Перегляд вихідного коду сторінки Модернізація методичної роботи на діагностичній основі як умова розвитку професійної компетентності педагогів

== Актуалізація проблеми ==

'''Актуальність дослідження'''. Зростання потоку наукової інформації, що є характерною ознакою сучасного розвитку суспільства, а також підвищення рівня вимог до обсягу базових знань учнів, зумовлюють необхідність інтенсифікації процесу навчання. 
Останнім часом багато уваги приділяється інноваційним процесам в освіті. Інноваційні технології постійно оновлюються, вдосконалюються, забезпечуючи її сталий розвиток. 
Законом України «Про освіту» [1], «Про загальну середню освіту» [2], Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті [3] передбачається суттєве удосконалення внутрішньошкільної науково-методичної роботи. Першочергового значення набуває проблема розвитку творчого потенціалу педагогів, запровадження інноваційних технологій навчання та виховання, удосконалення змісту загальної освіти. Все це є доказом необхідності оновлення системи науково-методичної роботи школи. 
Проблему науково-методичного забезпечення навчального процесу в різних закладах освіти досліджували Я.Я. Болюбаш, О.А. Дубасенюк, В.А. Козаков, М.Ф.Степко, Ю.В.Андріяко, Г.Є. Гребенюк, І.П.Лащик, Г.О.Шемелюк, С.М.Гончаров та ін.
Існуюча система внутрішньошкільної науково-методичної роботи відіграє важливу роль у розвитку сучасної загальноосвітньої школи. Тривалий час вона озброювала педагогічні кадри необхідними знаннями, уміннями, сприяла піднесенню їх наукового рівня та професійної майстерності. Однак як у змістовному, так і в організаційному плані внутрішньошкільна науково- методична робота на певному етапі перестала відповідати у повному обсязі сучасним вимогам розвитку української національної школи, не змогла забезпечувати повною мірою подолання суперечностей між рівнем знань, уміннями педагогів і вимогами суспільства. 
Відповідаючи основному життєвому завданню система внутрішньошкільної науково-методичної роботи перебуває перед необхідністю внесення кардинальних змін до змісту та організаційних форм свого функціонування. Сьогодні закладено нові підходи до організації освіти в школі що і зумовило вибір означеної проблеми: «Модернізація змісту, методів, форм методичної роботи як умова розвитку професійної компетентності педагогів». 
Об’єкт дослідження – методична робота в загальноосвітньому навчальному закладі. 
Предмет дослідження – сучасний зміст, методи та форми методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі. 
Мета дослідження – визначити сучасний зміст, методи та форми методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі, що сприятиме розвитку професійної компетентності педагогів та розкрити специфіку його вдосконалення.
Відповідно до мети поставлено завдання: 
1.	Розкрити  основні завдання та зміст методичної роботи.
2.	Визначити функції методичної роботи на сучасному етапі.
3.	Порівняти характеристики традиційної та інноваційної моделей науково-методичної роботи 
4.	Розглянути нові підходи до організації та змістовного оновлення системи науково-методичної роботи у школі, особливості підвищення професійного рівня педагогів 
5.	Розкрити особливості організації методичної роботи на діагностичній основі на прикладі КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №10
Відповідно до визначених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і систематизація науково-теоретичних джерел, класифікація, систематизація, узагальнення); практичні (діагностичні методики, спостереження).

== ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ==

'''1.1.	Основні завдання та зміст методичної роботи'''

Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче використання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними і досконалими методами і засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці.
Зміст методичної роботи полягає у наступних чинниках:
•	поглиблення філософсько-педагогічних знань, які спрямовані на відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмету і методики його викладання з урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні;
•	вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури. Вивчення теорії і досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами. Глибоке вивчення і практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позицій формування національної школи;
•	освоєння методики викладання додаткових предметів. Випереджаючий розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;
•	освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;
•	систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації по змісту і методиці навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;
•	впровадження досягнень етнопедагогіки, психології і окремих методик та впровадження в діяльність педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.
Виділяють колективні та індивідуальні форми методичної роботи. До колективних належать шкільні (міжшкільні), районні (міські) методичні об’єднання вчителів, вихователів, класних керівників; районні (міські) методоб’єднання вчителів; постійно діючі та епізодичні семінари для вчителів, вихователів, директорів навчально-виховних закладів, їх заступників; педагогічні читання, виставки, конференції; опорні школи; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи, до індивідуальних – самоосвіта, стажування, наставництво, консультації.
Педагогічний колектив є одним з об'єктів управління. Постійне творче оновлення, розвиток і вдосконалення завжди актуальне для педагогічної професії. Тільки переосмислення свого досвіду, інтуїтивні пошуки і знаходження індивідуального стилю діяльності ведуть до самоактуалізації педагога, як особистості, як фахівця і, отже, до поліпшення якості навчання школярів. Останнє має велике значення для загальноосвітнього навчального закладу, через те що є безпосереднє зацікавлення в сприянні професійному зростанню учителів, створенню оптимальних умов для їх роботи. Ці завдання до теперішнього часу вирішувала методична робота, один з найстаріших напрямків діяльності кожного навчального закладу. Зі зміною соціально-освітніх умов методична робота трансформувалася в науково-методичну роботу.
На сучасному етапі розвитку інформаційно-технологічного суспільства спостерігаються суттєві зміни в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Одним із центральних факторів, який може сприяти продовженню інноваційних процесів і модернізації освіти, є професіоналізм вчителя. При цьому слід відзначити, що під поняттям «професіоналізм» розуміють не лише сукупність предметних, дидактичних, методичних, психолого-педагогічних знань і умінь, але й особистісний потенціал педагога, професійні якості, переконання, установки. Забезпечити постійну активність педагога як суб’єкта процесу самовдосконалення дозволяє системний підхід до змісту і форм науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі. 

'''1.2.	Функції науково-методичної роботи''' 

Науково-методична робота - це засіб формування творчої особистості педагога і підтримки професіональної форми його діяльності. Вона забезпечує наявність і розвиток у вчителя-професіонала педагогічної системи природничо-наукової чи гуманітарної освіти, в якій він виявляє себе фасилітатором (помічником) дослідницької діяльності.
Науково-методична робота педагогів закладу - це цілісна, заснована на досягненнях науки й передового педагогічного досвіду система взаємопов'язаних дій, що забезпечують безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу педагогів-дослідників, і, нарешті, підвищення освітнього рівня навчального закладу в умовах інтенсивної інноваційної діяльності та реалізації концепції сталого розвитку.
Метою методичної роботи в школі є підвищення професійної компетентності і методичної майстерності вчителів. Вона спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег; забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
Функції методичної роботи в школі:
По відношенню до вчителя науково-методична робота виконує ряд функцій:
•	набуття і закріплення професійних навичок;
•	професійне самозбереження;
•	підвищення конкурентоздатності;
•	професійний розвиток;
•	самореалізація;
•	отримання задоволення від професійної діяльності.
Науково-методична робота є складним утворенням і цим пояснюється широкий спектр тлумачення даного поняття. У практиці часто змішуються поняття науково-методичної та науково-дослідницької роботи, що не припустимо. Для детальної характеристика науково-методичної роботи відзначимо її основні завдання: 
•	осмислення всім педагогічним колективом завдань модернізації розвитку системи освіти в умовах стрімкого розвитку сучасного інформаційно-технологічного суспільства; 
•	визначення змісту й форм роботи з урахуванням рівня підготовки й компетентності педагогічних кадрів; 
•	створення умов для функціонування гнучкої системи науково-методичної роботи; 
•	сприяння розвитку творчого потенціалу вчителя; 
•	пропаганда й впровадження вітчизняних наукових напрацювань, передового педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій. 

'''1.3.	Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделей науково-методичної роботи''' 

Завдання сучасної школи — навчити дітей самостійно мислити, окреслювати й вирішувати проблеми, залучати для цієї мети знання з різних галузей, уміти прогнозувати результати й можливості, наслідки різних варіантів рішення, установлювати причинно-наслідкові зв'язки. Усього цього можна досягти шляхом упровадження інноваційних технологій.
У зв’язку зі стрімким розвитком цивілізації сучасна система освіти вимагає переходу від традиційної системи науково-методичної роботи, до інноваційної Наведемо порівняльну характеристику традиційної та інноваційної систем науково-методичної роботи.
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

1.1.	Основні завдання та зміст методичної роботи

Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче використання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними і досконалими методами і засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці.
Зміст методичної роботи полягає у наступних чинниках:
•	поглиблення філософсько-педагогічних знань, які спрямовані на відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмету і методики його викладання з урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні;
•	вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи. Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури. Вивчення теорії і досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами. Глибоке вивчення і практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позицій формування національної школи;
•	освоєння методики викладання додаткових предметів. Випереджаючий розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;
•	освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;
•	систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації по змісту і методиці навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;
•	впровадження досягнень етнопедагогіки, психології і окремих методик та впровадження в діяльність педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.
Виділяють колективні та індивідуальні форми методичної роботи. До колективних належать шкільні (міжшкільні), районні (міські) методичні об’єднання вчителів, вихователів, класних керівників; районні (міські) методоб’єднання вчителів; постійно діючі та епізодичні семінари для вчителів, вихователів, директорів навчально-виховних закладів, їх заступників; педагогічні читання, виставки, конференції; опорні школи; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи, до індивідуальних – самоосвіта, стажування, наставництво, консультації.
Педагогічний колектив є одним з об'єктів управління. Постійне творче оновлення, розвиток і вдосконалення завжди актуальне для педагогічної професії. Тільки переосмислення свого досвіду, інтуїтивні пошуки і знаходження індивідуального стилю діяльності ведуть до самоактуалізації педагога, як особистості, як фахівця і, отже, до поліпшення якості навчання школярів. Останнє має велике значення для загальноосвітнього навчального закладу, через те що є безпосереднє зацікавлення в сприянні професійному зростанню учителів, створенню оптимальних умов для їх роботи. Ці завдання до теперішнього часу вирішувала методична робота, один з найстаріших напрямків діяльності кожного навчального закладу. Зі зміною соціально-освітніх умов методична робота трансформувалася в науково-методичну роботу.
На сучасному етапі розвитку інформаційно-технологічного суспільства спостерігаються суттєві зміни в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Одним із центральних факторів, який може сприяти продовженню інноваційних процесів і модернізації освіти, є професіоналізм вчителя. При цьому слід відзначити, що під поняттям «професіоналізм» розуміють не лише сукупність предметних, дидактичних, методичних, психолого-педагогічних знань і умінь, але й особистісний потенціал педагога, професійні якості, переконання, установки. Забезпечити постійну активність педагога як суб’єкта процесу самовдосконалення дозволяє системний підхід до змісту і форм науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі. 
1.2.	Функції науково-методичної роботи 

