Теорія та методика фахової дисципліни Педань О.І. - Історія редагувань

Педань Олена Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T09:08:40Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Педань Олена Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T09:03:15Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Педань Олена Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T08:55:03Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Педань Олена Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T08:53:03Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Педань Олена Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T08:36:26Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Педань Олена Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T08:29:03Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Педань Олена Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T08:17:16Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-18T20:01:40Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Istoriya: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

2015-01-22T10:02:14Z

Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

Нова сторінка

==== Інтерактивні практичні заняття ====

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

← Попередня версія		Версія за 09:08, 19 травня 2015
Рядок 108:		Рядок 108:

	Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+	Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. За короткий час в Україні створену нову цілісну систему викладання історії України та Всесвітньої історії, повністю оновлено зміст та структуру історичної освіти. Новий навчально-методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічні технології, їхнє поєднання з досягненнями народної педагогіки, яка була завжди властива українському народові. За останні роки сформувався новий образ учителя історії. Його праця сповнена великої відповідальності. На наш погляд, сучасному вчителю історії мають бути притаманні такі риси:
		+	1. Державницька свідомість. В непростих сучасних трансформацій українського суспільства від тоталітаризму до демократії, правової держави, громадянського суспільства вчитель є провідником державницьких ідей, послідовно наголошує на історичні традиції та прагнення українського народу до свободи, незалежності власної держави. Спираючись на багатий історичний та літературний матеріал він змальовує героїчні постаті князів, гетьманів, героїв національно-визвольної боротьби, простих людей, для яких державність України завжди була найвищим життєвим сенсом. Саме вони та їх справи повинні стати яскравим прикладом для учнівської молоді.
		+	2. Професійна майстерність. Цей аспект охоплює дві сторони питання: вільне володіння історичним матеріалом, постійне вдосконалення своїх знань, напружена робота над собою, а також оволодіння сучасними педагогічними технологіями, інтерактивними методами навчання, які зможуть давати вагомі результати у навчанні та вихованні учнів. Вчитель історії ніколи не стоїть на місці, знаходиться в постійному пошуку. Він самостійно конструює оригінальні педагогічні прийоми навчання, створює власну педагогічну лабораторію.
		+	3. Гуманістична спрямованість викладання – якісно новий момент в навчанні історії. Адже в центрі історичних подій не стоять партії, класи, рухи, а конкретні люди з її постійними життєвими потребами. Звернення до особистості, духовних цінностей утвердження високих моральних норм якнайкраще відповідає ідеям Конституції України: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю".
		+	4. Демократизм. В процесі навчання та виховної роботи дає можливість педагогу знайти свій особистий підхід до кожної дитини. Вчитель не тільки сприймає, а всебічно підтримує право кожного учня на власне бачення історичних подій, яке може відрізнятись від позиції педагога та авторів підручників. Історичний плюралізм, багатоманітність відкривають пере учнями шляхи до подальшого пізнання, а не до простого засвоєння “суми знань”. Демократизм навчання передбачає всебічну педагогіку співробітництва, атмосферу дружби взаємоповаги та чуйності вчителя та його вихованців.
		+	5. Особистість педагога, його висока особиста культура – запорука педагогічного успіху. Саме вони пробуджують у учнів інтерес до навчального предмету, бажання продуктивно працювати, спонукають до дослідницької роботи. Справжній вчитель завжди бачить у своїх вихованцях перш за все особистість, а лише потім учня. Зовнішній вигляд, емоційність мови, доброзичливість педагога часто створюють важливий позитивний образ, який є прикладом ля школярів. Відкритість, щира увага вчителя до внутрішнього світу учнів, розуміння їх – народжують повагу і довіру до педагога, бажання йти за ним.
		+	--[[Користувач:Педань Олена Іванівна\|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна\|обговорення]]) 12:08, 19 травня 2015 (EEST)

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 09:03, 19 травня 2015
Рядок 76:		Рядок 76:

	Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+
		+	Існують різні класифікації міжпредметних зв'язків. Перша класифікація грунтувалася на тимчасовому критерії: попередні, супутні та наступні (перспективні) зв'язку (Ю. Вайткявічус, Н. М. Ворзелян, В. М. Корсунська та ін.) Практичне здійснення таких зв'язків сприяє систематизації знань, дозволяє спиратися на раніше пройдений матеріал по родинних предметів, виявляти перспективи у вивченні знань.
		+
		+	Спираючись на філософське розуміння структури зв'язку, Н.С. Антонов виділив у понятті міжпредметні зв'язки три ознаки (склад, спосіб, спрямованість) і реалізують їх види зв'язків: за складом - об'єкти, факти, поняття, теорії, методи; за способом - логічні, методичні прийоми і форми навчального процесу, за допомогою яких реалізуються зв'язку в утриманні; за спрямованістю - формування загальних умінь і навичок.
		+
		+	Звернення до внутрішньої сторони процесу навчання розкрило властивий міжпредметних зв'язків двосторонній характер. Були виділені зв'язку між предметами за змістом навчального матеріалу, за який формується умінням і за методами обучнеія.
		+
		+	У матеріалах Всесоюзної конференції 1973 р., присвяченій проблемі міжпредметних зв'язків, представлені класифікації зв'язків з двох підставах: знання і види діяльності (Г. І. Батуріна, М. М. Скаткін). Міжпредметні зв'язки у першому випадку створюють в учнів систему узагальнених знань, у другому - систему общепредметних умінь у видах діяльності, спільних для споріднених предметів. Значний інтерес представляє питання про роль міжпредметних зв'язків у розвитку якостей особистості, що формуються під впливом систем різного виду знань
		+
		+	Очевидно, що класифікація такого складного системного об'єкта, яким виступають міжпредметні зв'язки, не може носити лінійний характер. Не випадково дослідники відходять від виділення окремих видів міжпредметних зв'язків і звертаються до більш укрепненним одиницям аналізу - форми, типи, рівні.
		+
		+	Вибудовуючи модель класифікації міжпредметних зв'язків необхідно спиратися на три системні підстави: інформаційна структура навчального предмета, морфологічна структура навчальної діяльності, організаційно - методичні елементи процесу навчання. Розгляд міжпредметних зв'язків з позицій цілісності процесу навчання показує, що вони функціонують на рівні трьох взаємопов'язаних типів: 1) змістовно - інформаційних, 2) операційно - діяльнісних, 3) організаційно - методичних.
		+
		+	Змістовно - інформаційні міжпредметні зв'язки
		+
		+	Фактичні зв'язку. Міжпредметні зв'язки на рівні фактів - це встановлення спорідненості досліджуваних у різних навчальних предметах фактів, котрі підтверджують і розкривають загальні ідеї та теорії. В.І. Ленін підкреслював: «Факти, якщо взяти їх у їхньому цілому, в їх зв'язку, не тільки« уперта », а й безумовно доказова річ». Пізнавальна діяльність учнів при фактичних зв'язках спирається на процеси запам'ятовування і актуалізації фактичного матеріалу. Вже на цьому рівні відбувається перенесення і узагальнення знань, відбуваються розумові процеси аналізу і синтезу, формуються «комплекси фактів» як стадії у розвитку общепредметних понять. В учнів формуються вміння всебічного аналізу фактів, їх зіставлення, узагальнення, пояснення з позицій загальнонаукових ідей, вміння ввести факти з різних навчальних предметів у загальну систему знань про світ.
		+
		+	Понятійні зв'язку. Поняття - це форма людського мислення, за допомогою якого пізнаються загальні, істотні ознаки предметів. В.І. Ленін підкреслював: «Мислення, сходячи від конкретного до абстрактного, не відходить - якщо воно правильне ... - від істини, а підходить до неї ... абстракції відображають природу глибше, вірніше, повніше». Разом з тим поняття повинні бути гнучкі, рухливі, релятивних, відносні. Міжпредметні понятійні зв'язку - це розширення та поглиблення ознак предметних понять і формування спільних для споріднених предметів понять. Проблемі формування понять учнів на основі міжпредметних зв'язків присвячені багато досліджень (Ф. П. Соколова, А. В. Усова, В. М. Федорова та ін.) Автори розглядають засвоєння окремих природно - наукових та гуманітарних понять як окремих випадків більш загальних понять. Виявлено світоглядна значущість межпреметних, тобто що знаходяться на стику різних навчальних предметів і наук, понять (політико-економічних, економіко-географічних, літературно - історичних та ін.) Л.С. Виготський підкреслював, що поняття виникає лише в результаті рішення завдання, що стоїть перед мисленням. Тому так важлива цілеспрямована формулювання навчально-пізнавальних міжпредметних задач у навчанні (див. табл.). В учнів формуються общепредметние вміння оперування поняттями: порівняння, конкретизації, узагальнення, формулювання їх визначень, застосування в поясненні фактів та ін Дії учнів направляються на пізнання зв'язків понять з різних наук, які відображають реальні зв'язку речей природи. Так підвищення рівня міжпредметних змістовних зв'язків веде до якісної. перетворенню способів пізнавальної діяльності учнів, їхніх умінь. Теоретичні зв'язку. Теорія - це система наукових знань, в якій відображена взаємозв'язок фактів, понять, законів, постулатів, наслідків, практичних положень, які стосуються певної предметної області.
		+
		+	Міжпредметні теоретичні зв'язку в сучасних умовах навчання являють собою поелементне прирощення нових компонентів загальнонаукових теорій зі знань, отриманих на уроках з родинним предметів. Теоретичні зв'язку дозволяють представити кожну теорію і закон як приватні випадки більш широких теорій і діалектичних законів. Міжпредметні філософські зв'язку - це узагальнення конкретно - наукових і філософських уявлень про світ. Засвоєння філософських знань «в чистому вигляді» відбувається при вивченні учнями курсу суспільствознавства, який виконує синтезуючу роль. Але кожен навчальний предмет робить свій внесок у формування єдиної науково - філософської картини світу. На основі загальних положень матеріалістичної філософії виявляються подібні лінії розвитку спеціальних знань і складається струнка система науково - філософської картини світу. Формуванню в учнів науково - філософського бачення сприяє цілеспрямовано реалізуються міжпредметні зв'язки в різних областях: логічних знань, які у вигляді елементів емпірично засвоюються учнями при вивченні математики, фізики та ін; семіотики, знання про яку учні можуть придбати шляхом порівняння знакових засобів природних мов і мов науки, історії науки, що розкриває її соціальні функції і зміну стилів наукового мислення. Ці знання відкривають перед учнями загальні особливості наукового мислення і способи філософського осмислення світу. Ідеологічні зв'язку. Ідеологія - система поглядів і ідей: політичних, правових, моральних, естетичних, релігійних, філософських. Ідеологічні міжпредметні зв'язки - це синтез ідеологічних знань, включених у зміст предметів різних циклів. Такі зв'язку спрямовані на формування ціннісного ставлення учнів до світу. Поділ міжпредметних зв'язків на названі види - наукові (фактичні, понятійні, теоретичні), філософські, ідеологічні - має відносний характер. Кожен наступний більш високий рівень (вид) зв'язків є узагальненням попередніх, а кожен попередній служить опорою для конкретизації більш високих рівнів міжпредметних зв'язків. Теоретичні, філософські, ідеологічні знання набувають методологічний характер у процесі пізнавальної діяльності учнів, коли ставлення цих знань до пізнання, методи, наукові підходи стають спеціальними об'єктами вивчення. Умовно можна виділити методологічні знання, тобто знання про способи пізнання, які також виробляються на основі міжпредметних зв'язків (І. К. Журавльов, Л. Я. Зоріна).
		+	--[[Користувач:Педань Олена Іванівна\|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна\|обговорення]]) 12:03, 19 травня 2015 (EEST)
		+

@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 . Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.
 .ППЗ у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін відіграють важливе значення.Їхньою метою є реалізація загальних системних рішень по здійсненню та впровадженню сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій у навчально-виховний процес. ППЗ мають реальні переваги в порівнянні з паперовими носіями інформації, або навіть з електронними книгами.
@@ Рядок 63: / Рядок 66: @@
 . Ефективність роботи викладача підвищується, збільшується складова творчої роботи. Викладач може доповнювати, модифікувати, корегувати підручник з урахуванням вікових, психологічних, соціальних і регіональних умов.
-.Приклад використання ППЗ у власній педагогічній діяльності:інтерактивні і тестові завдання,електронний журнал успішності,інтерактивні ілюстрації,презентації.--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 11:53, 19 травня 2015 (EEST)
+.Приклад використання ППЗ у власній педагогічній діяльності:інтерактивні і тестові завдання,електронний журнал успішності,інтерактивні ілюстрації,презентації.--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 11:55, 19 травня 2015 (EEST)
-−
-−
---[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
-−
 '''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''

← Попередня версія		Версія за 08:53, 19 травня 2015
Рядок 54:		Рядок 54:

	2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.		2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.
		+
		+	1.ППЗ у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін відіграють важливе значення.Їхньою метою є реалізація загальних системних рішень по здійсненню та впровадженню сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій у навчально-виховний процес. ППЗ мають реальні переваги в порівнянні з паперовими носіями інформації, або навіть з електронними книгами.
		+	1. Найбільша перевага цього освітнього продукту полягає в тому, що це не звичайний електронний підручник на електронному носії, а цілісна програма, яка поєднує теоретичні та практичні питання, віртуальні лабораторні роботи та практикуми, має електронний журнал успішності, конструктор уроків, комп’ютерні анімації фізико-хімічних процесів, інтерактивні і тестові завдання та багато інших можливостей.
		+	2. ППЗ є не тільки економічно вигідними, але і зрозумілішими для сучасної молоді, робота з ППЗ активізує самостійне мислення учнів.
		+	3. З розвитком науки й техніки навчальна інформація може змінюватись швидкими темпами, тому використання саме інтернет-орієнтованих електронних підручників дає ще одну перевагу — їх легко оновлювати, не зазнаючи при цьому істотних витрат.
		+	4. ППЗ передбачають велику кількість і високу якість ілюстративних матеріалів (рисунків, графіків, карт, схем, фотографій, відеофрагментів, звукових рядів, інтерактивних моделей, тренажерів, 2D-, 3D-анімацій та ін.), що сприяє високому рівню ефективності навчання.
		+	5. ППЗ дозволяють об'єктивно та достовірно визначати рівні навчальних досягнень учнів за допомогою різноманітних багаторівневих тестів, завдань, тренажерів.
		+	6. Ефективність роботи викладача підвищується, збільшується складова творчої роботи. Викладач може доповнювати, модифікувати, корегувати підручник з урахуванням вікових, психологічних, соціальних і регіональних умов.
		+
		+	2.Приклад використання ППЗ у власній педагогічній діяльності:інтерактивні і тестові завдання,електронний журнал успішності,інтерактивні ілюстрації,презентації.--[[Користувач:Педань Олена Іванівна\|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна\|обговорення]]) 11:53, 19 травня 2015 (EEST)
		+

	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

← Попередня версія		Версія за 08:36, 19 травня 2015
Рядок 37:		Рядок 37:

	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+	Оцінювання навчальних досягнень учнів дає змогу здійснити об’єктивний вимір якостей учнів. Саме за допомогою правильно підібраних завдань можна більш чітко оцінити:
		+	1. Рівень запам’ятовування і відтворення історичної інформації (механічного відтворення).
		+	2. Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення).
		+	3. Рівень застосування історичних знань (застосування стандартних умінь).
		+	4. Рівень перенесення (творчості).
		+	Досягнення учнями відповідного рівня навченості можна перевірити за допомогою завдань різного типу та різного рівня складності.
		+	Для формування системи історичних знань важливо забезпечити системність навчальних цілей. А отже, цілі вивчення історії України та всесвітньої історії мають бути конкретизовані стосовно кожного з розділів цих дисциплін та стосовно кожної з тем, а вже з цілей теми випливатимуть навчальні цілі кожного уроку. Досягнення цих цілей забезпечує формування в учня достатньо повного уявлення про історичний період (епоху), про життя певного народу в той чи інший період (епоху). --[[Користувач:Педань Олена Іванівна\|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна\|обговорення]]) 11:36, 19 травня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 08:29, 19 травня 2015
Рядок 26:		Рядок 26:
	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

		+	У своїй педагогічній практиці я використовую наступні нетрадиційні форми навчання:урок-лекція, захист знань, захист ідей, урок урок-зустріч; урок виставка, екскурсія, подорож у майбутнє чи минуле, урок-експедиція, захист історичних проектів;урок-гра «Вигадай проект», урок-кросворд, урок-ділова гра, урок «Що? Де? Коли?», урок-конкурс, урок-дуель, уроки-змагання, урок-вікторина, урок-тест, урок-рольова гра , урок-гра,парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, за хист оцінки, урок-консультація, учнівська конференція тощо.Так,наприклад,під час закріплення матеріалу з вивченої теми на уроках у 6-му класі я використовую урок-вікторину.Така форма уроку допомагає підвищити пізнавальний інтерес учнів.Урок-конференція у старших класах забезпечує розвиток кричтичного мислення учнів.--[[Користувач:Педань Олена Іванівна\|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна\|обговорення]]) 11:29, 19 травня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 08:17, 19 травня 2015
Рядок 11:		Рядок 11:

	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+	1. Первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел різняться тим,що :
		+	а)первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
		+	б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
		+	На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
		+	Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

		+	2.Необ'єктивність фотознімків як історичних джерел полягає в наступному.Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.
		+	--[[Користувач:Педань Олена Іванівна\|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна\|обговорення]]) 11:17, 19 травня 2015 (EEST)

	Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:		Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

← Попередня версія		Версія за 20:01, 18 травня 2015
Рядок 1:		Рядок 1:

	==== Інтерактивні практичні заняття ====		==== Інтерактивні практичні заняття ====
		+	Шановна пані Олено!

		+	Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:
		+
		+	1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
		+
		+
		+	2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
		+
		+	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+	Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:
		+
		+	1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.
		+
		+	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+
		+	'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].
		+
		+	Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].
		+
		+
		+	Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.
		+
		+	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+	'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].
		+
		+	Питання до теми наступні:
		+
		+	1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?
		+
		+	2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.
		+
		+	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+	'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
		+	Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:
		+
		+
		+	Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.
		+
		+
		+	Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+
		+	Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:
		+
		+	1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?
		+
		+	Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====