http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&feedformat=atomHistoryPedia - Внесок користувача [uk]2024-03-29T15:59:49ZВнесок користувачаMediaWiki 1.24.1http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=90503Соціально-гуманітарний кредитний модуль Лавриненко В.Я.2015-12-26T10:23:30Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: <br />
1. Встановіть зв’язок між модернізацією системи освіти і розвитком сучасного суспільства.<br />
2. Ознайомтеся з рейтингами українських університетів (можна скористатися джерелом: http://dou.ua/lenta/articles/ukrainian-universities-2014/) і встановіть, які показники визначають якість освітніх послуг, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В.]]<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:42, 12 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
1. Вважаю, що розвиток суспільства на кожному новому етапі ставить певні нові вимоги до випускника ЗНЗ. Основа модернізації - науково-технічний прогрес, що неможливий без змін в освіті. Тому між модернізацією системи освіти, на мою думку, і розвитком сучасного суспільства існує прямопропорційний зв'язок.<br />
2. Якість освітніх послуг визначають такі показники:<br />
- якість викладацького складу; <br />
- стан матеріально-технічної бази навчального закладу; <br />
- мотивація викладацького складу; <br />
- якість навчальних програм; <br />
- якість студентів; <br />
- якість інфраструктури; <br />
- якість знань; <br />
- інноваційна активність керівництва; <br />
- впровадження процесних інновацій; <br />
- престижність диплома; <br />
- конкурентоспроможність випускників на ринку праці;<br />
- досягнення випускників.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:41, 20 червня 2015 (EEST)<br />
______________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: 1. Розкрийте, що включає в себе поняття «двоступенева система вищої освіти»? 2. Складіть хронологічну таблицю із найважливіших (на вашу думку) подій Болонського процесу (до 10 подій). Відповідь аргументуйте, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:20, 16 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
<br />
1. Двоступенева система освіти: бакалавр з 4-річним терміном підготовки і магістр з 2-річним терміном на базі бакалаврату (замість існуючих 4-х ступенів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр).<br />
<br />
2. Хронологічна таблиця подій Болонського процесу:<br />
<br />
19 червня 1999 р.«Болонська декларація». Болонья (Італія).Узгоджено єдину систему освіти з єдиними критеріями та стандартами до 2010 року (39 держав)<br />
<br />
19 травня 2001 р. Празьке комюніке. Прага. Підтверджено позиції щодо цілей, визначених Болонською декларацією, висловлено зауваження щодо подальшої реалізації процесу<br />
<br />
18-19 вересня 2003 р. Берлінське комюніке Берлін Поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені<br />
Була запропонована формула триступеневої освіти (3-5-8), згідно з якою:<br />
не менше трьох років відводиться для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»,<br />
не менше 5 років – для отримання рівня «магістр»,<br />
не менше 8 років для отримання вченого ступеня «доктор філософії».<br />
<br />
2003 р Приєднання Росії. Учасниками процесу стало 40 держав<br />
<br />
19-20 травня2003р. Саміт учасників Болонського процесу м. Берген (Норвегія) Запропоновано:<br />
прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System) і додатків до дипломів; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості зі застосуванням порівняних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки; усунути існуючі перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи<br />
<br />
17-18 травня 2007 р. Саміт учасників Болонського процесу. Лондон. На саміті зазначався значний загальний прогрес у вирішенні складних питань освіти.<br />
<br />
28-29 квітня 2009 р. Конференція. Левен (Бельгія).<br />
Озвучено основні питання конференції на наступне десятиріччя (суспільний контроль освіти; безперервне навчання; працевлаштування випускників; міжнародна відкритість; мобільність студентів і освіти в цілому, наукових досліджень і інновацій, інформації та методів прозорості в освіті) і розкриті нові напрямки співпраці учасників Болонського процесу.<br />
<br />
26-28 квітня 2012 р. Міністерська Бухарестська конференція та Третій Болонський Форум. Бухарест.(Румунія)<br />
Обговорили майбутнє Європейського простору вищої освіти. Підписано Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою коІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
ристю: консолідація Європейського простору вищої освіти». Міністр освіти і науки Армен Ашотян офіційно прийняв керівництво на 2012-2015 рр.<br />
<br />
2015 р. Міністерський саміт країн-учасниць Болонського процесу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:25, 20 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
________________________________<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:43, 4 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно! Дійсно, системи освіти кожної з країн (США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Польщі) мають свої особливості. <br />
Так вища освіта в США повністю відповідає вимогам суспільства, характеризується розвитком творчих здібностей, критичного мислення. Заслуговує на увагу конкурентоспроможність фахівців. Повністю платна, хоча забезпечується стипендіальна та грантова підтримка кращих студентів.<br />
Система вищої освіти Канади відзначається високою якістю навчання. Як і в США - триступенева. Платна, але оплата за навчання не висока, на ррівні мінімальної заробітної плати.<br />
У Німеччині модель вищої освіти дещо прагматична. Цікавим є те, що після навчання обов'язкове стажування і тільки після цього складання іспитів та захист диплому.<br />
Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти, на мою думку, надто складна, але реформується.<br />
Мені імпонує демоератизація, гуманізація, дотримання принципів наступності, безперервності та широкопрофільність вищої освіти в Польщі. Також можливість отримати освіту як на денній формі навчання, так і вечірній, заочній та екстернатній. Вища освіта Польщі відповідає запитам суспільства.<br />
Звичайно, українська система освіти може і повинна з метою забезпечення конкурентоспроможності нашого фахівця запозичити всі кращі надбання систем вищої освіти США, Канади, Великої Британії, Німеччини, особливо Польщі. Наприклад, з освіти в США взяти відповідність вимогам суспільства, високу якість та забезпечення конкурентоспроможності. Також підтримку здібних та обдарованих студентів. Якби оплата навчання, як у Канаді, була не високою. Не погано було б ввести стажування, як у Німеччині, та ще й у країнах Європи. Здійснювати демократизацію, гуманізацію, дотримуватися принципів наступності, безперервності й особливо широкопрофільності, як у Польщі. Двоступеневої,думаю, вистачить. Україна - не Велика Британія.<br />
Я не проти входження України в Болонський процес. Однак, мені хочеться, щоб наша вища освіта вирізнялась індивідуальністю, специфічністю, була українською. Не забуваймо пророчих слів Великого Кобзаря: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 08:54, 20 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5<br />
РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ <br />
На сьогодні 45 європейських країн, включно з Україною, підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці в забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб’єктами освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності європейської системи освіти.<br />
А. Похресник зазначає, що аналіз сучасних праць провідних українських філософів і керівників освітньої системи – В. Кременя, В. Андрущенка, Є. Суліми, Д. Табачника, С. Ніколаєнка – дає змогу виявити різноманітність та полярність поглядів і уявлень про стратегію освітнього процесу України в найближчому майбутньому.<br />
Українська система освіти сьогодні не повною мірою відповідає актуальним вимогам суспільства, й тому можна спостерігати стійку тенденцію щодо неспроможності задовольнити зростаючі потреби її споживачів. Серед найважливіших проблем сучасної української системи освіти можна виокремити наступні: зниження якості навчання, системні втрати і нестачу педагогічних працівників, консервативність у змісті й технологіях навчання. І найголовніше – необхідні суттєві зміни у підготовці майбутніх фахівців-освітян та перепідготовки практикуючих педагогів. <br />
Особливо гостро ці проблеми окреслилися тоді, коли Україна заявила про намір приєднатися до Болонського процесу. П. Ю. Буряк та О. Г. Гупало зазначають, що для України європейська інтеграція – це, в першу чергу, модернізація економіки та освіти, впровадження новітніх технологій, залучення іноземних інвестицій та інше. У культурно-цивілізаційному аспекті, на думку вчених, євроінтеграція – це шлях до активного взаємовигідного культурного обміну між українською та європейськими культурами, становлення України як одного з членів глобального суспільства. Бо глобалізація як явище сучасної дійсності здійснює суттєвий вплив всі сфери життя людства і на освіту як на особливий соціальний інститут.<br />
Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року з моменту підписання декларації на Бергенській конференції. <br />
Приєднання України до Болонського процесу – це передусім нові можливості розвитку української системи освіти, а саме:<br />
1. Визнання українських дипломів на міжнародному рівні. <br />
2. Більша мобільність в європейському просторі для студентів та викладачів. <br />
3. Спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами. <br />
4. Конкурентоспроможність на європейському і світовому ринках праці. <br />
Для України Болонський процес став не лише передумовою входження в європейський освітній простір, а насамперед значним імпульсом оновлення власної системи освіти. Трактуючи Болонський процес не як рух стандартизації, а як процес пошуку консенсусу, освітні реформи в Україні слід спрямовувати не на радикальні зміни, втрату кращих тенденцій та зниження національних стандартів якості освіти, а на розвиток і набуття якісно нових ознак. <br />
Щоб входження України до Болонського процесу стало реальністю, потрібно провести серйозні реформи в галузі освіти, тому що українська вища освіта відрізняється від європейської. У Європейському Союзі прийняті і діють інші стандарти. Престиж освіти, високої кваліфікації у Європі традиційно дуже високий. За кордоном визнають, що отримати освіту здатна не кожна людина. <br />
За матеріалами сайту www.europeans.org.ua, вищу освіту спроможний здобути заледве один з десяти тих, хто навчався у школі, а до вищих студій (на магістерському і докторському рівнях) доходить не більше 10-15 % випускників бакалаврату. У Європі завершують середню освіту на високому рівні лише тільки ті випускники, які мають намір вступити до вищих навчальних закладів. Це приблизно від 15 % до 25 % усіх учнів середніх шкіл. Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на навчання до 70% випускників шкіл, тобто у 7 разів більше, ніж дозволяє нормальний розподіл інтелекту. Сьогодні український диплом не визнається у Європі, наші фахівці без додаткового перенавчання не можуть влаштуватися на роботу за фахом. І хоча вони за багатьма показниками – за розвитком, ерудованістю, спеціальною підготовленістю – перевершують зарубіжних фахівців, дискредитація українського диплома триває.<br />
Найбільше, що не влаштовує закордонних працедавців у підготовці наших фахівців, – низька дієвість знань. Дієвість знань – це здатність використовувати набуті знання, уміння на практиці. За експертними оцінками, цим параметром ми поступаємося найбільше [9]. <br />
За європейським стандартом дипломований фахівець відразу займає робоче місце і виконує свої посадові обов’язки. Диплом гарантує високий рівень підготовки. Приймаючи фахівця на роботу, організація впевнена, що він підготовлений на належному рівні. Гарантія цього – високе резюме університету. Якщо фахівець не буде підготовлений належним чином, і організація матиме до нього претензії, імідж університету може бути втрачений назавжди, його рейтинг серйозно постраждає. <br />
Як уже зазначалося, за кордоном прийнята двоступенева система вищої освіти. Університети готують бакалаврів (3-4 роки навчання) і магістрів (ще 1,5-2 роки). Диплом бакалавра свідчить про повну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, стає спершу магістром, а потім може отримати науковий ступінь доктора. Українські вищі навчальні заклади сьогодні забезпечують чотири рівні підготовки фахівців з вищою освітою: заклади І-ІІ рівнів акредитації готують молодших спеціалістів і бакалаврів, у закладах ІІІ-V рівнів акредитації готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів. За кордоном така система освіти не визнається.<br />
Отже, у зв’язку з приєднанням до Болонського процесу, Україні необхідно уніфікувати освітньо-кваліфікаційні рівні, перейти на двоступеневу систему освіти відповідно до європейських стандартів. Необхідна трансформація існуючої в Україні системи вищої освіти відповідно до європейських вимог, що полягає у впровадженні нових підходів та технологій організації навчально-виховного процесу. Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.<br />
Інтеграційні процеси необхідно пов’язати із важливими концептуальними змінами щодо змісту й форм навчання. У цій галузі перед українськими освітянами теж відкриваються нові та цікаві перспективи. <br />
Перш за все слід зауважити, що інтеграційні процеси, як це неодноразово підкреслюється в установчих документах Болонського процесу, пов’язані зі збереженням та розвитком неповторного національного досвіду, культурної спадщини кожної країни, тому цей процес у жодному разі не означає уніформізації, нівелювання специфіки освітніх систем європейських країн, навпаки, спрямований на їх взаємне узгодження та гармонізацію.<br />
Не випадково саме «гармонізація» виступає одним із ключових понять багатьох документів. Смислове навантаження цього поняття є надзвичайно містким, адже головною метою виховання та навчання є навчити молоду людину жити в гармонії з навколишнім світом і шляхом пізнання цього світу, вміти визначити своє місце, опанувати певну професію. У сучасних умовах уміння адаптуватися до швидких змін у всіх сферах людської життєдіяльності, готовність відповідати на виклики сьогодення стає нагальною необхідністю підготовки сучасного фахівця. <br />
З метою пристосування освітньої діяльності до динаміки сучасного життя європейська реформа впроваджує гнучку систему навчальних кредитів, надає можливість зарахування та накопичення в загальному освітньому здобутку людини не лише її попередніх навчальних надбань, але й практичного досвіду в певній галузі, а система безперервної освіти доповнюється можливістю навчатися протягом усього життя, у власному темпі, відповідно до індивідуальних потреб і можливостей людини. Навчання стає багатодисциплінарним, враховує необхідність оволодіння щонайменше однією іноземною мовою, новітніми інформаційними технологіями. <br />
Багатий український досвід слугуватиме надійним «стартовим майданчиком» для подальшого вдосконалення національної системи освіти та її узгодження з європейською, а також розвитку освітніх впливів. <br />
Не зважаючи на значні досягнення української освіти, на думку ректора НТУУ «КПІ» М.З. Згуровського, існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу: <br />
1. Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше. <br />
2. Недостатнє визнання в суспільстві рівня «бакалавр» як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. <br />
3. Загрозлива в масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом. <br />
4. Збільшення розриву зв’язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці. <br />
5. Невиправдана плутанина в розумінні рівнів спеціаліста й магістра. З одного боку, можна помітити близькість програм підготовки спеціаліста й магістра, їхню еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV. <br />
6. Українська система наукових ступенів складніша, порівняно із загальноєвропейською, і це перешкоджає мобільності викладачів і науковців в Європі. <br />
7. Неадекватно до потреб суспільства й ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі в чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих. <br />
8. Відійшла в минуле колись добре організована система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип «освіта протягом життя» поки що в умовах нашої держави не може бути повною мірою реалізований. <br />
9. Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних центрів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40% від загальної кількості ВНЗ III та IV рівнів акредитації.<br />
З метою прискорення процесу реформування освітньої галузі на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» на урядовому рівні прийнято низку надзвичайно важливих для освіти державних цільових програм: розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року; розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року; підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року; розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки; впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків»; Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів на 2012-2020 роки.<br />
Визнанням позитивних якісних змін у забезпеченні розвитку національної освіти став Форум міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи», на якому проголошено сім напрямів євроінтеграції середньої освіти і проекти практичних дій по кожному з них («Дошкільна освіта»; «Спільна історія без розділових ліній»; «Толерантність»; «Через мову до взаєморозуміння»; «ІКТ – освіта без кордонів»; «Від шкіл-партнерів до партнерів-країн»; «Новій освіті Європи – новий європейський учитель»). <br />
Водночас глибина освітніх реформ, якість і ефективність роботи навчальних закладів і установ системи національної освіти не можуть повною мірою задовольнити сучасні потреби особистості та суспільства. Задекларовані у попередні роки стратегічні завдання щодо забезпечення рівного доступу дітей і молоді до освіти, забезпечення її сталого розвитку і нової якості, демократизації управління не набули повної реалізації. Зміст і організація національної освіти до цього часу недостатньо переорієнтовані на особистість дитини, на формування у дітей і молоді життєво важливих компетентностей, активної їх соціалізації. Викликає тривогу низький рівень здоров’я, морального, культурного і духовного розвитку молоді. Залишається критичним стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення системи освіти, низький рівень оплати праці працівників освіти і науки.<br />
Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя, розвитку державно-громадської моделі управління.<br />
Одним із визначальних факторів, що потужно вплине на правове забезпечення діяльності освітянських закладів України у наш час є Закон України «Про вищу освіту», ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2014 р. і підписаний Президентом України 1 серпня 2014 р. До основних новацій Закону України «Про вищу освіту» можна віднести:<br />
1. Для виведення системи освіти України на нові показники якості освітянських послуг буде створено окремий колегіальний орган – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. <br />
2. Суттєво будуть посилені антиплагіатні норми і відповідальність за них (обов’язкове оприлюднення наукових робіт). <br />
3. Створюватиметься новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів (участь всього викладацького складу та збільшено у відповідній пропорції (не більше 15%) кількість студентів, які братимуть участь у голосуванні). Зазначено, що вибори будуть відбуватися в один тур за системою «перехідного голосу». Таким чином, трудовому колективу ВНЗ надається право самостійно обирати ректора, тоді як Міністерство освіти і науки лише фіксуватиме факт вибору.<br />
4. Для ректорів, деканів і завідуючих кафедрами прописано обмеження перебування на посаді – не більше двох строків (5+5). Ця вимога зможе забезпечити ротацію та оновлення керівного складу ВНЗ, сприятиме притоку талановитої молоді до управління освітянськими закладами.<br />
5. Усі виші отримають право остаточного присудження наукових ступенів (у Нацагентстві залишаються лише питання акредитації спецрад і розгляд апеляцій на їх рішення).<br />
6. Державні ВНЗ зможуть розміщувати власні надходження від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків. Позитивне нововведення, спрямоване на розширення фінансової автономі навчальних закладів. Накопичення фінансових ресурсів надасть можливість ВНЗ застосовувати їх для свого стратегічного розвитку.<br />
7. Зменшено кількість годин навчального навантаження викладачів – одна ставка становитиме не 900, а 600 навчальних годин. Зменшено навантаження на студентів – кількість годин в одному навчальному кредиті змінено з 36 до 30 навчальних годин. Завдяки цьому викладачі зможуть більше уваги приділяти науковим дослідженням і підготовці сучасних навчально-методичних матеріалів.<br />
8. З 2016 року запроваджуватиметься новий механізм електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення. Це нововведення може стати ефективним механізмом зменшення корупції на етапі вступу до ВНЗ (звичайно, якщо до 2016 року до Закону не будуть внесені зміни). І, що найголовніше, розшириться доступ усіх прошарків населення до престижних вузів та спеціальностей.<br />
9. Створюватимуться умови для збільшення мобільності студентів і викладачів . Кількість навчальних дисциплін стане меншою, при цьому студенти будуть обирати 25% курсів. Саме ця вимога наблизить нашу систему освіти до країн, чиї дипломи відповідають принципам та стандартам Болонського процесу.<br />
10. Протягом визначеного у законопроекті перехідного періоду із системи вищої освіти буде вилучено рівень молодшого спеціаліста та запроваджено ступінь молодшого бакалавра як скорочений цикл підготовки бакалаврів. Законом також скасовується ступінь кандидата наук, натомість запроваджуються такі ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. При цьому ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вищою радою навчального закладу або наукової установи у разі успішного виконання відповідної наукової програми та публічного захисту дисертації. Надвелика кількість освітніх рівнів, що зберігається у вищій освіті України, даним законом зменшилася. Але, вона і досі не відповідає прийнятій більшістю держав-учасниць Болонського процесу, трьохрівневій освіті (бакалавр, магістр, доктор філософії).<br />
11. Закон розширює автономію університетів та надає громадськості більше важелів для контролю за його діяльністю. Університети, згідно закону, впроваджуватимуть внутрішній публічний моніторинг якості, а його результати будуть розміщені на сайті вузу.<br />
12. Українські ВНЗ зможуть вільно наймати випускників та професорів закордонних університетів.<br />
Відзначені новації майже повністю відповідають вимогам Болонського процесу. Реалізація їх в освітянському просторі наблизить українську освіту до принципів Болонського процесу Європейського простору вищої освіти. Це ще один важливий крок України у напрямку до Євросоюзу.<br />
Завдання:<br />
Розкрийте, яким чином зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, позначилися на роботі вашого навчального закладу. Коротко проаналізуйте, як змінився річний план роботи вашого навчального закладу за останні 5-10 років. <br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 13:39, 11 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго здоров'я, Юліє Володимирівно! Дозвольте подякувати Вам за підбір цікавих та актуальних тем на Інтерактивні практичні заняття, а також змістовний матеріал для опрацювання.<br />
Зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, безперечно, позначилися на роботі всіх навчальних закладів. Винятком не стала й наша загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Значні зміни відбулися в Типових навчальних планах ЗНЗ та Робочих навчальних планах початкової, основної, старшої школи порівняно з останніми 5-10 роками. Передбачено час на курси за вибором, факультативи. З'явилися нові навчальні предмети. Останні нововведення - англійська мова з 1 класу, інформатика - з 2 класу, друга іноземна мова. Це, безумовно, повинно вплинути на якість освіти.<br />
У навчально-виховному процесі широко використовуються новітні інформаційні технології. Наша школа оснащена двома комп'ютерними класами, має дві мультимедійні дошки та доступ до мережі Інтернет. <br />
Проблемне питання в сучасній школі - рівень здоров'я дітей, не зважаючи на увагу здоров'язберігаючим технологіям.<br />
Рівень знань школярів, на жаль, знижується, як і престиж освіти. Випускник покладається в здобутті вищої освіти не на знання, бо диплом можна "купити". Відрадно, що складання ДПА з української мови у формі ЗНО в 2015 році закрило шлях у вищі навчальні заклади випускникам з початковим рівнем навчальних досягнень. Хвилює питання, що частина вузів проводить прийом абітурієнтів, які навчалися в класах чи школах з поглибленим вивченням окремих предметів. Як же бути здібним та обдарованим випускникам сільських шкіл...<br />
Суттєвих змін останнім часом зазнав річний план роботи школи. Основне питання - не кількість проведених заходів, а якість надання освітніх послуг. У плані глибоко аналізується результативність навчально-виховного процесу з метою реалізації Концепції розвитку навчального закладу, основних цілей, виконання вимог, поставлених перед школою суспільством, упровадження та реалізація нових Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти, забезпечення конкурентоспроможного випускника тощо.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:10, 20 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Індивідуальне заняття №1.<br />
Тема. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс (2 год)<br />
Мета: довести важливість впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес; розкрити вдосконалення педагогічного дискурсу через використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями; довести необхідність підвищення інформаційної грамотності і культури всіх учасників освітнього процесу. Розкрийте унікальний внесок ІКТ у навчально-виховний процес.<br />
Література:<br />
1. Блага О.В. Інформаційні технології як невід’ємна складова новітнього освітнього процесу [Електронний ресурс] /О.В. Брага // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2007. – №2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2007-2-2/09_Blaga.pdf<br />
2. Колин К.К. Информатизация образования: новые приоритеты // Информатика и образование. – 2001. – № 10.<br />
3. Вишинська Г. Інформатизація як дійсність та перспективна тенденція розвитку освіти / Г.Вишинська // Філософські абриси сучасної освіти : монограф.; [за заг.ред. І. Предборовської]. – Суми :ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 148-189<br />
4. Гендина Н.И. Информационная культура учителя: концепция формирования и региональный опыт / Н.И.Гендина // Образование. Карьера. Общество. - №1. – 2003. – С. 20-23<br />
5. Склейнов Е.Л. Интеграция интерактивных и Интернет-технологий как новое направление информатизации образования [Электронный ресурс] / Е.Л.Склейнов // Информационная среда образования и науки. – Вып.9. – 2012. - Режим доступа: http://www.iiorao.ru/iio/pages/izdat/ison/publication/ison_2012/num_9_2012/Sklejnov.pdf.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:46, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня, шановна Юліє Володимирівно! Важливість упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс важко переоцінити. Ефективне використання ІКТ в навчально-виховному процесі й управлінні навчальним закладом - вимога часу. Сучасному випускнику потрібні наскрізні компетенції: критичне мислення, здатність конструктивно розв'язувати проблеми, адекватна оцінка ризиків, прийняття зважених рішень, управління власними емоціями, творче мислення. здатність працювати в команді, ініціативність тощо. Саме комунікації вносять новий компонент у навчально-виховний процес. Використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями суттєво покращує процес навчання та його ефективність. <br />
Наша Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - опорна в освітньому окрузі - у 80-х роках була однією з пілотних у Сумській області з використання в навчально-виховному процесі комп'ютерної техніки та вивчення інформатики з 5 класу. На той час інші школи Охтирського району ще не були оснащені комп'ютерами. Переваги важко не помітити: три роки підряд учень 9, 19, 11 класів Лавриненко Р.займав відповідно І.ІІ,І місця у Всеукраїнських конкурсах програмістів, ІІІ місце у Всеукраїнській предметній олімпіаді з інформатики. Наша школа завдяки участі в пілотному проекті першою в районі була підключена до Всесвітньої мережі Інтернет. Завдяки використанню комп'ютерних технологій та Інтернету учениця 10 класу Мельникова А. посіла І місце в ІV етапі Всеукраїнських предметних олімпіад з української мови та літератури. На цей час школа обладнана двома комп'ютерними класами, має доступ до сучасного швидкісного Інтернету за допомогою Wi-Fi, у навчально-виховному процесі застосовується інтерактивний мультимедійний комплекс та мультимедійна дошка. Педагоги та керівники нашої школи давно розуміють переваги використання комунікацій. Через підготовку Intel пройшла більшість учителів навчального закладу. Школа має свій сайт. електронну базу "Учні","Учителі"тощо. Більшість хмарних сервісів мають своє мобільне застосування для більш зручної роботи з ними на планшетах ісмартфонах, що дозволяє мати постійний зв'язок з усіма нашими даними будь-де і будь-коли, а головне, що цю техніку використовують учні при потребі науроках та в позаурочний час. Що ж дає застосування інформаційних технологій в нашій школі?<br />
Учням . Різноманітність методик підвищує інтерес до вивчення фізики, математики, біології і т. д., робить процес пізнання привабливим. Використання комп'ютера дає можливість замкнутим учням розкритися і ділитися своїми знаннями з однолітками, підвищує самостійність в процесі навчання, допомагає розвитку творчих здібностей, підвищує рівень спілкування і культури, розвиває мову. Дає можливість брати участь в різних конкурсах, вікторинах, олімпіадах, готуватися до ЗНО.<br />
Вчителеві. Вирішувати нові методичні завдання, поглиблювати знання по предмету, підвищувати свій професійний рівень. Зростає авторитет серед учнів, колег, батьків. Стимулює процес сумісної творчості з вчителями інших предметів (сумісне створення невеликих програм для уроків і для позакласної роботи). Комп'ютер дозволяє створити базу моніторингу успішності учнів, що ефективніше дозволяє і вчителеві і учневі стежити за динамікою своїх результатів. Комп'ютер дозволяє створити в зручнішій формі набір тестових завдань, самостійних і контрольних робіт.<br />
Батькам. Дає упевненість в тому, що їх діти розвиваються гармонійно, здобувають якісну освіту, відповідну вимогам часу. Підвищує пошану до вчительської праці. Змінює взаємини з власними дітьми в кращу сторону: батьки прислухаються до своєї дитини, цінуючи його знання і уміння.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:22, 24 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
____________________________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Індивідуальне заняття №2.<br />
Вплив нових інформаційних технологій на професійну компетентність вчителя (2 год). <br />
Опрацюйте наведену літературу та 1) розкрийте вплив інформатизації освіти на зміну ролі вчителя у навчально-виховному процесі; 2) вкажіть ті, цифрові навички, якими, на вашу думку, повинен володіти вчитель в ХХІ столітті. <br />
Рекомендована література:<br />
1. Биков В.Ю. Сучасні інноваційні ІКТ-інструменти розвитку систем відкритої освіти / В.Ю. Биков, А.М. Гуржій // Педагогічна і психологічна науки в Україні : зб. наук. праць : в 5 т. – Т. 4 : Професійна освіта і освіта дорослих. – К. : Педагогічна думка, 2012. – С. 44-62.<br />
2. Данільян В.О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз): автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 / В.О. Данільян. – Х., 2006. – 20 с. <br />
3. Еляков А.Д. Современная информационная революция / А.Д. Еляков // Социологические исследования. – 2003. – № 10. – С. 29-38.<br />
4. Журналістика : словник-довідник / авт.-уклад. І.Л. Михайлин. – К.: Академвидав, 2013. – 320 с. – (Серія «Nota bene»).<br />
5. Захар О.І. Використання інтернет-технологій у процесі підвищення кваліфікації вчителів / О.І. Захар // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 7-9.<br />
6. Карчевський М.В. Соціальні передумови правових заходів інформаційної безпеки / М.В. Карчевський // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Є.О. Дідоренка. – 2011. – № 1. – С. 35-55. <br />
7. Кочарян А.Б. Вимоги до професійної компетентності науково-педагогічних працівників університету за умов створення електронного освітнього середовища / А.Б. Кочарян // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 16-18.<br />
8. Логвиненко Ю.В. Вплив інформаційних технологій на сучасний педагогічний дискурс / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка: [зб. наук. праць. Вип. 23.] / редкол. О.І. Курок (відп. ред.) [та ін.]. – Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка, 2013. – С. 68-76.<br />
9. Логвиненко Ю.В. Зміни в українському освітньому дискурсі під впливом інформаційного суспільства / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Освіта Сумщини. – №1 (21). – С. 42-47.<br />
10. Логвиненко Ю. В. Освіта ХХІ століття: виклики, пошуки відповідей: [навч.-метод. посіб.] / Ю. В. Логвиненко, В.О. Мазуренко, Т.Г. Стукалова. – Суми: РВВ СОІППО, 2012. – 104 с. <br />
11. Медведєв І.А. Інформатизація освіти як шлях підвищення її якості та доступності (на прикладі Сумської області) / І.А. Медведєв, Л.Г. Петрова, С.П. Ніколаєнко // Комп'ютер у школі та сім’ї. – 2013. – № 6 (110). – С. 3-7.<br />
12. Модели управления процессами комплексной информации общего среднего образования / Г.Д. Дылян, Э.С. Работыльская, М.С. Цветков. – М.: Бином. Лаборатория знаний, 2005. – 111 с. <br />
13. Морозов В. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс / В. Морозов // Вища освіта України. – 2013. – №2. – С. 54-58.<br />
14. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
15. Чубарук О.В. Управління розвитком інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів української мови і літератури в системі післядипломної освіти / О.В. Чубарук // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 11-15.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
16. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. – К. : НІСД. – 2010. – 64 с. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/dubov_infsus-31058.pdf<br />
17. Закон України Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 12, ст.102 ) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-16<br />
18. Комендант О.В. Стан України у світових ІТ-рейтингах в аспекті впровадження економіки знань [Електронний ресурс] / О.В. Комендант. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/2013_05_30_31_kampodilsk/ekonomichnij_blok_doslidzhen/stan_ukrajini_u_svitovikh_it_rejtingakh_v_aspekti_vprovadzhennja_ekonomiki_znan/31-1-0-649<br />
19. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні: [Електронний ресурс] // Президія НАПН України. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. Назва з екрану.<br />
20. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії, інформація, ідеологія та утопія. / Д. Лайон : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html.<br />
21. Малицька І.Д. Роль і місце ІКТ в системах освіти зарубіжних країн: [Електронний ресурс] / І.Д.Малицька. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em10/content/09midcfo.htm<br />
22. Могилев А.М. Принципы системной информатизации в системе образования [Электронный ресурс] / А.М. Могилев – Режим доступа: znamenvs.chat.ru ELBR./1htm.<br />
23. Онкович Г.В. Медіаосвіта (Загальний курс) // Програма навчального курсу для студентів вищих навчальних закладів :[Електронний ресурс] / Г.В. Онкович. – К.: ІВО НАПН України. – 2010. – 24 с.– Режим доступу: http://edu.of.ru/attach/17/82978/doc <br />
24. Писаренко О.Л. Сутність інституту освіти в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аналіз. / О.Л. Писаренко. – [Електронний ресурс]. –:Режим доступу: http://www.google.com.ua/url// nbuv.gov.ua/portal/natura/vkpi/fpp/2009-2/24_Pisarenko.<br />
25. Рамський Ю.С. Зміни в професійній діяльності вчителя в епоху інформатизації освіти / Ю.С. Рамський. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/12/2.pdf<br />
26. Чекман І. С. Конвергентні технології – нанобіомедичний аспект / І.С. Чекман, Т.Ю. Небесная, А.М. Дорошенко // Український медичний часопис. – 2011. – №2 (82) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.umj.com.ua/article/8865/konvergentni-texnologii-nanobiomedichnij-aspekt.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:47, 29 жовтня 2015 (EET)<br />
<br />
Відповіді на індивідуальне заняття №2.<br />
<br />
1. Інформатизація суспільства призводить до нового, інформаційного, устрою професійної діяльності вчителя. Суспільство інформаційних технологій, зацікавлене в тому, щоб громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, адаптуватися до умов сучасного життя. Використання інформаційних і комунікаційних технологій змінює роль учителя і методи його роботи. Учитель повинен формувати в учнів світогляд, етичні позиції при здійсненні діяльності в інформаційному суспільстві; розвивати ініціативу і самостійність, виховувати їх бути відповідальними за власну освіту; формувати в учнів мотивацію до навчання, саморозвитку; навчити вчитися; формувати в учнів інформаційні потреби; розвивати інтерес до способів набуття нових знань та вмінь; допомогти знаходити відповіді на запитання, самостійно здобувати знання; навчити використовувати інформаційні освітні ресурси і здійснювати інформаційну взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу. Учителю доводиться працювати в умовах нової моделі освіти, де учень може паралельно вивчати предмети шкільної програми в класі, вдома, у бібліотеці, використовуючи різноманітні візуальні засоби й ресурси мультимедіа. Учитель повинен сприяти учням в ефективному і творчому засвоєнні навчального матеріалу, в розвитку критичного осмислення здобутих відомостей. Отже, головною компетентністю вчителя в інформаційному суспільстві стає його роль помічника, консультанта, наставника. Проте вчитель все-таки відіграє ключову роль<br />
<br />
2. Med Kharbach наводить «33 цифрових навички, якими повинен володіти вчитель в 21 столітті». Учитель 21 го століття повинен вміти для підвищення кваліфікації і підготовки до навчального процесу: використовувати соціальні мережі для зв’язку з колегами і професійного зростання; створювати електронне портфоліо свого власного розвитку за допомогою блогів, сайтів; використовувати у своїй роботі мобільні пристрої (такі, як смартфони і планшети), працювати з цифровими зображеннями для їх використання в навчанні; створювати скріншоти відео і робочого столу; створювати колажі з фото; використовувати інструменти запису екрану для створення електронних посібників; цифрові інструменти для організації часу і підвищення ефективності його використання; використовувати самому і надати учням інструменти для організації своєї роботи і планування свого навчання.<br />
Для використання веб контенту: 1. Проводити ефективні пошукові запити за мінімальний час. 2. Використовувати інтернет-нотатки для отримання цікавих ідей. 3. Курувати веб контент, відбираючи необхідний для навчання в аудиторії. Застосовувати сервіси соціальних закладок для спільного використання ресурсів з учнями й учнів між собою. 4. Оцінювати достовірність змісту веб контенту. 5. Визначати інтернет ресурси, безпечні для перегляду учнями. 6. Використовувати сервіс нотаток, щоб поділитися цікавим контентом зі своїми учнями. 7. Коментувати веб сторінки і цитувати, щоб поділитися з класом. 8. Розуміти питання, пов’язані з авторським правом й справедливим використанням онлайн матеріалів.Для проведення навчального процесу: 1. Створювати і застосовувати відео і «живі» презентації, вебінари і тренінги. 2. Використовувати цифровіінструменти для створення тестів, інтерактивних завдань. 3. Використовувати програмне забезпечення для проведення опитування у класі в реальному часі. 4. Використовувати комп’ютерні ігри в педагогічних цілях. 5. Знати про різні способи використання YouTube в класі. 6. Використовувати блоги і вікі як інтернет платформи для роботи з учнями. 7. Використовувати засоби спільної роботи для створення і редагування тексту. 8. Використовувати онлайн засоби для сумісного зберігання та доступу до документів і файлів з учнями. 9. Використовувати засоби обміну текстових повідомлень в групі для спільної роботи над проектом.10. Проводити дослідницьку роботу з використанням цифрових інструментів. 11. Бути в змозі виявити плагіат у роботах учнів. Ось де простір для самоосвіти й самовдосконалення сучасного педагога. <br />
Я маю персональний сайт. Створила інтерактивну літературну карту письменника-земляка Остапа Вишні. Запрошую Вас, по-можливості, переглянути.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 00:14, 5 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Консультація (2 год.)<br />
Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи<br />
Програми допомоги ЄС у сфері вищої освіти України. Відставання української освітньої системи з ряду параметрів від освіти в країнах ЄС. Заходи у сфері освіти в України рамках програм зовнішньої допомоги Європейської Комісії. Програма Tempus. Програма Erasmus Mundus. Вікно зовнішньої співпраці Erasmus Mundus. Програма Жана Моне.<br />
<br />
Рекомендована література:<br />
1. Актуальні проблеми євроінтеграції : [зб. статей з пит. євроінтегр. та права / За ред. Д. Ягунова, вступ ст. В. Вишнякова. – Вип. 7.]. – Суми: ПП Кочубей Н.В., 2011. – 276 с.<br />
2. Андрущенко В. Проблема входження української університетської освіти в європейський освітній простір / В. Андрущенко, І. Гамерська // Рідна школа. – 2012. – № 1-2 (січень-лютий). – С. 3-8.<br />
3. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 4-6.<br />
4. Андрущенко В. Освіта України в системі цінностей «розколотого світу» / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2009. – №3. – С. 31-37.<br />
5. Буряк П.Ю. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навчальний посібник / П. Ю. Буряк, О. Г. Гупало. – К. : Хай-тек прес, 2007. – 336 с.<br />
6. Дарійчук Л. Система освіти в Україні: реформування чи оновлення? / Л. Дарійчук // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 6.<br />
7. Дмитриченко М.Ф. Вища освіта і Болонський процес: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / М.Ф. Дмитриченко, Б.І. Хорошун, О.М. Язвінська, В.Д. Данчук. – К.: Знання України, 2006. – 440 с.<br />
8. Ерохин А. К. К вопросу об изменении целей высшего образования / А.К. Ерохин // Alma mater. – 2008. – №10. – С. 21-25. <br />
9. Євроінтеграція – крок до заможної України // Вісник пенсійного фонду України. – 2013. – №9 (135). – С. 4-5.<br />
10. Журавський В. Основні завдання вищої школи щодо реалізації в Україні принципів і завдань Болонського процесу / В. Журавський // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 12-16.<br />
11. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. – К.: Вища школа, 2003. – 196 с.<br />
12. Кордон М.В. Європейська та євроатлантична інтеграція України: [навч. посіб.; 2-е видання] / М.В.ґ Кордон. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 172 с.<br />
13. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.<br />
14. Майер Б.О. Об онтологии качества образования в обществе знания / Б.О. Майер, Н.В. Наливайко // Философия образования. – 2008. – №3. – С. 4-18.<br />
15. Майер Б.О. Образование в условиях глобальных изменений: методологическая функция философии образования / Б.О. Майер // Философия образования. – 2012. – №6 (45). – С. 117-124.<br />
16. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
17. Похресник А. Стратегічна роль цілісного освітньо-наукового комплексу / А. Похресник // Вища освіта України. – 2011. – № 4. – C.30-36.<br />
18. Соколов В. Євроінтеграційні прагнення України: досягнення та перспективи / В. Соколов // Віче. – 2010. – №22 (283). – С. 25-28.<br />
19. Ціватий В. Завершення періоду євроромантизму / В. Ціватий // Зовнішні справи. – 2011. – №7-8. – С. 14-17.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
20. Болонський процес в Україні: перспективи та проблеми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.loippo.lg.ua/reforma_bolon_dekl.htm.<br />
21. У Європу Знань через Болонський процес [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://studprofcom.ntu-kpi/kiev/ua.<br />
22. http://ec.europa.eu/education/lifelonglearning-programme/doc88_en.htm<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:54, 21 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
СТРАТЕГІЧНІ ЗМІНИ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ <br />
<br />
'''<br />
'''Вивчаємо джерела''':<br />
1. http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/111-zakon-ukrayiny-pro-vyschu-osvitu;<br />
2. mon.gov.ua/img/zstored/files/project_30102014.doc<br />
<br />
<br />
'''Обговорюємо''': <br />
• Закон України «Про вищу освіту»;<br />
• Проект Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років Що, на вашу думку, у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» вказує на трансформації української системи освіти? Чи, навпаки, свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, не відповідає запитам суспільства?<br />
• Які протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років»? Як це може позначитися на розвитку освіти України?<br />
• Чи можете ви назвати Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» перспективними для розвитку України? Чому?<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:47, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповідь:<br />
<br />
Якщо порівнювати Закони України "Про вищу освіту" 2002 та 2014 років, то певною мірою відчутний процес трансформації системи вищої освіти України в контексті входження до Європейського простору. Щодо нового закону «Про вищу освіту», який уже ухвалений парламентом і діє з 6 вересня 2014 року, то основні його відмінності від попередньої редакції полягають в ідеї університетської автономії (як управлінській, так і фінансовій), інтеграції української освіти до світової, зміні правил присудження вчених ступенів, створенні Нацагентства з якості вищої освіти тощо. Наразі більшість із цих ініціатив перебувають у процесі реалізації. Однак, на мою думку, Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, ще не в повній мірі відповідає запитам суспільства. Основна проблема української вищої освіти полягає в тому, що відсутні механізми, як правильно перенести європейські стандарти на українські освітні правила. Існує три найбільші проблеми:трансформації змісту освіти; обсягу навчальної діяльності;трансформування результатів оцінювання.В Україні, на жаль, система здобування вищої освіти є неефективною. За своїм фаховим рівнем значна частина випускників вищих навчальних закладів виявляється неготовою до практичної роботи в умовах жорсткої конкуренції, яка існує на ринку робочої сили. Тож наша дипломована молодь поповнює лави безробітних або влаштовується працювати за іншим фахом.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:07, 4 жовтня 2015 (EEST)Так, протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років". Це може негативно позначитися на розвиток освіти України.Наприклад: за Законом "Про вищу освіту" (Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти) остання має не три (п. 1.3.1), а п’ять формальних ступенів: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Тому – концептуально – слід спершу визначитися, які саме ступені з цих п’яти здобуваються у межах одного вищого навчального закладу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:42, 4 жовтня 2015 (EEST) Назвати перспективним Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років для розвитку України, на мій погляд, не можна, тому що ці документи містять багато протиріч. До того вони потребують доповнень. Так у даний час проходить громадське обговорення проект Концепції реформування системи ліцензування та акредитації у вищій освіті України.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:58, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
доброго дня. вам слід виконати індивідуальне завдання 1.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:35, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
індивідуальне заняття №1 виконала--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 18:52, 20 листопада 2015 (EET)а--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 06:42, 5 листопада 2015 (EET)<br />
<br />
----<br />
Доброго дня. до зустрічі на екзаменаційній сесії. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:59, 18 листопада 2015 (EET)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=90502Соціально-гуманітарний кредитний модуль Лавриненко В.Я.2015-12-26T10:22:11Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: <br />
1. Встановіть зв’язок між модернізацією системи освіти і розвитком сучасного суспільства.<br />
2. Ознайомтеся з рейтингами українських університетів (можна скористатися джерелом: http://dou.ua/lenta/articles/ukrainian-universities-2014/) і встановіть, які показники визначають якість освітніх послуг, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В.]]<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:42, 12 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
1. Вважаю, що розвиток суспільства на кожному новому етапі ставить певні нові вимоги до випускника ЗНЗ. Основа модернізації - науково-технічний прогрес, що неможливий без змін в освіті. Тому між модернізацією системи освіти, на мою думку, і розвитком сучасного суспільства існує прямопропорційний зв'язок.<br />
2. Якість освітніх послуг визначають такі показники:<br />
- якість викладацького складу; <br />
- стан матеріально-технічної бази навчального закладу; <br />
- мотивація викладацького складу; <br />
- якість навчальних програм; <br />
- якість студентів; <br />
- якість інфраструктури; <br />
- якість знань; <br />
- інноваційна активність керівництва; <br />
- впровадження процесних інновацій; <br />
- престижність диплома; <br />
- конкурентоспроможність випускників на ринку праці;<br />
- досягнення випускників.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:41, 20 червня 2015 (EEST)<br />
______________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: 1. Розкрийте, що включає в себе поняття «двоступенева система вищої освіти»? 2. Складіть хронологічну таблицю із найважливіших (на вашу думку) подій Болонського процесу (до 10 подій). Відповідь аргументуйте, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:20, 16 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
<br />
1. Двоступенева система освіти: бакалавр з 4-річним терміном підготовки і магістр з 2-річним терміном на базі бакалаврату (замість існуючих 4-х ступенів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр).<br />
<br />
2. Хронологічна таблиця подій Болонського процесу:<br />
<br />
19 червня 1999 р.«Болонська декларація». Болонья (Італія).Узгоджено єдину систему освіти з єдиними критеріями та стандартами до 2010 року (39 держав)<br />
<br />
19 травня 2001 р. Празьке комюніке. Прага. Підтверджено позиції щодо цілей, визначених Болонською декларацією, висловлено зауваження щодо подальшої реалізації процесу<br />
<br />
18-19 вересня 2003 р. Берлінське комюніке Берлін Поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені<br />
Була запропонована формула триступеневої освіти (3-5-8), згідно з якою:<br />
не менше трьох років відводиться для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»,<br />
не менше 5 років – для отримання рівня «магістр»,<br />
не менше 8 років для отримання вченого ступеня «доктор філософії».<br />
<br />
2003 р Приєднання Росії. Учасниками процесу стало 40 держав<br />
<br />
19-20 травня2003р. Саміт учасників Болонського процесу м. Берген (Норвегія) Запропоновано:<br />
прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System) і додатків до дипломів; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості зі застосуванням порівняних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки; усунути існуючі перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи<br />
<br />
17-18 травня 2007 р. Саміт учасників Болонського процесу. Лондон. На саміті зазначався значний загальний прогрес у вирішенні складних питань освіти.<br />
<br />
28-29 квітня 2009 р. Конференція. Левен (Бельгія).<br />
Озвучено основні питання конференції на наступне десятиріччя (суспільний контроль освіти; безперервне навчання; працевлаштування випускників; міжнародна відкритість; мобільність студентів і освіти в цілому, наукових досліджень і інновацій, інформації та методів прозорості в освіті) і розкриті нові напрямки співпраці учасників Болонського процесу.<br />
<br />
26-28 квітня 2012 р. Міністерська Бухарестська конференція та Третій Болонський Форум. Бухарест.(Румунія)<br />
Обговорили майбутнє Європейського простору вищої освіти. Підписано Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою коІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
ристю: консолідація Європейського простору вищої освіти». Міністр освіти і науки Армен Ашотян офіційно прийняв керівництво на 2012-2015 рр.<br />
<br />
2015 р. Міністерський саміт країн-учасниць Болонського процесу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:25, 20 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
________________________________<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:43, 4 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно! Дійсно, системи освіти кожної з країн (США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Польщі) мають свої особливості. <br />
Так вища освіта в США повністю відповідає вимогам суспільства, характеризується розвитком творчих здібностей, критичного мислення. Заслуговує на увагу конкурентоспроможність фахівців. Повністю платна, хоча забезпечується стипендіальна та грантова підтримка кращих студентів.<br />
Система вищої освіти Канади відзначається високою якістю навчання. Як і в США - триступенева. Платна, але оплата за навчання не висока, на ррівні мінімальної заробітної плати.<br />
У Німеччині модель вищої освіти дещо прагматична. Цікавим є те, що після навчання обов'язкове стажування і тільки після цього складання іспитів та захист диплому.<br />
Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти, на мою думку, надто складна, але реформується.<br />
Мені імпонує демоератизація, гуманізація, дотримання принципів наступності, безперервності та широкопрофільність вищої освіти в Польщі. Також можливість отримати освіту як на денній формі навчання, так і вечірній, заочній та екстернатній. Вища освіта Польщі відповідає запитам суспільства.<br />
Звичайно, українська система освіти може і повинна з метою забезпечення конкурентоспроможності нашого фахівця запозичити всі кращі надбання систем вищої освіти США, Канади, Великої Британії, Німеччини, особливо Польщі. Наприклад, з освіти в США взяти відповідність вимогам суспільства, високу якість та забезпечення конкурентоспроможності. Також підтримку здібних та обдарованих студентів. Якби оплата навчання, як у Канаді, була не високою. Не погано було б ввести стажування, як у Німеччині, та ще й у країнах Європи. Здійснювати демократизацію, гуманізацію, дотримуватися принципів наступності, безперервності й особливо широкопрофільності, як у Польщі. Двоступеневої,думаю, вистачить. Україна - не Велика Британія.<br />
Я не проти входження України в Болонський процес. Однак, мені хочеться, щоб наша вища освіта вирізнялась індивідуальністю, специфічністю, була українською. Не забуваймо пророчих слів Великого Кобзаря: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 08:54, 20 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5<br />
РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ <br />
На сьогодні 45 європейських країн, включно з Україною, підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці в забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб’єктами освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності європейської системи освіти.<br />
А. Похресник зазначає, що аналіз сучасних праць провідних українських філософів і керівників освітньої системи – В. Кременя, В. Андрущенка, Є. Суліми, Д. Табачника, С. Ніколаєнка – дає змогу виявити різноманітність та полярність поглядів і уявлень про стратегію освітнього процесу України в найближчому майбутньому.<br />
Українська система освіти сьогодні не повною мірою відповідає актуальним вимогам суспільства, й тому можна спостерігати стійку тенденцію щодо неспроможності задовольнити зростаючі потреби її споживачів. Серед найважливіших проблем сучасної української системи освіти можна виокремити наступні: зниження якості навчання, системні втрати і нестачу педагогічних працівників, консервативність у змісті й технологіях навчання. І найголовніше – необхідні суттєві зміни у підготовці майбутніх фахівців-освітян та перепідготовки практикуючих педагогів. <br />
