Історія с.Терешківка - Історія редагувань

Паращенко Ігор Володимирович: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */

2016-06-27T06:24:52Z

‎Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Паращенко Ігор Володимирович: /* Новітній період */

2016-06-22T10:09:19Z

‎Новітній період

Паращенко Ігор Володимирович: /* Новітній період */

2016-06-22T10:07:31Z

‎Новітній період

Паращенко Ігор Володимирович: /* Новітній період */

2016-06-22T10:05:40Z

‎Новітній період

Показати зміни

Паращенко Ігор Володимирович: /* Новий час */

2016-06-22T09:55:01Z

‎Новий час

Паращенко Ігор Володимирович: /* Фотогалерея */

2016-06-22T09:51:01Z

‎Фотогалерея

Паращенко Ігор Володимирович в 09:38, 22 червня 2016

2016-06-22T09:38:15Z

Паращенко Ігор Володимирович в 09:29, 22 червня 2016

2016-06-22T09:29:23Z

Показати зміни

Паращенко Ігор Володимирович: /* Фотогалерея */

2016-06-22T09:24:18Z

‎Фотогалерея

Паращенко Ігор Володимирович: /* Фотогалерея */

2016-06-22T09:14:02Z

‎Фотогалерея

← Попередня версія		Версія за 06:24, 27 червня 2016
Рядок 198:		Рядок 198:

	==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==		==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
		+	Паращенко Ігор Володимирович

