Соціально-гуманітарний кредитний модуль Лишенко І.М. - Історія редагувань

Лишенко Ірина Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-23T06:11:21Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Лишенко Ірина Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-23T06:10:58Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-23T06:04:39Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Лишенко Ірина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-09-23T05:55:51Z

‎Індивідуальні заняття

Лишенко Ірина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-09-23T05:31:09Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Лишенко Ірина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-09-23T05:25:22Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Лишенко Ірина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-09-23T05:24:28Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Лишенко Ірина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-09-23T05:24:00Z

‎Індивідуальні заняття

Лишенко Ірина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-09-23T05:23:27Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Стешенко Валентина Іванівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-09-22T09:35:35Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

← Попередня версія		Версія за 06:11, 23 вересня 2015
Рядок 96:		Рядок 96:
	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:04, 23 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:04, 23 вересня 2015 (EEST)

−	~~Дкую~~ Вам !!!--[[Користувач:Лишенко Ірина Миколаївна\|Лишенко Ірина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Лишенко Ірина Миколаївна\|обговорення]]) 09:10, 23 вересня 2015 (EEST)	+	Дякую Вам !!!--[[Користувач:Лишенко Ірина Миколаївна\|Лишенко Ірина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Лишенко Ірина Миколаївна\|обговорення]]) 09:10, 23 вересня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 06:10, 23 вересня 2015
Рядок 95:		Рядок 95:

	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:04, 23 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:04, 23 вересня 2015 (EEST)
		+
		+	Дкую Вам !!!--[[Користувач:Лишенко Ірина Миколаївна\|Лишенко Ірина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Лишенко Ірина Миколаївна\|обговорення]]) 09:10, 23 вересня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 06:04, 23 вересня 2015
Рядок 91:		Рядок 91:

	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:43, 4 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:43, 4 вересня 2015 (EEST)
		+
		+	Доброго дня, Ірина Миколаївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
		+
		+	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:04, 23 вересня 2015 (EEST)

@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#  На сьогодні існують наступні три основні форми освіти: формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.
+#  Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання. Відкрита освіта має свої особливості: використання спеціалізованих технологій і засобів навчання, тестовий контроль, економічна ефективність, гнучкість, модульність, паралельність, нова роль викладача та інтернаціональність--[[Користувач:Лишенко Ірина Миколаївна|Лишенко Ірина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Лишенко Ірина Миколаївна|обговорення]]) 08:55, 23 вересня 2015 (EEST)
 ==== Консультації ====