Особливо гостро ці проблеми окреслилися тоді, коли Україна заявила про намір приєднатися до Болонського процесу. П. Ю. Буряк та О. Г. Гупало зазначають, що для України європейська інтеграція – це, в першу чергу, модернізація економіки та освіти, впровадження новітніх технологій, залучення іноземних інвестицій та інше. У культурно-цивілізаційному аспекті, на думку вчених, євроінтеграція – це шлях до активного взаємовигідного культурного обміну між українською та європейськими культурами, становлення України як одного з членів глобального суспільства. Бо глобалізація як явище сучасної дійсності здійснює суттєвий вплив всі сфери життя людства і на освіту як на особливий соціальний інститут.<br />
Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року з моменту підписання декларації на Бергенській конференції. <br />
Приєднання України до Болонського процесу – це передусім нові можливості розвитку української системи освіти, а саме:<br />
1. Визнання українських дипломів на міжнародному рівні. <br />
2. Більша мобільність в європейському просторі для студентів та викладачів. <br />
3. Спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами. <br />
4. Конкурентоспроможність на європейському і світовому ринках праці. <br />
Для України Болонський процес став не лише передумовою входження в європейський освітній простір, а насамперед значним імпульсом оновлення власної системи освіти. Трактуючи Болонський процес не як рух стандартизації, а як процес пошуку консенсусу, освітні реформи в Україні слід спрямовувати не на радикальні зміни, втрату кращих тенденцій та зниження національних стандартів якості освіти, а на розвиток і набуття якісно нових ознак. <br />
Щоб входження України до Болонського процесу стало реальністю, потрібно провести серйозні реформи в галузі освіти, тому що українська вища освіта відрізняється від європейської. У Європейському Союзі прийняті і діють інші стандарти. Престиж освіти, високої кваліфікації у Європі традиційно дуже високий. За кордоном визнають, що отримати освіту здатна не кожна людина. <br />
За матеріалами сайту www.europeans.org.ua, вищу освіту спроможний здобути заледве один з десяти тих, хто навчався у школі, а до вищих студій (на магістерському і докторському рівнях) доходить не більше 10-15 % випускників бакалаврату. У Європі завершують середню освіту на високому рівні лише тільки ті випускники, які мають намір вступити до вищих навчальних закладів. Це приблизно від 15 % до 25 % усіх учнів середніх шкіл. Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на навчання до 70% випускників шкіл, тобто у 7 разів більше, ніж дозволяє нормальний розподіл інтелекту. Сьогодні український диплом не визнається у Європі, наші фахівці без додаткового перенавчання не можуть влаштуватися на роботу за фахом. І хоча вони за багатьма показниками – за розвитком, ерудованістю, спеціальною підготовленістю – перевершують зарубіжних фахівців, дискредитація українського диплома триває.<br />
Найбільше, що не влаштовує закордонних працедавців у підготовці наших фахівців, – низька дієвість знань. Дієвість знань – це здатність використовувати набуті знання, уміння на практиці. За експертними оцінками, цим параметром ми поступаємося найбільше [9]. <br />
За європейським стандартом дипломований фахівець відразу займає робоче місце і виконує свої посадові обов’язки. Диплом гарантує високий рівень підготовки. Приймаючи фахівця на роботу, організація впевнена, що він підготовлений на належному рівні. Гарантія цього – високе резюме університету. Якщо фахівець не буде підготовлений належним чином, і організація матиме до нього претензії, імідж університету може бути втрачений назавжди, його рейтинг серйозно постраждає. <br />
Як уже зазначалося, за кордоном прийнята двоступенева система вищої освіти. Університети готують бакалаврів (3-4 роки навчання) і магістрів (ще 1,5-2 роки). Диплом бакалавра свідчить про повну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, стає спершу магістром, а потім може отримати науковий ступінь доктора. Українські вищі навчальні заклади сьогодні забезпечують чотири рівні підготовки фахівців з вищою освітою: заклади І-ІІ рівнів акредитації готують молодших спеціалістів і бакалаврів, у закладах ІІІ-V рівнів акредитації готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів. За кордоном така система освіти не визнається.<br />
Отже, у зв’язку з приєднанням до Болонського процесу, Україні необхідно уніфікувати освітньо-кваліфікаційні рівні, перейти на двоступеневу систему освіти відповідно до європейських стандартів. Необхідна трансформація існуючої в Україні системи вищої освіти відповідно до європейських вимог, що полягає у впровадженні нових підходів та технологій організації навчально-виховного процесу. Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.<br />
Інтеграційні процеси необхідно пов’язати із важливими концептуальними змінами щодо змісту й форм навчання. У цій галузі перед українськими освітянами теж відкриваються нові та цікаві перспективи. <br />
Перш за все слід зауважити, що інтеграційні процеси, як це неодноразово підкреслюється в установчих документах Болонського процесу, пов’язані зі збереженням та розвитком неповторного національного досвіду, культурної спадщини кожної країни, тому цей процес у жодному разі не означає уніформізації, нівелювання специфіки освітніх систем європейських країн, навпаки, спрямований на їх взаємне узгодження та гармонізацію.<br />
Не випадково саме «гармонізація» виступає одним із ключових понять багатьох документів. Смислове навантаження цього поняття є надзвичайно містким, адже головною метою виховання та навчання є навчити молоду людину жити в гармонії з навколишнім світом і шляхом пізнання цього світу, вміти визначити своє місце, опанувати певну професію. У сучасних умовах уміння адаптуватися до швидких змін у всіх сферах людської життєдіяльності, готовність відповідати на виклики сьогодення стає нагальною необхідністю підготовки сучасного фахівця. <br />
З метою пристосування освітньої діяльності до динаміки сучасного життя європейська реформа впроваджує гнучку систему навчальних кредитів, надає можливість зарахування та накопичення в загальному освітньому здобутку людини не лише її попередніх навчальних надбань, але й практичного досвіду в певній галузі, а система безперервної освіти доповнюється можливістю навчатися протягом усього життя, у власному темпі, відповідно до індивідуальних потреб і можливостей людини. Навчання стає багатодисциплінарним, враховує необхідність оволодіння щонайменше однією іноземною мовою, новітніми інформаційними технологіями. <br />
Багатий український досвід слугуватиме надійним «стартовим майданчиком» для подальшого вдосконалення національної системи освіти та її узгодження з європейською, а також розвитку освітніх впливів. <br />
Не зважаючи на значні досягнення української освіти, на думку ректора НТУУ «КПІ» М.З. Згуровського, існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу: <br />
1. Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше. <br />
2. Недостатнє визнання в суспільстві рівня «бакалавр» як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. <br />
3. Загрозлива в масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом. <br />
4. Збільшення розриву зв’язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці. <br />
5. Невиправдана плутанина в розумінні рівнів спеціаліста й магістра. З одного боку, можна помітити близькість програм підготовки спеціаліста й магістра, їхню еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV. <br />
6. Українська система наукових ступенів складніша, порівняно із загальноєвропейською, і це перешкоджає мобільності викладачів і науковців в Європі. <br />
7. Неадекватно до потреб суспільства й ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі в чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих. <br />
8. Відійшла в минуле колись добре організована система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип «освіта протягом життя» поки що в умовах нашої держави не може бути повною мірою реалізований. <br />
9. Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних центрів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40% від загальної кількості ВНЗ III та IV рівнів акредитації.<br />
З метою прискорення процесу реформування освітньої галузі на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» на урядовому рівні прийнято низку надзвичайно важливих для освіти державних цільових програм: розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року; розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року; підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року; розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки; впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків»; Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів на 2012-2020 роки.<br />
Визнанням позитивних якісних змін у забезпеченні розвитку національної освіти став Форум міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи», на якому проголошено сім напрямів євроінтеграції середньої освіти і проекти практичних дій по кожному з них («Дошкільна освіта»; «Спільна історія без розділових ліній»; «Толерантність»; «Через мову до взаєморозуміння»; «ІКТ – освіта без кордонів»; «Від шкіл-партнерів до партнерів-країн»; «Новій освіті Європи – новий європейський учитель»). <br />
Водночас глибина освітніх реформ, якість і ефективність роботи навчальних закладів і установ системи національної освіти не можуть повною мірою задовольнити сучасні потреби особистості та суспільства. Задекларовані у попередні роки стратегічні завдання щодо забезпечення рівного доступу дітей і молоді до освіти, забезпечення її сталого розвитку і нової якості, демократизації управління не набули повної реалізації. Зміст і організація національної освіти до цього часу недостатньо переорієнтовані на особистість дитини, на формування у дітей і молоді життєво важливих компетентностей, активної їх соціалізації. Викликає тривогу низький рівень здоров’я, морального, культурного і духовного розвитку молоді. Залишається критичним стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення системи освіти, низький рівень оплати праці працівників освіти і науки.<br />
Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя, розвитку державно-громадської моделі управління.<br />
Одним із визначальних факторів, що потужно вплине на правове забезпечення діяльності освітянських закладів України у наш час є Закон України «Про вищу освіту», ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2014 р. і підписаний Президентом України 1 серпня 2014 р. До основних новацій Закону України «Про вищу освіту» можна віднести:<br />
1. Для виведення системи освіти України на нові показники якості освітянських послуг буде створено окремий колегіальний орган – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. <br />
2. Суттєво будуть посилені антиплагіатні норми і відповідальність за них (обов’язкове оприлюднення наукових робіт). <br />
3. Створюватиметься новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів (участь всього викладацького складу та збільшено у відповідній пропорції (не більше 15%) кількість студентів, які братимуть участь у голосуванні). Зазначено, що вибори будуть відбуватися в один тур за системою «перехідного голосу». Таким чином, трудовому колективу ВНЗ надається право самостійно обирати ректора, тоді як Міністерство освіти і науки лише фіксуватиме факт вибору.<br />
4. Для ректорів, деканів і завідуючих кафедрами прописано обмеження перебування на посаді – не більше двох строків (5+5). Ця вимога зможе забезпечити ротацію та оновлення керівного складу ВНЗ, сприятиме притоку талановитої молоді до управління освітянськими закладами.<br />
5. Усі виші отримають право остаточного присудження наукових ступенів (у Нацагентстві залишаються лише питання акредитації спецрад і розгляд апеляцій на їх рішення).<br />
6. Державні ВНЗ зможуть розміщувати власні надходження від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків. Позитивне нововведення, спрямоване на розширення фінансової автономі навчальних закладів. Накопичення фінансових ресурсів надасть можливість ВНЗ застосовувати їх для свого стратегічного розвитку.<br />
7. Зменшено кількість годин навчального навантаження викладачів – одна ставка становитиме не 900, а 600 навчальних годин. Зменшено навантаження на студентів – кількість годин в одному навчальному кредиті змінено з 36 до 30 навчальних годин. Завдяки цьому викладачі зможуть більше уваги приділяти науковим дослідженням і підготовці сучасних навчально-методичних матеріалів.<br />
8. З 2016 року запроваджуватиметься новий механізм електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення. Це нововведення може стати ефективним механізмом зменшення корупції на етапі вступу до ВНЗ (звичайно, якщо до 2016 року до Закону не будуть внесені зміни). І, що найголовніше, розшириться доступ усіх прошарків населення до престижних вузів та спеціальностей.<br />
9. Створюватимуться умови для збільшення мобільності студентів і викладачів . Кількість навчальних дисциплін стане меншою, при цьому студенти будуть обирати 25% курсів. Саме ця вимога наблизить нашу систему освіти до країн, чиї дипломи відповідають принципам та стандартам Болонського процесу.<br />
10. Протягом визначеного у законопроекті перехідного періоду із системи вищої освіти буде вилучено рівень молодшого спеціаліста та запроваджено ступінь молодшого бакалавра як скорочений цикл підготовки бакалаврів. Законом також скасовується ступінь кандидата наук, натомість запроваджуються такі ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. При цьому ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вищою радою навчального закладу або наукової установи у разі успішного виконання відповідної наукової програми та публічного захисту дисертації. Надвелика кількість освітніх рівнів, що зберігається у вищій освіті України, даним законом зменшилася. Але, вона і досі не відповідає прийнятій більшістю держав-учасниць Болонського процесу, трьохрівневій освіті (бакалавр, магістр, доктор філософії).<br />
11. Закон розширює автономію університетів та надає громадськості більше важелів для контролю за його діяльністю. Університети, згідно закону, впроваджуватимуть внутрішній публічний моніторинг якості, а його результати будуть розміщені на сайті вузу.<br />
12. Українські ВНЗ зможуть вільно наймати випускників та професорів закордонних університетів.<br />
Відзначені новації майже повністю відповідають вимогам Болонського процесу. Реалізація їх в освітянському просторі наблизить українську освіту до принципів Болонського процесу Європейського простору вищої освіти. Це ще один важливий крок України у напрямку до Євросоюзу.<br />
Завдання:<br />
Розкрийте, яким чином зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, позначилися на роботі вашого навчального закладу. Коротко проаналізуйте, як змінився річний план роботи вашого навчального закладу за останні 5-10 років. <br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 13:39, 11 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго здоров'я, Юліє Володимирівно! Дозвольте подякувати Вам за підбір цікавих та актуальних тем на Інтерактивні практичні заняття, а також змістовний матеріал для опрацювання.<br />
Зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, безперечно, позначилися на роботі всіх навчальних закладів. Винятком не стала й наша загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Значні зміни відбулися в Типових навчальних планах ЗНЗ та Робочих навчальних планах початкової, основної, старшої школи порівняно з останніми 5-10 роками. Передбачено час на курси за вибором, факультативи. З'явилися нові навчальні предмети. Останні нововведення - англійська мова з 1 класу, інформатика - з 2 класу, друга іноземна мова. Це, безумовно, повинно вплинути на якість освіти.<br />
У навчально-виховному процесі широко використовуються новітні інформаційні технології. Наша школа оснащена двома комп'ютерними класами, має дві мультимедійні дошки та доступ до мережі Інтернет. <br />
Проблемне питання в сучасній школі - рівень здоров'я дітей, не зважаючи на увагу здоров'язберігаючим технологіям.<br />
Рівень знань школярів, на жаль, знижується, як і престиж освіти. Випускник покладається в здобутті вищої освіти не на знання, бо диплом можна "купити". Відрадно, що складання ДПА з української мови у формі ЗНО в 2015 році закрило шлях у вищі навчальні заклади випускникам з початковим рівнем навчальних досягнень. Хвилює питання, що частина вузів проводить прийом абітурієнтів, які навчалися в класах чи школах з поглибленим вивченням окремих предметів. Як же бути здібним та обдарованим випускникам сільських шкіл...<br />
Суттєвих змін останнім часом зазнав річний план роботи школи. Основне питання - не кількість проведених заходів, а якість надання освітніх послуг. У плані глибоко аналізується результативність навчально-виховного процесу з метою реалізації Концепції розвитку навчального закладу, основних цілей, виконання вимог, поставлених перед школою суспільством, упровадження та реалізація нових Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти, забезпечення конкурентоспроможного випускника тощо.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:10, 20 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Індивідуальне заняття №1.<br />
Тема. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс (2 год)<br />
Мета: довести важливість впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес; розкрити вдосконалення педагогічного дискурсу через використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями; довести необхідність підвищення інформаційної грамотності і культури всіх учасників освітнього процесу. Розкрийте унікальний внесок ІКТ у навчально-виховний процес.<br />
Література:<br />
1. Блага О.В. Інформаційні технології як невід’ємна складова новітнього освітнього процесу [Електронний ресурс] /О.В. Брага // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2007. – №2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2007-2-2/09_Blaga.pdf<br />
2. Колин К.К. Информатизация образования: новые приоритеты // Информатика и образование. – 2001. – № 10.<br />
3. Вишинська Г. Інформатизація як дійсність та перспективна тенденція розвитку освіти / Г.Вишинська // Філософські абриси сучасної освіти : монограф.; [за заг.ред. І. Предборовської]. – Суми :ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 148-189<br />
4. Гендина Н.И. Информационная культура учителя: концепция формирования и региональный опыт / Н.И.Гендина // Образование. Карьера. Общество. - №1. – 2003. – С. 20-23<br />
5. Склейнов Е.Л. Интеграция интерактивных и Интернет-технологий как новое направление информатизации образования [Электронный ресурс] / Е.Л.Склейнов // Информационная среда образования и науки. – Вып.9. – 2012. - Режим доступа: http://www.iiorao.ru/iio/pages/izdat/ison/publication/ison_2012/num_9_2012/Sklejnov.pdf.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:46, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня, шановна Юліє Володимирівно! Важливість упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс важко переоцінити. Ефективне використання ІКТ в навчально-виховному процесі й управлінні навчальним закладом - вимога часу. Сучасному випускнику потрібні наскрізні компетенції: критичне мислення, здатність конструктивно розв'язувати проблеми, адекватна оцінка ризиків, прийняття зважених рішень, управління власними емоціями, творче мислення. здатність працювати в команді, ініціативність тощо. Саме комунікації вносять новий компонент у навчально-виховний процес. Використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями суттєво покращує процес навчання та його ефективність. <br />
Наша Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - опорна в освітньому окрузі - у 80-х роках була однією з пілотних у Сумській області з використання в навчально-виховному процесі комп'ютерної техніки та вивчення інформатики з 5 класу. На той час інші школи Охтирського району ще не були оснащені комп'ютерами. Переваги важко не помітити: три роки підряд учень 9, 19, 11 класів Лавриненко Р.займав відповідно І.ІІ,І місця у Всеукраїнських конкурсах програмістів, ІІІ місце у Всеукраїнській предметній олімпіаді з інформатики. Наша школа завдяки участі в пілотному проекті першою в районі була підключена до Всесвітньої мережі Інтернет. Завдяки використанню комп'ютерних технологій та Інтернету учениця 10 класу Мельникова А. посіла І місце в ІV етапі Всеукраїнських предметних олімпіад з української мови та літератури. На цей час школа обладнана двома комп'ютерними класами, має доступ до сучасного швидкісного Інтернету за допомогою Wi-Fi, у навчально-виховному процесі застосовується інтерактивний мультимедійний комплекс та мультимедійна дошка. Педагоги та керівники нашої школи давно розуміють переваги використання комунікацій. Через підготовку Intel пройшла більшість учителів навчального закладу. Школа має свій сайт. електронну базу "Учні","Учителі"тощо. Більшість хмарних сервісів мають своє мобільне застосування для більш зручної роботи з ними на планшетах ісмартфонах, що дозволяє мати постійний зв'язок з усіма нашими даними будь-де і будь-коли, а головне, що цю техніку використовують учні при потребі науроках та в позаурочний час. Що ж дає застосування інформаційних технологій в нашій школі?<br />
Учням . Різноманітність методик підвищує інтерес до вивчення фізики, математики, біології і т. д., робить процес пізнання привабливим. Використання комп'ютера дає можливість замкнутим учням розкритися і ділитися своїми знаннями з однолітками, підвищує самостійність в процесі навчання, допомагає розвитку творчих здібностей, підвищує рівень спілкування і культури, розвиває мову. Дає можливість брати участь в різних конкурсах, вікторинах, олімпіадах, готуватися до ЗНО.<br />
Вчителеві. Вирішувати нові методичні завдання, поглиблювати знання по предмету, підвищувати свій професійний рівень. Зростає авторитет серед учнів, колег, батьків. Стимулює процес сумісної творчості з вчителями інших предметів (сумісне створення невеликих програм для уроків і для позакласної роботи). Комп'ютер дозволяє створити базу моніторингу успішності учнів, що ефективніше дозволяє і вчителеві і учневі стежити за динамікою своїх результатів. Комп'ютер дозволяє створити в зручнішій формі набір тестових завдань, самостійних і контрольних робіт.<br />
Батькам. Дає упевненість в тому, що їх діти розвиваються гармонійно, здобувають якісну освіту, відповідну вимогам часу. Підвищує пошану до вчительської праці. Змінює взаємини з власними дітьми в кращу сторону: батьки прислухаються до своєї дитини, цінуючи його знання і уміння.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:22, 24 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
____________________________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Індивідуальне заняття №2.<br />
Вплив нових інформаційних технологій на професійну компетентність вчителя (2 год). <br />
Опрацюйте наведену літературу та 1) розкрийте вплив інформатизації освіти на зміну ролі вчителя у навчально-виховному процесі; 2) вкажіть ті, цифрові навички, якими, на вашу думку, повинен володіти вчитель в ХХІ столітті. <br />
Рекомендована література:<br />
1. Биков В.Ю. Сучасні інноваційні ІКТ-інструменти розвитку систем відкритої освіти / В.Ю. Биков, А.М. Гуржій // Педагогічна і психологічна науки в Україні : зб. наук. праць : в 5 т. – Т. 4 : Професійна освіта і освіта дорослих. – К. : Педагогічна думка, 2012. – С. 44-62.<br />
2. Данільян В.О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз): автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 / В.О. Данільян. – Х., 2006. – 20 с. <br />
3. Еляков А.Д. Современная информационная революция / А.Д. Еляков // Социологические исследования. – 2003. – № 10. – С. 29-38.<br />
4. Журналістика : словник-довідник / авт.-уклад. І.Л. Михайлин. – К.: Академвидав, 2013. – 320 с. – (Серія «Nota bene»).<br />
5. Захар О.І. Використання інтернет-технологій у процесі підвищення кваліфікації вчителів / О.І. Захар // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 7-9.<br />
6. Карчевський М.В. Соціальні передумови правових заходів інформаційної безпеки / М.В. Карчевський // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Є.О. Дідоренка. – 2011. – № 1. – С. 35-55. <br />
7. Кочарян А.Б. Вимоги до професійної компетентності науково-педагогічних працівників університету за умов створення електронного освітнього середовища / А.Б. Кочарян // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 16-18.<br />
8. Логвиненко Ю.В. Вплив інформаційних технологій на сучасний педагогічний дискурс / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка: [зб. наук. праць. Вип. 23.] / редкол. О.І. Курок (відп. ред.) [та ін.]. – Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка, 2013. – С. 68-76.<br />
9. Логвиненко Ю.В. Зміни в українському освітньому дискурсі під впливом інформаційного суспільства / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Освіта Сумщини. – №1 (21). – С. 42-47.<br />
10. Логвиненко Ю. В. Освіта ХХІ століття: виклики, пошуки відповідей: [навч.-метод. посіб.] / Ю. В. Логвиненко, В.О. Мазуренко, Т.Г. Стукалова. – Суми: РВВ СОІППО, 2012. – 104 с. <br />
11. Медведєв І.А. Інформатизація освіти як шлях підвищення її якості та доступності (на прикладі Сумської області) / І.А. Медведєв, Л.Г. Петрова, С.П. Ніколаєнко // Комп'ютер у школі та сім’ї. – 2013. – № 6 (110). – С. 3-7.<br />
12. Модели управления процессами комплексной информации общего среднего образования / Г.Д. Дылян, Э.С. Работыльская, М.С. Цветков. – М.: Бином. Лаборатория знаний, 2005. – 111 с. <br />
13. Морозов В. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс / В. Морозов // Вища освіта України. – 2013. – №2. – С. 54-58.<br />
14. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
15. Чубарук О.В. Управління розвитком інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів української мови і літератури в системі післядипломної освіти / О.В. Чубарук // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 11-15.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
16. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. – К. : НІСД. – 2010. – 64 с. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/dubov_infsus-31058.pdf<br />
17. Закон України Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 12, ст.102 ) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-16<br />
18. Комендант О.В. Стан України у світових ІТ-рейтингах в аспекті впровадження економіки знань [Електронний ресурс] / О.В. Комендант. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/2013_05_30_31_kampodilsk/ekonomichnij_blok_doslidzhen/stan_ukrajini_u_svitovikh_it_rejtingakh_v_aspekti_vprovadzhennja_ekonomiki_znan/31-1-0-649<br />
19. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні: [Електронний ресурс] // Президія НАПН України. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. Назва з екрану.<br />
20. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії, інформація, ідеологія та утопія. / Д. Лайон : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html.<br />
21. Малицька І.Д. Роль і місце ІКТ в системах освіти зарубіжних країн: [Електронний ресурс] / І.Д.Малицька. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em10/content/09midcfo.htm<br />
22. Могилев А.М. Принципы системной информатизации в системе образования [Электронный ресурс] / А.М. Могилев – Режим доступа: znamenvs.chat.ru ELBR./1htm.<br />
23. Онкович Г.В. Медіаосвіта (Загальний курс) // Програма навчального курсу для студентів вищих навчальних закладів :[Електронний ресурс] / Г.В. Онкович. – К.: ІВО НАПН України. – 2010. – 24 с.– Режим доступу: http://edu.of.ru/attach/17/82978/doc <br />
24. Писаренко О.Л. Сутність інституту освіти в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аналіз. / О.Л. Писаренко. – [Електронний ресурс]. –:Режим доступу: http://www.google.com.ua/url// nbuv.gov.ua/portal/natura/vkpi/fpp/2009-2/24_Pisarenko.<br />
25. Рамський Ю.С. Зміни в професійній діяльності вчителя в епоху інформатизації освіти / Ю.С. Рамський. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/12/2.pdf<br />
26. Чекман І. С. Конвергентні технології – нанобіомедичний аспект / І.С. Чекман, Т.Ю. Небесная, А.М. Дорошенко // Український медичний часопис. – 2011. – №2 (82) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.umj.com.ua/article/8865/konvergentni-texnologii-nanobiomedichnij-aspekt.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:47, 29 жовтня 2015 (EET)<br />
<br />
Відповіді на індивідуальне заняття №2.<br />
<br />
1. Інформатизація суспільства призводить до нового, інформаційного, устрою професійної діяльності вчителя. Суспільство інформаційних технологій, зацікавлене в тому, щоб громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, адаптуватися до умов сучасного життя. Використання інформаційних і комунікаційних технологій змінює роль учителя і методи його роботи. Учитель повинен формувати в учнів світогляд, етичні позиції при здійсненні діяльності в інформаційному суспільстві; розвивати ініціативу і самостійність, виховувати їх бути відповідальними за власну освіту; формувати в учнів мотивацію до навчання, саморозвитку; навчити вчитися; формувати в учнів інформаційні потреби; розвивати інтерес до способів набуття нових знань та вмінь; допомогти знаходити відповіді на запитання, самостійно здобувати знання; навчити використовувати інформаційні освітні ресурси і здійснювати інформаційну взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу. Учителю доводиться працювати в умовах нової моделі освіти, де учень може паралельно вивчати предмети шкільної програми в класі, вдома, у бібліотеці, використовуючи різноманітні візуальні засоби й ресурси мультимедіа. Учитель повинен сприяти учням в ефективному і творчому засвоєнні навчального матеріалу, в розвитку критичного осмислення здобутих відомостей. Отже, головною компетентністю вчителя в інформаційному суспільстві стає його роль помічника, консультанта, наставника. Проте вчитель все-таки відіграє ключову роль<br />
<br />
2. Med Kharbach наводить «33 цифрових навички, якими повинен володіти вчитель в 21 столітті». Учитель 21 го століття повинен вміти для підвищення кваліфікації і підготовки до навчального процесу: використовувати соціальні мережі для зв’язку з колегами і професійного зростання; створювати електронне портфоліо свого власного розвитку за допомогою блогів, сайтів; використовувати у своїй роботі мобільні пристрої (такі, як смартфони і планшети), працювати з цифровими зображеннями для їх використання в навчанні; створювати скріншоти відео і робочого столу; створювати колажі з фото; використовувати інструменти запису екрану для створення електронних посібників; цифрові інструменти для організації часу і підвищення ефективності його використання; використовувати самому і надати учням інструменти для організації своєї роботи і планування свого навчання.<br />
Для використання веб контенту: 1. Проводити ефективні пошукові запити за мінімальний час. 2. Використовувати інтернет-нотатки для отримання цікавих ідей. 3. Курувати веб контент, відбираючи необхідний для навчання в аудиторії. Застосовувати сервіси соціальних закладок для спільного використання ресурсів з учнями й учнів між собою. 4. Оцінювати достовірність змісту веб контенту. 5. Визначати інтернет ресурси, безпечні для перегляду учнями. 6. Використовувати сервіс нотаток, щоб поділитися цікавим контентом зі своїми учнями. 7. Коментувати веб сторінки і цитувати, щоб поділитися з класом. 8. Розуміти питання, пов’язані з авторським правом й справедливим використанням онлайн матеріалів.Для проведення навчального процесу: 1. Створювати і застосовувати відео і «живі» презентації, вебінари і тренінги. 2. Використовувати цифровіінструменти для створення тестів, інтерактивних завдань. 3. Використовувати програмне забезпечення для проведення опитування у класі в реальному часі. 4. Використовувати комп’ютерні ігри в педагогічних цілях. 5. Знати про різні способи використання YouTube в класі. 6. Використовувати блоги і вікі як інтернет платформи для роботи з учнями. 7. Використовувати засоби спільної роботи для створення і редагування тексту. 8. Використовувати онлайн засоби для сумісного зберігання та доступу до документів і файлів з учнями. 9. Використовувати засоби обміну текстових повідомлень в групі для спільної роботи над проектом.10. Проводити дослідницьку роботу з використанням цифрових інструментів. 11. Бути в змозі виявити плагіат у роботах учнів. Ось де простір для самоосвіти й самовдосконалення сучасного педагога. <br />
Я маю персональний сайт. Створила інтерактивну літературну карту письменника-земляка Остапа Вишні. Запрошую Вас, по-можливості, переглянути.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 00:14, 5 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Консультація (2 год.)<br />
Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи<br />
Програми допомоги ЄС у сфері вищої освіти України. Відставання української освітньої системи з ряду параметрів від освіти в країнах ЄС. Заходи у сфері освіти в України рамках програм зовнішньої допомоги Європейської Комісії. Програма Tempus. Програма Erasmus Mundus. Вікно зовнішньої співпраці Erasmus Mundus. Програма Жана Моне.<br />
<br />
Рекомендована література:<br />
1. Актуальні проблеми євроінтеграції : [зб. статей з пит. євроінтегр. та права / За ред. Д. Ягунова, вступ ст. В. Вишнякова. – Вип. 7.]. – Суми: ПП Кочубей Н.В., 2011. – 276 с.<br />
2. Андрущенко В. Проблема входження української університетської освіти в європейський освітній простір / В. Андрущенко, І. Гамерська // Рідна школа. – 2012. – № 1-2 (січень-лютий). – С. 3-8.<br />
3. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 4-6.<br />
4. Андрущенко В. Освіта України в системі цінностей «розколотого світу» / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2009. – №3. – С. 31-37.<br />
5. Буряк П.Ю. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навчальний посібник / П. Ю. Буряк, О. Г. Гупало. – К. : Хай-тек прес, 2007. – 336 с.<br />
6. Дарійчук Л. Система освіти в Україні: реформування чи оновлення? / Л. Дарійчук // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 6.<br />
7. Дмитриченко М.Ф. Вища освіта і Болонський процес: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / М.Ф. Дмитриченко, Б.І. Хорошун, О.М. Язвінська, В.Д. Данчук. – К.: Знання України, 2006. – 440 с.<br />
8. Ерохин А. К. К вопросу об изменении целей высшего образования / А.К. Ерохин // Alma mater. – 2008. – №10. – С. 21-25. <br />
9. Євроінтеграція – крок до заможної України // Вісник пенсійного фонду України. – 2013. – №9 (135). – С. 4-5.<br />
10. Журавський В. Основні завдання вищої школи щодо реалізації в Україні принципів і завдань Болонського процесу / В. Журавський // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 12-16.<br />
11. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. – К.: Вища школа, 2003. – 196 с.<br />
12. Кордон М.В. Європейська та євроатлантична інтеграція України: [навч. посіб.; 2-е видання] / М.В.ґ Кордон. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 172 с.<br />
13. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.<br />
14. Майер Б.О. Об онтологии качества образования в обществе знания / Б.О. Майер, Н.В. Наливайко // Философия образования. – 2008. – №3. – С. 4-18.<br />
15. Майер Б.О. Образование в условиях глобальных изменений: методологическая функция философии образования / Б.О. Майер // Философия образования. – 2012. – №6 (45). – С. 117-124.<br />
16. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
17. Похресник А. Стратегічна роль цілісного освітньо-наукового комплексу / А. Похресник // Вища освіта України. – 2011. – № 4. – C.30-36.<br />
18. Соколов В. Євроінтеграційні прагнення України: досягнення та перспективи / В. Соколов // Віче. – 2010. – №22 (283). – С. 25-28.<br />
19. Ціватий В. Завершення періоду євроромантизму / В. Ціватий // Зовнішні справи. – 2011. – №7-8. – С. 14-17.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
20. Болонський процес в Україні: перспективи та проблеми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.loippo.lg.ua/reforma_bolon_dekl.htm.<br />
21. У Європу Знань через Болонський процес [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://studprofcom.ntu-kpi/kiev/ua.<br />
22. http://ec.europa.eu/education/lifelonglearning-programme/doc88_en.htm<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:54, 21 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
СТРАТЕГІЧНІ ЗМІНИ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ <br />
<br />
'''<br />
'''Вивчаємо джерела''':<br />
1. http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/111-zakon-ukrayiny-pro-vyschu-osvitu;<br />
2. mon.gov.ua/img/zstored/files/project_30102014.doc<br />
<br />
<br />
'''Обговорюємо''': <br />
• Закон України «Про вищу освіту»;<br />
• Проект Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років Що, на вашу думку, у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» вказує на трансформації української системи освіти? Чи, навпаки, свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, не відповідає запитам суспільства?<br />
• Які протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років»? Як це може позначитися на розвитку освіти України?<br />
• Чи можете ви назвати Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» перспективними для розвитку України? Чому?<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:47, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповідь:<br />
<br />
Якщо порівнювати Закони України "Про вищу освіту" 2002 та 2014 років, то певною мірою відчутний процес трансформації системи вищої освіти України в контексті входження до Європейського простору. Щодо нового закону «Про вищу освіту», який уже ухвалений парламентом і діє з 6 вересня 2014 року, то основні його відмінності від попередньої редакції полягають в ідеї університетської автономії (як управлінській, так і фінансовій), інтеграції української освіти до світової, зміні правил присудження вчених ступенів, створенні Нацагентства з якості вищої освіти тощо. Наразі більшість із цих ініціатив перебувають у процесі реалізації. Однак, на мою думку, Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, ще не в повній мірі відповідає запитам суспільства. Основна проблема української вищої освіти полягає в тому, що відсутні механізми, як правильно перенести європейські стандарти на українські освітні правила. Існує три найбільші проблеми:трансформації змісту освіти; обсягу навчальної діяльності;трансформування результатів оцінювання.<br />
В Україні, на жаль, система здобування вищої освіти є неефективною. За своїм фаховим рівнем значна частина випускників вищих навчальних закладів виявляється неготовою до практичної роботи в умовах жорсткої конкуренції, яка існує на ринку робочої сили. Тож наша дипломована молодь поповнює лави безробітних або влаштовується працювати за іншим фахом.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:07, 4 жовтня 2015 (EEST)Так, протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років". Це може негативно позначитися на розвиток освіти України.<br />
Наприклад: за Законом "Про вищу освіту" (Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти) остання має не три (п. 1.3.1), а п’ять формальних ступенів: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Тому – концептуально – слід спершу визначитися, які саме ступені з цих п’яти здобуваються у межах одного вищого навчального закладу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:42, 4 жовтня 2015 (EEST) Назвати перспективним Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років для розвитку України, на мій погляд, не можна, тому що ці документи містять багато протиріч. До того вони потребують доповнень. Так у даний час проходить громадське обговорення проект Концепції реформування системи ліцензування та акредитації у вищій освіті України.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:58, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
доброго дня. вам слід виконати індивідуальне завдання 1.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:35, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
індивідуальне заняття №1 виконала--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 18:52, 20 листопада 2015 (EET)а--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 06:42, 5 листопада 2015 (EET)<br />
<br />
----<br />
Доброго дня. до зустрічі на екзаменаційній сесії. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:59, 18 листопада 2015 (EET)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=90501Соціально-гуманітарний кредитний модуль Лавриненко В.Я.2015-12-26T10:20:03Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: <br />
1. Встановіть зв’язок між модернізацією системи освіти і розвитком сучасного суспільства.<br />
2. Ознайомтеся з рейтингами українських університетів (можна скористатися джерелом: http://dou.ua/lenta/articles/ukrainian-universities-2014/) і встановіть, які показники визначають якість освітніх послуг, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В.]]<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:42, 12 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
1. Вважаю, що розвиток суспільства на кожному новому етапі ставить певні нові вимоги до випускника ЗНЗ. Основа модернізації - науково-технічний прогрес, що неможливий без змін в освіті. Тому між модернізацією системи освіти, на мою думку, і розвитком сучасного суспільства існує прямопропорційний зв'язок.<br />
2. Якість освітніх послуг визначають такі показники:<br />
- якість викладацького складу; <br />
- стан матеріально-технічної бази навчального закладу; <br />
- мотивація викладацького складу; <br />
- якість навчальних програм; <br />
- якість студентів; <br />
- якість інфраструктури; <br />
- якість знань; <br />
- інноваційна активність керівництва; <br />
- впровадження процесних інновацій; <br />
- престижність диплома; <br />
- конкурентоспроможність випускників на ринку праці;<br />
- досягнення випускників.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:41, 20 червня 2015 (EEST)<br />
______________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: 1. Розкрийте, що включає в себе поняття «двоступенева система вищої освіти»? 2. Складіть хронологічну таблицю із найважливіших (на вашу думку) подій Болонського процесу (до 10 подій). Відповідь аргументуйте, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:20, 16 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
<br />
1. Двоступенева система освіти: бакалавр з 4-річним терміном підготовки і магістр з 2-річним терміном на базі бакалаврату (замість існуючих 4-х ступенів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр).<br />
<br />
2. Хронологічна таблиця подій Болонського процесу:<br />
<br />
19 червня 1999 р.«Болонська декларація». Болонья (Італія).Узгоджено єдину систему освіти з єдиними критеріями та стандартами до 2010 року (39 держав)<br />
<br />
19 травня 2001 р. Празьке комюніке. Прага. Підтверджено позиції щодо цілей, визначених Болонською декларацією, висловлено зауваження щодо подальшої реалізації процесу<br />
<br />
18-19 вересня 2003 р. Берлінське комюніке Берлін Поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені<br />
Була запропонована формула триступеневої освіти (3-5-8), згідно з якою:<br />
не менше трьох років відводиться для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»,<br />
не менше 5 років – для отримання рівня «магістр»,<br />
не менше 8 років для отримання вченого ступеня «доктор філософії».<br />
<br />
2003 р Приєднання Росії. Учасниками процесу стало 40 держав<br />
<br />
19-20 травня2003р. Саміт учасників Болонського процесу м. Берген (Норвегія) Запропоновано:<br />
прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System) і додатків до дипломів; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості зі застосуванням порівняних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки; усунути існуючі перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи<br />
<br />
17-18 травня 2007 р. Саміт учасників Болонського процесу. Лондон. На саміті зазначався значний загальний прогрес у вирішенні складних питань освіти.<br />
<br />
28-29 квітня 2009 р. Конференція. Левен (Бельгія).<br />
Озвучено основні питання конференції на наступне десятиріччя (суспільний контроль освіти; безперервне навчання; працевлаштування випускників; міжнародна відкритість; мобільність студентів і освіти в цілому, наукових досліджень і інновацій, інформації та методів прозорості в освіті) і розкриті нові напрямки співпраці учасників Болонського процесу.<br />
<br />
26-28 квітня 2012 р. Міністерська Бухарестська конференція та Третій Болонський Форум. Бухарест.(Румунія)<br />
Обговорили майбутнє Європейського простору вищої освіти. Підписано Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою коІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
ристю: консолідація Європейського простору вищої освіти». Міністр освіти і науки Армен Ашотян офіційно прийняв керівництво на 2012-2015 рр.<br />
<br />
2015 р. Міністерський саміт країн-учасниць Болонського процесу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:25, 20 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
________________________________<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:43, 4 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно! Дійсно, системи освіти кожної з країн (США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Польщі) мають свої особливості. <br />
Так вища освіта в США повністю відповідає вимогам суспільства, характеризується розвитком творчих здібностей, критичного мислення. Заслуговує на увагу конкурентоспроможність фахівців. Повністю платна, хоча забезпечується стипендіальна та грантова підтримка кращих студентів.<br />
Система вищої освіти Канади відзначається високою якістю навчання. Як і в США - триступенева. Платна, але оплата за навчання не висока, на ррівні мінімальної заробітної плати.<br />
У Німеччині модель вищої освіти дещо прагматична. Цікавим є те, що після навчання обов'язкове стажування і тільки після цього складання іспитів та захист диплому.<br />
Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти, на мою думку, надто складна, але реформується.<br />
Мені імпонує демоератизація, гуманізація, дотримання принципів наступності, безперервності та широкопрофільність вищої освіти в Польщі. Також можливість отримати освіту як на денній формі навчання, так і вечірній, заочній та екстернатній. Вища освіта Польщі відповідає запитам суспільства.<br />
Звичайно, українська система освіти може і повинна з метою забезпечення конкурентоспроможності нашого фахівця запозичити всі кращі надбання систем вищої освіти США, Канади, Великої Британії, Німеччини, особливо Польщі. Наприклад, з освіти в США взяти відповідність вимогам суспільства, високу якість та забезпечення конкурентоспроможності. Також підтримку здібних та обдарованих студентів. Якби оплата навчання, як у Канаді, була не високою. Не погано було б ввести стажування, як у Німеччині, та ще й у країнах Європи. Здійснювати демократизацію, гуманізацію, дотримуватися принципів наступності, безперервності й особливо широкопрофільності, як у Польщі. Двоступеневої,думаю, вистачить. Україна - не Велика Британія.<br />
Я не проти входження України в Болонський процес. Однак, мені хочеться, щоб наша вища освіта вирізнялась індивідуальністю, специфічністю, була українською. Не забуваймо пророчих слів Великого Кобзаря: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 08:54, 20 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5<br />
РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ <br />
На сьогодні 45 європейських країн, включно з Україною, підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці в забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб’єктами освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності європейської системи освіти.<br />
А. Похресник зазначає, що аналіз сучасних праць провідних українських філософів і керівників освітньої системи – В. Кременя, В. Андрущенка, Є. Суліми, Д. Табачника, С. Ніколаєнка – дає змогу виявити різноманітність та полярність поглядів і уявлень про стратегію освітнього процесу України в найближчому майбутньому.<br />
Українська система освіти сьогодні не повною мірою відповідає актуальним вимогам суспільства, й тому можна спостерігати стійку тенденцію щодо неспроможності задовольнити зростаючі потреби її споживачів. Серед найважливіших проблем сучасної української системи освіти можна виокремити наступні: зниження якості навчання, системні втрати і нестачу педагогічних працівників, консервативність у змісті й технологіях навчання. І найголовніше – необхідні суттєві зміни у підготовці майбутніх фахівців-освітян та перепідготовки практикуючих педагогів. <br />
Особливо гостро ці проблеми окреслилися тоді, коли Україна заявила про намір приєднатися до Болонського процесу. П. Ю. Буряк та О. Г. Гупало зазначають, що для України європейська інтеграція – це, в першу чергу, модернізація економіки та освіти, впровадження новітніх технологій, залучення іноземних інвестицій та інше. У культурно-цивілізаційному аспекті, на думку вчених, євроінтеграція – це шлях до активного взаємовигідного культурного обміну між українською та європейськими культурами, становлення України як одного з членів глобального суспільства. Бо глобалізація як явище сучасної дійсності здійснює суттєвий вплив всі сфери життя людства і на освіту як на особливий соціальний інститут.<br />
Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року з моменту підписання декларації на Бергенській конференції. <br />
Приєднання України до Болонського процесу – це передусім нові можливості розвитку української системи освіти, а саме:<br />
1. Визнання українських дипломів на міжнародному рівні. <br />
2. Більша мобільність в європейському просторі для студентів та викладачів. <br />
3. Спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами. <br />
4. Конкурентоспроможність на європейському і світовому ринках праці. <br />
Для України Болонський процес став не лише передумовою входження в європейський освітній простір, а насамперед значним імпульсом оновлення власної системи освіти. Трактуючи Болонський процес не як рух стандартизації, а як процес пошуку консенсусу, освітні реформи в Україні слід спрямовувати не на радикальні зміни, втрату кращих тенденцій та зниження національних стандартів якості освіти, а на розвиток і набуття якісно нових ознак. <br />
Щоб входження України до Болонського процесу стало реальністю, потрібно провести серйозні реформи в галузі освіти, тому що українська вища освіта відрізняється від європейської. У Європейському Союзі прийняті і діють інші стандарти. Престиж освіти, високої кваліфікації у Європі традиційно дуже високий. За кордоном визнають, що отримати освіту здатна не кожна людина. <br />
За матеріалами сайту www.europeans.org.ua, вищу освіту спроможний здобути заледве один з десяти тих, хто навчався у школі, а до вищих студій (на магістерському і докторському рівнях) доходить не більше 10-15 % випускників бакалаврату. У Європі завершують середню освіту на високому рівні лише тільки ті випускники, які мають намір вступити до вищих навчальних закладів. Це приблизно від 15 % до 25 % усіх учнів середніх шкіл. Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на навчання до 70% випускників шкіл, тобто у 7 разів більше, ніж дозволяє нормальний розподіл інтелекту. Сьогодні український диплом не визнається у Європі, наші фахівці без додаткового перенавчання не можуть влаштуватися на роботу за фахом. І хоча вони за багатьма показниками – за розвитком, ерудованістю, спеціальною підготовленістю – перевершують зарубіжних фахівців, дискредитація українського диплома триває.<br />
Найбільше, що не влаштовує закордонних працедавців у підготовці наших фахівців, – низька дієвість знань. Дієвість знань – це здатність використовувати набуті знання, уміння на практиці. За експертними оцінками, цим параметром ми поступаємося найбільше [9]. <br />
За європейським стандартом дипломований фахівець відразу займає робоче місце і виконує свої посадові обов’язки. Диплом гарантує високий рівень підготовки. Приймаючи фахівця на роботу, організація впевнена, що він підготовлений на належному рівні. Гарантія цього – високе резюме університету. Якщо фахівець не буде підготовлений належним чином, і організація матиме до нього претензії, імідж університету може бути втрачений назавжди, його рейтинг серйозно постраждає. <br />
Як уже зазначалося, за кордоном прийнята двоступенева система вищої освіти. Університети готують бакалаврів (3-4 роки навчання) і магістрів (ще 1,5-2 роки). Диплом бакалавра свідчить про повну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, стає спершу магістром, а потім може отримати науковий ступінь доктора. Українські вищі навчальні заклади сьогодні забезпечують чотири рівні підготовки фахівців з вищою освітою: заклади І-ІІ рівнів акредитації готують молодших спеціалістів і бакалаврів, у закладах ІІІ-V рівнів акредитації готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів. За кордоном така система освіти не визнається.<br />
Отже, у зв’язку з приєднанням до Болонського процесу, Україні необхідно уніфікувати освітньо-кваліфікаційні рівні, перейти на двоступеневу систему освіти відповідно до європейських стандартів. Необхідна трансформація існуючої в Україні системи вищої освіти відповідно до європейських вимог, що полягає у впровадженні нових підходів та технологій організації навчально-виховного процесу. Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.<br />
Інтеграційні процеси необхідно пов’язати із важливими концептуальними змінами щодо змісту й форм навчання. У цій галузі перед українськими освітянами теж відкриваються нові та цікаві перспективи. <br />
Перш за все слід зауважити, що інтеграційні процеси, як це неодноразово підкреслюється в установчих документах Болонського процесу, пов’язані зі збереженням та розвитком неповторного національного досвіду, культурної спадщини кожної країни, тому цей процес у жодному разі не означає уніформізації, нівелювання специфіки освітніх систем європейських країн, навпаки, спрямований на їх взаємне узгодження та гармонізацію.<br />
Не випадково саме «гармонізація» виступає одним із ключових понять багатьох документів. Смислове навантаження цього поняття є надзвичайно містким, адже головною метою виховання та навчання є навчити молоду людину жити в гармонії з навколишнім світом і шляхом пізнання цього світу, вміти визначити своє місце, опанувати певну професію. У сучасних умовах уміння адаптуватися до швидких змін у всіх сферах людської життєдіяльності, готовність відповідати на виклики сьогодення стає нагальною необхідністю підготовки сучасного фахівця. <br />
З метою пристосування освітньої діяльності до динаміки сучасного життя європейська реформа впроваджує гнучку систему навчальних кредитів, надає можливість зарахування та накопичення в загальному освітньому здобутку людини не лише її попередніх навчальних надбань, але й практичного досвіду в певній галузі, а система безперервної освіти доповнюється можливістю навчатися протягом усього життя, у власному темпі, відповідно до індивідуальних потреб і можливостей людини. Навчання стає багатодисциплінарним, враховує необхідність оволодіння щонайменше однією іноземною мовою, новітніми інформаційними технологіями. <br />
Багатий український досвід слугуватиме надійним «стартовим майданчиком» для подальшого вдосконалення національної системи освіти та її узгодження з європейською, а також розвитку освітніх впливів. <br />
Не зважаючи на значні досягнення української освіти, на думку ректора НТУУ «КПІ» М.З. Згуровського, існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу: <br />
1. Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше. <br />
2. Недостатнє визнання в суспільстві рівня «бакалавр» як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. <br />
3. Загрозлива в масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом. <br />
4. Збільшення розриву зв’язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці. <br />
5. Невиправдана плутанина в розумінні рівнів спеціаліста й магістра. З одного боку, можна помітити близькість програм підготовки спеціаліста й магістра, їхню еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV. <br />
6. Українська система наукових ступенів складніша, порівняно із загальноєвропейською, і це перешкоджає мобільності викладачів і науковців в Європі. <br />
7. Неадекватно до потреб суспільства й ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі в чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих. <br />
8. Відійшла в минуле колись добре організована система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип «освіта протягом життя» поки що в умовах нашої держави не може бути повною мірою реалізований. <br />
9. Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних центрів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40% від загальної кількості ВНЗ III та IV рівнів акредитації.<br />
З метою прискорення процесу реформування освітньої галузі на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» на урядовому рівні прийнято низку надзвичайно важливих для освіти державних цільових програм: розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року; розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року; підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року; розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки; впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків»; Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів на 2012-2020 роки.<br />
Визнанням позитивних якісних змін у забезпеченні розвитку національної освіти став Форум міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи», на якому проголошено сім напрямів євроінтеграції середньої освіти і проекти практичних дій по кожному з них («Дошкільна освіта»; «Спільна історія без розділових ліній»; «Толерантність»; «Через мову до взаєморозуміння»; «ІКТ – освіта без кордонів»; «Від шкіл-партнерів до партнерів-країн»; «Новій освіті Європи – новий європейський учитель»). <br />