Науково-методична робота - це засіб формування творчої особистості педагога і підтримки професіональної форми його діяльності. Вона забезпечує наявність і розвиток у вчителя-професіонала педагогічної системи природничо-наукової чи гуманітарної освіти, в якій він виявляє себе фасилітатором (помічником) дослідницької діяльності.
Науково-методична робота педагогів закладу - це цілісна, заснована на досягненнях науки й передового педагогічного досвіду система взаємопов'язаних дій, що забезпечують безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу педагогів-дослідників, і, нарешті, підвищення освітнього рівня навчального закладу в умовах інтенсивної інноваційної діяльності та реалізації концепції сталого розвитку.
Метою методичної роботи в школі є підвищення професійної компетентності і методичної майстерності вчителів. Вона спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег; забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
Функції методичної роботи в школі:
По відношенню до вчителя науково-методична робота виконує ряд функцій:
•	набуття і закріплення професійних навичок;
•	професійне самозбереження;
•	підвищення конкурентоздатності;
•	професійний розвиток;
•	самореалізація;
•	отримання задоволення від професійної діяльності.
Науково-методична робота є складним утворенням і цим пояснюється широкий спектр тлумачення даного поняття. У практиці часто змішуються поняття науково-методичної та науково-дослідницької роботи, що не припустимо. Для детальної характеристика науково-методичної роботи відзначимо її основні завдання: 
•	осмислення всім педагогічним колективом завдань модернізації розвитку системи освіти в умовах стрімкого розвитку сучасного інформаційно-технологічного суспільства; 
•	визначення змісту й форм роботи з урахуванням рівня підготовки й компетентності педагогічних кадрів; 
•	створення умов для функціонування гнучкої системи науково-методичної роботи; 
•	сприяння розвитку творчого потенціалу вчителя; 
•	пропаганда й впровадження вітчизняних наукових напрацювань, передового педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій. 

1.3.	Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделей науково-методичної роботи 

Завдання сучасної школи — навчити дітей самостійно мислити, окреслювати й вирішувати проблеми, залучати для цієї мети знання з різних галузей, уміти прогнозувати результати й можливості, наслідки різних варіантів рішення, установлювати причинно-наслідкові зв'язки. Усього цього можна досягти шляхом упровадження інноваційних технологій.
У зв’язку зі стрімким розвитком цивілізації сучасна система освіти вимагає переходу від традиційної системи науково-методичної роботи, до інноваційної Наведемо порівняльну характеристику традиційної та інноваційної систем науково-методичної роботи.

== МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ, МЕТОДІВ, ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ НА ДІАГНОСТИЧНІЙ ОСНОВІ ЯК РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ==
2.1. Особливості побудови методичної роботи в школі

