Перегляд вихідного коду сторінки Психологія Ткаленко А.О.


==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).
 
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''
Людина – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню. 
	Розвиток людини — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.
	Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».
	Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда. 
	Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
	* перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
	* друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини. 
	* третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
	* Четверта –  включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 27 лютого 2017 (EET)
Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини.
	Для задатків є характерним те, що з них можуть розвиватися різні види здібностей, а також, залежно від умов вони набувають різних якостей.
	Задатки, як  вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху, є природною основою формування здібностей, однак,  наявність задатків ще не означає, що вони розів’ються в здібності. Якщо людина навіть із найвидатнішими задатками не буде займатися певною діяльністю, здібності у неї не розвинуться. 
	Задатки багатозначні, на основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності залежно від інтересів індивіда і сфери його діяльності.
	З іншого боку, задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей. Наприклад, людина розумово неповноцінна здебільшого не здатна проявити свої здібності чи талант, навіть маючи вроджені задатки.
	Міцність, швидкість утворення тимчасових зв'язків у нервовій системі та особливості будови аналізаторів і областей кори головного мозку безпосередньо впливають на задатки. Особливості індивіда розвиваються на основі задатків, але це відбувається тільки за умови здійснення діяльності і за сприятливих умов.
	Таким чином, можна стверджувати, що прояв таланту до будь-якого виду діяльності не залежить від навчання людини, а тільки від його генетики, на підставі якої і формуються задатки.

----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
Тому, що стихійне формування - це об'єктивний та закономірний процес розвитку під впливом стихійних зовнішніх факторів. Сильно впливає на цей процес референтна особа, бо вона користується з боку дитини повагою та довірою.

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:55, 28 лютого 2017 (EET)
У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості.
	Періодизація вікового розвитку:
1. Пренатальний період - від зачаття до пологів.
2. Натальний період - пологи.
3. Період новонародженості - від народження до 2 місяців.
4. Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року.
5. Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років.
6. Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:
	- молодший дошкільний вік - 4-й рік;
	- середній дошкільний вік - 5-й рік;
	- старший дошкільний вік - 6/7-й рік.
7. Молодший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
8. Дорослішання:
	- підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,
	  5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;
	- рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років);
	- зріла юність - від 18 до 20 років.
9. Дорослість:
	- рання дорослість - від 20 до 40 років;
	- зріла дорослість - від 40 до 60 років.
10. Старість - після 60 років.
	У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей.
	Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.
	Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''
Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''
Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 17 березня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня".  Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Потрібно з"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' '''''Дякую за співпрацю! До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 21 березня 2017 (EEST)
Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено

'''''Дякую за правильні відповіді та цікаві обґрунтування!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 18:07, 19 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''
  
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. 

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 5 квітня 2017 (EEST)

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: Емоції

Хлопчики
 
Опис:В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження

Умови:Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.

Дівчатка

Опис:Дівчатка, коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі. Це не так.

Умови:Дівчатка, коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі. Це не так

'''''Дякую за правильну відповідь та цікаві міркування!''''' Опис та умови, щодо дівчат співпадають--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 18:11, 19 червня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! ''''' 

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 03 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:50, 7 квітня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). 

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 12 квітня 2017 (EEST)