Водночас глибина освітніх реформ, якість і ефективність роботи навчальних закладів і установ системи національної освіти не можуть повною мірою задовольнити сучасні потреби особистості та суспільства. Задекларовані у попередні роки стратегічні завдання щодо забезпечення рівного доступу дітей і молоді до освіти, забезпечення її сталого розвитку і нової якості, демократизації управління не набули повної реалізації. Зміст і організація національної освіти до цього часу недостатньо переорієнтовані на особистість дитини, на формування у дітей і молоді життєво важливих компетентностей, активної їх соціалізації. Викликає тривогу низький рівень здоров’я, морального, культурного і духовного розвитку молоді. Залишається критичним стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення системи освіти, низький рівень оплати праці працівників освіти і науки.<br />
Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя, розвитку державно-громадської моделі управління.<br />
Одним із визначальних факторів, що потужно вплине на правове забезпечення діяльності освітянських закладів України у наш час є Закон України «Про вищу освіту», ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2014 р. і підписаний Президентом України 1 серпня 2014 р. До основних новацій Закону України «Про вищу освіту» можна віднести:<br />
1. Для виведення системи освіти України на нові показники якості освітянських послуг буде створено окремий колегіальний орган – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. <br />
2. Суттєво будуть посилені антиплагіатні норми і відповідальність за них (обов’язкове оприлюднення наукових робіт). <br />
3. Створюватиметься новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів (участь всього викладацького складу та збільшено у відповідній пропорції (не більше 15%) кількість студентів, які братимуть участь у голосуванні). Зазначено, що вибори будуть відбуватися в один тур за системою «перехідного голосу». Таким чином, трудовому колективу ВНЗ надається право самостійно обирати ректора, тоді як Міністерство освіти і науки лише фіксуватиме факт вибору.<br />
4. Для ректорів, деканів і завідуючих кафедрами прописано обмеження перебування на посаді – не більше двох строків (5+5). Ця вимога зможе забезпечити ротацію та оновлення керівного складу ВНЗ, сприятиме притоку талановитої молоді до управління освітянськими закладами.<br />
5. Усі виші отримають право остаточного присудження наукових ступенів (у Нацагентстві залишаються лише питання акредитації спецрад і розгляд апеляцій на їх рішення).<br />
6. Державні ВНЗ зможуть розміщувати власні надходження від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків. Позитивне нововведення, спрямоване на розширення фінансової автономі навчальних закладів. Накопичення фінансових ресурсів надасть можливість ВНЗ застосовувати їх для свого стратегічного розвитку.<br />
7. Зменшено кількість годин навчального навантаження викладачів – одна ставка становитиме не 900, а 600 навчальних годин. Зменшено навантаження на студентів – кількість годин в одному навчальному кредиті змінено з 36 до 30 навчальних годин. Завдяки цьому викладачі зможуть більше уваги приділяти науковим дослідженням і підготовці сучасних навчально-методичних матеріалів.<br />
8. З 2016 року запроваджуватиметься новий механізм електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення. Це нововведення може стати ефективним механізмом зменшення корупції на етапі вступу до ВНЗ (звичайно, якщо до 2016 року до Закону не будуть внесені зміни). І, що найголовніше, розшириться доступ усіх прошарків населення до престижних вузів та спеціальностей.<br />
9. Створюватимуться умови для збільшення мобільності студентів і викладачів . Кількість навчальних дисциплін стане меншою, при цьому студенти будуть обирати 25% курсів. Саме ця вимога наблизить нашу систему освіти до країн, чиї дипломи відповідають принципам та стандартам Болонського процесу.<br />
10. Протягом визначеного у законопроекті перехідного періоду із системи вищої освіти буде вилучено рівень молодшого спеціаліста та запроваджено ступінь молодшого бакалавра як скорочений цикл підготовки бакалаврів. Законом також скасовується ступінь кандидата наук, натомість запроваджуються такі ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. При цьому ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вищою радою навчального закладу або наукової установи у разі успішного виконання відповідної наукової програми та публічного захисту дисертації. Надвелика кількість освітніх рівнів, що зберігається у вищій освіті України, даним законом зменшилася. Але, вона і досі не відповідає прийнятій більшістю держав-учасниць Болонського процесу, трьохрівневій освіті (бакалавр, магістр, доктор філософії).<br />
11. Закон розширює автономію університетів та надає громадськості більше важелів для контролю за його діяльністю. Університети, згідно закону, впроваджуватимуть внутрішній публічний моніторинг якості, а його результати будуть розміщені на сайті вузу.<br />
12. Українські ВНЗ зможуть вільно наймати випускників та професорів закордонних університетів.<br />
Відзначені новації майже повністю відповідають вимогам Болонського процесу. Реалізація їх в освітянському просторі наблизить українську освіту до принципів Болонського процесу Європейського простору вищої освіти. Це ще один важливий крок України у напрямку до Євросоюзу.<br />
Завдання:<br />
Розкрийте, яким чином зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, позначилися на роботі вашого навчального закладу. Коротко проаналізуйте, як змінився річний план роботи вашого навчального закладу за останні 5-10 років. <br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 13:39, 11 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго здоров'я, Юліє Володимирівно! Дозвольте подякувати Вам за підбір цікавих та актуальних тем на Інтерактивні практичні заняття, а також змістовний матеріал для опрацювання.<br />
Зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, безперечно, позначилися на роботі всіх навчальних закладів. Винятком не стала й наша загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Значні зміни відбулися в Типових навчальних планах ЗНЗ та Робочих навчальних планах початкової, основної, старшої школи порівняно з останніми 5-10 роками. Передбачено час на курси за вибором, факультативи. З'явилися нові навчальні предмети. Останні нововведення - англійська мова з 1 класу, інформатика - з 2 класу, друга іноземна мова. Це, безумовно, повинно вплинути на якість освіти.<br />
У навчально-виховному процесі широко використовуються новітні інформаційні технології. Наша школа оснащена двома комп'ютерними класами, має дві мультимедійні дошки та доступ до мережі Інтернет. <br />
Проблемне питання в сучасній школі - рівень здоров'я дітей, не зважаючи на увагу здоров'язберігаючим технологіям.<br />
Рівень знань школярів, на жаль, знижується, як і престиж освіти. Випускник покладається в здобутті вищої освіти не на знання, бо диплом можна "купити". Відрадно, що складання ДПА з української мови у формі ЗНО в 2015 році закрило шлях у вищі навчальні заклади випускникам з початковим рівнем навчальних досягнень. Хвилює питання, що частина вузів проводить прийом абітурієнтів, які навчалися в класах чи школах з поглибленим вивченням окремих предметів. Як же бути здібним та обдарованим випускникам сільських шкіл...<br />
Суттєвих змін останнім часом зазнав річний план роботи школи. Основне питання - не кількість проведених заходів, а якість надання освітніх послуг. У плані глибоко аналізується результативність навчально-виховного процесу з метою реалізації Концепції розвитку навчального закладу, основних цілей, виконання вимог, поставлених перед школою суспільством, упровадження та реалізація нових Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти, забезпечення конкурентоспроможного випускника тощо.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:10, 20 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Індивідуальне заняття №1.<br />
Тема. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс (2 год)<br />
Мета: довести важливість впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес; розкрити вдосконалення педагогічного дискурсу через використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями; довести необхідність підвищення інформаційної грамотності і культури всіх учасників освітнього процесу. Розкрийте унікальний внесок ІКТ у навчально-виховний процес.<br />
Література:<br />
1. Блага О.В. Інформаційні технології як невід’ємна складова новітнього освітнього процесу [Електронний ресурс] /О.В. Брага // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2007. – №2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2007-2-2/09_Blaga.pdf<br />
2. Колин К.К. Информатизация образования: новые приоритеты // Информатика и образование. – 2001. – № 10.<br />
3. Вишинська Г. Інформатизація як дійсність та перспективна тенденція розвитку освіти / Г.Вишинська // Філософські абриси сучасної освіти : монограф.; [за заг.ред. І. Предборовської]. – Суми :ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 148-189<br />
4. Гендина Н.И. Информационная культура учителя: концепция формирования и региональный опыт / Н.И.Гендина // Образование. Карьера. Общество. - №1. – 2003. – С. 20-23<br />
5. Склейнов Е.Л. Интеграция интерактивных и Интернет-технологий как новое направление информатизации образования [Электронный ресурс] / Е.Л.Склейнов // Информационная среда образования и науки. – Вып.9. – 2012. - Режим доступа: http://www.iiorao.ru/iio/pages/izdat/ison/publication/ison_2012/num_9_2012/Sklejnov.pdf.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:46, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня, шановна Юліє Володимирівно! Важливість упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс важко переоцінити. Ефективне використання ІКТ в навчально-виховному процесі й управлінні навчальним закладом - вимога часу. Сучасному випускнику потрібні наскрізні компетенції: критичне мислення, здатність конструктивно розв'язувати проблеми, адекватна оцінка ризиків, прийняття зважених рішень, управління власними емоціями, творче мислення. здатність працювати в команді, ініціативність тощо. Саме комунікації вносять новий компонент у навчально-виховний процес. Використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями суттєво покращує процес навчання та його ефективність. <br />
Наша Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - опорна в освітньому окрузі - у 80-х роках була однією з пілотних у Сумській області з використання в навчально-виховному процесі комп'ютерної техніки та вивчення інформатики з 5 класу. На той час інші школи Охтирського району ще не були оснащені комп'ютерами. Переваги важко не помітити: три роки підряд учень 9, 19, 11 класів Лавриненко Р.займав відповідно І.ІІ,І місця у Всеукраїнських конкурсах програмістів, ІІІ місце у Всеукраїнській предметній олімпіаді з інформатики. Наша школа завдяки участі в пілотному проекті першою в районі була підключена до Всесвітньої мережі Інтернет. Завдяки використанню комп'ютерних технологій та Інтернету учениця 10 класу Мельникова А. посіла І місце в ІV етапі Всеукраїнських предметних олімпіад з української мови та літератури. На цей час школа обладнана двома комп'ютерними класами, має доступ до сучасного швидкісного Інтернету за допомогою Wi-Fi, у навчально-виховному процесі застосовується інтерактивний мультимедійний комплекс та мультимедійна дошка. Педагоги та керівники нашої школи давно розуміють переваги використання комунікацій. Через підготовку Intel пройшла більшість учителів навчального закладу. Школа має свій сайт. електронну базу "Учні","Учителі"тощо. Більшість хмарних сервісів мають своє мобільне застосування для більш зручної роботи з ними на планшетах ісмартфонах, що дозволяє мати постійний зв'язок з усіма нашими даними будь-де і будь-коли, а головне, що цю техніку використовують учні при потребі науроках та в позаурочний час. Що ж дає застосування інформаційних технологій в нашій школі?<br />
Учням . Різноманітність методик підвищує інтерес до вивчення фізики, математики, біології і т. д., робить процес пізнання привабливим. Використання комп'ютера дає можливість замкнутим учням розкритися і ділитися своїми знаннями з однолітками, підвищує самостійність в процесі навчання, допомагає розвитку творчих здібностей, підвищує рівень спілкування і культури, розвиває мову. Дає можливість брати участь в різних конкурсах, вікторинах, олімпіадах, готуватися до ЗНО.<br />
Вчителеві. Вирішувати нові методичні завдання, поглиблювати знання по предмету, підвищувати свій професійний рівень. Зростає авторитет серед учнів, колег, батьків. Стимулює процес сумісної творчості з вчителями інших предметів (сумісне створення невеликих програм для уроків і для позакласної роботи). Комп'ютер дозволяє створити базу моніторингу успішності учнів, що ефективніше дозволяє і вчителеві і учневі стежити за динамікою своїх результатів. Комп'ютер дозволяє створити в зручнішій формі набір тестових завдань, самостійних і контрольних робіт.<br />
Батькам. Дає упевненість в тому, що їх діти розвиваються гармонійно, здобувають якісну освіту, відповідну вимогам часу. Підвищує пошану до вчительської праці. Змінює взаємини з власними дітьми в кращу сторону: батьки прислухаються до своєї дитини, цінуючи його знання і уміння.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:22, 24 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
____________________________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Індивідуальне заняття №2.<br />
Вплив нових інформаційних технологій на професійну компетентність вчителя (2 год). <br />
Опрацюйте наведену літературу та 1) розкрийте вплив інформатизації освіти на зміну ролі вчителя у навчально-виховному процесі; 2) вкажіть ті, цифрові навички, якими, на вашу думку, повинен володіти вчитель в ХХІ столітті. <br />
Рекомендована література:<br />
1. Биков В.Ю. Сучасні інноваційні ІКТ-інструменти розвитку систем відкритої освіти / В.Ю. Биков, А.М. Гуржій // Педагогічна і психологічна науки в Україні : зб. наук. праць : в 5 т. – Т. 4 : Професійна освіта і освіта дорослих. – К. : Педагогічна думка, 2012. – С. 44-62.<br />
2. Данільян В.О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз): автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 / В.О. Данільян. – Х., 2006. – 20 с. <br />
3. Еляков А.Д. Современная информационная революция / А.Д. Еляков // Социологические исследования. – 2003. – № 10. – С. 29-38.<br />
4. Журналістика : словник-довідник / авт.-уклад. І.Л. Михайлин. – К.: Академвидав, 2013. – 320 с. – (Серія «Nota bene»).<br />
5. Захар О.І. Використання інтернет-технологій у процесі підвищення кваліфікації вчителів / О.І. Захар // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 7-9.<br />
6. Карчевський М.В. Соціальні передумови правових заходів інформаційної безпеки / М.В. Карчевський // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Є.О. Дідоренка. – 2011. – № 1. – С. 35-55. <br />
7. Кочарян А.Б. Вимоги до професійної компетентності науково-педагогічних працівників університету за умов створення електронного освітнього середовища / А.Б. Кочарян // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 16-18.<br />
8. Логвиненко Ю.В. Вплив інформаційних технологій на сучасний педагогічний дискурс / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка: [зб. наук. праць. Вип. 23.] / редкол. О.І. Курок (відп. ред.) [та ін.]. – Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка, 2013. – С. 68-76.<br />
9. Логвиненко Ю.В. Зміни в українському освітньому дискурсі під впливом інформаційного суспільства / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Освіта Сумщини. – №1 (21). – С. 42-47.<br />
10. Логвиненко Ю. В. Освіта ХХІ століття: виклики, пошуки відповідей: [навч.-метод. посіб.] / Ю. В. Логвиненко, В.О. Мазуренко, Т.Г. Стукалова. – Суми: РВВ СОІППО, 2012. – 104 с. <br />
11. Медведєв І.А. Інформатизація освіти як шлях підвищення її якості та доступності (на прикладі Сумської області) / І.А. Медведєв, Л.Г. Петрова, С.П. Ніколаєнко // Комп'ютер у школі та сім’ї. – 2013. – № 6 (110). – С. 3-7.<br />
12. Модели управления процессами комплексной информации общего среднего образования / Г.Д. Дылян, Э.С. Работыльская, М.С. Цветков. – М.: Бином. Лаборатория знаний, 2005. – 111 с. <br />
13. Морозов В. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс / В. Морозов // Вища освіта України. – 2013. – №2. – С. 54-58.<br />
14. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
15. Чубарук О.В. Управління розвитком інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів української мови і літератури в системі післядипломної освіти / О.В. Чубарук // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 11-15.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
16. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. – К. : НІСД. – 2010. – 64 с. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/dubov_infsus-31058.pdf<br />
17. Закон України Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 12, ст.102 ) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-16<br />
18. Комендант О.В. Стан України у світових ІТ-рейтингах в аспекті впровадження економіки знань [Електронний ресурс] / О.В. Комендант. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/2013_05_30_31_kampodilsk/ekonomichnij_blok_doslidzhen/stan_ukrajini_u_svitovikh_it_rejtingakh_v_aspekti_vprovadzhennja_ekonomiki_znan/31-1-0-649<br />
19. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні: [Електронний ресурс] // Президія НАПН України. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. Назва з екрану.<br />
20. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії, інформація, ідеологія та утопія. / Д. Лайон : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html.<br />
21. Малицька І.Д. Роль і місце ІКТ в системах освіти зарубіжних країн: [Електронний ресурс] / І.Д.Малицька. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em10/content/09midcfo.htm<br />
22. Могилев А.М. Принципы системной информатизации в системе образования [Электронный ресурс] / А.М. Могилев – Режим доступа: znamenvs.chat.ru ELBR./1htm.<br />
23. Онкович Г.В. Медіаосвіта (Загальний курс) // Програма навчального курсу для студентів вищих навчальних закладів :[Електронний ресурс] / Г.В. Онкович. – К.: ІВО НАПН України. – 2010. – 24 с.– Режим доступу: http://edu.of.ru/attach/17/82978/doc <br />
24. Писаренко О.Л. Сутність інституту освіти в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аналіз. / О.Л. Писаренко. – [Електронний ресурс]. –:Режим доступу: http://www.google.com.ua/url// nbuv.gov.ua/portal/natura/vkpi/fpp/2009-2/24_Pisarenko.<br />
25. Рамський Ю.С. Зміни в професійній діяльності вчителя в епоху інформатизації освіти / Ю.С. Рамський. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/12/2.pdf<br />
26. Чекман І. С. Конвергентні технології – нанобіомедичний аспект / І.С. Чекман, Т.Ю. Небесная, А.М. Дорошенко // Український медичний часопис. – 2011. – №2 (82) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.umj.com.ua/article/8865/konvergentni-texnologii-nanobiomedichnij-aspekt.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:47, 29 жовтня 2015 (EET)<br />
<br />
Відповіді на індивідуальне заняття №2.<br />
<br />
1. Інформатизація суспільства призводить до нового, інформаційного, устрою професійної діяльності вчителя. Суспільство інформаційних технологій, зацікавлене в тому, щоб громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, адаптуватися до умов сучасного життя. Використання інформаційних і комунікаційних технологій змінює роль учителя і методи його роботи. Учитель повинен формувати в учнів світогляд, етичні позиції при здійсненні діяльності в інформаційному суспільстві; розвивати ініціативу і самостійність, виховувати їх бути відповідальними за власну освіту; формувати в учнів мотивацію до навчання, саморозвитку; навчити вчитися; формувати в учнів інформаційні потреби; розвивати інтерес до способів набуття нових знань та вмінь; допомогти знаходити відповіді на запитання, самостійно здобувати знання; навчити використовувати інформаційні освітні ресурси і здійснювати інформаційну взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу. Учителю доводиться працювати в умовах нової моделі освіти, де учень може паралельно вивчати предмети шкільної програми в класі, вдома, у бібліотеці, використовуючи різноманітні візуальні засоби й ресурси мультимедіа. Учитель повинен сприяти учням в ефективному і творчому засвоєнні навчального матеріалу, в розвитку критичного осмислення здобутих відомостей. Отже, головною компетентністю вчителя в інформаційному суспільстві стає його роль помічника, консультанта, наставника. Проте вчитель все-таки відіграє ключову роль<br />
<br />
2. Med Kharbach наводить «33 цифрових навички, якими повинен володіти вчитель в 21 столітті». Учитель 21 го століття повинен вміти для підвищення кваліфікації і підготовки до навчального процесу: використовувати соціальні мережі для зв’язку з колегами і професійного зростання; створювати електронне портфоліо свого власного розвитку за допомогою блогів, сайтів; використовувати у своїй роботі мобільні пристрої (такі, як смартфони і планшети), працювати з цифровими зображеннями для їх використання в навчанні; створювати скріншоти відео і робочого столу; створювати колажі з фото; використовувати інструменти запису екрану для створення електронних посібників; цифрові інструменти для організації часу і підвищення ефективності його використання; використовувати самому і надати учням інструменти для організації своєї роботи і планування свого навчання.<br />
Для використання веб контенту: 1. Проводити ефективні пошукові запити за мінімальний час. 2. Використовувати інтернет-нотатки для отримання цікавих ідей. 3. Курувати веб контент, відбираючи необхідний для навчання в аудиторії. Застосовувати сервіси соціальних закладок для спільного використання ресурсів з учнями й учнів між собою. 4. Оцінювати достовірність змісту веб контенту. 5. Визначати інтернет ресурси, безпечні для перегляду учнями. 6. Використовувати сервіс нотаток, щоб поділитися цікавим контентом зі своїми учнями. 7. Коментувати веб сторінки і цитувати, щоб поділитися з класом. 8. Розуміти питання, пов’язані з авторським правом й справедливим використанням онлайн матеріалів.Для проведення навчального процесу: 1. Створювати і застосовувати відео і «живі» презентації, вебінари і тренінги. 2. Використовувати цифровіінструменти для створення тестів, інтерактивних завдань. 3. Використовувати програмне забезпечення для проведення опитування у класі в реальному часі. 4. Використовувати комп’ютерні ігри в педагогічних цілях. 5. Знати про різні способи використання YouTube в класі. 6. Використовувати блоги і вікі як інтернет платформи для роботи з учнями. 7. Використовувати засоби спільної роботи для створення і редагування тексту. 8. Використовувати онлайн засоби для сумісного зберігання та доступу до документів і файлів з учнями. 9. Використовувати засоби обміну текстових повідомлень в групі для спільної роботи над проектом.10. Проводити дослідницьку роботу з використанням цифрових інструментів. 11. Бути в змозі виявити плагіат у роботах учнів. Ось де простір для самоосвіти й самовдосконалення сучасного педагога. <br />
Я маю персональний сайт. Створила інтерактивну літературну карту письменника-земляка Остапа Вишні. Запрошую Вас, по-можливості, переглянути.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 00:14, 5 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Консультація (2 год.)<br />
Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи<br />
Програми допомоги ЄС у сфері вищої освіти України. Відставання української освітньої системи з ряду параметрів від освіти в країнах ЄС. Заходи у сфері освіти в України рамках програм зовнішньої допомоги Європейської Комісії. Програма Tempus. Програма Erasmus Mundus. Вікно зовнішньої співпраці Erasmus Mundus. Програма Жана Моне.<br />
<br />
Рекомендована література:<br />
1. Актуальні проблеми євроінтеграції : [зб. статей з пит. євроінтегр. та права / За ред. Д. Ягунова, вступ ст. В. Вишнякова. – Вип. 7.]. – Суми: ПП Кочубей Н.В., 2011. – 276 с.<br />
2. Андрущенко В. Проблема входження української університетської освіти в європейський освітній простір / В. Андрущенко, І. Гамерська // Рідна школа. – 2012. – № 1-2 (січень-лютий). – С. 3-8.<br />
3. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 4-6.<br />
4. Андрущенко В. Освіта України в системі цінностей «розколотого світу» / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2009. – №3. – С. 31-37.<br />
5. Буряк П.Ю. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навчальний посібник / П. Ю. Буряк, О. Г. Гупало. – К. : Хай-тек прес, 2007. – 336 с.<br />
6. Дарійчук Л. Система освіти в Україні: реформування чи оновлення? / Л. Дарійчук // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 6.<br />
7. Дмитриченко М.Ф. Вища освіта і Болонський процес: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / М.Ф. Дмитриченко, Б.І. Хорошун, О.М. Язвінська, В.Д. Данчук. – К.: Знання України, 2006. – 440 с.<br />
8. Ерохин А. К. К вопросу об изменении целей высшего образования / А.К. Ерохин // Alma mater. – 2008. – №10. – С. 21-25. <br />
9. Євроінтеграція – крок до заможної України // Вісник пенсійного фонду України. – 2013. – №9 (135). – С. 4-5.<br />
10. Журавський В. Основні завдання вищої школи щодо реалізації в Україні принципів і завдань Болонського процесу / В. Журавський // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 12-16.<br />
11. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. – К.: Вища школа, 2003. – 196 с.<br />
12. Кордон М.В. Європейська та євроатлантична інтеграція України: [навч. посіб.; 2-е видання] / М.В.ґ Кордон. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 172 с.<br />
13. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.<br />
14. Майер Б.О. Об онтологии качества образования в обществе знания / Б.О. Майер, Н.В. Наливайко // Философия образования. – 2008. – №3. – С. 4-18.<br />
15. Майер Б.О. Образование в условиях глобальных изменений: методологическая функция философии образования / Б.О. Майер // Философия образования. – 2012. – №6 (45). – С. 117-124.<br />
16. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
17. Похресник А. Стратегічна роль цілісного освітньо-наукового комплексу / А. Похресник // Вища освіта України. – 2011. – № 4. – C.30-36.<br />
18. Соколов В. Євроінтеграційні прагнення України: досягнення та перспективи / В. Соколов // Віче. – 2010. – №22 (283). – С. 25-28.<br />
19. Ціватий В. Завершення періоду євроромантизму / В. Ціватий // Зовнішні справи. – 2011. – №7-8. – С. 14-17.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
20. Болонський процес в Україні: перспективи та проблеми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.loippo.lg.ua/reforma_bolon_dekl.htm.<br />
21. У Європу Знань через Болонський процес [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://studprofcom.ntu-kpi/kiev/ua.<br />
22. http://ec.europa.eu/education/lifelonglearning-programme/doc88_en.htm<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:54, 21 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
СТРАТЕГІЧНІ ЗМІНИ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ <br />
<br />
'''<br />
'''Вивчаємо джерела''':<br />
1. http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/111-zakon-ukrayiny-pro-vyschu-osvitu;<br />
2. mon.gov.ua/img/zstored/files/project_30102014.doc<br />
<br />
<br />
'''Обговорюємо''': <br />
• Закон України «Про вищу освіту»;<br />
• Проект Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років Що, на вашу думку, у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» вказує на трансформації української системи освіти? Чи, навпаки, свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, не відповідає запитам суспільства?<br />
• Які протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років»? Як це може позначитися на розвитку освіти України?<br />
• Чи можете ви назвати Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» перспективними для розвитку України? Чому?<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:47, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповідь:<br />
<br />
Якщо порівнювати Закони України "Про вищу освіту" 2002 та 2014 років, то певною мірою відчутний процес трансформації системи вищої освіти України в контексті входження до Європейського простору. Щодо нового закону «Про вищу освіту», який уже ухвалений парламентом і діє з 6 вересня 2014 року, то основні його відмінності від попередньої редакції полягають в ідеї університетської автономії (як управлінській, так і фінансовій), інтеграції української освіти до світової, зміні правил присудження вчених ступенів, створенні Нацагентства з якості вищої освіти тощо. Наразі більшість із цих ініціатив перебувають у процесі реалізації. Однак, на мою думку, Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, ще не в повній мірі відповідає запитам суспільства. Основна проблема української вищої освіти полягає в тому, що відсутні механізми, як правильно перенести європейські стандарти на українські освітні правила. Існує три найбільші проблеми:трансформації змісту освіти; обсягу навчальної діяльності;трансформування результатів оцінювання.<br />
В Україні, на жаль, система здобування вищої освіти є неефективною. За своїм фаховим рівнем значна частина випускників вищих навчальних закладів виявляється неготовою до практичної роботи в умовах жорсткої конкуренції, яка існує на ринку робочої сили. Тож наша дипломована молодь поповнює лави безробітних або влаштовується працювати за іншим фахом.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:07, 4 жовтня 2015 (EEST)Так, протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років". Це може негативно позначитися на розвиток освіти України.<br />
Наприклад: за Законом "Про вищу освіту" (Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти) остання має не три (п. 1.3.1), а п’ять формальних ступенів: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Тому – концептуально – слід спершу визначитися, які саме ступені з цих п’яти здобуваються у межах одного вищого навчального закладу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:42, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Назвати перспективним Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років для розвитку України, на мій погляд, не можна, тому що ці документи містять багато протиріч. До того вони потребують доповнень. Так у даний час проходить громадське обговорення проект Концепції реформування системи ліцензування та акредитації у вищій освіті України.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:58, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
доброго дня. вам слід виконати індивідуальне завдання 1.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:35, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
індивідуальне заняття №1 виконала--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 18:52, 20 листопада 2015 (EET)а--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 06:42, 5 листопада 2015 (EET)<br />
<br />
----<br />
Доброго дня. до зустрічі на екзаменаційній сесії. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:59, 18 листопада 2015 (EET)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=89161Соціально-гуманітарний кредитний модуль Лавриненко В.Я.2015-12-06T09:09:56Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Індивідуальні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: <br />
1. Встановіть зв’язок між модернізацією системи освіти і розвитком сучасного суспільства.<br />
2. Ознайомтеся з рейтингами українських університетів (можна скористатися джерелом: http://dou.ua/lenta/articles/ukrainian-universities-2014/) і встановіть, які показники визначають якість освітніх послуг, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В.]]<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:42, 12 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
1. Вважаю, що розвиток суспільства на кожному новому етапі ставить певні нові вимоги до випускника ЗНЗ. Основа модернізації - науково-технічний прогрес, що неможливий без змін в освіті. Тому між модернізацією системи освіти, на мою думку, і розвитком сучасного суспільства існує прямопропорційний зв'язок.<br />
2. Якість освітніх послуг визначають такі показники:<br />
- якість викладацького складу; <br />
- стан матеріально-технічної бази навчального закладу; <br />
- мотивація викладацького складу; <br />
- якість навчальних програм; <br />
- якість студентів; <br />
- якість інфраструктури; <br />
- якість знань; <br />
- інноваційна активність керівництва; <br />
- впровадження процесних інновацій; <br />
- престижність диплома; <br />
- конкурентоспроможність випускників на ринку праці;<br />
- досягнення випускників.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:41, 20 червня 2015 (EEST)<br />
______________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: 1. Розкрийте, що включає в себе поняття «двоступенева система вищої освіти»? 2. Складіть хронологічну таблицю із найважливіших (на вашу думку) подій Болонського процесу (до 10 подій). Відповідь аргументуйте, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:20, 16 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
<br />
1. Двоступенева система освіти: бакалавр з 4-річним терміном підготовки і магістр з 2-річним терміном на базі бакалаврату (замість існуючих 4-х ступенів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр).<br />
<br />
2. Хронологічна таблиця подій Болонського процесу:<br />
<br />
19 червня 1999 р.«Болонська декларація». Болонья (Італія).Узгоджено єдину систему освіти з єдиними критеріями та стандартами до 2010 року (39 держав)<br />
<br />
19 травня 2001 р. Празьке комюніке. Прага. Підтверджено позиції щодо цілей, визначених Болонською декларацією, висловлено зауваження щодо подальшої реалізації процесу<br />
<br />
18-19 вересня 2003 р. Берлінське комюніке Берлін Поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені<br />
Була запропонована формула триступеневої освіти (3-5-8), згідно з якою:<br />
не менше трьох років відводиться для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»,<br />
не менше 5 років – для отримання рівня «магістр»,<br />
не менше 8 років для отримання вченого ступеня «доктор філософії».<br />
<br />
2003 р Приєднання Росії. Учасниками процесу стало 40 держав<br />
<br />
19-20 травня2003р. Саміт учасників Болонського процесу м. Берген (Норвегія) Запропоновано:<br />
прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System) і додатків до дипломів; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості зі застосуванням порівняних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки; усунути існуючі перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи<br />
<br />
17-18 травня 2007 р. Саміт учасників Болонського процесу. Лондон. На саміті зазначався значний загальний прогрес у вирішенні складних питань освіти.<br />
<br />
28-29 квітня 2009 р. Конференція. Левен (Бельгія).<br />
Озвучено основні питання конференції на наступне десятиріччя (суспільний контроль освіти; безперервне навчання; працевлаштування випускників; міжнародна відкритість; мобільність студентів і освіти в цілому, наукових досліджень і інновацій, інформації та методів прозорості в освіті) і розкриті нові напрямки співпраці учасників Болонського процесу.<br />
<br />
26-28 квітня 2012 р. Міністерська Бухарестська конференція та Третій Болонський Форум. Бухарест.(Румунія)<br />
Обговорили майбутнє Європейського простору вищої освіти. Підписано Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою коІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
ристю: консолідація Європейського простору вищої освіти». Міністр освіти і науки Армен Ашотян офіційно прийняв керівництво на 2012-2015 рр.<br />
<br />
2015 р. Міністерський саміт країн-учасниць Болонського процесу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:25, 20 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
________________________________<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:43, 4 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно! Дійсно, системи освіти кожної з країн (США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Польщі) мають свої особливості. <br />
Так вища освіта в США повністю відповідає вимогам суспільства, характеризується розвитком творчих здібностей, критичного мислення. Заслуговує на увагу конкурентоспроможність фахівців. Повністю платна, хоча забезпечується стипендіальна та грантова підтримка кращих студентів.<br />
Система вищої освіти Канади відзначається високою якістю навчання. Як і в США - триступенева. Платна, але оплата за навчання не висока, на ррівні мінімальної заробітної плати.<br />
У Німеччині модель вищої освіти дещо прагматична. Цікавим є те, що після навчання обов'язкове стажування і тільки після цього складання іспитів та захист диплому.<br />
Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти, на мою думку, надто складна, але реформується.<br />
Мені імпонує демоератизація, гуманізація, дотримання принципів наступності, безперервності та широкопрофільність вищої освіти в Польщі. Також можливість отримати освіту як на денній формі навчання, так і вечірній, заочній та екстернатній. Вища освіта Польщі відповідає запитам суспільства.<br />
Звичайно, українська система освіти може і повинна з метою забезпечення конкурентоспроможності нашого фахівця запозичити всі кращі надбання систем вищої освіти США, Канади, Великої Британії, Німеччини, особливо Польщі. Наприклад, з освіти в США взяти відповідність вимогам суспільства, високу якість та забезпечення конкурентоспроможності. Також підтримку здібних та обдарованих студентів. Якби оплата навчання, як у Канаді, була не високою. Не погано було б ввести стажування, як у Німеччині, та ще й у країнах Європи. Здійснювати демократизацію, гуманізацію, дотримуватися принципів наступності, безперервності й особливо широкопрофільності, як у Польщі. Двоступеневої,думаю, вистачить. Україна - не Велика Британія.<br />
Я не проти входження України в Болонський процес. Однак, мені хочеться, щоб наша вища освіта вирізнялась індивідуальністю, специфічністю, була українською. Не забуваймо пророчих слів Великого Кобзаря: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 08:54, 20 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5<br />
РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ <br />
На сьогодні 45 європейських країн, включно з Україною, підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці в забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб’єктами освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності європейської системи освіти.<br />
А. Похресник зазначає, що аналіз сучасних праць провідних українських філософів і керівників освітньої системи – В. Кременя, В. Андрущенка, Є. Суліми, Д. Табачника, С. Ніколаєнка – дає змогу виявити різноманітність та полярність поглядів і уявлень про стратегію освітнього процесу України в найближчому майбутньому.<br />
Українська система освіти сьогодні не повною мірою відповідає актуальним вимогам суспільства, й тому можна спостерігати стійку тенденцію щодо неспроможності задовольнити зростаючі потреби її споживачів. Серед найважливіших проблем сучасної української системи освіти можна виокремити наступні: зниження якості навчання, системні втрати і нестачу педагогічних працівників, консервативність у змісті й технологіях навчання. І найголовніше – необхідні суттєві зміни у підготовці майбутніх фахівців-освітян та перепідготовки практикуючих педагогів. <br />
Особливо гостро ці проблеми окреслилися тоді, коли Україна заявила про намір приєднатися до Болонського процесу. П. Ю. Буряк та О. Г. Гупало зазначають, що для України європейська інтеграція – це, в першу чергу, модернізація економіки та освіти, впровадження новітніх технологій, залучення іноземних інвестицій та інше. У культурно-цивілізаційному аспекті, на думку вчених, євроінтеграція – це шлях до активного взаємовигідного культурного обміну між українською та європейськими культурами, становлення України як одного з членів глобального суспільства. Бо глобалізація як явище сучасної дійсності здійснює суттєвий вплив всі сфери життя людства і на освіту як на особливий соціальний інститут.<br />
Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року з моменту підписання декларації на Бергенській конференції. <br />
Приєднання України до Болонського процесу – це передусім нові можливості розвитку української системи освіти, а саме:<br />
1. Визнання українських дипломів на міжнародному рівні. <br />
2. Більша мобільність в європейському просторі для студентів та викладачів. <br />
3. Спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами. <br />
4. Конкурентоспроможність на європейському і світовому ринках праці. <br />
Для України Болонський процес став не лише передумовою входження в європейський освітній простір, а насамперед значним імпульсом оновлення власної системи освіти. Трактуючи Болонський процес не як рух стандартизації, а як процес пошуку консенсусу, освітні реформи в Україні слід спрямовувати не на радикальні зміни, втрату кращих тенденцій та зниження національних стандартів якості освіти, а на розвиток і набуття якісно нових ознак. <br />
Щоб входження України до Болонського процесу стало реальністю, потрібно провести серйозні реформи в галузі освіти, тому що українська вища освіта відрізняється від європейської. У Європейському Союзі прийняті і діють інші стандарти. Престиж освіти, високої кваліфікації у Європі традиційно дуже високий. За кордоном визнають, що отримати освіту здатна не кожна людина. <br />
За матеріалами сайту www.europeans.org.ua, вищу освіту спроможний здобути заледве один з десяти тих, хто навчався у школі, а до вищих студій (на магістерському і докторському рівнях) доходить не більше 10-15 % випускників бакалаврату. У Європі завершують середню освіту на високому рівні лише тільки ті випускники, які мають намір вступити до вищих навчальних закладів. Це приблизно від 15 % до 25 % усіх учнів середніх шкіл. Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на навчання до 70% випускників шкіл, тобто у 7 разів більше, ніж дозволяє нормальний розподіл інтелекту. Сьогодні український диплом не визнається у Європі, наші фахівці без додаткового перенавчання не можуть влаштуватися на роботу за фахом. І хоча вони за багатьма показниками – за розвитком, ерудованістю, спеціальною підготовленістю – перевершують зарубіжних фахівців, дискредитація українського диплома триває.<br />
Найбільше, що не влаштовує закордонних працедавців у підготовці наших фахівців, – низька дієвість знань. Дієвість знань – це здатність використовувати набуті знання, уміння на практиці. За експертними оцінками, цим параметром ми поступаємося найбільше [9]. <br />
За європейським стандартом дипломований фахівець відразу займає робоче місце і виконує свої посадові обов’язки. Диплом гарантує високий рівень підготовки. Приймаючи фахівця на роботу, організація впевнена, що він підготовлений на належному рівні. Гарантія цього – високе резюме університету. Якщо фахівець не буде підготовлений належним чином, і організація матиме до нього претензії, імідж університету може бути втрачений назавжди, його рейтинг серйозно постраждає. <br />
Як уже зазначалося, за кордоном прийнята двоступенева система вищої освіти. Університети готують бакалаврів (3-4 роки навчання) і магістрів (ще 1,5-2 роки). Диплом бакалавра свідчить про повну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, стає спершу магістром, а потім може отримати науковий ступінь доктора. Українські вищі навчальні заклади сьогодні забезпечують чотири рівні підготовки фахівців з вищою освітою: заклади І-ІІ рівнів акредитації готують молодших спеціалістів і бакалаврів, у закладах ІІІ-V рівнів акредитації готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів. За кордоном така система освіти не визнається.<br />
Отже, у зв’язку з приєднанням до Болонського процесу, Україні необхідно уніфікувати освітньо-кваліфікаційні рівні, перейти на двоступеневу систему освіти відповідно до європейських стандартів. Необхідна трансформація існуючої в Україні системи вищої освіти відповідно до європейських вимог, що полягає у впровадженні нових підходів та технологій організації навчально-виховного процесу. Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.<br />
Інтеграційні процеси необхідно пов’язати із важливими концептуальними змінами щодо змісту й форм навчання. У цій галузі перед українськими освітянами теж відкриваються нові та цікаві перспективи. <br />
Перш за все слід зауважити, що інтеграційні процеси, як це неодноразово підкреслюється в установчих документах Болонського процесу, пов’язані зі збереженням та розвитком неповторного національного досвіду, культурної спадщини кожної країни, тому цей процес у жодному разі не означає уніформізації, нівелювання специфіки освітніх систем європейських країн, навпаки, спрямований на їх взаємне узгодження та гармонізацію.<br />
Не випадково саме «гармонізація» виступає одним із ключових понять багатьох документів. Смислове навантаження цього поняття є надзвичайно містким, адже головною метою виховання та навчання є навчити молоду людину жити в гармонії з навколишнім світом і шляхом пізнання цього світу, вміти визначити своє місце, опанувати певну професію. У сучасних умовах уміння адаптуватися до швидких змін у всіх сферах людської життєдіяльності, готовність відповідати на виклики сьогодення стає нагальною необхідністю підготовки сучасного фахівця. <br />
З метою пристосування освітньої діяльності до динаміки сучасного життя європейська реформа впроваджує гнучку систему навчальних кредитів, надає можливість зарахування та накопичення в загальному освітньому здобутку людини не лише її попередніх навчальних надбань, але й практичного досвіду в певній галузі, а система безперервної освіти доповнюється можливістю навчатися протягом усього життя, у власному темпі, відповідно до індивідуальних потреб і можливостей людини. Навчання стає багатодисциплінарним, враховує необхідність оволодіння щонайменше однією іноземною мовою, новітніми інформаційними технологіями. <br />
Багатий український досвід слугуватиме надійним «стартовим майданчиком» для подальшого вдосконалення національної системи освіти та її узгодження з європейською, а також розвитку освітніх впливів. <br />
Не зважаючи на значні досягнення української освіти, на думку ректора НТУУ «КПІ» М.З. Згуровського, існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу: <br />
1. Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше. <br />
2. Недостатнє визнання в суспільстві рівня «бакалавр» як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. <br />
3. Загрозлива в масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом. <br />
4. Збільшення розриву зв’язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці. <br />
5. Невиправдана плутанина в розумінні рівнів спеціаліста й магістра. З одного боку, можна помітити близькість програм підготовки спеціаліста й магістра, їхню еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV. <br />
6. Українська система наукових ступенів складніша, порівняно із загальноєвропейською, і це перешкоджає мобільності викладачів і науковців в Європі. <br />
7. Неадекватно до потреб суспільства й ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі в чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих. <br />
8. Відійшла в минуле колись добре організована система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип «освіта протягом життя» поки що в умовах нашої держави не може бути повною мірою реалізований. <br />
9. Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних центрів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40% від загальної кількості ВНЗ III та IV рівнів акредитації.<br />
З метою прискорення процесу реформування освітньої галузі на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» на урядовому рівні прийнято низку надзвичайно важливих для освіти державних цільових програм: розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року; розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року; підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року; розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки; впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків»; Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів на 2012-2020 роки.<br />
Визнанням позитивних якісних змін у забезпеченні розвитку національної освіти став Форум міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи», на якому проголошено сім напрямів євроінтеграції середньої освіти і проекти практичних дій по кожному з них («Дошкільна освіта»; «Спільна історія без розділових ліній»; «Толерантність»; «Через мову до взаєморозуміння»; «ІКТ – освіта без кордонів»; «Від шкіл-партнерів до партнерів-країн»; «Новій освіті Європи – новий європейський учитель»). <br />
Водночас глибина освітніх реформ, якість і ефективність роботи навчальних закладів і установ системи національної освіти не можуть повною мірою задовольнити сучасні потреби особистості та суспільства. Задекларовані у попередні роки стратегічні завдання щодо забезпечення рівного доступу дітей і молоді до освіти, забезпечення її сталого розвитку і нової якості, демократизації управління не набули повної реалізації. Зміст і організація національної освіти до цього часу недостатньо переорієнтовані на особистість дитини, на формування у дітей і молоді життєво важливих компетентностей, активної їх соціалізації. Викликає тривогу низький рівень здоров’я, морального, культурного і духовного розвитку молоді. Залишається критичним стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення системи освіти, низький рівень оплати праці працівників освіти і науки.<br />
Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя, розвитку державно-громадської моделі управління.<br />
Одним із визначальних факторів, що потужно вплине на правове забезпечення діяльності освітянських закладів України у наш час є Закон України «Про вищу освіту», ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2014 р. і підписаний Президентом України 1 серпня 2014 р. До основних новацій Закону України «Про вищу освіту» можна віднести:<br />
1. Для виведення системи освіти України на нові показники якості освітянських послуг буде створено окремий колегіальний орган – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. <br />
2. Суттєво будуть посилені антиплагіатні норми і відповідальність за них (обов’язкове оприлюднення наукових робіт). <br />
3. Створюватиметься новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів (участь всього викладацького складу та збільшено у відповідній пропорції (не більше 15%) кількість студентів, які братимуть участь у голосуванні). Зазначено, що вибори будуть відбуватися в один тур за системою «перехідного голосу». Таким чином, трудовому колективу ВНЗ надається право самостійно обирати ректора, тоді як Міністерство освіти і науки лише фіксуватиме факт вибору.<br />
4. Для ректорів, деканів і завідуючих кафедрами прописано обмеження перебування на посаді – не більше двох строків (5+5). Ця вимога зможе забезпечити ротацію та оновлення керівного складу ВНЗ, сприятиме притоку талановитої молоді до управління освітянськими закладами.<br />
5. Усі виші отримають право остаточного присудження наукових ступенів (у Нацагентстві залишаються лише питання акредитації спецрад і розгляд апеляцій на їх рішення).<br />
6. Державні ВНЗ зможуть розміщувати власні надходження від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків. Позитивне нововведення, спрямоване на розширення фінансової автономі навчальних закладів. Накопичення фінансових ресурсів надасть можливість ВНЗ застосовувати їх для свого стратегічного розвитку.<br />
7. Зменшено кількість годин навчального навантаження викладачів – одна ставка становитиме не 900, а 600 навчальних годин. Зменшено навантаження на студентів – кількість годин в одному навчальному кредиті змінено з 36 до 30 навчальних годин. Завдяки цьому викладачі зможуть більше уваги приділяти науковим дослідженням і підготовці сучасних навчально-методичних матеріалів.<br />
8. З 2016 року запроваджуватиметься новий механізм електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення. Це нововведення може стати ефективним механізмом зменшення корупції на етапі вступу до ВНЗ (звичайно, якщо до 2016 року до Закону не будуть внесені зміни). І, що найголовніше, розшириться доступ усіх прошарків населення до престижних вузів та спеціальностей.<br />
9. Створюватимуться умови для збільшення мобільності студентів і викладачів . Кількість навчальних дисциплін стане меншою, при цьому студенти будуть обирати 25% курсів. Саме ця вимога наблизить нашу систему освіти до країн, чиї дипломи відповідають принципам та стандартам Болонського процесу.<br />
10. Протягом визначеного у законопроекті перехідного періоду із системи вищої освіти буде вилучено рівень молодшого спеціаліста та запроваджено ступінь молодшого бакалавра як скорочений цикл підготовки бакалаврів. Законом також скасовується ступінь кандидата наук, натомість запроваджуються такі ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. При цьому ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вищою радою навчального закладу або наукової установи у разі успішного виконання відповідної наукової програми та публічного захисту дисертації. Надвелика кількість освітніх рівнів, що зберігається у вищій освіті України, даним законом зменшилася. Але, вона і досі не відповідає прийнятій більшістю держав-учасниць Болонського процесу, трьохрівневій освіті (бакалавр, магістр, доктор філософії).<br />
11. Закон розширює автономію університетів та надає громадськості більше важелів для контролю за його діяльністю. Університети, згідно закону, впроваджуватимуть внутрішній публічний моніторинг якості, а його результати будуть розміщені на сайті вузу.<br />
12. Українські ВНЗ зможуть вільно наймати випускників та професорів закордонних університетів.<br />
Відзначені новації майже повністю відповідають вимогам Болонського процесу. Реалізація їх в освітянському просторі наблизить українську освіту до принципів Болонського процесу Європейського простору вищої освіти. Це ще один важливий крок України у напрямку до Євросоюзу.<br />
Завдання:<br />
Розкрийте, яким чином зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, позначилися на роботі вашого навчального закладу. Коротко проаналізуйте, як змінився річний план роботи вашого навчального закладу за останні 5-10 років. <br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 13:39, 11 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго здоров'я, Юліє Володимирівно! Дозвольте подякувати Вам за підбір цікавих та актуальних тем на Інтерактивні практичні заняття, а також змістовний матеріал для опрацювання.<br />
Зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, безперечно, позначилися на роботі всіх навчальних закладів. Винятком не стала й наша загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Значні зміни відбулися в Типових навчальних планах ЗНЗ та Робочих навчальних планах початкової, основної, старшої школи порівняно з останніми 5-10 роками. Передбачено час на курси за вибором, факультативи. З'явилися нові навчальні предмети. Останні нововведення - англійська мова з 1 класу, інформатика - з 2 класу, друга іноземна мова. Це, безумовно, повинно вплинути на якість освіти.<br />
У навчально-виховному процесі широко використовуються новітні інформаційні технології. Наша школа оснащена двома комп'ютерними класами, має дві мультимедійні дошки та доступ до мережі Інтернет. <br />
Проблемне питання в сучасній школі - рівень здоров'я дітей, не зважаючи на увагу здоров'язберігаючим технологіям.<br />
Рівень знань школярів, на жаль, знижується, як і престиж освіти. Випускник покладається в здобутті вищої освіти не на знання, бо диплом можна "купити". Відрадно, що складання ДПА з української мови у формі ЗНО в 2015 році закрило шлях у вищі навчальні заклади випускникам з початковим рівнем навчальних досягнень. Хвилює питання, що частина вузів проводить прийом абітурієнтів, які навчалися в класах чи школах з поглибленим вивченням окремих предметів. Як же бути здібним та обдарованим випускникам сільських шкіл...<br />
Суттєвих змін останнім часом зазнав річний план роботи школи. Основне питання - не кількість проведених заходів, а якість надання освітніх послуг. У плані глибоко аналізується результативність навчально-виховного процесу з метою реалізації Концепції розвитку навчального закладу, основних цілей, виконання вимог, поставлених перед школою суспільством, упровадження та реалізація нових Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти, забезпечення конкурентоспроможного випускника тощо.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:10, 20 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Індивідуальне заняття №1.<br />
Тема. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс (2 год)<br />
Мета: довести важливість впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес; розкрити вдосконалення педагогічного дискурсу через використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями; довести необхідність підвищення інформаційної грамотності і культури всіх учасників освітнього процесу. Розкрийте унікальний внесок ІКТ у навчально-виховний процес.<br />
Література:<br />