Не секрет, що високоякісна освіта – це запорука високорозвиненої країни, а гарантом якості освіти є вчитель-професіонал. Існує вислів: «Є хороший учитель – є майбутнє держави».  Тому завдання вчителя – навчати дітей думати, розуміти суть речей, сформувати компетенції, яких потребує сучасне життя, сприяти саморозвиткові та самоосвіті, раціональній, продуктивній, творчій діяльності.
Тож  педагогічний колектив КУ ССШ № 10 гнучко реагує на запити часу, шукає ефективні шляхи й методи навчання. Система методичної роботи школи покликана задовольняти, у першу чергу, потреби розвитку навчального закладу на сучасному етапі, створення  умов для самореалізації гармонійної  особистості, ґрунтованих на чинниках відносин, які складаються між учителем і учнем, інтелектуальної самореалізації, творчого підходу до життя, а також інтереси педагогічного колективу в постійному підвищенні свого фахового рівня згідно із сучасними вимогами психолого-педагогічної науки та практики, підтримувати діловий тонус педагогів, допомагати в подоланні труднощів, розвиткові творчого потенціалу вчителів.  
Інноваційна діяльність педагогів стає на сьогодні основним напрямом реалізації модернізаційних реформ в освіті й одним із суттєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку в цілому. Це визначає ключові пріоритети внутрішкільної методичної роботи, яка має свідомо визначити для себе як пріоритетну мету формування професійної компетентності педагогів та їх підготовку до здійснення інноваційної діяльності. Наші зусилля направлені на  розвиток пізнавальної активності учнів, виховання в них бажання працювати творчо, поповнювати та вдосконалити свої знання, підтримка потреби учнів до постійної самореалізації. Методична робота передбачає таку систему заходів, які спрямовані на розвиток творчих якостей особистості кожного вчителя,  підвищення його кваліфікації і педагогічної майстерності.    
У сучасних умовах учителю, як ніколи, необхідно не лише по-новому вчити, а й по-новому вчитися, бути в постійному творчому пошуку.
Перед учителем стоїть важливе завдання – створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його самореалізації у навчально-виховному процесі школи, починаючи з молодшого шкільного віку.
Тому педагогічний колектив з 2010-2011 н.р. працює над реалізацією науково-методичної проблеми «Формування ключових компетентностей учнів на основі використання інноваційних технологій у навчально-виховному процеcі як засіб професійного зростання вчителя та розвитку творчої особистості учня».
Методична робота складається з багатьох компонентів, які взаємопов’язані між собою, складають єдине ціле та об’єдуються загальними цілями:
•	формування цілісного, творчого, згуртованого колективу учнів та вчителів; 
•	збагачення знань педагогів, розвиток світосприйняття, ціннісних орієнтацій, які відповідають завданням школи;
•	постійне підвищення педагогічної майстерності, професіоналізму;
•	аналіз і контроль навчально-виховного процесу, якості знань, умінь, навичок, вихованості й розвитку учнів школи;
•	організація науково-дослідницької та пошукової роботи учнів та вчителів;
•	введення та використання в процесі навчання інноваційних технологій.
В основі методичної діяльності лежать такі основні підходи:
•	проблемно-діагностичний;
•	рефлексія власної діяльності;
•	організація та управління успіхом;
•	стимулювання в процесі і за результатами діяльності;
•	використання переваг діалогічної і мікрогрупової роботи;
•	відмова від вирішення глобальних педагогічних і відсторонених проблем на користь реальних педагогічних утруднень;
•	делегування педагогічному самоуправлінню найбільших повноважень, які б педагоги забажали б узяти, в інтересах підвищення якості власної діяльності;
•	індивідуалізація управлінських дій.
Адміністрація відмовилася від практики нав’язування педагогам тих чи інших видів діяльності, технологій, вимог. І тому всі діагностичні  процедури здійснюються  із залученням шкільної громади, спрямованої на виявлення особистісних, професійних проблем і досягнень з метою керівництвом успіхом, мотивації і стимулювання, реалізації ідей управлінської підтримки педагогів і створення найкращих умов для їхньої діяльності.
З метою вивчення методичної, психологічної підготовленості вчителів у  школі систематично здійснюється діагностування та педагогічний моніторинг як форма організації, збирання та опрацювання інформації про кожного з педагогів. Це забезпечує відстеження професійного рівня вчителів, динаміки і тенденції розвитку освітнього процесу.
Організація науково-методичної роботи в школі на діагностичній основі дає змогу вибрати адекватну стратегію управління вчительського колективу, вирішити різноманітні проблеми, визначити доцільні форми стилю керівництва педкадрами, ознайомитися з рівнем методичної кваліфікації кожного педагога, виявити та з'ясувати, які форми науково-методичної роботи найдоцільніші для конкретного викладача, ефективно застосовувати методики викладання предметів, забезпечити високу результативність педагогічної діяльності.
Аналізуючи підсумки роботи школи за попередні роки, ми бачимо нерозв’язані проблеми й помилки, виявляємо елементи педагогічного досвіду, у серпні або на початку вересня проводимо методичні та робочі наради з головами МО. Після цього вчителям пропонуємо заповнити  діагностичні карти, які включають (використання інноваційних технологій, методика використання ІКТ, організація самостійної роботи учнів, організація індивідуальної роботи, групові форми навчання, робота з підручником, робота з обдарованими учнями, проблемне навчання, організація науково-пошукової роботи учнів, організація позакласної роботи, активізація пізнавальної діяльності учнів, дидактичні умови конструювання уроків різних типів; володіння традиційними методами та прийомами навчання), де вони мають зазначити, якої саме методичної допомоги потребують, а також – чим можуть допомогти колегам. Заповненням анкети діагностування не закінчується. Воно триває протягом усього навчального року і включає в себе аналіз шкільної документації, бесіди з учителями, надання конкретної методичної допомоги (особливо молодим учителям).  
