Психологія управління Івах Т.М. - Історія редагувань

Івах Тетяна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-12-08T13:39:51Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Івах Тетяна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-12-06T07:18:30Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Івах Тетяна Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-12-06T07:12:08Z

‎Індивідуальні заняття

Вознюк Алла Вікторівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-12-04T13:21:10Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Вознюк Алла Вікторівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-12-04T12:29:02Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Івах Тетяна Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-10-26T17:26:38Z

‎Індивідуальні заняття

Вознюк Алла Вікторівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-10-26T08:13:05Z

‎Індивідуальні заняття

Івах Тетяна Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-10-20T17:01:43Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Вознюк Алла Вікторівна: /* Консультації */

2015-09-28T06:37:31Z

‎Консультації

Вознюк Алла Вікторівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-28T06:00:05Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 . Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових комунікації.
 . Розкрийте зміст основних структурних елементів стилю керівництва.
-Ваші відповіді:
+Мої відповіді:
-.
+.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички:  діагностико-прогностичні (проективні);  організаційно-регулятивні; контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички:  здійснювати контроль за навчально-виховним процесом;  надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам;  здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички:  критично аналізувати свою діяльність;  володіти собою в будь-якій ситуації;  забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.
 .Етапи прийняття управлінських рішень: 1) діагноз проблеми; 2) накопичення інформації з проблеми; 3) розробка альтернативних варіантів; 4) прийняття рішень; 5) реалізація рішення. Діагноз проблеми включає такі під етапи:

← Попередня версія		Версія за 07:18, 6 грудня 2015
Рядок 26:		Рядок 26:
	3.		3.
	--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 14:52, 18 червня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 14:52, 18 червня 2015 (EEST)
		+
		+	Мої відповіді:
		+	1. Цей підхід, за визначенням учених, вважається акмеологічним: особистісний розвиток керівника освітньої організації у професійній діяльності грунтується на прагненні до професійного вдосконалення особистісного і духовного зростання, готовності до самозмін і самоствердження у професійній сфері.
		+
		+	2. Основними завданнями організаційно-управлінського компоненту є такі: -визначення стратегії освітньої організації - складання плану роботи - узгодження взаємодії між усіма суб'єктами навчально-виховного процесу через чіткий розподіл повноважень та встановлений термін виконання - створення умов для делегування повноважень, координації, керування змінними, гнучкий контроль.
		+
		+	3. Визначення мети: встановлення узгоджених, реалістичних цілей і вмінні визначати та передбачати бажаний кінцевий результат; планування: визначає логічний порядок дій, спрямований на досягнення визначеної мети; організація: визначення місця і ролі кожного учасника діяльності для досягнення поставленої мети; реалізація, яка передбачає створення оптимальних умов для здійснення управління, відповідно до встановлених процедур; контроль або перевірка виконання обраної мети і результатів діяльності.--[[Користувач:Івах Тетяна Миколаївна\|Івах Тетяна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Івах Тетяна Миколаївна\|обговорення]]) 09:18, 6 грудня 2015 (EET)

@@ Рядок 78: / Рядок 78: @@
 Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні  характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками.
 Ваші відповіді:
 .
-.
+Мої відповіді:
-.
+. Це комплекс умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: діагностико-прогностичні (проективні); організаційно-регулятивні; контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння критично аналізувати свою діяльність;володіти собою в будь-якій ситуації; забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення.
 --[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 7 вересня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 13:21, 4 грудня 2015
Рядок 149:		Рядок 149:
	- по-друге, – управлінської діяльності в цілому (повинна розглядати об’єкт управління – освітню організацію – як відкриту, соціально-педагогічну систему, яка взаємодіє з соціумом; повинна забезпечувати розвиток освітньої організації, яка б відповідала запитам часу і створювала передумови для формування розвивального середовища учня, в конкретному середовищі; громадська, культурно-просвітницька, пропагандистка діяльність керівника повинна бути пов’язана з активною громадською позицією школи, пошуком можливостей надання освітніх послуг тощо; передбачає організацію взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу, які мають різний ступінь підпорядкування керівникові (вчителі, учні, їх батьки, громадськість), різні вікові, соціальні, гендерні характеристики.		- по-друге, – управлінської діяльності в цілому (повинна розглядати об’єкт управління – освітню організацію – як відкриту, соціально-педагогічну систему, яка взаємодіє з соціумом; повинна забезпечувати розвиток освітньої організації, яка б відповідала запитам часу і створювала передумови для формування розвивального середовища учня, в конкретному середовищі; громадська, культурно-просвітницька, пропагандистка діяльність керівника повинна бути пов’язана з активною громадською позицією школи, пошуком можливостей надання освітніх послуг тощо; передбачає організацію взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу, які мають різний ступінь підпорядкування керівникові (вчителі, учні, їх батьки, громадськість), різні вікові, соціальні, гендерні характеристики.
	2. Велике значення в діяльності професійного керівника має особистий досвід, уміння імпровізувати в своїй діяльності, знаходити творчі і оптимальні рішення, адаптуватися до будь-яких змін. Ефективність управлінської діяльності керівника залежить від доцільності, чіткості і раціональності розподілу обов'язків представників адміністрації освітньої установи. Одне з правил успішного керівника – «навчайте тому, що знаєте самі». Хороший керівник повинен приділяти багато часу розвитку навиків своїх підлеглих, передавати їм свої знання, щоб вони теж могли підвищувати свою кваліфікацію. Зазвичай потрібно менше часу, щоб зробити самому, чим пояснювати іншому, як це треба робити. АЛЕ КРАЩЕ ПОЯСНИТИ ОДИН РАЗ, ЧИМ РОБИТИ САМОМУ БАГАТО РАЗІВ.--[[Користувач:Івах Тетяна Миколаївна\|Івах Тетяна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Івах Тетяна Миколаївна\|обговорення]]) 20:01, 20 жовтня 2015 (EEST)		2. Велике значення в діяльності професійного керівника має особистий досвід, уміння імпровізувати в своїй діяльності, знаходити творчі і оптимальні рішення, адаптуватися до будь-яких змін. Ефективність управлінської діяльності керівника залежить від доцільності, чіткості і раціональності розподілу обов'язків представників адміністрації освітньої установи. Одне з правил успішного керівника – «навчайте тому, що знаєте самі». Хороший керівник повинен приділяти багато часу розвитку навиків своїх підлеглих, передавати їм свої знання, щоб вони теж могли підвищувати свою кваліфікацію. Зазвичай потрібно менше часу, щоб зробити самому, чим пояснювати іншому, як це треба робити. АЛЕ КРАЩЕ ПОЯСНИТИ ОДИН РАЗ, ЧИМ РОБИТИ САМОМУ БАГАТО РАЗІВ.--[[Користувач:Івах Тетяна Миколаївна\|Івах Тетяна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Івах Тетяна Миколаївна\|обговорення]]) 20:01, 20 жовтня 2015 (EEST)
		+
		+
		+	Доброго дня, Тетяно Миколаївно! Ви успішно виконали інтерактивне практичне заняття № 1, №3 та № 4, але необхідно також відповісти на питання щодо заняття № 2. Ви правильно відповіли на всі питання індивідуального заняття №2. Зверніть, будь ласка, увагу на завдання індивідуального заняття № 1. Ви активно прийняли участь проведенні тематичної дискусії № 1, вчасно виконали завдання щодо проведення модульного контролю. Вам необхідно виконати завдання тематичної дискусії № 2. З повагою до Вас, викладач Алла Вікторівна Вознюк. Бажаю Вам успіхів. Зустрінемося на екзаменаційній сесії для підведення підсумків.
		+
		+	--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 10:39, 16 листопада 2015 (EEST)

@@ Рядок 124: / Рядок 124: @@
 Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.
 --[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна|обговорення]]) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

← Попередня версія		Версія за 17:26, 26 жовтня 2015
Рядок 89:		Рядок 89:

	--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 10:03, 26 жовтня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 10:03, 26 жовтня 2015 (EEST)
		+
		+	1. Специфічні ознаки позитивної організаційної культури освітньої організації.
		+	Організаційна культура являє собою сукупність поведінки, символів, ритуалів, міфів, які відповідають спільним цінностям певного колективу.
		+	Поняття організаційної культури включає до себе набір уявлень про засоби діяльності, норми поведінки, набір звичок, писаних та неписаних правил, заборонів, цінностей, очікувань, уявлень про майбутнє та теперішнє та ін., які осмислено чи неосмислено поділяє більшість членів організації.
		+	Показники соціально-психологічного клімату в колективі:
		+	- як члени колективу ставляться один до одного;
		+	- який моральний клімат в організації;
		+	- залежність якості виконання роботи персоналом і організації контролю за роботою з боку адміністрації;
		+	- як вирішуються стратегічні проблеми, приймаються стратегічні рішення;
		+	- етичні норми та цінності організації;
		+	- наявність традицій.
		+	2. Основні показники позитивного соціально-психологічного клімату в колективі.
		+	Соціально-психологічний клімат — якісний бік стосунків, що виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності та всебічному розвитку особистості в групі. Такий клімат може бути сприятливим, несприятливим, нейтральним, позитивно чи негативно впливати на самопочуття людини. До основних показників позитивного соціально-психологічного клімату в колективі належать: рівень згуртованості та організованості; узгодженість дій та вчинків; переважаючий емоційний настрій; ступінь психологічної підтримки; довіра до кожного члену колективу; взаємоповага та взаємосприйняття; психологічна сумісність; психологічна культура.
		+	Основні показники сприятливого соціально-психологічного клімату колективу:
		+	• довіра та взємовимогливість членів групи один до одного;
		+	• доброзичливість і ділові претензії;
		+	• вільне висловлювання думок щодо справ колективу чи поведінки окремих осіб;
		+	• відсутність тиску з боку керівництва на підлеглих і визнання за ними права приймати рішення, значущі для справ колективу;
		+	• достатня поінформованість членів колективу про завдання та стан справ у колективі;
		+	• високий ступінь емоційного включення та взаємодопомоги у ситуаціях, якщо є у цьому потреба;
		+	• усвідомлення і взяття відповідальності на себе за стан справ у групі кожним із її членів.
		+	• високі показники результатів діяльності;
		+	• низька плинність кадрів;
		+	• високий рівень трудової дисципліни;
		+	• відсутність напруженості й конфліктності в колективі тощо.
		+	3. Психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками.
		+	Процес формування психологічної готовності керівників до ефективного управління педагогічними працівниками пов’язаний із специфікою ділового спілкування. Ефективність ділового спілкування в процесі управління педагогічними працівниками передбачає врахування певних психологічних вимог: застосування раціональних та емоційних звернень; розроблення шляхів обміну інформацією; дотримання діалогової та партнерської взаємодії; встановлення психологічного контакту та втілення психологічної рівноправності; виявлення емпатії (співпереживання) та симпатії; взаємне розуміння думок та ін. Врахування визначених психологічних чинників буде певним чином впливати на становлення психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками.--[[Користувач:Івах Тетяна Миколаївна\|Івах Тетяна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Івах Тетяна Миколаївна\|обговорення]]) 19:26, 26 жовтня 2015 (EET)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

← Попередня версія		Версія за 08:13, 26 жовтня 2015
Рядок 83:		Рядок 83:
	--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 10:01, 7 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 10:01, 7 вересня 2015 (EEST)

		+	Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання:
		+	1. Дайте визначення та охарактеризуйте специфічні ознаки позитивної організаційної культури освітньої організації.
		+	2. Визначте основні показники позитивного соціально-психологічного клімату в колективі.
		+	3. Виокреміть психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Ваші відповіді: 1. 2. 3.
		+
		+	--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 10:03, 26 жовтня 2015 (EEST)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

← Попередня версія		Версія за 17:01, 20 жовтня 2015
Рядок 100:		Рядок 100:

	--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 08:29, 21 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 08:29, 21 вересня 2015 (EEST)
		+
		+	1. До загальних особливостей управлінської діяльності керівників освітніх організацій, порівняно з іншими видами професійної діяльності, належать такі, як:
		+	- управлінська діяльність відноситься до класу професій¬ної діяльності, здійсненої в особливих умовах, має гетеро хронічний, соціотехнічний характер, який постійно ускладнюється;
		+	- управлінська діяльність має творчий характер через домінування нестандартних ситуацій;
		+	- управлінська діяльність висуває дуже жорсткі вимоги до індивідуально-професійних якостей суб’єкта діяльності і його професіоналізму;
		+	- характерним для управлінської діяльності є її висока інформативна насиченість, генерація нової інформації у вигляді управлінського рішення;
		+	- управлінська діяльність супроводжується високою психі¬чною напруженістю, має високу психологічну ціну через персональну відповідальність за результати діяльності.
		+	До специфічних особливостей управлінської діяльності керівників освітніх організацій відносяться такі, як:
		+	- по-перше, стосуються керівника як особистості (сам має бути зразком для особистості, яку він прагне виховувати у підростаючих поколінь; має бути одночасно і чудовим організатором, і прекрасним учителем-предметником – тобто, підвищуються вимоги до знання змісту праці порівняно з менеджерами в інших галузях; повинен бути дослідником, для якого сучасні управлінські знання і вміння – керівництво і контроль поступаються місцем прогнозу, моніторингу, аналізу тощо;
		+	- по-друге, – управлінської діяльності в цілому (повинна розглядати об’єкт управління – освітню організацію – як відкриту, соціально-педагогічну систему, яка взаємодіє з соціумом; повинна забезпечувати розвиток освітньої організації, яка б відповідала запитам часу і створювала передумови для формування розвивального середовища учня, в конкретному середовищі; громадська, культурно-просвітницька, пропагандистка діяльність керівника повинна бути пов’язана з активною громадською позицією школи, пошуком можливостей надання освітніх послуг тощо; передбачає організацію взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу, які мають різний ступінь підпорядкування керівникові (вчителі, учні, їх батьки, громадськість), різні вікові, соціальні, гендерні характеристики.
		+	2. Велике значення в діяльності професійного керівника має особистий досвід, уміння імпровізувати в своїй діяльності, знаходити творчі і оптимальні рішення, адаптуватися до будь-яких змін. Ефективність управлінської діяльності керівника залежить від доцільності, чіткості і раціональності розподілу обов'язків представників адміністрації освітньої установи. Одне з правил успішного керівника – «навчайте тому, що знаєте самі». Хороший керівник повинен приділяти багато часу розвитку навиків своїх підлеглих, передавати їм свої знання, щоб вони теж могли підвищувати свою кваліфікацію. Зазвичай потрібно менше часу, щоб зробити самому, чим пояснювати іншому, як це треба робити. АЛЕ КРАЩЕ ПОЯСНИТИ ОДИН РАЗ, ЧИМ РОБИТИ САМОМУ БАГАТО РАЗІВ.--[[Користувач:Івах Тетяна Миколаївна\|Івах Тетяна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Івах Тетяна Миколаївна\|обговорення]]) 20:01, 20 жовтня 2015 (EEST)

@@ Рядок 85: / Рядок 85: @@
 ==== Консультації ====
+Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них.
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

← Попередня версія		Версія за 06:00, 28 вересня 2015
Рядок 92:		Рядок 92:

	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
		+	Доброго дня, шановні колеги! Модульний контроль з психології управління буде здійснюватися на основі вивчення лекційних занять про сутність і специфіку управлінської діяльності керівників освітніх організацій. Текст до лекційних занять та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
		+	Питання до модульного контролю:
		+	1. Які є загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності?
		+	2. Виберіть, за значущістю для Вас виокремлені складові управлінської діяльності та обгрунтуйте визначену позицію?
		+	3. Які чинники, на Вашу думку, можуть впливати на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками?
		+
		+	--[[Користувач:Вознюк Алла Вікторівна\|Вознюк Алла Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Вознюк Алла Вікторівна\|обговорення]]) 08:29, 21 вересня 2015 (EEST)