Психологія Роговенко О.В. - Історія редагувань

Роговенко Ольга Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-04T22:05:23Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Роговенко Ольга Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-04T21:51:47Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Роговенко Ольга Василівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-04T21:47:15Z

‎Індивідуальні заняття

Роговенко Ольга Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-04T21:39:59Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Роговенко Ольга Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-04T21:38:17Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Показати зміни

Троіцька Марина Євгенівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-04-21T06:38:56Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Троіцька Марина Євгенівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-03-11T12:11:01Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Троіцька Марина Євгенівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-02-18T10:16:17Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Троіцька Марина Євгенівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-02-18T09:11:49Z

‎Індивідуальні заняття

Троіцька Марина Євгенівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-02-12T12:52:52Z

‎Інтерактивні практичні заняття

@@ Рядок 142: / Рядок 142: @@
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання:
 . У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми?
 . Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми?
 . Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це:
 а) допитливість;
-б) талант;
+'''б) талант;'''
 в) схильність.
 . До діапазону академічних здібностей не відносять:
 а) здібності до природознавчих наук;
 б) здібності до читання;
-в) образотворчі здібності.
+'''в) образотворчі здібності.'''
 . Творчість — це:
 а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є  створення  оригінальних,  непо¬вторних виробів,  виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей;
 б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;
-в) здатність  дитини  до   перетворення   навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)
+'''в) здатність  дитини  до   перетворення   навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--'''[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)
 Доброго дня,Ольго Василівно! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:38, 21 квітня 2015 (EEST)

@@ Рядок 127: / Рядок 127: @@
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:16, 18 лютого 2015 (EET)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

← Попередня версія		Версія за 21:47, 4 травня 2015
Рядок 94:		Рядок 94:

	Продовжуємо роботу. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 11:11, 18 лютого 2015 (EET)		Продовжуємо роботу. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 11:11, 18 лютого 2015 (EET)
		+
		+	ВІДПОВІДЬ:
		+
		+	Пізнавльні процеси:
		+	Відчуття
		+	Сприйняття
		+	Мислення
		+	Свідомість
		+	Мова
		+	Увага
		+	Пам'ять
		+	Уява
		+	Уявлення
		+
		+	Відчуття - це найпростіший психічний процес, який є відображенням мозком окремих властивостей предметів та явищ, а також внутрішнього стану організму при безпосередньому діянні матеріальних подразників на відповідні рецептори. Образи відчуттів виконують регулюючу, пізнавальну та емоційну функцію.
		+
		+	Сприймання - це цілісний образ, відбиваючий безпосередньо діючі на органи відчуття предмети, їх властивості і відношення. Сприймання людини включає у себе усвідомлення, осмислення предметів, їх властивостей і відношень, засноване на залученні кожний раз знов отриманого враження у систему вже наявних знань.
		+
		+	Уява - це образ того предмета, який колись діяв на органи відчуття людини і потім відновився по збережених у мозку зв’язкам. Уява не пов’ язана із наявністю предмета ї його дією на органи
		+
		+	Пам’ять - це процес організації і збереження минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання у діяльності або повернення у сферу свідомості. Процеси сприймання залишають після себе „слід” у мозку, суть котрих складається у здібності відтворювати образи предметів, які у даний момент не діють на людину. Пам’ять грає дуже важливу пізнавальну роль. Вона поєднує минуле і теперішнє в одне органічне ціле. У пам’яті виділяються 3 процеси: запам’ятовування (уведення інформації у пам’ять), збереження (удержання інформації у пам’яті) і відтворення (витягнення потрібної інформації із пам’яті). Всі ці процеси взаємозв’язані. Організація запам’ятовування впливає на збереження. Якість збереження визначає відтворення.
		+
		+	Увага - це психічний процес, який є не самостійною формою відбиття, а організацією тих чи інших форм відбиття (відчуттів, сприймань, пам’яті, мислення, уявлення, емоцій і почуттів), в результаті якого щось відбивається у свідомості більш чітко, а інше менш чітко. Увага - це спрямованість і зосередженість свідомості на певному об’єкті.
		+
		+	Уявлення (або фантазія ) - це психічний пізнавальний процес, у якому відбиття дійсності відбивається у специфічній формі об' єктивно або суб' єктивно нового ( у вигляді образів, уяви або ідей ), створеного на основі образів сприйняття, пам'яті, а також знань, придбаних у процесі мовленнєвого спілкування. Коли йдеться про об' єктивно нове, то мається на увазі, що даний продукт уявлення взагалі вперше створюється у суспільстві. Коли ж йдеться про суб'єктивно нове, то це значить, що створений продукт має новизну тільки для самого творця, в той час як у суспільстві він вже відомий.
		+
		+	З повагою, --[[Користувач:Роговенко Ольга Василівна\|Роговенко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Роговенко Ольга Василівна\|обговорення]]) 00:47, 5 травня 2015 (EEST)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
 Доброго дня, шановні слухачі! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 10:43, 5 лютого 2015 (EET)
 Процес вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» і розвивається поступово. Спочатку у «вигораючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває в собі сил для виконання навіть дріб'язкових справ, доводиться докладати багато зусиль, щоб примусити себе приступити до роботи.  Така втома може провокувати стан пригніченості, апатію, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги, дискомфорту. Стає усе важче зосередитись на виконуваній роботі, усе частіше з голови вилітають важливі справи. Людина вже не завжди здатна стримати викликане оточуючими роздратування, виникає потреба усамітнитися, обмежити контакти. Якщо ж це не вдається , то спрацьовує певна захисна реакція організму, яка може виражатися у байдужості до людей, цинізмі і навіть агресії.
-        Вигорання відбувається дуже поступово (I стадія триває 3-5 років, II триває 5-15 років, III – від 10 до 20 років), на його тлі можуть загострюватись хронічні і виникати нові хвороби.
+Вигорання відбувається дуже поступово (I стадія триває 3-5 років, II триває 5-15 років, III – від 10 до 20 років), на його тлі можуть загострюватись хронічні і виникати нові хвороби.
-        Синдром вигорання включає  в себе три основні складові:
+Синдром вигорання включає  в себе три основні складові:
 -  емоційну виснаженість;
 - деперсоналізацію;
 -  редукцію професійних досягнень.
-        Під емоційною виснаженістю розуміється відчуття спустошеності і втоми, викликане власною роботою.
+Під емоційною виснаженістю розуміється відчуття спустошеності і втоми, викликане власною роботою.
-        Деперсоналізація (дегуманізація) —  цинічне відношення до роботи та до її об'єктів. Зокрема, в соціальній сфері при деперсоналізації виникає байдуже, негуманне, цинічне відношення до людей, з якими працюють.
+Деперсоналізація (дегуманізація) —  цинічне відношення до роботи та до її об'єктів. Зокрема, в соціальній сфері при деперсоналізації виникає байдуже, негуманне, цинічне відношення до людей, з якими працюють.
-        Редукція професійних досягнень — виникнення у працівників почуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспішності в ній.
+Редукція професійних досягнень — виникнення у працівників почуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспішності в ній.
-        Психофізичні симптоми:
+Психофізичні симптоми:
 - почуття постійної, неминаючої втоми не тільки по вечорах, але і зранку, відразу ж після сну (симптом хронічної втоми);
 - відчуття емоційного і фізичного виснаження;
@@ Рядок 65: / Рядок 68: @@
 - постійний загальмований, сонливий стан і бажання спати протягом усього дня;
 - задишка або порушення дихання при фізичному чи емоційному навантаженні;
-- помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів.
+- помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів. Соціально-психологічні симптоми:
-        Соціально-психологічні симптоми:
 - байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, почуття пригніченості);
 - підвищена дратівливість на незначні, дрібні події — часті нервові «зриви» (вибухи невмотивованого гніву чи відмова від спілкування, «відхід у себе»);
@@ Рядок 82: / Рядок 84: @@
 - дистанціювання від співробітників і учнів, підвищення неадекватної критичності;
 - зловживання алкоголем, різке зростання викурених за день цигарок, вживання наркотиків.
-        Швидко визначити свій рівень емоційного вигорання можна за методикою Бойко.
+Швидко визначити свій рівень емоційного вигорання можна за методикою Бойко.
-        Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання. Нажаль,  у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів. Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш – навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне вигорання нам не загрожуватиме!
+Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання. Нажаль,  у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів. Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш – навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне вигорання нам не загрожуватиме!
 З повагою, --[[Користувач:Роговенко Ольга Василівна|Роговенко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Роговенко Ольга Василівна|обговорення]]) 00:38, 5 травня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 06:38, 21 квітня 2015
Рядок 39:		Рядок 39:
	б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;		б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;
	в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)		в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)
		+
		+	Доброго дня,Ольго Василівно! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 09:38, 21 квітня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 12:11, 11 березня 2015
Рядок 24:		Рядок 24:

	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
		+	Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання:
		+	1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми?
		+	2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми?
		+	3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це:
		+	а) допитливість;
		+	б) талант;
		+	в) схильність.
		+	4. До діапазону академічних здібностей не відносять:
		+	а) здібності до природознавчих наук;
		+	б) здібності до читання;
		+	в) образотворчі здібності.
		+	5. Творчість — це:
		+	а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей;
		+	б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;
		+	в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 ==== Індивідуальні заняття ====
 Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:52, 12 лютого 2015 (EET)
 ==== Консультації ====

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 . Назвіть види обдарованості.
 . З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 10:50, 29 січня 2015 (EET)
 ==== Індивідуальні заняття ====