Соціально-гуманітарний кредитний модуль Кузьменко С.П. - Історія редагувань

Кузьменко Світлана Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T09:04:06Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-18T21:07:51Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Кузьменко Світлана Петрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-06T22:39:42Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Кузьменко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-06T22:33:02Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Кузьменко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-06T22:31:32Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Кузьменко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-06T22:17:19Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Кузьменко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-06T20:20:43Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Кузьменко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-06T20:15:12Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Кузьменко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-06T20:03:03Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Кузьменко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-06T19:39:49Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ==== Інтерактивні практичні заняття ====
 Доброго дня, Світлана Петрівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
@@ Рядок 17: / Рядок 16: @@
 Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.
 #2.Можна видідити такі основні завдання філософії освіти:
--аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
+-аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості ічних змін у сфері освіти;
 -виявлення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільшоптимадьних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
 Сучасні вчені називають такі завдання соціальної освіти:

← Попередня версія		Версія за 21:07, 18 травня 2015
Рядок 204:		Рядок 204:

	Доброго вечора!Допрацювала завдання модуля.Вибачте,будь-ласка,за несвоєчасні відповіді!!!--[[Користувач:Кузьменко Світлана Петрівна\|Кузьменко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Кузьменко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 01:39, 7 травня 2015 (EEST)		Доброго вечора!Допрацювала завдання модуля.Вибачте,будь-ласка,за несвоєчасні відповіді!!!--[[Користувач:Кузьменко Світлана Петрівна\|Кузьменко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Кузьменко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 01:39, 7 травня 2015 (EEST)
		+
		+	Доброго дня, Світлана Петрівна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
		+
		+	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 00:07, 19 травня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 22:39, 6 травня 2015
Рядок 202:		Рядок 202:

	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 11:43, 28 квітня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 11:43, 28 квітня 2015 (EEST)
		+
		+	Доброго вечора!Допрацювала завдання модуля.Вибачте,будь-ласка,за несвоєчасні відповіді!!!--[[Користувач:Кузьменко Світлана Петрівна\|Кузьменко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Кузьменко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 01:39, 7 травня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 22:33, 6 травня 2015
Рядок 175:		Рядок 175:
	Інноваційні технології відрізняються від традиційних перш за все місцем і роллю основних учасників навчального процесу - викладача і учня, їх взаємовідносинами, характером і змістом освітньої діяльності. І якщо в традиційному навчанні яскраво виражена підсистема "суб'єкт - об'єкт", у якій тільки вчитель відіграє роль суб'єкта, котрий визначає зміст, методи навчання та стиль взаємовідносин, то в інноваційному навчальному процесі зникає жорсткий розподіл ролей між вчителем і учнем. Учень у цьому варіанті перетворюється у важливий освітній суб'єкт, активно залучаючись до активного спілкування з учителем і використанням знань, отриманих у процесі самостійної роботи з різними джерелами інформації.		Інноваційні технології відрізняються від традиційних перш за все місцем і роллю основних учасників навчального процесу - викладача і учня, їх взаємовідносинами, характером і змістом освітньої діяльності. І якщо в традиційному навчанні яскраво виражена підсистема "суб'єкт - об'єкт", у якій тільки вчитель відіграє роль суб'єкта, котрий визначає зміст, методи навчання та стиль взаємовідносин, то в інноваційному навчальному процесі зникає жорсткий розподіл ролей між вчителем і учнем. Учень у цьому варіанті перетворюється у важливий освітній суб'єкт, активно залучаючись до активного спілкування з учителем і використанням знань, отриманих у процесі самостійної роботи з різними джерелами інформації.
	Спрямованість на суб'єкт - суб'єктну, діалогічну взаємодію закономірно приводить до необхідності реалізувати навчально-виховний процес як через традиційні так і через інноваційні форми у їх гармонійному поєднанні.--[[Користувач:Кузьменко Світлана Петрівна\|Кузьменко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Кузьменко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 01:17, 7 травня 2015 (EEST)		Спрямованість на суб'єкт - суб'єктну, діалогічну взаємодію закономірно приводить до необхідності реалізувати навчально-виховний процес як через традиційні так і через інноваційні форми у їх гармонійному поєднанні.--[[Користувач:Кузьменко Світлана Петрівна\|Кузьменко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Кузьменко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 01:17, 7 травня 2015 (EEST)
−
−
−
−
−
−

