http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3+%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&feedformat=atomHistoryPedia - Внесок користувача [uk]2024-03-28T21:03:24ZВнесок користувачаMediaWiki 1.24.1http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=9900Користувач:Шкумат Олег Іванович2015-06-11T16:57:19Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */</p>
<hr />
<div>==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Шкумат Олег Іванович'''<br />
<br />
==Регіон==<br />
'''Сумська область Буринський район с. Сніжки'''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
'''Сніжківський НВК Буринського району Сумської області'''<br />
<br />
==Посада==<br />
::::::::::'''вчитель історії'''<br />
<br />
==Категорія==<br />
::::::::::''' спеціаліст ІІ категорії'''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія навчальних закладів<br />
'''[[Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області]]'''<br />
<br />
[http://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFdVdBdVNhelNUbVk/view?usp=sharing Історичний брейн-ринг]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFOW5HQVRsRGNmY3M/view?usp=sharing Презентація до брейн-рингу]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFQ2E1VE1uS1F2NEU/view?usp=sharing Усний журнал УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFcnJXRDB6OE4wcFE/view?usp=sharing Презентація до усного журналу УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFS1doQ2wwRGVWdlU/view?usp=sharing Наростання політичної боротьби 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ3lCRFlWU08wUjA/view?usp=sharing Опозиційний рух в Україні 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTFZYRDlRWkVLYWc/view?usp=sharing ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZXpELUp3Z3ZFNlE/view?usp=sharing Презентація ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ25tNFk1QVY5RGM/view?usp=sharing Соціально-економічне життя в Україні в період перебудови. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFMnkzV3NLa0tOazQ/view?usp=sharing Розгортання національно-визвольного руху в Україні. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTHRpeVVuazI1S0E/view?usp=sharing Франція у 20-30-х роках ХХ століття. 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZUF5SFdTQ1c5YWc/view?usp=sharing Портфоліо Шкумат О.І.]<br />
<br />
==Контакти==<br />
'''т. 0977806673''' <br />
<br />
'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''<br />
<br />
'''oshkumat79@gmail.com'''<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9E.%D0%86.&diff=7494Теорія та методика фахової дисципліни Шкумат О.І.2015-05-19T07:35:14Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Шановний Олеже Івановичу!<br />
<br />
Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:<br />
<br />
1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?<br />
<br />
<br />
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
Доброго дня!<br />
<br />
Мої відповіді:<br />
<br />
1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?<br />
<br />
Інтерпретація візуальних історичних джерел буває первинна та вторинна : а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника (тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні (конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).<br />
<br />
<br />
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?<br />
<br />
Здавалось би фотодокументи як вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.<br />
<br />
--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:26, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:<br />
<br />
1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
Моя відповідь:<br />
<br />
У своїй практиці викладання суспільних дисциплін використовую такі нетрадиційні форми навчання: - методи та технології розвитку творчих здібностей учнів (пошукові, ігрові, комунікативно-творчі, застосування інформаційних технологій та ін.);<br />
<br />
- інтерактивні методи («Мозковий штурм», «Коло», «Мікрофон» робота у великій групі тощо)<br />
<br />
"Робота у великій групі" Навчальний метод, коли весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Слід намагатись уникати закритих запитань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні"; ставити запитання "відкриті", що починаються з слів "як", "чому". Заохочувати учнів висловити свої ідеї, почуття; демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання або висловлювання. "Мікрофон" По черзі викликаються учні, які імітують говоріння в мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. "Коло" Учні по черзі, сидячі у колі, мають можливість висловити свою думку або обґрунтувати свою позицію. Пропонується використовувати на заключному етапі уроку.<br />
<br />
- Також використовую такі методи: «Визначення понять», «Метод асоціації», «Запитання-відповідь», інсценування, «Третій зайвий», «Так-нетак», «Коло ідей», «Дерево рішень», «Придумати розповідь», «Написати вірш» тощо.<br />
<br />
- Уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-експедиція, захист туристичних проектів;<br />
<br />
- уроки з ігровою змагальною основою: урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок - ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина тощо;<br />
<br />
- уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар.<br />
<br />
--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:26, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії]. <br />
<br />
Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. <br />
<br />
<br />
Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
Відповідь: <br />
<br />
Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].<br />
<br />
Питання до теми наступні:<br />
<br />
1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ? <br />
<br />
2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br />
<br />
Відповіді:<br />
<br />
1.ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує - інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. - подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; - реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію. За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи: - демонстрація предметів у статиці і динаміці - схематична, таблична, текстова інформація - звукозаписи тощо<br />
<br />
2.У своїй педагогічній діяльності я використовую стінні карти ( Українські землі у першій половині XIX ст..,Друга світова війна. Воєнні дії в Європі (19 листопада 1942- 9 травня 1945 років), атласи (наприклад Атлас зі всесвітньої історії. Новітній період (1914-1939 роки),Всесвітня історія),Електронний атлас «Історія України).--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''<br />
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання: <br />
<br />
<br />
Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.<br />
<br />
<br />
Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br />
<br />
Відповіді: Наводжу приклади використання міжпредметних звязків на уроках історії: Міжпредметний: інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких принагідних відомостях з іншого чи інших предметів ( наприклад, Культура України п.п. XVII ст. (історія України) + Поняття культури (Людина і світ), Освіта жінки в України за романом «Роксолана». Інтегрований :інтеграція носить повний характер і представлена висвітленням окремих розділів уроку.( наприклад: Грецька культура (всесвітня історія) + Міфи про Геракла (світова література)--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:<br />
<br />
1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?<br />
<br />
Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
Відповіді: Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. Новий навчально-методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічні технології, їхнє поєднання з досягненнями народної педагогіки, яка була завжди властива українському народові.. На мою думку, сучасному вчителю історії мають бути притаманні такі риси: державницька свідомість,гуманістична спрямованість викладання,демократизм.Дуже велике значення має особистість педагога, його висока особиста культура – запорука педагогічного успіху. Саме вони пробуджують у учнів інтерес до навчального предмету, бажання продуктивно працювати, спонукають до дослідницької роботи.--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:35, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
<br />
<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9E.%D0%86.&diff=7491Теорія та методика фахової дисципліни Шкумат О.І.2015-05-19T07:33:59Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Шановний Олеже Івановичу!<br />
<br />
Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:<br />
<br />
1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?<br />
<br />
<br />
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
Доброго дня!<br />
<br />
Мої відповіді:<br />
<br />
1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?<br />
<br />
Інтерпретація візуальних історичних джерел буває первинна та вторинна : а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника (тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні (конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).<br />
<br />
<br />
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?<br />
<br />
Здавалось би фотодокументи як вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.<br />
<br />
--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:26, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:<br />
<br />
1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
Моя відповідь:<br />
<br />
У своїй практиці викладання суспільних дисциплін використовую такі нетрадиційні форми навчання: - методи та технології розвитку творчих здібностей учнів (пошукові, ігрові, комунікативно-творчі, застосування інформаційних технологій та ін.);<br />
<br />
- інтерактивні методи («Мозковий штурм», «Коло», «Мікрофон» робота у великій групі тощо)<br />
<br />
"Робота у великій групі" Навчальний метод, коли весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Слід намагатись уникати закритих запитань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні"; ставити запитання "відкриті", що починаються з слів "як", "чому". Заохочувати учнів висловити свої ідеї, почуття; демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання або висловлювання. "Мікрофон" По черзі викликаються учні, які імітують говоріння в мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. "Коло" Учні по черзі, сидячі у колі, мають можливість висловити свою думку або обґрунтувати свою позицію. Пропонується використовувати на заключному етапі уроку.<br />
<br />
- Також використовую такі методи: «Визначення понять», «Метод асоціації», «Запитання-відповідь», інсценування, «Третій зайвий», «Так-нетак», «Коло ідей», «Дерево рішень», «Придумати розповідь», «Написати вірш» тощо.<br />
<br />
- Уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-експедиція, захист туристичних проектів;<br />
<br />
- уроки з ігровою змагальною основою: урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок - ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина тощо;<br />
<br />
- уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар.<br />
<br />
--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:26, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії]. <br />
<br />
Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. <br />
<br />
<br />
Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
Відповідь: <br />
<br />
Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].<br />
<br />
Питання до теми наступні:<br />
<br />
1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ? <br />
<br />
2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br />
<br />
Відповіді:<br />
<br />
1.ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує - інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. - подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; - реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію. За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи: - демонстрація предметів у статиці і динаміці - схематична, таблична, текстова інформація - звукозаписи тощо<br />
<br />
2.У своїй педагогічній діяльності я використовую стінні карти ( Українські землі у першій половині XIX ст..,Друга світова війна. Воєнні дії в Європі (19 листопада 1942- 9 травня 1945 років), атласи (наприклад Атлас зі всесвітньої історії. Новітній період (1914-1939 роки),Всесвітня історія),Електронний атлас «Історія України).--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''<br />
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання: <br />
<br />
<br />
Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.<br />
<br />
<br />
Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br />
<br />
Відповіді: Наводжу приклади використання міжпредметних звязків на уроках історії: Міжпредметний: інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких принагідних відомостях з іншого чи інших предметів ( наприклад, Культура України п.п. XVII ст. (історія України) + Поняття культури (Людина і світ), Освіта жінки в України за романом «Роксолана». Інтегрований :інтеграція носить повний характер і представлена висвітленням окремих розділів уроку.( наприклад: Грецька культура (всесвітня історія) + Міфи про Геракла (світова література)--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:33, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:<br />
<br />
1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?<br />
<br />
Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
<br />
<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9E.%D0%86.&diff=7469Теорія та методика фахової дисципліни Шкумат О.І.2015-05-19T07:26:40Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Шановний Олеже Івановичу!<br />
<br />
Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:<br />
<br />
1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?<br />
<br />
<br />
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
Доброго дня!<br />
<br />
Мої відповіді:<br />
<br />
1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?<br />
<br />
Інтерпретація візуальних історичних джерел буває первинна та вторинна : а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника (тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні (конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).<br />
<br />
<br />
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?<br />
<br />
Здавалось би фотодокументи як вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.<br />
<br />
--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:26, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
<br />
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:<br />
<br />
1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
Моя відповідь:<br />
<br />
У своїй практиці викладання суспільних дисциплін використовую такі нетрадиційні форми навчання: - методи та технології розвитку творчих здібностей учнів (пошукові, ігрові, комунікативно-творчі, застосування інформаційних технологій та ін.);<br />
<br />
- інтерактивні методи («Мозковий штурм», «Коло», «Мікрофон» робота у великій групі тощо)<br />
<br />
"Робота у великій групі" Навчальний метод, коли весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Слід намагатись уникати закритих запитань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні"; ставити запитання "відкриті", що починаються з слів "як", "чому". Заохочувати учнів висловити свої ідеї, почуття; демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання або висловлювання. "Мікрофон" По черзі викликаються учні, які імітують говоріння в мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. "Коло" Учні по черзі, сидячі у колі, мають можливість висловити свою думку або обґрунтувати свою позицію. Пропонується використовувати на заключному етапі уроку.<br />
<br />
- Також використовую такі методи: «Визначення понять», «Метод асоціації», «Запитання-відповідь», інсценування, «Третій зайвий», «Так-нетак», «Коло ідей», «Дерево рішень», «Придумати розповідь», «Написати вірш» тощо.<br />
<br />
- Уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-експедиція, захист туристичних проектів;<br />
<br />
- уроки з ігровою змагальною основою: урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок - ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина тощо;<br />
<br />
- уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар.<br />
<br />
--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович|обговорення]]) 10:26, 19 травня 2015 (EEST)<br />
<br />
'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії]. <br />
<br />
Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. <br />
<br />
<br />
Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
<br />
<br />
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].<br />
<br />
Питання до теми наступні:<br />
<br />
1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ? <br />
<br />
2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.<br />
<br />
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br />
<br />
<br />
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''<br />
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання: <br />
<br />
<br />
Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.<br />
<br />
<br />
Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br />
<br />
<br />
<br />
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:<br />
<br />
1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?<br />
<br />
Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
<br />
<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%94%D0%BC%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D.%D0%92.&diff=7461Соціально-гуманітарний кредитний модуль Сємєнкова Н.В.2015-05-19T07:22:12Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:<br />
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?<br />
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:26, 26 січня 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
1. На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.<br />
<br />
2. Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:<br />
<br />
аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;<br />
вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.<br />
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:<br />
<br />
вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;<br />
оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;<br />
аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;<br />
виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;<br />
визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:<br />
<br />
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?<br />
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:17, 2 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
Доброго дня, Людмило Олександрівно! Мої відповіді:<br />
<br />
1.Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?<br />
<br />
Для виходу з освітньої кризи необхідно сформувати та реалізувати нову парадигму освіти. Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад»,«взірець». Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. В українському лексиконі взагалі відсутнє поняття «стратегія освіти». Його не знайти ні у словниках, ні в енциклопедіях, ні в офіційних документах. Відсутність чіткого тлумачення стратегії і, в той же час, парадигми освіти, ускладнює формування нової освітньої системи.<br />
2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?<br />
<br />
Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої – виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на найефективніші підходи у цій справі. 1. Американський підхід (власне США). Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. А в праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті. 2. Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти. У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи. 3. Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, насамперед, високорозвинені країни. Так, у Великобританії середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. А от щоб вступити у ВНЗ необхідно подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.<br />
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:55, 2 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваша відповідь:<br />
<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:<br />
#У чому полягає сутність Болонського процесу?<br />
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:54, 20 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#<br />
#<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.<br />
#Як Ви розумієте термін квазінаука?<br />
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:20, 20 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановна Наталія Вікторівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br />
<br />
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваша відповідь:<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, шановна Наталія Вікторівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:36, 8 квітня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#<br />
#<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:17, 2 березня 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:05, 17 квітня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#<br />
#<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:58, 18 березня 2015 (EET)<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:57, 28 квітня 2015 (EEST)</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D1%94%D0%BC%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D.%D0%92.&diff=7456Соціально-гуманітарний кредитний модуль Сємєнкова Н.В.2015-05-19T07:20:23Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */</p>
<hr />
<div><br />
==== Інтерактивні практичні заняття ====<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:<br />
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?<br />
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:26, 26 січня 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
1. На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.<br />
<br />
2. Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:<br />
<br />
аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;<br />
вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.<br />
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:<br />
<br />
вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;<br />
оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;<br />
аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;<br />
виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;<br />
визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:<br />
<br />
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?<br />
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:17, 2 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#<br />
#<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.<br />
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:55, 2 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваша відповідь:<br />
<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:<br />
#У чому полягає сутність Болонського процесу?<br />
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:54, 20 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#<br />
#<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.<br />
#Як Ви розумієте термін квазінаука?<br />
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?<br />
<br />
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:20, 20 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
<br />
==== Індивідуальні заняття ====<br />
Доброго дня, шановна Наталія Вікторівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br />
<br />
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:56, 25 лютого 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваша відповідь:<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, шановна Наталія Вікторівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:36, 8 квітня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#<br />
#<br />
<br />
==== Консультації ====<br />
<br />
<br />
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:17, 2 березня 2015 (EET)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:05, 17 квітня 2015 (EEST)<br />
----<br />
Ваші відповіді:<br />
#<br />
#<br />
<br />
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br />
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:58, 18 березня 2015 (EET)<br />
----<br />
----<br />
Доброго дня, Наталія Вікторівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.<br />
<br />
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:57, 28 квітня 2015 (EEST)</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6674Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T08:06:46Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Никанор Онацький народився в сім’ї козака-хлібороба на хуторі Хоменковому колишнього Гадяцького повіту (тепер село Хоменки відноситься до Липоводолинського району Сумської області). Першу освіту, хоч як не важко було здобувати її по ранній смерті батька, хлопець одержав у Гадячі. Тут у повітовому училищі він виявив неабиякий хист до малювання. Але до "спеціального училища" на казенний кошт, як було обіцяно, потрапити хлопцеві не поталанило. Його чекали мандри по Україні, Кавказу, Криму в пошуках шматка хліба. Тільки через 10 літ юнак приходить до Москви, вступає до Строганівського училища, навчається один рік "технічного рисунка", кидає навчання і переїздить до Одеси. Тут 1905 року він закінчує художнє училище, а невдовзі стає учнем І. Рєпіна в Петербурзі. Участь у революційних подіях вирішує його подальшу долю.<br />
Після маніфесту 17 жовтня, коли почалися арешти, Онацький тікає на Полтавщину, живе і працює серед селян, поширюючи освіту, і потрапляє під нагляд поліції. З 1906-го він у Лебедині, згодом у Сумах — як викладач креслення, організатор музейної справи, дослідник мистецтва.<br />
[[Файл:Березень.jpg|600px|thumb|left|Березень, 1900-ті рр.]]<br />
Писати вірші почав рано, а розуміння справжньої ваги слова прийшло в роки революційного піднесення. Перший вірш "Погук" опублікував полтавський журнал "Рідний край" в 1906 році. Поет закликає до пробудження "кривдою давньою, горем замучений, бідний, обшарпаний" рідний народ. Від цього часу ім’я Н. Онацького з’являється в українських збірниках і антологіях "З неволі", "Терновий вінок", "Розвага", "Українська муза" (всі — 1908 рік). Вірші його, в основному, оптимістичні, лише зрідка вчуваються нотки суму і безнадії, викликані поразкою революції.<br />
<br />
У лебединський період (1906 — 1913) удосконалюється живописна майстерність Н. Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: "Місячна ніч", "Останній сніг", "Пасіка", "Надвечір’я", "Дзвін" та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались "Хата", "На тирлі" та інші його картини. Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок, з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Онацький працював у різних жанрах мистецтва, але перевагу віддавав пейзажу, пленерному вирішенню натури. Майстер у своїх творах поєдну різні жанри: звичайні буденні речі органічно вписує в пейзажний простір.<br />
[[Файл:Садиба_1919_р..jpg|300px|thumb|left|Садиба, 1919 р.]]<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах (до 1933 року, коли змушений був переїхати до Полтави). В ці роки він займається літератур ною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. 1920 року він організовує Сумський художньо-історичний музей, одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал. (Можна говорити про особистий внесок Н. X. Онацького в шевченкознавство).<br />
Внаслідок наукових пошуків і досліджень Н. Онацький опублікував у Сумах такі брошури: "Межигірський фаянс", "Українське гутницьке скло", "Українська порцеляна" (всі — 1931 рік). 1930 року вийшла з друку дитяча п’єса "Новий світ". Інтерес Онацького до української національної культури викликав підозру з боку органів ДПУ — НКВС, які вбачали в цьому рецидив українського буржуазного націоналізму. Від нього вимагали каяття, і він каявся...<br />
[[Файл:Вітряк.jpg|300px|thumb|left|Вітряк, 1930-і рр.]]<br />
На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в "ідейних збоченнях". Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року. Тут він очолив відділ етнографії (феодалізму). За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в’язниці, в камері № 62, написав "захалявний" цикл віршів "За ґратами". Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в’язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою "особливої трійки", страчують. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був "завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні". Більшої нісенітниці не можна було й придумати!<br />
<br />
В одному з своїх тюремних віршів Никанор Харитоно-вич передбачав, що положить десь на чужині "свої кості". Ні, не за тридев’ять земель, а десь тут, у Полтаві, можливо, у пісках поблизу села Макухівки, зарили енкаведисти темної листопадової ночі 1937 року тіло поета, а з ним і недоспівану пісню.<br />
Ці безглузді звинувачення з поета були зняті 1956 року, але замовчування тривало ще довго.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6672Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T08:06:14Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Никанор Онацький народився в сім’ї козака-хлібороба на хуторі Хоменковому колишнього Гадяцького повіту (тепер село Хоменки відноситься до Липоводолинського району Сумської області). Першу освіту, хоч як не важко було здобувати її по ранній смерті батька, хлопець одержав у Гадячі. Тут у повітовому училищі він виявив неабиякий хист до малювання. Але до "спеціального училища" на казенний кошт, як було обіцяно, потрапити хлопцеві не поталанило. Його чекали мандри по Україні, Кавказу, Криму в пошуках шматка хліба. Тільки через 10 літ юнак приходить до Москви, вступає до Строганівського училища, навчається один рік "технічного рисунка", кидає навчання і переїздить до Одеси. Тут 1905 року він закінчує художнє училище, а невдовзі стає учнем І. Рєпіна в Петербурзі. Участь у революційних подіях вирішує його подальшу долю.<br />
Після маніфесту 17 жовтня, коли почалися арешти, Онацький тікає на Полтавщину, живе і працює серед селян, поширюючи освіту, і потрапляє під нагляд поліції. З 1906-го він у Лебедині, згодом у Сумах — як викладач креслення, організатор музейної справи, дослідник мистецтва.<br />
[[Файл:Березень.jpg|400px|thumb|left|Березень, 1900-ті рр.]]<br />
Писати вірші почав рано, а розуміння справжньої ваги слова прийшло в роки революційного піднесення. Перший вірш "Погук" опублікував полтавський журнал "Рідний край" в 1906 році. Поет закликає до пробудження "кривдою давньою, горем замучений, бідний, обшарпаний" рідний народ. Від цього часу ім’я Н. Онацького з’являється в українських збірниках і антологіях "З неволі", "Терновий вінок", "Розвага", "Українська муза" (всі — 1908 рік). Вірші його, в основному, оптимістичні, лише зрідка вчуваються нотки суму і безнадії, викликані поразкою революції.<br />
<br />
У лебединський період (1906 — 1913) удосконалюється живописна майстерність Н. Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: "Місячна ніч", "Останній сніг", "Пасіка", "Надвечір’я", "Дзвін" та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались "Хата", "На тирлі" та інші його картини. Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок, з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Онацький працював у різних жанрах мистецтва, але перевагу віддавав пейзажу, пленерному вирішенню натури. Майстер у своїх творах поєдну різні жанри: звичайні буденні речі органічно вписує в пейзажний простір.<br />
[[Файл:Садиба_1919_р..jpg|300px|thumb|left|Садиба, 1919 р.]]<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах (до 1933 року, коли змушений був переїхати до Полтави). В ці роки він займається літератур ною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. 1920 року він організовує Сумський художньо-історичний музей, одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал. (Можна говорити про особистий внесок Н. X. Онацького в шевченкознавство).<br />
Внаслідок наукових пошуків і досліджень Н. Онацький опублікував у Сумах такі брошури: "Межигірський фаянс", "Українське гутницьке скло", "Українська порцеляна" (всі — 1931 рік). 1930 року вийшла з друку дитяча п’єса "Новий світ". Інтерес Онацького до української національної культури викликав підозру з боку органів ДПУ — НКВС, які вбачали в цьому рецидив українського буржуазного націоналізму. Від нього вимагали каяття, і він каявся...<br />
[[Файл:Вітряк.jpg|300px|thumb|left|Вітряк, 1930-і рр.]]<br />
На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в "ідейних збоченнях". Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року. Тут він очолив відділ етнографії (феодалізму). За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в’язниці, в камері № 62, написав "захалявний" цикл віршів "За ґратами". Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в’язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою "особливої трійки", страчують. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був "завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні". Більшої нісенітниці не можна було й придумати!<br />
<br />
