http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0+%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&feedformat=atomHistoryPedia - Внесок користувача [uk]2024-03-28T23:24:59ZВнесок користувачаMediaWiki 1.24.1http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%A0%D0%B7%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%BD_%D0%94.%D0%9C.&diff=11789ІКТ у викладанні предметів Рзянін Д.М.2015-09-23T07:55:49Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Чи мають місце таблиці на вікі-статтях?<br />
#Чи можуть одночасно користувачі вносити зміни до однієї вікі-сторінки?<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:54, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
1.Так<br />
<br />
2.Так<br />
<br />
--[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович|Рзянін Дмитро Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Рзянін Дмитро Миколайович|обговорення]]) 10:09, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
1. колон 14<br />
<br />
2. автобуса немає.<br />
<br />
--[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович|Рзянін Дмитро Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Рзянін Дмитро Миколайович|обговорення]]) 10:51, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%A6%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B0_%D0%AE.%D0%92.&diff=11787ІКТ у викладанні предметів Цибаба Ю.В.2015-09-23T07:54:14Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]]та дайте відповіді на запитання:<br />
#Чи можна у завантаженому шаблоні додати чи видалити розділ?<br />
#Що створюється на вікі-ресурсах першим вікі-стаття чи посилання на неї?<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
1. У шаблонах зберігаються стилі, елементи автотексту й автозаміни, макроси, панелі інструментів, настроювані меню та сполучення клавіш. Після завантаження шаблон стає глобально доступним, його можна використовувати в роботі з документами на основі інших шаблонів.--[[Користувач:Цибата Юлія Вікторівна|Цибата Юлія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Цибата Юлія Вікторівна|обговорення]]) 10:10, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
2. Спочатку створюють посилання,а потім статтю.--[[Користувач:Цибата Юлія Вікторівна|Цибата Юлія Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Цибата Юлія Вікторівна|обговорення]]) 10:13, 23 вересня 2015 (EEST)- <br />
<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%86.&diff=11786ІКТ у викладанні предметів Стешенко В.І.2015-09-23T07:53:46Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]]та дайте відповіді на запитання:<br />
#Чи можна у завантаженому шаблоні додати чи видалити розділ?<br />
#Що створюється на вікі-ресурсах першим вікі-стаття чи посилання на неї?<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
1. У шаблонах зберігаються стилі, елементи автотексту й автозаміни, макроси, панелі інструментів, настроювані меню та сполучення клавіш. Після завантаження шаблон стає глобально доступним, його можна використовувати в роботі з документами на основі інших шаблонів.<br />
2. Спочатку створюють посилання,а потім статтю --[[Користувач:Стешенко Валентина Іванівна|Стешенко Валентина Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Стешенко Валентина Іванівна|обговорення]]) 10:15, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9E.%D0%9E.&diff=11785ІКТ у викладанні предметів Сіліверстова О.О.2015-09-23T07:53:21Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Чим відрізняється наповнена вікі-сторінка від створеної?<br />
#Що дозволяє відредагувати кнопка [ред.]?<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
=Мої відповіді:<br />
1. Наповнена вікі-сторінка відрізняється від створеної. Вона може містити текст, зображення, гіперпосилання тощо. <br />
2.Кнопка дозволяє відредагувати, змінити і доповнити текст, який виставляється на сайті.-- 10:34, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C.%D0%93&diff=11784ІКТ у викладанні предметів Сергієнко М.Г2015-09-23T07:52:56Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Чи можливе спілкування на сторінках? Якщо так - як це відбувається?<br />
#Чим відрізняється наповнена вікі-сторінка від створеної?<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:55, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Віповіді:<br />
<br />
1.Спілкування на сторінках можливе. Прикладом такого спілкування є організація роботи другого тижня курсів підвищення кваліфікації за кредитно-модульною системою навчання. Крім того,кожен користувач має можливість вносити правки в уже наявні статті, оперативно реагувати на правки інших користувачів, домовитись про спільну роботу над наявним матеріалом, оскільки кожен користувач має індивідуальний підпис.--[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 10:20, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
2.У створеній вікі-сторінці відсутня наповнюваність, тут присутні лише шаблони. А наповнена вікі-сторінка містить багато інформації, внесеної одним або групою користувачів.Наповнена вікі-сторінка може містити текст, зображення, гіперпосилання тощо --[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 10:25, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
=<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86.%D0%AE.&diff=11783ІКТ у викладанні предметів Радченко І.Ю.2015-09-23T07:52:29Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Чи можна створювати та використовувати шаблони самостійно?<br />
#Чи важливим є дизайн при створенні Вікі сайту?<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:54, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
#шабломи можна створювати та використовувати самостійно<br />
#Дизайн на Вікі сайту не має значення<br />
--[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 10.15, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9B%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86.%D0%9C.&diff=11781ІКТ у викладанні предметів Лишенко І.М.2015-09-23T07:51:00Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]]та дайте відповіді на запитання:<br />
#Що спочатку створюється на Вікі-сайті: посилання чи сторінка?<br />
'''Мої відповіді''': Спочатку створюється сторінка, а вже потім робиться посилання на неї.--[[Користувач:Лишенко Ірина Миколаївна|Лишенко Ірина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Лишенко Ірина Миколаївна|обговорення]]) 10:09, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
#Чи важливим є дизайн при створенні Вікі сайту? <br />
'''Мої відповіді''':Оформлення або дизайн – це зовнішній вигляд сайту. Перше враження від сайту є дуже важливим, бо від нього залежить чи залишиться відвідувач, чи знайомитиметься з інформацією, яку йому пропонують, або закриє вікно з цим сайтом і назавжди забуде про його існування. Оформлення сайту підказує відвідувачеві, куди він потрапив: чи це є корпоративний сайт певної компанії, або інформаційний портал, або літературний сайт, або щось ще. Оформлення допомагає відвідувачеві орієнтуватися по сайту, а може, і навпаки, збити відвідувача так, що навіть при добре розробленій структурі відвідувачеві важко буде зорієнтуватися. Від оформлення залежить багато що - візуальна інформація є не менш важливою, ніж текстова, яка потім наповнить сайт.--[[Користувач:Лишенко Ірина Миколаївна|Лишенко Ірина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Лишенко Ірина Миколаївна|обговорення]]) 10:12, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:52, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%BA_%D0%9E.%D0%9F.&diff=11780ІКТ у викладанні предметів Киричок О.П.2015-09-23T07:50:11Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Чи можна створювати та використовувати шаблони самостійно?<br />
#Що дозволяє відредагувати кнопка [ред.]?<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:51, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
Доброго дня. 1.Так,створювати та використовувати шаблони можна самостійно. Шаблони - спеціальні класи сторінок, вміст яких динамічно підставляється в текст інших сторінок при кожному їх перегляді.<br />
2.Кнопка дозволяє відредагувати, змінити і доповнити текст, який виставляється на сайті.--[[Користувач:Киричок Ольга Петрівна|Киричок Ольга Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Киричок Ольга Петрівна|обговорення]]) 10:01, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%94%D1%96%D1%85%D0%BD%D0%B8%D1%87_%D0%90.%D0%9C.&diff=11779ІКТ у викладанні предметів Діхнич А.М.2015-09-23T07:49:36Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Яким знаком вікі-розмітки визначається розділ на сторінці?<br />
#Чи можна вносити зміни до статті незареєстрованим користувачам?<br />
<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:50, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
1.розділ на сторінці позначається однаковою кількістю знаків дорівнює чи плюс<br />
<br />
2.ні<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%92.&diff=11775ІКТ у викладанні предметів Охріменко О.В.2015-09-23T07:45:09Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?Доброго дня. Створюються за зразком в режимі редагування вікі-статті <br />
#<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:53, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
=<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді <br />
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/viewform у відповідних полях ]<br />
<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%92.&diff=11728ІКТ у викладанні предметів Охріменко О.В.2015-09-23T07:22:42Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?Доброго дня. Створюються за зразком в режимі редагування вікі-статті <br />
#<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:53, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
<br />
<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%92.&diff=11722ІКТ у викладанні предметів Охріменко О.В.2015-09-23T07:20:46Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?Доброго дня. Створюються за зразком в режимі редагування вікі-статті 1.Так,створювати та використовувати шаблони можна самостійно. Шаблони - спеціальні класи сторінок, вміст яких динамічно підставляється в текст інших сторінок при кожному їх перегляді. <br />
#Чи потрібно знати мову HTML для створення вікі-статті? 2.Кнопка дозволяє відредагувати, змінити і доповнити текст, який виставляється на сайті.---[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Охріменко Ольга Василівна|обговорення]]) 10:07, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:53, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
<br />
<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%92.&diff=11695ІКТ у викладанні предметів Охріменко О.В.2015-09-23T07:07:10Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?Доброго дня. 1.Так,створювати та використовувати шаблони можна самостійно. Шаблони - спеціальні класи сторінок, вміст яких динамічно підставляється в текст інших сторінок при кожному їх перегляді. <br />
#Чи потрібно знати мову HTML для створення вікі-статті? 2.Кнопка дозволяє відредагувати, змінити і доповнити текст, який виставляється на сайті.---[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Охріменко Ольга Василівна|обговорення]]) 10:07, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:53, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
<br />
<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D0%9A%D0%A2_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%92.&diff=11689ІКТ у викладанні предметів Охріменко О.В.2015-09-23T07:05:11Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:<br />
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?Доброго дня. 1.Так,створювати та використовувати шаблони можна самостійно. Шаблони - спеціальні класи сторінок, вміст яких динамічно підставляється в текст інших сторінок при кожному їх перегляді. <br />
#Чи потрібно знати мову HTML для створення вікі-статті?<br />
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:53, 23 вересня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
<br />
<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=11430Користувач:Охріменко Ольга Василівна2015-09-22T10:33:29Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Охріменко Ольга Василівна'''<br />
[[Файл:Охріменко О.В..JPG|200px|thumb|left|Охріменко О.В.]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
''Сумська область м.Білопілля''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
''Ганнівсько-Тернівський НВК: ЗОШ I-III ступенів -ДНЗ''<br />
<br />
==Посада==<br />
''вчитель історії''<br />
<br />
==Категорія==<br />
''Перша''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Категорія: Творчі проекти. [[Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках]]<br />
<br />