1. Блага О.В. Інформаційні технології як невід’ємна складова новітнього освітнього процесу [Електронний ресурс] /О.В. Брага // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2007. – №2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2007-2-2/09_Blaga.pdf<br />
2. Колин К.К. Информатизация образования: новые приоритеты // Информатика и образование. – 2001. – № 10.<br />
3. Вишинська Г. Інформатизація як дійсність та перспективна тенденція розвитку освіти / Г.Вишинська // Філософські абриси сучасної освіти : монограф.; [за заг.ред. І. Предборовської]. – Суми :ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 148-189<br />
4. Гендина Н.И. Информационная культура учителя: концепция формирования и региональный опыт / Н.И.Гендина // Образование. Карьера. Общество. - №1. – 2003. – С. 20-23<br />
5. Склейнов Е.Л. Интеграция интерактивных и Интернет-технологий как новое направление информатизации образования [Электронный ресурс] / Е.Л.Склейнов // Информационная среда образования и науки. – Вып.9. – 2012. - Режим доступа: http://www.iiorao.ru/iio/pages/izdat/ison/publication/ison_2012/num_9_2012/Sklejnov.pdf.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:46, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня, шановна Юліє Володимирівно! Важливість упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс важко переоцінити. Ефективне використання ІКТ в навчально-виховному процесі й управлінні навчальним закладом - вимога часу. Сучасному випускнику потрібні наскрізні компетенції: критичне мислення, здатність конструктивно розв'язувати проблеми, адекватна оцінка ризиків, прийняття зважених рішень, управління власними емоціями, творче мислення. здатність працювати в команді, ініціативність тощо. Саме комунікації вносять новий компонент у навчально-виховний процес. Використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями суттєво покращує процес навчання та його ефективність. <br />
Наша Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - опорна в освітньому окрузі - у 80-х роках була однією з пілотних у Сумській області з використання в навчально-виховному процесі комп'ютерної техніки та вивчення інформатики з 5 класу. На той час інші школи Охтирського району ще не були оснащені комп'ютерами. Переваги важко не помітити: три роки підряд учень 9, 19, 11 класів Лавриненко Р.займав відповідно І.ІІ,І місця у Всеукраїнських конкурсах програмістів, ІІІ місце у Всеукраїнській предметній олімпіаді з інформатики. Наша школа завдяки участі в пілотному проекті першою в районі була підключена до Всесвітньої мережі Інтернет. Завдяки використанню комп'ютерних технологій та Інтернету учениця 10 класу Мельникова А. посіла І місце в ІV етапі Всеукраїнських предметних олімпіад з української мови та літератури. На цей час школа обладнана двома комп'ютерними класами, має доступ до сучасного швидкісного Інтернету за допомогою Wi-Fi, у навчально-виховному процесі застосовується інтерактивний мультимедійний комплекс та мультимедійна дошка. Педагоги та керівники нашої школи давно розуміють переваги використання комунікацій. Через підготовку Intel пройшла більшість учителів навчального закладу. Школа має свій сайт. електронну базу "Учні","Учителі"тощо. Більшість хмарних сервісів мають своє мобільне застосування для більш зручної роботи з ними на планшетах ісмартфонах, що дозволяє мати постійний зв'язок з усіма нашими даними будь-де і будь-коли, а головне, що цю техніку використовують учні при потребі науроках та в позаурочний час. Що ж дає застосування інформаційних технологій в нашій школі?<br />
Учням . Різноманітність методик підвищує інтерес до вивчення фізики, математики, біології і т. д., робить процес пізнання привабливим. Використання комп'ютера дає можливість замкнутим учням розкритися і ділитися своїми знаннями з однолітками, підвищує самостійність в процесі навчання, допомагає розвитку творчих здібностей, підвищує рівень спілкування і культури, розвиває мову. Дає можливість брати участь в різних конкурсах, вікторинах, олімпіадах, готуватися до ЗНО.<br />
Вчителеві. Вирішувати нові методичні завдання, поглиблювати знання по предмету, підвищувати свій професійний рівень. Зростає авторитет серед учнів, колег, батьків. Стимулює процес сумісної творчості з вчителями інших предметів (сумісне створення невеликих програм для уроків і для позакласної роботи). Комп'ютер дозволяє створити базу моніторингу успішності учнів, що ефективніше дозволяє і вчителеві і учневі стежити за динамікою своїх результатів. Комп'ютер дозволяє створити в зручнішій формі набір тестових завдань, самостійних і контрольних робіт.<br />
Батькам. Дає упевненість в тому, що їх діти розвиваються гармонійно, здобувають якісну освіту, відповідну вимогам часу. Підвищує пошану до вчительської праці. Змінює взаємини з власними дітьми в кращу сторону: батьки прислухаються до своєї дитини, цінуючи його знання і уміння.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:22, 24 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
____________________________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Індивідуальне заняття №2.<br />
Вплив нових інформаційних технологій на професійну компетентність вчителя (2 год). <br />
Опрацюйте наведену літературу та 1) розкрийте вплив інформатизації освіти на зміну ролі вчителя у навчально-виховному процесі; 2) вкажіть ті, цифрові навички, якими, на вашу думку, повинен володіти вчитель в ХХІ столітті. <br />
Рекомендована література:<br />
1. Биков В.Ю. Сучасні інноваційні ІКТ-інструменти розвитку систем відкритої освіти / В.Ю. Биков, А.М. Гуржій // Педагогічна і психологічна науки в Україні : зб. наук. праць : в 5 т. – Т. 4 : Професійна освіта і освіта дорослих. – К. : Педагогічна думка, 2012. – С. 44-62.<br />
2. Данільян В.О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз): автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 / В.О. Данільян. – Х., 2006. – 20 с. <br />
3. Еляков А.Д. Современная информационная революция / А.Д. Еляков // Социологические исследования. – 2003. – № 10. – С. 29-38.<br />
4. Журналістика : словник-довідник / авт.-уклад. І.Л. Михайлин. – К.: Академвидав, 2013. – 320 с. – (Серія «Nota bene»).<br />
5. Захар О.І. Використання інтернет-технологій у процесі підвищення кваліфікації вчителів / О.І. Захар // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 7-9.<br />
6. Карчевський М.В. Соціальні передумови правових заходів інформаційної безпеки / М.В. Карчевський // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Є.О. Дідоренка. – 2011. – № 1. – С. 35-55. <br />
7. Кочарян А.Б. Вимоги до професійної компетентності науково-педагогічних працівників університету за умов створення електронного освітнього середовища / А.Б. Кочарян // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 16-18.<br />
8. Логвиненко Ю.В. Вплив інформаційних технологій на сучасний педагогічний дискурс / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка: [зб. наук. праць. Вип. 23.] / редкол. О.І. Курок (відп. ред.) [та ін.]. – Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка, 2013. – С. 68-76.<br />
9. Логвиненко Ю.В. Зміни в українському освітньому дискурсі під впливом інформаційного суспільства / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Освіта Сумщини. – №1 (21). – С. 42-47.<br />
10. Логвиненко Ю. В. Освіта ХХІ століття: виклики, пошуки відповідей: [навч.-метод. посіб.] / Ю. В. Логвиненко, В.О. Мазуренко, Т.Г. Стукалова. – Суми: РВВ СОІППО, 2012. – 104 с. <br />
11. Медведєв І.А. Інформатизація освіти як шлях підвищення її якості та доступності (на прикладі Сумської області) / І.А. Медведєв, Л.Г. Петрова, С.П. Ніколаєнко // Комп'ютер у школі та сім’ї. – 2013. – № 6 (110). – С. 3-7.<br />
12. Модели управления процессами комплексной информации общего среднего образования / Г.Д. Дылян, Э.С. Работыльская, М.С. Цветков. – М.: Бином. Лаборатория знаний, 2005. – 111 с. <br />
13. Морозов В. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс / В. Морозов // Вища освіта України. – 2013. – №2. – С. 54-58.<br />
14. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
15. Чубарук О.В. Управління розвитком інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів української мови і літератури в системі післядипломної освіти / О.В. Чубарук // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 11-15.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
16. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. – К. : НІСД. – 2010. – 64 с. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/dubov_infsus-31058.pdf<br />
17. Закон України Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 12, ст.102 ) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-16<br />
18. Комендант О.В. Стан України у світових ІТ-рейтингах в аспекті впровадження економіки знань [Електронний ресурс] / О.В. Комендант. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/2013_05_30_31_kampodilsk/ekonomichnij_blok_doslidzhen/stan_ukrajini_u_svitovikh_it_rejtingakh_v_aspekti_vprovadzhennja_ekonomiki_znan/31-1-0-649<br />
19. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні: [Електронний ресурс] // Президія НАПН України. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. Назва з екрану.<br />
20. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії, інформація, ідеологія та утопія. / Д. Лайон : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html.<br />
21. Малицька І.Д. Роль і місце ІКТ в системах освіти зарубіжних країн: [Електронний ресурс] / І.Д.Малицька. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em10/content/09midcfo.htm<br />
22. Могилев А.М. Принципы системной информатизации в системе образования [Электронный ресурс] / А.М. Могилев – Режим доступа: znamenvs.chat.ru ELBR./1htm.<br />
23. Онкович Г.В. Медіаосвіта (Загальний курс) // Програма навчального курсу для студентів вищих навчальних закладів :[Електронний ресурс] / Г.В. Онкович. – К.: ІВО НАПН України. – 2010. – 24 с.– Режим доступу: http://edu.of.ru/attach/17/82978/doc <br />
24. Писаренко О.Л. Сутність інституту освіти в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аналіз. / О.Л. Писаренко. – [Електронний ресурс]. –:Режим доступу: http://www.google.com.ua/url// nbuv.gov.ua/portal/natura/vkpi/fpp/2009-2/24_Pisarenko.<br />
25. Рамський Ю.С. Зміни в професійній діяльності вчителя в епоху інформатизації освіти / Ю.С. Рамський. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/12/2.pdf<br />
26. Чекман І. С. Конвергентні технології – нанобіомедичний аспект / І.С. Чекман, Т.Ю. Небесная, А.М. Дорошенко // Український медичний часопис. – 2011. – №2 (82) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.umj.com.ua/article/8865/konvergentni-texnologii-nanobiomedichnij-aspekt.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:47, 29 жовтня 2015 (EET)<br />
<br />
Відповіді на індивідуальне заняття №2.<br />
<br />
1. Інформатизація суспільства призводить до нового, інформаційного, устрою професійної діяльності вчителя. Суспільство інформаційних технологій, зацікавлене в тому, щоб громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, адаптуватися до умов сучасного життя. Використання інформаційних і комунікаційних технологій змінює роль учителя і методи його роботи. Учитель повинен формувати в учнів світогляд, етичні позиції при здійсненні діяльності в інформаційному суспільстві; розвивати ініціативу і самостійність, виховувати їх бути відповідальними за власну освіту; формувати в учнів мотивацію до навчання, саморозвитку; навчити вчитися; формувати в учнів інформаційні потреби; розвивати інтерес до способів набуття нових знань та вмінь; допомогти знаходити відповіді на запитання, самостійно здобувати знання; навчити використовувати інформаційні освітні ресурси і здійснювати інформаційну взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу. Учителю доводиться працювати в умовах нової моделі освіти, де учень може паралельно вивчати предмети шкільної програми в класі, вдома, у бібліотеці, використовуючи різноманітні візуальні засоби й ресурси мультимедіа. Учитель повинен сприяти учням в ефективному і творчому засвоєнні навчального матеріалу, в розвитку критичного осмислення здобутих відомостей. Отже, головною компетентністю вчителя в інформаційному суспільстві стає його роль помічника, консультанта, наставника. Проте вчитель все-таки відіграє ключову роль<br />
<br />
2. Med Kharbach наводить «33 цифрових навички, якими повинен володіти вчитель в 21 столітті». Учитель 21 го століття повинен вміти для підвищення кваліфікації і підготовки до навчального процесу: використовувати соціальні мережі для зв’язку з колегами і професійного зростання; створювати електронне портфоліо свого власного розвитку за допомогою блогів, сайтів; використовувати у своїй роботі мобільні пристрої (такі, як смартфони і планшети), працювати з цифровими зображеннями для їх використання в навчанні; створювати скріншоти відео і робочого столу; створювати колажі з фото; використовувати інструменти запису екрану для створення електронних посібників; цифрові інструменти для організації часу і підвищення ефективності його використання; використовувати самому і надати учням інструменти для організації своєї роботи і планування свого навчання.<br />
Для використання веб контенту: 1. Проводити ефективні пошукові запити за мінімальний час. 2. Використовувати інтернет-нотатки для отримання цікавих ідей. 3. Курувати веб контент, відбираючи необхідний для навчання в аудиторії. Застосовувати сервіси соціальних закладок для спільного використання ресурсів з учнями й учнів між собою. 4. Оцінювати достовірність змісту веб контенту. 5. Визначати інтернет ресурси, безпечні для перегляду учнями. 6. Використовувати сервіс нотаток, щоб поділитися цікавим контентом зі своїми учнями. 7. Коментувати веб сторінки і цитувати, щоб поділитися з класом. 8. Розуміти питання, пов’язані з авторським правом й справедливим використанням онлайн матеріалів.<br />
Для проведення навчального процесу: 1. Створювати і застосовувати відео і «живі» презентації, вебінари і тренінги. 2. Використовувати цифрові<br />
інструменти для створення тестів, інтерактивних завдань. 3. Використовувати програмне забезпечення для проведення опитування у класі в реальному часі. 4. Використовувати комп’ютерні ігри в педагогічних цілях. 5. Знати про різні способи використання YouTube в класі. 6. Використовувати блоги і вікі як інтернет платформи для роботи з учнями. 7. Використовувати засоби спільної роботи для створення і редагування тексту. 8. Використовувати онлайн засоби для сумісного зберігання та доступу до документів і файлів з учнями. 9. Використовувати засоби обміну текстових повідомлень в групі для спільної роботи над проектом.10. Проводити дослідницьку роботу з використанням цифрових інструментів. 11. Бути в змозі виявити плагіат у роботах учнів. Ось де простір для самоосвіти й самовдосконалення сучасного педагога. <br />
Я маю персональний сайт. Створила інтерактивну літературну карту письменника-земляка Остапа Вишні. Запрошую Вас, по-можливості, переглянути.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 00:14, 5 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Консультація (2 год.)<br />
Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи<br />
Програми допомоги ЄС у сфері вищої освіти України. Відставання української освітньої системи з ряду параметрів від освіти в країнах ЄС. Заходи у сфері освіти в України рамках програм зовнішньої допомоги Європейської Комісії. Програма Tempus. Програма Erasmus Mundus. Вікно зовнішньої співпраці Erasmus Mundus. Програма Жана Моне.<br />
<br />
Рекомендована література:<br />
1. Актуальні проблеми євроінтеграції : [зб. статей з пит. євроінтегр. та права / За ред. Д. Ягунова, вступ ст. В. Вишнякова. – Вип. 7.]. – Суми: ПП Кочубей Н.В., 2011. – 276 с.<br />
2. Андрущенко В. Проблема входження української університетської освіти в європейський освітній простір / В. Андрущенко, І. Гамерська // Рідна школа. – 2012. – № 1-2 (січень-лютий). – С. 3-8.<br />
3. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 4-6.<br />
4. Андрущенко В. Освіта України в системі цінностей «розколотого світу» / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2009. – №3. – С. 31-37.<br />
5. Буряк П.Ю. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навчальний посібник / П. Ю. Буряк, О. Г. Гупало. – К. : Хай-тек прес, 2007. – 336 с.<br />
6. Дарійчук Л. Система освіти в Україні: реформування чи оновлення? / Л. Дарійчук // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 6.<br />
7. Дмитриченко М.Ф. Вища освіта і Болонський процес: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / М.Ф. Дмитриченко, Б.І. Хорошун, О.М. Язвінська, В.Д. Данчук. – К.: Знання України, 2006. – 440 с.<br />
8. Ерохин А. К. К вопросу об изменении целей высшего образования / А.К. Ерохин // Alma mater. – 2008. – №10. – С. 21-25. <br />
9. Євроінтеграція – крок до заможної України // Вісник пенсійного фонду України. – 2013. – №9 (135). – С. 4-5.<br />
10. Журавський В. Основні завдання вищої школи щодо реалізації в Україні принципів і завдань Болонського процесу / В. Журавський // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 12-16.<br />
11. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. – К.: Вища школа, 2003. – 196 с.<br />
12. Кордон М.В. Європейська та євроатлантична інтеграція України: [навч. посіб.; 2-е видання] / М.В.ґ Кордон. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 172 с.<br />
13. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.<br />
14. Майер Б.О. Об онтологии качества образования в обществе знания / Б.О. Майер, Н.В. Наливайко // Философия образования. – 2008. – №3. – С. 4-18.<br />
15. Майер Б.О. Образование в условиях глобальных изменений: методологическая функция философии образования / Б.О. Майер // Философия образования. – 2012. – №6 (45). – С. 117-124.<br />
16. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
17. Похресник А. Стратегічна роль цілісного освітньо-наукового комплексу / А. Похресник // Вища освіта України. – 2011. – № 4. – C.30-36.<br />
18. Соколов В. Євроінтеграційні прагнення України: досягнення та перспективи / В. Соколов // Віче. – 2010. – №22 (283). – С. 25-28.<br />
19. Ціватий В. Завершення періоду євроромантизму / В. Ціватий // Зовнішні справи. – 2011. – №7-8. – С. 14-17.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
20. Болонський процес в Україні: перспективи та проблеми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.loippo.lg.ua/reforma_bolon_dekl.htm.<br />
21. У Європу Знань через Болонський процес [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://studprofcom.ntu-kpi/kiev/ua.<br />
22. http://ec.europa.eu/education/lifelonglearning-programme/doc88_en.htm<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:54, 21 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
СТРАТЕГІЧНІ ЗМІНИ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ <br />
<br />
'''<br />
'''Вивчаємо джерела''':<br />
1. http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/111-zakon-ukrayiny-pro-vyschu-osvitu;<br />
2. mon.gov.ua/img/zstored/files/project_30102014.doc<br />
<br />
<br />
'''Обговорюємо''': <br />
• Закон України «Про вищу освіту»;<br />
• Проект Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років Що, на вашу думку, у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» вказує на трансформації української системи освіти? Чи, навпаки, свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, не відповідає запитам суспільства?<br />
• Які протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років»? Як це може позначитися на розвитку освіти України?<br />
• Чи можете ви назвати Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» перспективними для розвитку України? Чому?<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:47, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповідь:<br />
<br />
Якщо порівнювати Закони України "Про вищу освіту" 2002 та 2014 років, то певною мірою відчутний процес трансформації системи вищої освіти України в контексті входження до Європейського простору. Щодо нового закону «Про вищу освіту», який уже ухвалений парламентом і діє з 6 вересня 2014 року, то основні його відмінності від попередньої редакції полягають в ідеї університетської автономії (як управлінській, так і фінансовій), інтеграції української освіти до світової, зміні правил присудження вчених ступенів, створенні Нацагентства з якості вищої освіти тощо. Наразі більшість із цих ініціатив перебувають у процесі реалізації. Однак, на мою думку, Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, ще не в повній мірі відповідає запитам суспільства. Основна проблема української вищої освіти полягає в тому, що відсутні механізми, як правильно перенести європейські стандарти на українські освітні правила. Існує три найбільші проблеми:трансформації змісту освіти; обсягу навчальної діяльності;трансформування результатів оцінювання.<br />
В Україні, на жаль, система здобування вищої освіти є неефективною. За своїм фаховим рівнем значна частина випускників вищих навчальних закладів виявляється неготовою до практичної роботи в умовах жорсткої конкуренції, яка існує на ринку робочої сили. Тож наша дипломована молодь поповнює лави безробітних або влаштовується працювати за іншим фахом.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:07, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Так, протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років". Це може негативно позначитися на розвиток освіти України.<br />
Наприклад: за Законом "Про вищу освіту" (Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти) остання має не три (п. 1.3.1), а п’ять формальних ступенів: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Тому – концептуально – слід спершу визначитися, які саме ступені з цих п’яти здобуваються у межах одного вищого навчального закладу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:42, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Назвати перспективним Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років для розвитку України, на мій погляд, не можна, тому що ці документи містять багато протиріч. До того вони потребують доповнень. Так у даний час проходить громадське обговорення проект Концепції реформування системи ліцензування та акредитації у вищій освіті України.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:58, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
доброго дня. вам слід виконати індивідуальне завдання 1.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:35, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
індивідуальне заняття №1 виконала--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 18:52, 20 листопада 2015 (EET)а--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 06:42, 5 листопада 2015 (EET)<br />
<br />
----<br />
Доброго дня. до зустрічі на екзаменаційній сесії. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:59, 18 листопада 2015 (EET)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=89026Психологія управління Лавриненко В.Я.2015-12-05T06:24:59Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Прошу опрацювати тему 1 [https://drive.google.com/file/d/0B6NM_YV1ly5caFVSbjBFZ0tacjg/view?usp=sharing "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій."] та дати відповіді на наступні питання:<br />
# Дайте визначення поняття '''"управлінська діяльність керівників освітніх організацій"'''<br />
# Визначте основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій.<br />
# Які складові входять до управління педагогічними працівниками.<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 12:32, 9 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#Управлінська діяльність керівників освітніх організацій - це поєднання різних стилів управління, організація спільної діяльностікерівника та працівників на засадах партнерства, врахування мотивів професійної діяльності працівників та створення умов для їх особистісного й професійного самовдосконалення, визначення психологічних умоввдосконалення особистості та діяльності керівників освітніх організацій.<br />
#Основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій: 1. Власне управлінська діяльність. 2. Управління педагогічними працівниками. Власне управлінська діяльність складається з організаційно-управлінського компоненту (визначення стратегії освітньої організації, планування, організації, реалізації, контролю та прогнозування) і соціально-психологічного компоненту (мотивація керівника, управлінське спілкування, прийняття рішення, стиль керівництва).<br />
3. Складові управління педагогічними працівниками: підбір та відбір педагогічних працівників; адаптація педагогічних працівників; оцінка педагогічних працівників; професійне навчання педагогічних працівників; професійне зростання педагогічних працівників.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:11, 19 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: <br />
1. Вчені, якого підходу вважають, що для ефективного здійснення управлінської діяльності керівник освітньої організації повинен володіти не тільки професіоналізмом діяльності, а й професіоналізмом особистості. Розкрийте сутність даного підходу.<br />
2. Які основні завдання передбачає вирішення організаційно-управлінський компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. <br />
3. Визначте та розкрийте зміст основних складових організаційно-управлінського компоненту власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 14:56, 18 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня! Відповіді:<br />
1. Цей підхід, за визначенням учених, вважається акмеологічним: особистісний розвиток керівника освітньої організації у професійній діяльності грунтується на прагненні до професійного вдосконалення особистісного і духовного зростання, готовності до самозмін і самоствердження у професійній сфері.<br />
<br />
2.Основними завданнями організаційно-управлінського компоненту є такі: <br />
визначення стратегії освітньої організації - складання плану роботи - узгодження взаємодії між усіма суб'єктами навчально-виховного процесу через чіткий розподіл повноважень та встановлений термін виконання - створення умов для делегування повноважень, координації, керування змінними, гнучкий контроль.<br />
<br />
3. Визначення мети: <br />
встановлення узгоджених, реалістичних цілей і вмінні визначати та передбачати бажаний кінцевий результат; планування: визначає логічний порядок дій, спрямований на досягнення визначеної мети;<br />
організація:<br />
визначення місця і ролі кожного учасника діяльності для досягнення поставленої мети; <br />
реалізація: передбачає створення оптимальних умов для здійснення управління, відповідно до встановлених процедур;<br />
контроль:<br />
перевірка виконання обраної мети і результатів діяльності.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:41, 26 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: <br />
1. Який компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій полягає у створенні сприятливих умов для обміну інформацією, конструктивної взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу, вибору альтернативних рішень для вирішення завдань освітньої організації. Розкрийте сутність даного компоненту.<br />
2. Визначте та охарактеризуйте основні етапи прийняття управлінських рішень управління. <br />
3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових комунікації.<br />
4. Розкрийте зміст основних структурних елементів стилю керівництва.<br />
Ваші відповіді:<br />
<br />
1.Соціально-психологічний компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій полягає у створенні сприятливих умов для обміну інформацією, конструктивної взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу, вибору альтернативних рішень для вирішення завдань освітньої організації.<br />
<br />
2.Основні етапи:з'ясування, усвідомлення та формулювання проблеми - передбачає зібрання, аналіз і систематизацію відповідної інформації з даної проблеми; всебічний розгляд альтернативних рішень, враховуються такі психологічні вимоги: урахування різних інтересів, створення системи стимулів, ступінь довіри, прийняття компромісного рішення, своєчасність і реальність виконання; вибір найбільш вдалих розв'язання проблем - впливають такі чинники: творчі здібності та рівень компетентності, схильність до ризику, демократичний стиль керівництва.<br />
<br />
3.Комунікація- це складова психологічного компоненту управління, що охоплює обмін інформацією, взаємосприйняття та взаємодію між працівниками.<br />
Основні складові комунікації це:<br />
- обмін інформацією (входять певні психологічні вимоги: вибір каналу комунікацій, застосування раціональних та емоційних звернень, дотримання зворотнього зв'язку, врахування порядку подання матеріалу, використання ефекту новизни).Взаємодія. Взаємодія працівників передбачає врахування певних психологічних вимог: повноцінність та рівноправність учасників взаємодії, створення команди однодумців, регулювання процесу прийняття управлінських рішень. Взаєморозуміння між працівниками. Міжособистісне сприйняття та розуміння, встановлення психологічного контакту та втілення психологічної рівноправності, пошук єдності співрозмовників.<br />
<br />
4.Структурні елементи стилю керівництва об'єднуються в слідуючі три групи: 1) Психолого-управлінський компонент який полягає у тому, що стиль керівництва відзеркалює особливості власне-управлінських функцій управління. 2) Соціально-психологічний компонент - відображає міжособистісну взаємодію працівників. 3) Індивідуально-психологічний - є проявом індивідуально особистісних характеристик керівника організації.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:03, 26 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:05, 2 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Прошу опрацювати тему 2 «Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника" та дати відповіді на питання: 1. Що таке психологічна готовність 2. Назвіть основні компоненти психологічної готовності 3. Які чинники впливають на психологічну готовність. <br />
Ваші відповіді: <br />
1. <br />
2. <br />
3. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 08:48, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Відповіді:<br />
<br />
гг1. Психологічна готовність керівників освітніх закладів до прийняття управлінських рішень - це комплекс знань, умінь та навичок, особистісних якостей та мотивів, які забезпечують прийняття керівником ефективних управлінських рішень на базі успішної взаємодії з учасниками управлінського процесу з метою успішного вирішення управлінських проблем.<br />
<br />
2. Основні компоненти психологічної готовності: конгнітивний (система необхідних для здійснення ефективного прийняття управлінського рішення знань); операційний (комплекс умінь і навичок, які забезпечують успішність процесу прийняття управлінських рішень); особистісний (сукупність важливих індивідуально-особистісних характеристик, які впливають на процес прийняття управлінських рішень: політична та соціальна компетентність, інтелектуальний рівень, професіоналізм, організаторські здібності, вимогливість, винахідливість, прийняття інновацій, схильність до ризику, справедливість, демократизм, гуманність, самокритичність, працездатність, принциповість); мотиваційний (скукупність мотивів, адекватних цілям та завданням процесу прийняття управлінських рішень).<br />
<br />
3. На психологічну готовність впливають об'єктивні (зовнішні) та суб'єктивні (внутрішні) чинники. До об'єктивних належать такі: особливості розвитку суспільства в певний період, особливості функціонування організації, характер управлінської ситуації, соціально-психологічний клімат в колективі тощо. До суб'єктивних - рівень компетентності керівника, його творчий потенціал, організаторські здібності, ставлення до управлінської проблеми, яку треба вирішити, готовність брати на себе відповідальність за наслідки управлінського рішення тощо.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 22:26, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками. <br />
<br />
Ваші відповіді: <br />
<br />
1.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: • діагностико-прогностичні (проективні); • організаційно-регулятивні; • контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: ■ визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; ■ визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; ■ висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: • здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; • надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; • здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички: ■ критично аналізувати свою діяльність; ■ володіти собою в будь-якій ситуації; ■ забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.<br />
<br />
<br />
<br />
2.Особистісний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це система особистісних характеристик керівників середньої освіти, які впливають на результативність їх управлінської діяльності. Це стійкі особистісні характеристики, які формуються в процесі діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості. Всі характеристики, які входять до особистісного компоненту, можна об'єднати в п'ять основних груп, які пов'язані зі ставленням керівників освітніх організацій до: ■ предмету управлінської діяльності; ■ виконання управлінської діяльності; ■ інших учасників управлінського діяльності; ■ керівника до самого себе; ■ держави, в якій здійснюється функціонування освітнього закладу і самого керівника. До характеристик, які пов'язані із ставленням до предмету управлінської діяльності, належать: ■ компетентність; ■ високий інтелектуальний рівень; ■ творчий потенціал; ■ організаторські здібності. Група характеристик, які відображають ставлення до виконання управлінської діяльності, включає: ■ відповідальність; ■ відданість роботі; ■ єдність слова та діла; ■ вимогливість (до інших). Ставлення до учасників управлінської діяльності представлено такими характеристиками: ■ любов до дітей; ■ порядність; ■ справедливість; ■ демократизм; ■ гуманність. До характеристик, які відображають ставлення керівника до самого себе, належать такі: ■ самокритичність; ■ вимогливість (до себе); ■ здатність володіти собою в будь-якій ситуації (самовладання); ■ орієнтація на особистісний розвиток, професійне вдосконалення.<br />
<br />
<br />
<br />
3. Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управління. Ці мотиви за своїм змістом можуть бути пов'язані з діяльністю: ■ суспільства в цілому; ■ освітніх організацій; ■ безпосередньо самого керівника. Відповідно виділяється три основні групи управлінських мотивів, які входять до структури мотиваційного компоненту психологічної готовності до управління: соціальні, управлінські та особистісного розвитку. Соціальні мотиви — мотиви, які стосуються суспільства в цілому: причетність до однієї із найвідповідальніших і престижних видів діяльності в суспільстві (навчання і виховання підростаючих поколінь); реальний вклад у підвищення якості вітчизняної освіти, впровадження нових типів навчальних закладів; можливість впливати на формування свідомості учнів, учителів, батьків як громадян незалежної України, сприяти становленню їх національної свідомості та інші. Управлінські мотиви — мотиви, які стосуються безпосередньо управління освітніми організаціями. Враховуючи, що керівник ще й учитель-предметник, ці мотиви можна розподілити на дві підгрупи: власне управлінські та педагогічні. Але як і серед власне управлінських, так і серед педагогічних є мотиви, які пов’язані з плануванням, організацією. До підгрупи власне управлінських мотивів входять такі: відповідність здібностей керівника змісту управлінської діяльності; різноманітність і самостійність постановки та вирішення управлінських проблем; створення педколективу однодумців; мобілізація його для вирішення актуальних проблем освітніх організацій; можливість реально впливати на організацію життєдіяльності освітніх організацій (сприяти впровадженню нових програм та технологій навчання, забезпечувати високий рівень матеріально-технічної бази навчального закладу тощо). Підгрупу педагогічних мотивів складають такі види: ■ потреба займатися педагогічною діяльністю (викладати улюблений предмет); ■ потреба спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та їхніми батьками; ■ можливість створювати умови для забезпечення поваги до особистості дитини, задоволення її розвитку; ■ становлення професійних, творчих здібностей; ■ можливість спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї праці; ■ можливість сприяти гуманізації навчання і виховання дітей та ін.<br />
На мою думку, тільки сукупність усіх трьох компонентів - операційного, особистісного і мотиваційного - можуть забезпечити і забезпечують ефективність психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 23:33, 29 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:06, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: <br />
1. Дайте визначення та охарактеризуйте специфічні ознаки позитивної організаційної культури освітньої організації.<br />
2. Визначте основні показники позитивного соціально-психологічного клімату в колективі.<br />
3. Виокреміть психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Ваші відповіді: 1. 2. 3. <br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:14, 26 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповіді індивідуального заняття №2.<br />
<br />
1.Терміном «культура» визначається певна сукупність цінностей, ідей, традицій, норм і правил поведінки, які набуваються та транслюються з покоління в покоління.<br />
Організаційна культура у сучасних наукових дослідженнях розглядається як властивість групи людей і являє собою сукупність поведінки, символів, ритуалів, міфів, які відповідають спільним цінностям певного колективу. Утворення організаційної культури - це результат взаємодії співробітників, а відтак внутрішньогрупова згуртованість є основою організаційної культури.<br />
Культуру організації складно аналізувати, оцінювати, тому що немає чітких визначень, ознак та критеріїв. Проте більшість дослідників феномену культури організації до уявлень про неї відносять такі чинники:<br />
- як члени колективу ставляться один до одного;<br />
- який моральний клімат в організації;<br />
- залежність якості виконання роботи персоналом і організації контролю за роботою з боку адміністрації;<br />
- переважаючі форми комунікацій в організації;<br />
- як вирішуються стратегічні проблеми, приймаються стратегічні рішення;<br />
- етичні норми та цінності організації;<br />
- наявність традицій, ритуалів, неписаних правил, історії організації та її героїв;<br />
- залучення персоналу до співуправління;<br />
- методи організації стосунків із зовнішнім середовищем;<br />
- методи конкурентної боротьби;<br />
- наявна система заохочення та покарання тощо.<br />
Ознаками позитивної організації культури освітньоїорганізації вважаю:<br />
1.Гуманістичну, орієнтовану на допомогу культуру.<br />
Характеризує організації, які керуються принципом співучасті і орієнтовані на особистість людини. Від її членів очікують підтримки одне одного, конструктивної і відкритої співпраці. Гуманістична культура веде до ефективного організаційного управління, забезпечуючи особистісне зростання кожного її члена та активне його залучення до процесу управління установою. Особисте благополуччя кожного співробітника в цій організації, його успіх і досягнення є гарантом процвітання самої організації.<br />
2. Культуру взаємозв'язків.<br />
Орієнтована на встановлення взаємозв'язків між членами організації. Великого значення надає конструктивним міжособистісним стосункам членів організації. Очікуються, що її члени дружні, відкриті і прагнуть до задоволення інтересів і потреб власної робочої групи. Ця культура може збільшити, посилити організаційну діяльність, стимулюючи відкриту комунікацію, відмінну співпрацю і колективну лояльність. Працівники залучаються до прийняття управлінських рішень, вирішення всіх важливих питань на колективних зібраннях. Керівник обов'язково ставить до відома підлеглих одноособові рішення, цінує емоційний комфорт працівників, орієнтований на командні методи роботи, часто самостійно підбирає команду.<br />
Ця культура характеризує організації, що цінують творчість, ставлять якість вище кількості, а також надають перевагу як загальному вирішенню завдань, так і індивідуальному росту співробітників. Працівники такої організації заохочуються отримувати задоволення від своєї роботи, розвивати себе, займатися новими й цікавими видами діяльності. У самоактуалізуючих організаціях виявляються деякі труднощі в розумінні і контролі між співробітниками, тому що процес творчості важко проконтролювати. Ці організації мають тенденцію до новацій, пропонують продукцію високої якості, приваблюють і розвивають службовців із надзвичайними здібностями.<br />
<br />
<br />
2. Сприятливий соціально - психологічний клімат характеризується певними суб’єктивними ознаками:<br />
<br />
наявність позитивної перспективи для групи і кожного її індивіда ;<br />
<br />
взаємодовіра і висока взаємовимогливість в групі;<br />
<br />
ділова критика;<br />
<br />
вільне висловлювання власної думки відсутність тиску керівників на підлеглих достатня поінформованість працівників про цілі та завдання організації ;<br />
<br />
задоволеність працею й належністю до групи;<br />
<br />
прийняття на себе відповідальності за стан справ;<br />
<br />
уболівання за честь колективу, бажання зробити посильний внесок у його дальший розвиток;<br />
<br />
відсутність тиску керівника на підлеглих і визначення за ними права приймати важливі для колективу рішення;<br />
<br />
чуйність, але водночас вимогливість керівника у ставленні до кожного члена колективу;<br />
<br />
створення в колективі умов для активної професійної та творчої діяльності, самореалізації, самоствердження та саморозвитку кожного працівника.<br />
<br />
Також слід зазначити, що проблема довіри людей один до одного в організації є одною із найбільш актуальних проблем в колективі.<br />
<br />
Такий внутрішній СПК в колективі зумовлює і відповідні об’єктивні показники сприятливого СПК<br />
<br />
високі результати діяльності;<br />
<br />
міцна трудова дисципліна;<br />
<br />
низька плинність кадрів;<br />
<br />
відсутність напруженості, конфліктності в колективі (між рядовими членами колективу, та між керівником і підлеглими).<br />
<br />
<br />
3. Психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Процес формування психологічної готовності керівників до ефективного управління педагогічними працівниками пов’язаний із специфікою ділового спілкування. Ефективність ділового спілкування в процесі управління педагогічними працівниками передбачає врахування певних психологічних вимог: застосування раціональних та емоційних звернень; розроблення шляхів обміну інформацією; дотримання діалогової та партнерської взаємодії; встановлення психологічного контакту та втілення психологічної рівноправності; виявлення емпатії (співпереживання) та симпатії; взаємне розуміння думок та ін. Врахування визначених психологічних чинників буде певним чином впливати на становлення психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 01:42, 5 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 21 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
На мою думку, тема нашої дискусії цікава й актуальна. Переконана в тому, що реформування системи освіти - вимога суспільства, необхідне. У той же час реформування значно ускладнило процес управління. Наприклад, я особисто в практичній діяльності стикаюсь із психологічними проблемами. Основна з них - недостатні знання психології управління, використання технологій адаптивного управління в роботі з колективом навчального закладу (важливою рисою адаптивного управління є спрямування його на самоконтроль, самоаналіз та саморозвиток кожного педагогічного об'єкта, що значно підвищує потенціал кадрової політики). Вирішення проблеми - наполеглива самоосвіта. У моєму варіанті - ще й робота з підготовки кадрового резерву на заміщення посади ЗДНВР.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:49, 30 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час роботи з педагогічними працівниками Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:06, 2 листопада 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповідь: тематична дискусія №2<br />
Як керівник взаємодію з підлеглими, учителями. Свою взаємодію спрямовую на забезпечення їхньої активної та скоординованої участі в досягненні поставленої мети. У процесі і результаті взаємодії у них з’являються психічні стани, якості, властивості, що стають психологічним підгрунтям для ефективної діяльності щодо досягнення поставленої мети або заважають ефективній діяльності. Маючи великий досвід роботи ЗДНВР, все-таки стикаюся з психологічними проблемами під час роботи з педагогічними працівниками. Наприклад, під час складання розкладу уроків. Варто не врахувати побажань конкретного учителя або зробити більше (хоча б на одне), ніж в інших учителів так званих "вікон". Щоб уникнути психологічної проблеми (конфлікту), постійно вивчаю психологічні особливості педагогічних працівників. Роблю так, щоб учитель не мав відчуття несправедливості. Витрачаю, наприклад, багато часу на оптимізацію розкладу уроків.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 08:24, 5 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками. <br />
Ваші відповіді: <br />
<br />
1.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає конгнітивний та операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс знань, умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: • діагностико-прогностичні (проективні); • організаційно-регулятивні; • контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: ■ визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; ■ визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; ■ висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: • здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; • надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; • здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички: ■ критично аналізувати свою діяльність; ■ володіти собою в будь-якій ситуації; ■ забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.<br />
<br />
<br />
<br />
2.Особистісний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це система особистісних характеристик керівників середньої освіти, які впливають на результативність їх управлінської діяльності. Це стійкі особистісні характеристики, які формуються в процесі діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості. Всі характеристики, які входять до особистісного компоненту, можна об'єднати в п'ять основних груп, які пов'язані зі ставленням керівників освітніх організацій до: ■ предмету управлінської діяльності; ■ виконання управлінської діяльності; ■ інших учасників управлінського діяльності; ■ керівника до самого себе; ■ держави, в якій здійснюється функціонування освітнього закладу і самого керівника. До характеристик, які пов'язані із ставленням до предмету управлінської діяльності, належать: ■ компетентність; ■ високий інтелектуальний рівень; ■ творчий потенціал; ■ організаторські здібності. Група характеристик, які відображають ставлення до виконання управлінської діяльності, включає: ■ відповідальність; ■ відданість роботі; ■ єдність слова та діла; ■ вимогливість (до інших). Ставлення до учасників управлінської діяльності представлено такими характеристиками: ■ любов до дітей; ■ порядність; ■ справедливість; ■ демократизм; ■ гуманність. До характеристик, які відображають ставлення керівника до самого себе, належать такі: ■ самокритичність; ■ вимогливість (до себе); ■ здатність володіти собою в будь-якій ситуації (самовладання); ■ орієнтація на особистісний розвиток, професійне вдосконалення.<br />
<br />
<br />
<br />
3. Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управління. Ці мотиви за своїм змістом можуть бути пов'язані з діяльністю: ■ суспільства в цілому; ■ освітніх організацій; ■ безпосередньо самого керівника. Відповідно виділяється три основні групи управлінських мотивів, які входять до структури мотиваційного компоненту психологічної готовності до управління: соціальні, управлінські та особистісного розвитку. Соціальні мотиви — мотиви, які стосуються суспільства в цілому: причетність до однієї із найвідповідальніших і престижних видів діяльності в суспільстві (навчання і виховання підростаючих поколінь); реальний вклад у підвищення якості вітчизняної освіти, впровадження нових типів навчальних закладів; можливість впливати на формування свідомості учнів, учителів, батьків як громадян незалежної України, сприяти становленню їх національної свідомості та інші. Управлінські мотиви — мотиви, які стосуються безпосередньо управління освітніми організаціями. Враховуючи, що керівник ще й учитель-предметник, ці мотиви можна розподілити на дві підгрупи: власне управлінські та педагогічні. Але як і серед власне управлінських, так і серед педагогічних є мотиви, які пов’язані з плануванням, організацією. До підгрупи власне управлінських мотивів входять такі: відповідність здібностей керівника змісту управлінської діяльності; різноманітність і самостійність постановки та вирішення управлінських проблем; створення педколективу однодумців; мобілізація його для вирішення актуальних проблем освітніх організацій; можливість реально впливати на організацію життєдіяльності освітніх організацій (сприяти впровадженню нових програм та технологій навчання, забезпечувати високий рівень матеріально-технічної бази навчального закладу тощо). Підгрупу педагогічних мотивів складають такі види: ■ потреба займатися педагогічною діяльністю (викладати улюблений предмет); ■ потреба спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та їхніми батьками; ■ можливість створювати умови для забезпечення поваги до особистості дитини, задоволення її розвитку; ■ становлення професійних, творчих здібностей; ■ можливість спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї праці; ■ можливість сприяти гуманізації навчання і виховання дітей та ін.<br />
На мою думку, тільки сукупність усіх трьох компонентів - операційного, особистісного і мотиваційного - можуть забезпечити і забезпечують ефективність психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 23:40, 29 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:06, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 21 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
На мою думку, тема нашої дискусії цікава й актуальна. Переконана в тому, що реформування системи освіти - вимога суспільства, необхідне. У той же час реформування значно ускладнило процес управління. Наприклад, я особисто в практичній діяльності стикаюсь із психологічними проблемами. Основна з них - недостатні знання психології управління, використання технологій адаптивного управління в роботі з колективом навчального закладу (важливою рисою адаптивного управління є спрямування його на самоконтроль, самоаналіз та саморозвиток кожного педагогічного об'єкта, що значно підвищує потенціал кадрової політики). Вирішення проблеми - наполеглива самоосвіта. У моєму варіанті - ще й робота з підготовки кадрового резерву на заміщення посади ЗДНВР.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:49, 30 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! Модульний контроль з психології управління буде здійснюватися на основі вивчення лекційних занять про сутність і специфіку управлінської діяльності керівників освітніх організацій. Текст до лекційних занять та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br />
Питання до модульного контролю:<br />
1. Які є загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності?<br />
2. Виберіть, за значущістю для Вас виокремлені складові управлінської діяльності та обгрунтуйте визначену позицію?<br />
3. Які чинники, на Вашу думку, можуть впливати на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками?<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 08:36, 21 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповіді:<br />
1. Педагогічна робота і вивчені мною джерела дають можливість зробити висновок, що існують загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності. Загальна - це комплекс психологічних характеристик, які необхідні керівникові для успішного здійснення керівництва в цілому. Специфічні забезпечують успішність здійснення окремих складових управління. Наприклад, попередження та розв'язання конфліктів, збереження психічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу, проведення атестації педагогічних працівників, гуманізації управління тощо.<br />
Загальна особливість управлінської діяльності керівників є першоосновою для здійснення ефетивного управління, на яку нанизуються спеціальні види готовності.<br />
До специфічних особливостей управлінської праці відноситься те, що вона розумова.<br />
Розумова праця працівників управління складається з трьох видів діяльності: організаційно-адміністративної і виховної (приймання і передавання інформації, доведення рішень до виконавців, контроль виконання); аналітичної і конструктивної (сприйняття інформації й підготовка відповідних рішень); інформаційно-технічної (документаційні, навчальні, обчислювальні й формально-логічні операції).<br />
Управлінці участь у створенні матеріальних благ не прямо, а опосередковано (посередньо через працю інших осіб) Предмет праці - інформація. Засоби праці - організаційна і обчислювальна техніка та інтелект людини, а результат праці - управлінські рішення.<br />
Управлінська праця виділилася в особливу категорію суспільної праці з наступною диференціацією за видами і підвидами робіт і грунтується на розумінні керування як виду професійної діяльності, властивій будь-якій суспільній праці. Якщо в одному загальному процесі бере участь група осіб, то обов'язково виникає необхідність координації їхніх трудових зусиль.<br />
Результатом управлінської праці є скоординована діяльність виробничого персоналу, а опосередковано - фінансово-економічні показники господарської діяльності організації. В освітніх організаціях - це спільна робота над досягненням цілі педагогічного, учнівського колективів, батьківської громадськості. Результат -якість освітніх послуг, конкурентоспроможність випускника і таке інше.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 18:03, 2 жовтня 2015 (EEST) <br />
<br />
2. До основних складових соціально-психологічного компоненту управлінської діяльності керівників освітніх організацій, на мою думку, належать: мотивація управлінської діяльності; прийняття управлінського рішення; управлінське спілкування; стиль керівництва. <br />
Мотивація управлінської діяльності керівників освітніх організацій – це сукупність мотивів та ціннісних орієнтирів керівників для успішного вирішення цілей і завдань управлінської діяльності, пов’язаних зі ставленням їх до власне управлінської діяльності, працівників, самого себе. Такі керівники більше орієнтовані на чітке вирішення конкретних завдань стратегічного й тактичного планування і своєчасне корегування поточних питань, що виникають під час виконання запланованих завдань. Привертає увагу той факт, що керівники освітніх організацій під час планування, організації та реалізації завдань не готові враховувати ціннісні орієнтири та професійну компетентність працівників, а лише детально аналізувати результати роботи і професійні досягнення останніх.<br />
Специфічність управлінського спілкування полягає в тому, що воно є предметом спеціального регулювання, здійснюваного керівником. З іншого – ще більшою мірою забезпечується не безпосередньо, а через всі інші управлінські функції в ході їхньої реалізації. Існує й зворотна залежність: переважно саме через управлінське спілкування керівник реалізує всі інші свої функції.Вважаю кращим керівника, який бере на себе ініціативу в процесі управлінського спілкування, активно пропонує різні форми прийняття колегіального рішення через врахування всіх думок колективу, проявляє ознаки доброзичливості та відкритості до взаємосприйняття та взаєморозуміння працівників. Сама прагну такою бути. Прагну управляти учителями, учнівським самоврядуванням творчо, бо цезапорука кваліфікованого розв'язання проблеми,конструктивних дій у нестандартних ситуаціях, вибору найоптимальніших рішень. Причому завжди враховую думку педагогічного, учнівського колективів і батьківської громадськості.<br />
У керівників освітніх організацій переважає односторонньо або авторитарно-одноосібний, або одноосібно-демократичний стиль керівництва, незалежно від змісту конкретної управлінської ситуації.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 19:25, 2 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
3. На мою думку, на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управлінської діяльності педагогічними працівниками впливають різні чинники - політичні, економічні, законодавчі, соціальні тощо. --[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:00, 2 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня, Валентино Яківно! Ви успішно виконали всі завдання інтерактивних практичних занять. Ви правильно відповіли на всі питання індивідуального заняття №1. Зверніть, будь ласка, увагу на завдання індивідуального заняття № 2. Ви активно прийняли участь проведенні тематичної дискусії № 1, вчасно виконали завдання щодо проведення модульного контролю. Вам необхідно виконати завдання тематичної дискусії № 2. З повагою до Вас, викладач Алла Вікторівна Вознюк. Бажаю Вам успіхів. Зустрінемося на екзаменаційній сесії для підведення підсумків. <br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 16 листопада 2015 (EEST)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=89023Психологія управління Лавриненко В.Я.2015-12-05T05:41:29Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Прошу опрацювати тему 1 [https://drive.google.com/file/d/0B6NM_YV1ly5caFVSbjBFZ0tacjg/view?usp=sharing "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій."] та дати відповіді на наступні питання:<br />
