Психологія Трофимчук О.Б. - Історія редагувань

Трофимчук Олена Борисівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-13T07:41:10Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Трофимчук Олена Борисівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-13T07:38:05Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Трофимчук Олена Борисівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-13T07:31:42Z

‎Індивідуальні заняття

Трофимчук Олена Борисівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-13T07:30:49Z

‎Індивідуальні заняття

Трофимчук Олена Борисівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-13T07:30:29Z

‎Індивідуальні заняття

Трофимчук Олена Борисівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-13T07:28:11Z

‎Індивідуальні заняття

Трофимчук Олена Борисівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-13T07:18:52Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Трофимчук Олена Борисівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-13T07:16:24Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Показати зміни

Троіцька Марина Євгенівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-04-21T06:38:14Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Троіцька Марина Євгенівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-03-11T12:10:39Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

@@ Рядок 207: / Рядок 207: @@
 в) здатність  дитини  до   перетворення   навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)
-Підготовка вчителів до роботи з обдарованими учнями має ряд невирішених завдань:
+.Підготовка вчителів до роботи з обдарованими учнями має ряд невирішених завдань:
- -    відсутність у науці єдиного підходу до розуміння феномену обдарованості;
+-    відсутність у науці єдиного підходу до розуміння феномену обдарованості;
- -    відсутність єдиних вимог до особистості вчителя для роботи з обдарованою дитиною;
+-    відсутність єдиних вимог до особистості вчителя для роботи з обдарованою дитиною;
- -    відсутність системи підготовки вчителів у напряму формування теоретичних знань;
+-    відсутність системи підготовки вчителів у напряму формування теоретичних знань;
- -    вироблення відповідних практичних навичок та особистісних ознак, що забезпечують успішну співпрацю з обдарованими дітьми.
+-    вироблення відповідних практичних навичок та особистісних ознак, що забезпечують успішну співпрацю з обдарованими дітьми.
- Професійно-педагогічна спрямованість педагога на роботу    з обдарованою дитиною передбачає знання сутності та змісту роботи з обдарованою дитиною, усвідомлення особливостей її здійснення та доцільності проведення.
+Професійно-педагогічна спрямованість педагога на роботу    з обдарованою дитиною передбачає знання сутності та змісту роботи з обдарованою дитиною, усвідомлення особливостей її здійснення та доцільності проведення.
-Готовність вчителя до роботи з обдарованими учнями
-−
-−
-ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми є:
- - Використовувати тренінги (розвитку креативності, пониження рівня тривожності, вміння долати страх перед невдачами та поразками, вироблення уміння змагатися)
- - Організовувати науково-дослідну роботу обдарованих учнів
- - Розробляти програми для індивідуального навчання обдарованих дітей
- - Здійснювати інноваційну діяльність
- - Поєднувати роботу з обдарованими учнями та класом
- - Створювати в класі доброзичливу атмосферу
- - Контролювати рівень емоційного вигорання як власного так і учнів
- - Залучати учнів до науково-дослідної діяльності
- - Розвивати позитивні якості обдарованих дітей
 Тести:
 . Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це:
 '''а) допитливість;'''
 б) талант;
 в) схильність.
 . До діапазону академічних здібностей не відносять:
 а) здібності до природознавчих наук;
 '''б) здібності до читання;'''
 в) образотворчі здібності.
 . Творчість — це:
 а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є  створення  оригінальних,  непо¬вторних виробів,  виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей;
 б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;
 '''в) здатність  дитини  до   перетворення   навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.'''
 Доброго дня, Олено Борисівно! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:38, 21 квітня 2015 (EEST)

@@ Рядок 206: / Рядок 206: @@
 б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;
 в) здатність  дитини  до   перетворення   навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)
 Доброго дня, Олено Борисівно! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:38, 21 квітня 2015 (EEST)

@@ Рядок 167: / Рядок 167: @@
 ^ 3. Третій рівень - розуміння. Припускає знаходження істотних ознак і зв'язків предметів і явищ, вичленення їх з масиву несуттєвого на основі аналізу і синтезу, застосування правил логічного умовиводу, встановлення схожості і відмінності, зіставлення з наявними знаннями.
 ^ 4.Четвертий рівень - застосування з використанням найпростіших умінь і навичок. Характеризується тим, що уміння виявляються як закріплені способи застосування знань у практичній діяльності, навички як уміння, доведені до автоматизму. Учень уміє застосовувати на практиці отримані теоретичні знання, вирішує завдання з використанням засвоєних законів і правил, розкриває причинно-наслідкові зв'язки. Наявність елементарних умінь і навичок - показник досить високого ступеня навченості.
 . ^ П'ятий рівень - перенесення знань і вмінь у нову ситуацію для вирішення нових завдань. Ті хто володіє цим  найвищим ступенем навченості вміють узагальнювати, застосовувати отримані знання в новій ситуації, «переносити» в неї засвоєні раніше поняття і закономірності. Учень дає відповідь на будь-яке питання, вирішує будь-який приклад і завдання з даної теми, знаходить оригінальні підходи до вирішення запропонованих йому проблемних ситуацій.
 ^ Головним засобом визначення навченості учня є тести, складені за рівнями складності навчального матеріалу на основі дотримання необхідних правил до їх розробки.
 ^ Хід дослідження:

@@ Рядок 118: / Рядок 118: @@
 Пізнавальні процеси підлітка:
 - найбільш помітного розвитку зазнають специфічно людські, соціально зумовлені види пізнавальних процесів (довільна та внутрішня увага, спостережливість, теоретичне мислення, словесно-логічна пам'ять, мовлення, уява);
- - вдосконалюється керованість й регульованість пізнавальних процесів, свідоме ставлення підлітка до їх використання при вирішенні складних навчально-пізнавальних задач;
+- вдосконалюється керованість й регульованість пізнавальних процесів, свідоме ставлення підлітка до їх використання при вирішенні складних навчально-пізнавальних задач;
- - важливий вплив на пізнавальну сферу підлітка справляє мислення, внаслідок чого відбувається інтелектуалізація пізнавальних процесів.
+- важливий вплив на пізнавальну сферу підлітка справляє мислення, внаслідок чого відбувається інтелектуалізація пізнавальних процесів.
 Пізнавальні процеси старшокласника:
 - розумовий розвиток людини в період ранньої юності вповільнюється за темпами, значно ускладнюється і забезпечує формування світогляду;

@@ Рядок 135: / Рядок 135: @@
 •організація навчально-пізнавального процесу з максимальним залученням учнів до участі в ньому (з урахуванням їх індивідуальних можливостей та бажання);
 •виявлення творчого потенціалу учнів і забезпечення умов для його реалізації в навчальній діяльності;
-•реалізація індивідуального підходу до оцінки знань, умінь і навичок учнів.--[[Користувач:Трофимчук Олена Борисівна|Трофимчук Олена Борисівна]] ([[Обговорення користувача:Трофимчук Олена Борисівна|обговорення]]) 10:28, 13 травня 2015 (EEST)
+•реалізація індивідуального підходу до оцінки знань, умінь і навичок учнів.--[[Користувач:Трофимчук Олена Борисівна|Трофимчук Олена Борисівна]] ([[Обговорення користувача:Трофимчук Олена Борисівна|обговорення]]) 00:28, 11 травня 2015 (EEST)
 Продовжуємо роботу. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:11, 18 лютого 2015 (EET)
@@ Рядок 141: / Рядок 141: @@
 Доброго дня! Для визначення рівня здатності до навчання можна використовувати тести.Існує діагностика навченості. Учитися - це загальна здатність, сприйнятливість до навчання. Існують різні точки зору щодо визначення сутності навченості. Сьогодні доведено, що здатність до навчання не зводиться до розумового розвитку і є багатокомпонентною властивістю особистості, що включає в себе:
- а) сприйнятливість, готовність до розумової праці:  сформованість розумових дій, ступінь розвитку таких характеристик мислення, як сила, гнучкість, самостійність, узагальненість, економічність та інших;  готовність до орієнтування в нових умовах, до прийняття дозованої допомоги дорослих, до самоорганізації;
+а) сприйнятливість, готовність до розумової праці:  сформованість розумових дій, ступінь розвитку таких характеристик мислення, як сила, гнучкість, самостійність, узагальненість, економічність та інших;  готовність до орієнтування в нових умовах, до прийняття дозованої допомоги дорослих, до самоорганізації;
 б) фонд дієвих знань (тезаурус);
 в) темпи просування в навчанні (засвоєння знань);
 г) пізнавальна активність, інтереси і схильності (мотивація навчання);
 д) працездатність, витривалість.
- Психологи стверджують, що для визначення навченості необхідна комплексна діагностика, яку вчитель повинен проводити спільно з психологічною службою школи. Педагоги-дослідники пропонують більш спрощені способи, які допомагають здійснити первинну діагностику. Наводжу одину з них (за матеріалами П.І. Третьякова).
 Хід дослідження:
- Вчитель вибирає невеликий за обсягом новий навчальний матеріал базисного характеру на 7-8 хвилин роботи.  Учитель перед вивченням нового повторює матеріал, необхідний для засвоєння нових знань. Учитель пояснює новий матеріал. Учитель показує зразок застосування нового матеріалу в аналогічній і зміненій ситуаціях. Учитель проводить самостійну роботу серед учнів.
 Завдання для самостійної роботи учнів:
- Напишіть, що ви дізналися нового.
- Відповідайте на питання по змісту нового матеріалу.
+Напишіть, що ви дізналися нового.
- Виконайте завдання за зразком.
 Виконайте завдання в зміненій ситуації.
 Ключ до визначення рівня навченості:
@@ Рядок 168: / Рядок 173: @@
 вид - запитання на відтворення (типу «дай визначення», «назви правило», «опиши ...»;
 вид питання на розуміння (тина «доведи», «чому», «порівняй»);
- вид - запитання-завдання за принципом «зроби за зразком»;
+вид - запитання-завдання за принципом «зроби за зразком»;
 вид питання-завдання але принципом «виконай у новій ситуації»;
 вид - завдання підвищеного рівня складності (для виконання якого необхідне знання, розуміння і вільне володіння матеріалом, що вивчається).
 II. Кількість питань в кожному виді повинне бути однаковим. Час тесту не обмежена.
- Існує два варіанти виконання тесту:
+Існує два варіанти виконання тесту:
 а) випробуваний повинен послідовно працювати над завданнями (з 1  по 4), п'яте завдання є додатковим (необов'язковим),
- б) випробуваний працює тільки над п'ятим завданням.
+б) випробуваний працює тільки над п'ятим завданням.
- ІІІ. Тест готується для кожного рівня окремо.
+ІІІ. Тест готується для кожного рівня окремо.
 ^ Ключ до визначення рівня навченості:  Якщо робота велася за варіантом А: якщо виконані всі завдання, можна говорити про п'ятий, дуже високий рівень навченості школяра. Якщо впорався з трьома завданнями - четвертий рівень навченості. Якщо виконані два - третій рівень, одне - другий рівень навченості. Якщо учень з тестом не впорався, то при особистій бесіді можливо діагностування першого рівня навченості.
 Якщо робота велася за варіантом Б: при виконанні випробуваним п'ятого завдання можна говорити про п'ятий рівень навченості, але якщо завдання не виконано, то тест вважається не пройденим і учень повинен виконати його за варіантом А.--[[Користувач:Трофимчук Олена Борисівна|Трофимчук Олена Борисівна]] ([[Обговорення користувача:Трофимчук Олена Борисівна|обговорення]]) 10:28, 13 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 107: / Рядок 107: @@
 ==== Індивідуальні заняття ====
 Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:55, 12 лютого 2015 (EET)
 Продовжуємо роботу. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:11, 18 лютого 2015 (EET)
 ==== Консультації ====