'''Конспекти уроків та заходів'''<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJNU15NHZGMFNVLUE/view?usp=sharing Виховний захід ]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJYUctWUo5OXpad3c/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 7 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJTUdidk1XT01OdWM/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 8 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJUHM5X3l0RXFMbzg/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 9 клас]<br />
<br />
'''Портфоліо'''<br />
*[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJcms2QTRHMFlWOFE/view?usp=sharing Портфоліо Охріменко Ольги Василівни]<br />
<br />
==Контакти==<br />
0661508679 <br />
<br />
olga39437@gmail.com<br />
<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=11428Користувач:Охріменко Ольга Василівна2015-09-22T10:32:36Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Охріменко Ольга Василівна'''<br />
[[Файл:Охріменко О.В..JPG|200px|thumb|left|Охріменко О.В.]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
''Сумська область м.Білопілля''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
''Ганнівсько-Тернівський НВК: ЗОШ I-III ступенів -ДНЗ''<br />
<br />
==Посада==<br />
''вчитель історії''<br />
<br />
==Категорія==<br />
''Перша''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Категорія: Творчі проекти. [[Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках]]<br />
<br />
'''Конспекти уроків та заходів'''<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJNU15NHZGMFNVLUE/view?usp=sharing Виховний захід ]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJYUctWUo5OXpad3c/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 7 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJTUdidk1XT01OdWM/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 8 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJUHM5X3l0RXFMbzg/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 9 клас]<br />
<br />
'''Портфоліо'''<br />
*[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJcms2QTRHMFlWOFE/view?usp=sharing Портфоліо Ольга Василівна]<br />
<br />
==Контакти==<br />
0661508679 <br />
<br />
olga39437@gmail.com<br />
<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11425Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:31:04Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Фотогалерея */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
==Етапи становлення колективного господарства==<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
*«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
*«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
*ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
*ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
'''''Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.'''''<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
*бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
*бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
*рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
**Прокопенко Андрій Степанович<br />
**Голінський Анатолій Митрофанович<br />
**Куриленко Федір Степанович<br />
**Гордієнко Василь Андрійович<br />
<br />
'''''Тваринництво'''''<br />
*Скотарство.<br />
*Свинарство.<br />
*Вівчарство.<br />
*Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.<br />
<br />
''Кормовиробництво''<br />
<br />
*Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
*Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
*Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
''Скотарство'' у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
<br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ятирічки, на початку 80-х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це - Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали «блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М. Євенко та В.В. Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
Головами колгоспів у різний час були:<br />
<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
<br />
<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
<br />
<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960 по 1968 рр. навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
<br />
У 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
<br />
<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
<br />
<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України у м.Чоп. <br />
<br />
У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. <br />
<br />
У жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське».<br />
<br />
З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
*Марченко Михайло Іванович,<br />
*Положій Іван Іванович,<br />
*Сіденко Володимир Васильович<br />
<br />
<br />
'''Орденом «Знак Пошани»'''<br />
*Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
<br />
<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
*Положій Антоніна Степанівна<br />
<br />
<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
*Богатиренко Іван Якович,<br />
*Недайвода Петро Іванович,<br />
*Прокопенко Петро Тимофійович<br />
*Прокопенко Микола Петрович<br />
*Положій Іван Федорович<br />
*Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
*Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
*Катерина Іванівна Білодід,<br />
*Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
*Ніна Степанівна Книш,<br />
*Шевченко Катерина Данилівна,<br />
*Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
{| border="1"<br />
|-<br />
|[[Файл:Автобусна_зупинка_с._Сергіївка_збудована_у_70-80_роках..jpg|200px|thumb|Автобусна зупинка с.Сергіївка, збудована у 70-80 рр. 20 ст.]]<br />
|[[Файл:Будинок_культури_с._Сергіївка.jpg|200px|thumb|Будинок культури с. Сергіївка]]<br />
|[[Файл:ФАП_с._Сергіївка.jpg|200px|thumb|ФАП с. Сергіївка]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Меморіал_загиблим_воїнам_с._Сергіївка.jpg|200px|thumb|Меморіал загиблим воїнам с. Сергіївка]]<br />
|[[Файл:Екскурсія_до_фермерського_господарства.jpg|200px|thumb|Екскурсія до фермерського господарства]]<br />
|[[Файл:Сільська_рада_с._Сергіївка.jpg|200px|thumb|Сільська рада с. Сергіївка]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
#Сумщина в історії України. Навчальний посібник. – Суми, 2005 <br />
#Сумщина від давнини до сьогодення. Науковий довідник . – Суми, 2000<br />
#Сумщина в іменах. Альбом ілюстрацій до енциклопедичного довідника. Упорядник В.Ю.Панасюк, В.С.Соколов, В.К.Шейко. – Суми: РВО « АС – Медіа», ВД «Фолігрант», 2003.<br />
#Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. – Суми : РВО « АС – Медіа», Сумський державний університет, 2003.<br />
#Архівні матеріали Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі.<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11424Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:30:20Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Фотогалерея */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
==Етапи становлення колективного господарства==<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
*«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
*«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
*ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
*ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
'''''Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.'''''<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
*бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
*бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
*рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
**Прокопенко Андрій Степанович<br />
**Голінський Анатолій Митрофанович<br />
**Куриленко Федір Степанович<br />
**Гордієнко Василь Андрійович<br />
<br />
'''''Тваринництво'''''<br />
*Скотарство.<br />
*Свинарство.<br />
*Вівчарство.<br />
*Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.<br />
<br />
''Кормовиробництво''<br />
<br />
*Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
*Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
*Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
''Скотарство'' у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
<br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ятирічки, на початку 80-х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це - Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали «блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М. Євенко та В.В. Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
Головами колгоспів у різний час були:<br />
<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
<br />
<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
<br />
<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960 по 1968 рр. навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
<br />
У 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
<br />
<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
<br />
<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України у м.Чоп. <br />
<br />
У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. <br />
<br />
У жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське».<br />
<br />
З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
*Марченко Михайло Іванович,<br />
*Положій Іван Іванович,<br />
*Сіденко Володимир Васильович<br />
<br />
<br />
'''Орденом «Знак Пошани»'''<br />
*Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
<br />
<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
*Положій Антоніна Степанівна<br />
<br />
<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
*Богатиренко Іван Якович,<br />
*Недайвода Петро Іванович,<br />
*Прокопенко Петро Тимофійович<br />
*Прокопенко Микола Петрович<br />
*Положій Іван Федорович<br />
*Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
*Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
*Катерина Іванівна Білодід,<br />
*Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
*Ніна Степанівна Книш,<br />
*Шевченко Катерина Данилівна,<br />
*Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
{| border="1"<br />
|-<br />
|[[Файл:Автобусна_зупинка_с._Сергіївка_збудована_у_70-80_роках..jpg|150px|thumb|Автобусна зупинка с.Сергіївка, збудована у 70-80 рр. 20 ст.]]<br />
|[[Файл:Будинок_культури_с._Сергіївка.jpg|150px|thumb|Будинок культури с. Сергіївка]]<br />
|[[Файл:ФАП_с._Сергіївка.jpg|150px|thumb|ФАП с. Сергіївка]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Меморіал_загиблим_воїнам_с._Сергіївка.jpg|150px|thumb|Меморіал загиблим воїнам с. Сергіївка]]<br />
|[[Файл:Екскурсія_до_фермерського_господарства.jpg|150px|thumb|Екскурсія до фермерського господарства]]<br />
|[[Файл:Сільська_рада_с._Сергіївка.jpg|150px|thumb|Сільська рада с. Сергіївка]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
#Сумщина в історії України. Навчальний посібник. – Суми, 2005 <br />
#Сумщина від давнини до сьогодення. Науковий довідник . – Суми, 2000<br />
#Сумщина в іменах. Альбом ілюстрацій до енциклопедичного довідника. Упорядник В.Ю.Панасюк, В.С.Соколов, В.К.Шейко. – Суми: РВО « АС – Медіа», ВД «Фолігрант», 2003.<br />
#Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. – Суми : РВО « АС – Медіа», Сумський державний університет, 2003.<br />
#Архівні матеріали Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі.<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg&diff=11422Файл:Сільська рада с. Сергіївка.jpg2015-09-22T10:29:40Z<p>Охріменко Ольга Василівна: </p>
<hr />
<div></div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.jpg&diff=11420Файл:Екскурсія до фермерського господарства.jpg2015-09-22T10:28:07Z<p>Охріменко Ольга Василівна: </p>
<hr />
<div></div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg&diff=11417Файл:Меморіал загиблим воїнам с. Сергіївка.jpg2015-09-22T10:26:44Z<p>Охріменко Ольга Василівна: </p>
<hr />
<div></div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A4%D0%90%D0%9F_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg&diff=11415Файл:ФАП с. Сергіївка.jpg2015-09-22T10:25:45Z<p>Охріменко Ольга Василівна: </p>
<hr />
<div></div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg&diff=11413Файл:Будинок культури с. Сергіївка.jpg2015-09-22T10:24:22Z<p>Охріменко Ольга Василівна: </p>
<hr />
<div></div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%83_70-80_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85..jpg&diff=11409Файл:Автобусна зупинка с. Сергіївка збудована у 70-80 роках..jpg2015-09-22T10:22:29Z<p>Охріменко Ольга Василівна: </p>
<hr />
<div></div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11408Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:16:29Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Список використаних джерел та літератури */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
==Етапи становлення колективного господарства==<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
*«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
*«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
*ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
*ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
