Психологія РеваТ.Д. - Історія редагувань

Рева Тетяна Дмитрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-06-21T09:11:22Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Рева Тетяна Дмитрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-21T09:06:45Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Рева Тетяна Дмитрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-21T09:02:09Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Рева Тетяна Дмитрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-06-21T05:43:56Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Рева Тетяна Дмитрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-06-21T05:38:15Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Рева Тетяна Дмитрівна: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-21T05:31:33Z

‎Індивідуальні заняття

Рева Тетяна Дмитрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-06-20T10:59:59Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Рева Тетяна Дмитрівна в 10:56, 20 червня 2017

2017-06-20T10:56:10Z

Рева Тетяна Дмитрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-06-20T08:36:03Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Рева Тетяна Дмитрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-06-20T08:34:03Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

@@ Рядок 122: / Рядок 122: @@
 Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача: Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:51, 7 квітня 2017 (EEST)
- Обдарованість прийнято діагностувати по темпу розвитку, ступені випередження дитиною своїх однолітків. Обдарованих дітей характеризує:1 Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна|обговорення]]) 08:38, 21 червня 2017 (EEST)--
+Обдарованість прийнято діагностувати по темпу розвитку, ступені випередження дитиною своїх однолітків. Обдарованих дітей характеризує:1 Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна|обговорення]]) 08:38, 21 червня 2017 (EEST)--
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 ''
 Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення.--[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна|обговорення]]) 12:02, 21 червня 2017 (EEST)
 ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
-Особистість-людина яка зробила значний внесок в розвиток суспільства своєю діяльністю
+Особистість- біосоціальна істота з пенревагою соціфльного.--[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна|обговорення]]) 12:06, 21 червня 2017 (EEST)
 ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 27 лютого 2017 (EET)

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.
-''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''
+''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].
-Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення.
+''
 ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
 Особистість-людина яка зробила значний внесок в розвиток суспільства своєю діяльністю
 ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 27 лютого 2017 (EET)

@@ Рядок 117: / Рядок 117: @@
 Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача: Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:51, 7 квітня 2017 (EEST)
-  Обдарованість прмйнято діагностувати по темпу розвитку, ступені випередження дитиною своїх однолітків. Обдарованих дітей характеризує:1 Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна|обговорення]]) 08:38, 21 червня 2017 (EEST)--
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 116: / Рядок 116: @@
 ''Обговорюємо''
-Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:51, 7 квітня 2017 (EEST)
+Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача: Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:51, 7 квітня 2017 (EEST)
-Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--
+ Обдарованість прмйнято діагностувати по темпу розвитку, ступені випередження дитиною своїх однолітків. Обдарованих дітей характеризує:1 Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна|обговорення]]) 08:38, 21 червня 2017 (EEST)--
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 96: / Рядок 96: @@
 Опис:Активність дівчаток більш спрямована на закріплення вже вивченого матеріалу,передачу своїх знань й умінь іншим,
-Умови:Результати пошукової роботи,яку виконали хлопчики,дівчатка систематизують,обробляють,роблять естетичне оформлення-
+Умови:Результати пошукової роботи,яку виконали хлопчики,дівчатка систематизують,обробляють,роблять естетичне оформлення.--[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна|обговорення]]) 08:31, 21 червня 2017 (EEST)
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 5 квітня 2017 (EEST)
 ==== Консультації ====

← Попередня версія		Версія за 10:59, 20 червня 2017
Рядок 127:		Рядок 127:

	Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:35, 12 квітня 2017 (EEST)		Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:35, 12 квітня 2017 (EEST)
		+
	Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.----[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна\|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна\|обговорення]]) 11:36, 20 червня 2017 (EEST)		Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.----[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна\|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна\|обговорення]]) 11:36, 20 червня 2017 (EEST)

@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 Особистість-людина яка зробила значний внесок в розвиток суспільства своєю діяльністю
 ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 27 лютого 2017 (EET)
 Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.
 ----
@@ Рядок 25: / Рядок 27: @@
 ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
 Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини.
 ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:54, 28 лютого 2017 (EET)
 Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку. 2.Провідний вид діяльністі. 3.Психологічні новоутворення
 ----
 Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:
-''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].'' З 11 до 20років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. у цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки.не знаходить свого місця у соціальному оточенні. тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей"В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних( Латентність — від лат. latentis — прихований, невидимий: властивість об'єктів або процесів перебувати у прихованому стані, не виявляючи себе;) ..психологічних відхилень''
+''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''
 Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:18, 17 березня 2017 (EET)
 Дослідження комунікативності та організаційних схильностей. діагностує рівень розвитку комунікативних та організаційних схильностей
 ----
@@ Рядок 41: / Рядок 50: @@
 ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
-Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учень М. на уроках активний, але це не заважає увазі, ініціативний , відповідає на запитання, проявляє ініціативу у пошуку нової інформації. Але активність пов’язана з високою емоційністю. невдачі сприймає болісно. Переважає короткострокова пам’ять , матеріал вивчений раніше часково забуває. Мова швидка,у міжособистісних стосунках проявляє себе лідером.
 ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''
 На мою думку переважно враховуються . Учням у процесі навчання задаються різнорівневі завдання за рівнем складності. При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня. Це дає можливість актуальний розвиток(може чи не може виконати самостійно) так і найближчий- потенційні можливості розвитку. Таким чином навчання веде за собою розвиток
 '''''Дякую за відповіді!'''''
@@ Рядок 86: / Рядок 99: @@
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 5 квітня 2017 (EEST)
 ==== Консультації ====

← Попередня версія		Версія за 08:36, 20 червня 2017
Рядок 112:		Рядок 112:

	Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:35, 12 квітня 2017 (EEST)		Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:35, 12 квітня 2017 (EEST)
−	Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.--	+	Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.----[[Користувач:Рева Тетяна Дмитрівна\|Рева Тетяна Дмитрівна]] ([[Обговорення користувача:Рева Тетяна Дмитрівна\|обговорення]]) 11:36, 20 червня 2017 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 08:34, 20 червня 2017
Рядок 112:		Рядок 112:

	Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:35, 12 квітня 2017 (EEST)		Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:35, 12 квітня 2017 (EEST)
		+	Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.--