Перегляд вихідного коду сторінки ДПТНЗ "Хотінський професійний аграрний ліцей"


==Повна назва навчального закладу==
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Хотінський професійний аграрний ліцей"

{|
|[[Файл:ДПТНЗ_Хотінський_ПАЛ.jpg|200px]]
|[[Файл:Емблема_ДПТНЗ_Хотінь.jpg]]
|[[Файл:ДПТНЗ_Хотінь.jpg200px]]
|}

==Адреса навчального закладу==
42320

Сумська область, 

Cумський район,

с. Хотінь, 

вул. Леніна,32

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Наш навчальний заклад має давню і славну історію. Його було відкрито згідно з постановою Ради Міністрів УРСР №704 від 14 червня 1963 року, наказу начальника Сумського обласного управління професійно-технічної освіти №118 від 3 липня 1963 року відповідно до пропозицій місцевих органів державної виконавчої влади, потреб і запитів населення та заявки управління сільського господарства Сумського району.
2 жовтня 1963 року навчальний заклад вперше відкрив двері для навчання і підготовки кваліфікованих робітників сільськогосподарської галузі. А вже через рік, восени, 210 випускників – трактористів та слюсарів – ступили на свій професійний шлях, вийшли на поля рідної Сумщини, щоб плекати багаті врожаї. З того часу і до сьогодні ліцей підготував близько 15000 кваліфікованих робітників різних спеціальностей. Переважно це працівники аграрної сфери, люди гордої, почесної професії ім’я якій – хлібороб. 
Створене Хотінське сільське професійно-технічне училище № 5 згодом було реорганізовано в ПТУ-35 смт. Хотінь, а з першого липня 2003 року – в Хотінський професійний аграрний ліцей. У 2008 році Хотінський професійний аграрний ліцей перейменовано на державний професійно-технічний навчальний заклад «Хотінський професійний аграрний ліцей»
У 1976 р. у нашому навчальному закладі вперше в області було створено молодіжний механізований зернозбиральний загін “Комсомолець” з числа учнів та молодих майстрів виробничого навчання, який протягом 10 років досягав вагомих результатів, збираючи урожай на полях базового колгоспу “Червоний прапор” у селі Басівка. Згодом, за його прикладом були організовані подібні загони у багатьох інших ПТУ області. З того часу склалися дружні партнерські стосунки ліцею як із цим, так і з рядом інших господарств нашого району.
За вагомий внесок в інноваційний розвиток національної системи освіти Хотінський професійний аграрний ліцей був відзначений Дипломом Дев’ятої міжнародної виставки навчальних закладів “Сучасна освіта в Україні – 2006”, а також бронзовою медаллю у номінації “Упровадження нових форм організації навчально-виховного процесу”. Ліцей є дипломантом другої, третьої та четвертої виставок-презентацій “Освіта України “Інноваційні технології навчання” за розробки і упровадження у навчально-виховний процес інноваційних освітніх технологій та за активну інноваційну діяльність щодо модернізації національної системи освіти.
На сьогоднішній день навчальний заклад здійснює навчально-виховний процес відповідно до оновлених Державних стандартів професійно-технічної освіти, готує конкурентоспроможних робітників для аграрного сектору та сфери обслуговування.
ДПТНЗ "Хотінський професійний аграрний ліцей"  не зупиняється на досягнутому: проводить ліцензування нових професій, розширює та удосконалює свою матеріально-технічну базу, з кожним роком збільшує посівні площі, створює всі умови для якісної професійної підготовки учнів.
Творча атмосфера, високий професійний потенціал викладачів, майстрів виробничого навчання, системний інноваційний підхід у роботі колективу забезпечують результативність навчально-виховного процесу.

===Директори===
Першим директором училища був Перемот Олексій Степанович. Він створив колектив і одночасно з цим колективом створював базу для навчального закладу. В зв’язку з тим, що приміщення не були пристосовані до навчальних аудиторій, доводилось переобладнувати під навчальні класи. 

У 1967 р. училище очолив Шмагай Микола Олександрович. 

Директором довгий час працював Тверезовський  Володимир Трохимович народився в 1937 році в селі Яструбине Сумського району Сумської області. В 1939 році переїхав до с. Хотіні. У роки Великої Вітчизняної війни з 1941 до 1944 року проживав в Саратовській області. В 1944 році повернувся до Хотіні та розпочав навчання в Хотінській школі. Згодом переїхав до     с. Недригайлів і у 1956 році закінчив 10 класів Недригайлівської середньої школи. У вересні 1956 року вступив до лав Радянської Армії. З 1956 по 1962 рік навчався у Красноградському технікумі механізації сільського господарства. З серпня 1962 року до серпня 1963 працював Хотінському сільському училищі №5 на посаді майстра виробничого навчання.
В 1968 році розпочав роботу в Хотінському ремонтно-транспортному підприємстві і пропрацював там п’ять років на різних посадах. В 1967 році вступив до Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства. Закінчив його в 1973 році.
З вересня 1973 року до жовтня 2000 року працював директором Хотінського професійно-технічного училища № 35.
В 1983 році йому було присвоєно звання Заслужений працівник професійно-технічної освіти.

У 2002 році Тверезовський В.Т. передав естафету керівництва нинішньому директорові Шабалю Олександру Сергійовичу.

===Кращі викладачі===
Першими членами педагогічного колективу були:
1.Коваленко Микола Митрофанович ( викладач)
2.Полтавцев  Іван Тимофійович ( викладач)
3.Прийменко Віктор Іванович ( майстер виробничого навчання)
4.Глобін Анатолій Іванович( майстер виробничого навчання)
5.Євтіфієв Микола Андрійович( майстер виробничого навчання)
6.Тверезовський Володимир Трохимович
7.Бєседін Віктор Іларіонович( майстер виробничого навчання)
8.Коленько Володимир Артемович( викладач)
9.Ліщенко Віталій Іванович( викладач)
10.Будаков Павло Пилипович ( майстер виробничого навчання) В кінці вересня 1963 року з Ворожбянського училища прибуло ряд працівників:
11.Шмагай Микола Олександрович ( заступник директора з НВР )
12.Клименко Іван Микитович( викладач)
13.Чемелюх Василь Кузьмич( майстер виробничого навчання)
14.Діденко Василь Олесандрович( майстер виробничого навчання)
15.Волков Анатолій Петрович( майстер виробничого навчання)   
Саме завдяки цьому колективу і було підготовлено 5 навчальних аудиторій, а також майстерні для обслуговування машинно-тракторного парку. Навчальний рік було розпочато 2 жовтня 1963 року. До цього  часу був виконаний набір учнів у кількості 390 чоловік. 90 - механізатори широкого профілю з дворічним терміном навчання, 180 - механізатори з однорічним терміном навчання, 120 - механізатори з шестимісячним навчанням. За 1964-1965 роки було добудовано ще 4 навчальні аудиторії. За перші десять років побудовано гуртожиток на 286 спальних місць, пральний комбінат, нову котельню, автомобільний гараж, автозаправку. З розвитком матеріальної бази училище стало готувати електриків сільської електрифікації та зв’язку, трактористів-машиністів з 8 місячним терміном навчання, кухаря дитячого харчування.
На сьогодні навчально-виховний процес у ліцеї здійснюють 33 педагогічних працівники. Троє з них нагороджені знаком «Відмінник освіти України», двоє мають звання «старший викладач», вісім викладачів – спеціалісти вищої категорії.

===Кращі майстри===
Сьогодні майстрами виробничого навчання в ліцеї працюють : 
1. Торгачов Сергій Вікторович
2. Пашук Сергій Петрович
3. Лавошник Іван Федорович
4. Торгачов Олександр Вікторович
5. Морозова Валентина Вікторівна
6. Касьянова Ірина Вікторівна
7. Пасько Іван Павлович
8. Тверезовський Валерій В'ячеславович

===Відомі випускники===
Про великі досягнення учнівського колективу говорять похвальні грамоти за зайняті місця за результатами соціалістичного змагання між сільськими училищами. За  третій і четвертий квартал 1977 року училище посіло 1 місце серед сільських училищ області. Учні групи 15 де майстром був Василішин Д.М., перебуваючи на виробничій практиці в 1978 році в колгоспах Краснопільського району нагородженні грамотою районного комітету партії. Добре працювали на практиці наші учні і в інших господарствах району. В той час не було в районі такого господарства, де б не працювали наші випускники. Ми по праву горді за наших випускників, які своєю працею досягали великих показників в роботі і за свою працю були відзначені високими урядовими нагородами:
-Помазан Іван Олексійович( орден «Знак Пошани»)
-Очкаленко Галина Василівна( медаль  «За доблесний труд»). За результатами 9 п’ятирічки нагороджена орденом Трудової Слави ІІІ ступеня.
-Шапаренко Григорій Сергійович (орден Леніна.) Працював в колгоспі  «Маяк» Сумського району.
Ми по праву горді за наших випускників: Докаленка Якова Купріяновича, Трошечка Миколу Павловича, Баличева Івана Марковича Чєтчіна Василя Антоновича, які за результатами першого року десятої п’ятирічки нагороджені медаллю «За доблесну працю». Тільки за результатами соціалістичного змагання за 1977 рік орденами і медалями нагороджено 14 наших випускників.

==Навчальний заклад сьогодні==
[https://drive.google.com/file/d/0BzUhtxGCd4nQNjBNT0ZpQ1VwcWs/view?usp=sharing Навчальний заклад сьогодні]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Трофимчук Олена Борисівна|Трофимчук Олена Борисівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]