий - це більш високий рівень розвитку, він свідчить про те, що людина поки не може виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликою допомогою (підказки, натяки, навідні питання тощо). Для підліткового віку характерно: - почуття дорослості у підлітковому віці; - потреба підлітка у самоствердженні. Форми самоствердження підлітка можуть бути різноманітними. Найпростіша з них полягає у зовнішньому наслідуванні дорослих, їхніх шкідливих звичок, особливостей поведінки (куріння, вживання алкоголю, наркотиків, надмірне і без смаку використання косметики, носіння своєрідного одягу, послуговування нецензурною лексикою). Батьки та вчителі повинні активно боротися з цим, звертаючи увагу підлітків на позитивні зразки для наслідування (літературні герої, історичні діячі, відомі особистості).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 7 травня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].'' У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, доньки, сестри, друга, бабусі тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах, підліток губиться в ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця в соціальному оточенні. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, комплекс носить назву – «змішування ролей».

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?'' Існує декілька видів тестів. Тести досягнень — одна з методик психологічної діагностики, яка виявляє ступінь оволодіння досліджуваним конкретними знаннями, вміннями й навичками. Тести інтелекту — методи психологічної діагностики, спрямовані на визначення розумового потенціалу досліджуваного. Тести креативності — сукупність методик для вивчення та оцінки творчих здібностей особистості. Тести критеріально-орієнтовані — методики психологічної діагностики, що виявляють, якою мірою досліджуваний володіє знаннями, навичками розумових дій, необхідними й достатніми для виконання навчальних або професійних завдань певного типу. Тести особистісні — методи психодіагностики, за допомогою яких визначаються різні характеристики особистості: настанови, цінності, ставлення, емоційні, мотиваційні та міжособистісні якості, типові форми поведінки. Такі тести мають багато різновидів, тому дуже важливо їх правильно розуміти і відповідно використовувати результати. Вони можуть бути у формі шкали, ситуативних тестів, проективних методів. Тести проективні — це сукупність методик цілісного вивчення особистості, які базуються на психологічній інтерпретації результатів проекції, під якою в даному випадку розуміють не лише засіб психічного захисту, а й зумовленість процесів сприйняття минулим життєвим досвідом. Відомі наступні методики особистісного діагностування: Діагностика лідерських здібностей (Є. Жариков, Є.Крушельницький). Ця методика дозволяє оцінити здатність людини бути лідером, спроможним долати будь-які перешкоди на шляху досягнення своєї мети. Діагностика рівня особистісної готовності до ризику («PSK» Шуберта.)Ця методика дозволяє оцінити ступінь готовності до ризику Діагностика особистісної креативності(Є. Є. Туник. Дана методика дозволяє виявити чотири особливості творчої особистості: допитливості (Д); уява (В); складність (С) і схильність до ризику (Р).) та багато інших. Дослідження вольової саморегуляції. Діагностує рівень розвитку вольової саморегуляції.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 14 травня 2015 (EEST)
користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?'' своїй професійній діяльності учитель може використати наступні методи діагностики соціопсихофізіологічного портрету особистості учня: -бесіда; -спостереження; -опитувальник; -міні твори та інші. Комплексна діагностика передбачає різнобічне вивчення особистості учня: його фізичний, психічний, соціальний та духовний розвиток. Психічний розвиток особистості школярів діагностується за допомогою традиційних методик вивчення короткочасної, довготривалої зорової і слухової пам’яті, концентрації та стійкості уваги, розумових здібностей, інтелекту, темпераменту, акцентуацій характеру, вад психічного розвитку тощо, і ґрунтується на психологічному принципі: «Не нашкодь!» В основу методик покладені знання про тип та конституційно-генетичні особливості особистості. Комплекс діагностичних методик дає можливість отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості, що включає: • індивідуально-типологічні властивості (сила, рухливість, урівноваженість нервової системи); • позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); • емоційний фон (емоціональність, емоційну врівноваженість, поводження в стресі); • швидкісні властивості аналізаторних систем (зорової, слухової, рухової); • особливості вищих психічних функцій (відчуття, сприймання, уявлення, мислення, пам’яті, мови, уяви, уваги); • стиль міжособистісних відносин; • професійну спрямованість.