'''''Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.'''''<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
*бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
*бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
*рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
**Прокопенко Андрій Степанович<br />
**Голінський Анатолій Митрофанович<br />
**Куриленко Федір Степанович<br />
**Гордієнко Василь Андрійович<br />
<br />
'''''Тваринництво'''''<br />
*Скотарство.<br />
*Свинарство.<br />
*Вівчарство.<br />
*Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.<br />
<br />
''Кормовиробництво''<br />
<br />
*Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
*Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
*Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
''Скотарство'' у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
<br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ятирічки, на початку 80-х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це - Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали «блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М. Євенко та В.В. Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
Головами колгоспів у різний час були:<br />
<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
<br />
<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
<br />
<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960 по 1968 рр. навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
<br />
У 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
<br />
<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
<br />
<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України у м.Чоп. <br />
<br />
У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. <br />
<br />
У жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське».<br />
<br />
З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
*Марченко Михайло Іванович,<br />
*Положій Іван Іванович,<br />
*Сіденко Володимир Васильович<br />
<br />
<br />
'''Орденом «Знак Пошани»'''<br />
*Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
<br />
<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
*Положій Антоніна Степанівна<br />
<br />
<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
*Богатиренко Іван Якович,<br />
*Недайвода Петро Іванович,<br />
*Прокопенко Петро Тимофійович<br />
*Прокопенко Микола Петрович<br />
*Положій Іван Федорович<br />
*Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
*Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
*Катерина Іванівна Білодід,<br />
*Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
*Ніна Степанівна Книш,<br />
*Шевченко Катерина Данилівна,<br />
*Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
#Сумщина в історії України. Навчальний посібник. – Суми, 2005 <br />
#Сумщина від давнини до сьогодення. Науковий довідник . – Суми, 2000<br />
#Сумщина в іменах. Альбом ілюстрацій до енциклопедичного довідника. Упорядник В.Ю.Панасюк, В.С.Соколов, В.К.Шейко. – Суми: РВО « АС – Медіа», ВД «Фолігрант», 2003.<br />
#Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. – Суми : РВО « АС – Медіа», Сумський державний університет, 2003.<br />
#Архівні матеріали Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі.<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11406Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:15:04Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Передовики сільського господарства */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
==Етапи становлення колективного господарства==<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
*«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
*«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
*ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
*ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
'''''Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.'''''<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
*бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
*бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
*рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
**Прокопенко Андрій Степанович<br />
**Голінський Анатолій Митрофанович<br />
**Куриленко Федір Степанович<br />
**Гордієнко Василь Андрійович<br />
<br />
'''''Тваринництво'''''<br />
*Скотарство.<br />
*Свинарство.<br />
*Вівчарство.<br />
*Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.<br />
<br />
''Кормовиробництво''<br />
<br />
*Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
*Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
*Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
''Скотарство'' у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
<br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ятирічки, на початку 80-х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це - Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали «блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М. Євенко та В.В. Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
Головами колгоспів у різний час були:<br />
<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
<br />
<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
<br />
<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960 по 1968 рр. навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
<br />
У 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
<br />
<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
<br />
<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України у м.Чоп. <br />
<br />
У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. <br />
<br />
У жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське».<br />
<br />
З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
*Марченко Михайло Іванович,<br />
*Положій Іван Іванович,<br />
*Сіденко Володимир Васильович<br />
<br />
<br />
'''Орденом «Знак Пошани»'''<br />
*Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
<br />
<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
*Положій Антоніна Степанівна<br />
<br />
<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
*Богатиренко Іван Якович,<br />
*Недайвода Петро Іванович,<br />
*Прокопенко Петро Тимофійович<br />
*Прокопенко Микола Петрович<br />
*Положій Іван Федорович<br />
*Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
*Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
*Катерина Іванівна Білодід,<br />
*Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
*Ніна Степанівна Книш,<br />
*Шевченко Катерина Данилівна,<br />
*Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11404Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:13:32Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Відомості про голів колгоспів */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
==Етапи становлення колективного господарства==<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
*«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
*«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
*ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
*ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
'''''Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.'''''<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
*бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
*бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
*рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
**Прокопенко Андрій Степанович<br />
**Голінський Анатолій Митрофанович<br />
**Куриленко Федір Степанович<br />
**Гордієнко Василь Андрійович<br />
<br />
'''''Тваринництво'''''<br />
*Скотарство.<br />
*Свинарство.<br />
*Вівчарство.<br />
*Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.<br />
<br />
''Кормовиробництво''<br />
<br />
*Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
*Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
*Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
''Скотарство'' у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
<br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ятирічки, на початку 80-х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це - Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали «блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М. Євенко та В.В. Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
Головами колгоспів у різний час були:<br />
<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
<br />
<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
<br />
<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960 по 1968 рр. навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
<br />
У 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
<br />
<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
<br />
<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України у м.Чоп. <br />
<br />
У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. <br />
<br />
У жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське».<br />
<br />
З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
'''Передовики сільського господарства'''<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
Марченко Михайло Іванович,<br />
Положій Іван Іванович,<br />
Сіденко Володимир Васильович<br />
Орденом «Знак Пошани»<br />
Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
Положій Антоніна Степанівна<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
Богатиренко Іван Якович,<br />
Недайвода Петро Іванович,<br />
Прокопенко Петро Тимофійович<br />
Прокопенко Микола Петрович<br />
Положій Іван Федорович<br />
Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
Катерина Іванівна Білодід,<br />
Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
Ніна Степанівна Книш,<br />
Шевченко Катерина Данилівна,<br />
Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11403Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:13:09Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Відомості про голів колгоспів */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
==Етапи становлення колективного господарства==<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
*«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
*«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
*ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
*ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
'''''Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.'''''<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
*бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
*бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
*рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
**Прокопенко Андрій Степанович<br />
**Голінський Анатолій Митрофанович<br />
**Куриленко Федір Степанович<br />
**Гордієнко Василь Андрійович<br />
<br />
'''''Тваринництво'''''<br />
*Скотарство.<br />
*Свинарство.<br />
*Вівчарство.<br />
*Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.<br />
<br />
''Кормовиробництво''<br />
<br />
*Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
*Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
*Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
''Скотарство'' у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
<br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ятирічки, на початку 80-х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це - Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали «блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М. Євенко та В.В. Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
Головами колгоспів у різний час були:<br />
<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
<br />
<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
<br />
<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960 по 1968 рр. навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
<br />
У 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
<br />
<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
<br />
<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України у м.Чоп. <br />
<br />
У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. <br />
<br />
У жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське».<br />
<br />
З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
'''Передовики сільського господарства'''<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
Марченко Михайло Іванович,<br />
Положій Іван Іванович,<br />
Сіденко Володимир Васильович<br />
Орденом «Знак Пошани»<br />
Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
Положій Антоніна Степанівна<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
Богатиренко Іван Якович,<br />
Недайвода Петро Іванович,<br />
Прокопенко Петро Тимофійович<br />
Прокопенко Микола Петрович<br />
Положій Іван Федорович<br />
Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
Катерина Іванівна Білодід,<br />
Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
Ніна Степанівна Книш,<br />
Шевченко Катерина Данилівна,<br />
Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11398Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:10:15Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Спогади колгоспників */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
==Етапи становлення колективного господарства==<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
*«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
*«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
*ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
*ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
'''''Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.'''''<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
*бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
*бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
*рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
**Прокопенко Андрій Степанович<br />
**Голінський Анатолій Митрофанович<br />
**Куриленко Федір Степанович<br />
**Гордієнко Василь Андрійович<br />
<br />
'''''Тваринництво'''''<br />
*Скотарство.<br />
*Свинарство.<br />
*Вівчарство.<br />
*Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.<br />
<br />
''Кормовиробництво''<br />
<br />
*Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
*Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
*Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
''Скотарство'' у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
<br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ятирічки, на початку 80-х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це - Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали «блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М. Євенко та В.В. Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
'''Відомості про голів колгоспів'''<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960-1968 рр навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
В 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України м.Чоп. У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. В жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське». З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
'''Передовики сільського господарства'''<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
Марченко Михайло Іванович,<br />
Положій Іван Іванович,<br />
Сіденко Володимир Васильович<br />
Орденом «Знак Пошани»<br />
Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
Положій Антоніна Степанівна<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
Богатиренко Іван Якович,<br />
Недайвода Петро Іванович,<br />
Прокопенко Петро Тимофійович<br />
Прокопенко Микола Петрович<br />
Положій Іван Федорович<br />
Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
Катерина Іванівна Білодід,<br />
Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
Ніна Степанівна Книш,<br />
Шевченко Катерина Данилівна,<br />
Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11396Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:07:56Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Галузі господарства */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
==Етапи становлення колективного господарства==<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
*«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
*«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
*ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
*ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
'''''Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.'''''<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
*бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
*бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
*рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
**Прокопенко Андрій Степанович<br />
**Голінський Анатолій Митрофанович<br />
**Куриленко Федір Степанович<br />
**Гордієнко Василь Андрійович<br />
<br />
'''''Тваринництво'''''<br />
*Скотарство.<br />
*Свинарство.<br />
*Вівчарство.<br />
*Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормовиробництва.<br />
<br />
''Кормовиробництво''<br />
<br />
*Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
*Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
*Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
''Скотарство'' у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ ятирічки, на початку 80- х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян.. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це- Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали « блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М.Эвенко та В.В.Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
'''Відомості про голів колгоспів'''<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960-1968 рр навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
В 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України м.Чоп. У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. В жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське». З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
'''Передовики сільського господарства'''<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
Марченко Михайло Іванович,<br />
Положій Іван Іванович,<br />
Сіденко Володимир Васильович<br />
Орденом «Знак Пошани»<br />
Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
Положій Антоніна Степанівна<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
Богатиренко Іван Якович,<br />
Недайвода Петро Іванович,<br />
Прокопенко Петро Тимофійович<br />
Прокопенко Микола Петрович<br />
Положій Іван Федорович<br />
Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
Катерина Іванівна Білодід,<br />
Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
Ніна Степанівна Книш,<br />
Шевченко Катерина Данилівна,<br />
Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11395Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:03:37Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Вступ */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
==Етапи становлення колективного господарства==<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
*«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
*«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
*ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
*ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
<br />
Галузі господарства<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’ яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім..Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
Прокопенко Андрій Степанович<br />
Голінський Анатолій Митрофанович<br />
Куриленко Федір Степанович<br />
Гордієнко Василь Андрійович<br />
Тваринництво<br />
Скотарство.<br />
Свинарство.<br />
Вівчарство.<br />
Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормо- виробництва.<br />
Кормо виробництво<br />
Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
Скотарство у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ ятирічки, на початку 80- х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян.. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це- Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали « блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М.Эвенко та В.В.Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
'''Відомості про голів колгоспів'''<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960-1968 рр навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
В 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України м.Чоп. У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. В жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське». З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
'''Передовики сільського господарства'''<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
Марченко Михайло Іванович,<br />
Положій Іван Іванович,<br />
Сіденко Володимир Васильович<br />
Орденом «Знак Пошани»<br />
Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
Положій Антоніна Степанівна<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
Богатиренко Іван Якович,<br />
Недайвода Петро Іванович,<br />
Прокопенко Петро Тимофійович<br />
Прокопенко Микола Петрович<br />
Положій Іван Федорович<br />
Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
Катерина Іванівна Білодід,<br />
Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
Ніна Степанівна Книш,<br />
Шевченко Катерина Данилівна,<br />
Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=11393Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-22T10:01:35Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Вступ */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га.<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
'''Етапи становлення колективного господарства'''<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
<br />
Галузі господарства<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’ яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім..Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
Прокопенко Андрій Степанович<br />
Голінський Анатолій Митрофанович<br />
Куриленко Федір Степанович<br />
Гордієнко Василь Андрійович<br />
Тваринництво<br />
Скотарство.<br />
Свинарство.<br />
Вівчарство.<br />
Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормо- виробництва.<br />
Кормо виробництво<br />
Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
Скотарство у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ ятирічки, на початку 80- х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян.. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це- Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали « блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М.Эвенко та В.В.Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
'''Відомості про голів колгоспів'''<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960-1968 рр навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
В 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України м.Чоп. У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. В жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське». З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
'''Передовики сільського господарства'''<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
Марченко Михайло Іванович,<br />
Положій Іван Іванович,<br />
Сіденко Володимир Васильович<br />
Орденом «Знак Пошани»<br />
Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
Положій Антоніна Степанівна<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
Богатиренко Іван Якович,<br />
Недайвода Петро Іванович,<br />
Прокопенко Петро Тимофійович<br />
Прокопенко Микола Петрович<br />
Положій Іван Федорович<br />
Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
Катерина Іванівна Білодід,<br />
Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
Ніна Степанівна Книш,<br />
Шевченко Катерина Данилівна,<br />
Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=11392Користувач:Охріменко Ольга Василівна2015-09-22T10:00:14Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Охріменко Ольга Василівна'''<br />
[[Файл:Охріменко О.В..JPG|200px|thumb|left|Охріменко О.В.]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
''Сумська область м.Білопілля''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
''Ганнівсько-Тернівський НВК: ЗОШ I-III ступенів -ДНЗ''<br />
<br />
==Посада==<br />
''вчитель історії''<br />
<br />
==Категорія==<br />
''Перша''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Категорія: Творчі проекти. [[Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках]]<br />
<br />
'''Конспекти уроків та заходів'''<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJNU15NHZGMFNVLUE/view?usp=sharing Виховний захід ]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJYUctWUo5OXpad3c/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 7 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJTUdidk1XT01OdWM/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 8 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJUHM5X3l0RXFMbzg/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 9 клас]<br />
<br />
'''Портфоліо'''<br />
*[http://www.example.com назва посилання]<br />
<br />
==Контакти==<br />
0661508679 <br />
<br />
olga39437@gmail.com<br />
<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=11390Користувач:Охріменко Ольга Василівна2015-09-22T09:59:51Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Охріменко Ольга Василівна'''<br />
[[Файл:Охріменко О.В..JPG|200px|thumb|left|Охріменко О.В.]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
''Сумська область м.Білопілля''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
''Ганнівсько-Тернівський НВК: ЗОШ I-III ступенів -ДНЗ''<br />
<br />
==Посада==<br />
''вчитель історії''<br />
<br />
==Категорія==<br />
''Перша''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Категорія: Творчі проекти. [[Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках]]<br />
<br />
