Перегляд вихідного коду сторінки Педагогічна інноватика Сіліверстова О.О.


==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Сьогодні за розкладом у нас інтерактиане практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 08:27, 27 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді на поставлені Вами запитання:
#Суть технологічності в освіті полягає в тому, що суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання й виховання є їхня технологізація - неухильне дотримання змісту й послідовності етапів впровадження нововведень. Історично поняття "технологія" (з грецької techne - мистецтво, майстерність і logos - слово, вчення)у значенні "наука про майстерність" виникло у зв'язку з технічним прогресом. До основних ознак технології в освіті належить стандартизація, уніфікація процесу, можливість його ефективного та економічного відтворення відповідно до заданих умов. Провідним в технологічності освіти вважають детальне визначення кінцевого результату й точне досягнення його.
#Технологічний підхід у навчанні моделює шлях опанування конкретного матеріалу в межах відповідного навчального предмета, теми, питання. За багатьма параметрами вона є наближеною до окремої методики. Дидактична технологія охоплює зміст, форми, методи навчання. Технологічний підхід у навчанні максимально пов'язаний з навчальним процесом, діяльністю тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Структуру технологічного підходу у навчанні утворюють: а) концептуальна основа, б) змістова частина, в) процесуальна частина. На сьогодні існує чимало технологій навчання, кожна з яких має право на існування, вивчення й упровадження у шкільну практику.
#В освітній практиці педагогічна технологія може функціонувати на таких рівнях: а) '''загальнопедагогічний''', що репрезентує цілісний освітній процес у регіоні, освітньому закладі, на певному рівні навчання чи виховання. У такому вигляді педагогічна технологія тотожна педагогічній системі, оскільки вона містить сукупність цілей, змісту, засобів і методів навчання, алгоритм діяльності суб'єктів і об'єктів навчально - виховного процесу; б) '''предметно - методичний''', т.т. застосування педагогічної технології як окремої методики, як сукупності методів і засобів реалізації певного змісту навчання та виховання в межах одного предмета, групи, у діяльності педагога; в)'''локальний (модульний)''',коли педагогічна технологія реалізується як технологія окремих частин навчально - виховного процесу, розв'язання окремих дидактичних і виховних завдань.
Педагогічна технологія відображає тактику реалізації освітніх технологій у навчально - виховному процесі за наявності певних умов. Педагогічні технології акумулюють і виражають загальні ознаки та закономірності навчально - виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмета.Кожна конкретна педагогічна технологія відображає модель навчально - виховного та управлінського процесів у навчальному закладі, об'єднує їхній зміст. форми і засоби.
--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 16:20, 29 березня 2015 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований  на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання",  "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:22, 15 квітня 2015 (EEST)

Прошу Вас прийняти мої відповіді. 1.Нині в педагогічний лексикон міцно ввійшло поняття педагогічної технології, але в його розумінні й уживанні є певні утруднення. Технологія - це сукупність прийомів, що застосовуються в будь-якій справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник). Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. Лихачов). Педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу(В. Безпалько). Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання (І. Волков). Педагогічна технологія - це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. Ченцов). Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів та їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, що використовуються для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін). Поняття “педагогічна технологія” може бути подане трьома аспектами: 1) науковим: педагогічні технології - частина педагогічної науки, що вивчає й розробляє цілі, зміст і методи навчання та педагогічних процесів, що проектуються; 2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання; 3) процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів. Отже, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регуляторів, що застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання. 2.Освітня технологія – це вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями. Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодій, що ставить своїм завдання оптимізацію форм освіти. Технологія навчання - це цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи. Технологія виховання — це обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання. Зміна завдання веде до зміни технології. Персоніфіковані технології засновані на науково - теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 22:39, 2 травня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.
* Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?Відповідь аргументуйте.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:09, 20 квітня 2015 (EEST)

Шановна Марино Вікторівно! Так я згодна з твердженням, що будь - яка педагогічна система завжди технологічна. Адже,
педагогічна система – це група людей, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 23:05, 2 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:50, 18 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
На моїй сторінці обговорення Ви знайдете зміст та завдання щодо  індивідуальних занять. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 17:12, 20 квітня 2015 (EEST)

"Технологія" рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 22:43, 2 травня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 14 травня 2015 (EEST)

==== Консультації ====


====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення  до новаторства та ступінь  поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:28, 6 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, шановна Марина Вікторівна! Мої відповіді:
1.Готовність до інноваційної педагогічної діяльності — особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії.Компонентами інноваційної компетентності педагога є поінформованість про інноваційні педагогічні технології, належне володіння їх змістом і методикою, висока культура використання інновацій у навчально-виховній роботі, особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних технологій.Готовність до інноваційної діяльності є внутрішньою силою, що формує інноваційну позицію педагога. За структурою це складне інтегративне утворення, яке охоплює різноманітні якості, властивості, знання, навички особистості. Як один із важливих компонентів професійної готовності, вона є передумовою ефективної діяльності педагога, максимальної реалізації його можливостей, розкриття творчого потенціалу. Джерела готовності до інноваційної діяльності сягають проблематики особистісного розвитку, професійної спрямованості, професійної освіти, виховання й самовиховання, професійного самовизначення педагога.У педагогічній практиці інноваційні старання педагога можуть бути обумовлені різними мотивами (підвищення ефективності навчально-виховного процесу; намагання привернути до себе увагу, здобути визнання та ін.), справжню суть яких з'ясувати буває нелегко, оскільки з часом вони можуть змінюватися.Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. 

2.В інтерактивному навчанні важливими є вміння дискутувати, доводити і відстоювати свою думку, аргументувати свою позицію, вміння працювати в групі, вільно висловлюватися.На інтерактивних уроках учителеві необхідно приділяти більше уваги поточному оцінюванню роботи учнів на уроці. Бажано застосовувати як оцінки-бали, так і описове оцінювання, яке дає можливість передати учням та їх батькам більше інформації про результати їхньої робота, досягнення, труднощі. Завданням учителя є створення таких умов, зацікавленість, відкритість, відповідальність учнів у навчанні та їхні особистісні риси будуть розвиватися та усвідомлюватися. Цьому сприятимуть: оцінювання самого процесу навчання, а не лише результатів роботи; ознайомлення учнів з критеріями оцінювання перед початком роботи, а не після її виконання; оцінювання навіть незначних досягнень; оцінювання зусиль, що їх учні	вкладають у співпрацю: обговорення таких вправ і завдань, спонукають учнів задуматися над власним способом учитися;підготовка індивідуальних і групових завдані, що виконують самостійно, проходячи етапи пошуку, критичного аналізу своїх досліджень;заохочення учнів до самооцінки; ініціювання дискусій, які дозволять учням формулювати власні погляди; підтримка ініціатив та ідей, запропонованих учням самостійно.

3.У структурі інноваційних процесів виокремлюють такі два рівні: 1) предметно-технологічний мікрорівень, що поділяє нововведення на частини (стадії, етапи, цикли), аналізуючи його змістовий аспект; 2) макрорівень, на якому розглядають взаємодію окремих нововведень, визначають особливості їх поєднання, трансформацію тощо. Структура мислительного процесу оцінювання значення і прийняття рішення щодо інноваційної інформації зумовлює структуру сприйняття нововведення, яка теж охоплює п´ять основних етапів: 1. Ознайомлення людини з інновацією. Людина вперше чує (дізнається) про інновацію, але ще не готова до сприйняття додаткової інформації. 2. Поява інтересу. Людина виявляє зацікавленість інновацією і починає шукати додаткову інформацію про неї. 3. Оцінювання. На цьому етапі людина подумки оцінює нововведення у контексті своєї ситуації, а потім вирішує, чи варто його апробувати, шукає спеціалізовану інформацію (поради, консультації) про нововведення, найчастіше в колег і знайомих. 4. Апробація. Апробують інновацію у відносно невеликих масштабах, намагаючись з´ясувати, наскільки доцільне її застосування в конкретній ситуації. Результати цього етапу є найважливішими, оскільки вони можуть дати широкий простір для впровадження нововведення або переконати в його неможливості чи недоцільності. 5. Остаточне сприйняття. На цьому етапі приймають рішення щодо сприйняття інновації. Як правило, висновок відповідає одному з таких варіантів рішення: а) сприйняття і використання нововведення; б) цілковита відмова від інновації; в) сприйняття з подальшою відмовою від інновації; г) відмова від нововведення з подальшим сприйняттям.

4.Новаторський досвід – це нові ідеї, нові методи і прийоми в організації і проведенні навчально-виховного процесу. Основним критерієм оцінки новаторського досвіду є: відповідність нових ідей, методів і прийомів задачам сучасної школи.Новаторство є важливим елементом навчально-виховного процесу,оскільки допомагає активізувати пізнавальний інтерес учнів,зацікавити їх навчальним матеріалом.

Розрізняють п’ять категорій вчителів за ставленням до нововведень (за Роджерсом):
новатори − вчителі, які завжди першими сприймають все нове, сміливо його впроваджують і поширюють; вчителі, які першими здійснюють практичну (експерименталь-ну) перевірку цінностей інновацій в кожній школі; помірковані, які дотримуються правила „золотої середини” і не сприймають нового до того часу, поки його не впровадять більшість колег; вчителі, які більше сумніваються, ніж вірять в нове, вони більше орієнтовані на старі технології, ніж на нові, а сприймають нове лише при загальній позитивній громадській думці; останню категорію складають вчителі, в яких дуже сильний зв’язок з традиційним, старим підходом до навчання і виховання, вони консервативні і відкидають все нове. Дослідження свідчать, що до основних труднощів, пов’язаних із засвоєнням педагогічних нововведень, можна віднести: нерозробленість механізму реалізації педагогічної інновації в конкретному навчальному закладі; відсутність необхідного навчально-методичного забезпечення; недостатня поінформованість вчителів з проблем організації і проведення інноваційної діяльності; відсутність сертифікованих критеріїв оцінки ефективності даної роботи; велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності; обмеженість ресурсів та інші.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 18:14, 10 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь  на тестові питання:
1.	Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2.	Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію; 
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3.	Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4.	Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5.	Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6.	Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7.	Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог; 
8.	У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2015 (EEST)