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 Отже, в період з кінця XVII ст. до середини XIX ст. в житті населення села Терешківка відбулися значні події соціально-економічного та політичного розвитку, що були характерними для розвитку всієї Сумщини цього періоду; а саме від відродження національної державності до процесу перетворення краю в один із звичайних регіонів Російської імперії.
-'''III. ТЕРЕШКІВКА НА РУБЕЖІ XIX ТА XX СТ.'''
+'''ТЕРЕШКІВКА НА РУБЕЖІ XIX ТА XX СТ.'''
 До наших днів дійшло 2 досить коротеньких повідомлення про село та його жителів, що дають нам змогу уявити життя наших земляків: "...по сведениям 1864 г. число жителей малороссиян - 1743 чел. обоего пола (855 мужского населения), 302 двора, церковь православная" [або свідчення документу 1903 р.: "...население свыше 2500 тыс., имеется больница, почтовая станция, лавки, базар, две ярмарки".
 Згідно документів (про це також свідчать записи очевидців зроблені раніше), було збудовано церковно-приходську школу. Навчалися в ній приблизно 40 учнів, в основному хлопчики і тільки 3-4 дівчинки. Ця школа мала 2 вчителя.
@@ Рядок 114: / Рядок 114: @@
 Закріплення і розділ поміщицьких земель за селянами відбулося в 1921 р.. Бюро Призидії Виконкому спільно з комісією Упродкома своєю постановою від 10.11.21 р. оголосили Ульянівську, Біловодську, Писарівську та Терешківську волості "червоними" за виконання хлібного податку на 100 % і в межах цих волостей дозволили вільний товарообмін. Була виділена необхідна кількість сільськогосподарського реманенту для колективного преміювання. В 1923 р. в с. Терешківка було організовано комітет незаможних селян (комнезам). Вони створювалися паралельно до рад. До складу комнезамів входили бідняки, середняки, незаможники з колишніх батраків. Вони повинні були сприяти сільським радам і волосним військоматам у здійсненні заходів радянської влади, а по суті, здійснювали контроль над місцевими радами. Першу сільську Раду було створено в с. Терешківка в 1921 р., вона залежала від Степанівського райвиконкому. Першим головою сільської Ради був Сущенко Єгор Федорович, що належав до незаможних селян. Первинна партійна організація була заснована 1928 р., а комсомольська в 1929 р. першим секретарем партійної ячейки був Кулик Кузьма Ілліч, першим комсомольцем був Галун Василій Степанович, який був убитий бандитами в 1928 р.
-'''IV. ГОЛОДОМОР (1932-1933)'''
+'''ГОЛОДОМОР (1932-1933)'''
 До 1932 року в Терешківці існували одноосібні господарства, які сплачували великі податки, але потім їх насильно було об'єднано до новоствореного колгоспу імені Карла Маркса, який згодом в народі прозвали "Червоне дишло". Хто не погоджувався вступати до колгоспу, тому чіпляли ярлик "куркуля", виганяли з хати, забирали все майно, коня, корову, реманент і висилали на Соловки. Так у селі Терешківка було розкуркулено родини Розкошних, Бесарабів, в селі Любиме родини Буциків, Бражників, Цибульняків та ін. В новоствореному колгоспі всі роботи виконували вручну, а тому продуктивність праці залишилась дуже низькою. В нерівних умовах проводилось матеріальне заохочення праці колгоспників, що були зайняті на поденних роботах. Скажімо "постійники", що трудилися конюхами, бригадирами за день могли заробити один трудодень, а "поденники" одержували його лише протягом чотирьох від¬працьованих днів. Якщо першим на зароблені трудодні видавали хліб, то інші його майже не одержували. В 1932 році в колгоспі вродив непоганий врожай, але державою був доведений господарству непосильний план хлібозаготівель. І тоді, щоб виконати його будь-якою ціною, правління колгоспу їм. К. Маркса, активісти сільської Ради утворили ударну бригаду, яка насильно забирала у селян всі лишки продукції вирощеної на власних городах: зерно, квасолю, кукурудзу, картоплю. Цілою зграєю ударники озброївшись щупами, лопатами, вилами щоденно нишпорили по дворах, копали на городі, довбали в хаті підлогу, розвалювали припічки, вимітали кожний куточок і запічок. Забирали все, що потрапляло їм під руки. І вже після Різдва 1933 року на селі почався штучний масовий голод.