# Дайте визначення поняття '''"управлінська діяльність керівників освітніх організацій"'''<br />
# Визначте основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій.<br />
# Які складові входять до управління педагогічними працівниками.<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 12:32, 9 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#Управлінська діяльність керівників освітніх організацій - це поєднання різних стилів управління, організація спільної діяльностікерівника та працівників на засадах партнерства, врахування мотивів професійної діяльності працівників та створення умов для їх особистісного й професійного самовдосконалення, визначення психологічних умоввдосконалення особистості та діяльності керівників освітніх організацій.<br />
#Основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій: 1. Власне управлінська діяльність. 2. Управління педагогічними працівниками. Власне управлінська діяльність складається з організаційно-управлінського компоненту (визначення стратегії освітньої організації, планування, організації, реалізації, контролю та прогнозування) і соціально-психологічного компоненту (мотивація керівника, управлінське спілкування, прийняття рішення, стиль керівництва).<br />
3. Складові управління педагогічними працівниками: підбір та відбір педагогічних працівників; адаптація педагогічних працівників; оцінка педагогічних працівників; професійне навчання педагогічних працівників; професійне зростання педагогічних працівників.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:11, 19 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: <br />
1. Вчені, якого підходу вважають, що для ефективного здійснення управлінської діяльності керівник освітньої організації повинен володіти не тільки професіоналізмом діяльності, а й професіоналізмом особистості. Розкрийте сутність даного підходу.<br />
2. Які основні завдання передбачає вирішення організаційно-управлінський компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. <br />
3. Визначте та розкрийте зміст основних складових організаційно-управлінського компоненту власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 14:56, 18 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня! Відповіді:<br />
1. Цей підхід, за визначенням учених, вважається акмеологічним: особистісний розвиток керівника освітньої організації у професійній діяльності грунтується на прагненні до професійного вдосконалення особистісного і духовного зростання, готовності до самозмін і самоствердження у професійній сфері.<br />
<br />
2.Основними завданнями організаційно-управлінського компоненту є такі: <br />
визначення стратегії освітньої організації - складання плану роботи - узгодження взаємодії між усіма суб'єктами навчально-виховного процесу через чіткий розподіл повноважень та встановлений термін виконання - створення умов для делегування повноважень, координації, керування змінними, гнучкий контроль.<br />
<br />
3. Визначення мети: <br />
встановлення узгоджених, реалістичних цілей і вмінні визначати та передбачати бажаний кінцевий результат; планування: визначає логічний порядок дій, спрямований на досягнення визначеної мети;<br />
організація:<br />
визначення місця і ролі кожного учасника діяльності для досягнення поставленої мети; <br />
реалізація: передбачає створення оптимальних умов для здійснення управління, відповідно до встановлених процедур;<br />
контроль:<br />
перевірка виконання обраної мети і результатів діяльності.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:41, 26 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: <br />
1. Який компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій полягає у створенні сприятливих умов для обміну інформацією, конструктивної взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу, вибору альтернативних рішень для вирішення завдань освітньої організації. Розкрийте сутність даного компоненту.<br />
2. Визначте та охарактеризуйте основні етапи прийняття управлінських рішень управління. <br />
3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових комунікації.<br />
4. Розкрийте зміст основних структурних елементів стилю керівництва.<br />
Ваші відповіді:<br />
<br />
1.Соціально-психологічний компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій полягає у створенні сприятливих умов для обміну інформацією, конструктивної взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу, вибору альтернативних рішень для вирішення завдань освітньої організації.<br />
<br />
2.Основні етапи:з'ясування, усвідомлення та формулювання проблеми - передбачає зібрання, аналіз і систематизацію відповідної інформації з даної проблеми; всебічний розгляд альтернативних рішень, враховуються такі психологічні вимоги: урахування різних інтересів, створення системи стимулів, ступінь довіри, прийняття компромісного рішення, своєчасність і реальність виконання; вибір найбільш вдалих розв'язання проблем - впливають такі чинники: творчі здібності та рівень компетентності, схильність до ризику, демократичний стиль керівництва.<br />
<br />
3.Комунікація- це складова психологічного компоненту управління, що охоплює обмін інформацією, взаємосприйняття та взаємодію між працівниками.<br />
Основні складові комунікації це:<br />
- обмін інформацією (входять певні психологічні вимоги: вибір каналу комунікацій, застосування раціональних та емоційних звернень, дотримання зворотнього зв'язку, врахування порядку подання матеріалу, використання ефекту новизни).Взаємодія. Взаємодія працівників передбачає врахування певних психологічних вимог: повноцінність та рівноправність учасників взаємодії, створення команди однодумців, регулювання процесу прийняття управлінських рішень. Взаєморозуміння між працівниками. Міжособистісне сприйняття та розуміння, встановлення психологічного контакту та втілення психологічної рівноправності, пошук єдності співрозмовників.<br />
<br />
4.Структурні елементи стилю керівництва об'єднуються в слідуючі три групи: 1) Психолого-управлінський компонент який полягає у тому, що стиль керівництва відзеркалює особливості власне-управлінських функцій управління. 2) Соціально-психологічний компонент - відображає міжособистісну взаємодію працівників. 3) Індивідуально-психологічний - є проявом індивідуально особистісних характеристик керівника організації.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:03, 26 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:05, 2 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Прошу опрацювати тему 2 «Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника" та дати відповіді на питання: 1. Що таке психологічна готовність 2. Назвіть основні компоненти психологічної готовності 3. Які чинники впливають на психологічну готовність. <br />
Ваші відповіді: <br />
1. <br />
2. <br />
3. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 08:48, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Відповіді:<br />
<br />
гг1. Психологічна готовність керівників освітніх закладів до прийняття управлінських рішень - це комплекс знань, умінь та навичок, особистісних якостей та мотивів, які забезпечують прийняття керівником ефективних управлінських рішень на базі успішної взаємодії з учасниками управлінського процесу з метою успішного вирішення управлінських проблем.<br />
<br />
2. Основні компоненти психологічної готовності: конгнітивний (система необхідних для здійснення ефективного прийняття управлінського рішення знань); операційний (комплекс умінь і навичок, які забезпечують успішність процесу прийняття управлінських рішень); особистісний (сукупність важливих індивідуально-особистісних характеристик, які впливають на процес прийняття управлінських рішень: політична та соціальна компетентність, інтелектуальний рівень, професіоналізм, організаторські здібності, вимогливість, винахідливість, прийняття інновацій, схильність до ризику, справедливість, демократизм, гуманність, самокритичність, працездатність, принциповість); мотиваційний (скукупність мотивів, адекватних цілям та завданням процесу прийняття управлінських рішень).<br />
<br />
3. На психологічну готовність впливають об'єктивні (зовнішні) та суб'єктивні (внутрішні) чинники. До об'єктивних належать такі: особливості розвитку суспільства в певний період, особливості функціонування організації, характер управлінської ситуації, соціально-психологічний клімат в колективі тощо. До суб'єктивних - рівень компетентності керівника, його творчий потенціал, організаторські здібності, ставлення до управлінської проблеми, яку треба вирішити, готовність брати на себе відповідальність за наслідки управлінського рішення тощо.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 22:26, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками. <br />
<br />
Ваші відповіді: <br />
<br />
1.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: • діагностико-прогностичні (проективні); • організаційно-регулятивні; • контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: ■ визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; ■ визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; ■ висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: • здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; • надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; • здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички: ■ критично аналізувати свою діяльність; ■ володіти собою в будь-якій ситуації; ■ забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.<br />
<br />
<br />
<br />
2.Особистісний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це система особистісних характеристик керівників середньої освіти, які впливають на результативність їх управлінської діяльності. Це стійкі особистісні характеристики, які формуються в процесі діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості. Всі характеристики, які входять до особистісного компоненту, можна об'єднати в п'ять основних груп, які пов'язані зі ставленням керівників освітніх організацій до: ■ предмету управлінської діяльності; ■ виконання управлінської діяльності; ■ інших учасників управлінського діяльності; ■ керівника до самого себе; ■ держави, в якій здійснюється функціонування освітнього закладу і самого керівника. До характеристик, які пов'язані із ставленням до предмету управлінської діяльності, належать: ■ компетентність; ■ високий інтелектуальний рівень; ■ творчий потенціал; ■ організаторські здібності. Група характеристик, які відображають ставлення до виконання управлінської діяльності, включає: ■ відповідальність; ■ відданість роботі; ■ єдність слова та діла; ■ вимогливість (до інших). Ставлення до учасників управлінської діяльності представлено такими характеристиками: ■ любов до дітей; ■ порядність; ■ справедливість; ■ демократизм; ■ гуманність. До характеристик, які відображають ставлення керівника до самого себе, належать такі: ■ самокритичність; ■ вимогливість (до себе); ■ здатність володіти собою в будь-якій ситуації (самовладання); ■ орієнтація на особистісний розвиток, професійне вдосконалення.<br />
<br />
<br />
<br />
3. Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управління. Ці мотиви за своїм змістом можуть бути пов'язані з діяльністю: ■ суспільства в цілому; ■ освітніх організацій; ■ безпосередньо самого керівника. Відповідно виділяється три основні групи управлінських мотивів, які входять до структури мотиваційного компоненту психологічної готовності до управління: соціальні, управлінські та особистісного розвитку. Соціальні мотиви — мотиви, які стосуються суспільства в цілому: причетність до однієї із найвідповідальніших і престижних видів діяльності в суспільстві (навчання і виховання підростаючих поколінь); реальний вклад у підвищення якості вітчизняної освіти, впровадження нових типів навчальних закладів; можливість впливати на формування свідомості учнів, учителів, батьків як громадян незалежної України, сприяти становленню їх національної свідомості та інші. Управлінські мотиви — мотиви, які стосуються безпосередньо управління освітніми організаціями. Враховуючи, що керівник ще й учитель-предметник, ці мотиви можна розподілити на дві підгрупи: власне управлінські та педагогічні. Але як і серед власне управлінських, так і серед педагогічних є мотиви, які пов’язані з плануванням, організацією. До підгрупи власне управлінських мотивів входять такі: відповідність здібностей керівника змісту управлінської діяльності; різноманітність і самостійність постановки та вирішення управлінських проблем; створення педколективу однодумців; мобілізація його для вирішення актуальних проблем освітніх організацій; можливість реально впливати на організацію життєдіяльності освітніх організацій (сприяти впровадженню нових програм та технологій навчання, забезпечувати високий рівень матеріально-технічної бази навчального закладу тощо). Підгрупу педагогічних мотивів складають такі види: ■ потреба займатися педагогічною діяльністю (викладати улюблений предмет); ■ потреба спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та їхніми батьками; ■ можливість створювати умови для забезпечення поваги до особистості дитини, задоволення її розвитку; ■ становлення професійних, творчих здібностей; ■ можливість спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї праці; ■ можливість сприяти гуманізації навчання і виховання дітей та ін.<br />
На мою думку, тільки сукупність усіх трьох компонентів - операційного, особистісного і мотиваційного - можуть забезпечити і забезпечують ефективність психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 23:33, 29 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:06, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: <br />
1. Дайте визначення та охарактеризуйте специфічні ознаки позитивної організаційної культури освітньої організації.<br />
2. Визначте основні показники позитивного соціально-психологічного клімату в колективі.<br />
3. Виокреміть психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Ваші відповіді: 1. 2. 3. <br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:14, 26 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповіді індивідуального заняття №2.<br />
<br />
1.Терміном «культура» визначається певна сукупність цінностей, ідей, традицій, норм і правил поведінки, які набуваються та транслюються з покоління в покоління.<br />
Організаційна культура у сучасних наукових дослідженнях розглядається як властивість групи людей і являє собою сукупність поведінки, символів, ритуалів, міфів, які відповідають спільним цінностям певного колективу. Утворення організаційної культури - це результат взаємодії співробітників, а відтак внутрішньогрупова згуртованість є основою організаційної культури.<br />
Культуру організації складно аналізувати, оцінювати, тому що немає чітких визначень, ознак та критеріїв. Проте більшість дослідників феномену культури організації до уявлень про неї відносять такі чинники:<br />
- як члени колективу ставляться один до одного;<br />
- який моральний клімат в організації;<br />
- залежність якості виконання роботи персоналом і організації контролю за роботою з боку адміністрації;<br />
- переважаючі форми комунікацій в організації;<br />
- як вирішуються стратегічні проблеми, приймаються стратегічні рішення;<br />
- етичні норми та цінності організації;<br />
- наявність традицій, ритуалів, неписаних правил, історії організації та її героїв;<br />
- залучення персоналу до співуправління;<br />
- методи організації стосунків із зовнішнім середовищем;<br />
- методи конкурентної боротьби;<br />
- наявна система заохочення та покарання тощо.<br />
Ознаками позитивної організації культури освітньоїорганізації вважаю:<br />
1.Гуманістичну, орієнтовану на допомогу культуру.<br />
Характеризує організації, які керуються принципом співучасті і орієнтовані на особистість людини. Від її членів очікують підтримки одне одного, конструктивної і відкритої співпраці. Гуманістична культура веде до ефективного організаційного управління, забезпечуючи особистісне зростання кожного її члена та активне його залучення до процесу управління установою. Особисте благополуччя кожного співробітника в цій організації, його успіх і досягнення є гарантом процвітання самої організації.<br />
2. Культуру взаємозв'язків.<br />
Орієнтована на встановлення взаємозв'язків між членами організації. Великого значення надає конструктивним міжособистісним стосункам членів організації. Очікуються, що її члени дружні, відкриті і прагнуть до задоволення інтересів і потреб власної робочої групи. Ця культура може збільшити, посилити організаційну діяльність, стимулюючи відкриту комунікацію, відмінну співпрацю і колективну лояльність. Працівники залучаються до прийняття управлінських рішень, вирішення всіх важливих питань на колективних зібраннях. Керівник обов'язково ставить до відома підлеглих одноособові рішення, цінує емоційний комфорт працівників, орієнтований на командні методи роботи, часто самостійно підбирає команду.<br />
Ця культура характеризує організації, що цінують творчість, ставлять якість вище кількості, а також надають перевагу як загальному вирішенню завдань, так і індивідуальному росту співробітників. Працівники такої організації заохочуються отримувати задоволення від своєї роботи, розвивати себе, займатися новими й цікавими видами діяльності. У самоактуалізуючих організаціях виявляються деякі труднощі в розумінні і контролі між співробітниками, тому що процес творчості важко проконтролювати. Ці організації мають тенденцію до новацій, пропонують продукцію високої якості, приваблюють і розвивають службовців із надзвичайними здібностями.<br />
<br />
<br />
2. Сприятливий соціально - психологічний клімат характеризується певними суб’єктивними ознаками:<br />
<br />
наявність позитивної перспективи для групи і кожного її індивіда ;<br />
<br />
взаємодовіра і висока взаємовимогливість в групі;<br />
<br />
ділова критика;<br />
<br />
вільне висловлювання власної думки відсутність тиску керівників на підлеглих достатня поінформованість працівників про цілі та завдання організації ;<br />
<br />
задоволеність працею й належністю до групи;<br />
<br />
прийняття на себе відповідальності за стан справ;<br />
<br />
уболівання за честь колективу, бажання зробити посильний внесок у його дальший розвиток;<br />
<br />
відсутність тиску керівника на підлеглих і визначення за ними права приймати важливі для колективу рішення;<br />
<br />
чуйність, але водночас вимогливість керівника у ставленні до кожного члена колективу;<br />
<br />
створення в колективі умов для активної професійної та творчої діяльності, самореалізації, самоствердження та саморозвитку кожного працівника.<br />
<br />
Також слід зазначити, що проблема довіри людей один до одного в організації є одною із найбільш актуальних проблем в колективі.<br />
<br />
Такий внутрішній СПК в колективі зумовлює і відповідні об’єктивні показники сприятливого СПК<br />
<br />
високі результати діяльності;<br />
<br />
міцна трудова дисципліна;<br />
<br />
низька плинність кадрів;<br />
<br />
відсутність напруженості, конфліктності в колективі (між рядовими членами колективу, та між керівником і підлеглими).<br />
<br />
<br />
3. Психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Процес формування психологічної готовності керівників до ефективного управління педагогічними працівниками пов’язаний із специфікою ділового спілкування. Ефективність ділового спілкування в процесі управління педагогічними працівниками передбачає врахування певних психологічних вимог: застосування раціональних та емоційних звернень; розроблення шляхів обміну інформацією; дотримання діалогової та партнерської взаємодії; встановлення психологічного контакту та втілення психологічної рівноправності; виявлення емпатії (співпереживання) та симпатії; взаємне розуміння думок та ін. Врахування визначених психологічних чинників буде певним чином впливати на становлення психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 01:42, 5 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 21 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
На мою думку, тема нашої дискусії цікава й актуальна. Переконана в тому, що реформування системи освіти - вимога суспільства, необхідне. У той же час реформування значно ускладнило процес управління. Наприклад, я особисто в практичній діяльності стикаюсь із психологічними проблемами. Основна з них - недостатні знання психології управління, використання технологій адаптивного управління в роботі з колективом навчального закладу (важливою рисою адаптивного управління є спрямування його на самоконтроль, самоаналіз та саморозвиток кожного педагогічного об'єкта, що значно підвищує потенціал кадрової політики). Вирішення проблеми - наполеглива самоосвіта. У моєму варіанті - ще й робота з підготовки кадрового резерву на заміщення посади ЗДНВР.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:49, 30 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час роботи з педагогічними працівниками Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:06, 2 листопада 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповідь: тематична дискусія №2<br />
--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 07:41, 5 грудня 2015 (EET)<br />
взаємодія керівника з іншими людьми (підлеглими, партнерами, своїми керівниками, учнями, батьками тощо), спрямована на забезпечення їхньої активної та скоординованої участі у досягненні поставленої мети. Це частина управління, яка є впливом на інших людей, у процесі і результаті чого у них з’являються (або актуалізуються) психічні стани, якості, властивості, що стають психологічним підгрунтям для ефективної діяльності щодо досягнення поставленої мети.<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками. <br />
Ваші відповіді: <br />
<br />
1.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає конгнітивний та операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс знань, умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: • діагностико-прогностичні (проективні); • організаційно-регулятивні; • контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: ■ визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; ■ визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; ■ висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: • здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; • надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; • здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички: ■ критично аналізувати свою діяльність; ■ володіти собою в будь-якій ситуації; ■ забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.<br />
<br />
<br />
<br />
2.Особистісний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це система особистісних характеристик керівників середньої освіти, які впливають на результативність їх управлінської діяльності. Це стійкі особистісні характеристики, які формуються в процесі діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості. Всі характеристики, які входять до особистісного компоненту, можна об'єднати в п'ять основних груп, які пов'язані зі ставленням керівників освітніх організацій до: ■ предмету управлінської діяльності; ■ виконання управлінської діяльності; ■ інших учасників управлінського діяльності; ■ керівника до самого себе; ■ держави, в якій здійснюється функціонування освітнього закладу і самого керівника. До характеристик, які пов'язані із ставленням до предмету управлінської діяльності, належать: ■ компетентність; ■ високий інтелектуальний рівень; ■ творчий потенціал; ■ організаторські здібності. Група характеристик, які відображають ставлення до виконання управлінської діяльності, включає: ■ відповідальність; ■ відданість роботі; ■ єдність слова та діла; ■ вимогливість (до інших). Ставлення до учасників управлінської діяльності представлено такими характеристиками: ■ любов до дітей; ■ порядність; ■ справедливість; ■ демократизм; ■ гуманність. До характеристик, які відображають ставлення керівника до самого себе, належать такі: ■ самокритичність; ■ вимогливість (до себе); ■ здатність володіти собою в будь-якій ситуації (самовладання); ■ орієнтація на особистісний розвиток, професійне вдосконалення.<br />
<br />
<br />
<br />
3. Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управління. Ці мотиви за своїм змістом можуть бути пов'язані з діяльністю: ■ суспільства в цілому; ■ освітніх організацій; ■ безпосередньо самого керівника. Відповідно виділяється три основні групи управлінських мотивів, які входять до структури мотиваційного компоненту психологічної готовності до управління: соціальні, управлінські та особистісного розвитку. Соціальні мотиви — мотиви, які стосуються суспільства в цілому: причетність до однієї із найвідповідальніших і престижних видів діяльності в суспільстві (навчання і виховання підростаючих поколінь); реальний вклад у підвищення якості вітчизняної освіти, впровадження нових типів навчальних закладів; можливість впливати на формування свідомості учнів, учителів, батьків як громадян незалежної України, сприяти становленню їх національної свідомості та інші. Управлінські мотиви — мотиви, які стосуються безпосередньо управління освітніми організаціями. Враховуючи, що керівник ще й учитель-предметник, ці мотиви можна розподілити на дві підгрупи: власне управлінські та педагогічні. Але як і серед власне управлінських, так і серед педагогічних є мотиви, які пов’язані з плануванням, організацією. До підгрупи власне управлінських мотивів входять такі: відповідність здібностей керівника змісту управлінської діяльності; різноманітність і самостійність постановки та вирішення управлінських проблем; створення педколективу однодумців; мобілізація його для вирішення актуальних проблем освітніх організацій; можливість реально впливати на організацію життєдіяльності освітніх організацій (сприяти впровадженню нових програм та технологій навчання, забезпечувати високий рівень матеріально-технічної бази навчального закладу тощо). Підгрупу педагогічних мотивів складають такі види: ■ потреба займатися педагогічною діяльністю (викладати улюблений предмет); ■ потреба спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та їхніми батьками; ■ можливість створювати умови для забезпечення поваги до особистості дитини, задоволення її розвитку; ■ становлення професійних, творчих здібностей; ■ можливість спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї праці; ■ можливість сприяти гуманізації навчання і виховання дітей та ін.<br />
На мою думку, тільки сукупність усіх трьох компонентів - операційного, особистісного і мотиваційного - можуть забезпечити і забезпечують ефективність психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 23:40, 29 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:06, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 21 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
На мою думку, тема нашої дискусії цікава й актуальна. Переконана в тому, що реформування системи освіти - вимога суспільства, необхідне. У той же час реформування значно ускладнило процес управління. Наприклад, я особисто в практичній діяльності стикаюсь із психологічними проблемами. Основна з них - недостатні знання психології управління, використання технологій адаптивного управління в роботі з колективом навчального закладу (важливою рисою адаптивного управління є спрямування його на самоконтроль, самоаналіз та саморозвиток кожного педагогічного об'єкта, що значно підвищує потенціал кадрової політики). Вирішення проблеми - наполеглива самоосвіта. У моєму варіанті - ще й робота з підготовки кадрового резерву на заміщення посади ЗДНВР.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:49, 30 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! Модульний контроль з психології управління буде здійснюватися на основі вивчення лекційних занять про сутність і специфіку управлінської діяльності керівників освітніх організацій. Текст до лекційних занять та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br />
Питання до модульного контролю:<br />
1. Які є загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності?<br />
2. Виберіть, за значущістю для Вас виокремлені складові управлінської діяльності та обгрунтуйте визначену позицію?<br />
3. Які чинники, на Вашу думку, можуть впливати на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками?<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 08:36, 21 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповіді:<br />
1. Педагогічна робота і вивчені мною джерела дають можливість зробити висновок, що існують загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності. Загальна - це комплекс психологічних характеристик, які необхідні керівникові для успішного здійснення керівництва в цілому. Специфічні забезпечують успішність здійснення окремих складових управління. Наприклад, попередження та розв'язання конфліктів, збереження психічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу, проведення атестації педагогічних працівників, гуманізації управління тощо.<br />
Загальна особливість управлінської діяльності керівників є першоосновою для здійснення ефетивного управління, на яку нанизуються спеціальні види готовності.<br />
До специфічних особливостей управлінської праці відноситься те, що вона розумова.<br />
Розумова праця працівників управління складається з трьох видів діяльності: організаційно-адміністративної і виховної (приймання і передавання інформації, доведення рішень до виконавців, контроль виконання); аналітичної і конструктивної (сприйняття інформації й підготовка відповідних рішень); інформаційно-технічної (документаційні, навчальні, обчислювальні й формально-логічні операції).<br />
Управлінці участь у створенні матеріальних благ не прямо, а опосередковано (посередньо через працю інших осіб) Предмет праці - інформація. Засоби праці - організаційна і обчислювальна техніка та інтелект людини, а результат праці - управлінські рішення.<br />
Управлінська праця виділилася в особливу категорію суспільної праці з наступною диференціацією за видами і підвидами робіт і грунтується на розумінні керування як виду професійної діяльності, властивій будь-якій суспільній праці. Якщо в одному загальному процесі бере участь група осіб, то обов'язково виникає необхідність координації їхніх трудових зусиль.<br />
Результатом управлінської праці є скоординована діяльність виробничого персоналу, а опосередковано - фінансово-економічні показники господарської діяльності організації. В освітніх організаціях - це спільна робота над досягненням цілі педагогічного, учнівського колективів, батьківської громадськості. Результат -якість освітніх послуг, конкурентоспроможність випускника і таке інше.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 18:03, 2 жовтня 2015 (EEST) <br />
<br />
2. До основних складових соціально-психологічного компоненту управлінської діяльності керівників освітніх організацій, на мою думку, належать: мотивація управлінської діяльності; прийняття управлінського рішення; управлінське спілкування; стиль керівництва. <br />
Мотивація управлінської діяльності керівників освітніх організацій – це сукупність мотивів та ціннісних орієнтирів керівників для успішного вирішення цілей і завдань управлінської діяльності, пов’язаних зі ставленням їх до власне управлінської діяльності, працівників, самого себе. Такі керівники більше орієнтовані на чітке вирішення конкретних завдань стратегічного й тактичного планування і своєчасне корегування поточних питань, що виникають під час виконання запланованих завдань. Привертає увагу той факт, що керівники освітніх організацій під час планування, організації та реалізації завдань не готові враховувати ціннісні орієнтири та професійну компетентність працівників, а лише детально аналізувати результати роботи і професійні досягнення останніх.<br />
Специфічність управлінського спілкування полягає в тому, що воно є предметом спеціального регулювання, здійснюваного керівником. З іншого – ще більшою мірою забезпечується не безпосередньо, а через всі інші управлінські функції в ході їхньої реалізації. Існує й зворотна залежність: переважно саме через управлінське спілкування керівник реалізує всі інші свої функції.Вважаю кращим керівника, який бере на себе ініціативу в процесі управлінського спілкування, активно пропонує різні форми прийняття колегіального рішення через врахування всіх думок колективу, проявляє ознаки доброзичливості та відкритості до взаємосприйняття та взаєморозуміння працівників. Сама прагну такою бути. Прагну управляти учителями, учнівським самоврядуванням творчо, бо цезапорука кваліфікованого розв'язання проблеми,конструктивних дій у нестандартних ситуаціях, вибору найоптимальніших рішень. Причому завжди враховую думку педагогічного, учнівського колективів і батьківської громадськості.<br />
У керівників освітніх організацій переважає односторонньо або авторитарно-одноосібний, або одноосібно-демократичний стиль керівництва, незалежно від змісту конкретної управлінської ситуації.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 19:25, 2 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
3. На мою думку, на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управлінської діяльності педагогічними працівниками впливають різні чинники - політичні, економічні, законодавчі, соціальні тощо. --[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:00, 2 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня, Валентино Яківно! Ви успішно виконали всі завдання інтерактивних практичних занять. Ви правильно відповіли на всі питання індивідуального заняття №1. Зверніть, будь ласка, увагу на завдання індивідуального заняття № 2. Ви активно прийняли участь проведенні тематичної дискусії № 1, вчасно виконали завдання щодо проведення модульного контролю. Вам необхідно виконати завдання тематичної дискусії № 2. З повагою до Вас, викладач Алла Вікторівна Вознюк. Бажаю Вам успіхів. Зустрінемося на екзаменаційній сесії для підведення підсумків. <br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 16 листопада 2015 (EEST)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=89015Психологія управління Лавриненко В.Я.2015-12-04T23:42:08Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Індивідуальні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Прошу опрацювати тему 1 [https://drive.google.com/file/d/0B6NM_YV1ly5caFVSbjBFZ0tacjg/view?usp=sharing "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій."] та дати відповіді на наступні питання:<br />
# Дайте визначення поняття '''"управлінська діяльність керівників освітніх організацій"'''<br />
# Визначте основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій.<br />
# Які складові входять до управління педагогічними працівниками.<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 12:32, 9 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#Управлінська діяльність керівників освітніх організацій - це поєднання різних стилів управління, організація спільної діяльностікерівника та працівників на засадах партнерства, врахування мотивів професійної діяльності працівників та створення умов для їх особистісного й професійного самовдосконалення, визначення психологічних умоввдосконалення особистості та діяльності керівників освітніх організацій.<br />
#Основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій: 1. Власне управлінська діяльність. 2. Управління педагогічними працівниками. Власне управлінська діяльність складається з організаційно-управлінського компоненту (визначення стратегії освітньої організації, планування, організації, реалізації, контролю та прогнозування) і соціально-психологічного компоненту (мотивація керівника, управлінське спілкування, прийняття рішення, стиль керівництва).<br />
3. Складові управління педагогічними працівниками: підбір та відбір педагогічних працівників; адаптація педагогічних працівників; оцінка педагогічних працівників; професійне навчання педагогічних працівників; професійне зростання педагогічних працівників.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:11, 19 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: <br />
1. Вчені, якого підходу вважають, що для ефективного здійснення управлінської діяльності керівник освітньої організації повинен володіти не тільки професіоналізмом діяльності, а й професіоналізмом особистості. Розкрийте сутність даного підходу.<br />
2. Які основні завдання передбачає вирішення організаційно-управлінський компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. <br />
3. Визначте та розкрийте зміст основних складових організаційно-управлінського компоненту власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 14:56, 18 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня! Відповіді:<br />
1. Цей підхід, за визначенням учених, вважається акмеологічним: особистісний розвиток керівника освітньої організації у професійній діяльності грунтується на прагненні до професійного вдосконалення особистісного і духовного зростання, готовності до самозмін і самоствердження у професійній сфері.<br />
<br />
2.Основними завданнями організаційно-управлінського компоненту є такі: <br />
визначення стратегії освітньої організації - складання плану роботи - узгодження взаємодії між усіма суб'єктами навчально-виховного процесу через чіткий розподіл повноважень та встановлений термін виконання - створення умов для делегування повноважень, координації, керування змінними, гнучкий контроль.<br />
<br />
3. Визначення мети: <br />
встановлення узгоджених, реалістичних цілей і вмінні визначати та передбачати бажаний кінцевий результат; планування: визначає логічний порядок дій, спрямований на досягнення визначеної мети;<br />
організація:<br />
визначення місця і ролі кожного учасника діяльності для досягнення поставленої мети; <br />
реалізація: передбачає створення оптимальних умов для здійснення управління, відповідно до встановлених процедур;<br />
контроль:<br />
перевірка виконання обраної мети і результатів діяльності.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:41, 26 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: <br />
1. Який компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій полягає у створенні сприятливих умов для обміну інформацією, конструктивної взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу, вибору альтернативних рішень для вирішення завдань освітньої організації. Розкрийте сутність даного компоненту.<br />
2. Визначте та охарактеризуйте основні етапи прийняття управлінських рішень управління. <br />
3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових комунікації.<br />
4. Розкрийте зміст основних структурних елементів стилю керівництва.<br />
Ваші відповіді:<br />
<br />
1.Соціально-психологічний компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій полягає у створенні сприятливих умов для обміну інформацією, конструктивної взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу, вибору альтернативних рішень для вирішення завдань освітньої організації.<br />
<br />
2.Основні етапи:з'ясування, усвідомлення та формулювання проблеми - передбачає зібрання, аналіз і систематизацію відповідної інформації з даної проблеми; всебічний розгляд альтернативних рішень, враховуються такі психологічні вимоги: урахування різних інтересів, створення системи стимулів, ступінь довіри, прийняття компромісного рішення, своєчасність і реальність виконання; вибір найбільш вдалих розв'язання проблем - впливають такі чинники: творчі здібності та рівень компетентності, схильність до ризику, демократичний стиль керівництва.<br />
<br />
3.Комунікація- це складова психологічного компоненту управління, що охоплює обмін інформацією, взаємосприйняття та взаємодію між працівниками.<br />
Основні складові комунікації це:<br />
- обмін інформацією (входять певні психологічні вимоги: вибір каналу комунікацій, застосування раціональних та емоційних звернень, дотримання зворотнього зв'язку, врахування порядку подання матеріалу, використання ефекту новизни).Взаємодія. Взаємодія працівників передбачає врахування певних психологічних вимог: повноцінність та рівноправність учасників взаємодії, створення команди однодумців, регулювання процесу прийняття управлінських рішень. Взаєморозуміння між працівниками. Міжособистісне сприйняття та розуміння, встановлення психологічного контакту та втілення психологічної рівноправності, пошук єдності співрозмовників.<br />
<br />
4.Структурні елементи стилю керівництва об'єднуються в слідуючі три групи: 1) Психолого-управлінський компонент який полягає у тому, що стиль керівництва відзеркалює особливості власне-управлінських функцій управління. 2) Соціально-психологічний компонент - відображає міжособистісну взаємодію працівників. 3) Індивідуально-психологічний - є проявом індивідуально особистісних характеристик керівника організації.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:03, 26 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:05, 2 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Прошу опрацювати тему 2 «Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника" та дати відповіді на питання: 1. Що таке психологічна готовність 2. Назвіть основні компоненти психологічної готовності 3. Які чинники впливають на психологічну готовність. <br />
Ваші відповіді: <br />
1. <br />
2. <br />
3. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 08:48, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Відповіді:<br />
<br />
гг1. Психологічна готовність керівників освітніх закладів до прийняття управлінських рішень - це комплекс знань, умінь та навичок, особистісних якостей та мотивів, які забезпечують прийняття керівником ефективних управлінських рішень на базі успішної взаємодії з учасниками управлінського процесу з метою успішного вирішення управлінських проблем.<br />
<br />
2. Основні компоненти психологічної готовності: конгнітивний (система необхідних для здійснення ефективного прийняття управлінського рішення знань); операційний (комплекс умінь і навичок, які забезпечують успішність процесу прийняття управлінських рішень); особистісний (сукупність важливих індивідуально-особистісних характеристик, які впливають на процес прийняття управлінських рішень: політична та соціальна компетентність, інтелектуальний рівень, професіоналізм, організаторські здібності, вимогливість, винахідливість, прийняття інновацій, схильність до ризику, справедливість, демократизм, гуманність, самокритичність, працездатність, принциповість); мотиваційний (скукупність мотивів, адекватних цілям та завданням процесу прийняття управлінських рішень).<br />
<br />
3. На психологічну готовність впливають об'єктивні (зовнішні) та суб'єктивні (внутрішні) чинники. До об'єктивних належать такі: особливості розвитку суспільства в певний період, особливості функціонування організації, характер управлінської ситуації, соціально-психологічний клімат в колективі тощо. До суб'єктивних - рівень компетентності керівника, його творчий потенціал, організаторські здібності, ставлення до управлінської проблеми, яку треба вирішити, готовність брати на себе відповідальність за наслідки управлінського рішення тощо.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 22:26, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками. <br />
<br />
Ваші відповіді: <br />
<br />
1.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: • діагностико-прогностичні (проективні); • організаційно-регулятивні; • контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: ■ визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; ■ визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; ■ висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: • здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; • надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; • здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички: ■ критично аналізувати свою діяльність; ■ володіти собою в будь-якій ситуації; ■ забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.<br />
<br />
<br />
<br />
2.Особистісний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це система особистісних характеристик керівників середньої освіти, які впливають на результативність їх управлінської діяльності. Це стійкі особистісні характеристики, які формуються в процесі діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості. Всі характеристики, які входять до особистісного компоненту, можна об'єднати в п'ять основних груп, які пов'язані зі ставленням керівників освітніх організацій до: ■ предмету управлінської діяльності; ■ виконання управлінської діяльності; ■ інших учасників управлінського діяльності; ■ керівника до самого себе; ■ держави, в якій здійснюється функціонування освітнього закладу і самого керівника. До характеристик, які пов'язані із ставленням до предмету управлінської діяльності, належать: ■ компетентність; ■ високий інтелектуальний рівень; ■ творчий потенціал; ■ організаторські здібності. Група характеристик, які відображають ставлення до виконання управлінської діяльності, включає: ■ відповідальність; ■ відданість роботі; ■ єдність слова та діла; ■ вимогливість (до інших). Ставлення до учасників управлінської діяльності представлено такими характеристиками: ■ любов до дітей; ■ порядність; ■ справедливість; ■ демократизм; ■ гуманність. До характеристик, які відображають ставлення керівника до самого себе, належать такі: ■ самокритичність; ■ вимогливість (до себе); ■ здатність володіти собою в будь-якій ситуації (самовладання); ■ орієнтація на особистісний розвиток, професійне вдосконалення.<br />
<br />
<br />
<br />
3. Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управління. Ці мотиви за своїм змістом можуть бути пов'язані з діяльністю: ■ суспільства в цілому; ■ освітніх організацій; ■ безпосередньо самого керівника. Відповідно виділяється три основні групи управлінських мотивів, які входять до структури мотиваційного компоненту психологічної готовності до управління: соціальні, управлінські та особистісного розвитку. Соціальні мотиви — мотиви, які стосуються суспільства в цілому: причетність до однієї із найвідповідальніших і престижних видів діяльності в суспільстві (навчання і виховання підростаючих поколінь); реальний вклад у підвищення якості вітчизняної освіти, впровадження нових типів навчальних закладів; можливість впливати на формування свідомості учнів, учителів, батьків як громадян незалежної України, сприяти становленню їх національної свідомості та інші. Управлінські мотиви — мотиви, які стосуються безпосередньо управління освітніми організаціями. Враховуючи, що керівник ще й учитель-предметник, ці мотиви можна розподілити на дві підгрупи: власне управлінські та педагогічні. Але як і серед власне управлінських, так і серед педагогічних є мотиви, які пов’язані з плануванням, організацією. До підгрупи власне управлінських мотивів входять такі: відповідність здібностей керівника змісту управлінської діяльності; різноманітність і самостійність постановки та вирішення управлінських проблем; створення педколективу однодумців; мобілізація його для вирішення актуальних проблем освітніх організацій; можливість реально впливати на організацію життєдіяльності освітніх організацій (сприяти впровадженню нових програм та технологій навчання, забезпечувати високий рівень матеріально-технічної бази навчального закладу тощо). Підгрупу педагогічних мотивів складають такі види: ■ потреба займатися педагогічною діяльністю (викладати улюблений предмет); ■ потреба спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та їхніми батьками; ■ можливість створювати умови для забезпечення поваги до особистості дитини, задоволення її розвитку; ■ становлення професійних, творчих здібностей; ■ можливість спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї праці; ■ можливість сприяти гуманізації навчання і виховання дітей та ін.<br />
На мою думку, тільки сукупність усіх трьох компонентів - операційного, особистісного і мотиваційного - можуть забезпечити і забезпечують ефективність психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 23:33, 29 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:06, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: <br />
1. Дайте визначення та охарактеризуйте специфічні ознаки позитивної організаційної культури освітньої організації.<br />
2. Визначте основні показники позитивного соціально-психологічного клімату в колективі.<br />
3. Виокреміть психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Ваші відповіді: 1. 2. 3. <br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:14, 26 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповіді індивідуального заняття №2.<br />
<br />
1.Терміном «культура» визначається певна сукупність цінностей, ідей, традицій, норм і правил поведінки, які набуваються та транслюються з покоління в покоління.<br />
Організаційна культура у сучасних наукових дослідженнях розглядається як властивість групи людей і являє собою сукупність поведінки, символів, ритуалів, міфів, які відповідають спільним цінностям певного колективу. Утворення організаційної культури - це результат взаємодії співробітників, а відтак внутрішньогрупова згуртованість є основою організаційної культури.<br />
Культуру організації складно аналізувати, оцінювати, тому що немає чітких визначень, ознак та критеріїв. Проте більшість дослідників феномену культури організації до уявлень про неї відносять такі чинники:<br />
- як члени колективу ставляться один до одного;<br />
- який моральний клімат в організації;<br />
- залежність якості виконання роботи персоналом і організації контролю за роботою з боку адміністрації;<br />
- переважаючі форми комунікацій в організації;<br />
- як вирішуються стратегічні проблеми, приймаються стратегічні рішення;<br />
- етичні норми та цінності організації;<br />
- наявність традицій, ритуалів, неписаних правил, історії організації та її героїв;<br />
- залучення персоналу до співуправління;<br />
- методи організації стосунків із зовнішнім середовищем;<br />
- методи конкурентної боротьби;<br />
- наявна система заохочення та покарання тощо.<br />
Ознаками позитивної організації культури освітньоїорганізації вважаю:<br />
1.Гуманістичну, орієнтовану на допомогу культуру.<br />
Характеризує організації, які керуються принципом співучасті і орієнтовані на особистість людини. Від її членів очікують підтримки одне одного, конструктивної і відкритої співпраці. Гуманістична культура веде до ефективного організаційного управління, забезпечуючи особистісне зростання кожного її члена та активне його залучення до процесу управління установою. Особисте благополуччя кожного співробітника в цій організації, його успіх і досягнення є гарантом процвітання самої організації.<br />
2. Культуру взаємозв'язків.<br />
Орієнтована на встановлення взаємозв'язків між членами організації. Великого значення надає конструктивним міжособистісним стосункам членів організації. Очікуються, що її члени дружні, відкриті і прагнуть до задоволення інтересів і потреб власної робочої групи. Ця культура може збільшити, посилити організаційну діяльність, стимулюючи відкриту комунікацію, відмінну співпрацю і колективну лояльність. Працівники залучаються до прийняття управлінських рішень, вирішення всіх важливих питань на колективних зібраннях. Керівник обов'язково ставить до відома підлеглих одноособові рішення, цінує емоційний комфорт працівників, орієнтований на командні методи роботи, часто самостійно підбирає команду.<br />
Ця культура характеризує організації, що цінують творчість, ставлять якість вище кількості, а також надають перевагу як загальному вирішенню завдань, так і індивідуальному росту співробітників. Працівники такої організації заохочуються отримувати задоволення від своєї роботи, розвивати себе, займатися новими й цікавими видами діяльності. У самоактуалізуючих організаціях виявляються деякі труднощі в розумінні і контролі між співробітниками, тому що процес творчості важко проконтролювати. Ці організації мають тенденцію до новацій, пропонують продукцію високої якості, приваблюють і розвивають службовців із надзвичайними здібностями.<br />
<br />
<br />
2. Сприятливий соціально - психологічний клімат характеризується певними суб’єктивними ознаками:<br />
<br />
наявність позитивної перспективи для групи і кожного її індивіда ;<br />
<br />
взаємодовіра і висока взаємовимогливість в групі;<br />
<br />
ділова критика;<br />
<br />
вільне висловлювання власної думки відсутність тиску керівників на підлеглих достатня поінформованість працівників про цілі та завдання організації ;<br />
<br />
задоволеність працею й належністю до групи;<br />
<br />
прийняття на себе відповідальності за стан справ;<br />
<br />
уболівання за честь колективу, бажання зробити посильний внесок у його дальший розвиток;<br />
<br />
відсутність тиску керівника на підлеглих і визначення за ними права приймати важливі для колективу рішення;<br />
<br />
чуйність, але водночас вимогливість керівника у ставленні до кожного члена колективу;<br />
<br />
створення в колективі умов для активної професійної та творчої діяльності, самореалізації, самоствердження та саморозвитку кожного працівника.<br />
<br />
Також слід зазначити, що проблема довіри людей один до одного в організації є одною із найбільш актуальних проблем в колективі.<br />
<br />
Такий внутрішній СПК в колективі зумовлює і відповідні об’єктивні показники сприятливого СПК<br />
<br />
високі результати діяльності;<br />
<br />
міцна трудова дисципліна;<br />
<br />
низька плинність кадрів;<br />
<br />
відсутність напруженості, конфліктності в колективі (між рядовими членами колективу, та між керівником і підлеглими).<br />
<br />
<br />
3. Психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Процес формування психологічної готовності керівників до ефективного управління педагогічними працівниками пов’язаний із специфікою ділового спілкування. Ефективність ділового спілкування в процесі управління педагогічними працівниками передбачає врахування певних психологічних вимог: застосування раціональних та емоційних звернень; розроблення шляхів обміну інформацією; дотримання діалогової та партнерської взаємодії; встановлення психологічного контакту та втілення психологічної рівноправності; виявлення емпатії (співпереживання) та симпатії; взаємне розуміння думок та ін. Врахування визначених психологічних чинників буде певним чином впливати на становлення психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 01:42, 5 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 21 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
На мою думку, тема нашої дискусії цікава й актуальна. Переконана в тому, що реформування системи освіти - вимога суспільства, необхідне. У той же час реформування значно ускладнило процес управління. Наприклад, я особисто в практичній діяльності стикаюсь із психологічними проблемами. Основна з них - недостатні знання психології управління, використання технологій адаптивного управління в роботі з колективом навчального закладу (важливою рисою адаптивного управління є спрямування його на самоконтроль, самоаналіз та саморозвиток кожного педагогічного об'єкта, що значно підвищує потенціал кадрової політики). Вирішення проблеми - наполеглива самоосвіта. У моєму варіанті - ще й робота з підготовки кадрового резерву на заміщення посади ЗДНВР.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:49, 30 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час роботи з педагогічними працівниками Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:06, 2 листопада 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками. <br />
Ваші відповіді: <br />
<br />
1.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає конгнітивний та операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс знань, умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: • діагностико-прогностичні (проективні); • організаційно-регулятивні; • контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: ■ визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; ■ визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; ■ висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: • здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; • надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; • здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички: ■ критично аналізувати свою діяльність; ■ володіти собою в будь-якій ситуації; ■ забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.<br />
<br />
<br />
<br />
2.Особистісний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це система особистісних характеристик керівників середньої освіти, які впливають на результативність їх управлінської діяльності. Це стійкі особистісні характеристики, які формуються в процесі діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості. Всі характеристики, які входять до особистісного компоненту, можна об'єднати в п'ять основних груп, які пов'язані зі ставленням керівників освітніх організацій до: ■ предмету управлінської діяльності; ■ виконання управлінської діяльності; ■ інших учасників управлінського діяльності; ■ керівника до самого себе; ■ держави, в якій здійснюється функціонування освітнього закладу і самого керівника. До характеристик, які пов'язані із ставленням до предмету управлінської діяльності, належать: ■ компетентність; ■ високий інтелектуальний рівень; ■ творчий потенціал; ■ організаторські здібності. Група характеристик, які відображають ставлення до виконання управлінської діяльності, включає: ■ відповідальність; ■ відданість роботі; ■ єдність слова та діла; ■ вимогливість (до інших). Ставлення до учасників управлінської діяльності представлено такими характеристиками: ■ любов до дітей; ■ порядність; ■ справедливість; ■ демократизм; ■ гуманність. До характеристик, які відображають ставлення керівника до самого себе, належать такі: ■ самокритичність; ■ вимогливість (до себе); ■ здатність володіти собою в будь-якій ситуації (самовладання); ■ орієнтація на особистісний розвиток, професійне вдосконалення.<br />
