Соціально-гуманітарний кредитний модуль Дяченко Л.І. - Історія редагувань

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-06-20T10:38:29Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-20T10:38:00Z

‎Індивідуальні заняття

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-20T10:35:33Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Показати зміни

Дяченко Людмила Іванівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-06-17T17:17:05Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Дяченко Людмила Іванівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-06-17T16:51:48Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Дяченко Людмила Іванівна: /* Консультації */

2017-06-17T16:34:54Z

‎Консультації

Дяченко Людмила Іванівна: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-17T16:20:41Z

‎Індивідуальні заняття

Дяченко Людмила Іванівна: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-17T15:54:34Z

‎Індивідуальні заняття

Дяченко Людмила Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-16T20:55:11Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Дяченко Людмила Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-16T20:53:50Z

‎Інтерактивні практичні заняття

@@ Рядок 135: / Рядок 135: @@
 '''Ваші відповіді'''	Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). 	Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. 	Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації 	Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя
 --[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 19:51, 17 червня 2017 (EEST)
 ----

@@ Рядок 108: / Рядок 108: @@
 ----
-'''Ваша відповідь'''Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє.
+'''Ваша відповідь'''
 --[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 18:54, 17 червня 2017 (EEST)
 ----
@@ Рядок 122: / Рядок 117: @@
 Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 ----
-'''Ваша відповідь'''Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області.  Учні  мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему "Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького", діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.
+'''Ваша відповідь'''
 --[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 19:20, 17 червня 2017 (EEST)
 ----

← Попередня версія		Версія за 17:17, 17 червня 2017
Рядок 146:		Рядок 146:
	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

−	----	+	----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Що ж кожен з нас розуміє під цим словом? Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Це для них ми проводимо реформу. І як хочеться, щоб не "нарубали дров", щоб створили школу щастя, свою , українську, правильно і коректно вклинюючи надбання інших країн. Я вірю, що щастю в українській школі бути. Тільки треба працювати спільно, разом і вчителям, і науковцям, і батькам та нашим посадовцям.
		+	Світлана Петрівна, дякую Вам за лекції і питання! Мені було цікаво їх опрацьовувати.
		+	--[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна\|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна\|обговорення]]) 20:17, 17 червня 2017 (EEST)

@@ Рядок 128: / Рядок 128: @@
 Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
 ----
-'''Ваші відповіді'''
+'''Ваші відповіді'''	Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). 	Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. 	Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації 	Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя

@@ Рядок 122: / Рядок 122: @@
 ==== Консультації ====
 На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

@@ Рядок 77: / Рядок 77: @@
 Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії].  Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 ----
-'''Ваша відповідь:'''Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Т тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.
+'''Ваша відповідь:'''Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.
 --[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 23:49, 16 червня 2017 (EEST)