Така робота дає можливість поділити педагогів на групи за рівнем фахової підготовки та досвідом роботи. Ці  показники можна  співвіднести з рівнями професійної компетентності. Отже, основу якісного складу педагогічних працівників визначають учителі з високим та достатнім рівнем професійної компетентності. З урахуванням цього було спрямовано зміст, структуру та форми  науково-методичної роботи. 
Розподіл педагогів за групами успішності дає змогу учителю під керівництвом голови МО скласти й реалізувати план самоосвітньої діяльності, спрямований на розвиток професійної компетентності. Це сприяє  підвищенню мотивації педагога щодо особистісного розвитку, переходу в більш високу групу фахової майстерності.  Цей підхід дає можливість будувати на  демократичних і професійних засадах усю організаційно-методичну роботу в школі.
Наявність  особистісно зорієнтованої системи управління засвідчує той факт, що в школі існує  постійний режим консультування, який здійснює адміністрація та кращі педагоги школи. 
Консультація проводиться в індивідуальному режимі  (у разі виникнення потреби в учителів) або в груповому (для учителів-стажистів).
Крім того щороку в травні перед попередньою комплектацією на наступний навчальний рік за графіком  проводимо відкриті засідання МО вчителів-предметників за участю адміністрації та членів ПК. На них керівники МО аналізують роботу кожного вчителя за навчальний рік, відмічають позитивне, динаміку в роботі, звертають увагу на недоліки (враховується рівень навчальних досягнень учнів, якість проведення уроків, ведення документації, робота з обдарованими учнями, позакласна робота, участь у фахових конкурсах, друкована продукція, робота в навчальних кабінетах, виконавча дисципліна). Обговорюються проблемні питання, намічаються шляхи їх вирішення. Адміністрація пропонує розподілити години з предмета,  зберігаючи наступність та особистий внесок кожного вчителя, враховуючи пропозиції керівника МО.
Проектуючи оптимальну структуру внутрішкільної методичної роботи, враховуємо:
•	  основні напрями методичної роботи;
•	  результати діагностування педагогічних працівників;
•	  кількісний та якісний склад педколективу;
•	  аналіз результатів роботи школи над методичною проблемою
•	  ефективність та результативність роботи шкільних методичних формувань;
•	  запити й проблеми педагогів щодо їх участі в шкільних методичних  формуваннях.
У школі функціонує методичний кабінет відповідно до Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти (наказ МОН України від 28.10.1997 р. № 385), який є організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками і виконує такі завдання:
- надання навчально-методичних консультацій педагогічним працівникам;
- координація колективних форм і методів роботи та самоосвіти з підвищенням педагогічної майстерності та удосконаленням фахової підготовки вчителів;
- організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, впровадження досягнень кращого педагогічного досвіду та освітніх технологій.
У методичному кабінеті зосереджено всі необхідні матеріали, передбачені відповідним Положенням, що сприяє участі педагогічних працівників у науково-методичній та дослідно-експериментальній роботі, впровадження в практику роботи ППД, досягнень сучасної науки та освітніх технологій.
Організуючим центром усієї методичної роботи в школі є методична рада як колективний орган управління науково-методичною роботою.
Методична рада школи працює як дорадчий орган при педагогічній раді, але за умови прийняття запропонованих методичною радою рекомендацій на педагогічній раді вони стають обов'язковими для виконання членами педагогічного колективу.
Між членами ради розподіляються обов'язки таким чином, щоб були охоплені всі напрями шкільної діяльності та забезпечені всі функції методичної роботи. 
Періодично на своїх засіданнях методична рада розглядає такі питання: 
•	стан науково-методичної роботи в закладі;
•	аналіз роботи шкільного колективу за навчальний рік;
•	обговорення та затвердження робочого навчального плану (варіативної частини на новий навчальний рік);
•	стан вивчення, узагальнення та впровадження в практику передового педагогічного досвіду;
•	організація дослідно-експериментальної та інноваційної роботи в школі;
•	стан самоосвіти вчителів, діяльність методичних об'єднань, результативність роботи творчих груп.
Форми і методи методичної роботи різноманітні й цікаві. Це засідання педради (традиційні, конференції, презентації проекту), методичні тижні, педагогічні консиліуми, семінари (теоретичні, проблемні, психолого-педагогічні, практикуми), педагогічні читання, круглі столи, дискусії, тренінгові заняття, творчі звіти тощо.
Нетрадиційними формами роботи є методичний фестиваль ідей і знахідок, творча естафета, методичний ринг, які проводяться між педагогами, а також ділові ігри, майстер-класи. Саме такі заходи спрямовані на максимальну активізацію педагогів. Вони проводяться з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику нових педагогічних ідей і методичних знахідок. Під час їх проведення відбувається обмін досвідом, ознайомлення з нестандартними ідеями, знаходиться нове розв’язання складної методичної проблеми. 
Масові методичні заходи – це предметні тижні, панорами відкритих уроків – дозволяють зібрати матеріал, який і складає банк педагогічних знахідок учителів.
Масові форми науково-методичної діяльності педагогічного колективу школи допомагають в активному виробленні психолого-педагогічних позицій із важливих педагогічних проблем сучасності, виступають як форми виявлення й узагальнення перспективного досвіду, сприяють удосконаленню знань педагогів із важливих педагогічних проблем.
Групові форми роботи об'єднують педагогів за інтересами, за психологічною сумісністю, у них створюються оптимальні умови для обміну досвідом роботи, для творчих дискусій, виконання практичних завдань.
У школі працює 9 методичних об'єднань учителів-предметників, до складу яких входять від 3 до 9 вчителів одного фаху або суміжного циклу предметів, але різних вікових груп, із різним рівнем теоретичної підготовки, практичним досвідом роботи: це створює сприятливі умови для обміну думками, досвідом, дає змогу позбавитись формалізму в роботі, ефективно використовувати цю продуктивну традиційну форму науково-методичної роботи.