В одному з своїх тюремних віршів Никанор Харитоно-вич передбачав, що положить десь на чужині "свої кості". Ні, не за тридев’ять земель, а десь тут, у Полтаві, можливо, у пісках поблизу села Макухівки, зарили енкаведисти темної листопадової ночі 1937 року тіло поета, а з ним і недоспівану пісню.<br />
Ці безглузді звинувачення з поета були зняті 1956 року, але замовчування тривало ще довго.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6670Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T08:05:29Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Никанор Онацький народився в сім’ї козака-хлібороба на хуторі Хоменковому колишнього Гадяцького повіту (тепер село Хоменки відноситься до Липоводолинського району Сумської області). Першу освіту, хоч як не важко було здобувати її по ранній смерті батька, хлопець одержав у Гадячі. Тут у повітовому училищі він виявив неабиякий хист до малювання. Але до "спеціального училища" на казенний кошт, як було обіцяно, потрапити хлопцеві не поталанило. Його чекали мандри по Україні, Кавказу, Криму в пошуках шматка хліба. Тільки через 10 літ юнак приходить до Москви, вступає до Строганівського училища, навчається один рік "технічного рисунка", кидає навчання і переїздить до Одеси. Тут 1905 року він закінчує художнє училище, а невдовзі стає учнем І. Рєпіна в Петербурзі. Участь у революційних подіях вирішує його подальшу долю.<br />
Після маніфесту 17 жовтня, коли почалися арешти, Онацький тікає на Полтавщину, живе і працює серед селян, поширюючи освіту, і потрапляє під нагляд поліції. З 1906-го він у Лебедині, згодом у Сумах — як викладач креслення, організатор музейної справи, дослідник мистецтва.<br />
[[Файл:Березень.jpg|300px|thumb|left|Березень, 1900-ті рр.]]<br />
Писати вірші почав рано, а розуміння справжньої ваги слова прийшло в роки революційного піднесення. Перший вірш "Погук" опублікував полтавський журнал "Рідний край" в 1906 році. Поет закликає до пробудження "кривдою давньою, горем замучений, бідний, обшарпаний" рідний народ. Від цього часу ім’я Н. Онацького з’являється в українських збірниках і антологіях "З неволі", "Терновий вінок", "Розвага", "Українська муза" (всі — 1908 рік). Вірші його, в основному, оптимістичні, лише зрідка вчуваються нотки суму і безнадії, викликані поразкою революції.<br />
<br />
У лебединський період (1906 — 1913) удосконалюється живописна майстерність Н. Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: "Місячна ніч", "Останній сніг", "Пасіка", "Надвечір’я", "Дзвін" та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались "Хата", "На тирлі" та інші його картини. Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок, з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Онацький працював у різних жанрах мистецтва, але перевагу віддавав пейзажу, пленерному вирішенню натури. Майстер у своїх творах поєдну різні жанри: звичайні буденні речі органічно вписує в пейзажний простір.<br />
[[Файл:Садиба_1919_р..jpg|300px|thumb|left|Садиба, 1919 р.]]<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах (до 1933 року, коли змушений був переїхати до Полтави). В ці роки він займається літератур ною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. 1920 року він організовує Сумський художньо-історичний музей, одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал. (Можна говорити про особистий внесок Н. X. Онацького в шевченкознавство).<br />
Внаслідок наукових пошуків і досліджень Н. Онацький опублікував у Сумах такі брошури: "Межигірський фаянс", "Українське гутницьке скло", "Українська порцеляна" (всі — 1931 рік). 1930 року вийшла з друку дитяча п’єса "Новий світ". Інтерес Онацького до української національної культури викликав підозру з боку органів ДПУ — НКВС, які вбачали в цьому рецидив українського буржуазного націоналізму. Від нього вимагали каяття, і він каявся...<br />
[[Файл:Вітряк.jpg|300px|thumb|left|Вітряк, 1930-і рр.]]<br />
На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в "ідейних збоченнях". Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року. Тут він очолив відділ етнографії (феодалізму). За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в’язниці, в камері № 62, написав "захалявний" цикл віршів "За ґратами". Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в’язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою "особливої трійки", страчують. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був "завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні". Більшої нісенітниці не можна було й придумати!<br />
<br />
В одному з своїх тюремних віршів Никанор Харитоно-вич передбачав, що положить десь на чужині "свої кості". Ні, не за тридев’ять земель, а десь тут, у Полтаві, можливо, у пісках поблизу села Макухівки, зарили енкаведисти темної листопадової ночі 1937 року тіло поета, а з ним і недоспівану пісню.<br />
Ці безглузді звинувачення з поета були зняті 1956 року, але замовчування тривало ще довго.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C.jpg&diff=6669Файл:Березень.jpg2015-05-13T08:04:41Z<p>Шкумат Олег Іванович: </p>
<hr />
<div></div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6664Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:56:51Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Никанор Онацький народився в сім’ї козака-хлібороба на хуторі Хоменковому колишнього Гадяцького повіту (тепер село Хоменки відноситься до Липоводолинського району Сумської області). Першу освіту, хоч як не важко було здобувати її по ранній смерті батька, хлопець одержав у Гадячі. Тут у повітовому училищі він виявив неабиякий хист до малювання. Але до "спеціального училища" на казенний кошт, як було обіцяно, потрапити хлопцеві не поталанило. Його чекали мандри по Україні, Кавказу, Криму в пошуках шматка хліба. Тільки через 10 літ юнак приходить до Москви, вступає до Строганівського училища, навчається один рік "технічного рисунка", кидає навчання і переїздить до Одеси. Тут 1905 року він закінчує художнє училище, а невдовзі стає учнем І. Рєпіна в Петербурзі. Участь у революційних подіях вирішує його подальшу долю.<br />
Після маніфесту 17 жовтня, коли почалися арешти, Онацький тікає на Полтавщину, живе і працює серед селян, поширюючи освіту, і потрапляє під нагляд поліції. З 1906-го він у Лебедині, згодом у Сумах — як викладач креслення, організатор музейної справи, дослідник мистецтва.<br />
<br />
Писати вірші почав рано, а розуміння справжньої ваги слова прийшло в роки революційного піднесення. Перший вірш "Погук" опублікував полтавський журнал "Рідний край" в 1906 році. Поет закликає до пробудження "кривдою давньою, горем замучений, бідний, обшарпаний" рідний народ. Від цього часу ім’я Н. Онацького з’являється в українських збірниках і антологіях "З неволі", "Терновий вінок", "Розвага", "Українська муза" (всі — 1908 рік). Вірші його, в основному, оптимістичні, лише зрідка вчуваються нотки суму і безнадії, викликані поразкою революції.<br />
<br />
У лебединський період (1906 — 1913) удосконалюється живописна майстерність Н. Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: "Місячна ніч", "Останній сніг", "Пасіка", "Надвечір’я", "Дзвін" та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались "Хата", "На тирлі" та інші його картини. Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок, з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Онацький працював у різних жанрах мистецтва, але перевагу віддавав пейзажу, пленерному вирішенню натури. Майстер у своїх творах поєдну різні жанри: звичайні буденні речі органічно вписує в пейзажний простір.<br />
[[Файл:Садиба_1919_р..jpg|300px|thumb|left|Садиба, 1919 р.]]<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах (до 1933 року, коли змушений був переїхати до Полтави). В ці роки він займається літератур ною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. 1920 року він організовує Сумський художньо-історичний музей, одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал. (Можна говорити про особистий внесок Н. X. Онацького в шевченкознавство).<br />
Внаслідок наукових пошуків і досліджень Н. Онацький опублікував у Сумах такі брошури: "Межигірський фаянс", "Українське гутницьке скло", "Українська порцеляна" (всі — 1931 рік). 1930 року вийшла з друку дитяча п’єса "Новий світ". Інтерес Онацького до української національної культури викликав підозру з боку органів ДПУ — НКВС, які вбачали в цьому рецидив українського буржуазного націоналізму. Від нього вимагали каяття, і він каявся...<br />
[[Файл:Вітряк.jpg|300px|thumb|left|Вітряк, 1930-і рр..]]<br />
На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в "ідейних збоченнях". Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року. Тут він очолив відділ етнографії (феодалізму). За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в’язниці, в камері № 62, написав "захалявний" цикл віршів "За ґратами". Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в’язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою "особливої трійки", страчують. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був "завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні". Більшої нісенітниці не можна було й придумати!<br />
<br />
В одному з своїх тюремних віршів Никанор Харитоно-вич передбачав, що положить десь на чужині "свої кості". Ні, не за тридев’ять земель, а десь тут, у Полтаві, можливо, у пісках поблизу села Макухівки, зарили енкаведисти темної листопадової ночі 1937 року тіло поета, а з ним і недоспівану пісню.<br />
Ці безглузді звинувачення з поета були зняті 1956 року, але замовчування тривало ще довго.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%B0_1919_%D1%80..jpg&diff=6662Файл:Садиба 1919 р..jpg2015-05-13T07:56:41Z<p>Шкумат Олег Іванович: </p>
<hr />
<div></div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6656Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:52:40Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Никанор Онацький народився в сім’ї козака-хлібороба на хуторі Хоменковому колишнього Гадяцького повіту (тепер село Хоменки відноситься до Липоводолинського району Сумської області). Першу освіту, хоч як не важко було здобувати її по ранній смерті батька, хлопець одержав у Гадячі. Тут у повітовому училищі він виявив неабиякий хист до малювання. Але до "спеціального училища" на казенний кошт, як було обіцяно, потрапити хлопцеві не поталанило. Його чекали мандри по Україні, Кавказу, Криму в пошуках шматка хліба. Тільки через 10 літ юнак приходить до Москви, вступає до Строганівського училища, навчається один рік "технічного рисунка", кидає навчання і переїздить до Одеси. Тут 1905 року він закінчує художнє училище, а невдовзі стає учнем І. Рєпіна в Петербурзі. Участь у революційних подіях вирішує його подальшу долю.<br />
Після маніфесту 17 жовтня, коли почалися арешти, Онацький тікає на Полтавщину, живе і працює серед селян, поширюючи освіту, і потрапляє під нагляд поліції. З 1906-го він у Лебедині, згодом у Сумах — як викладач креслення, організатор музейної справи, дослідник мистецтва.<br />
<br />
