http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9&feedformat=atomHistoryPedia - Внесок користувача [uk]2024-03-29T13:20:05ZВнесок користувачаMediaWiki 1.24.1http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%E2%84%967_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2163Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького2015-02-19T12:29:33Z<p>Сергій: /* Історія навчального закладу */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
<nowiki>Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і <br />
п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища<br />
та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював<br />
Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. <br />
Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну <br />
школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це <br />
дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського <br />
окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той <br />
час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була <br />
школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було <br />
відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах <br />
господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної <br />
будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. <br />
Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на <br />
шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання <br />
проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. <br />
було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця <br />
робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6<br />
та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
[[Файл:Example.jpg]]<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.</nowiki><br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського <br />
училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної <br />
Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За <br />
зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його <br />
батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у <br />
будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному <br />
технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після <br />
закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його <br />
ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію <br />
«Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі.<br />
З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У <br />
1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера <br />
Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже <br />
був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, <br />
а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку <br />
в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в <br />
Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений <br />
золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році <br />
на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується <br />
другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року <br />
Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби <br />
дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі <br />
«Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної <br />
боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона <br />
А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, <br />
де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. <br />
У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. <br />
Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор <br />
навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній <br />
день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий <br />
чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
Пустовойт С.В.</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%E2%84%967_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2162Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького2015-02-19T12:11:24Z<p>Сергій: /* Історія навчального закладу */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
<nowiki>Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і <br />
п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища<br />
та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював<br />
Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. <br />
Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну <br />
школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це <br />
дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського <br />
окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той <br />
час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була <br />
школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було <br />
відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах <br />
господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної <br />
будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. <br />
Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на <br />
шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання <br />
проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. <br />
було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця <br />
робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6<br />
та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.</nowiki><br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського <br />
училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної <br />
Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За <br />
зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його <br />
батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у <br />
будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному <br />
технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після <br />
закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його <br />
ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію <br />
«Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі.<br />
З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У <br />
1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера <br />
Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже <br />
був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, <br />
а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку <br />
в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в <br />
Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений <br />
золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році <br />
на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується <br />
другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року <br />
Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби <br />
дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі <br />
«Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної <br />
боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона <br />
А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, <br />
де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. <br />
У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. <br />
Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор <br />
навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній <br />
день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий <br />
чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
Пустовойт С.В.</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%E2%84%967_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2161Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького2015-02-19T12:10:17Z<p>Сергій: /* Історія навчального закладу */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
