Обговорення користувача:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна - Історія редагувань

Кочкарьова Тетяна Анатоліївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:33:38Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Кочкарьова Тетяна Анатоліївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:23:23Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Кочкарьова Тетяна Анатоліївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:12:21Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Кочкарьова Тетяна Анатоліївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:02:43Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Кочкарьова Тетяна Анатоліївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T06:52:39Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Кочкарьова Тетяна Анатоліївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T06:42:44Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Ніколаєнко Світлана Петрівна в 19:33, 18 травня 2015

2015-05-18T19:33:47Z

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-18T19:32:36Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-18T19:29:28Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-18T19:28:52Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

@@ Рядок 79: / Рядок 79: @@
 -	демонстрація предметів у статиці і динаміці
 -	схематична, таблична, текстова інформація
--	звукозаписи тощо
+-	звукозаписи тощо.
 .У своїй педагогічній діяльності я використовую стінні карти ( Українські землі у першій половині XIX ст..,Друга світова війна. Воєнні дії в Європі  (19 листопада 1942- 9 травня 1945 років), атласи (наприклад Атлас зі всесвітньої історії. Новітній період  (1914-1939 роки),Всесвітня історія),Електронний атлас «Історія України).--[[Користувач:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|Кочкарьова Тетяна Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|обговорення]]) 10:12, 19 травня 2015 (EEST)
@@ Рядок 91: / Рядок 91: @@
 Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
-Відповіді:
 Відповіді:
@@ Рядок 97: / Рядок 97: @@
 Міжпредметний: інтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких принагідних відомостях з
 іншого чи інших предметів ( наприклад, Культура України п.п. XVII ст. (історія України) + Поняття культури
-(Людина і світ), Освіта жінки в України за романом «Роксолана». Інтегрований :інтеграція носить повний характер і представлена висвітленням окремих розділів уроку.( наприклад: Грецька культура (всесвітня історія) + Міфи про Геракла (світова література).--[[Користувач:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|Кочкарьова Тетяна Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|обговорення]]) 10:23, 19 травня 2015 (EEST)
+(Людина і світ), Освіта жінки в України за романом «Роксолана». Інтегрований :інтеграція носить повний характер і представлена висвітленням окремих розділів уроку.( наприклад: Римська культура (всесвітня історія) + Поеми вергілія (світова література).--[[Користувач:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|Кочкарьова Тетяна Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|обговорення]]) 10:23, 19 травня 2015 (EEST)
@@ Рядок 106: / Рядок 106: @@
 Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 72: / Рядок 72: @@
 Відповіді:
-ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує
+.ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує
 -	інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань.
 -	подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці;
@@ Рядок 87: / Рядок 87: @@
-Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.
+Наведіть приклади використання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.
 Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
-.Необ'єктивність фотознімків як історичних джерел полягає  у тому що, цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.
+.Необ'єктивність фотознімків як історичних джерел полягає  у тому що, цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.--[[Користувач:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|Кочкарьова Тетяна Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|обговорення]]) 10:12, 19 травня 2015 (EEST)
 Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:
@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 У своїй діяльності, я використовую такі нетрадиційні форми навчання :уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр), які розвивають   образне мислення, фантазію, уяву учнів.
-Уроки-подорожі, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожі, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження)які  пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, проявленням талантів, розвитком здатності до науковихх досліджень. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки — “Слідство ведуть знавці”, уроки-імпровізації, уроки-імітації тощо,які  передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом.  Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована пантоміма, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми — діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.Під час проведення уроків-психотренінгів  підтримую  в учнів прагнення до пошуку нових і нестандартних рішень, забезпечити емоційну підтримку (“Молодець”, “Як добре в тебе виходить”), переживання успіху. Дітям повинні приносити радість і гра, і спілкування з ровесниками, і пізнання нового.
+Уроки-подорожі, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожі, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження)які  пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, проявленням талантів, розвитком здатності до науковихх досліджень. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки — “Слідство ведуть знавці”, уроки-імпровізації, уроки-імітації тощо,які  передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом.  Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована пантоміма, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми — діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.Під час проведення уроків-психотренінгів  підтримую  в учнів прагнення до пошуку нових і нестандартних рішень, забезпечити емоційну підтримку (“Молодець”, “Як добре в тебе виходить”), переживання успіху. Дітям повинні приносити радість і гра, і спілкування з ровесниками, і пізнання нового.--[[Користувач:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|Кочкарьова Тетяна Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|обговорення]]) 10:12, 19 травня 2015 (EEST)
-−
-−
 '''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі"  [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].
@@ Рядок 60: / Рядок 58: @@
 -Облік результативності окремого етапу процесу навчання;
 -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні.
-Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями.  Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.
+Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями.  Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною. --[[Користувач:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|Кочкарьова Тетяна Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Кочкарьова Тетяна Анатоліївна|обговорення]]) 10:12, 19 травня 2015 (EEST)
+.
@@ Рядок 72: / Рядок 70: @@
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 '''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''

← Попередня версія		Версія за 07:02, 19 травня 2015
Рядок 52:		Рядок 52:

	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+	Відповіді

		+	Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання.
		+	Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу.
		+	Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів:
		+	-Діагностування та коригування знань та вмінь учнів;
		+	-Облік результативності окремого етапу процесу навчання;
		+	-Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні.
		+	Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.
		+	.

	'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].		'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

← Попередня версія		Версія за 06:52, 19 травня 2015
Рядок 36:		Рядок 36:

	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+	Відповіді:
		+
		+	У своїй діяльності, я використовую такі нетрадиційні форми навчання :уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр), які розвивають образне мислення, фантазію, уяву учнів.
		+	Уроки-подорожі, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожі, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження)які пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, проявленням талантів, розвитком здатності до науковихх досліджень. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки — “Слідство ведуть знавці”, уроки-імпровізації, уроки-імітації тощо,які передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована пантоміма, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми — діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.Під час проведення уроків-психотренінгів підтримую в учнів прагнення до пошуку нових і нестандартних рішень, забезпечити емоційну підтримку (“Молодець”, “Як добре в тебе виходить”), переживання успіху. Дітям повинні приносити радість і гра, і спілкування з ровесниками, і пізнання нового.

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 ==== Інтерактивні практичні заняття ====
-Шановна пані Леся!
+Шановна пані Тетяно!
 Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

← Попередня версія		Версія за 19:29, 18 травня 2015
Рядок 6:		Рядок 6:
	==== Інтерактивні практичні заняття ====		==== Інтерактивні практичні заняття ====

		+	==== Інтерактивні практичні заняття ====
		+
		+
		+	==== Індивідуальні заняття ====
		+
		+
		+
		+	==== Консультації ====
		+
		+
		+	====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
		+
		+
		+	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
 ===[[Теорія та методика фахової дисципліни Кочкарьова Т.А.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===
 ===[[ІКТ у викладанні предметів Кочкарьова Т.А.|ІКТ у викладанні предметів]]===