@@ Рядок 131: / Рядок 131: @@
 До цього на території села ще в 20-х роках існували різні форми с-г. товариств (СОЗИ, комуни, артілі). Найбільш привабливою формою, яка залишилася у селян був СОЗ. За свідченням Войтенко Векли Іванівни ми бачимо, як створювався колгосп: "Нас примусили привести в громадський двір свого коня, плуг, борони. Подвірно було зібране зерно на насіння і ним було засіяно громадську ниву. На вигін, що був біля кузні, зібрали жінок з граблями та чоловіків з косами для збирання першого врожаю. Згодом підводи з першим урожаєм урочисто під музику було відправлено до міста Сум". Так утверджувався колгоспний лад в нашому селі.
-'''V. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА І ЖИТЕЛІ СЕЛА ТЕРЕШКІВКА'''
+'''ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА І ЖИТЕЛІ СЕЛА ТЕРЕШКІВКА'''
 Тяжкими і трагічними були дні Другої світової війни для жителів нашого села і всього району. Люди старшого покоління і тепер добре пам'ятають дні боротьби з противником на фронті і в тилу. їх зусилля спрямовувались на затримку будь-якою ціною просування вперед фашистських військ. До числа заходів, які вживалися в ті дні, входило спорудження ліній протитанкової оборони біля Сум, Ромен, Миропілля.
 Самовіддано працювали курсанти Харківського військового училища і рота саперів у кількості 150 чоловік біля села Терешківки. Тут необхідно було у найкоротший строк викопати окопи, протитанковий рів. Сюди прибули колгоспники Тростянецького і колишнього Хотінського районів чисельністю 27000 чоловік, 80 % з них були жінки, старики й діти. Протитанковий рів проходив полями, засіяними житом і пшеницею. Протягом доби люди зібрали посіви на 160 га, заскиртували снопи. В цей час фашистські літаки налетіли на район оборонних робіт обстріляли з кулеметів працюючих. Але їм не вдалося налякати патріотів і роботи були закінчені.
@@ Рядок 150: / Рядок 150: @@
 Криваву данину зібрала друга світова війна. До рідних домівок не повернулося 195 чоловік наших земляків, жителів села Терешківки Односельцями свято зберігаються пам'ять про загиблих. В 1958 році споруджено пам'ятник загиблим воїнам - землякам, та воїнам, що загинули під час визволення території села Терешківка. Пам'ятник було реставровано в 1971 році. Автором поновленого пам'ятника став архітектор Акімов. На постаменті ми бачимо сумну постать української матері, що проводжає свого рідного сина на війну. Мати тихо і лагідно прихилила голову до грудей сина. В цей час їй дуже тяжко і хочеться гірко плакати, але вона в той же час відчуває гордість за свого сина - захисника. Син сильними руками обійняв матір. Погляд його направлений далеко вперед. Він вірить у перемогу свого народу над фашистською ордою. В цю хвилину він сповнений бажання дати відсіч ворогові який віроломно здійснив напад на його Батьківщину, відплатити за горе і сльози матерів і дітей. В образі сина архітектор показав молоде покоління, яке разом з дідами і батьками боролися проти агресії, за сучасну вільну і незалежну Україну.
-'''VI. ТЕРЕШКІВКА У ПОВОЕННИЙ ПЕРІОД.'''
+'''ТЕРЕШКІВКА У ПОВОЕННИЙ ПЕРІОД.'''
 В 1953 році в зв'язку з укрупненням колгоспів на території села був утворений один колгосп імені М.В. Фрунзе, в який влились колгоспи "Шлях до соціалізму", імені Тельмана та імені Карла Маркса (с. Буцикове).
 Першим головою правління колгоспу імені Фрунзе був Цокота Григорій Іванович, який працював до 1964 року. В ці роки колгосп був передовим у районі. Вперше курганний спосіб силосування було запроваджено в нашому колгоспі. На базі колгоспу проводилися районні та обласні семінари.