<nowiki>Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і <br />
п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища<br />
та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював<br />
Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. <br />
Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну <br />
школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це <br />
дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського <br />
окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той <br />
час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була <br />
школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було <br />
відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах <br />
господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної <br />
будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. <br />
Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на <br />
шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання <br />
проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. <br />
було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця <br />
робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6<br />
та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.</nowiki><br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського <br />
училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної <br />
Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За <br />
зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його <br />
батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у <br />
будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному <br />
технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після <br />
закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його <br />
ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію <br />
«Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі.<br />
З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У <br />
1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера <br />
Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже <br />
був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, <br />
а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку <br />
в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в <br />
Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений <br />
золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році <br />
на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується <br />
другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року <br />
Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби <br />
дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі <br />
«Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної <br />
боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона <br />
А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, <br />
де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. <br />
У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. <br />
Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор <br />
навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній <br />
день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий <br />
чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
[http://yandex.ua/images/search?text=%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%20%E2%84%96%207%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF&img_url=http%3A%2F%2Fimg-fotki.yandex.ru%2Fget%2F5414%2F66108321.40%2F0_88b52_62ac50bb_XL&pos=0&rpt=simage&pin=1 Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького]<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
Пустовойт С.В.</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%E2%84%967_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2141Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького2015-02-19T07:16:02Z<p>Сергій: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
<nowiki>Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і <br />
п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища<br />
та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював<br />
Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. <br />
Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну <br />
школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це <br />
дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського <br />
окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той <br />
час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була <br />
школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було <br />
відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах <br />
господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної <br />
будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. <br />
Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на <br />
шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання <br />
проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. <br />
було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця <br />
робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6<br />
та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.</nowiki><br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського <br />
училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної <br />
Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За <br />
зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його <br />
батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у <br />
будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному <br />
технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після <br />
закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його <br />
ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію <br />
«Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі.<br />
З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У <br />
1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера <br />
Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже <br />
був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, <br />
а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку <br />
в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в <br />
Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений <br />
золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році <br />
на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується <br />
другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року <br />
Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби <br />
дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі <br />
«Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної <br />
боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона <br />
А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, <br />
де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. <br />
У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. <br />
Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор <br />
навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній <br />
день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий <br />
чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]<br />
Пустовойт С.В.</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%E2%84%967_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2126Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького2015-02-18T11:28:35Z<p>Сергій: /* Історія навчального закладу */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
<nowiki>Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і <br />
п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища<br />