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
Л. С. Виготський сформулював фундаментальну ідею, зазначивши, що навчання «забігає вперед розвитку», випереджає та веде його. У цьому випадку навчання завжди залишається провідним на кожному віковому етапі. Учений виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Актуальний розвиток – набір психологічних факторів розвитку на даний момент. Це – наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання учень може виконати самостійно. Найближчий розвиток – потенційні можливості, те що індивід зробить за допомогою іншої людини. Найближчий розвиток – більш високий рівень, який свідчить про те, що дитина не може виконати самостійно, але з чим вона може справитися за невеликою допомогою (навідні питання, підказки, натяки, загальні вказівки тощо). Виготський підкреслив: те, що сьогодні дитина робить за допомогою дорослого, завтра буде робити самостійно, те, що входило в зону найближчого розвитку, у процесі навчання перейде на рівень актуального розвитку. У процесі навчання зона актуального розвитку поширюється, збільшується, але й зона найближчого розвитку також. Таким чином навчання веде за собою розвиток. Навчання повинно орієнтуватись не на досягнутий учнем рівень розвитку, а трішки забігати вперед, пред’являючи мисленню школяра вимоги, декілька перевищуючи його можливості. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку школяра, тобто на те, що ще формується під впливом такого навчання. Від змісту, форм і методів навчання залежить темп переходу індивіду від нижчих до вищих етапів розумового розвитку.

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:09, 20 травня 2015 (EEST)

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''Дякую за правильні відповіді на усі питання!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:33, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 4 червня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 16 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

Обдарована дитина – дитина, яка відрізняється яскравими, явними, іноді видатними досягненнями в тому чи іншому виді діяльності. Під обдарованістю традиційно розуміється сукупність загальних та спеціальних здібностей дитини, яка досягає того рівня, що дозволяє їй легко справлятися у діяльності і відрізнятися від загальної маси інших дітей. Тобто, обдарованість визначається більш високими показниками, випереджувальними темпами розвитку дитини, при рівних умовах, у порівнянні з однолітками.

Обдарованість – системна, яка розвивається протягом життя, якість психіки, що визначає можливості досягнень людиною винятково високих результатів в одній чи декількох видах діяльності в порівнянні з іншими людьми.

Наявні в психології матеріали дозволяють з достатньою часткою умовності виокремити три категорії обдарованих дітей. Одна категорія — діти з надзвичайно високим загальним рівнем розумового розвитку за інших рівних умов. Такі діти відносно частіше зустрічаються в дошкільному та молодшому шкільному віці. Друга категорія — діти з ознаками спеціальної розумової обдарованості, наприклад, до математики або іншої галузі науки. Такі учні з достатньою визначеністю можуть віднаходитись у підлітковому віці. Третя категорія — діти, що хоча і не досягли з якихось причин успіхів у навчанні, але володіють яскравою пізнавальною активністю, оригінальністю психічного складу, непересічними розумовими резервами. Це випадки, коли можна говорити про потенційну, або «приховану» обдарованість. Розумові можливості таких учнів нерідко розкриваються вже в старшому шкільному віці.

Відразу слід зауважити, що зазначені ознаки обдарованості відносні. Так, обдарована дитина може бути допитливою, а може й не проявляти цієї якості. Крім того, обдарованість доволі часто плутають з успіхами в яких - небудь дисциплінах, а ці успіхи можуть бути ситуативними і пояснюватися частіше за все внутрішньо значущою мотивацією досягнення. При цьому учень здатен багато й наполегливо займатися і навіть досягти високого рівня у вивченні дисциплін, однак це зовсім не буде свідченням його обдарованості. І навпаки, низький чи середній рівень з різних предметів, пов'язані з недостатньою мотивацією до навчання або відсутністю старанності, настійливості, впертості, зовсім не виключають обдарованості в учня.'

''Стосовно обдарованості дітей до предмету історія'', то це здатність на основі фактів. подій робити висновки. узагальнення щодо процесів. які відбувалися в суспільстві на різних етапах його розвитку. проводити аналогії минуле - сучасне. здатність до запамятовування

'''''Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:34, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!'''Одним з інтерактивних методів, які використовуються на тренінгових заняттях є рольова гра.Рольова гра - це ефективне відпрацювання варіантів поведінки в тих ситуаціях, в яких можуть опинитися учасники тренінгу. Гра повинна бути значимою для її учасників.Для цього проводиться попереднє діагностування для вибору ситуацій . При розподілі ролей враховувати те, що дівчата більш комунікативні і відтворюють побутові ситуації більш точно, хлопці більш схильні до абстрактного мислення.24.10.15 '' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 09 жовтня 2015 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Федоренко Л.М.

2015-09-13T10:35:15Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступні завдання:
# Як Ви розумієте поняття "міжпредметні зв'язки"?
міжпредметні звязки - це звязок між навчаьними програмами різних дисциплін на рівні навчальних занять, зумовлених спільною метою.
# Наведіть приклади з досвіду Вашої роботи часткової та повної інтеграції міжпредметних зв'язків
Прикладом повної інтеграції є урок у 9 кл."Розвиток культури у першій половиніХІХ ст."і узагальнюючий урок з української літератури "Творчість письменників ХІХ ст".Часткова інтеграція Урок з історії у 9 класі соціально-економічнй розвиток українських земель в другій половині ХІХ ст" та урок з інформатики "Складання презентацій".

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 13:00, 23 квітня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Федоренко Л.М.

2015-09-13T09:54:09Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].'До народження - організм; після народження - індивід; у процесі соціалізації - особистість.'

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].'Особистість - це системна соціальна якість набута індивідом предметною діяльністю і спілкуванням, та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді. Коли виділяють поняття особистість, то підкреслюють суспільну лінію та соціальні функції даної людини, яка вважається особистістю у силу розвитку у неї певних якостей.'

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?'Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини, бо саме ці два терміни пов'язані з поняттям "задатки". Спадковість - те, що існує та розвиваєтиьося на основі генного фонду її предків. Уродженість - це умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері.'

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:30, 30 квітня 2015 (EET)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню, бо це об'єктивний, закономірний процес, який педагогам потрібно враховувати у своїй роботі. Знаючи це, ні в якому разі не можна нехтувати цілеспрямованим формуванням, навпаки його потрібно посилювати, інакше, як свідчить практика, наслідки можуть бути непередбачуваними. У стосунках "дитина - дорослий"зв'язок із референтними особами має найбільший вплив на розвиток особистості дитини: для дошкільняти - це батьки; для молодшого школяра - на першому плані вчитель, потім батьки; для юнацтва - своя думка (при наявності стійкої психіки).шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].'Критерії вікової періодизації розвитку особистості: - соціальна ситуація розвитку; - провідний вид діяльності; - психологічні новоутворення. Л. С. Виготський виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Актуальний - це наявний рівень підготовки людини, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно. Найближчий - це більш високий рівень розвитку, він свідчить про те, що людина поки не може виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликою допомогою (підказки, натяки, навідні питання тощо). Для підліткового віку характерно: - почуття дорослості у підлітковому віці; - потреба підлітка у самоствердженні. Форми самоствердження підлітка можуть бути різноманітними. Найпростіша з них полягає у зовнішньому наслідуванні дорослих, їхніх шкідливих звичок, особливостей поведінки (куріння, вживання алкоголю, наркотиків, надмірне і без смаку використання косметики, носіння своєрідного одягу, послуговування нецензурною лексикою). Батьки та вчителі повинні активно боротися з цим, звертаючи увагу підлітків на позитивні зразки для наслідування (літературні герої, історичні діячі, відомі особистості). '

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 7 травня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].'У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, доньки, сестри, друга, бабусі тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах, підліток губиться в ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця в соціальному оточенні. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, комплекс носить назву – «змішування ролей».'

