Психологія Одинока Л.Г. - Історія редагувань

Людаодинока: /* Консультації */

2015-05-06T11:26:42Z

‎Консультації

Людаодинока: /* Консультації */

2015-05-06T11:23:52Z

‎Консультації

Людаодинока: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-04-18T05:56:48Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Троіцька Марина Євгенівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-04-14T10:10:13Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Людаодинока: /* Індивідуальні заняття */

2015-03-26T19:12:15Z

‎Індивідуальні заняття

Людаодинока: /* Консультації */

2015-03-26T13:16:56Z

‎Консультації

Троіцька Марина Євгенівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-03-25T11:27:41Z

‎Індивідуальні заняття

Троіцька Марина Євгенівна: /* Консультації */

2015-03-25T11:06:20Z

‎Консультації

Людаодинока: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-03-23T18:33:11Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Троіцька Марина Євгенівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-03-16T11:58:52Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

@@ Рядок 242: / Рядок 242: @@
 ==== Консультації ====
-Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:06, 25 березня 2015 (EET)
+Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:06, 25 березня 2015 (EET)Доброго дня! В мене запитань немаэ,дякую.
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

@@ Рядок 243: / Рядок 243: @@
 ==== Консультації ====
 Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:06, 25 березня 2015 (EET)
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

@@ Рядок 265: / Рядок 265: @@
 У тестуванні присутній елемент випадковості. Наприклад, учень, що не відповів на просте запитання, може дати правильну відповідь на складніше. Причиною цього може бути, як випадкова помилка у першому випадку, так і вгадування відповіді у другому. Це спотворює результати тесту і призводить до необхідності врахування ймовірнісної складової при їх аналізі. Використання тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання забезпечує: - Високий рівень навчальних досягнень з предметів ; - Виховує ціннісне ставлення до навчальної діяльності; - Розвиває пам'ять, варіативно-логічне мислення; - Вміння робити правильний вибір; - Знижує рівень тривожності; - Допомагає вчителеві здійснювати своєчасно корекцію знань. Однак, поряд з перевагами перед традиційними способами перевірки знань, умінь і навичок, тестування супроводжується певними недоліками: 1) велика ймовірність вибору відповідей навмання; 2) неможливо простежити логіку учня. Отже, тести - це одна з форм контролю і оцінки знань, умінь і навичок, яка може і повинна використовуватися в поєднанні з іншими формами та методами контролю та оцінки.З повагою --[[Користувач:Людаодинока|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока|обговорення]]) 20:14, 8 березня 2015 (EET)
-Дякую за грунтовні відповіді.Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:10, 14 квітня 2015 (EEST)
+Дякую за грунтовні відповіді.Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:10, 14 квітня 2015 (EEST)Доброго дня! Педагогі́чне тестува́ння — це вид педагогічного діагностування, науково обґрунтована форма процесу вимірювання знань учнів, що базується на застосуванні педагогічних тестів.Важливими критеріями методів визначення (вимірювання) навченості є дієвість (валідність), надійність та ефективність їх результатів. Саме цими критеріями користуються більшість вчених-тестологів.Валідність методу — це комплексна характеристика, яка визначається як параметрами засобу та процедури вимірювання, так і властивостями ознаки, яка досліджується. Отже, валідність методу — це відповідність того, що вимірюється даним методом, тому, що потрібно вимірювати. За цим критерієм встановлюється сфера дійсності, для якої метод дає статистично вірогідні результати. Якщо мова йде про тестування діяльності певного рівня, то кваліфікаційні завдання, що пропонуються у тесті, повинні відповідати саме такому рівню складності, тобто їх не можна виконати засобами діяльності нижчого рівня. При цьому говорять про функціональну валідність тесту.Надійність методу вимірювання — це міра стійкості результатів, що впливає на точність, з якою можна виміряти ту чи іншу конкретну ознаку. Перевірка надійності методу стосується насамперед відновлення результатів при повторних вимірах.
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 264: / Рядок 264: @@
 Забезпечення об'єктивності і справедливості тесту вимагає прийняття спеціальних заходів по забезпеченню конфіденційності тестових завдань. При повторному застосуванні тесту бажано внесення змін до завдань.
 У тестуванні присутній елемент випадковості. Наприклад, учень, що не відповів на просте запитання, може дати правильну відповідь на складніше. Причиною цього може бути, як випадкова помилка у першому випадку, так і вгадування відповіді у другому. Це спотворює результати тесту і призводить до необхідності врахування ймовірнісної складової при їх аналізі. Використання тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання забезпечує: - Високий рівень навчальних досягнень з предметів ; - Виховує ціннісне ставлення до навчальної діяльності; - Розвиває пам'ять, варіативно-логічне мислення; - Вміння робити правильний вибір; - Знижує рівень тривожності; - Допомагає вчителеві здійснювати своєчасно корекцію знань. Однак, поряд з перевагами перед традиційними способами перевірки знань, умінь і навичок, тестування супроводжується певними недоліками: 1) велика ймовірність вибору відповідей навмання; 2) неможливо простежити логіку учня. Отже, тести - це одна з форм контролю і оцінки знань, умінь і навичок, яка може і повинна використовуватися в поєднанні з іншими формами та методами контролю та оцінки.З повагою --[[Користувач:Людаодинока|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока|обговорення]]) 20:14, 8 березня 2015 (EET)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