та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював<br />
Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. <br />
Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну <br />
школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це <br />
дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського <br />
окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той <br />
час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була <br />
школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було <br />
відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах <br />
господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної <br />
будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. <br />
Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на <br />
шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання <br />
проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. <br />
було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця <br />
робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6<br />
та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.</nowiki><br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського <br />
училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної <br />
Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За <br />
зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його <br />
батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у <br />
будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному <br />
технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після <br />
закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його <br />
ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію <br />
«Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі.<br />
З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У <br />
1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера <br />
Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже <br />
був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, <br />
а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку <br />
в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в <br />
Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений <br />
золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році <br />
на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується <br />
другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року <br />
Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби <br />
дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі <br />
«Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної <br />
боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона <br />
А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, <br />
де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. <br />
У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. <br />
Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор <br />
навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній <br />
день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий <br />
чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%E2%84%967_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2125Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького2015-02-18T11:27:48Z<p>Сергій: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і <br />
п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища<br />
та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював<br />
Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. <br />
Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну <br />
школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це <br />
дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського <br />
окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той <br />
час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була <br />
школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було <br />
відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах <br />
господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної <br />
будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. <br />
Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на <br />
шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання <br />
проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. <br />
було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця <br />
робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6<br />
та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського <br />
училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної <br />
Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За <br />
зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його <br />
батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у <br />
будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному <br />
технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після <br />
закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його <br />
ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію <br />
«Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі.<br />
З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У <br />
1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера <br />
Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже <br />
був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, <br />
а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку <br />
в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в <br />
Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений <br />
золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році <br />
на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується <br />
другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року <br />
Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби <br />
дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі <br />
«Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної <br />
боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона <br />
А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, <br />
де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. <br />
У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. <br />
Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор <br />
навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній <br />
день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий <br />
чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%E2%84%967_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2124Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького2015-02-18T11:22:49Z<p>Сергій: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
<nowiki>Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і <br />
п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища<br />
та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював<br />
Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. <br />
Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну <br />
школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це <br />
дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського <br />
окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той <br />
час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була <br />
школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було <br />
відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах <br />
господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної <br />
будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. <br />
Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на <br />
шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання <br />
проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. <br />
було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця <br />
робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6<br />
та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.</nowiki><br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського <br />
училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної <br />
Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За <br />
зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його <br />
батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у <br />
будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному <br />
технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після <br />
закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його <br />
ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію <br />
«Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі.<br />
З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У <br />
1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера <br />
Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже <br />
був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, <br />
а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку <br />
в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в <br />
Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений <br />
золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році <br />
на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується <br />
другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року <br />
Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби <br />
дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі <br />
«Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної <br />
боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона <br />
А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, <br />
де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. <br />
У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. <br />
Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор <br />
навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній <br />
день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий <br />
чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%E2%84%967_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2123Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького2015-02-18T11:19:14Z<p>Сергій: </p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
<nowiki>Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6 та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.</nowiki><br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію «Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі. З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У 1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі «Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86-%D0%86%D0%86%D0%86_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%E2%84%967_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2083Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького2015-02-17T12:50:28Z<p>Сергій: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Історія навчальних закладів}}</p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6 та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію «Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі. З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У 1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі «Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF&diff=2082М. Конотоп2015-02-17T12:49:25Z<p>Сергій: </p>
<hr />
<div>[[Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9C._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BF&diff=2081М. Конотоп2015-02-17T12:48:52Z<p>Сергій: Створена сторінка: Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького</p>
<hr />
<div>Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2&diff=2080Шаблон:Історія навчальних закладів2015-02-17T12:46:28Z<p>Сергій: /* Відомі випускники */</p>
<hr />
<div><noinclude><br />
{| border=1 width="100%"<br />
|bgcolor=floralwhite|<br />
<center>'''УВАГА! Шановні користувачі! Перед Вами шаблон. Вносити зміни до нього заборонено!'''<br />
<br />
'''Як його використовувати?<br>'''<br />
Даний шаблон використовують при заповненні категорії '''Історія навчальних закладів''' <br><br />
Натискаєте по обраному місту (району), в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте повну назву навчального закладу, натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку'''<br><br />
натискаєте по назві Вашого навчального закладу, в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте '''<nowiki>{{subst:Шаблон:Історія навчальних закладів}}</nowiki>'''<br><br />
натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку''', перед Вами з'являється шаблон з відповідними пунктами;<br><br />
навпроти кожного пункту по черзі натискаєте '''[ред.]''' та вносите дані;<br><br />
натискаєте '''Зберегти сторінку'''.<br />
</center><br />
|}<br />
</noinclude><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6 та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
Випускник школи П. І. Руденко за героїзм і мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками удостоєний звання Героя Радянського Союзу.<br />
Народився 15 січня 1919 року в с. Раки Конотопського району в сім’ї робітника. У 1934 закінчив семирічну школу №7 і вступив до фабрично-заводського училища при Конотопському електромеханічному заводі «Червоний металіст». Працював слюсарем, одночасно навчався в міському аероклубі. До червоної Армії в 1939 році пішов уже добре обізнаним з льотною справою. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками з осені 1941 роки. За зразкове виконання завдань командування був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.<br />
Сур. Є.Г.- бізнесмен, меценат, людина з великим серцем і щедрою душею, справжній патріот рідної землі. Народився він у сім’ї педагогів. Його батько Георгій Семенович викладав фізику в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту, а після закриття філіалу, з 1980 року – у будівельному технікумі ім. Новикова. Мати Гертруда Петрівна викладала хімію та працювала методистом у Конотопському індустріально-педагогічному технікумі. Євген з 1965 по 1975 роки навчався у школі №7, потім у Московському інституті інженерів транспорту на факультеті «Мости і тунелі», після закінчення якого з 1983 року працював на дільниці БАМу у м. Тинда Амурської області майстром, прорабом, начальником дільниці. У 1991 році за його ініціативи та підтримки колег у місті Білогорську на Далекому Сході була створена будівельна організація, яка з часом переросла у будівельну компанію «Мост». Сур Є.Г. є головою ради директорів групи компанії «Мост».<br />
Триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби М.Маміашвілі, народився 21 жовтня 1963 року в м. Конотопі. З 1970 року по 1978 навчався в ЗОШ №7. У 1974 році він почав займатися класичною боротьбою в ДЮСШ, першим тренером був Анатолій Семенович Єфремов. У 1978 році М. Маміашвілі їде до Москви, де продовжує заняття з боротьби в центрі Олімпійської підготовки «Трудові резерви», під керівництвом тренера Задиханова. У 1983 році в м. Києві він стає чемпіоном світу з боротьби серед дорослих у ваговій категорії 74 кг. У 17 років Михайло Маміашвілі уже був майстром спорту, переможцем ІІІ Всесвітніх ігор молоді (1982 р.), чемпіоном світу серед юніорів, чемпіоном VІІ літньої Спартакіади народів СРСР, а в 1983 році стає чемпіоном Союзу. У 1984 році виграв Кубок світу у Фінляндії та завоював бронзову медаль на першості Європи. У 1985 році на Суперкубку в місті Токіо знову стає чемпіоном світу, був нагороджений поясом чемпіона світу з греко-римської боротьби. У 1986 році Михайло Маміашвілі завойовує в Греції звання чемпіона Європи з греко-римської боротьби, а в Угорщині – чемпіона світу. За підсумком року, як кращий борець світу, був нагороджений золотим поясом, затвердженим Міжнародною Федерацією боротьби. У 1988 році в Норвегії Михайло Маміашвілі перемагає на Чемпіонаті Європи. У 1988 році на Олімпійських іграх в Сеулі отримує титул Олімпійського чемпіона у ваговій категорії 82 кг. Він знову стає найкращим борцем світу та нагороджується другим золотим поясом Міжнародної Федерації боротьби. У 1991 році він залишає великий спорт і з 1992 року розпочинає тренерську роботу. З 1995 року Михайло Маміашвілі стає віце-президентом Федерації спортивної боротьби в Росії, у 1997 – її президентом.<br />
