Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Харченко В.І.»

Поточна версія на 18:00, 29 жовтня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"

Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань

Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії

Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

• Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

Інтерпретація візуальних історичних джерел буває первинна та вторинна :

а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника (тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні (конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.

б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

• У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Здавалось би фотодокументи як вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так.

Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними.

Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:15, 20 квітня 2016 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі.

Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ

Завдання для Вас: розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади --Ніколаєнко Світлана Петрівна

У своїй практиці викладання суспільних дисциплін використовую такі нетрадиційні форми навчання: - методи та технології розвитку творчих здібностей учнів (пошукові, ігрові, комунікативно-творчі, застосування інформаційних технологій та ін.);

- інтерактивні методи («Мозковий штурм», «Коло», «Мікрофон» робота у великій групі тощо)

"Робота у великій групі" Навчальний метод, коли весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Слід намагатись уникати закритих запитань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні"; ставити запитання "відкриті", що починаються з слів "як", "чому". Заохочувати учнів висловити свої ідеї, почуття; демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання або висловлювання. "Мікрофон" По черзі викликаються учні, які імітують говоріння в мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. "Коло" Учні по черзі, сидячі у колі, мають можливість висловити свою думку або обґрунтувати свою позицію. Пропонується використовувати на заключному етапі уроку.

- Також використовую такі методи: «Визначення понять», «Метод асоціації», «Запитання-відповідь», інсценування, «Третій зайвий», «Так-нетак», «Коло ідей», «Дерево рішень», «Придумати розповідь», «Написати вірш» тощо.

- Уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-експедиція, захист туристичних проектів;

- уроки з ігровою змагальною основою: урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок - ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина тощо;

- уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар.

Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.

Завдання для Вас: які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації? --Ніколаєнко Світлана Петрівна

• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;

• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;

• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;

• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;

• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.

Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

Завдання для Вас: на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ? --Ніколаєнко Світлана Петрівна

ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:

- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;

- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;

- У навчальному режимі;

- У індивідуальній роботі з учнями;

- У режимі самонавчання;

- У режимі графічної ілюстрації.

Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

Завдання для Вас: наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Інтегрований урок проводиться із важливої теми, яка потребує залучення міжпредметних зв’язків. К. Баханов наводить приклад інтегрованого уроку з української літератури та історії. При вивченні теми "Пантелеймон Куліш. "Чорна рада" та історії України "Українські землі у др.. половині XVII століття" учні спочатку "з’ясовують символіку роману, розглядають символічний зміст картини протистояння природи – хурделиці … виходять на асоціації із суспільним життям, від якого переходять до історичного матеріалу". (7). Прикладом інтегрованого уроку може бути урок історії на тему "Розвиток культури України у другій половині ХІХ століття".

Урок починає викладач із прослуховування української пісні на вірш Грабовського "Рученьки терпнуть, злипаються віченьки", після прослуховування пісні зачитується уривок із поеми Т. Г. Шевченка "Наймичка". Перед підлітками вчитель ставить питання: що об’єднує ці твори? Відповідаючи на це питання, учні, по суті, самі дають характеристику умов життя українського народу, що відобразилися і в музиці, і в поезії, і в живопису першої половини ХІХ століття. Слід ще раз відзначити, що підготовка уроків на основі міжпредметних зв’язків вимагає не тільки ретельної підготовки, а й узгодження робочих програм викладачами-предметниками на початку навчального року. Специфіка предметів соціально-гуманітарного циклу полягає в тому, що на кожній темі можна проводити як міжпредметні так і внутрішньопродметні зв’язки.

Інтегровані заняття ставлять за мету "спресувати" матеріал кількох навчальних дисциплін навколо однієї теми. У таких випадках студенти пізнають явище, подію з різних сторін. Нестандартні заняття дають можливість викладачу опанувати зі студентами значний за обсягами матеріал, домогтися міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, усунути дублювання у вивченні матеріалу. У підготовці інтегрованого заняття важливу роль має визначення завдань.

Окремо до кожного з інтегрованих навчальних дисциплін ставиться навчальна, виховна та розвиваюча мета. Види та форми інтегрованих занять залежать від дисциплін які інтегруються, від часу, кількості інтегрованих предметів, від мети заняття. Окремо можна розглядати методику поєднання міжпредметних зв’язків на рівні "історія" - "кіномистецтво", "історія" - "біологія", "історія" - "лінгвокраїноведення" та інші.

Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

Завдання для Вас: які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін? --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Проблемний виклад – це повідомлення вчителем нового матеріалу за умови залучення учнів до активної розумової діяльності шляхом подання інформації у вигляді проблемних завдань або запитань.

Схема проблемного викладу є такою: формулювання вчителем проблеми, виявлення внутрішніх суперечностей, що виникають під час її розв’язання, висловлювання припущення (гіпотези), його обговорення, доведення істинності за допомогою історичних фактів, формулювання висновків.

Особливу цінність у виробленні вмінь творчо застосовувати знання на практиці становлять проблемні запитання, які мають чітку спрямованість і дають змогу глибше з’ясувати сутність знайомих предметів та явищ. Зміст питання добирається відповідно до наступних критеріїв: науковість (відповідність сучасним досягненням історичної науки), відповідність шкільній програмі, новизна, проблемність (питання має містити приховану або пряму суперечність).

Так, учням 11 класу під час вивчення теми «Україна в період десталінізації» пропоную для обговорення наступне питання: «Хрущовська «відлига» – період кардинальних реформ для людей чи епоха втрачених можливостей та змарнованих зусиль?». Під час обговорення проблемне питання може перетворитись у проблемну ситуацію шляхом його розширення, пошуку нових шляхів вирішення, зіставлення гіпотез, пропонування альтернатив. Таким чином, після вивчення теми учні мають необхідні знання не тільки для того, щоб відповісти на запропоноване проблемне запитання, але й для формування власного ставлення до подій періоду «відлиги».

Крім проблемних запитань учням можна пропонувати виконати проблемні завдання, які представляють собою різноманітні за змістом та обсягом види самостійної навчальної роботи із розв’язання конкретної проблеми, що виконуються учнями за вказівкою вчителя. Як приклад можна подати опис вивчення теми «Причини, характер, періодизація Другої світової війни». На початку уроку учням було поставлено завдання - після викладу вчителем навчального матеріалу відповісти самостійно на запитання: «Хто вони, палії війни?».

Викладаючи новий навчальний матеріал, вчитель не дає прямих відповідей на запитання проблемного характеру, але використовує форми та методи проблемного навчання (критичне опрацювання текстів міжнародних угод та договорів, оцінка міжнародної ситуації учасниками подій, спогади та мемуари сучасників, перегляд історичної хроніки, тощо), за допомогою яких учні зможуть самостійно відповісти на проблемне запитання в кінці уроку. Така організація роботи учнів на уроці дає можливість вчителю не тільки закріпити вивчення нового матеріалу, але й перевірити ефективність та доцільність використаних форм та методів навчання.

Індивідуальні заняття

Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням Сторінка порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Консультації

Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми Кабінет історії

Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В. --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю

Вікторина модульного контролю