Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бондаренко О.М. - Історія редагувань

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-10-25T15:58:05Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-10-25T15:55:07Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-10-25T15:54:43Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-10-25T15:50:32Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-10-25T15:50:01Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

2017-10-25T15:46:20Z

‎Індивідуальні заняття

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-10-25T15:39:40Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-10-25T15:38:16Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-10-25T15:34:03Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Бондаренко Олена Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-10-25T15:30:53Z

‎Інтерактивні практичні заняття

@@ Рядок 112: / Рядок 112: @@
 ----
 '''Ваші відповіді'''
-Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально- пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель зможе самостійно визначати навчальний час за розділами програм. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять.
+Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами.
 Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах пропедевтичного курсу досягаються через роботу з матеріалом з історії України.
 Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації.

← Попередня версія		Версія за 15:55, 25 жовтня 2017
Рядок 130:		Рядок 130:
	Я вважаю,що місце щастю в системі освіти є. Вчитель відчуває себе дійсно щасливим коли його знання і уміння потрібні дітям, коли на уроках відчувається взаємопорозуміння,коли вчитель отримує віддачу від учнів у вигляді міцних знань. І в подальшому,коли учні закінчують школу,стають прекрасними спеціалістами - це щастя і гордість вчителя, бо в цьому є і його заслуга. Отже,професійне щастя вчителя у його здібних і талановитих учнях.		Я вважаю,що місце щастю в системі освіти є. Вчитель відчуває себе дійсно щасливим коли його знання і уміння потрібні дітям, коли на уроках відчувається взаємопорозуміння,коли вчитель отримує віддачу від учнів у вигляді міцних знань. І в подальшому,коли учні закінчують школу,стають прекрасними спеціалістами - це щастя і гордість вчителя, бо в цьому є і його заслуга. Отже,професійне щастя вчителя у його здібних і талановитих учнях.

−	--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна\|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна\|обговорення]]) 18:54, 25 жовтня 2017 (EEST)	+	--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна\|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна\|обговорення]]) 19:50, 25 жовтня 2017 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 15:54, 25 жовтня 2017
Рядок 128:		Рядок 128:

	----		----
		+	Я вважаю,що місце щастю в системі освіти є. Вчитель відчуває себе дійсно щасливим коли його знання і уміння потрібні дітям, коли на уроках відчувається взаємопорозуміння,коли вчитель отримує віддачу від учнів у вигляді міцних знань. І в подальшому,коли учні закінчують школу,стають прекрасними спеціалістами - це щастя і гордість вчителя, бо в цьому є і його заслуга. Отже,професійне щастя вчителя у його здібних і талановитих учнях.
		+
		+	--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна\|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна\|обговорення]]) 18:54, 25 жовтня 2017 (EEST)

@@ Рядок 116: / Рядок 116: @@
 Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації.
---[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:50, 25 жовтня 2017 (EEST)
+--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 19:20, 25 жовтня 2017 (EEST)
 ----
 ----

@@ Рядок 112: / Рядок 112: @@
 ----
 '''Ваші відповіді'''
+--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:50, 25 жовтня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
-−
 ----
 ----

@@ Рядок 92: / Рядок 92: @@
 ----
 '''Ваша відповідь'''
+Мене зацікавив тренд "Сторителінг". Це спосіб донесення інформації аудиторії через розповідь історії з реальними та видуманими персонажами. Даний тренд дозволяє пояснити складний матеріал простими словами на конкретних прикладах. --[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:46, 25 жовтня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
-−
-−
-−
-−
 ----
@@ Рядок 106: / Рядок 99: @@
 ----
 '''Ваша відповідь'''
+Я вважаю цікавим метод “Філософія для дітей”. Він дозволяє переглянути матеріал із учителем, а через деякий час після обдумування сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Діти вибирають питання, яке найбільше їх цікавить, і з допомогою вчителя обговорюють його. Цей метод забезпечує повагу різних поглядів, вчить ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження, що саме і потрібно при вивченні історії.
+--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:46, 25 жовтня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
-−
-−
-−
 ----

@@ Рядок 76: / Рядок 76: @@
 •Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
 • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
---[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:38, 25 жовтня 2017 (EEST)
+--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:48, 25 жовтня 2017 (EEST)
 ----
 ----
@@ Рядок 83: / Рядок 83: @@
 '''Ваша відповідь:'''
 На мою думку, систему освіти Фінляндії в нашу пострадянську школу на даному етапі інтегрувати практично неможливо. Хоча легко і з користю в українську школу можна впровадити посилене вивчення іноземних мов, програмування та підприємництво при наявності достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів. Інші інновації вимагають докорінної зміни стереотипів або значних додаткових фінансових ресурсів.
---[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:38, 25 жовтня 2017 (EEST)
+--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:58, 25 жовтня 2017 (EEST)
 ----
 ----

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 ----
 '''Ваші відповіді:'''
 '''П''' - Чарівна зміна: вступні екзамени при переході до старшої школи
@@ Рядок 67: / Рядок 62: @@
 ----
 '''Ваша відповідь:'''
+Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування)
+--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:38, 25 жовтня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
-−
 ----
 ----
@@ Рядок 78: / Рядок 69: @@
 ----
 '''Ваша відповідь:'''
+Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенстваправа та сталого розвитку.Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
+• Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
+• Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
+•Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
+• Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
+•Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
 ----
 ----
@@ Рядок 89: / Рядок 82: @@
 ----
 '''Ваша відповідь:'''
+На мою думку, систему освіти Фінляндії в нашу пострадянську школу на даному етапі інтегрувати практично неможливо. Хоча легко і з користю в українську школу можна впровадити посилене вивчення іноземних мов, програмування та підприємництво при наявності достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів. Інші інновації вимагають докорінної зміни стереотипів або значних додаткових фінансових ресурсів.
+--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:38, 25 жовтня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
-−
 ----
 ----

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 ----
-'''Ваші відповіді:'''1.Основними елементами четвертої промислової революції будуть суцільні інновації, які повністю змінять спосіб життя людей, а також впливатимуть на свідомість. Практично всі виробничі процеси будуть автоматизовані, ми не тільки перейдемо на електромобілі й автомобілі на водневих двигунах, але й самі машини перевозитимуть нас без водіїв. Як і минулі подібні процеси, четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.
+'''Ваші відповіді:'''
 . Нова революція може  посилити фінансову та соціальну нерівність у світі, порушивши роботу ринків праці. Автоматизація виробництва призведе до того, що машини витіснять з ринку праці безліч людей, що тільки збільшить розрив між прибутковістю капіталу і прибутковістю праці. Крім економічної нерівності, четверта промислова революція може посилити і соціальну. Більше всіх від інновацій виграють інтелектуали і капіталісти - інноватори, акціонери та інвестори. Це створює фінансову прірву між тими, хто живе за рахунок праці, і тими, хто живе за рахунок капіталу. Тому технологічний прогрес є однією з головних причин стагнації, а іноді і зниження рівня доходів більшої частини населення розвинених країн: зріс попит на висококваліфікованих фахівців, тоді на малокваліфіковану працю падає і буде падати. У результаті затребувані або зовсім некваліфіковані люди, або фахівці: посередині порожнеча.
@@ Рядок 22: / Рядок 24: @@
 --[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:30, 25 жовтня 2017 (EEST)
 ----
 ----
@@ Рядок 53: / Рядок 48: @@
 ----
 ----