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 '''3.''' Диференціація видів обдарованості визначається тим чи іншим критерієм, покладеним в основу класифікації. Серед критеріїв виділення видів обдарованості можна назвати наступні: 1) вид діяльності і забезпечують її сфери психіки; 2) ступінь сформованості обдарованості; 3) форма її прояву; 4) широта проявів у різних видах діяльності; 5) особливості вікового розвитку. Розглянемо їх докладніше. 1. За першим критерієм класифікація типів обдарованості здійснюється в рамках п'яти видів діяльності. Відповідно, можуть бути виділені наступні види обдарованості: у практичній діяльності - обдарованість у ремеслах, спортивна та організаційна; в пізнавальній - інтелектуальна різних видів; у художньо-естетичної - хореографічна, сценічна, літературно-поетична, образотворчий і музична; в комунікативній - лідерська. І, нарешті, в духовно-ціннісної діяльності ми відзначаємо обдарованість у створенні нових духовних цінностей та смислів, служіння людям. Кожен вид обдарованості передбачає одночасне включення всіх рівнів психічної організації з перевагою того, який найбільш значущий для даного конкретного виду діяльності. 2. За критерієм "ступінь сформованості обдарованості" можна диференціювати актуальну і потенційну обдарованість. Актуальна - це психологічна характеристика дитини з такими вже досягнутими показниками психічного розвитку, які проявляються в більш високому рівні виконання діяльності в конкретній предметній області в порівнянні з віковою і соціальною нормою. У даному випадку, безумовно, мова йде не тільки про навчальну, а про широкий спектр різних видів діяльності. Особливу категорію актуально обдарованих складають талановиті діти, які досягають результатів, які відповідають вимогам об'єктивної новизни та соціальної значущості. Як правило, конкретний продукт діяльності талановитої дитини оцінюється експертом (висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі діяльності) як відповідний в тій чи іншій мірі критеріям професійної майстерності та творчості. Потенційна обдарованість - це психологічна характеристика дитини, яка має лише певні психічні можливості (потенціал) для високих досягнень в тому чи іншому виді діяльності, але не може реалізувати їх в даний момент часу в силу їх функціональної недостатності. Розвиток цього потенціалу може стримуватися через несприятливі причин (важкі сімейні обставини, недостатня мотивація, низький рівень саморегуляції, відсутність необхідної освітнього середовища і т.д.). 3. Відповідно до критерію "форма прояву" різняться - явна і прихована обдарованість. Перша виявляється досить яскраво і чітко, в тому числі і при несприятливих умовах. Досягнення дитини очевидні, і фахівець може адекватно оцінити "зону найближчого розвитку" і правильно намітити програму подальшої роботи з ним. Прихована обдарованість проявляється в діяльності дитини в менш вираженою, замаскованій формі. Внаслідок цього з'являється небезпека помилкових висновків про її відсутність. Дитину можуть віднести до числа "неперспективних" і позбавити допомоги і підтримки, необхідної для розвитку її здібностей. Разом з тим відомі численні приклади, коли саме такі діти домагаються найвищих результатів. 4. За критерієм "широта проявів у різних видах діяльності" можна виділити: загальну (або розумову) і спеціальну обдарованість. Загальна обдарованість проявляється по відношенню до різних видів діяльності і виступає в якості основи їхньої продуктивності. Психологічним ядром загальної обдарованості є розумові здібності (або загальні пізнавальні здібності), навколо яких вибудовуються емоційні, мотиваційні та вольові якості особистості. Загальна обдарованість визначає, відповідно, рівень розуміння того, що відбувається, глибину емоційної та мотиваційної залученості в діяльність, ефективність цілепокладання та саморегуляції. Спеціальна обдарованість виявляє себе у конкретних видах діяльності і може бути визначена лише стосовно окремих галузей діяльності (музика, живопис, спорт і т.д.). Загальна обдарованість пов'язана із спеціальними видами обдарованості. 5. За критерієм "особливості вікового розвитку" можна диференціювати ранню та пізню обдарованість. Вирішальними показниками тут виступають темп психічного розвитку дитини, а також ті вікові етапи, на яких обдарованість проявляється в явному вигляді. Необхідно враховувати, що прискорений психічний розвиток, раннє виявлення обдарувань далеко не завжди зумовлюють високі досягнення в більш старшому віці. Разом з тим їх відсутність у дитячому віці не означає негативного висновку щодо перспектив подальшого психічного розвитку особистості. Прикладом ранньої обдарованості є діти, яких називають "вундеркіндами".
