Теорія та методика фахової дисципліни Пономаренко Н.А. - Історія редагувань

Пономаренко Наталя Анатоліївна в 11:25, 20 травня 2015

2015-05-20T11:25:17Z

Пономаренко Наталя Анатоліївна в 11:24, 20 травня 2015

2015-05-20T11:24:40Z

Пономаренко Наталя Анатоліївна в 11:22, 20 травня 2015

2015-05-20T11:22:02Z

Пономаренко Наталя Анатоліївна в 11:20, 20 травня 2015

2015-05-20T11:20:18Z

Пономаренко Наталя Анатоліївна в 11:18, 20 травня 2015

2015-05-20T11:18:35Z

Пономаренко Наталя Анатоліївна в 11:16, 20 травня 2015

2015-05-20T11:16:52Z

Пономаренко Наталя Анатоліївна в 11:16, 20 травня 2015

2015-05-20T11:16:22Z

Пономаренко Наталя Анатоліївна в 11:15, 20 травня 2015

2015-05-20T11:15:10Z

Пономаренко Наталя Анатоліївна в 11:14, 20 травня 2015

2015-05-20T11:14:46Z

Двоскін Леонід Юрійович в 11:12, 20 травня 2015

2015-05-20T11:12:27Z

@@ Рядок 94: / Рядок 94: @@
 Специфіка викладання історії та суспільних дисциплін на сучасному етапі - це постійні трансформаційні процеси в українському суспільстві, які формують нові демократичні цінності та пріоритети, змушують переглядати своє світосприйняття.
---[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:24, 20 травня 2015 (EEST)
+--[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:24, 19 травня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 80: / Рядок 80: @@
 Мої відповіді
-.Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робити помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього.
+Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робити помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього.
---[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:22, 20 травня 2015 (EEST)
+--[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:22, 19 травня 2015 (EEST)
 Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:
@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 На сучасному єтапі ППЗ відіграють дуже важливе значення. Дедалі більшої актуальності вони набувають у звязку з інформатизацією суспільства та активним залученням молоді у цей процес. Думаю, викладач має вміти створювати електронні посібники (чи електронні ресурси). На власному досвіді використання системи Мудл, що практикується у нашому навчальному закладі, стверджую про підвищення зацікавленості студентів навчальним процесом, інтерактив у спілкуванні вийшов на більш високий рівень.
---[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:20, 20 травня 2015 (EEST)
+--[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:20, 19 травня 2015 (EEST)
 '''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
@@ Рядок 78: / Рядок 78: @@
 Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.
---[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:18, 20 травня 2015 (EEST)
+--[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:18, 19 травня 2015 (EEST)
 '''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час].  З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].
@@ Рядок 63: / Рядок 63: @@
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 '''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''

← Попередня версія		Версія за 11:18, 20 травня 2015
Рядок 48:		Рядок 48:
	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

		+	Моя відповідь:
		+	Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.
		+
		+	--[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна\|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна\|обговорення]]) 14:18, 20 травня 2015 (EEST)

	'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].		'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 :Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".
---[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:16, 20 травня 2015 (EEST)
+--[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:16, 19 травня 2015 (EEST)
 '''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі"  [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

← Попередня версія		Версія за 11:16, 20 травня 2015
Рядок 30:		Рядок 30:
	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

		+	Мої відповіді:
		+	:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
		+	:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
		+	:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
		+	:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
		+	:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".

		+	--[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна\|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна\|обговорення]]) 14:16, 20 травня 2015 (EEST)

	'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].		'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 #Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.
---[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:14, 20 травня 2015 (EEST)
+--[[Користувач:Пономаренко Наталя Анатоліївна|Пономаренко Наталя Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Пономаренко Наталя Анатоліївна|обговорення]]) 14:14, 19 травня 2015 (EEST)
 Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

← Попередня версія		Версія за 11:12, 20 травня 2015
Рядок 12:		Рядок 12:
	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

		+	Мої відповіді
		+	#Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
		+	Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
		+	Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
		+	Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
		+	б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
		+	На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
		+	Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
		+	#Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.
		+
		+	--[[Користувач:Двоскін Леонід Юрійович\|Двоскін Леонід Юрійович]] ([[Обговорення користувача:Двоскін Леонід Юрійович\|обговорення]]) 14:12, 20 травня 2015 (EEST)

	Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:		Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання: