Перегляд вихідного коду сторінки Психологія Панченко О.А.

<p style="color:red;"><b>Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! </b></p>--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:21, 23 жовтня 2017 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).
 
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].Д.Б. Ельконін розробив концепцію психічного розвитку, у якій об'єднав дві лінії: пізнавальний та особистісний розвиток дітей від народження до закінчення школи. Згідно з його теорією, розвиток пізнавальної сфери дитини та її особистості йде в руслі різних провідних діяльностей, що послідовно змінюють одна одну в онтогенезі. Першим різновидом діяльності, з якого розпочинається формування особистості дитини ще до розвитку в неї комунікативної функції, виступає її безпосередньо-емоційне спілкування з матір'ю та іншими оточуючими людьми. Потім форми спілкування розвиваються в рольовій грі, спільній навчальній та трудовій діяльності дітей, розкриваючи нові можливості для вдосконалення особистості. Саме тоді відбувається переважний розвиток у дітей мотиваційно-потребнісної сфери (сфера „хочу").

Іншу групу провідних діяльностей складають ті, у середині яких відбувається переважно розвиток пізнавальної сфери та відповідних здібностей людей. Це маніпуляційно-предметна діяльність дитини раннього віку, ігри з предметами дітей шкільного віку, навчання та праця в шкільному дитинстві. Це сфера „можу", „умію".

Якщо всі різновиди спілкування та діяльності дітей розташувати в порядку їх становлення, то виходить такий віковий ряд:

1. Безпосередньо-емоційне спілкування (вік немовляти).

2. Предметно-маніпулятивна діяльність (ранній вік).

3. Сюжетно-рольова гра (дошкільний вік).

4. Навчальна діяльність (молодший шкільний вік).

5. Інтимно-особистісне спілкування (підлітковий вік).

6. Навчально-професійна діяльність (ранній юнацький вік).

Таким чином, від народження до ранньої юності (до закінчення школи) провідні діяльності предметного плану послідовно та періодично змінюють одна одну, з одного боку, та форми спілкування — з іншого, що забезпечує почерговий розвиток пізнавальних процесів і самої особистості.

Весь процес дитячого розвитку від народження дитини до закінчення школи Д.Б.Ельконін розділив на три вікових етапи: раннє дитинство (дошкільне), молодший шкільний вік (від 1 до 4-5 класів), середній та старший шкільний вік (5-8 та 10-11 класи). Кожний з цих етапів складається з двох періодів, які розпочинаються з провідної діяльності спілкування, спрямованого на розвиток особистості, а закінчуються виходом на перший план діяльності, пов'язаної з формуванням пізнавальної сфери.

Один етап від іншого розмежовують моменти, які можна назвати „критичними періодами розвитку". За цих обставин виникає невідповідність між пізнавальними (операційно-технічними) можливостями дитини і її особистістю.'---'

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].Кожна людина являє собою конкретну особистість, для якої характерне те чи інше ставлення людей, явищ, предметів, певна поведінка в межах життєвих ситуацій.---''
Особистість — відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--Людина не народжується з готовими здібностями. Вродженими є задатки, тобто анатомо-фізіологічні передумови формування здібностей. На їх основі під впливом навчання і виховання, в процесі взаємодії людини з навколишнім світом розвиваються її здібності.--- [[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 25 квітня 2017 (EET)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''Оскільки виховання – головна сфера діяльності старших поколінь, то
до батьків обставини життя ставлять вагомі соціально-психологічні й
педагогічні вимоги:
– почуття високої відповідальності перед собою й людьми за
виховання дітей в ім’я майбутнього;
– фізичне здоров’я батьків, що має забезпечити народження
здорового потомства й створити належні умови для розвитку й
виховання дітей;
– генетична грамотність;
– достатня психолого-педагогічна культура;
– любов до дітей;
– володіння справжнім авторитетом;
– знання досвіду народної педагогіки у вихованні дітей;
– створення в сім’ї умов для всебічного гармонійного розвитку
особистості;
– здатність формувати в сім’ї культ Матері й Батька; ---

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--1) Період новонародженності (від народження до кінця першого місяця); 2) Немовлячий вік (1 місяць-1 рік); 3) Ранній вік (1-3 роки); 4) Молодший дошкільний вік (3-4 роки); 5) Середній дошкільний вік (5 років); 6) Старший дошкільний вік (6-7 років). У межах кожного вікового періоду спостерігаються значні індивідуальні відмінності. Вікові особливості існують як найбільш типові, що характеризують особливості розвитку в той чи інший період, вказують на загальний розвиток. Тому в навчально-виховній роботі з дітьми необхідно враховувати вікові психологічні особливості, а також потрібно знати індивідуальні особливості дітей.

Источник: http://kursak.net/lekciya-tema-vikova-periodizaciya-psixichnogo-rozvitku/
© kursak.net[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 03 травня 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''людина, яка  не має власної життєвої позиції, яка не реалізувала себе в житті---

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''тест "впізнай себе" риси характеру

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня".  Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
вивчити психофізичні, індивідуальні особливості дитини, вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на її розвиток;

* розкрити дидактичний, навчально-виховний, методичний регіональний, управлінський аспекти формування сприятливого шкільного середовища;

* оптимізувати науково-методичну роботу з педагогічними кадрами в означеному напрямку;

* сприяти формуванню професійно компетентного колективу, створенню умов щодо всебічного розкриття педагогічних, громадських, людських якостей особистості.
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' 
навчання і є розвиток, дитина розвивається в міру того, як вона навчається, тому розвиток – це навчання, а навчання і є розвиток;
розвиток – це засвоєння нових навичок, які здобуваються в процесі розвитку; кожен крок у навчанні відповідає кроку в розвитку учня (розвиток зводиться в основному до нагромадження всіляких навичок);
розумовий розвиток – послідовне накопичення умовних рефлексів. “Навчання” і “розвиток” – синоніми: дитина розвинута настільки, наскільки вона научена;
немає різниці між навчанням людини й навчанням тварин, свідомість не має ніякого значення в навчанні.навчання і є розвиток, дитина розвивається в міру того, як вона навчається, тому розвиток – це навчання, а навчання і є розвиток;
розвиток – це засвоєння нових навичок, які здобуваються в процесі розвитку; кожен крок у навчанні відповідає кроку в розвитку учня (розвиток зводиться в основному до нагромадження всіляких навичок);
розумовий розвиток – послідовне накопичення умовних рефлексів. “Навчання” і “розвиток” – синоніми: дитина розвинута настільки, а зона найближчого розвитку - рівень розвитку, досягнутий дитиною в процесі його взаємодії з дорослим, який розвивається особистістю в ході спільної діяльності з дорослим, але не проявляється в рамках індивідуальної діяльності.наскільки вона научена;---
.
'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:10, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''
  
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. 

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 24 травня 2017 (EEST)

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: фізичний розвиток

Хлопчики 

Опис:активність поведінки, мужні, повільний, швидкі,  
 
Дівчатка 

Опис:
 
Умови: 

фізичний 
----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! ''''' 

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 1 червня 2017 (EEST)
Характеристика обдарованого учня

1. Має хорошу пам’ять, добре розвинуте абстрактне мислення;

2. Як правило, дуже активна і завжди чимось зайнята;

3. Висуває високі вимоги до себе, боляче сприймає суспільну несправедливість, гостро розвинуте почуття справедливості;

4. Наполеглива у досягненні результату у сфері, яка її цікавить, для неї характерний постійний творчий пошук;

5. Хоче вчитися і досягає у навчанні успіху;

6. Здатна краще за інших займатися самостійною діяльністю;

7. Уміє фантазувати, критично оцінювати навколишню дійсність і прагне проникнути у суть речей і явищ;

8. Ставить багато запитів і зацікавлена у відповідях на них;

9. Урок для неї цікавий лише тоді, коли використовуються дослідницькі методи;

10. Виявляє інтерес до читання, має великий словниковий запас;

11. Охоче виконує складні й довгі завдання;

12. Уміє добре розкривати взаємозв’язки між явищами і сутністю, індуктивно й дедуктивно мислити, здійснювати логічні операції;

13. Ставить перед собою завдання, виконання яких вимагає багато часу;---
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях). 

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).У тренінговій практиці склалася структура заняття, яка в різних авторів має свої незначні відмінності. Подамо різні трактування структури (схеми, етапів, частин, фаз) тренінгового заняття, яке складається з таких частин:

- ритуал привітання дозволяє об'єднувати учасників групи, створювати атмосферу групової довіри і прийняття;

- розминка налаштовує учасників на продуктивну групову діяльність, дозволяє встановити контакт, активізувати членів групи, підняти настрій, зняти емоційне напруження. Розминка проводиться не лише на початку заняття, але і між окремими вправами у випадку, коли виникає необхідність якось змінити емоційний стан учасників. Вправи розминок вибираються з урахуванням актуального стану групи і завдань майбутньої діяльності;

- основним змістом заняття є сукупність вправ і прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних процесів, формування соціальних навичок, встановлення взаємин між учасниками групи;

- рефлексія припускає обмін думками і почуттями про проведене заняття;

- ритуал прощання сприяє завершенню заняття і зміцненню почуття єдності в групі.

Для поглиблення уявлення щодо структури тренінгового заняття корисним буде ознайомлення з такою схемою.

Вступна частина тренінгу передбачає розв'язання таких завдань:

- оцінка рівня засвоєння матеріалу попереднього тренінгу (отримання зворотного зв'язку). Зазвичай це відбувається у формі опитування (що найбільше запам'яталося чи сподобалося на минулому тренінгу) або перевірки домашнього завдання;

- актуалізація теми поточного тренінгу і виявлення очікувань;

- створення доброзичливої і продуктивної атмосфери (цей етап називають загальним терміном "знайомство"). Він проходить у формі самопрезентації чи взаємопрезентації учасників тренінгу;

- підтримання демократичної дисципліни у формі прийняття, уточнення або повторення правил групи.

Основна частина тренінгу - кілька тематичних завдань у поєднанні з вправами на зняття м'язового і психологічного напруження.

В основній частині тренінгу іноді виділяють теоретичний і практичний блоки. Проте цей поділ є досить умовним. Адже знання (як уміння та навички) на тренінгу поповнюються у процесі виконання практичних завдань (міні-лекції у формі бесіди, презентації, взаємонавчання, робота в групах).

Заключна частина тренінгу охоплює:

• підбиття підсумків;

• отримання зворотного зв'язку за тематикою поточного тренінгу;

• релаксацію і процедури завершення тренінгу.---
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:12, 12 червня 2017 (EEST)