← Попередня версія		Версія за 19:12, 26 березня 2015
Рядок 215:		Рядок 215:

	Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:27, 25 березня 2015 (EET)		Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:27, 25 березня 2015 (EET)
		+	Моя відповідь:Поняття «здатність до навчання» було розкрито Б.Г. Ананьєва [1] і визначалося як сприйнятливість дитини до навчання, як складне явище, яке значною мірою зумовлено розвитком другої сигнальної системи. Н.А. Менчинська характеризувала здатність до навчання «як здатність до засвоєння знань і способів навчальної діяльності, що виявляється в ступені легкості і швидкості, з якою купуються знання і здійснюється оволодіння прийомами. Це властивість носить динамічний характер, і тим самим його вивчення дає можливість не тільки констатувати наявний стан, але і в якійсь мірі прогнозувати характер і темпи подальшого просування учня ». Пізніше здатність до навчання розглядається, перш за все, як сукупність інтелектуальних властивостей людини (узагальненість, усвідомленість, гнучкість, стійкість, самостійність, економічність мислення та ін) і сприйнятливість до допомоги . Ще Л.С. Виготський вказував на необхідність вивчати не тільки актуальний рівень, а й потенційні можливості розвитку дитини, які можуть бути розкриті при аналізі вміння дітей використовувати в процесі виконання завдань різні рівні допомоги. У дослідженнях, присвячених вивченню індивідуально-психологічних відмінностей у процесі навчання, найбільш загальними і основними показниками сприйнятливості до навчання вважаються ступінь розвитку продуктивного мислення, вміння організувати свою пізнавальну діяльність, направити її на вирішення певних завдань, підпорядкувати свої дії поставленій задачі . У ряді досліджень в поняття «учитися» включаються не тільки особливості мислення, але і сприйняття, уваги, пам'яті дітей.
		+	Учитися є складним, різноманітним і динамічним властивістю особистості, що виявляється в індивідуальних показниках легкості, швидкості та якості засвоєння застосування знань, умінь і навичок у процесі навчання і самостійного пізнання. У структуру навченості входять не тільки пізнавальні процеси (мислення, пам'ять, сприйняття, уява, увага), а й емоційно-вольові. Відзначається, що рівень навченості у великій мірі залежить від спадкових чинників і психофізичних особливостей особистості учня і внаслідок цього рідко підвищується навіть при великому обсязі педагогічної допомоги. ОЦІНКА рівня навченості МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ :Завдання дослідження Г.П. і І.П. Антонової були поставлені наступні:
		+	1. Визначити рівень сформованості деяких компонентів здатності до навчання у учнів I-III класів.
		+	2. Вивчити індивідуальні особливості та динаміку сугестивності у молодших школярів.
		+	3. Виявити характер співвідношення особливостей здатності до навчання і сугестивності учнів.
		+	Для визначення ступеня навченості була використана методика, що складається з трьох завдань. Одне з них було побудовано на навчальному матеріалі (арифметичному), а два на неучбовому. Всі завдання застосовувалися в експериментах з учнями I-III класів.
		+	Перше завдання полягало у виконанні видозміненого тесту числового ряду, розробленого Ю. Гутко для діагностики навченості дітей. Воно було спрямоване на виявлення уміння самостійно знаходити закономірність у математичному матеріалі і словесно формулювати її. Завдання полягало в наступному: спочатку дитині показували числовий ряд 1, 2, З. .. (Зразок) і вимагали визначити, в якій послідовності стоять числа, яке число повинно бути наступним, а потім вибрати необхідну картку з цифрою з набору і поставити в ряд. Потім випробуваному пропонувалося продовжити черзі 9 різних числових рядів, розпочатих експериментатором, шляхом викладання карток з цифрами. Експериментатор викладає перед дитиною перші три цифри числового ряду, дитина повинна вибрати четверту, п'яту і шосту цифри з набору шести-семи цифр і продовжити ряд, встановивши при цьому принцип побудови ряду.
		+	При оцінці виконання завдання враховувалися кількість і характер помилок. Максимальна кількість помилок, яке міг допустити випробуваний при виконанні всього завдання, - 110.
		+	Друге завдання - формування штучного поняття «гацун» на наочному матеріалі за зміненою методикою Виготського-Сафіна.
		+	Завдання полягало в наступному: випробуваному показували одну фігурку червоного кольору певної величини і форми і говорили: «Вона називається« гацун », показували напис на звороті. Потім фігурку-зразок прибирали, викладали набір з 16 фігурок, що відрізняються за формою (2 види), за кольором (червоні і зелені), за величиною (4 варіанти), і пропонували дитині вибрати тільки «гацуни» (див. рис.).
