Психологія Усікова Л.В. - Історія редагувань

Усікова Любов Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-06T18:53:49Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Усікова Любов Василівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-06T18:41:37Z

‎Індивідуальні заняття

Усікова Любов Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-06T18:37:18Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Показати зміни

Усікова Любов Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-06T13:03:51Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Усікова Любов Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-06T12:50:59Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Усікова Любов Василівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-06T11:01:10Z

‎Індивідуальні заняття

Усікова Любов Василівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-06T11:00:29Z

‎Індивідуальні заняття

Усікова Любов Василівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-04-29T21:37:10Z

‎Індивідуальні заняття

Усікова Любов Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-04-29T20:43:37Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Усікова Любов Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-04-29T20:41:36Z

‎Інтерактивні практичні заняття

@@ Рядок 197: / Рядок 197: @@
 . У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми?
 . Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми?
 . Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це:
 а) допитливість;
@@ Рядок 208: / Рядок 275: @@
 '''а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є  створення  оригінальних,  непо¬вторних виробів,  виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей;'''
 б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;
-в) здатність  дитини  до   перетворення   навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)
+в) здатність  дитини  до   перетворення   навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 21:53, 6 травня 2015 (EEST)
 Доброго дня, Любов Василівно! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:37, 21 квітня 2015 (EEST)

@@ Рядок 141: / Рядок 141: @@
   Психологи стверджують, що для визначення навченості необхідна комплексна діагностика, яку вчитель повинен проводити спільно з психологічною службою школи. Педагоги-дослідники пропонують більш спрощені способи, які допомагають здійснити первинну діагностику. Наводжу одину з них (за матеріалами П.І. Третьякова).
 Хід дослідження:
-  Вчитель вибирає невеликий за обсягом новий навчальний матеріал базисного характеру на 7-8 хвилин роботи.  Учитель перед вивченням нового повторює матеріал, необхідний для засвоєння нових знань. Учитель пояснює новий матеріал. Учитель показує зразок застосування нового матеріалу в аналогічній і зміненої ситуаціях. Учитель проводить самостійну роботу серед учнів.
+  Вчитель вибирає невеликий за обсягом новий навчальний матеріал базисного характеру на 7-8 хвилин роботи.  Учитель перед вивченням нового повторює матеріал, необхідний для засвоєння нових знань. Учитель пояснює новий матеріал. Учитель показує зразок застосування нового матеріалу в аналогічній і зміненій ситуаціях. Учитель проводить самостійну роботу серед учнів.
 Завдання для самостійної роботи учнів:
   Напишіть, що ви дізналися нового.
@@ Рядок 166: / Рядок 166: @@
 II. Кількість питань в кожному виді повинне бути однаковим. Час тесту не обмежена.
   Існує два варіанти виконання тесту:
-а) випробуваний повинен послідовно працювати над завданнями (з 1
+а) випробуваний повинен послідовно працювати над завданнями (з 1  по 4), п'яте завдання є додатковим (необов'язковим),
   по 4), п'яте завдання є додатковим (необов'язковим),
   б) випробуваний працює тільки над п'ятим завданням.
-  V. Тест готується для кожного рівня окремо.
+  ІІІ. Тест готується для кожного рівня окремо.
 ^ Ключ до визначення рівня навченості:  Якщо робота велася за варіантом А: якщо виконані всі завдання, можна говорити про п'ятий, дуже високий рівень навченості школяра. Якщо впорався з трьома завданнями - четвертий рівень навченості. Якщо виконані два - третій рівень, одне - другий рівень навченості. Якщо учень з тестом не впорався, то при особистій бесіді можливо діагностування першого рівня навченості.
 Якщо робота велася за варіантом Б: при виконанні випробуваним п'ятого завдання можна говорити про п'ятий рівень навченості, але якщо завдання не виконано, то тест вважається не пройденим і учень повинен виконати його за варіантом А.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 14:01, 6 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 201: / Рядок 201: @@
 а) допитливість;
 б) талант;
-в) схильність.
+'''в) схильність.'''
 . До діапазону академічних здібностей не відносять:
 а) здібності до природознавчих наук;
-б) здібності до читання;
+'''б) здібності до читання;'''
 в) образотворчі здібності.
 . Творчість — це:
-а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є  створення  оригінальних,  непо¬вторних виробів,  виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей;
+'''а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є  створення  оригінальних,  непо¬вторних виробів,  виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей;'''
 б) схильність до занять певним видом діяль¬ності;
 в) здатність  дитини  до   перетворення   навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:10, 11 березня 2015 (EET)
 Доброго дня, Любов Василівно! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:37, 21 квітня 2015 (EEST)