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''Існує декілька видів тестів. Тести досягнень — одна з методик психологічної діагностики, яка виявляє ступінь оволодіння досліджуваним конкретними знаннями, вміннями й навичками. Тести інтелекту — методи психологічної діагностики, спрямовані на визначення розумового потенціалу досліджуваного. Тести креативності — сукупність методик для вивчення та оцінки творчих здібностей особистості. Тести критеріально-орієнтовані — методики психологічної діагностики, що виявляють, якою мірою досліджуваний володіє знаннями, навичками розумових дій, необхідними й достатніми для виконання навчальних або професійних завдань певного типу. Тести особистісні — методи психодіагностики, за допомогою яких визначаються різні характеристики особистості: настанови, цінності, ставлення, емоційні, мотиваційні та міжособистісні якості, типові форми поведінки. Такі тести мають багато різновидів, тому дуже важливо їх правильно розуміти і відповідно використовувати результати. Вони можуть бути у формі шкали, ситуативних тестів, проективних методів. Тести проективні — це сукупність методик цілісного вивчення особистості, які базуються на психологічній інтерпретації результатів проекції, під якою в даному випадку розуміють не лише засіб психічного захисту, а й зумовленість процесів сприйняття минулим життєвим досвідом. Відомі наступні методики особистісного діагностування: Діагностика лідерських здібностей (Є. Жариков, Є.Крушельницький). Ця методика дозволяє оцінити здатність людини бути лідером, спроможним долати будь-які перешкоди на шляху досягнення своєї мети. Діагностика рівня особистісної готовності до ризику («PSK» Шуберта.)Ця методика дозволяє оцінити ступінь готовності до ризику Діагностика особистісної креативності(Є. Є. Туник. Дана методика дозволяє виявити чотири особливості творчої особистості: допитливості (Д); уява (В); складність (С) і схильність до ризику (Р).) та багато інших. Дослідження вольової саморегуляції. Діагностує рівень розвитку вольової саморегуляції.

'''''Дякую за відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 14 травня 2015 (EEST)
користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?' своїй професійній діяльності учитель може використати наступні методи діагностики соціопсихофізіологічного портрету особистості учня: -бесіда; -спостереження; -опитувальник; -міні твори та інші. Комплексна діагностика передбачає різнобічне вивчення особистості учня: його фізичний, психічний, соціальний та духовний розвиток. Психічний розвиток особистості школярів діагностується за допомогою традиційних методик вивчення короткочасної, довготривалої зорової і слухової пам’яті, концентрації та стійкості уваги, розумових здібностей, інтелекту, темпераменту, акцентуацій характеру, вад психічного розвитку тощо, і ґрунтується на психологічному принципі: «Не нашкодь!» В основу методик покладені знання про тип та конституційно-генетичні особливості особистості. Комплекс діагностичних методик дає можливість отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості, що включає: • індивідуально-типологічні властивості (сила, рухливість, урівноваженість нервової системи); • позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); • емоційний фон (емоціональність, емоційну врівноваженість, поводження в стресі); • швидкісні властивості аналізаторних систем (зорової, слухової, рухової); • особливості вищих психічних функцій (відчуття, сприймання, уявлення, мислення, пам’яті, мови, уяви, уваги); • стиль міжособистісних відносин; • професійну спрямованість.'