		+
		+	У правильності вибору він міг переконатися, перевернувши фігурку, при неправильному виборі випробовуваний повинен був всебічно проаналізувати фігурку, запропоновану в якості зразка, виділити істотні ознаки (колір і форма) та відволіктися від величини. Решта фігурки дитина повинна була аналізувати одночасно за двома істотними ознаками, встановивши між ними зв'язок, абстрагуватися від несуттєвого ознаки - величини - і сформулювати поняття «гацун». При визначенні рівня сформованості здатності до узагальнення враховувалися як якісні, так і кількісні показники (кількість помилок). Поряд з традиційними методами широко використовувалися навчальні ігри, тому що під час гри в учнів розвиваються такі якості, як готовність до співпраці, взаємодопомога, здатність до вирішення проблем, комунікативність, інтерес до самостійної діяльності та ін .1. Гра «Дивись не помились».
		+	Гра дозволяє розвинути узагальненість розумової діяльності, логічність мислення, сприяє формуванню умінь об'єднати фрагменти в логічне ціле, розвиває здібності до класифікації понять, абстрагування.
		+	Гра складається з декількох етапів. Спочатку проектуються через кодоскоп і за допомогою фронтальної роботи з групою повторюються всі формули скороченого множення.
		+	Потім група ділиться на 6 команд (по 4 особи), кожному гравцеві команди присвоюється номер. Для проведення гри необхідні попередні записи на відкидних дошках або ватмані - завдання командам.
		+	Гру веде вчитель. До дошки викликаються учні по черзі з кожної команди. Виконав завдання приносить команді 5 очок, що не впорався із завданням позбавляє команду 3 очок. Результати змагання записуються на дошці. За порушення дисципліни знімається 1 очко. . Гра "Лото".
		+	Гра спрямована на розвиток концентрації, переключення і розподіл уваги, активно тренує пам'ять.
		+	У спеціальному конверті учням пропонується набір карток. Краще, якщо їх буде більше, ніж відповідей на "Великий карті»), яка теж вкладена в конверт. Учень дістає «Велику карту», вирішує завдання на «Картці із завданням» і накриває нею відповідну відповідь на «Великій карті». Картки накладаються лицьовою стороною вниз. Якщо всі приклади вирішені правильно, то зворотні сторони карток становлять якийсь шифр: малюнок, креслення, букву і т. д. Учитель, проходячи по рядах, легко визначає результати роботи. Навчальність передбачає розгляд мотиваційної сфери особистості учня, його пізнавальних інтересів, установок на взаємовідносини з освітнім оточенням, оскільки для розвитку здібностей до навчання дитини має значення соціально-психологічний мікроклімат навчальної групи, її приймання учіння як цінності, характер відносин між педагогом і учнем і навіть ситуація в сім'ї дитини.
		+	Отже існують такі складники навчальності:
		+	• рівень розвитку пізнав сильних можливостей учня: особливості його мислення й мовлення, пам'яті й уваги, сенсорних і перцептивних процесів;
		+	• особливості особистості учня, своєрідність його характеру, емоційно-вольової й мотиваційної сфер;
		+	• характер ставлення учня до матеріалу, який засвоюється, до навчальної групи, педагогів і батьків або до інших людей, які впливають на його становлення як суб'єкта навчальної діяльності;
		+	• якості, що визначають можливості спілкування дитини й відповідні їм прояви особистості;
		+	• індивідуальні особливості активності й саморегуляції особистості учня.
		+	Основними якостями пізнавальних процесів, які забезпечують ефективне навчання, прийнято вважати довільність як здатність керувати пізнавальними процесами (довільність уваги, запам'ятовування, сприймання, аналітико — синтетична діяльність) та здатність до рефлексії, яка базується на розвитку мовленнєвих можливостей людини. Особливо важливими тут є здібності до розуміння й використання різних видів знакових систем (символьної, графічної, образної) як інструментів організації та презентації внутрішньо-психологічного змісту учня.Навчальність — це характеристика індивідуальних можливостей учня до осмислювання й засвоювання навчальної інформації, тобто запам'ятовування матеріалу, розв'язування задач, виконання різних типів контролю та оцінки навчальної діяльності.З повагою --[[Користувач:Людаодинока\|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока\|обговорення]]) 21:12, 26 березня 2015 (EET)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

← Попередня версія		Версія за 11:27, 25 березня 2015
Рядок 213:		Рядок 213:

	Отже, на мою думку правильно організована навчально-пізнавальна діяльність, зокрема використання індивідуального підходу до учнів на уроках, виявляє і закріплює творче начало учня.З повагою --[[Користувач:Людаодинока\|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока\|обговорення]]) 17:00, 28 лютого 2015 (EET)		Отже, на мою думку правильно організована навчально-пізнавальна діяльність, зокрема використання індивідуального підходу до учнів на уроках, виявляє і закріплює творче начало учня.З повагою --[[Користувач:Людаодинока\|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока\|обговорення]]) 17:00, 28 лютого 2015 (EET)
		+
		+	Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:27, 25 березня 2015 (EET)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

← Попередня версія		Версія за 18:33, 23 березня 2015
Рядок 239:		Рядок 239:
	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
	Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:58, 16 березня 2015 (EET)		Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:58, 16 березня 2015 (EET)
		+	Доброго вечора, Марина Євгенівна! Мої відповіді:1.1 Готовність учителя до роботи з обдарованими учнями виявляється у високому рівні професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Зважаючи на це, визначені такі компоненти готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями: позитивна мотивація; достатній рівень професійно-педагогічної компетентності; рефлексія і корекція.Для роботи з обдарованими від учителя вимагається :загальна професійна підготовка, предметні, високий рівень професійної компетентності в контексті системи пошуку, підтримки та розвитку особистості; наявність професійно важливих особистісних якостей (необхідного рівня інтелектуального розвитку, адекватної самооцінки, творчого особистого світогляду, доброзичливості та об’єктивності при оцінюванні діяльності учнів, почуття гумору, неупередженості, впевненості, енергійності); особлива витривалість нервово-психічної системи, емоційна стабільність; вміння розпізнавати ознаки обдарованості в інтелектуальній діяльності, творчих проявах, художній майстерності, спілкуванні, руховій сфері та заохочувати своїх учнів; уміння залучати до виявлення та розвитку обдарованості учня батьків, однолітків, створюючи з їх допомогою сприятливе середовище для розвитку здібностей та обдарувань учня; почуття великої відповідальності за результати роботи з обдарованими учнями; безперервне підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності для поліпшення результативності роботи з обдарованими учнями. А ГОЛЛОВНЕ ПОВИНЕН ВМІТИ КОЖЕН УЧИТЕЛЬ це: - стимулюватибажання учнів працювати самостійно; - заохочуватидо роботи над проектами, запропонованимисамими учнями; - переконуватиучнів у тому, що вчитель є їхнім однодумцем; - заохочуватидо максимальної захопленості у спільній діяльності; - виключати будь-який тиск на дітей, створювати розкутуатмосферу; - надавати дитині свободу вибору галузі застосуваннясвоїх здібностей.Обдарована дитина потребує вчителя, який здатний орієнтувати учня на одержання знань більш ефективними способами, формувати вміння й навички розумової діяльності, комунікації, самозбереження, спрямовувати розвиток здібностей дитини на вміння опрацьовувати величезні масиви інформації, розв’язувати проблеми тощо.ОТЖЕ функції вчителя: • організація та проведення занять; • розробка, коригування програм; • моніторинг результативності діяльності; • організація індивідуальної роботи; • підготовка учнів до конкурсів, оглядів; • контроль за рівнем знань і використанням програм; • узагальнення та систематизація матеріалів і результатів роботи; • підготовка матеріалів, методичних рекомендацій з організації роботи. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми. 2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагань. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї. 3. Учитель не повинен роботи з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі. 4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
