Теорія та методика фахової дисципліни Нижегородцева Т.А. - Історія редагувань

Нижегородцева Тетяна Анатоліївна в 17:19, 11 травня 2015

2015-05-11T17:19:28Z

Нижегородцева Тетяна Анатоліївна в 16:22, 11 травня 2015

2015-05-11T16:22:56Z

Нижегородцева Тетяна Анатоліївна в 15:53, 11 травня 2015

2015-05-11T15:53:25Z

Нижегородцева Тетяна Анатоліївна в 14:35, 11 травня 2015

2015-05-11T14:35:51Z

Нижегородцева Тетяна Анатоліївна в 14:01, 11 травня 2015

2015-05-11T14:01:21Z

Нижегородцева Тетяна Анатоліївна в 13:56, 11 травня 2015

2015-05-11T13:56:45Z

Показати зміни

Нижегородцева Тетяна Анатоліївна в 10:49, 11 травня 2015

2015-05-11T10:49:31Z

Нижегородцева Тетяна Анатоліївна: 14

2015-05-09T12:35:17Z

Нижегородцева Тетяна Анатоліївна в 20:45, 8 травня 2015

2015-05-08T20:45:39Z

Луценко Світлана Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-06T19:36:10Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 . Чи можна вивчати історію без історичних джерел?
+Головна предметна особливість історичної науки полягає в тому, що історик вивчає події та процеси, що канули в Лету і віднесені Рікою Часу у вже неіснуючу реальність. Отже, історик, на відміну від представників точних наук, не в змозі безпосередньо спостерігати і описувати вивчений об'єкт. Тому єдиним джерелом, що містить будь-яку інформацію про об'єкт вивчення, є той чи інший пам'ятник минулої історичної реальності, чи історичний предмет (релікт) історії і культури минулого. Здійснення наукового історичного дослідження неможливе без використання історичних пам'яток чи історичних джерел. Немає історичних джерел - немає й історичної науки, така аксіома в традиційній історіографії. Минуле доходить до нас у певних формах, про нього нагадують. Ці форми зазвичай і називають історичними джерелами. Русло річки, текшіе тисячу років тому і визначала життя освоює прибережні долини народу, його пісні і перекази, мова та прислів'я, знаряддя праці і предмети побуту, хроніки і літописи, хартії і тексти договорів, зводи законів і запису звичаїв - все це є для історика вихідним матеріалом, оперуючи яким він пізнає минуле.На своїх уроках я використовуюбіографічні відомості про видатних діячів,які впливали на розвиток подій,звертаюсь до історичних документів,спогадів сучасників подій,фотодокументам із супроводжуючим завданням. Наприклад при розгляді теми "Здобуття незалежності України" при опрацюванні фоодокументів "Демонстрація проти підписання керівництвом УРСР нового союзного договору 1990р."учням ставлю запитання:
 Свої відповіді обгрунтуйте прикладами з Вашої практики.
@@ Рядок 141: / Рядок 144: @@
 Поясніть , будь ласка, в чому Ви вбачаєте специфіку викладання історії і суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування освіти у ВНЗ та ПТНЗ.
+У сучасних умовах реформування системи освіти України набула актуальності проблема у відродженні українським суспільством національної ідеї, відкритості зарубіжному досвіду, утіленні перспективних технологій розвитку.
 Бажаю успіхів.