'''Конспекти уроків та заході'''в<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJNU15NHZGMFNVLUE/view?usp=sharing Виховний захід ]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJYUctWUo5OXpad3c/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 7 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJTUdidk1XT01OdWM/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 8 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJUHM5X3l0RXFMbzg/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 9 клас]<br />
<br />
'''Портфоліо'''<br />
*[http://www.example.com назва посилання]<br />
<br />
==Контакти==<br />
0661508679 <br />
<br />
olga39437@gmail.com<br />
<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=11389Користувач:Охріменко Ольга Василівна2015-09-22T09:59:26Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Охріменко Ольга Василівна'''<br />
[[Файл:Охріменко О.В..JPG|200px|thumb|left|Охріменко О.В.]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
''Сумська область м.Білопілля''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
''Ганнівсько-Тернівський НВК: ЗОШ I-III ступенів -ДНЗ''<br />
<br />
==Посада==<br />
''вчитель історії''<br />
<br />
==Категорія==<br />
''Перша''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Категорія: Творчі проекти. [[Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках]]<br />
<br />
Конспекти уроків<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJNU15NHZGMFNVLUE/view?usp=sharing Виховний захід ]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJYUctWUo5OXpad3c/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 7 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJTUdidk1XT01OdWM/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 8 клас]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJUHM5X3l0RXFMbzg/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 9 клас]<br />
<br />
'''Портфоліо'''<br />
*[http://www.example.com назва посилання]<br />
<br />
==Контакти==<br />
0661508679 <br />
<br />
olga39437@gmail.com<br />
<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=11386Користувач:Охріменко Ольга Василівна2015-09-22T09:53:40Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Охріменко Ольга Василівна'''<br />
[[Файл:Охріменко О.В..JPG|200px|thumb|left|Охріменко О.В.]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
''Сумська область м.Білопілля''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
''Ганнівсько-Тернівський НВК: ЗОШ I-III ступенів -ДНЗ''<br />
<br />
==Посада==<br />
''вчитель історії''<br />
<br />
==Категорія==<br />
''Перша''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Категорія: Творчі проекти. [[Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках]]<br />
<br />
Конспекти уроків<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJNU15NHZGMFNVLUE/view?usp=sharing Виховний захід ]<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJYUctWUo5OXpad3c/view?usp=sharing Конспект уроку з історії України 7 клас]<br />
#<br />
Портфоліо<br />
*<br />
<br />
==Контакти==<br />
0661508679 <br />
<br />
olga39437@gmail.com<br />
<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=11370Користувач:Охріменко Ольга Василівна2015-09-22T09:20:03Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Охріменко Ольга Василівна'''<br />
[[Файл:Охріменко О.В..JPG|200px|thumb|left|Охріменко О.В.]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
''Сумська область м.Білопілля''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
''Ганнівсько-Тернівський НВК: ЗОШ I-III ступенів -ДНЗ''<br />
<br />
==Посада==<br />
''вчитель історії''<br />
<br />
==Категорія==<br />
''Перша''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Категорія: Творчі проекти. [[Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках]]<br />
<br />
Конспекти уроків<br />
#[https://drive.google.com/file/d/0B1rzszPw3eLJNU15NHZGMFNVLUE/view?usp=sharing Виховний захід ]<br />
#<br />
#<br />
Портфоліо<br />
*<br />
<br />
==Контакти==<br />
0661508679 <br />
<br />
olga39437@gmail.com<br />
<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=10792Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-11T12:29:23Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Передовики сільського господарства */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
Етапи становлення колективного господарства<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
<br />
Галузі господарства<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’ яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім..Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
Прокопенко Андрій Степанович<br />
Голінський Анатолій Митрофанович<br />
Куриленко Федір Степанович<br />
Гордієнко Василь Андрійович<br />
Тваринництво<br />
Скотарство.<br />
Свинарство.<br />
Вівчарство.<br />
Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормо- виробництва.<br />
Кормо виробництво<br />
Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
Скотарство у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ ятирічки, на початку 80- х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян.. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це- Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали « блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М.Эвенко та В.В.Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
'''Відомості про голів колгоспів'''<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960-1968 рр навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
В 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України м.Чоп. У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. В жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське». З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
'''Передовики сільського господарства'''<br />
Сімнадцять передовиків третьої виробничої бригади були нагороджені державними нагородами:<br />
'''Орденом Трудової слави III ступеня'''<br />
Марченко Михайло Іванович,<br />
Положій Іван Іванович,<br />
Сіденко Володимир Васильович<br />
Орденом «Знак Пошани»<br />
Прокопенко Олександр Тимофійович<br />
'''«Медаллю за трудову доблесть в роки війни»'''<br />
Положій Антоніна Степанівна<br />
'''Передовики соціалістичних змагань'''<br />
Богатиренко Іван Якович,<br />
Недайвода Петро Іванович,<br />
Прокопенко Петро Тимофійович<br />
Прокопенко Микола Петрович<br />
Положій Іван Федорович<br />
Рябоконь Клавдія Григорівна<br />
Ганна Олександрівна Вощенко,<br />
Катерина Іванівна Білодід,<br />
Раїса Олексіївна Степаненко,<br />
Ніна Степанівна Книш,<br />
Шевченко Катерина Данилівна,<br />
Великодний Віктор Андрійович<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=10791Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-11T12:27:51Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Галузі господарства */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
Етапи становлення колективного господарства<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
<br />
Галузі господарства<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’ яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім..Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
Прокопенко Андрій Степанович<br />
Голінський Анатолій Митрофанович<br />
Куриленко Федір Степанович<br />
Гордієнко Василь Андрійович<br />
Тваринництво<br />
Скотарство.<br />
Свинарство.<br />
Вівчарство.<br />
Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормо- виробництва.<br />
Кормо виробництво<br />
Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
Скотарство у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ ятирічки, на початку 80- х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян.. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це- Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали « блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М.Эвенко та В.В.Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
'''Відомості про голів колгоспів'''<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960-1968 рр навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
В 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України м.Чоп. У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. В жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське». З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=10790Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-11T12:27:07Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Відомості про голів колгоспів */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
Етапи становлення колективного господарства<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
<br />
Галузі господарства<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’ яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім..Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
Прокопенко Андрій Степанович<br />
Голінський Анатолій Митрофанович<br />
Куриленко Федір Степанович<br />
Гордієнко Василь Андрійович<br />
Тваринництво<br />
Скотарство.<br />
Свинарство.<br />
Вівчарство.<br />
Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормо- виробництва.<br />
Кормо виробництво<br />
Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
Скотарство у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ ятирічки, на початку 80- х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян.. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це- Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали « блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М.Эвенко та В.В.Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
'''Відомості про голів колгоспів'''<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960-1968 рр навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
В 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України м.Чоп. У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. В жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське». З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=10789Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-11T12:26:29Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Відомості про голів колгоспів */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
Етапи становлення колективного господарства<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
<br />
Галузі господарства<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’ яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім..Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
Прокопенко Андрій Степанович<br />
Голінський Анатолій Митрофанович<br />
Куриленко Федір Степанович<br />
Гордієнко Василь Андрійович<br />
Тваринництво<br />
Скотарство.<br />
Свинарство.<br />
Вівчарство.<br />
Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормо- виробництва.<br />
Кормо виробництво<br />
Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
Скотарство у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ ятирічки, на початку 80- х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян.. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це- Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали « блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М.Эвенко та В.В.Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
'''Відомості про голів колгоспів'''''[[Курсив]]''<br />
'''Костюченко Микола Петрович'''<br />
Народився 2 жовтня 1938 року в селі Миколаївка - Тернівська Білопільського району Сумської області у селянській родині. У 1953 році закінчив Сергіївську семирічну школу і втупив до Іскрисківщинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю агроном. Навчався добре, старанно на агрономічному відділенні цього навчального закладу, а в 1957 році успішно склав випускні іспити і отримав диплом агронома. З 1957 року по 1960рік був призваний для проходження строкової служби у рядах збройних сил СРСР. У 1961 році після служби повернувся до свого рідного села, почав працювати бригадиром тракторної бригади села Миколаївка- Тернівська.<br />
З 1965 по 1969 рік працював агрономом колгоспу «Комуніст» у селі Сергіївка Білопільського району Сумської області. Заочно навчався у Київській сільськогосподарській академії, яку закінчив у 1968 році.<br />
У 1969 році Костюченка Миколу Петровича призначили на посаду голови колгоспу «Комуніст», на цій посаді працював до 1976 року. Потім був призначений головою колгоспу «Родина» с. Рижівка Білопільського району.<br />
Нагороджений медалями, у 1999 році Костюченку Миколі Петровичу було присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».<br />
'''Ткаченко Іван Олександрович'''<br />
Народився 7 серпня 1948 року в селі Білани Білопільського району Сумської області. Здобув вищу освіту в сільськогосподарському інституті ім..В.В.Докучаєва в 1980 році.<br />
Трудову діяльність розпочав головним агроном колгоспу ім.Кірова, потім був головою колгоспу «Новий мир». За час головування Івана Олександровича Ткаченка у колгоспі було збудовано будинки для жителів с.Сергіївка та М.-Тернівська, заасфальтовано вулиці села Сергіївка, побудовано дорогу з твердим покриттям до с.Миколаївка, збудовано водогін та центральну котельню в с.Сергіївка.<br />
'''Гордієнко Василь Андрійович'''<br />
Народився 6 жовтня 1953 року в селі Сергіївка Білопільського району Сумської області в родині колгоспників. З 1960-1968 рр навчався в Сергіївській восьмирічній школі, потім в Ганнівсько-Тернівській середній школі. Після закінчення школи у 1970 році пішов працювати в колгосп «Комуніст» трактористом.<br />
В 1971 році за направленням правління колгоспу навчався в Роменському цеху зв’ язку. З 1972 по 1973 роки працював електронником Білопільського відділення зв’язку. Потім механіком Білопільської сільгосптехніки.<br />
З 1977 по 1983 роки – бригадиром комплексної бригади колгоспу «Комуніст», з 1983 по 1988 роки займав посаду інженера колгоспу, а потім був обраний головою колгоспу «Новий мир». З 1997 року очолює фермерське господарство «Даяна – 2005».<br />
'''Василець Катерина Іванівна'''<br />
Народилася 24 лютого 1949 року в с.Супрунівка Білопільського району. Освіта вища, закінчила українську сільськогосподарську академію м.Київ ( роки навчання 1971-1976).Спеціальність зооінженер. Трудова діяльність – ксп «Сергіївське» - голова колгоспу з 1999 по 2000 роки. Директор псп «Мир» з 2000 по 2002 роки. З 2004 року знаходиться на заслуженному відпочинку.<br />
'''Гребенюк Олександр Леонідович'''<br />
Народився 15 лютого 1964 року в с.Яструбине Сумської області .Після закінчення школи вступив на навчання в Охтирський технікум механізації та електрифікації сільського господарства на агрономічне відділення за спеціальністю агроном. З 1982-1984 роки проходив строкову службу у прикордонних військах на території України м.Чоп. У 1985 році вступив на навчання до Сумської філії Харківського сільськогосподарського інституту ім..В.В.Докучаєва за спеціальністю агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром тракторної бригади в колгоспі «Україна» с.Яструбине. З осені 1989 року працював у колгоспі «Новий мир» с.Сергіївка головним інженером. В жовтні 1996 року був обраний головою правління ксп «Сергіївське». З 1998 по 2011 роки очолював ТОВ «Білопілля АГРО».<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=10788Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-11T12:24:25Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Спогади колгоспників */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
Етапи становлення колективного господарства<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
<br />
Галузі господарства<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’ яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім..Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
Прокопенко Андрій Степанович<br />
Голінський Анатолій Митрофанович<br />
Куриленко Федір Степанович<br />
Гордієнко Василь Андрійович<br />
Тваринництво<br />
Скотарство.<br />
Свинарство.<br />
Вівчарство.<br />
Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормо- виробництва.<br />
Кормо виробництво<br />
Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
Скотарство у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
'''Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни'''<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
'''Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни'''<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ ятирічки, на початку 80- х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян.. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це- Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали « блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М.Эвенко та В.В.Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=10787Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-11T12:23:59Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Спогади колгоспників */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
Етапи становлення колективного господарства<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
<br />
Галузі господарства<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’ яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім..Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
Прокопенко Андрій Степанович<br />
Голінський Анатолій Митрофанович<br />
Куриленко Федір Степанович<br />
Гордієнко Василь Андрійович<br />
Тваринництво<br />
Скотарство.<br />
Свинарство.<br />
Вівчарство.<br />
Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормо- виробництва.<br />
Кормо виробництво<br />
Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
Скотарство у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
Спогади колишньої доярки Недайводи Марії Афанасівни<br />
Наша молочно-товарна ферма № 1почала переходити на госпрозрахунок Це нововедення було для нас новим, незрозумілим. Потім почали будувати поруч нашої ферми літній табір, поруч з сорокагектарним полем з багаторічними травами. З 1 червня тварин перевели на літнє утримування. Був складений чіткий графік випасання худоби: ранковий, денний та вечірній. Хоча ця затія не обійшлася на перших порах без проблем, корови ніяк не хотіли заходити до доїльних станків і, головне, що різко зменшилися надої молока, в середньому по 200-220 грамів на добу від кожної корови.<br />
Але незабаром корови звиклися і надої навіть збільшилися з 9,5 до 11,5 кг молока від кожної корови. Отже, і заробітна плата збільшилася на 30 – 40 крб і становила 170-190 крб на місяць. Нововедення прижилося , економісти колгоспу підрахували, що це вигідно і було вирішено на майбутній рік будувати табір для утримання худоби.<br />
Та головне не тільки зміни, а й добросовісне виконання своєї роботи, любов до тварин, взаєморозуміння в колективі. Робота тваринника важка праця, яка потребує багато часу і сил. <br />
Кращими тваринниками були у нас на фермі Положій Іван Федорович, Рябоконь Клавдія Григорівна.<br />
Спогади колишньої доярки Положій Ніни Юхимівни<br />
У 1966-1967 роках було затверджено гарантовану оплату праці колгоспників за тарифними ставками відповідних категорій працівників села. Промисловість забезпечувало село новими машинами, тракторами та іншою сільськогосподарською технікою. Збільшувалося використання мінеральних добрив, впроваджувалися більш урожайні районовані сорти зернових і технічних культур. Поліпшився кадровий склад спеціалістів колгоспу. В той час всі колгоспи і радгоспи працювали над виконанням плану 9- ої п’ ятирічки. У другій половині 70 – х років десятої п’ ятирічки, на початку 80- х років був введений до виконання план 11-ої п’ятирічки. У колгоспі існувало соціалістичне змагання за виконання планів достроково. Хоча, мабуть, план не завжди виконувався як у нашому господарстві, так і в цілому по країні. У травні 1982 року Пленум ЦК КПРС оприлюднив Продовольчу програму, реалізація якої мала протягом 8 років цілком забезпечити населення країни основними видами продовольства.<br />
Сільські працівники намагалися працювати з величезною відповідальністю, чесно і добросовісно. Та багато сільської молоді розуміли, що жити у місті набагато легше, цікавіше та й заробітки більші ніж у селян.. Тому більшість молоді покидали рідні домівки, так як не бачили перспективи в колгоспах, і подавалися шукати кращої долі у міста. Тому у сільському господарстві, як і в державі, було багато проблем, невирішених питань. Та наші люди вміли гарно працювати, особливо ми мали гарні досягнення у тваринництві. Отримували високі надої молока. Від кожної корови по 9,6-10 л за добу, тоді, як найбільший показник по району був 12 л на добу, а середній 6,9 л молока.<br />
'''Спогади колишнього механізатора колгоспу Марченка Михайла Семеновича'''<br />
Під час жнив у колгоспі ім. Ворошилова кожного дня підводилися підсумки змагання між комбайнерами. Часто перемагав досвідчений комбайнер Богатиренко Іван Якович. Не відставав від нього і Недайвода Петро Іванович, Вони намолочували за день по 290-350 т. зернових. Було так, що під час жнив працювали і змагалися рідні це- Прокопенко Олександр Тимофійович та його син Микола. На честь правофлангових соціалістичного змагання в господарстві випускали « блискавку», переможцям вручали перехідні вимпели і грошові премії. Слідом за збиральними комбайнами на поля виходили бригади по скиртуванню соломи. Тут були свої правофлангові це- С.М.Эвенко та В.В.Мажар, вони працювали на спеціальних тракторах-стогометах. У роботу включались і члени механізованого загону по підготовці грунту під урожай наступного року. Того року під посівні роботи було приготовлено площі понад 250 га.<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=10786Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-11T12:21:39Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Галузі господарства */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
Етапи становлення колективного господарства<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
<br />
Галузі господарства<br />
На території господарства розвивалися дві основні галузі сільського господарства: рослинництво і тваринництво.<br />
Рослинництво- вирощування польових культур на орних землях.<br />
Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур-пшениці, ячменю, жита; продовольчих круп’ яних культур – гречки, проса; фуражних – кукурудзи, вівса; зернобобових – гороху.<br />
Технічні культури – цукрові буряки, соняшник, картопля.<br />
Вирощування кормових культур – посіви багаторічних трав: люцерна, конюшина; посіви однорічних трав – кукурудзи на зелений корм, на силос, кормових коренеплодів – кормових буряків.<br />
Овочівництво – помідори, огірки, картопля, капуста, морква, цибуля, столовий буряк.<br />
Баштанні культури – кавуни, дині.<br />
У 1984 році після сторення двох самостійних господарств у селі Сергіївці почав діяти колгосп ім..Ворошилова. На території господарства існували дві тракторні бригади:<br />
бригада № 1 с.Сергіївка і с.Ганнівське – бригадир Великодний Володимир Іванович;<br />
бригада № 2 с.Миколаївка Тернівська і с.Гезівка;<br />
рільнича бригада, яку у різні роки очолювали:<br />
Прокопенко Андрій Степанович<br />
Голінський Анатолій Митрофанович<br />
Куриленко Федір Степанович<br />
Гордієнко Василь Андрійович<br />
Тваринництво<br />
Скотарство.<br />
Свинарство.<br />
Вівчарство.<br />
Бджільництво.<br />
Основним завданням тваринництва є виробництво високоякісних продуктів харчування ( м’яса, молока, масла, сиру, яєць, меду) та цінної сировини для харчової та легкої промисловості ( м’яса, шкіри, вовни, воску, пуху тощо).<br />
Розвиток тваринництва залежить від рослинництва, насамперед від кормо- виробництва.<br />
Кормо виробництво<br />
Польове: зернофуражні й кормові культури, відходи інших культур.<br />
Лучно-пасовищне: польові трави.<br />
Промислове: комбіновані корми, сироватка, меляса,жом.<br />
Скотарство у колгоспі ім. Ворошилова мало м’ясо - молочний напрямок, бо використовувалися у кормовій базі висококалорійні корми. Польові трави, комбіновані корми, зернофуражні й кормові культури, сироватка, меляса, жом. Поголів ’я худоби налічувало до 400 голів великої рогатої худоби. Великих досягнень у трудовій діяльності досягли такі працівники тваринницької галузі: Веклич Олександра Матвіївна, Положій Ніна Юхимівна, Недайвода Катерина Іванівна, Недайвода Петро Іванович.<br />
Свинарство займало важливе місце у сільському господарстві. На Сергієвській свинофермі було до 300 голів свиней, а на Гезівській до 1000, Порали їх Логвиненко Галина Яківна, Голінська Раїса Микитівна, Голінська Раїса Митрофанівна, Олійник Поліна Хомична. Завідуюча фермою була Дяченко Мотрона Василівна, фуражиром - Богатиренко Іван Якович.<br />
Вівчарство на території колгоспу було досить розвинене. У селі Сергіївці нараховувалося близько 1500 голів. Але основне поголів’ я овечок було розташоване на другій бригаді у селі Гезівка і складало приблизно до 3000 голів. Завідуючим фермою був Моша Анатолій Григорович.<br />
Бджільництво у нашому колгоспі була пасіка, де нараховувалося 150 колодок бджіл.<br />
Незмінним пасічником був Великодний Віктор Андрійович, який доглядав за бджолами досить довгий час з 1960 по 1996 рік.<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=10785Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-11T12:17:12Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Етапи становлення колективного господарства */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
Етапи становлення колективного господарства<br />
З 1950 по 2000 роки на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області існували такі господарства:<br />
1950-1956 роки – колгосп ім. Ворошилова, центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області.<br />
У 1957 році колгосп ім. Ворошилова було переіменовано в колгосп «Комуніст», центральна садиба село Сергіївка Улянівського району Сумської області. Головою колгоспу у період з 1957 по 1962 роки був Коваленко М.В.<br />