<br />
<br />
<br />
3. Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управління. Ці мотиви за своїм змістом можуть бути пов'язані з діяльністю: ■ суспільства в цілому; ■ освітніх організацій; ■ безпосередньо самого керівника. Відповідно виділяється три основні групи управлінських мотивів, які входять до структури мотиваційного компоненту психологічної готовності до управління: соціальні, управлінські та особистісного розвитку. Соціальні мотиви — мотиви, які стосуються суспільства в цілому: причетність до однієї із найвідповідальніших і престижних видів діяльності в суспільстві (навчання і виховання підростаючих поколінь); реальний вклад у підвищення якості вітчизняної освіти, впровадження нових типів навчальних закладів; можливість впливати на формування свідомості учнів, учителів, батьків як громадян незалежної України, сприяти становленню їх національної свідомості та інші. Управлінські мотиви — мотиви, які стосуються безпосередньо управління освітніми організаціями. Враховуючи, що керівник ще й учитель-предметник, ці мотиви можна розподілити на дві підгрупи: власне управлінські та педагогічні. Але як і серед власне управлінських, так і серед педагогічних є мотиви, які пов’язані з плануванням, організацією. До підгрупи власне управлінських мотивів входять такі: відповідність здібностей керівника змісту управлінської діяльності; різноманітність і самостійність постановки та вирішення управлінських проблем; створення педколективу однодумців; мобілізація його для вирішення актуальних проблем освітніх організацій; можливість реально впливати на організацію життєдіяльності освітніх організацій (сприяти впровадженню нових програм та технологій навчання, забезпечувати високий рівень матеріально-технічної бази навчального закладу тощо). Підгрупу педагогічних мотивів складають такі види: ■ потреба займатися педагогічною діяльністю (викладати улюблений предмет); ■ потреба спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та їхніми батьками; ■ можливість створювати умови для забезпечення поваги до особистості дитини, задоволення її розвитку; ■ становлення професійних, творчих здібностей; ■ можливість спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї праці; ■ можливість сприяти гуманізації навчання і виховання дітей та ін.<br />
На мою думку, тільки сукупність усіх трьох компонентів - операційного, особистісного і мотиваційного - можуть забезпечити і забезпечують ефективність психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 23:40, 29 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:06, 7 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них. <br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 09:46, 21 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
На мою думку, тема нашої дискусії цікава й актуальна. Переконана в тому, що реформування системи освіти - вимога суспільства, необхідне. У той же час реформування значно ускладнило процес управління. Наприклад, я особисто в практичній діяльності стикаюсь із психологічними проблемами. Основна з них - недостатні знання психології управління, використання технологій адаптивного управління в роботі з колективом навчального закладу (важливою рисою адаптивного управління є спрямування його на самоконтроль, самоаналіз та саморозвиток кожного педагогічного об'єкта, що значно підвищує потенціал кадрової політики). Вирішення проблеми - наполеглива самоосвіта. У моєму варіанті - ще й робота з підготовки кадрового резерву на заміщення посади ЗДНВР.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:49, 30 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! Модульний контроль з психології управління буде здійснюватися на основі вивчення лекційних занять про сутність і специфіку управлінської діяльності керівників освітніх організацій. Текст до лекційних занять та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br />
Питання до модульного контролю:<br />
1. Які є загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності?<br />
2. Виберіть, за значущістю для Вас виокремлені складові управлінської діяльності та обгрунтуйте визначену позицію?<br />
3. Які чинники, на Вашу думку, можуть впливати на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками?<br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 08:36, 21 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповіді:<br />
1. Педагогічна робота і вивчені мною джерела дають можливість зробити висновок, що існують загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності. Загальна - це комплекс психологічних характеристик, які необхідні керівникові для успішного здійснення керівництва в цілому. Специфічні забезпечують успішність здійснення окремих складових управління. Наприклад, попередження та розв'язання конфліктів, збереження психічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу, проведення атестації педагогічних працівників, гуманізації управління тощо.<br />
Загальна особливість управлінської діяльності керівників є першоосновою для здійснення ефетивного управління, на яку нанизуються спеціальні види готовності.<br />
До специфічних особливостей управлінської праці відноситься те, що вона розумова.<br />
Розумова праця працівників управління складається з трьох видів діяльності: організаційно-адміністративної і виховної (приймання і передавання інформації, доведення рішень до виконавців, контроль виконання); аналітичної і конструктивної (сприйняття інформації й підготовка відповідних рішень); інформаційно-технічної (документаційні, навчальні, обчислювальні й формально-логічні операції).<br />
Управлінці участь у створенні матеріальних благ не прямо, а опосередковано (посередньо через працю інших осіб) Предмет праці - інформація. Засоби праці - організаційна і обчислювальна техніка та інтелект людини, а результат праці - управлінські рішення.<br />
Управлінська праця виділилася в особливу категорію суспільної праці з наступною диференціацією за видами і підвидами робіт і грунтується на розумінні керування як виду професійної діяльності, властивій будь-якій суспільній праці. Якщо в одному загальному процесі бере участь група осіб, то обов'язково виникає необхідність координації їхніх трудових зусиль.<br />
Результатом управлінської праці є скоординована діяльність виробничого персоналу, а опосередковано - фінансово-економічні показники господарської діяльності організації. В освітніх організаціях - це спільна робота над досягненням цілі педагогічного, учнівського колективів, батьківської громадськості. Результат -якість освітніх послуг, конкурентоспроможність випускника і таке інше.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 18:03, 2 жовтня 2015 (EEST) <br />
<br />
2. До основних складових соціально-психологічного компоненту управлінської діяльності керівників освітніх організацій, на мою думку, належать: мотивація управлінської діяльності; прийняття управлінського рішення; управлінське спілкування; стиль керівництва. <br />
Мотивація управлінської діяльності керівників освітніх організацій – це сукупність мотивів та ціннісних орієнтирів керівників для успішного вирішення цілей і завдань управлінської діяльності, пов’язаних зі ставленням їх до власне управлінської діяльності, працівників, самого себе. Такі керівники більше орієнтовані на чітке вирішення конкретних завдань стратегічного й тактичного планування і своєчасне корегування поточних питань, що виникають під час виконання запланованих завдань. Привертає увагу той факт, що керівники освітніх організацій під час планування, організації та реалізації завдань не готові враховувати ціннісні орієнтири та професійну компетентність працівників, а лише детально аналізувати результати роботи і професійні досягнення останніх.<br />
Специфічність управлінського спілкування полягає в тому, що воно є предметом спеціального регулювання, здійснюваного керівником. З іншого – ще більшою мірою забезпечується не безпосередньо, а через всі інші управлінські функції в ході їхньої реалізації. Існує й зворотна залежність: переважно саме через управлінське спілкування керівник реалізує всі інші свої функції.Вважаю кращим керівника, який бере на себе ініціативу в процесі управлінського спілкування, активно пропонує різні форми прийняття колегіального рішення через врахування всіх думок колективу, проявляє ознаки доброзичливості та відкритості до взаємосприйняття та взаєморозуміння працівників. Сама прагну такою бути. Прагну управляти учителями, учнівським самоврядуванням творчо, бо цезапорука кваліфікованого розв'язання проблеми,конструктивних дій у нестандартних ситуаціях, вибору найоптимальніших рішень. Причому завжди враховую думку педагогічного, учнівського колективів і батьківської громадськості.<br />
У керівників освітніх організацій переважає односторонньо або авторитарно-одноосібний, або одноосібно-демократичний стиль керівництва, незалежно від змісту конкретної управлінської ситуації.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 19:25, 2 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
3. На мою думку, на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управлінської діяльності педагогічними працівниками впливають різні чинники - політичні, економічні, законодавчі, соціальні тощо. --[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:00, 2 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня, Валентино Яківно! Ви успішно виконали всі завдання інтерактивних практичних занять. Ви правильно відповіли на всі питання індивідуального заняття №1. Зверніть, будь ласка, увагу на завдання індивідуального заняття № 2. Ви активно прийняли участь проведенні тематичної дискусії № 1, вчасно виконали завдання щодо проведення модульного контролю. Вам необхідно виконати завдання тематичної дискусії № 2. З повагою до Вас, викладач Алла Вікторівна Вознюк. Бажаю Вам успіхів. Зустрінемося на екзаменаційній сесії для підведення підсумків. <br />
<br />
--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 16 листопада 2015 (EEST)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=89014Соціально-гуманітарний кредитний модуль Лавриненко В.Я.2015-12-04T22:14:17Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Індивідуальні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: <br />
1. Встановіть зв’язок між модернізацією системи освіти і розвитком сучасного суспільства.<br />
2. Ознайомтеся з рейтингами українських університетів (можна скористатися джерелом: http://dou.ua/lenta/articles/ukrainian-universities-2014/) і встановіть, які показники визначають якість освітніх послуг, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В.]]<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:42, 12 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
1. Вважаю, що розвиток суспільства на кожному новому етапі ставить певні нові вимоги до випускника ЗНЗ. Основа модернізації - науково-технічний прогрес, що неможливий без змін в освіті. Тому між модернізацією системи освіти, на мою думку, і розвитком сучасного суспільства існує прямопропорційний зв'язок.<br />
2. Якість освітніх послуг визначають такі показники:<br />
- якість викладацького складу; <br />
- стан матеріально-технічної бази навчального закладу; <br />
- мотивація викладацького складу; <br />
- якість навчальних програм; <br />
- якість студентів; <br />
- якість інфраструктури; <br />
- якість знань; <br />
- інноваційна активність керівництва; <br />
- впровадження процесних інновацій; <br />
- престижність диплома; <br />
- конкурентоспроможність випускників на ринку праці;<br />
- досягнення випускників.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:41, 20 червня 2015 (EEST)<br />
______________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: 1. Розкрийте, що включає в себе поняття «двоступенева система вищої освіти»? 2. Складіть хронологічну таблицю із найважливіших (на вашу думку) подій Болонського процесу (до 10 подій). Відповідь аргументуйте, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:20, 16 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно!<br />
<br />
1. Двоступенева система освіти: бакалавр з 4-річним терміном підготовки і магістр з 2-річним терміном на базі бакалаврату (замість існуючих 4-х ступенів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр).<br />
<br />
2. Хронологічна таблиця подій Болонського процесу:<br />
<br />
19 червня 1999 р.«Болонська декларація». Болонья (Італія).Узгоджено єдину систему освіти з єдиними критеріями та стандартами до 2010 року (39 держав)<br />
<br />
19 травня 2001 р. Празьке комюніке. Прага. Підтверджено позиції щодо цілей, визначених Болонською декларацією, висловлено зауваження щодо подальшої реалізації процесу<br />
<br />
18-19 вересня 2003 р. Берлінське комюніке Берлін Поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені<br />
Була запропонована формула триступеневої освіти (3-5-8), згідно з якою:<br />
не менше трьох років відводиться для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»,<br />
не менше 5 років – для отримання рівня «магістр»,<br />
не менше 8 років для отримання вченого ступеня «доктор філософії».<br />
<br />
2003 р Приєднання Росії. Учасниками процесу стало 40 держав<br />
<br />
19-20 травня2003р. Саміт учасників Болонського процесу м. Берген (Норвегія) Запропоновано:<br />
прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System) і додатків до дипломів; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості зі застосуванням порівняних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки; усунути існуючі перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи<br />
<br />
17-18 травня 2007 р. Саміт учасників Болонського процесу. Лондон. На саміті зазначався значний загальний прогрес у вирішенні складних питань освіти.<br />
<br />
28-29 квітня 2009 р. Конференція. Левен (Бельгія).<br />
Озвучено основні питання конференції на наступне десятиріччя (суспільний контроль освіти; безперервне навчання; працевлаштування випускників; міжнародна відкритість; мобільність студентів і освіти в цілому, наукових досліджень і інновацій, інформації та методів прозорості в освіті) і розкриті нові напрямки співпраці учасників Болонського процесу.<br />
<br />
26-28 квітня 2012 р. Міністерська Бухарестська конференція та Третій Болонський Форум. Бухарест.(Румунія)<br />
Обговорили майбутнє Європейського простору вищої освіти. Підписано Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою коІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
ристю: консолідація Європейського простору вищої освіти». Міністр освіти і науки Армен Ашотян офіційно прийняв керівництво на 2012-2015 рр.<br />
<br />
2015 р. Міністерський саміт країн-учасниць Болонського процесу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:25, 20 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
________________________________<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4<br />
СВІТОВІ ОСВІТНІ СИСТЕМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА УНІФІКАЦІЯ <br />
(4 год.)<br />
Інститут освіти нині переживає кризу в масштабі людства. «Криза університету» є предметом національної дискусії в Німеччині, Франції, США, Канаді та інших країнах. Питання в тому, чи повинна освітня система готувати фахівців, які мають досить конкретний набір знань і вмінь, за замовленням (і за гроші) професійних спільнот нації, чи вона має виховувати передовсім компетентних і відповідальних громадян. Система цінностей, на якій ґрунтується українська вища школа не відповідає системі цінностей західних університетів.<br />
Українська вища освіта (як і середня) поки що орієнтується на засвоєння значної кількості готового матеріалу, викладеного завдяки репродуктивним методам навчання. Західні освітні системи орієнтуються на пошук власних рішень, бо отримані розв’язки, навіть слабкі, примітивні цінуються значно вище, аніж запозичення чи повторення. Тобто, світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Молодий спеціаліст, закінчивши ВНЗ, має бути готовим до діяльності за фахом. <br />
У зв’язку з тим, що США є лідером на ринку освітніх послуг, варто хоча б побіжно розглянути їхню освітню систему. Перші кроки до становлення системи вищої освіти у США було зроблено ще на початку XVII ст., коли засновувалися коледжі вільних мистецтв, які створювались на зразок англійських технологічних. Згодом майже в усіх Штатах з’явилися сільськогосподарські коледжі. Однак, якщо в Європі вищі професійні школи існували самостійно, то в США зазвичай включалися до складу університету поряд з коледжами вільних наук та мистецтв. Одночасно зі ступенем бакалавра вони почали присвоювати ступінь магістра і доктора. Таким чином, до початку XX ст. еволюція установ американської вищої школи привела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити.<br />
За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої вищі навчальні заклади на такі групи:<br />
– заклади післясередньої освіти різного типу та напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1-го до 3-х років і присудженням посвідчень низьких рівнів;<br />
– місцеві та молодші коледжі з 2-х річними програмами, виконання яких відчиняє двері на третій курс «бакалаврських» коледжів та отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;<br />
– коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. Однак, на заключних роках 4-річної програми є тенденція додавати професійні курси, що розширює можливості випускників;<br />
– загальноосвітні коледжі з присвоєнням диплома як бакалавра, так і магістра;<br />
– незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у сферах технології, мистецтв тощо;<br />
– університети з правом підготовки докторів і всіма циклами навчання.<br />
Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Набули популярності оригінальні програми з освіти і виховання, які започаткував Джун Рі (радник Дж. Буша з гуманітарного циклу освіти). Зокрема, його програму морально-фізичного виховання під назвою «Народжений бути щасливим» визнано доцільною для впровадження як обов’язкової в систему загальної освіти Америки. Щоб стати щасливим, на думку розробника програми, необхідно дотримуватися девізу: розум у голові, чесність у серці, сила у тілі. У США існує відзнака – «За компетентність, чесність, відданість у роботі». <br />
Розробку нових стандартів започаткувала адміністрація Президента Б. Клінтона спільно з конгресом США. Програмою передбачено приєднання кожної школи і шкільного класу в США до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів, якісне навчання в майбутніх школах тощо. <br />
У США значна увага приділяється дослідженням у галузі філософії освіти, зокрема педагогічної. Саме такий підхід забезпечує аналіз дійсного стану та з’ясування напрямів розвитку системи освіти та її придатності забезпечувати потребу економіки держави у висококваліфікованих фахівцях. <br />
Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою. Вартість одного навчального року не є сталою і залежить від штату, рівня престижності вищого навчального закладу, його належності до державного чи приватного сектора. Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам, окрім того, діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).<br />
Із книги У. Айзексона «Стив Джобс» бачимо результат реформ освітньої системи США, що вивели освіту країни на лідерські позиції. США здійснювали пошук талановитої молоді для всіх галузей економіки на багаточисленних конкурсах, в одному з яких взяв участь С. Джобс: «Изобретение получило первый приз на городском конкурсе, который проводили ВВС США, несмотря на то, что среди конкурсантов попадались даже двенадцатиклассники». Зв’язок школи і держави через конкурси забезпечував формування майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки.<br />
Оскільки система освіти американського континенту в сфері надання освітянських послуг є передовою у порівнянні з Європою, то є смисл розглянути канадський досвід роботи вищих навчальних закладів. <br />
Університети Канади відомі високою якістю навчання та дослідницьких програм. У Канаді функціонує 98 університетів та університетських коледжів. Провідними у системі вищої освіти є 58 університетів. Навчання в університетах Канади платне. Оплата за навчання варіюється залежно від місця розташування навчального закладу та програми. Водночас середня оплата університетського курсу за рік досить невисока і дорівнює мінімальній заробітній платі. У середньому навчання для студента коштує від 3500 до 20 000 канадських доларів за рік. Крім того, старанні студенти можуть отримати грант на освіту. <br />
Вища освіта в Канаді, як і в США, має три ступені:<br />
1. Початкова вища освіта з присвоєнням ступеня бакалавра. Тривалість навчання за програмою бакалавра зазвичай не менше трьох років, а з певних професій – більша. <br />
2. Аспірантура з присвоєнням ступеня магістра. Тривалість навчання 1-2 роки.<br />
3. Докторантура з присвоєнням ступеня доктора. Тривалість навчання – 4 роки. <br />
Прикро, що український диплом про вищу освіту в Канаді оцінюється на рівні бакалавр. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише 11 осіб (наприклад університет Бішоп). Оскільки в Канаді дві державні мови (англійська та французька), студенти можуть навчатись у закладі з викладанням будь-якою з цих мов.<br />
У 61 ВНЗ навчання здійснюється англійською мовою, у 17 – французькою, лише 5 університетів є двомовними. У Канаді, на відміну від США, не існує офіційних рейтингів навчальних закладів. Канадські університети мають значну автономію. У країні відсутній єдиний центральний орган щодо управління вищою школою. Детальнішу інформацію про вищі навчальні заклади Канади можна знайти за адресою на сайті: gc.ca.ru Toronto.ca. <br />
Поза сумнівом, значний внесок до соціальних та економічних успіхів належить освітньо-науковому комплексу Німеччини. Німеччина гармонізує свою освіту з вимогами Болонського процесу поволі, але поступово рухається до поширення застосування двоступеневої вищої освіти з присудженням диплома бакалавра й магістра. Досить цікава риса сучасної німецької освіти – вихід на приблизно незмінну кількість студентів, що виявила себе фактично з 1990-х років. Враховуючи заклади університетського рівня кількість студентів коливається в інтервалі 1,8-1,9 млн. осіб. Із найновіших інтернет-даних про вищу освіту Німеччини бачимо, що країна має в усіх наявних закладах трохи більше 2 млн. студентів, з яких лише 65 тис навчається у недержавних ВНЗ. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Цей феномен не можна пояснити браком коштів на освіту – освітній бюджет Німеччини спроможний забезпечити надання освітніх послуг більшому відсотку молоді. Т. Коваль пояснює це менталітетом нації.<br />
Тривалість навчання відрізняється не лише у різних типах ВНЗ, а й серед закладів однієї групи. Так, підготовка математика триває у Берлінському університетів 18 семестрів, а в окремих периферійних університетах – 12 чи навіть менше. Середній вік випускників – 28-30 років.<br />
Навчання у вищих навчальних закладах триває 5 років (10 семестрів). Винятком є медична (триваліша) і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а потім – складання іспитів, підготовка та захист дипломів. <br />
Характеризуючи усереднену модель гуманітарного вузу Німеччини, можна сказати, що основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала. Особливістю цієї моделі є спрямованість на «просвітницьку» діяльність, що має на увазі оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок. Зміст програм навчання природно включає результати дослідницької роботи викладацького корпусу, які використовуються як матеріал для навчальних програм. І викладачі, і студенти взаємодіють на основі науково-дослідної кооперативної праці як пошукувачі. Німецьку модель вищої гуманітарної освіти можна назвати прагматичною, оскільки процесам розвитку людини в даній моделі відводиться другорядна роль. <br />
Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельбергський університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони), серед викладачів якого були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймсгольц, 8 лауреатів Нобелівської премії. Сьогодні, коли англійська мова практично є мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. <br />
Обов’язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок, а ті, кому виповнилося 16 років, і закінчили школу, продовжують навчання в коледжах й університетах. <br />
Система освіти Великої Британії складна. Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти. Термін «подальше навчання» у Великобританії означає продовження освіти після обов’язкового навчання (зазвичай, після 16 років) за програмами, які не надають ступеня або його еквівалента. Термін «вища освіта» у Великобританії означає ті програми, мета яких – присудження ступеня «бакалавр», «магістр», «доктор».<br />
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, які успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх «вага» визначається репутацією університету, що їх присвоїв. <br />
Національна рада професійних кваліфікацій Великої Британії (NCVQ) представила нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу та Північної Ірландії. Вона базується на національних стандартах, що визначають навички, уміння, знання та компетентність працівників, яких вимагає роботодавець, відповідно потребам сучасної економіки, політики та суспільних відносин.<br />
Реформа освіти почалася у Великій Британії з прийняттям Закону «Про освіту» в 1988 році. Її проведення, було обумовлено стурбованістю правлячих кіл зниженням конкурентоздатності країни в порівнянні з іншими державами Заходу. У травні 1997 року, з приходом до влади лейбористського уряду Т. Блера, прем’єр-міністр уже в одній із перших промов проголосив: «Трьома головними національними пріоритетами є: освіта, освіта, освіта». Важливими завданнями в цій сфері були названі не тільки поліпшення обов’язкової освіти, а і професійної, а також реформа фінансування університетської системи. Аналіз програм і нововведень найвідоміших університетів Великої Британії показує, що вони переважно спрямовані на організацію підготовки фахівців до професійної діяльності, удосконалення якісного їхнього навчання, акцентується скоріше співробітництво, чим гармонізація та стандартизація.<br />
Генрі Джейн у доповіді «Суспільна освітня політика» на семінарі проголосив початок створення й імплементації визначених, чітких освітніх орієнтирів, які б стали поштовхом розвитку професійної освіти та знайшли білі плями і недоробки в цій галузі, що вимагає свого дослідження та шляхів його поліпшення. У резолюції міністрів освіти на зустрічі ради освіти у Програмі для сфери освіти були проголошені основні положення, що впроваджувалися в освітню політику суспільства:<br />
1. Підвищити рівень технічного й наукового забезпечення освіти та навчання нації, з огляду на всі освітні рівні: шкільна освіта, вища та професійна, як для громадян країни, так і для іноземців.<br />
2. Налагодити постійні зв’язки та забезпечити кваліфікаційну відповідність із системою освіти Європи.<br />
3. Компілювати та накопичувати документацію і статистичний матеріал з питань освіти.<br />
4. Співробітництво в сфері вищої освіти.<br />
5. Вивчати іноземні мови.<br />
6. Демократизувати освіту, впроваджувати однакові вимоги для вільного доступу до усіх видів освіти [40]. <br />
Досвід організації вищої освіти Великої Британії може стати в нагоді для побудови професійної освіти в Україні. Але копіювання гасел систем освіти інших держав ще не означає, що ми здійснюємо розвиток нашої системи освіти у відповідності до кращих взірців освітніх систем. Важливо, спираючись на власний досвід, переборюючи традиційне гальмування всього нового, рухатися до створення власної системи освіти, яка була б модерною та індивідуальною. <br />
Освітні системи США, Німеччини та Великої Британії, маючи свої особливості, можуть бути поштовхом для удосконалення української системи освіти. Особливого значення для нас набуває демократичність, на якій ґрунтуються згадані системи освіти. Але найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. <br />
Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. У цій країні раніше, ніж в Україні почалися реформи в освіті та суспільстві, тому досвід Польщі міг би бути дуже корисним для України. <br />
До Європейського Союзу Польща приєдналася у 2004 році, що дало країні визнання польських дипломів у всіх країнах Європи, при цьому додаткового підтвердження не потрібно. <br />
Освітня реформа в Польщі почалася з кінця 80-х р.р. ХХ ст. За ці роки Польща домоглася значних показників за рівнем дорослого населення – вона ввійшла в число країн, що мають найвищій індекс охоплення населення вищою освітою – 95 (до 30% дорослого населення мають вищу освіту). Частка студентів ВНЗ у населенні країни складає 5,4 % від числа громадян (2 млн. студентів при чисельності населення 38 млн. осіб) – за цим параметром Польща демонструє один із найвищих показників у світі. <br />
В основу освітньої реформи Польщі були покладені принципи демократичної системи освіти, сформульовані польськими вченими. За всієї універсальності ці принципи відображали специфіку країни. Цими принципами були:<br />
• принцип загальності освіти, що виражається в демократизації освіти і повної реалізації загального права на освіту (дошкільну і повну середню);<br />
• принцип наступності, що пов’язаний з відсутністю яких-небудь перешкод при переході з одного навчального закладу в інший, погодженістю навчальних планів і програм;<br />
• принцип безперервності освіти ототожнюється з розвитком навчально-виховних установ, загальнодоступністю форм і засобів освіти;<br />
• принцип єдності і диференціації системи освіти означає єдність цілей виховання і базового змісту освіти, що гарантує усім доступ до школи вищого рівня;<br />
• заміна вузькопрофільного навчання широкопрофільним;<br />
• принцип багатобічного інтелектуального, психічного, суспільно-професійного і фізичного розвитку учнів гарантує формування повноцінної особистості;<br />
• принцип виховання за допомогою праці і для праці передбачає наповнення всього навчально-виховного процесу проблематикою праці, політехнізму, професійними знаннями і вміннями, що відповідають етапові і типові освіти, проблемам шкільної і професійної орієнтації;<br />
• принцип широкого фронту освіти і виховання, а також гуманізації освіти в умовах, коли школа втратила монополію на освітні послуги;<br />
• принцип гнучкості освіти і її реформувань;<br />
• принцип державності, самоврядності і соціалізації освіти;<br />
• принцип науковості і економічності освіти.<br />
Ці принципи знайшли своє відображення у «Законі про систему освіти». <br />
Ще одним фундаментальним процесом, що передував польській освітній реформі, був процес напрацювання польськими вченими освітньої парадигми, яка мала б можливість задовольнити запити суспільства, що сформувалися в результаті суспільної трансформації. Більшістю польських педагогів як пріоритетна була обрана критично-креативна доктрина, тому що саме вона була здатна сформувати вільну людину, обмежено залежну від зовнішніх факторів, заповзятливу, ініціативну, тобто повноцінного суб’єкта і свого життя, і своєї діяльності. Критично-креативна доктрина, модель якої практично відповідає західному розумінню освіти і ґрунтується на демократичному суспільному устрої, вивільненні і розвитку потенційних здібностей людини. <br />
Пріоритетна цільова спрямованість цієї політики передбачає:<br />
1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини.<br />
2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути).<br />
3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації.<br />
4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі.<br />
5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%).<br />
Реалізація освітньої реформи в Польщі знайшла вираження у структурній перебудові всієї системи освіти. <br />
Як і в інших країнах Європи, найпрестижнішими серед ВНЗ є університети. Найбільша кількість ВНЗ міститься у Варшаві, Кракові, Бреславі, Познані. Усі державні ВНЗ установами освіти на рівні університету і, як правило, зберігають магістерську структуру навчання. Організація йзміст навчання у ВНЗ, як і щорічний прийом студентів, раніше регулювалися державою. Із 1990 н.р. ВНЗ отримали гарантоване законом право самим приймати рішення з даних питань, визначати критерії відбору і правила прийому абітурієнтів. Платня на одного студента в рік у недержавних ВНЗ складає до 2500 доларів. У ВНЗ існує денна, вечірня і заочна форми навчання, а також екстернат. <br />
Із аналізу світових освітніх систем можна зробити висновок, що нашій державі потрібно провести цілий ряд заходів, які б відповідали пріоритетним напрямкам розвитку освіти Європейського континенту та світу. Кожна з розглянутих систем в основу свого розвитку ставила, перш за все, демократизацію освітньої діяльності і відповідність навчальної парадигми запитам суспільства. Проглядається універсальний принцип підготовки у ВНЗ – формування фахівця, здатного до діяльності у змінних умовах праці, ініціативного, творчого. <br />
Для ефективного впровадження ступеневої освіти в Україні необхідне рішення цілого комплексу завдань. Насамперед, варто розробити чітко кодифікований і оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців із вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили б чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у ВНЗ. Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу та рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства й конкретного вищого навчального закладу.<br />
Завдання.<br />
Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?<br />
<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:43, 4 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
Доброго дня, Юліє Володимирівно! Дійсно, системи освіти кожної з країн (США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Польщі) мають свої особливості. <br />
Так вища освіта в США повністю відповідає вимогам суспільства, характеризується розвитком творчих здібностей, критичного мислення. Заслуговує на увагу конкурентоспроможність фахівців. Повністю платна, хоча забезпечується стипендіальна та грантова підтримка кращих студентів.<br />
Система вищої освіти Канади відзначається високою якістю навчання. Як і в США - триступенева. Платна, але оплата за навчання не висока, на ррівні мінімальної заробітної плати.<br />
У Німеччині модель вищої освіти дещо прагматична. Цікавим є те, що після навчання обов'язкове стажування і тільки після цього складання іспитів та захист диплому.<br />
Сучасна система освіти Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої «подальшої» і вищої освіти, на мою думку, надто складна, але реформується.<br />
Мені імпонує демоератизація, гуманізація, дотримання принципів наступності, безперервності та широкопрофільність вищої освіти в Польщі. Також можливість отримати освіту як на денній формі навчання, так і вечірній, заочній та екстернатній. Вища освіта Польщі відповідає запитам суспільства.<br />
Звичайно, українська система освіти може і повинна з метою забезпечення конкурентоспроможності нашого фахівця запозичити всі кращі надбання систем вищої освіти США, Канади, Великої Британії, Німеччини, особливо Польщі. Наприклад, з освіти в США взяти відповідність вимогам суспільства, високу якість та забезпечення конкурентоспроможності. Також підтримку здібних та обдарованих студентів. Якби оплата навчання, як у Канаді, була не високою. Не погано було б ввести стажування, як у Німеччині, та ще й у країнах Європи. Здійснювати демократизацію, гуманізацію, дотримуватися принципів наступності, безперервності й особливо широкопрофільності, як у Польщі. Двоступеневої,думаю, вистачить. Україна - не Велика Британія.<br />
Я не проти входження України в Болонський процес. Однак, мені хочеться, щоб наша вища освіта вирізнялась індивідуальністю, специфічністю, була українською. Не забуваймо пророчих слів Великого Кобзаря: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 08:54, 20 вересня 2015 (EEST) <br />
<br />
<br />
<br />
ІНТЕРАКТИВНЕ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5<br />
РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ <br />
На сьогодні 45 європейських країн, включно з Україною, підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці в забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб’єктами освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності європейської системи освіти.<br />
А. Похресник зазначає, що аналіз сучасних праць провідних українських філософів і керівників освітньої системи – В. Кременя, В. Андрущенка, Є. Суліми, Д. Табачника, С. Ніколаєнка – дає змогу виявити різноманітність та полярність поглядів і уявлень про стратегію освітнього процесу України в найближчому майбутньому.<br />
Українська система освіти сьогодні не повною мірою відповідає актуальним вимогам суспільства, й тому можна спостерігати стійку тенденцію щодо неспроможності задовольнити зростаючі потреби її споживачів. Серед найважливіших проблем сучасної української системи освіти можна виокремити наступні: зниження якості навчання, системні втрати і нестачу педагогічних працівників, консервативність у змісті й технологіях навчання. І найголовніше – необхідні суттєві зміни у підготовці майбутніх фахівців-освітян та перепідготовки практикуючих педагогів. <br />
Особливо гостро ці проблеми окреслилися тоді, коли Україна заявила про намір приєднатися до Болонського процесу. П. Ю. Буряк та О. Г. Гупало зазначають, що для України європейська інтеграція – це, в першу чергу, модернізація економіки та освіти, впровадження новітніх технологій, залучення іноземних інвестицій та інше. У культурно-цивілізаційному аспекті, на думку вчених, євроінтеграція – це шлях до активного взаємовигідного культурного обміну між українською та європейськими культурами, становлення України як одного з членів глобального суспільства. Бо глобалізація як явище сучасної дійсності здійснює суттєвий вплив всі сфери життя людства і на освіту як на особливий соціальний інститут.<br />
Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року з моменту підписання декларації на Бергенській конференції. <br />
Приєднання України до Болонського процесу – це передусім нові можливості розвитку української системи освіти, а саме:<br />
1. Визнання українських дипломів на міжнародному рівні. <br />
2. Більша мобільність в європейському просторі для студентів та викладачів. <br />
3. Спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами. <br />
4. Конкурентоспроможність на європейському і світовому ринках праці. <br />
Для України Болонський процес став не лише передумовою входження в європейський освітній простір, а насамперед значним імпульсом оновлення власної системи освіти. Трактуючи Болонський процес не як рух стандартизації, а як процес пошуку консенсусу, освітні реформи в Україні слід спрямовувати не на радикальні зміни, втрату кращих тенденцій та зниження національних стандартів якості освіти, а на розвиток і набуття якісно нових ознак. <br />
Щоб входження України до Болонського процесу стало реальністю, потрібно провести серйозні реформи в галузі освіти, тому що українська вища освіта відрізняється від європейської. У Європейському Союзі прийняті і діють інші стандарти. Престиж освіти, високої кваліфікації у Європі традиційно дуже високий. За кордоном визнають, що отримати освіту здатна не кожна людина. <br />
За матеріалами сайту www.europeans.org.ua, вищу освіту спроможний здобути заледве один з десяти тих, хто навчався у школі, а до вищих студій (на магістерському і докторському рівнях) доходить не більше 10-15 % випускників бакалаврату. У Європі завершують середню освіту на високому рівні лише тільки ті випускники, які мають намір вступити до вищих навчальних закладів. Це приблизно від 15 % до 25 % усіх учнів середніх шкіл. Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на навчання до 70% випускників шкіл, тобто у 7 разів більше, ніж дозволяє нормальний розподіл інтелекту. Сьогодні український диплом не визнається у Європі, наші фахівці без додаткового перенавчання не можуть влаштуватися на роботу за фахом. І хоча вони за багатьма показниками – за розвитком, ерудованістю, спеціальною підготовленістю – перевершують зарубіжних фахівців, дискредитація українського диплома триває.<br />
Найбільше, що не влаштовує закордонних працедавців у підготовці наших фахівців, – низька дієвість знань. Дієвість знань – це здатність використовувати набуті знання, уміння на практиці. За експертними оцінками, цим параметром ми поступаємося найбільше [9]. <br />
За європейським стандартом дипломований фахівець відразу займає робоче місце і виконує свої посадові обов’язки. Диплом гарантує високий рівень підготовки. Приймаючи фахівця на роботу, організація впевнена, що він підготовлений на належному рівні. Гарантія цього – високе резюме університету. Якщо фахівець не буде підготовлений належним чином, і організація матиме до нього претензії, імідж університету може бути втрачений назавжди, його рейтинг серйозно постраждає. <br />
Як уже зазначалося, за кордоном прийнята двоступенева система вищої освіти. Університети готують бакалаврів (3-4 роки навчання) і магістрів (ще 1,5-2 роки). Диплом бакалавра свідчить про повну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, стає спершу магістром, а потім може отримати науковий ступінь доктора. Українські вищі навчальні заклади сьогодні забезпечують чотири рівні підготовки фахівців з вищою освітою: заклади І-ІІ рівнів акредитації готують молодших спеціалістів і бакалаврів, у закладах ІІІ-V рівнів акредитації готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів. За кордоном така система освіти не визнається.<br />
Отже, у зв’язку з приєднанням до Болонського процесу, Україні необхідно уніфікувати освітньо-кваліфікаційні рівні, перейти на двоступеневу систему освіти відповідно до європейських стандартів. Необхідна трансформація існуючої в Україні системи вищої освіти відповідно до європейських вимог, що полягає у впровадженні нових підходів та технологій організації навчально-виховного процесу. Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.<br />
Інтеграційні процеси необхідно пов’язати із важливими концептуальними змінами щодо змісту й форм навчання. У цій галузі перед українськими освітянами теж відкриваються нові та цікаві перспективи. <br />
Перш за все слід зауважити, що інтеграційні процеси, як це неодноразово підкреслюється в установчих документах Болонського процесу, пов’язані зі збереженням та розвитком неповторного національного досвіду, культурної спадщини кожної країни, тому цей процес у жодному разі не означає уніформізації, нівелювання специфіки освітніх систем європейських країн, навпаки, спрямований на їх взаємне узгодження та гармонізацію.<br />
Не випадково саме «гармонізація» виступає одним із ключових понять багатьох документів. Смислове навантаження цього поняття є надзвичайно містким, адже головною метою виховання та навчання є навчити молоду людину жити в гармонії з навколишнім світом і шляхом пізнання цього світу, вміти визначити своє місце, опанувати певну професію. У сучасних умовах уміння адаптуватися до швидких змін у всіх сферах людської життєдіяльності, готовність відповідати на виклики сьогодення стає нагальною необхідністю підготовки сучасного фахівця. <br />
З метою пристосування освітньої діяльності до динаміки сучасного життя європейська реформа впроваджує гнучку систему навчальних кредитів, надає можливість зарахування та накопичення в загальному освітньому здобутку людини не лише її попередніх навчальних надбань, але й практичного досвіду в певній галузі, а система безперервної освіти доповнюється можливістю навчатися протягом усього життя, у власному темпі, відповідно до індивідуальних потреб і можливостей людини. Навчання стає багатодисциплінарним, враховує необхідність оволодіння щонайменше однією іноземною мовою, новітніми інформаційними технологіями. <br />
Багатий український досвід слугуватиме надійним «стартовим майданчиком» для подальшого вдосконалення національної системи освіти та її узгодження з європейською, а також розвитку освітніх впливів. <br />
Не зважаючи на значні досягнення української освіти, на думку ректора НТУУ «КПІ» М.З. Згуровського, існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу: <br />
1. Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше. <br />
2. Недостатнє визнання в суспільстві рівня «бакалавр» як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. <br />
3. Загрозлива в масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом. <br />
4. Збільшення розриву зв’язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці. <br />
5. Невиправдана плутанина в розумінні рівнів спеціаліста й магістра. З одного боку, можна помітити близькість програм підготовки спеціаліста й магістра, їхню еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV. <br />
6. Українська система наукових ступенів складніша, порівняно із загальноєвропейською, і це перешкоджає мобільності викладачів і науковців в Європі. <br />
7. Неадекватно до потреб суспільства й ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі в чотири рази більша, ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих. <br />
8. Відійшла в минуле колись добре організована система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип «освіта протягом життя» поки що в умовах нашої держави не може бути повною мірою реалізований. <br />
9. Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних центрів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40% від загальної кількості ВНЗ III та IV рівнів акредитації.<br />
З метою прискорення процесу реформування освітньої галузі на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» на урядовому рівні прийнято низку надзвичайно важливих для освіти державних цільових програм: розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року; розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року; підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року; розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки; впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків»; Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів на 2012-2020 роки.<br />
Визнанням позитивних якісних змін у забезпеченні розвитку національної освіти став Форум міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи», на якому проголошено сім напрямів євроінтеграції середньої освіти і проекти практичних дій по кожному з них («Дошкільна освіта»; «Спільна історія без розділових ліній»; «Толерантність»; «Через мову до взаєморозуміння»; «ІКТ – освіта без кордонів»; «Від шкіл-партнерів до партнерів-країн»; «Новій освіті Європи – новий європейський учитель»). <br />
Водночас глибина освітніх реформ, якість і ефективність роботи навчальних закладів і установ системи національної освіти не можуть повною мірою задовольнити сучасні потреби особистості та суспільства. Задекларовані у попередні роки стратегічні завдання щодо забезпечення рівного доступу дітей і молоді до освіти, забезпечення її сталого розвитку і нової якості, демократизації управління не набули повної реалізації. Зміст і організація національної освіти до цього часу недостатньо переорієнтовані на особистість дитини, на формування у дітей і молоді життєво важливих компетентностей, активної їх соціалізації. Викликає тривогу низький рівень здоров’я, морального, культурного і духовного розвитку молоді. Залишається критичним стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення системи освіти, низький рівень оплати праці працівників освіти і науки.<br />
Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя, розвитку державно-громадської моделі управління.<br />
Одним із визначальних факторів, що потужно вплине на правове забезпечення діяльності освітянських закладів України у наш час є Закон України «Про вищу освіту», ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2014 р. і підписаний Президентом України 1 серпня 2014 р. До основних новацій Закону України «Про вищу освіту» можна віднести:<br />
1. Для виведення системи освіти України на нові показники якості освітянських послуг буде створено окремий колегіальний орган – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. <br />
2. Суттєво будуть посилені антиплагіатні норми і відповідальність за них (обов’язкове оприлюднення наукових робіт). <br />
3. Створюватиметься новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів (участь всього викладацького складу та збільшено у відповідній пропорції (не більше 15%) кількість студентів, які братимуть участь у голосуванні). Зазначено, що вибори будуть відбуватися в один тур за системою «перехідного голосу». Таким чином, трудовому колективу ВНЗ надається право самостійно обирати ректора, тоді як Міністерство освіти і науки лише фіксуватиме факт вибору.<br />
4. Для ректорів, деканів і завідуючих кафедрами прописано обмеження перебування на посаді – не більше двох строків (5+5). Ця вимога зможе забезпечити ротацію та оновлення керівного складу ВНЗ, сприятиме притоку талановитої молоді до управління освітянськими закладами.<br />
5. Усі виші отримають право остаточного присудження наукових ступенів (у Нацагентстві залишаються лише питання акредитації спецрад і розгляд апеляцій на їх рішення).<br />
6. Державні ВНЗ зможуть розміщувати власні надходження від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків. Позитивне нововведення, спрямоване на розширення фінансової автономі навчальних закладів. Накопичення фінансових ресурсів надасть можливість ВНЗ застосовувати їх для свого стратегічного розвитку.<br />
7. Зменшено кількість годин навчального навантаження викладачів – одна ставка становитиме не 900, а 600 навчальних годин. Зменшено навантаження на студентів – кількість годин в одному навчальному кредиті змінено з 36 до 30 навчальних годин. Завдяки цьому викладачі зможуть більше уваги приділяти науковим дослідженням і підготовці сучасних навчально-методичних матеріалів.<br />
8. З 2016 року запроваджуватиметься новий механізм електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення. Це нововведення може стати ефективним механізмом зменшення корупції на етапі вступу до ВНЗ (звичайно, якщо до 2016 року до Закону не будуть внесені зміни). І, що найголовніше, розшириться доступ усіх прошарків населення до престижних вузів та спеціальностей.<br />
9. Створюватимуться умови для збільшення мобільності студентів і викладачів . Кількість навчальних дисциплін стане меншою, при цьому студенти будуть обирати 25% курсів. Саме ця вимога наблизить нашу систему освіти до країн, чиї дипломи відповідають принципам та стандартам Болонського процесу.<br />
10. Протягом визначеного у законопроекті перехідного періоду із системи вищої освіти буде вилучено рівень молодшого спеціаліста та запроваджено ступінь молодшого бакалавра як скорочений цикл підготовки бакалаврів. Законом також скасовується ступінь кандидата наук, натомість запроваджуються такі ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. При цьому ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вищою радою навчального закладу або наукової установи у разі успішного виконання відповідної наукової програми та публічного захисту дисертації. Надвелика кількість освітніх рівнів, що зберігається у вищій освіті України, даним законом зменшилася. Але, вона і досі не відповідає прийнятій більшістю держав-учасниць Болонського процесу, трьохрівневій освіті (бакалавр, магістр, доктор філософії).<br />
11. Закон розширює автономію університетів та надає громадськості більше важелів для контролю за його діяльністю. Університети, згідно закону, впроваджуватимуть внутрішній публічний моніторинг якості, а його результати будуть розміщені на сайті вузу.<br />
12. Українські ВНЗ зможуть вільно наймати випускників та професорів закордонних університетів.<br />
Відзначені новації майже повністю відповідають вимогам Болонського процесу. Реалізація їх в освітянському просторі наблизить українську освіту до принципів Болонського процесу Європейського простору вищої освіти. Це ще один важливий крок України у напрямку до Євросоюзу.<br />
Завдання:<br />
Розкрийте, яким чином зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, позначилися на роботі вашого навчального закладу. Коротко проаналізуйте, як змінився річний план роботи вашого навчального закладу за останні 5-10 років. <br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 13:39, 11 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго здоров'я, Юліє Володимирівно! Дозвольте подякувати Вам за підбір цікавих та актуальних тем на Інтерактивні практичні заняття, а також змістовний матеріал для опрацювання.<br />
Зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, безперечно, позначилися на роботі всіх навчальних закладів. Винятком не стала й наша загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Значні зміни відбулися в Типових навчальних планах ЗНЗ та Робочих навчальних планах початкової, основної, старшої школи порівняно з останніми 5-10 роками. Передбачено час на курси за вибором, факультативи. З'явилися нові навчальні предмети. Останні нововведення - англійська мова з 1 класу, інформатика - з 2 класу, друга іноземна мова. Це, безумовно, повинно вплинути на якість освіти.<br />
У навчально-виховному процесі широко використовуються новітні інформаційні технології. Наша школа оснащена двома комп'ютерними класами, має дві мультимедійні дошки та доступ до мережі Інтернет. <br />
Проблемне питання в сучасній школі - рівень здоров'я дітей, не зважаючи на увагу здоров'язберігаючим технологіям.<br />
Рівень знань школярів, на жаль, знижується, як і престиж освіти. Випускник покладається в здобутті вищої освіти не на знання, бо диплом можна "купити". Відрадно, що складання ДПА з української мови у формі ЗНО в 2015 році закрило шлях у вищі навчальні заклади випускникам з початковим рівнем навчальних досягнень. Хвилює питання, що частина вузів проводить прийом абітурієнтів, які навчалися в класах чи школах з поглибленим вивченням окремих предметів. Як же бути здібним та обдарованим випускникам сільських шкіл...<br />
Суттєвих змін останнім часом зазнав річний план роботи школи. Основне питання - не кількість проведених заходів, а якість надання освітніх послуг. У плані глибоко аналізується результативність навчально-виховного процесу з метою реалізації Концепції розвитку навчального закладу, основних цілей, виконання вимог, поставлених перед школою суспільством, упровадження та реалізація нових Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти, забезпечення конкурентоспроможного випускника тощо.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:10, 20 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Індивідуальне заняття №1.<br />
Тема. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс (2 год)<br />
Мета: довести важливість впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес; розкрити вдосконалення педагогічного дискурсу через використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями; довести необхідність підвищення інформаційної грамотності і культури всіх учасників освітнього процесу. Розкрийте унікальний внесок ІКТ у навчально-виховний процес.<br />
Література:<br />
1. Блага О.В. Інформаційні технології як невід’ємна складова новітнього освітнього процесу [Електронний ресурс] /О.В. Брага // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2007. – №2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2007-2-2/09_Blaga.pdf<br />
2. Колин К.К. Информатизация образования: новые приоритеты // Информатика и образование. – 2001. – № 10.<br />
3. Вишинська Г. Інформатизація як дійсність та перспективна тенденція розвитку освіти / Г.Вишинська // Філософські абриси сучасної освіти : монограф.; [за заг.ред. І. Предборовської]. – Суми :ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 148-189<br />
4. Гендина Н.И. Информационная культура учителя: концепция формирования и региональный опыт / Н.И.Гендина // Образование. Карьера. Общество. - №1. – 2003. – С. 20-23<br />
5. Склейнов Е.Л. Интеграция интерактивных и Интернет-технологий как новое направление информатизации образования [Электронный ресурс] / Е.Л.Склейнов // Информационная среда образования и науки. – Вып.9. – 2012. - Режим доступа: http://www.iiorao.ru/iio/pages/izdat/ison/publication/ison_2012/num_9_2012/Sklejnov.pdf.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:46, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Доброго дня, шановна Юліє Володимирівно! Важливість упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс важко переоцінити. Ефективне використання ІКТ в навчально-виховному процесі й управлінні навчальним закладом - вимога часу. Сучасному випускнику потрібні наскрізні компетенції: критичне мислення, здатність конструктивно розв'язувати проблеми, адекватна оцінка ризиків, прийняття зважених рішень, управління власними емоціями, творче мислення. здатність працювати в команді, ініціативність тощо. Саме комунікації вносять новий компонент у навчально-виховний процес. Використання телекомунікаційних мереж з інтерактивними та мультимедійними технологіями суттєво покращує процес навчання та його ефективність. <br />