Цвір Сергій Анатолійович з 1981 по 1987 рік навчався в загальноосвітній школі №7. З 1982 року почав займатися в секції греко-римської боротьби дитячої юнацької спортивної школи. Першим тренером Сергія був А. С. Єфремов. У 1987 році займає І місце на 16 Республіканському юнацькому турнірі «Олімпійські надії» в м. Луцьку. 1988 рік – І місце в традиційному турнірі, присвяченому пам’яті Двічі Героя Радянського Союзу С. Супруна з класичної боротьби (м. Суми). У цьому ж році займає І місце у Всесоюзному юнацькому турнірі з класичної боротьби на приз двократного Олімпійського чемпіона А. Колачинського у ваговій категорії 50 кг. З 1988 року Сергій навчається в Київському училищі Олімпійського резерву. У 1991 році переїжджає до Москви, де починає тренування в Московському міському фізкультурно-спортивному об’єднанні, отримує кваліфікацію майстер спорту з греко-римської боротьби. У 1995 році завойовує титул чемпіона Європи та світу, а в 1996 році Цвір Сергій зарахований до Олімпійської збірної Росії. <br />
Тельний І. Р. - майстер спорту міжнародного класу. Навчався у ЗОШ №7 м. Конотопа з 1977-1987 роки. Заняття стрільбою розпочав з 1983 року. Першим тренером був його батько Тельний Ростислав Анатолійович, майстер спорту з кульової стрільби. Після в служби в лавах Радянської армії Ігор навчається у Львівському державному інституті фізичного виховання (1991-1996). З 1988 року був членом збірної СРСР, а з 1992 року і по сьогоднішній день – член національної збірної України із стендової стрільби. У 1989 році отримав звання майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий чемпіон СРСР, України та призер міжнародних змагань, чемпіон та призер змагань на Кубок України та Європи, рекордсмен України із стендової стрільби.<br />
<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2&diff=2077Шаблон:Історія навчальних закладів2015-02-17T12:41:35Z<p>Сергій: /* Директори */</p>
<hr />
<div><noinclude><br />
{| border=1 width="100%"<br />
|bgcolor=floralwhite|<br />
<center>'''УВАГА! Шановні користувачі! Перед Вами шаблон. Вносити зміни до нього заборонено!'''<br />
<br />
'''Як його використовувати?<br>'''<br />
Даний шаблон використовують при заповненні категорії '''Історія навчальних закладів''' <br><br />
Натискаєте по обраному місту (району), в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте повну назву навчального закладу, натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку'''<br><br />
натискаєте по назві Вашого навчального закладу, в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте '''<nowiki>{{subst:Шаблон:Історія навчальних закладів}}</nowiki>'''<br><br />
натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку''', перед Вами з'являється шаблон з відповідними пунктами;<br><br />
навпроти кожного пункту по черзі натискаєте '''[ред.]''' та вносите дані;<br><br />
натискаєте '''Зберегти сторінку'''.<br />
</center><br />
|}<br />
</noinclude><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6 та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
Першим директором школи був Лисенко Григорій Омелянович, який викладав учням основи природознавства. <br />
У 1944 році директором чоловічої школи було призначено Забіяку Василя Якимовичам, а жіночої - Косач Ольгу Михайлівну.<br />
З 1970 по 1980 рік директором школи був Шульженко Федір Іванович, котрий приклав багато зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази школи.<br />
З 1980 по 1982 рік директором школи працював Воробей Микола Миколайович.<br />
З 1982 по 1995 рік педагогічний колектив школи очолювала Голуб Зінаїда Іванівна, досвідчений, ініціативний та вимогливий педагог.<br />
Директором школи з 1996 по 1998 роки був випускник школи №7 Бібик В.В. <br />
У період з 1998 по 2002 роки директорами школи були Лемещук С.Х., Заїка О.С.<br />
З 2002 року колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович.<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2&diff=2075Шаблон:Історія навчальних закладів2015-02-17T12:36:54Z<p>Сергій: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */</p>
<hr />
<div><noinclude><br />
{| border=1 width="100%"<br />
|bgcolor=floralwhite|<br />
<center>'''УВАГА! Шановні користувачі! Перед Вами шаблон. Вносити зміни до нього заборонено!'''<br />
<br />
'''Як його використовувати?<br>'''<br />
Даний шаблон використовують при заповненні категорії '''Історія навчальних закладів''' <br><br />
Натискаєте по обраному місту (району), в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте повну назву навчального закладу, натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку'''<br><br />
натискаєте по назві Вашого навчального закладу, в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте '''<nowiki>{{subst:Шаблон:Історія навчальних закладів}}</nowiki>'''<br><br />
натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку''', перед Вами з'являється шаблон з відповідними пунктами;<br><br />
навпроти кожного пункту по черзі натискаєте '''[ред.]''' та вносите дані;<br><br />
натискаєте '''Зберегти сторінку'''.<br />
</center><br />
|}<br />
</noinclude><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
Історія Конотопської загальноосвітньої школи №7 сягає своїми коренями у глибину століть і є історією двох шкіл №6 і №7.<br />
Першими осередками писемності в державі і в краї були церкви і монастирі. Так, наприкінці XVII ст. у Конотопі був кам'яний собор і п'ять церков, при кожній діяли школи, головною з яких була Миколаївська на Загребеллі. Згодом у місті відкриваються повітові училища та гімназії.<br />
У 20-ті роки XX ст. почалася розбудова нової системи народної освіти. Конотопським повітовим відділом народної освіти, який очолював Смоловик Я.Г., всі школи міста, в тому числі і приватні, були реорганізовані в семирічні трудові школи. Усього було їх відкрито 12. Богоявленська та Миколаївська церковно¬парафіяльні школи разом з початковим училищем міста були перетворені в Загребельську семирічну школу, котра знаходилась по вулиці Петровського. <br />
З 1918 до 1929 року школа № 7 була початковою, знаходилася у приміщенні колишньої Богоявленської церковно-парафіяльної школи (нині це дитячий садок № 5 по вул. Пушкіна), її завідувачем та вчителем 1-4 класів був Маїрко Григорій Григорович.<br />
На Загребеллі по вул. Механічній функціонувала світська школа, яка у 1933 році була переведена у колишнє приміщення Конотопського окрвиконкому (нині вул. Конотопських партизан) і почала працювати як початкова школа № 6. Розміщувалася вона у двох будівлях, які на той час були відокремленими. У правому крилі у зведеному класі навчалися учні переростки, у лівому крилі приміщення - учні початкових класів.<br />
Першим шкільним приміщенням, збудованим у радянські часи, у м. Конотопі та зданим в експлуатацію у 1928 – 1929 навчальному році, була школа №7, що знаходилась на мальовничому правому березі р. Єзуч, у районі Загребелля. <br />