Писати вірші почав рано, а розуміння справжньої ваги слова прийшло в роки революційного піднесення. Перший вірш "Погук" опублікував полтавський журнал "Рідний край" в 1906 році. Поет закликає до пробудження "кривдою давньою, горем замучений, бідний, обшарпаний" рідний народ. Від цього часу ім’я Н. Онацького з’являється в українських збірниках і антологіях "З неволі", "Терновий вінок", "Розвага", "Українська муза" (всі — 1908 рік). Вірші його, в основному, оптимістичні, лише зрідка вчуваються нотки суму і безнадії, викликані поразкою революції.<br />
<br />
У лебединський період (1906 — 1913) удосконалюється живописна майстерність Н. Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: "Місячна ніч", "Останній сніг", "Пасіка", "Надвечір’я", "Дзвін" та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались "Хата", "На тирлі" та інші його картини. Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок, з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Онацький працював у різних жанрах мистецтва, але перевагу віддавав пейзажу, пленерному вирішенню натури. Майстер у своїх творах поєдну різні жанри: звичайні буденні речі органічно вписує в пейзажний простір.<br />
<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах (до 1933 року, коли змушений був переїхати до Полтави). В ці роки він займається літератур ною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. 1920 року він організовує Сумський художньо-історичний музей, одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал. (Можна говорити про особистий внесок Н. X. Онацького в шевченкознавство).<br />
Внаслідок наукових пошуків і досліджень Н. Онацький опублікував у Сумах такі брошури: "Межигірський фаянс", "Українське гутницьке скло", "Українська порцеляна" (всі — 1931 рік). 1930 року вийшла з друку дитяча п’єса "Новий світ". Інтерес Онацького до української національної культури викликав підозру з боку органів ДПУ — НКВС, які вбачали в цьому рецидив українського буржуазного націоналізму. Від нього вимагали каяття, і він каявся...<br />
[[Файл:Вітряк.jpg|300px|thumb|left|Вітряк, 1930-і рр..]]<br />
На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в "ідейних збоченнях". Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року. Тут він очолив відділ етнографії (феодалізму). За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в’язниці, в камері № 62, написав "захалявний" цикл віршів "За ґратами". Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в’язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою "особливої трійки", страчують. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був "завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні". Більшої нісенітниці не можна було й придумати!<br />
<br />
В одному з своїх тюремних віршів Никанор Харитоно-вич передбачав, що положить десь на чужині "свої кості". Ні, не за тридев’ять земель, а десь тут, у Полтаві, можливо, у пісках поблизу села Макухівки, зарили енкаведисти темної листопадової ночі 1937 року тіло поета, а з ним і недоспівану пісню.<br />
Ці безглузді звинувачення з поета були зняті 1956 року, але замовчування тривало ще довго.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6654Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:52:03Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Никанор Онацький народився в сім’ї козака-хлібороба на хуторі Хоменковому колишнього Гадяцького повіту (тепер село Хоменки відноситься до Липоводолинського району Сумської області). Першу освіту, хоч як не важко було здобувати її по ранній смерті батька, хлопець одержав у Гадячі. Тут у повітовому училищі він виявив неабиякий хист до малювання. Але до "спеціального училища" на казенний кошт, як було обіцяно, потрапити хлопцеві не поталанило. Його чекали мандри по Україні, Кавказу, Криму в пошуках шматка хліба. Тільки через 10 літ юнак приходить до Москви, вступає до Строганівського училища, навчається один рік "технічного рисунка", кидає навчання і переїздить до Одеси. Тут 1905 року він закінчує художнє училище, а невдовзі стає учнем І. Рєпіна в Петербурзі. Участь у революційних подіях вирішує його подальшу долю.<br />
Після маніфесту 17 жовтня, коли почалися арешти, Онацький тікає на Полтавщину, живе і працює серед селян, поширюючи освіту, і потрапляє під нагляд поліції. З 1906-го він у Лебедині, згодом у Сумах — як викладач креслення, організатор музейної справи, дослідник мистецтва.<br />
<br />
Писати вірші почав рано, а розуміння справжньої ваги слова прийшло в роки революційного піднесення. Перший вірш "Погук" опублікував полтавський журнал "Рідний край" в 1906 році. Поет закликає до пробудження "кривдою давньою, горем замучений, бідний, обшарпаний" рідний народ. Від цього часу ім’я Н. Онацького з’являється в українських збірниках і антологіях "З неволі", "Терновий вінок", "Розвага", "Українська муза" (всі — 1908 рік). Вірші його, в основному, оптимістичні, лише зрідка вчуваються нотки суму і безнадії, викликані поразкою революції.<br />
<br />
У лебединський період (1906 — 1913) удосконалюється живописна майстерність Н. Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: "Місячна ніч", "Останній сніг", "Пасіка", "Надвечір’я", "Дзвін" та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались "Хата", "На тирлі" та інші його картини. Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок, з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Онацький працював у різних жанрах мистецтва, але перевагу віддавав пейзажу, пленерному вирішенню натури. Майстер у своїх творах поєдну різні жанри: звичайні буденні речі органічно вписує в пейзажний простір.<br />
<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах (до 1933 року, коли змушений був переїхати до Полтави). В ці роки він займається літератур ною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. 1920 року він організовує Сумський художньо-історичний музей, одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал. (Можна говорити про особистий внесок Н. X. Онацького в шевченкознавство).<br />
Внаслідок наукових пошуків і досліджень Н. Онацький опублікував у Сумах такі брошури: "Межигірський фаянс", "Українське гутницьке скло", "Українська порцеляна" (всі — 1931 рік). 1930 року вийшла з друку дитяча п’єса "Новий світ". Інтерес Онацького до української національної культури викликав підозру з боку органів ДПУ — НКВС, які вбачали в цьому рецидив українського буржуазного націоналізму. Від нього вимагали каяття, і він каявся...<br />
[[Файл:Вітряк.jpg|200px|thumb|left|Вітряк, 1930-і рр..]]<br />
На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в "ідейних збоченнях". Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року. Тут він очолив відділ етнографії (феодалізму). За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в’язниці, в камері № 62, написав "захалявний" цикл віршів "За ґратами". Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в’язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою "особливої трійки", страчують. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був "завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні". Більшої нісенітниці не можна було й придумати!<br />
<br />
В одному з своїх тюремних віршів Никанор Харитоно-вич передбачав, що положить десь на чужині "свої кості". Ні, не за тридев’ять земель, а десь тут, у Полтаві, можливо, у пісках поблизу села Макухівки, зарили енкаведисти темної листопадової ночі 1937 року тіло поета, а з ним і недоспівану пісню.<br />
Ці безглузді звинувачення з поета були зняті 1956 року, але замовчування тривало ще довго.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BA.jpg&diff=6651Файл:Вітряк.jpg2015-05-13T07:51:07Z<p>Шкумат Олег Іванович: </p>
<hr />
<div></div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6647Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:48:35Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Никанор Онацький народився в сім’ї козака-хлібороба на хуторі Хоменковому колишнього Гадяцького повіту (тепер село Хоменки відноситься до Липоводолинського району Сумської області). Першу освіту, хоч як не важко було здобувати її по ранній смерті батька, хлопець одержав у Гадячі. Тут у повітовому училищі він виявив неабиякий хист до малювання. Але до "спеціального училища" на казенний кошт, як було обіцяно, потрапити хлопцеві не поталанило. Його чекали мандри по Україні, Кавказу, Криму в пошуках шматка хліба. Тільки через 10 літ юнак приходить до Москви, вступає до Строганівського училища, навчається один рік "технічного рисунка", кидає навчання і переїздить до Одеси. Тут 1905 року він закінчує художнє училище, а невдовзі стає учнем І. Рєпіна в Петербурзі. Участь у революційних подіях вирішує його подальшу долю.<br />
Після маніфесту 17 жовтня, коли почалися арешти, Онацький тікає на Полтавщину, живе і працює серед селян, поширюючи освіту, і потрапляє під нагляд поліції. З 1906-го він у Лебедині, згодом у Сумах — як викладач креслення, організатор музейної справи, дослідник мистецтва.<br />
<br />
Писати вірші почав рано, а розуміння справжньої ваги слова прийшло в роки революційного піднесення. Перший вірш "Погук" опублікував полтавський журнал "Рідний край" в 1906 році. Поет закликає до пробудження "кривдою давньою, горем замучений, бідний, обшарпаний" рідний народ. Від цього часу ім’я Н. Онацького з’являється в українських збірниках і антологіях "З неволі", "Терновий вінок", "Розвага", "Українська муза" (всі — 1908 рік). Вірші його, в основному, оптимістичні, лише зрідка вчуваються нотки суму і безнадії, викликані поразкою революції.<br />
<br />
У лебединський період (1906 — 1913) удосконалюється живописна майстерність Н. Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: "Місячна ніч", "Останній сніг", "Пасіка", "Надвечір’я", "Дзвін" та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались "Хата", "На тирлі" та інші його картини. Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок, з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Онацький працював у різних жанрах мистецтва, але перевагу віддавав пейзажу, пленерному вирішенню натури. Майстер у своїх творах поєдну різні жанри: звичайні буденні речі органічно вписує в пейзажний простір.<br />
<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах (до 1933 року, коли змушений був переїхати до Полтави). В ці роки він займається літератур ною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. 1920 року він організовує Сумський художньо-історичний музей, одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал. (Можна говорити про особистий внесок Н. X. Онацького в шевченкознавство).<br />
Внаслідок наукових пошуків і досліджень Н. Онацький опублікував у Сумах такі брошури: "Межигірський фаянс", "Українське гутницьке скло", "Українська порцеляна" (всі — 1931 рік). 1930 року вийшла з друку дитяча п’єса "Новий світ". Інтерес Онацького до української національної культури викликав підозру з боку органів ДПУ — НКВС, які вбачали в цьому рецидив українського буржуазного націоналізму. Від нього вимагали каяття, і він каявся...<br />
<br />
На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в "ідейних збоченнях". Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року. Тут він очолив відділ етнографії (феодалізму). За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в’язниці, в камері № 62, написав "захалявний" цикл віршів "За ґратами". Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в’язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою "особливої трійки", страчують. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був "завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні". Більшої нісенітниці не можна було й придумати!<br />