-'''4.''' Проблеми обдарованих дітей: навчальна програма для більшості з них нудна і нецікава; їм подобаються складні завдання, які не можуть розв’язати їх ровесники тому вони опиняються в ізоляції; вони заглиблюються у філософські проблеми; частіше віддають перевагу спілкуванню з людьми старшого віку через невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком з ровесниками; для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості, вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного; вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку; для них характерна надмірна чутливість, вразливість, нетерплячість, потреба в уважному ставленні дорослих; часто зневажливо  ставляться до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку. --[[Користувач:Трофимчук Олена Борисівна|Трофимчук Олена Борисівна]] ([[Обговорення користувача:Трофимчук Олена Борисівна|обговорення]]) 10:16, 13 травня 2015 (EEST)
+'''4.''' Проблеми обдарованих дітей: навчальна програма для більшості з них нудна і нецікава; їм подобаються складні завдання, які не можуть розв’язати їх ровесники тому вони опиняються в ізоляції; вони заглиблюються у філософські проблеми; частіше віддають перевагу спілкуванню з людьми старшого віку через невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком з ровесниками; для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості, вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного; вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку; для них характерна надмірна чутливість, вразливість, нетерплячість, потреба в уважному ставленні дорослих; часто зневажливо  ставляться до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку. --[[Користувач:Трофимчук Олена Борисівна|Трофимчук Олена Борисівна]] ([[Обговорення користувача:Трофимчук Олена Борисівна|обговорення]]) 10:16, 1 травня 2015 (EEST)
@@ Рядок 103: / Рядок 103: @@
 . Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло).
 . Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану(вплив на емоційний стан).
-.  Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану--[[Користувач:Трофимчук Олена Борисівна|Трофимчук Олена Борисівна]] ([[Обговорення користувача:Трофимчук Олена Борисівна|обговорення]]) 10:16, 13 травня 2015 (EEST)
+.  Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану--[[Користувач:Трофимчук Олена Борисівна|Трофимчук Олена Борисівна]] ([[Обговорення користувача:Трофимчук Олена Борисівна|обговорення]]) 16:16, 3 травня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 06:38, 21 квітня 2015
Рядок 40:		Рядок 40:
	б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;		б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;
	в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)		в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)
		+
		+	Доброго дня, Олено Борисівно! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 09:38, 21 квітня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 12:10, 11 березня 2015
Рядок 25:		Рядок 25:

	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
		+	Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання:
		+	1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми?
		+	2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми?
		+	3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це:
		+	а) допитливість;
		+	б) талант;
		+	в) схильність.
		+	4. До діапазону академічних здібностей не відносять:
		+	а) здібності до природознавчих наук;
		+	б) здібності до читання;
		+	в) образотворчі здібності.
		+	5. Творчість — це:
		+	а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей;
		+	б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;
		+	в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)