http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F+%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&feedformat=atomHistoryPedia - Внесок користувача [uk]2024-03-28T15:06:26ZВнесок користувачаMediaWiki 1.24.1http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=105597С.Вири2016-08-23T06:42:49Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
<br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
<br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br />
<br />
На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
<br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири на початку ХХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=105596С.Вири2016-08-23T06:42:26Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
<br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
<br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br />
<br />
На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
<br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=105595С.Вири2016-08-23T06:41:13Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
<br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
<br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br />
<br />
На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
<br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=105593С.Вири2016-08-23T06:40:14Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
<br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
<br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br />
<br />
На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
<br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_початку_ХХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102814С.Вири2016-06-22T10:24:15Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Новітній період */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
<br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
<br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br />
<br />
На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
<br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102811С.Вири2016-06-22T10:22:04Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102810С.Вири2016-06-22T10:21:14Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102809С.Вири2016-06-22T10:20:55Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102808С.Вири2016-06-22T10:20:30Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102807С.Вири2016-06-22T10:20:06Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102806С.Вири2016-06-22T10:19:40Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102805С.Вири2016-06-22T10:19:16Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102804С.Вири2016-06-22T10:18:35Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102803С.Вири2016-06-22T10:18:07Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102793С.Вири2016-06-22T10:13:21Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
{| class="standard"<br />
|[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br />
|[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br />
|[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br />
|[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br />
|[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності"Вирівчанка"]]<br />
|-<br />
|[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br />
|[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі "сріблом" у юніорському Євро-2016]]<br />
|[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br />
|}<br />
<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9F.%D0%92..jpg&diff=102786Файл:Ніколенко П.В..jpg2016-06-22T10:11:00Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div></div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%83%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD.jpg&diff=102770Файл:Дудченко Антон.jpg2016-06-22T10:05:59Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div></div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%84.%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2.jpg&diff=102762Файл:Художник Є.Павлов.jpg2016-06-22T10:03:49Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div></div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2_%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg&diff=102754Файл:Колектив Вирівчанка.jpg2016-06-22T10:02:00Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div></div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%9E%D0%A8.jpg&diff=102749Файл:Вирівська ЗОШ.jpg2016-06-22T10:00:27Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div></div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg&diff=102748Файл:Школа.jpg2016-06-22T09:59:59Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: Школьник Юлія Миколаївна завантажив нову версію Файл:Школа.jpg</p>
<hr />
<div>Найдавніше фото випускників школи, що збереглося.</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg&diff=102741Файл:Школа.jpg2016-06-22T09:58:05Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: Школьник Юлія Миколаївна завантажив нову версію Файл:Школа.jpg</p>
<hr />
<div>Найдавніше фото випускників школи, що збереглося.</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0.%D0%92%D0%B8%D1%80.jpg&diff=102738Файл:Р.Вир.jpg2016-06-22T09:56:31Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div></div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0.jpg&diff=102736Файл:Центр села.jpg2016-06-22T09:55:15Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div></div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D1%81%D1%96%D1%85_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85.jpg&diff=102732Файл:Церква Всіх Святих.jpg2016-06-22T09:53:03Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div></div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82..jpg&diff=102729Файл:С.Вири у ХІХ ст..jpg2016-06-22T09:51:09Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p>
<hr />
<div></div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102710Користувач:Школьник Юлія Миколаївна2016-06-22T09:27:59Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Школьник Юлія Миколаївна'''<br />
<br />
==Регіон==<br />
c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br />
<br />
==Посада ==<br />
Вчитель історії та правознавства<br />
<br />
==Категорія==<br />
спеціаліст ІІ категорії<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія села Вири [[с.Вири]]<br />
<br />
<br />
[https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка "Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід "Ковток здоров'я"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdXR5YlZZUlVsVUU/view?usp=sharing Презентація до Історичного КВК]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXM2dvcm8zTHdUQ3c/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXU09na2l4NEFmVUk/view?usp=sharing Презентація до відкритого уроку]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXS2xFdC1xRlNtdjA/view?usp=sharing Презентація до уроку-гри]<br />
<br />
==Контакти==<br />
juljaskolnyk151985@gmail.com<br />
тел.80508578165<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102707Користувач:Школьник Юлія Миколаївна2016-06-22T09:25:54Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Школьник Юлія Миколаївна'''<br />
<br />
==Регіон==<br />
c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br />
<br />
==Посада ==<br />
Вчитель історії та правознавства<br />
<br />
==Категорія==<br />
спеціаліст ІІ категорії<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія села Вири [[с.Вири]]<br />
<br />
<br />
[https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка "Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід "Ковток здоров'я"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdXR5YlZZUlVsVUU/view?usp=sharing Презентація до Історичного КВК]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXM2dvcm8zTHdUQ3c/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXU09na2l4NEFmVUk/view?usp=sharing Презентація до відкритого уроку]<br />
<br />
==Контакти==<br />
juljaskolnyk151985@gmail.com<br />
тел.80508578165<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102705Користувач:Школьник Юлія Миколаївна2016-06-22T09:23:43Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Школьник Юлія Миколаївна'''<br />
<br />
==Регіон==<br />
c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br />
<br />
==Посада ==<br />
Вчитель історії та правознавства<br />
<br />
==Категорія==<br />
спеціаліст ІІ категорії<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія села Вири [[с.Вири]]<br />
<br />
<br />
[https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка "Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід "Ковток здоров'я"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdXR5YlZZUlVsVUU/view?usp=sharing Презентація до Історичного КВК]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXM2dvcm8zTHdUQ3c/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу]<br />
<br />
==Контакти==<br />