@@ Рядок 178: / Рядок 178: @@
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:33, 18 лютого 2015 (EET)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 171: / Рядок 171: @@
   V. Тест готується для кожного рівня окремо.
 ^ Ключ до визначення рівня навченості:  Якщо робота велася за варіантом А: якщо виконані всі завдання, можна говорити про п'ятий, дуже високий рівень навченості школяра. Якщо впорався з трьома завданнями - четвертий рівень навченості. Якщо виконані два - третій рівень, одне - другий рівень навченості. Якщо учень з тестом не впорався, то при особистій бесіді можливо діагностування першого рівня навченості.
-Якщо робота велася за варіантом Б: при виконанні випробуваним п'ятого завдання можна говорити про п'ятий рівень навченості, але якщо завдання не виконано, то тест вважається не пройденим і учень повинен виконати його за варіантом А.
+Якщо робота велася за варіантом Б: при виконанні випробуваним п'ятого завдання можна говорити про п'ятий рівень навченості, але якщо завдання не виконано, то тест вважається не пройденим і учень повинен виконати його за варіантом А.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 14:01, 6 травня 2015 (EEST)
 ==== Консультації ====

← Попередня версія		Версія за 11:00, 6 травня 2015
Рядок 132:		Рядок 132:

	Продовжуємо роботу. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 11:10, 18 лютого 2015 (EET)		Продовжуємо роботу. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 11:10, 18 лютого 2015 (EET)
		+
		+	Доброго дня! Для визначення рівня здатності до навчання можна використовувати тести.Існує діагностика навченості. Учитися - це загальна здатність, сприйнятливість до навчання. Існують різні точки зору щодо визначення сутності навченості. Сьогодні доведено, що здатність до навчання не зводиться до розумового розвитку і є багатокомпонентною властивістю особистості, що включає в себе:
		+	а) сприйнятливість, готовність до розумової праці: сформованість розумових дій, ступінь розвитку таких характеристик мислення, як сила, гнучкість, самостійність, узагальненість, економічність та інших; готовність до орієнтування в нових умовах, до прийняття дозованої допомоги дорослих, до самоорганізації;
		+	б) фонд дієвих знань (тезаурус);
		+	в) темпи просування в навчанні (засвоєння знань);
		+	г) пізнавальна активність, інтереси і схильності (мотивація навчання);
		+	д) працездатність, витривалість.
		+	Психологи стверджують, що для визначення навченості необхідна комплексна діагностика, яку вчитель повинен проводити спільно з психологічною службою школи. Педагоги-дослідники пропонують більш спрощені способи, які допомагають здійснити первинну діагностику. Наводжу одину з них (за матеріалами П.І. Третьякова).
		+	Хід дослідження:
		+	Вчитель вибирає невеликий за обсягом новий навчальний матеріал базисного характеру на 7-8 хвилин роботи. Учитель перед вивченням нового повторює матеріал, необхідний для засвоєння нових знань. Учитель пояснює новий матеріал. Учитель показує зразок застосування нового матеріалу в аналогічній і зміненої ситуаціях. Учитель проводить самостійну роботу серед учнів.
		+	Завдання для самостійної роботи учнів:
		+	Напишіть, що ви дізналися нового.
		+	Відповідайте на питання по змісту нового матеріалу.
		+	Виконайте завдання за зразком.
		+	Виконайте завдання в зміненій ситуації.
		+	Ключ до визначення рівня навченості:
		+	Як тільки 3-4 учня з класу виконають завдання - зібрати робочі записи у всіх, якщо виконані всі завдання, можна говорити про третій, дуже високий рівень навченості школяра. Якщо впорався з трьома завданнями - другий рівень навченості. Якщо виконані два і менше завдань - перший рівень. Вимірювання необхідно проводити з конкретного предмета декільком вчителям даного класу для того, щоб результат був більш об'єктивним.
