Перегляд вихідного коду сторінки ДПТНЗ "Реутинський професійний аграрний ліцей"

==Повна назва навчального закладу==


[[Файл:DSC00654.JPG|thumb|left]]
















Державний професійний технічний навчальний заклад "Реутинський професійний аграрний ліцей"

==Адреса навчального закладу==
41343 Сумська обл., Кролевецький р-н, с. Реутинці, вул.П.Д.Романова, 1

==Історія навчального закладу==

<p align=justify>
20 жовтня 1936 року на базі свинорадгоспу ( колишні будівлі поміщика Ринді) було відкрито школу бригадирів-комбайнерів, як тоді називалось училище механізації сільського господарства. Директором став Гарбузов Леонтій Павлович. Училище мало
Два трактори, автомобілі, півтора десятка причіпних сільськогосподарських машин. Тут працювало 12 викладачів, вони ж були інспекторами виробничого навчання. Перший набір - 180 курсантів.
У 1936 році було збудовано сільський клуб, а у 1935 році - відкрито семирічну школу.
Настала Велика Вітчизняна війна, яка зруйнувала долі мирних жителів. Багато реутинчан пішли на фронти. Війна принесла Реутинцям незліченні людські і матеріальні втрати. За неточними даними загинуло на фронтах війни, на фашистській каторзі і було розстріляно фашистами більше 400 чоловік дорослого населення .
У партизанському з'єднанні генерала Сабурова загинув хоробрий розвідник Резниченко Андрій Корнійович , нагороджений багатьма орденами, а у з"єднанні Ковпака загинув Мартиненко Андрій Васильович.
У 1942 році 30 жовтня загін партизанів прославленого генерала С.А Ковпака, вирушивши у карпатський рейд, зіткнувся у селі з озброєними поліцаями, що їхали підводами з Кролевця на Короп, відбувся бій, у якому були розгромлені зрадники-запроданці. У бою загинули двоє партизанів.
Поховали їх за Реутинцями у густому лісі. Уже після війни останки було перенесено на сільське кладовище, на могилі поставлено обеліск, а недавно відкрито Стеллу на місці бою.
Тільки у 1967 році слідопити школи встановили імена героїв. Це були молоді партизанки Стосенко Олександра Олексіївна та Максименко Оксана Федорівна. Учні Реутинської школи І-ІІ ступенів свято бережуть пам"ять про народних месників.
З вересня 1943 року село було звільнене   червоною армією від фашистів. У надзвичайно важких умовах, коли на все село залишилося лише 268 працездатних людей, переважно старих та жінок, реутинчани першого ж повоєнного року зуміли засіяти майже всю землю.
Невпізнанно змінилося село у послі дуючі повоєнні роки. Повернулися з фронтів воїни, які одразу ж приступили до праці на всіх ділянках виробництва у селі.
Йшов час. Багато випускників школи стали інженерами, вчителями, агрономами, зоотехніками, лікарями, військовими, передовиками сільськогосподарського виробництва.
Серед наших випускників і наукові працівники : Горкун Марія Іллівна, Кулик Віктор Кирилович. На всю Україну відоме ім"я заслуженого вчителя УРСР Івана Марковича Яновського, який викладав у нашій школі українську мову та літературу - педагога за покликанням, людини, що присвятила себе літературній творчості ( літературний псевдонім - Микита Коцюба). Його ім"ям посмертно названа одна з вулиць села Реутинці.
Училище механізації сільського господарства починаючи з післявоєнного
періоду і донині успішно розвивається. Кабінети училища оснащені необхідними навчальними посібниками, діючими моделями усіх видів сільгосптехніки, іншими наочностями та технічними засобами навчання. Працює тут понад 100 висококваліфікованих працівників різних спеціальностей.
Колишньому директору училища Черняку Василю Панасовичу (1914-1962) учаснику Великої Вітчизняної війни, за відмінну постановку навчально-виховної роботи в училищі одному з перших на Україні було присвоєно почесне звання заслуженого вчителя професійно-технічних навчальних закладів.
За роки свого існування училище дало країні багато кваліфікованих спеціалістів сільського господарства різних профілів , а саме : трактористів -
Машиністів, бригадирів тракторних бригад, шоферів, механіків та ін. Багато
Випускників училища стали знатними механізаторами області, країни. Серед них удостоєні орденами Леніна В.М.Хожаінов з Богодухова, М.К.Колодка з Краснопільського району, Е.О.Котенко з Кустанайської області, Т.Р.Козинець з Кустанайської області. Славу училища складають випускники, які удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці: Момот Євдокія Іванівна,   Ступак Неоніла Захарівна, Лисенко Василь Іванович.
За високі показники в навчально-виховній роботі, за добросовісну працю колишній  майстер училища Савицький Михайло Іванович (випускник цього ж училища) нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора. Його учень Манеркш став переможцем республіканського конкурсу профмайстерності молодих робітників. Майстру Карелу Михайлу Степановичу присвоєно звання робітник ПМ. Він також випускник СПТУ-2.
У 2003 році ПТУ-32 реорганізовано у Реутинській професійний аграрний ліцей, який очолює Чечель Валерій Вікторович. За останній час відкрито навчання за новими спеціальностями: кухар-кондитер , муляр, штукатур, лицювальник-плиточник.
На базі Державного професійно - технічного навчального закладу "Реутинський професійний аграрний ліцей" останнім часом проводяться Всеукраїнські змагання з різних видів спорту: орієнтування на лижах, літнє орієнтування..
</p>
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

Державний професійно - технічний навчальний заклад "Реутинський професійний аграрний ліцей" було створено 20 жовтня 1936 року.

[[Файл:DSC00619.JPG|thumb|left]]















===Директори===
З 1992 року і до сьогоднішнього дня директором ДПТНЗ "Реутинський професійний аграрний ліцей" є 
Чечель Валерій Вікторович

===Кращі викладачі===

Іванченко Віктор Миколайович - викладач спецпредметів будівельного профілю.

Чечель Тетяна Михайлівна - викладач англійської мови та історії.

===Кращі майстри===

Руденко Галина Олексіївна - майстер виробничого навчання за спеціальністю "Кухар", "Кондитер".

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Сьогодні Державний професійно - технічний навчальний заклад "Реутинський професійний аграрний ліцей" готує спеціалістів за спеціальностями:


- електромонтер з ремонту та обслуго¬вування електроустаткування; водій автотранспортних засобів (категорія "С")


-  муляр; штукатур; лицювальник-плиточник;


-  тракторист-машиніст сільськогоспо¬дарського виробництва (категорія "А"); водій автотранспортних засобів (категорія "С);


-  тракторист-машиніст сільськогоспо¬дарського виробництва (категорія„А")


-  кухар, кондитер.


==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач: Чечель Сергій Валерійович|Чечель Сергій Валерійович]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]