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 Отже, в період з кінця XVII ст. до середини XIX ст. в житті населення села Терешківка відбулися значні події соціально-економічного та політичного розвитку, що були характерними для розвитку всієї Сумщини цього періоду; а саме від відродження національної державності до процесу перетворення краю в один із звичайних регіонів Російської імперії.
-III. ТЕРЕШКІВКА НА РУБЕЖІ XIX ТА XX СТ.
+'''III. ТЕРЕШКІВКА НА РУБЕЖІ XIX ТА XX СТ.'''
 До наших днів дійшло 2 досить коротеньких повідомлення про село та його жителів, що дають нам змогу уявити життя наших земляків: "...по сведениям 1864 г. число жителей малороссиян - 1743 чел. обоего пола (855 мужского населения), 302 двора, церковь православная" [або свідчення документу 1903 р.: "...население свыше 2500 тыс., имеется больница, почтовая станция, лавки, базар, две ярмарки".
 Згідно документів (про це також свідчать записи очевидців зроблені раніше), було збудовано церковно-приходську школу. Навчалися в ній приблизно 40 учнів, в основному хлопчики і тільки 3-4 дівчинки. Ця школа мала 2 вчителя.
@@ Рядок 114: / Рядок 114: @@
 Закріплення і розділ поміщицьких земель за селянами відбулося в 1921 р.. Бюро Призидії Виконкому спільно з комісією Упродкома своєю постановою від 10.11.21 р. оголосили Ульянівську, Біловодську, Писарівську та Терешківську волості "червоними" за виконання хлібного податку на 100 % і в межах цих волостей дозволили вільний товарообмін. Була виділена необхідна кількість сільськогосподарського реманенту для колективного преміювання. В 1923 р. в с. Терешківка було організовано комітет незаможних селян (комнезам). Вони створювалися паралельно до рад. До складу комнезамів входили бідняки, середняки, незаможники з колишніх батраків. Вони повинні були сприяти сільським радам і волосним військоматам у здійсненні заходів радянської влади, а по суті, здійснювали контроль над місцевими радами. Першу сільську Раду було створено в с. Терешківка в 1921 р., вона залежала від Степанівського райвиконкому. Першим головою сільської Ради був Сущенко Єгор Федорович, що належав до незаможних селян. Первинна партійна організація була заснована 1928 р., а комсомольська в 1929 р. першим секретарем партійної ячейки був Кулик Кузьма Ілліч, першим комсомольцем був Галун Василій Степанович, який був убитий бандитами в 1928 р.
-IV. ГОЛОДОМОР (1932-1933)
+'''IV. ГОЛОДОМОР (1932-1933)'''
 До 1932 року в Терешківці існували одноосібні господарства, які сплачували великі податки, але потім їх насильно було об'єднано до новоствореного колгоспу імені Карла Маркса, який згодом в народі прозвали "Червоне дишло". Хто не погоджувався вступати до колгоспу, тому чіпляли ярлик "куркуля", виганяли з хати, забирали все майно, коня, корову, реманент і висилали на Соловки. Так у селі Терешківка було розкуркулено родини Розкошних, Бесарабів, в селі Любиме родини Буциків, Бражників, Цибульняків та ін. В новоствореному колгоспі всі роботи виконували вручну, а тому продуктивність праці залишилась дуже низькою. В нерівних умовах проводилось матеріальне заохочення праці колгоспників, що були зайняті на поденних роботах. Скажімо "постійники", що трудилися конюхами, бригадирами за день могли заробити один трудодень, а "поденники" одержували його лише протягом чотирьох від¬працьованих днів. Якщо першим на зароблені трудодні видавали хліб, то інші його майже не одержували. В 1932 році в колгоспі вродив непоганий врожай, але державою був доведений господарству непосильний план хлібозаготівель. І тоді, щоб виконати його будь-якою ціною, правління колгоспу їм. К. Маркса, активісти сільської Ради утворили ударну бригаду, яка насильно забирала у селян всі лишки продукції вирощеної на власних городах: зерно, квасолю, кукурудзу, картоплю. Цілою зграєю ударники озброївшись щупами, лопатами, вилами щоденно нишпорили по дворах, копали на городі, довбали в хаті підлогу, розвалювали припічки, вимітали кожний куточок і запічок. Забирали все, що потрапляло їм під руки. І вже після Різдва 1933 року на селі почався штучний масовий голод.
@@ Рядок 131: / Рядок 131: @@
 До цього на території села ще в 20-х роках існували різні форми с-г. товариств (СОЗИ, комуни, артілі). Найбільш привабливою формою, яка залишилася у селян був СОЗ. За свідченням Войтенко Векли Іванівни ми бачимо, як створювався колгосп: "Нас примусили привести в громадський двір свого коня, плуг, борони. Подвірно було зібране зерно на насіння і ним було засіяно громадську ниву. На вигін, що був біля кузні, зібрали жінок з граблями та чоловіків з косами для збирання першого врожаю. Згодом підводи з першим урожаєм урочисто під музику було відправлено до міста Сум". Так утверджувався колгоспний лад в нашому селі.
-V. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА І ЖИТЕЛІ СЕЛА ТЕРЕШКІВКА
+'''V. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА І ЖИТЕЛІ СЕЛА ТЕРЕШКІВКА'''
 Тяжкими і трагічними були дні Другої світової війни для жителів нашого села і всього району. Люди старшого покоління і тепер добре пам'ятають дні боротьби з противником на фронті і в тилу. їх зусилля спрямовувались на затримку будь-якою ціною просування вперед фашистських військ. До числа заходів, які вживалися в ті дні, входило спорудження ліній протитанкової оборони біля Сум, Ромен, Миропілля.
 Самовіддано працювали курсанти Харківського військового училища і рота саперів у кількості 150 чоловік біля села Терешківки. Тут необхідно було у найкоротший строк викопати окопи, протитанковий рів. Сюди прибули колгоспники Тростянецького і колишнього Хотінського районів чисельністю 27000 чоловік, 80 % з них були жінки, старики й діти. Протитанковий рів проходив полями, засіяними житом і пшеницею. Протягом доби люди зібрали посіви на 160 га, заскиртували снопи. В цей час фашистські літаки налетіли на район оборонних робіт обстріляли з кулеметів працюючих. Але їм не вдалося налякати патріотів і роботи були закінчені.
@@ Рядок 150: / Рядок 150: @@
 Криваву данину зібрала друга світова війна. До рідних домівок не повернулося 195 чоловік наших земляків, жителів села Терешківки Односельцями свято зберігаються пам'ять про загиблих. В 1958 році споруджено пам'ятник загиблим воїнам - землякам, та воїнам, що загинули під час визволення території села Терешківка. Пам'ятник було реставровано в 1971 році. Автором поновленого пам'ятника став архітектор Акімов. На постаменті ми бачимо сумну постать української матері, що проводжає свого рідного сина на війну. Мати тихо і лагідно прихилила голову до грудей сина. В цей час їй дуже тяжко і хочеться гірко плакати, але вона в той же час відчуває гордість за свого сина - захисника. Син сильними руками обійняв матір. Погляд його направлений далеко вперед. Він вірить у перемогу свого народу над фашистською ордою. В цю хвилину він сповнений бажання дати відсіч ворогові який віроломно здійснив напад на його Батьківщину, відплатити за горе і сльози матерів і дітей. В образі сина архітектор показав молоде покоління, яке разом з дідами і батьками боролися проти агресії, за сучасну вільну і незалежну Україну.
-VI. ТЕРЕШКІВКА У ПОВОЕННИЙ ПЕРІОД.
+'''VI. ТЕРЕШКІВКА У ПОВОЕННИЙ ПЕРІОД.'''
 В 1953 році в зв'язку з укрупненням колгоспів на території села був утворений один колгосп імені М.В. Фрунзе, в який влились колгоспи "Шлях до соціалізму", імені Тельмана та імені Карла Маркса (с. Буцикове).
 Першим головою правління колгоспу імені Фрунзе був Цокота Григорій Іванович, який працював до 1964 року. В ці роки колгосп був передовим у районі. Вперше курганний спосіб силосування було запроваджено в нашому колгоспі. На базі колгоспу проводилися районні та обласні семінари.