		+	Методика визначення рівня навченості.
		+	Навчання - це рівень і ступінь реально засвоєних знань, умінь і навичок. Зміст рівнів засвоєння:
		+	^ 1. Перший рівень - розрізнення. Характеризує нижчу ступінь навченості. Учень лише відрізняє даний навчальний елемент від аналогів. Найнижча ступінь оволодіння знаннями - в подальшому можливість тільки впізнавання: учень може лише констатувати, що знання були отримані раніше, але не може відтворити їх. На запитання вчителя відповідає односкладово, намагаючись вгадати правильну відповідь.
		+	^ 2. Другий рівень - запам'ятовування. Учень може переказати зміст тексту, правила без розуміння переказати. Може відповідати на питання тільки репродуктивного плану та у відповідності з послідовністю викладу матеріалу в навчальному посібнику.
		+	^ 3. Третій рівень - розуміння. Припускає знаходження істотних ознак і зв'язків предметів і явищ, вичленення їх з масиву несуттєвого на основі аналізу і синтезу, застосування правил логічного умовиводу, встановлення схожості і відмінності, зіставлення з наявними знаннями.
		+	^ 4.Четвертий рівень - застосування з використанням найпростіших умінь і навичок. Характеризується тим, що уміння виявляються як закріплені способи застосування знань у практичній діяльності, навички як уміння, доведені до автоматизму. Учень уміє застосовувати на практиці отримані теоретичні знання, вирішує завдання з використанням засвоєних законів і правил, розкриває причинно-наслідкові зв'язки. Наявність елементарних умінь і навичок - показник досить високого ступеня навченості.
		+	5. ^ П'ятий рівень - перенесення знань і вмінь у нову ситуацію для вирішення нових завдань. Ті хто володіє цим найвищим ступенем навченості вміють узагальнювати, застосовувати отримані знання в новій ситуації, «переносити» в неї засвоєні раніше поняття і закономірності. Учень дає відповідь на будь-яке питання, вирішує будь-який приклад і завдання з даної теми, знаходить оригінальні підходи до вирішення запропонованих йому проблемних ситуацій.
		+	^ Головним засобом визначення навченості учня є тести, складені за рівнями складності навчального матеріалу на основі дотримання необхідних правил до їх розробки.
		+	^ Хід дослідження:
		+	I. Тест складається з 5 видів питань:
		+	вид - запитання на відтворення (типу «дай визначення», «назви правило», «опиши ...»;
		+	вид питання на розуміння (тина «доведи», «чому», «порівняй»);
		+	вид - запитання-завдання за принципом «зроби за зразком»;
		+	вид питання-завдання але принципом «виконай у новій ситуації»;
		+	вид - завдання підвищеного рівня складності (для виконання якого необхідне знання, розуміння і вільне володіння матеріалом, що вивчається).
		+	II. Кількість питань в кожному виді повинне бути однаковим. Час тесту не обмежена.
		+	Існує два варіанти виконання тесту:
		+	а) випробуваний повинен послідовно працювати над завданнями (з 1
		+	по 4), п'яте завдання є додатковим (необов'язковим),
		+	б) випробуваний працює тільки над п'ятим завданням.
		+	V. Тест готується для кожного рівня окремо.
		+	^ Ключ до визначення рівня навченості: Якщо робота велася за варіантом А: якщо виконані всі завдання, можна говорити про п'ятий, дуже високий рівень навченості школяра. Якщо впорався з трьома завданнями - четвертий рівень навченості. Якщо виконані два - третій рівень, одне - другий рівень навченості. Якщо учень з тестом не впорався, то при особистій бесіді можливо діагностування першого рівня навченості.
		+	Якщо робота велася за варіантом Б: при виконанні випробуваним п'ятого завдання можна говорити про п'ятий рівень навченості, але якщо завдання не виконано, то тест вважається не пройденим і учень повинен виконати його за варіантом А.

