Психологія Сіліверстова О.О. - Історія редагувань

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-21T18:28:20Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Сіліверстова Олена Олексіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-20T09:45:37Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-16T06:56:10Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-16T06:55:40Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-09-16T06:53:46Z

‎Індивідуальні заняття

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-09-16T06:51:37Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Сіліверстова Олена Олексіївна в 16:13, 6 серпня 2015

2015-08-06T16:13:04Z

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-06-20T09:51:42Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-06-20T07:10:19Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-06-20T07:02:46Z

‎Індивідуальні заняття

← Попередня версія		Версія за 18:28, 21 вересня 2015
Рядок 147:		Рядок 147:

	«Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Часто буває корисно для формулювання ідей розподілити учасників по малих групах, а згодом об'єднати їх для подальшого обговорення й оцінювання у складі всієї групи. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди. Стимулювати вироблення ідей можна і в інший спосіб: записати кілька різних, але взаємопов'язаних питань з теми обговорення на окремих аркушах фліп-чартного паперу (або на папері плакатного формату) і розвісити їх на стінах аудиторії. Тоді учасники, пересуваючись по колу між цими аркушами, записують на них свої ідеї.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна\|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна\|обговорення]]) 12:45, 20 вересня 2015 (EEST)		«Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Часто буває корисно для формулювання ідей розподілити учасників по малих групах, а згодом об'єднати їх для подальшого обговорення й оцінювання у складі всієї групи. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди. Стимулювати вироблення ідей можна і в інший спосіб: записати кілька різних, але взаємопов'язаних питань з теми обговорення на окремих аркушах фліп-чартного паперу (або на папері плакатного формату) і розвісити їх на стінах аудиторії. Тоді учасники, пересуваючись по колу між цими аркушами, записують на них свої ідеї.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна\|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна\|обговорення]]) 12:45, 20 вересня 2015 (EEST)
		+
		+	'''''Дякую за вірну відповідь!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 21:28, 21 вересня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 09:45, 20 вересня 2015
Рядок 144:		Рядок 144:

	'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 09:55, 16 вересня 2015 (EEST)		'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 09:55, 16 вересня 2015 (EEST)
		+	-Доброго дня, шановна Ірина Валеріївна! Моя відповідь:
		+
		+	«Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Часто буває корисно для формулювання ідей розподілити учасників по малих групах, а згодом об'єднати їх для подальшого обговорення й оцінювання у складі всієї групи. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди. Стимулювати вироблення ідей можна і в інший спосіб: записати кілька різних, але взаємопов'язаних питань з теми обговорення на окремих аркушах фліп-чартного паперу (або на папері плакатного формату) і розвісити їх на стінах аудиторії. Тоді учасники, пересуваючись по колу між цими аркушами, записують на них свої ідеї.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна\|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна\|обговорення]]) 12:45, 20 вересня 2015 (EEST)

@@ Рядок 135: / Рядок 135: @@
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
-'''Доброго дня, шановні колеги!'''
+'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''
 Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).
@@ Рядок 143: / Рядок 143: @@
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 20 травня 2015 (EEST)
-'''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:55, 16 вересня 2015 (EEST)
+'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:55, 16 вересня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 06:55, 16 вересня 2015
Рядок 142:		Рядок 142:

	--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:36, 20 травня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:36, 20 травня 2015 (EEST)
		+
		+	'''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 09:55, 16 вересня 2015 (EEST)

@@ Рядок 87: / Рядок 87: @@
 '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
 '''Гендерні особливості учнів'''
@@ Рядок 105: / Рядок 107: @@
 Умови: Дівчатка більш мислять штампами. Не можна їх тримати на одних штампах, їх треба розворушити, щоб вони теж висували ідеї. Дівчата частіше говорять так, як прийнято вважати. Вони дуже люблять повторення. Дівчата орієнтуються на тих, з ким вони контактують. Для них дуже важлива ниточка між ними і педагогом. У дівчаток період входження в роботу коротший, у хлопчиків – довший. Хоча дівчатка раніше й стомлюються. Дівчатка більше прагнуть до результату, до похвали--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 19:13, 6 серпня 2015 (EEST)
+'''''Дякую за цікаві міркування!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:00, 16 вересня 2015 (EEST)
---[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 11 червня 2015 (EEST)
 ==== Консультації ====

@@ Рядок 78: / Рядок 78: @@
 .Так, вчитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету особистості учня за допомогою, наприклад методу спостереження та експерименту. Бо, її спрямованість складає конструювання діагностичних ситуацій у природних умовах навчально - виховного процесу, створюються умови для розгортання справжньої ситуації особистісного розвитку учня та її управління.
 .Так, на мою думку, при організації навчально - виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів, адже, актуальний розвиток - це набір психологічних факторів розвитку на даний момент, наявний рівень підготовки людини,а найближчий розвиток - це потенційні можливості розвитку, те що індивід може зробити за допомогою іншої людини. Це є більш високий рівень. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку учня!   Дякую за увагу!--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 01:10, 26 квітня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 88: / Рядок 88: @@
 '''Гендерні особливості учнів'''
-Сфера:
+ Сфера: Емоції
 Хлопчики
-Умови:
+Опис: В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження.
-−
-Дівчатка
+Умови: Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 11 червня 2015 (EEST)

@@ Рядок 126: / Рядок 126: @@
    Моя відповідь: - Я вважаю, що обдарованість учня до навчального предмету "історія" визначає його ерудованість і інтерес до історії.
    --[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 22:04, 10 травня 2015 (EEST)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

← Попередня версія		Версія за 07:10, 20 червня 2015
Рядок 128:		Рядок 128:

	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
		+	'''Доброго дня, шановні колеги!'''
		+
		+	Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).
		+
		+	Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
		+
		+	--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:36, 20 травня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 07:02, 20 червня 2015
Рядок 80:		Рядок 80:

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====
		+	'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''
		+
		+	Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

		+	'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

		+	'''Гендерні особливості учнів'''
		+
		+	Сфера:
		+
		+	Хлопчики
		+
		+	Опис:
		+
		+	Умови:
		+
		+	Дівчатка
		+
		+	Опис:
		+
		+	Умови:
		+
		+	--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 11:02, 11 червня 2015 (EEST)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====