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
.Л. С. Виготський сформулював фундаментальну ідею, зазначивши, що навчання «забігає вперед розвитку», випереджає та веде його. У цьому випадку навчання завжди залишається провідним на кожному віковому етапі. Учений виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Актуальний розвиток – набір психологічних факторів розвитку на даний момент. Це – наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання учень може виконати самостійно. Найближчий розвиток – потенційні можливості, те що індивід зробить за допомогою іншої людини. Найближчий розвиток – більш високий рівень, який свідчить про те, що дитина не може виконати самостійно, але з чим вона може справитися за невеликою допомогою (навідні питання, підказки, натяки, загальні вказівки тощо). Виготський підкреслив: те, що сьогодні дитина робить за допомогою дорослого, завтра буде робити самостійно, те, що входило в зону найближчого розвитку, у процесі навчання перейде на рівень актуального розвитку. У процесі навчання зона актуального розвитку поширюється, збільшується, але й зона найближчого розвитку також. Таким чином навчання веде за собою розвиток. Навчання повинно орієнтуватись не на досягнутий учнем рівень розвитку, а трішки забігати вперед, пред’являючи мисленню школяра вимоги, декілька перевищуючи його можливості. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку школяра, тобто на те, що ще формується під впливом такого навчання. Від змісту, форм і методів навчання залежить темп переходу індивіду від нижчих до вищих етапів розумового розвитку.
'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:09, 20 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 4 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо'Обдарована дитина – дитина, яка відрізняється яскравими, явними, іноді видатними досягненнями в тому чи іншому виді діяльності. Під обдарованістю традиційно розуміється сукупність загальних та спеціальних здібностей дитини, яка досягає того рівня, що дозволяє їй легко справлятися у діяльності і відрізнятися від загальної маси інших дітей. Тобто, обдарованість визначається більш високими показниками, випереджувальними темпами розвитку дитини, при рівних умовах, у порівнянні з однолітками.

Обдарованість – системна, яка розвивається протягом життя, якість психіки, що визначає можливості досягнень людиною винятково високих результатів в одній чи декількох видах діяльності в порівнянні з іншими людьми.

Наявні в психології матеріали дозволяють з достатньою часткою умовності виокремити три категорії обдарованих дітей. Одна категорія — діти з надзвичайно високим загальним рівнем розумового розвитку за інших рівних умов. Такі діти відносно частіше зустрічаються в дошкільному та молодшому шкільному віці. Друга категорія — діти з ознаками спеціальної розумової обдарованості, наприклад, до математики або іншої галузі науки. Такі учні з достатньою визначеністю можуть віднаходитись у підлітковому віці. Третя категорія — діти, що хоча і не досягли з якихось причин успіхів у навчанні, але володіють яскравою пізнавальною активністю, оригінальністю психічного складу, непересічними розумовими резервами. Це випадки, коли можна говорити про потенційну, або «приховану» обдарованість. Розумові можливості таких учнів нерідко розкриваються вже в старшому шкільному віці.

Відразу слід зауважити, що зазначені ознаки обдарованості відносні. Так, обдарована дитина може бути допитливою, а може й не проявляти цієї якості. Крім того, обдарованість доволі часто плутають з успіхами в яких - небудь дисциплінах, а ці успіхи можуть бути ситуативними і пояснюватися частіше за все внутрішньо значущою мотивацією досягнення. При цьому учень здатен багато й наполегливо займатися і навіть досягти високого рівня у вивченні дисциплін, однак це зовсім не буде свідченням його обдарованості. І навпаки, низький чи середній рівень з різних предметів, пов'язані з недостатньою мотивацією до навчання або відсутністю старанності, настійливості, впертості, зовсім не виключають обдарованості в учня.'

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
Стосовно обдарованості дітей до предмету історія, то це здатність на основі фактів. подій робити висновки. узагальнення щодо процесів. які відбувалися в суспільстві на різних етапах його розвитку. проводити аналогії минуле - сучасне. здатність до запамятовування
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Федоренко Л.М.

2015-09-13T09:17:14Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Педагогічна інноватика Федоренко Л.М.

2015-09-10T06:51:33Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Педагогічна інноватика Федоренко Л.М.

