Обговорення користувача:Обуховська Юлія Миколаївна - Історія редагувань

Обуховська Юлія Миколаївна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T07:53:28Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Обуховська Юлія Миколаївна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T07:18:53Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Обуховська Юлія Миколаївна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-19T07:16:30Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

2015-05-18T19:58:50Z

‎Теорія та методика фахової дисципліни

Матковська Марина Вікторівна: /* Педагогічна інноватика */

2015-05-06T07:04:00Z

‎Педагогічна інноватика

Обуховська Юлія Миколаївна: /* Психологія */

2015-04-26T10:47:20Z

‎Психологія

Обуховська Юлія Миколаївна: /* Психологія */

2015-04-26T10:38:26Z

‎Психологія

Матковська Марина Вікторівна: /* Педагогічна інноватика */

2015-04-22T08:30:14Z

‎Педагогічна інноватика

Троіцька Марина Євгенівна: /* Психологія */

2015-04-14T10:05:56Z

‎Психологія

Матковська Марина Вікторівна: /* Педагогічна інноватика */

2015-03-31T08:19:05Z

‎Педагогічна інноватика

← Попередня версія		Версія за 07:53, 19 травня 2015
Рядок 50:		Рядок 50:

	Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.		Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.
		+
		+	Мої відповіді:
		+	Контроль навчання як частина дидактичного процесу і дидактична процедура висуває проблеми про функції перевірки та її зміст, види, методи і форми контролю, про вимірювання і, отже, про критерії якості знань, вимірювальні шкали і засоби вимірювання, про успішність навчання і неуспішність учнів. Найважливішими принципами діагностування і контролю успішності учнів є: об'єктивність, систематичність, наочність (гласність), диференційованість та індивідуальний характер, вимогливість учителя, єдність вимог та ін. Об'єктивність полягає в науково обґрунтованому змісті діагностичних тестів (завдань, запитань), діагностичних процедур, рівному, дружньому ставленню педагога до всіх учнів, точному, адекватному встановленим критеріям оцінюванню знань учнів. Практично об'єктивність діагностування означає, що виставлені оцінки співпадають незалежно від методів і засобів контролювання і педагогів, що здійснювали діагностування
		+
		+	--[[Користувач:Обуховська Юлія Миколаївна\|Обуховська Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Обуховська Юлія Миколаївна\|обговорення]]) 10:53, 19 травня 2015 (EEST)

	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

@@ Рядок 103: / Рядок 103: @@
 Мої відповіді:
+Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. За короткий час в Україні створену нову цілісну систему викладання історії України та Всесвітньої історії, повністю оновлено зміст та структуру історичної освіти. Новий навчально-методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічні технології, їхнє поєднання з досягненнями народної педагогіки, яка була завжди властива українському народові. За останні роки сформувався новий образ учителя історії. Його праця сповнена великої відповідальності.--[[Користувач:Обуховська Юлія Миколаївна|Обуховська Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Обуховська Юлія Миколаївна|обговорення]]) 10:18, 19 травня 2015 (EEST)
- Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. За короткий час в Україні створену нову цілісну систему викладання історії України та Всесвітньої історії, повністю оновлено зміст та структуру історичної освіти. Новий навчально-методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічні технології, їхнє поєднання з досягненнями народної педагогіки, яка була завжди властива українському народові. За останні роки сформувався новий образ учителя історії. Його праця сповнена великої відповідальності.
 --[[Користувач:Обуховська Юлія Миколаївна|Обуховська Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Обуховська Юлія Миколаївна|обговорення]]) 10:16, 19 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:
@@ Рядок 20: / Рядок 32: @@
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
@@ Рядок 42: / Рядок 63: @@
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
@@ Рядок 49: / Рядок 85: @@
 Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.
@@ Рядок 60: / Рядок 101: @@
 Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 ===[[ІКТ у викладанні предметів Обуховська Ю.М.|ІКТ у викладанні предметів]]===

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
 ===[[Теорія та методика фахової дисципліни Обуховська Ю.М.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===
 ===[[ІКТ у викладанні предметів Обуховська Ю.М.|ІКТ у викладанні предметів]]===

@@ Рядок 175: / Рядок 175: @@
 *д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
 --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)
 ===Консультація===
 Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
 --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:19, 31 березня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 10:47, 26 квітня 2015
Рядок 40:		Рядок 40:

	Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:05, 14 квітня 2015 (EEST)		Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:05, 14 квітня 2015 (EEST)
		+
		+	'''Мої відповіді:'''
		+	Вимоги до тестових завдань:
		+
		+	1.Уникайте використання очевидних, тривіальних, малозначних питань і формулювань.
		+	2.Дотримуйтесь правил граматики, пунктуації і риторики. Тестові завдання мають бути найбільш “читабельні”.
		+	3.Уникайте використання неясних виразів і слів (виключаючи випадки складання тесту спеціально для цілей, пов'язаних із знанням цих слів).
		+	4.Уникайте втрати часу. Складайте завдання, які можуть бути виконані за мінімальний час.
		+	5. При тестуванні вашою метою має бути не кількість тестових завдань, а віддзеркалення всіх цілей тестування.
		+	6.Уникайте взаємозв'язаних завдань, де зміст одного завдання підказує відповідь на інше завдання.
		+	7.Уникайте ненавмисних підказок в завданнях і зразках відповіді. Ці підказки є одним із способів вгадування правильної відповіді без володіння достатніми знаннями або уміннями.
		+	8.Завдання має бути сформульоване не у формі питання, а у формі твердження грамотно, коротко, чітко, ясно, без повторів, малозрозумілих слів і символів, без використання негативних частинок.
		+	9.Не рекомендується включати в тестові завдання:-дискусійні питання і відповіді;
		+	-завдання, що мають громіздкі формулювання;
		+	10. Із завдання необхідно вилучити всі вербальні асоціації, що підказуватимуть вибір правильної відповіді.
		+
		+	--[[Користувач:Обуховська Юлія Миколаївна\|Обуховська Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Обуховська Юлія Миколаївна\|обговорення]]) 13:47, 26 квітня 2015 (EEST)