@@ Рядок 172: / Рядок 172: @@
 Складність сучасних трансформаційних процесів в Україні зумовлюється тим, що система освіти потребує не тільки суттєвих організаційних перетворень, а й водночас — змін у самому змісті освіти як процесу передачі знань. В період кардинальних соціальних перетворень завжди існує загроза втратити щось важливе, бути захопленим ейфорією реформ.Саме духовні цінності є і мають бути надалі провідною віссю всієї системи освіти, саме на такому фундаментальному положенні має грунтуватися її діяльність. Основне багатство нашої країни — це люди, їх духовні, інтелектуальні, творчі, продуктивні та інші здібності. Вони є основним ресурсом і фактором розвитку суспільства, причому цей розвиток в умовах становлення інформаційної цивілізації визначатиметься не тільки професійними характеристиками, а й всім комплексом духовних, інтелектуальних здібностей особистості. Розвивати ці здібності, сприяти реалізації особистості в суспільному житті є важливим завданням освіти. Від того, як вона вправлятиметься з ним, залежить майбутнє нашої держави, майбутнє наших дітей.Мета державної політики в галузі освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, які будуть ефективно працювати і навчатися впродовж життя, зберігати й примножувати цінності національної культури і громадянського суспільства, розвивати й зміцнювати незалежну, демократичну та правову Державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.
-Сучасна система освіти України потребує змін та доповнень. То ж у сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Освіта - це наука і мистецтво озброїти людей різного віку знаннями про труднощі і проблеми, з якими їм, імовірно, доведеться зіткнутися, та засобами подолання труднощів і розв'язання проблем. Вищого рівня професійної освіти — творчої майстерності — неможливо досягти без загальної гуманітарної освіти і без інноваційних підходів до розв'язання будь-яких проблем (соціально-економічних, виробничо-технологічних, економічних та ін.). Орієнтація на ці стратегічні напрями прийнятна, але консерватизм, властивий вищій школі, перешкоджає рухові вперед. Головна мета інноваційної освіти — збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Проте сьогодні недостатньо творчості та проектування. Освіту потрібно сприйняти як загальнолюдську цінність. Для цього насамперед необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, побудоване на поєднанні внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також терпимості до інакомислення. Сьогодні мисляча людина зобов'язана спостерігати, аналізувати, вносити пропозиції, відповідати за ухвалені рішення й уміти долати конфлікти й суперечності. Отже, головний принцип інноваційної освіти полягає в тому, що вона скерована на формування світогляду, основаного на багатокритерійності рішень, терпимості до інакомислення й відповідальності за свої дії.
+Сучасна система освіти України потребує змін та доповнень. То ж у сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Освіта - це наука і мистецтво озброїти людей різного віку знаннями про труднощі і проблеми, з якими їм, імовірно, доведеться зіткнутися, та засобами подолання труднощів і розв'язання проблем. Вищого рівня професійної освіти — творчої майстерності — неможливо досягти без загальної гуманітарної освіти і без інноваційних підходів до розв'язання будь-яких проблем (соціально-економічних, виробничо-технологічних, економічних та ін.). Орієнтація на ці стратегічні напрями прийнятна, але консерватизм, властивий вищій школі, перешкоджає рухові вперед. Головна мета інноваційної освіти — збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Проте сьогодні недостатньо творчості та проектування. Освіту потрібно сприйняти як загальнолюдську цінність. Для цього насамперед необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, побудоване на поєднанні внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також терпимості до інакомислення. Сьогодні мисляча людина зобов'язана спостерігати, аналізувати, вносити пропозиції, відповідати за ухвалені рішення й уміти долати конфлікти й суперечності.Освіта має го¬тувати людину, що здатна сприймати змінність як суттєвий складник власного способу життя. Іншими словами, інноваційний характер сучасної цивілізації та сучасної еконо¬міки потребує такого типу людини, яку може виховати саме інноваційна за своєю сут¬ністю освіта. І тому на вирішення цих проблем скеровані практичні зміни в освітянсь¬кій діяльності. Глобалізація світу, інформаційна багатоманітність обумовлюють включення людини в незрівнянно складнішу і масштабнішу систему відносин, що суттєво усклад¬нює життєву поведінку людини. Тому освіта повинна готувати розвинену, самостійну, самодостатню особистість, яка б керувалась у житті власними поглядами та переконан¬нями і була здатна на самостійні свідомі дії. У цьому й полягає сутність трансформації авторитарної педагогіки у педагогіку толерантності, де б шанувалась особистість кож¬ного учня, а навчання і виховання здійснювались би відповідно до природних здібнос¬тей і психологічних особливостей кожної дитини. Це, власне кажучи, потрібно не так освіті, як суспільству, бо без такої особистості ми не матимемо ані стабільної демокра¬тичної ситуації в країні, ані ефективної ринкової економіки, яка потребує активної, діє¬вої, відповідальної людини. Друга стратегічна мета полягає у переведенні матеріально-технічної бази на¬вчального процесу на сучасний рівень. Навчальний заклад з класами, у яких розташо¬вані тільки парти і дошки, а під час навчального процесу використовують лише підруч¬ники, відійшла в минуле. Сучасна школа неможлива без комп'ютерної техніки, сучас¬них спеціалізованих кабінетів. Третя стратегічна мета передбачає здійснення мовного прориву в освіті, а зго¬дом і в українському суспільстві загалом. Отже, головний принцип інноваційної освіти полягає в тому, що вона скерована на формування світогляду, основаного на багатокритерійності рішень, терпимості до інакомислення й відповідальності за свої дії.
 Інноваційні технології відрізняються від традиційних перш за все місцем і роллю основних учасників навчального процесу - викладача і учня, їх взаємовідносинами, характером і змістом освітньої діяльності. І якщо в традиційному навчанні яскраво виражена підсистема "суб'єкт - об'єкт", у якій тільки вчитель відіграє роль суб'єкта, котрий визначає зміст, методи навчання та стиль взаємовідносин, то в інноваційному навчальному процесі зникає жорсткий розподіл ролей між вчителем і учнем. Учень у цьому варіанті перетворюється у важливий освітній суб'єкт, активно залучаючись до активного спілкування з учителем і використанням знань, отриманих у процесі самостійної роботи з різними джерелами інформації.
 Спрямованість на суб'єкт - суб'єктну, діалогічну взаємодію закономірно приводить до необхідності реалізувати навчально-виховний процес як через традиційні так і через інноваційні форми у їх гармонійному поєднанні.--[[Користувач:Кузьменко Світлана Петрівна|Кузьменко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Кузьменко Світлана Петрівна|обговорення]]) 01:17, 7 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 169: / Рядок 169: @@
 --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:05, 2 березня 2015 (EET)
 ----
-Ваші відповіді:
+Ваші відповіді:Доброго вечора,Людмила Олександрівна!Відповідаю на поставлені Вами питання:
 ----