<br />
В одному з своїх тюремних віршів Никанор Харитоно-вич передбачав, що положить десь на чужині "свої кості". Ні, не за тридев’ять земель, а десь тут, у Полтаві, можливо, у пісках поблизу села Макухівки, зарили енкаведисти темної листопадової ночі 1937 року тіло поета, а з ним і недоспівану пісню.<br />
Ці безглузді звинувачення з поета були зняті 1956 року, але замовчування тривало ще довго.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6643Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:47:47Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
::::::Никанор Онацький народився в сім’ї козака-хлібороба на хуторі Хоменковому колишнього Гадяцького повіту (тепер село Хоменки відноситься до Липоводолинського району Сумської області). Першу освіту, хоч як не важко було здобувати її по ранній смерті батька, хлопець одержав у Гадячі. Тут у повітовому училищі він виявив неабиякий хист до малювання. Але до "спеціального училища" на казенний кошт, як було обіцяно, потрапити хлопцеві не поталанило. Його чекали мандри по Україні, Кавказу, Криму в пошуках шматка хліба. Тільки через 10 літ юнак приходить до Москви, вступає до Строганівського училища, навчається один рік "технічного рисунка", кидає навчання і переїздить до Одеси. Тут 1905 року він закінчує художнє училище, а невдовзі стає учнем І. Рєпіна в Петербурзі. Участь у революційних подіях вирішує його подальшу долю.<br />
Після маніфесту 17 жовтня, коли почалися арешти, Онацький тікає на Полтавщину, живе і працює серед селян, поширюючи освіту, і потрапляє під нагляд поліції. З 1906-го він у Лебедині, згодом у Сумах — як викладач креслення, організатор музейної справи, дослідник мистецтва.<br />
Писати вірші почав рано, а розуміння справжньої ваги слова прийшло в роки революційного піднесення. Перший вірш "Погук" опублікував полтавський журнал "Рідний край" в 1906 році. Поет закликає до пробудження "кривдою давньою, горем замучений, бідний, обшарпаний" рідний народ. Від цього часу ім’я Н. Онацького з’являється в українських збірниках і антологіях "З неволі", "Терновий вінок", "Розвага", "Українська муза" (всі — 1908 рік). Вірші його, в основному, оптимістичні, лише зрідка вчуваються нотки суму і безнадії, викликані поразкою революції.<br />
У лебединський період (1906 — 1913) удосконалюється живописна майстерність Н. Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: "Місячна ніч", "Останній сніг", "Пасіка", "Надвечір’я", "Дзвін" та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались "Хата", "На тирлі" та інші його картини. Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок, з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Онацький працював у різних жанрах мистецтва, але перевагу віддавав пейзажу, пленерному вирішенню натури. Майстер у своїх творах поєдну різні жанри: звичайні буденні речі органічно вписує в пейзажний простір.<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах (до 1933 року, коли змушений був переїхати до Полтави). В ці роки він займається літератур ною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. 1920 року він організовує Сумський художньо-історичний музей, одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал. (Можна говорити про особистий внесок Н. X. Онацького в шевченкознавство).<br />
Внаслідок наукових пошуків і досліджень Н. Онацький опублікував у Сумах такі брошури: "Межигірський фаянс", "Українське гутницьке скло", "Українська порцеляна" (всі — 1931 рік). 1930 року вийшла з друку дитяча п’єса "Новий світ". Інтерес Онацького до української національної культури викликав підозру з боку органів ДПУ — НКВС, які вбачали в цьому рецидив українського буржуазного націоналізму. Від нього вимагали каяття, і він каявся...<br />
На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в "ідейних збоченнях". Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року. Тут він очолив відділ етнографії (феодалізму). За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в’язниці, в камері № 62, написав "захалявний" цикл віршів "За ґратами". Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в’язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою "особливої трійки", страчують. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був "завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні". Більшої нісенітниці не можна було й придумати!<br />
В одному з своїх тюремних віршів Никанор Харитоно-вич передбачав, що положить десь на чужині "свої кості". Ні, не за тридев’ять земель, а десь тут, у Полтаві, можливо, у пісках поблизу села Макухівки, зарили енкаведисти темної листопадової ночі 1937 року тіло поета, а з ним і недоспівану пісню.<br />
Ці безглузді звинувачення з поета були зняті 1956 року, але замовчування тривало ще довго.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6636Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:40:46Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Никанор Онацький народився в сім’ї козака-хлібороба на хуторі Хоменковому колишнього Гадяцького повіту (тепер село Хоменки відноситься до Липоводолинського району Сумської області). Першу освіту, хоч як не важко було здобувати її по ранній смерті батька, хлопець одержав у Гадячі. Тут у повітовому училищі він виявив неабиякий хист до малювання. Але до "спеціального училища" на казенний кошт, як було обіцяно, потрапити хлопцеві не поталанило. Його чекали мандри по Україні, Кавказу, Криму в пошуках шматка хліба. Тільки через 10 літ юнак приходить до Москви, вступає до Строганівського училища, навчається один рік "технічного рисунка", кидає навчання і переїздить до Одеси. Тут 1905 року він закінчує художнє училище, а невдовзі стає учнем І. Рєпіна в Петербурзі. Участь у революційних подіях вирішує його подальшу долю.<br />
Після маніфесту 17 жовтня, коли почалися арешти, Онацький тікає на Полтавщину, живе і працює серед селян, поширюючи освіту, і потрапляє під нагляд поліції. З 1906-го він у Лебедині, згодом у Сумах — як викладач креслення, організатор музейної справи, дослідник мистецтва.<br />
Писати вірші почав рано, а розуміння справжньої ваги слова прийшло в роки революційного піднесення. Перший вірш "Погук" опублікував полтавський журнал "Рідний край" в 1906 році. Поет закликає до пробудження "кривдою давньою, горем замучений, бідний, обшарпаний" рідний народ. Від цього часу ім’я Н. Онацького з’являється в українських збірниках і антологіях "З неволі", "Терновий вінок", "Розвага", "Українська муза" (всі — 1908 рік). Вірші його, в основному, оптимістичні, лише зрідка вчуваються нотки суму і безнадії, викликані поразкою революції.<br />
У лебединський період (1906 — 1913) удосконалюється живописна майстерність Н. Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: "Місячна ніч", "Останній сніг", "Пасіка", "Надвечір’я", "Дзвін" та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались "Хата", "На тирлі" та інші його картини. Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок, з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Онацький працював у різних жанрах мистецтва, але перевагу віддавав пейзажу, пленерному вирішенню натури. Майстер у своїх творах поєдну різні жанри: звичайні буденні речі органічно вписує в пейзажний простір.<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах (до 1933 року, коли змушений був переїхати до Полтави). В ці роки він займається літератур ною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. 1920 року він організовує Сумський художньо-історичний музей, одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал. (Можна говорити про особистий внесок Н. X. Онацького в шевченкознавство).<br />
Внаслідок наукових пошуків і досліджень Н. Онацький опублікував у Сумах такі брошури: "Межигірський фаянс", "Українське гутницьке скло", "Українська порцеляна" (всі — 1931 рік). 1930 року вийшла з друку дитяча п’єса "Новий світ". Інтерес Онацького до української національної культури викликав підозру з боку органів ДПУ — НКВС, які вбачали в цьому рецидив українського буржуазного націоналізму. Від нього вимагали каяття, і він каявся...<br />
На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в "ідейних збоченнях". Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року. Тут він очолив відділ етнографії (феодалізму). За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в’язниці, в камері № 62, написав "захалявний" цикл віршів "За ґратами". Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в’язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою "особливої трійки", страчують. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був "завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні". Більшої нісенітниці не можна було й придумати!<br />
В одному з своїх тюремних віршів Никанор Харитоно-вич передбачав, що положить десь на чужині "свої кості". Ні, не за тридев’ять земель, а десь тут, у Полтаві, можливо, у пісках поблизу села Макухівки, зарили енкаведисти темної листопадової ночі 1937 року тіло поета, а з ним і недоспівану пісню.<br />
Ці безглузді звинувачення з поета були зняті 1956 року, але замовчування тривало ще довго.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6613Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:19:04Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Посилання */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6606Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:16:25Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Посилання */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87]<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6602Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:13:04Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Література */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6601Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:11:40Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Література */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6600Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:10:48Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Література */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
<br />
::::::::::::::::::::::Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6599Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T07:10:17Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Література */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6565Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:51:02Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Література */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
<br />
<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
<br />
<br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
<br />
<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6564Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:50:36Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Література */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6563Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:50:19Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Література */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