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 ===Новий час===
 Історія села Терешківка сягає у сиву давнину. За історичними свідченнями населені пункти Миропілля, Низи, Річки, Терешківка, Марківка, Штепівка виникли ще в 60-х роках XVII століття.
 В 1652 році велика група черкасів на чолі з сотником Герасимом Кондратьєвим заснували місто Суми. Кондратьєви належали до групи крупних землевласників Слобожанщини. Герасим Кондратьев, прибувши на Слобожанщину з Правобережної України разом з групою привезених з ним переселенців, оселився на Сумському городищі. Як старшина, він одержав більше землі, ніж рядові переселенці. З початку загальна площа їх земельних володінь не перевищувала 100 десятин. Будучи отаманом міста Суми,в 50-х роках XXII століття Кондратьев привласнив собі чимало ділянок землі та різних угідь. Коли ж Герасим став Сумським полковником, то і сам він і його сини особливо в 60-х - 90-х роках скуповували дуже багато земель використовуючи права полковника, Кондратьев привласнював козацько-селянські, громадські землі та угіддя, заселяв переселенців. Багатіючи за рахунок захопленого, Кондратьев ще й скуповував землі разом з селянами.
 Царський уряд підтримував прагнення цього українського феодала в освоєнні нових земель, жалуваними грамотами підтверджував власність на них. Так, в жалуваній грамоті від 1678 року говорилось, що Герасим Кондратьев та його сини Григорій, Андрій, Роман за службу цареві замість грошової оплати одержують помістя з числа зайнятих ними "диких полів" (громадських земель). Кондратьєви скупили чимало дворів, хуторів разом з селянами, рибних ставів, млинів, пасік, землі з сінокосами та різними угіддями коло них.
 За відомостями документів Генеральної канцелярії 1785 року у руках Кондратьева було зосереджено понад 119 тисяч десятин землі з них в селах Вири, Ульянівка, Терешківка, Степанівка, Миколаївка-44385 десятин.
 Село Терешківка вперше згадується в літературі за 1698 рік. Засновано село козаком Терентієм (Терешко) Семенко на жалуваній землі, яку купив пізніше Кондратьев.
 Про минуле Терешківки ми дізнаємося з архівних документів ...село расположено в 26 верстах от города Сумы при реке Гуска и прудах, возникло в XVII веке. По сведениям 1864 года число жителей малоросиян - 1743 (в т. ч мужского пола - 865), 302 двора, церковь православная.
 Другий документ.
 ...Терешковка 26 верств от Сум на речке Гуска. Там где ныне расположено село Терешковка был двор Сумского казака Терешко или Терентия Семенко с хуторами и большим количеством десятин земли, что было дано ему за заслуги Сумским полковником Герасимом Кондратьевым.
@@ Рядок 21: / Рядок 24: @@
 Купча грамота 1698 року від 18 лютого підтверджує цей факт ...Сумський житель Терентій Семенко с женой своей ...добровольно за 100 рублей, заслуженную свою оседлость со всеми принадлежавшими к ней грунтами в Сумской даче, жилой двор с построениями и хуторами, с пахотным полем ,с семенными покосами, с лесом и дубравой, которые заслужили у Герасима Кондратьева...(по урочищам, взявший от могилы по терновскому шляху ...и по дороге Путивльской до Ольшаного шляху до робленой могилы, которую делал Герасим Кондратьев).
 Первый храм в Терешковке построен был, вероятно, Андреем Кондратьевым и следует не позже 1700 году - так засвідчує державний документ освячення кам'яного храму на честь святого Іоанна Предтечі в 1918 році.
 Другий храм побудував Іван Степанович Кондратьев. Кількість прихожан в 1730 році їх було 500-чоловіків і 468 жінок 1750 - 567 - 522, 1770 - 698 - 714, в 1790 - 998- 965, В І810 - 1147 - 1053, в 1830 - 1015 - 1065, в 1850 - 962 -1039.
 Згідно наукової історичної літератури, жителі села Терешківка, як і більшість населення Сумщини у XVII столітті займалися сільським господарством, а головною галуззю в ньому було землеробство. Академік В.Зуєв, побувавши на Слобідській Україні в період з 1780 - 1782 рр. Писав з цього приводу: "Земля дуже родюча і її більше всього обробляють, так, що куди не підеш, усюди вона вкрита хлібним колосом, а потім або баштанами, або садами і кожний з мешканців в городах є і обиватель, і пахарь, і купець ,і садівничий".
 Найбільшою соціальною групою в Україні були селяни. В ході Визвольної війни селянство також зазнало великих змін, а саме домоглося своєї заповітної мрії: звільнилося від феодального гніту польської шляхти і отримало для обробітку колишню магнатську землю.
 Але була особлива риса становища українського селянства воно не мало права власності на землю, що стало в подальшому причиною його закабаления. Коли з другої половини XVII століття почалася масова роздача земель українській старшині, селяни, які проживали на ній, повинні були проявляти "послушенство" новим власникам, тобто відбувати на їх користь певні повинності.
 "Послушенство", яке мали проявляти селяни, включало панщину і натуральний податок. Офіційний розмір панщини був встановлений у два дні на тиждень. Але в дійсності він не рідко перевищував цю норму так, селяни Бездрика, Бобрика, Висторопа, Краснопілля, Микитівки, Михайлівки, Рясного працювали три дні на тиждень, Жигайлівки - 3 - 4, Терешківки - 4, Ольшане -6 і т. д. Селяни працювали на полі, косили і скирдували сіно, заготовляли дрова, возили своїми кіньми і волами панські продукти і товари на ринки, жінки тіпали коноплі, виготовляли пряжу,снували нитки.

