Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко В.І. - Історія редагувань

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2016-11-01T06:00:00Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Харченко Валентина Іванівна в 14:35, 29 жовтня 2016

2016-10-29T14:35:15Z

Харченко Валентина Іванівна в 14:13, 29 жовтня 2016

2016-10-29T14:13:06Z

Харченко Валентина Іванівна в 14:12, 29 жовтня 2016

2016-10-29T14:12:13Z

Харченко Валентина Іванівна в 14:08, 29 жовтня 2016

2016-10-29T14:08:07Z

Харченко Валентина Іванівна в 13:55, 29 жовтня 2016

2016-10-29T13:55:58Z

Харченко Валентина Іванівна в 13:53, 29 жовтня 2016

2016-10-29T13:53:48Z

Харченко Валентина Іванівна в 13:52, 29 жовтня 2016

2016-10-29T13:52:01Z

Харченко Валентина Іванівна в 13:51, 29 жовтня 2016

2016-10-29T13:51:08Z

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2016-10-03T07:15:08Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

← Попередня версія		Версія за 06:00, 1 листопада 2016
Рядок 263:		Рядок 263:

	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:15, 3 жовтня 2016 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:15, 3 жовтня 2016 (EEST)
		+	----
		+	Доброго дня, Валентина Іванівна! Дякую за участь у роботі над матеріалом. Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичне заняття №1(2).
		+
		+	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 07:59, 1 листопада 2016 (EET)

@@ Рядок 121: / Рядок 121: @@
 ----
 Ваша відповідь:
+# Виникнення та розвиток інформаційного суспільства (ІС) припускає широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, що визначається багатьма чинниками.
-−
 ----
 ----
@@ Рядок 134: / Рядок 139: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+# Боло́нський проце́с —
-−
 ----
 ----
@@ Рядок 147: / Рядок 162: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+# Псевдонаука (від грец. ψευδής — «помилковий» + наука; синоніми: лженаука, паранаука, квазінаука, фолькссайнс, альтернативна наука, неакадемічна наука) — діяльність, що навмисне або помилково імітує науку, але по суті такою не є.
-−
 ==== Індивідуальні заняття ====
@@ Рядок 159: / Рядок 194: @@
 Ваша відповідь:
 ----
 ----
@@ Рядок 170: / Рядок 206: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+# формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.
-−
 ==== Консультації ====
@@ Рядок 183: / Рядок 220: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+# Міністерство освіти і науки України докладає багато зусиль щодо реформування освітньої галузі. Але все ще залишається багато проблем, які не можуть чекати. Перелічимо деякі з них:
-−
 ----
 ----
@@ Рядок 192: / Рядок 250: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+# Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
-−
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 ----
 Ваші відповіді:
 #Основними принципами освіти в Україні[3] є:
@@ Рядок 73: / Рядок 74: @@
 повна вища освіта.
-#Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої – виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на найефективніші підходи у цій справі.
+# Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої – виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на найефективніші підходи у цій справі.
 .	Американський підхід (власне США).

@@ Рядок 73: / Рядок 73: @@
 повна вища освіта.
+#Різноманітні пошуки нових форм і методів формування більш досконалої – виховної системи в Європі (в цілому в освіті) привели до значної кількості своєрідних рішень в реформуванні школи всіх рівнів. Звернемо увагу на найефективніші підходи у цій справі.
 ----
 ----

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#Основними принципами освіти в Україні[3] є:
+#
 ----

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 #  З поміж завдань курсу "філософія освіти" ми визначаємо:
 ) формування у кожного слухача планетарно-космічного світогляду;
 ) підготовка відповідальних, творчих, активних молодих людей, котрі з одного боку поважають багатоманітність культур, а з іншого - враховують у своїй діяльності стратегічні цілі філософії освіти, що полягають у прагненні згуртувати націю, цивілізацію задля досягнення вищих цілей;
 ) формувати у системі поглядів підростаючого покоління образ особистості та цивілізації, здатних організувати якісну взаємодію у масштабах Землі та Всесвіту, образ людини майбутнього.
 ----

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 Ваші відповіді:
 # Можна виділити кілька причин того, що пошуки виходу з кризи фахівці у галузі освіти шукають у філософській сфері. Філософія освіти забезпечує узагальнену відповідь на кризові питання, оскільки займається граничними основами освіти й педагогіки (місце і смисл освіти в культурному універсумі, розуміння людини та ідеалу освіченості, смисл та особливості педагогічної діяльності тощо), і на цій основі здатна розробляти форми оп- тимізації освітньої практики. Філософське дослідження освітніх проблем також відкриває можливості узагальнюючого аналізу розвитку системи освіти в контексті основних соціокультурних змін сучасного суспільства. Розгляд освітніх проблем у межах філософської методології також дає можливість дослідження взаємозв’язку соціальних та освітніх змін, що принципово важливо для проектування та генерування посткласичних форм освітньої діяльності. Філософія освіти, здійснюючи співставлення різних концепцій освіти, рефлектуючи над їх основами, виявляючи основи кожної з них та піддаючи їх критичному аналізу, знаходить граничні основи освітньої системи і педагогічної думки, що можуть слугувати базою для консенсусу навіть вкрай різнобіжних позицій. Нарешті, слід підкреслити, що сама криза освітньої сфери має не стільки педагогічні, скільки філософські витоки, а тому й пошуки виходу з кризової ситуації мають здійснюватися, в першу чергу, на теренах філософії освіти. Класична парадигма освіти, що виникла на основі філософії Просвітництва, не може бути цілком ототожнена ні з образом науки, ні з ідеєю універсального єдиного розуму, ні з нормативізмом філософії Просвітництва. Просвітництво, побудувавши нор- мативістськи-уніфікований образ науки, продовжило середньовічні дисциплінарні механізми освіти, ототожненої з навчанням, і навіть посилило їх, оскільки дисциплінарна організація була розповсюджена і на зміст, і на форми освіти, і на саму структуру наукового знання, що транслювалося в системі освіти. Проте уявлення класичної філософії про наукове знання з єдиними універсальними нормами і позбавлене суб´єктивності зовсім не вичерпувало можливостей філософської інтерпретації класичної парадигми освіти. Остання успішно реалізовувалася і на іншому філософському підґрунті, що не мало ніякого відношення до багатьох постулатів філософії Просвітництва.
 ----
 Доброго дня, Валентина Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

← Попередня версія		Версія за 07:15, 3 жовтня 2016
Рядок 115:		Рядок 115:

	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 11:32, 15 червня 2016 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 11:32, 15 червня 2016 (EEST)
		+	----
		+	----
		+	Доброго дня, Валентина Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.
		+
		+	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:15, 3 жовтня 2016 (EEST)