Література<br />
Петров Г. Народний митець. // Ленінська правда. – 1965 – 9 січня.<br />
Звагельський В.Б . Пером і пензлем./ / Сумський календар – Суми, 1996.<br />
Петров Г. Мужнє слово// Ленінська правда – 1966. – 5 лютого <br />
Кривко Я .Н. Н.Х. Онацький //Ленінський прапор.- 1974. – 23 лютого.<br />
Онацький Никанор Харитонович.//Українська радянська енциклопедія. <br />
В 12 ти томах/ за ред. М. Бажана. – 2-ге видання. – К: Гол редакція УРЕ, 1974-1985. Т 8 – 1982.<br />
<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6558Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:33:09Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Увічнення пам'яті */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|300px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6557Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:32:27Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Увічнення пам'яті */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
[[Файл:Сумський_художній_музей.jpg|200px|thumb|left|Сумський художній музей]]<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9.jpg&diff=6556Файл:Сумський художній музей.jpg2015-05-13T06:32:11Z<p>Шкумат Олег Іванович: </p>
<hr />
<div></div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6555Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:25:47Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Увічнення пам'яті */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
На честь українського художника, поета і музейника Никанора Онацького названо Сумський художній музей.<br />
<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6554Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:12:07Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні». Реабілітований 1956 року.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6553Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:11:05Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::'''Лебединський період'''<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::'''Сумський період'''<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні».<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6552Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:10:03Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::Лебединський період<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::Сумський період<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні».<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6551Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:08:27Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
:::::::::::Лебединський період<br />
У лебединський період (1906–1913) удосконалюється живописна майстерність Никанора Онацького, він створює реалістичні картини з народного побуту: «Місячна ніч», «Останній сніг», «Пасіка», «Надвечір'я», «Дзвін» та ін. Деякі з них були тиражовані як поштові картки. 1913 року на виставці в Полтаві експонувались «Хата», «На тирлі» та інші його картини.<br />
:::::::::::Сумський період<br />
Сумський художній музей, головний фасад. Фото Ігоря Турча 2009 р.<br />
Періодом активної творчої, педагогічної та громадської праці Онацького стало 20-річне життя в Сумах. В ці роки він займається літературною творчістю, виступає як публіцист і дослідник мистецтва. У роки революції активно співпрацював із українськими есерами, пізніше відійшов від політичного життя, зосередившись на науково-педагогічній і творчій роботі. У 1920 p. створив у Сумах історико-художній музей і протягом одинадцяти років був його керівником. Одним із найцікавіших відділів якого став Шевченківський зал.<br />
З метою поповнення колекцій музею проводив дослідження археологічних пам'яток, збирав етнографічний матеріал. На 1 жовтня1925 р. в музеї налічувалось 10279 експонатів. Серед них: 6416 стародруків, безцінні полотна Іллі Рєпіна, Володимира Боровиковського, Валентина Сєрова, старовинні козацькі парсуни Полуботків, Апостолів, інші унікальні пам'ятки. Чимало експонатів було відшукано безпосередньо Никанором Онацьким. Особливу цінність мали офорт Тараса Шевченка «У шинку» («Приятелі»), «Кобзар» з дарчим написом поета та інші. Внаслідок наукових пошуків і досліджень Никанор Онацький опублікував у Сумах такі брошури: «Межигірський фаянс», «Українське гутне скло», «Українська порцеляна» (всі — 1931 рік), «Старовинні кахлі Сумщини».1930 року вийшла з друку дитяча п'єса «Новий світ». Подібна діяльність привернула увагу органів ДПУ, які звинуватили вченого в «українському буржуазному націоналізмі». Після публічного каяття в газеті «Плуг і молот» (1929 p.) цькування на деякий час припинилося, але на продовження нормальної роботи в Сумах сподіватись не доводилося. На початку 30-х років у музеї склалася нестерпна моральна обстановка. Онацького звинувачували в «ідейних збоченнях». Не врятував його і переїзд до Полтави, який він здійснив у листопаді 1933 року, де він очолив відділ етнографії місцевого краєзнавчого музею. За чиїмсь наклепом весною 1934 року його вперше заарештовують. У в'язниці, в камері № 62, написав «захалявний» цикл віршів «За ґратами». Ці твори пройняті духом шевченківської тюремної лірики. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. І хоч суд у 1935 році направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки приНКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р. Без будь-яких на те підстав у обвинувальному висновку значилось, що Н. X. Онацький був «завербований полтавським націоналістом Майфетом у контрреволюційну націоналістичну організацію, яка готувала кадри для збройного повстання в країні».<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6550Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:06:25Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Прізвище ім'я по батькові */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Она́цький Никанор Харито́нович (8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — 23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6549Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:04:59Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Біографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Никано́р Харито́нович Она́цький (* 8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — †23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
Народився в селянській сім'ї. Закінчив народну, а потім Гадяцьку повітову школу. З ранніх літ виявив хист домалювання. З 1899 р. навчався у Московському Строганівському училищі технічного малювання, але не закінчив його. Повернувся в Україну і навчався у Одеському художньому училищі, з 1903 р. — у Вищому училищі приІмператорській академії мистецтв, де його вчителем був Ілля Рєпін. Входив до нелегальних студентських гуртків у Санкт-Петербурзі, метою яких було збереження і розвитокукраїнської культури. Викладав малювання у навчальних закладах Лебедина (1906–1913 pp.), Сум (1913–1933 pp.), брав участь у художніх виставках.<br />
<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6548Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:03:42Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Фотографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Никано́р Харито́нович Она́цький (* 8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — †23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|300px|thumb|left|Онацький Никонор Харитонович]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6547Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:02:48Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Фотографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Никано́р Харито́нович Она́цький (* 8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — †23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|200px|thumb|left|]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg&diff=6546Файл:Никанор Онацький.jpg2015-05-13T06:01:27Z<p>Шкумат Олег Іванович: </p>
<hr />
<div></div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6545Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T06:00:19Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Фотографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Никано́р Харито́нович Она́цький (* 8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — †23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|200px|left|]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6544Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T05:59:26Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Фотографія особи */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Никано́р Харито́нович Она́цький (* 8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — †23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
[[Файл:Никанор_Онацький.jpg|200px|thumb|left|Никанор Онацький]]<br />
<br />
==Біографія особи==<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6543Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T05:47:19Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Ким є персона, про яку створюється стаття */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Никано́р Харито́нович Она́цький (* 8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — †23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
<br />
Український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького.<br />
<br />
== Фотографія особи ==<br />
==Біографія особи==<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6541Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T05:44:56Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Прізвище ім'я по батькові */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Никано́р Харито́нович Она́цький (* 8 (21) грудня 1874, хутір Хоменки Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині — †23 листопада 1937 р., Полтава)<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
== Фотографія особи ==<br />
==Біографія особи==<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6540Онацький Никонор Харитонович2015-05-13T05:43:35Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Прізвище ім'я по батькові */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
==Прізвище ім'я по батькові==<br />
Никано́р Харито́нович Она́цький<br />
<br />
==Ким є персона, про яку створюється стаття==<br />
== Фотографія особи ==<br />
==Біографія особи==<br />
==Нагороди==<br />
==Увічнення пам'яті==<br />
==Література==<br />
==Посилання==<br />
<br />
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br />
<br />
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6131Користувач:Шкумат Олег Іванович2015-05-08T19:03:55Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Шкумат Олег Іванович'''<br />
[[Файл:Шкумат_О_І.jpg|200px|thumb|left|Шкумат Олег Іванович]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
'''Сумська область Буринський район с. Сніжки'''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
'''Сніжківський НВК Буринського району Сумської області'''<br />
<br />
==Посада==<br />
::::::::::'''вчитель історії'''<br />
<br />
==Категорія==<br />
::::::::::''' спеціаліст ІІ категорії'''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія навчальних закладів<br />
