Психологія Янченко І.В. - Історія редагувань

Янченко Інна В'ячеславівна в 20:12, 2 листопада 2016

2016-11-02T20:12:37Z

Янченко Інна В'ячеславівна в 21:06, 1 листопада 2016

2016-11-01T21:06:06Z

Янченко Інна В'ячеславівна в 21:04, 1 листопада 2016

2016-11-01T21:04:42Z

Янченко Інна В'ячеславівна в 20:00, 1 листопада 2016

2016-11-01T20:00:41Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2016-10-25T10:11:17Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2016-10-25T10:09:14Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2016-10-25T09:55:17Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Сидоренко Ірина Валеріївна в 09:45, 7 жовтня 2016

2016-10-07T09:45:06Z

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2016-10-07T09:31:13Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2016-09-20T11:13:28Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

@@ Рядок 195: / Рядок 195: @@
 '''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 20 вересня 2016 (EEST)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
@@ Рядок 204: / Рядок 205: @@
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:31, 7 жовтня 2016 (EEST)

@@ Рядок 155: / Рядок 155: @@
 Відповідь: Сфера: Мислення
 Хлопчики
 Опис: Хлопчики в основному ставлять дорослому запитання заради одержання конкретної інформації. Здебільшого висловлюють індивідуальні, нестандартні, варіативні міркування. Висувають різноманітні версії, пропонують різні варіанти розв’язання завдань. Характеризуються хорошими просторовими уміннями, охоче розв’язують просторово-зорові задачі. Подумки переміщують фігури, порівнюючи їх у просторі і накладаючи одну на одну. Намагаються зрозуміти сутнісне, встановити закономірності, виявити причинно-наслідкові зв’язки.
 Умови:
 Учителю слід створювати такі умови навчання і виховання, добирати такі завдання,  які б спонукали хлопців до реальних дій, добирати завдання для розвитку репродуктивної та творчої уяви, розвитку розумових здібностей, що передбачає активізацію теоретичного мислення, на пошук загальних закономірностей за конкретними фактами. Спрямовувати роботу на вироблення критичного ставлення до знань, збагачення лексичного запасу новими термінами, удосконалювати вміння передавати думки в усній та письмовій формі.
 Дівчатка
 Опис: Дівчатка, як правило, ставлять дорослому запитання заради встановлення контакту з ним. Мислення більш однотипне, ніж у хлопчиків, запитання й відповіді більш одноманітні, думки більш схематичні, рідше стосуються сутнісного, частіше – деталей. Запитання частіше стосуються взаємин людей, побутових ситуацій, ніж з’ясування закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків. Із зростанням труднощів зменшується кількість розв’язаних математичних задач. Діють з буквенними символами, з вивченими шаблонами, засвоєними способами дій.
 Умови:
 Учитель повинен розвивати самостійність мислення,  учити дівчат давати правильні визначення, аналізувати, порівнювати і розрізняти предмети і явища, ясно, правильно і чітко виражати свою думку, виховувати уміння міркувати, робити висновки і узагальнення. --[[Користувач:Янченко Інна В&#39;ячеславівна|Янченко Інна В&#39;ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В&#39;ячеславівна|обговорення]]) 23:04, 1 листопада 2016 (EET)

@@ Рядок 121: / Рядок 121: @@
 Дослідженню зони найближчого розвитку значну увагу приділив Л.С. Виготський Він зазначав що у процесі спілкування дитини з дорослим, який її навчає, передає досвід, створюються нові форми психічного життя, нові уміння. А тому те, чого дитина не може зробити сама, вона може зробити за допомогою дорослого. І це визначає її подальший розвиток: адже те, що вона сьогодні може зробити лише з допомогою, завтра вона зможе зробити самостійно.
 На сучасному етапі, усвідомлюючи, які операції дитина може виконувати за допомогою дорослого, тобто, які можливості знаходяться в "зоні найближчого розвитку", вчитель може не лише передбачати подальший психічний розвиток свого учня, але й впливати на цей розвиток, керувати ним. "Педагогіка повинна орієнтуватись не на вчорашній день, а на завтрашній день дитячого розвитку", — писав Л.С. Виготський. Навчання з орієнтацією на зону найближчого розвитку дозволяє вести розвиток вперед та враховувати індивідуальні відмінності дитини.
 ) Отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості учня  перш за все можна за допомогою комплексу діагностичних методик психолого-педагогічного моніторингу, що включає: індивідуально—типологічні властивості нервової системи, позицію особистості, емоційний стан, властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. На своїх уроках або під час виховних занять для здійснення даної діагностики учитель може застосувати метод спостереження, заздалегідь визначивши коло питань, за якими складається загальне уявлення про учня: Як навчається? Які мотиви навчання? Яке самопочуття переважає? Як реагує на події?У чому виявляється активність за межами навчання?
 Результати спостережень слід занести в індивідуальну карту і надалі використовувати у своїй роботі з учнем, враховуючи його індивідуальні особливості.
@@ Рядок 152: / Рядок 153: @@
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:19, 24 травня 2016 (EEST)
 '''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 16 вересня 2016 (EEST)

@@ Рядок 114: / Рядок 114: @@
 '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:06, 17 травня 2016 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 63: / Рядок 63: @@
 #Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років.
 #Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:
-*молодший дошкільний вік - 4-й рік;
+##молодший дошкільний вік - 4-й рік;
-*середній дошкільний вік - 5-й рік;
+##середній дошкільний вік - 5-й рік;
-*старший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
+##старший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
 #Дорослішання:
-*підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;
+##підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;
-*рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років);
+##рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років);
-*зріла юність - від 18 до 20 років.
+##зріла юність - від 18 до 20 років.
 #Дорослість:
-*рання дорослість - від 20 до 40 років;
+##рання дорослість - від 20 до 40 років;
-*зріла дорослість - від 40 до 60 років.
+##зріла дорослість - від 40 до 60 років.
 #Старість - після 60 років.

@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 *третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
 *Четверта –  включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.
 ----
@@ Рядок 34: / Рядок 35: @@
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:12, 05 травня 2016 (EEST)
 ----
@@ Рядок 42: / Рядок 55: @@
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:13, 11 травня 2016 (EEST)
 ----

← Попередня версія		Версія за 09:55, 25 жовтня 2016
Рядок 16:		Рядок 16:

	--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:45, 26 квітня 2016 (EEST)		--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:45, 26 квітня 2016 (EEST)
		+
		+
		+	'''Людина''' – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.
		+	'''Розвиток людини''' — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.
		+	'''Особистість''' – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин. Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». '''Людина''' - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям '''«індивід»'''. '''Індивідуальність''' — неповторне поєднання психологічних особливостей і рис людини, що визначає її своєрідність і несхожість на інших людей.Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда.
		+
		+	Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
		+	*перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
		+	*друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.
		+	*третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
		+	*Четверта – включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.

	----		----

← Попередня версія		Версія за 09:45, 7 жовтня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	<p style="color:red;"><b>Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! </b></p> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:45, 7 жовтня 2016 (EEST)

	==== Інтерактивні практичні заняття ====		==== Інтерактивні практичні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 09:31, 7 жовтня 2016
Рядок 94:		Рядок 94:

	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
		+	'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''
		+
		+	Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).
		+
		+	Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
		+
		+	--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:31, 7 жовтня 2016 (EEST)

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 2 червня 2016 (EEST)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====