@@ Рядок 141: / Рядок 141: @@
 ==Фотогалерея==
 {|
-|[[Файл:ЗАКЛАДНИЙ_КАМІНЬ_ДЕРЕВЯНОЇ_ЦЕРКВИ_СВЯТОЇ_КАТЕРИНИ.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Закладний камінь деревної церкви святої Катерини]]
+|[[Файл:ЗАКЛАДНИЙ_КАМІНЬ_ДЕРЕВЯНОЇ_ЦЕРКВИ_СВЯТОЇ_КАТЕРИНИ.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Закладний камінь дерев'яної церкви святої Катерини]]
 |[[Файл:Парасочка_Б.П..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Голова колгоспу Парасочка Б.П.]]
 |[[Файл:КРИВОШАП_П.К..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|В'язень Бухенвальда Кривошап П.К]]

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 Взагалі в нашому краї згідно документу за 1886 р. існувало: "... 5 участковых врачей, один врач при земской больнице, 15 смотрителей больниц, 22 волосных фельдшеров, 2 сельских, 22 повитухи"- це що стосувалося охорони здоров'я, про стан народної освіти говориться в іншому документі: "...В Сумском уезде в 1886 учебном году всех начальных народных училищ в содержании которых участвовало земство было 39, в том числе 2 двухклассных. Учащихся этих школ было: мальчиков 2769, девочек 668, всего 3437. Преподаванием в школах занимались 26 учителей, 27 учительниц и 35 законоучителей",
 Жителі села Терешківка брали активну участь у революційних подіях 1905 року. Селяни організовано виступили проти самодержавства, підтримували революційні виступи робітників. Зібравшись на сходку вони підтримали робітників Новосуханівської економії. Сумський повітовий справник доносив тимчасовому генерал-губернатору, що ліва сторона Терешківки, керована Овчаренком і двома братами Чайками, що підлягали затриманню має намір при з'явленні військової частини чинити опір косами.
-В 1905 році в Суханівці був страйк. Населення села Терешківка агітував Іван Чайка з підтримки суханівських робітників. Він проводив агітацію під лозунгом "Геть монархію!" За словами народу ці люди відносилися до соціал-демократів, В результаті цих подій Терешківка була розділена на два табори -частина села - Габлівщина - підтримувала чорносотенців, решта була настроєна проти самодержавства.
+В 1905 році в Суханівці був страйк. Населення села Терешківка агітував Іван Чайка з підтримки суханівських робітників. Він проводив агітацію під лозунгом "Геть монархію!" За словами народу ці люди відносилися до соціал-демократів.
-  У другій половині 1905 р. на Сумщині активізувала свою діяльність селянська спілка, яка мала найбільш міцні позиції в Сумському і Кролевецькому повітах. У жовтні - грудні в 13 населених пунктах Сумського, Лебединського і Охтирського повітів (у Вирах, Терешківці, Яструбиному, Ульянівці та ін.) селяни усунули місцеву владу й створили селянський комітети. Про це свідчать такі документи: "Об организации в селе крестьянского комитета. Донесение в Харьковское жандармское управление. Павел Михайлович Линтварев сгруппировал вокруг себя партию земских служащих, врачей, акушерок, фельдшеров, народных учителей. Сам он разъезжал по селениям и собирая сходы, говорил о необходимости присоединения к «Всероссийскому Крестьянскому Союзу» и устраивал местные крестьянские комитеты, во главе которых обыкновенно ставились учителя и служащие земства. Так, в с. Терешковка, создан комитет во главе с крестьянином Иваном Чайкой."
+В результаті цих подій Терешківка була розділена на два табори -частина села - Габлівщина - підтримувала чорносотенців, решта була настроєна проти самодержавства.
 Другий документ про події революції в нашому селі розповідає "В с. Терешковка того же уезда 23 октября около училища были выставлены два флага - красный с надписью: «Да здравствует свобода, земля и воля!» и черный с надписью: «Вечная память борцам, погибшим за свободу!». Было предъявлено требование отслужить панихиду".
- Інший документ повідомляє: "14. II. 1906 Сумской уезд. О привлечении к судебной ответственности лиц, принимавших участие в революционных выступлениях.
+Інший документ повідомляє: "14. II. 1906 Сумской уезд. О привлечении к судебной ответственности лиц, принимавших участие в революционных выступлениях.
 Постановление Сумского временного генерал-губернатора. Постановление 10
 Генерал-губернатор Худорович: Иван Чайкин - агитатор революционер; Федор Сокол, Иван Бесараб, Данило Ольшанский - на 3 месяца ареста при тюрьме..."
@@ Рядок 53: / Рядок 54: @@
 Відбувалися революційні виступи і 1907 р. Загалом Сумський повіт відзначився страйком сільськогосподарських робітників економії графині Строга нової. Та революція в цей час неухильно йшла на спад. Якщо в 1905 р. в Сумському, Охтирському й Лебединському повітах відбулося 115 революційних виступів, то за два наступні роки - 117. Для усмирения прислали драгунів.
 Події революції 1905 - 1907 рр. переконливо показали царському урядові необхідність проведення радикальних реформ, особливо в аграрних відносинах на селі. На чолі цих реформ став Петро Столипін. Указ 9 листопада 1906 р. та виданий на його основі закон 14 червня 1910 р. руйнували общинне землеволодіння й сприяли розвитку і подальшому зміцненню заможних господарств. В наслідок реформування сільського господарства посилився процес швидкого розорення й зубожіння селянства. Так, наприклад, 1910 р. в Сумському повіті було 97.1 % малоземельних і безземельних господарств, безкінні господарства в Сумському повіті становили - 19.3 %.
-Розорені малоземельні селяни і середняки шукали виходу з скрутного становища в переселенні до Сибіру. Про розміри міграції говорить такий факт,що в період з 1906 - 1908 рр. з Сумського, Лебединського і Охтирських повітів
+Розорені малоземельні селяни і середняки шукали виходу з скрутного становища в переселенні до Сибіру. Про розміри міграції говорить такий факт,що в період з 1906 - 1908 рр. з Сумського, Лебединського і Охтирських повітів виїхало 7161 переселенців
 виїхало 7161 переселенців
 Незчисленні лиха жителям нашого краю принесла Перша світова війна. Через відсутність палива і мобілізацією в армію призупинилась діяльність багатьох підприємств. Особливо великої шкоди завдала війна сільському господарству. Понад 40 % чоловіків, які працювали в селі було мобілізовано в армію. В зв'язку з війною значно скоротилась посівна площа сільськогосподарських культур, зменшилося поголів'я худоби. Це привело до підвищення цін на продукти споживання. Так, по Сумському повіту з березня 1914 по вересень 1916 р. підвищились ціни на жито на 205.4 %, на овес -236.7 %, на просо - 210 %, гречку - 208.2 %, на масло, м'ясо, сало - 300 %.
 Голод і розруха, не задоволення війною і політикою царизму в країні приводили до зростання кризового стану імперії, що в невдовзі вийшла після подій Лютневої революції 1917 р.