У діяльності методичних об'єднань школи реалізується системний підхід до якості викладання навчальних предметів, організації та якості виховної роботи. Активізують діяльність методоб'єднань такі форми роботи як диспути, дискусії, круглі столи, педагогічні читання, ділові ігри, уроки-панорами, моделювання уроків і виховних заходів, творчі лабораторії, майстер-класи, огляд та обговорення навчально-методичної літератури, створення портфоліо методоб'єднання.
Щоб успішно впроваджувати нововведення у роботу школи, найбільше уваги приділено підвищенню наукової компетентності та професіоналізму педагогів. Тому в закладі створено 4 творчих групи: творча група «Формування предметних компетентностей учнів початкових класів» та динамічна група «Створення умов для розвитку й самореалізації учнів 5 класів у навчально-виховному процесі» створені у зв’язку з переходом учнів 2 та 5 класів на нові Державні стандарти 
Учителі початкових класів, які працюють у складі творчої групи, проводили педагогічні читання, уроки за особистісно зорієнтованою технологією з детальним аналізом, підготували збірку «Формування ключових компетентностей учнів на основі інноваційних технологій», публікації до учительського журналу он-лайн.
Динамічна група  вчителів 5 класів  працювала над виробленням рекомендацій для вчителів, батьків учнів  щодо адаптації учнів початкових класів, організовувала проведення батьківських зборів, методичного тижня для вчителів, які працюють у початкових та 5 класах, в рамках якого проведено панораму творчих уроків, круглий стіл,  де обговорювались особливості адаптації учнів  6 класів, динаміка форм і методів навчання учнів упродовж 1-5-х класів. 
Працюють творчі групи:
- «Здоров’язберігаючі технології в початковій школі»;
- «Застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі»;
- «Формування ключових компетентностей учнів»;
школа ППД «Перлини педагогічного досвіду».
Найбільшої уваги потребують у педагогічному колективі вчителі-початківці, яким особливо необхідна професійна і психологічна підтримка. Для молодих учителів створено «Школу педагогічного становлення», де слухачі поглиблюють знання теоретичного матеріалу, знайомляться з методичними прийомами на уроці, оволодівають методами педагогічного дослідження, проводять ділові та рольові ігри. Наставництво, проведення тижня молодого вчителя також сприяє «входженню» молодого педагога в професію, створює оптимальні умови, щоб період адаптації на початкових стадіях педагогічної діяльності був найменше хворобливим.
Під час підготовки та проведення науково-методичних заходів (педагогічної ради, науково-педагогічної конференції, педагогічних читань) створюються ініціативні групи як тимчасові об'єднання педагогів. У період підготовки заходів ініціативна група вивчає стан актуальних проблем у роботі школи, проводить бесіди з учителями, анкетування, узагальнює думки та висловлює побажання щодо удосконалення певної ділянки роботи. Під час педагогічної ради, або методичного заходу такі групи організовують дискусії, полеміку.
Поряд із колективними, груповими формами методичної роботи проводяться індивідуальні (вивчення творчої лабораторії вчителя в період атестації, виконання докурсових і післякурсових завдань, керівництво самоосвітою), що позитивно впливає на вдосконалення професіоналізму вчителя.
Одним із основних чинників професійної компетентності педагога є його індивідуальний творчий підхід до навчально-виховного процесу. Робота з розвитку творчості педагогічних працівників розпочинається із створення необхідних умов. У навчальному закладі створені всі необхідні умови, а саме:
•	поповнення шкільної бібліотеки та методичного кабінету періодичною фаховою пресою, новинками науково-методичної літератури;
•	періодичне анкетування педагогів з метою спонукання їх до самоосвіти, а через цю роботу  до творчості;
•	узагальнення досвіду творчого педагога (створення методичних посібників; статті на сторінках педагогічної преси, освітянських Internet порталах);
•	особистий план самоосвіти, який спонукає вчителя до самоаналізу, визначення основних форм підвищення своєї кваліфікації;
•	залучення педагогічних працівників до реалізації загальношкільної методичної проблеми;
•	функціонування методичних об'єднань, де заслуховується обґрунтування вибору проблеми, контролюється стан її реалізації;
•	інформування про сучасні педагогічні технології, інноваційні процеси через пам’ятки, підготовлені методичним кабінетом, інформацію на шкільному сайті; 
•	проведення фестивалів відкритих уроків;
•	робота творчих груп, що допомагає продуктивно вирішувати актуальні проблеми організації навчально-виховного процесу, залучати до участі у творчості якомога більше членів педагогічного колективу;
•	атестація вчителів – важливий етап стимулювання творчості вчителів;
•	участь педагогічних працівників у професійних конкурсах.
Важливе значення має тісна співпраця адміністрації школи з практичним психологом, яка сприяє здійсненню особистісно зорієнтованого підходу до науково-методичної підготовки вчителів. Із цією метою вивчаються запити і потреби кожного педагога, його особистості та професійної якості, визначається наскільки комфортно він відчуває себе в школі. 
З метою формування програми професійного й особистісного розвитку педагога, діагностики проблем, які виникають, проводяться тестування, опитування, консультування за участю психолога, що є приводом до діалогу з педагогом, для покращення емоційно-особистісного контакту з ним. Все це сприяє розвитку позитивної мотивації у педагогів, створенню атмосфери співробітництва в колективі.
Учителі школи плідно працюють у міських методичних структурах: 
Азаренкова А.І очолює методичне об’єднання вчителів математики, є членом міської творчої групи «Досвід освітян» учителів математики, проводить заняття школи юного олімпійця; Рогова Н.В., Філіппова Н.М. є членами робочої групи учителів української мови та літератури з підготовки посібника «Просто про складне»; Рогова Н.В.  працює в складі міської творчої лабораторії «Використання ІКТ на уроках української мови та літератури»; Філіппова Н.М. проводить заняття школи юного філолога з української літератури; Дяченко І.О. є членом творчої групи вчителів англійської мови школи ІІ-ІІІ ступенів, Красуля В.М. працює в складі міської творчої групи вчителів географії, Прийма Т.О. є членом міської динамічної групи «Педагогічні засади організації роботи з обдарованими дітьми в системі підготовки до Всеукраїнських учнівських олімпіад з правознавства».