@@ Рядок 78: / Рядок 78: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+# Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості
+# Цінність освіти необхідно розглядати з трьох позицій: як цінність державну; цінність суспільну; цінність особистісну. Перші дві цінності освіти відображають колективну, групову значущість цього культурного феномену, і в радянський період саме вони виступали в багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часом пріоритет віддається особистісній цінності освіти, індивідуально мотивованому, упередженому ставленню людини до її рівня та якості. Напевне існує тісний зв'язок між визнанням особистісно-орієнтованої цінності освіти і тенденцій до розуміння освіти як неперервного процесу, що про-тікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не лише підтримувати на належному рівні цінності суспільства, цінності соціуму, а й збагачувати, примножувати та розвивати їх. Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у собі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння ос-новних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів--[[Користувач:Лишенко Ірина Миколаївна|Лишенко Ірина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Лишенко Ірина Миколаївна|обговорення]]) 08:31, 23 вересня 2015 (EEST)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 70: / Рядок 70: @@
 #Національна система освіти формувалася в 1990-і роки в умовах значних змін у духовному житті суспільства, в контексті загально цивілізаційних трансформацій, зумовлених значним поширенням нових освітніх технологій та істотним розширенням можливостей і потреб в індивідуальному, особистісному розвитку людини. Реформи були зорієнтовані на створення нової системи освіти в Україні, збереження й примноження здобутого в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвих коректив у цілі, завдання й зміст освітянського процесу. Діяльність сучасної системи освіти України забезпечується цілою низкою освітніх нормативно-правових документів, серед яких основними є: Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту" тощо. У 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про освіту", що визначив школу як основу духовного та соціально- економічного розвитку держави й передбачив кардинальні зміни в її роботі. Відповідно до закону, а також внесених до нього змін і доповнень (1996 р.), освіта в сучасній Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, реальної взаємоповаги між націями та народами. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту. Демократизація структури освіти забезпечує соціально-педагогічні умови створення достатнього простору для самореалізації особистості у навчанні; відхід від загальної стандартизації навчання; аналіз існуючого досвіду щодо створення реальних умов для самореалізації учнів, студентів; відхід від жорсткої уніфікації навчальних планів, включно і в школах різних типів. В Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Ухвалення Закону України "Про загальну середню освіту" відкрило реальні можливості щодо прискорення реформування системи загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог нашого суспільства й потреб кожної особистості. Загальна середня освіта в незалежній Україні є обов’язковою основною складовою безперервної освіти. Водночас вона виступає основою соціалізації молодого українського громадянина в суспільстві, фундаментом для подальшої його освіти чи трудової діяльності і забезпечує наступність у становленні людини як гідного представника своєї нації. Проте, саме середня освіта зазнала за часів незалежності найбільше неоднозначного впливу трансформаційних процесів. Україна в середині 90-х років опинилася на 95 місці за індексом людського розвитку ЮНЕСКО. Прогресуючі тенденції – падіння престижу освіти, престижу педагога – породили плинність кадрів, що зумовило падіння якості педагогічного складу, рівня загальної педагогічної освіти, зниження результативності праці. На думку багатьох науковців, освітнє відродження безпосередньо пов’язано з етнопедагогікою, яка в сучасній освіті може бути задіяна при викладанні тих наук, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, держави, культури, географії, побуту, літератури, релігії.
 #Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком. Функції вчителя – інформаційна і контролююча. Ініціатива учнів часто придушується, ніж заохочується. Суперництво, в боротьбі за кращу оцінку, переважає над співробітництвом. Страх перед покаранням, поганою оцінкою – провідна емоційна складова навчання.
-Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності. Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу   --[[Користувач:Стешенко Валентина Іванівна|Стешенко Валентина Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Стешенко Валентина Іванівна|обговорення]]) 12:35, 22 вересня 2015 (EEST)
+Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності. Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу  --[[Користувач:Лишенко Ірина Миколаївна|Лишенко Ірина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Лишенко Ірина Миколаївна|обговорення]]) 08:24, 23 вересня 2015 (EEST)
-−
 ----
 ----

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 Ваша відповідь:
-----Парадигма освіти - це теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових метедологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Стратегія освіти - це наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Отже, поняття "парадигма освіти" вужче, ніж поняття "стратегія освіти".--[[Користувач:Стешенко Валентина Іванівна|Стешенко Валентина Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Стешенко Валентина Іванівна|обговорення]]) 12:30, 22 вересня 2015 (EEST)
+----Парадигма освіти - це теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових метедологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Стратегія освіти - це наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Отже, поняття "парадигма освіти" вужче, ніж поняття "стратегія освіти"--[[Користувач:Лишенко Ірина Миколаївна|Лишенко Ірина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Лишенко Ірина Миколаївна|обговорення]]) 08:23, 23 вересня 2015 (EEST)
-----
 Доброго дня, Шановна Ірина Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 #Філософське дослідження освіти необхідне тому, що саме філософія узагальнює всі знання про освітній процес і зводить їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки про стан освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Філософія здатна розкрити функціональний прояв освіти в інформаційному суспільстві. Вона виступає загальною методологічною основою освіти, охоплює увесь освітній процес. Філософія доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності. Отже, філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, визначає цілі, цінності, ідеали освіти.
 Основні завдання філософії освіти:
-. аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти 2. вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Завдання соціології освіти: 1. вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі у житті суспільства та особистому житті людини 2. оцінка рівня й якості знань у контексті їх соціальної значущості 3. аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається до освіти, виявлення її соціальної цінності 4. виявлення ролі освіти як чиннника соціального статусу 5. визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів Отже, завдання соціології освіти сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки.--[[Користувач:Стешенко Валентина Іванівна|Стешенко Валентина Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Стешенко Валентина Іванівна|обговорення]]) 12:28, 22 вересня 2015 (EEST)
+. аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти 2. вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Завдання соціології освіти: 1. вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі у житті суспільства та особистому житті людини 2. оцінка рівня й якості знань у контексті їх соціальної значущості 3. аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається до освіти, виявлення її соціальної цінності 4. виявлення ролі освіти як чиннника соціального статусу 5. визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів Отже, завдання соціології освіти сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки.
-−
 ----
 ----
@@ Рядок 39: / Рядок 38: @@
 . Класифікація результатів - систематизація доведеного
 . Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
 ==== Індивідуальні заняття ====