@@ Рядок 215: / Рядок 215: @@
 ==Фотогалерея==
 {|
-|[[Файл:ЗАКЛАДНИЙ_КАМІНЬ_ДЕРЕВЯНОЇ_ЦЕРКВИ_СВЯТОЇ_КАТЕРИНИ.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:ЗАКЛАДНИЙ_КАМІНЬ_ДЕРЕВЯНОЇ_ЦЕРКВИ_СВЯТОЇ_КАТЕРИНИ.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Закладний камінь деревної церкви святої Катерини]]
-|[[Файл:Парасочка_Б.П..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:Парасочка_Б.П..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Голова колгоспу Парасочка Б.П.]]
-|[[Файл:КРИВОШАП_П.К..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:КРИВОШАП_П.К..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|В'язень Бухенвальда Кривошап П.К]]
-|[[Файл:Старий_ПАМЯТНИК.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:Старий_ПАМЯТНИК.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Старий пам'ятник загиблим воїнам-односельцям]]
-|[[Файл:Снагощенко_Д.К..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:Снагощенко_Д.К..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Голова колгоспу Снагощенко К.Д.]]
 |-
-|[[Файл:Відкриття_памятника_1.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:Відкриття_памятника_1.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Відкриття пам'ятника 1972 1]]
-|[[Файл:Відкриття_памятника_2.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:Відкриття_памятника_2.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Відкриття пам'ятника 1972 2]]
-|[[Файл:СТАРИЙ_КЛУБ.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:СТАРИЙ_КЛУБ.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Приміщення старого клубу на фундаменті церкви]]
-|[[Файл:Краєвид_села.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:Краєвид_села.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Краєвиди села. Ставок]]
-|[[Файл:Сучасний_вигляд_школи.JPG|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|555]]
+|[[Файл:Сучасний_вигляд_школи.JPG|200px|thumb|left|Підпис під зображенням|Сучасний вигляд Терешківського НВК]]
 |}