juljaskolnyk151985@gmail.com<br />
тел.80508578165<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102703Користувач:Школьник Юлія Миколаївна2016-06-22T09:21:26Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Школьник Юлія Миколаївна'''<br />
<br />
==Регіон==<br />
c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br />
<br />
==Посада ==<br />
Вчитель історії та правознавства<br />
<br />
==Категорія==<br />
спеціаліст ІІ категорії<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія села Вири [[с.Вири]]<br />
<br />
<br />
[https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка "Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід "Ковток здоров'я"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdXR5YlZZUlVsVUU/view?usp=sharing Презентація до Історичного КВК]<br />
<br />
==Контакти==<br />
juljaskolnyk151985@gmail.com<br />
тел.80508578165<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102474С.Вири2016-06-21T13:46:29Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102473С.Вири2016-06-21T13:45:42Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв "срібло" юніорського Євро-2016.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102459С.Вири2016-06-21T13:37:24Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Спорт */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ спортклубу "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102457С.Вири2016-06-21T13:37:00Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Спорт */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
Секція біатлону ДЮСШ "Гарт"<br />
<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102453С.Вири2016-06-21T13:35:57Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Релігія */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br />
<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102445С.Вири2016-06-21T13:33:18Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Культура */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура==<br />
Самодіяльний колектив "Вирівчанка"<br />
<br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102440С.Вири2016-06-21T13:31:31Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102439С.Вири2016-06-21T13:31:11Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Заклади спеціальної та вищої освіти */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102403Користувач:Школьник Юлія Миколаївна2016-06-21T13:17:31Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Школьник Юлія Миколаївна'''<br />
<br />
==Регіон==<br />
c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br />
<br />
==Посада ==<br />
Вчитель історії та правознавства<br />
<br />
==Категорія==<br />
спеціаліст ІІ категорії<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія села Вири [[с.Вири]]<br />
<br />
<br />
[https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка "Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід "Ковток здоров'я"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br />
<br />
==Контакти==<br />
juljaskolnyk151985@gmail.com<br />
тел.80508578165<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102392Користувач:Школьник Юлія Миколаївна2016-06-21T13:11:21Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br />
<br />
==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Школьник Юлія Миколаївна'''<br />
<br />
==Регіон==<br />
c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br />
<br />
==Посада ==<br />
Вчитель історії та правознавства<br />
<br />
==Категорія==<br />
спеціаліст ІІ категорії<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія села Вири [[с.Вири]]<br />
<br />
<br />
[https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка "Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід "Ковток здоров'я"]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing]<br />
<br />
==Контакти==<br />
juljaskolnyk151985@gmail.com<br />
тел.80508578165<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102340С.Вири2016-06-21T12:43:24Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Населення */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102337С.Вири2016-06-21T12:42:33Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br />
В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br />
<br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102335С.Вири2016-06-21T12:41:44Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Органи влади */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102331С.Вири2016-06-21T12:40:37Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Органи влади */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
*Вирівська сільська рада (голова Кулак Микола Іванович)<br />
<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102330С.Вири2016-06-21T12:39:46Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Освіта */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
*Дитячий садок.<br />
*Школа.<br />
<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102329С.Вири2016-06-21T12:39:06Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Цікаві факти */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти==<br />
В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br />
<br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102328С.Вири2016-06-21T12:38:42Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти== <br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102326С.Вири2016-06-21T12:37:57Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Економіка */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
==Економіка==<br />
*Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br />
*Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br />
*ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br />
*Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br />
*«Вири-Агро».<br />
<br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти== <br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102319С.Вири2016-06-21T12:33:14Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Населення */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br />
<br />
==Органи влади==<br />
==Економіка== <br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти== <br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївнаhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102318С.Вири2016-06-21T12:32:42Z<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Новітній період */</p>
<hr />
<div><br />
==Назва==<br />
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br />
<br />
==Географія== <br />
===Розташування===<br />
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br />
<br />
===Клімат===<br />
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br />
===Історія===<br />
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br />
По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br />
<br />
===Давні часи===<br />
===Новий час===<br />
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br />
По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br />
В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br />
<br />
===Новітній період===<br />
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br />
У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br />
Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br />
Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br />
21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br />
Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br />
В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br />
І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br />
В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br />
390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br />
3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br />
Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br />
Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br />
1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br />
У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br />
В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br />
У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br />
<br />
==Населення==<br />
==Органи влади==<br />
==Економіка== <br />
==Медицина==<br />
==Освіта== <br />
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br />
===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br />
==Культура== <br />
==Релігія==<br />
==Спорт==<br />
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br />
==Персоналії==<br />
Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br />
Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br />
Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br />
<br />
==ЗМІ==<br />
===Друковані ЗМІ===<br />
===Електронні ЗМІ===<br />
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br />
==Цікаві факти== <br />
==Фотогалерея==<br />
==Примітки та посилання==<br />
==Джерела==<br />
==Література==<br />
==Ресурси інтернету==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>Школьник Юлія Миколаївна