'''[[Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області]]'''<br />
<br />
[http://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFdVdBdVNhelNUbVk/view?usp=sharing Історичний брейн-ринг]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFOW5HQVRsRGNmY3M/view?usp=sharing Презентація до брейн-рингу]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFQ2E1VE1uS1F2NEU/view?usp=sharing Усний журнал УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFcnJXRDB6OE4wcFE/view?usp=sharing Презентація до усного журналу УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFS1doQ2wwRGVWdlU/view?usp=sharing Наростання політичної боротьби 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ3lCRFlWU08wUjA/view?usp=sharing Опозиційний рух в Україні 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTFZYRDlRWkVLYWc/view?usp=sharing ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZXpELUp3Z3ZFNlE/view?usp=sharing Презентація ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ25tNFk1QVY5RGM/view?usp=sharing Соціально-економічне життя в Україні в період перебудови. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFMnkzV3NLa0tOazQ/view?usp=sharing Розгортання національно-визвольного руху в Україні. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTHRpeVVuazI1S0E/view?usp=sharing Франція у 20-30-х роках ХХ століття. 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZUF5SFdTQ1c5YWc/view?usp=sharing Портфоліо Шкумат О.І.]<br />
<br />
==Контакти==<br />
'''т. 0977806673''' <br />
<br />
'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''<br />
<br />
'''oshkumat79@gmail.com'''<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6130Користувач:Шкумат Олег Іванович2015-05-08T18:56:48Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Шкумат Олег Іванович'''<br />
[[Файл:Шкумат_О_І.jpg|200px|thumb|left|Шкумат Олег Іванович]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
'''Сумська область Буринський район с. Сніжки'''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
'''Сніжківський НВК Буринського району Сумської області'''<br />
<br />
==Посада==<br />
::::::::::'''вчитель історії'''<br />
<br />
==Категорія==<br />
::::::::::''' спеціаліст ІІ категорії'''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія навчальних закладів<br />
'''[[Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області]]'''<br />
<br />
[http://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFdVdBdVNhelNUbVk/view?usp=sharing Історичний брейн-ринг]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFOW5HQVRsRGNmY3M/view?usp=sharing Презентація до брейн-рингу]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFQ2E1VE1uS1F2NEU/view?usp=sharing Усний журнал УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFcnJXRDB6OE4wcFE/view?usp=sharing Презентація до усного журналу УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFS1doQ2wwRGVWdlU/view?usp=sharing Наростання політичної боротьби 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ3lCRFlWU08wUjA/view?usp=sharing Опозиційний рух в Україні 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTFZYRDlRWkVLYWc/view?usp=sharing ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZXpELUp3Z3ZFNlE/view?usp=sharing Презентація ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ25tNFk1QVY5RGM/view?usp=sharing Соціально-економічне життя в Україні в період перебудови. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFMnkzV3NLa0tOazQ/view?usp=sharing Розгортання національно-визвольного руху в Україні. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTHRpeVVuazI1S0E/view?usp=sharing Франція у 20-30-х роках ХХ століття. 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFMkFPMnpxeWNkdTA/view?usp=sharing Портфоліо Шкумат О.І.]<br />
<br />
==Контакти==<br />
'''т. 0977806673''' <br />
<br />
'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''<br />
<br />
'''oshkumat79@gmail.com'''<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6129Користувач:Шкумат Олег Іванович2015-05-08T18:45:53Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Шкумат Олег Іванович'''<br />
[[Файл:Шкумат_О_І.jpg|200px|thumb|left|Шкумат Олег Іванович]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
'''Сумська область Буринський район с. Сніжки'''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
'''Сніжківський НВК Буринського району Сумської області'''<br />
<br />
==Посада==<br />
::::::::::'''вчитель історії'''<br />
<br />
==Категорія==<br />
::::::::::''' спеціаліст ІІ категорії'''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія навчальних закладів<br />
'''[[Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області]]'''<br />
<br />
[http://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFdVdBdVNhelNUbVk/view?usp=sharing Історичний брейн-ринг]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFWTFqeEs2NmlMVHc/view?usp=sharing Презентація до брейн-рингу]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFQ2E1VE1uS1F2NEU/view?usp=sharing Усний журнал УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFcnJXRDB6OE4wcFE/view?usp=sharing Презентація до усного журналу УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFS1doQ2wwRGVWdlU/view?usp=sharing Наростання політичної боротьби 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ3lCRFlWU08wUjA/view?usp=sharing Опозиційний рух в Україні 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTFZYRDlRWkVLYWc/view?usp=sharing ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZXpELUp3Z3ZFNlE/view?usp=sharing Презентація ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ25tNFk1QVY5RGM/view?usp=sharing Соціально-економічне життя в Україні в період перебудови. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFMnkzV3NLa0tOazQ/view?usp=sharing Розгортання національно-визвольного руху в Україні. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTHRpeVVuazI1S0E/view?usp=sharing Франція у 20-30-х роках ХХ століття. 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFMkFPMnpxeWNkdTA/view?usp=sharing Портфоліо Шкумат О.І.]<br />
<br />
==Контакти==<br />
'''т. 0977806673''' <br />
<br />
'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''<br />
<br />
'''oshkumat79@gmail.com'''<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6128Користувач:Шкумат Олег Іванович2015-05-08T18:17:18Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Шкумат Олег Іванович'''<br />
[[Файл:Шкумат_О_І.jpg|200px|thumb|left|Шкумат Олег Іванович]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
'''Сумська область Буринський район с. Сніжки'''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
'''Сніжківський НВК Буринського району Сумської області'''<br />
<br />
==Посада==<br />
::::::::::'''вчитель історії'''<br />
<br />
==Категорія==<br />
::::::::::''' спеціаліст ІІ категорії'''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія навчальних закладів<br />
'''[[Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області]]'''<br />
<br />
[http://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFdVdBdVNhelNUbVk/view?usp=sharing Історичний брейн-ринг]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFWTFqeEs2NmlMVHc/view?usp=sharing Презентація до брейн-рингу]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFQ2E1VE1uS1F2NEU/view?usp=sharing Усний журнал УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFcnJXRDB6OE4wcFE/view?usp=sharing Презентація до усного журналу УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFS1doQ2wwRGVWdlU/view?usp=sharing Наростання політичної боротьби 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ3lCRFlWU08wUjA/view?usp=sharing Опозиційний рух в Україні 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTFZYRDlRWkVLYWc/view?usp=sharing ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZXpELUp3Z3ZFNlE/view?usp=sharing Презентація ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ25tNFk1QVY5RGM/view?usp=sharing Соціально-економічне життя в Україні в період перебудови. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFMnkzV3NLa0tOazQ/view?usp=sharing Розгортання національно-визвольного руху в Україні. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTHRpeVVuazI1S0E/view?usp=sharing Франція у 20-30-х роках ХХ століття. 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFcjFfM0ZTVHpoNlE/view?usp=sharing Портфоліо Шкумат О.І.]<br />
<br />
==Контакти==<br />
'''т. 0977806673''' <br />
<br />
'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''<br />
<br />
'''oshkumat79@gmail.com'''<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Шкумат Олег Івановичhttp://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%82_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&diff=6064Користувач:Шкумат Олег Іванович2015-05-08T07:46:12Z<p>Шкумат Олег Іванович: /* Випускний проект */</p>
<hr />
<div>==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br />
'''Шкумат Олег Іванович'''<br />
[[Файл:Шкумат_О_І.jpg|200px|thumb|left|Шкумат Олег Іванович]]<br />
<br />
==Регіон==<br />
'''Сумська область Буринський район с. Сніжки'''<br />
<br />
==Місце роботи==<br />
'''Сніжківський НВК Буринського району Сумської області'''<br />
<br />
==Посада==<br />
::::::::::'''вчитель історії'''<br />
<br />
==Категорія==<br />
::::::::::''' спеціаліст ІІ категорії'''<br />
<br />
==Випускний проект==<br />
Історія навчальних закладів<br />
'''[[Сніжківський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст., ДНЗ Сніжківської сільської ради Буринського району Сумської області]]'''<br />
<br />
[http://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFdVdBdVNhelNUbVk/view?usp=sharing Історичний брейн-ринг]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFWTFqeEs2NmlMVHc/view?usp=sharing Презентація до брейн-рингу]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFQ2E1VE1uS1F2NEU/view?usp=sharing Усний журнал УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFcnJXRDB6OE4wcFE/view?usp=sharing Презентація до усного журналу УКРАЇНА МОЯ]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFS1doQ2wwRGVWdlU/view?usp=sharing Наростання політичної боротьби 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ3lCRFlWU08wUjA/view?usp=sharing Опозиційний рух в Україні 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTFZYRDlRWkVLYWc/view?usp=sharing ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZXpELUp3Z3ZFNlE/view?usp=sharing Презентація ЗУНР 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFZ25tNFk1QVY5RGM/view?usp=sharing Соціально-економічне життя в Україні в період перебудови. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFMnkzV3NLa0tOazQ/view?usp=sharing Розгортання національно-визвольного руху в Україні. 11 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFTHRpeVVuazI1S0E/view?usp=sharing Франція у 20-30-х роках ХХ століття. 10 клас]<br />
<br />
[https://drive.google.com/file/d/0B0bs-83zndjFaDdZcG1MNlpIb0E/view?usp=sharing Портфоліо Шкумат О.І.]<br />
<br />
==Контакти==<br />
'''т. 0977806673''' <br />
<br />
'''e-mail: oshkumat2008@yandex.ru'''<br />
<br />
'''oshkumat79@gmail.com'''<br />
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>Шкумат Олег Іванович