2015-09-10T06:47:42Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T11:46:44Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T11:43:28Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''
[[Файл:Федоренко_Л.М..JPG|200px|thumb|left|]]

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
''Алтинівська загальноосвітня школа''

==Посада==
''вчитель історії та правознавства''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T11:38:46Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''
[[Файл:Федоренко_Л.М..JPG]]

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
''Алтинівська загальноосвітня школа''

==Посада==
''вчитель історії та правознавства''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Файл:Федоренко Л.М..JPG

2015-04-21T11:37:39Z

Федоренко Ліна Миколаївна:

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T11:28:22Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''
[[Файл:Example.jpg]]

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
''Алтинівська загальноосвітня школа''

==Посада==
''вчитель історії та правознавства''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Педагогічна інноватика Федоренко Л.М.

2015-04-21T10:36:50Z

Федоренко Ліна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

==== Інтерактивні практичні заняття ====

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Федоренко Л.М.

2015-04-21T10:36:42Z

Федоренко Ліна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

ІКТ у викладанні предметів Федоренко Л.М.

2015-04-21T10:36:33Z

Федоренко Ліна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

Теорія та методика фахової дисципліни Федоренко Л.М.

2015-04-21T10:36:21Z

Федоренко Ліна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Федоренко Л.М.

2015-04-21T10:35:40Z

Федоренко Ліна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:31:23Z

Федоренко Ліна Миколаївна:

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Федоренко Л.М.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Федоренко Л.М.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

===[[ІКТ у викладанні предметів Федоренко Л.М. |ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Федоренко Л.М.|Психологія]]===

===[[Педагогічна інноватика Федоренко Л.М.|Педагогічна інноватика]]===

Обговорення користувача:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:27:14Z

Федоренко Ліна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Обговорення}}

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль ПІБ|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни ПІБ|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

===[[ІКТ у викладанні предметів ПІБ|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія ПIБ|Психологія]]===

===[[Педагогічна інноватика ПІБ|Педагогічна інноватика]]===

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:23:55Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Категорія */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
''Алтинівська загальноосвітня школа''

==Посада==
''вчитель історії та правознавства''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:23:40Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Посада */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
''Алтинівська загальноосвітня школа''

==Посада==
''вчитель історії та правознавства''

==Категорія==
вища

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:23:17Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Місце роботи */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
''Алтинівська загальноосвітня школа''

==Посада==
вчитель історії та правознавства

==Категорія==
вища

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:22:55Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Регіон */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''

==Регіон==
''Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка''

==Місце роботи==
Алтинівська загальноосвітня школа

==Посада==
вчитель історії та правознавства

==Категорія==
вища

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:21:56Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Федоренко Ліна Миколаївна'''

==Регіон==
Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка

==Місце роботи==
Алтинівська загальноосвітня школа

==Посада==
вчитель історії та правознавства

==Категорія==
вища

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:19:41Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Контакти */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Федоренко Ліна Миколаївна

==Регіон==
Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка

==Місце роботи==
Алтинівська загальноосвітня школа

==Посада==
вчитель історії та правознавства

==Категорія==
вища

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:18:26Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Контакти */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Федоренко Ліна Миколаївна

==Регіон==
Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка

==Місце роботи==
Алтинівська загальноосвітня школа

==Посада==
вчитель історії та правознавства

==Категорія==
вища

==Випускний проект==

==Контакти==
fedorenlina@gmail.com

о989055130
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:15:38Z

Федоренко Ліна Миколаївна:

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Федоренко Ліна Миколаївна

==Регіон==
Сумська область, Кролевецький район, село Алтинівка

==Місце роботи==
Алтинівська загальноосвітня школа

==Посада==
вчитель історії та правознавства

==Категорія==
вища

==Випускний проект==

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:11:00Z

Федоренко Ліна Миколаївна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Федоренко Ліна Миколаївна

==Регіон==

==Місце роботи==

==Посада==

==Категорія==

==Випускний проект==

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Федоренко Ліна Миколаївна

2015-04-21T10:07:02Z

Федоренко Ліна Миколаївна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка користувача}}

==Прізвище, ім'я, по-батькові==

==Регіон==

==Місце роботи==

==Посада==

==Категорія==

==Випускний проект==

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]