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

← Попередня версія		Версія за 21:37, 29 квітня 2015
Рядок 102:		Рядок 102:
	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====
	Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 14:56, 12 лютого 2015 (EET)		Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 14:56, 12 лютого 2015 (EET)
		+	'''1.''' Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра:
		+	- пізнавальні психічні процеси молодшого школяра відзначаються зростанням довільності та регульованості;
		+	- протягом початкового періоду навчання у дитини активно формується теоретичне мислення, внутрішній план дій та рефлексія;
		+	- розвивальне навчання спрямоване на підвищення можливостей у розвитку мислення учнів;
		+	- зростає значення довільної й словесно-логічної пам'яті;
		+	- розвиваються різні сторони мовлення (говоріння і слухання) та його види (монологічне, писемне, внутрішнє);
		+	- уява молодшого школяра розвивається у напрямку зростання її керованості, реалістичності, втілюваності.
		+	Пізнавальні процеси підлітка:
		+	- найбільш помітного розвитку зазнають специфічно людські, соціально зумовлені види пізнавальних процесів (довільна та внутрішня увага, спостережливість, теоретичне мислення, словесно-логічна пам'ять, мовлення, уява);
		+	- вдосконалюється керованість й регульованість пізнавальних процесів, свідоме ставлення підлітка до їх використання при вирішенні складних навчально-пізнавальних задач;
		+	- важливий вплив на пізнавальну сферу підлітка справляє мислення, внаслідок чого відбувається інтелектуалізація пізнавальних процесів.
		+	Пізнавальні процеси старшокласника:
		+	- розумовий розвиток людини в період ранньої юності вповільнюється за темпами, значно ускладнюється і забезпечує формування світогляду;
		+	- пізнавальні процеси набувають стійкої довільності, інтелектуальної складності, диференційованості та інтегрованості;
		+	- юнакам складно спрямовувати свою пізнавальну активність на навчальний матеріал через те, що вони надто заглиблені у свої особистісні проблеми;
		+	- старшокласник володіє складною системою способів довільного запам'ятовування;
		+	- мислення старшокласника забезпечує оволодіння науковими знаннями;
		+	- старшокласник спроможний до самоосвіти, досягаючи при цьому результатів того ж рівня, що й в умовах навчання.
		+
		+	'''2.''' Способи реалізації принципу врахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні:
		+	• знання й урахування у процесі навчання психофізіологічних вікових та індивідуальних особливостей учнів;
		+	• диференційований відбір змісту, методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;
		+	• стимулювання самостійної індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності учнів;
		+	• здійснення професійної орієнтації учнів на уроці з урахуванням їх інтересів, нахилів, здібностей;
		+	• організація навчально-пізнавального процесу з максимальним залученням учнів до участі в ньому (з урахуванням їх індивідуальних можливостей та бажання);
		+	• виявлення творчого потенціалу учнів і забезпечення умов для його реалізації в навчальній діяльності;
		+	• реалізація індивідуального підходу до оцінки знань, умінь і навичок учнів.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна\|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна\|обговорення]]) 00:37, 30 квітня 2015 (EEST)

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 Доброго дня, шановні слухачі! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 10:51, 5 лютого 2015 (EET)
 Доброї ночі!
-.Професійне вигорання  –  це синдром фізичного й емоційного виснаження,
+  '''1'''.Професійне вигорання  –  це синдром фізичного й емоційного виснаження,
 який свідчить  про втрату професіоналом  позитивних почуттів, що включає
 розвиток негативної самооцінки, негативного ставлення до роботи.
-«Емоційного вигорання»  -  постійна втома, емоційна спустошеність, відчуття відсутності соціальної підтримки, постійні докори учням, і їхнім батькам, невдоволення професією.
+«Емоційне вигорання»  -  постійна втома, емоційна спустошеність, відчуття відсутності соціальної підтримки, постійні докори учням, і їхнім батькам, невдоволення професією.
-. Серед зовнішніх  чинників  ризику емоційного виснаження і зниження
+'''2.''' Серед зовнішніх  чинників  ризику емоційного виснаження і зниження
 професійної активності найбільш значущі:
 .  Хронічно напружена психоемоційна діяльність,  пов'язана з інтенсивним спілкуванням, точніше, із цілеспрямованим сприйняттям партнерів і дією на них.  Педагогу  доводиться постійно підкріплювати емоціями різні аспекти спілкування: активно ставити і розв'язувати проблеми, уважно сприймати, посилено запам'ятовувати і швидко інтерпретувати  (аналізувати)  візуальну, звукову та письмову інформацію, швидко зважувати альтернативи й ухвалювати рішення.
@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 визначається двома основними обставинами  —  конфліктністю по вертикалі, у системі «керівник — підлеглий», і по горизонталі, у системі «колега — колега». Рано чи пізно обачна людина з міцними нервами  схилятиметься до тактики емоційного вигорання: триматися від усього й усіх подалі, не приймати все близько до серця, берегти нерви.
 . Психологічно важкий контингент, з яким має справу  педагог  у сфері спілкування: у педагогів і вихователів  -  це діти з аномаліями характеру, нервової системи або із затримками психічного розвитку.
-.Синдром вигорання включає в себе три основні складові:
+'''3'''.Синдром вигорання включає в себе три основні складові:
 - емоційну виснаженість;
 - деперсоналізацію (цинізм);
@@ Рядок 92: / Рядок 92: @@
 проблеми з артеріальним тиском, шлункові розлади, загострення
 хронічних хвороб тощо.
-. Профілактикою професійного вигорання є методи  гармонізації  психофізичного стану так як людина є цілісною біоенергоінформаційною системою, тому вплив на
+'''4.''' Профілактикою професійного вигорання є методи  гармонізації  психофізичного стану так як людина є цілісною біоенергоінформаційною системою, тому вплив на
 будь-яку з цих складових позначається і на інших. Умовно всі методи
 гармонізації психофізичного стану людини можна об'єднати в 3 групи:

← Попередня версія		Версія за 20:41, 29 квітня 2015
Рядок 24:		Рядок 24:

	Доброго дня, шановні слухачі! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 10:51, 5 лютого 2015 (EET)		Доброго дня, шановні слухачі! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 10:51, 5 лютого 2015 (EET)
		+	Доброї ночі!
		+	1.Професійне вигорання – це синдром фізичного й емоційного виснаження,
		+	який свідчить про втрату професіоналом позитивних почуттів, що включає
		+	розвиток негативної самооцінки, негативного ставлення до роботи.
		+	«Емоційного вигорання» - постійна втома, емоційна спустошеність, відчуття відсутності соціальної підтримки, постійні докори учням, і їхнім батькам, невдоволення професією.
		+	2. Серед зовнішніх чинників ризику емоційного виснаження і зниження
		+	професійної активності найбільш значущі:
		+	1. Хронічно напружена психоемоційна діяльність, пов'язана з інтенсивним спілкуванням, точніше, із цілеспрямованим сприйняттям партнерів і дією на них. Педагогу доводиться постійно підкріплювати емоціями різні аспекти спілкування: активно ставити і розв'язувати проблеми, уважно сприймати, посилено запам'ятовувати і швидко інтерпретувати (аналізувати) візуальну, звукову та письмову інформацію, швидко зважувати альтернативи й ухвалювати рішення.
		+	2. Дестабілізуюча організація діяльності: нечітка організація та планування праці, нестача устаткування, погано структурована й розпливчаста інформація, наявність у ній «бюрократичного шуму» — дрібних подробиць, суперечностей, завищені норми контингенту, з яким пов'язана професійна діяльність
		+	(наприклад, учнів класу).
		+	3. Підвищена відповідальність за функції, що виконуються педагогом. Учителям постійно доводиться приймати на себе енергетичні розряди партнерів. Усі, хто працює з людьми і чесно ставиться до своїх обов'язків, несуть етичну та юридичну відповідальність за благополуччя ділових партнерів, яких їм довірено,— учнів, батьків, колег. Плата висока —нервове перенапруження. Наприклад, у шкільного вчителя за день проведення
		+	уроків самовіддача і самоконтроль настільки значні, що до наступного робочого дня психічні ресурси практично не відновлюються.
		+	4. Неблагополучна психологічна атмосфера професійної діяльності
		+	визначається двома основними обставинами — конфліктністю по вертикалі, у системі «керівник — підлеглий», і по горизонталі, у системі «колега — колега». Рано чи пізно обачна людина з міцними нервами схилятиметься до тактики емоційного вигорання: триматися від усього й усіх подалі, не приймати все близько до серця, берегти нерви.
		+	5. Психологічно важкий контингент, з яким має справу педагог у сфері спілкування: у педагогів і вихователів - це діти з аномаліями характеру, нервової системи або із затримками психічного розвитку.
		+	3.Синдром вигорання включає в себе три основні складові:
		+	- емоційну виснаженість;
		+	- деперсоналізацію (цинізм);
		+	- редукцію професійних досягнень.
		+	Під емоційним виснаженням розуміється відчуття спустошеності і втоми,
		+	що викликане власною роботою.
		+	Деперсоналізація передбачає цинічне, байдуже, негуманне ставлення до
		+	людей, з якими працюють. Контакти з колегами стають формальними, знеособленими; негативні настанови, що виникають, можуть спочатку мати прихований характер і виявлятися у внутрішньо стримуваному роздратуванні, яке з часом проривається назовні і призводять до конфліктів.
		+	Професійне вигорання – виникнення у працівників відчуття не
		+	комфортності у своїй професійній сфері.
		+	Учений В.В. Бойко розробив власну класифікацію симптомів, що
		+	супроводжуються різні компоненти «професійного вигорання». Створена ним
		+	«Методика діагностики рівня емоційного вигорання» дає змогу оцінити прояви
		+	синдрому за дванадцятьма основними симптомами, що зазвичай супроводжують три компоненти «професійно вигорання». В.В. Бойко характеризує компоненти згаданого синдрому так:у розвитку синдрому вигорання виділяють три стадії:
		+	- Перша стадія (Фаза напруження). Всі ознаки та симптоми проявляються в легкій формі через турботу про себе, наприклад, шляхом організації частих перерв у роботі. Починається забування якихось робочих моментів (наприклад, невнесення потрібного запису в документацію). Зазвичай на ці першочергові симптоми мало хто звертає увагу. Перша стадія може формуватися протягом трьох-п`яти років. Напруження має динамічний характер, що обумовлюється постійністю, що вимотує, або посиленням факторів.
		+	Це знаходить вияв у таких симптомах, як:
		+	1) переживання психотравравмуючих обставин – людина сприймає умови
		+	роботи та професійні міжособистісні стосунки як психотравмуючі;
		+	2) незадоволеність собою - незадоволеність власною професійною
		+	діяльністю і собою як професіоналом;
		+	3) «Загнаність у кут» - відчуття безвихідності ситуації, бажання змінити
		+	роботу чи професійну діяльність взагалі;
		+	4) тривога й депресія – розвиток тривожності у професійній діяльності,
		+	підвищення нервовості, депресивні настрої.
		+	- Друга стадія (Фаза «резистенції») - характеризується надмірним емоційним виснаженням. Спостерігається відсутність інтересу до роботи, потреби в спілкуванні: не хочеться бачити тих, з ким спеціаліст працює, тиждень триває нескінченно, поява стійких соматичних симптомів: немає сил, енергії, особливо, в кінці тижня, головні болі вечорами, підвищена дратівливість, збільшення кількості простудних захворювань. Людина може почувати себе виснаженою після доброго сну і навіть після вихідних. Час
		+	формування даної стадії, в середньому від 5 до 15 років.
		+	Це знаходить вияв у таких симптомах, як:
		+	1) неадекватне вибіркове емоційне реагування – неконтрольований
		+	вплив настрою на професійні стосунки;
		+	2) емоційно-моральна дезорієнтація – розвиток байдужості у
		+	професійних стосунках;
		+	3) розширення сфери економії емоцій – емоційна замкненість,
		+	відчуження згорнути будь-які комунікації;
		+	4) редукція професійних обов’язків – згортання професійної
		+	діяльності, прагнення якомога менше часу витрачати на виконання
		+	професійних обов’язків.
		+	Третя стадія (Фаза «виснаження»). Ознаки і симптоми третьої стадії.
		+	Можуть розвиватися фізичні і психологічні проблем типу язв і депресій. Людина може почати сумніватись у цінності своєї роботи, професій та самого життя. Характерні повна втрата інтересу до роботи і життя взагалі, емоційна байдужість, отупіння, відчуття постійної відсутності сил. Спостерігається порушення пам’яті і уваги, порушення сну. Людина прагне до усамітнення. Стадія може формуватися від 10 до 20 років.
		+	1) емоційний дефіцит – розвиток емоційної почуттєвості на тлі
		+	перевиснаження, мінімізація емоційного внеску у роботу,
		+	автоматизм та спустошення людини при виконанні професійних
		+	обов’язків;
		+	2) емоційне відчуження – створення захисного бар’єру у професійних
		+	комунікаціях;
		+	3) особистісне відчуження (деперсоналізація) – порушення
		+	професійних стосунків, розвиток цинічного ставлення до тих, з ким
		+	доводиться спілкуватися при виконанні професійних обов’язків, та
		+	до професійної діяльності взагалі;
		+	4) психосоматичні та психовегетативні порушення – погіршення
		+	фізичного самопочуття, розвиток таких психосоматичних та
		+	психовегетативних порушень, як розлади сну, головні болі,
		+	проблеми з артеріальним тиском, шлункові розлади, загострення
		+	хронічних хвороб тощо.
		+	4. Профілактикою професійного вигорання є методи гармонізації психофізичного стану так як людина є цілісною біоенергоінформаційною системою, тому вплив на
		+	будь-яку з цих складових позначається і на інших. Умовно всі методи
		+	гармонізації психофізичного стану людини можна об'єднати в 3 групи:
		+	1. Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло).
		+	2. Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану(вплив на емоційний стан).
		+	3. Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки,
		+	зміна світогляду).--[[Користувач:Усікова Любов Василівна\|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна\|обговорення]]) 23:41, 29 квітня 2015 (EEST)

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====