У 1963 році відбулося об ’єднання Улянівського і Білопільського районів в один, тому у період з 1963 по 1975 роки був колгосп «Комуніст» Білопільського району.<br />
Головою колгоспу був Андрій Прокопович Луценко. В цей час на території села Гезівка діяв завод по виготовленню трав’яної муки, який забезпечував своєю продукцією не тільки потреби власного господарства, а й інші колгоспи Білопільського району.<br />
У 1976 році колгосп «Комуніст» село Сергіївка було об’ єднано з колгоспом «Червона зірка» села Супрунівка. Після злиття двох господарств колгосп було названо «Комуніст», а центральною садибою стало село Супрунівка. У Сергіївці була розташована третя виробнича бригада новоствореного колгоспу. За третьою бригадою було закріплено 2388 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2213 га орної землі. Займалися вирощуванням зернових культур ( озиму пшеницю, ячмінь, овес); технічні культури (цукрові буряки).Головою колгоспу був Устимчук Сергій Павлович.<br />
З 1976 року головою колгоспу «Комуніст» було призначено Костюченка Миколу Петровича, який спочатку працював бригадиром тракторної бригади, а потім головним агроном цього господарства. За час, коли Микола Петрович був керівником колгоспу в селі відбулося дуже багато позитивних змін. Було побудовано декілька господарських об’єктів – це молочно - товарна ферма на 250 голів худоби, конюшня, телятник, заправка, пункт штучного запліднення тварин, житлові будинки, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення відділення зв’язку, будинок культури і контору в одному двоповерховому приміщенні. У селі Миколаївка було побудовано два житлові будинки, медпункт, дитячий садок і клуб, а також була закуплена апаратура для вокально-інструментального ансамблю. Керівник господарства намагався створити всі умови для комфортного проживання колгоспників, піклувався про своїх односельців.<br />
У 1984 році колгосп «Комуніст» було розділено на два самостійних господарства в Сергіївці почав діяти колгосп ім.Ворошилова. Головою колгоспу був Ткаченко Іван Олександрович. За час його головування тут було побудовано: зерносклад, зерно тік, овчарник, 24 житлових будинків, адміністративну будівлю для сільської ради. До новобудов було підведене центральне опалення, що забезпечувало теплом і житлові будинки і адміністративні приміщення. По селу було прокладено дорогу з твердим покриттям. Як і в кожному селі на центральній вулиці у 1956 році збудували пам’ятник, в честь воїнів визволителів, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Він складався з трьох частин, був зібраний і встановлений на місці поховання загиблих воїнів.<br />
У братській могилі, на якій встановлено пам’ятник захоронено 11 невідомих солдат, 14 червоноармійців. У 1975 році на 30-річчя Перемоги його підняли на п’ эдистал. Потім була споруджена і відкрита меморіальна стіна, на якій викарбувані імена загиблих односельчан..<br />
Клуб – це була і нині діє велична, ошатна двоповерхова споруда, яка вигідно розмістилася на центральній вулиці міста, оформленням приміщення займався завідуючий, місцевий художник, картини якого знаходяться в краєзнавчому музеї міста Суми – Циганенко Іван Миколайович.<br />
Стіни Будинку культури ще не забули завзятих баталій працівників і спеціалістів села, критику, самокритику і побажання успіхів у роботі. А коли в кінці року підводились підсумки соціалістичних змагань, кожен з відзначених колективів отримував подарунки і нагороди. Довго тоді лунали над селом пісні, продовжувались запальні танці.<br />
У 1989 році за ініціативи селян колгосп ім.Ворошилова було переіменовано в колгосп під назвою «Новий мир». Кризова ситуація у 1990 роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Основними проблемами сільського господарства є низька продуктивність через низький ступінь механізації праці, падіння родючості грунтів. По всій державі урожайність значно знизилась, це ж стосується і тваринництва. І в господарстві сергіян показники теж знизилися. Господарство потребувало змін та реформ. Селяни спродівалися, що вирішальну роль має відіграти земельна реформа, передача землі у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.<br />
У 1992 році загальні збори колгоспників господарства «Новий мир» прийняли рішення про реорганізацію господарства в колективне сільськогосподарське підприємство «Сергіївське».<br />
У 1996 році КСП «Сергіївське» реорганізовано в акціонерне товариство «Сергіївське».<br />
З 2000року землі Сергієвської сільської ради були розпайовані і створені фермерські господарства:<br />
«Даяна – 2005» (керівник Гордієнко В.А.),<br />
«Спас - 2007» (керівник АвраменкоО.Є.),<br />
ТОВ « Велес А» (керівник Царенко А.В.),<br />
ТОВ « Білопілля Агро» (керівник Гребенюк О.Л.)<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%81._%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_1960-1990-%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85&diff=10784Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках2015-09-11T12:14:32Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Вступ */</p>
<hr />
<div><br />
== Вступ ==<br />
Вступ.<br />
У кожної людини є місце, де вона народилася, виросла, місце, яким гордиться. Таким місцем для кожного із нас є село Сергіївка, саме тут починається для сергіївців наша Україна.<br />
Сучасне село Сергіївка відноситься до Білопільського району Сумської області. територія Сергіївської сільської ради займає площу 3006 га, село Сергіївка – 145,1 га<br />
До складу Сергіївської сільської ради входять села: Сергіївка, Миколаївка Тернівська, Ганнівське, Гезівка. На території Сергіївської сільської ради мешкає 334 жителі. У селі Сергіївка – 241, Миколаївці Тернівській - 63, Ганнівському - 29,Гезівці– 2 жителі.<br />
Розташоване село за 20 км від районного центру, 46 км від м.Суми, 35 км до кордону з Росією. Через село Сергіївка проходить автошлях Білопілля – Недригайлів, що виводить на трасу державного призначення Суми - Київ.<br />
На селі функціонують фермерські господарства: « Мрія» ( керівник ТкаченкоІ.О.), « Вікторія» ( Шевченко А.О.), «Даяна – 2005» ( керівник Гордієнко В.А.).<br />
Маленькою цяточкою на географічній карті Сумщини позначене українське село Сергіївка. Таких населених пунктів ,мабуть, тисячі. З моменту заснування звичайного українського села Сергіївка ( 1850р.) минуло дуже багато часу. І гортаючи сторінки історії, нам є що згадати і чим гордитися. Кожен факт з історії села має свою особливість. це наша пам’ять, пам’ ять, якою ми живемо.<br />
Про деякі події ми знаємо лише поверхово. Вже призабулися прізвища багатьох односельців, які зробили великий внесок у розвиток і процвітання нашого краю. І ось сьогодні ми хочемо якомога детальніше відновити всю хронологію подій, розповісти про наше село та його працьовитих жителів.<br />
<br />
== Етапи становлення колективного господарства ==<br />
<br />
== Галузі господарства ==<br />
<br />
== Спогади колгоспників ==<br />
<br />
== Відомості про голів колгоспів ==<br />
<br />
== Передовики сільського господарства ==<br />
<br />
== Фотогалерея ==<br />
<br />
== Список використаних джерел та літератури ==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]]</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%92.&diff=10698Психологія Охріменко О.В.2015-09-08T15:04:46Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Індивідуальні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''<br />
<br />
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!<br />
<br />
Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).<br />
<br />
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br />
----<br />
<br />
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.<br />
<br />
-Доброго дня ,Ірино Валеріївно!<br />
Мої відповіді.<br />
<br />
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''<br />
<br />
Організм. Індивід. Особистість. Поняття " людина" включає у собі біологічний та соціальний компоненти. Категорії "організм" та "індивід" несуть біологічну, а " особистість" соціальну сутність.<br />
<br />
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].'' <br />
<br />
Особистість- це людина з певними психологічними якостями, на яких грунтуються її соціальні функції, які виявляються в суспільних звязках і відношеннях, визначають її моральні вчинки і мають суттєве значення і для неї і для оточуючих.<br />
<br />
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''<br />
<br />
Задатки людини - це уроджені(т.т. умови внутрішньоутробного життя), обумовлені іноді генним фондом(спадковістю), а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини. <br />
<br />
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:40, 24 березня 2015 (EET)<br />
<br />
[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Охріменко Ольга Василівна|обговорення]]) 14:26, 19 квітня 2015 (EEST)--<br />
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.<br />
<br />
''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''<br />
Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху формування - це об єктивний і закономірний процес.Роль референтної особи має значний вплив для розвитку дитини на кожному етапі. Бо і вчителі, і батьки, і однолітки мають вплив на формування особистості дитини.<br />
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''<br />
Соціальна ситуація розвитку (ССР). Провідний вид діяльності (ПВД). Психологічні новоутворення (ПНУ)<br />
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:01, 31 березня 2015 (EEST)<br />
<br />
----<br />
Сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання.<br />
<br />
''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''<br />
Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні. <br />
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''<br />
Дослідження комунікативних та організаційних схильностей. Мета дослідження : визначення рівня розвитку комунікативних та організаційних схильностей.<br />
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 07 квітня 2015 (EEST)<br />
<br />
''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''<br />
Можна застосувати анкетне опитування та тестування. Педагог має можливість отримати інформацію про особистісні характеристики учня, про рівень сформованості умінь, про особливості мотивації, про характер відносин, як у процесі навчання так і в позаурочний час<br />
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?'' <br />
Так, на мою думку, при організації навчально - виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів, адже, актуальний розвиток - це набір психологічних факторів розвитку на даний момент, наявний рівень підготовки людини,а найближчий розвиток - це потенційні можливості розвитку, те що індивід може зробити за допомогою іншої людини. Це є більш високий рівень. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку учня! <br />
'''Дякую за відповіді!'''<br />
<br />
'''Дякую за співпрацю!'''<br />
<br />
'''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''<br />
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:34, 17 квітня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''<br />
<br />
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. <br />
<br />
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. <br />
<br />
'''Гендерні особливості учнів'''<br />
<br />
Сфера:Вихованість <br />
<br />
Хлопчики <br />
<br />
Опис:Частіше за дівчаток чують від дорослих зауваження,докори.Звертаючись до хлопчика дорослі зачасту використовують прямі вказівки:"Відійди.Принеси.Подай.Зроби.Перестань".Менше ніж дівчатка зорієнтовані на моральну норму,нерідко порушують її,менше дисципліновані.Серед важковихованих частіше більше хлопчиків. Вони проявляють агресивність у разі примусу та приниження. <br />
<br />
Умови:Педагогу треба звертати увагу на фізичні та емоційні потреби хлопчиків.Більше приділяти уваги,проявляти ласку,ніжність,любов.У спілкуванні з хлопчиками використовувати словесні обгрунтування,пояснення, доведення думки.Виховувати дисциплінованість,витримку,дотримання моральних якостей,старанність і наполегливість, але не варто надмірно опікати хлопчика.У навчанні враховувати домінування зорового сприйняття.<br />
<br />
Дівчатка <br />
<br />
Опис:Більше за хлопчиків відповідають очікуванням дорослих,ідеальному стандарту поведінки.Дорослі частіше за хлопчиків схвалюють дівчаток,використовують стосовно них лагідні слова, розмовляють про переживання,стани людини,ставлення (подобається,люблю,весело,сумно,страшно тощо). Характеризуються здебільшого доцільною поведінкою, прагнуть бути приємними,турботливими,допомагати дорослим.Краще реагують на умовляння й соціальні переваги, ніж на обгрунтоване запрошення. Прагнуть догодити дорослому, уникають непорозумінь із ними.<br />
<br />
