Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Петренко Н.М.»

Поточна версія на 14:57, 22 червня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Наталія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:48, 29 лютого 2016 (EET)

Ваші відповіді:

1. Філософське дослідження освіти необхідне тому, що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль у всіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Вона переконливо доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз. Без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень окремими науками методологічною основою. Важливим завданням філософії є з'ясування суті та змісту поняття "філософія освіти", адже освіта є процесом формування людини, загальнолюдською цінністю, результатом шкільної діяльності, засобом кардинальних змін суспільного життя, соціальною системою, що здатна до саморозвитку.
2. Основними завданнями філософії освіти є: аналіз і осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання--Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 00:28, 21 березня 2016 (EET)

Основні завдання соціології освіти: •вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 09:34, 5 червня 2016 (EEST)

Доброго дня, Наталія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:56, 2 березня 2016 (EET)

Ваші відповіді:

1. Доброго дня шановна Людмила Олександрівна дякую за запитання і даю відповіді.

Для виходу з освітньої кризи необхідно сформувати та реалізувати нову парадигму освіти. Зміст сучасного розуміння парадигми освіти має обов'язкові аспекти:

1. погляд на майбутнє певної ділянки ділянки суспільної діяльності з метоюї її кардинального вдосконалення. 2. практичні дії по досягненню поставленої мети. Парадигма освіти - це теоретичне обгрунтувана реорганізація освітньої системи на підставах нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Сучасні зарубіжні підходи до освіти

.2 американський 2. азійський 3.Європейський--Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 00:45, 21 березня 2016 (EET)#

Доброго дня, Наталія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:27, 14 березня 2016 (EET)

Ваша відповідь: Для підвищення якості освітнього процесу потрібно використовувати інформаційні і комунікативні технології без яких ми вже не уявляемо своє життя,тому на часі є створення єдиного інформаційного простору,що в свою чергу сприятиме зростанню інформаційних потоків для забезпечення додаткових умов соціалізації,як вчителя так і учня,допоможе у формуванні творчих здібностей у розвитку комунікативних здібностей,допоможе у формуванні навичок колективної роботи та уміння співпрацювати. --Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 01:42, 21 березня 2016 (EET)

Доброго дня, Наталія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:30, 14 березня 2016 (EET)

Ваші відповіді:

1. Сутністю Болонського процесу є створення загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Практичними кроками реалізації Болонського процесу можна назвати: запровадження дворівневої системи вищої освіти; запровадження системи кредитних одиниць, як засобу підвищення мобільності студентів; видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти; стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору; розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій; забезпечення працевлаштування випускників на європейському ринку праці.
2. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав Станіслав Ніколаєнко. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес.--Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 01:35, 21 березня 2016 (EET)-

Доброго дня, Наталія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:57, 21 березня 2016 (EET)

Ваші відповіді:

1. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.

Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

1. Основні елементи дослідницької системи:

1.Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2.Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3.Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4.Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5.Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6.Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7.Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8.Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9.Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10.Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12.Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15.Оформлення досягнутих результатів (про це піде мова в наступній темі).--Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 01:48, 21 березня 2016 (EET)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Наталія Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:05, 24 березня 2016 (EET)

Ваша відповідь:Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія освіти стосується всього суспільного життя.--Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 13:22, 8 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Наталія Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:12, 10 травня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:

1. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:

- формальна освіта (початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ, також підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників); - неформальна освіта (професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, на різних курсах інтенсивного навчання); - інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища (індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо).

1. Відкрита освіта – це передусім нові методи і прийоми навчання, викладання, підготовки і організації освітнього процесу та нові підходи до освіти, які базуються на використанні новітніх технологій; освіта без бар’єрів, доступна усім охочим навчатися.--Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 23:13, 24 травня 2016 (EEST)

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:52, 4 травня 2016 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:17, 7 квітня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:

1. Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:- обов’язкове здобуття усіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти; - здійснення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціальних перспектив розвитку регіонів, запитів громадян та потреб суспільства; - перебудову змісту й організації навчально-виховного процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу; - підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій; - створення умов для диференціації навчання, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траекторії учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей; - подальше удосконалення процедур і технології зовнішнього незалежного оцінювання як передумови забезпечення рівного доступу до навчання у вищій школі; - удосконалення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими потребами; - розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку; - пріоритетне фінансування та належне навчально-методичне і матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими потребами. Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо

--Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 14:55, 13 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Наталія Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:43, 17 травня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:

1. На мою думку, освіта — багатозначне поняття. Я вважаю, що насамперед — це визначальний компонент культури, який забезпечує спадкоємність та відтворення нагромаджених знань, досвіду, традицій людства. У цьому контексті освіту можна розглядати і як процес навчальної та вихов­ної діяльності, і як результат цього процесу. Причому освіта — це не просто діяльність, а діяльність в особливий спосіб організована, з певною ієрархією ролей і нормативним регулюванням. Освіта як результат такої діяльності — це засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок, розвиток особистості. Результати можуть бути реальними — фактична освіченість, рівень знань, якості особистості — і формальними — наявність атестата, посвідчення, диплома, що засвідчують факт закінчення навчального закладу, захист дисертації тощо. Освіта — це також канал інформації в інформаційній системі, один з чинників прогресу. Отже, освіта є складним соціальним феноменом, і вивчає цей феномен багато наук.
2. Я вважаю, що думка Нетепчука В.В повністю розкриє мої думки про цінність освіти. Я також думаю, що цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.--Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 23:19, 24 травня 2016 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:02, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Наталія Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Ви відповіли на запитання. Але спробуйте все ж таки визначити основні завдання соціології освіти та пройти тестування. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:45, 1 червня 2016 (EEST)

Дякую за зауваження! Все виправила! --Петренко Наталія Миколаївна (обговорення) 09:43, 5 червня 2016 (EEST)

Доброго дня, Наталія Миколаївна!Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Ви відповіли на запитання та пройшли тестування. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:53, 22 червня 2016 (EEST)