@@ Рядок 182: / Рядок 182: @@
 Поняття освіти – досить складне й багатоаспектне.Освіта є особливою сферою соціального життя, унікальною системою,соціокультурним феноменом, який сприяє нагромадженню знань, умінь інавичок, забезпечує інтелектуальний розвиток людини. В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, поняття освіта передбачає не лише зна¬ння, уміння й навички як результат навчання, але й уміння критично мислити, творити, оцінювати з моральних позицій все навколишнє.
-Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості
+Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
 Цінність освіти необхідно розглядати з трьох позицій: як цінність державну; цінність суспільну; цінність особистісну. Перші дві цінності освіти відображають колективну, групову значущість цього культурного феномену, і в радянський період саме вони виступали в багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часом пріоритет віддається особистісній цінності освіти, індивідуально мотивованому, упередженому ставленню людини до її рівня та якості. Напевне існує тісний зв'язок між визнанням особистісно-орієнтованої цінності освіти і тенденцій до розуміння освіти як неперервного процесу, що про-тікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не лише підтримувати на належному рівні цінності суспільства, цінності соціуму, а й збагачувати, примножувати та розвивати їх. Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у собі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння ос-новних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів. Освіченість не є засобом формування людини загалом, вона створює людину в конкретному суспільстві, відповідної до потреб даного суспільства, таку, яка усвідомлює цілі його розвитку та слугує їх реалізації. Таким чином цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Отже, в умовах ринкової економіки ціннісні орієнтації в системі вищої освіти більшою мірою орієнтовані на економічну ефективність освітніх послуг, чим пояснюється велика кількість комерційних навчальних закладів та ріст платних послуг. Проте ціннісно-орієнтоване навчання покликане задовольняти потребу суспільства в людях ініціативних, творчих, здатних самостійно мислити, не залишаючи поза увагою роль людини у створенні не лише матеріальних, але й духовних цінностей, не забуваючи про формування гармонійної, а не лише конкурентноспроможної особистості. Система освіти є ключовим моментом в соціалізації людини і ціннісні орієнтації майбутніх поколінь багато в чому залежать від неї.--[[Користувач:Кузьменко Світлана Петрівна|Кузьменко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Кузьменко Світлана Петрівна|обговорення]]) 23:03, 6 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 179: / Рядок 179: @@
 Ваші відповіді:Доброго вечора! Мої відповіді:
-	Освіта — це суспільно організований і нормований процес (і його результат) постійної передачі попередніми поколіннями наступним соціально значущого досвіду, який в онтогенетичному плані становлення особистості є її генетичною програмою і соціалізацією.
+Освіта — це суспільно організований і нормований процес (і його результат) постійної передачі попередніми поколіннями наступним соціально значущого досвіду, який в онтогенетичному плані становлення особистості є її генетичною програмою і соціалізацією.
-Поняття освіти – досить складне й багатоаспектне. В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, поняття освіта передбачає не лише зна¬ння, уміння й навички як результат навчання, але й уміння критично мислити, творити, оцінювати з моральних позицій все навколишнє.
+Поняття освіти – досить складне й багатоаспектне.Освіта є особливою сферою соціального життя, унікальною системою,соціокультурним феноменом, який сприяє нагромадженню знань, умінь інавичок, забезпечує інтелектуальний розвиток людини. В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, поняття освіта передбачає не лише зна¬ння, уміння й навички як результат навчання, але й уміння критично мислити, творити, оцінювати з моральних позицій все навколишнє.
 Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості

@@ Рядок 178: / Рядок 178: @@
 ----
 Ваші відповіді:Доброго вечора! Мої відповіді:
-#На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
-• формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
+	Освіта — це суспільно організований і нормований процес (і його результат) постійної передачі попередніми поколіннями наступним соціально значущого досвіду, який в онтогенетичному плані становлення особистості є її генетичною програмою і соціалізацією.
-• неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
+Поняття освіти – досить складне й багатоаспектне. В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, поняття освіта передбачає не лише зна¬ння, уміння й навички як результат навчання, але й уміння критично мислити, творити, оцінювати з моральних позицій все навколишнє.
-• інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо.
-#Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньоїдіяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.Одним із перспективних шляхів оновлення і розвитку вітчизняної освітньої системи є впровадження елементів відкритої освіти, яка має значний потенціал для забезпечення випереджального розвитку вітчизняної освітньо-наукової системи в контексті глобальних соціально-економічних тенденцій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьохкраїнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.Відкрита освіта сьогодні перебуває на етапі бурхливого розвитку. З огляду на це, а також на різноплановість аспектів відкритої освіти, природним є співіснування багатьох, часом конкурентних, розумінь цього поняття.--[[Користувач:Кузьменко Світлана Петрівна|Кузьменко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Кузьменко Світлана Петрівна|обговорення]]) 21:02, 6 травня 2015 (EEST)--
+Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====