Умови:У спілкуванні з дівчатками треба враховувати те, що вони дуже ранимі й уразливі. Тому виховувати її треба так, щоб з самого початку у неї склалися довірчі і теплі стосунки з вчителем і батьками.Формувати впевненість у собі, вміння протистояти конфліктам. Краще використовувати умовляння і соціальні переваги ніж обгрунтування і пояснення.Стимулювати самостійність, уміння здійснювати мотивований вибір.Виховувати у дітей стійкий інтерес і позитивне ставлення до себе.Розвивати морально-вольові якості характерні для для дівчаток доброта і ніжність, співчутливість,чуйність<br />
<br />
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 11 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
'''''Шановні колеги! ''''' <br />
<br />
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. <br />
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:33, 4 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
'''''Доброго дня, колеги!'''''<br />
<br />
Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".<br />
<br />
''Вивчаємо джерела''<br />
<br />
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.<br />
<br />
''Обговорюємо''<br />
<br />
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. <br />
Мої відповіді.1.Пізнавальна активність.<br />
2.Вміння розмірковувати.<br />
3.Висловлювати думки ясно і точно.<br />
4.Вміння слухати, схоплювати причини вчинків інших людей, мотиви їх поведінки.<br />
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 7 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
'''Доброго дня, шановні колеги!''' <br />
<br />
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). <br />
<br />
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). <br />
Доброго дня, мої відповіді.<br />
"Коло". Цей метод тренінгового заняття передбачає дати можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того, як група чи кожен учасник окремо опанували поданий матеріал.Але не на всі запитання і не вся група захоче відповідати вголос і відверто. Для таких запитань можна роздати міні-анкети.--[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Охріменко Ольга Василівна|обговорення]]) 21:39, 29 червня 2015 (EEST) <br />
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 20 травня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%92.&diff=10423Теорія та методика фахової дисципліни Охріменко О.В.2015-08-14T12:50:54Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''<br />
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступні завдання:<br />
# Як Ви розумієте поняття "міжпредметні зв'язки"?<br />
1)Міжпредметні зв'язки - це зв'язки між навчальними програмами різних дисциплін на рівні навчальних занять(уроків,факультативів тощо),які зумовлені спільною дидактичною метою<br />
Поняття «міжпредметні зв’язки» ми визначаємо як зв’язок між навчальними програмами різних дисциплін на рівні навчальних занять (уроків, факультативів тощо), який зумовлений спільною дидактичною метою.<br />
# Наведіть приклади з досвіду Вашої роботи часткової та повної інтеграції міжпредметних зв'язків<br />
2.Вивчаючи тему"Культура України першої половини ХVІІІ століття" (історія України) і тему"Культура людини" в курсі "Людина і світ"-інтеграція носить частковий характер,а ,наприклад, тему "Національно-визвольна боротьба українського народу у ХVІІІ столітті(історія України) і тему "Історична основа поеми "Гайдамаки" Т.Г.Шевченка" (укр.Література)- інтеграція носить повний характер і представлена повним висвітленням суміжних тем різних предметів.<br />
Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Istoriya|Адміністратор]] ([[Обговорення користувача:Istoriya|обговорення]]) 08:50, 19 березня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
<br />
<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%92.&diff=10422Теорія та методика фахової дисципліни Охріменко О.В.2015-08-14T12:44:15Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''<br />
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступні завдання:<br />
# Як Ви розумієте поняття "міжпредметні зв'язки"?<br />
1)Міжпредметні зв'язки - це зв'язки між навчальними програмами різних дисциплін на рівні навчальних занять(уроків,факультативів тощо),які зумовлені спільною дидактичною метою<br />
Поняття «міжпредметні зв’язки» ми визначаємо як зв’язок між навчальними програмами різних дисциплін на рівні навчальних занять (уроків, факультативів тощо), який зумовлений спільною дидактичною метою.<br />
# Наведіть приклади з досвіду Вашої роботи часткової та повної інтеграції міжпредметних зв'язків<br />
<br />
Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Istoriya|Адміністратор]] ([[Обговорення користувача:Istoriya|обговорення]]) 08:50, 19 березня 2015 (EET)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
<br />
<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====</div>Охріменко Ольга Василівнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%92.&diff=10295Соціально-гуманітарний кредитний модуль Охріменко О.В.2015-06-29T20:18:11Z<p>Охріменко Ольга Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:<br />
<br />
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?<br />
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:17, 30 березня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
Доброго дня,Людмило Олександрівно! Мої відповіді.1.На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу форомувалася нова галузь філософії- філософія освіти. Вперше термін "філософія освіти" використано в 1913р, глибоке теоретичне дослідження викладене у праці англійця Р.Петерса "Філософія освіти". З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку. Причиною того стала криза в освіті. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному і суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Чому це так. По-перше лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки із стану освіти на даний період і намітити шляхи їх вдосконалення. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілим її роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному,соціальному та духовному розвитку. Філософія переконливо доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя- безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками. Всі причетні до цього науки напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та самого поняття "філософія освіти". Сучачна філософія освіти орієнтує не на вивчення "основ наук",що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості. Тільки у такому тлумаченні освіта сприятиме розвитку творчого стратегічного мислення,свободи і відповідальності людини, а не змушуватиме оволодіти певним набором знань,навичок,вмінь#<br />
<br />
2.Можна виділити такі основні завдання філософії:<br />
-аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;<br />
-вивчення способів систематизації й структиризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структиризації педагогічного знання.<br />
Основні завдання соціології освіти:<br />
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;<br />
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;<br />
-аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти виявленн її соціальної цінності; <br />
- визначення міри впливу на освіту динаміку моральних потреб і інтересів<br />
<br />
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.<br />
#Як Ви розумієте термін квазінаука?<br />
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:09, 10 квітня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
<br />
1.Квазінаука- це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих вчених, ідей своїх "противників" тощо.<br />
<br />
2.Основними елементами дослідницької системи є: тема дослідження, мета, об єкт, предмет, завдання,гіпотеза,принципи,методи, критерії, результати,класифікація результатів,оцінка, висновки,визначення наступних проблем, оформлення досягнутих результатів.<br />
--[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Охріменко Ольга Василівна|обговорення]]) 21:16, 15 квітня 2015 (EEST)21:15,15 квітня 2015 року<br />
<br />
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, Шановна Ольга Василівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br />
<br />
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:44, 14 квітня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваша відповідь:<br />
<br />
Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.<br />
<br />
--[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Охріменко Ольга Василівна|обговорення]]) 16:09, 29 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Шановна Ольга Василівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:11, 8 червня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#Форми освіти:<br />
Формальна освіта - початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки.<br />
Неформальна освіта - професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства "Знання", по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання.<br />
Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища - індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі, спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.<br />
#.Відкрита освіта - це збірний термін , що означає різні види освітньої діяльності. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формуєтьсья, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій.<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
Доброго дня, сьогодні з 11.00 по 12.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:14, 2 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:08, 5 травня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваші відповіді: 1.Традиційні погляди в освіті на формування в учнів знань, умінь і навичок уже не задовольняють суспільство. Головними недоліками традиційної системи освіти є породжені нею невміння і небажання дітей вчитися, несформованість ціннісного ставлення до власного розвитку та освіти. Сучасному суспільству потрібні не просто добросовісні виконавці, що мають певні знання, уміння й навички, а особистості. Адже лише сформована особистість може успішно справитися з проблемами сьогодення. Однією з проблем освіти на сьогодні є її швидке реагування на зміни в суспільстві. Це вимагає відкритості системи освіти до змін, що відбуваються в суспільстві, постійного перегляду й адаптування нормативної бази в освіті, розробки й впровадження в педагогічний процес нових методів і форм навчання та виховання. Як наслідок − з’явилися поняття “традиційне навчання” та “інноваційне навчання”. Інноваційне навчання загалом орієнтоване на розвиток особистості учня,на формування готовності учня до реального життя, до його швидких змін, до творчого мислення, критичного аналізу навколишнього світу й себе в ньому, до постійного оволодіння учнями новими видами діяльності й спілкування. З точки зору інноваційної педагогіки новою якістю освіти є Належна якість не лише навчання, а й виховання, ступінь розвиненості особистості людини, яка навчається, її підготовленості до продовження навчання, самостійного життя. Індивідуалізація навчання, диференційований підхід, використання новітніх технологій, досліджень у психології, педагогіці для удосконалення процесу навчання, пошук оптимальних умов для засвоєння програмового матеріалу вимагають від учителя не тільки високої компетентності в предметній області, а й методичної компетентності як основного фактора його діяльності. В діяльності вчителя, як у фокусі, сходяться всі шляхи, що йдуть від педагогічної науки і педагогічної техніки, реалізуються всі види знань.--[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Охріменко Ольга Василівна|обговорення]]) 23:18, 29 червня 2015 (EEST) <br />
<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:42, 18 червня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#Освіта - це умови для реалізації здібностей і талантів людини, її право на всебічний розвиток; гуманізм; взаємозв 'язок елементів і структур; різноманітність. Це право людини на знання, уміння, навички, інформацію тощо і обов 'язок держави створити умови для реалізації цього природного бажання (права). Здобувши освіту, ми можемо виділити наступні переваги: впевненість в собі і завтрашньому дні, стимул розвиватися і підкорювати нові висоти, рухатися вперед з високо піднятою головою, відчуваючи себе впевнено і гідно. У наші дні освіта є одним із показників соціального статусу людини, а також одним із факторів відтворення і зміни соціальної структури суспільства.<br />
<br />
<br />
<br />
#Цінність освіти, на мою думку, полягає у різноманітності форм і методів, у національній ідентичності й взаємозв 'язку з кращими світовими традиціями; це можливість вільного доступу до інформації; це право створювати, змінювати, будувати, розвиватися. Освіта - категорія, яка дає можливість людині з біологічної істоти стати особистістю, яка здатна зміни світ і змінити на краще інших людей.--[[Користувач:Охріменко Ольга Василівна|Охріменко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Охріменко Ольга Василівна|обговорення]]) 22:57, 29 червня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:11, 22 травня 2015 (EEST)</div>Охріменко Ольга Василівна