	===[[Педагогічна інноватика Обуховська Ю.М.\|Педагогічна інноватика]]===		===[[Педагогічна інноватика Обуховська Ю.М.\|Педагогічна інноватика]]===

← Попередня версія		Версія за 10:38, 26 квітня 2015
Рядок 11:		Рядок 11:

	Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:27, 25 березня 2015 (EET)		Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:27, 25 березня 2015 (EET)
		+
		+	Доброго дня! Моя відповідь:
		+	Визначити рівень здатності учнів до навчання можна шляхом діагностування та аналізуючи успішність.
		+	Навченість - це досягнутий на момент діагностування рівень сформованості наміченого продукту.ТАк, як я , учитель історії, тому для визначення навченості учнів з історії використовую різні типи тестувань. Залежно від рівня знань тести можна поділити на:
		+	1) тести на розпізнання (виконання дії з підказкою);
		+	2) конструктивні (покликані виявити вміння учнів відтворювати інформацію по пам’яті для вирішення задач);
		+	3) тести-задачі (перевіряють евристичні уміння перетворювати засвоєні методики навчання, алгоритми діяльності для розв’язання запропонованої задачі);
		+	4) задачі-проблеми (виявляють творчі вміння учнів, тобто дослідницькі можливості з отри¬мання нової інформації, відсутній еталон розв’язання задачі).
		+	Правильно складені тести дають змогу здійснити об’єктивний вимір якостей учнів. Саме за допомогою тестів можна більш чітко оцінити учнів за дванадцятибальною шкалою, усунути волюнтаризм в оцінюванні їхніх знань і умінь.
		+	Для історії, можна виділити чотири рівні навченості, на кожному з яких навчальні досягнення учнів якісно різняться:
		+	1. Рівень запам’ятовування і відтворення історичної інформації (механічного відтворення). На цьому рівні історична освіта школяра характеризується лише кількісними показниками.
		+	2. Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.
		+	3. Рівень застосування історичних знань (застосування стандартних умінь). Перебуваючи на цьому рівні, учень може виконати типові пізнавальні завдання, спираючись на відомі йому фактичні дані та алгоритми дій (шаблони, інструкції, пам’ятки).
		+	4. Рівень перенесення (творчості). Учень самостійно «конструює» нові для нього історичні знання, використовуючи додаткові джерела фактичних даних та самостійно укладені на основі стандартних схеми дій.
		+	Досягнення учнями відповідного рівня навченості можна перевірити за допомогою завдань різного типу та різного рівня складності.
		+	Учень повинен виконувати такі стандартні завдання:
		+	• наносити на контурну карту кордони держав, позначати їх столиці, місця, де відбулись визначні історичні події, напрямки розгортання суспільних рухів, військових дій тощо;
		+	• малювати схеми битв, соціальної структури країн, політичного устрою держав, графіки та діаграми, що характеризують соціально-економічний розвиток країн;
		+	• ставити запитання до текстів історичного змісту;
		+	• укладати хронологічні та синхроністичні таблиці;
		+	• порівнювати історичні документи, діяльність історичних осіб, спосіб життя різних спільнот в різні епохи, виявляти спільне й відмінне.
		+	Є декілька рівнів навченості з історії.Після проведення різних вправ учитель визначає на якому рівні знаходиться певний учень.Найвищий рівень навченостіназивається перенесенням, коли учень,спираючись на відому йому історичну інформацію,самостійно нестандартним способом «конструює» нові знання.Для виявлення рівня перенесення (творчості) учням слід пропонувати проблемні та евристичні завдання. При цьому обов’язковою умовою для визначення того, що учень досяг рівня перенесення, є відсутність текстів, подібних за змістом і структурою до тексту, створеного учнем.Навчанню учнів та діагностуванню їхньої навченості передує визначення навчальних цілей розділів, тем та уроків історії України і всесвітньої історії. Потрібно планувати конкретні досягнення учнів на всіх рівнях історичної освіти.
		+	--[[Користувач:Обуховська Юлія Миколаївна\|Обуховська Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Обуховська Юлія Миколаївна\|обговорення]]) 13:38, 26 квітня 2015 (EEST)
		+
		+
		+
		+

	Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:05, 14 квітня 2015 (EEST)		Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:05, 14 квітня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 10:05, 14 квітня 2015
Рядок 11:		Рядок 11:

	Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:27, 25 березня 2015 (EET)		Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:27, 25 березня 2015 (EET)
		+
		+	Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:05, 14 квітня 2015 (EEST)

	===[[Педагогічна інноватика Обуховська Ю.М.\|Педагогічна інноватика]]===		===[[Педагогічна інноватика Обуховська Ю.М.\|Педагогічна інноватика]]===

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 * Ваше ставлення  до новаторства та ступінь  поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
 Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 2 березня 2015 (EET)
 '''МОї відповіді:'''
@@ Рядок 126: / Рядок 128: @@
 *д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
 --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)