Теорія та методика фахової дисципліни Усікова Л.В. - Історія редагувань

Усікова Любов Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-12T19:29:27Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Усікова Любов Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-12T19:28:44Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Усікова Любов Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-12T19:26:01Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Усікова Любов Василівна: /* Консультації */

2015-05-12T19:25:15Z

‎Консультації

Усікова Любов Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-12T19:24:50Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Усікова Любов Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-12T19:24:24Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Усікова Любов Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-12T19:23:38Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Усікова Любов Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-12T19:22:37Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Усікова Любов Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-12T18:29:57Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Усікова Любов Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-12T17:10:55Z

‎Інтерактивні практичні заняття

@@ Рядок 184: / Рядок 184: @@
 . Уміння облікувати й оцінювати результати педагогічної діяльності: самоаналіз і аналіз освітнього процесу і результатів діяльності вчителя; визначення нового комплексу стрижневих і другорядних педагогічних завдань.
 Зміст теоретичної готовності вчителя виявляється в узагальненому умінні педагогічно мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проективних, а також рефлексивних умінь
-'''2.'''Поняття компетентності запозичене із педагогічної лексики Заходу, й останнім часом його досліджують в багатьох міжнародних організаціях, - вони висувають свої рекомендації щодо формування компетентності. Компетентність визначається як «спроможність людини відповідати на соціальні та індивідуальні потреби, здійснювати діяльність, виконувати роботу або завдання кваліфіковано».Людина може бути компетентною лише завдяки своїм зусиллям, здобувши певні інформаційні ресурси, застосувавши різні моделі поведінки та обравши з них той, що найбільш відповідає власній натурі.Виробленню цих рис може сприяти застосування інноваційних технологій, а також методів навчання в освітньому процесі. О. О. Марковська говорить про технологію вдосконалення цілісного мислення, як про спрямовану на розвиток навчальних дій, як про інноваційну технологію навчання сучасного соціуму . Уміння навчатися забезпечує студента можливістю здійснювати навчальну діяльність самостійно, визначати мету навчання, шукати і на ділі використовувати джерела та засоби її досягнення, вміти оцінювати й контролювати навчальну діяльність та отримані результати; створює умови для розвитку людини та її реалізації на «вмінні навчатися», а також дозволяє здобути досвід співпраці з дорослими й однолітками (в дорослому житті цей досвід забезпечить особистість готовністю до постійної освіти, високу професійну й соціальну мобільність); забезпечує краще засвоєння знань, формування картини світу, вироблення навичок і вмінь, вироблення компетенцій в усіх галузях знань, навіть у професійній діяльності.
+'''2.'''Поняття компетентності запозичене із педагогічної лексики Заходу, й останнім часом його досліджують в багатьох міжнародних організаціях, - вони висувають свої рекомендації щодо формування компетентності. Компетентність визначається як «спроможність людини відповідати на соціальні та індивідуальні потреби, здійснювати діяльність, виконувати роботу або завдання кваліфіковано».Людина може бути компетентною лише завдяки своїм зусиллям, здобувши певні інформаційні ресурси, застосувавши різні моделі поведінки та обравши з них той, що найбільш відповідає власній натурі.Виробленню цих рис може сприяти застосування інноваційних технологій, а також методів навчання в освітньому процесі. О. О. Марковська говорить про технологію вдосконалення цілісного мислення, як про спрямовану на розвиток навчальних дій, як про інноваційну технологію навчання сучасного соціуму . Уміння навчатися забезпечує студента можливістю здійснювати навчальну діяльність самостійно, визначати мету навчання, шукати і на ділі використовувати джерела та засоби її досягнення, вміти оцінювати й контролювати навчальну діяльність та отримані результати; створює умови для розвитку людини та її реалізації на «вмінні навчатися», а також дозволяє здобути досвід співпраці з дорослими й однолітками (в дорослому житті цей досвід забезпечить особистість готовністю до постійної освіти, високу професійну й соціальну мобільність); забезпечує краще засвоєння знань, формування картини світу, вироблення навичок і вмінь, вироблення компетенцій в усіх галузях знань, навіть у професійній діяльності.'''3.'''Так професійна компетентність викладача і предметні компетенції студента тісно між собою пов'язані, наприклад,технологія формування критичного мислення є педагогічною системою, яка спрямована на формування аналітичного мислення у студента. Мета технології полягає в тому, щоб навчити студента протягом навчального курсу сприймати, розуміти, порівнювати зі своїм досвідом і формулювати власне аналітичне судження на її основі. Технологія формування критичного мислення ґрунтується на деяких засадах і принципах, як і інші навчальні технології. Д. М. Шакірова виділяє наступні принципи розвитку володіння критичного мислення: принцип інформаційної насиченості у навчальному і практичному матеріалі; принцип комунікативності в осмисленні проблем та їх обговоренні; принцип соціальної обумовленості предмета, що осмислюється; принцип проблемності змісту матеріалу; принцип істинності, науковості і доступності інформації; принцип мотивації і потреби отримувати знання; принцип спадковості навчання мисленню. На окремих етапах навчання формуванню критичного мислення треба удаватися до самих різних методів. Наприклад, базові заняття передбачають використання,  методу структурованого огляду, тобто знаємо – хочемо дізнатися – вже дізналися, навчання у парах, лінія цінностей, узагальнення в парах, «мозковий штурм», пошук запитань, дошка запитань, спрямоване навчання.Усі ці технології спрямовані на реалізацію розвитку мислення, вироблення вміння знаходити рішення у проблемній ситуації, які можуть бути запроваджені й на заняттях з однаковою ефективністю. Таким чином, формування предметної компетентності на заняттях цілком можливе за допомогою використання інноваційних методів навчання у цілком несподіваних ситуаціях і на непрофільних дисциплінах.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 22:24, 12 травня 2015 (EEST)
- '''3.'''Так професійна компетентність викладача і предметні компетенції студента тісно між собою пов'язані, наприклад,технологія формування критичного мислення є педагогічною системою, яка спрямована на формування аналітичного мислення у студента. Мета технології полягає в тому, щоб навчити студента протягом навчального курсу сприймати, розуміти, порівнювати зі своїм досвідом і формулювати власне аналітичне судження на її основі. Технологія формування критичного мислення ґрунтується на деяких засадах і принципах, як і інші навчальні технології. Д. М. Шакірова виділяє наступні принципи розвитку володіння критичного мислення: принцип інформаційної насиченості у навчальному і практичному матеріалі; принцип комунікативності в осмисленні проблем та їх обговоренні; принцип соціальної обумовленості предмета, що осмислюється; принцип проблемності змісту матеріалу; принцип істинності, науковості і доступності інформації; принцип мотивації і потреби отримувати знання; принцип спадковості навчання мисленню. На окремих етапах навчання формуванню критичного мислення треба удаватися до самих різних методів. Наприклад, базові заняття передбачають використання,  методу структурованого огляду, тобто знаємо – хочемо дізнатися – вже дізналися, навчання у парах, лінія цінностей, узагальнення в парах, «мозковий штурм», пошук запитань, дошка запитань, спрямоване навчання.Усі ці технології спрямовані на реалізацію розвитку мислення, вироблення вміння знаходити рішення у проблемній ситуації, які можуть бути запроваджені й на заняттях з однаковою ефективністю. Таким чином, формування предметної компетентності на заняттях цілком можливе за допомогою використання інноваційних методів навчання у цілком несподіваних ситуаціях і на непрофільних дисциплінах.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 22:24, 12 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 176: / Рядок 176: @@
 Відповідь обгрунтуйте.
 Дякую. Бажаю успіху. --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 11:34, 6 травня 2015 (EEST)
-'''1.'''Поняття "компетентність " (лат. competens - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.
+'''1.'''Поняття "компетентність " (лат. competens - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльност.Зміст психолого-педагогічних знань визначається навчальними програмами. Психолого-педагогічна підготовленість складається із знань методологічних основ і категорій педагогіки; закономірностей соціалізації і розвитку особистості: суті, цілей і технологій навчання та виховання; законів вікового анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей, підлітків, юнацтва. Вона є основою гуманістично орієнтованого мислення педагога.Психолого-педагогічні і спеціальні (з предмета) знання є необхідною, але недостатньою умовою професійної компетентності. Практичне розв'язання педагогічних завдань забезпечують уміння і навички, передумовою яких є теоретико-практичні і методичні знання.
 Зміст психолого-педагогічних знань визначається навчальними програмами. Психолого-педагогічна підготовленість складається із знань методологічних основ і категорій педагогіки; закономірностей соціалізації і розвитку особистості: суті, цілей і технологій навчання та виховання; законів вікового анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей, підлітків, юнацтва. Вона є основою гуманістично орієнтованого мислення педагога.
 Психолого-педагогічні і спеціальні (з предмета) знання є необхідною, але недостатньою умовою професійної компетентності. Практичне розв'язання педагогічних завдань забезпечують уміння і навички, передумовою яких є теоретико-практичні і
 методичні знання.
 Педагогічні уміння - це сукупність послідовно розгорнутих дій, що грунтуються на теоретичних знаннях. Частина цих дій може бути автоматизованою (навички).
 Через педагогічні уміння розкривається структура професійної компетентності педагога. Зважаючи на те, що розв'язання будь-якого педагогічного завдання зводиться до тріади "мислити - діяти - мислити", що збігається з компонентами (функціями) педагогічної діяльності та відповідними їм уміннями, В.О.Сластьонін розподілив педагогічні уміння на чотири групи.
@@ Рядок 187: / Рядок 184: @@
 . Уміння облікувати й оцінювати результати педагогічної діяльності: самоаналіз і аналіз освітнього процесу і результатів діяльності вчителя; визначення нового комплексу стрижневих і другорядних педагогічних завдань.
 Зміст теоретичної готовності вчителя виявляється в узагальненому умінні педагогічно мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проективних, а також рефлексивних умінь
-'''2.'''Поняття компетентності запозичене із педагогічної лексики Заходу, й останнім часом його досліджують в багатьох міжнародних організаціях, - вони висувають свої рекомендації щодо формування компетентності. Компетентність визначається як «спроможність людини відповідати на соціальні та індивідуальні потреби, здійснювати діяльність, виконувати роботу або завдання кваліфіковано».
+'''2.'''Поняття компетентності запозичене із педагогічної лексики Заходу, й останнім часом його досліджують в багатьох міжнародних організаціях, - вони висувають свої рекомендації щодо формування компетентності. Компетентність визначається як «спроможність людини відповідати на соціальні та індивідуальні потреби, здійснювати діяльність, виконувати роботу або завдання кваліфіковано».Людина може бути компетентною лише завдяки своїм зусиллям, здобувши певні інформаційні ресурси, застосувавши різні моделі поведінки та обравши з них той, що найбільш відповідає власній натурі.Виробленню цих рис може сприяти застосування інноваційних технологій, а також методів навчання в освітньому процесі. О. О. Марковська говорить про технологію вдосконалення цілісного мислення, як про спрямовану на розвиток навчальних дій, як про інноваційну технологію навчання сучасного соціуму . Уміння навчатися забезпечує студента можливістю здійснювати навчальну діяльність самостійно, визначати мету навчання, шукати і на ділі використовувати джерела та засоби її досягнення, вміти оцінювати й контролювати навчальну діяльність та отримані результати; створює умови для розвитку людини та її реалізації на «вмінні навчатися», а також дозволяє здобути досвід співпраці з дорослими й однолітками (в дорослому житті цей досвід забезпечить особистість готовністю до постійної освіти, високу професійну й соціальну мобільність); забезпечує краще засвоєння знань, формування картини світу, вироблення навичок і вмінь, вироблення компетенцій в усіх галузях знань, навіть у професійній діяльності.
- Людина може бути компетентною лише завдяки своїм зусиллям, здобувши певні інформаційні ресурси, застосувавши різні моделі поведінки та обравши з них той, що найбільш відповідає власній натурі.
+  '''3.'''Так професійна компетентність викладача і предметні компетенції студента тісно між собою пов'язані, наприклад,технологія формування критичного мислення є педагогічною системою, яка спрямована на формування аналітичного мислення у студента. Мета технології полягає в тому, щоб навчити студента протягом навчального курсу сприймати, розуміти, порівнювати зі своїм досвідом і формулювати власне аналітичне судження на її основі. Технологія формування критичного мислення ґрунтується на деяких засадах і принципах, як і інші навчальні технології. Д. М. Шакірова виділяє наступні принципи розвитку володіння критичного мислення: принцип інформаційної насиченості у навчальному і практичному матеріалі; принцип комунікативності в осмисленні проблем та їх обговоренні; принцип соціальної обумовленості предмета, що осмислюється; принцип проблемності змісту матеріалу; принцип істинності, науковості і доступності інформації; принцип мотивації і потреби отримувати знання; принцип спадковості навчання мисленню. На окремих етапах навчання формуванню критичного мислення треба удаватися до самих різних методів. Наприклад, базові заняття передбачають використання,  методу структурованого огляду, тобто знаємо – хочемо дізнатися – вже дізналися, навчання у парах, лінія цінностей, узагальнення в парах, «мозковий штурм», пошук запитань, дошка запитань, спрямоване навчання.Усі ці технології спрямовані на реалізацію розвитку мислення, вироблення вміння знаходити рішення у проблемній ситуації, які можуть бути запроваджені й на заняттях з однаковою ефективністю. Таким чином, формування предметної компетентності на заняттях цілком можливе за допомогою використання інноваційних методів навчання у цілком несподіваних ситуаціях і на непрофільних дисциплінах.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 22:24, 12 травня 2015 (EEST)
-  Виробленню цих рис може сприяти застосування інноваційних технологій, а також методів навчання в освітньому процесі. О. О. Марковська говорить про технологію вдосконалення цілісного мислення, як про спрямовану на розвиток навчальних дій, як про інноваційну технологію навчання сучасного соціуму . Уміння навчатися забезпечує студента можливістю здійснювати навчальну діяльність самостійно, визначати мету навчання, шукати і на ділі використовувати джерела та засоби її досягнення, вміти оцінювати й контролювати навчальну діяльність та отримані результати; створює умови для розвитку людини та її реалізації на «вмінні навчатися», а також дозволяє здобути досвід співпраці з дорослими й однолітками (в дорослому житті цей досвід забезпечить особистість готовністю до постійної освіти, високу професійну й соціальну мобільність); забезпечує краще засвоєння знань, формування картини світу, вироблення навичок і вмінь, вироблення компетенцій в усіх галузях знань, навіть у професійній діяльності.
   '''3.'''Так професійна компетентність викладача і предметні компетенції студента тісно між собою пов'язані, наприклад,технологія формування критичного мислення є педагогічною системою, яка спрямована на формування аналітичного мислення у студента. Мета технології полягає в тому, щоб навчити студента протягом навчального курсу сприймати, розуміти, порівнювати зі своїм досвідом і формулювати власне аналітичне судження на її основі. Технологія формування критичного мислення ґрунтується на деяких засадах і принципах, як і інші навчальні технології. Д. М. Шакірова виділяє наступні принципи розвитку володіння критичного мислення: принцип інформаційної насиченості у навчальному і практичному матеріалі; принцип комунікативності в осмисленні проблем та їх обговоренні; принцип соціальної обумовленості предмета, що осмислюється; принцип проблемності змісту матеріалу; принцип істинності, науковості і доступності інформації; принцип мотивації і потреби отримувати знання; принцип спадковості навчання мисленню. На окремих етапах навчання формуванню критичного мислення треба удаватися до самих різних методів. Наприклад, базові заняття передбачають використання,  методу структурованого огляду, тобто знаємо – хочемо дізнатися – вже дізналися, навчання у парах, лінія цінностей, узагальнення в парах, «мозковий штурм», пошук запитань, дошка запитань, спрямоване навчання.
- Усі ці технології спрямовані на реалізацію розвитку мислення, вироблення вміння знаходити рішення у проблемній ситуації, які можуть бути запроваджені й на заняттях з однаковою ефективністю. Таким чином, формування предметної компетентності на заняттях цілком можливе за допомогою використання інноваційних методів навчання у цілком несподіваних ситуаціях і на непрофільних дисциплінах.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 22:24, 12 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 154: / Рядок 154: @@
 Доброго дня!
 Запрошую Вас взяти участь у тематичній дискусії '''''Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти''''' .
 Правила участі у дискусії Ви можете пригадати за посиланням: [[Дискусійний майданчик]].
 За посиланням теми нашої інтернет - дискусії [[Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти]]. Ви зможете познайомитись з джерелами та висловити власні судження щодо даної проблеми. Я гадаю, що моє провокаційне запитання заохотить Вас до активної участі у обговоренні.Бажаю успіху!--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 14:08, 27 лютого 2015 (EEST)
 За посиланням теми нашої інтернет - дискусії [[Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти]]. Ви зможете познайомитись з джерелами та висловити власні судження щодо даної проблеми. Я гадаю, що моє провокаційне запитання заохотить Вас до активної участі у обговоренні.
-−
 Бажаю успіху!--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 14:08, 27 лютого 2015 (EEST)
-−
-−
 Доброго дня!
 Продовжуємо нашу дискусію. Як Ви важаєте, що повинно враховуватись при оцінюванні навчальних досягнень студентів: знання, вміння, навички, вихованість, культурність, компетентність студента чи щось інше? Запропонуйте свої критерії оцінювання.
 Маю надію на співпрацю. Бажаю наснаги.--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:30, 19 березня 2015 (EEST)
 '''1.'''При оцінюванні потрібно враховувати знання, вміння та навички учнів, але виходячи з індивідуального  та диференційованого підходу.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 21:29, 12 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 147: / Рядок 147: @@
 Доброго дня, сьогодні з 15.30 по 16.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них.--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 15:30, 5 березня 2015 (EEST)
 Вітаю!
 Чекаю на Вші запитання. З повагою, --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 09:32, 6 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 177: / Рядок 177: @@
 Бажаю успіхів!
 --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:35, 12 березня 2015 (EEST)
 '''1.'''Я вважаю, що модель сучасної історичної освіти буде мати позитивний результат, якщо вона не буде трактувати події, явища, процеси на угоду правлячим верхівкам.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 22:22, 12 травня 2015 (EEST)
 Вітаю!
 Модульний контроль №2 з методики викладання історії та суспільних дисциплін передбачає виконання Вами наступного задання:

← Попередня версія		Версія за 18:29, 12 травня 2015
Рядок 168:		Рядок 168:

	Маю надію на співпрацю. Бажаю наснаги.--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна\|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна\|обговорення]]) 12:30, 19 березня 2015 (EEST)		Маю надію на співпрацю. Бажаю наснаги.--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна\|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна\|обговорення]]) 12:30, 19 березня 2015 (EEST)
		+	'''1.'''При оцінюванні потрібно враховувати знання, вміння та навички учнів, але виходячи з індивідуального та диференційованого підходу.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна\|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна\|обговорення]]) 21:29, 12 травня 2015 (EEST)

	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 119: / Рядок 119: @@
 Для чого взагалі необхідні межпредметні звязки на уроках історії, адже історія і так охоплює коло різноманітних дисциплін. Це і культура, уі економіка, і математика, і астрономія, і література тощо. Можливо у навчальному закладі необхідно залишити вивчення історії, як всеохоплючої дисципліни. А як думаєте Ви? Відповідь обгрунтуйте.
 Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 15:35, 26 лютого 2015 (EEST)
-'''1.'''Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робитим помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 19:41, 12 травня 2015 (EEST)
+'''1.'''Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робити помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього.--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 19:41, 12 травня 2015 (EEST)
 Вітаю Вас! Сьогодні ми працюємо 4 години. Пропоную до Вашої уваги останню лекцію з методики викладання історії '''Специфіка викладання історії''', познайомитись з якою Ви можете на моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна]].