2.2. Результативність методичної роботи в закладі
З метою підтримки творчої праці, підвищення їх професійної майстерності, популяризації педагогічних здобутків, поширення передового педагогічного досвіду залучаємо педагогів до участі в фахових конкурсах.
За період з 2011 по 2015 рік 8 учителів стали лауреатами міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» (Паляниця В.М., Прийма Т.О., Дяченко М.Ю., Хелемеля Т.А., Красуля В.М., Фоменко О.Є.; Темченко І.Г. – переможцем міського етапу; Могильна Н.М. – переможцем міського, обласного та лауреатом заключного всеукраїнського етапу). 
Переможцями міського конкурсу на кращу розробку програми по роботі з обдарованими учнями з 2011 по 2013 роки стали 16 педагогів.
Переможцями міського конкурсу на кращий методичний прийом «Срібні родзинки» стали 68 педагогів (2012 рік – 25, 2013 – 28, 2014 – 11, 2014 –  5.)
У 2012 році Циганкова І.В. посіла ІІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу на кращу методичну розробку з використанням ІКТ в мережі «Щоденник.ua».
У 2013 році учитель математики Куценко О.Д. посіла перемогу в міському етапі обласного конкурсу «Золоте серце».
Піскун Т.М. посіла ІІ місце в міському етапі Всеукраїнського конкурсу на кращий інноваційний урок та урок з елементами футболу., у 2014 – 
ІІ місце в зазначеному конкурсі виборов Жуков М.М., у 2015 –
Перемогла в номінації «Інноваційний урок з елементами футболу» учитель Панченко Н.В.
У 2013 році Шепілов С.О. посів перемогу на міському етапі та ІІІ місце в заключному етапі обласного конкурс на кращу виховну модель учнівського самоврядування «Виховаємо особистість».
Щорічно беремо участь у міському огляді-конкурсі на кращий навчальний кабінет. Переможцями стали кабінети математики та початкових класів, хімії, правознавства лауреатами української мови та літератури, історії, біології, музичного мистецтва, географії, англійської мови, методичний кабінет. Кабінет початкових класів посів перемогу в обласному конкурсі. 
Творчі роботи вчителів школи друкуються в фахових науково-методичних виданнях: «Школа», «Сучасна освіта», фахових газетах видавництва «Шкільний світ», на методичних порталах видавництва «Шкільний світ», он-лайн журналі для вчителів.
Головне завдання сьогодення – навчити учня самостійно добувати знання та застосовувати їх на практиці. 
Пріоритетним напрямком школи є робота з обдарованими дітьми. З 1998 року діє наукове товариство «Пошук». Результатом спільної творчої співпраці учителів та учнів є перемоги у Всеукраїнських, обласних, міських олімпіадах, турнірах, конкурсах, змаганнях. За результатами участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах. маємо такі результати:

Етапи Всеукраїнської олімпіади 	2012-2013 	2013-2014 	2014-2015 
ІІ етап	72	81	66
ІІІ етап	30	33	27
ІV етап	4	4	3
Велику увагу надаємо навчанню учнів в МАН та їх науково-дослідницькій діяльності. Щорічно маємо перемоги у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН:
Етапи Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН	2012-2013 	2013-2014 	2014-2015 
І етап	47	49	27
ІІ етап	31	34	19
ІІІ етап	1	5	4

Щороку команди учнів закладу беруть участь та перемагають в обласних, всеукраїнських турнірах:
Турнір 	2012-2013 	2013-2014 	2014-2015 
Всеукраїнський турнір юних математиків 	ІІ 	ІІІ 	- 
Всеукраїнський турнір юних економістів 	ІІ 	ІІІ 	І 
Всеукраїнський турнір юних журналістів 	Два ІІІ місця 	ІІ 	ІІ 
Обласний турнір юних економістів 	ІІІ 	ІІ, ІІІ 	ІІ, ІІІ 
Обласний турнір юних журналістів 	ІІ, ІІІ 	ІІ 	Два І 

Крім того залучаємо учнів до участі в різноманітних конкурсах.
У 2014-2015 н.р. школярі здобули перемогу в ІІ (міському) етапі
Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика 10 учнів (І-2, ІІ-4, ІІІ-5).
Маємо ІІ місце на ІІІ етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови (Карпенко Дар’я, 9фм1)
У ІІ (міському) етапі Міжнародного мовно-літературного  конкурсу  імені Т.Г.Шевченка маємо 5 переможців (І місць - 2, ІІ-1, ІІІ- 2).
Маємо на ІІІ етапі конкурсу ім. Т. Шевченка – два переможці.
У міському конкурсі «Диво калинове» імені Дмитра Білоуса перемогу здобули 13 учнів: І місць – 3, ІІ – 4, ІІІ – 5, один диплом за кращу роботу в номінації. 
У Всеукраїнському літературно-мистецькому конкурсі «Я гордий тим,  що українець зроду» посіли перемогу 6 учнів (І-2, ІІ-1, ІІІ-2, 1 диплом в номінації).
У Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості (на міському етапі) в номінації «Література» - маємо  1 місце.
Міський конкурс ораторського мистецтва – ІІ місце.
Міський географічний конкурс «Еверест» - ІІ місце.
Міська мультимедійна олімпіада з історії – ІІІ місце.
Міська інтелектуальна гра «Знавці права», яку проведено на базі ХУВС, посіли І місце.
Міський етап обласного природничо-математичного конкурсу «Совенятко»  конкурсу – І місце.
Конкурс «Знайди себе у маркетингу!» смарт-квест «По п'ятах», який  проводив СумДУ – ІІ місце.
Переможець конкурсу «Сучасне і майбутнє Сумщини», котрий був організований і проведений СНАУ Смоленко Станіслав, 11фм, відвідав Польщу. 
У конкурсі  комп’ютерної графіки «Розфарбуй життя», організатори СумДУ, СумДПУ   11 учнів школи стали переможцями у номінації «Краща 2D растрова графіка».
У міському конкурсі творчих робіт ім. В’ячеслава Черновола перемогу посіла Сосєдка Катерина, 11фм клас.
У І етапі Всеукраїнської учнівсько-студентської конференції «Українська держава: історія, сучасність та перспектичнв напрями її розвитку» перемогу посіли 2 учні Жученко В., Смоленко С., 11фм клас.
У рамках міського проекту «Мистецтво та діти» переможцями в різних номінаціях виконавської майстерності стали 4 учні (І-2, ІІ-1, ІІІ -1).
Підготували випускників,  які отримали 200 балів за результатами ЗНО Тарасенко Іван з математики та історії України, Гаруст Олександр з української мови та літератури, англійської мови, Індик Ігор, Чернова Оксана, Гусєв Юрій, Cемашко Вітор –  з математики, Загребельна Анна з біології. 
Вищезазначені результати навчальної діяльності можливі тільки тоді, коли адміністрація закладу ставить собі за мету об’єднання колективу навколо головної мети закладу. Розуміє, що, для того щоб методична робота була успішною та дієвою, а в учителя був стимул для розвитку, потрібно варіювати різні види діяльності, забезпечувати право на вибір самим учителем.  Особливістю роботи  є те, що, крім членів адміністрації, які традиційно здійснюють процес планування, організації, керівництва й контролю, у цих процесах беруть участь не тільки різноманітні шкільні підрозділи, а й учнівська й батьківська громади.
Особливістю роботи адміністрації школи є постійна увага до педагогів,особливо тих, які докладають зусиль до власного професійного та  особистісного розвитку й зростання, їх заохочення та творчої праці. Отже, система методичної роботи з педагогічними працівниками в закладі є ефективною.
У процесі такої роботи підвищується компетентність учителя як одна із провідних професійно значущих якостей, удосконалюється здатність реалізувати свої знання на практиці, відбувається оволодіння всім необхідним комплексом педагогічних умінь, розширюється загальний кругозір. Це допомагає вчителю виробити свій педагогічний стиль, передбачити труднощі, пов'язані з особистим розвитком, досягти високого рівня теоретичної підготовки, оперативно й гнучко реагувати на вимоги часу, розвивати власні творчі

== ВИСНОВКИ ==
У час кардинальних політичних, соціальних та економічних змін, що відбуваються в українському суспільстві, зростає роль педагогічної науки. Вона визначає мету і зміст, форми й методи виховання та підготовки підростаючого покоління до життя і праці, впливає на розвиток й удосконалення національної школи та освіти. У період розбудови національної школи розробка теоретичних проблем навчання і виховання, практичних шляхів підвищення якості навчально-виховного процесу повинні якнайповніше задовольняти потреби практики.
Таким чином, система науково-методичної роботи в закладі забезпечує:
•	підвищення професійного та кваліфікаційного рівнів педагогічних працівників;
•	створення умов для професійного розвитку вчителів через різні форми методичної роботи згідно з вертикаллю науково-методичного супроводу;
•	залучення кращих педагогічних працівників до участі у фахових професійних конкурсах;
•	формування інформаційної культури вчителя як засобу підвищення  професійної компетентності;
•	посилення мотивації творчої діяльності педагогів;
•	 розвиток творчих здібностей учнів.
•	об'єктивне оцінювання власної праці, визначення шляху особистісного професійного зростання, пошук нових методів та прийомів творчої діяльності;
•	узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду вчителів;
•	підвищення рівня творчої активності учнів та педагогів;
•	удосконалення фахової та методичної компетентності педагогічних працівників відповідно до рівня сучасних вимог розвитку освіти і суспільства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.	Законодавство України про освіту: Зб. Законів [ Текст].- К.: Парламент. вид-во, 2002.- с 159 
2.	Багдасарьян Н.Г. Ценность образования в модернизируещемся обществе // Педагогика, М., 2008 № 5 С.4 – 12.
3.	Баранова Н. Тренінги для вчителів з педагогічної майстерності. — X.:Основа, 2009. — 159 с.
4.	Вулканова В.В. Словник методиста: Методичний посібник. / Укладач Вулканова В.В. - К.:  Основа , 2008, С 59-60
5.	Жерносек І.П. Організація методичної роботи в школі. – К., 1995
6.	Завягинский В.Й. Учитель как исследователь. – М., 1980
7.	Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні. – К., 1999. – 302 с.
8.	Красовицкий Ю.М. От педагогической науки к практике. – К., 1990
9.	Інноваційна модель розвитку - Школа майбутнього. Частина І. -Дніпропетровськ: «Інновація», 2009.-220 с.
10.	Касьянова О. М. Моніторинг в управлінні навчальним закладом. – Х.: Видав. р. «Основа», 2004. – 96 с.
11.virtkafedra.ucoz.ua/el.../Pavlenko_L_A..pdf Павленко Л.А. ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ ПЕДАГОГІВ ШЛЯХОМ УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ Україна, м. Запоріжжя КЗ «ЗОІППО» ЗОР 
12. nmc.at.ua›modernizacija_zmistu_	ta…naukovo.doc