Перегляд вихідного коду сторінки Кавалерідзе Іван Петрович

[[Файл:Кавалерідзе_І_П.jpg|thumb|right]]

==Прізвище ім'я по батькові==
Кавалерідзе Іван Петрович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Скульптор, кінодраматург, народний артист України,автор відомих у всьому світі кінострічок початку двадцятого століття і прекрасних памятників і скульптур

== Біографія особи ==
  
Народився 14 квітня 1887 року на хуторі Ладанський (нині с.Новопетрівка Роменського району,Сумської області). Дитинство минуло в
с.Талалаївці Полтавської губернії(нині с. Сильченкове Талалаївського району,Чернігівської області. 

У 1899 році закінчив початкову земську школу. Дядько Кавалерідзе-художник і археолог Сергій Мазаракі помітив захоплення хлопця ліпленням з глини фігурок людей і тварин, тому забрав його до Києва,де хлопець навчався у гімназії Валькера. 

І.П.Кавалерідзе здобував освіту: 
*1907-09 р.р.-Київське художнє училище,
*1909-10 р.р.- Петербурзька академія мистецтв, 
*1910-11р.р.-у приватній студії Наума Аронсона в Парижі, звідки повернувся до Києва, щоби взяти участь у конкурсі на найкращий проект пам'ятника княгині Ользі.

У лютому 1915 року був мобілізований до російської армії й направлений для проходження служби у 119-й запасний батальйон, дислокований у В'ятці, а в квітні 1915 року його перевели до школи прапорщиків у Петергоф (біля Петербургу), згодом — до 3-го Зведеного гвардійського запасного батальйону в Царському Селі, що стояв на варті біля покоїв останнього російського імператора Миколи II у лютому 1917 року.

Жовтневий переворот І.П.Кавалерідзе зустрів у Ромнах, де у 1918 р.створив шедевр монументального мистецтва-пам'ятник Тарасу Шевченку. Там же у 1921 році - монумент Героїв революції.Пізніше створив пам'ятники Г.Сковороді у Лохвиці,Артему в Бахмуті і Слов'яногірську,Т.Шевченку в Полтаві та Сумах. 

Працюючи у відділі народної освіти у Ромнах, він викладав малювання у 6 школах, вів міський драмгурток, організував Товариство охорони пам'яток старовини тощо.

У 1925-30 р.р.-головний режисер пересувного Роменського робітничо-селянського театру. Працював художником, сценаристом і режисером на Одеській(1928-1933р.р.) і Київській (1934-1941 р.р.) кіностудіях.
Ідеї Шевченка надихнули І.П. Кавалерідзе на створення кінофільмів "Злива"(1929р.),"Перекоп" (1930 р.), "Коліївщина"(1933р.) та
"Прометей"(1935р.). Далі були фільми "Наталка Полтавка"(1936р.), "Запорожець за Дунаєм"(1938 р.). В 50-х роках з'явилися фільми "Григорій Сковорода" та " Повія"(за романом П.Мирного).

1941 року протягом Другої світової війни кінорежисер і скульптор Іван Кавалерідзе керував відділом культури Київської міської управи.
По закінченні війни, коли радянська влада цькувала митця за перебування під німецькою окупацією, а Київська кіностудія виселила його зі службової квартири, майстра прихистила театральна актриса Любов Гаккебуш у своєму помешканні на Великій Житомирській, 17.

У середині 60-х років, у віці 78 років,Кавалерідзе виявив ще одну грань свого самобутнього обдарування: він пише драматичні твори: "Вотанів меч", " Перекоп", "Григорій і Параскева", " Перша борозна".

Помер Іван Кавалерідзе 3 грудня 1978 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.

==Нагороди==
В 1910р. здобув першу конкурсну премію за проект пам'ятника княгині Ользі,монумент урочисто відкрито в 1911 році.

==Увічнення пам'яті==
*1987 р. — започатковано Художньо-меморіальний музей І. Кавалерідзе у с. Новопетрівка Роменського району Сумської області, Сьогодні цей музей перенесений і діє у Анастасіївській ЗОШ І-ІІІ ст. Роменського району.
*1989 р. — відкрито галерею скульптурних робіт при Сумському художньому музеї.
*1992 р. — створено Благодійний меморіальний фонд Івана Кавалерідзе в Києві.
*1993 — в Києві відкрито музей-майстерню митця на Андріївському узвозі й виставочний зал «В домі Івана Кавалерідзе».

Ім'ям Івана Кавалерідзе названо вулицю у Львові (1990).

На будинку в Києві (Велика Васильківська, 16), де у 1954–1978 мешкав митець, встановлено меморіальну таблицю.

Митцю присвячено фільми:
*«Грані таланту» (1970, М.Ліничук)
*«Іван Кавалерідзе. На зламі часу» (1988, т/ф, Р.Синько)
*«Княжий пам'ятник» (1992; Л.Борисова)
*«Від Подолу до Золотих Воріт» (1997, відео; Р.Єфіменко)
*«Шлях Івана Кавалерідзе» (1999, Г.Десятник)

В Ромнах пам'ять визначного українського митця увіковічнено відкриттям меморіальної дошки на будинку, де він проживав,художньої галереї ім.І.П.Кавалерідзе у краєзнавчому музеї, одна з вулиць носить його ім'я.

У с. Новопетрівка встановлено пам'ятний знак на честь народження митця.

==Література==
*Капельгородська Н.,Синько О. Іван Петрович Кавалерідзе.Грані творчості.К.,-1995;
*Німенко А.І. Кавалерідзе-скульптор.-К.,1967;
*Ковпаненко Н.Г. Кавалерідзе Іван Петрович // Енциклопедія історії України.-К.: Наукова думка, 2007.-т.4-с.12-13

==Посилання==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Вікіпедія. Кавалерідзе Іван Петрович]

*[http://tyzhden.ua/History/47989 Тиждень UA. Призначений злетіти вище]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Діхнич Анатолій Михайлович|Діхнич Анатолій Михайлович]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]