Наша Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - опорна в освітньому окрузі - у 80-х роках була однією з пілотних у Сумській області з використання в навчально-виховному процесі комп'ютерної техніки та вивчення інформатики з 5 класу. На той час інші школи Охтирського району ще не були оснащені комп'ютерами. Переваги важко не помітити: три роки підряд учень 9, 19, 11 класів Лавриненко Р.займав відповідно І.ІІ,І місця у Всеукраїнських конкурсах програмістів, ІІІ місце у Всеукраїнській предметній олімпіаді з інформатики. Наша школа завдяки участі в пілотному проекті першою в районі була підключена до Всесвітньої мережі Інтернет. Завдяки використанню комп'ютерних технологій та Інтернету учениця 10 класу Мельникова А. посіла І місце в ІV етапі Всеукраїнських предметних олімпіад з української мови та літератури. На цей час школа обладнана двома комп'ютерними класами, має доступ до сучасного швидкісного Інтернету за допомогою Wi-Fi, у навчально-виховному процесі застосовується інтерактивний мультимедійний комплекс та мультимедійна дошка. Педагоги та керівники нашої школи давно розуміють переваги використання комунікацій. Через підготовку Intel пройшла більшість учителів навчального закладу. Школа має свій сайт. електронну базу "Учні","Учителі"тощо. Більшість хмарних сервісів мають своє мобільне застосування для більш зручної роботи з ними на планшетах ісмартфонах, що дозволяє мати постійний зв'язок з усіма нашими даними будь-де і будь-коли, а головне, що цю техніку використовують учні при потребі науроках та в позаурочний час. Що ж дає застосування інформаційних технологій в нашій школі?<br />
Учням . Різноманітність методик підвищує інтерес до вивчення фізики, математики, біології і т. д., робить процес пізнання привабливим. Використання комп'ютера дає можливість замкнутим учням розкритися і ділитися своїми знаннями з однолітками, підвищує самостійність в процесі навчання, допомагає розвитку творчих здібностей, підвищує рівень спілкування і культури, розвиває мову. Дає можливість брати участь в різних конкурсах, вікторинах, олімпіадах, готуватися до ЗНО.<br />
Вчителеві. Вирішувати нові методичні завдання, поглиблювати знання по предмету, підвищувати свій професійний рівень. Зростає авторитет серед учнів, колег, батьків. Стимулює процес сумісної творчості з вчителями інших предметів (сумісне створення невеликих програм для уроків і для позакласної роботи). Комп'ютер дозволяє створити базу моніторингу успішності учнів, що ефективніше дозволяє і вчителеві і учневі стежити за динамікою своїх результатів. Комп'ютер дозволяє створити в зручнішій формі набір тестових завдань, самостійних і контрольних робіт.<br />
Батькам. Дає упевненість в тому, що їх діти розвиваються гармонійно, здобувають якісну освіту, відповідну вимогам часу. Підвищує пошану до вчительської праці. Змінює взаємини з власними дітьми в кращу сторону: батьки прислухаються до своєї дитини, цінуючи його знання і уміння.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:22, 24 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
____________________________________________________<br />
<br />
<br />
<br />
Індивідуальне заняття №2.<br />
Вплив нових інформаційних технологій на професійну компетентність вчителя (2 год). <br />
Опрацюйте наведену літературу та 1) розкрийте вплив інформатизації освіти на зміну ролі вчителя у навчально-виховному процесі; 2) вкажіть ті, цифрові навички, якими, на вашу думку, повинен володіти вчитель в ХХІ столітті. <br />
Рекомендована література:<br />
1. Биков В.Ю. Сучасні інноваційні ІКТ-інструменти розвитку систем відкритої освіти / В.Ю. Биков, А.М. Гуржій // Педагогічна і психологічна науки в Україні : зб. наук. праць : в 5 т. – Т. 4 : Професійна освіта і освіта дорослих. – К. : Педагогічна думка, 2012. – С. 44-62.<br />
2. Данільян В.О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз): автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 / В.О. Данільян. – Х., 2006. – 20 с. <br />
3. Еляков А.Д. Современная информационная революция / А.Д. Еляков // Социологические исследования. – 2003. – № 10. – С. 29-38.<br />
4. Журналістика : словник-довідник / авт.-уклад. І.Л. Михайлин. – К.: Академвидав, 2013. – 320 с. – (Серія «Nota bene»).<br />
5. Захар О.І. Використання інтернет-технологій у процесі підвищення кваліфікації вчителів / О.І. Захар // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 7-9.<br />
6. Карчевський М.В. Соціальні передумови правових заходів інформаційної безпеки / М.В. Карчевський // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Є.О. Дідоренка. – 2011. – № 1. – С. 35-55. <br />
7. Кочарян А.Б. Вимоги до професійної компетентності науково-педагогічних працівників університету за умов створення електронного освітнього середовища / А.Б. Кочарян // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 16-18.<br />
8. Логвиненко Ю.В. Вплив інформаційних технологій на сучасний педагогічний дискурс / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка: [зб. наук. праць. Вип. 23.] / редкол. О.І. Курок (відп. ред.) [та ін.]. – Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка, 2013. – С. 68-76.<br />
9. Логвиненко Ю.В. Зміни в українському освітньому дискурсі під впливом інформаційного суспільства / Ю.В. Логвиненко, В.О. Мазуренко // Освіта Сумщини. – №1 (21). – С. 42-47.<br />
10. Логвиненко Ю. В. Освіта ХХІ століття: виклики, пошуки відповідей: [навч.-метод. посіб.] / Ю. В. Логвиненко, В.О. Мазуренко, Т.Г. Стукалова. – Суми: РВВ СОІППО, 2012. – 104 с. <br />
11. Медведєв І.А. Інформатизація освіти як шлях підвищення її якості та доступності (на прикладі Сумської області) / І.А. Медведєв, Л.Г. Петрова, С.П. Ніколаєнко // Комп'ютер у школі та сім’ї. – 2013. – № 6 (110). – С. 3-7.<br />
12. Модели управления процессами комплексной информации общего среднего образования / Г.Д. Дылян, Э.С. Работыльская, М.С. Цветков. – М.: Бином. Лаборатория знаний, 2005. – 111 с. <br />
13. Морозов В. Упровадження новітніх інформаційних технологій у сучасний педагогічний дискурс / В. Морозов // Вища освіта України. – 2013. – №2. – С. 54-58.<br />
14. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
15. Чубарук О.В. Управління розвитком інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів української мови і літератури в системі післядипломної освіти / О.В. Чубарук // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – №4. – С. 11-15.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
16. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. – К. : НІСД. – 2010. – 64 с. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/dubov_infsus-31058.pdf<br />
17. Закон України Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 12, ст.102 ) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-16<br />
18. Комендант О.В. Стан України у світових ІТ-рейтингах в аспекті впровадження економіки знань [Електронний ресурс] / О.В. Комендант. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/2013_05_30_31_kampodilsk/ekonomichnij_blok_doslidzhen/stan_ukrajini_u_svitovikh_it_rejtingakh_v_aspekti_vprovadzhennja_ekonomiki_znan/31-1-0-649<br />
19. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні: [Електронний ресурс] // Президія НАПН України. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Режим доступу: http://www.ispp.org.ua/news_44.htm. Назва з екрану.<br />
20. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії, інформація, ідеологія та утопія. / Д. Лайон : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html.<br />
21. Малицька І.Д. Роль і місце ІКТ в системах освіти зарубіжних країн: [Електронний ресурс] / І.Д.Малицька. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em10/content/09midcfo.htm<br />
22. Могилев А.М. Принципы системной информатизации в системе образования [Электронный ресурс] / А.М. Могилев – Режим доступа: znamenvs.chat.ru ELBR./1htm.<br />
23. Онкович Г.В. Медіаосвіта (Загальний курс) // Програма навчального курсу для студентів вищих навчальних закладів :[Електронний ресурс] / Г.В. Онкович. – К.: ІВО НАПН України. – 2010. – 24 с.– Режим доступу: http://edu.of.ru/attach/17/82978/doc <br />
24. Писаренко О.Л. Сутність інституту освіти в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аналіз. / О.Л. Писаренко. – [Електронний ресурс]. –:Режим доступу: http://www.google.com.ua/url// nbuv.gov.ua/portal/natura/vkpi/fpp/2009-2/24_Pisarenko.<br />
25. Рамський Ю.С. Зміни в професійній діяльності вчителя в епоху інформатизації освіти / Ю.С. Рамський. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/12/2.pdf<br />
26. Чекман І. С. Конвергентні технології – нанобіомедичний аспект / І.С. Чекман, Т.Ю. Небесная, А.М. Дорошенко // Український медичний часопис. – 2011. – №2 (82) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.umj.com.ua/article/8865/konvergentni-texnologii-nanobiomedichnij-aspekt.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:47, 29 жовтня 2015 (EET)<br />
<br />
Відповіді на індивідуальне заняття №2.<br />
<br />
1. Інформатизація суспільства призводить до нового, інформаційного, устрою професійної діяльності вчителя. Суспільство інформаційних технологій, зацікавлене в тому, щоб громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, адаптуватися до умов сучасного життя. Використання інформаційних і комунікаційних технологій змінює роль учителя і методи його роботи. Учитель повинен формувати в учнів світогляд, етичні позиції при здійсненні діяльності в інформаційному суспільстві; розвивати ініціативу і самостійність, виховувати їх бути відповідальними за власну освіту; формувати в учнів мотивацію до навчання, саморозвитку; навчити вчитися; формувати в учнів інформаційні потреби; розвивати інтерес до способів набуття нових знань та вмінь; допомогти знаходити відповіді на запитання, самостійно здобувати знання; навчити використовувати інформаційні освітні ресурси і здійснювати інформаційну взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу. Учителю доводиться працювати в умовах нової моделі освіти, де учень може паралельно вивчати предмети шкільної програми в класі, вдома, у бібліотеці, використовуючи різноманітні візуальні засоби й ресурси мультимедіа. Учитель повинен сприяти учням в ефективному і творчому засвоєнні навчального матеріалу, в розвитку критичного осмислення здобутих відомостей. Отже, головною компетентністю вчителя в інформаційному суспільстві стає його роль помічника, консультанта, наставника. Проте вчитель все-таки відіграє ключову роль<br />
<br />
2. Med Kharbach наводить «33 цифрових навички, якими повинен володіти вчитель в 21 столітті». Учитель 21 го століття повинен вміти для підвищення кваліфікації і підготовки до навчального процесу: використовувати соціальні мережі для зв’язку з колегами і професійного зростання; створювати електронне портфоліо свого власного розвитку за допомогою блогів, сайтів; використовувати у своїй роботі мобільні пристрої (такі, як смартфони і планшети), працювати з цифровими зображеннями для їх використання в навчанні; створювати скріншоти відео і робочого столу; створювати колажі з фото; використовувати інструменти запису екрану для створення електронних посібників; цифрові інструменти для організації часу і підвищення ефективності його використання; використовувати самому і надати учням інструменти для організації своєї роботи і планування свого навчання.<br />
Для використання веб контенту: 1. Проводити ефективні пошукові запити за мінімальний час. 2. Використовувати інтернет-нотатки для отримання цікавих ідей. 3. Курувати веб контент, відбираючи необхідний для навчання в аудиторії. Застосовувати сервіси соціальних закладок для спільного використання ресурсів з учнями й учнів між собою. 4. Оцінювати достовірність змісту веб контенту. 5. Визначати інтернет ресурси, безпечні для перегляду учнями. 6. Використовувати сервіс нотаток, щоб поділитися цікавим контентом зі своїми учнями. 7. Коментувати веб сторінки і цитувати, щоб поділитися з класом. 8. Розуміти питання, пов’язані з авторським правом й справедливим використанням онлайн матеріалів.<br />
Для проведення навчального процесу: 1. Створювати і застосовувати відео і «живі» презентації, вебінари і тренінги. 2. Використовувати цифрові<br />
інструменти для створення тестів, інтерактивних завдань. 3. Використовувати програмне забезпечення для проведення опитування у класі в реальному часі. 4. Використовувати комп’ютерні ігри в педагогічних цілях. 5. Знати про різні способи використання YouTube в класі. 6. Використовувати блоги і вікі як інтернет платформи для роботи з учнями. 7. Використовувати засоби спільної роботи для створення і редагування тексту. 8. Використовувати онлайн засоби для сумісного зберігання та доступу до документів і файлів з учнями. 9. Використовувати засоби обміну текстових повідомлень в групі для спільної роботи над проектом.10. Проводити дослідницьку роботу з використанням цифрових інструментів. 11. Бути в змозі виявити плагіат у роботах учнів. Ось де простір для самоосвіти й самовдосконалення сучасного педагога. <br />
Я маю персональний сайт. Створила інтерактивну літературну карту письменника-земляка Остапа Вишні. Запрошую Вас по можливості переглянути.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 00:14, 5 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Консультація (2 год.)<br />
Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи<br />
Програми допомоги ЄС у сфері вищої освіти України. Відставання української освітньої системи з ряду параметрів від освіти в країнах ЄС. Заходи у сфері освіти в України рамках програм зовнішньої допомоги Європейської Комісії. Програма Tempus. Програма Erasmus Mundus. Вікно зовнішньої співпраці Erasmus Mundus. Програма Жана Моне.<br />
<br />
Рекомендована література:<br />
1. Актуальні проблеми євроінтеграції : [зб. статей з пит. євроінтегр. та права / За ред. Д. Ягунова, вступ ст. В. Вишнякова. – Вип. 7.]. – Суми: ПП Кочубей Н.В., 2011. – 276 с.<br />
2. Андрущенко В. Проблема входження української університетської освіти в європейський освітній простір / В. Андрущенко, І. Гамерська // Рідна школа. – 2012. – № 1-2 (січень-лютий). – С. 3-8.<br />
3. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 4-6.<br />
4. Андрущенко В. Освіта України в системі цінностей «розколотого світу» / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2009. – №3. – С. 31-37.<br />
5. Буряк П.Ю. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навчальний посібник / П. Ю. Буряк, О. Г. Гупало. – К. : Хай-тек прес, 2007. – 336 с.<br />
6. Дарійчук Л. Система освіти в Україні: реформування чи оновлення? / Л. Дарійчук // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 6.<br />
7. Дмитриченко М.Ф. Вища освіта і Болонський процес: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / М.Ф. Дмитриченко, Б.І. Хорошун, О.М. Язвінська, В.Д. Данчук. – К.: Знання України, 2006. – 440 с.<br />
8. Ерохин А. К. К вопросу об изменении целей высшего образования / А.К. Ерохин // Alma mater. – 2008. – №10. – С. 21-25. <br />
9. Євроінтеграція – крок до заможної України // Вісник пенсійного фонду України. – 2013. – №9 (135). – С. 4-5.<br />
10. Журавський В. Основні завдання вищої школи щодо реалізації в Україні принципів і завдань Болонського процесу / В. Журавський // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 12-16.<br />
11. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. – К.: Вища школа, 2003. – 196 с.<br />
12. Кордон М.В. Європейська та євроатлантична інтеграція України: [навч. посіб.; 2-е видання] / М.В.ґ Кордон. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 172 с.<br />
13. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.<br />
14. Майер Б.О. Об онтологии качества образования в обществе знания / Б.О. Майер, Н.В. Наливайко // Философия образования. – 2008. – №3. – С. 4-18.<br />
15. Майер Б.О. Образование в условиях глобальных изменений: методологическая функция философии образования / Б.О. Майер // Философия образования. – 2012. – №6 (45). – С. 117-124.<br />
16. Мурзагалієва Д. Нові моделі інтеграційного процесу / Д. Мурзагалієва // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №5 (197). – С. 120-123.<br />
17. Похресник А. Стратегічна роль цілісного освітньо-наукового комплексу / А. Похресник // Вища освіта України. – 2011. – № 4. – C.30-36.<br />
18. Соколов В. Євроінтеграційні прагнення України: досягнення та перспективи / В. Соколов // Віче. – 2010. – №22 (283). – С. 25-28.<br />
19. Ціватий В. Завершення періоду євроромантизму / В. Ціватий // Зовнішні справи. – 2011. – №7-8. – С. 14-17.<br />
Інтернет-ресурси:<br />
20. Болонський процес в Україні: перспективи та проблеми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.loippo.lg.ua/reforma_bolon_dekl.htm.<br />
21. У Європу Знань через Болонський процес [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://studprofcom.ntu-kpi/kiev/ua.<br />
22. http://ec.europa.eu/education/lifelonglearning-programme/doc88_en.htm<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:54, 21 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
СТРАТЕГІЧНІ ЗМІНИ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ <br />
<br />
'''<br />
'''Вивчаємо джерела''':<br />
1. http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/111-zakon-ukrayiny-pro-vyschu-osvitu;<br />
2. mon.gov.ua/img/zstored/files/project_30102014.doc<br />
<br />
<br />
'''Обговорюємо''': <br />
• Закон України «Про вищу освіту»;<br />
• Проект Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років Що, на вашу думку, у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» вказує на трансформації української системи освіти? Чи, навпаки, свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, не відповідає запитам суспільства?<br />
• Які протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років»? Як це може позначитися на розвитку освіти України?<br />
• Чи можете ви назвати Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» перспективними для розвитку України? Чому?<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:47, 15 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Відповідь:<br />
<br />
Якщо порівнювати Закони України "Про вищу освіту" 2002 та 2014 років, то певною мірою відчутний процес трансформації системи вищої освіти України в контексті входження до Європейського простору. Щодо нового закону «Про вищу освіту», який уже ухвалений парламентом і діє з 6 вересня 2014 року, то основні його відмінності від попередньої редакції полягають в ідеї університетської автономії (як управлінській, так і фінансовій), інтеграції української освіти до світової, зміні правил присудження вчених ступенів, створенні Нацагентства з якості вищої освіти тощо. Наразі більшість із цих ініціатив перебувають у процесі реалізації. Однак, на мою думку, Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» свідчить про те, що стан української освіти, її нормативно-законодавчої бази, ще не в повній мірі відповідає запитам суспільства. Основна проблема української вищої освіти полягає в тому, що відсутні механізми, як правильно перенести європейські стандарти на українські освітні правила. Існує три найбільші проблеми:трансформації змісту освіти; обсягу навчальної діяльності;трансформування результатів оцінювання.<br />
В Україні, на жаль, система здобування вищої освіти є неефективною. За своїм фаховим рівнем значна частина випускників вищих навчальних закладів виявляється неготовою до практичної роботи в умовах жорсткої конкуренції, яка існує на ринку робочої сили. Тож наша дипломована молодь поповнює лави безробітних або влаштовується працювати за іншим фахом.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:07, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Так, протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років". Це може негативно позначитися на розвиток освіти України.<br />
Наприклад: за Законом "Про вищу освіту" (Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти) остання має не три (п. 1.3.1), а п’ять формальних ступенів: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Тому – концептуально – слід спершу визначитися, які саме ступені з цих п’яти здобуваються у межах одного вищого навчального закладу.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:42, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Назвати перспективним Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років для розвитку України, на мій погляд, не можна, тому що ці документи містять багато протиріч. До того вони потребують доповнень. Так у даний час проходить громадське обговорення проект Концепції реформування системи ліцензування та акредитації у вищій освіті України.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 15:58, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
доброго дня. вам слід виконати індивідуальне завдання 1.<br />
--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:35, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
індивідуальне заняття №1 виконала--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 18:52, 20 листопада 2015 (EET)а--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 06:42, 5 листопада 2015 (EET)<br />
<br />
----<br />
Доброго дня. до зустрічі на екзаменаційній сесії. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:59, 18 листопада 2015 (EET)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=88957ІКТ в управлінській діяльності Лавриненко В.Я.2015-12-04T12:34:57Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Індивідуальні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 17:18, 19 червня 2015 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповідь на запитання:<br />
<br />
Коли вийшла у світ Вікі-енциклопедія?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:42, 11 червня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваша відповідь:<br />
<br />
Доброго дня. Вікі-енциклопедія як сайт довідкового характеру створена 15 січня 2001 англійською мовою, де будь-який користувач може редагувати існуючі статті і додавати власні. Пізніше з'явилися розділи різними мовами, у тому числі українською.<br />
--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:50, 11 червня 2015 (EEST)<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповідь на запитання:<br />
<br />
Чи можна розмістити на вікі-статтю документи, які належать до інших ресурсів? <br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:19, 17 червня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваша відповідь:<br />
<br />
Вікі-сайт призначений для колективного створення та редагування гіпертекстів, тому безумовно у вікі-розмітці є інструменти для створення переходів між статтями вікі-середовища та посилань на інші ресурси інтернету. У Вікі-КДПУ внутрішніми посиланнями називаються посилання на статті у Вікі-КДПУ, а зовнішніми посиланнями – переходи на ресурси у мережі інтернет.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 17:18, 19 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! <br />
<br />
Пропоную вам попрацювати з '''Google картами''', точніше "сходити на офлайн-екскурсію". Ваша задача знайти об'єкт на карті та дати відповіді у поля форми. Завдання містить '''4 кроки'''. Виконавши '''Крок 1''' - за посиланням маєте змогу перейти до наступного кроку. Уважно читайте анотації.<br />
<br />
Для виконання запропонованого завдання Вам потрібно:<br />
<br />
#Відкрити через '''Служби Google''' (''вибрати праворуч вгорі'') службу '''Google Карти'''. <br />
#Знайти об'єкт на карті через пошук. Ваш об'єкт - '''залізничний вокзал "Південний" у м.Києві''' та перейти у '''режим перегляду вулиць'''(''взяти '''ЛКМ''' праворуч внизу чоловічка і помістити його на об'єкт''), вивчити місцевість.<br />
#У наступній вкладці відкрити [https://docs.google.com/forms/d/1MXnPv3erxaxkvaibRBPWK1qteEXQFo52cSUidha4oZw/viewform форму індивідуального заняття з ІКТ] та вписати відповіді у поля форми Кроку 1.<br />
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 2.Дати відповіді.<br />
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 3.Дати відповіді.<br />
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 4.Дати відповіді.<br />
<br />
Бажаємо успіхів та чекаємо на відповіді!<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:05, 18 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:06, 18 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, шановна Наталіє Вікторівно! Завдання з''Google картами''' я виконала. Форми заповнила та надіслала.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 08:41, 3 жовтня 2015 (EEST)<br />
----<br />
<br />
'''№2.'''<br />
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас з вами друге індивідуальне заняття, на якому вам потрібно створити кросворд за допомогою он-лайн сервісу для створення кросвордів '''Cross'''.<br />
Виконуйте послідовність дій і все у вас вийде.<br />
#Відкрийте [http://cross.highcat.org/ru_RU/ ресурс '''Cross'''] у новій вкладці вашого браузера.<br />
#Ознайомтеся з [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNTjR3cU1iSjc0Mlk/view?usp=sharing інструкцією по роботі з даним сервісом].<br />
#Перегляньте [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNbUtfMjN1dEN1QVE/view?usp=sharing приклад створеного кросворду].<br />
#Виберіть будь-яку тему зі свого навчального предмету, складіть до неї питання та відповіді на них, які ви використаєте для створення кросворду.<br />
#Створіть он-лайн кросворд. Користуючись інструкцією завантажте собі на комп’ютер у 2-х варіантах та оформіть його за зразком.(див. п.3)<br />
#Завантажте кросворд на свій Google-диск, надайте спільний доступ, та розмістіть його за зразком у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1xxnm2tIl1LwADAp_rlPqfdfKgFy4g8o7hsg85DPdTks/edit#gid=0 таблиці індивідуального заняття].<br />
'''''Вітаємо! Завдання виконано.'''''<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:04, 27 жовтня 2015 (EET)<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:14, 27 жовтня 2015 (EET)<br />
<br />
Доброго дня, кросворд зробила, на Google-диску записала та доступ відкрила - https://drive.google.com/file/d/0B5lxJO6LarePOE50ajMtRzBydlE/view?usp=sharing та https://drive.google.com/file/d/0B5lxJO6LarePSURIZC1ieV8zR2c/view?usp=sharing Але в таблицю додати інформацію не можу - відсутні права редагувати --[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 14:34, 4 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Доброго дня, Шановна Валентина Яківна. Якщо у Вас виникають питання з виконання проекту чи стосовно відповідей у технічному напрямку - звертайтеся, із задоволенням допоможемо.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 16 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, кросворд зробила, на Google-диску записала та доступ відкрила - https://drive.google.com/file/d/0B5lxJO6LarePOE50ajMtRzBydlE/view?usp=sharing та https://drive.google.com/file/d/0B5lxJO6LarePSURIZC1ieV8zR2c/view?usp=sharing Але в таблицю додати інформацію не можу - відсутні права редагувати <br />
--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 14:23, 4 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Доброго дня. Пропоную вам подискутувати з питання ''"Чи мають місце ІКТ у вашій професійній діяльності?"''.<br />
<br />
Для того, щоб висловити свою точку зору вам потрібно перейти за посиланням [[Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти]] та у розділі '''ІКТ в управлінській діяльності''' ознайомитися із запропонованим матеріалом та вписати у місці під '''вільним номером''' свою відповідь, поставити підпис з часовою міткою.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 1 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:03, 1 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Шановні Наталіє Вікторівно, Людмило Олександрівно! Своюточку зору з проблеми "Чи мають місце ІКТ у вашій професійній діяльності" я висловила під вільним номером 1.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 10:33, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Настав час підводити підсумки нашої з вами роботи. Ваша задача перейти за посиланням[https://docs.google.com/forms/d/1D3bXyj7j9hiqKah6RXHUgq_mmx4XSpSrjroC0fq0uDM/viewform Проведення та перевірка модульного контролю], уважно прочитати анотацію та дати відповіді на запропоновані питання, натиснути кнопку "Надіслати" - і все. Бажаємо успіхів!<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:14, 7 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:02, 7 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Завдання модульного контролю виконано.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:12, 9 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня! Перевірте правильність виконання усіх завдань та виконайте заборгованості. Бажаємо успіхів!<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:49, 30 листопада 2015 (EET)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D0%B2_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%AF.&diff=88942ІКТ в управлінській діяльності Лавриненко В.Я.2015-12-04T12:23:35Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Консультації */</p>
<hr />
<div><br />
--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 17:18, 19 червня 2015 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповідь на запитання:<br />
<br />
Коли вийшла у світ Вікі-енциклопедія?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:42, 11 червня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваша відповідь:<br />
<br />
Доброго дня. Вікі-енциклопедія як сайт довідкового характеру створена 15 січня 2001 англійською мовою, де будь-який користувач може редагувати існуючі статті і додавати власні. Пізніше з'явилися розділи різними мовами, у тому числі українською.<br />
--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 21:50, 11 червня 2015 (EEST)<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповідь на запитання:<br />
<br />
Чи можна розмістити на вікі-статтю документи, які належать до інших ресурсів? <br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:19, 17 червня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваша відповідь:<br />
<br />
Вікі-сайт призначений для колективного створення та редагування гіпертекстів, тому безумовно у вікі-розмітці є інструменти для створення переходів між статтями вікі-середовища та посилань на інші ресурси інтернету. У Вікі-КДПУ внутрішніми посиланнями називаються посилання на статті у Вікі-КДПУ, а зовнішніми посиланнями – переходи на ресурси у мережі інтернет.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 17:18, 19 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! <br />
<br />
Пропоную вам попрацювати з '''Google картами''', точніше "сходити на офлайн-екскурсію". Ваша задача знайти об'єкт на карті та дати відповіді у поля форми. Завдання містить '''4 кроки'''. Виконавши '''Крок 1''' - за посиланням маєте змогу перейти до наступного кроку. Уважно читайте анотації.<br />
<br />
Для виконання запропонованого завдання Вам потрібно:<br />
<br />
#Відкрити через '''Служби Google''' (''вибрати праворуч вгорі'') службу '''Google Карти'''. <br />
#Знайти об'єкт на карті через пошук. Ваш об'єкт - '''залізничний вокзал "Південний" у м.Києві''' та перейти у '''режим перегляду вулиць'''(''взяти '''ЛКМ''' праворуч внизу чоловічка і помістити його на об'єкт''), вивчити місцевість.<br />
#У наступній вкладці відкрити [https://docs.google.com/forms/d/1MXnPv3erxaxkvaibRBPWK1qteEXQFo52cSUidha4oZw/viewform форму індивідуального заняття з ІКТ] та вписати відповіді у поля форми Кроку 1.<br />
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 2.Дати відповіді.<br />
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 3.Дати відповіді.<br />
#Після надіслання відповідей перейти за посиланням на Крок 4.Дати відповіді.<br />
<br />
Бажаємо успіхів та чекаємо на відповіді!<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:05, 18 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:06, 18 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, шановна Наталіє Вікторівно! Завдання з''Google картами''' я виконала. Форми заповнила та надіслала.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 08:41, 3 жовтня 2015 (EEST)<br />
----<br />
<br />
'''№2.'''<br />
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас з вами друге індивідуальне заняття, на якому вам потрібно створити кросворд за допомогою он-лайн сервісу для створення кросвордів '''Cross'''.<br />
Виконуйте послідовність дій і все у вас вийде.<br />
#Відкрийте [http://cross.highcat.org/ru_RU/ ресурс '''Cross'''] у новій вкладці вашого браузера.<br />
#Ознайомтеся з [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNTjR3cU1iSjc0Mlk/view?usp=sharing інструкцією по роботі з даним сервісом].<br />
#Перегляньте [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNbUtfMjN1dEN1QVE/view?usp=sharing приклад створеного кросворду].<br />
#Виберіть будь-яку тему зі свого навчального предмету, складіть до неї питання та відповіді на них, які ви використаєте для створення кросворду.<br />
#Створіть он-лайн кросворд. Користуючись інструкцією завантажте собі на комп’ютер у 2-х варіантах та оформіть його за зразком.(див. п.3)<br />
#Завантажте кросворд на свій Google-диск, надайте спільний доступ, та розмістіть його за зразком у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1xxnm2tIl1LwADAp_rlPqfdfKgFy4g8o7hsg85DPdTks/edit#gid=0 таблиці індивідуального заняття].<br />
'''''Вітаємо! Завдання виконано.'''''<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:04, 27 жовтня 2015 (EET)<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:14, 27 жовтня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Доброго дня, Шановна Валентина Яківна. Якщо у Вас виникають питання з виконання проекту чи стосовно відповідей у технічному напрямку - звертайтеся, із задоволенням допоможемо.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 16 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня, кросворд зробила, на Google-диску записала та доступ відкрила - https://drive.google.com/file/d/0B5lxJO6LarePOE50ajMtRzBydlE/view?usp=sharing та https://drive.google.com/file/d/0B5lxJO6LarePSURIZC1ieV8zR2c/view?usp=sharing Але в таблицю додати інформацію не можу - відсутні права редагувати <br />
--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 14:23, 4 грудня 2015 (EET)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Доброго дня. Пропоную вам подискутувати з питання ''"Чи мають місце ІКТ у вашій професійній діяльності?"''.<br />
<br />
Для того, щоб висловити свою точку зору вам потрібно перейти за посиланням [[Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти]] та у розділі '''ІКТ в управлінській діяльності''' ознайомитися із запропонованим матеріалом та вписати у місці під '''вільним номером''' свою відповідь, поставити підпис з часовою міткою.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 1 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:03, 1 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Шановні Наталіє Вікторівно, Людмило Олександрівно! Своюточку зору з проблеми "Чи мають місце ІКТ у вашій професійній діяльності" я висловила під вільним номером 1.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 10:33, 4 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Настав час підводити підсумки нашої з вами роботи. Ваша задача перейти за посиланням[https://docs.google.com/forms/d/1D3bXyj7j9hiqKah6RXHUgq_mmx4XSpSrjroC0fq0uDM/viewform Проведення та перевірка модульного контролю], уважно прочитати анотацію та дати відповіді на запропоновані питання, натиснути кнопку "Надіслати" - і все. Бажаємо успіхів!<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:14, 7 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:02, 7 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
Завдання модульного контролю виконано.--[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]] ([[Обговорення користувача:Лавриненко Валентина Яківна|обговорення]]) 20:12, 9 жовтня 2015 (EEST)<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня! Перевірте правильність виконання усіх завдань та виконайте заборгованості. Бажаємо успіхів!<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:49, 30 листопада 2015 (EET)</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88651Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-28T09:34:48Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [[село Грунь]], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
Веб-сайт https://sites.google.com/site/grunskazos/<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні]].<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського народного літературно-меморіального музею письменника]], автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [[Василь Чечвянський]] і [[Остап Вишня]], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [[Катерина Квітчаста]], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук [[Лещенко Анастасія Кирилівна]]. Заслужений учитель України [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia/l-o-lebedinec---direktor-muzeu-ostapa-visni-naris Лебединець Людмила Олександрівна] теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був вручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчається 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунським народним літературно-меморіальним музеєм]], Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88645Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T13:42:09Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Відомі випускники */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [[село Грунь]], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
Веб-сайт https://sites.google.com/site/grunskazos/<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні]].<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського народного літературно-меморіального музею письменника]], автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [[Василь Чечвянський]] і [[Остап Вишня]], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [[Катерина Квітчаста]], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук [[Лещенко Анастасія Кирилівна]]. Заслужений учитель України [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia/l-o-lebedinec---direktor-muzeu-ostapa-visni-naris Лебединець Людмила Олександрівна] теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був вручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунським народним літературно-меморіальним музеєм]], Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88644Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T13:34:06Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [[село Грунь]], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
Веб-сайт https://sites.google.com/site/grunskazos/<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні]].<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського народного літературно-меморіального музею письменника]], автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [http://wiki.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E Катерина Квітчаста], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/331550/source:default Лещенко Анастасія Кирилівна]. Заслужений учитель України [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia/l-o-lebedinec---direktor-muzeu-ostapa-visni-naris Лебединець Людмила Олександрівна] теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунським народним літературно-меморіальним музеєм]], Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88643Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T13:33:44Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [[село Грунь]], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
Веб-сайт [https://sites.google.com/site/grunskazos/]<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні]].<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського народного літературно-меморіального музею письменника]], автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [http://wiki.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E Катерина Квітчаста], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/331550/source:default Лещенко Анастасія Кирилівна]. Заслужений учитель України [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia/l-o-lebedinec---direktor-muzeu-ostapa-visni-naris Лебединець Людмила Олександрівна] теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунським народним літературно-меморіальним музеєм]], Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=88642Користувач:Лавриненко Валентина Яківна2015-11-27T13:30:22Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Контакти */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''''Лавриненко Валентина Яківна'''''<br />
<br />
[[Файл:Лавриненко_В.Я..JPG|300px|thumb|left|Лавриненко Валентина]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
Сумська область Охтирський район с. Грунь<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br />
==Посада==<br />
Заступник директора з навчально-виховної роботи<br />
<br />
==Категорія==<br />
<br />
Вища<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
<br />
Історія навчальних закладів [[Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка]]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B5lxJO6LarePY3Z3ZHNNSHZQQUk/view?usp=sharing Документ]<br />
<br />
==Контакти==<br />
[mailto:lavrivali@gmail.com lavrivali@gmail.com]<br />
<br />
0956954125<br />
<br />
[https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/home Персональний сайт] <br />
<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=88641Користувач:Лавриненко Валентина Яківна2015-11-27T13:29:44Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Контакти */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''''Лавриненко Валентина Яківна'''''<br />
<br />
[[Файл:Лавриненко_В.Я..JPG|300px|thumb|left|Лавриненко Валентина]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
Сумська область Охтирський район с. Грунь<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br />
==Посада==<br />
Заступник директора з навчально-виховної роботи<br />
<br />
==Категорія==<br />
<br />
Вища<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
<br />
Історія навчальних закладів [[Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка]]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B5lxJO6LarePY3Z3ZHNNSHZQQUk/view?usp=sharing Документ]<br />
<br />
==Контакти==<br />
[mailto:lavrivali@gmail.com]<br />
<br />
0956954125<br />
<br />
[https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/home Персональний сайт] <br />
<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88640Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T13:27:21Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [[село Грунь]], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні]].<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського народного літературно-меморіального музею письменника]], автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [http://wiki.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E Катерина Квітчаста], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/331550/source:default Лещенко Анастасія Кирилівна]. Заслужений учитель України [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia/l-o-lebedinec---direktor-muzeu-ostapa-visni-naris Лебединець Людмила Олександрівна] теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунським народним літературно-меморіальним музеєм]], Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=88639Історія Охтирського району2015-11-27T13:24:56Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[село Високе]]<br />
<br />
[[село Комиші]]<br />
<br />
[[село Грунь]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88638Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T13:16:20Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Кращі вчителі */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%8C_%28%D0%90%D1%85%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29 с. Грунь], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні]].<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунського народного літературно-меморіального музею письменника]], автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [http://wiki.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E Катерина Квітчаста], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/331550/source:default Лещенко Анастасія Кирилівна]. Заслужений учитель України [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia/l-o-lebedinec---direktor-muzeu-ostapa-visni-naris Лебединець Людмила Олександрівна] теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунським народним літературно-меморіальним музеєм]], Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88637Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T13:14:06Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%8C_%28%D0%90%D1%85%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29 с. Грунь], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [http://wiki.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E Катерина Квітчаста], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/331550/source:default Лещенко Анастасія Кирилівна]. Заслужений учитель України [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia/l-o-lebedinec---direktor-muzeu-ostapa-visni-naris Лебединець Людмила Олександрівна] теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунським народним літературно-меморіальним музеєм]], Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88636Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T13:13:08Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%8C_%28%D0%90%D1%85%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29 с. Грунь], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [http://wiki.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E Катерина Квітчаста], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/331550/source:default Лещенко Анастасія Кирилівна]. Заслужений учитель України [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia/l-o-lebedinec---direktor-muzeu-ostapa-visni-naris Лебединець Людмила Олександрівна] теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, [[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні|Грунським народним літературно-меморіальним музеєм], Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=88635Музеї Охтирського району2015-11-27T13:12:05Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Грунський народний літературно-меморіальний музей Остапа Вишні]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=88634Музеї Охтирського району2015-11-27T13:09:38Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Літературно-меморіальний музей Остапа Вишні]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=88633Музеї Охтирського району2015-11-27T13:08:05Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: Скасування редагування № 88632 користувача Лавриненко Валентина Яківна ([[User talk:Лавриненко Валенти...</p>
<hr />
<div>Літературно-меморіальний музей Остапа Вишні</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=88632Музеї Охтирського району2015-11-27T13:07:13Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>Літературно-меморіальний музей Остапа Вишні<br />
<br />
==Назва музею==<br />
==Адреса музею==<br />
==Керівник музею==<br />
==Профіль музею==<br />
==Напрямки роботи музею==<br />
==Характеристика музею==<br />
<br />
==Історія створення музею==<br />
==Експозиції музею==<br />
==Унікальні експонати музею==<br />
==Заходи музею==<br />
<br />
==Фотоекскурсії експозиціями музею==<br />
==Контактна інформація==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Музеї області - Міста]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Музеї області - Села]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%9E%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=88631Музеї Охтирського району2015-11-27T13:06:34Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: Створена сторінка: Літературно-меморіальний музей Остапа Вишні</p>
<hr />
<div>Літературно-меморіальний музей Остапа Вишні</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88630Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T12:57:13Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Відомі випускники */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%8C_%28%D0%90%D1%85%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29 с. Грунь], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [http://wiki.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E Катерина Квітчаста], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук [http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/331550/source:default Лещенко Анастасія Кирилівна]. Заслужений учитель України [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia/l-o-lebedinec---direktor-muzeu-ostapa-visni-naris Лебединець Людмила Олександрівна] теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88629Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T12:47:46Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Відомі випускники */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%8C_%28%D0%90%D1%85%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29 с. Грунь], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [http://wiki.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E Катерина Квітчаста], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88628Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T12:46:08Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Відомі випускники */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%8C_%28%D0%90%D1%85%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29 с. Грунь], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса [[Література_рідного_краю|Катерина Квітчаста]], Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю" , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88627Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T12:38:18Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%8C_%28%D0%90%D1%85%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29 с. Грунь], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
<br />
А в школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури [[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]], з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остапа Вишні], є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором [https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/poezia нарисів про Остапа Вишню] та інших відомих земляків та літературної карти [https://www.google.com/maps/d/edit?mid=zxsNsUT4XJH0.kXvfV6kpNprI "Світ Остапа Вишні"].<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Грунської сільської ради], голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%87%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Чечвянський] і [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BF_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8F Остап Вишня], який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Миколайович Діхтяренко] та [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Петрович Симон]. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
*Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88624Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T12:18:19Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 | А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%8C_%28%D0%90%D1%85%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29 | с. Грунь], пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором нарисів про Остапа Вишню та інших відомих земляків та літературної карти "Світ Остапа Вишні".<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
*Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88623Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T12:16:51Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 | А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором нарисів про Остапа Вишню та інших відомих земляків та літературної карти "Світ Остапа Вишні".<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
*Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88622Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T12:15:30Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87|А.М. Діхтяренка] Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором нарисів про Остапа Вишню та інших відомих земляків та літературної карти "Світ Остапа Вишні".<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
*Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88621Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:59:05Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором нарисів про Остапа Вишню та інших відомих земляків та літературної карти "Світ Остапа Вишні".<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
*Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями. Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка. <br />
<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
*Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
*Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88620Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:53:38Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором нарисів про Остапа Вишню та інших відомих земляків та літературної карти "Світ Остапа Вишні".<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
*Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогічних інновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
Мова навчання: українська.<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88619Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:43:57Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x600px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором нарисів про Остапа Вишню та інших відомих земляків та літературної карти "Світ Остапа Вишні".<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
*Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
Мова навчання: українська.<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88618Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:43:10Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x400px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg|слева|x400px]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
:Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
:Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника, автором нарисів про Остапа Вишню та інших відомих земляків та літературної карти "Світ Остапа Вишні".<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
:- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
:В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
:Та найкраще – це моє село;<br />
:Соняшники літа променисто<br />
:Повертають до людей тепло.<br />
<br />
:Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
:Де мій клас? І де моє вікно?<br />
:Де моє школярство бідне, але миле.<br />
:Та пора минула вже давно.<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
*Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
*Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
*Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
*Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
*Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
*Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
*Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
*Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
*Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
*Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
*Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
Мова навчання: українська.<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
* спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
* спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
* спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
* спеціаліст – 6 чол.<br />
* середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
*Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
*Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
*ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
*Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
*Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88617Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:29:10Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify"><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x400px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88616Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:28:41Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div style="text-align:justify><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x400px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88615Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:23:12Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
<div align:justify><br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x400px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
</div><br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88614Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:21:58Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|слева|x400px]]<br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88613Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:20:57Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg|мини|слева|x200px]][[Файл:1ен.jpg]] <br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88612Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:09:58Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg]] <br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
===Директори===<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88611Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:09:28Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg]] <br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
==Директори==<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88609Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-27T11:03:01Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: </p>
<hr />
<div> <br />
<br />
Сумська приватна гімназія "Просперітас"<br />
<br />
м.Суми, вул. Г. Кондратьєва 52<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
