Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна - Історія редагувань

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-06-05T05:37:48Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T08:48:19Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T08:45:29Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T08:42:57Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T08:36:31Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T08:33:27Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T08:32:21Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T08:22:15Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T07:55:57Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T07:29:06Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 :Мої відповіді:
-  :Первинна -  по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
 Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
 Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.

← Попередня версія		Версія за 08:48, 19 травня 2015
Рядок 101:		Рядок 101:

	Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+	Мої відповіді:
		+
		+	Специфіка викладання історії та суспільних дисциплін на сучасному етапі - це постійні трансформаційні процеси в українському суспільстві, які формують нові демократичні цінності та пріоритети, змушують переглядати своє світосприйняття
		+
		+
		+	--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна\|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна\|обговорення]]) 11:48, 19 травня 2015 (EEST)

	===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.\|ІКТ у викладанні предметів]]===		===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.\|ІКТ у викладанні предметів]]===

← Попередня версія		Версія за 08:45, 19 травня 2015
Рядок 87:		Рядок 87:

	Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+	Мої відповіді
		+
		+	1.Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робити помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього
		+
		+	--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна\|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна\|обговорення]]) 11:45, 19 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 69: / Рядок 69: @@
 . Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?
-. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.
+. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
-:Мої відповіді:
+Мої відповіді:
 Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.
@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 Мої відповіді
-:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною
+:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.
-−
 --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:32, 19 травня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 08:33, 19 травня 2015
Рядок 30:		Рядок 30:

	--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна\|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна\|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна\|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна\|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)
		+

	Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:		Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

← Попередня версія		Версія за 08:32, 19 травня 2015
Рядок 57:		Рядок 57:
	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

		+	Мої відповіді

		+	:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною
		+
		+
		+	--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна\|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна\|обговорення]]) 11:32, 19 травня 2015 (EEST)
	'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].		'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

← Попередня версія		Версія за 08:22, 19 травня 2015
Рядок 36:		Рядок 36:

	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+	Мої відповіді:
		+	:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
		+	:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
		+	:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
		+	:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
		+	:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".
		+
		+	--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна\|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна\|обговорення]]) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 . Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
-первинна.
 :Мої відповіді:
-По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
+  :Первинна -  по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
 Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
 Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)
 Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

← Попередня версія		Версія за 07:29, 19 травня 2015
Рядок 26:		Рядок 26:
	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

		+	:Мої відповіді:
		+	Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

		+	--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна\|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна\|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)
	Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:		Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання: