Психологія Приходько Н.Г - Історія редагувань

Наталія Григорівна Приходько в 09:31, 20 червня 2017

2017-06-20T09:31:36Z

Наталія Григорівна Приходько в 09:23, 20 червня 2017

2017-06-20T09:23:47Z

Наталія Григорівна Приходько в 09:20, 20 червня 2017

2017-06-20T09:20:41Z

Сидоренко Ірина Валеріївна в 14:33, 19 червня 2017

2017-06-19T14:33:28Z

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-19T14:32:17Z

‎Індивідуальні заняття

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-19T14:31:21Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Наталія Григорівна Приходько в 09:52, 19 червня 2017

2017-06-19T09:52:01Z

Наталія Григорівна Приходько в 08:30, 19 червня 2017

2017-06-19T08:30:50Z

Наталія Григорівна Приходько в 08:24, 19 червня 2017

2017-06-19T08:24:30Z

Наталія Григорівна Приходько в 08:11, 19 червня 2017

2017-06-19T08:11:18Z

← Попередня версія		Версія за 09:31, 20 червня 2017
Рядок 117:		Рядок 117:

	Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:33, 12 квітня 2017 (EEST)		Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:33, 12 квітня 2017 (EEST)
−	Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.---[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько\|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько\|обговорення]]) 12:23, 20 червня 2017 (EEST)	+	Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.---[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько\|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько\|обговорення]]) 12:23, 20 червня 2017 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 09:23, 20 червня 2017
Рядок 117:		Рядок 117:

	Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:33, 12 квітня 2017 (EEST)		Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:33, 12 квітня 2017 (EEST)
		+	Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.---[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько\|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько\|обговорення]]) 12:23, 20 червня 2017 (EEST)

@@ Рядок 110: / Рядок 110: @@
 Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 7 квітня 2017 (EEST)
+. Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 12:20, 20 червня 2017 (EEST)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+<p style="color:red;"><b>Чекаю Ваших відповідей за тематичною дискусією та модульним контролем! </b></p> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 17:33, 19 червня 2017 (EEST)
 ==== Інтерактивні практичні заняття ====
 '''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

@@ Рядок 88: / Рядок 88: @@
 Опис:завжди хочуть бути "хорошею ученицею".Легше адаптуються.
 Умови:кращі результати демонструють у предметах гуманітарного циклу.Старанніші і наполегливіші за хлопчиків.кращі результати в умовах унормованої діяльності.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 12:52, 19 червня 2017 (EEST)
 ==== Консультації ====

@@ Рядок 43: / Рядок 43: @@
 ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''
-'''''Дякую за відповіді!'''''
+'''''Дякую за співпрацю!До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 21 березня 2017 (EEST)
 . Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учень М. на уроках активний, але це не заважає увазі, ініціативний , відповідає на запитання, проявляє ініціативу у пошуку нової інформації. Але активність пов’язана з високою емоційністю. невдачі сприймає болісно. Переважає короткострокова пам’ять , матеріал вивчений раніше часково забуває. Мова швидка,у міжособистісних стосунках проявляє себе лідером.На мою думку  зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:30, 19 червня 2017 (EEST)
 ==== Інтерактивні практичні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 09:52, 19 червня 2017
Рядок 76:		Рядок 76:

	--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:36, 5 квітня 2017 (EEST)		--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:36, 5 квітня 2017 (EEST)
		+	Сфера:адаптація до школи
		+
		+	Хлопчики
		+
		+	Опис:стоять перед вибором,бути"хорошим учнем"або хлопчиком.СКЛАДНІШЕ ЗА ДІВЧАТОК КОМПЕНУЮТЬСЯ В СИТУАЦІЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ.
		+
		+	Умови:кращі результати демонструють з предметів математичного та природничого циклу.МАЮТЬ ГЛИБШІ ЗНАННЯ,ПРОТЕ МЕНШ СТАРАННІ І НАПОЛЕГЛИВІ В УМІННІ.Неслухняні,не люблять жорстокої регламентації,унормованості шаблонності.
		+
		+	Дівчатка
		+
		+	Опис:завжди хочуть бути "хорошею ученицею".Легше адаптуються.
		+
		+	Умови:кращі результати демонструють у предметах гуманітарного циклу.Старанніші і наполегливіші за хлопчиків.кращі результати в умовах унормованої діяльності.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько\|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько\|обговорення]]) 12:52, 19 червня 2017 (EEST)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 17 березня 2017 (EET)
+. З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. у цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки.не знаходить свого місця у соціальному оточенні. тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей"В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних( Латентність — від лат. latentis — прихований, невидимий: властивість об'єктів або процесів перебувати у прихованому стані, не виявляючи себе;) Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні.7.Тести для визначення рис особистості,тести мотивів,інтересів,цінностей, установок.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:24, 19 червня 2017 (EEST)
 ----

@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
-Тому, що стихійне формування - це об'єктивний та закономірний процес розвитку під впливом стихійних зовнішніх факторів. Сильно впливає на цей процес референтна особа, бо вона користується з боку дитини повагою та довірою.
 ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:50, 28 лютого 2017 (EET)
+.Тому, що стихійне формування - це об'єктивний та закономірний процес розвитку під впливом стихійних зовнішніх факторів. Сильно впливає на цей процес референтна особа, бо вона користується з боку дитини повагою та довірою.5. У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості. Періодизація вікового розвитку: 1. Пренатальний період - від зачаття до пологів. 2. Натальний період - пологи. 3. Період новонародженості - від народження до 2 місяців. 4. Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року. 5. Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років. 6. Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на: - молодший дошкільний вік - 4-й рік; - середній дошкільний вік - 5-й рік; - старший дошкільний вік - 6/7-й рік. 7. Молодший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років). 8. Дорослішання: - підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків; - рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років); - зріла юність - від 18 до 20 років. 9. Дорослість: - рання дорослість - від 20 до 40 років; - зріла дорослість - від 40 до 60 років. 10. Старість - після 60 років. У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей. Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками. Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:11, 19 червня 2017 (EEST)
 ----