Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П. - Історія редагувань

Харченко Галина Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-06-19T19:45:24Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-19T19:43:44Z

‎Індивідуальні заняття

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-19T19:15:31Z

‎Індивідуальні заняття

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-19T18:56:32Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-19T18:40:23Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-19T17:34:44Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-19T17:22:29Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Харченко Галина Петрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-06-19T17:00:17Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Харченко Галина Петрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-06-19T16:53:02Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-18T07:28:11Z

‎Інтерактивні практичні заняття

@@ Рядок 129: / Рядок 129: @@
 '''Ваші відповіді'''
+Формально так. Але все буде залежати від того, як на рівні школи, кожного учителя ці засади будуть впроваджені у практику діяльності. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 22:45, 19 червня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
 ----

@@ Рядок 116: / Рядок 116: @@
 '''Ваша відповідь'''
+Обираю метод "Філософія для дітей". Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Можна використати для вивчення будь-якої теми з історії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 22:43, 19 червня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
-−
-−
-−
 ----

@@ Рядок 108: / Рядок 108: @@
 ----
 '''Ваша відповідь'''
+Я вважаю найважливішим змішане навчання. Змішане навчання - це освітня технологія, що поєднує навчання з участю вчителя (обличчям до обличчя) з онлайн-навчанням, що припускає елементи самостійного контролю учнем шляху, часу, місця і темпу навчання, а також інтеграцію досвіду навчання з учителем і онлайн. На практиці змішане навчання відрізняється від традиційного тим, що лекції студенти дивляться вдома, а на заняттях в класі виконують домашнє завдання. Чому цей підхід більш ефективний, ніж традиційний? Перш за все, тому що практичні завдання виконуються разом з лектором та його підказками, а лекції ви можете дивитися в зручний час. При цьому, викладач буде бачити, скільки часу ви витратили на перегляд лекції, скільки затрималися на тому чи іншому слайді презентації. При виконанні практичного завдання ви працюєте в групі, відбувається інтерактивна взаємодія. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 22:15, 19 червня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
-−
-−
-−
-−
 ----

@@ Рядок 88: / Рядок 88: @@
 *Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
 *Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
-*Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та
+*Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
 взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
 *Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів
 Хартії ООН. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:40, 19 червня 2017 (EEST)
@@ Рядок 99: / Рядок 98: @@
 '''Ваша відповідь:'''
+Думаю, що уже на часі в новій українській школі цілий ряд реформ, які проводяться у фінській школі. Це й уведення багатодисциплінарних предметів, і посилене вивчення іноземних мов, і програмування та підприємництво в школі. Мені хотілося б запровадити офіційне кумівство серед дітей. За кожним п’ятикласником-кумом закріплений учень першого класу, тоді як другокласники мають товаришувати з шестикласниками і так далі. Це породжує добрі стосунки між старшими і молодшими учнями, відповідальність за "кума", слугує профілактикою цькування і ображання слабших. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:56, 19 червня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
 ----

@@ Рядок 81: / Рядок 81: @@
 ----
 '''Ваша відповідь:'''
+Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку.
+Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
+*Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
+*Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
+*Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
 ----

@@ Рядок 74: / Рядок 74: @@
 ----
 '''Ваша відповідь:'''
+Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) тощо. Якісні зміни відображають нові підходи до розуміння освіченості: потрібні не просто носії «чистих знань», а люди, які володіють знаннями і компетенціями, достатніми для їх негайного застосування, здатні їх постійно поновлювати та вдосконалювати відповідно до логіки розвитку економіки знань. Головна властивість «суспільства знань» – генерувати нове знання та забезпечити його застосування. Тобто знання й компетенція людини забезпечують продуктивність конкретної практичної дії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:34, 19 червня 2017 (EEST)
-−
-−
-−
-−
 ----

@@ Рядок 56: / Рядок 56: @@
 ----
 '''Ваші відповіді:'''
+'''А''' - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою.
+--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:22, 19 червня 2017 (EEST)
 ----
 ----

@@ Рядок 156: / Рядок 156: @@
 ----
-У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися?
+У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя?
- Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя? Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.
 Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.

← Попередня версія		Версія за 16:53, 19 червня 2017
Рядок 156:		Рядок 156:

	----		----
		+	У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися?
		+	Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя? Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.
		+
		+	Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.
		+
		+	За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?
		+
		+	Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:
		+
		+	1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання.
		+	Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.
		+
		+	2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.
		+
		+	3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).
		+
		+	4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.
		+
		+	5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.
		+
		+	Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна\|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна\|обговорення]]) 19:53, 19 червня 2017 (EEST)

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 *Уміння працювати віддалено
+--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 10:28, 18 червня 2017 (EEST)
 ----