директор - Бритова Олена Валентинівна, відмінник освіти України, кавалер ордену княгині Ольги ІІІ ступеню.<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg]] <br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
==Директори==<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88549Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-25T19:52:56Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p>
<hr />
<div> <br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg]] <br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
==Директори==<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 2 учителів – Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88548Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-25T19:41:17Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p>
<hr />
<div> <br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg]] <br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
==Директори==<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджені 3 вчителі – Лавриненко В.Я., Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
Виходячи з вищезазначеного та розв’язуючи завдання державного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, педагогічний колектив розпочинає працювати над науково-методичною проблемою: «Оптимізація інноваційної діяльності з метою оволодіння учнями сільської школи ключовими компетентностями, забезпечення якісної освіти в умовах реформування та реалізації Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88547Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-25T19:38:58Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p>
<hr />
<div> <br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg]] <br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
==Директори==<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджені 3 вчителі – Лавриненко В.Я., Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
Постійно здійснюється заміна шкільних меблів на сучасні, нові. Оновлено парти і стільці в 1 кабінеті початкового навчання, у кабінетах математики, історії і суспільних дисциплін, української мови та літератури, кабінеті інформатики корпусу №1, кабінеті інформатики корпусу № 2, кабінеті зарубіжної літератури, англійської мови. Останнім часом переобладнано кабінет зарубіжної літератури, історії і суспільних дисциплін, інформатики, захисту Вітчизни, англійської мови. Створено кабінет педагога-організатора, тренінгову кімнату.<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88546Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-25T19:35:25Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p>
<hr />
<div> <br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg]] <br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
==Директори==<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
Заклад має 15 навчальних кабінетів (3 класні кімнати початкового навчання, 1 - для занять учнів, які відвідують ГПД, кабінет фізики, предмету «Захист Вітчизни», історії та суспільних дисциплін, математики, географії, біології та хімії, зарубіжної літератури, іноземної мови, музики та образотворчого мистецтва, української мови, 2 кабінети інформатики). Функціонують 2 лабораторіі – хімії та фізики, майстерня з обробки металу та деревини, актова зала на 120 місць, спортзала з тренерською кімнатою та роздягальнями, бібліотека, шкільний музей, навчально-дослідна ділянка площею 0,63 га, їдальня на 100 посадкових місць.<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджені 3 вчителі – Лавриненко В.Я., Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D1%83_%D0%90.%D0%9C._%D0%94%D1%96%D1%85%D1%82%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=88543Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка2015-11-25T19:30:40Z<p>Лавриненко Валентина Яківна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p>
<hr />
<div> <br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка Охтирської районної ради Сумської області<br />
<br />
Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, пл. Комсомолу, 1<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
[[Файл:фото.jpg]]<br />
<br />
Приміщення № 1 теперішньої Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів збудоване Зінківським земським повітом у 1902 році. Місце забудови являло собою пустир під місцевими назвами «Майдан», «Селітряні бурти». Школа розпочала роботу в 1902-1903 рр. під назвою «Грунська земська жіноча школа Зінківського повіту».<br />
До 1910 року курс навчання в початкових класах тривав три роки. У 1910 році вийшов наказ Міністерства освіти про збільшення терміну навчання до 4-х років.<br />
Школа нараховувала в той час 100-115 дівчаток. Керували процесом всього три вчителі. Мовою викладання була російська.<br />
Після Жовтневої революції ця маленька школа відчинила двері всім верствам населення. Впроваджувалося семирічне навчання. Грунська школа – перша семирічка в межах Грунського району.<br />
<br />
[[Файл:1ен.jpg]] <br />
<br />
Колектив освітян цього навчального закладу вже зріс до 15 чоловік.<br />
Кількість бажаючих отримати освіту була великою, а приміщення школи – маленьким. Тому місцеві органи влади й громадськість почали піднімати питання про побудову нового приміщення.<br />
І в 1927-1928 рр. було зроблено добудову приміщення старої школи.<br />
На цей час вже відкрилися семирічки в Куземені й Комишах.<br />
Наша школа спочатку іменувалася «Районна опорна школа», а пізніше – «Районна зразкова школа».<br />
25 серпня 1938 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі».<br />
Документ сприяв докорінному поліпшенню роботи. Школа відмовилась від бригадно-лабораторного методу, основою став урок, який веде вчитель.<br />
У 1935 році навчальний заклад був реорганізований, термін навчання продовжився до 10 років. Перший випуск Грунської десятирічки відбувся у 1938 році.<br />
У післявоєнний період школа працювала в 3-х приміщеннях. У цей час у стінах школи навчалися діти різного віку: її відвідували ті, котрі повинні були у цей час ходити до школи, і ті, кого називали «переростками», бо під час війни вони не мали змоги вчитися.<br />
Для проведення уроків фізкультури і фізкультурно-масової роботи в 1960 році побудовано спортзал.<br />
<br />
[[Файл:2ен.jpg]] <br />
<br />
З 1966 року почала працювати школа продовженого дня.<br />
Така реорганізація навчального процесу вимагала збільшення кількості вчителів. Педагогічний колектив став налічувати 40 чоловік.<br />
Наприкінці 60-х початку 70-х років школа перейшла на кабінетну систему навчання.<br />
Середню освіту здобували в Грунській школі діти з навколишніх сіл. Тому в 1975-1976 роках було збудовано приміщення пришкільного інтернату.<br />
<br />
==Директори==<br />
Сучасне нашої школи – це цілий шкільний Океан, в якому зустрінеш і підводні рифи буденної праці, і бурхливі течії творчості, і могутню високу хвилю натхнення.<br />
У шкільному Океані вирує життя. Це не тиха гавань, тут панують допитливі дитячі очі та щирі посмішки. І керувати в цьому Океані ой як не легко.<br />
Та на капітанському містку вмілий рульовий, який сміливо й упевнено обминає підводні рифи, чутливо вловлює вітер змін в освіті, надихає всіх долати і шторм, і штиль. Це директор школи.<br />
Багато штормів витримала на своєму шляху більш ніж за сто років і Грунська школа. Вистояла і продовжує стояти завдяки вмілим і мудрим керманичам, досвідченим капітанам, які керували нею в бурхливому освітянському океані. Багато їх несло варту на капітанському містку.<br />
Одним із перших директорів закладу була Олександра Федорівна Сахновська. Та й називалася вона на той час по-іншому – завідувач. А коли на початку 20-х років школа відчинила двері всім верствам населення і згодом у межах Грунського району стала першим семирічним навчальним закладом, його очолив Микола Олександрович Синьогубкін.<br />
Скільки дітей бажало отримати на той час освіту! Та школа була такою маленькою, що не могла вмістити всіх бажаючих у своїх стінах. І ось наприкінці 20-х років було зроблено добудову. Приміщення старої школи набуло нового вигляду і стоїть, збираючи в свої стіни дітлахів, до цього часу.<br />
Не припиняв своєї роботи навчальний заклад і в період страшного голодомору 1932-1933 років. Виснажені, опухлі від голоду дітлахи продовжували ходити до школи, вони тягнулися до знань, як квіти до сонця. У період голодомору в школі працювала їдальня, в якій, як згадує Калініченко К.Г., кухар під строгим контролем директора годувала всіх дітей. А коли учень був відсутній, зразу відвідували його батьків. Адже в ті страшні роки в Груні траплялися випадки людоїдства.<br />
Перед початком Великої Вітчизняної війни, а саме в 1937 році, до Груні прибув Суддя Федір Трохимович, який очолив педколектив Грунської школи і разом із тим викладав українську мову та літературу. У цей період відбулися кардинальні зміни в роботі освітянського осередку. З 1938 року в Груні працює заклад з десятирічним терміном навчання і, що найголовніше, для його роботи побудовано двоповерхове приміщення. А в сумлінного, енергійного директора, яким був Ф.Т. Суддя, було ще кілька планів. Та не судилося їм збутися. Все перекреслила війна. А Федір Трохимович з перших днів окупації пішов у партизанський загін, що діяв на території Грунщини. У січні 1942 року директор школи разом з іншими партизанами був закатований німецько-фашистськими загарбниками у місцевому парку.<br />
А на школу під час тимчасової окупації не можна було без жалю дивитися. Приміщення були зайняті німцями під казарми, склади, а найстрашніше - їх перетворили в конюшню. Діти з жахом спостерігали, як німецькі солдати по-звірячому нищили шкільне майно, для опалення рубали парти, столи.<br />
Після звільнення Груні від окупантів та в повоєнні роки естафету директорства в місцевій школі приймає Артюшенко Микола Тихонович – людина чесна, правдива й справедлива.<br />
Пізніше директором школи стала Стешенко Оксана Панасівна. На відміну від попередніх директорів вона була місцевою жителькою, до того ж випускницею цієї школи. За час її керівництва навчальний заклад мав найбільшу наповнюваність – навчалося у ньому більше, ніж 800 учнів. Випускники тих років згадують, що дисципліна в школі за Оксани Панасівни була “залізною”. Будучи вимогливою, перш за все до себе, цього вимагала від своїх колег та учнів. Як і попередні керманичі школи, Стешенко Оксана Панасівна залишила після себе вагомий слід: її заслугою стало те, що, перебуваючи на посаді директора, посприяла побудові шкільного спортивного залу для занять фізкультурою і спортом.<br />
Мабуть, не буде помилкою те, що найдовше директорську посаду у Грунській середній школі обіймав Рябченко Дмитро Андрійович. Він очолив заклад у 1967 році і працював на цій посаді до 1982 року. Учасник Великої Вітчизняної війни, Дмитро Андрійович служив у славнозвісній авіаескадрильї “Нормандія-Німан”. Школярі завжди з гордістю згадували цю сторінку життя їхнього директора і пишалися ним. А школа саме у той період почала завойовувати авторитет і визнання. У сільському історико-краєзнавчому музеї зберігається безліч нагород, які засвідчують цей факт. Навчальний заклад перейшов у ті роки на кабінетну систему навчання. Середню освіту в ньому здобували, крім грунян, і діти з навколишніх сіл. Для них було збудовано пришкільний гуртожиток.<br />
У 80-ті роки школу очолив новий, молодий, енергійний і працьовитий, директор. Це був Шевченко Василь Михайлович, який пропрацював на посаді близько десяти років. У цей час керівник велику увагу приділив зміцненню матеріальної бази школи та розвитку ініціативи й творчості педагогів і їх вихованців. Глянула стара школа на світ новими вікнами, змінили свій внутрішній інтер’єр предметні кабінети, шкільна їдальня. Зріс рейтинг освітнього закладу в проведенні районних і обласних предметних олімпіад. Старання і ентузіазм, вправність у керівництві школою Шевченка В. М. не пройшли повз увагу керівництва району. Василь Михайлович отримав підвищення – він став завідуючим відділом освіти районної державної адміністрації.<br />
А школу знов прийшов новий директор. Коляда Олександр Вікторович, колишній випускник цього закладу, очолив педагогічний колектив 1995 року. Він – Відмінник освіти України, старший учитель, людина врівноважена, порядна, принципова і водночас добра. Його люблять і поважають учні ще й за те, що веде найсучасніший і найулюбленіший урок – інформатику. Традиції, започатковані попередниками, новий директор підтримує, розвиває і примножує. Школа продовжує посідати одне з перших місць у районі.<br />
<br />
===Кращі вчителі===<br />
Наша школа – це наша історія. У ній працювала велика педагогічна сім’я, старші наставники, люди, які віддавали розум, серце, душу й здоров’я дітям. Пошук!.. Натхнення!.. Творчість!..Це стосується ветеранів педагогічної праці. Вони присвятили своє життя служінню великій справі виховання та навчання дітей.<br />
<br />
<br />
Важливу роль у становленні людини належить учителю. Взірцем подвижницької праці на освітянській ниві для учнів Грунської ЗОШ були, є й будуть педагоги, які віддають усі свої сили, знання, час для того, щоб діти стали освіченими й добрими людьми. Перший крок у цій справі роблять учителі-класоводи. Багато залежить від якості зернят тих знань, що сіють вони в серці маленької дитини.<br />
<br />
<br />
Перша вчителька. Вона завжди живе в серці й молодшого школяра, і випускника. Чуйна, добра і в той час вимоглива... Саме такою залишилася в пам’яті багатьох поколінь Іванюта Тетяна Василівна, яка майже 40 років пропрацювала на освітянській ниві, сіючи в дитячі душі розумне, добре, вічне. Учителька віддала школі багато душевних і фізичних сил. Її називали дочкою полтавських степів, бо приїхала із села Гоголєво на Грунщину в середині 30-х років до школи, де працювала разом із Іваненко Олександрою Гнатівною, Олександрою Петрівною Пасян та Анастасією Панасівною Шандрополь. Тетяна Василівна завжди ставилася з повною відповідальністю до праці, сумлінно виконувала свої обов’язки. Дитячі допитливі обличчя аж сяяли від щастя, коли вчителька заходила до класу. Тетяна Василівна ходила між рядами, і кожному хотілося її щораз покликати, запитати й виконати завдання якнайкраще. Вона ж завжди проявляла материнську любов до дітей.<br />
<br />
<br />
Розвиваючи в учнів допитливість, кмітливість, фантазію, уміння цікаво передавати думки й спостереження, класовод привчала до праці, охайності, утверджувала найкращі людські риси: людяність, дружбу, вірність, милосердя.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання Іванюту Тетяну Василівну було нагороджено орденом Леніна.<br />
<br />
<br />
Грунська школа завжди давала й дає міцні знання, бо вчителі постійно ставили перед своїми вихованцями високі вимоги щодо навчання. Батьківщина високо оцінила працю таких учителів:<br />
<br />
<br />
Пасян Олександра Петрівна – учитель початкових класів, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Педько Оксана Павлівна – вихователь групи продовженого дня, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку»;<br />
<br />
<br />
Сосницька Надія Данилівна – учитель математики, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку".<br />
<br />
<br />
Грізні роки Великої Вітчизняної війни зруйнували мирний устрій держави. Знищене ворогом, треба було відновлювати, піднімати з руїн.<br />
<br />
<br />
Особливої уваги потребували в повоєнний період діти: війна осиротила їх, позбавила дитинства. Країні потрібні були люди, які б допомогли дітям війни забути страхіття, що тривали кілька окупаційних літ. І колишні офіцери, солдати, санітарки сідали за парти вищих навчальних закладів, щоб опанувати премудрості педагогіки. Ці люди в повній мірі відчули на собі негаразди воєнних років, дивилися в холодні очі смерті, та не закам’яніли їх серця, не зачерствіли душі. Чуйні, мудрі педагоги-ветерани прийшли в школу навчати дітей не тільки грамоти, а й життєвої мудрості.<br />
<br />
<br />
Учителі-історики Педько Олексій Степанович та Гончаренко Сергій Андрійович вивчали свій предмет не за підручниками.<br />
<br />
<br />
Олексій Степанович був призваний до лав Червоної Армії у 1939 році і служив у складі 54 стрілецької дивізії Карельського фронту. Воювати з німецько-фашистськими загарбниками розпочав з перших годин війни. Доля берегла його: у першому ж бою з 40 бійців живими залишилося лише двоє – він та сержант.<br />
<br />
<br />
Багата фронтова біографія і капітана-історика Гончаренка Сергія Андрійовича: поранення, оточення, визволення країн Європи від фашистської чуми.<br />
<br />
<br />
Незвичайна доля Баїстова Григорія Олександровича, учителя української мови та літератури, завуча Грунської школи. Уже у вересні 1941 у званні лейтенанта був направлений у стрілецький полк. Брав участь у боях на Дону, героїчно захищав Сталінград, визволяв Білорусію, Румунію. Був тяжко поранений. Цей вимогливий , інколи навіть суворий педагог, не одного бешкетника перевиховав, бо після співбесід із ним, інвалідом війни, було соромно та й страшнувато порушувати дисципліну.<br />
<br />
<br />
Невеличкий на зріст, спокійний, завжди усміхнений Івах Микола Митрофанович кохався в українському слові. Колишній мінометник немовби прагнув надолужити роки, згаяні на фронті: скільки навколо прекрасного в житті, і все це треба донести до дітей. Він читав напам’ять поеми Т. Шевченка, безмежно любив творчість Лесі Українки. Його уроки української літератури були справжніми концертами.<br />
<br />
<br />
Мріяв ще учнем про вчительську професію Лебединець Володимир Петрович. Жорстока війна змінила його плани. У складі 100-ї стрілецької дивізії І Українського фронту Володимир Петрович захищав рідну землю, пішовши на фронт добровольцем.<br />
<br />
<br />
Важко навіть уявити життя молодих тендітних дівчат, які в роки війни нарівні з чоловіками воювали на фронтах, наближаючи жадану перемогу.<br />
<br />
<br />
Надточій Марія Андріївна та Дяченко Віра Гаврилівна юними потрапили на фронт. Віра Гаврилівна – боєць протиповітряної оборони Сталінградського фронту. Це місце було справжнім пеклом, ворог скаженів, лютував від власного безсилля. Розпечений метал зеніток обпікав руки, стояв нелюдський гул літаків, бомб, будинків, які мов сірникові коробки, розсипались на очах. Після війни, працюючи в Грунській школі вчителем російської мови та літератури, Віра Гаврилівна говорила, що вижити в ті жахливі роки їй допомогла віра в перемогу.<br />
<br />
<br />
Віра в мирне майбутнє допомогла на фронті і Надточій Марії Андріївні. Завжди з болем згадувала жінка подруг-фронтовичок, які залишилися навічно молодими в її пам’яті. Марія Андріївна кілька десятиліть навчала дітей хімії.<br />
<br />
<br />
Любові до життя, професії, дітей училися у ветеранів педагогічної праці молоді вчителі. У Книгу Пошани навчального закладу заненсено імена кращих. Згадаємо їх учительські долі...<br />
<br />
<br />
Вельбой Лідія Павлівна народилася 12 липня 1945 року в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Після закінчення місцевої школи вступила на навчання до Лебединського педагогічного училища й по закінченню його одержала спеціальність учителя початкових класів.<br />
<br />
<br />
Із 1965 року довгий час працювала в Грунській середній школі вихователем групи продовженого дня. Роботу поєднувала із заочним навчанням у Харківському державному університеті імені М. Горького, здобула фах учителя історії та суспільствознавства й була переведена на посаду вчителя історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Вельбой Л.П. добросовісно ставилася до виконання посадових обов’язків. Розуміла важливість вивчення історії в школі, формувала в учнів здатність аналізувати історичні події й давати їм власні оцінки. Велику увагу звертала на виховання патріотичних і моральних рис характерів вихованців.<br />
<br />
<br />
Учителька творчо використовувала передовий педагогічний досвід, нові форми й методи організації навчально-виховного процесу.<br />
<br />
<br />
Постійно була зразковим класним керівником. Взаємовідносини з учнями й батьками будувала на основі демократизму й гуманістичної педагогіки співробітництва.<br />
<br />
<br />
Створила в школі один із кращих навчальних кабінетів - історії та суспільствознавства. Систематично дбала про зміцнення його матеріально-технічної бази й естетичного вигляду.<br />
<br />
<br />
Багато років очолювала районне методичне об’єднання вчителів історії та суспільствознавства.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у створенні шкільного музею бойової і трудової слави, сільського краєзнавчого музею. Довгий час була його завідуючою на громадських засадах і позаштатним екскурсоводом.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління Вельбой Л.П. у 1984 році було присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Лишенко Наталія Андріївна народилася 12 квітня 1937 року в м. Городні Чернігівської області.<br />
<br />
<br />
У 1959 році закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя й була призначена на посаду вчителя російської мови і літератури в Грунську школу-інтернат.<br />
<br />
<br />
Із 15 серпня 1967 р. до виходу на пенсію за віком працювала в Грунській середній школі імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка вчителем російської мови та літератури.<br />
<br />
<br />
Лишенко Н.А. протягом усього трудового життя добросовісно працювала на ниві освіти, навчала вихованців добре володіти російською мовою як засобом міжнаціонального спілкування, мала глибокі й міцні знання з предмету.<br />
<br />
<br />
У 1987 р. за високі досягнення в навчанні й вихованні підростаючого покоління була нагороджена знаком «Відмінник народної освіти».<br />
<br />
<br />
Завдяки впровадженню в практику роботи передового педагогічного досвіду старшого вчителя середньої школи № 33 м. Кіровограда А.В. Шеховцової, ефективному й раціональному використанню унаочнення, технічних засобів навчання, її уроки відзначалися високою ідейністю, науковістю та належним методичним рівнем проведення.<br />
<br />
<br />
Довгий час очолювала шкільне методичне об’єднання, була наставником молодих учителів.<br />
<br />
<br />
Брала активну участь у житті трудового колективу й села, виступала в художній самодіяльності.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у Грунській територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Криворучко Валентина Дмитрівна народилася 1941 року в с.Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Із 1947 р. по 1957 р. навчалася в Грунській середній школі.<br />
<br />
<br />
У 1959 р. вступила на заочний відділ до Харківського державного університету імені М. Горького і закінчила його в 1965 р.<br />
<br />
<br />
Трудова діяльність почалася з 1958 р. Працювала в редакції районної газети «Ленінський шлях» коректором. Пізніше лаборантом, вихователем Грунської допоміжної школи-інтернату.<br />
<br />
<br />
У 1968 році була прийнята на посаду вихователя групи продовженого дня Грунської середньої школи, а з 1971 р. до виходу на заслужений відпочинок працювала вчителем української мови та літератури.<br />
<br />
<br />
До виконання своїх обов’язків відносилася сумлінно, уроки проводила на високому науково-теоретичному й методичному рівні. Забезпечувала якісне навчання, виховання і підготовку молоді до самостійного життя. Значна частина її вихованців закінчили школу із золотими й срібними медалями та обрали фах учителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Криворучко В. Д. багато часу і зусиль віддала створенню сучасного кабінету української мови та літератури в школі, який і на даний час є одним із кращих у навчальному закладі.<br />
<br />
<br />
Не стояла осторонь громадського життя школи й села. Була активною учасницею художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Її вишивки, макраме, в’язання гачком неодноразово демонструвалися на сільських і районних виставках декоративно-прикладного мистецтва. Багато років працювала позаштатним екскурсоводом Грунського літературно-меморіального музею Остапа Вишні.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання і виховання молодого покоління Криворучко В.Д. було нагороджено у 1986 р. знаком «Відмінник народної освіти», а в 1991 році присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Щоб жити і рости, дитині потрібна радість від того, що вона є на білому світі, що її люблять, від неї чекають добрих справ і вчинків. У цьому роль школи і вчителя в житті вихованц важко переоцінити. Тунік Надія Володимирівна дотримується правила: роби так, щоб дитина прокидалася вранці і хотіла йти до школи, спілкуватися з учителем, товаришами, а проживши в школі день, говорила вчителеві: до побачення, до зустрічі завтра...<br />
<br />
<br />
Кожен досвідчений учитель має власний стиль роботи, свої нахили та уподобання, поза працею не уявляє свого життя. А Надія Володимирівна має особливий хист до педагогічної праці.<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. працювала вчителем початкових класів із 1971 р. Добросовісно виконувала посадові обов’язки, виявляла високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи. Її уроки відзначалися нестандартністю, розвитком пізнавальної активності і творчості учнів. Класовод систематично виховувала моральні якості, національну гідність школярів, дбала про зміцнення здоров’я, фізичний розвиток.<br />
<br />
<br />
Останні роки вчителька працювала над проблемою “Виховання людини, особистості, здатної до саморозвитку, самореалізації”. Унаслідок цього значна частина вихованців зростають творчими особистостями: гарно співають, грають на музичних інструментах, майстерно декламують і пишуть вірші.<br />
<br />
<br />
Про результативність праці вчителя свідчить те, що 59% школярів оволодівають знаннями на високому і достатньому рівні, підтверджують ці результати під час навчання в основній школі. Учениця Тунік Н.В. Мельникова А. у 2004 р. стала переможцем обласної олімпіади та призером Всеукраїнської - з рідної мови. У 2005 р. Тунік Н.В. було присвоєноо звання «Вчитель-методист» та нагороджено вчителя знаком «Відмінник освіти України».<br />
<br />
<br />
Тунік Н.В. – переможець районного конкурсу “Класний керівник року - 2004” та учасник обласного.<br />
<br />
<br />
Тривалий час очолювала в районі школу молодого вчителя початкових класів. Під час проведення обласного семінару директорів та заступників загальноосвітніх навчальних закладів було проведено творчий портрет Тунік Н.В. “Творчий учитель – творчий учень” з метою поширення педагогічного досвіду виховання творчої особистості в початковій школі.<br />
<br />
<br />
Висока ерудиція, уміння й бажання працювати, постійний педагогічний пошук – усе це дозволило завоювати вчителю авторитет серед колег, батьків, вихованців.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Богомол Григорій Васильович народився 1939 року в с. Грунь Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Працював у багатьох організаціях Охтирського району. Закінчив Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства в 1978 році. Одержав спеціальність техніка-механіка.<br />
<br />
<br />
У 1972 році був прийнятий на посаду вчителя трудового навчання Куземенської середньої школи Охтирського району.<br />
<br />
<br />
Із 1976 року переведений учителем трудового навчання Грунської середньої школи імені Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. проявив себе як досвідчений фахівець, забезпечував глибокі й міцні знання вихованців.<br />
<br />
<br />
Сумлінним відношенням до роботи з року в рік досягав належної результативності праці. Його учні були неодноразовими призерами районних та обласних олімпіад із трудового навчання.<br />
<br />
<br />
Багато уваги, зусиль приділяв обладнанню шкільних майстерень, зміцненню матеріальної бази школи. Робоче місце вчителя визнавалося довгий час одним із кращих у районі.<br />
<br />
<br />
Постійно керував гуртком учнівської технічної творчості. Різноманітні вироби школярів регулярно експонувалися на шкільних, районних та обласних виставках технічної творчості, декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва.<br />
<br />
<br />
Богомол Г.В. велику увагу приділяв організації суспільно корисної продуктивної праці школярів.<br />
<br />
<br />
Брав активну участь у громадській роботі школи, села. Активний учасник художньої самодіяльності, співав у хорі і грав на гармошці при Грунському будинку культури.<br />
<br />
<br />
Неодноразово визначався переможцем соціалістичного змагання. У 1988 році був занесений на районну Дошку пошани.<br />
<br />
<br />
За високі досягнення в справі навчання, виховання, підготовки школярів до самостійного життя й праці в народному господарстві був нагороджений у 1990 році знаком «Відмінник народної освіти".<br />
<br />
<br />
З 1973 року працює в школі вчитель української мови та літератури Лавриненко Валентина Яківна, з них чверть століття - заступником директора з навчально-виховної роботи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Народилася 7 жовтня 1952 року в с. Високому Охтирського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1969 р. закінчила Охтирську середню школу № 4 й була зарахована студенткою Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. По закінченню вузу направлена на посаду вчителя української мови на літератури Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Валентина Яківна народжена бути вчителем. Любить професію, предмет і дітей. Про таких кажуть: учитель від Бога. Вона постійно виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ерудиції, загальної культури, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку передового педагогічного досвіду, інноваційних технологій, у тому числі комп’ютерних, її уроки, позакласна робота відзначаються науковістю, нестандартністю, належним виховним потенціалом і забезпечують високу результативність праці.<br />
<br />
<br />
Особливу увагу Валентина Яківна приділяє роботі зі здібними та обдарованими дітьми, претендентами на нагородження золотими медалями. За роки педагогічної діяльності вчителька виростила 19 медалістів. 20 її випускників пов’язали життя з професією вчителя української мови та літератури, журналіста.<br />
<br />
<br />
Молоді педагоги вчаться у Валентини Яківни, прагнуть бути схожими на неї. Вона ж щиро радіє їх першим успіхам.<br />
<br />
<br />
Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти вивчено й упроваджено в практику досвід заступника директора з навчально-виховної роботи Лавриненко В.Я. з проблеми “ Внутрішкільна методична робота – важлива ланка в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів”.<br />
<br />
<br />
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. У 1987 р. одержала знак «Відмінник народної освіти». У 1996 р. їй присвоєно педагогічне звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
Досвід Лавриненко В.Я. як вчителя-методиста вивчається не тільки в школі, районі, а й в області.<br />
<br />
<br />
Брала участь у районних конкурсах «Учитель року - 1996» у номінації “українська мова та література» і виборола І місце та «Учитель року-2004» в номінації «заступники директорів з навчально-виховної роботи» (І місце, учасник обласного конкурсу).<br />
<br />
<br />
Учителька пропагує творчість земляка-гумориста Остапа Вишні, є упорядником збірки спогадів «Остап Вишня – наш земляк», позаштатним екскурсоводом Грунського народного літературно-меморіального музею письменника.<br />
<br />
<br />
Займає активну життєву позицію: багато років виконувала обов’язки заступника голови виконкому Грунської сільської ради, голови територіальної виборчої комісії.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Вранішнє сонце несміливо виглянуло з-за хмар і розсипало свої перші промені по поверхні річки Грунь.<br />
<br />
<br />
Русява струнка дівчина вдивлялася в казкову красу ранку, що сходив над рідним селом Синівкою Липоводолинського району Сумської області після шкільного випускного вечора, стоячи на порозі самостійного життя.<br />
<br />
<br />
Скільки пам’ятають її односельці,- завжди в гурті малюків: причісує дівчаток, змащує соками трав подряпини на руках і ногах хлопчаків, співає, веселиться разом із ними, читає книжки. Була вона душею учнівського колективу, помічницею вчителів. То ж про вибір професії не потрібно було довго думати. Місцем навчання став Сумський педінститут.<br />
<br />
<br />
По його закінченню в 1974 році Бублик Лариса Іванівна вперше переступила поріг Грунської середньої школи.<br />
<br />
<br />
Не раптом і не відразу знайшла вчителька себе. Болісні роздуми, заглиблення в наукову літературу… І зупинилася Лариса Іванівна на проблемі «Виховання в учнів інтересу до предмету, прищеплення любові до точних наук, до творчої самостійної праці».<br />
<br />
<br />
Учителька міркує так: педагоги повинні працювати не на вчора, а на завтра. Нам потрібно бачити у вихованцях людину майбутнього, а не впадати в розпач від сьогоднішнього складного життя. Вона каже учням: урок закінчився, ти, можливо, забудеш цей матеріал, але залишиться сходинка, на яку піднявся до вершини людини, - уміння міркувати, аналізувати, бути відповідальним, бажати робити щось корисне.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2000 р. вчителя вищої кваліфікаційної категорії Бублик Л.І. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» та присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню досвіду Л.М. Волобуєвої з модульно-розвивального навчання, роботі над проблемою розвитку математичної освіти в умовах диференціації та індивідуалізації, особистісної орієнтації її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою діяльністю школярів, сприяють розвитку ініціативи й творчості здібної та обдарованої сільської молоді.<br />
<br />
<br />
Її вихованці систематично беруть участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах із математики і виборюють призові місця в ІІ етапі.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. наполегливо працює з претендентами на нагородження золотими і срібними медалями. Десять учнів закінчили школу із золотими і срібними медалями.<br />
<br />
<br />
Учителька проводить значну позакласну роботу по предмету. Учням цікаво брати участь у КВВ, брейн-рингах, змаганнях, вікторинах тощо.<br />
<br />
<br />
Бублик Л.І. доброзичлива, принципова у стосунках із дітьми, батьками, колегами. Користується заслуженим авторитетом у школі й територіальній громаді.<br />
<br />
<br />
Криворучко Тетяна Олександрівна народилася 13 квітня 1957 року в с. Жигайлівці Тростянецького району Сумської області.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. закінчила із золотою медаллю Охтирську середню школу № 1. У народі говорять: чим більше віддаєш, тим більше повертається до тебе. Саме такою живе серед людської вдячності, любові, у мирі й злагоді зі своєю душею, совістю й людьми вчитель-методист російської мови та зарубіжної літератури Криворучко Тетяна Олександрівна – мудрий, талановитий педагог, яка добре знає свій предмет, уміє в доступній формі донести учням навчальний матеріал, цікаво розповідати<br />
<br />
<br />
Із 1974 по 1978 р. навчалася в Сумському державному педагогічному інституті імені А.С. Макаренка.<br />
<br />
<br />
У Грунській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 1978 року.<br />
<br />
<br />
Добросовісно виконує посадові обов’язки, виявляє високий рівень професіоналізму, педагогічної майстерності, ініціативи й творчості.<br />
<br />
<br />
Завдяки вмілому застосуванню й творчому розвитку педагогічного досвіду Шеховцової А.В. з використання міжпредметних зв’язків у процесі викладання літератури, її уроки відзначаються науковістю, проблемністю, нестандартністю, пошуковою роботою школярів, високим рівнем виховання.<br />
<br />
<br />
Щороку учні Криворучко Т.О. посідають перші місця у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад, беруть участь в обласних.<br />
<br />
<br />
Учителька нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2003 р. їй присвоєно звання «Вчитель-методист».<br />
<br />
<br />
У 2000 році Криворучко Т.О. брала участь у заочному конкурсі «Учитель року» в номінації зарубіжна література. Зайняла перше місце у районі.<br />
<br />
<br />
Сувора й вимоглива, вона в той же час уміє встановити контакт з учнями, з розумінням підійде до їхніх проблем, допоможе утвердити власне “я” і в той же час формує в них доброзичливе ставлення до людей, високі моральні якості, норми поведінки.<br />
<br />
<br />
Тетяна Олександрівна наділена Божою іскрою, це людина, яка постійно працює над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому - її творчість. Це професіонал своєї справи.<br />
<br />
<br />
Криворучко Т.О. 15 років є керівником районного методоб’єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури. Її досвід з проблеми “Діалог культур” вивчено і впроваджено в практику вчителів на рівні області.<br />
<br />
<br />
Користується заслуженим авторитетом у педагогічному колективі та сільській територіальній громаді. Протягом багатьох років виконує обов’язки обрядового старости.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Ващенко Валентина Яківна народилася 20 жовтня 1955 р. в с. Довга Лебединського району Сумської області.<br />
<br />
<br />
Закінчила Василевську середню школу.<br />
<br />
<br />
У 1974 р. вступила до Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка і в 1979 р. закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю біологія та хімія й була направлена в Грунську середню школу.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. в Грунській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді вчителя хімії та біології працює 24 роки. Має відповідну фахову підготовку, досконало володіє методикою викладання предметів.<br />
<br />
<br />
Її уроки завжди цікаві, нестандартні. У практику роботи вчителька впроваджує інноваційні форми, зокрема інтерактивні, комп’ютерні технології, інтеграцію навчання.<br />
<br />
<br />
Значну увагу приділяє індивідуальній і диференційованій роботі, для цього використовує тестові завдання різних рівнів.<br />
<br />
<br />
Щорічно проводить змістовну позакласну роботу, цікаві предметні тижні.<br />
<br />
<br />
Вивчає передовий педагогічний досвід С.М. Шевченко (м. Суми) з проблеми “Активізація розумової діяльності школярів” та охоче ділиться власним.<br />
<br />
<br />
Крім роботи в школі, Ващенко В.Я. веде поглиблений курс біології в Гунському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в класі медичного та екологічного профілю з підготовеи учнів до вступу до Сумського державного університету на медичний факультет.<br />
<br />
<br />
Ващенко В.Я. - член районного методичного об’єднання вчителів хімії та біології. Керує творчою групою Грунської школи з проблеми “Інтеграція навчання”.<br />
<br />
<br />
Високу педагогічну майстерність продемонструвала на районному конкурсі “Учитель року - 97”, де посіла І місце в номінації “хімія”.<br />
<br />
<br />
Вихованці Ващенко В.Я. постійно беруть участь у районних предметних олімпіадах, займають призові місця.<br />
<br />
<br />
18 випускників навчаються в різних вузах, зокрема медичного, екологічного та сільськогосподарського профілів.<br />
<br />
<br />
У 2004 році Ващенко В.Я нагороджено Почесною грамотою МОН України, їй присвоєно звання «Старший учитель».<br />
<br />
<br />
Як класний керівник користується авторитетом в учнів та батьків. Відзначається загальною і професійною культурою<br />
<br />
Найбільше щастя вчителя – робити світ людяним, гуманним. У щоденній праці, творчих пошуках пролітають роки. Більше 20 років працює в Грунській школі вчитель-методист Шевченко Антоніна Семенівна.<br />
<br />
Найбільше вона цінує в людях доброзичливість і чесність. Можливо, тому й стала вчителькою, бо хоче бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців. Це в її надійні, теплі руки віддають батьки своїх дітей, і кожен із них пам’ятає , як вперше зайшла до класу, як освітила ласкавим поглядом і привіталася дзвінко й весело. А потім щоранку чекали Антоніну Семенівну на подвір’ї школи зі своїми радощами чи прикрощами. Для учнів вона є мірилом честі і совісті.<br />
<br />
У піклуванні про кожну особистість, намаганні зацікавити, збагатити знаннями розум, наповнити серце чуйністю відчувається її відверта, відкрита любов до дітей. <br />
<br />
Для колег Антоніна Семенівна не тільки вчитель, а й наставник. Довгий час, очолюючи творчу групу вчителів початкових класів, вона ділилася з колегами досвідом з проблеми “Навчання молодших школярів прийомам швидкісного читання”.<br />
<br />
Зараз Шевченко А.С. – керівник районного методичного об’єднання вчителів початкових класів. Її досвід з проблеми “Взаємопов’язаний розвиток мовлення та мислення в процесі навчання – основа якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань” вивчаються Сумським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. <br />
<br />
Звання старшого вчителя має ще ряд найдосвідченіших педагогів: Мельникова О.І., Клименко Г.М., ТунікЛ.П., Осмоловська Л.І. Вони беруть участь у роботі районних творчих груп, методичних об'єднань учителів. Переважна більшість із них є керівниками районних та шкільних методичних об’єднань вчителів.<br />
<br />
Більша половина членів педагогічного колективу має вищу категорію. Тому вихованці посідають призові місця в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах.<br />
<br />
Хочеться зазначити, що в колектив приходить талановита, ініціативна молодь.<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
Школа! Священна домівка! У ній багаточисельна наша родина, велика шкільна сім’я, і в кожного свої шляхи – дороги. Для багатьох поколінь грунян школа завжди була і залишається маяком, який освітлював шлях до високої мрії.<br />
Школа – це мати багатьох поколінь дітей.<br />
Обличчя, Обличчя ...<br />
Змінюються вони, як у калейдоскопі. А школа пам’ятає всіх: скуйовджених і охайних, бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних.<br />
Не кожна школа може похвалитись тим, що в її стінах навчалися відомі письменники Василь Чечвянський і Остап Вишня, який «ніколи не сміявся без любові» і завжди радив «Гумор – дуже делікатна штука; не добереш – погано, перебереш – ще гірше. Треба, щоб було в самий раз».<br />
Вчителі школи завжди підтримували добрі стосунки з родиною славетного земляка-гумориста.<br />
Випускниками Грунської школи були Герої Радянського Союзу Андрій Миколайович Діхтяренко та Василь Петрович Симон. Герої Соціалістичної Праці, шахтарі Киясь і Шелест, місцева поетеса Катерина Квітчаста, Член спілки журналістів СРСР і УРСР Касян Віктор Васильович, доктор історичних наук Кудлай Андрій Степанович, кандидат сільськогосподарських наук Лещенко Анастасія Кирилівна. Заслужений учитель України Лебединець Людмила Олександрівна теж навчалась тут. А про таких як Яків Дем’янович Мащенко, Меланія Наумівна Нестеренко, Марія Петрівна Лейбенко, Ганна Йосипівна Сироїд говорять, що на них колгосп тримається.<br />
У різний час ці люди були випускниками Грунської школи, та мета у них була спільна. Перш за все вони думали і дбали про Батьківщину і її добробут, а тоді вже про себе. Мабуть тому ця турбота була відзначена Вітчизною медалями і орденами, що прикрашають їх груди.<br />
Страшного, голодного 33 року закінчила Меланія Наумівна Нестеренко три класи Грунської школи. Стала працювати в місцевому колгоспі спочатку в буряківничій бригаді, а з 1947 по 1977 рік трудилася на свинофермі. За багаторічну і добросовісну працю колгоспниця мала багато нагород. Та найвища серед них - орден “Знак Пошани”, який жінці був уручений у 1955 році.<br />
Напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1941 році закінчила сім класів Грунської школи Лейбенко Марія Петрівна. Більше тридцяти років (з 1947 по 1981) працювала грунянка дояркою на одній із колгоспних ферм. Медалями “За трудову відзнаку”, “За доблесну працю , “За довголітню добросовісну працю” відзначили держава і уряд Марію Петрівну.<br />
А Мащенку Якову Дем’яновичу за успіхи в десятій п’ятирічці вручено орден Трудового Червоного Прапора, а в дев’ятій – медаль “За трудову доблесть”. У одинадцятій п’ятирічці Якову Дем’яновичу Мащенку, операторові відгодівельного цеху колгоспу “Перше Травня”, за результатами праці було вручено орден Леніна.<br />
Чи не шкодуєте, що стали відгодівельником? Таке запитання якось поставили перед орденоносцем учні місцевої школи, з якими він зустрічався.<br />
- Для того і живу, - відповів, - щоб приносити радість собі і іншим.<br />
Іншу радість дарує людям колишня випускниця Квітчаста Катерина.<br />
Вірші вона почала писати ще з дитячих років.<br />
ЇЇ поезія – це спалах душі, яка довго горить, висвічує усіма барвами веселки. Вони правдиві, від серця, сповнені любові до рідного краю, турботи про долю незаслужено забутих талантів, про долю неньки – України.<br />
<br />
В кожного є Грунь своя – дитинство.<br />
<br />
Та найкраще – це моє село;<br />
<br />
Соняшники літа променисто<br />
<br />
Повертають до людей тепло.<br />
<br />
Я дивлюсь на школу, де колись училась.<br />
<br />
Де мій клас? І де моє вікно?<br />
<br />
Де моє школярство бідне, але миле.<br />
<br />
Та пора минула вже давно.<br />
<br />
<br />
Поезії, есе, статті Катерини Квітчастої друкуються в часописах США, Канади, Австралії, Англії. Її вірші і пісні (вона ж авторка слів і музики) не раз звучали в ефірі на всі країни світу, де мешкає українська громада. “Пломінка квітка Охтирщини” – так називають нашу славетну землячку – поетесу Катерину Квітчасту в різних куточках держави і далеко за її межами.<br />
Грунська школа дає відмінні знання, плекає чисту душу і вчить віддавати серце людям. Тому так багато її випускників - працівники освіти. Лише в освітніх установах Груні працює більше 50 учителів, вихователів, майстрів виробничого навчання – випускників нашої школи.<br />
Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
Частина з них очолювали і очолюють педагогічні колективи району:<br />
Євтушенко Антоніна Іванівна – директор Грунської допоміжної школи – інтернату.<br />
Діхтяренко Володимир Степанович – директор Пологівської ЗОШ.<br />
Прядка Володимир Іванович - директор Грунського МНВК.<br />
Федоренко Надія Григорівна – директор Грунського МНВК.<br />
Коляда Олександр Вікторович – директор Грунської ЗОШ.<br />
Горлач Валентина Миколаївна - директор Грунської ЗОШ.<br />
Івах Сергій Володимирович – директор Чернеччинської ЗОШ.<br />
Кляп Павло Мигельович – директор Бугруватської ЗОШ.<br />
Богоміл Микола Васильович - директор Куземинської ЗОШ.<br />
Петруня Сергій Миколайович – директор Куземинської ЗОШ.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
Грунська загапьноосвiтня школа I-III cryпeнiв на даний час є осередком педагогlчних 1нновацій. Вона з гордiстю озирається в минуле, твердо засiває ниву знань сьогоднi, смiливо будує плани на майбутне. Школа живе, творить та дерзає запалом сердець педагогiв, чистими душами дiтей та ryрботливими руками батъків.<br />
<br />
Високий педагогiчний професiоналiзм у поєднаннi з творчою iнiцiативою особuстості є безперечною ознакою таланту вчителiв Грунської ЗОШ І-Ш ступенiв. Їхнi уроки - справжня творча лабораторiя. Розумiючи завдання освiти на сучасному етапі, вони впроваджують у процес навчання iнновацiйнi та iнтерактивнi технології, що дає змогу вчителям розробити практичну систему навчання щодo створення презентацiй, проектiв та цiкаво органiзувати роботу з обдарованими дітьми. Вартiсть учителiв цiниться здобутками їхніх учнів.<br />
<br />
Засновник Грунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу А.М. Діхтяренка - Охтирська районна рада.<br />
<br />
Адреса: Сумська обл., Охтирський р-н., с. Грунь, пл. Комсомолу,1.<br />
<br />
Тип закладу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.<br />
<br />
Статус за організаційно – правовою формою: комунальна організація (установа, заклад).<br />
<br />
Управління та фінансування здійснюється відділом освіти Охтирської районної державної адміністрації, якому делеговані відповідні повноваження.<br />
<br />
Грунська ЗОШ І-ІІІ ступенів - базовий заклад у Грунському освітньому окрузі.<br />
<br />
Школа розміщується у 4-х власних приміщеннях, 2 з них (корпуси № 1, №2) – пристосовані, 2 (спортзала, гуртожиток)– типові.<br />
<br />
Свідоцтво про державну атестацію видане 05.04.2011р.<br />
<br />
Термін дії свідоцтва про державну атестацію: 05.04.2021 р.<br />
<br />
Рівень освітньої діяльності за результатами державної атестації: високий.<br />
<br />
Мова навчання: українська.<br />
<br />
Проектна потужність – 480 учнів.<br />
<br />
У 2015-2016 навчальномі році в школі навчалося 147 учнів, що об’єднані в 11 класів.<br />
Грунська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечена на 100 % штатними працівниками. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти. У школі працює 25 педагогів. Учителів початкових класів – 4, 12 профільних учителів, 1 педагог – організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 вихователь ГПД, 1 директор, 2 заступники директора.<br />
<br />
Адміністрація школи: директор школи Хоменко Алла Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лавриненко Валентина Яківна, заступник директора з виховної роботи Кравчук Яна Миколаївна.<br />
<br />
<br />
Середній вік учителів – 44,6 років. Середній вік керівних педагогічних кадрів становить 41 рік.<br />
<br />
Якісний склад педагогічних працівників такий:<br />
<br />
- спеціаліст вищої категорії – 10 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 1 категорії – 6 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст 2 категорії – 2 чол.;<br />
<br />
- спеціаліст – 6 чол.<br />
<br />
- середня спеціальна – 1 чол.<br />
<br />
Звання «Вчитель-методист» мають 3 педагоги – Лавриненко В.Я., Шевченко А.С., Криворучко Т.О.<br />
<br />
Звання «Старший вчитель» має 7 чоловік – Бублик Л.І., Ващенко В.Я., Кир’ян Т.І.. Клименко Г.М., Коляда Н.Г., Осмоловська Л.І., Тунік Л.П.<br />
<br />
Знаком «Відмінник освіти України» нагороджені 3 вчителі – Лавриненко В.Я., Бублик Л.І., Шевченко А.С.<br />
<br />
Раз на п’ять років усі педагогічні працівники школи проходять курсову перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при Сумському ОІППУ.<br />
<br />
Складено перспективний та щорічний план курсової перепідготовки вчителів на 2015-2020 роки.<br />
<br />
Ці аналітичні дані дають змогу зробити висновок , що більшість педагогів з життєвим і професійним досвідом, висококваліфіковані вчителі. Педагогічний колектив постійно поповнюється молодими спеціалістами.<br />
<br />
Станом на 2015-2016 навчальний рік учителями-стажистами є Полтавець Л.І. - учитель фізики, Маляренко Л.І. - учитель російської мови та зарубіжної літератури, Литус О.О. - учитель англійської мови, Кравчук Я.М. - учитель української мови та літератури, Мотренко Я.В. - соціальний педагог. У цьому навчальному році в рамках роботи з молодими вчителями буде проведено декаду "Становлення молодого вчителя" та конкурс молодих учителів "Надія школи". Литус О.О. візьме участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року-2016".<br />
У школі організовано роботу методичної ради (голова Лавриненко В.Я.) Заступник директора з навчально-виховної роботи взяла участь у конкурсі «Краща модель методичної роботи» з метою презентації досвіду науково-методичної роботи школи. Матеріали цього досвіду висвітлено в <br />
<br />
Шкільний методичний кабінет є центром методичної роботи. Його основні завдання – інформаційно-методична робота з пропаганди нових методів, технологій, способів навчальної діяльності, підвищення мотивації до навчання. Цьому сприяло оформлення кімнати відпочинку педагогів стендами інформаційно-методичного спрямування.<br />
<br />
<br />
Під керівництвом методичної ради працює три творчі групи, а саме: з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (3-ій рік роботи, керівник Хоменко А.В.); учителів початкових класів із проблеми «Використання нових педагогічних технологій у підвищенні ефективності і результативності навчання в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти» ( керівник Шевченко А.С.); учителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін «Проектне навчання як одна з умов підвищення інноваційної культури вчителя та учня» ( керівник – старший учитель Клименко Г.М.)<br />
Налагоджена тісна співпраця Грунського ДНЗ та ЗОШ (спільна робота вихователів та вчителів початкових класів дає позитивні результати в підготовці дітей до навчання в 1 класі).<br />
Педагоги школи допомагають вихованцям знайти себе в житті. Адже не талановитих дітей не буває, кожен має свою іскорку. Тому більшість учителів керуються такими заповідями: поважай особистість вихованця, відчуй радість від спілкування з ним, не образь, дозволь учневі досліджувати, винаходити, створювати.<br />
<br />
На виконання програми роботи з обдарованими учнями "У кожній дитині - сонце" та з метою створення умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей у школі була налагоджена система роботи з обдарованими учнями.<br />
<br />
Банк даних обдарованої учнівської молоді у 2015 р. налічує 17 учнів, що становить 12 % від загальної кількості школярів.<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсів: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики - «Бобер», математики - «Кенгуру», суспільних наук - «Кришталева сова», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник».<br />
Школа підключена до мережі Інтернет. Використовується в управлінській діяльності, навчально-виховному процесі, позакласній та позашкільній виховній роботі 29 комп'ютерів, мобільний мультимедійний комплекс, мультимедійна дошка.<br />
У школі функціонує шкільна бібліотека з читальною залою та сховищем для підручників (бібліотекар Маляренко Л.І.) Бібліотечний фонд становить близько 20000 тисяч друкованої продукції.<br />
Щорічно в школі проводяться предметні тижні, які допомагають учителям та адміністрації виявляти та розвивати обдарованих, творчо мислячих дітей. У рамках цих тижнів школярі беруть участь у вікторинах, конкурсах, готують презентації, проекти, проводять заходи спільно з дитячою музичною школою, Грунською бібліотекою-філією, Грунським народним літературно-меморіальним музеєм, Грунським будинком культури. Учителями-предметниками організовувалися і проводилися виховні заходи, тематичні вечори, які сприяють формуванню активної громадянської позиції, вчать бути гідними своєї Вітчизни.<br />
Вихованці беруть участь у різноманітних творчих та інтелектальних конкурсах районного та обласного рівнів:<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс учнівської творчості (Ровінець Юлія, 10 клас, І місце у районному етапі, номінація «Література»);<br />
<br />
- Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Г.Шевченка (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі);<br />
<br />
- ХV Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика (Шевченко Тетяна, 5 клас, І місце у районному, участь у обласному етапі; Пророк Анна, 6 клас, ІІ місце; Кулик Анастасія, 4 клас, ІІІ місце)<br />
<br />
- Всеукраїнський конкурс-есе «Я - європеєць» (Тунік Євгеній, 10 клас);<br />
<br />
- Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Я гордий тим, що українець зроду» (Тунік Євгеній, 10 клас, Кущ Дарина, 4 клас, Максаков Єгор, 4 клас, Євтушенко Владислав, 8 клас). Вірші Туніка Євгенія увійшли до збірки обласної організації «Просвіта».<br />
<br />
Перерва Андрій взяв участь у районному етапі обласної краєзнавчої вікторини «Рідна Сумщина».<br />
<br />
Кучер А. взяв участь у олімпіаді випускників МАУП, став переможцем першого та учасником фінального туру.<br />
<br />
У цьому навчальному році зросла кількість учасників Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних конкурсах: знавців природознавчих наук «Осінній колосок», «Весняний колосок», інформатики «Бобер», математики «Кенгуру», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», суспільних дисциплін «Кришталева сова».<br />
<br />
Шардаков Віталій взув участь у районному засіданні поетичної вітальні «Джерельце», Зарєзов Ігор та Вельбой Антон - у роботі районної «Школи лідерів».<br />
Степанова Анастасія є членом районної Малої Академії Наук у секції «Література».<br />
<br />
Певні досягнення є і серед спортсменів нашої школи. Яковенко Олексій, Федоренко Софія, Туркін Віталій, Овсяник Інна взяли участь у змаганнях з легкоатлетичного кросу, у змаганнях з футболу серед хлопців команда школи зайняла ІІІ місце, команда дівчат з футзалу – 4 місце. У змаганнях допризивної молоді команда у складі Цирліна Віталія, Кучера Андрія, Зарєзова Ігора, Пшенички Руслана, Копиці Олексія виборола І місце, у туристичному зльоті на приз «Бабине літо» Кучер А. зайняв ІІІ місце, Овсяник Інна – І місце. У змаганнях з легкої атлетики команда у складі Бугай А., Овсяник І., Пірятинець Т., Туркіна В. та Яковенка О. вибороли 3 перших, 1 друге та 2 третіх місця.<br />
Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює в тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є соціальним замовником школи, а тому беруть активну участь у навчально-виховному процесі. Класні керівники тісно співпрацюють із сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Однією з традиційних форм роботи з батьками в школі є класні батьківські збори, тематика яких підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. У проведенні зборів бере участь адміністрація школи. Учителі-предметники проводять творчі уроки із залученням батьків, уроки-громадські огляди знань тощо. Стали традиційними такі форми роботи, як "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Тато, мама і я - читаюча сім'я" тощо.<br />
Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у школі. Гарячим харчуванням охоплено 100% школярів.<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Лавриненко Валентина Яківна|Лавриненко Валентина Яківна]]<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Лавриненко Валентина Яківна