Спочатку у школі було лише 4 класи та один клас учнів-підлітків, яких називали «переростками». Незабаром, в цьому ж році (1929), було відкрито п'ятий клас.<br />
Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників на Загребеллі, в 1943 році, почалися відновлювальні роботи на об'єктах господарського призначення. Частина коштів виділялася і на відновлення нормальної роботи освітніх закладів міста. Завдяки методу «народної будови» до початку зими 1943 року було приведено в належний стан приміщення шкіл № 6 та № 7, де розпочались регулярні заняття зі школярами. Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів було вкрай бідним, тому учителям приходилось дуже важко. Діти вчились писати на шматочках газет, які приносили з дому. Харчування було нерегулярним.<br />
У 1944 році школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча (школа №6) і жіноча (школа №7).<br />
У 1951 році відбувся випуск учнів шкіл № 6 та № 7, які розпочали своє навчання відразу після визволення міста. Подальше їх навчання проходило в інших школах Конотопа та навчальних закладах. Значна частина випускників працювала на підприємствах міста. У 1953-1954 н. р. було введено в місті спільне навчання хлопчиків і дівчат. Школа № 6 працювала як початкова, № 7 як восьмирічна.<br />
У 1956-1957 н. р. в школах міста приділялася велика увага виготовленню наочних посібників та діючих моделей. Особливо успішно ця робота проводилася в середніх школах №2, №4, №5 та восьмирічній школі №7.<br />
У 1965 році по вулиці Петровського було збудоване ще одне приміщення школи № 7 із спортивним залом та майстернею, а у 1968 році школи №6 та №7 були об'єднані в одну школу №7, яка отримала статус середньої і у 1970 році здійснила перший випуск 10 класу.<br />
<br />
===Директори===<br />
<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2&diff=2074Шаблон:Історія навчальних закладів2015-02-17T12:28:29Z<p>Сергій: </p>
<hr />
<div><noinclude><br />
{| border=1 width="100%"<br />
|bgcolor=floralwhite|<br />
<center>'''УВАГА! Шановні користувачі! Перед Вами шаблон. Вносити зміни до нього заборонено!'''<br />
<br />
'''Як його використовувати?<br>'''<br />
Даний шаблон використовують при заповненні категорії '''Історія навчальних закладів''' <br><br />
Натискаєте по обраному місту (району), в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте повну назву навчального закладу, натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку'''<br><br />
натискаєте по назві Вашого навчального закладу, в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте '''<nowiki>{{subst:Шаблон:Історія навчальних закладів}}</nowiki>'''<br><br />
натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку''', перед Вами з'являється шаблон з відповідними пунктами;<br><br />
навпроти кожного пункту по черзі натискаєте '''[ред.]''' та вносите дані;<br><br />
натискаєте '''Зберегти сторінку'''.<br />
</center><br />
|}<br />
</noinclude><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605,<br />
Україна,<br />
Сумська область,<br />
м.Конотоп,<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
===Директори===<br />
<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2&diff=2073Шаблон:Історія навчальних закладів2015-02-17T12:27:53Z<p>Сергій: /* Адреса навчального закладу */</p>
<hr />
<div><noinclude><br />
{| border=1 width="100%"<br />
|bgcolor=floralwhite|<br />
<center>'''УВАГА! Шановні користувачі! Перед Вами шаблон. Вносити зміни до нього заборонено!'''<br />
<br />
'''Як його використовувати?<br>'''<br />
Даний шаблон використовують при заповненні категорії '''Історія навчальних закладів''' <br><br />
Натискаєте по обраному місту (району), в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте повну назву навчального закладу, натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку'''<br><br />
натискаєте по назві Вашого навчального закладу, в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте '''<nowiki>{{subst:Шаблон:Історія навчальних закладів}}</nowiki>'''<br><br />
натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку''', перед Вами з'являється шаблон з відповідними пунктами;<br><br />
навпроти кожного пункту по черзі натискаєте '''[ред.]''' та вносите дані;<br><br />
натискаєте '''Зберегти сторінку'''.<br />
</center><br />
|}<br />
</noinclude><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
41605<br />
Україна<br />
Сумська область<br />
м.Конотоп<br />
вул. Конотопських партизан 27<br />
<br />
==Історія навчального закладу==<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
===Директори===<br />
<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2&diff=2072Шаблон:Історія навчальних закладів2015-02-17T12:26:23Z<p>Сергій: </p>
<hr />
<div><noinclude><br />
{| border=1 width="100%"<br />
|bgcolor=floralwhite|<br />
<center>'''УВАГА! Шановні користувачі! Перед Вами шаблон. Вносити зміни до нього заборонено!'''<br />
<br />
'''Як його використовувати?<br>'''<br />
Даний шаблон використовують при заповненні категорії '''Історія навчальних закладів''' <br><br />
Натискаєте по обраному місту (району), в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте повну назву навчального закладу, натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку'''<br><br />
натискаєте по назві Вашого навчального закладу, в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте '''<nowiki>{{subst:Шаблон:Історія навчальних закладів}}</nowiki>'''<br><br />
натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку''', перед Вами з'являється шаблон з відповідними пунктами;<br><br />
навпроти кожного пункту по черзі натискаєте '''[ред.]''' та вносите дані;<br><br />
натискаєте '''Зберегти сторінку'''.<br />
</center><br />
|}<br />
</noinclude><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''<br />
<br />
==Адреса навчального закладу==<br />
==Історія навчального закладу==<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
===Директори===<br />
<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергійhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2&diff=2071Шаблон:Історія навчальних закладів2015-02-17T12:24:26Z<p>Сергій: /* Повна назва навчального закладу */</p>
<hr />
<div><noinclude><br />
{| border=1 width="100%"<br />
|bgcolor=floralwhite|<br />
<center>'''УВАГА! Шановні користувачі! Перед Вами шаблон. Вносити зміни до нього заборонено!'''<br />
<br />
'''Як його використовувати?<br>'''<br />
Даний шаблон використовують при заповненні категорії '''Історія навчальних закладів''' <br><br />
Натискаєте по обраному місту (району), в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте повну назву навчального закладу, натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку'''<br><br />
натискаєте по назві Вашого навчального закладу, в вікні, що відкриється натискаєте вкладку '''редагувати''', вписуєте '''<nowiki>{{subst:Шаблон:Історія навчальних закладів}}</nowiki>'''<br><br />
натискаєте кнопку '''Зберегти сторінку''', перед Вами з'являється шаблон з відповідними пунктами;<br><br />
навпроти кожного пункту по черзі натискаєте '''[ред.]''' та вносите дані;<br><br />
натискаєте '''Зберегти сторінку'''.<br />
</center><br />
|}<br />
</noinclude><br />
<br />
<br />
'''Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 імені Григорія Гуляницького'''''Курсив''<br />
<br />
==Адреса навчального закладу==<br />
==Історія навчального закладу==<br />
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br />
===Директори===<br />
<br />
<br />
===Кращі викладачі===<br />
<br />
===Кращі майстри===<br />
<br />
===Відомі випускники===<br />
==Навчальний заклад сьогодні==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>Сергій