@@ Рядок 200: / Рядок 200: @@
 Ключові компетентності досягаються в процесі навчання через усі без винятку предмети й виховні заходи. Проте за набуття ключових компетентностей відповідальна не тільки школа: на їх формування впливають сім’я, масмедіа, релігійні та культурні організації.
 . Визначте предметні компетентності студента.
 . Як Ви вважаєте чи повинні бути пов'язані між собою 1 та 2 складові?
-Відповідь обгрунтуйте.
+Відповідь обгрунтуйте. Ці дві складові повязані між собою.Наприклад без навчально-пізнавальна компетенции викладача (вміння здобувати інформацію з різноманітних джерел різними способами, виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці; складати алгоритм навчальної діяльності; здійснювати навчальну діяльність у взаємодії; прогнозувати результат такої діяльності, докладати зусилля до його досягнення; формулювати, висловлювати, доводити власну думку; здатність навчатися протягом усього життя, підвищувати професійний рівень) не може бути сформована хронологічна,просторова та інформаційна компетенції студентів,якщо викладач не володіє відповідними профісійними компетенціямі сучасного викладача,то і відповідно не можуть бути сформовані предметні компетенції студента.:)
 Дякую. Бажаю успіху. --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 11:34, 6 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 190: / Рядок 190: @@
 Модульний контроль №2 з методики викладання історії та суспільних дисциплін передбачає виконання Вами наступного задання:
 . Визначте (перерахуйте) професійні компетентності сучасного викладача суспільних дисциплін.
 . Визначте предметні компетентності студента.
 . Як Ви вважаєте чи повинні бути пов'язані між собою 1 та 2 складові?
 Відповідь обгрунтуйте.
 Дякую. Бажаю успіху. --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 11:34, 6 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 119: / Рядок 119: @@
 .Чи потрібно сьогодні викладачеві вміти створювати електронні посібники та інші ППЗ? Свою думку доведіть.
-Сплеск інтересу до електронних підручників, спричинений, з одного боку, природнім прагненням перебувати у контексті сучасних тенденцій в інформатизації навчально-виховного процесу, а з іншого – перманентними проблемами недостатнього і запізнілого фінансування процесу підготовки та друку підручників.Треба зазначити, що педагогічні програмні засоби не «усувають» викладача, не знижують його впливу на навчальний процес, а навпаки,
+Сплеск інтересу до електронних підручників, спричинений, з одного боку, природнім прагненням перебувати у контексті сучасних тенденцій в інформатизації навчально-виховного процесу, а з іншого – перманентними проблемами недостатнього і запізнілого фінансування процесу підготовки та друку підручників. У сиворенні електроних підручників та ППЗ є свої переваги та недоліки.Треба зазначити, що педагогічні програмні засоби не «усувають» викладача, не знижують його впливу на навчальний процес, а навпаки, вимагають працювати над створенням системи питань і задач, що передбачає конструювання відповіді, оскільки саме це сприяє розвитку умінь аналізу тадослідження. За таких умов викладач може більш активно впливати на хід навчального процесу, більш успішно здійснювати індивідуальний підхід у навчанні. Під час розробки педагогічних програмних засобів повинні братися до уваги основні методичні, дидактичні,педагогічні та психологічні принципи інтерактивного навчання. Методичні принципи: індивідуальний темп роботи; багатократність пред’явлення; індивідуалізація, оперативність; спосіб управління, поділ матеріалу на невеликі порції; заміна одного завдання іншим. Дидактичні принципи і завдання: створення навчального середовища з яскравим та наочним представленням інформації, використовуючи різні прийоми (підкреслювання, вказівні стрілки, нестандартне розміщення на екрані,кольорове зображення, звуковий супровід); презентація навчального матеріалу, включаючи інтерактивні додатки; організація тренування із залученням великої кількості прикладів та можливість звертання до теоретичної інформації під час виконання практичних завдань; контроль та оцінка знань зі здійсненням зворотного зв’язку, що в результаті допомагає реалізувати принцип міцності знань; візуалізація навчального матеріалу слугує засобом розвитку емоційної та понятійної структури розумової діяльності; розвиток уваги, пам’яті, здатності аналізувати; збереження послідовності — матеріал пов’язується з попереднім або нова інформація надається у знайомому контексті. Отже, до недоліків використання педагогічних програмних засобів можна віднести: скорочення часу спілкування з учителем, оскільки увага переключається на спілкування з комп’ютером; зменшення можливості безпосереднього контакту з класом з боку учня; виникнення перешкод для самовираження з причин браку часу тощо. Однак переваги все ж переважають над недоліками: відзначається різке зростання активності учнів,збільшується обсяг сприйнятої інформації, що вивчається; за рахунок роботи з програмами тренувального плану набуваються певні професійні навички;створюється можливість розв’язання більшої кількості навчальних задач;залежно від індивідуальних особливостей є можливість вибору режимів навчання, контролю, гри тощо; а також м’яке тестування знімає психологічну напругу у випадку невдалого розв’язання поставлених завдань педагогів, якісні педагогічні програмні засоби стають засобом для реалізації
-вимагають працювати над створенням системи питань і задач, що передбачає конструювання відповіді, оскільки саме це сприяє розвитку умінь аналізу та
-дослідження. За таких умов викладач може більш активно впливати на хід навчального процесу, більш успішно здійснювати індивідуальний підхід у
 навчанні. Під час розробки педагогічних програмних засобів повинні братися до уваги основні методичні, дидактичні,педагогічні та психологічні принципи інтерактивного навчання. Методичні принципи: індивідуальний темп роботи; багатократність пред’явлення; індивідуалізація, оперативність; спосіб управління, поділ матеріалу на невеликі порції; заміна одного завдання іншим. Дидактичні принципи і завдання: створення навчального середовища з яскравим та наочним представленням інформації, використовуючи різні прийоми (підкреслювання, вказівні стрілки, нестандартне розміщення на екрані,
 кольорове зображення, звуковий супровід); презентація навчального матеріалу, включаючи інтерактивні додатки; організація тренування із залученням великої кількості прикладів та можливість звертання до теоретичної інформації під час виконання практичних завдань; контроль та оцінка знань зі здійсненням зворотного зв’язку, що в результаті допомагає реалізувати принцип міцності знань; візуалізація навчального матеріалу слугує засобом розвитку емоційної та понятійної структури розумової діяльності; розвиток уваги, пам’яті, здатності аналізувати; збереження послідовності — матеріал пов’язується з попереднім або нова інформація надається у знайомому контексті. Отже, до недоліків використання педагогічних програмних засобів можна віднести: скорочення часу спілкування з учителем, оскільки увага переключається на спілкування з комп’ютером; зменшення можливості безпосереднього контакту з класом з боку учня; виникнення перешкод для самовираження з причин браку часу тощо. Однак переваги все ж переважають над недоліками: відзначається різке зростання активності учнів,збільшується обсяг сприйнятої інформації, що вивчається; за рахунок роботи з програмами тренувального плану набуваються певні професійні навички;створюється можливість розв’язання більшої кількості навчальних задач;залежно від індивідуальних особливостей є можливість вибору режимів навчання, контролю, гри тощо; а також м’яке тестування знімає психологічну напругу у випадку невдалого розв’язання поставлених завдань педагогів, якісні педагогічні програмні засоби стають засобом для реалізації
 інноваційних педагогічних технологій, що базуються на продуктивній діяльності учнів.
 Дякую. Бажаю натхнення!--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:35, 10 лютого 2015 (EEST)
@@ Рядок 133: / Рядок 129: @@
 Для чого взагалі необхідні межпредметні звязки на уроках історії, адже історія і так охоплює коло різноманітних дисциплін. Це і культура, уі економіка, і математика, і астрономія, і література тощо. Можливо у навчальному закладі необхідно залишити вивчення історії, як всеохоплючої дисципліни. А як думаєте Ви? Відповідь обгрунтуйте.
+Питання про шляхи здійснення міжпредметних зв’язків - один із аспектів загальної проблеми вдосконалення методів навчання. Сучасні методи навчання повинні допомагати різносторонньому використанню міжпредметних зв’язків, що відображені в змісті освіти. Міжпредметні зв’язки позбуджують до пошуку методів, які потребують взаємозв’язку вчителів різних предметів,що не виключає вивчення історяї як окремої дисципліни. У процесі здійснення міжпредметних зв’язків учні використовують та вдосконалюють певні узагальнені вміння і навички: вміння застосовувати знання, вміння і навички в умовах, відмінних від тих, в яких їх набували; вміння застосовувати загальні методи дослідження; вміння помічати природні явища, процеси, закономірності й застосовувати їх у практичній діяльності; навички користування довідковою літературою; вміння організовувати своє робоче місце; графічні вміння і навички; навички самостійної раціональної праці.Висновок. Використання міжпредметної інтеграції робить процес навчання різноманітним, цікавим, емоційно забарвленим, творчо насиченим. Забезпечується висока активність школярів у використанні знань з одного предмету на уроках з іншого і навпаки, цікаво і просто поєднуючи теоретичні знання з їх практичним застосуванням, тим самим створюючи картину органічної цілісності. Оскільки кожна дитина під час вивчення будь-якої теми виконує свій індивідуальний проект, можна вважати побудову навчання за інтеграційним принципом особистісно-зорієнтованим.
 Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 15:35, 26 лютого 2015 (EEST)

