Психологія Краснощок І. М. - Історія редагувань

Краснощок Іван Миколайович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-11T20:07:00Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Краснощок Іван Миколайович: /* Індивідуальні заняття */

2015-04-15T19:54:24Z

‎Індивідуальні заняття

Троіцька Марина Євгенівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-04-14T10:24:56Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Троіцька Марина Євгенівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-03-25T11:28:49Z

‎Індивідуальні заняття

Троіцька Марина Євгенівна: /* Консультації */

2015-03-25T11:07:38Z

‎Консультації

Краснощок Іван Миколайович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-03-24T18:29:16Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Краснощок Іван Миколайович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-03-24T18:24:58Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Троіцька Марина Євгенівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-03-16T11:59:50Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Троіцька Марина Євгенівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-03-06T09:13:13Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Краснощок Іван Миколайович: /* Індивідуальні заняття */

2015-02-26T18:46:03Z

‎Індивідуальні заняття

Показати зміни

← Попередня версія		Версія за 20:07, 11 травня 2015
Рядок 142:		Рядок 142:

	дякую за плідну роботу. Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:24, 14 квітня 2015 (EEST)		дякую за плідну роботу. Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:24, 14 квітня 2015 (EEST)
		+
		+
		+
		+	Основні вимоги до тестів та інших діагностичних методів обґрунтував сучасний англійський психолог Пол Клайн. До них належать такі обов'язкові умови: застосування шкали відношень або, як мінімум, шкали інтервалів, надійність, валідність, дискримінативність, наявність нормативних даних, а також такі вимоги, як просте формулювання і однозначність тестових завдань, обмеження часу їх виконання, соціокультурна адаптивність тесту, операціоналізація, верифікація тощо.--[[Користувач:Краснощок Іван Миколайович\|Краснощок Іван Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Краснощок Іван Миколайович\|обговорення]]) 23:06, 11 травня 2015 (EEST)

	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

← Попередня версія		Версія за 19:54, 15 квітня 2015
Рядок 79:		Рядок 79:

	Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:28, 25 березня 2015 (EET)		Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:28, 25 березня 2015 (EET)
		+
		+
		+	здатність до навчання, або здатність до навчання, являє собою поняття, що характеризує розумові здібності учня, тобто "Здатність досягати у більш короткий термін більш високого рівня засвоєння" [2, цит. по Богоявленської]. Приблизно в тому ж значенні використовує В.А. Крутецкий поняття "здатність до вивчення". З.І. Калмикова під обучаемостью розуміє "систему інтелектуальних властивостей особистості, що формуються якостей розуму, від яких залежить продуктивність навчальної діяльності" [1, цит. по Калмикової].
		+	Рівень і специфіка навченості визначаються низкою якостей розуму. У різних дослідженнях виділяються різні якості: швидкість засвоєння, гнучкість мислення, зв'язок конкретних і абстрактних компонентів; глибина розуму, гнучкість розуму, стійкість розуму, усвідомленість розумової діяльності, самостійність розуму, економічність мислення. На здатність до навчання впливають і особливості психіки учнів: увага, пам'ять, риси характеру та ін Так само виділяють такі критерії визначення здатності до навчання як швидкість засвоєння, гнучкість процесу мислення і зв'язок конкретних і абстрактних компонентів в мисленні. --[[Користувач:Краснощок Іван Миколайович\|Краснощок Іван Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Краснощок Іван Миколайович\|обговорення]]) 22:54, 15 квітня 2015 (EEST)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

@@ Рядок 136: / Рядок 136: @@
 Аналіз роботи вчителів математики і особистий досвід використання тестів у навчальному процесі показують, що систематичний облік знань за тестовою методикою в поєднанні з традиційними формами контролю значно активізує розумову діяльність учнів, підвищує культуру логічних перетворень і письмових обчислень.
 Таким чином, тестовий контроль при грамотному використанні є одним з інструментів управління навчальним процесом, дозволяючи визначити досягнення кожним учнем обов'язкового рівня оволодіння навчальним матеріалом, а також його готовності до подальшого вивчення наступних розділів програми з математики. --[[Користувач:Краснощок Іван Миколайович|Краснощок Іван Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Краснощок Іван Миколайович|обговорення]]) 20:24, 24 березня 2015 (EET)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

← Попередня версія		Версія за 11:28, 25 березня 2015
Рядок 77:		Рядок 77:

	Активність учнів також залежить від розвитку мислення. Рівень практичних дій і у сильних і у слабких школярів практично однаковий. Мотивація, відношення до учня також залежить від того, як учень справляється з роботою, чи отримує він задоволення від неї чи ні. Наведені міркування говорять про те, що з усіх критеріїв, що використовуються для організації індивідуального підходу до навчання учнів, рівень розвитку мислення – найважливіший. Аналіз методичної літератури показує, що проблема індивідуалізації навчання часто розв’язується без урахування мети розвитку мислення. Учитель з досвідом робить це інтуїтивно вірно, але початківець захоплюється зовнішньою стороною індивідуального підходу. Необхідно, щоб обидва могли свідомо їх реалізовувати.--[[Користувач:Краснощок Іван Миколайович\|Краснощок Іван Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Краснощок Іван Миколайович\|обговорення]]) 20:46, 26 лютого 2015 (EET)		Активність учнів також залежить від розвитку мислення. Рівень практичних дій і у сильних і у слабких школярів практично однаковий. Мотивація, відношення до учня також залежить від того, як учень справляється з роботою, чи отримує він задоволення від неї чи ні. Наведені міркування говорять про те, що з усіх критеріїв, що використовуються для організації індивідуального підходу до навчання учнів, рівень розвитку мислення – найважливіший. Аналіз методичної літератури показує, що проблема індивідуалізації навчання часто розв’язується без урахування мети розвитку мислення. Учитель з досвідом робить це інтуїтивно вірно, але початківець захоплюється зовнішньою стороною індивідуального підходу. Необхідно, щоб обидва могли свідомо їх реалізовувати.--[[Користувач:Краснощок Іван Миколайович\|Краснощок Іван Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Краснощок Іван Миколайович\|обговорення]]) 20:46, 26 лютого 2015 (EET)
		+
		+	Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:28, 25 березня 2015 (EET)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

@@ Рядок 79: / Рядок 79: @@
 ==== Консультації ====
+Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:07, 25 березня 2015 (EET)
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

← Попередня версія		Версія за 18:29, 24 березня 2015
Рядок 137:		Рядок 137:
	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
	Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:59, 16 березня 2015 (EET)		Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:59, 16 березня 2015 (EET)
		+	Готовність вчителя до роботи з обдарованими учнями
		+	Система психолого-педагогічних відносин суб'єкт - суб'єктного характеру, спрямовану на розвиток здібностей обдарованого учня та підвищення професіоналізму вчителя, передбачає здатність педагога ставити за мету професійної діяльності розвиток здібностей і обдарувань учнів, проектувати шляхи та засоби підвищення ефективності роботи в цьому напрямку. Готовність передбачає інтегративно-синтетичну взаємодію теоретичної, практичної, особистісної складових.
		+	Теоретична складова підготовки учителів до роботи з обдарованими учнями
		+	- Історія дослідження обдарованості
		+	- Основні сучасні концепції обдарованості
		+	- Проблеми прогнозування обдарованості
		+	- Особливості розвитку обдарованих індивідів
		+	- Вікові особливості прояву обдарованості
		+	- Методи та особливості діагностики обдарованих дітей
		+	- Психологічні та педагогічні аспекти, що треба врахувати під час добору змісту освітніх програм для обдарованих дітей
		+	- Вимоги до педагогів, які працюють з обдарованими дітьми
		+	- Умови ефективної взаємодії педагогів з обдарованими дітьми та їх родиною.
		+	Практична складова підготовки учителів до роботи з обдарованими учнями
		+	- Використовувати тренінги (розвитку креативності, пониження рівня тривожності, вміння долати страх перед невдачами та поразками, вироблення уміння змагатися)
		+	- Організовувати науково-дослідну роботу обдарованих учнів
		+	- Розробляти програми для індивідуального навчання обдарованих дітей
		+	- Здійснювати інноваційну діяльність
		+	- Поєднувати роботу з обдарованими учнями та класом
		+	- Створювати в класі доброзичливу атмосферу
		+	- Контролювати рівень емоційного вигорання як власного так і учнів
		+	- Залучати учнів до науково-дослідної діяльності
		+	- Розвивати позитивні якості обдарованих дітей
		+
		+
		+
		+	Особистісна складова готовності учителів до роботи з обдарованими учнями
		+	- Комунікативні якості
		+	- Спрямованість (творчі установки, мотиви, інтереси)
		+	- Якості характеру (чесність, порядність, справедливість, рішучість, цілеспрямованість)
		+	- Самосвідомість (рефлексивність, самопізнання, саморегуляція)
		+	- Інтелектуальні якості
		+	- Психофізіологічна компетентність
		+	- Готовність до адекватних діяльнісних проявів у певних ситуаціях, що визначені своєрідністю обдарованого учня
		+	- Повага до обдарованої особистості
		+	- Готовність до саморозвитку
		+	Методи та форми підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями
		+	- Наукова діяльність
		+	- Творчі групи
		+	- Конференції
		+	- Педагогічні майстерні
		+	- "Круглі столи”
		+	- Самоосвітня діяльність педагогів
		+	- Дистанційне навчання
		+	- Місцеві періодичні видання
		+	- Місцеве радіомовлення
		+
		+
		+	талант
		+
		+
		+	здібності до читання
		+
		+
		+
		+
		+	розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей--[[Користувач:Краснощок Іван Миколайович\|Краснощок Іван Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Краснощок Іван Миколайович\|обговорення]]) 20:29, 24 березня 2015 (EET)

@@ Рядок 83: / Рядок 83: @@
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:13, 6 березня 2015 (EET)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:59, 16 березня 2015 (EET)

← Попередня версія		Версія за 11:59, 16 березня 2015
Рядок 85:		Рядок 85:

	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
		+	Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:59, 16 березня 2015 (EET)