		+
		+	Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми: 1. бути доброзичливим і чуйним; 2. розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси; 3. мати високий рівень інтелектуального розвитку; 4. мати широке коло інтересів; 5. бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей; 6. мати педагогічну та спеціальну освіту; 7. мати живий та активний характер; 8. володіти почуттям гумору; 9. виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконалення; 10. мати творчий, можливо, нетрадиційний особистісний світогляд; 11. бути цілеспрямованим і наполегливим; 12. володіти емоційною стабільністю; 13. уміти переконувати; 14. мати схильність до самоаналізу.2.2.З огляду на психологічні, фізіологічні, дидактичні та інші особливості навчання й розвитку обдарованих дітей, підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми передбачає: • наявність знань про те, що таке обдарованість та обдаровані діти, у чому особливості їхнього навчання й розвитку; • навчання основних організаційних форм, психологічних і дидактичних методів практичної роботи з обдарованими дітьми; • використання різних форм, методів, прийомів виявлення, навчання й розвитку обдарованих дітей у різних (часом нестандартних) умовах; • особистісне ставлення до обдарованого (як і до будь-якого іншого) учня не як до об’єкта педагогічного впливу, а як до суб’єкта спільно конструйованої педагогічної взаємодії, під час якої відбувається навчання й розвиток учнів. У педагогічному колективі до вчителя, його професійних та особистісних рис і якостей висуваються такі вимоги: • педагогічна майстерність; • педагогічна тактовність; • висока теоретична підготовка; • науково-методична діяльність; • наявність особистої педагогічної концепції; • толерантність і доброзичливість; • творчі здібності; • володіння іноземними мовами; • робота в мережі Інтернет. Для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьмипотрібно ппроводити: тематичні дискусії; – конференції з обміну досвідом; – слухання лекцій з елементами дискусій; – практичне ознайомлення з досвідом роботи вчителів на базі освітніх установ; – виконання творчих робіт слухачами; – тренінги; – консультації, спрямовані на розв’язання кон- кретних проблем чи питань, пов`язаних з реалізацією освіти обдарованих дітей; – тренінги для педагогічних закладів освіти за спецкурсами; – тренінги з питань створення спеціального освітнього середовища, в умовах загальноосвітнього навчального закладу; - розробка, видання методичних та інформацій- них матеріалів тощо. Проблема створення потужної, динамічної інтелектуальної еліти – одна з найактуальніших у контексті розбудови української державності. І провідну роль у цьому має відігравати система освіти. У ст. 35 Закону України «Про освіту» йдеться, зокрема, що «для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи ( з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової профільної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань». 3.3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: в) схильність.4.4. До діапазону академічних здібностей не відносять: б) здібності до читання.5.5 Творчість — це: а) розумова й практична ДИЯЛЬНИСТЬ, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей.З повагою --[[Користувач:Людаодинока\|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока\|обговорення]]) 20:33, 23 березня 2015 (EET)

← Попередня версія		Версія за 11:58, 16 березня 2015
Рядок 238:		Рядок 238:

	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
		+	Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:58, 16 березня 2015 (EET)