@@ Рядок 118: / Рядок 118: @@
 - покращити якість навчання внаслідок розширення різноманітності форм і видів подання теоретичної та практичної інформації
 .Чи потрібно сьогодні викладачеві вміти створювати електронні посібники та інші ППЗ? Свою думку доведіть.
 Сплеск інтересу до електронних підручників, спричинений, з одного боку, природнім прагненням перебувати у контексті сучасних тенденцій в інформатизації навчально-виховного процесу, а з іншого – перманентними проблемами недостатнього і запізнілого фінансування процесу підготовки та друку підручників.Треба зазначити, що педагогічні програмні засоби не «усувають» викладача, не знижують його впливу на навчальний процес, а навпаки,
@@ Рядок 126: / Рядок 125: @@
 кольорове зображення, звуковий супровід); презентація навчального матеріалу, включаючи інтерактивні додатки; організація тренування із залученням великої кількості прикладів та можливість звертання до теоретичної інформації під час виконання практичних завдань; контроль та оцінка знань зі здійсненням зворотного зв’язку, що в результаті допомагає реалізувати принцип міцності знань; візуалізація навчального матеріалу слугує засобом розвитку емоційної та понятійної структури розумової діяльності; розвиток уваги, пам’яті, здатності аналізувати; збереження послідовності — матеріал пов’язується з попереднім або нова інформація надається у знайомому контексті. Отже, до недоліків використання педагогічних програмних засобів можна віднести: скорочення часу спілкування з учителем, оскільки увага переключається на спілкування з комп’ютером; зменшення можливості безпосереднього контакту з класом з боку учня; виникнення перешкод для самовираження з причин браку часу тощо. Однак переваги все ж переважають над недоліками: відзначається різке зростання активності учнів,збільшується обсяг сприйнятої інформації, що вивчається; за рахунок роботи з програмами тренувального плану набуваються певні професійні навички;створюється можливість розв’язання більшої кількості навчальних задач;залежно від індивідуальних особливостей є можливість вибору режимів навчання, контролю, гри тощо; а також м’яке тестування знімає психологічну напругу у випадку невдалого розв’язання поставлених завдань педагогів, якісні педагогічні програмні засоби стають засобом для реалізації
 інноваційних педагогічних технологій, що базуються на продуктивній діяльності учнів.
 Список використаних джерел
 Доброго дня, колего!

← Попередня версія		Версія за 10:49, 11 травня 2015
Рядок 23:		Рядок 23:

	Як Ви вважаєте, чи потрібно сьогодні використовувати нетрадиційні форми та методи навчання, чи не приведе це до "загравання", а навчання відійде на другий план?		Як Ви вважаєте, чи потрібно сьогодні використовувати нетрадиційні форми та методи навчання, чи не приведе це до "загравання", а навчання відійде на другий план?
		+	Процес формування історичних знань довготривалий та складний. Він потребує методичної грамотності у вирішенні цього завдання.Результативність процесу навчання залежить від кількох факторів: від теоретичних та методичних знань, умінь вчителя, його педагогічних здібностей та умінь, якості навчальної програми і підручників, та від системи організації всього навчального процесу. Серед названих факторів, на мій погляд, особливе значення мають методи навчання історії.
		+	Для того, щоб процес навчання був ефектний, дуже важливо правильно підібрати для конкретного уроку методи та прийоми навчання. В першу чергу треба з’ясувати в якій формі викладати матеріал, які використовувати наочні посібники, як організовувати роботу з підручником, документами, мапами на уроці історії; якими засобами та прийомами здійснювати контроль за рівнем знань учнів. Таким чином, питання про методи навчання є складною педагогічною проблемою, від правильного вирішення якої багато в чому залежить результат роботи вчителя.
		+	Щоб підібрати до конкретного уроку засоби навчання необхідно знати систему методів навчання історії та творчо підійти до підбору необхідних методів та прийомів.
		+	Пізнання історичного процесу учнями здійснюється через загальнодедактичні форми навчання. Наприклад, методи вивчення локальності історичних явищ реалізується шляхом використання різних засобів наочності: історичних мап, схем, картин і таке інше; шляхом застосування аналітичної або узагальнюючої бесіди, в ході якої з’ясовуються зв’язки та залежності історичних явищ; шляхом яскравої образної розповіді вчителя з описами місцевості, де проходили історичні події.
		+	Я вважаю, що зниження рівня знань учнів більшою мірою пояснюється якістю уроків: шаблоном, одноманітністю, формалізмом, нудьгою. Багато вчителів шукають різні способи «пожвавлення» уроку, залучення учнів до активної роботи, розмаїтості форм пояснення нового матеріалу.
		+	Зрозуміло, ні в якому разі не можна відмовлятися від традиційного уроку, як основної форми навчання і виховання дітей. Але надати уроку нестандартні, оригінальні прийоми необхідно для активізації розумової діяльності учнів. '''[[Це не заміна старих уроків]]''', а їх доповнення та переробка, внесення пожвавлення, розмаїтості, якими підвищують інтерес, сприяючи вдосконаленню навчального процесу. На таких уроках учні захоплені, їх працездатність підвищується, результативність уроку зростає. Але треба зауважити, що у виборі нестандартних уроків потрібна міра. Учні звикають до незвичайних способів роботи, втрачають інтерес, успішність помітно знижується. Місце нетрадиційних уроків у загальній системі повинно визначатися самим вчителем у залежності від конкретної ситуації, змісту матеріалу й індивідуальних особливостей самого вчителя.
		+	Дана проблема залишається актуальною протягом багатьох років. Накопичений досвід, написано безліч статей і книг. Це дуже допомагає викладачу в усвідомленні мети і задачі, у більш раціональному і чіткому плануванні поурочних планів та позакласної роботи, пошуку нових методів і прийомів для організації навчального процесу.
		+
		+

	Дякую за увагу. Бажаю натхнення!!!--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна\|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна\|обговорення]]) 14:35, 28 січня 2015 (EEST)		Дякую за увагу. Бажаю натхнення!!!--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна\|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна\|обговорення]]) 14:35, 28 січня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 12:35, 9 травня 2015
Рядок 7:		Рядок 7:

	1. Яку роль у вивченні історії Ви відводите історичним джерелам?		1. Яку роль у вивченні історії Ви відводите історичним джерелам?
		+	Досвід роботи переконує, що особливо важливим є окреслене завдання у роботі з старшокласниками, адже саме для цієї категорії
		+	школярів вміння використовувати різні історичні писемні джерела є перевіркою на зрілість та досконалість їх розумових здібностей, зокрема
		+	вміння аналізувати, порівнювати, критикувати, узагальнювати.Обов'язковим компонентом професійної підготовки і майстерності історика є наукова організація і висока культура опрацювання та використання джерел. Невміння працювати з ними, безпорадність щодо їх практичного використання негативно впливають не тільки на якість досліджень, а й на ефективність науково-педагогічної діяльності історика. Джерелознавча культура передбачає наявність у фахівця не лише суми теоретичних знань з цієї галузі, а й сукупності практичних навичок, вміння працювати з джерелами. Історик повинен уміти находити потрібні йому джерела, тобто володіти джерелознавчою евристикою, ґрунтовно досліджувати джерела, правильно тлумачити їх, об'єктивно оцінювати рівень достовірності та інформаційні можливості пам'яток, тобто мати навички джерелознавчої критики. Для відтворення картини минулого фахівцеві конче необхідно навчитися здобувати з джерела максимум потрібної йому інформації, в тому числі й прихованої, встановлювати зв'язки між окремими джерелами, формувати їх комплекси для отримання сукупності наукових фактів та узагальнюючих знань.

	2. Чи можна вивчати історію без історичних джерел?		2. Чи можна вивчати історію без історичних джерел?

← Попередня версія		Версія за 20:45, 8 травня 2015
Рядок 11:		Рядок 11:

	Свої відповіді обгрунтуйте прикладами з Вашої практики.		Свої відповіді обгрунтуйте прикладами з Вашої практики.
		+

	Дякую за роботу. З повагою, --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна\|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна\|обговорення]]) 14:22, 21 січня 2015 (EET)		Дякую за роботу. З повагою, --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна\|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна\|обговорення]]) 14:22, 21 січня 2015 (EET)

@@ Рядок 110: / Рядок 110: @@
 ''запропонуйте модель сучасноїї історичної освіти у ВНЗ(ПТНЗ)''
 Бажаю успіхів!
 --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:35, 12 березня 2015 (EEST)